Президент України Петро Порошенко у Брюсселі під час Конференції високого рівня для лідерів країн Східного партнерства з нагоди 10-річчя ініціативи наголосив, що наша країна виступає за розширення співробітництва з Європейським Союзом.

«Ми вважаємо, що має бути запроваджений новий принцип «більше за більше». Якщо ти проводиш більше реформ, ти можеш розраховувати на краще співробітництво з Європейською комісією та Європейською радою та ЄС», - сказав Петро Порошенко.

«Я радий, що комісар Ган (Комісар з питань європейської політики сусідства та перемовин із розширення - ред.) підтримав принцип «чотирьох союзів», запропонований нами», - також наголосив він.

За словами Глави держави, йдеться про енергетичний, цифровий, шенгенський та митний союзи.

«Енергетичний союз - енергетична безпека європейського континенту. Цифровий союз - створення ефективної системи управління та захист прав людей. Шенгенський союз та Митний союз - для кращої економічної співпраці», - наголосив Петро Порошенко.

Реформа Державної фіскальної служби, перетворення її на сервісні, повністю перезавантажені органи – податкову та митницю – є однією із найбільш затребуваних та знакових змін для Уряду і для бізнесу в Україні. Про це під час засідання Уряду сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

Він зауважив, що за останні роки Уряду вдалося розв’язати деякі з проблем, які роками турбували підприємців. У числі революційних змін – автоматичне відшкодування ПДВ, установлення сканерів на митниці, спрощення касових операцій та використання електронного чека, суттєві дерегуляційні кроки. Подальші перетворення, за словами Глави Уряду, вкрай необхідні – попри весь опір, саботаж та блокування актуальних урядових рішень, в тому числі щодо кадрових призначень. У цьому контексті Глава Уряду звернувся до судових органів з проханням розблокувати процес призначення очільника митниці.

«Державні податкова та митна служби потребують тотального перезавантаження – попри весь існуючий опір, – сказав Володимир Гройсман. – Хотів би отримати якісний результат від податкової і митної служби. Це не мають бути служби, які кошмарять бізнес і стримують розвиток ділового середовища».

Під час засідання Уряду своє бачення реформи представив новопризначений Глава податкової служби Сергій Верланов. Ключовими акцентами визначені – ризикоорієнтованість роботи служби, всебічне сприяння платникам податків і збільшення електронних послуг, демілітаризація підрозділів податкової, конкурсний підхід до формування кадрового складу служби, цілісність баз даних і їх мобільність задля обміну інформацією з іншими службами – приміром, митницею.

Уряд має чіткий орієнтир щодо того, якою має бути середня зарплата в Україні на 2021 рік – у доларовому еквіваленті це 620 дол. Про це Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман сказав під час підписання нової тристоронньої Генеральної угоди із профспілками та роботодавцями.

«Одне з найважливіших завдань Уряду – зростання національної економіки. Ріст економіки дозволить дати нову якість життя людей через збільшення їхніх доходів. Наш Уряд вже створив механізми, які дали можливість збільшити мінімальну зарплату в 3 рази за останні 3 роки, середню – у 2 рази.

Уряд має чіткий орієнтир щодо середньої зарплати в Україні на 2021 рік. У доларовому еквіваленті це 620 дол. – абсолютно реальний показник, який допоможе збільшити мотивацію українців працювати на власну економіку», – зауважив Глава Уряду.

Окремо Володимир Гройсман наголосив на розвитку середнього класу в Україні.

«Для мене принципово, щоб в Україні був розвинений середній клас, до якого має належати український вчитель, лікар, робітник. У наступних роках будемо робити все, щоб виконати це завдання», – сказав Прем’єр-міністр.

Зазначимо, у новій Угоді Уряд робить акцент на просуванні вітчизняного виробника на внутрішньому та зовнішньому ринках.

Зокрема, визначено спільні зобов’язання щодо створення:

- конкурентоспроможних робочих місць;

- умов для легалізації зайнятості та оплати праці;

- удосконалення системи професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації, професійного навчання працівників.

Вперше в Угоді містяться окремі зобов’язання безпосередньо роботодавців, що стосуються забезпечення належного рівня охорони і умов праці, лікування та оздоровлення працівників.

Довідково

23 серпня 2016 року Уряд вперше уклав тристоронню Генеральну угоду із профспілками та роботодавцями, що була покликана розпочати нову історію взаємодії щодо соціально-економічної політики держави, розвитку національної економіки та створення належних умов для праці громадян.

Зміст проекту Генеральної угоди складається з чотирьох основних блоків:

- розвиток економіки і вітчизняного виробництва, зростання продуктивної зайнятості, збереження і створення робочих місць;

- оплата праці;

- гідні умови праці та соціальний захист працюючих;

- соціальний діалог.

Крім того, до проекту Угоди включено рекомендації для сторін на галузевому, територіальному, локальному рівнях.

У Брюсселі Президент України Петро Порошенко провів зустріч з Генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом.

Президент України подякував НАТО і Єнсу Столтенбергу особисто  за послідовну консолідовану підтримку суверенітету і територіальної цілісності України та практичну допомогу у зміцненні обороноздатності країни.

Петро Порошенко підкреслив незмінність законодавчо визначеного курсу євроатлантичної інтеграції України, який має потужну підтримку в українському суспільстві.

Глава держави висловив сподівання, що держави-члени Альянсу підтримають євроатлантичні прагнення України, яка готова вже сьогодні розпочати виконання Плану дій щодо членства в НАТО. Було наголошено на важливості наступного Саміту Альянсу в Лондоні для фіксації євроатлантичних амбіцій України.

Було відзначено важливість подальшого розвитку практичного співробітництва України з НАТО, передусім з метою посилення безпеки в акваторії Чорного та Азовського морів. Крім цього, підкреслено необхідність посилення тиску на Росію з метою звільнення полонених українських моряків. 

Було також обговорено питання підготовки запланованого на липень цього року візиту в Україну Північноатлантичної Ради НАТО.   

Єнс Столтенберг відзначив реформи, здійснені в Україні під керівництвом Президента Петра Порошенка, в тому числі реформи, що наблизили Україну до членства в НАТО.

Уряд України планує поступово монетизувати всі існуючі пільги – за прикладом монетизації комунальних субсидій. Про це в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна» сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

Він наголосив, що монетизація субсидій – це не експеримент, а фундаментальний проект, який важливо продовжувати.

«У минулому році ми зробили реєстр субсидіантів... Друге, що ми реалізували – з 1 січня почали монетизувати субсидію всім, хто її отримував вперше, – сказав Володимир Гройсман. – Це не можна завершувати. Далі у нас на черзі монетизувати всі пільги».

Глава Уряду також відзначив, що поганої статистики неплатежів – через монетизацію субсидій – немає. «Панікери намагаються це накручувати (тему неплатежів). Але це гроші людей, і не треба за людей вирішувати, куди ці гроші дівати. Споживач буде намагатися берегти ці кошти, заощаджувати, економити, щоб залишити частинку цих грошей собі», – додав Прем’єр-міністр.

У понеділок, 13 травня, відбулася зустріч Голови Верховної Ради України Андрія Парубія та Голови Національної Асамблеї Парламенту Республіки Кенія Джастіном Мутурі.

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій на початку зустрічі подякував Кенії за послідовну позицію стосовно визнання суверенітету і територіальної цілісності України. «Ми переживаємо найважчі роки української незалежності, щоденно відбиваючи російську агресію, через яку загинуло вже понад 10 тисяч українців, - наголосив Голова Парламенту. - Глибоко переконаний, - це не просто агресія проти України, а й виклик усьому цивілізованому світу».

За його словами, Путін порушив усі ключові безпекові міжнародні закони і договори, на яких, власне, і тримався мир. «Для України важлива міжнародна солідарність і підтримка, і сьогодні ми маємо добрий шанс активізувати і покращити відносини між нашими країнами», - зазначив А.Парубій.

Голова Верховної Ради України наголосив, що це перший візит високого рівня з Республіки Кенія в Україну, та висловив переконання, що подібні зустрічі допоможуть налагодити тісну і плідну взаємодію між обома країнами.

Під час розмови було обговорено ряд напрямків співпраці, зокрема, питання торгівлі, економічного та міжпарламентського співробітництва.

А.Парубій повідомив, що в Українському парламенті працює група дружби з парламентом Кенії, і зазначив, що міжпарламентська дипломатія може допомогти набагато інтенсивніше розвивати відносини між країнами.

Під час брифінгу по завершенню зустрічі Голова Верховної Ради зазначив, що кенійська делегація на чолі з паном Мутурі вранці у Києві вшанувала жертв Голодомору, та висловив сподівання, що Голова Національної Асамблеї і члени делегації донесуть до свого народу інформацію про одну з найбільших трагедій в історії людства, і Кенія стане ще однієї країною, яка визнає Голодомор геноцидом проти українців. «Для нас це дуже важливий акт пам’яті і справедливості», - підкреслив А.Парубій. 

У контексті налагодження співпраці між країнами Голова Українського парламенту висловив зацікавленість у тому, щоби в Україні з’явилося Посольство Республіки Кенія.

Своєю чергою, Голова Національної Асамблеї Парламенту Республіки Кенія Джастін Мутурі пообіцяв найближчим часом по завершенню візиту до України ініціювати створення міжпарламентської групи дружби з Україною. «Підтверджую свою підтримку України, - сказав він. - Парламент є представником волі і бажання кожного громадянина країни. Насправді, парламентська дипломатія йде далі і глибше, щоб поєднати народи». Джастін Мутурі також наголосив, що успіх парламентської роботи багато в чому залежить від налагодженої співпраці з урядом. Він також запропонував співпрацю на рівні Африканського Союзу, де Україна є спостерігачем.

 

 

 

У п’ятницю, 10 травня, за участю голови обласної державної адміністрації Валерія Коровія відбулась виїзна робоча зустріч в палаці Потоцьких, на якій учасниками обговорено хід підготовки до третього міжнародного фестивалю в Тульчині.

Всі підготовчі роботи ідуть за графіком. Палац продовжують відновлювати та готують для зустрічі гостей. Як завжди, на фестивалі будуть створенні всі умови для комфортного та безпечного перебування глядачів та учасників.

Інспектуючи зроблене та обговоривши кожне організаційне питання з представниками усіх причетних  служб та департаментів, Валерій Коровій зазначив: «Роботи із відновлення палацу йдуть в рамках затвердженого графіку. Наразі залишається ряд організаційних питань, але вони виходять за межі фестивалю. Погодні умови не дають можливостей пришвидшити роботи в плані ремонту доріг, але те, що ми почули і побачили сьогодні, дає впевненість, що комплекс ремонтних робіт буде проведено своєчасно. Загалом, на все, що стосується інфраструктури і організації фестивалю, з обласного бюджету виділено понад 2,5 млн грн. Решта - фінансування артистів, розміщення об’єктів культурної спрямування, здійснюватиметься за рахунок спонсорів, підтримки урядів іноземних держав і нам в цьому році набагато простіше в цій частині, адже успішність OPERAFEST TULCHYN дає можливість щороку залучати більшу кількість бажаючих підставити плече і, відповідно, створити умови як для приємного прослуховування, так і для артистів зокрема».

Також директор департаменту фінансів облдержадміністрації Микола Копачевський повідомив: «Цей комплекс потребує багато вкладень і одразу обласний бюджет їх не потягне. Але, в рамках проведення OPERAFEST TULCHYN, ми щороку рухаємось в плані відновлення. Наразі зроблено ремонт столової, закуплено нове обладнання, також будуть відремонтовані вбиральні. Цьогоріч виділено кошти на ремонт  фасадної частини балкона, галереї, водовідведення, будуть профінансовані зовнішні ремонти кімнат галереї, ремонтується балкон. В планах зробити тут обласний  музей книги, який буде стаціонарним», - зазначив Микола Копачевський.

Нагадаємо, що стартуватиме ІІІ міжнародний оперний фестиваль 4 червня із KIDS OPERAFEST. Організатори очікують, що на нього завітають до 15 тисяч дітей та дорослих. Загалом протягом п’яти днів фестивалю під відкритим небом глядачі побачать 12 ексклюзивних постановок всесвітньовідомих шедеврів у виконанні кращих солістів та театрів України, США, Польщі та Німеччини. На концертах та виставах OPERAFEST TULCHYN-2019 прозвучать опери українською, італійською, німецькою, французькою, польською, іспанською та англійською мовами. А загалом у фестивалі візьме участь рекордна кількість артистів – більше 700 осіб.

 

 

З нагоди Дня матері, який в Україні відзначається сьогодні, Президент Петро Порошенко присвоїв почесне звання «Мати-героїня» 616 українкам. Про це йдеться в Указі Глави держави № 190.

Почесного звання удостоєні матері з усіх регіонів нашої держави та міста Києва. Найбільше жінок, що отримали відзнаку, у Рівненській обласні – 137. Другою за кількістю матерів-героїнь цьогоріч є Волинська область, де їх 76. Третя – Закарпатська область, де представлені до нагороди 49 жінок.

«Мати-героїня» - державна нагорода, якою Президент щороку відзначає жінок, які народили і виховали до восьмирічного віку п’ятьох і більше дітей. Також почесного звання удостоюються матері, що виховують усиновлених у вставленому законом порядку дітей.

Жінки відзначаються за вагомий особистий внесок у виховання дітей у сім'ї, створення сприятливих умов для здобуття ними освіти, розвитку творчих здібностей дітей, формування високих духовних і моральних якостей.

Ключова мета боргової політики Уряду і, зокрема, Міністерства фінансів – мінімізувати долю боргу відносно ВВП та грамотне управління наявними борговими інструментами. Про це в ефірі «Радіо НВ» сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

Він підкреслив, що наявні в Україні борги – це здебільшого «спадок» минулих періодів, накопичений до 2014 року. І обслуговування цього «спадку» коштує третини бюджету країни.

«Третину бюджету цього року треба віддати на борги. Це два оборонні бюджети! – наголосив Володимир Гройсман. – Але всім, хто хоче повісити проблеми на Яценюка (Ред. - попереднього Главу Уряду) або Гройсмана, я скажу: з частки боргу в 80% ВВП ми її зменшили до менше 60%. Ми правильно керуємо боргом. І далі потрібна прогнозованість, стабільність. Треба мінімізувати борг, аби він не вливав на швидкість нашого розвитку».

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій та Міністр закордонних справ Канади Христя Фріланд під час зустрічі 8 травня обговорили питання щодо проведення Міжнародної конференції з підтримки реформ в Україні, яка запланована на 2-4 липня поточного року у Торонто.

Голова Верховної Ради подякував пані Фріланд за направлення канадської моніторингової місії в Україну та окремо відзначив важливість, швидкість та якість канадської оцінки виборів в Україні. Висновки CANADEM, за його словами, були повними, об’єктивними і відображали тональність міжнародної реакції на виборчий процес в Україні. «На жаль, було, багато інформації про можливі фальсифікації виборів, тому ми були зацікавлені у тому, щоб в Україні була максимальна кількість спостерігачів, які могли би засвідчити демократичність процесу наших виборів, - сказав він. - Ця оцінка стала дуже важливим фактором для стабілізації у суспільстві і оцінки президентських виборів».

А.Парубій зазначив, що зараз відбувається активна підготовка до конференції, і обидві команди вже напрацювали відповідну базу як по формі, так і по змістовній частині цього заходу, та подякував за справжню командну роботу послів обох країн. Він підкреслив, що Україна буде представлена потужною делегацією. «Я упевнений, що ми маємо унікальний шанс вийти на якісно новий рівень співпраці, який дає підстави сподіватися на конкретні, значимі результати Конференції. По суті, ми можемо закласти дієвий план дій на найближчі п’ять років з чіткими цілями, завданнями та часовими рамками», - зазначив Голова Парламенту.

Під час розмови Голова Верховної Ради наголосив на необхідності продовження та посилення санкцій проти Російської Федерації. А.Парубій подякував Канаді за принципову позицію у цьому питанні та висловив сподівання на подальшу співпрацю, особливо у питаннях безпеки, у військовій сфері та на шляху України до НАТО. Він нагадав, що Парламент продовжив дію закону про продовження військової співпраці, у тому числі і з Канадою. «Сподіваюся, що Канада продовжуватиме бути провідником України на шляху до повноправного членства в Альянсі», - сказав А.Парубій і підкреслив, що «для України велика честь, що така потужна держава, як Канада, з такою відданістю підтримує Україну, особливо у найтяжчі роки нашої історії - у тих випробуваннях, які стоять перед Україною».

Своєю чергою, Христя Фріланд підкреслила, що до цієї конференції є дуже велика зацікавленість, «організатори створюють багато можливостей для України і українців розповісти про себе». «Ми дбаємо про демократію в Європі і готові допомогти Україні», - наголосила Міністр МЗС Канади і подякувала українцям «за демократичні перетворення за останні п’ять років та продемонстрований високий рівень демократії під час президентських виборів, особливо у таких непростих умовах».

Довідково: Канада направила спостерігачів в Україну як в рамках місії ОБСЄ  (13 осіб), так і на двосторонній основі (міжнародна неурядова організація "CANADEM" - 164). 6 грудня 2018 р. Міністр закордонних справ Х.Фріланд оголосила про виділення Україні технічної допомоги у розмірі 24 млн. дол. на підтримку виборчих реформ, направлення спостерігачів на вибори, заохочення участі жінок у виборчих процесах, а також боротьбу з дезінформацією та втручанням у вибори.

Голова місії спостереження за виборами в Україні міжнародної неурядової організації CANADEM, колишній Міністр закордонних справ Канади Л.Ексуорзі заявив, що вибори Президента України пройшли у чесний і вільний спосіб. 

15 березня Канада у координації з ЄС та США запровадила новий пакет санкцій у відповідь на агресивні дії РФ. Санкції стосуються 114 фізичних та 15 юридичних осіб. Це найбільший пакет канадських санкцій з початку російської агресії. Список охоплює осіб, причетних до атаки у Керченській протоці та будівництва Керченського мосту, представників т.зв. «ЛНР» та «ДНР», військово-промислового комплексу РФ, а також такі одіозні фігури як І.Сечін та А.Ротенберг. Серед юридичних осіб слід відзначити авіаційні компанії «Сухой» та «Туполєв».

 

Сьогодні, голова обласної державної адміністрації Валерій Коровій відвідав Подільський науково-технічний ліцей для обдарованої молоді, де поспілкувався з учнями та викладачами, оглянув матеріально-технічну базу навчального закладу та обговорив з керівником закладу  Віталієм Козаченком перспективи подальшого розвитку ліцею.

Спілкуючись із учнями 9-ІТ класу Валерій Коровій акцентував на важливості знання іноземних мов та побажав їм успіхів та наполегливості у навчанні.

«Ідея створення цього ліцею надзвичайно вдала та правильна, адже ми маємо багато розумних і талановитих дітей. І сьогодні в ліцеї навчається майже 190 учнів. Наразі ми прагнемо зробити ліцей одним із найкращих навчальних закладів області. Тому сьогодні обговорено перспективи та визначено пріоритети подальшого розвитку навчального закладу, який і надалі буде оснащуватись сучасною матеріально-технічною базою, що дасть змогу суттєво підвищити рівень освіти в ліцеї», - зазначив Валерій Коровій.

Варто зауважити, що учні ліцею навчаються в кабінетах, оснащених новітніми технологіями та відвідують наукові лабораторії ВНТУ. Крім того, учні, які не проживають у м.Вінниці, можуть безкоштовно проживати у гуртожитку ліцею, а також забезпечені безкоштовним 5-разовим харчуванням. В свою чергу, для місцевих ліцеїстів пропонується також безкоштовно гарячий комплексний обід. Дбають в навчальному закладі і про безпеку своїх вихованців, задля цього організовано цілодобовий нагляд в гуртожитку, працюють вихователі та помічники вихователів.

Керівник закладу Віталій Козаченко розповів, що багато учнів ліцею мають намір продовжити навчання у Вінницькому національному технічному університеті та зорієнтовані саме на технічну освіту та сферу ІТ. З цією метою до навчального процесу в ліцеї залучаються сучасні технології, лабораторії та запрошено висококваліфікованих педагогів. Завдяки такому підходу до навчання діти відкривають для себе нові горизонти та перспективи професійного розвитку.

Президент України Петро Порошенко наголосив на підвищенні грошового забезпечення українських військовослужбовців, які боронять українську землю на лінії зіткнення. Про це Глава держави сказав під час зустрічі з Міністром закордонних справ Канади Христею Фріланд.

«Сьогодні немає військовослужбовця, який буде отримувати менше 27,6 тис. грн. В середньому грошове забезпечення буде більше 30 тис. грн. Як я і обіцяв, майже тисячу гривень на день український військовослужбовець на фронті буде отримувати. Хочу сказати, що ми починали з 600 грн. на місяць», - сказав Петро Порошенко та подякував канадським партнерам за підтримку реформ в Україні.

Президент наголосив, що були здійснені вагомі кроки для відновлення української армії і забезпечення безпеки держави.

Глава держави також зауважив, що вчора склали присягу судді і було сформовано повний склад Верховного Суду, а також було обрано голову новоствореного Антикорупційного суду. «Як я і обіцяв, ми створили за моєї каденції Антикорупційний суд. Обрали його Голову. І вчора була визначена дата початку роботи суду – це 5 вересня поточного року», - зауважив Петро Порошенко.

Уряд України продовжить розпочаті реформи і плідно працюватиме у міжвиборчий період. Це стане запорукою збереження економічної стабільності і посилення позитивної динаміки розвитку держави. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман в ефірі Радіо «НВ».

Глава Уряду наголосив, що бачить своїм завданням продовження того, для чого свого часу прийшов працювати в Уряд. «Реформа децентралізації. У старій системі відносин грошей на місцях не було. Звідси – погані лікарні, розвалені дороги. Ми почали це змінювати. Суть реформи, з якою я прийшов в Уряд, в тому, аби дати людям нову якість послуг і нову якість життя, – сказав Володимир Гройсман. – Плюс треба завершити реформу освіти, медицини, багато речей в економіці. Причому, як завершити? Аби люди відчули зміни. Неможливо це залишати. Якщо не отримати результат – буде черговий розвал».

Прем’єр-міністр підкреслив, що очолює Кабінет Міністрів вже три роки, і цей час є достатнім, аби не тільки зрозуміти глибину проблем в країні, а й бачити шляхи їх вирішення. Причому одним з дієвих способів стане зміна системи прийняття рішень – без втрати часу в умовах загроз і різних світових тенденцій. «Та навіть те, що вже зроблено в Україні за ці роки, матиме результат», – запевнив Володимир Гройсман.

 Доступ до якісної первинної медичної допомоги саме в сільській місцевості – один з пріоритетів державної політики,  тому  значна увага з боку керівництва держави та області приділяється  відкриттю амбулаторій на селі.

В перше в масштабах держави за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів, спрямованих на розвиток системи охорони здоров'я у сільській місцевості у Вінницькій області будується 14 амбулаторій, на будівництво яких  передбачено  90,97 млн. грн., з яких

 81,89 млн.грн - субвенція з державного бюджету

 9,08 млн. – співфінансування з місцевого бюджету. 

Освоєно коштів на суму 38,7 млн. грн., у тому числі:

- з державного бюджету –33,8 млн.грн;

- з місцевих бюджетів – 4,9 млн.грн.

З метою оперативного вирішення робочих питань, які виникають під час будівництва амбулаторій під головуванням першого заступника голови ОДА Андрія Гижка відбулась нарада за участю представників відповідних структурних підрозділів облдержадміністрації та керівників сільських  громад, де будуються медичні закладі.

Під час засідання було заслухано фахівців Департаменту містобудування та архітектури ОДА, які є головними розпорядниками коштів та керівників місцевих громад стосовно кожного об’єкту.

Заслухавши ситуацію про хід будівництва по кожній амбулаторії, Андрій Гижко зазначив: «Вперше ми отримали реальну фінансову підтримку від держави  для будівництва сільських амбулаторій. Тому завдання  безпосередньо керівників на місцях вчасно прийняти відповідні рішення місцевих рад щодо співфінансування будівництва, яке складає неменше 10% вартості.  Кошти субвенції  вже є на рахунку обласного казначейства».   

Слід зазначити, найбільший відсоток будівельної готовності Вербської амбулаторії  загальної практики сімейної медицини Чечельницького району;    Жданівської амбулаторії загальної практики сімейної медицини           Хмільницького  району;  Багринівської амбулаторії загальної практики сімейної медицини Літинського  району; Білопільської амбулаторії загальної практики сімейної медицини Козятинського району;  Борисівської амбулаторії загальної практики сімейної медицини  Іллінецького району. На цих об’єктах змуровані капітальні стіни, завершують роботи по влаштуванню покрівлі, розпочато штукатурка та шпаклювання внутрішніх стін, монтаж внутрішніх мереж.

На здійснення заходів, спрямованих на розвиток системи охорони здоров’я у сільській місцевості та забезпечення медичних працівників службовим автотранспортом за рахунок коштів  з державного бюджету ( 7 млн.грн), та співфінансування з місцевих бюджетів  (733,31 тис.грн.),  закуплено 14 спеціалізованих легкових автомобілів для новозбудованих амбулаторій. Виконуються підготовчі роботи по передачі автомобілів на баланс громад.

Департамент охорони здоров’я облдержадміністрації підготував відповідні матеріали для виділення коштів з субвенції державного бюджету на закупівлю обладнання для телемедицини. Гранична вартість такого обладнання складає 110,0 тис.грн. Порядок використання субвенції передбачає спів фінансування в розмирі  не менше ніж 10% від вартості обладнання.

 

 

Сьогодні, 6 травня, в ході щопонеділкової апаратної наради голови обласної державної адміністрації Валерія Коровія з керівниками департаментів та служб області обговорено ряд питань, які стосувались головних аспектів життєдіяльності регіону, соціальної сфери, економіки та галузі господарства.

Враховуючи погодні умови, які склались протягом останніх декількох тижнів, важливим питанням є забезпечення нормального рівня води в головних водних артеріях області, аби уникнути підтоплень. Про ситуацію доповів директор Департаменту цивільного захисту ОДА Сергій Вовченко: «Станом на сьогодні ситуація із гідрологічним режимом нормальна, рівень вод у річках наразі в межах норми. Зокрема на Новодністровській ГЕС рівень води складає 118,93 при нормі в 121, тобто запас є. В Могилів-Подільському рівень води в річці складає 2,9, а критичний показник становить 8,62. В Ямполі рівень води 2,8, критичний – 5,25. Інформації про підтоплення із жодного населеного пункту області не надходило».

Також, щодо стану справ із нещодавнім випадком спалаху АЧС в с.Буша проінформував начальник Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області Григорій Сидорук. Він зауважив, що спалах локалізовано завдяки вчасному реагуванню та злагодженій співпраці відповідних служб. Хворі тварини і корми були утилізовані, на територію проведено дезінфекцію. Нових випадків наразі не виявлено.

Не обминули увагою під час засідання і бюджетні питання. Так, директор департаменту фінансів облдержадміністрації Микола Копачевський повідомив, що із 663 місцевих бюджетів області виконано з перевиконанням у 105% -  541 бюджет. Не виконано 44 місцевих бюджети, в основному сільські. Причиною є хаотичність платежів за землі, але це сезонна причина і влітку ситуація нормалізується.

«Обласний бюджет виконано на 104,5%, а по доходах сформовано сталу тенденцію на рівні 20% приросту до минулого року. Усі субвенції з державного бюджету надходять вчасно відповідно до постанов Уряду України», - зауважив Микола Копачевський.

Доповідаючи про ситуацію із нарахуванням та виплатою субсидій, директор департаменту соціальної та молодіжної політики ОДА Наталя Заболотна повідомила, що виплати монетизованих субсидій в квітні йдуть в штатному режимі та виплачуються одночасно із пенсією. Загалом, у квітні, субсидію отримують 148 тис домогосподарств.

«З 1 травня, коли закінчується річний термін нарахування субсидій, таких отримувачів в області налічується 296,4 тис., перерахунок субсидій відбуватиметься за новим порядком і з травня її видаватимуть готівкою. Звертатись до органів праці та соціального захисту для перепризначення субсидії необхідно лише тим громадянам, які орендують житло, внутрішньо переміщеним особам, тим, у кого відбулись зміни в складі сім’ї. Решті субсидію перепризначать автоматично, якщо немає заборгованості за комунальні послуги з вини субсидіанта (несплата терміном понад 1 місяць і сума понад 340 грн). В разі виникнення заборгованості із вини постачальника послуг – субсидія припинятись не буде, а буде і надалі нараховуватись в тому ж обсязі. Для призначення субсидії і її обрахування всі необхідні дані працівники органів соціального захисту отримуватимуть самостійно із податкової та пенсійного фонду», - проінформувала Наталя Заболотна.

«Важливо донести дану інформацією до людей, аби не виникало непорозумінь. Адже враховуючи кількість отримувачів субсидії можна передбачити, які труднощі можуть виникнути, якщо всі вони звертатимуться за повторним призначенням такої допомоги. Завдяки цьому значно спрощуються процедури призначення та обрахування розмірів субсидій», - підсумував Валерій Коровій.

Президент України, Верховний Головнокомандувач Збройних Сил Петро Порошенко доручив Міністру оборони Степану Полтораку підвищити розмір доплат військовослужбовців підрозділів, які перебувають на першій лінії оборони.

«Я прийняв рішення, що ми робимо подальше збільшення доплат, грошового утримання бійцям підрозділів, які перебувають на першій лінії операції Об’єднаних сил. Пане Міністр оборони України, даю доручення, щоб ми ще підняли доплати за перебування на «передку», на першій лінії, і доручаю прийняти рішення про збільшення доплати на 5 тисяч гривень, до суми 17000 грн.», - повідомив Петро Порошенко під час спілкування з військовослужбовцями ООС у Авдіївці.

За словами Глави держави, відтепер грошове забезпечення  складатиме мінімум 10300 – 10400 грн. Крім того, 12000 грн., які є зараз, і плюс 5000 грн. – буде 17000 грн. «Це доплата і ми виходимо на суму, яка перевищує 27000 грн. на кожного військовослужбовця», - підкреслив Президент.

«Як ми і наголошували, що український воїн на першій лінії буде отримувати майже 1000 грн. в день, і понад  тисячу доларів на місяць», - додав він.

Петро Порошенко нагадав про свою розмову на початку російської агресії з мобілізованим снайпером 3-го полку спецпризначення з Кіровограду, коли військовий повідомив, що отримував 600 грн. на місяць. «Сьогодні – 27000 грн. Це та відстань і ті пріоритети, які Україна пройшла під моїм керівництвом. Дякуючи керівництву Збройних Сил, дякуючи українській Верховній Раді, дякуючи українському Уряду, які на виконання рішень Ради безпеки і оборони, приймали відповідні рішення», - підкреслив Глава держави.

Він зазначив: «І це дуже потужна і сильна мотивація разом з патріотизмом для того, щоб ворог знав, що на нього чекає у випадку наступу».

Верховний Головнокомандувач також наголосив, що йому по особливому приємно проводити зустріч з українськими воїнами, перебуваючи на позиціях однієї з славетних військових частин Збройних Сил – 93 механізованої бригади «Холодний Яр».

«Також тут присутній особовий склад інших військових частин та підрозділів Збройних Сил, які сьогодні мужньо виконують завдання в операції Об’єднаних сил на різних ділянках фронту.  За час виконання завдань на сході особовий склад бригад набув високих професійних якостей, змужнів та став вагомим стримуючим фактором для наступальних планів російсько-терористичних загарбників», - наголосив він.

Ключове завдання Уряду України сьогодні – забезпечити стабільний розвиток країни і всі можливості посилення позицій країни в світі. Про це в ефірі телеканалу «Інтер» сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман. 

«Завдання - забезпечити стабільність і прийняття рішень задля продовження роботи. Вибори пройшли, економіка зростає, валюта стабільна. Ми витримали змагання», - сказав Володимир Гройсман. 

Прем’єр-міністр наголосив, що наразі Україна відчуває немало викликів і проходить великі фінансові навантаження – з огляду на виплату боргів попередніх періодів. «Але я націлений на те, аби утримувати стабільність», - сказав Володимир Гройсман. 

За його словами, зараз треба зробити все можливе, аби втримати економічну стабільність і втілити ті рішення, які вже очевидні - в рамках реформ, які впроваджуються. Йдеться про нові дороги, медицину, освіту, децентралізацію тощо. 

«Я буду боротися за успіх України», - сказав Володимир Гройсман.

Президент Петро Порошенко взяв участь у відкритті виробничої лінії з виготовлення артилерійських снарядів великих калібрів ДАХК «Артем» Державного концерну «Укроборонпром».

«Впевнений в тому, що на сьогоднішній день це потужний внесок у нашу перемогу, яка точно буде. Бо ми – українці, ми боронимо власну землю, ми боронимо власну державу, ми боронимо безпеку нашого народу», - звернувся Глава держави до робітників підприємства та учасників церемонії відкриття нової виробничої дільниці із виготовлення боєприпасів.

Петро Порошенко зауважив, що за чотири роки війни артилерія забезпечила надійну оборону української землі. Він нагадав, що ще у 2012 - 2013 роках стояло питання утилізації боєприпасів, але, на жаль, війна все дуже швидко змінила.

«По найбільш дефіцитним, найбільш ефективним боєприпасам, яких сьогодні потребують українські Збройні Сили, українська оборонна промисловість виконала замовлення ЗС, виконала моє завдання», - наголосив Президент.

Він нагадав, що у 2014 році звернувся до представників підприємств оборонної промисловості перевести виробництва на 2-х, а за потреби і 3-х змінну роботу, працювати без вихідних. «Але зробити все можливе для того, щоб змінити дуже ганебне ставлення до армії і до оборонної промисловості, яке ми спостерігали у попередні роки у багатьох представників української влади», - додав Президент.

Петро Порошенко також зауважив, що днями виповнилось десять років з дня російської окупації у Грузії: «Можу сказати, що і з російської агресієї проти України, і з тих подій десятилітньої давнини ми зробили свої висновки».

Президент також зазначив, що за його дорученням РНБОУ розробила цільову програму для запуску нового виробництва українських боєприпасів.

Водночас Петро Порошенко додав, що відкрити таке виробництво було нелегко. «Нам потрібне нове обладнання, яке у 2014 році нам просто фізично не продавали. Незважаючи на те, що держава, військовий бюджет, бюджет Міністерства економіки був виділений для того, щоб закупити нове обладнання. Всі дипломатичні зусилля Президента України, Міністерства закордонних справ для того, щоб отримати необхідні ліцензії, були спрямовані саме на це. Але я можу наголосити, що рівень довіри до України був настільки низький, настільки нерукопотискаємою була попередня українська влада, що ніхто нам не довіряв і ніхто обладнання не поставляв», - розповів він.

За словами Президента, Україна крок за кроком просувалася до цього, наполегливою роботою українських військових демонструючи як ми боронимо свою землю. Він зауважив, що генерали країн НАТО, які приїхали до нас бути радниками, особливо відзначали наскільки швидко український народ відновлює українські Збройні Сили.

«Ті ж самі процеси, але не так публічно, відбувались і в оборонній промисловості», - також зазначив він, додавши, що з усього світу в Україну постачали найсучасніше обладнання подвійного призначення.

«Оборонній промисловості добре це відомо, бо значна частина цього обладнання встановлена зараз у цих цехах. Новітні станки, на яких виробляється «Вільха», прибули з Туреччини і вже працюють. Багато країн світу сьогодні постачають це унікальне обладнання, на якому працюють працівники оборонної промисловості України», - повідомив Петро Порошенко.

Водночас Глава держави підкреслив, що неможливо запустити виробництво боєприпасів без найціннішої складової - школи української оборонної промисловості, робочих рук українського оборонно-промислового комплексу. За його словами, сьогодні знані авторитетні працівники оборонної промисловості створюють ту школу, якої немає жодна країна в світі. «Сьогодні Київський політехнічний інститут, інші наукові установи готують саме для оборонної промисловості України найкращі кадри», - зазначив він.

«Можу сьогодні сказати українському народові - нам є чим пишатися», - наголосив Петро Порошенко. 

«Пам’ятаєте, коли було проведено спецконфіскацію 1,5 млрд доларів, які були вкрадені у народа України попередньою владою? Я сказав, що ці гроші будуть працювати на Україну, на її народ, на її оборону, на її армію», - зазначив Президент.

За його словами, серед перших пріоритетів було будівництво гуртожитків для українських військових-контрактників. «До кінця цього року ми будемо мати гуртожитки майже для 23 тис. українських військовослужбовців-контрактників», - повідомив він.

Президент також підкреслив, що ці гроші були спрямовані на сільську медицину і нині по всій Україні будуються нові сільські медичні заклади, розвивається проект телемедицини.

Також було поставлено завдання, щоб частина цих грошей була спрямована в оборонну промисловість і на ці гроші було забезпечено створення комплексу із виробництва боєприпасів як артилеристських, так і реактивних. За його словам, у 2016 році була прийнята відповідна програма, у 2017-18 роках надійшло необхідне для цього обладнання.

 

Президент України Петро Порошенко підпише Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної», щойно документ надійде з Верховної Ради.

«Підпишу закон, щойно він надійде мені на підпис. Зауважте, що ухвалення закону ми свідомо винесли за рамки виборчої кампанії, бо насправді він не про вибори. Він про мову. Про нашу українську мову», - сказав Глава держави у коментарі щодо ухвалення цього документа.

Петро Порошенко нагадав, що робота над Законом тривала кілька років і за цей час «з нього прибрали і каральні інспекції, і структури, які би могли тиснути на бізнес». «Текст став гармонійним і збалансованим», - констатував він.

Президент зазначив, що свого час українська поетеса та письменниця Ліна Костенко сказала дуже мудрі слова: «Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову…».

Він констатував, що за останні п’ять років Україна в питанні розвитку мови «вийшла з передінфарктного стану». «Зробили дуже багато. Українською мовою говорить з нами якісний інформаційний продукт: кіно, книга, радіо і телебачення», - сказав Глава держави.

«Розквіт української мови після століть тотальної русифікації – це місія, яку нам належить звершити. Повага до прав людей, які говорять російською та іншими мовами – це теж важливо. Це – європейська практика, якої ми неухильно дотримуємось і будемо дотримуватися. І люди доволі швидко переконаються, що новий закон на це жодним чином не зазіхає», - також підкреслив Петро Порошенко.

Президент подякував більшості російськомовних громадян за те, що з розумінням ставляться до необхідності підтримки української мови. «Я теж, до речі, вивчив її вже у зрілому віці», - сказав Петро Порошенко.

Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» ухвалений Верховною Радою 25 квітня. Закон підтримали 278 народних депутатів.

Верховна Рада ухвалила у другому читанні та в цілому Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». «За» проголосували 278 народних депутатів.

Голова Верховної Ради Андрій Парубій підкреслив, що «українська мова – це наймогутніша наша зброя!» Він подякував Президенту України 2005-2010рр. Віктору Ющенку, письменникам, воїнам – усім гостям, які прийшли підтримати Закон про мову.

«Через їхні очі на нас дивиться Україна», - підкреслив Голова Парламенту і додав, що «мова - це питання безпеки і оборони».

«Мова об’єднує. Де мова – там перемога!» - проголосив А.Парубій.

 Підтримати законопроект «Про функціонування української мови як державної» прийшли почесний патріарх Православної церкви України Філарет, третій Президент України Віктор Ющенко, члени Уряду, воїни АТО, поети і письменники, громадськість.

Довідково: Єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова. Державний статус української мови є невіддільним елементом конституційного ладу України як унітарної держави. Порядок функціонування і застосування державної мови визначається виключно законом і не може бути предметом регулювання підзаконних актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим чи органів місцевого самоврядування. Такими є головні тези документу.

Також статус української мови як єдиної державної мови передбачає обов’язковість її використання на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також в інших публічних сферах. 

Кабінет Міністрів України здійснив розподіл бюджетної субвенції на розвиток об’єднаних територіальних громад в обсязі 2,1 млрд грн. Коментуючи це рішення, Глава Уряду Володимир Гройсман зазначив, що йдеться про будівництво, реконструкцію та ремонти тисяч об’єктів, важливих для громад. 
«Ми виконуємо свою функцію підтримки ОТГ, - сказав Володимир Гройсман. - Там, де децентралізація не пройшла – вона пройде. Всі це мають усвідомити. Ми доб’ємось того, аби покриття реформою було 100%. Що таке децентралізація? Тільки за 2016-2018 роки ОТГ отримали можливості будівництва, реконструкції понад 6000 об’єктів. Це те, що стосується якості життя людей».