Сьогодні ми говоримо слова вдячності тим, хто захищає нашу державу, наше право жити на своїй землі, говорити українською, виховувати дітей і будувати майбутнє.
Серед тих, хто сьогодні у військовій формі, — наші земляки, батьки й матері, сини й доньки, друзі, колеги, вчителі, викладачі, працівники закладів освіти. Освітяни, які залишили аудиторії та класи й стали на захист України. А ті, хто продовжує працювати в тилу, щодня тримають свій фронт — навчають, підтримують дітей, формують покоління, яке знає ціну свободи.
Дякую кожному і кожній, хто захищає Україну. Дякую за мужність, витримку та силу.
Особлива вдячність — родинам наших захисників і захисниць, які разом із ними проходять цей непростий шлях.
Сьогодні схиляємо голови перед пам’яттю тих, хто віддав найдорожче — своє життя за Україну.
Нехай Покров Пресвятої Богородиці оберігає наших воїнів, а в кожній українській родині буде мир, тепло і впевненість у завтрашньому дні.
 Шана. Вдячність. Пам’ять.