Топ новини

Сьогодні, у 140-ий день народження великого композитора, в приміщенні музею митця у селі Марківка Теплицького району відбулася науково-практична конференція «Микола Леонтович: музична легенда Поділля», приурочена знаменній даті. 

Ключове завдання державної системи нагляду та контролю в різних сферах – від пожежної безпеки до безпеки харчових продуктів – забезпечити безпеку людей, а не виписати штраф чи постійно цькувати підприємців. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

Він підкреслив, що наступний рік стане роком зміни системи нагляду саме з огляду на досягнення означеної мети. «Наступного року приділимо цьому величезну увагу. Що стосується безпеки харчових продуктів, пожежної безпеки – зрозуміло, тут потрібно перевіряти. Але перевірки мають бути не каральними, а превентивними. Який сенс, коли прийде інспектор і накладе штраф, який до того ж може бути предметом корупції? - сказав Володимир Гройсман. - Мені потрібно, аби в будівлі була працююча пожежна безпека, щоб продукт, який купляємо, був насправді безпечним. Оце ціль, а не цькування бізнесу. Тож будемо систему змінювати».      

Довідково

У листопаді поточного року Глава Уряду під час зустрічі з підприємцями ініціював зміни в системі держнагляду і контролю, а також перехід до ризикоорієнтованих методів роботи, а саме – здійснення перевірок підприємств виключно на підставі чітких критеріїв визначення ризикованості. Прем’єр-міністр підкреслював, що головна допомога від держави – не заважати бізнесу, а перейти на ризикоорієнтованийпідхід у системі нагляду. «Це буде нашою ідеологією», - підкреслював Володимир Гройсман. Він звертав увагу, що 2018 і наступні роки будуть позначені повагою і шаною до реального сектору економіки і легального бізнесу.

У заході, організованому, Програмою USAID РАДА, Фондом Східна Європа, взяли участь народні депутати, представники Апарату Верховної Ради, секретаріатів комітетів, наукових закладів, експертної та донорської спільноти.

Метою заходу було актуалізувати проблему реалізації парламентської реформи, виробити рекомендації за ініціативи Програми у співпраці з експертами та Парламентом, що зможуть суттєво підвищити якість законодавства.

Директор Програми USAID РАДА Ігор Когут зазначив, що в реформі Парламенту і дорожньої карти, яку підготувала Місія Європейського Парламенту на чолі з Петом Коксом, дотримання регламентної процедури потребує серйозної і тривалої розмови. «Це питання культури. Треба говорити і пояснювати суспільству і виборцям і через цей засіб стимулювати дискусію, формувати певний запит суспільства на більш якісний підхід до процесу ухвалення законів», - сказав він.

Заступник Голови Верховної Ради України Оксана Сироїд, відкриваючи захід, зазначила: «Люди не асоціюють якість свого життя з законодавчим процесом, який відбувається. Вони думають, що це їх не стосується. Однією з визначальних функцій Парламенту є її контрольна функція. Це його первинна місія, контролювати як Уряд витрачає гроші в інтересах народу. Через те, законодавча функція є вже похідною фактично від функції представництва, від функції контролю. Вона безпосередньо впливає на якість життя людей. Ми зараз в такому виклику, коли ми повинні навчити людей: чому це так важливо? Ті виклики, які сьогодні є в українському парламенті, ті виклики, які пов’язані з якістю законодавчого процесу, їхні причини є набагато глибшими. І про це сьогодні треба говорити». 

За словами О.Сироїд, «баланс влади в Україні не сприяє якісному законодавчому процесу. Тому, що модель Конституції сприяє тому, що рішення ухвалюються поза межами Парламенту. Тобто, виводить законодавчий процес за стіни Парламенту».

«Це відбувається тому, що великий обсяг виконавчої влади належить до сфери Президента, а сам Президент є поза контролем Парламенту в частині виконавчої влади. Якщо виконавча влада випадає з-під парламентського контролю, це завжди матиме загрозу і неякісного законотворення, і загрозу для прав і свобод людини.

Проблемою також є політична система. Ми досі не побудували політичної системи відповідальних політичних ідеологічних партій, які пропонували б людям шлях розвитку держави і, відповідно, прийшовши до Парламенту, які не творили законопроекти одного дня, а творили би проекти тих рішень, які в короткій, середній чи довгостроковій перспективі дозволяли би змінювати державу відповідно до певного бачення.

Ще однією системною проблемою є відповідальність Уряду за ті рішення, які пропонуються до Парламенту. Ми звикли до того, що бачимо проекти рішень в готовому вигляді за ніч  чи за декілька годин до процесу їх обговорення. Ми дуже рідко маємо можливість обговорити сам задум. Буквально зовсім недавно ми обговорювали процес приватизації державних підприємств, вірніше перелік підприємств, які треба приватизувати. Ми щоразу запитуємо одне: розкажіть нам будь-ласка філософію уряду, як ви збираєтесь управляти державною власністю, яка залишиться у ваших руках, як ви збираєтесь управляти критичною інфраструктурою, яке ваше бачення в принципі приватизації об’єктів. І тільки тоді ми затвердимо перелік підприємств, які ви хочете приватизувати. Але три роки цієї політики ми не маємо. Якщо немає такої політики, тоді дуже складно очікувати якісного законодавчого процесу, бо ми не знаємо куди ми йдемо», - зазначила Заступник Голови Верховної Ради.

О.Сироїд також акцентувала на питанні довіри між урядом і парламентом. За її словами, якщо не буде довіри між інституціями, в тому числі і президента також, якщо і далі будуть спроби ухвалювати рішення поза межами парламенту, то ми можемо змінювати Регламент Верховної Ради, можемо тренувати працівників, можемо все що завгодно робити, але якість законодавчого процесу не покращиться.

Під час конференції відбулися сесії: «Законодавчий процес «від початку до кінця», «Роль провідних акторів у законодавчому процесі», «Ключові аспекти забезпечення законодавчого процесу».

Учасники конференції у виступах наголошували: підвищення якості законодавчого процесу - один з головних елементів парламентської реформи - є нагальною вимогою сьогодення з огляду на необхідність проведення в державі низки актуальних правових реформ у різних сферах суспільного життя, що вимагає оптимальної організації саме законодавчої процедури.

Експерти визначили кілька факторів, які зумовлюють проблему розробки та прийняття неякісного законодавства. Це, насамперед, відсутність стратегічного бачення формування та реалізації державної політики. Окрім того, це - «законодавчий спам» (надмірна кількість законопроектів, поданих до ВР України, які суперечать чинному законодавству, є розбалансованими, не направлені на вирішення проблеми, що унеможливлює їх імплементацію). Важливими чинниками, за словами учасників конференції, також є низька роль Апарату Верховної Ради в законодавчому процесі та слабкий рівень залученості всіх зацікавлених сторін на всіх етапах законотворчого процесу. Низький рівень дотримання конституційних та регламентних вимог у законодавчій діяльності та вплив поза правових чинників на волевиявлення парламенту щодо тих чи інших законів, що прямо впливає на якість як цього процесу, так і ухвалюваних у результаті законів. Всі ці чинники призводять до того, що закон перестає бути інструментом реалізації державної політики, оскільки не ставить перед собою завдання вирішення певної проблеми, що нівелює його практичну цінність.

Програма USAID РАДА за результатами проведених у період з жовтня по листопад 2017 року п’ять дискусій представила Парламенту рекомендації з впровадження парламентської реформи у частині покращення якості законодавчого процесу

Сьогодні, 12 грудня, відбулась офіційна зустріч керівництва Вінницької області з президентом Ясської повітової Ради Марічелом Попа та членами делегації.

В рамках роботи дискусійної панелі «Роль ЗМІ в контексті національних меншин» Міжнародної конференції заступник голови обласної державної адміністрації Олександр Крученюк та заступник голови обласної Ради Ігор Хміль продовжили дискусійну панель  в секції «Досвід роздержавлення державних та комунальних ЗМІ в країнах Східної Європи».

Президент Петро Порошенко взяв участь у презентації «Книги добра».  Під час заходу відбулась відео-презентація, присвячена створенню «Книги Добра». Глава держави передав один з примірників Книги до Національної бібліотеки України ім.В.І.Вернадського. 

Президент відзначив унікальність проекту, до якого долучилося близько 300 000 дітей та дорослих: волонтерів, батьків, ентузіастів для того, щоб сьогоднішня зустріч-презентація стала можливою.

Президент згадав багато зустрічей, які передували сьогоднішньому дню - від Таллінна, де вперше Главі держави була продемонстрована унікальна технологія книговидання, та зустрічей з українськими громадами в різних європейських столицях, багатьох зустрічей з українською діаспорою, до історичної зустрічі 11 червня цього року на Закарпатті. «Коли ми відкрили двері в Європу разом із Президентом Словаччини – в день, коли Україна отримала безвіз і остаточно сказала прощавай Радянській імперії і Радянському союзу», - сказав Президент. Він закликав усіх «прочитати цю Книгу і знайти свою улюблену історію».

Петро Порошенко навів слова маленького хлопчика Микити Авілова із Черкас, які він написав для «Книги Добра» і які влучно пояснюють сутність добра: «Добро – це те від чого на серці стає радісно і світло. Я не герой. Я не рятував життя, не відкривав нових світів. Але мама каже, що я роблю добрі вчинки і дарую добро. Добро, коли я подаю руку мамі, коли виходжу з автобуса. Допомагаю старенькій сусідці донести сумки додому. Добро, коли я чуйний до тварин. Ми з мамою підібрали собаку, яку збив автомобіль. Ми його вилікували і залишили у себе жити. Він став мені найкращим другом. Отже, я вважаю, що робити добро може кожен. Треба лише мати чуйне серце…».

«Ми, українці, наша велика нація, вміємо робити добро. І тепер робимо це, попри усі негаразди, попри смуток, попри війну, - які, здавалося, могли би озлобити нас. З точністю до навпаки - не озлобили, тому що добро в українських генах», - сказав Глава держави.

Він зауважив, що цей проект також можна вважати і великим «соціологічним опитуванням, в якому взяли участь 300 000 українців».

Глава держави зазначив, що «дипломатія добра – це одна з амбітних цілей, яку поставили собі організатори проекту». «Вдумайтесь, наші маленькі посли вже відвідали Ватикан і були на зустрічі із Папою Римським, відвідали багато парламентів європейських країн, презентуючи і представляючи Україну. Це ще один доказ того, що добро відкриє будь-які двері - навіть броньовані, кодовані чи ворожі. Воно допомагає нам боротися з тими, кого американський Президент Рональд Рейган назвав «імперією зла», - підкреслив Петро Порошенко та наголосив на тому, що «Книга Добра» є абсолютно позитивним і унікальним проектом».

Він зазначив, що дуже багато волонтерів, відомих українців нашого часу долучилися до його народження та реалізації. Серед них - Його Преосвященство Любомир Гузар, Ада Роговцева, Іван Драч, Марія Матіос, інші відомі журналісти та митці, артисти. «Головне – це більше трьохсот тисяч дітей, які долучились до цього проекту для того, щоб поділилися добром не просто з усією країною, а з усім світом. Ця чарівна Книга - є квінтесенцією добра», - сказав Порошенко.

Президент повідомив, що наступним кроком стане презентація унікальної Книги в обласних центрах. Під час презентацій обиратимуться найкращі творчі колективи, які згодом увійдуть до складу української делегації, яка передаватиме «Книгу Добра» в одну із 50 країн світу, що беруть участь в проекті. Насамперед, - до Національної бібліотеки Ватикану, бібліотеки Конгресу США, до Королівської книгозбірні Великої Британії та до бібліотеки в єгипетській Олександрії.

«Ця збірка розповідей краще за будь-яку дипломатію, промоції та рекламні кампанії розкаже світові про нашу фантастичну, найкращу в світі Україну… Про те, які ми українці є насправді, про всі наші чесноти», - сказав Президент та подякував та привітав усіх організаторів, учасників, волонтерів, «всіх небайдужих, хто відгукнувся за покликом серця на цю гарну справу».

«Добра всім нам. Бо ми маємо тверде переконання, що добро завжди перемагає зло. Саме тому ми впевнені в нашій перемозі над агресором, в звільнені української землі, побудові і реформуванні накращої в світі державі тому, що з нами добро і знами Господь Бог. Точно Україна переможе», - сказав Президент.

В свою чергу, Генеральний директор Національної бібліотеки їм. В.І.Вернадського Володимир Попик подякував за велику честь отримати сьогодні таку унікальну пам’ятку «Книгу Добра».

«Книга унікальна. Це абсолютно унікальний документ друкарської, художньої, книжної культури. Але найбільше - це унікальна пам’ятка нашої сучасної історії культури духовності. Тому що в цій книзі як у краплі води відобразився світогляд наших молодих громадян, всі традиції, вся культура, всі чаяння українського народу до добра, справедливості і краси», - зазначив Володимир Попик.

Він наголосив, що Книга зберігатиметься у Фонді Президентів України і буде доступна для всіх читачів.

Володимир Попик також запросив Главу держави відвідати бібліотеку у наступному році з нагоди 100-річчя її створення.

Директор бібліотеки також нагадав слова українського режисера Олександра Довженка, написані у дуже трагічні часи: «Нема добра в Україні - спішіть робити добро».

Мама дітей - співавторів «Книги Добра» Наталля Тищук подякувала Главі держави та всім організаторам за таку важливу ініціативу і створення цього проекту. Вона зазначила, що її родина приїхала з міста Соледар, що на Донеччині, і голова їх родини нині обороняє Україну від російського агресора.

8 лютого 2017 року під патронатом Президента Петра Порошенка,  за підтримки Міністра Закордонних Справ України Павла Клімкіна, народного депутата України, письменниці Марії Матіос, Міністерства закордонних справ Естонії, Міністерства людських ресурсів Угорщини, Посольства Угорщини в Україні, з благословення Кардинала, верховного архієпископа Києво-Галицького Любомира Гузара, стартував Міжнародний соціальний проект «Книга Добра», який  об’єднав тисячі дітей та дорослих з єдиною метою - відшукати унікальні історії про добро в усіх його проявах.

На першому етапі проекту, який тривав до  15 березня  2017 року діти та дорослі зі всіх регіонів України писали реальні історії про добро.  Тоді на електронну адресу організаторів проекту надійшло більше 3000 надзвичайно цікавих  історій про добрі, мудрі вчинки безкорисливих людей, з чуйним серцем і  хорошими помислами. З них Редакційною  радою, яку очолила  Марія Матіос, було відібрано сотню найцікавіших історій.

Другий етап міжнародного соціального проекту зі створення художніх малюнків, тривав із  29 березня до 1 червня 2017року.  За цей час  його організатори  отримали близько 40 000 ілюстрацій, до вже написаних  історій про добро, з яких  редакційна рада визначила 100 найкращих.

На завершальному етапі,  відібрали 50 історій та малюнків, які й увійшли до Книги Добра. «Книга добра» - абсолютно унікальний проект, унікальна книга з абсолютно унікальною технологією її виготовлення. Вона надрукована на черпаному папері, який  зберігається більше  тисячі років. Сам папір виготовляли із бавовни і трав, зібраних у тих регіонах, звідки надійшли історії про добро.  На кожну сторінку створили окреме кліше, ретельно виведене каліграфічним почерком.

За час міжнародного соціального проекту у  створенні  «Книги Добра» участь  взяли більше 300 тисяч дітей та дорослих. Першу групу переможців, разом із дітками учасників АТО та вимушених переселенців, Президент України Петро Порошенко разом із дружиною Мариною Порошенко,  Президентом Словацької Республіки Андреєм Кіскою особисто зустріли та провели на оздоровлення  до Угорщини. 

Загалом, впродовж літа 2017 року відпочити в сусідній країні мали змогу 200 переможців унікального соціального проекту.

Сьогодні, 11 грудня, в ході апаратної наради з керівниками Департаментів та служб області першим заступником голови обласної державної адміністрації Андрієм Гижко винесено на розгляд та обговорено з очільниками профільних державних органів основні нагальні питання області.

Проблемні питання щодо створення «Центру бойової та спеціальної підготовки дітей та молоді Вінниччини», обговорили  сьогодні,11 грудня,  під час  наради, яка проводилась на базі обласної організації фізкультурно-спортивного товариства «Динамо»  України.

11 грудня, під час щотижневої робочої наради, директор Департаменту міжнародного співробітництва та регіонального розвитку облдержадміністрації Володимир Мережко поінформував керівників структурних підрозділів ОДА про проект Програми економічного і соціального розвитку Вінницької області на 2018 рік.

Енергетичне співробітництво було й залишається одним з ключових пріоритетів співпраці України та Європейського Cоюзу та одним з найбільш результативних напрямків виконання Угоди про асоціацію з ЄС. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час переговорів з Віце-президентом Європейської Комісії з питань Енергетичного Союзу Марошем Шефчовічем.

Глава Уряду підкреслив, що поточний рік став проривним в питанні стратегічного бачення розвитку вітчизняної енергетики. Так, ухвалено прогресивне законодавство у сфері енергоефективності, затверджено Енергетичну стратегію України на період до 2035 року, визначені основні орієнтири розвитку України як держави-транзитера газу та держави-власника розгалуженої мережі газових сховищ, які можуть стати складовою загальноєвропейської газорозподільчої та газотранспортної мережі. 

«Хотів би відзначити зусилля ЄК щодо сприяння у проведенні переговорів із залучення міжнародних компаній до консорціуму з управління українською ГТС, яка довела свою надійність і здатність забезпечувати безперебійний транзит газу», - сказав Володимир Гройсман. 

Окремо сторони торкнулися питань реалізації проектів з енергоефективності та участі ЄС у фінансуванні створеного на законодавчому рівні Фонду енергоефективності, ходу анбандлінгу НАК «Нафтогаз України», роботи Національного регулятора ринку електроенергетики та комунальних послуг, а також можливостей подальшої інтеграції українського ринку електричної енергії до європейського.

«Ми вдячні за те, що сторона ЄС схвально поставилася до ініціативи України в майбутньому приєднати свою енергетичну систему до континентальної енергетичної системи Європи та запропонувати в рамках Меморандуму про стратегічне співробітництво між Україною та ЄС в енергетичній сфері регулярно обмінюватися думками та статусом виконання цього проекту, - сказав Володимир Гройсман. – Так само були б дуже вдячні за можливу підтримку з боку сторони ЄС розвитку ринку газу в Україні з використанням біржі газу, що є наступним етапом розвитку ринку газу в Україні».

Про це під час форуму «Єврорегіон Карпати-Україна» на Львівщині у суботу  розповів Голова Верховної Ради України Андрій Парубій.

Обласна державна адміністрація та обласна Рада, спільно з Вінницькою міською радою реалізують другий етап стратегії, яка спрямована на те, щоб створювати конкурентоспроможні високооплачувані  робочі місця.

В цьому переконаний перший заступник голови Вінницької облдержадміністрації Андрій Гижко.

Президент України Петро Порошенко провів телефону розмову з Директором-розпорядником Міжнародного валютного фонду Крістін Лагард.

Петро Порошенко та Крістін Лагард скоординували підходи до створення Антикорупційного суду в Україні, з урахуванням відповідної ініціативи Глави держави, а також забезпечення ефективної діяльності антикорупційних інституцій.

Президент України та Директор-розпорядник МВФ закликали політичні сили у Верховній Раді України продемонструвати виключну відповідальність та об'єднатися у підтримці законопроекту щодо Антикорупційного суду для його якомога швидшого розгляду ще у цьому році.

Крістін Лагард запевнила, що МВФ підтримує зусилля української влади у питанні боротьби з корупцією з урахуванням досягнень на шляху започаткування відповідних антикорупційних інституцій.

Петро Порошенко поінформував Крістін Лагард про прогрес на шляху реформ в Україні.

Верховна Рада України схвалила вчасно підготовлений Урядом проект закону про Державний бюджет на 2018 рік, який передбачає зростання доходів бюджету до 1,2 трлн грн та зростання ВВП на 3%. За відповідне рішення проголосували  273  народних депутати.

Документ, розроблений у рамках трирічного бюджетного планування і з урахуваннямрекомендацій міжнародних фінансових організацій, розглядався у другому читанні і увібрав поправки та пропозиції народних депутатів.

Як підкреслював Глава Уряду Володимир Гройсман, бюджет є чітко пріоритезованим і спрямованим на розвиток і модернізацію держави.       

«Хочу подякувати всім за пропозиції, зауваження та остаточні рішення, ухвалені в Парламенті. Наступний, 2018 рік, має стати роком економічного зростання. Ми маємо досягти реальних змін у державі», - сказав Володимир Гройсман.   

Напередодні голосування по бюджету, Верховна Рада схвалила пов’язані з бюджетом зміни до Бюджетного та Податкового кодексів України. Під час обговорення документа урядовці та парламентарі погодилися, що цього року бюджетний процес відзначився злагодженою і конструктивною співпрацею Уряду, Парламенту, Президента та представників органів місцевого врядування. Сторони домовилися за результатами першого кварталу 2018 року розглянути можливість подальшого підвищення соціальних стандартів. 

Довідково

Кабінет Міністрів України відповідно до вимог законодавства подав проект Держбюджету на 2018 рік на розгляд Верховної Ради України 15 вересня поточного року. Через два місяці – 14 листопада - ВерховнаРада підтримала проект бюджету в першому читанні.

В рамках підготовки до другого читання, Уряд запропонував дещо оновити кошторис, передусім в частині фінансування найбільш актуальних  для економіки програм, а також переглянути макропоказники, зокрема інфляційні очікування. Разом з тим, ідеологія документа залишилася незмінною. Бюджет визнано бюджетом розвитку з повним урахуванням цілей децентралізації та орієнтирів економічного зростання. Основними пріоритетами залишаються фінансування потреб безпеки та оборони, запровадження низки програм підтримки реального сектору – передусім аграрної сфери та дорожнього будівництва, а такожпідвищення соціальних стандартів шляхом збільшення асигнувань на систему охорони здоров’я та освіти.

Загальні показники Державного бюджету на 2018 рік:

доходи Державного бюджету України у сумі 913.613.702,5 тис. гривень, у тому числі доходи загального фонду Державного бюджету України - у сумі 839.837.370,4 тис. гривень та доходи спеціального фонду Державного бюджету України - у сумі 73.776.332,1 тис. гривень, згідно з додатком № 1 до цього Закону;

видатки Державного бюджету України у сумі 988.634.334,5 тис. гривень, у тому числі видатки загального фонду Державного бюджету України - у сумі 906.650.267,4 тис. гривень та видатки спеціального фонду Державного бюджету України - у сумі 81.984.067,1 тис. гривень;

повернення кредитів до Державного бюджету України у сумі 7.332.772,3 тис. гривень, у тому числі повернення кредитів до загального фонду Державного бюджету України - у сумі 6.000.333,4 тис. гривень та повернення кредитів до спеціального фонду Державного бюджету України - у сумі 1.332.438,9 тис. гривень;

надання кредитів з Державного бюджету України у сумі 14.161.520,3 тис. гривень, у тому числі надання кредитів із загального фонду Державного бюджету України - у сумі 923.381,5 тис. гривень та надання кредитів із спеціального фонду Державного бюджету України - у сумі 13.238.138,8 тис. гривень;

граничний обсяг дефіциту Державного бюджету України у сумі 81.849.380 тис. гривень, у тому числі граничний обсяг дефіциту загального фонду Державного бюджету України - у сумі 61.735.945,1 тис. гривень та граничний обсяг дефіциту спеціального фонду Державного бюджету України - у сумі 20.113.434,9 тис. гривень, згідно з додатком №2 до цього Закону;

оборотний залишок бюджетних коштів у розмірі до 2 відсотків видатків загального фонду Державного бюджету України, визначених цією статтею.

Законом затверджено бюджетні призначення головним розпорядникам коштів Державного бюджету України на 2018 рік у розрізі відповідальних виконавців за бюджетними програмами, розподіл видатків на централізовані заходи між адміністративно-територіальними одиницями, розподіл видатків на здійснення правосуддя між місцевими та апеляційними судами, вищими спеціалізованими судами, органами та установами системи правосуддя згідно з додатками №3, №4, №5 і №8 до цього Закону.

Законом затверджено на 2018 рік міжбюджетні трансферти згідно з додатками №6 і №7 до цього Закону.

Законом затверджено перелік кредитів (позик), що залучаються державою до спеціального фонду Державного бюджету України у 2018 році від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів згідно з додатком №9 до цього Закону.

Документом визначено на 31 грудня 2018 року граничний обсяг державного боргу в сумі 1.999.347.176,8 тис. гривень та граничний обсяг гарантованого державою боргу в сумі 747.551.011,7 тис. гривень.

Законом установлено, що у 2018 році державні гарантії в обсязі до 24.000.000 тис. гривень можуть надаватися:

1) за рішенням Кабінету Міністрів України для забезпечення часткового виконання боргових зобов’язань суб’єктів господарювання - резидентів України за кредитами (позиками), що залучаються для фінансування інвестиційних проектів, в тому числі у сфері космічної діяльності;

2) на підставі міжнародних договорів України за такими можливими напрямами: фінансування інвестиційних, інноваційних, інфраструктурних та інших проектів розвитку, які мають стратегічне значення та реалізація яких сприятиме розвитку економіки України, проектів, спрямованих на підвищення енергоефективності та зміцнення конкурентних переваг українських підприємств.

Законом установлено у 2018 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2018 року - 1700 гривень, з 1 липня - 1777 гривень, з 1 грудня - 1853 гривні, а для основних соціальних і демографічних груп населення:

дітей віком до 6 років: з 1 січня 2018 року - 1492 гривні, з 1 липня - 1559 гривень, з 1 грудня - 1626 гривень;

дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2018 року - 1860 гривень, з 1 липня - 1944 гривні, з 1 грудня - 2027 гривень;

працездатних осіб: з 1 січня 2018 року - 1762 гривні, з 1 липня - 1841 гривня, з 1 грудня - 1921 гривня;

осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2018 року - 1373 гривні, з 1 липня - 1435 гривень, з 1 грудня - 1497 гривень.

Законом установлено у 2018 році мінімальну заробітну плату:

у місячному розмірі: з 1 січня - 3723 гривні;

у погодинному розмірі: з 1 січня - 22,41 гривні.

Документом встановлено, що у 2018 році рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення допомоги відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям” у відсотковому співвідношенні до прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення становить: для працездатних осіб - 21 відсоток, для дітей - 85 відсотків, для осіб, які втратили працездатність, та інвалідів - 100 відсотків відповідного прожиткового мінімуму.

Розмір державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям у 2018 році не може бути більше 75 відсотків рівня забезпечення прожиткового мінімуму для сім’ї.

Закон прийнято з урахуванням пропозицій Комітету з питань бюджету та техніко-юридичними правками.

В цьому переконаний перший заступник голови Вінницької облдержадміністрації Андрій Гижко.

Але проблему голова ОДА вбачає  в іншому: у Вінницькій області нараховується 780 тисяч економічно активного населення, а офіційно працюють 280 тисяч людей. 

Президент Петро Порошенко на нараді з медиками Львівщини подякував ініціативній групі, яка у дуже кроткий термін розробила і концепцію, і проект Закону України «Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості», а також народним депутатам, які проголосували за цей документ. Глава держави наголосив, що підпише Закони про медичну реформу та якість сільської медицини найближчим часом.

Президент звернувся до присутніх на нараді з проханням відповідального ставлення до сільської медицини з боку керівників усіх рівнів. «Щоб ми були однією командою», - додав Петро Порошенко.

Глава держави зазначив, що вирішив сьогодні не підписувати Закон про сільську медицину, як планувалося. «Тому, що це може бути неправильно інтерпретовано – що ми підписуємо сільську медицину (Закон – ред.), і не підписуємо медичну реформу (Закон – ред.). І найближчим часом буде підписано обидва Закони разом. Сподіваюсь, що це буде правильний мессидж суспільству», - зазначив Президент.

Петро Порошенко наголосив, що необхідно роз’яснювати наскільки ці зміни важливі і не дати нікому можливості уповільнити процес, забалакати і забюрократизувати. «Не хочу, щоб ми витратили гроші, побудували фельдшерсько-акушерський пункти і на цьому зупинились. Якщо не буде телемедицини, професійних лікарів, не буде працювати система, не буде обладнання, і ця «компанійщина» закінчиться через рік – то я не хочу до цього братися», - підкреслив Президент.

Він зауважив, що зробить все можливе, щоб українські лікарі відчували себе елітою суспільства.

Глава держави звернувся з проханням до медиків допомогти в цьому процесі. За словами Президента, 80% фельдшерсько-акушерських пунктів по Україні потребують доукомплектації, ще 10% - не існує. Петро Порошенко зазначив, що третина населення проживає у сільській місцевості і де-факто за останні 2-3 роки вони були позбавлені якісної медичної допомоги.

За його словами, лідери країн Євросоюзу та Сполучених Штатів Америки висловили готовність бути партнерами України у питанні якнайшвидшого запровадження сільської медицини. «Я вважаю, що ми маємо якнайшвидше розпочати цей процес. Це вкрай важливо», - додав він.

Президент також наголосив, що кошти, вкрадені представниками попередньої влади в українського народу та повернуті до Державного бюджету України завдяки зусиллям Генпрокуратури, в першу чергу мають бути спрямовані на проект сільської медицини. «Це не просто будівництво нових фельдшерсько-акушерських пунктів. Це затвердження мінімального обсягу обладнання, яке має бути  у кожному селі, умови для перебування там лікаря або представника середнього медичного персоналу, який зможе зробити всі необхідні аналізи на цьому обладнанні», - сказав він та додав, що це дозволить зберегти «золоті години» для встановлення діагнозу та призначення необхідного лікування. Крім  того, у кожному сільському ФАПі має бути автомобіль, який за необхідності зможе доставити пацієнта у лікарню.

«Ми значно підвищимо рівень медичного захисту і медичних послуг для 14-15 млн. українців, які живуть у сільській  місцевості», - сказав Президент.

Президент також підкреслив, що 4 млрд грн., виділені на сільську медицину в цьому році перейдуть на наступний рік, також в бюджеті наступного року передбачать 1 або 2 млрд грн. на ці цілі.

Він також наголосив на важливості якомога швидше зробити доступним для усіх громадян України, а особливо мешканців сільської місцевості широкосмуговий високошвидкісний Інтернет, який забезпечить роботу нової послуги – телемедицини.