Топ новини

Президент України провів зустріч з Міністром закордонних справ Королівства Іспанія Альфонсо Маріа Дастіс Кеседо, який перебуває в Україні з візитом.

Петро Порошенко підтвердив незмінну позицію України щодо підтримки територіальної цілісності Іспанії у контексті останніх подій навколо Каталонії.

У свою чергу, міністр закордонних справ Іспанії також наголосив, що його країна повністю підтримує суверенітет та територіальну цілісність України. Було наголошено на необхідності збереження існуючого режиму санкцій ЄС щодо Росії до припинення російської агресії проти України та відновлення територіальної цілісності і суверенітету.

Співрозмовники обмінялися думками з актуальних питань українсько-іспанських відносин. Було відзначено важливість підтримання регулярних контактів на найвищому рівні, у тому числі шляхом обміну візитами.

Петро Порошенко та Альфонсо Маріа Дастіс Кеседо дійшли згоди про наявність значного потенціалу для поглиблення взаємодії між Україною та Іспанією у торговельно-економічній та інвестиційній сферах. 

Глава іспанського зовнішньополітичного відомства відзначив прогрес реформ в Україні та підтвердив, що Іспанія продовжуватиме надавати сприяння Україні у реалізації її євроінтеграційних прагнень.

У контексті поглиблення міжлюдських контактів між двома країнами сторони домовилися про відкриття інституту Сервантеса в Києві, а також відкриття Українського інституту в Мадриді.

Україна стає ринком нових можливостей і має всі шанси стати однією з найбільш динамічних економік Європи, і канадському бізнесу варто звернути серйозну увагу на нашу державу. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час українсько-канадського ділового форуму, який пройшов в Торонто.

«Я відкриваю для себе Канаду цими днями, і бачу, який потенціал мають наші двосторонні стосунки і яким конкретним змістом ми можемо наповнити нашу співпрацю», - сказав Глава Уряду.  

Він підкреслив, що зараз, особливо в контексті вступу в дію з 1 серпня 2017 року Угоди про вільну торгівлю між Україною та Канадою, канадський бізнес отримує унікальну можливість знайти власну нішу на українському ринку.

Володимир Гройсман підкреслив, що лише за перше півріччя поточного року товарообіг між нашими державами збільшився на понад 70%, і зона вільної торгівлі стане прекрасним інструментом інтенсифікації двостороннього товарообігу – в тому числі в контексті підтримки малого та середнього бізнесу, а також розвитку високотехнологічних галузей.

«У нас є прекрасні можливості – з точки зору природних ресурсів, промисловості. Ми наповнюємо інноваційним змістом розвиток та трансформації в нашій державі. І повернення в минуле не буде, - сказав Глава Уряду. – Авіабудування, енергетика, зокрема газовидобування, агропромисловий комплекс, ІТ-секторта нові технології, машинобудування та легка промисловість – всі вони найбільш привабливі, тому числі і для канадських партнерів. Ми говоримо про можливості від землі до космосу. Ми маємо 3,5 тис підприємств, які сьогодні є державними, але в процесі приватизації вони можуть знайти нових власників, нові технології та нові горизонти розвитку».  

Як підкреслив Прем’єр-міністр, Уряд готовий всебічно сприяти реалізації проектів в кожній з цих сфер – в тому числі, шляхом проведення фундаментальних реформ і покращання ділового клімату. Глава Уряду звернув увагу, що всі ці кроки підтверджені міжнародними оцінками. Так в період з 2014 по 2017 рік Україна просунулась в рейтингу Світового банку "Doing Business" на понад три десятки позицій, і наразі стоїть завдання увійти до двадцятки кращих за показником «започаткування бізнесу» та зміцнити позиції в секторі «сплати податків». 

Уряд, запевнив Володимир Гройсман, по-справжньому здійснює реформи, а не імітує їх. І саме тому, Україна радо вітатиме інтерес Канади. Тим більше, що Канада визначена однією з найбільш пріоритетних країн в проекті Експортної Стратегії нашої держави до 2021 року. Прем’єр-міністр запропонував представникам канадського бізнесу і надалі уважно стежити за реформами, що відбуваються і плануються до реалізації в Україні найближчим часом. Приватизація, судова реформа та інші зміни відкривають нові горизонти та можливості для співпраці,а медична та пенсійна реформи працюватимуть на покращення рівня життя та оптимізують механізми соціального забезпечення.

Голова облдержадміністрації інформував учасників зібрання про основні позиції, озвучені під час засідання Ради регіонального розвитку, що відбулося минулого тижня під головуванням Президента України, а також заслухав оперативну інформацію з актуальних питань життєдіяльності регіону.

«Розглядався широкий аспект питань: від внутрішньополітичної ситуації в Україні до тенденцій регіонального розвитку. Деякі з озвучених позицій викликали внутрішні відчуття, що ми в області цю проблематику вже пройшли, завдячуючи, насамперед, тому, що нам вдалося на певному етапі свого розвитку забезпечити єдність і позбавитись певного політичного популізму, який, на превеликий жаль, домінує в окремих регіонах України. І на сьогодні, попри всі проблеми, область нормально розвивається й вирішує нагальні питання», - відзначив Валерій Коровій.

Очільник регіону підкреслив, що Вінницька область отримала високу оцінку в питаннях організації надання адміністративних послуг, впровадження процедури реімбурсації. Відтак зупинився на окремих аспектах, що потребують окремої уваги сьогодні.

«На виході» Закон України «Про надання медичної допомоги в сільській місцевості». Його базовим елементом є впровадження так званих телекомунікаційних технологій в галузі охорони здоров’я первинного рівня. Тож нам необхідно попрацювати над системою забезпечення такого зв’язку», - зауважив керівник ОДА.

Він також наголосив, що, відповідно до нової редакції Закону «Про дорожній збір», з 2018 року на регіональний рівень буде передано 7,5 тисяч доріг, відтак область повинна бути готовою до планомірної роботи в цьому напрямку.

 «Якщо за минулий рік на дороги було спрямовано близько 4 млрд. гривень, а в поточному – 30 млрд. гривень, то в наступному очікується 45 млрд. Водночас у цьому році ми зіштовхнулись з таким явищем, коли компанії вигравали тендери, але були не спроможні належним чином їх забезпечити. Тобто, по суті, потрібно сформувати конкурентний ринок надання послуг, пов’язаних з капітальним та середнім ремонтом наших доріг», - підкреслив Валерій Коровій.

 Окрім того, під час наради голова облдержадміністрації повідомив, що за результатами Всеукраїнського моніторингу рівня забезпечення суб’єктами владних повноважень вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації», проведеного центром «Ейдос» і Центром демократії та верховенства права у рамках платформи «Омбудсмен+», в номінації «Відкрита влада – 2017» Вінницька ОДА посіла 3 місце серед обласних державних адміністрацій України.

Сьогодні, 30 жовтня,  відбулась зустріч делегації польського інституту національної пам’яті  з заступником голови облдержадміністрації Олександром Крученюком.

Польську  делегацію представляли  заступники  директора архіву Інституту національної пам’яті  Маріуша Жулавніка та  Маріуша Квасьняка, а також співробітниця  Дорота Левши.

З вінницької сторони участь у зустрічі взяли  начальник управління національностей та релігії облдержадміністрації Ігор Салецький, директор Державного архіву Вінницької області Юрій Легун.

Під час зустрічі Олександр Крученюк зазначив: «Польщу і Україну, зокрема Вінниччину, пов’язує тісна  багаторічна співпраця в багатьох сферах економіки, освіти, медицини і культури. І сьогодні є можливість, і зацікавленість  з обох сторін, торкнутися і архівної справи. Оцифровування архівних документів – пріоритетний напрям реформування архівної системи України. Обласний державний архів Вінниччини  є одним з передовиків у цій справі. Однак, на даний час, у зв’язку з непростою економічною ситуацією у країні, не має можливості профінансувати цю роботу у необхідному обсязі. Тому ми зацікавлені у залученні техніки і фінансів від наших закордонних партнерів для прискорення процесу копіювання документів. І вважаєм доцільним якнайшвидше оцифрувати не лише архівні справи окремих національних або релігійних груп, а весь масив документів,  що знаходяться у Вінницькому архіві».

Посадовець також зауважив, що українська держава вважає одним з пріоритетів своєї гуманітарної політики – це  збереження пам’яті про жертв тоталітарних режимів. «Нещодавно була проведена потужна декомунізаційна кампанія - спрямована на ліквідацію залишків комуністичної ідеології та вшанування жертв репресій», - відмітив Олександр Крученюк.  

У свою чергу представники з Польщі подякували за зустріч та теплий прийом. А також запевнили у готовності спільно працювати задля того аби відновити правдиву історію тих трагічних часів, від яких понесли значні втрати як український, так і польський народи у 1937- 1938 роках.

Під  час візиту планується  остаточне узгодження пунктів угоди  між польським інститутом національної пам’яті  та українською стороною про копіювання справ репресованих 1937-1938 рр.

Президент Петро Порошенко підписав закони щодо ратифікації міжурядових угод України з Хорватією, Латвією та Туреччиною про співпрацю у сферах захисту інвестицій, міжнародних перевезень та здійснення оплачуваних видів діяльності членами сімей працівників дипломатичних представництв.

Глава держави підписав Закон України «Про ратифікацію Додаткового Протоколу між Урядом України та Урядом Республіки Хорватія про внесення змін до Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Хорватія про сприяння та взаємний захист інвестицій».

Документ передбачає надання інвесторам України та Хорватії режиму найбільшого інвестиційного сприяння, включаючи посилення заходів захисту інвестицій та застосування міжнародно-визнаних процедур врегулювання суперечок між інвесторами.

Водночас, Закон містить заяву української сторони щодо не застосування положень Угоди на тимчасово окупованих українських територіях, оскільки Україна не зможе гарантувати ефективний контроль і захист інвестицій на цих територіях поки не буде повністю відновлено українську юрисдикцію над ними.

Президент також підписав Закон України «Про ратифікацію Угоди (у формі обміну нотами) між Кабінетом Міністрів України та Урядом Латвійської Республіки про здійснення оплачуваних видів діяльності членами сімей працівників дипломатичних представництв та консульських установ».

Документом передбачено право здійснювати оплачувану діяльність членами сімей українських та латвійських працівників дипломатичної служби на території України та Латвії.

Крім того, Глава держави підписав Закон України «Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Турецької Республіки про міжнародні комбіновані перевезення».

Реалізація Угоди дозволить спростити умови транспортування вантажів із використанням різних видів транспорту, зокрема автомобільного, залізничного та/або водного. Документ сприятиме розвитку співробітництва у сфері міжнародних комбінованих перевезень і залученню додаткових вантажопотоків, що дасть змогу ефективніше використовувати потенціал транспортних інфраструктур обох країн.

Французький енергетичний гігант Engie готовий всебічно сприяти розвитку нафтогазового сектору України, в тому числі створення гнучкого ринку газу. Відповідні домовленості були  озвучені під час зустрічі Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана з виконавчим директором Engie Ізабель Кошер.

Свого часу Engie була однією з перших компаній, яка започаткувала процес доставки газу в Україну по західних напрямках, і наразі забезпечує до 20% таких поставок. Ринок України є одним із стратегічних  для компанії, і наразі керівництво енергогіганта опрацьовує можливості подальшого співробітництва з Києвом.

«Довгий час нафтогазова сфера була зовсім закритою (для інвесторів та компаній-партнерів). Після зміни політики держави та запровадження нових технологічних та інноваційних рішень ми змогли змінити тренд. І наше завдання сьогодні полягає в тому, аби Україна перетворилася з країни – імпортера в енергонезалежну країну. Для цього ми маємо бути більш відкритими, змінити систему регуляції, залучати інвестиції та технології», - сказав Володимир Гройсман.

Він привітав рішення Engie взяти участь у розбудові нафтогазового комплексу України і підтримав думку виконавчого директора компанії про те, що забезпечення держави власними енергоресурсами - це питання енергетичної безпеки. 

«Ми відзначаємо амбітність реформ, передусім в нафтогазовому секторі, які заявляє ваш Уряд, - сказала Ізабель Кошер. - Наша мета в Україні -  поглиблювати співробітництво, аби зрештою Україна стала експортером і постачальником газу. І ми готові супроводжувати вашу країну на шляху реформ».

Довідково. За розрахунками Уряду, Україна за 5 років може стати експортером газу. Розвідані поклади палива становлять не менше 1 трлн кубометрів,  активно діючими є близько 100 свердловин. З 2016 року Уряд поступово реалізує політику нарощування власного видобутку палива. З початку поточного року збільшення видобутку становить 3,7%.

Цієї суботи, 28 жовтня,  відбувся заключний ярмарок, де традиційно представили свою продукцію  сільгоспвиробники зі всієї області. 

Для підведення підсумків ярмаркування цього сезону, ярмарок відвідав перший заступник голови обласної державної  адміністрації Андрій Гижко та  заступник  директора – начальник управління   торгівлі,  послуг  та  розвитку  споживчих  ринків Департаменту міжнародного співробітництва та регіонального розвитку ОДА Вєга Кулявець.

За словами Андрія Гижка, протягом п'яти ярмаркових субот безпосередньо у Вінниці реалізовано продукції на загальну суму 19 мільйонів гривень, а загалом на Вінниччині  з початку року відбулося три тисячі двісті сорок чотири ярмарки, на яких реалізовано продукції на суму 206 мільйонів гривень. "Більше тисячі виробників взяли участь у осінніх сільськогосподарських ярмарках, що проходили у місті Вінниця. Ми намагалися забезпечити споживача тією групою продуктів, яку необхідно заготовити на зиму. Тобто це овочі, фрукти, олія, цукор, крупи, тощо" - відмітив посадовець. Також він відзначив, що промоніторивши ціни в магазинах та на ринках області можна зробити висновок, що головна мета проведення таких ярмарків досягнута: ціни в загальному на 15-20% нижчі від цін в торгівельних закладах Вінниці.

Слід відзначити, що щороку спостерігається тенденція збільшення кількості сільгоспвиробників, які мають бажання взяти участь у ярмарках. Як відзначає Андрій Гижко, є райони-лідери, які взяли найактивнішу участь та забезпечили найширший асортимент продукції під час ярмарок. Їх мають  відзначати напередодні дня працівників сільського господарства.

Традиційно перший заступник голови ОДА обійшов ярмарок і оглянув асортимент товарів. 

Цієї суботи  на ярмарку свою продукцію представили підприємства переробної промисловості з виробництва м’ясних та консервних виробів, м’яса курей, яєць, олії, молокопродуктів, хлібобулочних, кондитерських, макаронних виробів, борошна, круп, плодоовочевих консервів, а також торговельні підприємства споживчої кооперації і сільськогосподарських товаровиробників м’яса, риби, фруктів, овочів, меду та інших продовольчих товарів.

27 жовтня  в м.Вінниця  відбулись урочистості з нагоди відзначення 10-річчя  компанії ТОВ «Barlinek Invest».

 В урочистому заході взяли участь голова Вінницької облдержадміністрації Валерій Коровій, перший заступник голови облдержадміністрації Андрій Гижко, директор Департаменту міжнародного співробітництва та регіонального розвитку облдержадміністрації Володимир Мережко, керівництво компанії, депутат Вінницької обласної Ради, генеральний директор ПАТ «Вінницяобленерго» Андрій Поліщук, інші посадові особи та працівники компанії.

 Підприємство з польським капіталом ТОВ «Barlinek Invest» є найбільшим виробником тришарової паркетної дошки в Україні з виробничими потужностями близько 3 млн. кв. м. на рік. Обсяг інвестицій у будівництво заводу в м. Вінниця склав близько 100 млн. євро. Це потужне деревообробне підприємство міста, колектив якого нараховує близько 800 осіб.

Продукція (паркетна дошка, екопелет і екобрикет) експортується до понад 35 країн світу, в тому числі до Великобританії, Франції, Німеччини та країн Скандинавії.

  Голова облдержадміністрації Валерій Коровій нагородив колектив компанії ТОВ «Barlinek Invest» почесною грамотою облдержадміністрації та обласної Ради з нагоди 10-річчя заснування та звернувся з вітальним словом: 

«Я чудово пам’ятаю, як все починалось 10 років тому. Як з’явився невеликий цех, почалось оброблення деревини. На той час багато хто ставився скептично до такого масштабного проекту. Але найбільша його цінність полягала в його інноваційності. І на сьогодні, «Barlinek Invest»,  - це найкраще виробництво паркетного профілю в усій Європі! Воно стало візитівкою Вінницької області, хоча б через те, що материнська компанія «Barlinek» розташована в дружньому до міста Вінниці та Вінницької області – місті Кельце Сьвєнтокшиського воєводства! Дуже важливо ще й те, що компанія «Barlinek Invest» принесла нову інноваційну технологію. Два роки тому було прийняте рішення щодо модернізації підприємства, створення додаткових 300 робочих місць та залучення 30 млн. євро інвестицій. Ми живемо в нелегкий час. Він спонукає нас до розуміння того, що ніхто крім нас, українців, не прийде захищати нашу землю. Ніхто крім нас не буде розвивати нашу країну, в якій щасливо жили б наші діти та онуки та пишалися б цим. І в тому полягає ще більша цінність  того, що на сьогодні створює і розвиває «Barlinek Invest» в м. Вінниця. Попереду ще багато цікавих та креативних ідей. І для мене честь бути причетним до цих великих справ!», - зазначив Валерій Коровій.

На цьому наголосив голова облдержадміністрації  у вітальному  слові  до учасників форуму на тему: «Регіональний економічний розвиток в умовах децентралізації: можливості та виклики», який  27 жовтня розпочав свою роботу на Вінниччині.

Мета форуму  -  підтримка роботи місцевих громад у забезпеченні місцевого та регіонального розвитку, обмін досвідом, напрацювання спільних завдань.

Участь у засіданні беруть: перший заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального розвитку України В’ячеслав Негода, перший заступник Міністра освіти і науки України Володимир Ковтунець, народний депутат України Сергій Кудлаєнко, заступник керівника Програми U-LEAD з Європою Андрей Хорват, заступники голови ОДА, голови об’єднаних територіальних громад, районних рад, районних державних адміністрацій, неурядових організацій, а також міжнародних фондів і програм.

Організаторами форуму виступили Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального розвитку, Програма «U-LEAD з Європою», проект DESPRO, Вінницький Центр Розвитку Місцевого Самоврядування, Асоціація міст України, Вінницька обласна асоціація органів місцевого самоврядування, Центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій Вінницької області.

Після реєстрації учасників,  у фойє ОДА відбулась презентація виставки: «Можливості, ініціативи та очікування об’єднаних громад Вінницької області».

До учасників  форуму  з вітальним словом звернулись  голова облдержадміністрації Валерій Коровій та заступник голови обласної Ради Михайло Кременюк.

«Я глибоко переконаний, що на сьогоднішній день ми  знаходимось на історичному етапі свого розвитку -  економічного  розвитку в умовах децентралізації.- підкреслив Валерій Коровій.- Влада поступово відходить від принципів органу, який керує людьми і розказує, як їм треба жити, перетворюючись на орган, який надає послуги громадянам. Вінницька область сьогодні надає найбільше адміністративних послуг в Україні і є в цьому беззаперечним лідером. 90% послуг надаються через ЦНАПи. Так, за рахунок надання адміністративних послуг, у цьому році до бюджету надійшло на 25 мільйонів гривень більше, ніж минулоріч, тобто надходження збільшились майже в два рази. Це - результат роботи кожного із нас».

Очільник області наголосив на необхідності комплексного підходу до втілення реформ, які запроваджує Уряд України : медичної, пенсійної, освітньої тощо.

«Не існує ідеальних рішень, немає бездоганної системи, проте децентралізація дозволяє нам розвиватись, рухатись вперед і вдосконалювати законодавство»,- підсумував голова ОДА.

Президент Петро Порошенко телефоном поговорив зі звільненими українськими і кримськотатарськими громадськими діячами – політв'язнем Ахтемом Чийгозом та заступником голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умеровим, які нині перебувають у Туреччині. «Сьогодні мільйони українців, які боролися, молилися за Ваше звільнення, для них це надзвичайно щасливий день»,- сказав Президент.
«Це не лише для Ваших родин, для близьких людей, не лише для Президента, не лише для кримських татар, а й вся Україна сьогодні святкує (цей день – ред.) як велике свято», - зазначив Петро Порошенко.
«Я вважаю, що сьогодні Ви подарували надію не лише тим, хто боровся за ваше звільнення, а всім кримським татарам – що правда все одно переможе, і що ми все одно повернемо Крим. І що Україна відновиться, і що ми точно будемо разом», - підкреслив Президент.
Глава держави додав: «Я вас не вітаю зі свободою, бо свобода буде тоді, коли ми з Вами будемо разом з нашими кримськими татарами в Криму. Ось це буде справжня свобода. А зараз це надзвичайно важливий, але проміжний етап нашої боротьби».
«Дорогий пане Ахтеме, я дуже радий вас чути і я щасливий разом з усім українським народом, що ми маємо можливість, нарешті, вітати вас зі звільненням. І, звичайно, що це ще не остаточне свято, бо остаточне свято у нас буде тоді, коли ми звільнемо Крим. І весь кримськотатарський народ і усі мешканці Криму зможуть опинитися, нарешті, на волі в Україні», - звернувся Петро Порошенко до Ахтема Чийгоза.
«Я дуже щасливий, що моя домовленість з Президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом (реалізувалась – ред.). Ми тоді не могли оприлюднювати цю домовленість. Але я поінформував і Мустафу Агу, і наших партнерів про те, що ми найближчими днями цього чекаємо (звільнення Ахтема Чийгоза та Ільмі Умерова – ред.). І на щастя це відбулося», - зазначив він.

Прогнози Кабінету Міністрів та Національного банку свідчать про стабільний ріст економіки та уповільнення інфляції. Про це в ефірі телеканалу 112.ua сказав Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман.

Він нагадав, що НБУ вже покращив прогноз росту ВВП, за підсумками року він перевищить 2%. "Наступного року очікуємо 3%, та уповільнення інфляції. Цього року вона буде трохи більше 11%, що цілком природно. Наступного року очікуємо також природного зниження. Ціни будуть стабільними, а економіка зростатиме", - сказав Глава Уряду.

Довідково. Покращання прогнозу росту економіки у 2017 році свідчить про подолання наслідків зимової блокади та відновлення позитивних трендів в економіці.

У брифінгу взяли участь:  голова ОДА Валерій Коровій, перший заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального розвитку України В’ячеслав Негода, народний депутат України Сергій Кудлаєнко та заступник керівника Програми U-LEAD з Європою Андрей Хорват.

Учасники брифінгу поінформували журналістів про сучасний стан та бачення перспектив подальшого втілення реформи децентралізації в регіоні та в Україні в цілому.

Відтак, голова ОДА Валерій Коровій зазначив: «Верховна Рада прийняла у першому читанні внесення змін і доповнень до Конституції України.

У відповідності до цієї моделі, якщо буде підтримка в 300 голосів у Верховній Раді, то буде  впроваджена нова модель  організації системи влади, наближена до польської, де є воєвода і  маршалек. Або може бути модель за прикладом Румунії, де є префект і президент. На сьогоднішній день ОДА поєднує в собі функції органу державної виконавчої влади та функції делегованих повноважень від обласної Ради. Але це не дає можливості впроваджувати систему стримувань і противаг».

Очільник області  підкреслив, що з прийняттям змін і доповнень до Конституції України, на рівні області має бути створено дві інституції: виконком, який обирають депутати обласної Ради і префект, який призначатиметься Урядом чи Президентом і буде  наділений широкими повноваженнями.

«Це дуже важливо, особливо, коли в сесійній залі депутатами обласної Ради приймаються  рішення, які виходять за коло їх повноважень, що призводить до непорозумінь  та навіть скандалів. За наявності інституту префекта, буде можливість призупиняти такі неправомочні рішення обласної Ради як невластиві її функціям».

На питання журналістів також відповідали перший заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального розвитку України В’ячеслав Негода, народний депутат України Сергій Кудлаєнко.

Сьогодні, 26 жовтня, в приміщенні ОДА відбувся урочистий захід, присвячений Дню дорожника та автомобіліста.

У заході взяли участь голова обласної державної адміністрації Валерій Коровій, заступник голови Вінницької обласної Ради Михайло Кременюк та працівники  автодорожньої галузі.

У вітальному слові Валерій Коровій, в першу чергу, подякував присутнім за велику волонтерську допомогу, яку вони надали жителям Калинівки і навколишніх сіл, внаслідок надзвичайної ситуації, що сталася на території 48 арсеналу, а також зазначив: «Тільки за останні півтора місяці за підтримки Президента та Уряду України на чолі з Володимиром Гройсманом, Верховна Рада прийняла чотири ключові реформи: пенсійну, освітянську, охорони здоров’я та судочинства. Це те, що не робилося протягом 25 років української незалежності. За сприяння Уряду, в минулому році ми лише розпочали реконструкцію автомобільних доріг, а вже в цьому році майже 1млрд грн. спрямовано на реконструкцію дорожнього господарства, і ми це бачимо на власні очі. На наступний рік ми маємо дуже амбітні плани – використати на розвиток дорожньої галузі близько 2 млрд грн».

Валерій Коровій привітав усіх присутніх з професійним святом та висловив впевненість у тому, що спільними зусиллями неодмінно буде побудована нова, сучасна,  європейська Україна.

Під час урочистого зібрання директор Департаменту житлово-комунального господарства, енергетики та інфраструктури ОДА Сергій Волков проінформував присутніх про діяльність транспортної та дорожньої галузі у поточному році: «Джерелами фінансування робіт є державний бюджет України (близько 1,0 млрд. грн.), кошти місцевого бюджету (357,5млн.грн.), кошти інвесторів (26,5 млн.грн.) та кошти залучені в рамках запровадження митного експерименту (323,4 млн.грн).  На сьогоднішній день ремонтні роботи на шляхах області тривають, так відремонтовано доріг на суму 1,3 млрд грн., з них: 327,2 млн.грн. на ремонт комунальних доріг у населених пунктах області та 983,0 млн.грн. на ремонт доріг загального користування. Ми бачимо що в 2017 році не погані результати, які у наступному році будуть ще кращими», - зазначив посадовець.

Під час заходу кращих працівників автодорожньої галузі було нагороджено Почесними грамотами обласної державної адміністрації і обласної Ради з нагоди Дня дорожника та автомобіліста. Також Почесні грамоти отримали автомобілісти, які брали участь в евакуації населення під час пожежі на 48 арсеналі в Калинівці.

Довідка:

У Вінницькій області нараховується 47 доріг міжнародного значення  та 94 міжобласних маршрути. Відповідно діючої мережі внутрішньообласних:

• 435 міжміські маршрутів;
• 850 приміських маршрутів;
• Близько 100 міських маршрутів.

Дану кількість маршрутів обслуговує біля 1500 автобусів.

На сьогодні в області на автобусних маршрутах загального користування працює 66 автобусів пристосованих для осіб з обмеженими фізичними можливостями, з них 40 – у м. Вінниці.

Загальна протяжність автомобільних доріг у Вінницькій області становить 26,4 тис. км в тому числі:

• 1997,9 км – доріг загального користування державного значення;
• 7519,7 км – доріг загального користування місцевого значення(готуються до передачі);
• 16844,9 км – доріг комунальної власності, які знаходяться на балансі місцевих рад;

В поточному році загалом заплановано залучити кошти в сумі більше 1,7 млрд. грн. з них:

• 365 млн.грн. на ремонт доріг комунальної власності у населених пунктах області;
• 1,4 млрд грн. на ремонт загального користування.

Засідання Ради ректорів та директорів вищих навчальних закладів споживчої кооперації України проходить 25-27 жовтня у м. Вінниці в приміщенні Вінницького кооперативного інституту.

У вступному слові  заступник голови - директор Департаменту освіти і науки облдержадміністрації Ігор Івасюк зазначив: «У професійній освіті саме  ринок праці сьогодні диктує, які професії є більш витребуваними та популярними. Вінницький кооперативний інститут серед подібних навчальних закладів займає достойну нішу на ринку освітніх послуг Вінницької області, хоча має серйозну конкуренцію. Вінниця - місто студентське, яке налічує 65 тисяч студентів. Сьогодні в місті працюють 4 національні університети, окрім того, до Вінниці переїхав Донецький  національний університет ім.Василя Стуса, а це – більше 700 викладачів та біля 4 тисяч студентів. Це був певною мірою виклик і для влади, і для нас усіх, щоб забезпечити  нормальні умови для функціонування вишу. Ми це зробили, і вони теж стали частиною нашого освітнього простору» .

Ігор Івасюк підкреслив, що Уряд України і Президент взяли курс на послідовні, системні і глибокі реформи у всіх галузях та охарактеризував основні переваги  нової освітньої реформи. Посадовець побажав учасникам засідання плідної і корисної роботи.

У засіданні Ради також  взяли участь ректори Полтавського університету економіки і торгівлі, Львівського торговельно-економічного університету, Вінницького кооперативного інституту та Хмельницького торговельно-економічного інституту. Оскільки до вищих навчальних закладів споживчої кооперації України відносяться також коледжі і технікуми,  то у роботі засідання Ради беруть участь 18 директорів таких кооперативних навчальних закладів з усіх регіонів України.

Під час засідання обговорюватимуться наступні питання:

• Результати комплектування контингенту студентів кооперативних закладів вищої освіти у2017 році;
• Ефективність методів та форм проведення професійної орієнтації молоді та мотивації вступу її до кооперативних вищих навчальних закладів;
• Інноваційні форми організації освітнього процесу;
• Методологічні підходи ви визначення стратегії розвитку кооперативних вищих навчальних закладів;
• Інноваційні технології в управлінні навчальним закладом.

 Довідка:

Рада ректорів та директорів вищих навчальних закладів споживчої кооперації України є постійно діючим органом громадського самоврядування. Метою діяльності Ради є удосконалення системи управління освітою та координації діяльності вищих навчальних закладів системи споживчої кооперації з питань освітньої діяльності.

Сьогодні, 25 жовтня, на Вінниччину з робочим візитом прибув генеральний директор Державного концерну «Укроборонпром» Роман Романов разом з керівниками департаментів концерну.

Президент Петро Порошенко телефоном поговорив зі звільненими українськими і кримськотатарськими громадськими діячами – політв'язнем Ахтемом Чийгозом та заступником голови Меджлісу кримськотатарського народу  Ільмі Умеровим, які нині перебувають у Туреччині. «Сьогодні мільйони українців, які боролися, молилися за Ваше звільнення, для них це надзвичайно щасливий день»,- сказав Президент.

«Це не лише для Ваших родин, для близьких людей, не лише для Президента, не лише для кримських татар, а й вся Україна сьогодні святкує (цей день – ред.) як велике свято», - зазначив Петро Порошенко.

«Я вважаю, що сьогодні Ви подарували надію не лише тим, хто боровся за ваше звільнення, а всім кримським татарам – що правда все одно переможе, і що ми все одно повернемо Крим. І що Україна відновиться, і що ми точно будемо разом», - підкреслив Президент.

Глава держави додав: «Я вас не вітаю зі свободою, бо свобода буде тоді, коли ми з Вами  будемо разом з нашими кримськими татарами в Криму. Ось це буде справжня свобода. А зараз це надзвичайно важливий, але проміжний етап нашої боротьби».

«Дорогий пане Ахтеме, я дуже радий вас чути і я щасливий разом з усім українським народом, що ми маємо можливість, нарешті, вітати вас зі звільненням. І, звичайно, що це ще не остаточне свято, бо остаточне свято у нас буде тоді, коли ми звільнемо Крим. І весь кримськотатарський народ і усі мешканці Криму зможуть опинитися, нарешті, на волі в Україні», - звернувся Петро Порошенко до Ахтема Чийгоза.

«Я дуже щасливий, що моя домовленість з Президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом (реалізувалась – ред.). Ми тоді не могли оприлюднювати цю домовленість. Але я поінформував і Мустафу Агу, і наших партнерів про те, що ми найближчими днями цього чекаємо (звільнення Ахтема Чийгоза та Ільмі Умерова – ред.). І на щастя це відбулося», - зазначив він.

Сильну державу формують сильні регіони, які завдяки реформі децентралізації отримали значні адміністративні та фінансові повноваження і тепер мають навчитися ефективно використовувати та примножувати цей ресурс для розвитку регіональної економіки та економіки держави.

Сьогодні, у с. Прибузьке Лукамелешківської об’єднаної територіальної громади відбулось урочисте відкриття дитячого садка, що увійшов до складу Прибузького навчально-виховного комплексу.

Шановні пані та панове!

Дорогі українці!

Непросто було сюди дістатися навіть президентському кортежу, бо неподалік йде ремонт мосту через Русанівську протоку на Броварському проспекті. І таких вузьких місць, які зараз розширяються, інвестуються, будуються і в Києві, і в Україні дуже багато. Відновлення доріг цього року  стало загальнонаціональним проектом, хоча розпочалося ще в 2015 році з відомого експерименту, який задіяв ресурс місцевої влади, мобілізував ресурс центральної влади, Уряду і Прем’єр-міністра. Спільними зусиллями ми зробили кардинальне зрушення в цьому напрямку. Хочу наголосити, що він триватиме наступного року, і наступного за наступним. Дороги в Україні будуть будуватися, і відновлення дорожньої мережі буде символом України. Аж поки ми не приведемо в порядок мережу автомобільних магістралей, яка була абсолютно занедбана протягом останніх 20 років.

Дорога – символ руху вперед, а хороша дорога означає ще і рух в правильному напрямі.

Сім місяців пройшло з дати попереднього засідання Ради регіонального розвитку. За цей час я двадцять один раз виїжджав до вас – в області, міста, райони, а тепер радий бачити в Києві вас. І взагалі вчора порахували, що за час президентства відбулося 133 робочі візити в регіони. Словом, нам з вами є що підсумувати, є про що поговорити і як вибудувати наші з вами спільні плани на майбутнє.

Хочу наголосити, що поїздки останніх місяців, як правило, були пов’язані із приємними клопотами. Будуються не лише дороги, які вводяться в експлуатацію. Не лише відновлюються мости. Відкриваються, будуються, ремонтуються чи переобладнуються лікарні, школи, дитячі садки, інші об’єкти соціальної інфраструктури, які не будувалися багато років. І до багатьох об’єктів дуже підходить слово «вперше». Окремо хочу наголосити, що стають доступними сучасні центри для надання адміністративних послуг. Запускаються заводи, фабрики, виробництва. І навіть подекуди нові театри гостинно відчиняють двері для шанувальників прекрасного. Також вперше. І тим більше, що побудовані без участі бюджету як центрального, так  місцевого.

Звичайно , що в країні є «зрадофіли». Як каже українське прислів’я – «яким і тризуб над Кремлем постав, то вони скажуть, що криво стоїть». Вони і тут знаходять приводи для печалі. І дороги криві, і мости короткі, і театри в історичний пейзаж не вписуються, і ремонти пересуватися заважають, і заводи не те випускають, борщі не так варять. Критикують за те, що, мовляв, Президент, Прем’єр, влада перерізає стрічки не на дуже глобальних, а інколи навіть і на локальних об’єктах. Звичайно, крутіше було би побудувати космодром для міжгалактичних польотів, а не завод із виробництва упаковки.  Але ж ми робимо перші, але надзвичайно важливі, кроки після жорсткої економічної кризи, спричиненої війною. На жаль, війна ще дуже далека від завершення. Хоча ми маємо світло кінці тунелю. Хочу наголосити, що якщо в 2015 році, коли я виступив з ініціативою про введення «блакитних шоломів», миротворців на Донбас для забезпечення стійкого та надійного миру, як першого етапу повернення українського суверенітету на Донбас, ніхто в це не вірив. І, до речі, ніхто в світі нас тоді не підтримав. Сьогодні, коли я нещодавно повернувся з сесії Генеральної Асамблеї ООН, ми маємо тверду підтримку наших партнерів. І до речі сьогодні, 24 жовтня, День ООН, який Україна зустрічає вагомими здобутками як член Ради Безпеки ООН. І ми в повному обсязі скористаємось цим для забезпечення миру, бо мир сьогодні – це те, чого чекають українці.

Отож, щиро радий ознакам та проявам того, що країна врятувалася, вижила, відійшла від краю прірви. Тому я хочу наголосити, що й надалі з превеликим задоволенням буду бувати у вас на відкритті важливих об’єктів, щоб спільно з Урядом допомагати вирішувати проблеми і це є надзвичайно важливо. Так, відкривати і будувати об’єкти, великі й малі.  Будь-які, котрі свідчать, що країна стає на шлях сталого розвитку.

Наше інформаційне поле, на жаль, дещо зорієнтоване на негатив. Іноді, аби про позитивну подію повідомили в ефірі, стрічку має розрізати високопосадовець, інакше про подію просто промовчать. І навіть я не завжди можу допомогти.

Хочу навести приклад, що нещодавно в одній із західних областей відкривав доволі велике підприємство. На тисячі і тисячі робочих місць. Для двох центральних каналів це було нецікаво. Мені передали, що вони не згадали про це в сюжеті, бо, з точки зору редакторів, це була би реклама. А інвестор, який створює тисячі робочих місць, має за це рекламу заплатити, бо без цього не покажуть.

Ну що ж… Мені в радість працювати і промоутером, і «рекламним агентом» позитивних змін. Ще приємніше генерувати самі зміни і забезпечувати належні політичні умови для впровадження реформ.

Із реформ, безумовно, і ми тут можемо всі підтвердити, що однією з найголовніших і найрезультативніших є децентралізація. За три роки її впровадження власні доходи місцевих бюджетів зросли приблизно в два з половиною рази. Але є ще більш узагальнюючий показник. В середині минулого десятиліття, коли я працював головою відповідного парламентського комітету, частка місцевих кошторисів з трансфертами у зведеному бюджеті складала менше 30%. В 2015 році, коли ми започаткували програму децентралізації, вона була вже 45%. Цього року її частка є 49,3%. Ми наблизилися до показника 50 на 50. Це означає, що незабаром місцеві бюджети будуть перевищувати бюджет державний. Це є найяскравіша характеристика, чим є децентралізація насправді. Передані права, гроші, повноваження. Але я хотів би, щоб не забували про відповідальність.

Дуже важливо простежити за тим, аби вигоду від децентралізації отримали громадяни по всій країні. Її мають відчути не лише в містах-мільйонниках, столиці, але й в обласних центрах та інших великих містах, бо зараз на депозитах лежить майже 15 мільярдів гривень. Але дуже важливо, щоб цю вигоду отримали і у віддалених містечках та селах. Відповідь на це питання знаходиться у площині подолання нерівномірності нарощення доходної частини місцевих бюджетів, а головне – у продовженні створення об’єднаних територіальних громад. 3118 сіл та селищ вже згуртувалися у 665 більших та фінансово спроможних громад.

Пам’ятаєте нашу зустріч в 2015 році, коли ми з вами спільно умовляли йти в об’єднані громади. Всі нас питали, а чи буде цей процес добровільний, чи не будуть ні на кого тиснути, чи погодяться люди, чи буде надана їм можливість залишатися на старих рейках? Звичайно, що буде добровільно. Але люди самі «винесуть» , якщо громада, місцева влада буде фінансово неспроможна. І досвід першопрохідців, як на мене, є найкращою агітацією, аби за ними без жодних вагань прямували інші.

Об’єднані громади автоматично отримують у своє розпорядження 60% від податку на доходи громадян. Це моментально призвело до двократного, а подекуди й істотно більшого стрибка їхніх власних надходжень. І зараз батога непотрібно, коли такі пряники пропонують.

Очевидно, що істотно зростає суспільна вага голів громад і відповідних рад, а це потребує і дуже особливо відповідального ставлення селян до виборів органів місцевого самоврядування громад. Це у Верховній Раді без говорунів ніяк, бо ж сама назва «парламент» походить від дієслова «говорити». А в сільських радах потрібні добрі ґазди, здатні раціонально розпорядитися тими новими можливостями, які зараз дає їм децентралізація.

Я думаю нам є за що подякувати Парламенту, особливо зараз, восени, коли була проголосована реформа освіти, завершено голосування судової реформи і кодексів, була проголосована пенсійна реформа. І зараз ми маємо можливості підвищити пенсії, скористатися надходженнями до Пенсійного фонду, які пов’язані з підвищенням мінімальної заробітної платні, що створила можливості, щоб ми приділили увагу пенсіонерам. І зараз це є одним із наших спільних з Урядом перших пріоритетів. Була проголосована на минулому тижні медична реформа. Проголосований ще один дуже важливий законопроект про сільську медицину, який точно називається - “Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості”. За все це хочу подякувати Парламенту, коаліції і тим, хто допомагає і впроваджує наші рішучі кроки в проведенні реформ. Перші 4 млрд на фінансування проекту так само ми вже виділили. Спасибі Генеральній прокуратурі, яка повертає народу кошти, що були вкрадені Януковичем. І передбачені відповідні фінансування в бюджеті наступного року.

Хочу, щоб ви приділили цьому особливу увагу, бо людям, які проживають у сільській місцевості, так само мають бути забезпечені стандарти, яких вони були позбавлені все своє життя. Прошу голів ОДА у співпраці з Мінрегіонбудом швидко визначити схему розміщення та плани розташування сільських амбулаторій з урахуванням навантаження на лікаря та доступності  для пацієнтів. Міністерство охорони здоров’я вже розробляє стандартні вимоги до обладнання та набору медикаментів. Впевнений, що Уряд в найкоротші терміни прийме державні програми, яка врахують всі нюанси розвитку сільської медицини на підставі нового закону.

Ще одним аспектом реформи є розвиток інформаційно-комунікаційних технологій у сільській місцевості – десь оптичних мереж, десь мобільний зв’язок 4-го покоління, десь інших технологій. Нагадаю, зараз проникнення широкосмугового Інтернету у село складає 4%. У 21 столітті. Я вважаю, що це – шалена дискримінація людей, які там мешкають, а це майже третина населення України.

Отже, щоб розширити коло медичних послуг для селян і доповнити їх можливостями телемедицини, проведена і проголосована медична реформа, яка дає можливість доступу до висококваліфікованого лікаря та щоб знайти ці «платинові хвилини» і «золоті години» для того, щоб врятувати життя і здоров’я тих пацієнтів, які живуть на селі.

Хочу наголосити, що цей швидкісний Інтернет згодиться не лише для амбулаторії, а й для школи, для бібліотеки, для задоволення інформаційних потреб селян. Детально про різні аспекти сільського розвитку, від ФАПів до протидії рейдерським захопленням господарств, доповідатиме Геннадій Зубко.

Децентралізація, шановні пані та панове, це питання про те, як розподіляти вже наявний ресурс. Але, щоб не закінчилося, що ділити, ми маємо дбати і про примноження. Тому в першій частині нашого засідання будемо говорити про інвестиції, про спільну стратегію влади та бізнесу, центральних виконавчих органів та місцевого самоврядування.

Настав, нарешті, той момент, коли ми доволі впевнено можемо говорити про світло в кінці темного тунелю – який тепер вже залишився позаду, з якого ми вийшли на відкритий простір з широким горизонтом розвитку. 

Хай там як, але статистика – головний свідок того, що найгірше в українській економіці вже в минулому. Зазнавши надзвичайно потужного удару – через війну, агресивне закриття донедавна найбільшого нашого ринку Російською федерацією і навіть блокаду експорту в треті країни, блокаду транзиту через територію Російської федерації – ми не просто вистояли, не просто уникли дефолту, але й заклали основу для сталого розвитку. 

Жорсткі антикризові кроки, макрофінансова стабілізація, рішуче зниження податкового навантаження на бізнес, дерегуляція, антикорупційні заходи, відкриття нових зовнішніх ринків, в тому числі і завдяки Угоді про асоціацію з Євросоюзом, ратифікацію якої ми завершили спільним зусиллями, – все це проторувало шлях до відновлення економіки.   

Трохи більше місяця тому, у мене відбулася надзвичайно відверта і результативна розмова, за участю Прем’єр-міністра, представників Уряду, парламентських комітетів,  з членами провідних бізнес-асоціацій, які представляють українські, європейські та американські компанії. Однією з головних тем були стосунки бізнесу та силових структур. Я хочу окремо наголосити, що  сьогодні це і мій, і Прем’єр-міністра, і Уряду, і, я сподіваюсь, і Парламенту, перший пріоритет. Ми стратегічно домовилися створити принципово нову Службу фінансових розслідувань, яка єдина тільки й матиме право розслідувати злочини та правопорушення в економічній сфері. І немає там більше що робити ні поліції, ні СБУ, на прокуратурі, ні податковій – нікому. Не заважайте працювати економіці. Впевнений в тому, що це кардинальним чином відобразиться і на інвестиційному рейтингу нашої держави. Разом із створенням системи незалежних судів, де як бізнес, так і громадяни будуть мати можливість знайти правду, захистити себе через механізми і інструменти незалежного суду. Це, безумовно, буде відображатись на притоці інвестицій.

Ми очікуємо, дуже обережно, сьогодні або завтра оприлюднення цьогорічного рейтингу Doing business. Прошу бути особливо уважними. Впевнений в тому, що наш крок вперед буде продовжений.

А стосовно служби фінансових розслідувань, Голова комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики Ніна Петрівна Южаніна сьогодні вперше представить концепцію, проект відповідного закону. І ми будемо намагатися не гаючи часу якнайшвидше провести це через Парламент. І дуже сподіваємось і на парламентську, і на бізнесову, і на громадську підтримку.

Зараз, як ніколи, маємо об'єднати зусилля для продовження реформ. Проголосувати своєчасно бюджет, проголосувати  реформу приватизації для того, щоб її зробити прозорою, спрощеною і ефективною

Держава повинна захищати бізнес, дати йому вільно працювати, забезпечити захист інвестицій і захист інвесторів. Бізнес зі свого боку має нарощувати прибутки, чесно сплачувати податки та створювати нові робочі місця. А ви, дорогі наші партнери,  дбати про легалізацію зайнятості, бо місцеві бюджети мають прямий інтерес у збільшенні надходжень від податку на прибуток найманих працівників. Крім того, що ми розширили для вас базу оподаткування, яка і створила вам можливості різко збільшити надходження місцевих бюджетів. Вже на сьогоднішній день, я думаю, що Ніна Петрівна Южаніна про це скаже, різко зріс вихід з тіні, наприклад нафтового бізнесу. Коли від кожної колонки (на заправних станціях – ред.) місцева влада почала отримувати частку акцизу, вже вона буде дбати про те, щоб там було все на обліку.

Я хочу наголосити, що кількість новостворених робочих місць має і буде одним із основних критеріїв вашої роботи, шановні і голови адміністрацій, і міські голови. Хто ваші перші помічники в цьому? Інвестори. І ви маєте носити їх на руках, причому  не лише  закордонних, як зараз модно: іноземець приїхав – і квіти, і коровай. А місцевий інвестор – почекає за дверима. Ні. Український інвестор має бути не менше, а може навіть і більше шанований.

Я, в свою чергу докладатиму усіх зусиль, аби забезпечувати політичні умови для реформ та інвестицій, і узгоджену позицію в трикутнику Президент – Уряд з Прем’єр-міністром – Парламент. Залишилося менше року до початку планового виборчого циклу з обрання Президента та Верховної Ради. Як я вже вам казав дев’ять місяців тому – ніяких дострокових виборів не буде. Що ми й забезпечили. Цей період до вимушеної паузи в реформах і до ризику зростання популізму, кожному з нас треба використати максимально ефективно.

Ще раз хочу подякувати Верховній Раді, яка проголосувала освітню, пенсійну реформи, реформу охорони здоров’я. І буду про це постійно повторювати, тому що це є надзвичайно важлива складова руху вперед.

Ще раз буду дякувати за те, що вона ухвалила зміни до процесуальних кодексів, необхідні для судової реформи. І ще одна важлива річ - вона зробила перший крок до скасування недоторканності народних депутатів. Як я вже зазначав, у листопаді, менш ніж за два тижні, очікую ухвалення закону про сільську медицину, а  до кінця 2017 року – закону про Антикорупційний суд. На Нацраді реформ орієнтовно у п’ятницю розглянемо масштабний проект з дерегуляції, який стане ще одним кроком до покращення інвестиційного клімату і наших позицій у важливому для інвесторів рейтингу Doing business. Отже, темп набрали непоганий. І прохання до кожного з вас – не збавляти обертів.

Деякі реформи вже приносять зараз результати. Зниження єдиного соціального внеску в 2016 році та збільшення мінімальної зарплати до 3200 гривень з початку поточного року і подальше її підвищення, яке буде закладено у проект бюджету на 2018 рік дасть можливість поєднати далекосяжну пенсійну реформу з підвищенням та осучасненням  пенсій для пенсіонерів. Люди вже отримують свої гроші.

Я, до речі, вже маю перші результати. Щойно ми повернулись з Авдіївки, з лінії фронту. Наскільки там світлі люди. Вони кажуть, що пенсійна реформа, в тому числі була відображена на підвищені пенсій шахтарів. І по цей бік лінії зіткнення – шахтарі відчувають підвищення пенсій, а з того боку – шахти закриті, затоплені, шахтарі сидять без роботи і без грошей.

Ось це те, що я називаю політико-дипломатичний шлях. Я наголошую, що період затягування пасків завершується.

На відміну від пенсійної, яка демонструє позитивний ефект з перших днів, інші реформи, як-то освітня, яка в тому числі спрямована на те, щоб захистити українську мову і захистити українську освіту, зберегти ті позитивні напрацювання, які є і дати можливість працювати новітнім технологіям. Реформи охорони здоров’я чи судова, -  вони дадуться взнаки і принесуть відчутні й корисні для суспільства результати за кілька років. Так, нам всім вже зараз не терпиться. У нас, як в тій приказці: теля ще з корови не вийшло, а ми вже з довбешкою стоїмо. Але впевнений, результат буде, і результат – позитивний.

Шановні пані та панове!

Ще раз наголошую, що зараз я  стараюся якомога частіше бувати на фронті. Не для того, щоби безпосередньо керувати, підміняючи молодших командирів. У Верховного Головнокомандувача свої функції, і кожен має працювати на тих ділянках, які відведені йому законом, статутами, командуванням. Але дуже потрібен безпосередній зворотний зв’язок з особовим складом. Жоден рапорт, жодна доповідь не дає таких можливостей, як пряме спілкування з воїнами. На передовій, на блок-постах.

Вони міцно й надійно тримають оборону на лінії зіткнення. Завдяки саме їм Путін переконався, що зовні Україну – не взяти. Тому й стали невід’ємною частиною гібридної війни постійні спроби Кремля підірвати країну із середини.  

Знаходяться політикани, які не просто закликають до дестабілізації та хаосу, а намагаються їх організувати. Звести нанівець всі ті позитивні зрушення, які народ буквально вистраждав за три з половиною роки випробувань.

Але я наголошую – нічогісінько в них не вийде. Як не намагаються розхитати ситуацію, вона – не хитається. По 30-40 людей – вони називають загальноукраїнською акцією протесту, навіть якщо ми з повагою до них ставимось. Народ не дає її розхитати. Країна переходить від виживання до розвитку. І ніхто і ніщо не зупинить наш впевнений рух вперед.

Отже, шановні друзі, у мене для вас дуже приємна новина – все буде добре.  

Слава Україні!