Топ новини

Президент України Петро Порошенко підписав Указ «Про затвердження Річної національної програми під егідою Комісії Україна – НАТО на 2019 рік». Глава держави назвав підписання документа дуже важливою подією, адже ним затверджується план співпраці України з Північноатлантичним альянсом до 2020 року.

«Це є перша і надзвичайно важлива дорожня карта що Україна має зробити, які домашні завдання виконати, які програми мають бути реалізовані для того, щоб вийти на ті завдання, які я як Президент ставив, щоб вже у 2023 році країна відповідала критеріям, необхідним для підписання Плану дій щодо членства в НАТО», - сказав Петро Порошенко.

Президент акцентував, що нині затвердження програми відбувається вже в абсолютно іншому середовищі, адже курс на вступ до Альянсу затверджено у Конституції України. «Ми маємо вже як конституційну норму зобов’язання України забезпечити створення всіх необхідних умов. Це є обов’язкова для виконання норма прямої дії Конституції для всіх гілок влади: для Президента, для Парламенту, для Уряду», - сказав він і подякував Парламенту та українському народу за підтримку у цьому питанні.

Глава держави також заначив, що за 70 років за всю історію Альясну ми не бачили жодного випадку, коли суверенітету, територіальній цілісності і незалежності країн-членів НАТО щось загрожувало.

Президент також наголосив, що Росія фактом незаконної анексії Криму і агресії проти України на Донбасі фактично зруйнувала повоєнну модель світової і глобальної безпеки, яка базувалася на праві застосування сили за рішенням Ради безпеки Організації Об’єднаних Націй за умови консенсусу 5 постійних членів Радбезу ООН. «Коли країна постійний член Ради безпеки є агресором фактично світ позбавлений можливості ефективного реагування на ці речі. Це демонструє необхідність реформування ООН, реформування Ради безпеки ООН», - сказав Глава держави.

Президент наголосив, що річна програма є надзвичайно важливим документом. «Це є фактично наші кроки по кожному з напрямків. Бо це реформування не лише сектору оборони, а це глибинне реформування сектору безпеки. Це реформування сектору верховенства права, це реформування сектору захисту прав і свобод громадян», - підкреслив Петро Порошенко.

Президент відзначив зусилля Віце-прем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванни Климпуш-Цинцадзе у підготовці документу. «Це вже не форма. Це вже зміст. Це вже програма, яка розроблена і націлена на конкретний результат. Дуже сподіваюсь, що спільними зусиллями Президента і Уряду, Парламенту, ця програма вже буде виконана на 100% вже в 2020 році», - сказав він.

Президент відзначив роль кожного з присутніх, а також роботу відомств та органів центральної виконавчої влади для того, щоб «цей комплексний документ став дороговказом, дорожньої картою».

«Цей комплексний документ означає, що наша армія буде відповідати стандартам НАТО і щодо озброєння, і щодо тактики оперативних напрямків і стратегії дій», - підкреслив Петро Порошенко.

«Я твердо переконаний, що де-факто ми сьогодні стали східним флангом НАТО. Я щасливий тому, що сьогодні у тренувальних центрах, на полігонах офіцери НАТО спільно з нами працюють для збільшення обороноздатності. Приємно, що у Любліні у штабі українсько-польсько-литовської бригади сьогодні відпрацьовується конкретне бойове злагодження», - наголосив Президент.

Водночас Глава держави підкреслив, що те, що зроблено за останні п’ять років дуже важливо, але цього замало. «Саме тому Річна програма встановлює абсолютно чіткі і конкретні завдання: що буде з армією, що буде із сектором безпеки і оборони, як будуть захищені українські кордони, яким чином буде забезпечено безпеку на українських вулицях, яким чином буде функціонувати українська поліція, українська Національна гвардія, українські спецслужби», - сказав він, додавши, що силовики будуть позбавлені можливостей здійснювати тиск на бізнес і в такий спосіб ми перейдемо до цивілізованої європейської моделі.

«Хочу наголосити, що критерії, які необхідні для вступу в НАТО на 93% співпадають із критеріями, які необхідні для вступу в Європейський Союз. І саме тому, цей документ такий важливий. Саме тому ми так рішуче рухаємося вперед», - сказав Президент.

Віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе наголосила на історичній важливості  цього Указу. «Насправді, це вперше в історії України, коли ми маємо річну національну програму, яка складається зі стратегічних завдань, які спрямовані на те, щоб ми досягали критеріїв членства в Альянсі», - підкреслила Іванна Климпуш-Цинцадзе. «Нарешті ми маємо стратегічні цілі і завдання та чіткі заходи на досягнення цих цілей», - додала вона.

В свою чергу, Директор Фонду «Відродження» Олександр Сушко наголосив, що якість підготовки Річної національної програми співпраці Україна-НАТО істотно покращилася і це створює певні передумови для того, щоб «цей рух до стандартів НАТО був більш добре скоординованим і зрозумілим для виконавців і суспільства, яке  б могло бачити яким чином розвивається цей шлях України до НАТО».

Міністр закордонних справ України (2007-2009 років) Володимир Огризко згадав історію підписання Хартії про особливе партнерство між Україною та НАТО, яке відбулося в середині 90-х років. «Я щасливий, що я дожив до того часу, коли ту велику ідею, про яку ми мріяли, сьогодні ми перевели в практичний план дій», - сказав він та подякував Президентові Петру Порошенку за його наполегливу роботу.

Голова Громадської ліги «Україна — НАТО» Сергій Джердж також подякував Президентові за роботу із підготовки Річної національної програми. «Це дійсно є програмою реформування країни. І ті стандарти і критерії, які ми досягаємо щодо членства в НАТО, дійсно наближають нас до Європейського Союзу… Ми посилюємо безпеку держави і зрештою можемо чекати такого слушного політичного моменту, коли країни-члени НАТО приймуть рішення про вступ України до цієї організації», - сказав він.

Запроваджена п’ять років тому реформа децентралізації влади дала поштовх розвитку місцевого самоврядування та надала ресурси, які тепер не треба просити в Києві, а вкладати у нову якість життя безпосередньо на місцях. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час засідання Уряду.

«Я мав свого часу велику честь представляти Концепцію реформи децентралізації влади – у квітні 2014 року. Ми почали непростий, але необхідний шлях для проведення децентралізації і формування сильного місцевого самоврядування. І ми маємо позитивний результат. У старій системі все вирішували центральні органи влади, а сьогодні рішення приймають місцеві громади. До 2014 року громадяни були виключені з прийняття рішень. А сьогодні ми сконцентрували ресурси на місцевому рівні, і кожна громада має можливості, які дозволяють не просити у Києва, а відбудовувати власні міста та селища», – сказав Володимир Гройсман.

Він зазначив, що інвестиції в якість життя – це не тільки про економіку, а й про культуру та розвиток креативних індустрій. Так, Глава Уряду нагадав, що в Україні реалізується проект «Малі міста – великі враження». Минулого року він проходив у пілотному режимі. Цього року ця практика буде поширена й посилена. Деталі цієї роботи представив Міністр культури України Євген Нищук.

«Чим ми сильні? Серед іншого – креативними індустріями. Українці надзвичайно креативні, і нам потрібно створити середовище, в якому ці індустрії могли б розвиватися – не тільки у великих містах, а й у маленьких, – сказав Володимир Гройсман. – Україна – це не просто місце на карті, а велика 45-мільйонна країна».

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій, відкриваючи пленарне засідання у вівторок, 9 квітня 2019 року, повідомив про результати візиту української парламентської делегації до Катару, де проходила 140-а Асамблея Міжпарламентського Союзу - «величезний і найдавніший міжнародний форум».

А.Парубій зазначив, що у роботі 140-ї Асамблеї Міжпарламентського союзу взяли участь делегації 163-х країн на чолі з 60 головами і 40 віце-спікерами. Загалом участь у форумі взяли понад 2200 членів парламентів світу.

За словами Голови Парламенту, українська делегація запропонувала для ухвалення на Асамблеї свою Резолюцію про неприпустимість найманства як засобу підриву миру та порушення прав людини. «Ми провели дуже інтенсивну роботу із учасниками форуму задля її ухвалення. І точно знаю, що вже завтра вона буде прийнята», - наголосив А.Парубій.

Голова Верховної Ради підкреслив, що з високої трибуни Асамблеї Міжпарламентського Союзу він розповів про злочини російських окупантів на окупованих територіях Криму та Донбасу. Також він звернувся до російської делегації, яка була присутня у залі, і «особисто до Голови Государственной Думи» зі словами: «Заберіть свої окупаційні російські війська з території України. Перестаньте вбивати українських громадян!» «Це ще одна перемога на дипломатичному фронті!» - Підкреслив Голова Парламенту.

Сьогодні, 8 квітня, за участю керівництва області та міста, керівників бізнес-структур, науковців  відбувся семінар «Розвиток біоенергетичного бізнесу та інвестицій в Україні. Обмін досвідом для підготовки прибуткових проектів» у рамках державно-приватного партнерства PIB Biobased Energy Ukraine (Нідерланди).

Учасниками заходу стали представники провідних голландських фірм, а також науковці та керівники компаній Вінниччини, зацікавлені в реалізації українсько-голландських проектів у сфері біоенергетики в Україні.

Голландську сторону представили Посольство Королівства Нідерланди в Україні та Консорціум PIB – Partners for International Business: Biobased Energy Ukraine.

У семінарі взяли участь: народний депутат України, в.о. Голови Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Олександр Домбровський; Голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України Сергій Савчук; радник з питань сільського господарства Посольства Королівства Нідерландів в Україні Каролін Спаанс, голова обласної державної адміністрації Валерій Коровій спільно з керівниками структурних підрозділів ОДА, заступник Вінницького міського голови Владислав Скальський.

Звертаючись з вітальним словом до присутніх, Каролін Спаанс подякувала за гостинність і підтримку в організації спільних заходів. «Тема біоенергетики дуже важлива для обох наших країн. І я впевнена, що разом ми можемо реалізувати перехід до відновлювальної енергії та поділитися досвідом практичних напрацювань», - зауважила радник з питань сільського господарства Посольства Королівства Нідерландів в Україні Каролін Спаанс.

Під час семінару Валерій Коровій акцентував увагу на важливому значенні переходу до «зеленої енергетики», зазначивши: «У 2018 році, порівняно з 2013 роком, підприємствами, домогосподарствами та бюджетними установами було скорочено споживання газу майже вдвічі. Це свідчить про те, що у Вінницькій області вдалося зекономити 2,7 млрд грн. Ми почали відпрацьовувати ті інструменти, які активно стимулюють розвиток сонячної енергетики. На сьогодні Вінниччина має можливість використовувати 250 МВт сонячної енергії, що є значним кроком вперед для регіону. Нещодавно у м.Вінниці відкрито завод з виробництва сонячних панелей «KNESS PV», що також є особливо важливим для розвитку українського бізнесу у напрямку використання енергоефективних технологій». У ході зустрічі голова ОДА також поінформував про реалізацію ключових бізнес-проектів у регіоні щодо розвитку галузі біоенергетики.

У свою чергу, заступник Вінницького міського голови Владислав Скальський зауважив: «Питання енергетичної незалежності є надзвичайно важливим для нашої країни, тому на локальному рівні кожна громада має вирішувати це питання якомога швидше. Для Вінниччини, як для аграрної області, це питання є одним із ключових пріоритетів. У 2015 році місто Вінниця отримало Європейську енергетичну відзнаку. У 2019 році таку відзнаку отримало ще одне місто України, а саме – місто Житомир. Тож ми сподіваємося на  тісну співпрацю у напрямку біоенергетики між містами. Сьогодні вже багато підприємств у м. Вінниці використовують відходи власного виробництва задля того, щоб бути більш енергетично незалежними».

Під час зустрічі Олександр Домбровський розповів присутнім про законодавче забезпечення розвитку біоенергетики в Україні. Зокрема, посадовець ознайомив учасників семінару із ключовими законопроектами, зокрема, із законопроектом №8449-д щодо нової системи підтримки відновлюваної енергетики. Також значна увага була приділена реалізації Закону України щодо стимулювання виробництва теплової енергії з альтернативних джерел енергії (від 21.03.2017 №1959-VIII).

У ході зустрічі Олександр Домбровський також поінформував про зміни, передбачені проектом Закону України щодо розвитку сфери виробництва рідких біологічних видів палива, а також ознайомив учасників заходу з успішними прикладами впровадження біоенергетичних проектів в Україні, зокрема, щодо встановлення модернізованих котелень, роботи електростанцій на біомасі тощо.

Варто зазначити, що Вінниччина також входить до списку лідерів за темпами розвитку біоенергетики. Зокрема, на Ладижинській птахофабриці МХП «Миронівський хлібопродукт» області добудовано першу чергу біогазового комплексу потужністю 12 МВт.

Під час семінару представники сфери бізнесу Вінницької області мали можливість обмінятися досвідом підготовки проектів у галузі відновлюваної енергетики в процесі прискореного курсу розробки бізнес-проектів, ознайомитися з практичними прикладами голландських компаній та розглянути  програми фінансування від українських та міжнародних банків.

Консорціум «Partners in Business Biobased Energy Ukraine» був представлений підприємствами-виробниками, постачальники технологій, державними організаціями та науковими інститутами, що працюють у секторі біоорієнтованої економіки Нідерландів.

Учасники семінару також  мали можливість ознайомитися з роботою компанії  DSD, що надає технічну підтримку агро-, харчової промисловості та виробництва біопалива, працює над розробкою деталізованих економічних розрахунків та бізнес-планів, а також над залучення фінансування. DSD пропонує можливості для локального партнерства у виробництві біо-дизелю та біо-етанолу на базі інноваційного процесу прямої переробки.

На сьогодні представники компанії Kara Energy Systems продовжують розробляти індивідуальні комплексні рішення, працюють над виготовленням і постачанням до різних країн світу обладнання для виробництва тепла та/або електроенергії з біомаси.

Під час семінару також були присутні представники Університету прикладних наук Саксіон (Saxion), що є одним  із найбільших закладів вищої технічної освіти у Королівстві Нідерландів, який пропонує великий вибір курсів для різноманітних рівнів, включаючи міжнародні програми.

Під час зустрічі учасникам заходу презентували PIB Biobased Energy Ukraine, публічно‑приватне партнерство голландського сектору біоорієнтованої економіки (координатор проекту –  Ханс ван Клінк).

Також присутні ознайомилися з прискореним курсом щодо розробки прибуткових бізнес-проектів Саксіонського університету прикладних наук (Нідерланди) та з банківськими програмами з фінансування біоенергетичних проектів від вітчизняних і міжнародних фінансових установ.

Організаторами семінару виступили: Голландський консорціум «Partners in Business Biobased Energy Ukraine» (PIB), Посольство Королівства Нідерландів в Україні, Держенергоефективності України, Рада з питань експорту продовольства (Ukrainian Food Export Board).

Днями має розпочати роботу Вищий антикорупційний суд України. Відповідний Указ Президент України Петро Порошенко планує підписати вже цього тижня.

«Цього тижня має бути підписаний мій Указ і ми маємо запустити антикорупційний суд», - повідомив Глава держави в ефірі програми «Свобода слова» на телеканалі ICTV.

Петро Порошенко підкреслив, що конкурс на посади суддів антикорупційного суду  був проведений блискуче за участі ради міжнародних експертів та визнаний у всьому світі.

«Найкращі судді, науковці, адвокати, які є гарантом того, що країна кардинально зміниться», - зазначив Президент.

Глава держави також зауважив, що початок роботи антикорупційного суду – це є «реалізація того, що записано в Конституції щодо членства України в ЄС та НАТО», як і кроки із захисту активістів, які мають право на протест. «І ніхто не має позбавити їх цього права, бо головне наше досягнення – це самі вибори, які визнані світом як найдемократичніші за весь час існування нашої держави. Подивіться, що відбувається у нашого північного сусіда – там виборів взагалі немає, а сьогодні, в цей день, в ці два тижні все залежить абсолютно від вас», - зауважив Петро Порошенко.

Запроваджена 5 років тому реформа децентралізації влади стала фундаментальною для перебудови усієї системи державного управління та ухвалення рішень. Саме тому її потрібно захищати – передусім на рівні Конституції. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман в ефірі телеканалу «Прямий».

«Важливо захистити реформу децентралізації. Першого квітня виповнилося 5 років з моменту, як я вніс на Уряд концепцію реформи, і ми почали її впроваджувати. Зараз вже 70% українців мають доступ до переваг децентралізації. Важливо, аби всі 100% українців мали нову якість життя. Адже це - нова школа, нова дорога, нова економічна основа громади, - сказав Володимир Гройсман. - У Конституції треба закріпити, що це фундаментальна реформа, і її неможна чіпати. Якщо цього не зробити, то можна буде звичайним законом все відмінити. І це небезпечно. Але я буду захищати реформу. Вона одна з ключових з точки зору управління і прийняття рішень».

Володимир Гройсман додав, що сьогодні відбувається процес, коли на місця приходять нові управлінці, готові ефективно використовувати нові можливості і нові ресурси - передусім фінансові. Лише за напрямком доходів місцевих бюджетів їх прогнозний обсяг цього року становитиме 270 млрд грн.

«Сьогодні це кошти розвитку. Тому ви і бачите в громадах і дороги, і освітлення, і транспорт, і нові площі, сквери, садочки, школи. Система створена і буде працювати далі. Треба в 2020 році завершити процес об’єднання громад, аби кожен мав доступ до переваг реформи. Ця реформа змінила систему управління держави. Зараз все вирішують ОТГ та міські голови. Ми створюємо для них умови», - додав Прем’єр-міністр.

Україна якісно поєднана із світом, і ми маємо всі можливості, аби розвивати інфраструктуру і конкурувати із сусідами по логістиці та якості транспортних послуг. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час чергового засідання Стратегічного комітету Уряду. Серед іншого воно було присвячене питанням довгострокового розвитку транспорту – зокрема, портової інфраструктури та авіаційної галузі.

Урядовці розглянули основи Авіаційної транспортної стратегії України на період до 2030 року та Стратегії розвитку морських портів України на період до 2038 року. Реалізація цих документів забезпечить не тільки розвиток безпосередньо портів, а й забезпечить нові робочі місця, оновлення технологій обробки вантажів та зростання пасажиропотоку. Так, за прогнозом Міністерства інфраструктури, реалізація, приміром, Авіаційної стратегії дозволить збільшити пасажиропотік до 80 млн пасажирів на рік вже у 2030 році.

«Це надзвичайно важливо, аби економіка зростала і ми могли пропонувати якісні транспортні послуги. Це обслуговування національної економіки. Важливо, аби стратегії були передбачувані і довготермінові. Потрібна чітка відповідь, як будемо розвивати аеропорти, порти і домінувати як держава, яка якісно поєднана зі світом – з точки зору логістики та послуг, – сказав Володимир Гройсман. – Ми реально почали зростати, і треба це пришвидшувати».

Глава Уряду звернув увагу й на те, що запроваджена Урядом реформа Митної служби так само може зіграти на користь розвитку інфраструктури. Якщо будуть можливості максимально швидкого оформлення вантажів, це стане беззаперечною конкурентною перевагою держави, впевнений Глава Уряду.

Так само позитивним може бути й залучення місцевої влади до проектів розвитку портів, у тому числі аеропортів. «Нам треба поєднувати країну і внутрішньою авіацією», – зазначив Володимир Гройсман.

Довідково

Кабінет Міністрів України створив Стратегічний комітет 10 січня 2019 року на першому урядовому засіданні поточного року. Мета його роботи – формування політики та основ урядових рішень у контексті переходу України на трирічне бюджетне планування. Завданнями комітету є розгляд, формування і реалізація пріоритетних реформ Кабінету Міністрів; формування концептуальних, стратегічних та програмних документів Кабінету Міністрів, а також схвалення політичних пропозицій міністрів. Комітет також обговорюватиме проекти розпоряджень Кабінету Міністрів про схвалення планів пріоритетних дій Уряду на відповідний рік та звітів про їх виконання; звіти міністерств та інших центральних органів виконавчої влади щодо реалізації пріоритетних реформ Кабінету Міністрів у відповідних сферах державної політики; проекти законів про Державний бюджет України на відповідний рік та внесення змін до них. Членами комітету є всі члени Уряду України.

Попереднє засідання Стратегічного комітету було присвячене питанням реформування ланки екстреної медицини та розвитку професійно-технічної освіти.

6 квітня 2019 року Голова Верховної Ради України Андрій Парубій взяв участь у відкритті 140-ї Асамблеї Міжпарламентського Союзу, яка відбувається у столиці Катару - місті Доха. На початку церемонії Голову Верховної Ради України привітав Емір Держави Катар шейх Тамім бін Хамад Аль Тані. 

У роботі 140-ї Асамблеї Міжпарламентського Cоюзу беруть участь делегації від 163 країн на чолі з 60 головами і 40 віце-спікерами та у складі 2200 членів парламентів світу.  Українська делегація пропонує для ухвалення на Асамблеї свою Резолюцію про неприпустимість найманства, як засобу підриву миру та порушення прав людини. У складі української делегації на чолі з Головою Верховної Ради Андрієм Парубієм - народні депутати України: Борис Тарасюк, Леонід Ємець, Валерія Заружко, Олена Сотник. 

Міжпарламентський союз (Inter-Parliamentary Union, IPU) - міжнародна організація, створена у 1889 році Фредеріком Пассі (Франція) та Рандалом Крімером (Велика Британія). Це був перший постійний форум для політичних багатосторонніх переговорів. Членами Міжпарламентського союзу є національні парламенти 163 країн світу разом з 10 регіональними парламентськими асамблеями, які є асоційованими членами. Міжпарламентський союз - найстаріша міжпарламентська міжнародна організація -відзначає цього року 130 років.

 У своїх коментарях, пов’язаних із очисткою річки Південний Буг та її притоків, перший заступник голови облдержадміністрації  Андрій Гижко зазначив: «Минулого року вдалося розчистити головну притоку - річку Десенку. Вище по течії іде річка Вільшанка, де в межах Турбівської громади розташоване одне з найбільших водосховищ (1 млн .куб. м. води). Плануємо вже в цьому році після завершення нерестового періоду приступити до розчистки р. Вільшанки,що значно має покращити питне водопостачання  та якість води в місцях водозабору для м. Вінниці».

Також важливим завданням перший заступник голови ОДА назвав заходи по розчистці р. Південний Буг у межах Стрижавської громади: «Проектна документація виготовлена , вже пройшли громадські слухання по обох об’єктах, незабаром будуть оголошуватись тендерні процедури. Таку саму документацію виготовлено по місту-курорту Хмільник, де також протікає річка Південний Буг. Особливість тут  така, що  викиди з сусідньої Хмільницької області якраз акумулюються саме в межах Хмільницької громади, де річка робить кілька вигинів, має уповільнену течію,що сприяє утворенню значних мулових наносів. Тож для нас має принципове значення підтримка міста-курорта. На 4 квітня призначено  громадські слухання із цих  питань, в разі позитивного результату розпочнуться тендерні процедури щодо розчистки Південного Бугу в межах м. Хмільник».

Андрій Гижко повідомив, що цьогоріч за рахунок коштів обласного екологічного фонду був закуплений потужний земснаряд, вартістю майже 6 млн.грн., який планується залучити до розчистки річки Південний Буг та її притоків. Новий земснаряд вдвічі потужніший ніж той, що був закуплений минулого року і має винос рукава більш як 700 метрів: тобто може подавати пульпу, яка піднімається з дна, на значну відстань від берега і використовуватись на широких ділянках водного плеса.

«Очистка дна річки та її притоків - процедура дороговартісна. В районі Стрижавки за проектно-кошторисною документацією вартість робіт становить порядка 80 млн. грн.; очистка р. Вільшанки  в межах Турбова вартуватиме  близько 10 млн. грн.; звільнення від мулу р. Південний Буг в межах Хмільника вартуватиме близько 40 млн. грн. Проте, маємо надію за рахунок тендерної процедури значно здешевити вартість цих робіт»,- зазначив Андрій Гижко.

Як зазначив  посадовець, за підрахунками фахівців , тільки в районі Стрижавки потрібно підняти з дна і вивезти на поля понад 1млн.200 тис м.куб. мулу. Для проведення  очистки потрібно досить багато часу, якщо р. Вільшанку можна очистити протягом  одного 2019 року, то русло Південного Бугу в районі Стрижавки буде очищатися протягом 2019-2020 р.р. В районі Хмільника потрібно вичистити близько 800м.куб. намулу, що теж займе приблизно два роки.

Андрій Гижко також наголосив, що проблему чистої питної води для жителів області неможливо вирішити тільки розчисткою водойм – потрібен комплексний системний підхід до цієї проблеми, включаючи контроль за  очисткою витоків, що скидаються до річок, вчасний і якісний ремонт очисних споруд тощо.

Президент України Петро Порошенко наголошує, що українська армія надалі отримуватиме нове сучасне озброєння та техніку, яка дозволить укріпити обороноздатність держави. «Посада Президента і Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України передбачає щоденні, щогодинні, і щохвилинні зусилля із укріплення обороноздатності нашої держави», - зауважив Петро Порошенко на зустрічі з військовослужбовцями Військово-Морських Сил України та членами родин полонених.

«Щойно на полігоні, тут в Одеській області, відбулися успішні випробування нової крилатої ракети, яка здатна вести вогонь по морським цілям. Сьогодні випробувався саме цей варіант спеціалізації. Має збільшений радіус дії, збільшену бойову частину. І мені приємно вам повідомити, що випробування нової української крилатої ракети відбулися успішно. Ракета, подолавши відстань понад 250 км, успішно вразила ціль в акваторії Чорного моря», - розповів Глава держави.

«Наголошую, що це – українські ракети, які створені українськими конструкторами і вироблені на підприємствах українського оборонно-промислового комплексу. Наголошую, що за моїм завданням вже в грудні місяці вони будуть прийняті на озброєння і розташовані на кораблях Військово-Морських Сил України, і в підрозділах берегової оборони», - зазначив Президент.

За його словами, за випробуваннями спостерігали представники дружніх до нас країн, воєнні аташе, дипломатичні представники. Водночас він зауважив, що і країна-агресор «дуже уважно слідкувала за випробуваннями, намагалася застосувати засоби радіоелектронної боротьби».

«І незважаючи на всю протидію, випробування пройшли дуже успішно», - підкреслив Петро Порошенко.

Ключове завдання Уряду України на поточний момент – продовжувати реформи, які у більшості своїй є фундаментальними, та забезпечити сталий розвиток країни. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час зустрічі із засновниками та правлінням Ялтинської європейської стратегії «YES». Вони зустрілися з Главою Уряду в рамках підготовки чергової щорічної зустрічі «YES», яка запланована на вересень.

«Радий обговорити реальний стан справ в Україні і подякувати вам за те, що ви робите для нашої держави, – сказав Володимир Гройсман, звертаючись до співрозмовників. – Дуже важливо для нас сьогодні продовжувати поступовий розвиток країни і продовжувати зміни, які вже приносять результат. За останні роки – попри всі виклики та загрози – нам вдалося сформувати фундамент нової України, закласти основи, а зараз ми зводимо будівлю. Разом будуємо нову країну».

У свою чергу глава правління «YES» Олександр Квасьнєвскі підкреслив, що Україна справді демонструє відданість не тільки демократичним цінностям, а й курсу значних перетворень. «Ми і наші партнери визнають: перший тур президентських виборів відбувся у прозорий і справедливий спосіб. Ніхто не може поставити під сумнів демократичність всіх процедур, – сказав Олександр Квасьнєвскі. – І так само ми визнаємо ваш внесок у те, що, попри непрості часи і складнощі, ви віддані курсу реформ і проводите ці реформи. Зроблено вже багато. Багато змін відбуваються саме за вашого лідерства. І сьогодні очевидно, що треба продовжувати цей шлях і йти ним далі».

Під час розмови сторони обговорили поточну ситуацію в економіці та основні плани Уряду на подальшу перспективу.

Президент України, Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України Петро Порошенко прийняв доповідь Секретаря Ради Національної безпеки і оборони України Олександра Турчинова щодо випробування нових українських ракет, зокрема контрольні пуски ракетних комплексів «Вільха-М», які відбулися на півдні Одеської області.

«Хочу привітати з успішними випробуваннями, як були проведені сьогодні. Це завершальний етап створення комплексу «Вільха-М», систем залпового вогню з підвищеною точністю, з підвищеним радіусом дії, яких дуже чекають сьогодні у військах», - сказав Петро Порошенко під час прямого зв’язку в Ситуаційному центрі із командним штабом РНБОУ на місці випробувань.

Президент привітав Міністра оборони Степана Полторака та весь склад Збройних Сил України з новими можливостями, які з’являються після поставлення на озброєння цього унікального ракетного комплексу, виробленого в Україні.

Глава держави також підкреслив: «Дуже символічно, що ці випробування сьогодні вдібуваються точно в 70-ту річницю створення НАТО. Наш курс – ми прямуємо до НАТО, ми реформуємо наші Збройні Сили, ми підвищуємо їх бойові спроможності. І мені приємно, що Україна сьогодні фактично є східним флангом НАТО, добре озброєним. Ми йдемо в НАТО не з простягнутою рукою, а як повноцінний, рівний партнер, який сьогодні боронить демократію, свободу на європейському континенті, даючи відсіч агресору – Російській Федерації».

За словами Глави держави, це є виконання його пропозицій, внесених на Раду національної безпеки і оборони України щодо створення ракетного щита відповідно до нових можливостей, після виходу РФ з договору про ракети середньої та малої дальності

«У нас з’являються нові можливості. Сьогодні – це є перші кроки. Завтра також буде надана переконлива демонстрація нових спроможностей українських представників оборонної промисловості в ЗСУ», - зауважив Петро Порошенко.

Президент подякував за успішно проведені випробування всім, хто був долучений до цього процесу, зокрема співробітникам КБ «Луч»: «Ви дійсно зробили величезну роботу за останні чотири роки. І успішний пуск сьогодні є яскравим тому підтвердженням».

Секретар РНБОУ повідомив, що контрольні пуски відбулися успішно. Ракетний комплекс «Вільха-М» прийнято на озброєння Збройних Сил України та розпочато серійне виробництво зазначених ракет, які здатні точно знищувати ворога на відстані 130 км.

«Наші ракетники – інженери та виробничники продовжують працювати над створенням ракет нового покоління, які будуть надійно і точно знищувати цілі на відстані понад 200 кілометрів», - додав Секретар РНБОУ, інформуючи про стан виконання програми РНБОУ щодо збільшення ракетної потужності України, затвердженої Главою держави.

 «Враження дуже позитивні. Технічні можливості нової ракети значно підвищують бойові спроможності Збройних Сил України», - зазначив, в свою чергу, Міністр оборони України Степан Полторак.

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман пропонує посилити функції Національної служби здоров’я України щодо контролю умов роботи медичних закладів, передусім на первинній ланці. 

Як зазначив Глава Уряду, сьогодні саме НСЗУ сплачує закладам за надані пацієнтам лікувальні послуги, а з другого півріччя сплачуватиме за послуги діагностики. Окрім того, Уряд через інструменти фінансової децентралізації надав значні фінансові ресурси муніципалітетам та органам місцевого самоврядування, яким зазвичай належать медичні заклади.

«Вважаю за потрібне наділити НСЗУ серйозними контрольними функціями, – сказав Володимир Гройсман. – Мають бути елементарні умови, чистота й порядок. Треба посилити функції НСЗУ, яка платить за послугу, функціями контролю. Просив би зайнятися цим питанням».

Глава Уряду також схвалив пропозиції Міністерства охорони здоров’я щодо подальшого розвитку програми «Доступні ліки» – в контексті збільшення програмних препаратів та посилення якості ліків. За даними МОЗ, за два роки існування програми нею скористалися близько 7 млн українців. Зараз впроваджується інструмент електронного рецепта та спеціальні інструменти контролю якості ліків за допомогою 2D-кодування.

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій провів зустріч з Надзвичайним і Повноважним Послом Держави Катар в Україні Гаді Насером Мансуром Халіль Аль-Гаджрі.

Голова Верховної Ради, вітаючи Посла, відзначив його активну роботу в Україні, а також офіційно підтвердив, що візьме участь у роботі 140-ї Асамблеї Міжпарламентського Союзу, яка відбудеться 6-8 квітня 2019 року у столиці Катару – місті Доха.

Надзвичайний і Повноважний Посол Держави Катар висловив подяку Голові Верховної Ради України за його рішення брати участь у роботі 140-ї Асамблеї Міжпарламентського Союзу, адже, за словами Посла, це не тільки можливість участі України у надважливому міжнародному парламентському форумі, а й активізація міжпарламентської співпраці між Україною та Катаром. Посол Гаді Насер Мансур Халіль Аль-Гаджрі відзначив, що для Катарської Сторони надзвичайно важливо збільшувати економічну співпрацю між Катаром і Україною, зокрема, у царині експорту газу з Катару до України.

Голова Верховної Ради України відзначив, що коли у Парламенті він ставив на голосування питання ратифікації міжнародної Угоди між Катаром і Україною, вона отримала велику підтримку, що свідчить про усвідомлення народними депутатами важливості цієї економічної співпраці.

Також сторони обговорили питання перспективи підписання Угоди про співпрацю між Верховною Радою України та Консультативною Радою Держави Катар.

«Ми звертаємося до Уряду з проханням забезпечити організацію досліджень на поліграфі всього керівного складу Державного концерну «Укроборонпром». Окремо підготуйте списки тих, хто має пройти дослідження. Прошу включити туди і керівників державних підприємств оборонно-промислового комплексу – і керівників підприємств, і тих, хто відповідає за фінансову діяльність», - сказав Президент України Петро Порошенко під час наради з Секретарем Ради національної безпеки і оборони України Олександром Турчиновим та заступником Секретаря РНБОУ Сергієм Кривоносом. Глава держави прийняв доповідь заступника Секретаря РНБОУ Сергія Кривоноса щодо пропозицій по перевірці ДК «Укроборонпром» та реформуванню оборонного сектора.

«У випадку виявлення підстав, прошу передати відповідні результати досліджень поліграфа або контррозвідці Служби безпеки Україна, або у правоохоронні органи. Якщо будуть виявленні ті чи інші обставини скоєння злочину», - заявив Петро Порошенко.

Президент також наголосив, що на підставі рекомендацій полковника Кривоноса звернеться до Уряду щодо негайного фінансування міжнародного аудиту концерну «Укроборонпром». Він додав, що рішення має бути прийнято вже в квітні.

Петро Порошенко також наголосив, що окремо, не в якості міжнародного аудиту, мають бути проведені перевірки і Державною аудиторською службою та доручив доповісти йому про строки початку перевірки.

Глава держави підкреслив, що перевірку діяльності «Укроборонпрому» має провести Рахункова палата України. Він доручив Секретарю РНБО Олександру Турчинову взяти на контроль це питання та доповісти йому про результати перевірки.

Петро Порошенко наголосив на необхідності долучити до перевірки і громадські організації і проінформувати представників громадськості про підсумки цих перевірок.

Президент також підкреслив важливість прискорення розгляду у Верховній Раді законопроекту щодо змін до законодавства про державне оборонне замовлення. «Ми маємо розкрити цю інформацію», - зазначив Петро Порошенко. Він додав, що провів консультації з нашими міжнародними партнерами і вони повністю підтримують ці кроки.

Щодо питання Наглядової ради «Укроборонпрому» Глава держави підтримав пропозицію залучити туди представників наших стратегічних партнерів для забезпечення ефективності і прозорості її функціонування.

Секретар РНБО Олександр Турчинов доповів, що більшість підприємств оборонної промисловості працюють в штатному режимі і достатньо ефективно, зокрема над виконанням ракетної програми, затвердженої рішенням РНБО. «Найближчим часом планується випробування нових потужних ракетних комплексів і, враховуючи дуже важливе значення їх для зміцнення оборони нашої країни, ми звертаємось з пропозицією вам особисто взяти участь у фінальному етапі випробувань», - зазначив він.

Президент зауважив, що новітнє ракетне озброєння після завершення випробувань, які мають відбутися найближчими днями, мають надійти на озброєння ЗСУ.

Кабінет Міністрів України надав можливість Нафтогазу знизити ціни на газ для населення вже з квітня 2019 року. Відповідне рішення було прийнято урядовцями 3 квітня 2019 року.

Згідно з урядовим рішенням, якщо кон’юнктура газового ринку демонструє зниження цін на газ для промисловості, Нафтогаз зобов’язаний продавати для населення газ за ціною, що визначається як середньоарифметична ціна газу, за якою державна компанія пропонує газ промисловим споживачам за умови передоплати. Якщо ціна для промисловості зростає, Нафтогаз має продавати газ для населення за ціною, встановленою Урядом України.

За прогнозами Міністерства енергетики та вугільної промисловості, тенденція до зниження цін на газ спостерігатиметься в Україні до грудня 2019 року. Це й дало підстави Уряду знизити ціну на газ для населення.

Відбулася телефонна розмова між Президентом України Петром Порошенком та Федеральним канцлером Німеччини Ангелою Меркель.

Ангела Меркель привітала Петра Порошенка з виходом у другий тур президентської кампанії.

Було відзначено чесність та змагальність виборчого процесу в Україні.

Відбувся також обмін думками щодо подальших кроків, зокрема у рамках Нормандського формату, для активізації мирного процесу з імплементації Мінських домовленостей, звільнення заручників Кремля, а також щодо реалізації ініціативи з розгортання миротворчої місії під егідою ООН на території окупованого Донбасу.

Петро Порошенко подякував німецькому лідеру за особливу увагу до ситуації в Україні.

Сторони обговорили подальші двосторонні контакти на найвищому рівні.

Масштабні роботи за підтримки Світового банку реконструкції та розвитку  розпочнуться  на очисних спорудах в Сабарові вже в травні 2019 року. Про це повідомив перший заступник голови ОДА Андрій Гижко.

Нагадаємо, що в області здійснюється реалізація спільного з Світовим банком реконструкції та розвитку проекту, в рамках якого планується провести комплексну модернізацію систем водопостачання та водовідведення м. Вінниці.

Угода, підписана наприкінці  минулого року, стане основою для розробки проектно-кошторисної та тендерної документації для реконструкції станції водопідготовки та насосної станції міста Вінниця та проведення тендерних процедур.

«Поки практичні роботи ще не розпочиналися, проте  вже  триває завершальна стадія остаточних розрахунків   і  погоджувальних процедур, тож вже в травні поточного року розпочнуться роботи в Сабарові безпосередньо на очисних спорудах, варто зазначити, що вони досить об’ємні.  За результатами міжнародного тендеру буде визначено найкращого підрядника для масштабних ремонтних робіт: заміни вузлів і агрегатів, які вийшли з ладу,відпрацювавши свій термін з 1965 року. Сума фінансування даного проекту - 20 млн. євро а термін виконання таких робіт – 2 роки»,- повідомив Андрій Гижко.

75 років минуло відтоді, як  в березні 1944 року було звільнено місто Вінницю і Вінницьку область від нацистських загарбників. У важких умовах весняного бездоріжжя  війська 1-го і 2-го Українських фронтів пройшли з боями сотні кілометрів, очищаючи від ворога подільську землю.  У визволенні області в ході Житомирсько-Бердичівської наступальної операції безпосередньо брали участь 6 загальновійськових, 5 танкових і 2 повітряні армії, а це майже пів мільйона воїнів.

Сьогодні, 22 березня, на Європейській площі відбувся мітинг – реквієм та урочисте покладання квітів та вінків до Меморіалу Слави та пам'ятника Героям Небесної Сотні і воїнам АТО з нагоди 75-ї річниці визволення Вінниччини та міста Вінниці від нацистських загарбників.

В урочистому покладанні взяв участь Міністр молоді та спорту України Ігор  Жданов, голова облдержадміністрації Валерій Коровій, заступник голови обласної Ради Михайло Кременюк, міський голова м.Вінниця Сергій Моргунов, ветерани Другої світової війни, учасники антитерористичної операції на Сході України, ветерани афганської війни, представники релігійних конфесій, колективів, політичних формувань, громадських організацій, мешканці міста Вінниці та області.

Учасники мітингу вшанували пам’ять всіх полеглих у Другій світовій війні 1939-1945 років хвилиною мовчання.

Взвод Почесної варти командування Повітряних Сил у супроводі військового оркестру пройшов урочистим маршем по Європейській площі, віддаючи шану полеглим у ході Другої світової війни 1939-1945 років.

Президент Петро Порошенко наголошує, що монетизація субсидій, індексація пенсій, разова виплата до мінімальної пенсії, допомога багатодітним родинам – це комплекс заходів, які є частиною програми боротьби з бідністю.

«На сьогоднішній день те, що відбувається зараз – це є війна з бідністю. Якщо вони (опоненти – ред.) називають це підкупом, я хочу наголосити – цим підкупом, як вони називають, або боротьбою з бідністю я буду займатися наступні п’ять років. З кого треба починати? З пенсіонера. Чому? Бо вони постраждали найбільше від війни. Бо зростає мінімальна, середня заробітна плата, пенсії зростали найменшими темпами. І тому зараз всі ресурси держави маємо віддати пенсіонерам», - сказав Глава держави, коментуючи заяви про те, що його опоненти називають підкупом виборців підвищення пенсій та монетижацію субсидій.

«І на сьогоднішній день, я хочу наголосити, що це не обіцянки, а це те, що обіцяли зробити в березні, і 25 березня виконання березневих програм завершено – індексація проведена», - констатував Петро Порошенко нагадавши, що компенсація була забезпечена з коштів, які були мобілізовані за рахунок закриття «чорних дір» на митниці.

Президент також нагадав, що рішення про індексацію пенсій було прийнято ще у 2017 році. «Що індексація пенсій починається з 1 березня 2019-го. Якби вони (опоненти – ред.) ходили в Парламент, якби вони читали те, за що вони голосують або те, що вони блокують – вони б не піднімали цих питань», - зауважив він.

Петро Порошенко зазначив,  що опоненти не лише вдаються до критики, а й намагаються перешкоджати реалізації зазначених заходів. «Вони не тільки говорять, вони навіть діють. Це божевілля – вони спробували зареєструвати проект постанови, якою скасовується підвищення пенсій для пенсіонерів через механізм індексації. Вони забороняють виплачувати компенсацію в зв’язку з тим, що їм здається, що краще залишити пенсіонерів так, як є зараз. Але я їм цього не дозволю», - наголосив Глава держави.

Він також згадав про виплати багатодітним родинам. «Є багатодітні родини, які також точно потребують цієї допомоги, бо народження третьої чи четвертої дитини точно не має бути квитком в бідність. Саме тому з 1 квітня зараз на третю, четверту і більше дітей буде виплачуватися прожитковий мінімум», - сказав Петро Порошенко.

«Отже, те, що було заплановано виплатити в березні – виплачено. Те, що заплановано виплатити в квітні – це продовження індексацій, монетизація субсидій і початок виплати багатодітним родинам – буде продовжено. Компенсація в квітні також буде продовжено. І це є боротьба з бідністю – підвищення рівня соціальних стандартів пенсіонерів», - констатував Президент.

Глава держави також зауважив, що раніше так комплексно зазначені заходи не вживалися, оскільки всі сили і ресурси були спрямовані на оборону країни від агресора та відновлення української армії. «В 2014-2015 роках наша армія була гола і боса. І ми не просто забезпечували бронежилетами за рахунок добровольців і волонтерів, а я як Президент, зараз я можу сказати про це, займалися пошуком грошей для того, щоб купити штани, шкарпетки, білизну», - сказав він.

«І останні копійки йшли на те, щоб закупити озброєння, закупити засоби радіоелектронної боротьби, забезпечити відновлення протиповітряної оборони. Будівництво розпроданих і розкрадених військових містечок. Будувати гуртожитки для військовослужбовців-контрактників. Купувати те, що зараз прийшло на наше озброєння після моєї зустрічі з Президентом Туреччини Ердоганом – ударні безпілотники, які мають високоточну зброю. Купити протитанкові «Джевеліни», купити антиснайперські комплекси. Кожна гривня, яка інвестована в покращення озброєння, рятує життя наших воїнів на фронті. Це був той пріоритет», - додав Петро Порошенко.

«І сьогодні, коли з’явилися вже перші можливості, що залишаються інші кошти за межами децентралізації і оснащенням української армії, ми спрямували їх пенсіонерам і на підтримку багатодітних родин. І це чесно, бо реформи дають свої плоди», - резюмував Президент.