Топ новини

Кабінет Міністрів України закладає в основу проекту Державного бюджету на 2018 рік розвиток економіки, зростання експортних можливостей та збереження раніше озвучених пріоритетів, а саме: належне фінансування війська та соціальної сфери, прискорення темпів будівництва та реконструкції доріг, фінансування програм енергоефективності та підтримки агросектору. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман. Він представив ключові показники проекту державного кошторису країни, підготовленого до другого читання у Верховній Раді.      

«Документ базується на реальних показниках розвитку економіки. Нам треба перестати давати «подарунки» у вигляді бюджету, який приймається під ялинку. Ми маємо формувати якісну державну політику і заздалегідь приймати рішення, які дозволять розвити економіку, – сказав Володимир Гройсман. – І хочу запевнити: дохідна частина бюджету базується на економічному рості. Вона формується не за рахунок тиску (передусім, податкового), а за рахунок розвитку економіки».

Глава Уряду нагадав, що  вперше в держбюджет закладають нові механізми адресної допомоги та кредитування реального сектору, передусім, підприємств агросфери, механізми підтримки науки та інновацій, зокрема стартапів. Так само вперше закладаються значні кошти на масштабну реформу початкової школи та систему первинної медичної допомоги.  

Окрема увага – підтримці культурних програм, фінансуванню будівництва музеїв та меморіальних комплексів  та розвитку кінематографа, який за планом отримає не менше 1 млрд грн.

«Це бюджет чітких пріоритетів людських потреб… Вчасно ухвалений бюджет – це запорука стабільності і розвитку, – сказав Володимир Гройсман. – Наступного року ми маємо продемонструвати здатність ухвалення важливих економічних законів. Це дасть можливість збільшити доходи бюджету та змінити якість життя».  

За результатами обговорення, Уряд ухвалив одностайне рішення про передачу проекту Держбюджету до Парламенту.

Більше 8 млн. грн. з обласного бюджету було виділено з метою забезпечення оздоровчими послугами та відпочинком  дітей, які потребують першочергової уваги та підтримки.

Президент Петро Порошенко підписав Закон України «Про приєднання України до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження», схвалений Верховною Радою України 8 листопада 2017 року.

Приєднання до Конвенції сприятиме спрощенню умов торгівлі та збільшенню використання експортного потенціалу України, посилить торговельні зв'язки та економічну інтеграцію з Євросоюзом.

Можливість приєднання України до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження (далі – Конвенція) передбачена положеннями Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Процес приєднання до неї було розпочато у 2016 році.

Конвенція встановлює ідентичні положення про походження товарів, якими торгують держави згідно із укладеними угодами про вільну торгівлю та передбачає можливість діагональної кумуляції, тобто дає можливість її країнам-учасникам використовувати сировину та комплектуючі одна одної, а не тільки національні при збереженні преференційних умов торгівлі.

На сьогодні учасниками Конвенції є 24 Договірні сторони, 6 з яких вже мають угоди про вільну торгівлю з Україною (ЄС, ЄАВТ, Чорногорія, Македонія, Молдова, Грузія). Ще з двома державами – сторонами Конвенції тривають переговори про вільну торгівлю, а саме з Туреччиною та Ізраїлем.

Наступним кроком для повноцінного використання переваг Конвенції є внесення змін до відповідних чинних угод про вільну торгівлю у частині заміни протоколів правил походження товарів.

Шановні українці!

Український народ 26 років тому на Всеукраїнському референдумі підтвердив своє бажання жити в незалежній країні та бути господарем на своїй землі. Понад 90 відсотків українців, які взяли участь у волевиявленні, висловили тверду волю: стало остаточно зрозуміло, що новій незалежній державі – бути, а на політичній карті сучасного світу утвердилася давня державність, яку неодноразово було поневолено. Збулася давня мрія українців, за яку вони боролися і йшли на смерть протягом століть.

На жаль, багато перетворень в Україні затягнулися на десятиліття, але українці незмінно демонстрували своє непохитне бажання жити у демократичній правовій державі. Будь-які спроби встановити у нашій країні авторитарний режим розбивалися об стійкі демократичні переконання і прагнення нашого народу жити за принципами європейського права та правової культури. Весь світ був вражений мужністю, стійкістю та глибокою вірою у своє майбутнє, які українці двічі демонстрували на Майдані 2004 та 2014 років.

Референдум 1991 року та його результати яскраво проілюстрували історичний вибір української нації – незалежна демократична держава, що розділяє європейські цінності і для якої людина, її життя, здоров’я, честь і гідність, безпека та недоторканність є найвищим соціальним благом.

Сьогодні українці на Сході країни, як і протягом багатьох віків, знову відстоюють свою незалежність ціною власного життя. Ми глибоко сумуємо за нашими братами і сестрами, які героїчно полягли, захищаючи Батьківщину від агресора, але ми вкотре доводимо собі та усьому світові, що нас не зламати, і ми ніколи не відступимося від вибору, зробленого у грудні 1991 року.

Слава Україні!

Прем’єр-міністр України                                                          Володимир ГРОЙСМАН

Сьогодні, 30 листопада, у Військово-медичному клінічному центрі Центрального регіону відбулось відкриття нового сучасного лікувального корпусу, в якому будуть функціонувати Клініка медичної реабілітації та санаторного лікування та Фізіотерапевтична клініка.

Про це в ефірі телеканалу ВІНТЕРА повідомив голова обласної державної адміністрації Валерій Коровій.

Президент Петро Порошенко підписав Закон України «Про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України» щодо святкових і неробочих днів.

Закон був прийнятий Верховною Радою України 16 листопада 2017 року.

Відповідно до Закону, встановлюються офіційні святкові і неробочі дні в Україні 7 січня і 25 грудня – Різдво Христове.

Крім того, Закон передбачає неробочий день 1 травня – День праці.

Запроваджена Урядом політика підтримки інновацій та технологічного оновлення держави дозволить досягти стратегічної мети – змінити модель роботи економіки від сировинного придатку та постійного «латання дір» до системного розвитку та  виробництва кінцевого продукту з високою доданою вартістю. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час Міжнародного саміту мерів, присвяченого темі муніципальних інновацій.

Він нагадав, що наразі в Україні працюють одразу декілька інститутів,  покликаних сформувати систему інноваційної підтримки. Серед них – Рада підтримки інновацій, Офіси залучення інвестицій та просування експорту, Фонд підтримки стартапів, який працюватиме вже з наступного року.

«Ми зацікавлені в оновленні, в інвестиціях, зацікавлені  в створенні нових робочих місць, відкритті нових підприємств», - сказав Володимира Гройсман.

Він підкреслив, що саме інноваційний розвиток – запорука втілення глобальних ідей, серед яких повна енергонезалежність, енергоефективність та оновлення промисловості.  

«Інновації та правильні рішення мають бути основою ефективності та якості управління, - впевнений Прем’єр-міністр. – Я вірю в економічно сильну та демократичну Україну. Ми не маємо бути сировинним придатком інших економік, ми не маємо бути країною, яка експортує тільки сировину. Ми маємо, через підтримку інновацій, змінювати модель економіки, виробляти конкурентний продукт, завойовувати ринки інших країн та відбудовувати свій дім».

28 листопада обласний музично-драматичний театр ім. Садовського зібрав вірян протестантських церков краю на ювілейну Академію з відзначення 500-річчя Реформації.

Захід став урочистим завершенням низки культурно-просвітницьких проектів, конференцій та форумів, які впродовж року проводились у державі та області зокрема на відзначення знаменної дати.

Учасників Академії вітали голова обласної державної адміністрації Валерій Коровій, голова обласної Ради Анатолій Олійник, в.о. керуючого справами виконкому Вінницької міської ради Сергій Чорнолуцький.

«Я хотів би подякувати усім вам, присутнім у цій залі, за ваше добро, теплоту, щирість та велику любов до Бога і всього того доброго, що ми разом робимо в такий непростий період на українській землі, - зазначив керівник ОДА Валерій Коровій. - Я переконаний в тому, що ми живемо в історичний час, що Господь кожному з нас дає випробування для того, аби ми через це пройшли і стали сильнішими, щоб ми дивилися один на одного і прагнули творити добро».

Голова облдержадміністрації подякував головам протестантських союзів за співпрацю у рамках Ради церков області, за розуміння та підтримку на шляху побудови нової, сучасної, демократичної української держави.

«Реформація, по суті своїй, змінила сакральні речі, які стосувалися розвитку суспільства, розвитку цивілізаційного порядку, тому що дала можливість по-новому подивитися на дуже багато базових речей, які відходять від стереотипних уявлень про те, яким повинно бути майбутнє кожного народу або держави. І дійсно, ми бачимо, який поштовх дала Реформація для розвитку і економіки, і культури, архітектури, й загалом науки як такої», - відзначив Валерій Коровій. Відтак побажав усім присутнім здоров’я, натхнення і Божого благословення.

Вітання на адресу прихожан прозвучали і від голови обласної Ради Анатолія Олійника та в.о. керуючого справами виконкому Вінницької міської ради Сергія Чорнолуцького. Затим керівники області та міста вручили головам протестантських релігійних організацій Подяки облдержадміністрації та обласної Ради за внесок у справу духовного відродження української держави, розвиток державно-церковних відносин, значну соціальну діяльність та з нагоди відзначення в Україні 500-річчя Реформації.

Голови протестантських союзів, у свою чергу, висловили вдячність керівництву області й міста за співпрацю, і також вручили очільникам Вінницького краю подяки й пам’ятні подарунки.

Сьогодні, 28 листопада, голова обласної державної адміністрації Валерій Коровій та голова ДСНС України Микола Чечоткін здійснили робочу поїздку до м. Калинівка. Спільно вони оглянули ділянки розмінування і очищення територій від боєприпасів та стан виконання відновлювальних робіт. По завершенню огляду керівники підписали акт виконаних робіт з очищення території Калинівки та прилеглих населених пунктів від боєприпасів.

«В першу чергу, я хотів би подякувати за роботу Державній службі з надзвичайних ситуацій за проведення відповідного комплексу робіт, аби люди могли відчувати себе в повній безпеці, працювати та проводити польові роботи. Насправді це один із етапів загального комплексу робіт і він є надзвичайно важливим. В присутності Прем’єр-Міністра ми поставили завдання і з достойністю його виконали. На знак цього, сьогодні ми доповімо Уряду України про виконання комплексу робіт, який ми на себе взяли. Але перед нами стоїть ще ряд не менш важливих завдань. Зараз ми знаходимося на етапі відновлення життєдіяльності осель у даному регіоні. На сьогоднішній день касове виконання коштів по державному бюджету складає 10,2 млн. грн., це пов’язано зі специфікою використання коштів з державного бюджету. Окрім того, ще зареєстровано 3 млн. зобов’язань, тобто ми розраховуємо, що за тиждень буде освоєно ще 5 млн. грн. Додатково залучено 2 млн. грн. з обласного бюджету на відновлення незначних пошкоджень і компенсації витрат тим людям, які надали відповідні квитанції. Зокрема, у Павлівці постраждали 1,5 тис. осель. На сьогодні роботи виконано на 60% .  Протягом двох тижнів плануємо виконати решту робіт. На даний час в роботі 60 будинків, до ремонту яких ми залучили всі райони Вінницької області. Але в ході експертизи 8 глиняних будинків виявились такими, що не підлягають ремонту. Таким чином Чотири сім’ї з цих будинків виявили бажання, щоб їм придбали нові будинки у межах Павлівки. Інші чотири родини виявили бажання, аби їм відшкодували будівельні матеріали для самостійного відновлювання будинків» - зазначив Валерій Коровій.

За даними Державної служби з надзвичайних ситуацій, піротехнічними підрозділами ДСНС здійснено розмінування міста Калинівка, 10 прилеглих населених пунктів та територій навколо 48 арсеналу Збройних Сил України в радіусі 10 кілометрів площею 30,4 тис. га. Здійснення зазначених заходів дозволило повернутися громадянам до своїх осель та розпочати відновлювальні роботи. Також проведено очищення від боєприпасів та їх елементів траси проходження комунікацій електро-, газо- та інших систем життєзабезпечення для найшвидшого проведення робіт з їх відновлення. Зведеним піротехнічним загоном ДСНС обстежено виробничі та господарські об’єкти на наявність вибухонебезпечних предметів з метою відновлення їх функціонування. Загалом розміновано та очищено від вибухонебезпечних предметів територію 25 підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, що функціонують у м. Калинівці та Калинівському районі.

Розповідаючи про хід виконання робіт з розмінування,  начальник групи піротехнічних робіт рятувального загону спеціального призначення ДСНС у Вінницькій області зауважив: «На сьогоднішній день очищено 100% території, яка складає 30,4 тис га. З 22 листопада усіма піротехнічними підрозділами ДСНС розпочато роботи з проведення контролю якості цієї території. Жодних боєприпасів на сьогоднішній день не виявлено. Це свідчить про те, що роботи, які проводилися протягом двох місяців, виконані належним чином. Загалом було задіяно 135 чоловік особового складу та 50 одиниць спеціальної техніки. Особовий склад - це піротехнічні підрозділи, майже з усіх областей України, загалом 19 піротехнічних розрахунків. У результаті виявлено, вилучено, транспортовано та передано до знищення підрозділами Міністерства оборони України 3807 одиниць вибухонебезпечних предметів».

Всього з початку виконання робіт піротехнічними підрозділами вилучено близько 3 тис. 500 вибухонебезпечних предметів. До виконання завдань з розмінування залучався зведений піротехнічний загін загальною чисельністю 135 чоловік та 50 одиниць техніки.

Всі заходи, визначені планом розмінування, виконано своєчасно та в повному обсязі. Протягом 2017-2018 років ДСНС відповідно до своїх повноважень забезпечить постійний моніторинг за станом очищеної території, оперативне реагування у разі виявлення вибухонебезпечних предметів та супровід сільськогосподарських робіт на територіях, які були забрудненні вибухонебезпечними предметами внаслідок виникнення надзвичайної ситуації на 48 арсеналі ЗСУ.

Коментуючи стан проведення робіт з розмінування зони ураження навколо 48 арсеналу Микола Чечоткін зазначив: «29 вересня Прем’єр-міністром України Володимиром Гройсманом підписано план розмінування цієї території, відповідно до якого 28 листопада визначено датою завершення  робіт по розмінуванню. Хочу наголосити, що підрозділами ДСНС  план виконано, територія в 10 кілометровій зоні повністю очищена від вибухонебезпечних предметів і є безпечною. Для проведення необхідних робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації для Державної служби з надзвичайних ситуацій виділено 23 мільйони 500 тисяч гривень, які на сьогоднішній день практично повністю освоєні. Частину коштів використано для ремонту авіаційних засобів, які долучилися до гасіння пожежі та  придбання деяких зразків техніки для виявлення вибухонебезпечних предметів. Сьогодні зведений загін відбуде на місце своєї постійної дислокації. Залишаться піротехнічні підрозділи  Вінницького гарнізону ДСНС, які будуть здійснювати постійний моніторинг оперативної обстановки, щодо виявлення і вилучення вибухонебезпечних предметів та здійснюватимуть супровід осінньо-польових робіт і сьогодні ми мали можливість в цьому пересвідчитися. Також відповідні підрозділи супроводжуватимуть і хід проведення весняно-польових робіт. Я не виключаю того, що можуть бути поодинокі випадки виявлення залишків вибухонебезпечних  предметів. Земля має здатність піднімати їх із тієї чи іншої глибини і, навіть сьогодні, ми досі виявляємо вибухонебезпечні предмети, що залишились після Другої світової війни. Але, в цілому засвідчую факт,  територія загальною площею 30.4 га, яка потрапляє в 10 кілометрову зону навколо арсеналу повністю очищена від вибухонебезпечних предметів».

В рамках заходу відбулося також і нагородження рятувальників, які брали участь у роботах з розмінування території, забрудненої боєприпасами. Зокрема, від Голови Служби десятеро піротехніків отримали відомчі нагороди та почесні грамоти ДСНС. Окрім того, Валерій Коровій нагородив кращих працівників груп розмінування Почесними грамотами обласної державної адміністрації та обласної Ради за сумлінне виконання своїх обов’язків.

Президент України Петро Порошенко прийняв вірчі грамоти від послів низки іноземних країн: Республіки Індонезія – пана Юдді Кріснанді, Соціалістичної Республіки В’єтнам – пана Нгуєн Ан Туана, Австралії – пані Мелісси О’Рурк та Королівства Іспанія – пані Сильвії Кортес Мартін.

У ході спілкування з Послом Республіки Індонезія паном Юдді Кріснанді Глава держави наголосив на перспективах розвитку партнерських відносин між країнами у політичній, торговельно-економічній та гуманітарній сферах, зокрема у контексті домовленостей, досягнутих за підсумками здійсненого Президентом України державного візиту до Індонезії у 2016 році.

Обговорено питання підготовки до проведення чергового засідання Міжурядової українсько-індонезійської комісії з економічного та технічного співробітництва, яке має відбутися у 2018 році в Києві.

Співрозмовники обмінялися думками щодо поглиблення взаємодії у рамках міжнародних організацій. Було порушено питання майбутнього візиту Президента Індонезії до України вже наступного року.

Під час бесіди з Послом Соціалістичної Республіки В’єтнам паном Нгуєн Ан Туаном було підтверджено обопільну зацікавленість у подальшому поглибленні двостороннього діалогу.

Співрозмовники приділили увагу питанням розвитку торговельно-економічної співпраці, відзначивши позитивну динаміку двостороннього товарообігу у поточному році. У цьому контексті позитивно оцінили результати засідання Міжурядової українсько-в’єтнамської комісії з питань торговельно-економічного співробітництва, яке відбулося в жовтні поточного року у Києві. Було обговорено перспективи візиту Президента України до В’єтнаму у 2018 році.

У ході бесіди з новопризначеним Послом Австралії Глава держави висловив вдячність за підтримку Австралією суверенітету та територіальної цілісності України, незмінну позицію в питаннях необхідності застосування санкцій щодо РФ. Посол зазначила, що Австралія не припинить санкції, допоки РФ не припинить агресію проти України. Австралійська сторона підтвердила продовження проекту підтримки протезування в Україні.

Обговорено також питання продовження співпраці у рамках Спільної слідчої групи з розслідування катастрофи МН17. Глава держави підтвердив запрошення Прем’єр-міністру Австралії здійснити візит до України.

Сторони обговорили підготовку до участі української команди воїнів-героїв у наступних Іграх нескорених у Сіднеї. Також було відзначено важливу роль, яку відіграє українська діаспора в житті Австралії.

Під час розмови з Послом Іспанії Сильвією Кортес Мартін співрозмовники підтвердили обопільну незмінну підтримку територіальної цілісності України та Іспанії, зокрема у контексті останніх подій навколо Каталонії. Глава держави висловив сподівання, що Іспанія підтримає продовження санкцій проти РФ через її агресію проти України. У свою чергу, Посол Іспанії подякувала за надзвичайну підтримку територіальної цілісності Королівства.

Петро Порошенко та Сильвія Кортес Мартін дійшли згоди про наявність значного потенціалу для поглиблення взаємодії між Україною та Іспанією у торговельно-економічній та інвестиційній сферах. Було також відзначено важливість підтримання регулярних контактів на найвищому рівні, у тому числі шляхом обміну візитами на найвищому рівні.

Президент України висловив переконання, що найближчим часом буде віднайдено позитивне рішення за Угодою про спільний авіаційний простір між Україною та ЄС, що забезпечить її підписання. 

Президент України подякував Королівству Іспанія та Австралії за співавторство в проекті оновленої резолюції «Ситуація з правами людини в АР Крим та м. Севастополь, Україна», внесеній Україною на розгляд 72-ї Генеральної асамблеї ООН, а також висловив сподівання на підтримку Республікою Індонезія та Соціалістичною Республікою В’єтнам зусиль міжнародного співтовариства у захисті прав і свобод мешканців Криму.

Україна та Молдова констатують прогрес у реалізації погодженої урядами двох держав Дорожньої карти співробітництва і готові продовжити роботу над спільними проектами в енергетиці, охороні довкілля та прикордонній співпраці. Відповідні домовленості були озвучені під час зустрічі Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана та Прем’єр-міністра Молдови Павла Філіпа. Перемовини відбулися в Тбілісі в рамках участі глав урядів у міжнародному форумі «Tbilisi Belt  and Road Forum».

Прем'єр-міністри обговорили результати роботи експертних груп щодо проекту функціонування Дністровського гідровузла та оформлення пакета документів по цьому енергокомплексу, щодо Угод про авіасполучення та міжнародне автомобільне сполучення, які можуть бути підписані вже найближчим часом, а також щодо екологічних проектів на Дністрі.  

 Глави урядів  України і Молдови проаналізували стан проведеної роботи з демаркації всієї ділянки державного кордону. Як підкреслив Володимир Гройсман, немає сенсу «затягувати цей процес».

«Хочу відзначити, що ми активізували роботу по всіх напрямках, і вже маємо деякий прогрес», - сказав Володимир Гройсман.

У свою чергу Глава Уряду Молдови підкреслив, що радий новій зустрічі з українським колегою і можливості підбити проміжні підсумки співробітництва.

Сьогодні, 27 листопада, голова обласної державної адміністрації Валерій Коровій провів традиційну щопонеділкову нараду з очільниками департаментів та служб регіону з актуальних питань життєдіяльності області.

Валерій Коровій заслухав оперативну інформацію про поточну ситуацію в регіоні за різними галузевими напрямами та озвучив низку доручень керівникам структурних підрозділів ОДА.

Так, за інформацією директора Департаменту охорони здоров’я Людмили Грабович, на сьогодні рівень захворюваності на ГРВІ в області на 30 % нижче епідпорогу, випадків грипу на Вінниччині не зафіксовано. Водночас усі медичні заклади регіону мають достатній запас антибіотиків та противірусних засобів.

Директор Департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів ОДА Микола Ткачук, у свою чергу, повідомив, що Вінниччина вже має 4 млн. 702 тисячі тонн зерна, причому збір кукурудзи ще триває. «Це найбільший показник в Україні. Рубіж у 4,5 млн. тонн переступила тільки Одеська область. В нас залишається ще близько 45 тисяч га до збирання. Тож можемо говорити, що вийдемо на вал у 5 млн. тонн зерна», - підкреслив Микола Ткачук.

Також під час наради директор Департаменту міжнародного співробітництва та регіонального розвитку Володимир Мережко інформував учасників засідання про результати візиту офіційної делегації підприємців Вінниччини на ярмарок інвестицій, що пройшов минулого тижня у Пекіні (Китай).

Вже в котре у Вінниці визначають кращі підприємства за їхні досягнення та особистий внесок у  соціально-економічний розвиток області.

Цьогорічний Регіональний конкурс «Бізнес-еліта Поділля» став чотирнадцятим.

Захід був організований Вінницькою обласною громадською організацією «Регіональний центр підприємництва» за підтримки Вінницької обласної державної адміністрації. Він запросив до участі найкращі підприємства різних галузей діяльності усіх форм власності нашого регіону.

Метою конкурсу є популяризація досягнень, ролі та місця підприємницької діяльності в соціально-економічному розвитку області, сприяння формуванню регіональних пріоритетів виробництва товарів та послуг.

Переможці конкурсу «Бізнес-еліта Поділля» отримали дипломи у семи номінаціях: вершина лідерства, компанія-лідер, якість, наша марка, довіра, надійність, стабільність.

Урочисто відкриваючи захід, голова Вінницької облдержадміністрації Валерій Коровій висловив переконання, що цей конкурс є прекрасним стимулом багатьом підприємствам для подальшої плідної праці, зміцнення позицій вітчизняного виробництва, підвищення добробуту громадян.

«Ми сьогодні живемо в історичний час, попри всі існуючі складні моменти. Місяць тому були оприлюднені результати національного опитування малого та середнього підприємництва – рейтингу «Щорічна оцінка ділового клімату 2016», який другий рік поспіль проводиться Програмою USAID «Лідерство в економічному врядуванні». Відповідно до них Вінницька область посіла перше місце в Україні за оцінкою ділового клімату. Найбільша цінність полягає у тому, що в оцінюванні приймали участь не експерти чи фокус групи, а безпосередньо підприємці, які дуже позитивно оцінили поточний стан ділового середовища в регіоні. Вінниччина сьогодні в силу суб’єктивних та об’єктивних причин є об’єктом великої зацікавленості. Однак за цим стоїть велика та тяжка праця кожного з нас. Після дуже непростої ситуації, яку ми всі пам’ятаємо починаючи з другої половини 2016 року, завдяки ефективним діям Уряду України, Президента України нам вдалось стабілізувати макроекономічні показники країни.

І сьогодні ми є свідками поступового відродження, в тому числі відродження ділової активності. Зі святом всіх та разом до великих перемог!», - підкреслив очільник області.

Нагороджуючи переможців конкурсу, директор Департаменту міжнародного співробітництва та регіонального розвитку облдержадміністрації Володимир Мережко зазначив: «Результати конкурсу переконливо свідчать про те, що в регіоні зростає кількість виробників, які пропонують товари відмінної якості, працюють за найвищими міжнародними стандартами і підвищують конкурентоспроможність вітчизняної продукції. Надзвичайно приємно відзначити те, що на сьогодні серед лауреатів конкурсу з’явилось дуже багато нових імен. Це говорить про те, що малий та середній бізнес на території Вінницької області розвивається і впевнено рухається вперед».

Усі присутні мали змогу насолодитись концертною програмою, а чудова атмосфера свята надихнула переможців та гостей конкурсу на подальші здобутки та перемоги.

У День пам’яті жертв Голодомору в Україні 1932-33 років Президент Петро Порошенко взяв участь у заходах із вшанування пам’яті невинно убієнних у ті страшні роки.

Під час церемонії вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932-33 років в Україні, Глава держави наголосив на важливості того, «щоб наші нащадки завжди знали, що то був не просто штучний голод, а ретельно спланований Голодомор».

«Ба більше - геноцид,  за всіма ознаками, як  їх визначено в Конвенції ООН від 9 грудня 1948 року. Щоб на всіх континентах усвідомили, що не визнавати Голодомор – так само аморально, як і заперечувати Голокост», - сказав Петро Порошенко.  При цьому він додав: "Я думаю, настав час і нам самим ухвалити закон про відповідальність  за невизнання цих двох безпрецедентно жахливих трагедій".

Президент нагадав, що 14 країн на рівні парламентів теж визнали Голодомор геноцидом, а українська  дипломатія продовжує нести правду народам всього світу. Він повідомив, що в березні цього року Асамблея Португалії визначила Голодомор геноцидом, а на початку листопада в Конгресі США також представлено проект відповідної резолюції, після того як низка штатів прийняла рішення про визнання Голодомор геноцидом українського народу.

 «Ми дякуємо американським друзям та партнерам і очікуємо на результативне голосування на Капітолійських пагорбах», - підкреслив Петро Порошенко.

Глава держави встановив композицію із колосків пшениці до скульптури «Гірка пам’ять дитинства» на центральній алеї Національного музею «Меморіал пам’яті жертв голодомору в Україні».

У церемонії також взяли участь Прем’єр-міністр Володимир Гройсман, Перший заступник Верховної Ради України Ірина Геращенко, Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, представники духовенства, громадськості, дипломатичного корпусу, урядовці, народні депутати.

Після цього біля меморіального знаку «Свіча пам’яті» предстоятелі українських християнських церков проголосили молитву за померлими від голоду у 1932-1933 роках.

По завершенні молитви та виступу Президент України оголосив загальнонаціональну хвилину мовчання, після якої розпочалася всеукраїнська акція «Запали свічку».

Вшановуючи пам’ять загиблих від Голодомору, Президент, Голова Уряду та Перший заступник Верховної Ради України встановили «Свічки Вічної пам’яті» до меморіального знаку «Свіча пам’яті». Також «Свічки Вічної пам’яті» було встановлено від Світового Конгресу Українців, Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933рр, Українського інституту національної пам’яті, акредитованих в Україні глав і представників дипломатичних місій зарубіжних країн та міжнародних організацій, від кожної області, АР Крим, міст Києва та Севастополя.

Україна готова до широкої співпраці в питаннях розвитку власних транспортних можливостей, а також поглиблення логістичних зв’язків з державами–сусідами, державами транскаспійського та інших регіонів. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час міжнародного логістичного форуму «Tbilisi Beltand Road Forum», який відбувся у столиці Грузії. Глава Уряду взяв участь у заході в рамках офіційного візиту до Грузії.

Він підкреслив, що Форум – є вкрай важливою ініціативою, і від рішень учасників зібрання залежить «майбутнє зв’язків  між Європою та Азією».

«Перед нами сьогодні стоять багато викликів, і ми розуміємо, що в майбутньому торгівля між державами буде більш лібералізована, і ми маємо зробити все, аби інфраструктура наших держав, регуляції були максимально синхронізовані, аби забезпечити якість, оптимальні строки та високий рівень безпеки для переміщення товарів», - сказав Володимир Гройсман.

Не менш важливим, на його думку, є й розвиток  внутрішніх можливостей країн. Глава Уряду повідомив, що Україна як держава з надзвичайно вигідним географічним положенням, демонструє поступовий і стабільний економічний підйом.  «Україна буде надійним партнером і буде якісно виконувати свої завдання, - сказав Володимир Гройсман. – Сьогодні  Україна стрімко розвивається. Цього року ми матимемо більше 2% економічного зростання, а наступного року ми прогнозуємо понад 3% ріст. Ми сконцентровані на доволі різкому збільшенні економічного зростання. Для цього ми продовжуємо структурні зміни».

Прем’єр-міністр нагадав, що однією з таких змін є орієнтація на ринок Європейського Союзу, який займає вже 40% в структурі українського експорту.

«Зрозуміло, що все потребує чіткого фокусування на залучення інвестицій, а відтак – формування належної інфраструктури. Саме тому ми займаємося відновленням доріг, модернізацією залізниці. Ми відкриті для подальшої взаємодії задля покращання транспортних та логістичних зв’язків. Ми і далі будемо сконцентровані на тому, аби українські регуляції відповідали високим європейським стандартам. Наше завдання – якісна дерегуляція. Повна синхронізація норм з учасниками цього шляху, і ми й надалі будемо робити все, аби наші потенціальні можливості були готові до збільшення переміщення товарів та вантажів», - підкреслив Володимир Гройсман.

Довідково

Міжнародний Форум «Tbilisi Belt and Road Forum» є продовженням започаткованої у 2015 році традиції зустрічатися та обговорювати розвиток ініціативи побудови Нового шовкового шляху. Зазвичай Форум продовжується два дні – в перший день відбуваються тематичні дискусії,  в другий - презентації інвестиційних можливостей держав та окремих підприємств в форматі «бізнес-до-бізнесу».

Цього року учасниками Форуму стали понад 1000 учасників, серед яких – лідери Урядів декількох держав, дипломати, експерти, представники міжнародних організацій та ділових об’єднань. Кількість лише урядових делегацій становила 34.

Серед тем дискусій – посилення взаємної торгівлі в регіоні, розвиток е-торгівлі та цифрових комунікацій, транспортної інфраструктури та енергосектору. 

Форум організований за підтримки Міністерства економіки та сталого розвитку Грузії та МЗС Грузії. 

Україна займає одну з ключових позицій у перевозках між Європою та Азією. Через Україну проходять 6 міжнародних транспортних коридорів, а загальний обсяг товарів, які можуть транзитом проходити через нашу державу, за підрахунками економістів, становить не менше 300 млрд дол. Причому Україна здатна організовувати логістичні маршрути, як в напрямку Євросоюзу, так і в напрямку Китаю. 

Саме тому Україна приділяє велику увагу розвитку інтермодальних перевозок в Чорноморському регіоні з поєднанням з Балтикою, а також контейнерних перевозок сполученням Європа - Азія. Перспективні транзитні напрямки:   Порти Чорного моря – кордон Східної Європи, транзит по Дунаю, Новий шовковий шлях, Транскаспійський міжнародний транспортний маршрут. У цьому контексті Україна веде активні переговори на рівні експертів та відповідних міжурядових комісій, а також докладає зусиль для формування сприятливого ділового та інвестиційного клімату, передусім, в секторі логістики.  Не менш важливим є започатковане Урядом оновлення дорожнього господарства країни, а також формування Національної транспортної стратегії до 2030 року.   

У скорботних заходах  біля пам’ятного знаку жертвам голодоморів у Вінниці взяли участь: голова облдержадміністрації Валерій Коровій, голова обласної Ради Анатолій Олійник, Вінницький міський голова Сергій  Моргунов та їх заступники, представники громадських організацій краю, духовенство, ЗМІ.

Найтрагічнішою сторінкою української історії є голодомори ХХ ст. Їх було три. Найстрашнішим був голод 1932-1933 років, який забрав за різними підрахунками близько 9 млн. життів.

Задля збереження та вшанування пам’яті про невинно загиблих синів та дочок українського народу,  усі присутні на  скорботному мітингу  запалити свічки пам’яті та поклали  вінки  з колосків та квіти до пам’ятного знаку жертвам голодоморів.

Шановні громадяни!

Сьогодні, традиційно в четверту суботу листопада, наша країна в скорботі згадує про драматичні сторінки історії нашого народу і вшановує жертв голодоморів, які випали на долю українців.

У різних куточках країни нині тривають поминальні богослужіння, а громадяни несуть горщечки із зерном до меморіальних знаків жертвам голодоморів. Цього вечора у вікнах мільйонів українських осель горітимуть свічки. Українці згадують і віддають данину пам’яті попереднім поколінням, на долю яких випали нелюдські переживання та випробування – голодомори.

Одним із найжахливіших таких випробувань був Голодомор 1932-1933 років, коли відбувалося методичне знищення кількох мільйонів українців. Це один із найбільших злочинів всесвітнього масштабу ХХ століття та одна з найкривавіших сторінок в історії людства. За підрахунками істориків, загинуло щонайменше 3,9 млн осіб. Чимало мільйонів українців так і не народилися.

У ХХ столітті українці пережили ще два масові голоди – 1921-1923 та 1946-1947 років, які, за свідченнями очевидців та підсумками істориків, також мають ознаки етнічної чистки, а отже, були свідомо організовані. Ці жахливі злочини проти людяності ставили за мету знищити цілий народ. Ціною неймовірних зусиль українській нації вдалося пережити ці трагедії, але пам’ять про них, особливо про Голодомор 1932-1933 років, залишається чи не у кожній українській родині.

Схиляю голову перед жертвами Голодомору 1932-1933 років та інших голодоморів в Україні. Закликаю кожного українця запалити сьогодні свічку та вшанувати пам’ять загиблих від голоду співвітчизників хвилиною мовчання. Ми ніколи не забудемо моторошних розповідей про ті часи. Ми завжди пам’ятатимемо наших закатованих голодом братів і сестер. Нас хотіли знищити, але ми вижили і сьогодні будуємо суспільство, найважливішою цінністю якого є людське життя.

Вічна пам’ять!

Прем’єр-міністр України                                                         Володимир ГРОЙСМАН

Сьогодні, 24 листопада, напередодні Дня пам’яті жертв голодоморів, який традиційно відзначають у четверту суботу листопада, в приміщені обласної державної адміністрації відбулося вручення Почесних грамот облдержадміністрації, міської  та обласної рад науковцям, краєзнавцям з дослідження тематики голодоморів,  представникам обласного товариства  політичних в’язнів, репресованих та їх дітей та обласного відділення Всеукраїнського об’єднання ветеранів.

В заході взяли участь заступник голови – директор Департаменту освіти і науки облдержадміністрації Ігор Івасюк, голова обласної Ради Анатолій Олійник, заступник міського голови Галина Якубович, нагороджені, члени громадських організацій регіону, представники засобів масової інформації.

«Факт геноциду українців сталінським режимом у 1932-33 роках було офіційно визнано 11-ма  урядами країн світу, серед яких Австралія, Угорщина, Ватикан, Литва, США. Наш святий обов’язок – об’єднати зусилля і зробити все можливе, щоб ці трагічні сторінки історії ніколи не повторились  або  були забутими. Тому від обласної державної адміністрації дякую всім, хто у ці дні вшановує пам’ять жертв голодоморів» - зазначив Ігор Івасюк.

Захід проходив відповідно до Указу Президента України від 26 листопада 2016 року № 523/2016 «Про заходи у зв’язку з 85-ми  роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні – геноциду Українського народу» та розпорядження голови облдержадміністрації від 09 листопада 2017 року № 792 «Про проведення на Вінниччині  заходів у зв’язку з  85-ми  роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні».

Президент Петро Порошенко у Брюсселі провів зустріч з Президентом Європейської Ради Дональдом Туском.