Топ новини

Можливість ухвалити пенсійну реформу, яка змінить існуючу пенсійну систему, дозволить запровадити автоматичне осучаснення пенсій при одночасному зниженні дефіциту бюджету пенсійного фонду, зберігається, але парламентарям треба об’єднатися навколо ухвалення рішень. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман в своєму відеозверненні.

Він подякував Голові Верховної Ради Андрію Парубію, парламентарям з фракції Блоку Петра Порошенка, фракції Народний фронт, Радикальної партії Олега Ляшка за бажання працювати і ухвалювати зміни. Але разом з тим Глава Уряду висловив жаль з приводу того, що довести рішення до голосування не вдалося.  

«Сьогодні українській Парламент мав всі можливості ухвалити рішення щодо нової пенсійної системи, яка дасть можливість пенсіонерам отримати вищі пенсії. Пенсіонери чекають це роками… Але сьогодні цього не відбулося», - сказав Володимир Гройсман. 

Він звернув увагу, що ключова складність існуючої ситуації полягає в тому, що саме рішення Парламенту мало б стати основою всіх перерахунків пенсійних виплат.

«І ми до цього (перерахунку) готові. Але якщо рішення буде й далі затягуватися Парламентом, ми не зможемо зробити це (підвищити пенсії) в жовтні. Тож закликаю депутатів об’єднатися та ухвалити рішення наступного пленарного тижня – на початку жовтня. Ми свою роботу зробимо, 9 млн пенсіонерів отримають більші пенсії.   Закликаю всіх підготуватися і ухвалити рішення», - сказав Володимир Гройсман.

Сьогодні, 19 вересня, в актовій залі другого корпусу Донецького національного університету, голова Вінницької державної адміністрації, кандидат економічних наук Валерій Коровій читав лекцію для студентів економічного та філологічного факультетів ДонНУ імені Василя Стуса.

Ректор Донецького національного університету  імені Василя Стуса, доктор юридичних наук, професор Роман Гринюк, представляючи гостя, підкреслив, що такі зустрічі на початку нового навчального року відбуваються втретє, тож вже стали традиційними.

 У своїй лекції Валерій Коровій  торкнувся базових питань функціонування влади в сучасних умовах : «Сучасні владні структури по суті своїй мають бути менеджерами, які надають послуги населенню,що їх вибрало на посади. Вони ж часто, за інерцією, продовжують повчати людей як їм жити». Як приклад, Валерій Коровій навів «прозорий офіс» Вінницької міськради, який почав надавати адмінпослуги першим в Україні, ЦНАПи у районах,- це  ті ознаки, які свідчать про зміну повноважень владних структур як виключно «керуючих».

Голова ОДА пояснив студентам логіку сучасного економічного мислення. На яскравих прикладах він дав характеристику сучасним тенденціям та проблемам, які існують в економіці України в цілому та Вінницької області зокрема.

Враховуючи особливості Вінниччини, як аграрного регіону, очільник області підкреслив лідируючі позиції останніх років із виробітку продукції сільського господарства та  її експортному потенціалі. «Завдяки подоланню за останні два роки  картельних зговорів, аграрії Вінниччини можуть експортувати свою продукцію по реальній, а не заниженій ціні , отримуючи прибутки замість збитків».

Голова ОДА також навів приклади  успішних інвестиційних проектів, які здійснюються на території області, створюючи нові робочі місця, даючи сталу заробітну плату працівникам, що дозволяє вивести «з тіні» значну частину робочої сили.

Валерій Коровій поділився своїм баченням стратегічних шляхів розвитку регіону в цілому і  м. Вінниці, як його центру, а також відповів на численні запитання студентів  та викладачів університету.

Вельмишановний пане Президенте,

Ваші високоповажності,

Пані та панове,

Від імені України я щиро вітаю поважного пана Мирослава Лайчака з обранням Президентом 72-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН.

Пане Президенте, Україна повністю підтримує всі шість пріоритетів, визначених Вами на наступну сесію і готова сприяти Вам у ваших благородних зусиллях.

Чимало має бути зроблено, щоб втілити в реальність наше спільне бачення світу – мирного, процвітаючого та рівного.  

Виток насильства продовжує зачіпати все більше і більше країн та регіонів.

Транснаціональний тероризм, використання сили в міжнародних відносинах, розповсюдження зброї масового знищення, криза біженців, бідність, порушення прав людини та вразливість довкілля, лише декілька з тих викликів, які стоять перед нами. 

Масштаб викликів вимагає нашої рішучої та спільної відповіді.

Час діяти, і ми маємо дуже вузьке вікно можливостей, щоб уникнути сповзання в безповоротний хаос. 

Організація Об’єднаних Націй має бути на вістрі цього процесу.

Україна завжди виступала за необхідність реформування ООН з тим, щоб Організація відповідала вчасно та адекватно на більшість невідкладних глобальних викликів.

У цьому зв’язку, ми вітаємо зусилля, які Генеральний Секретар з першого дня свого обрання докладає для розробки і реалізації повноцінного та всеохоплюючого порядку денного реформування ООН.

Так само ми вітаємо і підтримуємо ініціативу Сполучених Штатів щодо просування ефективної і цілеспрямованої реформи Об’єднаних Націй.    

Всеохоплююча реформа Ради Безпеки давно уже назріла.

Сподіваємося, що 72-а сесія Генеральної Асамблеї сповістить про новий етап у міжурядових переговорах стосовно програми реформи Ради Безпеки.

Пане Президенте,

Дозвольте скористатися з цієї нагоди та чітко заявити, що ми, в Україні, не можемо не погодитися із закликом поважати та гарантувати суверенітет у глобальному вимірі.

Цей висновок, що як ніколи на часі, було справедливо проголошено вчора з цієї трибуни.

Коли засновувалася ООН, вона задумувалася для того, щоб підтримувати мир та безпеку у світі на основі принципів поваги до суверенітету та цілісності кордонів.

Нації-засновниці, серед яких була і Україна, прагнули убезпечити світ, де поважають суверенне право вільного вибору.

Це той принцип, на сторожі якого мали бути п’ять постійних членів Ради Безпеки в ім’я сталого миру та безпеки.  

Це саме той принцип, який так безцеремонно порушила проти моєї держави одна країна з цієї п’ятірки.

Це саме той принцип, який ми маємо повернути всіма засобами та інструментами, що є в наших руках.

І Україна – це саме те місце для інвестування у цю благородну справу в ім’я сталого миру та безпеки.

Це те, за що мільйони українців боряться з початку російської агресії в 2014 році в Криму і на Донбасі.

Трирічна війна з Росією – це 10 тисяч вбитих, 7% окупованої української території, 20% української економіки – захопленої, знищеної чи просто вкраденої.

Однак, найбільш страшним у цій ситуації є те, що Кремль свідомо обрав тактику посилення людських страждань.

Окупований кримський півострів, відповідно до правозахисників, уже перетворився на територію репресій.

Хто наважиться не погодитися з Кремлем, ризикує своєю свободою і навіть життям.

Українці та кримські татари зазнають арештів навіть через публікацію в соцмережах, або, як це сталося у випадку кримського фермера Володимира Балуха в грудні 2016 року – за вивішування українського національного прапора на приватному будинку.

Тривають переслідування лідерів Меджилісу – представницького органу кримських татар, чия діяльність заборонена російською окупаційною владою.

Лише тиждень тому, Ахтем Чийгоз, заступник глави Меджилісу, був засуджений до 8 років ув’язнення за виступ проти російської окупації.   

Інший заступник глави Меджилісу, Ілмі Умеров, який має серйозні проблеми зі здоров’ям, перебуває під домашнім арештом, і йому заборонено покидати Крим для лікування. 

Росія безцеремонно порушує Резолюцію Генеральної Асамблеї ООН 71/205 «Стан з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь (Україна)».

Вона продовжує ігнорувати усі заклики Управління Верховного комісара з прав людини забезпечити відповідний та безперешкодний доступ до Криму для міжнародних моніторингових місій з прав людини. 

Кремль не виконує також тимчасові запобіжні заходи, визначені Міжнародним Судом ООН.

Міжнародний Суд зажадав від Росії утримуватися від збереження чи накладення нових обмежень на можливість кримськотатарської громади зберігати свої представницькі інституції, включаючи Меджиліс, і забезпечити право українських громадян на навчання українською мовою. 

Така неповага Росії до міжнародних зобов’язань мусить отримати належну відповідь з боку міжнародної спільноти.

Міжнародна спільнота має уважно відстежувати ситуацію в Криму, щоб попередити новий геноцид проти кримських татар та українців, інспірований сучасними поборниками сталінської тоталітарної ідеології.

Я розраховую на підтримку вашими делегаціями ініціатив України щодо забезпечення дотримання прав людини в тимчасово окупованому Криму, зокрема наступної відповідної резолюції ГА ООН.

Ми маємо посилити міжнародний режим деокупації Криму.

Той факт, що на найвищому міжнародному рівні – Генеральній Асамблеї ООН – Росія визнана окупаційною державою доводить, що ми на правильному шляху.

Настав час створити міжнародну групу друзів українського Криму для координації наших спільних кроків та дій.

Ми розраховуємо на скоординовану та цілеспрямовану підтримку наших міжнародних партнерів.

Мілітаризація Криму є ще одним безпековим викликом, який зачіпає всю Південну та Східну Європу, а також Північну Африку та Близький Схід. 

Україна рішуче засуджує численні військові навчання, які проводяться в Криму, а також біля кордонів України, особливо «Захід – 2017».

Разом із нашими сусідами і партнерами ми закликаємо Росію забезпечити повну відповідність її дій до зобов’язань в рамках Віденського документа ОБСЄ та інших міжнародних правил, що регулюють військову діяльність.

Стан дотримання прав людини та безпекова ситуація на Донбасі є не менш драматичною, ніж в Криму.    

Цього року Україна ініціювала три значні спроби започаткування режиму припинення вогню – з нагоди Великодня, збору врожаю та шкільне перемир’я. Однак, російські окупаційні війська та їхні маріонетки знов їх всі порушили.   

У порушення Мінських домовленостей Росія продовжує направляти регулярні сили та постачати важке озброєння та боєприпаси окупаційним військам на території окремих районів Донецької та Луганської областей. 

Вона безцеремонно відкидає встановлення постійного контролю ОБСЄ над кордоном між Україною та Росією.

Питання звільнення заручників у рамках Мінського процесу зайшло в глухий кут.

Список українських заручників на Донбасі постійно зростає. Люди викрадаються навмисно. Єдиною їхньою провиною є проукраїнська позиція.

Ми пам’ятаємо про 16-річного Степана Чубенка, який був вбитий п’ятьма пострілами в голову після того, як росіяни побачили його з українською стрічкою.

Інший приклад.   63-річний теолог з Донецька, Ігор Козловський, більш, ніж два роки, перебуває у в’язниці через неправдиві обвинувачення та позбавлений можливості спілкування зі своєю сім’єю та друзями. 

Росія все ще утримує щонайменше 16 українських політв’язнів на своїй території.

Серед найбільш відомих – український режисер Олег Сєнцов та український журналіст Роман Сущенко. 

Просто замисліться.

Крадіжка землі іншого народу … викрадення людей … ведення прихованої війни … збиття цивільного літака ... поширення брехні по всьому світу – чи ця поведінка личить постійному члену Ради Безпеки?  

Росія є не контрибутором міжнародної безпеки, а її найбільшою загрозою.

Сьогодні Росія, мабуть, єдина країна в світі, яка має конфлікт – гарячий, заморожений чи потенційний – майже з усіма сусідами.

Пане Президенте,

Головна проблема Донбасу в тому, що Україна та Росія прагнуть цілковито протилежного.

Україна хоче миру та відновлення суверенітету над своєю територією. 

Росія хоче контролю над Україною і підриває всі зусилля, спрямовані на відновлення нашого суверенітету у рамках кордонів нашої держави.

Росія прагне обміняти мир в Україні на свободу України.

Україна ніколи не прийме таку домовленість. Не прийме її і міжнародна спільнота.

Нещодавні гібридні «миротворчі пропозиції» від Москви є ще одним прикладом справжніх амбіцій Росії, яка прагне легалізувати своїх маріонеток та заморозити конфлікт назавжди.

Ми вітатимемо будь-яку пропозицію, що принесе мир в нашу країну.

Переконані, що повноцінна миротворча операція ООН є єдиним ефективним рішенням для деескалації, захисту народу України та для наближення нас до політичного врегулювання.

Саме тому мандат миротворців повинен покривати усю окуповану територію, включаючи українсько-російський державний кордон.

Це обов’язкова умова.

Поки кордон використовується як ключовий шлях для постачання озброєння та особового складу на Донбас, доти не буде миру в моїй країні.  

В основі цієї місії мають бути керівні принципи миротворчої діяльності ООН.

Одним з них є неупередженість миротворців. У такій місії нема місця для представників агресора. Вони не можуть бути її частиною за визначенням.

Наголошую, що будь-яке зловживання миротворчими інструментами ООН для закріплення наживи агресії є неприйнятним.

Якщо ми маємо можливість принести мир у серце Європи – то для цього повинні визначити правильні параметри.

Повноцінна міжнародна присутність може також допомогти нам впоратися зі зростанням терористичної діяльності на територіях, які зачепив конфлікт.

Терористичний компонент гібридної війни Росії проти України є чітко вираженим і став реальністю щоденного життя на Донбасі.

Три роки тому, світ був приголомшений збиттям в небі над Донбасом рейсу Малайзійських авіаліній MH 17 з 298-а людьми на борту.

Україна рішуче налаштована робити все можливе для притягнення до відповідальності усіх причетних до цього масового вбивства.

Тривають два розслідування – технічне та кримінальне.

Обидва виявили конкретні деталі.

Ті, хто стояв за цим жахливим злочином, прибули з Росії. Ракета була доставлена з Росії.

Смерть жертв рейсу МН17 на совісті Росії.

П’ять країн, що складають Спільну слідчу групу, вирішили притягнути до відповідальності винних за збиття МН17 у рамках нідерландської правової системи. 

Цього року, Міжнародний Суд розпочав слухання у справі України проти Росії за порушення Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму (1999).

Ми сподіваємося, що рішення суду найвищої інстанції ООН допоможе притягнути Російську Федерацію до відповідальності за численні порушення міжнародного права та фінансування злочинів, скоєних з 2014 року.

Розраховуємо на підтримку та сприяння з боку усіх держав-членів ООН у цьому процесі.

Пане Президенте,

Протягом десятиліть, Україна була рішучим контрибутором до глобальної безпеки.

В ім’я миру та в обмін на безпекові гарантії, Україна віддала свій третій найбільший у світі ядерний арсенал.

Двадцять років потому в Україну вдерся той, хто обіцяв поважати та (якщо необхідно) захищати державні кордони України.

Тим не менш, ми залишаємося рішучими прихильниками глобального нерозповсюдження та роззброєння.

Саме тому, ми суворо засуджуємо ядерні випробування та багаторазові запуски балістичних ракет, здійснені Північною Кореєю.

Ми глибоко стурбовані постійним вилученням ресурсів, за рахунок  першочергових людських потреб, задля підживлення ядерного арсеналу Пхеньяну, у поєднанні з серйозними порушеннями прав людини.

Ми рішуче виступаємо за посилення заходів, спрямованих на припинення незаконної діяльності Пхеньяну та повернення Північної Кореї у міжнародно-правове поле.

Водночас, дозвольте мені підтвердити заклик України до Ради Безпеки ООН провести детальне розслідування щодо розробки ядерних і ракетних програм Північної Кореї з метою виявлення будь-якої можливої зовнішньої допомоги Пхеньяну в цій сфері. 

Ми висловлюємо наше найглибше занепокоєння у зв’язку з теперішньою ситуацією в Сирії.

Вважаємо, що повне виконання та дотримання слова і духу Женевського Комюніке 2012 року та Резолюції РБ ООН 2254 є безумовно необхідним для врегулювання конфлікту в тій країні.

Що привертає нашу особливу увагу у контексті цього кривавого конфлікту, то це використання Росією окупованого Криму як військового форпосту для проектування військової сили в Сирії.

У той час як там триває війна, велика кількість російського військового обладнання перевозиться до Сирії кораблями, що базуються в портах Криму.

Надзвичайно тривожно і те, що Африканський континент теж продовжує страждати від низки неврегульованих конфліктів.

Як непостійний член Ради Безпеки ООН, моя країна не шкодувала зусиль для підтримки Африканського континенту та збереження головних принципів міжнародного порядку – суверенітет, невтручання у внутрішні справи, верховенство права та мирне врегулювання спорів.

Як Голова Комітету, створеного Резолюцією Ради 2127, ми активно підтримували регіональні та міжнародні зусилля для стабілізації ситуації в Центральній Африканській Республіці.

З січня 2017 року Україна перебрала головування 1591 Комітету з питань Судану. Ми маємо твердий намір підтримати міжнародні зусилля з врегулювання конфлікту в Дарфурі.

Африканські країни може цілковито розраховувати на Україну як на надійного друга.

Пане Президенте,

Моя країна повністю віддана імплементації Порядку денного сталого розвитку 2030 та Цілей сталого розвитку. 

Незважаючи на серйозні витрати на оборону, які сягають більше 5% ВВП, Україна продовжує здійснювати фундаментальну трансформацію - боротися з корупцією, просувати судову та правоохоронну реформи, впроваджувати децентралізацію, покращувати бізнес-можливості.

Півтора роки тому економічна ситуація в Україні була настільки складною, що ми могли лише мріяти про макроекономічну стабілізацію.

Тепер у нас є всі підстави заявити про економічне відновлення.

Серед ключових пріоритетів Порядку денного ООН у галузі розвитку 2030 в Україні – забезпечення сталого енергопостачання, забезпечення продовольчої безпеки, сприяння розвитку інновацій та стабільної інфраструктури, а також просування ефективної системи охорони здоров'я, доступної освіти та гідної праці.

Я впевнений, що жодна країна не в змозі самотужки досягти сталого розвитку без стійкого миру та безпеки. 

Тому, зміцнення миру та сприяння посиленню безпеки має стати рушійною та об’єднуючою силою наших спільних зусиль з досягнення Цілей сталого розвитку.

Україна віддана нашим зобов’язанням відповідно до Паризької кліматичної угоди.  

Наші наміри щодо цього питання дуже серйозні. Україна була першою європейською країною, яка віддала на зберігання свою ратифікаційну грамоту Організації Об'єднаних Націй.

Пане Президенте,

Організація Об’єднаних Націй завжди відігравала провідну роль у забезпеченні того, щоб злочини минулого ніколи не могли повторитися. 

72-а сесія Генеральної Асамблеї співпадає з 85-тою річницею одного з найбільш смертоносного злочину ХХ століття – Голодомору.

Це був штучний голод в Україні в 1932-1933 роках, організований тоталітарним режимом Сталіна, який призвів до загибелі від 7 до 10 мільйонів українців.

Доктор Рафал Лемкін, автор Конвенції про запобігання та покарання злочину геноциду, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН в 1948 році, назвав знищення української нації «класичним прикладом геноциду».

Я закликаю держави-члени ООН прийняти власне історичне рішення про визнання Голодомору актом геноциду.

Пане Президенте,

Це час випробувань для усіх нас. Все більше людей гине у війнах та стихійних лихах. Істина затьмарена «пост-правдою». Світ знову поділений між тими, хто вірить, що свобода є необхідною, і тими, хто вважає свободу неважливою. Одна група прагне побудувати краще майбутнє. Інша – тягне нас у минуле. Настав час для тих, хто вірить у свободу, єдність. Настав час для свободи бути сильними, переконливими і переконаними. Давайте будемо такими!

Дякую за увагу.

Україна має всі можливості в середньостроковій перспективі увійти до ТОП-40 країн рейтингу Всесвітнього банку Doing Business і запровадити розумні регуляції, які дозволять наростити сектор малого й середнього підприємництва в економіці і зробити його потужною точкою росту. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час зустрічі з підприємцями.          

Глава Уряду взяв участь у відкритті нової он-лайн платформи спілкування та взаємодії  влади й бізнесу, розробленої за сприяння Офісу ефективного регулювання BRDO та Представництва ЄС в Україні. Нова платформа дозволяє підприємцям швидко розпочати власну справу за 15 напрямками, причому здебільшого в галузі малого й середнього підприємництва  – від ресторану до приватного дитячого садка й кабінету сімейного лікаря.  Платформа представлена в Києві і до неї долучилися  три українські міста - Миколаїв, Чернівці й Вінниця.

«У нас є величезне завдання з точки зору розвитку національної економіки. І воно буде виконано, в тому числі,  тоді, коли ми розвиватимемо малий й середній бізнес, коли  започаткувати власну справу буде легко й прозоро», - сказав Володимир Гройсман.

Він підкреслив, що Уряд робить багато для досягнення поставленої цілі. Вже скасовані понад 360  безпідставних та безглуздих регуляцій, натомість розроблені законопроекти, ухвалення яких дозволить покращити умови ведення бізнесу в Україні.

«Впевнений, що регуляція в державі має бути розумна, а дерегуляція – помірна. І все має бути направлене на забезпечення якості ведення бізнесу», - сказав Прем’єр-міністр.

При цьому він сказав, що проблеми у підприємців існують, і стосуються вони підключення до мереж, виділення земель тощо. «Такі проблеми,  але там, де місцева влада відповідальна, де запроваджені прозорі й зрозумілі правила гри, там ми бачимо розвиток. І про такі практики маємо говорити й приводити приклади, - сказав Глава Уряду. - Ми можемо і маємо все, аби зробити бізнес успішним і посилити свої позиції в рейтингу Doing Business – увійти до ТОП-40 країн рейтингу. Це реальність».

Сьогодні у  кіноконцертній залі «Плеяда» відбувся урочистий пленум, присвячений 100-річчю з часу заснування організації Профспілки освітян Вінниччини. У святковому заході взяли участь: голова облдержадміністрації Валерій Коровій, народний депутат України Сергій Кудлаєнко, голова обласної Ради Анатолій Олійник, заступник Вінницького міського голови Галина Якубович,  заступник Голови Профспілки  працівників освіти і науки України Любов Гарбаренко, профспілкові керівники областей України, ветерани профспілкового руху.

Урочистості розпочалися із перегляду фільму-нарису про  історію створення та  діяльність Вінницької обласної організації  профспілки працівників освіти і науки України за 100 років існування.

У вітальному слові голова ОДА Валерій Коровій зазначив: «Ми пережили дуже непростий час, особливо за останню чверть століття. Усі тут присутні пам’ятають мільйонні заборгованості по виплатам заробітних плат  бюджетникам, іноді борги не виплачувались 5 місяців, або виплачувались у натуральному вимірі – продуктами, речами, засобами гігієни тощо. Сьогодні ж  місячний фонд заробітної плати  в цілому по області  становить майже      1 млрд грн..Виплата відпускних та оздоровчих коштів освітянам склала біля 700 млн. грн.. Сьогодні до освітян прикута увага Уряду. Новий Закон  України про освіту визначає засади розвитку галузі на багато років наперед. Тільки у 2017 році середньомісячна заробітна плата  педагогічним працівникам зросла на 50%. І це – лише перший крок. Прем’єр-Міністр України Володимир Гройсман констатував, що на галузь освіти виділяються значні асигнування і добробут освітян зростатиме».

Сердечно привітали профспілкових лідерів освітян Анатолій Олійник та Галина Якубович. Заступник Вінницького міського голови також зачитала вітальну адресу від Кабінету Міністрів України.

Керівники області та міста вручили Почесні грамоти та відзнаки  кращим  працівникам Профспілки освітян Вінниччини.

Почесні грамоти Верховної Ради України колективу Профспілки освітян Вінниччини, а також  голові Вінницької обласної організації Профспілки Сергію Пугачову та лідерам профспілкових організацій області вручив народний депутат України Сергій Кудлаєнко.

Квіти , вітальні адреси, подарунки та концертні номери  - усе на святі  віншувало працівників освітянської ниви.

За 100 років своєї діяльності обласна організація Профспілки працівників освіти і науки, яка  нині налічує понад 70 тисяч членів,проявила себе як об’єднання однодумців із власними традиціями. Профспілка освітян  бере  активну участь в суспільному житті області, захищає трудові, соціально-економічні права й інтереси освітян, проводить широку просвітницьку роботу серед молоді.

Президент Петро Порошенко під час робочого візиту до США провів зустріч з Президентом Європейської Ради Дональдом Туском.

Співрозмовники обговорили ситуацію на Донбасі та скоординували позиції щодо української ініціативи із розгортання миротворчої операції ООН на окупованій частині Донбасу. Президент України подякував за рішення про продовження санкцій проти Росії.

Окрему увагу Петро Порошенко та Дональд Туск приділили питанню де-окупації Криму.

Співрозмовники також обговорили підготовку до Саміту "Східного партнерства", який відбудеться в Брюсселі у листопаді.

Кабінет Міністрів України вчасно подав до Верховної Ради проект державного бюджету на 2018 рік і готовий до всебічного діалогу по ключових аспектах документа. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час зустрічі з експертами, присвяченій обговоренню проекту бюджету.  

«Бюджет  опублікований, вже є коментарі, і я буду дякувати за поради й оцінки. Хочу, аби ми вийшли на якісний документ для прийняття у другому читанні й в цілому. Чим  раніше ми це зробимо, тим буде краще для держави, - сказав Глава Уряду. – Ми повністю відкриті. За пріоритети бюджету я готовий боротися і доводити свою позицію, а технічні питання – будь ласка, давайте дискутувати. Ми тестуємо й корегуємо свої рішення в такому діалозі».   

Глава Уряду нагадав основні аспекти бюджету та макропоказники, на яких розрахований документ. Так, Кабінет Міністрів закладає прогноз росту економіки в 2018 році на 3%, інфляції – 7% і дефіциту – 2,7% ВВП. Разом з тим заплановані доходи бюджету – понад  1 трлн грн, ріст мінімальної заробітної плати – до 3723 грн. Зростання  видатків по соціальних програмах, у тому числі по програмі субсидій – до понад 122 млрд грн. Безпека й  оборона – не менше 5% ВВП, у тому числі армія – не менше 3%.  Бюджет дорожніх робіт – 44 млрд грн, у тому числі  4 млрд грн на дорогу «Львів – Одеса» через  Вінницю, Умань, Миколаїв і Херсон.

Далі – розвиток агросектору, який має стати точкою росту. Загальне асигнування на галузь на 2018 рік – 7,3 млрд грн, у тому числі 1 млрд грн на програму розвитку фермерства, 1 млрд грн на програму компенсації вартості техніки українського виробництва, 2 млрд на програму підтримки тваринництва і побудову нових комплексів.  До кінця року, як очікують в Уряді, буде сформована й узгоджена програма кредитування аграріїв з боку державних банків.           

Окрема увага бюджету – освіті, і передусім зростанню на 25% зарплат вчителів, медицині в частині продовження започаткованих цього року програм та змін, науці й культурі.  

 «Де я бачу ризики? На місцях. Там більше ресурсів, але відповідальність треба підтягувати. - сказав Володимир Гройсман. – А наш бюджет – так, дуже амбіційний. І нам треба ставити високу планку. На що я готовий піти заради ухвалення документа? Можливо, можу погодитися на пріоритетне фінансування окремих галузей. Але на поступки із совістю – не піду ніколи», - підкреслив Глава Уряду.     

На цьому голова обласної державної адміністрації Валерій Коровій наголосив 19 вересня під час відвідин обласної клінічної лікарні ім. Пирогова.

Керівник Вінниччини проінспектував хід оснащення новозбудованого приміщення хірургічного корпусу меблями та необхідним обладнанням, наголосивши, що обласна влада максимально сприятиме завершенню усіх робіт.

«Ми пішли свідомо на те, щоб ввести в дію першу чергу. Базове питання – щоб в цей великий корпус увійшло життя. Водночас ми не припинили фінансувати інші об’єкти, купуємо обладнання. Тож ми не зупиняємось», - підкреслив Валерій Коровій.

Голова облдержадміністрації також зазначив, що до кінця року очікується придбання медичного обладнання для закладу на загальну суму 45 млн. гривень шляхом відкритих тендерних процедур . «В цьому питанні є підтримка Уряду, має надійти додаткова дотація на 100 млн. гривень. І ми повинні доукомплектувати операційні і реанімацію», - наголосив керівник ОДА.

Як повідомив головний лікар обласної клінічної лікарні ім. Пирогова Олександр Жупанов, перші партії обладнання почнуть надходити вже у жовтні.

Президент Петро Порошенко під час відвідання Військової академії «Вест-Пойнт» наголосив, що Україна бореться і за свою землю, і за свободу всього світу.

«Весь світ з нами і ми маємо ефективний інструмент – санкції проти російської економіки», - зауважив Глава держави, відповідаючи на питання учасників зустрічі. Він наголосив, що санкції проти Росії є інструментом, який примушує її сісти за стіл переговорів. Петро Порошенко розповів про розпочаті перемовини щодо миротворчої місії ООН на Донбасі.

«Росія нелегальною анексією Криму і агресією на Сході моєї країни повністю зруйнувала післявоєнну світову безпеку, яка базувалася на Раді безпеки ООН. Оскільки один із постійних членів Радбезу, який має право вето, став агресором. Тому ми маємо вирішити, як реформувати світову систему безпеки», - зазначив він. За словами Президента, найбільш ефективним інструментом на сьогоднішній день залишається НАТО.

Глава держави також нагадав, що у 1994 році Україна відмовилась від третього за потужністю ядерного потенціалу, отримавши гарантії безпеки від країн Будапештського меморандуму, який мав забезпечити безпеку, суверенітет і територіальну цілісність нашої держави. Його підписали низка країн, в тому числі США.

«Натомість, ми зараз маємо доводити, що система нерозповсюдження масової зброї мала би працювати. В інакшому випадку щороку виникатимуть нові Північні Кореї», - наголосив Петро Порошенко, відзначивши важливість трансатлантичної єдності та солідарності з Україною.

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман  ініціював розробку спеціальної програми підтримки українських агровиробників з боку державних банків шляхом залучення інвестицій та запровадження прийнятних умов кредитування. Про це він сказав під час наради з питань кредитування сільськогосподарських виробників за участю членів Уряду, представників профільних агроасоціацій та керівництва державних банків.   

«Ми зібралися за 3 місяці до ухвалення держбюджету, аби ми визначилися і схвалили відповідну програму, - сказав Володимир Гройсман. – Нам потрібно усвідомити, що йдеться про інвестування в розвиток та економічний ріст».

Документ, як очікується, розроблятиме спеціальна міжвідомча робоча група, участь в якій візьмуть представники банківського сектору. Робочу групу очолить перший заступник Міністра економічного розвитку - Максим Нефьодов. Перші результати роботи групи мають бути представлені на розгляд Уряду до 1 листопада. 

Глава Уряду нагадав, що обсяг державної підтримки агросектору на 2018 рік запланований в обсязі близько 7,3 млрд грн, в тому числі 1 млрд грн – на підтримку фермерів і 2 млрд грн – на здешевлення кредитів для створення нових молочнотоварних комплексів. За словами Прем’єр-міністра, таким чином Уряд закладає основу для розвитку тваринництва та зростання цього сегменту агровиробництва.  Окрема стаття видатків – продовження програми компенсації 20% вартості вітчизняної сільськогосподарської техніки.

«Цього року ми виділили на цю програму 550 млн. Зараз програма починає діяти. Якщо візьмемо плани 2018 року – це вже 1 млрд грн. Я переконаний, що програма підтримки буде змінювати структуру виробництва техніки, а саме - вести до зменшення імпорту і посилення локалізації виробництва саме в Україні», - сказав Володимир Гройсман.

В ході зустрічі представники банківського сектору погодилися на пропозицію Уряду, розповіли про своє бачення реалізації програм підтримки і заявили про готовність працювати з реальним сектором, передусім в сегменті малого й середнього бізнесу.

«Доступ до розумних кредитних ресурсів  - один з шляхів зростання. Нам треба  сфокусувати адресність допомоги, заздалегідь розробити всі нормативні акти, аби з січня розпочати реалізацію всіх ініціатив. Завдання - відродити тваринницькій комплекс", - підкреслив Володимир Гройсман.  

Сьогодні,18 вересня, в урочистостях  з нагоди відкриття  на базі аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України у Вінницькій області нової пожежно-рятувальної частини взяли участь Голова Державної служби України з надзвичайних ситуацій, генерал-лейтенант служби цивільного захисту Микола Чечоткін, начальник ГУ ДСНС України у Вінницькій області, полковник служби цивільного захисту Руслан Шевчук, голова громади с. Якушинці  Василь Романюк.

«Сьогодні насправді знакова подія ,- зазначив у  вітальному слові  голова облдержадміністрації Валерій Коровій,– ми робимо ще один крок в напрямку реалізації комплексної програми, спрямованої на забезпечення безпеки наших людей. У святковий день, коли ми відзначаємо День рятівника, варто пам’ятати,що ми живемо у час великих змін та викликів, але разом з тим – це час нових можливостей і прагнень по-новому дивитись у завтрашній день. Питання безпеки наших громадян є надзвичайно відповідальним. Тож користуючись нагодою, хочу подякувати керівникам ГУ ДСНС України у Вінницькій області  та Якушинецькій громаді за підтримку, в тому числі і матеріальну, в створенні на території с. Якушинці пожежно-рятувального загону та сучасного, добре оснащеного пожежного депо».

Вітаючи особовий склад пожежно-рятувальної частини та жителів  Якушинецької ОТГ, присутніх на урочистостях, Голова Державної служби України з надзвичайних ситуацій  зазначив: «Відкриття цієї частини дасть змогу підвищити рівень оперативного реагування на надзвичайні ситуації та в цілому буде впливати на можливість збереження життя і здоров’я людей. Цей підрозділ буде виконувати завдання по ліквідації пожеж та надзвичайних ситуацій,  які можуть виникнути в Якушинецькій  об’єднаній територіальній громаді ,до складу якої входять 7 населених пунктів. Впевнений, що новостворений загін із честю впорається із поставленими завданнями. Це наш обов’язок»,- підкреслив Микола Чечоткін.

Група пожежно-рятувальних робіт АРЗ СП дозволить бійцям ДСНС швидше прибувати на виклики, адже раніше під час пожеж на виклики у північній частині Вінницького району виїжджали машини з підрозділів обласного центру. У складі новоствореного підрозділу нестимуть службу 17 рятувальників -  4 караули, на озброєнні яких знаходитиметься два спеціальних автомобілі. Територіально це дасть змогу обслуговувати  сім сіл Якушинецької ОТГ та інші населені пункти.

Загальна вартість будівельно-ремонтних робіт підрозділу склала близько 700 тисяч гривень, з яких 200 тисяч було виділено Якушинецькою об’єднаною територіальною громадою.

Після урочистої частини високопосадовці оглянули  частину будівель, що були спеціально переобладнані, оснащені, в т. ч. і за кошти Якушинецької територіальної громади та забезпечують необхідні умови для розміщення  і утримування техніки та виконання  рятувальниками службових обов’язків.

З нагоди професійного свята біля Вінницького обласного українського академічного музично-драматичного театру імені Садовського керівники області та міста  передали ГУ ДСНС у Вінницькій області два аварійно-рятувальних автомобілі та  апарати захисту органів дихання та зору на стисненому повітрі для рятувальників. 

Техніка була придбана  за кошти обласного та міського бюджетів, загальною вартістю майже 5 млн. гривень. 

Керівники області констатували, що Вінниця та  Вінницька область – один з кращих регіонів України щодо роботи рятувальників. В свою чергу головний рятувальник країни зазначив: «Мені надзвичайно приємно бути тут. Хочу висловити глибокі слова вдячності керівництву області та міста за підтримку нашої служби. Сьогодні це досить важливо і ці два автомобілі значно підвищать ефективність роботи наших підрозділів, що в цілому вплине на те, що ми будемо вчасно приїжджати та рятувати».

Після офіційних привітань керівництво ДСНС, області та міста разом оглянули придбану  спецтехніку, аби перевірити її комплектацію, яка одразу з площі вирушила на бойове чергування у Державні пожежно-рятувальні частини.

Урочисті заходи з нагоди відзначення Дня рятівника відбулися 18 вересня у приміщення обласного музично-драматичного театру ім. Садовського.

Із професійним святом тих, хто повсякчас готовий прийти на допомогу, нерідко ризикуючи й власним життям, вітали голова Державної служби України з надзвичайних ситуацій, генерал-лейтенант служби цивільного захисту Микола Чечоткін, голова обласної державної адміністрації Валерій Коровій, голова обласної Ради Анатолій Олійник, Вінницький міський голова Сергій Моргунов та керівники силових структур регіону.

«Людське життя – це справжній скарб, але, на превеликий жаль, життєві обставини бувають далекі від ідеальних. І в цей непростий час ми по-особливому ставимось до поняття безпеки, - зазначив у вітальному слові голова облдержадміністрації Валерій Коровій. - З огляду на ті виклики, які стоять сьогодні перед нами, ваша робота має надзвичайно важливе значення. І як голова обласної державної адміністрації, я глибоко переконаний в тому, що наше обласне управління з питань надзвичайних ситуацій є найкращим в Україні. Тож хотів би щиро подякувати вам за роботу, за вашу службу, натхнення та прагнення прийти на допомогу».

Голова ж Державної служби України з надзвичайних ситуацій Микола Чечоткін, вітаючи колег зі святом, водночас наголосив, що за ініціативи Президента України та підтримки Прем’єр-міністра, з 1 жовтня заробітна плата для рятувальників буде підвищена на тисячу гривень. Відтак мінімальна заробітна платня для працівників Служби становитиме 6 тисяч гривень.

Під час урочистостей на адресу рятувальників звучали слова вітань і від голови обласної Ради Анатолія Олійника та Вінницького міського голови Сергія Моргунова.

Крім того, з нагоди професійного свята окремі працівники оперативно-рятувальної служби були відзначені відомчими нагородами, а також Почесними грамотами обласної державної адміністрації та обласної Ради й грамотами Вінницької міської ради.

Для довідки. Щодня понад 2 тисячі рятувальників стоять на захисті Вінницької області, рятуючи людей від пожеж, аварій, катастроф та інших надзвичайних ситуацій.

Протягом поточного року підрозділами області для проведення заходів з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, гасіння пожеж та проведення інших рятувальних заходів здійснено близько 8 400 виїздів. У результаті проведених заходів ліквідовано понад 2 тисячі пожеж, 270 разів рятувальники виїжджали для надання допомоги населенню та іншим спеціальним службам.

Президент Петро Порошенко підписав Указ №278/2017 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 вересня 2017 року «Про пропозиції до проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» по статтях, пов'язаних із забезпеченням національної безпеки і оборони України».

Глава держави увів у дію відповідне рішення РНБО. Контроль за його виконанням покладено на Секретаря Ради національної безпеки і оборони України Олександра Турчинова.

Рада національної безпеки і оборони України доручила Кабінету Міністрів України передбачити у проекті Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» видатки на забезпечення національної безпеки і оборони України в обсязі не менше 5% від валового внутрішнього продукту для сектору безпеки і оборони України. При цьому фінансування потреб сектору безпеки і оборони України передбачити в обсязі не менше 165 372,3 млн гривень, у тому числі не менше 158 997,3 млн гривень – із загального фонду Державного бюджету України, 6 375,0 млн гривень – із спеціального фонду Державного бюджету України.

Зокрема, для Міністерства оборони України у 2018 році має бути передбачено фінансування за рахунок коштів загального фонду Держбюджету в обсязі 81 689,2 млн гривень, а за рахунок коштів спеціального фонду – в обсязі 1 625,3 млн гривень.

На фінансування Національної гвардії України у 2018 році має бути передбачено фінансування за рахунок коштів загального фонду Держбюджету в обсязі 10 354,0 млн гривень, за рахунок коштів спеціального фонду – в обсязі 739,0 млн гривень.

Уряд має передбачити також фінансування Національної поліції України в обсязі 24 277,2 млн гривень за рахунок коштів загального фонду Держбюджету та 90,0 млн гривень за рахунок коштів спецфонду Держбюджету.

Адміністрації Державної прикордонної служби України у 2018 році має бути виділено фінансування в обсязі 9 010,6 млн гривень за рахунок коштів загального фонду Держбюджету та 33,2 млн – за рахунок коштів спецфонду. Державній службі України з надзвичайних ситуацій має бути передбачено фінансування в обсязі 9 774,6 млн гривень із загального фонду і 969,4 млн гривень із спецфонду Держбюджету 2018 року.

У Державному бюджеті 2018 року на фінансування Служби безпеки України має бути передбачено 7 491,1 млн гривень за рахунок коштів загального фонду та 160,9 млн гривень – за рахунок коштів спецфонду.

Уряду також доручено розглянути питання щодо фінансування у 2018 році Державної цільової програми створення та освоєння виробництва боєприпасів та продуктів спеціальної хімії на період до 2021 року і Державної цільової програми реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу на період до 2021 року в обсязі 0,5% від валового внутрішнього продукту (але не менше 6,0 млрд гривень) понад обсяг видатків на фінансування сектору безпеки і оборони, який визначений Концепцією розвитку сектору безпеки і оборони України, затвердженою Указом Президента України від 14 березня 2016 року № 92.

Кабінет міністрів має також планувати щороку видатки для фінансування органів сектору безпеки і оборони за рахунок спеціального фонду Державного бюджету відповідно до поданих ними обґрунтованих пропозицій.

Починаючи з 2018 року Уряд має залишати в повному обсязі надходження до спеціального фонду Державного бюджету України для фінансування потреб органів сектору безпеки і оборони України, що забезпечили такі надходження.

Також у 2018 році мають бути вжиті заходи щодо забезпечення першочергового фінансування діяльності суб'єктів сектору безпеки і оборони України за такими пріоритетними напрямами:  посилення системи протиповітряної оборони держави та можливостей авіації Повітряних Сил Збройних Сил України; реалізація державної політики у сфері кібербезпеки, виконання заходів з розвитку та модернізації спеціального зв'язку та захисту інформації; виконання Національної розвідувальної програми на 2016 – 2020 роки; посилення контррозвідувального захисту та боротьби з тероризмом і диверсійною діяльністю; проведення інтенсивної бойової підготовки частин і підрозділів ЗСУ та інших утворених відповідно до законів України військових формувань; облаштування державного кордону України; реалізація соціальних гарантій військовослужбовців, насамперед збільшення у структурі грошового забезпечення військовослужбовців питомої ваги посадових окладів, окладів за військовим званням;

Уряду доручено підготувати у десятиденний строк після набрання чинності Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» проект основних показників державного оборонного замовлення на 2018 – 2020 роки та подати на розгляд Раді національної безпеки і оборони України.

Крім того, Кабмін має розглянути до 1 листопада 2017 року питання запровадження механізму пільгових іпотечних кредитів для забезпечення житлом військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та членів їх сімей.

Україна не планує обмежувати експорт м'яса, натомість Уряд запропонує низку рішень, які дозволять наповнити внутрішній ринок цим продуктом і, таким чином, знизити ціну на нього. Про це сказав Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман.

"Експорт обмежувати не будемо. Натомість є (інші)  рішення, ми покажемо", - сказав Володимир Гройсман.

15 вересня  в концертному залі готелю «Франція» відбулись урочистості з нагоди відзначення 20-річчя  потужного підприємства з австрійським капіталом ТОВ «Аграна Фрут Україна».

В урочистому заході взяли участь Надзвичайний та Повноважний Посол Республіки Австрія Герміне Поппеллер, голова Вінницької облдержадміністрації Валерій Коровій, Вінницький міський голова Сергій Моргунов, директор Департаменту міжнародного співробітництва та регіонального розвитку облдержадміністрації Володимир Мережко, керівництво концерну, інші посадові особи та представники бізнес-кіл Вінниччини та України.

Основним видом діяльності ТОВ «Аграна Фрут Україна» є вирощування плодів і ягід, таких як суниці, малини, вишні, яблука. На підприємстві широко застосовуються прогресивні західні технології та якісний посадковий матеріал з Австрії, Німеччини, Голландії, Чехії, що в свою чергу забезпечує високу якість і конкурентоздатність продукції.

Голова облдержадміністрації Валерій Коровій та Вінницький міський голова Сергій Моргунов урочисто вручили вітання від Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана. В свою чергу, очільник Вінниччини нагородив колектив ТОВ «Аграна Фрут Україна» почесною грамотою облдержадміністрації та обласної Ради, а відтак звернувся з вітальним словом:

«Сьогодні ТОВ «Аграна Фрут Україна» є надзвичайно потужним соціально відповідальним підприємством, одним з найбільших платників податків в області, чия продукція експортується в цілу низку країн світу. Завдяки злагодженості, оптимізму, творчому підходу до роботи та наполегливій праці трудового колективу, налагодженому технологічному процесу на підприємстві та новітнім методам обробки фруктів ваша продукція завжди смачна та корисна. Бажаю вам нових досягнень, вражень, здобутків та перемог, нехай ваша праця завжди буде потрібною і корисною, успіхи – вагомими та переконливими!»

Сьогодні, голова обласної державної адміністрації Валерій Коровій відвідав церкву євангельських християн-баптистів з метою ознайомлення з роботою молитовних та освітніх закладів ЄХБ в рамках відзначення 500-річчя Реформації.

Розповідаючи про історію та значення Реформації, голова Вінницького обласного об’єднання церков євангельських християн-баптистів Леонід Почапський зазначив: «500 років тому назад сталась надзвичайно важлива подія в історії Європи. Наслідки Реформації є дуже значущими в історичному плані і її наслідки ми спостерігаємо й досі. Все це стало поштовхом до змін в економіці, політиці, правознавстві і в багатьох інших сферах життя людей. В ті далекі часи Реформація дала змогу простим людям вільно знайомитись з Біблією і це зумовило тягу людей до знань, до науки, наслідком чого стали значні докорінні зміни в Європі. І сьогодні ми бачимо, що всі ті країни, які пішли протестантським шляхом, шляхом Реформації, мають дуже високий рівень розвитку».

Окрім того, говорячи про сутність Реформації, варто зазначити, що відзначення 500-річчя є дуже важливим, адже це дає змогу повернутись до джерел розуміння того, яким чином піднялися, фактично з руїн, одні з найрозвиненіших країн світу та найрозвиненіші країни Європейського континенту. Це шлях, який прокладено через духовність, сприяння розвитку науки, архітектури та мистецтва. Саме на цих засадах, які закладено 500 років тому, вибудовано високий рівень розвитку сучасних європейських держав.

Під час свого візиту враженнями від зустрічі поділився і голова облдержадміністрації Валерій Коровій: «Відповідно до Указу Президента України «Про відзначення в Україні 500-річчя Реформації» розроблено план заходів щодо святкування даної події. Зі свого боку, як людина, що причетна до науки, я дуже добре розумію принципи формування нової економічної політики періоду Реформації та Відродження,  які переживала Європа в ті далекі часи. Саме цей період став поштовхом до розвитку промисловості, науки, в тому числі і економічної науки. І все це є прикладом того, наскільки можна з вірою до Бога рухатись вперед і творити добрі і прогресивні справи. Відверто хочу сказати, що об’їжджаючи конфесії, я знайомлюсь з ними, з їх особливостями, і я вражений їх щирістю, добротою і великою любов’ю до України і до свого ближнього. Тому, користуючись нагодою, хотів би привітати всіх, зокрема і ту громаду, до якої ми сьогодні завітали, з 500-річчям Реформації. А також я розраховую на успішне втілення багатьох спільних планів в майбутньому», - зазначив Валерій Коровій.

Про діяльність громади розповів Головний пастор церкви євангельських християн-баптистів Іван Мазур: «Наше служіння направлене на суспільство, ціль якого допомагати нужденним і обездоленим. Це є причиною того, що ми маємо шефство над двома геріатричними закладами у Вінниці і у Тиврові. Окрім того, ми маємо шефство над дитячим відділенням психіатричної лікарні ім. Ющенка. Також ми активно допомагаємо військовому госпіталю, турбуємось про вдів і сиріт загиблих на сході України військовослужбовців. І це далеко не весь перелік нашої благодійної діяльності».

Наприкінці зустрічі Валерій Коровій вручив громаді сертифікат на безкоштовну поїздку до м. Київ на всеукраїнську ювілейну академію, присвячену 500-річчю Реформації.

Високоповажності,
Дорогі гості,
Пані та панове,

Для мене велика честь відкривати чергову 14-ту Щорічну зустріч Ялтинської Європейської Стратегії. Перш за все, хотів би привітати всіх присутніх з Міжнародним днем демократії – однієї з основоположних цінностей Вільного світу.

Рік тому ми з Вами обговорювали глобальні «Шторми змін» і те, куди вони можуть занести нашу цивілізацію. Добре пам’ятаю атмосферу, яка панувала тоді в цьому залі. Тривожні передчуття тоді переповнювали багатьох з нас. А шанси цивілізованого світу встояти дехто оцінював як 50 на 50. Лише пригадайте масштаб тих ризиків.

Вибори у Франції та Нідерландах, президентські вибори в США, Брекзіт, триваюча російська агресія на Донбасі та в Криму, палаючий конфлікт на Близькому Сході, ескалація тероризму, популізму і ультраправого екстремізму, широкомасштабні інформаційні кампанії проти Вільного Світу, намагання нав’язати йому «альтернативні цінності».

Безвізовий режим та Угода про асоціацію практично висіли на соломинці. Не вщухали сотні обстрілів на день з боку російських військ та бойовиків на Донбасі. Ми ніби йшли «по лезу ножа» над прірвою хаосу та невизначеності.

Хтось вже відкорковував кримське шампанське і розставляв стільці в окупованій Ялті, щоб наново ділити світ.
Але ми встояли. Те, що не вбиває нас, робить нас сильнішими. Ці слова Ніцше, на мою думку, сьогодні як ніколи точно передають суть того, що відбувається в сучасній геополітиці.

Чи є вже те, де ми знаходимося, новим світом? Думаю, що ні. Чи можемо повернутися назад у тихий і стабільний світопорядок? Ні, не зможемо.
І якщо хтось думає, що ось закінчиться війна в Україні (дай Бог, щоб вона закінчилася!) – і все вернеться на круги своя, той помиляється.
Не можна оживити десятки тисяч загиблих. Не можна склеїти порвані договори. Не можна переконати, що десяток Будапештських меморандумів вартий більше, ніж один ядерний заряд. Перед нами нова політична реальність. 

Шановні друзі,  Майбутній світовий порядок залежить тільки від нас. Від того, наскільки принциповою, послідовною і безкомпромісною буде наша відповідь тим, хто хоче відкинути світ знову у середньовіччя. Я переконаний, що саме українська Революція Гідності стала «дзвінком будильника» для демократичного світу. Кремль цілеспрямовано намагався приспати пильність західних демократій. Непомітно, але системно руйнував їх зсередини. Гібридна війна проти Заходу вже тривала, а Путіна радо вітали у світових столицях, на самітах Великої Вісімки, підписували з ним мільярдні контракти.

Всі вважали: «якщо хижака добре годувати, то він не стане вас їсти». Мало хто брав до уваги, що ці гроші йшли не на підвищення добробуту простих росіян чи освоєння безкрайніх, але безлюдних російських просторів, а на побудову новітньої наступальної армії. І нібито все йшло за підступним планом Кремля…

Ось вже й Україна під проводом підкупленого й заляканого Януковича відмовляється від зближення з ЄС і повертається до «сфери впливу» Росії.
Вже готові до тріумфального маршу Європою десятки виплеканих Кремлем популістичних партій, готових за першим сигналом з Москви запустити сценарій розвалу Євросоюзу та Північноатлантичного альянсу.

Вже на західному кордоні Росії вибудована військова потуга, здатна, в разі необхідності, реалізувати будь-які варварські агресивні плани Кремля.
Але Революція Гідності в Україні не дала цим планам збутися. Кремль ще не був повністю готовим до гібридного наступу на Європу. Йому не вистачало ще кілька років, щоб підготуватися і діяти напевно. Майдан в Україні змусив Росію до фальстарту. І це сплутало їй усі карти.

Адже Україна для Росії – це не просто частина колишньої імперії. Це - символ. Це – невід’ємний елемент імперської величі, без якої Кремль цю імперію просто не може уявити. Це – «наш Єрусалим» (слова московського патріарха Кірілла).
Тому Путіну довелося піти ва-банк, «зірвати маски» і показати всьому світові своє справжнє хиже обличчя.
На жаль, в цій ситуації жодний нейтралітет, жодна позаблоковість не допомогли б Україні. Тепер вже зрозуміло, що це казки, якими агресор заколисує свою потенційну жертву.

Не допомогли і гарантії безпеки за Будапештським Меморандумом.
Окупація та анексія Криму, вторгнення на Донбас, збиття Малайзійського Боїнгу, нескінченні кібератаки проти України та західних країн, спроби вплинути на волевиявлення в цілій низці країн Заходу.
Кремль розпочав гібридний наступ на демократичний світ, розпочав війну за свій світопорядок. Світопорядок, де існує право сили і воля царя, а не сила права і воля народу.

Історія нас вчить, що Росії не можна вірити. Ні за яких обставин.
З Москвою треба завжди бути готовими до найгіршого. Про це вам розкажуть десятки тисяч кримських татар та українців, які переслідуються в Криму та на Донбасі. Сотні з них загинули від рук вбивць та катів лише за українське слово та український прапор.
На жаль, Кремль і надалі відмовляється визнавати свої злочини.
Тому ми повинні зберігати єдність та солідарність.

Санкції проти Росії мають діяти до повного виконання Мінських угод та відновлення суверенітету України над Кримом і Донбасом.
Хотів би подякувати Сполученим Штатам за лідерство у питанні посилення санкцій проти агресора. Ціна окупації та агресії для нього має зростати. Щоб тримати в руках незаконно захоплене, а по суті – цинічно вкрадене, було нестерпно важко. Про Крим нам постійно підказують – відкласти, заморозити, а то й просто забути. Так можуть радити лише недалекоглядні політики. Які забувають, що нинішня битва за світовий порядок розпочалася з окупації Криму.

Тому майже два роки тому я виступив з ініціативою про створення міжнародного механізму з відновлення суверенітету України над Кримом.
Йдеться про поступове – мирне – витіснення Росії з Криму.

Нашими союзниками на цьому шляху є інструменти міжнародного права, санкції, міжнародні суди і арбітражі, міжнародні платформи і моніторингові механізми – починаючи від ООН, і закінчуючи ЮНЕСКО.
І той факт, що в рамках ООН вдалося зафіксувати за Росією статус окупаційної держави – підтверджує, що ми на правильному шляху.
Кожного дня маємо нагадувати Росії про вчинений нею злочин.
Розраховуємо на скоординовану і цілеспрямовану підтримку наших міжнародних партнерів. Сьогодні хотів би запропонувати ідею створення міжнародного кола друзів деокупації Криму для координації спільних кроків і дій. Я планую детально обговорити цю ініціативу під час перебування в Нью-Йорку на Генеральній асамблеї ООН.

Пані та панове, представники Вільного світу,
Вільний світ став на шлях боротьби за новий світопорядок.
Від нашого успіху чи невдачі залежатиме те, яким врешті буде цей світ, якою буде Європа, якою буде Україна.
Це може бути світ демократії, сталого розвитку і процвітання. Світ, в який житиме здобутками нашої цивілізації, досягненнями Ілона Маска, можливостями штучного інтелекту, дослідженнями андронного колайдера чи перспективами криптовалюти.
А може бути світ, який житиме постійною загрозою ядерної війни та гонки озброєнь, гібридних агресій та інформаційних диверсій.
Вибір очевидний. Шлях до нашої перемоги – це єдність та солідарність.
Необхідно зміцнювати трансатлантичний альянс, відкинувши, як контрпродуктивні і небезпечні, будь-які штучні та непринципові розбіжності між Європою та США. Цього тільки й чекають наші опоненти і вороги і ми не маємо права давати додаткові козирі в руки.
Ідея європейської інтеграції має отримати нове дихання, нову динаміку.
Я підтримую бачення щодо подальшого розвитку Європейського Союзу мого друга та щирого друга України Президента Єврокомісії Жан-Клода Юнкера, яке він виклав у своєму Посланні про стан ЄС у 2017 році 13 вересня.
Запропонована ним Дорожня карта до більш об’єднаного, сильного та демократичного Союзу відкриває можливості для створення якісно нової Європи, здатної відповідати глобальним викликам 21-го століття.
Разом з цим, вважаю, що започаткована дискусія щодо Майбутнього Європи не повинна обмежуватися виключно теперішніми країнами ЄС.
До дискусії повинні бути запрошені і країни-кандидати, і асоційовані з ЄС країни, які прагнуть розділити з Євросоюзом відповідальність за нову Європу. Це буде символічним сигналом про місце цих країн в новій Європі.

Найкращою нагодою могла б стати зустріч глав держав та урядів ЄС щодо Майбутнього Європи, яка відбудеться 28 вересня у Таллінні.
Незважаючи на певні ситуативні виклики, які сьогодні переживає ЄС, небезпечно залишати у стратегічній невизначеності європейські країни, які прагнуть стати частиною Об’єднаної Європи.
Я підтримаю польського колегу Анджея Дуду у тому, що відмова від політики відкритих дверей буде для європейського проекту помилкою.
Це стало б сигналом для Росії, що реванш залишається можливим, і що ЄС, відмовляючи сусідам у праві на європейську перспективу, враховує так званими «особливими інтересами» Росії в регіоні.

Це стало б поганим сигналом для європейських народів та глибоким розчаруванням і означало б втрату впевненості у завтрашньому дні, відсутність гарантій того, що шлях до демократії, свободи і добробуту є незворотнім.
Я закликаю Захід прийняти важливе стратегічне рішення, яке кардинально впливатиме на подальший розвиток України у новому світі.
Україна де-факто стала східним кордоном об’єднаної Європи.

Сьогодні ми знову виконуємо свою тисячолітню місію оборони нашого спільного європейського дому від загроз зі Сходу.
Сотні тисяч українців зі зброєю в руках захищають не лише свободу і незалежність держави, але й безпеку всієї Європи, наші спільні цінності.
Ніхто в історії Європейського Союзу такою кров’ю і таким залізом не виборював собі європейської перспективи та асоціації з ЄС.
Україна перебудовує свою економіку та інфраструктуру, перетворюючи їх в інтегральну складову європейського континентального господарства.
Поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі дозволила нам реструктурувати нашу зовнішню торгівлю і підвищити частку європейського ринку до 40%.

За вісім місяців цього року наш товарообіг зріс на третину у порівнянні з минулим роком і склав 25 млрд. доларів США.
За перші 90 днів безвізу понад чверть мільйона українських громадян вже скористалися можливістю вільних подорожей країнами Шенгенської зони, відчувши на собі всі переваги свободи руху осіб.

Українське суспільство зрозуміло, що зближення з ЄС – це потужний фактор збереження та зміцнення суверенітету, безпеки та добробуту.
Нашим наступним спільним завданням має стати синхронізація українських прагнень і європейських та євроатлантичних можливостей.
Ми працюємо над перебудовою нашої безпеки за стандартами НАТО.

Нагальне питання – доступ до озброєнь та військових технологій Альянсу. Агресор має знати, що шлях вглиб Європи через Україну закрито.
Практично тріщить по швам і Європейська політика сусідства. Треба вдихнути нове життя у «Східне партнерство». Після набуття чинності угодами про асоціацію та безвізовими режимами воно втратило стимули.
Україна дедалі глибше інтегруватиметься до секторальних політик Євросоюзу, боротиметься за повне поширення на нас чотирьох свобод – вільного руху товарів, послуг, капіталів, осіб.
Рухаємося далі, в напрямку асоціації із Шенгенською зоною, приєднання до Митного Союзу ЄС, Енергетичного Союзу ЄС, Єдиного цифрового ринку ЄС.

Мені було б дуже цікаво ознайомитися з результатами дослідження щодо оцінки наслідків інтеграції України до Митного Союзу ЄС, яке, як мені відомо, буде представлено завтра учасникам Форуму.
Переконаний, що реалізація цих проектів є вигідною не лише для України, але й для самого Європейського Союзу.
Політичну волю до системних перетворень ми уже неодноразово перетворювали у наш спільний успіх.
Незважаючи на триваючу російську агресію, за три роки Україна не лише довела здатність проводити реформи, але й продемонструвала результати.

Зростає економіка, очищено банківську систему, скорочено бюджетні витрати, триває успішна співпраця з МВФ.
Позитивні очікування відображені і у підвищенні наших рейтингів провідними кредитними агентствами.
Європі потрібна сильна Україна - політично, соціально, економічно.

Для цього маємо не лише створити умови для переходу від економічної стабілізації до економічного зростання, але й реалізувати їх.
Я вітаю та підтримую ініціативу наших литовських друзів щодо розробки плану підтримки України.

Дорогі друзі,
Україна знайшла своє місце і покликання в новому світі. Наше історичне місце – в сім’ї об’єднаної Європи та трансатлантичному західному альянсі.
Наше покликання – стати східним кордоном європейської цивілізації, контрибутором європейської та світової безпеки, двигуном континентальної економіки. 
І ми разом з Вами, дорогі друзі України, втілюватимемо це покликання. Ми рухатимемося до повноправного членства в Євросоюзі та НАТО.
Це, як показали події останніх років, є справжньою гарантією української незалежності, суверенітету, добробуту та процвітання.

Бажаю вам плідних дискусій і дякую за увагу.
Слава європейській Україні!
Наступного року в Ялті!

Президент України зустрівся з Президентом Європейського банку реконструкції та розвитку Сумою Чакрабарті
Президент України Петро Порошенко провів зустріч з Президентом Європейського банку реконструкції та розвитку Сумою Чакрабарті.

Петро Порошенко подякував за постійну підтримку ЄБРР впровадження реформ в Україні та висловив сподівання на подальше зміцнення відносин.

"Ми високо цінуємо активну роль ЄБРР у впровадженні проектів у державному секторі, зокрема в енергетиці та транспорті, а також інвестуванні у приватний і банківський сектори" - зазначив Глава Української держави. Президент України закликав ЄБРР більше використовувати можливості співпраці з місцевими владами, оскільки завдяки децентралізації вони отримали додаткові фінансові повноваження.

Президент України позитивно відзначив діяльність ЄБРР у питаннях адміністрування Чорнобильського Фонду Укриття та Рахунку ядерної безпеки.

Україна рухається в правильному напрямку розвитку, а прогрес реформ заслуговує на посилену увагу. Про це сказав Президент Європейського банку реконструкції та розвитку Сума Чакрабарті під час зустрічі з Прем’єр-міністром України Володимиром Гройсманом.

Президент ЄБРР відзначив, що повернення України до економічного зростання – це дуже добрий знак. «Думаю, що це дуже добра новина. Ще багато необхідно зробити і пройти довгий шлях до відновлення, але Україна рухається (по цьому шляху)», - сказав Сума Чакрабарті. Він підкреслив, що Україна залишається в числі країн – найбільших об’єктів інвестування Банку, і керівництво ЄБРР розраховує на успішну реалізацію низки вже започаткованих спільних проектів – в приватному секторі, в газовій сфері, сфері муніципального та залізничного транспорту, а також в сфері реформування великих державних компаній. «Ми віримо в Україну – як один з наших найбільших ринків. Це є потужним сигналом для інших інвесторів», - сказав Сума Чакрабарті.

У свою чергу Прем’єр-міністр України підкреслив, що взаємодія Уряду з ЄБРР - дуже активна. Остання зустріч пройшла в липні поточного року – під час великого економічного форуму в Лондоні, присвяченого Україні. І інтенсивність перемовин свідчить про підвищену увагу до України. Тож Уряд готовий використати це вікно можливостей для реалізації спільних проектів і продовження реформ.
«Ми зацікавлені в активізації співпраці та збільшенні обсягів та кількості проектів, які можуть бути реалізовані в Україні», - сказав Володимир Гройсман.

Глава Уряду наголосив на пріоритетних для Уряду реформах - в судовій, пенсійній, медичній сферах, в освіті та управлінні державною власністю. Володимир Гройсман підкреслив, що вже наступного тижня Верховна Рада розгляне пакети законопроектів по судовій реформі та змінах в пенсійній системі. На часі також розгляд законопроекту по приватизації, який було розроблено спільно з фахівцями ЄБРР. Документ містить якісно нові підходи до продажу державних активів та принципи захисту прав інвесторів.

«Питання непрості, але це ті сфери, де ми можемо отримати успіх, - сказав Володимир Гройсман. – Також вже завтра, 15 вересня, ми внесемо в Парламент проект державного бюджету на 2018 рік. І це вже вдруге, коли Уряд вносить проект бюджету з чітким дотриманням строків, визначених законодавством».

Під головуванням Президента Петра Порошенка Національна рада реформ розглянула законопроект, спрямований на забезпечення прозорості і ефективності приватизації державних підприємств. Глава держави підкреслив, що це питання є надзвичайно важливим для України, її інвестиційного клімату та перспектив економічного зростання.

Петро Порошенко подякував Уряду, фахівцям міжнародних організацій, представникам Президента, які брали участь в розробці документу. «Маємо, нарешті, вдосконалити законодавство приватизації. Не лише через запровадження електронних аукціонів, а повністю забезпечити прозорий процес», - наголосив Глава держави.

Президент зазначив, що у влади є бажання і політична воля забезпечити приватизацію об’єктів державної власності ефективно, відкрито, конкуренто і за новими законодавчими нормами, які забезпечать доступ до цього процесу вітчизняних і іноземних інвесторів, за виключенням країни-агресора.

За його словами, необхідно обговорити і в найкоротші терміни запропонувати Парламенту оптимальний варіант приватизаційних правил.

Президент наголосив, що приватизація важлива не лише для залучення коштів. «(Вона важлива – ред.) пошуком ефективних власників, які забезпечать зростання економіки, випуск конкурентної продукції, зростання експорту, відновлення валютного балансу держави», - сказав Президент. Він додав, що потрібне зростання прямих іноземних інвестицій: «Час, коли ми виживали лише на залученні кредитів – завершився. Зараз більшість надходжень коштів повинно забезпечуватись у вигляді прямих іноземних інвестицій».

Приватизація також є важливим елементом антикорупційної стратегії. Петро Порошенко підкреслив, що важливою складовою законопроекту є запровадження електронних прозорих аукціонів при приватизації. «Це дозволить прискорити процес, зробити його прозорішим, зробити прозорішими і учасників аукціону та залучити ефективних власників», - наголосив він.