#Наша_незалежність #Марафон_30

24 серпня 1991 року, продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні Верховна Рада Української Республіки урочисто проголосила незалежність України та створення самостійної української держави. Суверенітет нашої держави було відновлено!

До незалежності Україна йшла довгим, тяжким і жертовним шляхом, дорого за неї заплатила. За нею - і трагічні, і героїчні сторінки історії нашого народу.

І в ці дні, на честь 30-річчя Української Незалежності Вінниччина своєю участю у всеукраїнському он-лайн марафоні «#Наша_незалежність#Марафон_30» переймає естафету від Дніпропетровської області.

Ми розповімо про події у Вінниці та в області, які передували 24 серпня 1991 року, про людей-активістів, які гуртували нашу громаду.

Великі люди створюють історичні події. Були такі і у Вінниці, які своїм завзяттям керували громадськими рухами, об`єднували вінничан на мітингах, демонстрація та політичних голодуваннях.

Володимир МУЛЯВА

Легендарна постать, про яку написано ніби й багато, але не стільки, скільки він насправді заслуговує. Ця людина була компетентна в багатьох галузях і фактично стала творцем Міністерства оборони та Збройних Сил молодої нової держави – України. Можемо тільки уявляти, як це було важко в тих умовах. В Україні була більш ніж 700-тисячна армія, і одночасно всіх звільнити і замінити було дуже неможливо. Звільнити – куди, на яких підставах? Замінити – ким? Тому вирішили трансформувати наявний контингент у ЗСУ.

А ще Мулява – героїчна  людина. У червні-липні 1990 року він біля міської ради провів 57-денне політичне голодування під гаслом: "КПРС, вийми руку з народної кишені!". Саме він добивався відновлення справедливості. Можна вважати, що вийшов переможцем, оскільки влада тоді таки пішла на переговори. У політичному голодуванні взяло участь 400 осіб. Про цю безпрецедентну акцію непокори у Вінниці знали як в Україні, так і в Європі.

Арсен ЗІНЧЕНКО

Фаховий історик (нині доктор історичних наук, професор), хоча при цьому й математик. Коли він працював у Вінницькому педінституті, колектив висунув його кандидатуру на перші альтернативні вибори до тоді ще Верховної Ради Української РСР. Він виграв ці вибори, і це було дуже знаменно: його перемога показала, що, в принципі, коли народ хоче, то може на щось впливати, хоча б делегувати свою людину до законодавчого органу. Автор низки депутатських звернень, запитів на підтримку проукраїнських сил як в Україні, так і у Вінниці. В тому складі Верховної Ради він голосував за Декларацію про державний суверенітет та Акт проголошення незалежності України.

Людмила КАРОЄВА

Тодішня співробітниця обласного краєзнавчого музею (з 1992 його директорка), співголова заснованого у 1988 році товариства "Меморіал". Вона доклала чимало зусиль до розслідування злочинів радянського режиму та  увічнення пам’яті жертв масових репресій. Входила до "Комітету захисту органу" – об'єднання інтелігенції Вінниці, що боролися за збереження Будинку органної і камерної музики.

Це далеко ще не всі вінницькі "творці незалежності" - є ще чимало людей, біографії яких потрібно досліджувати. Не всі вони дожили до 30-річчя Незалежності України, з багатьма вже ніколи не вдасться поговорити, знайти документальні свідчення про них вдається не завжди.

Тема становлення незалежності й досі вимагає ґрунтовного дослідження, і Центр історії Вінниці, Вінницький обласний архів, Краєзнавчий музей, ОАНБ ім.Тімірязєва роблять свій внесок у цю справу, аби нащадки знали історію своєї малої батьківщини!

Слава Україні!

Наступна наша розповідь буде присвячена Дню українського прапора, нашій історичній символіці і тим дням, коли синьо-жовтий стяг замайорів на Вінницькому небосхилі.

Подяка за допомогу у підготовці матеріалу кандидата історичних наук, заступнику директора КП «Центр історії Вінниці» Сергію Гулі.