Топ новини

Сьогодні, 25 жовтня, на Вінниччину з робочим візитом прибув генеральний директор Державного концерну «Укроборонпром» Роман Романов разом з керівниками департаментів концерну.

Президент Петро Порошенко телефоном поговорив зі звільненими українськими і кримськотатарськими громадськими діячами – політв'язнем Ахтемом Чийгозом та заступником голови Меджлісу кримськотатарського народу  Ільмі Умеровим, які нині перебувають у Туреччині. «Сьогодні мільйони українців, які боролися, молилися за Ваше звільнення, для них це надзвичайно щасливий день»,- сказав Президент.

«Це не лише для Ваших родин, для близьких людей, не лише для Президента, не лише для кримських татар, а й вся Україна сьогодні святкує (цей день – ред.) як велике свято», - зазначив Петро Порошенко.

«Я вважаю, що сьогодні Ви подарували надію не лише тим, хто боровся за ваше звільнення, а всім кримським татарам – що правда все одно переможе, і що ми все одно повернемо Крим. І що Україна відновиться, і що ми точно будемо разом», - підкреслив Президент.

Глава держави додав: «Я вас не вітаю зі свободою, бо свобода буде тоді, коли ми з Вами  будемо разом з нашими кримськими татарами в Криму. Ось це буде справжня свобода. А зараз це надзвичайно важливий, але проміжний етап нашої боротьби».

«Дорогий пане Ахтеме, я дуже радий вас чути і я щасливий разом з усім українським народом, що ми маємо можливість, нарешті, вітати вас зі звільненням. І, звичайно, що це ще не остаточне свято, бо остаточне свято у нас буде тоді, коли ми звільнемо Крим. І весь кримськотатарський народ і усі мешканці Криму зможуть опинитися, нарешті, на волі в Україні», - звернувся Петро Порошенко до Ахтема Чийгоза.

«Я дуже щасливий, що моя домовленість з Президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом (реалізувалась – ред.). Ми тоді не могли оприлюднювати цю домовленість. Але я поінформував і Мустафу Агу, і наших партнерів про те, що ми найближчими днями цього чекаємо (звільнення Ахтема Чийгоза та Ільмі Умерова – ред.). І на щастя це відбулося», - зазначив він.

Сильну державу формують сильні регіони, які завдяки реформі децентралізації отримали значні адміністративні та фінансові повноваження і тепер мають навчитися ефективно використовувати та примножувати цей ресурс для розвитку регіональної економіки та економіки держави.

Сьогодні, у с. Прибузьке Лукамелешківської об’єднаної територіальної громади відбулось урочисте відкриття дитячого садка, що увійшов до складу Прибузького навчально-виховного комплексу.

Шановні пані та панове!

Дорогі українці!

Непросто було сюди дістатися навіть президентському кортежу, бо неподалік йде ремонт мосту через Русанівську протоку на Броварському проспекті. І таких вузьких місць, які зараз розширяються, інвестуються, будуються і в Києві, і в Україні дуже багато. Відновлення доріг цього року  стало загальнонаціональним проектом, хоча розпочалося ще в 2015 році з відомого експерименту, який задіяв ресурс місцевої влади, мобілізував ресурс центральної влади, Уряду і Прем’єр-міністра. Спільними зусиллями ми зробили кардинальне зрушення в цьому напрямку. Хочу наголосити, що він триватиме наступного року, і наступного за наступним. Дороги в Україні будуть будуватися, і відновлення дорожньої мережі буде символом України. Аж поки ми не приведемо в порядок мережу автомобільних магістралей, яка була абсолютно занедбана протягом останніх 20 років.

Дорога – символ руху вперед, а хороша дорога означає ще і рух в правильному напрямі.

Сім місяців пройшло з дати попереднього засідання Ради регіонального розвитку. За цей час я двадцять один раз виїжджав до вас – в області, міста, райони, а тепер радий бачити в Києві вас. І взагалі вчора порахували, що за час президентства відбулося 133 робочі візити в регіони. Словом, нам з вами є що підсумувати, є про що поговорити і як вибудувати наші з вами спільні плани на майбутнє.

Хочу наголосити, що поїздки останніх місяців, як правило, були пов’язані із приємними клопотами. Будуються не лише дороги, які вводяться в експлуатацію. Не лише відновлюються мости. Відкриваються, будуються, ремонтуються чи переобладнуються лікарні, школи, дитячі садки, інші об’єкти соціальної інфраструктури, які не будувалися багато років. І до багатьох об’єктів дуже підходить слово «вперше». Окремо хочу наголосити, що стають доступними сучасні центри для надання адміністративних послуг. Запускаються заводи, фабрики, виробництва. І навіть подекуди нові театри гостинно відчиняють двері для шанувальників прекрасного. Також вперше. І тим більше, що побудовані без участі бюджету як центрального, так  місцевого.

Звичайно , що в країні є «зрадофіли». Як каже українське прислів’я – «яким і тризуб над Кремлем постав, то вони скажуть, що криво стоїть». Вони і тут знаходять приводи для печалі. І дороги криві, і мости короткі, і театри в історичний пейзаж не вписуються, і ремонти пересуватися заважають, і заводи не те випускають, борщі не так варять. Критикують за те, що, мовляв, Президент, Прем’єр, влада перерізає стрічки не на дуже глобальних, а інколи навіть і на локальних об’єктах. Звичайно, крутіше було би побудувати космодром для міжгалактичних польотів, а не завод із виробництва упаковки.  Але ж ми робимо перші, але надзвичайно важливі, кроки після жорсткої економічної кризи, спричиненої війною. На жаль, війна ще дуже далека від завершення. Хоча ми маємо світло кінці тунелю. Хочу наголосити, що якщо в 2015 році, коли я виступив з ініціативою про введення «блакитних шоломів», миротворців на Донбас для забезпечення стійкого та надійного миру, як першого етапу повернення українського суверенітету на Донбас, ніхто в це не вірив. І, до речі, ніхто в світі нас тоді не підтримав. Сьогодні, коли я нещодавно повернувся з сесії Генеральної Асамблеї ООН, ми маємо тверду підтримку наших партнерів. І до речі сьогодні, 24 жовтня, День ООН, який Україна зустрічає вагомими здобутками як член Ради Безпеки ООН. І ми в повному обсязі скористаємось цим для забезпечення миру, бо мир сьогодні – це те, чого чекають українці.

Отож, щиро радий ознакам та проявам того, що країна врятувалася, вижила, відійшла від краю прірви. Тому я хочу наголосити, що й надалі з превеликим задоволенням буду бувати у вас на відкритті важливих об’єктів, щоб спільно з Урядом допомагати вирішувати проблеми і це є надзвичайно важливо. Так, відкривати і будувати об’єкти, великі й малі.  Будь-які, котрі свідчать, що країна стає на шлях сталого розвитку.

Наше інформаційне поле, на жаль, дещо зорієнтоване на негатив. Іноді, аби про позитивну подію повідомили в ефірі, стрічку має розрізати високопосадовець, інакше про подію просто промовчать. І навіть я не завжди можу допомогти.

Хочу навести приклад, що нещодавно в одній із західних областей відкривав доволі велике підприємство. На тисячі і тисячі робочих місць. Для двох центральних каналів це було нецікаво. Мені передали, що вони не згадали про це в сюжеті, бо, з точки зору редакторів, це була би реклама. А інвестор, який створює тисячі робочих місць, має за це рекламу заплатити, бо без цього не покажуть.

Ну що ж… Мені в радість працювати і промоутером, і «рекламним агентом» позитивних змін. Ще приємніше генерувати самі зміни і забезпечувати належні політичні умови для впровадження реформ.

Із реформ, безумовно, і ми тут можемо всі підтвердити, що однією з найголовніших і найрезультативніших є децентралізація. За три роки її впровадження власні доходи місцевих бюджетів зросли приблизно в два з половиною рази. Але є ще більш узагальнюючий показник. В середині минулого десятиліття, коли я працював головою відповідного парламентського комітету, частка місцевих кошторисів з трансфертами у зведеному бюджеті складала менше 30%. В 2015 році, коли ми започаткували програму децентралізації, вона була вже 45%. Цього року її частка є 49,3%. Ми наблизилися до показника 50 на 50. Це означає, що незабаром місцеві бюджети будуть перевищувати бюджет державний. Це є найяскравіша характеристика, чим є децентралізація насправді. Передані права, гроші, повноваження. Але я хотів би, щоб не забували про відповідальність.

Дуже важливо простежити за тим, аби вигоду від децентралізації отримали громадяни по всій країні. Її мають відчути не лише в містах-мільйонниках, столиці, але й в обласних центрах та інших великих містах, бо зараз на депозитах лежить майже 15 мільярдів гривень. Але дуже важливо, щоб цю вигоду отримали і у віддалених містечках та селах. Відповідь на це питання знаходиться у площині подолання нерівномірності нарощення доходної частини місцевих бюджетів, а головне – у продовженні створення об’єднаних територіальних громад. 3118 сіл та селищ вже згуртувалися у 665 більших та фінансово спроможних громад.

Пам’ятаєте нашу зустріч в 2015 році, коли ми з вами спільно умовляли йти в об’єднані громади. Всі нас питали, а чи буде цей процес добровільний, чи не будуть ні на кого тиснути, чи погодяться люди, чи буде надана їм можливість залишатися на старих рейках? Звичайно, що буде добровільно. Але люди самі «винесуть» , якщо громада, місцева влада буде фінансово неспроможна. І досвід першопрохідців, як на мене, є найкращою агітацією, аби за ними без жодних вагань прямували інші.

Об’єднані громади автоматично отримують у своє розпорядження 60% від податку на доходи громадян. Це моментально призвело до двократного, а подекуди й істотно більшого стрибка їхніх власних надходжень. І зараз батога непотрібно, коли такі пряники пропонують.

Очевидно, що істотно зростає суспільна вага голів громад і відповідних рад, а це потребує і дуже особливо відповідального ставлення селян до виборів органів місцевого самоврядування громад. Це у Верховній Раді без говорунів ніяк, бо ж сама назва «парламент» походить від дієслова «говорити». А в сільських радах потрібні добрі ґазди, здатні раціонально розпорядитися тими новими можливостями, які зараз дає їм децентралізація.

Я думаю нам є за що подякувати Парламенту, особливо зараз, восени, коли була проголосована реформа освіти, завершено голосування судової реформи і кодексів, була проголосована пенсійна реформа. І зараз ми маємо можливості підвищити пенсії, скористатися надходженнями до Пенсійного фонду, які пов’язані з підвищенням мінімальної заробітної платні, що створила можливості, щоб ми приділили увагу пенсіонерам. І зараз це є одним із наших спільних з Урядом перших пріоритетів. Була проголосована на минулому тижні медична реформа. Проголосований ще один дуже важливий законопроект про сільську медицину, який точно називається - “Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості”. За все це хочу подякувати Парламенту, коаліції і тим, хто допомагає і впроваджує наші рішучі кроки в проведенні реформ. Перші 4 млрд на фінансування проекту так само ми вже виділили. Спасибі Генеральній прокуратурі, яка повертає народу кошти, що були вкрадені Януковичем. І передбачені відповідні фінансування в бюджеті наступного року.

Хочу, щоб ви приділили цьому особливу увагу, бо людям, які проживають у сільській місцевості, так само мають бути забезпечені стандарти, яких вони були позбавлені все своє життя. Прошу голів ОДА у співпраці з Мінрегіонбудом швидко визначити схему розміщення та плани розташування сільських амбулаторій з урахуванням навантаження на лікаря та доступності  для пацієнтів. Міністерство охорони здоров’я вже розробляє стандартні вимоги до обладнання та набору медикаментів. Впевнений, що Уряд в найкоротші терміни прийме державні програми, яка врахують всі нюанси розвитку сільської медицини на підставі нового закону.

Ще одним аспектом реформи є розвиток інформаційно-комунікаційних технологій у сільській місцевості – десь оптичних мереж, десь мобільний зв’язок 4-го покоління, десь інших технологій. Нагадаю, зараз проникнення широкосмугового Інтернету у село складає 4%. У 21 столітті. Я вважаю, що це – шалена дискримінація людей, які там мешкають, а це майже третина населення України.

Отже, щоб розширити коло медичних послуг для селян і доповнити їх можливостями телемедицини, проведена і проголосована медична реформа, яка дає можливість доступу до висококваліфікованого лікаря та щоб знайти ці «платинові хвилини» і «золоті години» для того, щоб врятувати життя і здоров’я тих пацієнтів, які живуть на селі.

Хочу наголосити, що цей швидкісний Інтернет згодиться не лише для амбулаторії, а й для школи, для бібліотеки, для задоволення інформаційних потреб селян. Детально про різні аспекти сільського розвитку, від ФАПів до протидії рейдерським захопленням господарств, доповідатиме Геннадій Зубко.

Децентралізація, шановні пані та панове, це питання про те, як розподіляти вже наявний ресурс. Але, щоб не закінчилося, що ділити, ми маємо дбати і про примноження. Тому в першій частині нашого засідання будемо говорити про інвестиції, про спільну стратегію влади та бізнесу, центральних виконавчих органів та місцевого самоврядування.

Настав, нарешті, той момент, коли ми доволі впевнено можемо говорити про світло в кінці темного тунелю – який тепер вже залишився позаду, з якого ми вийшли на відкритий простір з широким горизонтом розвитку. 

Хай там як, але статистика – головний свідок того, що найгірше в українській економіці вже в минулому. Зазнавши надзвичайно потужного удару – через війну, агресивне закриття донедавна найбільшого нашого ринку Російською федерацією і навіть блокаду експорту в треті країни, блокаду транзиту через територію Російської федерації – ми не просто вистояли, не просто уникли дефолту, але й заклали основу для сталого розвитку. 

Жорсткі антикризові кроки, макрофінансова стабілізація, рішуче зниження податкового навантаження на бізнес, дерегуляція, антикорупційні заходи, відкриття нових зовнішніх ринків, в тому числі і завдяки Угоді про асоціацію з Євросоюзом, ратифікацію якої ми завершили спільним зусиллями, – все це проторувало шлях до відновлення економіки.   

Трохи більше місяця тому, у мене відбулася надзвичайно відверта і результативна розмова, за участю Прем’єр-міністра, представників Уряду, парламентських комітетів,  з членами провідних бізнес-асоціацій, які представляють українські, європейські та американські компанії. Однією з головних тем були стосунки бізнесу та силових структур. Я хочу окремо наголосити, що  сьогодні це і мій, і Прем’єр-міністра, і Уряду, і, я сподіваюсь, і Парламенту, перший пріоритет. Ми стратегічно домовилися створити принципово нову Службу фінансових розслідувань, яка єдина тільки й матиме право розслідувати злочини та правопорушення в економічній сфері. І немає там більше що робити ні поліції, ні СБУ, на прокуратурі, ні податковій – нікому. Не заважайте працювати економіці. Впевнений в тому, що це кардинальним чином відобразиться і на інвестиційному рейтингу нашої держави. Разом із створенням системи незалежних судів, де як бізнес, так і громадяни будуть мати можливість знайти правду, захистити себе через механізми і інструменти незалежного суду. Це, безумовно, буде відображатись на притоці інвестицій.

Ми очікуємо, дуже обережно, сьогодні або завтра оприлюднення цьогорічного рейтингу Doing business. Прошу бути особливо уважними. Впевнений в тому, що наш крок вперед буде продовжений.

А стосовно служби фінансових розслідувань, Голова комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики Ніна Петрівна Южаніна сьогодні вперше представить концепцію, проект відповідного закону. І ми будемо намагатися не гаючи часу якнайшвидше провести це через Парламент. І дуже сподіваємось і на парламентську, і на бізнесову, і на громадську підтримку.

Зараз, як ніколи, маємо об'єднати зусилля для продовження реформ. Проголосувати своєчасно бюджет, проголосувати  реформу приватизації для того, щоб її зробити прозорою, спрощеною і ефективною

Держава повинна захищати бізнес, дати йому вільно працювати, забезпечити захист інвестицій і захист інвесторів. Бізнес зі свого боку має нарощувати прибутки, чесно сплачувати податки та створювати нові робочі місця. А ви, дорогі наші партнери,  дбати про легалізацію зайнятості, бо місцеві бюджети мають прямий інтерес у збільшенні надходжень від податку на прибуток найманих працівників. Крім того, що ми розширили для вас базу оподаткування, яка і створила вам можливості різко збільшити надходження місцевих бюджетів. Вже на сьогоднішній день, я думаю, що Ніна Петрівна Южаніна про це скаже, різко зріс вихід з тіні, наприклад нафтового бізнесу. Коли від кожної колонки (на заправних станціях – ред.) місцева влада почала отримувати частку акцизу, вже вона буде дбати про те, щоб там було все на обліку.

Я хочу наголосити, що кількість новостворених робочих місць має і буде одним із основних критеріїв вашої роботи, шановні і голови адміністрацій, і міські голови. Хто ваші перші помічники в цьому? Інвестори. І ви маєте носити їх на руках, причому  не лише  закордонних, як зараз модно: іноземець приїхав – і квіти, і коровай. А місцевий інвестор – почекає за дверима. Ні. Український інвестор має бути не менше, а може навіть і більше шанований.

Я, в свою чергу докладатиму усіх зусиль, аби забезпечувати політичні умови для реформ та інвестицій, і узгоджену позицію в трикутнику Президент – Уряд з Прем’єр-міністром – Парламент. Залишилося менше року до початку планового виборчого циклу з обрання Президента та Верховної Ради. Як я вже вам казав дев’ять місяців тому – ніяких дострокових виборів не буде. Що ми й забезпечили. Цей період до вимушеної паузи в реформах і до ризику зростання популізму, кожному з нас треба використати максимально ефективно.

Ще раз хочу подякувати Верховній Раді, яка проголосувала освітню, пенсійну реформи, реформу охорони здоров’я. І буду про це постійно повторювати, тому що це є надзвичайно важлива складова руху вперед.

Ще раз буду дякувати за те, що вона ухвалила зміни до процесуальних кодексів, необхідні для судової реформи. І ще одна важлива річ - вона зробила перший крок до скасування недоторканності народних депутатів. Як я вже зазначав, у листопаді, менш ніж за два тижні, очікую ухвалення закону про сільську медицину, а  до кінця 2017 року – закону про Антикорупційний суд. На Нацраді реформ орієнтовно у п’ятницю розглянемо масштабний проект з дерегуляції, який стане ще одним кроком до покращення інвестиційного клімату і наших позицій у важливому для інвесторів рейтингу Doing business. Отже, темп набрали непоганий. І прохання до кожного з вас – не збавляти обертів.

Деякі реформи вже приносять зараз результати. Зниження єдиного соціального внеску в 2016 році та збільшення мінімальної зарплати до 3200 гривень з початку поточного року і подальше її підвищення, яке буде закладено у проект бюджету на 2018 рік дасть можливість поєднати далекосяжну пенсійну реформу з підвищенням та осучасненням  пенсій для пенсіонерів. Люди вже отримують свої гроші.

Я, до речі, вже маю перші результати. Щойно ми повернулись з Авдіївки, з лінії фронту. Наскільки там світлі люди. Вони кажуть, що пенсійна реформа, в тому числі була відображена на підвищені пенсій шахтарів. І по цей бік лінії зіткнення – шахтарі відчувають підвищення пенсій, а з того боку – шахти закриті, затоплені, шахтарі сидять без роботи і без грошей.

Ось це те, що я називаю політико-дипломатичний шлях. Я наголошую, що період затягування пасків завершується.

На відміну від пенсійної, яка демонструє позитивний ефект з перших днів, інші реформи, як-то освітня, яка в тому числі спрямована на те, щоб захистити українську мову і захистити українську освіту, зберегти ті позитивні напрацювання, які є і дати можливість працювати новітнім технологіям. Реформи охорони здоров’я чи судова, -  вони дадуться взнаки і принесуть відчутні й корисні для суспільства результати за кілька років. Так, нам всім вже зараз не терпиться. У нас, як в тій приказці: теля ще з корови не вийшло, а ми вже з довбешкою стоїмо. Але впевнений, результат буде, і результат – позитивний.

Шановні пані та панове!

Ще раз наголошую, що зараз я  стараюся якомога частіше бувати на фронті. Не для того, щоби безпосередньо керувати, підміняючи молодших командирів. У Верховного Головнокомандувача свої функції, і кожен має працювати на тих ділянках, які відведені йому законом, статутами, командуванням. Але дуже потрібен безпосередній зворотний зв’язок з особовим складом. Жоден рапорт, жодна доповідь не дає таких можливостей, як пряме спілкування з воїнами. На передовій, на блок-постах.

Вони міцно й надійно тримають оборону на лінії зіткнення. Завдяки саме їм Путін переконався, що зовні Україну – не взяти. Тому й стали невід’ємною частиною гібридної війни постійні спроби Кремля підірвати країну із середини.  

Знаходяться політикани, які не просто закликають до дестабілізації та хаосу, а намагаються їх організувати. Звести нанівець всі ті позитивні зрушення, які народ буквально вистраждав за три з половиною роки випробувань.

Але я наголошую – нічогісінько в них не вийде. Як не намагаються розхитати ситуацію, вона – не хитається. По 30-40 людей – вони називають загальноукраїнською акцією протесту, навіть якщо ми з повагою до них ставимось. Народ не дає її розхитати. Країна переходить від виживання до розвитку. І ніхто і ніщо не зупинить наш впевнений рух вперед.

Отже, шановні друзі, у мене для вас дуже приємна новина – все буде добре.  

Слава Україні!

Започаткована в 2014 році реформа децентралізації, яка дозволила наростити ресурси місцевих бюджетів, покликана не тільки акумулювати кошти на місцях, а й навчити заробляти та примножувати бюджетні статки. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман  під час засідання Ради регіонального розвитку.

«Ми визначили конкретні податки, які зараховуються до місцевих бюджетів і можуть бути використані на власні потреби регіонів. Нові школи, новий транспорт, нові садки й дороги – це все результат децентралізації. Наше завдання – аби кожна гривня йшла на підвищення якості життя громадян», - сказав Володимир Гройсман.

Він звернув увагу, що на часі – відповідальне використання коштів та нарощування можливостей примножувати  регіональні ресурси, причому не тільки на користь обласних та районних центрів, а й маленьких сіл та селищ.  

«Кошти беруться від реального сектору - нових підприємств, нових робочих місць, детінізації.  Це щоденна робота. Якщо ми взяли 100 млрд грн з центрального бюджету і передали в місцевий, то завдання стоїть не тільки витратити, а робити з них 200 млрд грн -  через економічне зростання, - зазначив Прем’єр-міністр. - Це завдання – яке ставить Президент і Уряд». 

Сьогодні, 24 жовтня, у Києві відбувається засідання Ради регіонального розвитку під головуванням президента України Петра Порошенка.

Під час промови глава держави зазначив, що найгірше в українській економіці вже в минулому, а країна не просто вистояла, не просто уникла дефолту, а заклала основу для сталого розвитку.

«За час президентства я здійснив 133 робочі візити в регіони. І надалі з превеликим задоволенням буватиму в регіонах, допомагатиму вирішувати проблеми і відкриватиму нові об’єкти, і великі, й малі. Будь-які, котрі свідчать, що країна стає на шлях сталого розвитку», – зазначив Петро Порошенко.

Глава держави під час засідання Ради регіонального розвитку подякував Верховній Раді за ухвалення необхідних законів, що дали старт потрібним в країні реформам та повідомив: «Період затягування пасків завершується. І на відміну від пенсійної реформи, яка демонструє позитивний ефект з перших днів, і інші реформи, як то освітня, яка в тому числі, яка спрямована на те, щоб захистити українську мову і захистити українську освіту, реформа охорони здоров’я чи судова, вони, як дадуться в знаки, дадуть відчутні результати для суспільства лише за декілька років».

Петро Порошенко заявив: "З реформ однією з головних є децентралізація. За три роки від її впровадження доходи місцевих бюджетів зросли приблизно в 2,5 рази».

На переконання Петра Порошенка, жорсткі антикризові кроки, дерегуляція, децентралізація, антикорупційні заходи – все це відкриває шлях до відновлення економіки України. Також глава держави закликав забезпечити максимальне сприяння інвесторам, причому не тільки іноземним, а й українським компаніям, які реалізують проекти в регіонах. Президент також запевнив у тому, що результат буде позитивний.

Сьогодні, у Вінницькому національному технічному університеті, в рамках Стартап Школи «Sikorsky Challenge» міста Вінниці, відбулось підписання меморандуму про співпрацю між ВНТУ та Державним інноваційним фінансово-кредитним підприємством-установою щодо підтримки розвитку діяльності вишу, яка включає підготовку стартаперів та розвиток інноваційних технологій і прогресу в цілому.

До участі в зібранні долучились заступник голови-директор Департаменту освіти і науки облдержадміністрації Ігор Івасюк, заступник міського голови м. Вінниці Владислав Скальський, голова правління Державної інвестиційної фінансово-кредитної установи Володимир Ставнюк, Голова міжнародного журі Фестивалю інноваційних проектів «Sikorsky Challenge» у Київському  національному технічному університеті України імені І. Сікорського Вік  Корсун та Генеральний директор Ukrainian Global Trade and Investor Inc. Генрі Штеренберг.

Відкриваючи семінар, учасників привітав доктор технічних наук, професор, ректор ВНТУ Володимир Грабко:  «Сьогоднішній захід є черговим кроком, який направлений на розвиток і підтримку ідей, які розробляють наші студенти. Адже розвиток і підтримка стартап руху є не тільки невід’ємною складовою інноваційної освіти, а й основною платформою для розвитку нашої молоді».

Варто зауважити, що в Україні за останні роки на всіх рівнях державної влади  ведеться робота в напрямку розвитку в сфері інновацій. З цією метою прийнято необхідні законодавчі акти, затверджено програми, створено центри трансферу технологій та бізнес-інкубатори, регулярно проводяться тренінги та круглі столи, а також конкурси інноваційних ідей.

«Сьогоднішня подія є дійсно знаковою для Вінниччини. Особливо приємно, що саме Вінницький національний технічний університет став своєрідним майданчиком для створення школи стартап на Вінниччині. Такий вибір не є випадковий, адже даний вищий навчальний заклад є одним із провідних технічних університетів в Україні, який знаний в Європі і в світі загалом. Тому переконаний, що сьогоднішнє підписання меморандуму це перший крок по співпраці яка сьогодні розпочата з підписання меморандуму», - зазначив Ігор Івасюк.

В свою чергу, учасників семінару привітав заступник міського голови
м. Вінниці Владислав Скальський: «Дуже приємно долучатися до таких заходів, де зібралися усі, хто формує концепцію інноваційно-технологічного центру міста Вінниці. Адже керівництво держави на системному рівні звертає свою увагу на розвиток екосистем, в яких можуть з’являтись інновації. Державницької підтримки довгий час не було, але вона вкрай необхідна саме зараз, на перших кроках розвитку інноваційних систем. І хочу запевнити і  засвідчити  про готовність міста співпрацювати щодо реалізації нових проектів і підтримки  стартаперів».

В ході семінару організатори зауважили, що шлях стартаперів відрізняється від стандартної кар’єри. До моменту завершення навчання в університеті креативні організатори стартапів цілком можуть розробити кілька проектів і отримати від них інвестиції. Перша в Україні інноваційна екосистема Sikorsky Challenge якраз і створена для залучення творчої молоді в інноваційне підприємництво. Тут вирощуються технологічні ідеї, запускаються і розвиваються інноваційні стартап-компанії. Це те середовище, в якому здійснюється повне технологічне коло - від пошуку нових ідей і моделювання бізнес-моделей до залучення інвестицій та створення нового інноваційного бізнесу.

Про це розповіла під час звіту про роботу ЦНАП у Вінницькій області на щопонеділковій апаратній нараді голови ОДА з керівниками Департаментів та служб області, заступник директора Департаменту міжнародного співробітництва та регіонального розвитку облдержадміністрації Надія Насіковська.

У Вінницькій області функціонує 32 Центри надання адміністративних послуг, які поділяються на районні, міські, міськрайонні та ЦНАП об’єднаних територіальних громад.

В порівнянні з показниками за аналогічний період 2016 року кількість наданих адміністративних послуг за 9 місяців 2017 року зросла на 140,7 тис., або на 18,6%. Також зросла питома вага наданих адмінпослуг через ЦНАП в районах та містах обласного значення, без урахування м. Вінниці, з 31% у 2016 році до 37% в поточному році.

Найбільша кількість наданих адміністративних послуг на 1 тис.
населення припадає на Погребищенський, Ямпільський, Піщанський, Мурованокуриловецький, Теплицький райони та м. Могилів-Подільський.

«За структурою надання адміністративних послуг лідируючі позиції займають соціальні послуги – 30,7%, земельні відносини  15,9% та пенсійне забезпечення – 11,6%. Окрім того, в 5,3 рази збільшилась кількість виданих паспортів громадянина України у формі ID-картки. Зокрема, за 9 місяців 2016 року видано 5 тис. 567 одиниць, а за аналогічний період 2017 року показник зріс до 29 тис. 668 одиниць. В свою чергу, в 1,6 рази збільшилась кількість виданих закордонних паспортів», - зазначила Надія Насіковська.

Варто зазначити, що надходження до місцевих бюджетів за надання адміністративних послуг збільшилось з 34,8 млн. грн. у 2016 році до 59,6 млн. грн. у 2017 році.

Надія Насіковська проінформувала присутніх щодо Концепції розвитку системи електронних послуг в Україні, мета якої визначення напрямів, механізму і строків формування ефективної системи адміністративних послуг в Україні шляхом запровадження доступних та прозорих, безпечних та некорупційних, найменш затратних, швидких та зручних електронних послуг.
Досягнення поставленої мети забезпечується завдяки таким принципам, як орієнтація на споживача, доступність, безпека та захист персональних даних, прозорість, збереження електронної інформації, відкритість та повторне використання, технологічна нейтральність, ефективність і результативність та адміністративне спрощення.

Презентація

Під час щотижневої робочої наради Валерій Коровій інформував керівників структурних підрозділів ОДА про візит офіційної делегації Вінницької області до Румунії, а також акцентував увагу на актуальних питаннях життєдіяльності регіону. 

Очільник Вінниччини, зокрема, наголосив, що пріоритетом на сьогодні залишаються роботи, пов’язані з відновленням будівель та об’єктів інфраструктури, що постраждали в результаті вибухів на військовому арсеналі. Відтак доручив підготувати пропозиції щодо внесення змін і доповнень до нормативних актів, які регламентують фінансування заходів з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації з державного бюджету, аби максимально спростити ці процедури.

 Торкаючись питань регіонального розвитку, голова облдержадміністрації повідомив, що компанія Delphi на базі 45-го заводу вже запустила першу партію виробництва. «В нас в роботі є ще 2 великі проекти в галузі машинобудування, причому абсолютно наближені до реальності. Мова йде про створення до 4 тисяч нових робочих місць», - підкреслив Валерій Коровій. А принагідно відзначив, що за рейтинговою оцінкою USAID, Вінницька область посідає сьогодні І місце в Україні за рівнем інвестиційної привабливості. 

Водночас керівник ОДА заслухав оперативну інформацію про поточну ситуацію за окремими галузевими напрямами.

 Так, за словами директора Департаменту фінансів ОДА Миколи Копачевського, на сьогодні приріст бюджету становить 41 % по бюджету області та 39,5 % по обласному бюджету.

 Директор же Департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів ОДА Микола Ткачук інформував, що сільгоспвиробниками Вінницької області вже намолочено 3 млн. 139 тисяч тонн зернових. «На 95 % завершено збирання гречки, на 92 % - соняшника, 87 % - сої, 62 % - цукрового буряка і на 30 % кукурудзи на зерно. На сьогодні 7 цукровими заводами області вже вироблено 169 тисяч тонн цукру. Це 25 % від загальної кількості по Україні», - наголосив Микола Ткачук. 

Що ж стосується стану виплат за оренду земельних часток (паїв), то, за інформацією директора Департаменту, рівень розрахунків становить нині 91 %, загальна ж сума таких виплат склала на сьогодні 2 млрд. 149 млн. гривень.

Кабінет Міністрів України вчасно подав у Парламент проект Державного бюджету на 2018 рік, чітко визначив його пріоритети і планує вийти на перше читання документа вже найближчим часом. Про це сказав Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман в ефірі телеканалу "Прямий". 

"Бюджет пріоритезований, збалансований, поданий вчасно. Будемо найближчим часом виходити на перше читання і не затягувати процес "під ялинку", - сказав Володимир Гройсман.

Він додав, що Уряд готовий до всебічної співпраці з Парламентом, адже конструктивний діалог дозволяє ухвалювати правильні для України рішення.

Про це зазначив начальник Головного управління Національної поліції у Вінницькій області Юрій Педос на розширеній нараді щодо підведення підсумків службової діяльності підрозділів поліції упродовж дев’яти місяців, яка відбулась сьогодні, 19 жовтня.

У засіданні взяли участь перший заступник голови облдержадміністрації Андрій Гижко, начальник УСБУ Віктор Пахнюк, перший заступник прокурора області Руслан Нікітчин,  заступник голови обласної Ради Михайло Кременюк, начальник Центрально-західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції Василь Дремлюга, керівники міжрегіональних територіальних органів, керівники структурних підрозділів ГУНП, начальники відділів, відділень.

Основні питання, які були винесені на нараду стосувались посилення протидії злочинності, забезпечення публічної безпеки і порядку в регіоні та стан дотримання дисципліни і законності поліцейськими.

Звітуючи про підсумки роботи Юрій Педос зазначив: «Наша діяльність із року в рік наповнюється значним змістом і подіями, адже час не стоїть на місці та без перебільшення на поліцію у цей непростий період покладається важлива місія розбудови дійсно правової держави. Вінницька область тримає лідируючі позиції за ефективністю роботи серед інших Головних управлінь регіонів. Впродовж 9 місяців цього року поліція Вінниччини забезпечила реагування на близько 150 тисяч заяв та повідомлень громадян. Досягнуто тенденцій до зниження загального рівня злочинності на 26%. Зусиллями вінницької поліції розкрито 45,6% злочинів».

Виступаючи перед присутніми офіцерами, Андрій Гижко  висловив слова вдячності всім силовикам і правоохоронцям Вінниччини за проявлений високий професіоналізм і оперативність під час перших секунд надзвичайної ситуації, яка склалась на військових  складах поблизу Калинівки: «Саме завдяки  злагодженій роботі правоохоронців у перші хвилини здійснювались належним чином обмеження транспорту, швидку евакуацію населення, забезпечення постраждалих житлом, а також не допущено мародерства. Спільними зусиллям  як з боку цивільних, так і правоохоронних структур вдалось забезпечити вчасну евакуацію, а саме головне  - уникнути людських жертв».

Андрій Гижко також зазначив про те, що у рамках обласної програми «Безпечна Вінниччина» обласна  влада щоквартально виділяє додаткові кошти задля  покращення та підвищення якості роботи правоохоронців області, особливо тим, хто знаходиться у зоні АТО.

Слова подяки за  плідну спільну роботу вислови присутні керівники силових структур області.

У рамках розширеної наради були вручені нагороди, подяки та нагрудні знаки кращим працівникам ГУНП Вінниччини від імені Кабінету Міністрів України, Головного управління Національної поліції України, обласної державної адміністрації та обласної Ради, а також Вінницької міської Ради.  

 Повертаючись 20 жовтня з Ясського повіту Румунії, делегація Вінницької області на чолі з головою облдержадміністрації Валерієм Коровієм та у складі директора Департаменту міжнародного співробітництва та регіонального розвитку Володимира Мережка, голів районних державних адміністрацій та міських голів міст обласного значення зустрілась з головою Сорокського району Генадієм Мунтяну. 

Президент Петро Порошенко зустрівся з виконуючою обов’язки Міністра охорони здоров’я України Уляною Супрун та привітав з ухваленням Закону «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів», а також прийняттям у першому читані проекту Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо забезпечення державних фінансових гарантій надання медичних послуг та лікарських засобів.
«Я вітаю народних депутатів з дуже відповідальним рішенням. І робоча група спільно з нашою командою теж напрацювала величезну частину роботи», - сказав Глава держави.
Президент нагадав про процес підготовки та проходження медичної реформи та затвердження реформаторських законопроектів на Національній раді реформ та зазначив, що «на певному етапі оптимістів та ентузіастів було не дуже багато». Глава держави наголосив, що попри спроби у Верховній Раді завадити голосуванню медичної реформи, «позиція коаліції була достатньо чітка – ми медичної реформи не здамо».
За словами Петра Порошенка, завдяки наполегливій та професійній роботі усієї команди з числа реформаторів з Міністерства охорони здоров’я, Адміністрації Президента, Уряду, реформуванню галузі охорони здоров’я дано старт.

«Вітаю з цим важливим результатом на шляху реформ, який поєднаний з реформою освіти, поєднаний з пенсійною реформою», - сказав Президент.
«Була дуже добра комунікаційна стратегія – пояснили чому це так важливо. І не просто тому, що ми обов’язково маємо покращити якість медичних послуг, але і тому, що якщо нічого не робити, то ситуація значно погіршиться», - також додав він.
Петро Порошенко також наголосив на важливості підвищення якості надання медичних послуг на селі та ухвалення відповідного закону, ініційованого ним, і зазначив, що розраховує на підтримку у цьому питанні профільної команди. «Я би хотів, щоб всі ті зусилля, які ми робили для того, щоб пояснити суспільству важливість медичної реформи, зараз так само були спрямовані на пояснення у підготовці до другого читання цього законопроекту для того, щоб ми ні в якому разі не втратили темп», - зауважив він.
На переконання Президента, підтримка у Верховній Раді і законопроекту щодо реформування медицини на селі та телемедицини, запустить комплексні зміни у системі охорони здоров’я. Він наголосив на важливості за два тижні підготувати до другого читання цей проект, щоб за два тижні його ухвалили.
Глава держави зазначив, що уже передбачені бюджетні видатки на фінансування сільської медицини і проект телемедицини може бути розпочатий. «Тоді, я вважаю, що ми б цього року зробили величезні кроки по реформуванню медичної галузі», - резюмував Петро Порошенко.
Виконуюча обов’язки міністра охорони здоров’я Уляна Супрун подякувала Президенту за підтримку, а також за запрошення працювати в Уряді. Вона наголосила, що галузь охорони здоров’я багато років вимагала реформування. «Те що Ви від самого початку зрозуміли, що це дуже важлива справа і підтримували мене і мою команду – це нам дуже допомогло», - сказала вона.
Уляна Супрун додала, що політична підтримка в сесійному залі парламенту показала, що депутати розуміють важливість медичної реформи.
«Це є перший крок і попереду у нас дуже багато роботи. Ми будемо разом з Вами і з Урядом працювати для того, щоб втілити ті зміни, які потрібні. Сільська медицина, телемедицина, яка завдяки тому, що Ви звернули увагу на цю болючу тему, разом з медичною реформою будуть іти пліч-о-пліч, щоб ми могли їх завершити», - підкреслила в.о. Міністра.
За її словами, це буде «довгий і не легкий шлях, бо зміни завжди ідуть важко». «Ті реформи, які відбуваються в медицині, вони також є антикорупційні, бо в медицині є також багато корупції», але починається зміна системи, яка буде прозорою і справедливою», - також наголосила Уляна Супрун.
Вона також подякувала дружині Президента Марині Порошенко, яка багато співпрацює з Міністерством у питанні реформи. «Я хочу подякувати їй, бо вона сама лікар і розуміє, як система працює», - додала вона.
В.о. міністра також подякувала президентській команді за підтримку у проведенні реформи. «Це велика перемога для українців, для кожного з нас», - підкреслила вона.

Кабінет Міністрів України в рамках виконання програм підтримки аграрного сектору вважає доцільним продовжити й посилити програми стимулювання розвитку фермерських господарств, зокрема в секторі тваринництва, а також розвитку вітчизняного сільськогосподарського машинобудування. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час «Години запитань до Уряду» у Верховній Раді України.

«Розвиток агросектору визначений пріоритетом. І це знайшло своє відображення у проекті бюджету. Ми в жодному разі не підтримуємо і не будемо підтримувати ніяких олігархів, а виключно вітчизняних виробників якісної сільгосппродукції, - сказав Володимир Гройсман. - Треба підтримати малий і середній бізнес на селі. І ми зробили комплексні кроки підтримки національного фермерства, тваринницького комплексу, сільгоспмашинобудування. Мені потрібна зайнятість і робота на селі, і щоб на українських  полицях в магазинах була конкурентна і недорога українська продукція».

Президент Петро Порошенко наголошує, що два роки тому вніс до Верховної Ради проект змін до Конституції, які передбачали скасування депутатської недоторканності і суддівської недоторканності. Сьогодні Глава держави подав до Парламенту законопроект змін до Конституції, який абсолютно чітко передбачає скасування депутатської недоторканності, і очікує на його прийняття.

За словами Президента, перший етап вже зроблено – ліквідовано суддівську недоторканність у форматі судової реформи, яка була впроваджена за його ініціативою. «Вісім тисяч носіїв недоторканності вже її не мають. Залишилось близько 450 осіб», - зазначив він.

Глава держави звернув увагу, що вимагав скасування недоторканності у своєму виступі на День Конституції і під час виголошення Послання до Верховної Ради у вересні цього року.

«Як підтвердження цих позицій я вніс законопроект змін до Конституції, який абсолютно чітко передбачає скасування депутатської недоторканності», - підкреслив Петро Порошенко.

Президент також зауважив, що втішений тим, що його позицію підтримують і учасники акції, яка нині відбувається під стінами українського Парламенту. «Те, що вони (учасники акцій – ред.) це підтримують – я дуже тішуся цьому. Чекаю відповідної реакції у залі (Верховної Ради – ред.)», - сказав він.

Глава держави також підкреслив, що вся судова реформа в Україні відбувається у тісній співпраці із Радою Європи і з Венеціанською комісією. За його словами, «Венеціанська комісія розглянула ті законопроекти (щодо Антикорупційного суду – ред.), які є у Верховній Раді. Обидва вона визнала такими, що є неприйнятними для імплементації в судову реформу».

«Хочу наголосити, що сам термін «антикорупційний суд» з’явився в моєму законопроекті про судову  реформу. І сьогодні я чекаю від Парламенту, щоб вони напрацювали той законопроект, який буде прийнятний і буде виходити з декількох надзвичайно важливих принципів. Законопроект має відповідати Конституції, вимогам суверенітету України, передбачати абсолютно прозору процедуру відбору і абсолютно ефективних кандидатів, які будуть викликати довіру людей і суспільства», - підкреслив Петро Порошенко.

За словами Президента, якщо ці вимоги будуть задоволені, він прийме відповідні напрацювання Парламенту і внесе законопроект, який можна буде дуже швидко розглянути.

«Але в жодному разі я не хотів би, щоб цей процес загальмувався і саме тому в проекті бюджету (на 2018 рік – ред.), за моїм наполяганням, уже передбачені видатки на антикорупційний суд», - повідомив Президент.

«Що для цього потрібно? Лише спокійні умови роботи Верховної Ради. Бо «принцип матроса Железняка» з парламентом у демократичній країні не проходить. Впевнений у тому, що на сьогоднішній день ми абсолютно відкриті для співпраці з будь-якими ініціативами і не треба стукати у відкриті двері», - зазначив Глава держави.

Він також висловив сподівання, що «і сьогоднішні акції будуть носити мирний характер і вони абсолютно спокійно, ефективно завершаться і будуть сприяти прийняттю, в тому числі і президентських законопроектів».

«Бо інколи прикладом «стукання у відкриті двері», є абсолютно неприйнятне захоплення вертольотного майданчика з вимогою повернути його у державну власність. Коли він уже рік за рішенням прокуратури і є у державній власності, тільки на законних підставах, і чекає рішення суду», - додав він.

Президент підкреслив: «Будь-які інші форми ведуть до отаманщини і хаосу і є абсолютно неприйнятними».

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман представив квартальний звіт роботи Уряду і звернув увагу на незмінність пріоритетів роботи Кабінету Міністрів. В їх числі – економічне зростання, безпека й оборона, боротьба з корупцією, інвестиції в людський капітал.

Прем’єр-міністр підкреслив, що за останні місяці Уряд сформував бюджетну резолюцію в горизонті трьох років, вчасно вніс до Парламенту проект Державного бюджету на 2018 рік, ухвалив низку рішень для підвищення кредитного рейтингу держави і вийшов на ринок запозичень.  

На думку Глави Уряду, наразі стоїть завдання прискорити економічний ріст, сформувати сприятливий інвестиційний клімат, продовжити розвиток промисловості.

Представляючи результати роботи Уряду, Володимир Гройсман звернув увагу на те, що закладений Урядом ріст економіки на наступний рік в 3% – це ріст випуску продукції на 400 млрд грн, це десятки тисяч нових робочих місць, а також ріст фонду оплати праці на 180 млрд грн.

«Цифри – не граничні, їх можна збільшувати при умові здійснення системних реформ і змін», - сказав Володимир Гройсман.

Говорячи про інвестиційний клімат, Глава Уряду підкреслив, що вже сьогодні бізнес працює в прогнозованих умовах, використовуючи електронні реєстри, зокрема реєстр повернення ПДВ, який запрацював влітку і раз і назавжди зняв проблему значною корупції у цій сфері.  Ефект помітний і в роботі митниці: на третину зріс обсяг надходжень, ведуться роботи з контрабандою. «На часі – створення умов контролю і об’єднання баз даних з міжнародними  партнерами», - додав Володимир Гройсман.

Великі сподівання урядовці пов’язують з приватизацією та оновленням системи управління держпідприємствами та державними банками. На думку Глави Уряду, значним кроком у цьому напрямку має стати ухвалення нового закону про приватизацію і подальше використання системи ProZorro в малій приватизації.

Окремий пункт порядку денного роботи Уряду – підтримка агросектору, як однієї з потужних точок росту економіки. За ініціативи Кабміну вже працюють програми прямої підтримки агровиробництв, компенсації вартості сільгосптехніки. На часі, впевнений Володимир Гройсман, запровадження програм підтримки фермерських господарств та підприємств з переробки сільськогосподарської сировини, в тому числі орієнтованих на експорт.  

У цьому контексті, зазначив Прем’єр-міністр, великого значення набувають наші логістичні можливості – порти, аеропорти, залізниця, дороги. «Маю надію, що українці помічають, що ми вийшли на безпрецедентні обсяги виконання ремонтно-будівельних робіт на дорогах. Наступного року маємо на третину збільшити фінансування дорожніх робіт», - сказав Володимир Гройсман.

Важливий напрямок роботи – поступове зменшення імпорту енергоносіїв та досягнення енергонезалежності. «За 9 місяців ми зупинили падіння видобутку і наростили добичу власного газу на 700 млн кубометрів», - сказав Глава Уряду.

Він також додав, що стабільним і безперебійним має стати опалювальний сезон – оскільки підготовлені паливні запаси. Понад 6,5 млн родинам виплачуватиметься субсидія на оплату послуг ЖКГ як адресна підтримка й допомога тим, хто цього потребує.  

«Хочу відзначити, що за останні 9 місяців понад 100 тис. українців долучилися до програми теплих кредитів. З наступного року працюватиме Фонд енергоефективності», - сказав Володимир Гройсман.  

У числі пріоритетів він також назвав посилення ефективності урядування шляхом кадрового оновлення міністерств та відомств, запуску електронного документообігу, використання можливостей електронної ідентифікації громадян та юридичних осіб, а також продовження реформи децентралізації. «За січень-серпень ріст доходів місцевих бюджетів становив 31,1 млрд грн. Продовжуємо процес об’єднання територіальних громад, окремо робимо програму регіональних проектів», - зазначив Глава Уряду. Він додав, що обсяг державної підтримки місцевих ініціатив – понад 3 млрд грн, які направлені на проекти будівництва й реконструкції закладів освіти, об’єктів культури та спорту.

Уряд послідовно підвищує соціальні стандарти. Один із напрямків – побудова справедливої пенсійної системи, яка не залежить від рішень політиків, натомість впроваджує принципи справедливості щодо людей з великим стажем роботи. «Ми зламали ганебну практику «подачок» під вибори, зробили систему, яка не залежить від політиків. Нещодавно ухвалили план заходів щодо впровадження накопичувальної системи. Будемо над цим працювати»,  - сказав Володимир Гройсман.

Наступний крок – реформа сфери охорони здоров’я, продовження програми «Доступні ліки», в якій беруть участь вже понад 6,5 тис. аптек і на яку наступного року буде виділено 1 млрд грн, будівництво мережі кардіоцентрів у регіонах України, побудова системи підтримки родин з дітьми, які страждають на важкі захворювання. «Ми дуже розраховуємо на те, що найближчими днями у сесійній залі Парламенту буде достатньо голосів для ухвалення проектів законів по медичній реформі.  Ми маємо в системі охорони здоров’я катастрофічну ситуацію. Ми не можемо далі консервувати той безлад, який є в системі, - сказав Володимир Гройсман. -  Це можна змінити. Якщо зараз розпочнемо, то за декілька років система лікування буде іншою. Закликаю всіх об’єднатися, 226 голосів – і за невеликий проміжок часу ми наведемо лад у системі охорони здоров’я. Це наш обов’язок».

Ще один незмінний пріоритет – освіта та наука. Наразі впроваджуються стандарти нової української школи, створено 17 тис. місць у дитячих садочках. «Ми також робимо певні кроки щодо розвитку науки. Йдеться про фінансування робіт молодих вчених, про створення Фонд підтримки інновацій», - повідомив Глава Уряду.

Не залишаються без уваги культура, зокрема кінематограф, молодіжна політика і спорт.  

Верховенство  права та боротьба з корупцією – це також те, що вдається змінювати, зазначив Володимир Гройсман. Йдеться про запровадження електронних сервісів,  антирейдерську діяльність шляхом, у тому числі відкритих земельних аукціонів через систему блокчейн, відкриття даних – від державного бюджету до розкриття власників підприємств, а також запобігання легалізації тіньових доходів.

«Безпека й оборона. В 2017 році військові отримали 771 зразок нової техніки, нові комплекси й боєприпаси, створюється нова телекомунікаційна мережа, - сказав Володимир Гройсман. – Маємо зменшення кількості злочинів, порівняно з минулим роком на 14,5%. Це означає, що починається наведення ладу в країні. І треба підсилювати роль правоохоронних органів – покарання за злочин має бути невідворотним».   

Глава Уряду зазначив, що звіт – це конкретні цифри й факти, конкретна робота, яку урядовці роблять щодня. «Але говорити про роботу – одна справа, а робити роботу – інша. Впевнений, що кожен місяць ми будемо демонструвати зміни. Зроблено немало, але зробити потрібно набагато більше. Тож потребуємо об’єднання та якісних і професійних підходів (до ухвалення та впровадження рішень)», - підкреслив Володимир Гройсман.

Окремо Володимир Гройсман прокоментував події біля Верховної Ради. На його думку, питання боротьби з корупцією, обмеження недоторканності народних депутатів, продовження вже розпочатих реформ мають об’єднувати голоси у Парламенті, а не дестабілізувати ситуацію в державі на користь політиканів та їх гучних гасел.

«Я буду з тими, хто підтримує ухвалення потрібних рішень, і проти тих, хто руйнує країну зсередини. Через діалог можливо робити зміни. Але разом з тим нам потрібно давати оцінку тим, хто може зашкодити державі», - сказав Володимир Гройсман.   

На цьому наголосив 18 жовтня заступник голови Вінницької  облдержадміністрації Василь Броварник  під час розширеного засідання штабу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, що сталася на території військового складу Міноборони поблизу м. Калинівка. Сьогодні на засіданні були присутні жителі Павлівської територіальної громади. Усіх їх турбували питання, пов’язані з тривалістю ремонтно-відновлювальних робіт, умовами відшкодування, оформленням відповідної документації.

«Основа - це акт обстеження. Для фінансового відшкодування  потрібен дефектний акт обстеження об’єкта, відповідно до якого складається кошторис і надходять кошти», - сказав Василь Броварник, - Для покращення оперативності ліквідації наслідків надзвичайної ситуації  в державі створено відповідні механізми, на рахунках є кошти, які будуть використані відповідно до діючого законодавства».

Павлівський сільський голова Віктор Кособуцький повідомив, що відновлювальні роботи продовжуються. Проектанти вже завершили обстеження і складання актів на вулицях  Шевченка і Садова.

Заступник голови облдержадміністрації Василь Броварник також наголосив на правильному оформленні всіх  документів, оперативності проведення будівельно-ремонтних робіт.

Сьогодні, 14 жовтня, в рамках відзначення в області Дня захисника України та Дня Українського козацтва, на Європейській площі міста відбулася військово-історична реконструкція подій Української революції 1917-1921 років, а саме бою Армії Української Народної Республіки та Галицької Армії проти більшовицьких та білогвардійських підрозділів (військові формування Півдня Росії).

Захід був організований учасниками вінницьких клубів історичної реконструкції за сприяння Вінницької міської ради та комунального підприємства «Центр історії Вінниці».

Окрім того, у реконструкції взяли участь актори обласного українського музично-драматичного театру ім. М.К. Садовського, військовослужбовці збройних сил України та учасники антитерористичної операції на Сході України.

Нагадаємо, що реконструкція історичних подій є обов’язковим атрибутом Всеукраїнського фестивалю військово-історичної реконструкції «Вінниця – столиця Української Народної Республіки», який став традиційним для мешканців міста Вінниці та Вінницької області, а також гостей з різних регіонів України.