«Відмовився від охорони – це перше, що я зробив на цій посаді. Згодом оптимізував штат Вінницької ОДА: в апараті скоротили 21 посаду і в департаментах – 20. Провів 48 виїзних прийомів у громадах. Більше 5000 тисяч зустрічей з людьми», – зазначив голова ОДА.

Сергій Борзов повідомив, що створено чат-бот Вінницької облдержадміністрації у «Тelegram». Влада має бути доступною для людей, чат-бот спростить систему звернень громадян, – переконаний голова ОДА.

COVID-19

Очільник області повідомив, що у вересні 27 апаратів штучної вентиляції легень VSmart VFS-510 розподілено Міністерством охорони здоров’я на Вінницьку область. Збільшили кількість опорних лікарень по «ковід» з 9 до 19, і відповідно, ліжкомісць з 349 до 1197.

«За моєї ініціативи на базі СТМО "Фтизіатрія" розпочато створення  обласного фтизіопульмонологічного центру, якого досі на Вінниччині не було. На базі майбутнього центру також проводяться роботи з відкриття інфекційних та пульмонологічних ліжок для хворих на COVID-19, жителів області, збільшуючи потужності лікарні на 60 ліжок. Проводиться підведення кисню, встановлення кисневої станції – цього там теж не було. Як і не було обласної інфекційної лікарні для дорослих. Так само нема інфекційної лікарні й у Вінниці. Сьогодні це не дає змоги надання високоспеціалізованих послуг за напрямком на третинному рівні. Обласна клінічна інфекційна лікарня буде! Уже є план реконструкції та ремонту переданих приміщень психіатричної лікарні №2 для розгортання нової лікарні у селищі Березино», – повідомив Сергій Борзов.

Голова ОДА повідомив, що перші 50 ліжок інфекційного відділення будуть здані в експлуатацію до кінця 2020 року.

Загальна кількість ліжок для інфекційних хворих складає 150 + 24 у відділенні реанімації та інтенсивної терапії. Окрім того, щоб сімейні лікарі швидше приїжджали до пацієнтів, в громади поїхали 124 нових «Дастерів» поїхали в громади.

Тарифи знизили

«Дійшли згоди з КП «Вінницяоблтеплоенерго» знизили середню вартість 1 Гкал на 76 гривень. Це дозволить споживачам зекономити 5,8 млн. гривень! Це гроші вінничан, лікарень та закладів соціальної сфери, яким підприємство надає послуги», – зауважив Сергій Борзов.

Плюс одна сміттєсортувальна лінія у 2020 році

За ссловами Сергія Борзова, для запуску сміттєсортувальної лінії на полігоні Іванівської сільської ради до кінця 2020-го необхідно виконати першочергові роботи на 10,0 млн грн. Передбачено 15 нових робочих місць.

Територіальне охоплення проєкту: 95 населених пунктів з чисельністю населення 50,4 тис. осіб (Барська ОТГ згідно перспективного плану, Копайгородська ОТГ). На території Барської ОТГ розроблена схема розташування контейнерних майданчиків для збору ТПВ, з них з твердим бетонним покриттям та огорожею – 20 шт. Для роздільного збору ТПВ використовується 302 контейнери.

«Все, що я міг зробити, як голова ОДА, зробив. Справа за місцевими громадами», – наголосив посадовець.

Лінійний прискорювач для онкоцентру

Виділено кошти з державної субвенції та обласного бюджету на придбання лінійного прискорювача для Подільського центру онкології – повідомив Сергій Борзов.

За його словами, апарат дозволяє проводити променеву терапію онкологічним хворим на сучасному рівні: максимально ефективно (променева доза підводиться виключно на пухлину), з мінімальним ураженням здорових тканин оточуючих органів. Сьогодні в ПРЦО дистанційна променева терапія проводиться на апараті з кобальтовим джерелом опромінення, що створює небезпеку для персоналу, знижує ефективність лікування, підвищує відсоток ускладнень. В Європі подібні апарати не використовуються останні 50 років.

«ВЕЛИКЕ БУДІВНИЦТВО» – це знак якості держави

Голова Вінницької ОДА наголосив, що оновлення освітньої інфраструктури з врахуванням вимог доступності є одним із пріоритетів програми Президента «Велике будівництво».

«Завдяки фінансуванню з Державного фонду регіонального розвитку Вінниця в 2020 році має нову гімназію на Поділлі. Цього року держава виділила найбільшу за весь період суму – 44,6 млн гривень, аби добудувати навчальний заклад, на який жителі мікрорайону Поділля чекали більше 7 років. Це третя школа в місті, збудована за часи незалежності і одна з найкращих в Україні. Ще чотири загальноосвітні заклади в Оратівському, Іллінецькому, Ямпільському та Чернівецькому районі повністю оновили свої будівлі за підтримки програми «Великого будівництва». Школярі навчатимуться в комфортних умовах», – зазначив Сергій Борзов.

За його словами, завершено реконструкцію будівлі поліклініки під дитячий садок у смт. Шпиків Тульчинського району, а також капітальний ремонт фасадів та покрівлі даху дитсадка у Теплику. Тривають ремонтні роботи у трьох садочках: у Хмільнику – утеплення фасаду та горищного перекриття, в Гайсині - реконструкція приміщення з застосуванням енергозберігаючих технологій та  у Жмеринці - капітальний ремонт.

Сергій Борзов повідомив, що в рамках програми «Велике будівництво» завершено реконструкцію спортивного комплексу «Здоров’я».

Посадовець висловив впевненість, що спорткомплекс буде одним із небагатьох в Україні й єдиним у Вінницькій області, що задовольнить потреби спортсменів з інвалідністю та з можливістю проведення спортивних, реабілітаційних і відновлювальних процедур. 

За його словами, СК «Здоров’я» стане центром сучасного спортивного комплексу для фізичного виховання молоді Вінниччини. Підготовка молодих спортсменів, проведення змагань та турнірів, створення необхідних умов для забезпечення навчально-тренувального процесу учням дитячо-юнацьких спортивних шкіл, проведення навчальних занять з фізичного виховання для мало мобільних груп населення, яких обслуговує регіональний центр з фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю «Інваспорт».

Окрім того, в області завершили будівництво чотирьох мультифункціональних спортивних майданчиків для ігрових видів спорту.

Сергій Борзов повідомив: «29 вересня разом із Президентом України оглянули, як відбувається капітальний ремонт шляхопроводу через залізницю на автомобільній дорозі державного значення М-12 Стрий – Тернопіль – Кропивницький – Знам’янка (через Вінницю). Він є частиною проекту транспортного коридору GO Highway, який з’єднає чорноморські порти Миколаїв та Одесу з польським Гданськом на Балтійському морі. У межах Вінницької області коридор проходить по автомобільній дорозі М-12 від кордону з Хмельницькою областю до межі з Черкаською. Цього року ремонт дороги на Вінниччині буде завершено».

До слова, у 2020 році в області заплановано відремонтувати 104,5 км доріг та вісім споруд. На 2021 рік за маршрутним принципом будуть продовжені ремонти на дорогах М-21 Виступовичі – Житомир – Могилів-Подільський та Р-33 Турбів – Гайсин – Балта – Велика Михайлівка – /М-16/, яка цьогоріч активно ремонтується в Одеській області.

І сільська школа – це «НОВА УКРАІНСЬКА  ШКОЛА»

За інформацією Сергій Борзова, вперше держава виділила кошти на оновлення обладнання у харчоблоках 36 шкільних їдалень області. Посадовець повідомив, що сума субвенції для Вінницької області – 16,1 млн гривень.

«Забезпечення якісного харчування в закладах освіти – це здоров’я дітей», переконаний керівник регіону.

Варто зазначити, що в 2020 році з державного бюджету Вінницькій області виділено найбільшу за останні три роки суму субвенції на «Нову українську школу» – 49,7 млн гривень. Кошти передбачені на закупівлю меблів, навчальних дидактичних матеріалів, комп’ютерного обладнання в кабінети початкової школи та інвентарю для фізкультурно-спортивних приміщень.

Сергій Борзов повідомив, що 25 шкільних автобусів «Аtaman» отримали школи Вінниччини – це кошти державної освітньої субвенції та співфінансування з місцевих бюджетів.

Держава не забуває

За словами голови ОДА, 79 квартир за рахунок державної субвенції придбали для дітей-сиріт, дітей позбавлених батьківського піклування та осіб з їх числа. Ще 9 квартир буде придбано до кінця жовтня. Ще для 55 дітей зазначеної категорії виділено кошти для придбання житла.

«Підготували та подали проекти рішень на обласну раду щодо підтримки членів сімей захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України: щорічну матеріальну допомогу членам таких сімей; одноразову допомогу для здійснення почесної церемонії поховання осіб, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України», – наголосив Сергій Борзов.

Жодного рішення молоді без участі молоді

«Взяв радником з молодіжної політики голову студентського самоврядування Ганну Оцверу. Молодь повинна бути залучена до прийняття рішень. Провели обласний молодіжний форум «Ініціюй та дій»», – прокоментував Сергій Борзов.

Міжнародна співпраця

Голова ОДА повідомив, що нещодавно провів зустрічі із Надзвичайним і Повноважним Послом Республіки Молдова в Україні Русланом Болбочаном та Почесним Консулом Республіки Молдова у Вінниці Михайлом Куницьким – вирішили  проблемне питання щодо очисних споруд, які залишились з часів СРСР. Де-факто вони знаходяться на українській території, але де-юре – це власність Молдови – водоканалізаційного господарства м. Сороки. 

«Забруднювались води річки Дністер, ґрунти, підземні та поверхові води, територія села, вода в криницях, що проходили вздовж колектора. Сьогодні очисні споруди - це захаращена територія, яка колись мала інфраструктуру. Частково залишився паркан, трансформаторна підстанція, металеві конструкції відстійників, залишки обладнання та три напівзруйновані будівлі, дві - двоповерхові. Контейнери з-під хлору з с. Цекинівки Ямпільського району уже вивезли. 20 днів знадобилось для вирішення проблеми тривалістю 19 років…», – підкреслив Сергій Борзов.

Посадовець також повідомив про результати зустрічі із Надзвичайним і Повноважним Послом Бельгії в Україні Алексом Ленартсом:

«Говорили про інвестиції в зелену енергетику. Бельгія у цьому професіонал. А ми би хотіли повчитися у кращих фахівців», –  наголосив голова ОДА.

Сергій Борзов переконаний, що має бути майданчик, аби подивитися, як це правильно робити. І тоді впровадити зелену енергетику на території Вінницької області.

«Мали розмову із Генеральним Консулом Республіки Польща у Вінниці Дамяном Цярцінським. 10 років Вінницька область активно співпрацює із Генеральним Консульством. Реалізовано чимало спільних заходів та ініціатив – створено довгий коридор дружби», – зазначив посадовець.

Голова ОДА наголосив, що Вінницька область завжди була та залишатиметься відкритим і надійним регіоном для іноземних партнерів, зокрема, для Республіки Польща, і готова розглядати пропозиції, програми та проєкти польської сторони задля сприяння двосторонньому співробітництву.

«Казахстан відкриває Україні ринок Китаю, а ми – Європу для Казахстану.  Про це ми говорили на зустрічі з делегацією Союзу промисловців та підприємців «EL TIREGI» Республіки Казахстан із вінницькими бізнесменами. Співпраця вінницького бізнесу з казахським є надзвичайно важливою для обох країн – це вихід на ринки третіх країн», – зауважив Сергій Борзов.

Голова Правління Союзу промисловців та підприємців «EL TIREGI Нуржан Альтаєв висловив готовність до інвестицій у перспективні проєкти, а особливу зацікавленість виявив до галузі переробки плодово-ягідної продукції, яка на Вінниччині добре розвинута.

До слова, 12% загальнодержавного виробництва сільськогосподарської продукції вироблено саме на Вінниччині - область зберігає лідерство в аграрній галузі.

За переконанням керівника регіону, Казахстан є корисним партнером для України з точки зору його близькості до Середньої Азії і Китаю, а Україна могла б допомогти східному партнеру реалізувати свої економічні інтереси в державах Євросоюзу.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков взяв участь у засіданні Національної ради реформ, яке відбулося у Вінниці. Також у заході взяли участь Президент України Володимир Зеленський, Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, Голова Виконавчого комітету реформ Міхеіл Саакашвілі, керівництво Офісу Президента, парламентських комітетів і міністерств.

Голова Парламенту звернув увагу на те, що влада має працювати для людей, які живуть не тільки в столиці, а й у інших містах та селах. «Чим більше проходитиме таких нарад, засідань комітетів, виїзних засідань Уряду та чим більше ми будемо спілкуватися з людьми, тим швидше та якісніше ми впроваджуватимемо ті реформи, на які очікує суспільство», - зауважив Дмитро Разумков.

На засіданні Ради обговорювалася низка важливих питань, зокрема, реформування Державної архітектурно-будівельної інспекції України, модернізація системи надрокористування та спрощення підключення до електромереж.

«Минулого року відбулася тотальна зміна влади, і одна із ключових вимог, яка ставилася перед нами, - це вимога реформ», - зазначив Голова Верховної Ради та додав, що однією із найважливіших вимог була боротьба з корупцією.

Крім того, Голова Парламенту акцентував увагу на необхідності проведення подібних заходів для того, аби разом змінювати ситуацію, що склалася як на рівні Верховної Ради України в частині ухвалення законів, так і на рівні їх імплементації місцевою владою, Кабінетом Міністрів та іншими інституціями. «Впевнений, що спільними зусиллями ми зможемо подолати ті виклики, які стоять і перед нами, і перед державою», - повідомив Дмитро Разумков.

У Вінниці під головуванням Президента України Володимира Зеленського відбулося виїзне засідання Національної ради реформ. Участь у ньому взяли Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, Голова Верховної Ради Дмитро Разумков, Керівник Офісу Президента Андрій Єрмак, Голова Виконавчого комітету реформ Міхеіл Саакашвілі та інші поважні особи.

Президент України наголосив, що попри труднощі та виклики сьогодення, є безпрецедентні можливості для розвитку нової, відкритої, по-європейськи ефективної держави та укріплення економіки. «Ми маємо не уникати проблем, а намагатися їх вирішити, як би це складно не було — і проекти запропоновані на Національній раді реформ показують, що можливо змінити багато, крок за кроком полегшити життя бізнесу — підприємцям, що творять економіку держави», - підкреслив Володимир Зеленський.

Учасники засідання Національної ради реформ обговорили реформування Державної архітектурно-будівельної інспекції, реформу надрокористування та спрощення підключення до електромереж.

Як зауважив Прем’єр-міністр, усі три реформи є критично важливими для покращення економічної ситуації, тотального удару по корупції та залучення інвестицій в Україну.

«Кожна з реформ — це створення передумов для регіональної конкуренції, яка допоможе громадам в питанні залучення інвесторів на свою територію», - зазначив Денис Шмигаль.

Очільник Уряду підкреслив, що реформа ДАБІ вже підійшла до завершення. «Сьогодні готові законопроекти. Впевнений, тепер ми будемо рухатися набагато швидше, щоб до кінця жовтня побачити перші результати», - сказав Прем’єр-міністр.

Сфера надрокористування, за словами Дениса Шмигаля, — це мільярди доларів потенційних інвестицій в Україну. «Цього року ми вже побачили, якими можуть бути надходження від першого ж аукціону в державний бюджет в частині надрокористування», - відзначив Глава Уряду.

Прем’єр-міністр також наголосив, що сьогоднішній показник підключення до електромереж — це «вбивця» рейтингу України в Doing Business Світового банку. «Україна загалом у рейтингу на 64 місці серед країн світу. І на 128 місці в частині підключення до електромереж. Жоден інвестор не хоче витрачати більше року часу й колосальні гроші на те, щоб отримати електроенергію», - підкреслив Денис Шмигаль і додав, що розв’язання цієї проблеми дасть змогу Україні зробити прорив в інвестиційній площині.

Учасники засідання Національної ради реформ підкреслили, що з низки питань вже є напрацьовані законопроекти, і висловили сподівання на швидку та плідну роботу з Верховною Радою. З інших реформ спільні позиції напрацьовуються і будуть представлені в найкоротший термін.

Під головуванням Президента України Володимира Зеленського 28 вересня відбулося засідання Національної ради з питань антикорупційної політики, на якому був обговорений проект Антикорупційної стратегії на 2020-2024 роки.

У засіданні також взяли участь: Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, Голова Офісу Президента Андрій Єрмак, Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов, Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, Голова СБУ Іван Баканов, Голова Національного агентства з питань запобігання корупції Олександр Новіков, народні депутати та інші поважні особи.

Президент України Володимир Зеленський наголосив, що Антикорупційна стратегія має стати фундаментом протидії корупції. «Антикорупційна стратегія — це система заходів, впровадження яких може забезпечити координацію роботи правоохоронних, антикорупційних державних органів на загальнодержавному та місцевому рівнях», — сказав Президент.

Як підкреслив Прем’єр-міністр, впровадження Антикорупційної стратегії — це не лише питання підвищення довіри громадян до Держави, а й її інвестиційна привабливість, розвиток бізнесу, створення нових робочих міць.

«Ухвалення Антикорупційної стратегії та Державної програми з її реалізації матиме загальнонаціональне значення. Держава має виправдати очікування суспільства. Тому представники найвищих органів державної влади об’єднують зусилля, щоб вжити рішучих заходів у протидії корупції», — зазначив Денис Шмигаль.

21 вересня Кабінет Міністрів схвалив та подав на розгляд Верховної Ради України проект Закону України «Про засади державної антикорупційної політики на 2020–2024 роки» (реєстраційний номер 4135), яким має бути затверджена Антикорупційна стратегія на 2020-2024 роки. Законопроект № 4135 вже зареєстрований у Парламенті.

Шановні українці!

Сьогодні ми вшановуємо пам'ять жертв трагедії Бабиного Яру. Невинні життя обірвалися внаслідок злочинних та безжальних дій нацистського режиму. Масштаби цього лиха й досі є болем не лише для України, а й для всього світу. 

Скільки б років від тих жахливих подій не минуло, ми  не маємо права забувати про причини та непоправні наслідки цієї трагедії. Геноцид - це найстрашніший злочин проти людяності, тому ми маємо робити все можливе, щоб подібне ніколи не повторилося. Тільки з пам'яттю про ці страшні сторінки історії ми зможемо побудувати безпечне майбутнє для наших дітей.

Сучасна, демократична та сильна Україна пам’ятає важкі уроки минулого та не визнає будь-яких проявів нетерпимості. Впевнений, що тільки об'єднавшись навколо важливих питань, оберігаючи людське життя як найвищу цінність та відкинувши відмінності, які штучно нас розділяють, ми зможемо створити успішну та процвітаючу державу.

29-30 вересня 1941 року, в окупованому нацистами Києві було проведено перший масовий розстріл військовими беззбройного цивільного населення.

Загалом із 29 вересня по 11 жовтня 1941 року есесівці вбили майже все єврейське населення міста – понад 50 тисяч чоловіків, жінок, дітей. Тільки в перші два дні розстрілів було вбито майже 34 тисяч людей…

«Сьогодні День пам’яті жертв Бабиного Яру… Бабин Яр поряд із Освенцімом став жахливим символом Голокосту на території Східної Європи й прикладом того, до чого призводять людиноненависницькі теорії. Вінниця входить до переліку тих міст, де кількість знищених євреїв сягнула понад 80 відсотків від усіх, які проживали в регіоні у той час. За приблизними підрахунками, це 200 тисяч осіб. З них – близько 5 тисяч дітей. Ще до війни на Вінниччині було майже дві сотні єврейських містечок і селищ. І в кожному з них є свій «Бабин Яр»... Пам’ятаємо про це. Ми маємо шанувати пам'ять про загиблих, аби не допускати проявів ворожнечі – ні расової, ні національної», – наголосив голова ОДА Сергій Борзов.

Нагадаємо, що передумовою до проведення акції була відверта брехня про участь євреїв у мінуванні та вибухах на Хрещатику, внаслідок яких загинуло чимало солдатів і офіцерів вермахту. Місцем масових розстрілів було обрано Бабин Яр – балку на північному заході Києва довжиною у два з половиною кілометри, яка місцями сягала 50-метрової глибини. Наприкінці вулиці влаштували ворота, за які людей пропускали групами по 30-40 чоловік. Попередньо їх примушували роздягатися, відбирали особисті речі, потім поліцаї дубинками гнали жертв до проходів у насипах на краю яру. На протилежному боці сиділи кулеметники. Тіла розстріляних скочувалися по укосу на дно. Після того, як рів заповнювався 2-3 шарами трупів, зверху їх присипали землею.

За роки Другої світової війни у Бабиному Яру, за різними оцінками, загинуло від 100 до 150 тисяч осіб – євреїв, ромів, караїмів, радянських військовополонених, учасників українського націоналістичного руху опору, пацієнтів психіатричної клініки та представників інших національних чи соціальних груп, яких окупанти вважали «зайвими». Розстріли в Бабиному Яру тривали аж до визволення Києва від окупантів у 1943 році.

За словами Сергія Борзова, в радянські часи про страшну подію воліли мовчати. 29 вересня 1966 року дисидент Іван Дзюба виступив із промовою перед учасниками скорботної церемонії, назвавши Бабин Яр «спільною трагедією єврейського і українського народів».

 

Президент України Володимир Зеленський провів селекторну нараду за участю представників Кабінету Міністрів та правоохоронних органів. Глава держави порушив питання виплат родинам загиблих унаслідок катастрофи літака Ан-26 під Чугуєвом.

«Потрібно зробити все необхідне, щоб спростити бюрократичні процедури. Ці виплати мають бути терміновими. Є закон про соціальний і правовий захист військових та членів їхніх сімей, яким передбачено порядок таких виплат», – сказав Володимир Зеленський.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що у Міністерства оборони є достатні кошти для здійснення цих виплат. Він зазначив, що кожна родина загиблих отримає приблизно 1,5 млн грн. Виплати мають відбутися впродовж наступних трьох тижнів, коли проводитиметься ДНК-експертиза тіл загиблих.

Міністр оборони Андрій Таран проінформував Президента, що за його наказом заборонено використання літаків Ан-26 до завершення розслідування авіакатастрофи. Також міністр оборони зазначив, що триває розшифровка бортових самописців літака, який зазнав катастрофи. До Державного бюро розслідувань направлені плівки із записами голосів екіпажу. Крім того, надається психологічна допомога родичам загиблих.

Кабінет Міністрів України на позачерговому засіданні 26 вересня ухвалив низку рішень щодо розслідування трагедії на Харківщині, пов’язаної з падінням АН-26Ш. Про це повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

«Сьогодні зібралися на позачергове засідання, щоб оперативно ухвалити рішення у зв'язку з жахливою трагедією на Харківщині. Для нас зараз найважливіше — провести швидке розслідування та надати допомогу близьким загиблих», -  наголосив Глава Уряду.

Під час засідання Уряд ухвалив рішення про створення Державної комісії з розслідування цієї трагедії. Очолить комісію Віце-прем'єр-міністр Олег Уруський, заступник голови комісії — Міністр оборони Андрій Таран. До її складу також увійдуть Головнокомандувач ЗСУ Руслан Хомчак, Голова СБУ Іван Баканов, перший заступник Секретаря РНБОУ Михайло Коваль, Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, Міністр охорони здоров’я Максим Степанов, заступник керівника ОПУ Олег Татаров, голова Державіаслужби Олександр Більчук, Голова ДСНС Микола Чечоткін, голова Харківської облдержадміністрації Олексій Кучер та інші посадові особи. Всі члени комісії вже від самого ранку працюють на місці трагедії. За рішенням Голови комісії її склад може бути змінено.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль доручив урядовій комісії на чолі з Олегом Уруським підготувати звіт за результатами своєї роботи до 25 жовтня.

Крім того, для забезпечення об'єктивного розслідування Глава Уряду доручив Міністру оборони Андрію Тарану відсторонити від виконання службових обов'язків посадових осіб, що були залучені в організації польоту.

Заступник Міністра оборони Ігор Старобінський запевнив, що сім'ям загиблих будуть здійснені виплати одноразової грошової допомоги в розмірі 1 млн 576 тис. грн. Виплати передбачені згідно з законом України про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей.

Члени Уряду вшанували хвилиною мовчання пам’ять загиблих. «Від імені всього Уряду хочу висловити співчуття родинам та близьким загиблих. Словами неможливо передати біль цієї втрати. На літаку були доблесні сини України», - наголосив Денис Шмигаль.

Сьогодні нашу країну сколихнула жахлива звістка: поблизу міста Чугуєва Харківської області розбився літак Повітряних Сил Збройних Сил України, на борту якого за попередньою інформацією перебувало 28 осіб - екіпаж та курсанти Харківського національного університету повітряних сил.

Це болісна трагедія для нашої держави, яка забрала життя щонайменше 22 осіб. Двоє постраждалих вижили, пошуки інших тривають. 

Щирі співчуття родинам та близьким загиблих! Сил та віри тим, хто бореться за життя! 

Президент України побував на місці катастрофи літака Ан-26 у Харківській області. Глава держави вшанував пам’ять загиблих.

«Оголошено жалобу через трагедію, яка сталася вчора на Харківщині. Чотири злети і, на жаль, три посадки. Трагічна статистика, яка, на жаль, призвела до загибелі як курсантів, так і екіпажу», – зазначив Президент.

Володимир Зеленський зауважив, що внаслідок катастрофи загинули молоді хлопці з 2-го по 4-й курс та члени екіпажу літака.

«У нас була інформація, що два хлопці вижили. Один – середньої тяжкості. Другий – боролися за нього лікарі, але, на жаль, зранку нам доповіли, що він помер. Мої співчуття рідним і близьким», – сказав Глава держави.

Володимир Зеленський наголосив, що з метою розслідування катастрофи Ан-26 створено слідчі комісії, до яких увійшли представники Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ, Генеральної прокуратури та Державного бюро розслідувань.

Крім того, Президент одразу після трагічної події провів розмову з Прем‘єр-міністром Денисом Шмигалем, щоб на позачерговому засіданні уряду затвердили персональний склад і план роботи комісії з розслідування катастрофи.

«Ми вже будемо думати над допомогою рідним, сім’ям загиблих хлопців та екіпажу», – зазначив Володимир Зеленський.

Президент додав, що він хоче отримати від відповідних фахівців інформацію про склад і технічний стан всієї військової техніки, яка перебуває на озброєнні в Україні.

«Ми хочемо побачити повну статистику всієї нашої техніки», – сказав Глава держави.

Під час наради стосовно катастрофи Ан-26 Президенту доповіли, що Центральний апарат Державного бюро розслідувань зареєстрував кримінальне провадження, розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 416 Кримінального кодексу України, а саме порушення правил польотів або підготовки до них, а також порушення правил експлуатації літальних апаратів, що спричинило катастрофу або інші тяжкі наслідки. Проводиться ДНК-експертиза тіл загиблих.

З метою координації дій на місце події виїхало керівництво Державного бюро розслідувань, Офісу Генерального прокурора, Міністерства оборони, Генерального штабу Збройних Сил, Національної поліції, Служби безпеки України, Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, Харківського НДІ судових експертиз імені заслуженого професора М. С. Бокаріуса, Державного підприємства обслуговування повітряного руху України «Украерорух», Державного підприємства «Антонов», Головної інспекції Міністерства оборони України.

Організовані невідкладні слідчі дії. Спеціалісти оглядають місце катастрофи, здійснюється виїмка необхідної документації.

Слідство встановлює всі обставини виникнення катастрофи. Хід досудового розслідування перебуває під контролем керівництва Державного бюро розслідувань та Офісу Генерального прокурора.

Співчуття у зв’язку з катастрофою літака Ан-26 висловили Президент Республіки Польща Анджей Дуда, Прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо, Високий представник Європейського Союзу із закордонних справ та безпекової політики Жозеп Боррель, міністри закордонних справ Польщі, Албанії, Болгарії, Туреччини, Швеції, Латвії та Молдови.

Кабінет Міністрів України на позачерговому засіданні 26 вересня ухвалив низку рішень щодо розслідування трагедії на Харківщині, пов’язаної з падінням АН-26Ш. Про це повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

«Сьогодні зібралися на позачергове засідання, щоб оперативно ухвалити рішення у зв'язку з жахливою трагедією на Харківщині. Для нас зараз найважливіше — провести швидке розслідування та надати допомогу близьким загиблих», -  наголосив Глава Уряду.

Під час засідання Уряд ухвалив рішення про створення Державної комісії з розслідування цієї трагедії. Очолить комісію Віце-прем'єр-міністр Олег Уруський, заступник голови комісії — Міністр оборони Андрій Таран. До її складу також увійдуть Головнокомандувач ЗСУ Руслан Хомчак, Голова СБУ Іван Баканов, перший заступник Секретаря РНБОУ Михайло Коваль, Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, Міністр охорони здоров’я Максим Степанов, заступник керівника ОПУ Олег Татаров, голова Державіаслужби Олександр Більчук, Голова ДСНС Микола Чечоткін, голова Харківської облдержадміністрації Олексій Кучер та інші посадові особи. Всі члени комісії вже від самого ранку працюють на місці трагедії. За рішенням Голови комісії її склад може бути змінено.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль доручив урядовій комісії на чолі з Олегом Уруським підготувати звіт за результатами своєї роботи до 25 жовтня.

Крім того, для забезпечення об'єктивного розслідування Глава Уряду доручив Міністру оборони Андрію Тарану відсторонити від виконання службових обов'язків посадових осіб, що були залучені в організації польоту.

Заступник Міністра оборони Ігор Старобінський запевнив, що сім'ям загиблих будуть здійснені виплати одноразової грошової допомоги в розмірі 1 млн 576 тис. грн. Виплати передбачені згідно з законом України про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей.

Члени Уряду вшанували хвилиною мовчання пам’ять загиблих. «Від імені всього Уряду хочу висловити співчуття родинам та близьким загиблих. Словами неможливо передати біль цієї втрати. На літаку були доблесні сини України», - наголосив Денис Шмигаль.

Сьогодні країну сколихнула жахлива звістка: поблизу міста Чугуєва Харківської області розбився літак Повітряних Сил Збройних Сил України, на борту якого за попередньою інформацією перебувало 28 осіб - екіпаж та курсанти Харківського національного університету повітряних сил.

Це болісна трагедія для нашої держави, яка забрала життя щонайменше 22 осіб. Двоє постраждалих вижили, пошуки інших тривають. 

Щирі співчуття родинам та близьким загиблих! Сил та віри тим, хто бореться за життя!

Президент України Володимир Зеленський розпочав офіційний візит у Словацьку Республіку.

Глава держави прибув до Братислави напередодні ввечері.

Володимир Зеленський проведе зустрічі з Президентом Словаччини Зузаною Чапутовою, Прем’єр-міністром Ігорем Матовичем та Головою Національної ради Словацької Республіки Борисом Колларом.

Також планується підписання низки двосторонніх угод.

Уряд готовий допомагати молоді та бізнесу бути взаємокорисними, оскільки якісна підготовка молоді до майбутньої професії — це потенційна геополітична перевага України.

Про це Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив під час церемонії підписання нового українського "Пакту заради молоді-2025". Участь у заходах взяли Міністр молоді та спорту Вадим Гутцайт, Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко, в. о. Міністра освіти і науки Сергій Шкарлет та представники бізнесу.

Денис Шмигаль подякував роботодавцям за ініціативу, яка дає можливість молоді отримувати менторство, вчитися та готуватися до майбутньої професійної кар’єри.

«В України 30% населення — це молоді люди, це потенціал нашої держави. Підприємства-учасники Пакту взяли на себе зобов'язання надати їм практичних навичок, до того як вони ступлять на свій кар'єрний шлях. Це розширює горизонти, таланти та можливості для молоді», — зазначив Прем’єр-міністр.

За словами Глави Уряду, в рамках попереднього пакту програмою скористалися 49 тисяч молодих людей. Майже 150 роботодавців проявили ініціативу та долучилися до проекту.

«Влада готова допомагати у нормативній, законодавчій частині, аби українська молодь отримувала можливість якісно готуватися до майбутньої кар’єри», — підкреслив Денис Шмигаль.

На завершення Прем’єр-міністр закликав підприємства та молодь активніше долучатися до цієї ініціативи.

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков під час інтерв'ю телеканалу "Прямий" зазначив, що наразі немає можливості організувати виборчий процес на тимчасово окупованих територіях.

"Ми не можемо провести вибори зараз, оскільки це сукупність багатьох аспектів: і вільний доступ, і свобода слова, і можливість обирати та бути обраним, і можливість агітувати. Вибори - завжди демократичний процес, а не призначення тих чи інших людей на виборні посади", - зазначив він.

Окремо він наголосив, що Верховна Рада України має оголосити вибори не пізніше ніж за 90 днів до їх проведення, а тому внесення змін до постанови зараз може поставити під сумнів легітимність проведення місцевих виборів.

Керівник Парламенту додав, що відсутність можливості для проведення виборів на тимчасово окупованих територіях не впливає на Мінський процес. 

“Як тільки Верховна Рада України матиме законні підстави, вона обов'язково проголосує відповідну постанову, і вибори відбудуться. Якщо говорити про пункти Мінських домовленостей, то, на жаль, поки що не виконані перші вісім пунктів, які передують дев'ятому, який і стосується проведення виборів. Тож говорити, що Верховна Рада України якось негативно впливає на цей процес, - некоректно”,  -  зауважив Дмитро Разумков.

Крім того, Голова Верховної Ради відзначив, що таку позицію підтримують і в Офісі Президента. “Я дуже радий, що й Офіс, і його керівник підтримують Верховну Раду в тому, що наразі неможливо провести чесні вибори на тимчасово окупованих територіях. Це демонструє єдність навколо важливих питань національної безпеки і демократичних виборів”, - резюмував Дмитро Разумков.

 

Програма Президента України Володимира Зеленського «Велике будівництво» - знак якості держави. У цьому переконаний голова обласної державної адміністрації Сергій Борзов. Очільник області 23 вересня разом зі своїми заступниками Наталею Заболотною та Олександром Піщиком завітав до селища Шпиків Тульчинського району, аби перевірити готовність дитсадка, який інспектував трохи більше місяця тому. Реконструкція завершена. Цей об’єкт є яскравим прикладом того, що за рік реально кардинально змінити ситуацію з довгобудом.

Будівля дитсадка сучасна, яскрава і якісна. В дитячому садочку «Веселка» працюватимуть 4 групи на 70 дошкільнят та будуть створені 12 робочих місць для нянь і вихователів.

«Сьогодні завершено ще один об’єкт «Великого будівництва»,- зазначив Сергій Борзов. - Це сучасний інноваційний дитячий садочок в селищі Шпиків.  Я радий, що ми закінчили цей об’єкт з економією коштів ДФРР: на ці кошти буде закуплено меблі та обладнання для харчоблоку. Під час будівництва використовувались новітні технології, зокрема - система вентиляції. Енергоефективні заходи дозволять економити фінанси на оплаті комунальних послуг. Щиро дякую всім, хто долучився до проєкту, в тому числі, громаді селища Шпиків».

Реконструкція будівлі поліклініки під дитячий садок у Шпикові тривала вісім років: роботи розпочали у 2012-му. З року в рік будівництво «переносили»: грошей не виділяли, кінцевих строків завершення не вказували. Лише у 2020 році, за сприяння Вінницької обласної державної адміністрації , садочок включили до Національної програми «Велике будівництво». Проєкт відкоригували відповідно до сучасних норм, після чого з Державного фонду регіонального розвитку було виділено 7 мільйонів 100 тисяч  гривень - це найбільша сума, яка була направлена на фінансування дитячих садочків Вінниччини  - об’єктів «Великого будівництва» у 2020 році.

Завдяки контролю облдержадміністрації та ДП «Архітектурно-будівельний інжиніринг» будівельні роботи до кінця вересня завершились на 100%.Залишилось закупити меблі, обладнання, інвентар.

«Тепер справа за Шпиківською громадою, яка має виконати свої зобов’язання і виділити свою частину співфінансування – 1 млн 155 тисяч грн., з яких надано лише половину»,- зауважив голова ОДА.

За якісні і вчасно виконані роботи Сергій Борзов вручив подяку від облдержадміністрації та обласної Ради директору підприємства, яке виконувало будівельні роботи, Володимиру Ковіньку. А для дітей привіз мольберти, аби дошкільнята змалечку навчалися прекрасному.

 

 

Президент України Володимир Зеленський зустрівся з Високим представником Європейського Союзу із закордонних справ та безпекової політики Жозепом Боррелем у межах першого візиту в Україну глави дипломатії ЄС.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль у рамках робочої поїздки до Сумської області 22 вересня відвідав Сумський обласний художній музей ім. Никанора Онацького та Національний академічний театр драми та музичної комедії ім. М. С. Щепкіна. Очільника Уряду супроводжували Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко та голова Сумської обласної державної адміністрації Роман Грищенко.

Денис Шмигаль підкреслив, що і в місті Суми, і в Сумській області є багато об’єктів культурної спадщини, які заслуговують на увагу з боку органів місцевого самоврядування та державної влади.

«В обласному художньому музеї зібрано понад 17 тисяч творів національного та світового значення. Вони успішно експонувалися за кордоном. У цього музею та у багатьох інших культурно-освітніх закладів є потенціал, щоб стати потужними «туристичними магнітами», — зазначив Прем’єр-міністр.

За його словами, в Сумській ОДА вже підготували проектно-кошторисну документацію, яка дасть змогу вирішити проблеми музею, який є на балансі області.

Під час візиту до Національного академічного театру драми та музичної комедії ім. М. С. Щепкіна Прем’єр-міністр відзначив настінне панно «Птахи щастя», що розташовується у фойє закладу. Денис Шмигаль підтримав ініціативу висунути панно на внесення до Світової спадщини ЮНЕСКО.

Прем’єр-міністр також нагадав, що Президент України поставив завдання розширити програму «Велике будівництво», додавши до неї культурні та історичні пам’ятки. «Міністерство культури спільно з обласними адміністраціями вже готують і надають списки об’єктів для участі в програмі. Далі з них будуть відбиратися пріоритетні», — зазначив Глава Уряду.

Як повідомив Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко, найближчим часом буде затверджена експертна рада для відбору пріоритетних об’єктів програми. «Перевагу віддаватимемо тим об’єктам, що можуть стати «туристичними магнітами». У бюджеті вже є перші кошти на наступний рік для початку реконструкції», — сказав Олександр Ткаченко.

Члени Комітету на засіданні 16 вересня розглянули проекти законів України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо створення Державного фонду підтримки медицини, спорту, освіти, культури та науки, №3899, і альтернативний проект №3899-1.

Під час засідання зазначалося, що обидва проекти розроблено з метою реалізації Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» (від 14 липня 2020 року №768-IX), яким передбачається створення такого фонду.

Законопроекти спрямовані на доповнення Бюджетного кодексу України відповідними нормами задля спрямування коштів, отриманих від платежів за ліцензії на організацію та проведення азартних ігор та на випуск і проведення лотерей, на соціальні цілі.

Зокрема, проектами законів пропонується:

  • створення Державного фонду підтримки медицини, спорту, освіти, культури та науки в складі Спеціального фонду Державного бюджету України;
  • спрямування відрахувань щорічних ліцензійних платежів на здійснення діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор та за ліцензії на випуск і проведення лотерей до цього Державного фонду підтримки медицини, спорту, освіти, культури та науки;
  • спрямування 50% платежів за ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор в казино та на гральні столи, гральні автомати, а також 100% платежів за ліцензії на букмекерські пункти до бюджетів місцевого самоврядування за місцезнаходженням відповідного грального закладу (казино, залу гральних автоматів, букмекерського пункту);
  • використання акумульованих Державним фондом коштів на фінансування: медицини, спорту, освіти, культури та науки з визначенням цільового спрямування платежу за конкретний вид ліцензії.

Також, у проектах законів визначено, що кошти Державного фонду підтримки медицини, спорту, освіти, культури та науки спрямовуються, зокрема на:

підтримку масового, дитячого, дитячо-юнацького, резервного спорту, спорту вищих досягнень, спорту інвалідів та ветеранів; фінансування заходів, спрямованих на популяризацію здорового способу життя, розвиток олімпійських, неолімпійських видів спорту та спорту інвалідів; розбудову спортивної інфраструктури, у тому числі будівництва та модернізації спортивних споруд за рахунок отриманих доходів від платежів за ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення букмекерської діяльності.

Члени Комітету зазначили, що відмінністю основного проекту №3899 та альтернативного №3899-1 є пропозиція щодо спрямовування коштів Державного фонду, поряд з медициною, спортом, освітою, культурою та наукою, на фінансування туризму, а також визначення, що до доходів загального фонду бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, міст Києва та Севастополя, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад належать:

50% отриманих доходів від податку на прибуток підприємств в частині оподаткування доходу від діяльності з організації та проведення азартних ігор;

платежі за ліцензію на букмекерські пункти, 50% платежів за ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор в казино та 50% платежів з ліцензії на гральні столи та гральні автомати, що зараховується до бюджетів місцевого самоврядування за місцезнаходженням відповідного грального закладу (казино, букмекерського пункту, залу гральних автоматів).

Народні депутати зауважили, що у Законі України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» №768-IX не передбачена підтримка туризму із зазначеного Державного фонду.

Тобто у разі прийняття альтернативного проекту №3899-1, необхідно вносити відповідні зміни до Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» для приведення його у відповідність до Бюджетного кодексу України.

Члени Комітету також запропонували врахувати на направити до Комітету з питань бюджету пропозиції Національного олімпійського Комітету, зокрема щодо узгодження термінології положень обох проектів із Законом України «Про фізичну культуру і спорт».

За результатами розгляду члени Комітету прийняли рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти за основу законопроект № 3899 з пропозиціями Комітету, а проект №3899-1 відправити суб’єктам законодавчої ініціативи на доопрацювання.

Відповідний висновок Комітету надіслано до Комітету з питань бюджету, як головного Комітету.

Президент України Володимир Зеленський і перша леді Олена Зеленська провели зустріч з представниками громадських та міжнародних організацій щодо реалізації державної політики з протидії та запобігання домашньому насильству.

Під час виступу Глава держави підписав Указ «Про невідкладні заходи із запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі, захисту прав осіб, які постраждали від такого насильства».

«Проект указу, який зараз лежить переді мною, спрямований на системну розбудову мережі реагування на насильство. Він втілює базові принципи захисту прав та інтересів постраждалих осіб. Я у вашій присутності хочу підписати цей указ», – сказав Президент.

Він зазначив, що цей документ – результат спільної роботи Офісу Президента України, уряду, громадських організацій та міжнародних експертів.

За словами Володимира Зеленського, в умовах пандемії COVІD-19 за перші шість місяців 2020 року поліція отримала майже вдвічі більше звернень щодо домашнього насильства, ніж у попередньому півріччі.

Глава держави акцентував увагу на важливості підвищення рівня довіри людей до служб, покликаних допомагати в таких випадках.

«Людина має бути впевненою, що їй справді допоможуть, а не створять нові проблеми», – наголосив Володимир Зеленський.

Домашнє насильство в Україні вже криміналізовано, але, на переконання Глави держави, потрібно розробити механізми реалізації ухваленого законодавства й створити систему доступних послуг для постраждалих у регіонах України.

Президент зауважив, що питання запобігання та протидії насильству щодо жінок є також одним із індикаторів цілей, визначених указом про Цілі сталого розвитку. А протидія гендерно зумовленому насильству є й елементом «Партнерства Біарріц», до якого приєдналася Україна.

«Отже, цей напрям є частиною внутрішньої та зовнішньої політики нашої держави, для якої права людини – найвища цінність», – заявив він.

Володимир Зеленський зауважив, що підписаний указ – це базова фундаментальна мапа, і наголосив на особистій відповідальності за її виконання Прем’єр-міністра України, уряду, а також влади на місцях – усіх голів обласних державних адміністрацій, керівників ОТГ, обласних, селищних рад тощо.

Президент також звернувся до голови уряду Дениса Шмигаля із завданням у найкоротші терміни напрацювати новий проект національної стратегії у сфері прав людини.

Перша леді Олена Зеленська наголосила на важливості підписання указу та подякувала за це Главі держави.

«Це рішучий і дуже важливий крок у боротьбі проти домашнього насильства в Україні», – сказала вона.

Дружина Президента нагадала про важливу подію, яка відбулася нещодавно, – Україна офіційно стала повноправною учасницею міжнародного «Партнерства Біарріц».

«Відтепер Україна взяла на себе зобов’язання, і ми будемо відповідати за їхнє виконання перед нашими міжнародними партнерами. Зокрема за те, як ми протидіємо побутовому та гендерно зумовленому насильству. Мені здається, що цей указ – один із важливих кроків для досягнення цієї мети», – зазначила Олена Зеленська.

На її переконання, в Україні має з’явитися дієва система реагування на випадки домашнього насильства, зокрема необхідне збільшення кількості притулків для постраждалих від таких злочинів.

«Попереду багато роботи, але я впевнена, що ми продовжимо рухатися разом і все вдасться у тісній співпраці», – сказала перша леді.

Керівник Офісу Президента Андрій Єрмак, який виступав модератором зустрічі, наголосив, що Офіс Глави держави триматиме під контролем виконання підписаного указу.

«Я дуже добре пам’ятаю нашу зустріч у травні, коли ми вперше обговорювали розроблений громадськістю проект указу по суті. Саме з вами ми проговорювали всі пропозиції, відпрацювали це з юристами. Я дуже радий, що у стислі терміни нам вдалося виконати все, що ми обіцяли», – зауважив він.