Європа – головний орієнтир і лідер довіри українців у 2025 році, – опитування

Європа — фаворит українських симпатій та довіри. Абсолютна більшість громадян виступають за членство України в ЄС і НАТО. Про це свідчать результати дослідження Info Sapiens, виконане на замовлення Центру «Нова Європа», щодо настроїв українського суспільства щодо зовнішньої політики, безпеки та європейської інтеграції.

Так, підтримка членства України в ЄС і НАТО залишається рекордно високою вже четвертий рік поспіль. 85,5% українців виступають за вступ до ЄС, а 71,3% – за приєднання до НАТО.

Результати дослідження свідчать про те, що внутрішні трансформації для українців важливіші, аніж питання безпеки у контексті європейської інтеграції. Ключові показники успішної європейської інтеграції для респондентів мають переважно невійськовий характер. Топ-3 індикатори:

• боротьба з корупцією як головний критерій успішного наближення до ЄС (для 19,2% опитаних);
• покращення рівня життя (12%);
• верховенство права (8,4%).

Натомість показники, які стосуються безпекової і оборонної сфери, сукупно становлять лише 14,7%: 6,8% вважають закінчення війни ознакою успішної інтеграції, для 6% показником успіху є військова, фінансова допомога у боротьбі з ворогом, 1% вважають вступ до НАТО індикатором успішної інтеграції, лише 0,9% українців віднесли до показників успіху гарантії безпеки.

67,5% українців вважають, що можливі негативні наслідки підготовки до членства в ЄС – зростання цін, додаткові регуляції – не вплинуть на їхню підтримку вступу до Європейського Союзу. Лише 20,3% очікують, що їхнє ставлення може змінитися.

Коли мова йде про європейську інтеграцію України, турборежим не є однозначним пріоритетом серед українців. Результати опитування свідчать, що українці цінують якісну підготовку законодавства (46,9%) так само, як і швидкість проведення реформ (46,8%).

Крім того, більшість українців позитивно ставляться до тиску зі сторони ЄС і США з метою подолання корупції в Україні. Цей показник почав знижуватися торік – тренд зберігся і в 2025 році. У 2023 році рівень прихильників  жорсткого підходу партнерів становив 70,4%, наразі – 62,8%. Водночас зростає частка тих, хто очікує від партнерів насамперед військової допомоги.  Щороку також зростає число тих респондентів, котрі сприймають антикорупційні заяви ЄС і США з роздратуванням: варіант «Вони не мають права нас повчати, ми самі розберемося у своїх справах» піднявся з 6,5% до 9,5%.

Загалом, із міжнародних організацій українці найбільше довіряють ЄС (72,1%), G7 (67,5%) та НАТО (53,7%). Водночас спостерігаємо падіння рівня довіри до НАТО (торік було 64,4%).  Таке падіння, звісно, не означає, що українці змінили свою думку щодо важливості членства України в НАТО – понад 70% опитаних підтримують вступ країни до Альянсу. Українці хотіли би бачити Альянс більш рішучим, але водночас респонденти не сумніваються, що НАТО залишається найбільш ефективною організацією, яка забезпечує колективну безпеку. Інші важливі тренди: більше половини українців (53,7%) довіряють Коаліції охочих. Натомість міжнародні організації, відповідальні за підтримку глобальної безпеки, збереження миру, абсолютно дискредитовані в очах українців: ООН має 35,6% довіри, ОБСЄ – 41,1%. В обох випадках показники недовіри перевищують 50%, що демонструє глибоке розчарування у їхній ефективності на тлі російської агресії.

Більше результатів дослідження – за посиланням.

Довідково

Дослідження було проведено Info Sapiens на замовлення Центру «Нова Європа» у період з 05 листопада по 26 листопада 2025 року. Вибірка дослідження складає 1000 респондентів. Опитування проводилося методом CATI (телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера, computer-assisted telephone interviews) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Вибірка репрезентативна населенню України віком 16+ за статтю, віком, регіоном, розміром населеного пункту проживання до повномасштабного вторгнення відповідно до останніх наявних даних Державної служби статистики України на 01.01.2022. Теоретична
похибка вибірки не перевищує 3,1% з вірогідністю 0.95%. Опитування не проводилось на тимчасово окупованих територіях АР Крим, м. Севастополя, Донецької і Луганської областей та інших, що перебувають під окупацією, а також територіях, де відсутній український мобільний зв’язок.