Топ новини

Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман провів  зустріч із новопризначеним Спеціальним представником США з питань України Куртом Волкером.

Під час бесіди було детально обговорено теперішню ситуацію на Донбасі, а також базові підходи щодо її врегулювання. «Спільно з нашими міжнародними партнерами ми зупинимо агресора та досягнемо миру на Сході України», - зазначив глава Уряду.

Під час зустрічі з Генеральним секретарем ООН Антоніу Гутеррешем сьогодні у Києві Голова Верховної Ради України Андрій Парубій наголосив, що Росія у рамках роботи Організації Об’єднаних Націй повинна бути позбавлена права вето у питаннях, що стосуються України. «Зараз, коли російська агресія продовжується, Україна вкрай потребує дуже сильної і дієвої Організації Об’єднаних Націй», - сказав він.
Голова Українського Парламенту зазначив, що це відповідає п.3 статті 27 Статуту ООН, яким передбачається, що країна-агресор має утримуватися від голосування, якщо вона виступає стороною у конфлікті.

А. Парубій подякував Генеральному секретарю ООН Антоніу Гутеррешу за активну позицію, коли він був на посаді Верховного комісара ООН у справах біженців, та за надання Україні гуманітарної допомоги. Він підкреслив, що ця допомога дозволила поліпшити життя українцям, яким довелося покинути свої домівки через російську агресію і переїхати в різні регіони України через анексію Росією півострова, а також тим, хто живе у прифронтовій зоні.
Голова Верховної Ради поінформував щодо ситуації з правами людини у Криму і на Донбасі, зокрема, про переслідування представників татарського народу, «який вдруге змушений покидати батьківщину». «Понад двадцять тисяч кримських татар змушені були покинути свої домівки. Переслідування кримських татар відбувається і сьогодні», - наголосив він, нагадавши, що кількість переміщених осіб в Україні дорівнює кількості біженців у Європі в результаті міграційної кризи. «Україні доводиться опікуватись тими людьми, які покинули свої домівки, у цьому допомога ООН є неоціненною», - сказав він.

А.Парубій запевнив Генерального секретаря, що, «незважаючи на ті безпрецедентні виклики, які постали перед Україною, Україна залишається, як одна з країн-засновниць ООН, дуже надійним союзником Організації Об’єднаних Націй», і висловив сподівання на майбутню плідну співпрацю.
Голова Верховної Ради також подякував за ініціативу щодо підвищення інституціональної спроможності Українського Парламенту. Він назвав візит Генерального секретаря ООН до України символічним і знаковим: «Для України вкрай важлива міжнародна підтримка під час російської агресії. Це не лише путінська агресія проти України, а виклик усьому світовому порядку після Другої світової війни. Наші хлопці на передовій захищають не лише Україну, а й увесь вільний світ. Майже кожного дня продовжуються обстріли і гинуть наші бійці на передовій від рук представників елітних груп військових сил Російської Федерації».

Голова Українського Парламенту також підкреслив, що Верховна Рада України «твердо стоїть на шляху реформ». «Ми проводимо реформи у всіх сферах життя: зробили важливі кроки у реформі і політичного, і мілітарного, і антикорупційного сектору, дерегуляції, енергетичної сфери, реформуємо судову систему», - зазначив він і додав, що вони проводяться в умовах військових дій і інформаційної агресії, в умовах намагання дестабілізації ситуації всередині країни російським агресором. Водночас, наголосив він: «Ми хочемо запевнити, що твердо йдемо шляхом реформ».

А.Парубій зазначив, що у Верховній Раді можуть деколи іти суперечки з різних питань, водночас, «у питанні національної безпеки парламент стоїть твердо на позиції захисту держави, солідарність дуже висока». У цьому контексті, наголошуючи на головному - цілісності нашої держави, Голова Верховної Ради підкреслив, що вкрай важливо, щоб питання Криму залишалось на порядку денному міжнародних організацій. За його словами, «немає сумніву, що для Росії вкрай важливо, щоб це питання знімалося з порядку денного – для цього концентрувати всю увагу на окупованій території Донбасу і Луганська - це частина їхньої інформаційної стратегії, тому важливо, щоб питання Криму залишалось на порядку денному до повного звільнення всіх окупованих територій».

Своєю чергою, Антоніу Гутерреш наголосив, що Україна має залишатись суверенною і незалежною. «Для мене велика честь висловити солідарність з Україною. Я був Верховним комісаром з питань біженців і тому дуже добре знаю проблеми, з якими стикаються люди, - сказав він. - Спілкуючись сьогодні з Прем’єр-міністром і Президентом України, ми провели суттєвий діалог. ООН буде посилювати співпрацю з Україною і продовжувати надання допомоги у проведенні амбітної програми реформ».

Генеральний секретар ООН також вважає недостатньою фінансову підтримку ООН переселенців із окупованого Криму та Донбасу. «Я можу лише вибачитися за те, що ми, можливо, не зробили достатньо, що немає достатнього рівня солідарності на міжнародному рівні в питанні, що стосується забезпечення фінансових потреб України, яка стикається з такими проблемами», - зазначив він.

А.Гутерреш підкреслив необхідність подальшої співпраці з Україною в гуманітарній сфері. Він назвав свій візит до України «важливим і символічним» і побажав успіху для забезпечення розквіту мирної демократичної України.

Голова Парламенту подякував А.Гутеррешу за підтримку і висловив сподівання на подальшу плідну співпрацю. «Україні буде важко вирішити самостійно свої проблеми, тому дуже розраховуємо і на подальшу співпрацю, і на Вашу підтримку», - сказав він.
У зустрічі з Генеральним секретарем ООН взяли участь Перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко, Голова Комітету у закордонних справах Ганна Гопко, Заступник Міністра закордонних справ Сергій Кислиця.

Учасники зустрічі також обговорили питання щодо звільнення заручників на окупованих територіях та дотримання прав людей на території Донбасу.

Сьогодні, 10 липня, очільник регіону Валерій Коровій провів зустріч з керівниками районних засобів масової інформації області, під час якої журналісти мали нагоду з перших уст почути інформацію про стан розвитку регіону та отримати відповіді на цікаві для себе запитання.

 Ведучи розмову із представниками мас-медіа, голова ОДА висловив переконання у тому, що український народ проживає нині історичний період. «За останні 2 роки відбулися надзвичайно великі зміни. На початок 2015 року: бойові дії на Сході України, мобілізація, не працює Державне казначейство, девальвація, скорочення обсягів будівництва майже на 40 %, дуже непроста суспільно-політична ситуація на фоні розбалансованих правоохоронних органів. За ці 2,5 роки ми дійсно зробили великий крок вперед. Зрозуміло, що проблем більш ніж достатньо, але все велике починається з малого», - зазначив Валерій Коровій.

          Упродовж цього періоду вдалося застабілізувати суспільно-політичну ситуацію, відновлено керованість роботи системи правоохоронних органів, створено підрозділ Національної поліції. «За рейтинговими показниками Міністерства внутрішніх справ, за рівнем розкриття злочинів, ефективністю роботи Вінницька область вперше з часів незалежності України посіла І місце. І для нас це має принципово важливе значення», - наголосив керівник ОДА.

          Суттєва увага, за його словами, приділяється нині координації роботи територіальних підрозділів міністерств і відомств, які відповідають за силовий блок. Так, минулого тижня в області були проведені широкомасштабні навчання з територіальної оборони, де вперше до організації штабів ТО було залучено райони.

          Продовжуються й процеси децентралізації: як в частині добровільного об’єднання територіальних громад, так і в питаннях передачі владних повноважень. Як повідомив Валерій Коровій, в результаті бюджетної децентралізації за останні 2 роки доходи місцевих бюджетів зросли з 3 млрд. до 7 млрд. гривень, тоді як обласний бюджет скоротився із 700 млн. до 600 млн. гривень по загальному фонду.

          Голова облдержадміністрації також інформував редакторів про заходи із підвищення мінімальної заробітної плати в бюджетній сфері та легалізації виплати зарплат у сфері реального сектору економіки.

          «Скільки було критичних зауважень! Але на сьогодні, за підсумками півріччя, ми маємо перевиконання місцевих бюджетів у межах 370 млн. гривень. Надходження до Пенсійного фонду зросли на 42 %, кількість безробітних на 1 червня скоротилася з 28 тисяч до 24 тисяч осіб, а кількість охочих прийняти людей на роботу за 5 місяців поточного року зросла на третину», - підкреслив Валерій Коровій.

 Водночас він наголосив, що підвищення заробітних плат через мутильплікатор позитивно вплинуло на стимулювання промислового виробництва. Так, динаміка приросту обсягів промислового виробництва в Вінницькій області складає нині + 12,9 %, регіон посідає друге місце по зростанню обсягів роздрібного товарообороту – в межах 10 %, а динаміка приросту в сфері будівництва становить близько 9 %.

 «Ще за результатами І кварталу нам вдалося розпочати фінансування капітальних видатків в бюджетній сфері. Ми розпочали комплекс робіт, пов’язаних з дорожнім будівництвом. На сьогодні напрацьовано проектно-кошторисну документацію на 2,5 тисячі км доріг, - зазначив голова ОДА. – З минулого місяця почався капітальний ремонт об’їзної навколо Вінниці, ремонтні роботи на окремих ділянках в напрямку Могилів-Подільського, ремонт об’їзної Куна-Кунка. Також ми зараз корегуємо проектно-кошторисну документацію по дорозі з Хмельницького в напрямку Умані».

 Під час спілкування із журналістами керівник Вінниччини торкнувся також питань розвитку аграрного бізнесу та інформував про інвестиційні проекти, які реалізуються в області. Серед них: будівництво «Миронівським хлібопродуктом» біогазового комплексу, введення до кінця року І черги проекту компанії UBC-group, запровадження на базі «45-го заводу» виробництва електричного обладнання компанією DELPHI на 2,5 тисячі робочих місць та заплановане будівництво у місті Вінниця заводу компанії Fujikura потужністю також 2,5 тисячі робочих місць.

 Не оминув Валерій Коровій і питання розвитку соціально-культурної сфери, акцентувавши увагу на реформуванні галузі охорони здоров’я, зокрема реалізації її першого етапу - процесу реімбурсації, та інформував про заходи, що здійснюються обласною владою з підтримки медичних закладів третинного рівня.

 Також під час зустрічі керівник області відповів на усі запитання, що цікавили представників засобів масової інформації регіону.

Під час засідання Ради Національної безпеки і оборони Президент Петро Порошенко вніс пропозицію спрямувати 1 млрд грн на створення комфортних умов проживання для військовослужбовців контрактної служби.

Президент наголосив на необхідності забезпечити в пунктах постійної дислокації бригад нормальні умови розміщення для контрактників. «У нас зараз більше 90 тисяч контрактників уклали контракти зі Збройними Силами України. По факту, ми маємо 100% військовослужбовців, які перебувають в зоні АТО на контрактній основі. Для повернення в пункти постійної дислокації ми маємо забезпечити їм комфортне житло. Це будуть не казарми, а житло для контрактників», - сказав Петро Порошенко.

Президент поставив завдання, щоб з 1 млрд грн, який виділяється сьогодні зі спеціального фонду Державного бюджету, було забезпечено розміщення мінімум 15 тис. контрактників, які «будуть мати можливість повноцінно відпочивати і відійти від стандартів радянської армії». Він наголосив, що необхідно забезпечити будівництво в межах 150 тис. квадратних метрів житла і створити близько 100 житлових комплексів з відповідною інфраструктурою для проживання і реабілітації військовослужбовців.

10 липня 2017 року у Києві під головуванням Президента України Петра Порошенка відбудеться засідання Комісії Україна – НАТО.
Цей захід буде проведений в рамках візиту в Україну делегації Північноатлантичної ради Альянсу, який приурочений до 20-ї річниці підписання Хартії про Особливе партнерство між Україною та НАТО.

Відбудеться також зустріч Глави держави з Генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом.

Представники зовнішньополітичних відомств країн Європейського Союзу, Канади та Японії висловили повну політичну підтримку курсу, який взяла влада України після Революції гідності, та запевнили в готовності поділитися досвідом економічних реформ, яких потребує українське суспільство. Такими є результати великої Конференції з питань реформ в Україні, яка пройшла 6 липня в Лондоні, Великобританія.

Конференція стала одним з ключових заходів візиту Прем’єр-міністра України Володимира Гройсманадо Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії. Учасниками зібрання стали понад три десятки дипломатів та представників міжнародних фінансових організацій. Головуючими на Конференції булиПрем’єр-міністр Володимир Гройсман та Державний секретар Великої Британії у закордонних справах Борис Джонсон.

«Ми всі тут для того, аби побудувати сильну й мирну Україну. Ми маємо інтерес в успіху України – країни з населенням в 44 млн людей, країни, яка стоїть на передовій, відстоюючи свої позиції та наші спільні цінності», - відзначав Борис Джонсон. Він звернув увагу, що світ бачить прогрес України, яка «за три роки зробила більше, ніж за минулі 23 роки».

З цим погоджувалася міністр закордонних справ Канади Христя Фріланд. «Це ваш великий момент, і ми віримо, що ви можете це (реформи) зробити. Ми пишаємося вашим прогресом», - відзначала дипломат. Вона повідомила, що невдовзі між Україною та Канадою розпочне роботу режим вільної торгівлі, і «канадські компанії повідомляють, що вони зацікавлені співпрацювати з Україною». «Треба не втратити досягнень та надбань Майдану. Ми віримо в політичну значимість того, що відбувається в Україні. Це поле битви за демократію в світі», - наголошувала Міністр.

Про наполегливість в просуванні реформ говорили глави зовнішньополітичних відомств країн Балтії та Центральної Європи. «Україна – це передова наших цінностей. У вас буде успіх – буде успіх в Європі», - сказав голова МЗС Латвії Eдгарс Ринкевичс.

І Європа готова підтримати на шляху до успіху. Віце-президент Єврокомісії Валдіс Домбровскісповідомив, що за 1 квартал поточного року обсяг взаємної торгівлі між Україною та ЄС зріс на 25%, і наразі Єврокомісія опрацьовує низку проектів підтримки України на загальну суму 200 млн дол.

Дипломати звертали увагу, що обрані пріоритети, а саме – реформи в пенсійній, земельній, освітній, медичній системах та приватизації разом з судовою реформою та побудовою ефективної боротьби з корупцією – це те, чого прагне суспільство.

«Реформи – це болючий процес. Ніхто не вірив, що ви виживете без російського газу. А ви вижили. Сумніви були й щодо інших змін, а вони мають місце. Україна може стати новим брендом Європи», - зазначав у своїй промові Міністр торгівлі Фінляндії Ка́й Мю́ккянен. Він закликав приділяти більше уваги талановитій українській молоді, яка здатна продемонструвати світу потенціал своєї держави.

Про це сказав й Віце-президент у закордонних справах Парламенту Японії Мотоме Такисава.

«Японія вітає прогрес України в економічних реформах. Україна на шляху до досягнення успіху. Ми очікуємо подальших зусиль на основі представленого (Урядом України) середньострокового плану дій. Ключові реформи - енергетика, охорона здоров‘я, освіта тощо. Головне – дослухатися до голосу громадянського суспільства», - сказав дипломат.

Почесними грамотами обласної державної адміністрації та обласної Ради очільники Вінниччини нагородили усіх, хто був причетний до організації та проведення унікального для області та України фестивалю оперного співу під відкритим небом.

 Відзнаки від голови обласної державної адміністрації Валерія Коровія та голови обласної Ради Анатолія Олійника отримали як безпосередні натхненники дійства, члени організаційного комітету, керівники та учасники творчих колективів, так і представники місцевої влади, правоохоронних органів та служби з надзвичайних ситуацій, які забезпечували комфортні та безпечні умови перебування учасникам та гостям фестивалю.

           «Ми стали свідками дійсно історичної події. Події, яка увійде в історію і Тульчина, і Вінницької області. І мені здається, що свято вдалося за дуже простої причини: ми всі були єдиною командою, вірили і прагнули того, що досягли. Хоча й чудово розуміли, що ризик був дуже великий, і окремі люди відносились до фестивалю досить скептично», - зазначив, звертаючись із вітальним словом до присутніх, голова облдержадміністрації Валерій Коровій.

          Керівник ОДА подякував всім відповідальним працівникам за успішне проведення фестивалю та висловив переконання, що в такий непростий для України час цей проект є дуже позитивним прикладом для решти галузей економіки та соціальної спільноти Вінницької області.

 «Фестиваль неодмінно буде продовжуватися, - запевнив Валерій Коровій. – Ми сьогодні корегуємо проектно-кошторисну документацію в цілому комплексу, адже об’єкт історичний і є певні бюрократичні процедури. Завдання, які перед собою ставимо, - по можливості використовувати власні ресурси, ресурси Міністерства культури, Державного фонду регіонального розвитку, і крок за кроком рухатися вперед по відновленню будівлі палацу Потоцьких».

          Водночас голова облдержадміністрації повідомив, що вже підписав розпорядження щодо підготовки до ІІ Міжнародного оперного open air фестивалю «OPERAFEST-TULCHYN». А відтак наголосив:  планка піднята дуже високо, а тому другий фестиваль повинен бути ще більш потужним.

Україна – велика країна з значним потенціалом та можливостями, а українці довели своє право бути в Європейській сім’ї народів та здатність сповідувати і захищати європейські цінності. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час Конференції з питань реформ в Україні. Конференція стала центральним заходом візиту Володимира Гройсмана до Великої Британії, її учасниками стали представники Уряду Великої Британії, Європейської комісії, керівники провідних фінансових організацій світу, інвестори та менеджери великих компаній.   

Відкриваючи Конференцію, Глава Уряду сказав, що реформи, які здійснюються в Україні протягом останніх трьох років, мають на меті подолати головний виклик – інституційну слабкість, сформовану десятиліттями.

«І саме тому у нас немає першочергових завдань, та завдань, які ми можемо відкласти на потім. Ми розпочали реформи усіх сфер життя, і маємо робити спільно багато важливих речей і одразу», - сказав ГлаваУряду і додав, що протидіють цьому політики-популісти, які намагаються знищити реформи, а також стара система, що чинить опір.

«Але нам вдалося сформувати конкретні рішення і розпочати їх впровадження» - зазначив Володимир Гройсман. - З 2014 року ми почали інституційну перебудову України – в тому числі за допомогою міжнародних партнерів. За ці роки ми сформували антикорупційне законодавство, незалежну антикорупційну інфраструктуру. В жовтні (минулого року) розпочалася реформа судової системи – непростий процес, але ми розуміємо, що треба побудувати таку правову систему, в якій судова гілка влади має найвищу довіру суспільства».

В економічній сфері, підкреслив Глава Уряду, маємо зростання економіки після багаторічного падіння. В країні реалізується одна з найбільш успішних реформ – децентралізація, коли владні повноваження, в тому числі фінансові, передаються на місця – ближче до людей. Прогресивними є зміни в податковій системі та дерегуляції.

«У нас є середньостроковий план, який має цілі й завдання – економічне зростання, верховенство права, антикорупційна боротьба, безпека й оборона, розвиток людського капіталу. України отримає свій успіх», - сказав Володимир Гройсман.

При цьому він додав, що дехто сьогодні каже, ніби тема України не на часі, а наша боротьба - це боротьба між двома країнами. «Між тим боротьба триває між демократичним світом та світом, який не сприймає демократичні цінності.  І кордон цієї боротьби проходить Східним кордоном України», - сказавПрем’єр-міністр.

Він запевнив, що попри всі виклики Україна налаштована на зміни. І вони торкатимуться п’яти найбільш важливих сфер – пенсійної, земельної реформи, реформи держвласності, освіти та охорони здоров'я. В цьому контексті Глава Уряду подякував міжнародним партнерам України за підтримку і особисто Державному секретареві Великої Британії у закордонних справах Борису Джонсону за організацію Конференції та чітку позицію щодо України. 

"Я глибоко вірю у те, що з такими партнерами, командою, планом ми переможемо і досягнемо успіху", - підкреслив Володимир Гройсман.

У Стамбулі у рамках 49 пленарної сесії Парламентської асамблеї Чорноморського економічного співробітництва Голова Верховної Ради України Андрій Парубій провів зустріч з Головою Великих Національних Зборів Туреччини Ісмаїлом Кахраманом. Під час зустрічі Ісмаїл Кахраман передав головування у ПАЧЕС Андрію Парубію. Відтак, наступна 50 Пленарна сесія ПАЧЕС відбудеться у Києві у листопаді 2017 року.
«Бажаю Україні, щоб головування у ПАЧЕС допомогло Україні зміцнити мир і добробут у Чорноморському регіоні для користі всього світу»,- заявив Ісмаїл Кахраман.

Голова Великих Національних Зборів Туреччини Ісмаїл Кахраман заявив, що Туреччина висловлює підтримку територіальної цілісності та суверенітету України. Він поінформував Голову Верховної Ради України, що Туреччина буде продовжувати піднімати питання Криму на міжнародному порядку денному і не дасть його замовчувати.
Андрій Парубій подякував Ісмаїлу Кахраману за підтримку України, її суверенітету і територіальної цілісності України.
«Окупацією Криму та частини території Донбасу Путін порушив всю систему міжнародного права та систему міжнародної безпеки, сформованої після Другої світової війни. Путіна можуть зупинити тільки санкції. І тому ми розраховуємо на підтримку наших турецьких партнерів, зокрема, і просимо їх посилити міжнародний тиск на російського агресора»,- заявив Голова Парламенту України.

Також Голова Верховної Ради України запросив Голову Турецького Парламенту відвідати Україну з офіційним візитом.

На Вінниччині активно ведуться роботи з поточного середнього ремонту на трьох ділянках автомобільної дороги М-21 «Житомир – Могилів-Подільський», за рахунок коштів з перевиконання митних платежів. Ділянки сумарною протяжністю 13 км в напрямку від м. Вінниця до м. Могилів-Подільський через села Сьомаки, Коцмазів, Попівці. Згідно проектно-кошторисної документації роботи передбачають влаштування вирівнюючого шару та верхнього шару ЩМА.

На об’їзній дорозі м. Вінниці з травня місяця проводяться роботи з поточного середнього ремонту. За планом передбачено фрезерування покриття, влаштування вирівнюючого шару асфальтобетону та верхнього шару ЩМА. Об’єкт входить до автомобільної дороги М-12 «Стрий – Тернопіль – Кіровоград – Знам’янка», що слугує євро-коридором, поєднуючи захід та схід. В межах Вінницької області має протяжність 185,4 км. Інтенсивність руху складає від 10 до 12 тисяч транспортних засобів на добу. В період пікових навантажень (червень – жовтень) сягає 14 000 транспортних засобів на добу.

Роботи на об’їзній дорозі м. Гайсин а/д «Куна – Кунка» розпочались ще наприкінці 2016 року. Протяжність ділянки складає 8,4 км. Станом на кінець червня вже завершено фрезерування покриття на об’єкті та проводяться роботи з влаштування вирівнюючого шару асфальтобетону. Наступним етапом роботи буде влаштування верхнього шару ЩМА.

Розпочаті роботи з поточного середнього ремонту на а/д Т-02-04 «Південний обхід м. Вінниці». Наразі на об’єкті проводять роботи по фрезеруванню покриття. Згідно проекту, на ділянці, протяжністю 3,3 км, буде влаштовано вирівнюючий шар асфальтобетону та верхній шар щебенево-мастичного асфальтобетону. Також на об’єкті будуть зроблені велосипедні доріжки.

Служба автомобільних доріг Вінницької області звертається до водіїв і просить з розумінням поставитися до тимчасових незручностей. Бути уважними на дорогах дотримуватись швидкісного режиму, зважати на знаки влаштування руху на ділянках проведення ремонту.

Проект земельної реформи, напрацьований Кабінетом Міністрів України, наразі проходить широке обговорення в експертному колі, серед громадських організацій та об’єднань фермерів, оскільки в цьому питанні важливо ухвалити пакет правильних та виважених рішень. Про це повідомив Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман в телевключенні з Лондона. Глава Уряду перебуває з візитом у Великій Британії.

«Земельна реформа має відбуватися в інтересах громадян. Хочемо, аби це був інструмент розвитку фермерства. Наразі ми в діалозі, напрацьовуємо пакет рішень - будемо дискутувати та отримувати зворотній зв'язок, з шаною та повагою до народу будемо проводити консультації», - наголосив Глава Уряду.

Він звернув увагу, що земельна реформа дійсно входить в загальний пакет реформ програми співпраці з МВФ, проте це ті перетворення, які потрібні не стільки кредиторам та партнерам, скільки самій Україні – задля зміцнення економіки та зміни якості життя. Серед таких перетворень – не тільки земельна реформа, а й пенсійна реформа та реформа управління держвласністю.

«Без змін ми не зможемо формувати якісно нову країну», - сказав Володимир Гройсман.

Президент України Петро Порошенко провів зустріч з двопартійною делегацією Конгресу США, до складу якої увійшли члени Палати представників Конгресу Дж.Денхем, М.Бост, Б.Вестермен, Р.Девіс, М.ДеСолньєр, М.Капуано, К.Кубело, Д.ЛаМалфа, Б.Фарентхольд та Р.Адерхолт.
Глава держави висловив вдячність за послідовну двопартійну підтримку України з боку Конгресу США у протидії триваючій російській агресії та зміцненні стійкості України шляхом реалізації відповідних реформ.

У цьому контексті обговорювались також питання зміцнення обороноздатності України, передбачення відповідного фінансування безпекової допомоги нашій державі у бюджеті США, а також посилення інвестиційного та торговельно-економічного співробітництва.
Петро Порошенко поінформував конгресменів про ситуацію на Донбасі та продовження постійних порушень режиму припинення вогню з боку контрольованих російською стороною бойовиків.

У зв'язку з цим було відзначено необхідність збереження і посилення міжнародних санкцій щодо РФ до повного виконання нею Мінських домовленостей, а також відновлення суверенітету і територіальної цілісності України, включно з Кримом.

Петро Порошенко висловив сподівання, що Палата представників США підтримає нещодавню законодавчу ініціативу Сенату США, яка, зокрема передбачає посилення та розширення санкцій проти Росії.
Американська сторона високо оцінила результати візиту Президента України до Вашингтона 20-21 червня цього року.

Запропоновані Урядом зміни до державного бюджету в частині перерозподілу не менше 24 млрд грнзумовлені перевиконанням доходної частини Державного бюджету завдяки росту економіки та її детінізації, сказав в ефірі телеканалу ICTV Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

«Ми маємо економічний ріст, маємо полегшення адміністрування податків, зокрема в такій сфері, як податок на додану вартість. Зловживати цим податком вже неможливо. Економіка виходить з тіні та демонструє ріст, - сказав Глава Уряду. - Що означає ріст економіки? Це означає, що буде більше коштів, які зможемо реінвестувати в якість життя. А що таке якість життя? Людина має бути здорова, має мати доступ до освіти, бажано мати роботу, їздити по нормальних дорогах… Це наше завдання, але для цього потрібно працювати».

Прем’єр нагадав, що в перелік напрямків спрямування коштів від перевиконання бюджету входять програми субсидій, зарплат бюджетникам, програма «Доступні ліки», якою вже скористувалися 1,5 млнгромадян, та інші програми.    

Представники ключових міністерств економічного блоку Уряду, експерти та радники Кабінету Міністрів підтримали проект пенсійної реформи, яка оформлена в пакет законопроектів і обговорена на засіданні Уряду та Національної Ради реформ при Президентові України, і закликали Верховну Раду України, де наразі перебуває проект реформи, ухвалити зміни і позбавити популістів можливості маніпуляцій та спекуляцій на темі пенсій. Про це під час спільної прес-конференції сказали перший заступник Міністра фінансів України Оксана Маркарова, перший заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України Максим Нефьодов, виконавчий директор Офісу впровадження реформ Антон Ященко, заступник голови Стратегічної групи радників при Кабінеті Міністрів України Павло Кухта, виконавчий директор Центру економічної стратегії, член Ради Реанімаційного пакета реформ Гліб Вишлінський та голова Центру політичних студій та аналітики «Ейдос» Віктор Таран.

«Пенсійна реформа зачіпає дві важливі сфери – систему державних фінансів та питання справедливості до наших громадян. Нам вдалося досягнути макроекономічної стабілізації та економічного зростання. Для того, аби це зростання прискорилося та дало відчутний ефект для громадян, нам потрібно працювати по всім напрямкам, - сказала Оксана Маркарова. – Дефіцит Пенсійного фонду у 141 млрд грн - це не тільки загроза для бюджету, а ще й неможливість виплачувати людям достойні пенсії. Виходить, що на макрорівні ми витрачаємо великі кошти, а на рівні конкретної людини пенсії – мізерні. Тому саме зараз ми всі разом виступаємо за те, щоб реформу було проведено. Це необхідно зробити. І ми просимо Верховну Раду підтримати… Реформа дозволить за 7 років збалансувати Пенсійний фонд, і підняти пенсії пенсіонерам вже в жовтні. А це стосується 9 млн пенсіонерів».

Цю тезу підтримав Максим Нефьодов. На його думку, пенсійна система – одне з джерел так званих довгих інвестицій в економіку будь-якої країни. «Зараз ми робимо перший етап, на який не наважувалися багато років. Ми будуємо міцний фундамент, і ми знайшли механізм, який дозволить осучаснити пенсії та закрити дірки, які пробивалися популізмом багато років, - сказав Максим Нефьодов. – З економічної точки зору підвищення пенсій, це не тільки відновлення соціальної справедливості, а ще й пожвавлення внутрішнього попиту. Тож ми просимо підтримати пакет законів, які вже лежать у Верховній Раді. Це не питання політики чи вподобань, це питання вищої справедливості і створення підгрунтя для економічного зростання».

Максим Нефьодов підкреслив, що реформа не проводиться маленькою групкою людей. «Ми звертаємося до всіх з проханням розібратися в реформі, повірити в розрахунки, над якими ми працювали довгий час. Ми закликаємо народних депутатів ухвалити реформу і рухатися далі. Неможна чекати наступного електорального циклу, наші громадяни потребують і заслуговують на краще життя сьогодні. Ми запускаємо хештег «Пенсії не гречка» і пропонуємо всіх до нього долучитися», - сказав чиновник.

Про політичну складову процесу змін сказав голова Центру політичних студій та аналітики «Ейдос» Віктор Таран. Він нагадав, що зазвичай в Україні напередодні виборів більшість політиків нагадувала виборцям про «свою любов» та ситуативно підвищувала соціальні стандарти. А це, за словами політолога, є різновидом політичної корупції. «В чому унікальність запропонованої нині реформи? Вона розпочинається задовго до виборів і наразі завдяки економічному зростанню є достатньо коштів, аби піднімати соціальні стандарти. А по-друге, таким чином вибиваються козирі у популістів та сил, які намагаються експлуатувати соціальні стандарти у своїх виборчих кампаніях. В перспективі це (запровадження реформи) призведе до оздоровлення політичного поля», - впевнений експерт.

У свою чергу заступник голови Стратегічної групи радників при Кабінеті Міністрів України Павло Кухта звернув увагу, що вперше дефіцит бюджету Пенсійного фонду виник 2004 року, коли на той момент прем’єр-міністр Віктор Янукович несподівано перед виборами ухвалив рішення про збільшення пенсій. З тих пір почалася руйнація системи, встановлення залежності пенсіонерів від волі політиків та виборів та збільшення тягаря на державні фінанси. «Урядова реформа прорахована й продумана. Пенсійний фонд перестане бути джерелом ризиків для економіки. Реформа підвищує пенсії і впроваджує механізм індексації пенсій», - сказав Павло Кухта.
На думку виконавчого директора Офісу впровадження реформ Антона Ященко, відтермінування реформи знову поставить пенсіонерів у залежність від виборів та політиків. «Урядовий проект дозволяє закласти фундамент майбутніх змін, закладає можливість створення накопичувальної системи та вже зараз – у жовтні - підвищити пенсії».
З цим погодився директор Центру економічної стратегії, член Ради Реанімаційного пакета реформ Гліб Вишлінський. Він впевнений, що наразі пенсійна система нестійка, несе великі ризики, і при цьому у громадян немає можливості забезпечити себе у віці, коли вони вже не зможуть працювати. «Проект дозволяє підвищити пенсії найстаршим пенсіонерам, які не можуть працювати і є найбіднішими в Україні, - сказав експерт. – Реформа дозволяє забезпечити стійкість системи, бездефіцитність та справедливість».

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій, виступаючи на Семінарі «Роуза-Рота», зазначив, що налагодження співпраці між Україною і Північно-Атлантичним Альянсом і подібні заходи відіграють ключову роль у реформуванні сектору безпеки і оборони нашої держави.

«Цей місяць є для України особливо знаковим : 9 липня виповнюється 20 років від дня підписання Хартії про особливе партнерство між Україною і НАТО, і сьогодні у Верховній Раді України відбудеться засідання, присвячене цій події, - сказав він. - Протягом 20 років нашої співпраці у нас були різні періоди – більшої активності і намагань відвернути Україну від Євроатлантичного напрямку, але весь цей період Україна була надійним партнером у всіх програмах і спільних заходах, які ми мали з Північно-Атлантичним альянсом».

Голова Парламенту підкреслив, що українські воїни ефективно діяли у найгарячіших точках світу, робили і продовжують робити вагомий внесок у підтримку міжнародного миру. «Навіть у той період, коли нам доводиться захищати свої кордони на Сході, наші миротворці відповідально виконують свою місію у всіх програмах, у яких бере участь Україна, і у яких ми маємо зобов’язання у співпраці з НАТО. І тому для нас було важливим і знаковим рішення Верховної Ради України, яким ми внесли зміни до закону про засади зовнішньої і внутрішньої політики, і в цьому законі ми чітко і однозначно внесли позицію, що вступ України до НАТО є одним з головних пріоритетів зовнішньої політики України. Власне, Верховна Рада України формує засади внутрішньої і зовнішньої політики і позиція Верховної Ради України стала дуже важливим і знаковим етапом для усього українського суспільства», - сказав він.

А.Парубій зазначив, що за останніх кілька років суттєво змінилася позиція громадян України щодо НАТО: якщо іще чотири-п’ять років тому завдяки потужній російській пропаганді ми мали в Україні близько 16-18 відсотків прихильників вступу до НАТО, то за останніх три роки кількість прихильників вступу України до НАТО зросла до 50 відсотків. Він також зауважив, що враховуючи результати останнього соціологічного опитування, кількість тих, хто проголосував би на референдумі могла б становити і більше 60 відсотків. «Це надзвичайно важливий показник і збільшення розуміння в Україні ролі НАТО», - наголосив Голова Парламенту.

На його переконання, за три роки це розуміння зросло і стало таким важливим, тому що українці зіткнулися з російською агресією безпосередньо, і тому що українські воїни змушені були у двадцять першому столітті зі зброєю в руках захищати свою незалежність від російської агресії.
«Ще кілька років тому важко було повірити, що на території України можуть розгорнутись бойові дії, і що Російська Федерація зможе почати агресію супроти України. Мало хто в це вірив - як поза межами України, так і в Україні. Але коли прийшов час, і коли прийшов виклик, наша Українська Армія, яка на той момент була суттєво ослаблена, змушена була швидко реформуватися для того, щоб дати відсіч російській агресії», - зазначив він, додавши, що «велике значення для України мала співпраця в оборонній сфері і та допомога, яку надали нам партнери».

Масштабну кібератаку на корпоративні мережі та мережі органів влади, яка сталася вчора, 27 червня, - зупинено. Ситуація під повним контролем фахівців з кібербезпеки. Наразі вони працюють над відновленням втрачених даних.

Нагадаємо, вчора, через кібернапад фахівці Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України звернулися до всіх суб’єктів критичної інфраструктури та особливо до установ державного сектору, з вимогою забезпечити кіберзахист ІТ-систем та розповсюдили рекомендації протидії атакам.

Всі стратегічні підприємства, в тому числі підприємства з забезпечення безпеки держави, працюють в штатному режимі.

Початок роботи найвищого суду у оновленій системі судоустрою України – першочергове завдання на найближчий період, наголошує Президент Петро Порошенко. Однак, для успішного завершення реформи правосуддя та перезавантаження судової гілки влади необхідне ухвалення низки наступних кроків, забезпечення яких має здійснити Верховна Рада.
«Днями завершується конкурс до Верховного Суду, який для успішної діяльності потребуватиме не лише те, що ми вже зараз маємо. Але він потребує нових процесуальних норм і правил. І я дуже сподіваюся, що найближчим часом Верховна Рада прийме у другому читанні відповідні законопроекти і ми будемо мати повне перезавантаження Верховного Суду України, який забезпечить незалежність і неупередженість права», - підкреслив Петро Порошенко.
«Старт роботи найвищого суду в системі судоустрою є нашим головним пріоритетом на наступні тижні і місяці», - також наголосив Президент.
Глава держави нагадав, що задля забезпечення відновлення правосуддя, верховенства права та впровадження європейських стандартів рік тому було започатковано глибинну реформу.
«Минулого року я запропонував Верховній Раді внести зміни до Конституції для забезпечення відновлення правосуддя. Я дуже дякую парламентським колегам за те, що мої пропозиції були підтримані», - сказав Петро Порошенко.
«Я пишаюся, що європейські стандарти незалежності, неупередженості, правової визначеності, рівності, відкритості були підтримані конституційною більшістю голосів депутатів Парламенту і зараз реформа, що стартувала зі змін до Конституції рік тому – продовжується», - додав він.
Президент зауважив, що саме завдяки змінам було проведено відкритий конкурс до Верховного Суду, під час якого кандидати у прямому ефірі підтверджували свою професійність, проходили випробування на детекторі брехні і все це під контролем Громадської ради доброчесності.

Голова Верховної Ради України А.Парубій у вступному слові на прес-конференції у вівторок окреслив завдання на наступний рік роботи Ради, на чому вона має зосередитися:
«Ключовим нашим завданням і метою, вважаю, має стати безпека. В найширшому розумінні, в усіх головних сферах.
Це воєнна безпека, що має бути реалізована у повномасштабній підтримці Української армії, відновлення територіальної цілісності України, набуття Україною членства у НАТО, як найсильнішої гарантії її територіальної цілісності та мирного неба для наших дітей.
Економічна безпека, що досягається шляхом розвитку національного ринку, підтримкою вітчизняного товаровиробника, партнерською співпрацею з Європейським Союзом із стратегічною метою повноправного членства в ЄС.
Енергетична безпека - насамперед через диверсифікацію поставок енергоносіїв та максимальне задіяння вітчизняного енергетичного потенціалу.
Інформаційна безпека, втілення та розвиток сучасних технологій, кібербезпека, захист українського інформаційного простору.
Безпека та захист української гуманітарної сфери.
Але на шляху у Європейський Союз ми не повинні забувати, що Європа це не тільки децентралізація, європейські стандарти ведення бізнесу, чи доступу до інформації. Це нова якість життя, якої нам не досягнути без повномасштабних реформ у всіх сферах. Впевнений, у Верховній Раді України VIII скликання достатньо народних обранців, яким вистачить волі, відповідальності та наполегливості, щоб крок за кроком реалізувати ті зміни, за які ми боролися на Революції Гідності, яких чекає від нас український народ, і які приведуть Україну в Європейський Союз та НАТО.
На півдорозі не зупиняємось. Працюємо!».

Президент України Петро Порошенко виступив із промовою з нагоди державного свята.
Учасники заходу, серед яких були присутні: Президенти України попередніх років Леонід Кучма, Леонід Кравчук, Віктор Ющенко; Київський міський Голова Віталій Кличко, народні депутати України, урядовці, громадські діячі - поклали квіти до пам’ятника гетьману Пилипу Орлику.