Рекомендації щодо проведення комплексу весняно-польових робіт у Вінницькій області 2023 року в умовах воєнного стану

 УДК 633.2/4 Рекомендації щодо проведення комплексу весняно-польових робіт у Вінницькій області 2023 року в умовах воєнного стану

 Авторський колектив: Сідоров О.В., Петриченко В.Ф., Корнійчук О.В., Макарчук О.В., Земляний О.І.

 

Вступ

АПК Вінниччини вступає у весняно польові роботи 2023 року у надзвичайно складних умовах. Порушені війною логістичні зв’язка , різко  загострений і існуючий у мирний час диспаритет цін на зерно і агроресурси, зокрема на пальне та особливо мінеральні добрива, незавершеність в ряді господарств осінньо-польових робіт минулого року, значний (понад 55 тис.га) недосів озимих, перенесення на весну основного обробітку ґрунту у великих обсягах та інші проблеми створюють додаткову напруженість у проведенні комплексу весняно-польових робіт на фоні існуючих і до цього ризиків та викликів природного та техногенного походження. Непомірно зросли посівні площі соняшнику, які в 1,3 рази перевищили посіви пшениці озимої і сягнули небаченої для області величини – 340 тис.га, який є одним з найгірших попередників для наступних культур. На тлі дефіциту, та різкого зростання цін, а в більшості агроформувань повної відсутності органічних добрив, стали практично недоступними мінеральні. Відверто ігноруються наукові рекомендації щодо оптимізації агарного виробництва більшістю його суб’єктів. При цьому у 2023 році передбачається подальше збільшення посівних площ соняшнику на 28 тис.га, шо в підсумку становитиме 355 тис.га.

На аграріїв області чекають також складні погодні умови. Так, минулий рік завершився значним недобором атмосферних опадів, який в середньому склав 112 мм, а на півдні регіону майже удвічі більшим – випало лише 66% від норми.

Упродовж січня цього року в середньому по області випало лише 14,7 мм у вигляді снігу, дощу та туману за багаторічної норми 32 мм, а на півдні (Могилів-Подільський – лише 6 мм). Навіть якщо упродовж лютого випаде місячна норма, а це лише 28 мм, та на початок весняно-польових робіт цей дефіцит збережеться. Щоправда, у продовж листопада грудня 2022 року випало 102 мм, які спрацюють і на весняні запаси, але відсутність снігового покриву та різкий перепад температур істотно зменшать і їх кількість.

Усе це разом узяте. вимагає надзвичайного напруження наявних сил та засобів, щоб виконати необхідний обсяг весняно-польових робіт і не допустити послаблення економіки регіону в умовах воєнного стану.

 

Особливості весняно польових робіт у 2023 році

 

На тлі загальних проблем обумовлених війною на весняно-польові роботи 2023 року чекають серйозні виклики як природно-кліматичного, так і техногенного походження. Як відомо, 2022 рік завершився з великим недобором атмосферних опадів: в середньому по області в сумі 112 мм (випало 487 за багаторічної норми 599мм), що становить майже дві місячних норми. Так, на час призупинення вегетації 2022 року запаси продуктивної вологи у метровому шарі ґрунту становило в середньому 138 мм, або 69% від багаторічного показника на цей період.

На відміну від попередніх років, в області передбачається великий обсяг весняного основного обробітку ґрунту (безполицевого, або веснооранки). За попередніми даними це десятки тисяч гектарів. На превеликий жаль, в окремих місцях йому передуватиме ще збирання залишеної в полі рослинної біомаси минулорічного врожаю, що ще більше ускладнить та відтермінує в часі цей обробіток та несе в собі загрозу зниження врожаю наступних культур. Багаторічними дослідженнями та практикою встановлено, що таке зниження може сягати 20% і більше. Дуже чутливими до основного обробітку, особливо веснооранки,  є ранні зернові культури – пшениця яра, ячмінь, горох, буряки цукрові; більш толерантними до неї картопля, пізні культури, між сівбою яких і обробітком часовий проміжок становить не менше місяця.

Будь-яке рихлення ґрунту – це його додаткове висушування. Чим воно глибше – тим більша втрата вологи, особливо за оранки з оборотом пласта. А відтак, вже сьогодні слід готуватись до максимально можливої заміни її різноглибинним, в залежності від стану поля та майбутньої культури, дисковим обробітком, що дасть можливість одночасно зменшити і затрати, і втрату дефіцитної вологи.

Особливістю весняно-польових робіт цього року є також те, що в області під урожай 2023 року у порівнянні з минулими роками посіяно на 60 тис.га менше озимих зернових культур,  що за умови дотримання структури зернових в цілому, на таку ж кількість збільшує обсяг весняної сівби. На фоні великих обсягів весняного обробітку ґрунту це є надзвичайно великою проблемою.

Серйозним викликом для багатьох агроформувань, особливо фермерських, є не тільки недоотримання очікуваного прибутку від вирощування соняшнику, сої та кукурудзи у 2022 році, а й значні збитки через їх несвоєчасне збирання, обумовлене складними погодними умовами вересня в комплексі з грубими технологічними прорахунками. На тлі дорожнечі пального, мінеральних добрив та інших агроресурсів це лягає надто важким тягарем на економіку господарств і створює додаткову напруженість у проведенні весняно-польових робіт. Мимоволі виникає доцільність (а подекуди необхідність) повернення до вже призабутої практики застосування зайнятого пару з використанням культур з коротким вегетаційним періодом (до 80-90 днів) наприклад, ячменю ярого, ранньостиглих сортів гороху, гречки, проса.

Надзвичайно складним, а практично неможливим, буде вибір оптимальних попередників для більшості ярих культур, особливо ранніх строків сівби, оскільки сумарна площа посівів соняшнику та кукурудзи у 2022 році склала 46 % землі в обробітку до того ж, частина цих посіві станом на кінець січня ще залишається в полі. За таких умов доцільно розширити посіви сої та інших пізніх культур, зокрема круп’яних. Там, де ранньовесняний обробіток ґрунту буде проведено вчасно бажано максимально розширити посівні площі ячменю ярого економічне значення якого останнім часом стрімко зростає. Якщо таке розширення відбудеться за розміщення після соняшнику, то дуже бажано виділити для цього бодай мінімальну кількість добрив, в першу чергу азотних, оскільки окупність їх на ячменеві дуже висока.

Для підготовки площ для весняного обробітку ґрунту слід вже сьогодні використати погодні умови, зокрема низькі температури для зачистки їх від решток минулорічної рослинності. На всіх видах весняно-польових робі доцільно максимально скоротити час з метою економії наявної ґрунтової вологи, а також скорочення строків їх проведення, використавши для цього вечірні та ранішні години, а по можливості і нічні. За умов, що склались, будь-яке запізнення з їх виконанням є надзвичайно шкідливим.

 

Пшениця озима

 

Під урожай 2023 року в області цією культурою засіяно 276,6 тис.га, що на 43,4 тис.га менше проти минулого року. Однак, не дивлячись на суттєве скорочення посівних площ, частина їх, за нашими даними до 30%, увійшло в зиму на першому етапі органогенезу – без вузла кущіння, додаткових коренів та пагонів. Якщо у минулі роки пізня поява сходів була обумовлена, як правило, жорсткими вересневими посухами, то у 2022 році це сталось головним чином через надмірно дощовий вересень, коли розрахунок частини аграріїв на використання сої в тому числі пізньостиглих сортів в якості попередника пшениці озимої себе не виправдав. Сталось так, що оптимальні і навіть допустимі строки сівби завершились раніше, ніж розпочалось збирання сої та інших ризикованих з цієї точки зору попередників, частково соняшнику та кукурудзи.

 

Підживлення посівів

 

Для більш повного розуміння логіки ранньовесняних підживлень, їх строків, видів та доз мінеральних добрив нагадаємо, що однією з головних особливостей пшениці озимої, як і решти культур родини тонконогових (злакових) є наявність в онтогенезі їх розвитку фази кущіння з утворенням додаткових коренів і пагонів. Цей процес є досить розтягнутим в часі і може тривати від край необхідного (до входження рослин в зиму) до такої ж міри небажаного – занадто пізнього кущіння, коли додаткові пагони, потребляючи велику кількість води і поживних речовин, не є продуктивними (так звані недогонці).

Надзвичайною важливою складовою в системі нинішнього ранньовесняного підживлення є закупівельна ціна на мінеральні добрива. Так, станом на 30 січня ціна однієї тонни аміачної селітри становила 36 тис. грн. За дефіциту фінансових ресурсів та відсутності державних кредитів така ціна для більшості господарств є недоступною. Така ситуація є ненормальною, немає аналогів навіть у дуже віддаленій ретроспективі та загрожує великим недобором продовольчого зерна у 2023 році.

Разом з тим нагадаємо, що біля третини посівів через надто пізню появу сходів увійшли в зиму і вийдуть із неї на першому етапі органогенезу – від шильця до другого листка. Якщо сьогодні не стимулювати процес кущіння. що можна зробити як найшвидше (доки є ґрунтова волога) швидкодіючими нітратними формами азоту. які містяться в селітрах - аміачній, натрієвій, кальцієвій, то таким посівам реально загрожує подальший так званий генеративний тип розвитку, коли продуктивним буде лише центральний пагін, з рівнем врожайності 2-2,5 т/га. За таких умов мова вже йде не про традиційну прибавку врожайності та якості зерна від азотних добрив, а про величезні її втрати в разі не проведення першого підживлення і навіть запізнення з його проведенням.

За умов, що склалися стимулювати кущіння може навіть мінімальна (30-35 кг д.р.) доза нітратного азоту, що дасть можливість охопити підживленням значно більшу площу нерозкущених посівів, а решту азоту відрегулювати наступними підживленнями усіма наявними видами та дозами. Але слід мати на увазі, що додаткові пагони і додаткові корені негайно вимагатимуть додаткового азоту, а відтак доза азоту у перше підживлення має бути мінімально достатньою – такою, щоб рослини між першим і другим підживленням не відчували його нестачі. Результати досліджень і досвід вирощування пшениці озимої показали, що за будь-яких умов зменшувати дозу азоту на сірих лісових ґрунтах на нерозкущених з осені посівах нижче 45-50 кг/га загрожує отриманням фуражного зерна і є вкрай небажаним.

А тому дуже дороге перше підживлення селітрами, за умов що склались, є вкрай необхідним заходом, який дасть можливість уникнути надмірного зниження врожаю та економічних збитків.

За відсутності нітратних форм азоту перше підживлення можна провести сульфатом амонію, який хоч і поступається селітрам за вмістом і формою азоту (20,5% NH₄), але є досить ефективним і значно (1,8 рази) дешевшим. За достатньої зволоженості ґрунту цю роботу можна виконати і карбамідом, але ні в якому разі не допустити розкидання гранул по поверхні сухого ґрунту.

Зазначимо також, що за умов надмірного насичення сучасник короткоротаційних сівозмін волого та енергоємними культурами (останнім часом сумарна посівна площа соняшнику та кукурудзи в області становить 46% землі в обробітку), дефіцит азоту в тій чи іншій мірі на час відновлення весняної вегетації буде скрізь.

За існуючої на часі ціни на азотні добрива, особливо висококонцентровані, дуже важливо визначити межу, вище від якої рентабельність збільшення доз азоту поступово падає, а нижче від неї, а тим більше повна відмова від підживлення загрожує ще більшими збитками. Особливо це стосується слаборозвинених посівів на ґрунтах з обмеженою родючістю.

Разом з тим, багато господарств мають достатню кількість добрив для підживлення. А відтак питання їх форми та ціни вже вирішено. Залишається встановити дози та строки внесення. За надмірно високої ціни на них незмінним залишається головний принцип: найбільш ефективним підживлення буде там, де на час його проведення в ньому існуватиме найбільша потреба, а це – запаси мінерального азоту (NH₄+NO₃) у ґрунті та стан розвитку рослин. Для кожного окремого поля доза азоту буде різною.

За доступних цін на добрива ми рекомендували на слабких посівах на сірих лісових ґрунтах перше підживлення 60-70 кг д.р. азоту. Така доза, еквівалентна 200 кг аміачної селітри була виправданою. Сьогодні в грошовому вимірі вона становить 7200 грн. За даними ІКСГП НААН на сірих лісових ґрунтах зони нестійкого зволоження в середньому за три роки внесення 60 кг азоту забезпечило приріст врожайності зерна 1,4 т/га на суму 9,52 тис.грн, а вміст клейковини зріс з 17,0 до 22,8%, що мало вирішальне значення за формування ціни на зерно.

Зауважимо, однак, що такий приріст було отримано за низького стартового відліку: нерозкущені з осені посіви в контрольних варіантах без добрив формували надто низький (3,07 т/га) врожай, таким чином кожен кілограм діючої речовини забезпечив приріст майже 20 кг зерна, що є дуже добрим показником. Проте збільшення дози азоту до 120 кг/га, а це 350 кг аміачної селітри на суму 12,6 тис.грн., забезпечило загальний приріст врожаю 2,2 т/га на суму 16,5 тис.грн. Отже з підвищенням доз азоту понад 60 кг/га у вигляді аміачної селітри прибутковість хоч і залишається, але рівень її поступово знижується. Проте слід зазначити, якщо перша половина дози 120 кг/га (60 кг/га) забезпечила приріст врожаю 1,4 т/га, то друга – (від 60 до 120 кг/га) лише 0,8 т/га, або із зменшенням дефіциту азоту у ґрунті ефективність підвищення доз поступово зменшується. Особливо виразно це спостерігається за внесення високих доз азоту на ґрунтах з високою природною родючістю на добре розвинених посівах.

Головний висновок полягає в тому, що на ґрунтах з низьким рівнем природної родючості (сірих лісових) отримати врожай зерна пшениці озимої, розміщеної після пізніх попередників в сучасних короткоротаційних сівозмінах, яке б відповідало вимогам навіть 3-го класу без мінімально необхідного внесення азоту у перше підживлення 50-60 кг/га неможливо. Ми наголошуємо на доцільності першого підживлення саме нітратними формами азоту з огляду на наступне: як відомо нітрати знаходяться у ґрунтовому розчині, що забезпечує їм швидке засвоєння кореневою системою рослин, в той час як інші форми, зокрема амонійні, знаходяться у ґрунтовому вбірному комплексі, що значною мірою пролонгує їх потрапляння до рослинного організму. В умовах коли необхідно забезпечити максимально швидкий ріст та розвиток нерозкущених посівів це має надзвичайно велике значення.

Друге підживлення проводиться в період закінчення фази активного кущіння – початку виходу в трубку. При цьому доза азоту регулюється фізіологічним станом рослин та дозою, внесеною у перше підживлення. Якщо воно проводиться із застосуванням КАС, то розчин необхідно розбавляти водою в співвідношенні 1:2, а при сумісному внесенні з пестицидами та мікроелементами – 1:3, або 1:4 для зниження ризику опіків рослин.

КАС доцільно застосовувати також коли запаси продуктивної вологи у верхньому шарі ґрунту стрімко зменшуються, а температура повітря при цьому не перевищує +10°С (але не нижче від 0°С).

За недостатніх запасів ґрунтової вологи та використання у другому підживленні мінеральних добрив перевагу надають локальному прикореневому підживленню. За такого способу внесення добрива потрапляють у зволожений ґрунт у зоні розташування кореневої системи. Особливо це важливо за швидкого підсихання ґрунту.

Дієвим заходом підвищення урожайності та отримання якісної продукції є застосування  комплексних  мікродобрив на халатній основі (табл.1).

Таблиця 1

Стимулятори росту (антистресові препарати)

Назва препарату	Норма внесення, кг(л)/га
Нановіт	1,0 – 2,0
Реаком	3,0 – 4,0
Агростимулін	0,02
Потейтін	0,02
Кропмакс	0,5
Біофордж	0,6 – 1,0
Вітазим	0,5-1

 

За даними НДУ НААН застосування цих мікродобрив в позакореневих підживленнях підвищує урожайність зерна на 10–15%, вміст білку в зерні на 0,9–1,4%, клейковини – на 2,5–4,8%. Вони містять, як макро- – (NРК), так і мікроелементи (бор, цинк, марганець, молібден, мідь тощо), які підвищують активність ферментативних систем у рослині. Ці сполуки стимулюють біохімічні процеси, поліпшують фотосинтетичну діяльність рослин, що сприяє більш повній реалізації потенціалу їх продуктивності.

За внесення підвищених доз азоту на розвинутих посівах необхідним заходом покращання процесів весняного розвитку рослин є застосування регуляторів росту (табл.2).

 

Таблиця 2

Сучасні морфорегулятори на посівах пшениці озимої

 

Назва препарату	Норма внесення, кг(л)/га
Хлормекват – Хлорид 750 (ХМХ)	0,8 – 1,5
Хлормекват – Хлорид 750+Моддус 250 Ес	1,0+0,1
Моддус 250 Ес (Трінексапак-етил – 250 г/л)	0,4 – 0,6
Біфоук (Хлормекватхлорид, 305 г/л + етефон, 155 г/л)	2,0 – 2,5
Гімалая 804 (гідразид малеїнової кислоти, калієва сіль, 804 г/кг)	3,75 – 4,0
Терпал (Мепікват-хлорид, 305 г/л + етефон, 155 г/л)	2,0

 

Догляд за посівами. Ранньовесняне рихлення посівів

 

Досвід показує, що за умов стрімкого наростання температури розтріскування поверхні ґрунту відбувається швидко і глибоко, формуючи тріщини шириною до 10 мм і оголюючи вузол кущіння та кореневу систему. А тому, мульчування її на глибину 2–3 см з метою недопущення розтріскування і надмірних втрат вологи, особливо на ґрунтах, що погано її утримують та швидко пересихають, матиме важливе значення.

Для виконання рихлення у повному обсязі слід застосовувати голчасті ротаційні борони БРН-6(4), БМШ,9м, які добре мульчують поверхню ґрунту майже не пошкоджуючи рослин. Особливістю такого рихлення, є те, що на відміну від звичайного боронування його можна проводити і на слабких посівах, що в умовах весни цього року дуже важливо.

За даними НДУ НААН запаси продуктивної вологи під пшеницею озимою в шарі ґрунту 0–20 см на середньо-суглинковому чорноземі (на п’ятий день після рихлення ґрунту) складали – 17,3мм, на не заборонованому – 13,4 мм, або втрати її зменшувались майже на третину. Крім того утворення мульчі дасть можливість зберегти ґрунтову вологу у сфері формування вторинної кореневої системи, що надзвичайно актуально для подальшого прикореневого підживлення.

Для підвищення стійкості їх до вилягання, за внесення високих доз азотних добрив та вирощування високорослих сортів, дозу хлормекватхлориду збільшують до 1,2–1,5 л/га. Застосування ретардантів дає змогу пригальмувати ріст і розвиток центрального пагона і збільшує інтенсивність кущіння пагонів першого і другого порядку, а також синхронізує їх розвиток із центральним пагоном. Внесення терпалу на третьому – четвертому етапах органогенезу обов'язкове на добре розвинених посівах жита озимого та тритикале з густотою пагонів більше 1000 шт./м², а також за внесення під цю культуру більше 100 кг азоту на дерново-підзолистих ґрунтах та більше 60 кг/га – на чорноземах.

 

Система захисту посівів

 

Враховуючи слабку біологічну конкуренцію посівів пшениці озимої, сприятливі умови для росту та розвитку сегетальної рослинності, нинішньої весни ймовірна поява багатьох видів бур'янів за відносно короткий проміжок часу. Внесення гербіцидів за появи максимальної кількості бур'янів з метою ліквідації їх шляхом однократного внесення препаратів. При цьому доцільним буде застосування гербіцидів з двома діючими речовинами. Якщо температурний режим буде недостатнім добрі результати забезпечує застосування суміші гербіцидів на основі сульфонілсечовини та гормональних препаратів в половинних дозах.

В умовах цієї весни різко зростає потреба на тих посівах, що увійшли в зиму в задовільному та слабкому стані, оскільки їх конкурентоздатність є надзвичайно слабкою.

Вибір гербіциду залежить у першу чергу, від видів бур’янів на кожному конкретному полі, але за такої ситуації, яка склалась в умовах цієї весни, перевагу слід надавати препаратам з відносно широким спектром дії, а також тим, які ефективно працюють за відносно низьких температур повітря (вище +5ºС) (табл.3).

 

 Таблиця 3

Рекомендовані препарати для захисту пшениці озимої від шкодочинних об’єктів. Гербіциди

 

Назва препарату	Діюча речовина	Норма внесення, кг/га
Агрітокс в.р.	2-метил-4-хлорфеноксиоцтова кислота у формі солей диметиламіну, натрію та калію, 500 г/л	1,0 – 1,5
Агромаркс 75	МЦПА у формі диметиламінної солі, 750 г/л	0,8 – 1,0
Адор 750	Трибенурон-метил 750 г/л	0,02–0,025
Аксіал 045 ЕС	Піноксаден, 45 г/л	1,0
Альфа-Дикамба, РК	Дикамба, 480 г/л	0,2 – 0,3
Альфа-Стар, в.г.	Трибенурон-метил , 750 г/кг	0,02 – 0,025
Аркан 75 Wg, в.г.	Амідосульфурон, 750 г/кг	0,02
Гранстар Голд 75, в.г.	Трибенурон-метил, 750 г/кг + тифенсульфурон метил 187,5 г/кг	0,02–0,025
Гроділ Максі Оd	Амідосульфурон, 100 г/л + йодсульфуронметил натрію, 25 г/л + антидот мефенпір-диетил, 250 г/л	0,09–0,11
Дербі 175	Флуметсулам, 100 г/л + флора сулам, 75 г/л	0,05–0,07
Діален Супер 464 Sl	2,4-Д диметиламінна сіль, 344 г/л + дикамба диметиламінна сіль, 120 г/л	0,8
Калібр 75	Трибенурон-метил, 250 г/кг + тифенсульфурон-метил, 500 г/кг	0,03–0,06

 

Однією із особливостей слабких посівів, які в загальній структурі складають цієї весни понад 20% є їх недостатня фізіологічна стійкість до хвороб. Відтак надзвичайно актуальним буде повсякденний моніторинг за фітосанітарним станом з метою недопущення запізнення з обробітком фунгіцидами.

Фітосанітарний стан посівів зернових культур в останні роки в ряді агроформувань, особливо, фермерських значно погіршився. Це зумовлено загальним зниженням рівня агротехніки, спрощенням технологій, запровадженням повторних посівів, скорочення обсягів застосування хімічних і біологічних засобів захисту рослин. Інтегровані системи захисту сільськогосподарських культур через невиконання у всій повноті складових регулювання чисельності шкідливих комах і розвитку збудників хвороб, не забезпечують запроектованої ефективності. Крім того, постійно змінюються агрокліматичні умови і природні еволюційні процеси в популяціях збудників хвороб, що збільшує їх генетичну і трофічну різноманітність. Все це посилює шкідливість хвороб, в тому числі і тих, які за доброго фізіологічного стану рослин пшениці озимої інтенсивного розвитку не набували.

Значний негативний вплив на фітосанітарний стан агроценозів має завезення ряду сортів пшениці озимої іноземної селекції поза державним сортовипробуванням. Так, починаючи з 2013 року, в окремих господарствах відмічено ураженість посівів надзвичайно небезпечною хворобою – карликовою сажкою, боротьба з якою ускладнюється тим, що теліоспори патогена зберігають життєздатність у ґрунті до 10 років.

В умовах 2023 року у зв'язку із імовірним раннім відновленням вегетації цілком можлива більш рання поява однієї із шкодо чинних хвороб пшениці озимої – борошнистої роси. Нагадаємо, що конідіальне зараження патогеном може проходити при температурі від 0 до +20⁰ С і відносній вологості повітря від 50 до 100%. Відтак, з підвищенням температури інкубаційний період скоротиться до 4 – 5 днів, що може обумовити масове ураження посівів.

Враховуючи вищезазначене, переважати має превентивне (упереджувальне) внесення фунгіцидів, що забезпечують ефективність за понижених добових температур. Асортимент препаратів при цьому має відповідати родовим та видовим особливостям патогенів, які однак, мають бути уточнені в конкретних умовах весни, поля попередника тощо.

При застосуванні фунгіцидів важливо не запізнитись із строками їх внесення, враховувати критичну фазу розвитку хвороби, оскільки жоден із фунгіцидів, захищаючи листову поверхню рослини від ураження, не здатний відновити вже хворі тканини.

Вибір препаратів слід проводити відповідно спектру їхньої фунгіцидної дії. Рекомендовані фунгіциди для захисту посівів озимих колосових культур наводимо в таблиці 4.

 

 Таблиця 4

Рекомендовані препарати для захисту пшениці озимої від шкодочинних об’єктів.

Фунгіциди: Триазоли та триазоли+стрибілоріни

 

Назва препарату	Діюча речовина	Норма внесення, кг/га
Абакус мк.е	Піраклостробін 62,5 г/л + епоксиконазол 62,5 г/л	1,25 – 1,75
Аканто Плюс 28	Пікоксістробін, 200 г/л + ципроконазол, 80 г/л	0,5 – 0,75
Амістар Екстра 280 Sc	Азоксистробін, 200 г/л + ципроконазол, 80 г/л	0,5 – 0,75
Амістар Тріо 255 Ес	Азоксістробін, 100 г/л + пропіконазол, 125 г/л + ципроконазол, 30 г/л	1,0
Альто Супер 330 Ес	Ципроконазол, 80 г/л + пропіконазол, 250 г/л	0,4 – 0,5
Імпакт Т	Флутриафол, 75 г/л + тебуконазол, 225 г/л	1,0
Імпакт 25 Sc	Флутриафол 250 г/л	0,5
Імпакт 500	Флутриафол, 500 г/л	0,25

 

За співпадіння термінів оброблення посівів проти хвороб, шкідників, або бур’янів можна застосувати бакові суміші. Проте до складу бакових сумішей не повинно входити більше 4–х діючих речовин препаратів включаючи добрива.

Ріпак озимий. В області під урожай 2023 року цією культурою засіяно 80 тис.га. Першочерговим є моніторинг усіх посівів цієї культури з метою встановлення їх фізіологічного стану та планування подальшого догляду за рослинами, що перезимували.

Швидке наростання позитивних температур може призвести до скорочення міжфазних періодів культури, тому обов’язковим є ранньовесняне підживлення азотними добривами.

Вносити азотні добрива необхідно якомога раніше, з метою використання умови короткого дня для вегетативного розвитку рослин ріпаку озимого. У першу чергу необхідно провести підживлення ослаблених посівів з нормою внесення азоту доступною для господарства, але не менше мінімально необхідної, яка в залежності від стану розвитку рослин має бути не меншою 30-40 кг/га. Під цю культуру можна використовувати всі форми і види азотних добрив: аміачну селітру, сечовину, КАС, сульфат амонію тощо, але перевагу слід надавати тим, що містять нітратну форму, а також сірку (сульфат амонію).

По мірі генеративної диференціації у рослин ріпаку виникає подальша потреба в азоті, тому внесення другої дози азотних добрив за необхідності можна провести на початку фази стеблування.

Величина другої дози визначається як різниця між загальною кількістю азоту, який необхідно внести, і величиною першої дози. Особливу увагу слід приділити пізнім посівам ріпаку озимого, оскільки для слабких, недостатньо розвинених рослин весняний період може бути критичним. Недостатньо розвинена коренева система не в змозі компенсувати втрати рослиною вологи за чергування плюсових (денних) та мінусових (нічних) температур. Слабкі посіви, інколи не можуть витримати такої різкої зміни температурного режиму і гинуть. Ризик  зрідження посівів через вказані причини значно зростатиме в умовах дефіциту продуктивної вологи в ґрунті.

З метою послаблення негативного впливу несприятливих погодних умов на формування продуктивності ріпаку, високоефективним є внесення разом із засобами захисту рослин мікродобрив типу Нановіт, вуксал, еколист, Реаком, Нутрівант, Вітазим та інших, що у своєму складі мають необхідну кількість мікроелементів у доступній для ріпаку формі. Найдоцільніше застосовувати мікродобрива у фазі бутонізації у позакореневе підживлення спільно з обприскуванням проти шкідників.

Для боротьби з бур’янами в посівах ріпаку озимого ефективним є внесення наступних гербіцидів. Проти однорічних та багаторічних дводольних бур’янів: Галера (0,3–0,35 л/га), Лонтрел Гранд (0,12–0,2 л/га) та ін. Проти злакових: – Зеллек Супер (0,5–1,0 л/га), Фюзілад Форте (0,5–1,0 л/га), Тарга Супер (1–3 л/га) та інші.

Майже щороку ріпак сильно пошкоджується шкідниками. Проти прихованохоботників, капустяних блішок, ріпакового квіткоїда слід використовувати такі інсектициди: Біскайя (0,25–0,40 л/га), Нурелл Д (0,6 л/га), Фастак (0,1–0,15 л/га) та ін.

Для боротьби з такими хворобами як фомоз, пероноспороз, склеротиніоз, сіра гниль та ін. використовують: Фолікур (0,5–1,0 л/га), Амістар Екстра (0,75–1,0 л/га), Піктор (0,5 л/га), Карамба (0,75–1,25 л/га) та ін. Поряд з цим внесення Карамби або Карамби турбо навесні сприяє не тільки зниженню ураження посівів збудниками хвороб, але й підвищенню стійкості посівів до вилягання, оскільки препарат діє як регулятор росту.

 

Технологія вирощування ранніх ярих зернових культур

 

У зерновому клині важливе місце займають ранні ярі  культури - ячмінь, яра пшениця і овес. Загальна площа їх посіву в Україні становить 2,3-2,5 млн. га.

Сучасні сорти ярих пшениці, ячменю і вівса за сприятливих погодних умов і дотримання всіх вимог агротехніки можуть забезпечувати одержання 6,0-7,0 т/га зерна. Останнім часом зростає економічне значення ячменю ярого. Під урожай 2023 року в області передбачається засіяти цією культурою 60,5 тис.га, що на 7,4 тис.га більше проти минулого року. Для забезпечення врожайності ячменю необхідне формування певної структури його агрофітоценозу. Так, кількість продуктивних стебел має становити 650-700 шт/м², кількість зерен в колосі 25-28 шт., маса 1000 зерен - 40-42 г, у пшениці ярої – 480-520 шт/м², зерен 32-37 шт., маса 1000 зерен 38-42 г. розмір цих показників у вівса відповідно має становити: продуктивних стебел - 550-600 шт./м², зерен 35-40 шт. на одну волоть і маса 1000 зерен - 35-38 г.

Для досягнення такого рівня структурних елементів врожаю цих культур необхідно всі технологічні заходи спрямовувати на отримання дружних і своєчасних сходів, забезпечення рослин елементами живлення, досягнення оптимального розвитку стебел на 1 рослину, захист посівів від бур'янів, хвороб і шкідників.

Ранні ярі культури достатньо холодостійкі і їх сходи витримують зниження температури до -2°С. Тому такі умови після їх висівання не пошкодять рослин, а за рахунок кращого використання вологи і відповідних агротехнологічних прийомів, можна отримати приріст до 0,8-1,0 т/га зерна.

Попередники. Важливим в технологічному процесі вирощування ранніх ярих зернових культур є правильне розміщення їх у сівозміні за попередниками. Кращі з них це зернобобові і соя, кукурудза на зерно і силос, цукрові буряки. Після удобрених коренеплодів слід в першу чергу розміщувати посіви ярої пшениці і ячменю, а овес, як більш пластичну культуру - після кукурудзи на зерно та відносно гірших попередників - озимої пшениці, соняшника тощо. За розміщення ранніх ярих зернових колосових культур у короткоротаційних сівозмінах слід не допускати повторні посіви ячменю по ячменю, або по пшениці.

Особливості підготовки ґрунту під сівбу ярих зернових культур. Передбачити перебіг погодних умов надалі складно, проте частина осінньо-зимового періоду 2022-23 pp., що уже минула, свідчить про значно нижчі запаси продуктивної вологи в ґрунті в порівнянні з середньо багаторічними нормами. За таких умов має бути вжито усіх необхідних заходів для сівби всіх культур у максимально допустимі для них ранні строки. Для цього створюються певні передумови, зокрема ґрунтові.

Тому актуальним є застосування енергозберігаючих систем обробітку ґрунту з мінімальною витратою паливно-мастильних матеріалів, що забезпечують одержання економічного ефекту за рахунок економії нафтопродуктів, а також сприяють зниженню викидів токсичних речовин, що утворюються при згорянні палива у навколишнє середовище.

Витрата палива при виконанні обробітку ґрунту може бути знижена за рахунок:

- Застосування широкозахватних агрегатів;

- Застосування комбінованих агрегатів, що виконують за один прохід декілька технологічних операцій;

- Переходу на нетрадиційні системи обробітку ґрунту та посіву (безвідвальний, мінімальний (mini-till), нульовий (no-till), смуговий (strip-till) тощо.

Використання широкозахватних культиваторів, боронувальних та посівних агрегатів дозволяє поєднати передпосівний обробіток та сівбу, підвищити продуктивність праці до 60% та знизити витрати палива на 2,5–3 кг/га, порівняно з роздільним виконанням операцій.

Крім цього, використання даних технологічних операцій забезпечить максимальне накопичення та раціональне використання ґрунтової вологи, сприятливі умови для життєдіяльності ґрунтової мікрофлори та живих мікроорганізмів, оптимізацію живлення рослин.

Підготовка ґрунту під широкорядні просапні культури може бути прискореною за наявності комбінованих сучасних сівалок і агрегатів для „нульового" обробітку. Такі сівалки є універсальними і можуть успішно застосовуватись при сівбі по різних фонах основного та передпосівного обробітку ґрунту.

Якщо основний обробіток ґрунту не був проведений з осені, то весною під ярі зернові культури необхідно провести поверхневий обробіток не допускаючи значного розриву з передпосівним обробітком комбінованими агрегатами типу "Європак", іншими знаряддями, які мають у своєму складі шлейфи і котки для якісного вирівнювання і ущільнення ґрунту. Ці роботи слід проводити в максимально короткі строки, щоб уникнути значних втрат ґрунтової вологи.

Передпосівний обробіток ґрунту під ярі зернові культури загалом диференціюється залежно від ґрунтово-кліматичних умов і ступеню окультурення ґрунту.

Удобрення. Ранні ярі потребують обов'язкового внесення мінеральних добрив. За умов, що склалися через обмежену кількість мінеральних добрив обумовлену надмірно високою ціною, їх внесення регламентується можливостями господарства, рівнем родючості ґрунту, попередником. Як правило використовують локальний спосіб внесення, що підвищує їх ефективність та доступність для рослин.

За узагальненими результатами досліджень науково-дослідних установ Лісостепу під овес слід вносити добрива в дозах N₃₀P₄₅K₄₅ під ячмінь - N_45-60 Р_45-60 К_45-60, яру пшеницю N_60-90Р₆₀К₆₀. При цьому азот в дозах 60-90 кг доцільно вносити роздрібнено - частину дози (50%) разом з повною дозою фосфорних та калійних добрив до сівби, а другу частину - у вигляді підживлення на IV етапі органогенезу. За умов, що складаються більш ефективними будуть рідкі види добрив (КАСи та РКД). В умовах дефіциту мінеральних добрив важливим елементом технологій вирощування ярих колосових культур є бактеризація насіння азот фіксуючими та фосфор мобілізуючими  мікроорганізмами (препаратами  Азогран, Граундафікста іншими) в поєднанні з мікродобривами Росток, Вітазим, Нановіт та інші.

 

Підбір сортів ранніх ярих культур

 

Враховуючи прогнозовані посушливі періоди впродовж весняної та літньої вегетації, а також за умов обмеженості ресурсного потенціалу, необхідно віддавати перевагу сортам вітчизняної селекції, адаптованих для конкретних зон вирощування.

Кращими для посіву в умовах 2022 року є нові високопродуктивні посухостійкі сорти зернових колосових культур: пшениця м’яка Струна миронівська, Панянка, МІП Світлана, Сімкода миронівська; ячмінь ярий Сірінг, Айжан, Тівер, Діантус, Айріс, Арістей, МІП Мирний, МІП Богун.

Підготовка насіння до сівби. Сівбу проводять відкаліброваним насінням І класу посівних кондицій з високою масою 1000 зерен. Протруєння і бактеризація насіння є одним із основних елементів інтегрованого захисту посівів від шкідливих організмів. Для протруєння використовують доступні хімічні препарати системної дії. Для бактеризації ефективною є обробка насіння мікробними препаратами на основі вільноживучих, асоціативних, симбіотрофних, азотфіксуючих,фосфатмобілізуючих мікроорганізмів, а також препаратів бінарної дії з фумігальними властивостями та біостимуляторами росту.

Строки сівби. Ранні ярі зернові - культури достатньо холодостійкі, тому зниження температури повітря після їх висівання не пошкодить рослини, а за рахунок кращого використання ґрунтової вологи і відповідних агротехнологічних прийомів, навіть у південних регіонах Лісостепу можна отримати до 4-5 т/га високоякісного зерна.

У інших регіонах сіяти ярі зернові культури слід у ранні строки (на 2-3 день після початку весняних польових робіт). Запізнення з сівбою за нормальних умов зволоження зумовлює недобір урожаю 0,5-0,8 ц/га на кожен день запізнення, а за посушливої весни цей недобір може збільшуватись і становити 1,2-1,5 ц/га. Особливо негативно реагує на запізнення з сівбою пшениця яра.

Норми висіву. За умови дотримання всіх вимог агротехніки (якісний передпосівний обробіток, оптимізація мінерального живлення, якісна підготовка насіння, сівба в оптимальні строки) норму висіву ярих зернових культур можна знижувати до 3,5-4,0 млн. схожих насінин на 1 га. За узагальненими даними науково-дослідних установ Лісостепу за необхідності можна зменшувати нормами висіву ячменю ярого до є 4,0-4,5 млн.шт./га.

 

Технологія вирощування кукурудзи на зерно

 

У більшості агроформувань зони розширення посівів кукурудзи супроводжується ростом її врожайності. Разом з тим, таке розширення істотно обмежується потенціалом ґрунтово-кліматичних умов регіону. На двох третинах його території, що охоплюють підзони нестійкого, недостатнього та частково – достатнього зволоження лімітуючим фактором є дефіцит вологи, а у крайній північно-західній частині – ФАР. Співвідношення цих факторів має бути визначальним за добору гібрида з відповідним ФАО (вегетаційним періодом).

Попередники. Кращими попередниками для кукурудзи є озимі і ярі колосові, кукурудза, цукрові буряки і інші. В зоні нестійкого зволоження на сірих лісових ґрунтах з низьким рівнем природної родючості повторна сівба кукурудзи після кукурудзи обумовила зниження рівня врожайності зерна – на 0,6 т/га і є недоцільною, що слід враховувати за розширення посівних площ цієї культури. оловним критерієм, який визначає оптимальну частку кукурудзи на зерно в сучасних сівозмінах регіону є баланс сумарної взаємодії груп показників, що обмежують і тих, що сприяють розширенню її посівів. Особливо сильним обмежувальний вплив був тоді, коли недостатній рівень родючості ґрунту і дефіцит вологи співпадали. За таких умов, у короткоротаційних сівозмінах зони розширення посівних площ кукурудзи на зерно було доцільним до межі, за якою не спостерігалося зниження її врожайності.

Передпосівний обробіток ґрунту проводиться комбінованими агрегатами типу "Європак" та іншими. Передпосівну культивацію проводять в день сівби на глибину загортання насіння. Перед сівбою або після неї вносять ґрунтові гербіциди.

Гібриди і їх правильний підбір по групах стиглості. За умов, що складаються в господарствах доцільно віддавати перевагу вітчизняним гібридам. Для південних районів області з ФАО 320-360, центральних – 280-300, північно-західних – 240-360.

Строки сівби, оптимально ранні, наступають коли стійка середньодобова температура ґрунту на глибині загортання насіння складає 6-8°С, що відповідає погодним умовам III декади квітня - І декади травня (з 20 квітня по 5 травня).

Густота посіву залежить від ґрунтово-кліматичних умов, морфобіологічних властивостей гібридів, вологозабезпеченості, агрофону і повинна складати на період збирання: ранньостиглих гібридів – 80-85, середньоранніх - 75-80 тис. рослин/га. За умови дефіциту вологи густоту посівів зменшують на 12-15%.

Удобрення. Кукурудза серед зернових культур – найбільш урожайна і дуже чутлива до родючості ґрунту і тому потребує високих норм добрив. На формування 1 т зерна (з відповідною кількістю побічної продукції) рослинами із ґрунту та добрив поглинається 24-32 кг азоту, 10-14 кг фосфору, 25-35 кг калію, по 6-10 кг кальцію і магнію, 3-4 кг сірки, 200 г заліза, 110-200 марганцю 40-85 г цинку, 11-40 бору, 6-14 г міді  та 1-3 г молібдену. Недоцільно вирощувати гібриди кукурудзи на малопродуктивних ґрунтах.

Передпосівне удобрення. При посіві внесення мінеральних добрив є обов’язковим.

Мета внесення добрив – забезпечити рослини поживними елементами в перші періоди їх росту та розвитку. Для цього використовуються комплексні добрива, які в своєму складі містять як макро- так і мікроелементи у нормі 1,5-2,0 ц/га.

Догляд за посівами. Використання ґрунтових гербіцидів забезпечує чистий стан посівів і створює умови, які повністю виключають механізовані прийоми догляду за посівами. У разі вирощування кукурудзи без внесення ґрунтових гербіцидів важливе значення має застосування агротехнічних заходів догляду за посівами.

Конкурентоспроможність кукурудзи, зокрема, на перших етапах розвитку, низька, а тому переважна більшість (90%) її площ забур'янюється в середньому і сильному ступенях. Домінуючими в усіх регіонах вирощування кукурудзи є однорічні злакові бур'яни - просо куряче, мишій сизий та зелений.

У Лісостепу шкодочинні осоти (рожевий та жовтий), березка польова, лобода біла, просо куряче, мишій сизий та зелений, щириця, гірчак шорсткий, молочай верболистий, дескурайнія Софії.

Боротьбу з бур'янами в посівах кукурудзи, як правило, проводять за допомогою ґрунтових і страхових гербіцидів, а також поєднуючи ці два класи хімікатів. Вибір препарату залежить від потенційного ступеня засміченості ґрунту насінням бур'янів. Коли в ґрунті відмічається високий рівень потенційної засміченості однорічними злаковими і дводольними бур'янами можна застосувати такі ґрунтові гербіциди: дуал голд 960 ЕС, к.е. (1,0-1,3 л/га), трофі 90, к.е. (2,0-2,5 л/га), тайфун, к.е. (1,6-2,1 л/га), фронтьєр 900, к.е. (1,1-1/7 л/га), фронтьєроптіма, к.е. (0,8-1,4 л/га), харнес, к.е. (1,5-3,0 л/га), герб 900, к.е. (1,5-3,0 л/га), гезагард WP, з.п. (2-4 кг/га), варта, к.е. (1,5-3,0 л/га), екстрем, к.е. (1,5-3,0 л/га), примекстраголд 720SC, к.е. (2,5-3,5 л/га), мерлін 750, в.г. (0,1-0,15 кг/га), стомп 130, к.е. (3-6 л/га) та інші рекомендовані препарати, які необхідно вносити під передпосівну культивацію або одразу після сівби кукурудзи, але до сходів культури. За необхідності боротьби з бур'янами в післяпосівний період можна застосовувати такі страхові гербіциди: мілагро 040 SC, к.е. (1,0-1,25 л/га), тітус 25, в.г. (40-50 г/га), базис, 75%, в.г. (20-25 г/га + 200 мл/га ПАР тренд 9), майстер, в.г. (0,15 кг/га), ладдок новий 300, к.е. (3,0 л/га),які в основному знищують майже весь спектр розповсюджених бур'янів у посівах кукурудзи. Вибір страхового гербіциду залежить від основних видів бур'янів та фази їх розвитку. Такий підхід забезпечує високу ефективність гербіцидів при зменшенні норм їх внесення. На початкових фазах розвитку культури (фаза 3-5 листків) можна застосовувати дешевші гербіциди: 2,4 Д 500, в.р. (0,9-1,7 л/га), діален, в.р. (1,9-3,0 л/га), діален супер (1,0-1,25 л/га), кросс, в.р. (0,1-0,15 л/га), естерон 60, к.е. (0,7-0,8 л/га) або їх суміші та інші рекомендовані препарати.

Соя – зернобобова культура, яка найбільше потребує азоту. Який отримує завдяки симбіозу з бактеріями роду Rhisobium. Відомо, що на формування 1 т зерна (з відповідною кількістю побічної продукції) рослинам в середньому необхідно 60-75 кг азоту, 12-17 кг фосфору, 18-25 кг калію, 12 кг кальцію, 6 кг магнію, 14 кг сірки, 350 г заліза, 85 г марганцю, приблизно по 80 г цинку та бору, 50 г молібдену, 30 г міді.

Азотні вносять у передпосівну культивацію. Якщо насіння сої інокулюють бактеріальними препаратами для посилення процесу симбіотичної азотфіксації, то у передпосівне удобрення рекомендується вносити стартову дозу азоту –20-30 кг/га д.р.. У випадку, коли інокуляція насіння не проводиться, то у передпосівну культивацію вносять більше азоту – 60-90 кг/га у д.р. Мета такого внесення – забезпечити рослини азотом протягом всього періоду їх вегетації.

Добрива вносять разом із посівом сільськогосподарської культури . Мета внесення комплексних добрив – забезпечити рослини поживними елементами в перші періоди їх росту та розвитку (ВВСН 01-19).

Технологія вирощування сої. В підприємствах доцільно вирощувати 2-3 сорти різних за періодом достигання. Перевагу слід віддавати ранньо- та середньостиглим сортам таким як: Самородок, Сузір'я, Муза, Хуторяночка, Діадема Поділля, Азимут, Паллада, Титан та ін. Період їх вегетації становить 95 -115 днів, потенціал урожайності складає 4,5 – 5,5 т/га.

Для сівби використовується очищене насіння з високою схожістю і енергією проростання, яке здатне дати дружні і сильні сходи. Перед сівбою сої для боротьби із хворобами (пероноспорозу, білої та сірої гнилей) насіння культури протруюють Стандарт Топ (1-2 л/т), Февер (0,2-0,4 л/га), Сферіко (1-1,2 л/т), МаксімXL 035(1 л/т). Вітавакс 200 ФФ (2,5-2,6 кг/т). В день сівби посівний матеріал сої обробляють штамами азотфіксуючих та фосформобілізуючих бактерій та стимулятором росту. Слід пам'ятати, що пряме сонячне проміння згубно діє на бульбочкові бактерії.

Соя, порівняно з іншими культурами, має підвищені вимоги до тепла в період "сівба - сходи". Саме цим вимогам і повинні відповідати строки сівби. Основним їх критерієм є температура ґрунту на глибині 10 см, яка-повинна становити 12°С. У разі ранньої сівби насіння в непрогрітий ґрунт соя уражається хворобами і, як правило, сходи є зрідженими і недружніми. Максимально біологічний потенціал культури реалізується при сівбі з 25 квітня по 15 травня.

Сою, як правило, висівають широкорядним способом з шириною міжрядь 45 см. Норма висіву насіння 500-700 тис. шт. (90-130 кг) на 1 га. В господарствах з високою культурою землеробства та за умови застосування високоефективних гербіцидів використовують звичайний рядкові способи сівби з шириною міжрядь 15-22 см. За таких умов норма висіву збільшується на 15-20%.

Оскільки соя під час проростання виносить на поверхню ґрунту сім'ядолі, глибоке загортання її насіння недопустиме. Оптимальною глибиною заробки насіння є 3-4 см. Основне завдання догляду за посівами сої зводиться до зменшення шкодочинності бур'янів і конкуренції культурних рослин за сонячну енергію, елементи мінерального живлення та воду.

У 2023 році передбачається збільшення посівних площ сої на Вінниччині із 105,5 до 165 тис.га, або на 59 тис.га. за таких умов різко зростає значення сорту в залежності від групи стиглості. 2022 рік показав, що пізньостиглі сорти не тільки не мали переваги у продуктивності над ранньостиглими, а й обумовили значні втрати врожаю.

 

Зернобобові культури: горох, сочевиця, нут, квасоля

 

Технологія вирощування цих культур вже добре відпрацьована. Зокрема, важливим елементом є строки їх сівби. Слід зазначити, що горох, сочевиця, нут відноситься до культур ранніх строків сівби, вони є відносно холодостійким, насіння може проростати за температури 1-2⁰С. Проте, за таких умов проростання насіння відбувається вкрай повільно (15-20 діб і більше) і сходи будуть дуже ослаблені. Мінімальна температура, яка необхідна для оптимального розвитку сходів і формування вегетативних органів, складає 4-5⁰С. З підвищенням її до 8-10⁰С насіння проростає протягом 5-7 днів.

Кращими попередниками для даних культур є озимі та ярі зернові, кукурудза, просапні культури.

Система заходів по обробітку ґрунту є загальноприйнятною.

У випадку використання сівалок для прямої сівби сівбу можна проводити без попереднього боронування і передпосівної культивації.

У системі живлення даних культур основну роль відіграють фосфорні та калійні добрива, норми яких встановлюють залежно від попередника, враховуючи запаси поживних речовин в ґрунті. Враховуючи надмірно високу вартість добрив їх дози слід регулювати виходячи із можливостей господарства, стану поля, попередника.

Згідно з узагальнених даних досліджень наукових установ НААН вони становлять Р_30-60К_30-60. При визначенні дози азотних добрив слід обов’язково враховувати здатність даних культур до біологічної фіксації азоту.

Підготовка насіння до сівби має включати три основні операції: протруювання, обробку його мікроелементами та інокулювання. Насіння даних культур обробляють фунгіцидами Стандарт Топ (1-2 л/т), Февер (0,2-0,4 л/га), Сферіко (1-1,2 л/т), МаксімXL 035(1 л/т). Вітавакс 200 ФФ (2,5-2,6 кг/т).

Інокуляцію насіння необхідно проводити у день сівби використовуючи високоактивні специфічні для кожної культури азотфіксуючі та фосформобілізуючі штами бактерій, які забезпечують підвищення врожайності та якості зерна.

Спосіб сівби – звичайний рядковий з міжряддями 15 см. Глибина загортання насіння –4-5 см. При сівбі нуту та сочевиці також використовують широкорядні способи сівби з міжряддям 45 см.

Норму висіву встановлюють залежно від біологічних особливостей сорту, якісних показників насіння, та способу обробітку ґрунту.

Для гороху вона складає 0,8-1,5 млн. схожих насінин на 1 га. Для сочевиці норма висіву залежить від крупності насіння. Для крупно насінних сортів вона складає 2,0-2,5 млн./га, дрібнонасінних 2,5-3,0 млн./га. Для нуту при звичайному рядковому способі сівби норма висіву насіння становить 0,5-0,9 млн./га. При широкорядному способі сівби норму висіву зменшують до 0,3-0,5 млн./га

Що стосується квасолі, то її висівають в першій-другій декаді травня, коли мине загроза весняних заморозків, а ґрунт на глибині 10 см прогріється до 15-17⁰С. Кращим способом сівби є широкорядний з міжряддями 45 см. За такої ширини міжрядь рядки змикаються в період цвітіння, рослини краще пригнічують бур’яни  та при цьому можливий механізований догляд за посівами. Норма висіву насіння для дрібнонасінних сортів становить 400-500 тис.шт./га, крупно насінних високорослих сортів 300-350 тис.шт./га схожого насіння при глибині загортання 4-5 см, на зв’язаних і вологих ґрунтах 3-4 см, на легких супіщаних ґрунтах, а також у разі запізнення з сівбою 6-7 см.

Система догляду за посівами даних культур має поєднувати агротехнічні та хімічні заходи боротьби з бур'янами, та іншими шкодочинними об’єктами.

Рекомендуємо до вирощування сорти цих культур селекції НДУ НААН.

Найбільш поширеними в Україні серед круп’яних культур є гречка та просо. Ці культури мають добрі смакові, поживні та цінні властивості, багаті на білки,вуглеводи та мікроелементи, зерно їх містить вітаміни групи В, Е, РР.0

Гречка та просо є теплолюбивими культурами. Це необхідно враховувати при визначенні строків сівби. Тому оптимальний строк сівби для проса настає коли ґрунт на глибині 8-10 см прогріється до 13-15⁰С, гречки – 12-13⁰С і зникне загроза пошкодження сходів приморозками.

Попередники: кращими попередниками є просапні зернобобові та зернові колосові культури.

Удобрення. Добре реагують на внесення повного мінерального добрива. Норми добрив визначають з урахуванням родючості ґрунтів, попередника. Після добрих попередників оптимальними є N_45-60 P_45-60 K_45-60.

Обробіток ґрунту включає в себе слідуючі види: основний, ранньовесняний, та передпосівний. Особливу увагу слід приділити весняному обробітку ґрунту, який здійснюється з урахуванням його вологості та засміченості полів. Як правило проводять 2-3 обробітки не враховуючи передпосівного. Останній слід проводити на передодні або в день сівби на глибину загортання насіння агрегатами, які забезпечують повне знищення бур'янів, вирівнювання поверхні поля та дрібно грудкувату структуру ґрунту. Для одержання дружніх сходів, особливо в південних районах, слід проводити прикочування ґрунту до та після сівби.

Спосіб сівби для даних культур широкорядний з міжряддями 45 та звичайний рядковий – 15 см. За широкорядного способу сівби норма висіву насіння для проса складає 2,3-2,5, для гречки 2,0-2,5 млн./га схожих насінин, при звичайному рядковому відповідно 3,7-4,0; 3,0-3,5 млн./га схожих насінин.

Догляд за посівами включає поєднання агротехнічних заходів боротьби з бур'янами (боронування, міжрядні обробітки, застосування гербіцидів).

Соняшник в структурі посівних площ не повинен займати більше 15%. Тому, що збільшення  частки соняшнику у структурі посівних площ  призводить до поширення небезпечних збудників хвороб –  основним заходом боротьби з якими є сівозміна.

Буряки цукрові мають важливе економічне значення, а також є потужним фактором біологізації сучасних агроценозів. Формуючи врожай коренеплодів на рівні 60-70 т/га, буряки залишають на полі приблизно таку ж кількість гички, що еквівалентне 30-35 т/га гною. В умовах відсутності органічних добрив тваринного походження це має виключно важливе значення. На сьогодні посівні площі цієї культури в області стабілізувались на рівні біля 50 тис.га і зосереджені, головним чином, у сировинних зонах цукрових заводів. Під врожай 2023 року передбачається збільшити площу посіву до 55 тис.га, що на 11,7 тис.га більше від минулорічного.

У весняному комплексі робіт вважаємо за доцільне звернути увагу на наступне. Цукрові буряки є культурою ранніх строків сівби. Відомо, що глибина заробляння насіння за наявності ґрунтової вологи не повинна перевищувати 3–3,5 см. Саме цей шар ґрунту швидко пересихає незалежно від запасів продуктивної вологи у більш глибоких горизонтах, що створює серйозну загрозу своєчасній та дружній появі сходів. Особливо ця небезпека зростає за сівби дражованим насінням.

 

Захист посівів ранніх ярих зернових культур від бур’янів

 

В умовах осені 2022 року не всі види бур’янів проросли перед входженням в зиму, а тому з відновленням весняної вегетації слід очікувати дещо більшу їх кількість у фазу проростків-сходів, що дасть можливість підвищити ефективність передпосівного обробітку ґрунту для їх ліквідації.

Ядро видового складу сегетальної рослинності, яка заселяє посіви ярих зернових культур, складають переважно однорічні двосім’ядольні бур’яни – редька дика, триреберник не пахучий, лобода біла, щириці, гірчаки, підмаренник чіпкий, гречка березко подібна та злакові – просо куряче, мишії; багаторічні – осет рожевий та березка польова; кореневищні – пирій повзучий.

Строки застосування гербіцидів слід диференціювати залежно від видового складу агрофітоценозу. При забур’яненні посівів ярих зернових культур однорічними двосім’ядольними бур’янами можна застосовувати такі відносно дешеві гербіциди: дікопур МЦПА, в.р. (0,7–1,0 л/га), агрітокс, в.р. (1,0–1,5 л/га), луварам, в.р.к. (1,2–2,0 л/га). Обприскування посівів слід проводити у фазі кущення рослин до виходу в трубку.

За розповсюдження в посівах ярих зернових культур бур’янів, стійких до 2,4 Д, пшеницю і ячмінь обробляють гербіцидами хармоні 75, в.г. (15–20 г/га + 200 мл/га ПАР тренд 90), гроділ ультра, в.г. (0,1–0,15 кг/га), дікам плюс, в.к. (0,8 л/га), Серто Плюс, в.г. (0,15–0,20 л/га + ПАР Цитоветт Про – 0,2 л/га), старане 200, к.е. (0,75–1,0 л/га), діален супер 464 SL, в.р.к. (0,5–0,8 л/га), лінтур 70WG, в.г. (0,12–0,15 кг/га), Діанат, в.р.к. (0,15–0,3 л/га, гранстар 75, в.г. (20–25 г/га) та іншими рекомендованими препаратами. За розповсюдження таких злісних бур’янів як багаторічні коренепаросткові (осоти, різні види берізок) можна застосувати лонтрел 300, в.р. (0,16–0,66 л/га) або лонтрім, в.к. (1,5–2,0 л/га). Вибір і доза гербіциду залежить від фази розвитку культури і основних видів бур’янів, ґрунтової відміни, погодних умов, фінансових можливостей господарств тощо.

 

Захист посівів ярих зернових культур від хвороб і шкідників

 

Якісне протруювання насіння є основним, а для ряду хвороб – єдиним профілактичним заходом контролю за фітосанітарним станом посівів. Доведено, що втрати врожаю від хвороб внаслідок використання для сівби не протруєного насіння за вартістю в десятки разів перевищують кошти, заощаджені таким чином у передпосівний період. Ніякий інший захід хімічного захисту не забезпечує такої окупності та екологічної безпеки, як протруювання. За даними наукових досліджень, у разі сівби не протруєним насінням недобір урожаю зерна пшениці озимої становить 0,5–0,7, ячменю ярого 0,4–1,0 і кукурудзи – 0,6–1,2 т/га.

В останні роки зросла ураженість рослин сажковими хворобами, що викликано використанням для сівби насіння сортів іноземної селекції, які завезені в обхід екологічного сортовипробування, а також кореневими гнилями, через порушення науково-обґрунтованих сівозмін

Набули також поширення такі хвороби, як темно-бура та сітчаста плямистість (гельмінтоспоріоз), альтернаріоз, пліснявіння насіння, кам’яна сажка ячменю, летюча сажка кукурудзи та інші.

З метою обмеження шкодочинності хвороб насіння протруюють одним із рекомендованих препаратів, занесених до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» на 2018 рік. Цим заходом досягається знезараження насіння від збудників зовнішньої інфекції (твердої, стеблової та карликової сажок, ріжків, пліснявіння) та внутрішньої (летючої сажки, фузаріозів), захист проростаючого насіння та проростків від ураження в ґрунті збудниками стеблової та карликової сажок, кореневих гнилей, септоріозу, підвищення польової схожості рослин. Крім того, протруйники з широким спектром дії забезпечують протягом певного часу захист сходів від таких небезпечних хвороб як борошниста роса, іржа, септоріоз та інших плямистостей.

При виборі протруйника необхідно керуватися спектром його фунгіцидної дії та результатами фітоекспертизи насіння, яку проводять лабораторії діагностики і прогнозів. Експертиза насіння дає точний діагноз і можливість правильного вибору протруйника, що дає можливість забезпечити економію до 30 – 40% дорогих препаратів.

Як показує практика, незараженого насіння немає. Всі протруйники, які є в «Переліку пестицидів…», мають високу ефективність проти зовнішньої сажкової інфекції (тверда сажка пшениці, кам’яна сажка ячменю, стеблова сажка жита, сажка проса, покрита і летюча сажки вівса). Але проти внутрішньої інфекції летючої сажки пшениці і ячменю, за даними науковців, такі препарати як фундазол, дерозал, колфуго супер мають недостатню ефективність. Якщо ж за даними фітоекспертизи насіння збудник летючої сажки відсутній, ці препарати можна з успіхом використовувати проти кореневих гнилей, пліснявіння, твердих сажок та ін. 

Для оброблення насіння пшениці ярої та ячменю проти летючих сажок краще використати Раксил Ультра, т.к.с. (0,2 л/т); Іншур Перформ (0,4–0,6 л/т), віал тт, в.с.к. (0,3–0,4 л/т), кінто дуо, к.с. (2,0 – 2,5л/т), вінцит 250, к.с. (2,0 л/т). На вівсі 100% ефективність проти покритої та летючої сажки забезпечують протруйники дивіденд стар, раксил ультра.

Слід пам’ятати, що за тривалого використання одних і тих протруйників патогени набувають резистентності до них. Тому їх необхідно чергувати.

Слід врахувати, що деякі протруйники (раксил ультра, вінцит 050, сумі-8 фло) володіють ретардантними властивостями, тому ними треба обробляти лише високоякісне зерно і заробляти насіння на глибину не більше за 2 – 3 см. Потрібно дотримуватись рекомендованих норм витрати протруйників. За їхнього зменшення не досягається бажаного ефекту, а завищення призводить до зниження схожості насіння внаслідок утворення аномальних проростків, нездатних до подальшого розвитку, які з часом гинуть. Особливо небезпечне підвищення норм витрати препаратів для травмованого насіння.

Протруювати насіння можна як завчасно (за 2 – 3 тижні), так і безпосередньо перед сівбою. Завчасне протруювання особливо ефективне для захисту рослин від сажкових хвороб. У разі вимушеної сівби після колосових попередників для захисту посівів від хлібного туруна, підгризаючих совок та інших ґрунтових шкідників за чисельності, що перевищує ЕПШ, передпосівне оброблення насіння слід провести гаучо, з.п (0,25–0,5 кг/т), рубіж, к.е. (2,0 л/т).

Для підвищення стійкості рослин проти вірусних хвороб та інших шкідливих факторів одночасно з протруюванням насіння обробляють мікроелементами (сполуки добирають з урахуванням результатів агрохімічного аналізу ґрунту) і біостимуляторами росту рослин (емістим с, в.р., 10 см³ в 10 л води на 1 т насіння, агростимулін, в.с.р., 5–10 мл/т, вермістим, р., 8–10 л/т і ін.).

Ні в якому разі не можна допускати заміну протруйника біостимуляторами, азотфіксаторами та іншими, які не мають зареєстрованої фунгіцидної дії. За певних умов альтернативою хімічному протруюванню можуть бути зареєстровані біологічні фунгіциди. Зокрема, якщо фітоекспертиза насіння не виявила наявності спор сажкових грибів і кількість зерен, уражених грибами із родів Bipolaris та Fusarium,  не перевищує 2–4%, а пліснявими грибами – менше 20%, для оброблення насіння можна використовувати біологічні препарати і біологічно активні речовини.

З біологічних фунгіцидів можна використовувати бактофіт, мікосан, гаупсин, планриз бт, триходермін бт, агат 25-К, фунгістоп, фітоцид і ін.

Передпосівна обробка насіння гороху проти основних збудників хвороб проводиться Вітаваксом 200 ФФ, в.с.к., 2,5 л/т, Максимом 025 FS, Максимом XL 035 FS.т.к.с., Вінцитом 050 CS, к.с, 2 л/т, з додаванням плівкоутворювачів. В день сівби проводять обробку  насіння Ризоторфіном, 0,8 кг/т з додаванням мікроелементів (бор, цинк, молібден).

Насіння сої за наявності насіннєвої інфекції протруюють препаратами Максим XL 035 FS,т.к.с, 1 л/т, Ламардором 400 FS, т.к.с., 0,2 л/т, Віал Траст в.с.к. 0,4-0,5 л/т. В день сівби проводять інокуляцію насіння бактеріальними препаратами в поєднанні із мікродобривами згідно рекомендацій.

Результати осінніх обстежень виявили, що заселеність площ шкідниками залишається на рівні минулого року. В ряді районів регіону відмічались вогнища з чисельністю  фітофага 6 –10 екз./м² Заселеність полів личинками травневих жуків, навпаки, дещо зросла і складала 35% з середньою чисельністю 0,9 екз./м², що більше від рівня попереднього року.

За прогрівання ґрунту до 12⁰С личинки чорнишів і коваликів, а також хрущів, активізують своє переміщення у верхні його шари. Не дивлячись на істотне зменшення чисельності, за умов достатнього зволоження дротяники повсюди завдаватимуть рослинам соняшнику, кукурудзи, буряків, овочевих культур помірної, в осередках – значної шкоди. Несправжні дротяники масово розвиватимуться і шкодитимуть за тривалої посухи.

Для боротьби з дротяниками, личинками травневого хруща ефективним є, особливо при вирощуванні просапних культур, внесення в ґрунт гранульованого регенту у нормі 6–10 кг/га.

У фазі сходи – 3-й листок (І–ІІ етапи органогенезу) необхідно провести захист посівів від шкідників за їх чисельності, що перевищує ЕПШ: п’явиць – 10–30 жуків на м², смугастих хлібних блішок – 30 – 50 екз. на м², шведських мух 40–50 екз. на 100 помахів сачком. Проводять крайове або суцільне обприскування посівів одним з рекомендованих інсектицидів: бі-58 новий, к.е. (1,5 л/га); антіжук профіт, з.п. (0,045–0,05 кг/га), децис ф – люкс, к.е. (0,2–0,25 л/га); карате зеон 050 ЕС, к.е. (0,15–0,20 л/га); святогор, к.е. (1,0–1,5 л/га); фастак, к.е. (0,1–0,15 л/га); ф’юрі, в.е. (0,07 л/га) та ін.

 

Особливості проведення весняно-польових робіт по догляду за багаторічними травами

 

Специфічні погодні умови протягом вегетації минулого року мали відповідний вплив на ріст і розвиток багаторічних трав. Більшість посівних площ багаторічних трав увійшли в зиму в доброму стані, накопичивши вуглеводи в кореневій шийці близько норми (для бобових рослин першого року життя 3,5-4,0% і другого-третього 6,2-6,9%), сприяє успішній перезимівлі.

Посіви багаторічних трав минулих років знаходиться в доброму стані, що підтверджують наші спостереження за станом посівів трав.

Умови вегетації минулого року сприяли розмноженню мишей, особливо на посівах конюшини лучної, повзучої, буркуну білого в меншій мірі на злакових травах. Тому ранньою весною необхідно провести ретельну інвентаризацію насінницьких, а також фуражних посівів з метою оцінки їх стану. При наявності 8-10 на 1 га колоній мишей проводять боротьбу з ними шляхом розкидання зернових приманок оброблених препаратами (бродісан, гліфтор 72%) згідно з чинними рекомендаціями.

Враховуючи реальний стан посівів багаторічних трав необхідно провести такі міроприємства:

1. На посівах другого і третього року використання проводять боронування або неглибоке дискування під кутом 10-12 ⁰ , а на широкорядних посівах проводять 1-2 міжрядних рихлення, що сприяє зменшенню забур’яненості, поліпшенню аерації ґрунту та омолодженню травостоїв третього і наступних років життя.
2. Підживлення посівів бобових трав другого і третього років життя фосфорно-калійними добривами в дозі Р_45-60, К_45-60; злакових і злаково-бобових травосумішок в дозі N_45-60,Р_45-60,К_45-60;
3. Зрідженні травостої з густотою (конюшина до 60, люцерна 40, буркун – 60 і еспарцет – 80 рослин на 1 м²) відремонтувати пажитницею вестервольдською (12-15 кг/га), або гірчицею білою (4-8 кг/га), редькою олійною (15-16 кг/га), вико-вівсом (80+60 кг/га).
4. Доцільно травостої конюшини лучної в чистому посіві використовувати 1 рік; в суміші з із тимофіївкою лучною або кострицею лучною - 2 роки; люцерни відповідно 3-4 роки, еспарцету - 3 роки, буркуну білого - 1 рік.

Зріджену люцерну 1-го року користування підсівають багаторічними травами ( люцерною 10-12 кг/га або сумішшю люцерни із злаками (стоколос безостий, костриця лучна або тимофіївка лучна.).

На площах з нормальним травостоєм, особливо на культурних пасовищах та на ділянках поблизу тваринницьких ферм, для збільшення виходу високоякісного зеленого корму здійснити підживлення угідь мінеральними добривами: на ділянках з переважанням бобових з розрахунку Р_20-30,К_40-50, а – злаків й азотними N_30-50. Це дозволить підвищити урожайність травостоїв. Залежно від умов, у 1,3-1,7 рази та істотно поліпшити їх видовий склад та поживність корму.