Налаштування доступності 
Пошук
ВІННИЦЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
14 грудня 2018 року № 961
Про затвердження Стратегії розвитку системи надання соціальних послуг у Вінницькій області до 2023 року
Відповідно до статті 23 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» та з метою забезпечення організаційно-правових заходів, спрямованих на задоволення потреб населення у соціальних послугах шляхом впровадження інноваційних моделей та створення доступності і якості соціальних послуг:
1. Затвердити Стратегію розвитку системи надання соціальних послуг у Вінницькій області до 2023 року, що додається.
2. Контроль за виконанням цього розпорядження покласти на заступника голови облдержадміністрації Івасюка І. Д.
Голова обласної державної
адміністрації
В. КОРОВІЙ
ЗАТВЕРДЖЕНО
Розпорядження голови
облдержадміністрації
від 14 грудня 2018 року № 961
Стратегія розвитку системи надання соціальних послуг
у Вінницькій області до 2023 року
І. Загальні положення
Стратегія розвитку системи надання соціальних послуг у Вінницькій області до 2023 року (далі - Стратегія) визначає основну мету, принципи, напрямки та завдання, які будуть слугувати орієнтирами для розвитку регіональної політики у сфері надання соціальних послуг населенню області.
У зв’язку з розширенням переліку соціальних послуг, затвердженням їх Державних стандартів на державному рівні, впровадження інтегрованої системи надання соціальних послуг в об’єднаних територіальних громадах, проведення реформи деінституалізації інтернатних установ соціальної сфери є необхідність розроблення Стратегії, яка сприятиме створенню умов розвитку та самореалізації людини, захисту її прав та законних інтересів. Стратегія визначить передумови для розширення ринку соціальних послуг, допоможе підвищити якість та ефективність надання соціальних послуг.
Стратегія відповідає пріоритетам державної політики, які визначено Указом Президента України від 13 грудня 2016 року № 553 «Про заходи, спрямовані на забезпечення прав осіб з інвалідністю», розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 08 серпня 2012 року № 556-р «Про схвалення Стратегії реформування системи надання соціальних послуг», від 03 квітня 2017 року № 275-р «Про затвердження середньострокового плану пріоритетних дій Уряду до 2020 року та плану пріоритетних дій Уряду на 2017 рік», від 09 серпня 2017 року № 526-р «Про Національну стратегію реформування системи інституційного догляду та виховання дітей на 2017-2026 роки та план заходів з реалізації її І етапу», від 26 вересня 2018 року № 688-р «Про затвердження плану заходів з реалізації Стратегії державної політики з питань здорового та активного довголіття населення на період до 2022 року».
ІІ. Аналіз ситуації
Станом на 01 січня 2018 року в області чисельність осіб похилого віку (чоловіки 60 років та старші, жінки 55 років та старші) становить 430 812 осіб. Частка осіб похилого віку серед всього населення області - 27,2%. Переважну більшість осіб похилого віку становлять жінки – 299 805 осіб або 69,6%. Частка чоловіків – 131 007 осіб, або 30,4%.
В системі соціального захисту населення області діють 5 психоневрологічних будинків-інтернатів, геріатричний будинок-інтернат та обласний пансіонат для осіб з інвалідністю та осіб похилого віку. В зазначених закладах на повному державному утриманні проживає 1494 підопічних. В інтернатних установах підопічним надаються соціальні послуги стаціонарного догляду. Крім того, в інтернатах можуть надаватись послуги з підтриманого проживання, паліативного/хоспісного та денного догляду, соціальної адаптації, кризового та екстреного втручання, консультування, соціальної реабілітації, представництва інтересів.
В області функціонує 35 територіальних центрів соціального обслуговування (надання соціальних послуг). Зазначеними закладами виявлено 37 855 осіб, які потребують отримання різних соціальних послуг. Станом на 01 листопада 2018 року через територіальні центри соціальні послуги отримали 34082 особи.
При територіальних центрах діє 101 структурний підрозділ, в т.ч. 35 відділень соціальної допомоги вдома, 13 відділень денного перебування, які надають послуги соціальної адаптації, 24 відділення постійного проживання та 21 відділення надання адресної натуральної та грошової допомоги. При 17-ти територіальних центрах діють пункти прокату засобів реабілітації, при 16-ти - надаються послуги «Університету ІІІ віку», при 25 – діють мульти-дисциплінарні команди. Крім того, у чотирьох районах впроваджена послуга «Соціальне таксі/служба перевезення».
В області проживає понад 110 тис. осіб з інвалідністю, з них 19 202 особи отримують державну соціальну допомогу особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю з дитинства, в тому числі 6 910 дітей з інвалідністю.
В поточному році вперше визнано особами з інвалідністю всіх категорій 5 237 осіб, що становить 39,6 на 10 тис. дорослого населення. Порівняно з 2017 роком показник збільшився на 3,2 (4742 особи, або 36,4 на 10 тис. дорослого населення).
В працездатному віці вперше визнано особами з інвалідністю 4 241 особу, що становить 44,5 на 10 тис. працездатного населення, у 2017 році вийшло на інвалідність 3 855 осіб (40,0 на 10 тис. працездатного населення). Таким чином, первинна інвалідність населення працездатного віку збільшилась на 4,5.
У 2017 році в області запроваджено механізм соціального замовлення, відповідно до якого фінансування проектів громадських об’єднань здійснювалось за рахунок коштів обласного бюджету. Зокрема, було надано 1620 послуг на суму 124,0 тис. грн. Це послуга консультування опікунів, дієздатних людей з інвалідністю, дітей з інвалідністю та недієздатних людей з інвалідністю. На сьогодні організацією-переможцем надано 843 послуги особам з інвалідністю. В області налагоджена тісна співпраця з інститутами громадянського суспільства Вінниччини, які займаються захистом прав та законних інтересів осіб з інвалідністю, зокрема, до усіх дорадчих органів при обласній та районних державних адміністраціях включено представників громадських організацій осіб з інвалідністю.
Діти з обмеженням життєдіяльності проживають в кожному районі, місті, ОТГ. Станом на 01 січня 2018 року в області - 31 903 дитини з обмеженням життєдіяльності, що становить 11% від загальної кількості дитячого населення, з інвалідністю - 9 193 дитини - 2,2% від загального населення області.
Станом на 01 січня 2018 року в 32 закладах інституційного догляду виховувалось 3353 дітей, з них:
в закладах освіти 3104 дитини або 93%;
в закладах системи охорони здоров’я – 140 дітей або 4,2%;
в закладах системи соціального захисту населення - 56 дітей або 1,7%,
в закладах служби у справах дітей – 53 дитини або 1,6%.
До порушень розвитку, які найчастіше стають причиною влаштування дітей в заклади інституційного догляду та виховання, можна віднести порушення опорно-рухового апарату, зору, слуху, мови, інтелектуального розвитку, затримки психічного розвитку та інші. 1982 дитини мають комплексні порушення розвитку.
Станом на 01 листопада 2018 року в системі соціального захисту населення області діють два дитячих будинки-інтернати для дітей з різними порушеннями розумового і фізичного розвитку. В Стрижавському дитячому будинку-інтернаті ІІ та ІІІ профілів проживають 29 дітей з інвалідністю, в Ладижинському дитячому будинку-інтернаті ІV профілю - 17 дітей з інвалідністю.
В області функціонують 5 центрів соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями: Віннцький обласний «Обрій» із філією у с. Гнатків, Томашпільського району, Барський міський «Еверест», Вінницький міський «Гармонія», Гніванський міський «Джерело», «Промінь надії» Тульчинської міської об’єднаної територіальної громади. Це заклади денного перебування дітей та молоді з функціональними обмеженнями віком від 7 до 35 років, метою діяльності яких є відновлення та підтримка їх фізичного та психічного стану, адаптація та інтеграція в суспільство.
Протягом поточного року 306 дітей та молоді зазначеної категорії мали змогу пройти реабілітаційні програми відповідно до рекомендацій медичних закладів та отримати необхідні соціальні послуги.
В області діє мережа спеціалізованих установ, закладів, служб та організацій, діяльність яких спрямована на запобігання домашньому насильству: Жмеринський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей, Вінницький обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей, Козятинський обласний соціальний центр матері та дитини.
В рамках співпраці з Фондом ООН у галузі народонаселення в Україні в області відкрито Притулок тимчасового перебування жінок, які постраждали від домашнього насильства та насильства за ознакою статі. Станом на 14 листопада 2018 року послуги притулку отримала 21 жінка із 25 дітьми.
В рамках реалізації проекту БФ «Українська фундація громадського здоров’я» «Комплексний підхід до вирішення проблеми насильства щодо жінок та дівчат в Україні» в області функціонують чотири мобільні бригади соціально-психологічної допомоги, які створено на базі: Вінницького обласного ЦСССДМ (обслуговує Вінницький та Калинівський райони), Барського РЦССДМ (обслуговує Барський та Мурованокуриловецький райони), Гайсинського РЦССДМ (обслуговує Гайсинський та Тростянецький райони), Могилів-Подільського РЦССДМ (обслуговує Могилів-Подільський, Чернівецький райони та м. Могилів-Подільський). Станом на 01 грудня 2018 року допомогу надано 1640 особам.
Протягом 2012 - 2018 років в області 53 особам встановлено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми. З них: 23 жінки та 30 чоловіків, в тому числі 3 дитини.
За видами експлуатації: 35 осіб постраждали від трудової експлуатації, 7 – сексуальної, 6 – жебрацтво, 3 – продаж дітей, 1 – вилучення органів, 1 – втягнення у злочинну діяльність.
Протягом 2018 року до відділу обліку бездомних громадян комунального закладу «Обласний комплексний центр надання соціальних послуг» звернулось 260 осіб, яким надано соціальну послугу консультування. Сприяння в реєстрації тимчасового місця перебування отримали 97 громадян, 7 осіб отримали допомогу в оформленні документів для поселення до будинку-інтернату, 10 осіб отримали матеріальну допомогу у вигляді продуктів харчування, одягу, взуття тощо.
Станом на 01 жовтня 2018 року на обліку центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді області 5362 сім’ї та 163 особи, які перебувають в складних життєвих обставинах. У цих сім’ях виховується 12009 дітей. Протягом року здійснювався соціальний супровід 896 сімей (у них - 2124 дітей). З них у 553 сім’ях існував ризик соціального сирітства. В тому числі у 464 сім’ях - загроза відібрання 1038 дітей з причини ухилення батьків від виконання батьківських обов’язків.
Станом на 01 грудня 2018 року 2018 року в області 223 дитини набуло статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування. З них 194 дитини влаштовано до сімейних форм виховання (усиновлення, опіка, піклування, прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу, тимчасово в сім’ї родичів, знайомих).
На первинному обліку служб у справах дітей райдержадміністрацій та міських рад міст обласного значення перебуває 2401 дитина-сирота та дитина, позбавлена батьківського піклування. З них: 1672 дитини перебувають під опікою, піклуванням громадян, 634 – в прийомних сім’ях та дитячих будинках сімейного типу.
В області 92,5% дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, охоплені сімейними формами виховання.
Протягом І - ІІІ кварталів 2018 року в області створено 8 прийомних сімей. Протягом звітного періоду 2018 року до сімейних форм виховання (дитячі будинки сімейного типу, прийомні сім’ї) влаштовано 46 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Найбільш поширеною формою виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в області є опіка та піклування.
У 1297 сім’ях опікунів, піклувальників виховується 1715 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, що становить 70% від загальної кількості дітей даної категорії.
Станом на 01 жовтня 2018 року в області функціонує 55 дитячих будинків сімейного типу, 134 прийомних сімей, в яких виховувалися 634 дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування та осіб з їх числа.
В області триває робота щодо впровадження сімейного патронату над дітьми. Станом на 01 грудня 2018 року підготовлено три сім’ї кандидатів у патронатні вихователі, які перебувають у процесі створення патронатних сімей.
За звітний період на засіданнях районних спостережних комісій розглянуто 125 подань щодо умовно-дострокового звільнення/заміни невідбутої частини покарання більш м’яким, 69 особам надано сприяння у підготовці до звільнення. 77 осіб звернулися за отриманням допомоги у соціальній адаптації, 32 – щодо вжиття заходів з відновлення документів, з них – 29 особам відновлено. 7 осіб мали потребу у працевлаштуванні, 5 з яких працевлаштовано. 2 особи мали потребу у забезпеченні житлом, однак не забезпечено, 2 особи направлено на лікування.
Центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді здійснюють соціальний патронаж осіб віком до 35-ти років, які відбули покарання у вигляді обмеження або позбавлення волі на певний строк, а також звільнених від подальшого відбування зазначених видів покарань на підставах, передбачених законом.
У 2018 році послугою охоплено 46 осіб, з них 23 особи отримали психологічну допомогу, 23 – юридичну, 2 особам сприяли в організації лікування, 3 – надано гуманітарну допомогу, 13 особам поліпшено житлові умови.
Станом на 01 листопада 2018 року під медичним наглядом в області перебуває 2 918 осіб з ВІЛ інфікованих громадян, в тому числі 1 279 осіб зі СНІДом, з них – 49 дітей.
На антиретровірусній терапії знаходиться 1935 осіб, 47 з них – діти.
В області діють громадські організації, зокрема ВОВ БОЛ «Мережа ЛЖВ», які надають послуги соціального супроводу ВІЛ-позитивних дітей та дітей віком до 18 місяців, народжених ВІЛ-позитивними батьками з невстановленим ВІЛ-статусом. В поточному році вони надали 1320 послуг 100 особам.
За 9 місяців 2018 року виявлено 7 намірів матерів відмовитись від новонародженої дитини. Після проведеної роботи центрами соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді 4 матері залишили дітей у сім’ї.
З березня 2014 року по жовтень 2018 року до області прибуло 12160 сімей (20665 осіб) внутрішньо переміщених громадян, з них: 818 сімей (1720 осіб) з АР Крим та м. Севастополь та 11342 сім’ї (18945 осіб) з Луганської та Донецької областей.
Станом на 19 жовтня 2018 року в області проживає 7478 сімей (11412 осіб) внутрішньо переміщених громадян, які офіційно зареєстровані в Єдиній базі переселених громадян, з них: 451 сімей (843 особи) з АР Крим та 7027 сімей (10569 осіб) зі Сходу.
В області розроблено регіональний план заходів з виконання рекомендацій, викладених у заключних зауваженнях, наданих Комітетом ООН з прав осіб з інвалідністю, до першої доповіді України про виконання Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю на період до 2020 року, затверджений розпорядженням голови облдержадміністрації від 28 лютого 2017 року № 131, в якому містяться заходи щодо забезпечення ефективного доступу осіб з інвалідністю до об’єктів освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, громадського і цивільного призначення, благоустрою, транспортної інфраструктури, дорожнього сервісу, транспорту, інформації та зв’язку, розроблення проекту обласної програми із створення належних умов доступності транспорту, об’єктів транспортно-дорожньої інфраструктури для осіб з інвалідністю.
Також Рішенням 7 сесії Вінницької обласної Ради 7 скликання від 30 червня 2016 року № 124 затверджено «Комплексну цільову програму соціального захисту населення Вінницької області на 2016-2018 роки», яка спрямована на підвищення рівня життя вразливих та соціально незахищених верств населення шляхом їх соціальної підтримки, надання якісних соціальних послуг, створення безбар’єрного середовища для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення; здійснення конкретних заходів, спрямованих на забезпечення права кожного громадянина на достатній життєвий рівень, надання адресної підтримки незахищеним верствам населення, залучення до співробітництва з органами виконавчої влади громадських організацій та благодійних фондів, діяльність яких має соціальну спрямованість.
В області працює розгалужена мережа закладів та установ державної, комунальної, приватної власності, які надають соціальні послуги населенню. Таких закладів функціонує понад 90, проте вони не спроможні на 100 % задовольнити потреби населення.
Протягом останніх трьох років Міністерством соціальної політики України впроваджено стандартизацію надання соціальних послуг, в області запроваджено лише частина Державних стандартів.
У зв’язку з реформою децентралізації, фінансування районних комунальних закладів зменшилось та, відповідно, зменшилась кількість штатних одиниць працівників (соціальні робітники, соціальні працівники, фахівці із соціальної роботи). Слід зазначити, що в області створено 36 об’єднаних територіальних громад (далі – ОТГ), лише у 6-ти з них утворені заклади, що надають соціальні послуги (2 – територіальні центри соціального обслуговування та 4 центри надання соціальних послуг). В цих закладах створено 54,5 штатних одиниці, більшість з яких вакантні.
На досить низькому рівні залишається активність громадських організацій, які надають соціальні послуги. В більшості віддалених від обласного центру районів громадські організації взагалі відсутні. Така ситуація призводить до відсутності конкуренції на ринку соціальних послуг, яка могла б сприяти створенню умов для покращення якості та ефективності соціальних послуг. Недостатній рівень якості соціальних послуг також обумовлений низьким рівнем кадрового забезпечення, відсутністю відпрацьованої системи підвищення кваліфікації та навчання працівників і низькою заробітною платою у сфері надання соціальних послуг. Останнє призводить до того, що працівники закладів соціальної сфери, які здобувають необхідні навички та знання – надають перевагу працевлаштуванню за кордоном.
Реформування системи інституційного догляду та виховання дітей призводить до необхідності впровадження нових форм надання послуг максимально наближених до сімейних. Повноваження щодо створення таких умов покладено на органи місцевого самоврядування. Більшість територіальних громад не забезпечують створення та підтримку умов для всебічного розвитку людини, її самореалізації, захисту прав та інтересів, надання населенню високоякісних і доступних соціальних послуг.
Система надання соціальних послуг області потребує поглибленого аналізу та відпрацювання нових форм та механізмів з урахуванням думки суспільства, зокрема громадських організацій. Крім того, система має будуватись на стратегічному прогнозуванні та плануванні, що сприятиме розбудові послуг не лише на рівні області, а й на рівні територіальних громад.
ІІІ. Мета Стратегії
Метою Стратегії є забезпечення організаційно-правових заходів, спрямованих на задоволення потреб населення області у соціальних послугах шляхом впровадження інноваційних моделей та створення доступності і якості соціальних послуг.
1. Принципи реалізації Стратегії:
дотримання прав людини та дитини;
доступність, максимальне наближення соціальних послуг до місця проживання отримувача;
створення рівних прав та можливостей для суб’єктів, що надають соціальні послуги;
взаємодія всіх надавачів соціальних послуг;
добровільність вибору послуг;
індивідуальний підхід та конфіденційність;
якість та ефективність послуг;
адресність та прозорість надання соціальних послуг;
компетентність та професіоналізм надавачів соціальних послуг;
раціональне використання бюджетних та позабюджетних коштів надавачами соціальних послуг.
2. Отримувачі соціальних послуг:
особи похилого віку;
особи з інвалідністю;
діти з інвалідністю;
особи, які постраждали від домашнього насильства;
бездомні особи;
діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, особи з їх числа;
сім’ї опікунів, піклувальників;
діти, які перебувають у складних життєвих обставинах;
батьки, діти яких перебувають в інтернатних закладах, установах;
особи, які відбувають покарання у вигляді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк;
особи з ВІЛ-інфекцією/СНІДом;
сім’ї, у яких існує ризик позбавлення батьківських прав;
батьки, які мають намір відмовитись від новонародженої дитини;
особи алко- чи наркозалежні;
особи з обмеженим прогнозом життя;
внутрішньо переміщені особи;
біженці;
інші сім’ї та особи, які перебувають в складних життєвих обставинах і потребують послуг, визначених чинним законодавством України.
3. Основні напрямки реалізації Стратегії:
1) змінити діючу систему інституційного (інтернатного) догляду та виховання дітей шляхом:
розвитку соціальних послуг паліативного догляду, консультування, кризового і екстреного втручання, соціальної інтеграції випускників інтернатних закладів, соціального супроводу сімей та осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах та сімей, яких виховуються діти-сироти та діти, позбавлення батьківського піклування, представництва інтересів, соціальної профілактики;
впровадження соціальних послуг тимчасового відпочинку (перепочинку) для батьків, які здійснюють догляд за дітьми з інвалідністю, підтриманого проживання, супроводу під час інклюзивного навчання, догляду та виховання дітей в умовах, наближених до сімейних, посередництва (медіації);
впровадження наставництва для дітей, які виховуються в інтернатних закладах;
створення послуги персонального асистента для дітей з комплексними порушеннями розвитку;
створення центрів соціальної підтримки дітей та сімей, малих групових будинків, дитячих будинків сімейного типу, сімей патронатних вихователів;
розробки планів трансформації кожного закладу інституційного догляду та виховання дітей;
створення регіонального реєстру неурядових організацій, що здійснюють діяльність в сфері захисту прав дітей, надають послуги дітям і сім’ям з дітьми на території регіону в сфері соціального захисту;
2) забезпечити організацію надання соціальних послуг населенню в громадах в умовах реформи децентралізації шляхом:
проведення комплексного вивчення потреб громад у соціальних послугах та її щорічне оновлення в кожній адміністративно-територіальній одиниці, об'єднаній територіальній громаді. Підготовка та аналіз соціальних паспортів;
виявлення сімей та осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах, оцінка їх потреб, та надання соціальних послуг;
визначення пріоритетів щодо організації надання соціальних послуг в громадах;
впровадження мінімального комплексу соціальних послуг (соціальна профілактика, соціальний супровід сімей та осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах та сімей, в яких виховуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, консультування, кризове та екстрене втручання, представництво інтересів);
розробки програм розвитку системи надання соціальних послуг у адміністративно-територіальній одиниці;
забезпечення комплексного вирішення проблем особи (сім’ї) за принципом «єдиного вікна»;
забезпечення діяльності фахівців із соціальної роботи у громадах;
розроблення та запровадження механізму закупівлі послуг в області, районі, в іншій територіальної громаді, приватного суб’єкта надання соціальних послуг;
налагодження взаємодії надавачів соціальних послуг із суб’єктами соціальної роботи;
забезпечення можливості отримувати соціальні послуги вдома через утворення при закладах відділень денного, тимчасового перебування;
створення системи інформування населення про наявні соціальні послуги;
удосконалення системи проведення моніторингу та оцінки якості соціальних послуг;
3) покращити якість надання соціальних послуг, соціального забезпечення осіб з інвалідністю та осіб похилого віку, осіб, які перебувають в складних життєвих обставинах шляхом:
створення належних умов життєзабезпечення та комфортного проживання громадян з порушенням зору завдяки розвитку служб супроводу незрячих;
забезпечення інформаційної доступності для осіб з порушенням зору та слуху;
створення та підтримки розвитку транспортних служб із перевезення осіб з інвалідністю та впровадження європейських та міжнародних та державних стандартів доступності транспортних послуг;
створення для людей з інвалідністю та маломобільних груп безперешкодного доступу до послуг;
забезпечення активізації людей похилого віку та осіб з інвалідністю, в тому числі які перебувають у закладах соціальної сфери, у культурно-дозвільну діяльність;
впровадження інноваційних форм надання соціальних послуг, у тому числі «Клубів сеньйорів», гуртків духовного розвитку, гуртків ведення здорового способу життя, «Мультидисциплінарних бригад», «Служб перевезення», «Університетів III віку», гуртків працетерапії тощо;
розвитку механізму соціального замовлення соціальних послуг для посилення конкуренції серед суб’єктів надання соціальних послуг;
запровадження диференційованої плати за соціальні послуги та платних соціальних послуг;
запровадження послуг альтернативних стаціонарному догляду – денний догляд, підтримане проживання, тимчасове перебування та інше.
запровадження послуг соціальної адаптації, профілактики, представництва інтересів;
створення притулків для бездомних осіб, центрів адаптації для звільнених осіб з місць позбавлення волі, реабілітаційних центрів для осіб з інвалідністю, алко-, наркозалежних, притулків для постраждалих від домашнього насильства та інших закладів і установ, визначених чинним законодавством України;
удосконалення порядку підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників, які організовують та безпосередньо надають соціальні послуги населенню;
запровадження системи мотивації працівників соціальної сфери.
IV. Очікувані результати
У разі виконання Стратегії усіма її учасниками у повній мірі, реформована система надання соціальних послуг дасть змогу:
створити ефективні механізми підтримки сімей з дітьми, які сприятимуть батькам у виконанні своїх обов'язків з догляду і виховання дітей та подоланні складних життєвих обставин;
оптимізувати застарілу систему інституційного догляду та виховання дітей, яка невиправдано дороговартісна для обласного бюджету;
запровадити ефективну та якісну систему інноваційних соціальних послуг, спрямованих на задоволення потреб населення в об’єднаних територіальних громадах;
створити систему послуг, яка відтермінує час, коли особа похилого віку потребуватиме постійної сторонньої допомоги;
підвищити рівень професійності працівників соціальної сфери;
створити конкуренцію на ринку соціальних послуг.
V. Моніторинг та оцінка
Напрями, за якими оцінюються результати Стратегії:
повне припинення практики надання соціальних послуг дітям в будинках-інтернатах;
збільшення кількості соціальних послуг в територіальних громадах на 25 %;
ефективність планування та надання соціальних послуг відповідно до потреб адміністративно-територіальних одиниць;
збільшення кількості осіб похилого віку, осіб з інвалідністю та осіб, які перебувають в складних життєвих обставинах, яким надаються інноваційні соціальні послуги на 50 %;
відповідність наданих соціальних послуг Державним стандартам надання послуг;
забезпечення кадрами відповідно до нормативів, визначених чинним законодавством України.
Для виконання мети та завдань Стратегії необхідно розробити і затвердити план заходів з реалізації Стратегії з відповідними фінансовими розрахунками.
Реалізація Стратегії здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, позабюджетних коштів.
____________________
