Топ новини

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман наполягає на підвищенні ефективності програм підтримки фермерів, які стартували цього року в рамках урядової політики підтримки і нарощування агровиробництва. Про це Глава Уряду сказав під час засідання Уряду.

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій і Голова Стортингу Королівства Норвегія Тоне Вілхелмсен Трьоен під час зустрічі у вівторок висловили задоволення високою динамікою та результативністю політичного діалогу між Україною та Норвегією у 2017-2018 роках.

«Ми готові й надалі підтримувати існуючу високу динаміку двосторонніх контактів», - підкреслив А.Парубій.

Він подякував Норвегії за тверду і незмінну підтримку суверенітету та територіальної цілісності України.

А.Парубій зазначив, що «мав змогу переконатися у цьому під час свого робочого візиту до Норвегії у травні 2017 року на запрошення «Центру миру Осло» та NDI».

Своєю чергою, Голова Стортингу Королівства Норвегія Тоне Вілхелмсен Трьоен зазначила, що Група дружби, яка створена у Стортингу, стане хорошою платформою «для розвитку міжпарламентської співпраці, для поліпшення політичної комунікації між нашими парламентами».

Голова Верховної Ради України зупинився на питанні застосування і збереження міжнародних санкцій проти Росії з метою забезпечення ефективної відповіді «на її намагання зруйнувати європейський безпековий порядок».

Голова Українського Парламенту порушив питання щодо будівництва газогону Північний потік-2, «який є політичним, спрямованим проти України та проти європейської системи енергетичної безпеки». А.Парубій підкреслив, що цей проект «не має нічого спільного з економічною доцільністю».

А.Парубій під час зустрічі відзначив, що «Україна завжди відчуває підтримку норвезьких колег: як під час двосторонніх зустрічей, так і під час візитів парламентських делегацій до НАТО, ОБСЄ, Ради Європи».

При цьому він заявив, що «ми розраховуємо на чітку позицію наших партнерів та закликаємо до недопущення руйнації засадничих основ Ради Європи».

Сторони обговорили шляхи налагодження співпраці у сфері протистояння інформаційним атакам та кібератакам і висловили сподівання, що взаємодія у цьому напрямку буде ще більш активною. Також Сторони позитивно оцінили творчу співпрацю у сфері кіноіндустрії, зокрема, української «Одеської кіностудії» та норвезької кінокомпанії «Film Camp», а також в інших галузях гуманітарної сфери.

Голова Стортингу Королівства Норвегія Т.В.Трьоен заявила про підтримку Норвегією реформ в Україні, які відбуваються у непростий час, коли Україна змушена протидіяти агресії Росії.

На спільному брифінгу після зустрічі Голова Верховної Ради України Андрій Парубій зазначив, що «співпраця між нашими країнами в останній період набула особливо високої динаміки: нещодавно в Україні перебував Міністр закордонних справ Норвегії, а делегація керівництва українського Парламенту перебувала в Норвегії, вивчаючи парламентський досвід і обмінюючись співпрацею у парламентській роботі».

А.Парубій повідомив журналістам, що «подякував Норвегії за підтримку, яку вона надає Україні у непростий час, за чітку позицію у питанні санкцій щодо Росії і підтримку територіальної цілісності України». Він зазначив, що під час розмови «підняв питання Північного потоку-2, і закликав Парламент Норвегії до солідарності стосовно неприйняття будівництва Північного потоку-2 як агресивного енергетичного проекту Путіна, який спрямований на збільшення енергетичного тиску на Європу».

Голова Стортингу Королівства Норвегія Т.В.Трьоен подякувала за «щире запрошення, теплий прийом та хорошу зустріч». «Норвегія і Стортинг, норвезький парламент, беззастережно підтримують зусилля України у напрямку реформування країни. Ми високо оцінюємо і розуміємо той факт, що реформи проводяться за дуже складних обставин, у час російської агресії на сході України та незаконної окупації Криму», - сказала Т.В.Трьоен.- «На знак такої підтримки ми привезли з собою досить велику делегацію, з нами представники трьох основних сил в норвезькому парламенті – Прогресивної партії, Центральної партії, та представник іншої партії, пан Томессен, який також є колишнім головою парламенту і який, власне, і започаткував цю групу дружби між Україною і Норвегією».

Пані Т.В.Трьоен висловила сподівання і надію на те, що Україна, попри майбутні вибори, «продовжить боротьбу з корупцією та розвиток потужного демократичного суспільства із верховенством права». Вона наголосила, що «Норвегія буде, як і була відданим партнером України, а Стортинг і Верховна Рада і надалі співпрацюватимуть і матимуть плідний діалог, «і він буде вигідним для обох сторін».

Голова обласної державної адміністрації Валерій Коровій 17 вересня провів традиційну щопонеділкову нараду з директорами департаментів та служб Вінниччини.

Керівник ОДА заслухав оперативну інформацію про поточну ситуацію в регіоні за різними галузевими напрямами та озвучив низку доручень очільникам окремих підрозділів облдержадміністрації.

Валерій Коровій, зокрема, наголосив на необхідності посиленої уваги до усіх питань, які стосуються завершення календарного року.

«У нас є всі можливості, щоб 2018 рік став найуспішнішим для області. Тож маємо чітко спрацювати за всіма пріоритетами та довести до логічного завершення усі наші плани», - підкреслив очільник Вінниччини.

Також під час наради директор Департаменту охорони здоров’я ОДА Людмила Грабович повідомила, що мешканцями області укладено вже понад 1 мільйон декларацій із сімейними лікарями.        

Директор Департаменту соціальної та молодіжної політики облдержадміністрації Наталя Заболотна, у свою чергу, інформувала, що з 1 жовтня поточного року очікуються зміни до Постанови, що визначає порядок призначення громадянам житлових субсидій. За її словами, прогнозовані зміни спрямовані на зниження бар’єрів за окремими позиціями, до прикладу, в питаннях житлових площ субсидіантів, щодо складних життєвих обставин  громадян тощо.

Разом з тим, в.о. директора Департаменту освіти і науки ОДА Володимир Буняк торкнувся проблематики доставки профільним Міністерством учнівських підручників: із загальної потреби у 18,8 тисяч на сьогодні в область надійшло лише 4,2 тисячі підручників.

Увесь демократичний світ разом з Україною не має права закривати очі на існуючі виклики і глобальні проблеми, особливо ті, що виникають в енергетичній сфері. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час зустрічі з Президентом Стортингу (Парламенту) Норвегії Тоне Вілхелмсен Трьоен. Це перший візит Глави норвезького Парламенту до Києва і вже третій візит високопосадовців Норвегії до України за останні три тижні.

«Нам треба посилювати зв’язки між урядами і парламентами. В 2017-2018 роках ми спостерігаємо ріст торгівлі. І потенціал наших відносин так само великий», - сказав Володимир Гройсман.

«Це вже третій візит офіційних осіб Норвегії за останні три тижні. І це для мене великий привілей – побувати в Україні і зустрітися з вами. Ми привезли з собою сильну делегацію – це три політичні партії нашого Парламенту. І цим ми підкреслюємо нашу підтримку процесу реформ та боротьби, яку Україна продовжує проти російської агресії», - відзначила зі свого боку Тоне Вілхелмсен Трьоен.

Володимир Гройсман подякував Норвегії за постійну підтримку українського суверенітету і питань безпеки. Проте контекст безпеки, зазначив Прем’єр-міністр, поширюється не тільки на оборонні ініціативи, а й на економічну та, що особливо важливо, енергетичну площину.

«Для нас дуже важливо, аби демократичний світ був стійким у захисті демократії і норм міжнародного права. І в цьому контексті важливе питання – проект «Північний потік -2». Ми говоримо всьому світу – не вірте гарантіям Росії. Ви не назвете жодної гарантії Росії, яку б вона виконувала сьогодні. Будапештський меморандум, останні рішення Стокгольмського арбітражу по газових контрактах… Це не виконується. І ми занепокоєні тим, що проект (будівництва газопроводу) просувається. І закликаємо всі країни відкрити очі і подивитися на загрозу, яка наближається. Нашим наступникам ми маємо передавати країни сильнішими, а не слабшими. Ми не маємо права закривати очі на такі глобальні проблеми, - сказав Володимир Гройсман. - І ми говоримо про альтернативу – спільне управління українською ГТС. Вона надійна. Так ми всі будемо незалежні».

Глава Уряду наголосив, що аналіз ситуації і спільні дії можуть запобігти загрозі російського монополізму.

«Ми чуємо всі ваші зауваження, - сказала Глава Парламенту Норвегії. - І ми підтримуємо думку про те, що транзитна роль України має зберігатися».

Глава Уряду України подякував за таку позицію і зазначив, що Україна наразі переживає процес трансформацій, реалізовує одразу декілька дуже важливих реформ – від освіти й медицини до децентралізації і боротьби з корупцією. «Ми управляємо цими процесами одночасно», - наголосив Глава Уряду.

У свою чергу Глава норвезького Парламенту запевнила, що Норвегія готова бути корисною для України як в енергетичних питаннях, так і питаннях реформ, які наразі відбуваються в Україні і є дуже важливими з огляду на економічний розвиток країни.

Відповідальність і конкретні справи потрібні сьогодні Україні задля підтримки зростання і зміцнення. 

Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час виступу на 15-ій щорічній зустрічі Ялтинської Європейської Стратегії. 

«З чого складається майбутнє? З сьогодення і нашого бачення того, яким ми хочемо його зустрічати. Але майбутнє пов’язане з відповідальністю. Це те, чого не вистачає Україні. Відповідальності. Не просто гучних і якісних промов, а конкретних справ», - сказав Володимир Гройсман.

Він нагадав, що рік тому – під час 14-ої зустрічі - він анонсував проведення п’яти ключових реформ – в освіті, медицині, пенсійному забезпеченні. І всі вони наразі на тій чи іншій стадії запровадження. 

«За цей рік нам вдалося утримати стабільність і почати проводити реформи. Сьогодні важливо сказати, що зобов’язання виконуються. Чи стало майбутнє легше? Ні. Перед нами є виклики. Виклики безпеки і внутрішні виклики. Ми входимо в процес нових виборів. І ми знову перед вибором – як іти далі і де наша мета. І наша ціль - європейська родина. Тож нам треба відповідати цій цілі», - додав Володимир Гройсман.

«Фундаментальні основи нашої безпеки – сильна армія, сильна національна економіка, яка має серйозний потенціал, демократія і демократичні інституції. І майбутні  вибори – це тест на демократію, право вибору і верховенство закону», - запевнив Глава Уряду.

За його словами, позитивна динаміка в економіці вже відчутна. Зростання за другий квартал становить 3,6%. А далі – серйозна робота з поліпшення ділового клімату, залучення інвестицій, в тому числі через приватизацію, зменшення інфляції і продовження фундаментальних реформ.

«Реформи потребують лідерства. Було б добре, якби українські політики мали силу об’єднуватися навколо реальних завдань, які стоять перед державою. Тут не питання рейтингів, тут питання майбутнього нашої держави, - сказав Володимир Гройсман. -  Тож час ухвалювати відповідальні рішення», - зазначив Володимир Гройсман.

Верховна Рада України у четвер нинішнього пленарного тижня планує розглянути питання направлення до Конституційного суду законопроекту 9037 щодо стратегічного курсу України на членство в ЄС та НАТО. Про це повідомив Голова Верховної Ради України А.Парубій на початку засідання Погоджувальної ради у понеділок. За його словами, також передбачається розгляд законопроектів щодо скасування депутатської недоторканності і документів щодо перейменування Кіровоградської і Дніпропетровської областей у рамках закону про декомунізацію.

«Це дасть нам змогу зробити день змін до Конституції, і щоб ми змогли цього дня пройти всі ці напрацювання, які протягом багатьох місяців, а інколи й більше року, напрацьовувались», - сказав він.

Голова Парламенту наголосив, що за результатами консультацій із фракціями більшість «висловила згоду з необхідністю закріпити у Конституції прагнення України набути повноправного членства в НАТО та ЄС».

А.Парубій зазначив, що до Парламенту надійшли висновки Конституційного суду щодо законопроектів, якими пропонується скасувати депутатську недоторканність.

Голова Парламенту нагадав про «свою незмінну позицію», щодо необхідності оновлення складу ЦВК, і повідомив, що «є домовленість обговорити це питання у фракціях для подальшого розгляду у сесійній залі».

Голова Верховної Ради повідомив, що у четвер Президент України виступить у Парламенті зі щорічним посланням «Про внутрішнє та зовнішнє становище України у 2018 році».

 Нинішнього пленарного тижня, за словами А.Парубія, народні депутати повинні ухвалити порядок денний поточної сесії.

Передбачається, що у п'ятницю у Верховній Раді України Кабінет Міністрів презентує проект бюджету на наступний 2019 рік.

«Мета Росії - окупувати Азовське море так само, як був окупований Крим. Це жорстке порушення міжнародного права, і ми не можемо це прийняти. Ми зміцнюємо наших військових там і порушуємо справу проти Росії в міжнародній постійній палаті третейського суду», - наголосив Президент Петро Порошенко в інтерв’ю The Washington Post.

Глава держави підкреслив, що Україна має абсолютно чіткий правовий статус в Азовському морі. «Росія не має права атакувати або спиняти наші судна, які перевозять товари та пасажирів з двох важливих портів України, Маріуполя та Бердянська. Якщо Росія не зупиниться, у нас є лише один інструмент – санкції», - зазначив Петро Порошенко.

За його словами, санкції потрібні, щоб зупинити потенційну небезпеку російської окупації Азова. «Якщо вони заблокують судно з українськими металопродуктами з Маріуполя на один день, то ціна збитків становитиме тисячі доларів», - сказав Президент.

Крім того, росіяни постійно атакують українських рибалок в українських водах: заарештовують їх, зупиняють і погрожують їм. Президент зазначив, що це частина гібридної війни проти України.

«Санкції зупиняють зростання ВВП Росії, вони зупиняють підвищення рівня життя в Росії та девальвують російську валюту. Російське керівництво платить дуже високу ціну за санкції, які можуть утримувати Росію за столом переговорів та припинити агресію», - сказав Президент.

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій під час зустрічі у п’ятницю з делегацією Атлантичної ради на чолі з її віце-президентом Деймоном Уілсоном заявив про зацікавленість Українського Парламенту у продовженні співпраці із залучення експертного потенціалу Атлантичної Ради з метою сприяння розвитку українсько-американського співробітництва і в реалізації проектів на підтримку реформ, гуманітарних, освітніх та економічних ініціатив в Україні.

Голова Парламенту наголосив, що «Сполучені Штати є ключовим стратегічним партнером нашої держави, а наші відносини динамічно розвиваються і охоплюють широкий перелік сфер взаємодії».

Він зауважив, що це стосується, насамперед, викликів, пов’язаних з агресією Росії проти української держави та намаганнями Росії протиставити себе всьому демократичному світу.

Андрій Парубій висловив думку, що «авторитет, інтелектуальні можливості, а також дискусійний майданчик Атлантичної Ради могли б бути дуже корисними в просуванні пріоритетних питань двосторонніх відносин і поширенні об’єктивної інформації щодо російської агресії та розвитку української держави». Голова Верховної Ради наголосив, що Україна є послідовною в своїх діях, спрямованих на утвердження демократичних інституцій та верховенства права, боротьбу з корупцією, модернізацію економіки та інфраструктури.

Своєю чергою, пан Деймон Уілсон заявив, що Атлантична Рада «готова до співпраці з Україною, і ми розуміємо, що битва, яка розгортається за Україну – це не просто битва за Україну, а битва за долю всього вільного світу».

Сьогодні, 14 вересня, у Вінницькому обласному академічному музично- драматичному театрі ім. М. К. Садовського відбулась урочиста ювілейна академія з нагоди відзначення 1030-річчя хрещення Київської Русі-України.

Упродовж 2018 року, на виконання Указу Президента України від 08.08.2017 року № 214/2017 «Про заходи з підготовки та відзначення 1030-річчя хрещення Київської Русі - України» та розпорядження голови обласної державної адміністрації від 08.02.2018 року № 104 «Про відзначення на Вінниччині 1030-річчя хрещення Київської Русі-України», спільно з релігійними організаціями області проведено ряд інформаційно-просвітницьких, історико-краєзнавчих та культурно-мистецьких заходів.

Зокрема: в закладах системи освіти проведено тематичні інформаційні (виховні) години для шкільної та студентської молоді на тему: «Християнські цінності в сім’ї та демократичному суспільстві», книжково-ілюстративні виставки «Сакральна архітектура Вінниччини», виставка церковних старожитностей з приватних колекцій «Духовна вись», виставка художніх фотосвітлин «Києво-Печерська лавра – святиня України».

Крім цього, проведено екскурсійно-паломницькі поїздки до місць, пов′язаних з історією християнства - сакральної спадщини Подільського краю та України; підготовлено до видання ілюстративний, історико-інформаційний довідник духовної спадщини Вінниччини, а також розроблено нові екскурсійно-паломницькі поїздки до місць, пов′язаних з історією християнства – сакральної спадщини Подільського краю та України. Забезпечено участь релігійних організацій УПЦ КП, УПЦ, УГКЦ, УАПЦ в загальнодержавних заходах з нагоди відзначення 1030-річчя Київської Русі-України.

Крім представників духовенства різних конфесій, в ювілейній академії також взяли участь: голова обласної державної адміністрації Валерій Коровій, голова Вінницької обласної Ради Анатолій Олійник, заступник голови ОДА Олександр Крученюк, начальник управління у справах національностей та релігій ОДА Ігор Салецький в.о. керуючого справами виконавчого комітету Вінницької міської ради Сергій Чорнолуцький,  депутати обласної Ради.

Учасникам заходу також продемонстрували відеоролик «Подільські храми», під час перегляду якого присутні дізналися про історичне минуле та сьогодення церков. Під час ювілейної академії  найкращі побажання присутнім висловили митрополит Вінницький і Барський Симеон, а також представники різних релігійних конфесій.

Звертаючись до присутніх з вітальним словом, Валерій Коровій зазначив: «Дозвольте мені приєднатися до тих щирих слів вітань, які ми не лише чуємо, а й відчуваємо у цій залі. Хрещення Київської Русі–України, яке відбулося 1030 років тому, має вкрай важливе значення для сьогодення та для майбутнього прийдешніх поколінь. Варто сказати, що почуття любові є найціннішим, що нас об’єднує, а це дуже важливо у непрості часи, які переживає український народ». Під час виступу Валерій Коровій також подякував членам Ради Церков та релігійних організацій. Крім цього, митрополиту Вінницькому і Барському Симеону, а також представникам релігійних конфесій було вручено Подяки голови обласної державної адміністрації та голови обласної Ради.  

Також з вітальним словом до учасників заходу звернулися голова Вінницької обласної Ради Анатолій Олійник та в.о. керуючого справами виконавчого комітету Вінницької міської ради Сергій Чорнолуцький, відзначивши особливе історичне значення християнства.

Ювілейна академія стала завершальним акордом низки заходів з відзначення на Вінниччині 1030-річчя хрещення Київської Русі-України. За словами представників духовенства, цього дня Православна церква вшановує пам'ять Вінницьких святих отців. Варто зазначити, що сьогодні, 14 вересня, православні віряни відзначають день Церковного новоліття. За словами митрополита Вінницького і Барського Симеона, цьогоріч виповнюється 85 років Вінницькій єпархії.

Президент України Петро Порошенко провів зустріч зі спеціальним представником Сполучених Штатів Америки Куртом Волкером.

Співрозмовники обговорили ситуацію на Донбасі. Під час зустрічі було наголошено на важливості продовження санкційної політики проти Росії до повної деокупації української території.

Петро Порошенко подякував за зміцнення обороноздатності української армії і наголосив на важливості продовження тісної співпраці у сфері безпеки та оборони.

Співрозмовники також обговорили питання енергетичної безпеки, зокрема в контексті Північного потоку – 2.

Сильна демократія має стати зброєю для України, яка переживає непростий етап становлення й розвитку. Про це сказав глава Міжнародного республіканського інституту (IRI) Деніел Твайнінг під час зустрічі з Прем’єр-міністром України Володимиром Гройсманом.

Заснований у 1983 році Міжнародний республіканський інститут є неприбутковою неурядовою організацією, яка пропагує цінності демократії, розвитку громадянського суспільства та захисту прав людини. Протягом останніх 25 років Наглядову раду Інституту очолював сенатор Джон Маккейн. І зараз Інститут активно співпрацює з представниками Конгресу і Сенату США – в тому числі в питаннях підтримки демократичного розвитку України та реформ, що проводить український Уряд.

«Для нас це велика честь бути сьогодні в Києві і засвідчити 100-відсоткову підтримку вашої держави, - зазначив Деніел Твайнінг. – Довгий час Наглядову раду Інституту очолював сенатор Джон Маккейн. І зараз ми продовжуємо його місію щодо України».

«Ви виконуєте важливу місію в Україні, - зазначив зі свого боку Прем’єр-міністр України. – І наші відносини з США, особливо в цей історичний період, цінні для нас».

Керівник Міжнародного республіканського інституту наголосив, що в умовах конкурентного світу питання розвитку – економічного й політичного – набувають особливого значення.

«США підтримує вас, ваші реформи і ваші дії», - додав Деніел Твайнінг і зазначив, що однією з найважливіших урядових реформ вважає реформу децентралізації.

У середу, 12 вересня, відбулась зустріч Голови Верховної Ради України Андрія Парубія з Послом з особливих доручень з міжнародних питань релігійної свободи Державного Департаменту США Семом Браунбеком.

Андрій Парубій подякував за підтримку Сполучених Штатів Америки у багатьох сферах «у дуже важкий для України час, коли нам доводиться захищати нашу незалежність зі зброєю в руках». Також Андрій Парубій подякував за увагу до питання надання Україні Томосу про автокефалію Української Помісної Православної Церкви. Голова Верховної Ради висловив переконання, що це «одне з ключових питань буття української Держави».

«Гібридна війна Путіна має багато складових, де мілітарна складова важлива, але інформаційна і гуманітарна – не менш важливі, і він використовує ці сфери ефективно і небезпечно. Ми маємо визнати, що, на жаль, він використав релігійне питання як інструмент для агресії проти України», - сказав А.Парубій.

«Сама ідея «русского мира», якою Путін виправдовує свою експансію, почала проводитись через храми Московського патріархату», - підкреслив Голова Верховної Ради. За його словами, створення автокефальної Української Православної Церкви - це питання не тільки релігійне, але й питання національної безпеки.

 «У нас багато церков і релігійних організацій. Всі вони рівні у правах і об’єднані у Всеукраїнську раду церков, з якою ми співпрацюємо, і де всі релігійні організації знаходять порозуміння. Ми завжди дуже пишалися тим, що Україна змогла досягти порозуміння і співпраці між усіма конфесіями. Але на українських територіях, які тимчасово знаходяться під російською окупацією переслідують людей за релігійною ознакою», - сказав Голова Парламенту. За його словами, це стосується вірних Української Православної Церкви Київського Патріархату і кримських татар-мусульман. «Це дає нам великі підстави для тривоги, ми впевнені, що це має викликати застереження і хвилювання міжнародної спільноти, адже всі країни вільного світу мають засудити цю ситуацію», - підкреслив А.Парубій.

Своєю чергою, Посол з особливих доручень з міжнародних питань релігійної свободи Державного Департаменту США пан С.Браунбек відмітив, що «перед Україною стоїть велике завдання – питання автокефалії Української Помісної Православної Церкви».

Голова Парламенту зауважив, що треба не тільки визнавати, але й знайти механізми відповідей на ці виклики. «Путінська пропаганда використовує дуже багато цінностей вільного світу для ударів по ньому ж, і без сумніву, Путін буде використовувати релігійне питання для впливу і на парламентські, і на президентські вибори в Україні», - сказав А.Парубій. Він наголосив на тому, що вважає адекватною відповіддю на цей виклик – дати можливість українським віруючим, які цього прагнуть, об’єднатись у незалежній Українській Православній Церкві.

«З листом про підтримку ідеї надання автокефалії Українській Помісній Православній Церкві до Патріарха Варфоломія звернулися всі єпископи Української Православної Церкви Київського Патріархату, всі єпископи Української Автокефальної Православної Церкви, Президент України та Верховна Рада України. Нещодавно Патріарх Варфоломій оголосив, що прийняття рішення про автокефальний статус української церкви є суверенним правом Константинополя», - підсумував Голова Верховної Ради.

«Путін задіяв усі механізми, аби цього не допустити, бо розуміє глибину питання», - підкреслив Андрій Парубій.

Сем Браунбек наголосив на тому, що «на етапі ухвалення рішення про надання Томосу про автокефалію Української Православної Церкви ми не втручаємося. Але, коли таке рішення буде ухвалене, ми його підтримаємо, і якщо можемо бути корисними на етапі його імплементації, ми будемо раді допомогти», - відзначив посол.

На завершення зустрічі Голова Верховної Ради звернувся до гостя: «Сам факт зацікавлення цією темою і Ваш приїзд є дуже добрим знаком. Питання надання Томосу про автокефалію українській церкві я піднімав на усіх зустрічах у Вашингтоні протягом багатьох років, і зараз побачив глибоке розуміння і зацікавлення цією проблемою з боку США».

Голова Верховної Ради висловив сподівання, що «ми зможемо отримати позитивне рішення щодо надання Україні Томосу про автокефалію Української Помісної Православної Церкви вже цього року».

Сьогодні,  10  вересня, під керівництвом голови обласної державної адміністрації Валерія Коровія відбулась щотижнева апаратна нарада з керівниками структурних підрозділів ОДА.

Очільник області висловив подяку за організацію та проведення на належному рівні VI Міжнародного інвестиційного форуму  «Вінниччина – бізнес в серці України» а також за участь у заходах до  655 річниці з часу заснування міста Вінниці.

Під час засідання обговорено ряд важливих питань щодо стану справ області та розвитку регіону. Зокрема йшлося про  відкриття у м. Вінниці заводу «Green Cool» холдингу UBC Group , де уже залучено більш ніж 300  робітників, а до кінця 2018 року планується створити 750 робочих місць. Комплектуючі для виробництва поставляють більш як 30 компаній.

Також голова ОДА повідомив про плани щодо залучення найближчим часом інвестицій у розмірі 600 млн. доларів США  на побудову у м. Гнівані нового заводу з поглибленої переробки кукурудзи, що слугуватиме потужним поштовхом для розвитку території.

«На минулому тижні в області зареєструвала підприємство компанія «Head» – всесвітньо відомий виробник спортивного обладнання, який славиться виробництвом гірських лиж і оснащення для тенісу. У Вінницькій області «Head»  випускатиме кріплення для лиж та інший спортивний інвентар».

Очільник області поінформував учасників наради про візит до хірургічного корпусу ВОКЛ ім.М.І.Пирогова: « В новому корпусі маємо 15 нових сучасних операційних, вже  переведено відділення реанімації, переміщуються до нового корпусу й інші відділення лікарні, де створені належні умови для роботи».

Директор Департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Микола Ткачук доповів про хід посівної кампанії та  збирання цукрового буряк, надав інформацію про дотаційні виплати населенню за державними програмами, зокрема – на підтримку вирощування  молодняка ВРХ.

Директор Департаменту житлово-комунального господарства, енергетики та інфраструктури ОДА Сергій Волков, у свою чергу, повідомив, що в області завершується підготовка до опалювального періоду: по галузям готовність -93%-94%, заклади освіти готові практично на 100%.

Із презентацією про «Нову українську школу»  (НУШ) виступив  в. о. директора Департаменту освіти і науки облдержадміністрації Володимир Буняк.

Підсумовуючи результати засідання, голова ОДА дав ряд доручень структурним підрозділам за різними напрямами.

Президент Петро Порошенко вважає підписання угоди купівлі-продажу акцій між компаніями Mriya Farming PLC та Saudi Agricultural and Livestock Investment Company щодо продажу компаній Mriya Holding Cyprus Limited та Mriya Trading Cyprus Ltd надзвичайно важливою подією, оскільки є свідченням якісної зміни інвестиційного клімату в нашій державі, відновлення віри інвесторів та їх готовність вкладати кошти в Україну.

«SALIC є власністю суверенного фонду Саудівської Аравії, і він сьогодні є одним із найбільших інвесторів в сільськогосподарський бізнес по всьому світові. І рішення сьогодні прийти в Україну є яскравою демонстрацією того, що Україна на сьогоднішній день готова приймати таких інвесторів і створила для цього всі необхідні умови», - наголосив Глава держави під час церемонії підписання угоди між компаніями Mriya Farming PLC та SALIC, яка відбулася в Адміністрації Президента.

Петро Порошенко назвав важливим той факт, що сьогодні реалізовується у конкретні кроки інтерес наших арабських партнерів та плани інвестицій в Україну з боку найбільших світових інвесторів, який був засвідчений під його візиту до Саудівської Аравії.

«Сьогодні це є найбільший контракт, найбільша купівля в сільськогосподарському секторі за всю історію незалежної України. Сьогодні це перша знакова інвестиція суверенного фонду Саудівської Аравії і суверенного фонду всіх країн світу в українські активи», - також підкреслив Президент.

«Сьогодні це перша інвестиція такого масштабу після початку російської агресії в 2014 році, що означає відновлення віри інвесторів в Україну, в основні галузі української економіки», - особливо акцентував Глава держави.

Петро Порошенко звернув увагу, що цей контракт не означає купівлю української землі. «Це означає купівлю українських активів, підвищення рівня інвестицій в український аграрний комплекс і підвищення рівня технологій, які будуть сприяти підвищенню врожайності, підвищенню експорту, підвищенню надходження валютної виручки, створення високооплачуваних нових робочих місць», - констатував Президент.

За його словами також було проведено переговори з інвесторами, під час яких досягнуто домовленості про те, що підписання зазначеної угоди, -  це лише початок «надзвичайно важливого процесу» і надалі обсяг інвестицій, в тому числі SALIC і з боку суверенного фонду, в Україні будуть зростати.

«Дуже важливо, що внаслідок цього контракту, внаслідок того, що сьогодні відбувається, ми відновлюємо діяльність надзвичайно великого холдингу, відновлюємо його платоспроможність, відновлюємо довіру інвесторів, і це є яскравим прикладом ефективної співпраці українського Президента, Уряду, Національного банку України, Інвестиційної ради при Президенті України», - також сказав Петро Порошенко.

Глава держави розповів про важливі для української економіки події, які відбулися останнього місяця. Зокрема, про надходження 200 млн доларів з боку компанії Bayer з інвестиції в насіннєвий завод, 450 мільйонів доларів від компанії NBT з Норвегії, яка інвестувала у відновлювальну енергетику.

Також Президент анонсував відкриття наступного тижня в Миколаївській області переробного виробництва, згадав нещодавнє відкриття магазину H&M, початок польотів лоукостера Ryanair з українських аеропортів. Петро Порошенко також зазначив, що вчора надійшов перший локомотив General Electric, а сьогодні вранці відбувся запуск проекту IKEA в Україні.

«Це події лише одного місяця, це темпи розвитку України і результати імплементації реформ», - наголосив Президент.

Глава держави також зауважив, що минулого року було розпочато процес, а сьогодні вже підписується документ.

Керуючий директор компанії SALIC Халед Аль-Абуді зауважив, що це не перша інвестиція в Україну, але вперше в такому масштабі. «Ми налаштовані і в подальшому продовжувати нашу діяльність, і ця угода із компанією «Мрія» є відновленням діяльності агрохолдінгу. Ми налаштовані на те, щоб підвищити ефективність виробництва… І це не є останньою нашою інвестицією в Україну. Ми розглядаємо можливості інвестування в інші сектори», - наголосив він.

Керуючий директор компанії SALIC висловив сподівання, що інші інвестори з Саудівської Аравії зацікавляться Україною.

Кожна гривня, виділена Урядом України на дорожні роботи, має вкладатися в якісне покриття, виконання програм безпеки руху і будівництво зручної інфраструктури. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час засідання Уряду.

Він наголосив, що, попри серйозне боргове навантаження та зовнішні виклики, цього року Уряд спромігся знайти і виділити безпрецедентні 47 млрд грн, з яких 11,5 млрд грн були направлені на місцеві дороги.

«Я нагадаю, що з 2005-го по 2013 рік державний борг зріс на 50 млрд дол., але за цей період, окрім до Євро-2012, дороги не будувалися. Ми отримали руїну. Та як би не було важко, ми знайшли 47 млрд грн, які направили на будівництво, реконструкцію доріг. З них – 11,5 млрд передали на місця. І тепер потрібна відповідальність (при виконанні робіт і освоєнні коштів)».

Глава Уряду нагадав про доручення Державній аудиторській службі провести перевірки використання коштів і якості виконаних робіт. Результати будуть оприлюднені і направлені до правоохоронних органів – для подальшого аналізу і ухвалення відповідних рішень. За словами Володимира Гройсмана, картина виконання дорожніх робіт по країні – нерівномірна. Десь відсоток виконання планів добігає 100%, а десь не перевищує 20%. «Це безгосподарність і нездатність займатися не тільки будівництвом доріг, - сказав Прем’єр-міністр. - Треба підсилювати регіональну владу і бути вимогливим до її роботи».

Довідково

Загальний запланований Урядом обсяг фінансування дорожніх робіт наступного року становитиме 56 млрд грн.

Президент Петро Порошенко прийняв Посла Сполучених Штатів Америки з особливих доручень з питань міжнародної релігійної свободи Семюеля Браунбека, який перебуває в Україні з робочим візитом.

Глава держави наголосив, що релігійна свобода є невід’ємною частиною нашої української ідентичності. «Ми пишаємося, що маємо достойний стан релігійної свободи в Україні, який гарантується Конституцією України та Законом України про свободу совісті і релігійні організації, а також традиційно високим рівнем толерантності, яка панує в українському суспільстві», - відзначив Петро Порошенко.

Президент Порошенко ознайомив Посла Браунбека з кроками, що здійснюються на шляху створення Української Автокефальної Православної Церкви. Президент подякував американській стороні за активну підтримку України у цьому процесі.

Президент привернув увагу Посла до чисельних свідчень жахливих порушень прав і свобод людини, зокрема релігійної свободи, на окупованих Росією українських територіях. Співрозмовники наголосили на необхідності жорсткої відповіді на системні переслідування в окупованому Донбасі та Криму українських віруючих Української Православної Церкви Київського Патріархату, Української Греко-Католицької Церкви, представників інших віросповідань.

У свою чергу, Посол Браунбек запевнив, що Сполучені Штати й надалі підтримуватимуть Україну у боротьбі за відновлення суверенітету і територіальної цілісності та праві мати єдину Українську Автокефальну Православну Церкву.

Кабінет Міністрів України подаватиме проект державного бюджету вчасно, як того вимагає законодавство, – 15 вересня і розраховує, що весь бюджетний процес буде системним, а дискусії – конструктивними. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час форуму «Повна мобілізація: Спільний план дій»

«Розраховуємо, що бюджетний процес буде системним. 15 вересня ми внесемо проект закону (до Верховної Ради). За місяць буде його перше читання, дебати, дискусії. Ми будемо стояти на позиціях реалістичності бюджету і неможливості роздавання видатків, що є принциповим питанням», - сказав Володимир Гройсман.

Довідково

Глава Уряду неодноразово наголошував, що в проекті бюджету будуть збережені пріоритетні програми фінансування – в тому числі ті, що розпочаті цього та минулого року. При цьому фінансування армії дещо перевищить 5% ВВП, а мінімальна зарплата збільшиться до близько 4170 грн.

Напрацювати спільний порядок денний роботи Верховної Ради України та Кабінету міністрів України, аби останній рік перед виборами був ефективний, мали на меті учасники форуму «Повна мобілізація: спільний план дій», в роботі якого взяли участь Голова Верховної Ради України Андрій Парубій та Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

Окреслюючи першочергові плани законодавчої роботи на нинішню осінь, А.Парубій наголосив, що питання національної безпеки - ключове серед питань спільного порядку денного Парламенту і Уряду. «Я переконаний, що в питаннях імплементації законів загального масштабу, закон про національну безпеку має бути нашим спільним порядком денним – законопроекти про Службу безпеки України, про розвідувальні органи, про прозорість військових закупівель – це пряма реформа безпекового сектору, і прямий шлях до НАТО», - наголосив А.Парубій.

У цьому контексті Голова Парламенту звернув увагу на питання інформаційної безпеки. «Коли говоримо про безпеку, ми говоримо в широкому розумінні, і маємо визнати, що частина інформаційного поля України є окупованим, так само, як є окупованою частина нашої території; і фактичні кореспондентські пункти російських видань, які діють в Україні – це теж є питання загальної загрози, загального питання безпеки в широкому розумінні», - сказав він. А.Парубій повідомив, що профільний Комітет Верховної Ради України вже підготував перші законопроекти щодо протидії інформаційним викликам.

«В гібридній війні інформаційна складова є не менш важливою, ніж мілітарна, і я впевнений, що це повинно бути у нас на порядку денному, оскільки національна безпека і оборона в час війни, в час агресії проти України буде, є і повинна залишатися питанням номер один», - наголосив А.Парубій, - «Якщо ми не втримаємо державу, нам не буде де боротися з корупцією, не буде де проводити реформи».

Голова Верховної Ради України назвав дуже масштабним напрямком виборчі закони. «Ми знаходимося напередодні і президентських, і парламентських виборів, і тому ми більше не можемо відтягувати вирішення ключових питань, які їх стосуються», - сказав А.Парубій, зазначивши, що в першу чергу має на увазі прийняття нового Виборчого кодексу. «Це неймовірно об’ємний документ, який, я передбачаю, матиме велику дискусію в залі», - сказав він і повідомив, що розгляд цього законопроекту Верховна Рада зможе почати «орієнтовно у жовтні».

Голова Парламенту висловився також за необхідність посилення кримінальної відповідальності за порушення виборчого законодавства – «це ще один із напрямків, який буде розглядатися в загальній виборчій реформі».

Не менш важливим, на думку Голови Верховної Ради, є оновлення складу Центральної виборчої комісії. «Це питання має бути поставлене на порядок денний без відтягування, вже наступного четверга» - сказав він.

А.Парубій зазначив, що, серед іншого, наполягатиме на розгляді нинішньої осені закону про мову. «Я буду наполягати , щоб ми змогли із зареєстрованих на сьогодні законів обрати один, який можна взяти за основу, і готувати до другого читання», - сказав він.

Восени Верховна Рада України може розглянути також законопроекти стосовно безпеки на дорогах. «Щодо ряду питань, які стосуються безпеки на дорогах, ми наразі з головами Комітетів склали загальний план на осінь, коли і який блок стоятиме на розгляді. І одним із найближчих має бути блок питань правоохоронної діяльності, в якому два або три питання щодо збільшення штрафів і встановлення необхідної апаратури для фіксації швидкості», - повідомив А.Парубій.

За його словами, законопроекти з цієї сфери вже пройшли Комітети і будуть розглянуті Парламентом найближчим часом.

А.Парубій нагадав про спільний з Урядом план законів, необхідних для виконання Угоди про асоціацію з ЄС. «На сьогодні вже 21 закон є готовий. Я наполягатиму, щоб кожного тижня по кілька законів ми могли ставити на порядок денний. Кожен з них потребує широкої дискусії, але я впевнений, що це має бути одним з прерогативних напрямків, які ми маємо проводити», - зазначив він.

Голова Верховної Ради окремо зупинився на важливості реформи і модернізації Парламенту. «Ми не зможемо реалізувати цю реформу одномоментно. Скільки вже було зроблено: блочний розгляд питань, спосіб реєстрації, електронний парламент, і в цьому напрямку ще є великі плани і амбіції», - сказав він. – «Два закони ми вже можемо розглядати буквально в найближчі тижні: про розподіл комітетів за методом Д’Ондта і кількість комітетів у Верховній Раді Україні».

Своєю чергою, Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман висловив задоволення тим, що Уряд та Парламент налаштовані на конструктивну партнерську роботу. Він повідомив, що до 15 вересня Уряд готовий подати до Верховної Ради проект Державного бюджету на 2019 рік, до 20 жовтня  головний фінансовий документ має бути розглянутий у першому читанні, і до початку грудня ухвалений в цілому.

Президент Петро Порошенко з дружиною Мариною Порошенко у Вінниці відвідали HUB «Місто змістів», де поспілкувалися з талановитою молоддю – переможцями міжнародних конкурсів з комп’ютерної графіки та веб-дизайну, студентами Вінницького національного технічного університету.

Зокрема, молодь цікавилася які професії, на думку Президента, будуть затребувані роботодавцями через 5-10 років. «Впевнений в тому, що розвиток ІТ-індустрії буде мати пріоритетний характер не лише тому, що це глобальний тренд в світі, а й тому, що ми об’єднаємось для того, щоб створити абсолютно привабливі умови підтримки функціонування ІТ-бізнесу», - відповів Глава держави.

За словами Петра Порошенка, неможна втратити напрацювання української технічної школи, в тому числі Вінницького університету. «Попит, ринок на ІТ-послуги зростає кожного року, зростає на 30%-50%», - зауважив Президент.

Глава держави додав, що ІТ-сфера є цікавою. «Намагаюся також тримати себе в формі і дуже уважно слідкувати за цим», - розповів Президент.

Крім того, ІТ-сфера має велике практичне застосування, в тому числі у військових. Глава держави зауважив, що вчора відвідував Головне управління розвідки Міністерства оборони: «Той шлях, який пройшла розвідка за останні 4 роки – це неймовірно. Той обсяг інформації, який ми зараз отримуємо зі супутників, яку картинку, ми сьогодні демонструємо в режимі реального часу – це не тільки збільшує ефективність наших військ і не тільки рятує життя українських воїнів», - сказав Президент. Він наголосив, що це стало можливо завдяки фахівцям комунікаційних спеціальностей, супутникових технологій тощо.

«Це означає, що в Україні вже створена дуже потужна школа, яка дозволяє нам на рівних боронити рідну землю. І це ще один внесок, здавалося, дуже далекого від військової служби фаху, який працює на Україну», - зазначив Глава держави. Президент додав, що це є ще одним підтвердженням, що традиційним науковим центрам в цьому напрямі необхідна державна та місцева підтримка.

Також Глава держави відзначив важливість високих технологій в державному секторі. «Електронне урядування – це боротьба з корупцією. Електронне урядування – це прискорення ефективності державної машини», - наголосив Президент, нагадавши про запуск електронних декларацій, системи державних закупівель ProZorro тощо.

«Сфера IT не має кордонів. І ви можете працювати в будь-якій компанії світу. І ми лише маємо створити умови, щоб ці можливості глобалізації IT сектору були конкурентноздатні», - підкреслив Глава держави. Президент зауважив, що будуть робитися стимулюючі позиції і щодо оподаткування, і щодо створення бізнес-інкубаторів, в тому числі для ІТ-бізнесу.

Урядові ініціативи щодо припинення контрабанди та фінансових схем при експорті-імпорті товарів дозволили збільшити обсяг щоденних платежів, що надходять по лінії митниці Державної фіскальної служби, до 1,5 млрд грн. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, спілкуючись із журналістами одеських ЗМІ. Глава Уряду перебуває в Одесі з робочою поїздкою. Однією з тем поїздки стала робота української митниці і підбиття проміжних підсумків оголошеної Урядом кампанії «Україна без контрабанди».

Одним з ключових заходів, запроваджених в рамках кампанії, стало активне використання митних сканерів, які в автоматичному режимі відскановують контейнери і вантажівки і, таким чином, дозволяють давати реальну оцінку вартості товару, що перевозиться.

Глава Уряду наголосив, що взяті Урядом темпи викорінення схем на кордоні збавлятися не будуть. Більше того, легальному бізнесу, запевнив Глава Уряду, немає чого боятися. Натомість всім, хто намагається побудувати схеми і пограбувати країну, «спуску не буде».

Ця ідея була покладена в основу не тільки відносин «підприємець – контролер», а й «митник – правоохоронець». За рішенням Кабінету Міністрів всі правоохоронні органи отримали доступ до баз даних і можуть у режимі реального часу аналізувати ситуацію на кордоні і унеможливлювати зловживання.

«Чому ми повинні закривати очі на всі зловживання, які роблять країну біднішою? Наша позиція наступна: всі органи правопорядку – прокуратура, НАБУ, СБУ, будь ласка, слідкуйте. А митники – робіть свою справу, аби нікому не було повадно грабувати країну, - сказав Володимир Гройсман. - Наші рішення ліквідували основу схем. Щоденні надходження зросли до 1,5 млрд грн. Це кошти, які належать громадянам, і ніхто не має права їх забрати. Наше завдання – наповнити державну скарбницю».

Довідково

За даними Державної фіскальної служби, з моменту оголошення кампанії «Україна без контрабанди» - з 21 червня по 10 вересня - обсяг митних платежів зріс на 14,6 млрд грн порівняно з аналогічним періодом минулого року. Особлива увага приділяється руйнуванню існуючих «тіньових» схем із корупційною складовою, у яких задіяні уповноважені посадові особи.