Звернення Президента щодо заходів, яких вживає держава для протидії коронавірусу

Бажаю здоров’я, дорогі українці!

Ми продовжуємо нашу спільну протидію коронавірусу в Україні.

Наразі статистика свідчить про те, що вжиті нами заходи, є правильними.

Вони не були передчасними та надто суворими. Ми аналізуємо розвиток ситуації та продовжимо діяти відповідно до викликів майбутнього.

Тепер трохи конкретики. 

Протягом цього тижня ми очікуємо прибуття щонайменше семи літаків з Китаю та Південної Кореї. Вони доставлять в Україну тест-системи ПЛР та експрес-тести, захисні костюми й апарати ШВЛ, маски та респіратори.

Наша мета – найближчим часом доставити в Україну 50 мільйонів масок.

Паралельно з цим ми максимально нарощуємо вітчизняне виробництво.

Цього тижня ми почнемо виготовляти власні тест-системи ПЛР.

А ще Україна щодня вже випускає 900 тисяч масок.

Ми вживаємо всіх заходів для повного забезпечення країни всім необхідним.

Також з 6 квітня уряд запровадив нові обмеження задля подолання коронавірусу. Це, зокрема, обов’язкове носіння маски у громадських місцях. Ви можете не знати, що є переносником вірусу, тому маска на вашому обличчі – це безпека людей навколо. Потрібно вийти з дому – надягайте маску. І тільки так.

Окрім цього, виходячи на вулицю, необхідно мати документ, що посвідчує вашу особу. Це потрібно, щоб поліція могла перевірити, чи не зобов’язані ви бути на самоізоляції або в обсервації.

Пересуватися вулицею можна не більше двох осіб, виняток становлять родини з дітьми. Відвідування парків, скверів і зон відпочинку можливе тільки для вигулу домашніх тварин. За порушення правил карантину діє адміністративна та кримінальна відповідальність.

Дорогі громадяни! Сьогодні наша держава діє настільки жорстко, наскільки цього вимагає розвиток ситуації в Україні. Наші дії є абсолютно симетричними з більшістю країн Європи та світу. А санкції за порушення правил карантину, наприклад, в Італії становлять до трьох тисяч євро, у Франції – майже чотири, у Сінгапурі – до десяти тисяч доларів, а в Іспанії – до тридцяти тисяч євро.

Ми всі стоїмо на сторожі демократичних цінностей і свобод, але є часи, коли пріоритетом стає здоров’я та життя цілої нації.

Сьогодні саме такий час. Давайте не перетворюватися на ображених дітей, яким під час застуди батьки заборонили їсти морозиво. Всі обмеження є лише тимчасовими незручностями, вони – важливі й потрібні для вашої ж безпеки.

Хочу звернути увагу на ситуацію, коли мер Запоріжжя порушує постанову уряду та запускає в місті громадський транспорт. Ці дії вже отримали реакцію Служби безпеки України та Міністерства внутрішніх справ.

Я хочу наголосити для голів усіх українських міст та сіл на обов’язковому виконанні всіх обмежень, пов’язаних з протидією коронавірусу.

Окремо зупинюся на святкуванні Великодня в цьому році.

Ми перебуваємо в постійному діалозі з главами всіх церков. 

Вже цієї неділі відзначатимуть Пасху християни західного обряду.

Ми опинилися в ситуації, коли мусимо змінювати свої традиції заради саме здоров’я та життя. Зі свого боку ми зробимо все, аби забезпечити трансляцію богослужінь на телевізійних каналах. А вас я прошу згадати Божу заповідь про любов до ближнього. У часи коронавірусу найкращий прояв такої любові – це не створювати ближньому небезпеку для здоров’я та життя.

Держава зробить усе, щоб у кожного була можливість відзначити Пасху вдома.

Сподіваюсь, що всі глави церков максимально сприятимуть такому рішенню. Адже розуміють відповідальність, яку вони несуть за безпеку своїх прихожан.

Зовсім скоро ми розповімо більш детально про наше бачення святкування Великодня у цьому році.

Знаєте, сьогодні, згідно зі статистикою, серед захворілих на коронавірус в Україні, 78% – це люди до 60 років. Саме тому, що наші люди похилого віку дотримуються самоізоляції, серед них відносно небагато захворілих.

У боротьбі з коронавірусом є одна дуже небезпечна річ – думати, що це тебе не торкнеться. Той, хто вважає, що йому не 70, а значить – він у безпеці, що в нього якийсь особливий імунітет, а тому можна не носити маску, не мити руки з милом, не дотримуватися дистанції і взагалі можна не сидіти вдома – той сильно помиляється та ризикує. А тому, будь ласка, дійте за дуже простою формулою: будете вдома – будете здорові.

Дорогі українці! Я знаю, як ви втомились і як вам непросто постійно сидіти вдома. Так, ми всі неначе стали героями фільму «День бабака» - «День сурка».

Одні й ті самі люди навколо. Один і той самий розпорядок дня.

Щодня – однакові розмови, однакові новини й телепередачі. З ранку й до ночі.

Я розумію вас, бо й сам у такій ситуації. Сьогодні будівля на Банковій фактично стала нашою домівкою, бо ми працюємо майже цілодобово.

І єдина зміна картинки для мене – це порожні вулиці рано-вранці й порожні вулиці пізно вночі. Однакові. Сім днів на тиждень.

Тому я прекрасно розумію, як складно вам постійно бути у чотирьох стінах з одними й тими самими людьми. Це важко. У вас трапляються іноді сварки та побутові конфлікти. Але згадайте, що поруч з вами – ваші рідні.

Так, іноді хочеться втекти, вийти на вулицю. Особливо коли така гарна погода.

Але подумайте про те, що на вулиці ви можете підхопити вірус і принести його додому, до своєї сім’ї. Ваші близькі можуть захворіти. І не дай боже, і я нікому цього не бажаю, але вони можуть навіть померти.

Ми всі колись втрачали близьких людей. А потім кусали лікті, що не цінували кожну мить. Що так багато не встигли їм сказати. Що не встигли вибачитися за всі слова, сказані на емоціях. І ми точно зробили би все, щоб повернути їх назад.

Давайте цінувати тих, хто зараз поруч з нами.

Помиритися – можливо. А повернути тих, кого ми втратили, – ні.

Бережімо своїх рідних, і давайте не наражати їх на небезпеку.

Давайте максимально використаємо карантин з користю.

Згадайте, як кожен з нас жалівся на нестачу часу.

Як ми всі казали: «Ще б одну годину в добу, ще б один вихідний».

Стільки нових книжок та фільмів, які пройшли повз мене.

Ми всі собі обіцяли: підтягну англійську, наведу лад на робочому столі комп’ютера, з цього понеділка точно качатиму прес. Ну добре, з наступного понеділка вже точно качатиму прес.

Ми всі хотіли подзвонити батькам. Не на секундочку, а хоча б на годину.

Їм дуже це потрібно. Ми хотіли подзвонити друзям, яких не чули майже 10 років, бо постійно робота, робота, робота...

Поговорити зі своєю дружиною. Не «Привіт, дякую за вечерю, цілую, добраніч». А поговорити. Згадати всі приємні миті, подорожі, перше побачення й заново закохатися одне в одного.

Поговорити з власними дітьми. Не «Угу, добре. Перехочеш. Чому не робиш уроки…» А поговорити. Зрозуміти їхні захоплення, хобі, мрії, страхи.

І, звичайно, розібрати вже нарешті балкон – цей музей хламу, який «не можна викидати, бо колись точно згодиться».

Ми постійно відкладали на завтра. Завтра настало.

Саме час зробити те, що ми давно хотіли.

Дорогі українці! Давайте сприймати все це як челендж. Ми всі дуже хочемо мати нормальне, людське літо. Не літо самоізоляції, а звичне. З морем, мандрівками, морозивом і засмагою.

Давайте зробимо собі нормальне літо. Трішки побудемо вдома, не допустимо розповсюдження вірусу і потім обов’язково відзначимо нашу перемогу над недугою.

Будьте здорові, дорогі українці! Бажаю вам 36,6!

Бережімо себе. Збережемо Україну!