Стентування без альтернатив: вінницький досвід

Стентування коронарних судин — практично безкровна операція, що має мінімальні ризики та не потребує тривалого відновлюваного періоду. Для людей із хворими судинами чи підозрою на інфаркт — насправді прогресивний порятунок. У Вінницькому регіональному клінічному лікувально-діагностичному центрі серцево-судинної патології завдяки спільній зі Світовим банком реалізації інвестиційного субпроекту лише за березень провели 35 безкоштовних планових коронарографій та встановили 11 безкоштовних стентів.

«За статистичними даними 2012 року, захворюваність недугами системи кровообігу на Вінниччині значно перевищувала навіть загальноукраїнський показник. Якщо конкретно – 6230 хворих на 10 тис. населення (по Україні – 5839). У структурі причин смертності ці хвороби були на першому місці, – розповідає головний лікар Центру Володимир Гладких. – Рік тому ми почали укладати обласний реєстр хворих, які за медичними протоколами потребують лікування. Фактично це окрема диспансерна група, яка весь час оновлюється і доповнюється. Що це дає? Контроль над ситуацією, якого не було раніше.»

Центр має власну сучасну лабораторію та ще 4 структурні підрозділи: кардіологічне відділення для хворих з порушеннями ритму, кардіологічне відділення для хворих на інфаркт міокарду, рентген-операційний блок і амбулаторно-діагностичне відділення. Останнє укомплектоване сучасною технікою для проведення кардіограм, велоергометрії, УЗД серця і судин. Патології, які складно виявити у закладах первинного рівня медичної допомоги, тут отримують правильну оцінку.

«Я прокинувся о 4 годині ранку від гострого болю у грудях. Взяв під язик таблетку – не допомогло, тож поїхав з дружиною до поліклініки, а вже звідти мене терміново відправили до обласного центру. І ви тільки уявіть: тут просто через півгодини зробили операцію, яка називається «стентування», — розповідає 61-річний мешканець Гайсина Олександр Марценюк, якого швидка доправила до Центру з діагнозом гострий коронарний синдром (інфаркт).

Вінничанці Валентині Воложинській поталанило більше. Звернувшись до Центру зі скаргами на біль у серці, вона пройшла обстеження. Потому лікарі зробили коронарографію і наполегливо порекомендували встановити стент.

«Лікар сказав, що судини зношені. Якщо не зробити планового стентування, то є небезпека інфаркту. Я, звісно, погодилася. Зараз відчуваю себе зовсім здоровою, серце вже не турбує! – ділиться пані Валентина.

Лише за березень завдяки партнерству зі Світовим банком було проведено 35 планових коронарографій та встановлено 11 стентів. Ще 200 наборів для коронарографій та 50 стентів планують закупити найближчим часом. Маленький металевий пристрій встановлюють у заблоковану артерію, аби кров по ній могла і далі рухатись, а людина жити.

«Альтернативи стентуванню наразі немає!– запевняє Ігор Скляров, завідувач рентгенологічно-операційного блоку. — Пацієнт вже за місяць після такої операції потроху збільшує фізичну активність, а за три місяці нічим не відрізняється від здорової людини. Це дозволяє у більшості випадків при інфаркті міокарда уникнути інвалідності та подовжити тривалість життя, покращити його якість».

Амбітна мета лікарів Центру – досягти світових показників. У недалекому 2020-му планують щороку проводити по 900 стентувань. Саме ця цифра здатна загасити епідемію серцево-судинних хвороб. Але для того щоб це відбулося, у рамках того ж таки проекту зі Світовим банком на початку наступного року розпочнеться будівництво нового, більш потужного регіонального Центру.