Топ новини

«З огляду на складність і розгалуженість українського законодавства, високу динаміку його оновлення, посібник є надзвичайно актуальним і корисним», — зазначив Руслан Стефанчук.

За його словами, «Путівник по законодавству України» спрямований на формування в читачів загальної правової картини системи законодавства України, комплексного уявлення про структуру та функціональні зв’язки між нормами чинного законодавства, загальні тенденції та перспективи його розвитку.

«Це видання є «дорожньою картою» по національному законодавству. Наукову і практичну цінність має інтегральний авторський задум — показати систему законодавства не в статиці певної сукупності нормативно-правових актів, а в динаміці тенденцій його розвитку, у чому сконцентровано потенціал для творчих і законодавчих ідей», — підкреслив Перший заступник Голови Верховної Ради України.

Аналізуючи сучасний стан законодавчої діяльності, Руслан Стефанчук зазначив, що нині багато питань, які тривалий час вимагають законодавчого врегулювання, залишаються відкритими. Так, за недостатньої визначеності деяких базових для законотворення юридичних понять, таких як «закон» і «нормативно-правовий акт», чітких критеріїв систематизації законодавства з погляду ієрархії нормативно-правових актів за їх юридичною силою, а також неоднозначного розуміння методів і принципів як правового регулювання, так і законопроєктної роботи, рівень підготовки законодавчих ініціатив, що подаються на розгляд Верховної Ради України, не завжди відповідає очікуваним вимогам щодо їхньої якості.

«Але ж це — законодавча азбука. Це те, з чого має починатися законотворчий процес. Тому надзвичайно актуальним є розробка проєкту закону про нормативно-правові акти. Це важливий крок. Без нього сьогодні формувати правову політику неможливо», — додав політик.

Також Руслан Стефанчук наголосив, що важливою є планомірність роботи Парламенту України. При цьому він нагадав: починаючи з лютого 2020 року, у Верховній Раді України відбувається обов’язкове планування законопроєктних робіт.

Підсумовуючи свій виступ, Перший віцеспікер Парламенту України відзначив вагомість наукових розробок і практичних рекомендацій Інституту законодавства, які сприяють удосконаленню законодавчої діяльності та розвитку парламентаризму в Україні.

Під час участі в Національному земельному форумі в межах робочої поїздки на Чернігівщину Президент України Володимир Зеленський підписав Указ № 449/2020 «Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин». Документ передбачає передачу земель сільськогосподарського призначення з державної до комунальної власності.

Як наголосив Президент, цей крок завершить реформу з децентралізації.

«Ключовий момент, без якого децентралізація не може бути в Україні завершена. Це передача земель безпосередньо громадам. Сьогодні цей важливий крок буде зроблено. Сьогодні я підписую указ про заходи щодо передачі земель сільськогосподарського призначення з державної до комунальної власності», – сказав він.

Так, 26 жовтня усі новостворені громади отримають землі в комунальну власність та зможуть використовувати кошти від землекористування для свого розвитку.

За словами Глави держави, загалом місцеве самоврядування отримає у власність понад 2 млн га землі.

«Ми повертаємо землі людям. З центру – на місця. Це логічно й справедливо. Важливо, що закон забороняє продаж земель комунальної власності. І це – гарантія, що наступні покоління українців залишатимуться господарями своєї землі», – розповів Володимир Зеленський.

Він нагадав, що 28 років в Україні велися розмови щодо земельної реформи, але справа не доходила навіть до обговорення відповідного законопроекту.

«Чому? Відповідь, на мою думку, дуже проста. Різні політики різних часів, старі політики створили ширму з нібито турботи про людей, нібито захисту української землі, яка нібито належить громадянам. Але вони не дозволяли людям бути повноцінними власниками, тобто володіти, користуватися й розпоряджатися самостійно землею», – заявив Президент, зауваживши, що натомість активно діяв «сірий» ринок землі.

Глава держави заявив, що нинішня влада обіцяла надати українцям реальне право власності на землю. І виконала цю обіцянку. Так, 31 березня 2020 року Верховна Рада ухвалила закон про обіг сільськогосподарських земель, який передбачає надання права купівлі землі лише українцям. Також законодавчо встановлені обмеження максимальної площі, яка може перебувати у власності однієї особи, та пільгові умови для українських фермерів. 6 травня Президент підписав закон про Національну інфраструктуру геопросторових даних, що наведе лад в усіх реєстрах природних ресурсів України, а 22 липня – закон щодо просторового планування громад.

Тому сьогодні – дійсно історичний день, наголосив Володимир Зеленський.

«Це важливо для завершення децентралізації. Бо саме громади найкраще знають, як організувати своє життя: де має бути садочок, школа, комунальні дороги, садові насадження та промислові об’єкти», – зауважив він.

Голова Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Роман Лещенко повідомив, що в Україні більше немає 10,4 млн га землі державної форми власності сільськогосподарського призначення, як раніше стверджувалося.

«Це була брехня. Вводили в оману і стверджували, що є ця земля у держави», – зазначив він.

Нині, за його словами, у державній власності перебуває лише понад 2 млн га землі, які указом Президента України передаються у власність громадам. Після передачі земель ОТГ у держави залишається всього 750 тис. га на акті постійного користування (землі Академії наук, Міноборони, Пенітенціарної служби тощо), щодо яких зараз здійснюється інвентаризація та присвоюються кадастрові номери з метою недопущення виведення у приватну власність.

«Тому коли Президент питає український народ, чи повинні нести відповідальність за величезні корупційні порушення й (чи потрібно. – Ред.) давати довічне ув’язнення – так потрібно, тому що, ошукуючи український народ, бігаючи по телеекранах, здійснювали грабунок у режимі реального часу. Тому вони і противляться земельній реформі», – заявив голова Держгеокадастру.

«Ми виведемо на публічну кадастрову карту й покажемо кожного власника української землі – скільки він платить податків, а також у кого перебувають надра держави, виведені через механізм безоплатної приватизації. Це українська земля, вона нікуди не зникла, і вона має прізвище, ім’я та по батькові власника, і дату, коли через липові накази виводили у приватну власність українську землю», – додав Роман Лещенко.

Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко зазначив, що в межах земельної реформи для українських фермерів будуть запроваджені пільгові умови для доступу до ринку землі. Фермери можуть викупити земельні ділянки, надані їм у постійне користування або довічне успадковане володіння, а також переоформлені в оренду (розстрочка платежу до 10 років, вартість на рівні нормативної грошової оцінки таких земельних ділянок, без проведення земельних торгів).

«Крім того, з метою систематизації та узагальнення інформації про володіння, користування й розпорядження земельними ділянками Мінекономіки працює над створенням системи моніторингу земельних відносин», – зазначив Ігор Петрашко. Ця система показуватиме прозору інформацію щодо стану в галузі земельних відносин для всіх українців.

Крім того, за його словами, Мінекономіки очікує ухвалення важливих земельних законопроектів № 2194 і № 2195, які мають запровадити дерегуляцію у сфері земельних відносин, мінімізувати контакт громадянина з чиновником, запровадити цифрову трансформацію Держгеокадастру та електронні аукціони.

Уряд подовжує дію адаптивного карантину до кінця цього року, оскільки це потрібний крок, щоб гарантувати більш безпечне середовище для українців. Про це заявив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль 13 жовтня під час позачергового засідання Уряду. За його підсумками Кабінет Міністрів України підтримав внесення змін до постанови №641.

Як наголосив Денис Шмигаль, адаптивний карантин — це найбільш дієвий механізм від поширення коронавірусної інфекції. «Світ продовжує бити рекорди захворюваності та посилювати карантинні заходи. В Україні ми також діємо відповідно до епідемічної ситуації. Ці заходи спрямовані, перш за все, для безпеки українців», — зазначив Глава Уряду.

За словами Прем’єр-міністра, змінами до постанови №641 запроваджується низка нововведень. Зокрема, змінюються правила щодо дозволеної кількості людей у масових зібраннях.

«Наші розрахунки показують, що після проведення концертів із масовим скупченням людей у регіонах кількість хворих суттєво зростала. Після таких «веселих» концертів зовсім невесело лікарям та всьому медичному персоналу, що приймає хворих», — наголосив Денис Шмигаль.

Очільник Уряду зазначив, що в зеленій зоні пропонується дозволити масові заходи у кількості не більше 50 людей, за умови дотримання соціальної дистанції у 1,5 метра й маскового режиму. У «жовтій» — не більше 30 людей, у «помаранчевій» — не більше 20. «При цьому на території регіонів із відповідними обмеженнями дозволяється проведення спортивних заходів, але без глядачів. Окрім міжнародних змагань, за окремим погодженням Міністерства охорони здоров’я», — сказав Прем’єр-міністр.

Також Денис Шмигаль зауважив, що під час засідання Державної комісії ТЕБ та НС напередодні було підтримано позицію Міністерства освіти і науки рекомендувати закладам загальної середньої освіти встановити канікули з 15 до 30 жовтня. Після їх закінчення, за словами Прем’єр-міністра, можливе переведення на дистанційну форму навчання. Цю пропозицію також врахував Уряд у внесенні змін до постанови.

«Також під час канікул відбудуться вибори, у закладах середньої освіти працюватимуть дільничі виборчі комісії. І це становить значну загрозу для учнів і вчителів. Тому встановлення канікул до 30 жовтня створить умови для безпечного проведення виборів у цей період», — зазначив Глава Уряду.

Прем’єр-міністр додав, що закладам профтехосвіти, передвищої та вищої освіти рекомендується перейти на дистанційне навчання з 15 жовтня до 15 листопада.

«Зазначу, що запровадження додаткових обмежень — це абсолютно зважене рішення. Ми керуємось розрахунками наших експертів, медиків, наукового середовища. Українські провідні науковці Академії наук наголошують, що при збереженні теперішніх темпів зростання кількості хворих і не дотриманні встановлених карантинних обмежень — медична система може не витримати і лікарі будуть вимушені обирати, кого рятувати, а кого ні», — сказав Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр підкреслив, що Уряд робить все можливе для посилення спроможності медичної системи, щоб бути готовими до найгірших сценаріїв. 

Крім того, Міністру охорони здоров’я Максиму Степанову поставлене завдання збільшити кількість тестувань до 50 тисяч на добу. Як наголосив Денис Шмигаль, Україна має вийти на 75 тисяч тестувань на добу.

У День захисника України на площі Конституції перед будівлею Парламенту Голова Верховної Ради Дмитро Разумков вручив сертифікати 54-м кращим курсантам і слухачам військових вишів на призначення стипендій на 2020-2021 навчальний рік.

Відкриваючи урочистий захід, Голова Парламенту зауважив, що сьогоднішній день став для всіх і святковим, і днем скорботи, оскільки багато українців віддали життя за те, щоб ми могли святкувати в мирному Києві – у державі, в якій зараз йде війна.

«Найголовніше для будь-якої держави, для будь-якого суспільства та для будь-якого офіцера - життя людей. З 1-го січня 2020 року в книгу пам'яті додалося ще 46 людей, які віддали свої життя на Донбасі за нашу країну. Це треба пам’ятати, шанувати, та зробити так, щоб записів у цій книзі було якомога менше. А задача максимум - щоб там були лише пусті аркуші»,- підкреслив Дмитро Разумков.

Голова Верховної Ради побажав, щоб захищати державу зі зброєю в руках доводилося якомога рідше, водночас, завжди пам’ятати, що можуть виникати моменти, «коли вся держава повинна ставати на захист своєї територіальної цілісності та суверенітету». «Тож я дуже пишаюся, що можу вас привітати у цей святковий та сонячний день на мирних вулицях нашої столиці»,- сказав Дмитро Разумков.

Голова Парламенту додав, що під час поїздок на Схід України та спілкування із військовими командирами завжди має одне бажання, щоб кількість тих, хто заступив на бойове чергування завжди дорівнювала тій кількості, яка повертається. «Ви - майбутні офіцери та командири. Щиро вам бажаю завжди цінувати своє життя і життя своїх підлеглих. Зі святом! Слава Україні!» -   повідомив він.

Також в урочистих  заходах з нагоди Дня захисника України взяли Перший заступник Голови Верховної Ради Руслан Стефанчук, Заступниця Голови Парламенту Олена Кондратюк, народні депутати України, міністри, глави відомств, представники військових вищих навчальних закладів, учасники АТО/ООС.

Під час робочої поїздки до Донецької області у День захисника України Президент Володимир Зеленський вручив державні нагороди та цінні подарунки військовим, які несуть службу в зоні проведення Операції об’єднаних сил.

«У вас найскладніша, найпатріотичніша робота. Ви захищаєте нашу незалежність, суверенітет. Вдячний кожному з вас. Ви робите велику справу, за яку будуть вдячні всі покоління українців, – повертаєте нашу землю назад. Вірю в нашу спільну перемогу над ворогом», – сказав Глава держави, звертаючись до військових.

Володимир Зеленський привітав воїнів з Днем захисника України.

«Ви – наші захисники. Бережіть себе, бережіть нас і всю нашу Україну», – зазначив Президент.

Також Глава держави заслухав доповідь про оперативну обстановку в зоні проведення ООС та ознайомився з планом ділянок перспективного розмінування.

Ми – сильні, сучасні, перспективні. Ми вміємо брати на себе відповідальність. Ми готові платити найвищу ціну за свою свободу. Ми добре знаємо своїх ворогів і точно вже розуміємо будь-яку політичну підступність. Ми не сумніваємось у своїх друзях. Тому що ми – зріла нація, яка має пантеон великих захисників і чітко розуміє свої цивілізаційні цілі. Сьогодні, до речі, той самий найважливіший день, коли маємо говорити спільно, в один голос. Говорити про те, що ми всі – українці і в цьому світі у нас є лише одна Україна, яку ми завжди маємо захищати. Бо це наше серце, наш дух, наші мрії, наша доля.

Уже сьомий рік сенс цих слів дуже практичний. Це не просто щось обов'язкове та суто офіціозне, що маємо пафосно промовляти з нагоди визначного дня. Наявна сьогодні збройна агресія проти України назавжди закрила для нас можливість легковажно ставитися до питань захисту державності. Згадайте час, коли війна тільки починалася: все вмить стало справжнім, ожививши багато епізодів зі сторінок нашої буремної національної історії, яка до того могла здаватися чимось далеким і фантастичним. У 2014 році все стало інакшим. Герої стали героями, а вороги – ворогами. І ми нарешті зрозуміли, що таке бути справжнім захисником країни, коли щодня доводиться міняти своє особисте життя на можливість щасливого життя всієї України.

Скільки разів ми, українці, втрачали наші історичні можливості. Та скільки разів знаходили нові, щоб урешті здобути свою незалежну державу. Яку наш народ багато років самовіддано захищає від поневолення. Це справді всенародна справа.

Сьогодні ми вшановуємо пам'ять героїв, які віддали життя за свободу та самостійність України. Їхній подвиг пам'ятатимуть усі прийдешні покоління українців. Це абсолютна істина.

Сьогодні ми говоримо слова вдячності кожному, хто захищає нашу державу у Збройних силах, виконуючи свій обов'язок з честю. Кожному, хто працює заради безпеки України у спеціальних службах. Та кожному, хто пам'ятає, що легальна праця й сумлінна сплата податків є чесним внеском також і в нашу національну оборону, що допомагає їй бути системною та сучасною.

Народ неможливо здолати. Ніколи. Українці так довго і з таким болем ішли до своєї державності, що тепер точно не відступатимуть. Скільки б хтось не розривав наше суспільство спекуляціями, як би не грався з людськими емоціями й чим би не погрожував державі за столом переговорів. Україна була, є й буде. Це – справжнє. І це вже історично доведений факт.

Слава захисникам України!

Слава Україні!

З нагоди Дня захисника України за участі Президента України Володимира Зеленського на території Маріїнського палацу в Києві 14 жовтня відбулися урочисті заходи. Участь у них взяв Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Учасники заходів хвилиною мовчання вшанували пам’ять загиблих захисників України.

У ході урочистостей відбулася церемонія складання клятви ліцеїстами Київського військового ліцею імені Івана Богуна. Потому Президент України вручив стрічки з назвою почесних найменувань командирам військових частин Збройних Сил України, Національної гвардії Україні та Державної прикордонної служби України.

Шановні захисники!

Військовослужбовці, добровольці, волонтери, медики, ви всі - герої сьогодення! Незважаючи на будь-які труднощі, ви продовжуєте стояти на захисті нашої держави. Завдяки вам ми можемо творити завтра та розвивати країну для наших дітей, їх щасливого та головне - мирного майбутнього.

Україна сьомий рік змушена відстоювати свій суверенітет та територіальну цілісність.  Увесь світ вразила готовність звичайних українців стати на захист своєї країни, їх відвага та внутрішня сила. Кожен із нас розуміє, наскільки це складна, відповідальна та почесна місія. І ми завжди пам'ятатимемо тих, хто віддав життя за свою державу. 

Дякую всім вам, хто захищав та захищає нашу країну, хто щодня ризикує, аби довести, що Україна - сильна, суверенна та демократична. Впевнений, саме завдяки вашій честі, відданості та хоробрості ми якнайшвидше повернемо мир!