Уряд продовжує діалог з громадянським суспільством на шляху формування Антикорупційної стратегії

Віцепремʼєр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка зустрівся з представниками громадянського суспільства для обговорення проєкту Антикорупційної стратегії на 2026–2030 роки.

Участь у зустрічі взяли заступник голови Національного агентства з питань запобігання корупції Дмитро Калмиков, керівник управління формування політики у сфері запобігання корупції НАЗК Іван Салімонов, Генеральний директор Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Олександр Ільков.

У фокусі розмови – структура документа, ключові пріоритети та очікування від його реалізації. Учасники зустрічі мали можливість поділитися своїми оцінками та пропозиціями, які будуть враховані при доопрацюванні на подальших етапах.

«Для нас важливо почути ваші враження і побажання до стратегії, щоб чітко визначити пріоритети та правильно сформувати очікування від її реалізації», – зазначив Віцепремʼєр-міністр. Він також відзначив, що проєкт стратегії вже на цьому етапі є якісно підготовленим документом, який ґрунтується на системному аналізі проблем та пропонує комплексний підхід до їх вирішення.

Представники громадянського суспільства загалом позитивно оцінили проєкт Антикорупційної стратегії та підкреслили важливість збереження її системного виконання.

Під час зустрічі було зазначено, що Антикорупційна стратегія на 2026–2030 роки має на меті суттєве зниження рівня корупції, зміцнення принципів верховенства права та належного врядування, а також створення умов для сталого економічного розвитку України і її подальшої інтеграції до Європейського Союзу.

Документ передбачає одночасну реалізацію двох ключових напрямів:

• посилення загальної системи запобігання та протидії корупції;
• зменшення корупційних ризиків у найбільш вразливих і стратегічно важливих сферах через проведення системних реформ.

Зокрема, йдеться про вдосконалення інституційної спроможності антикорупційних органів, розвиток механізмів фінансового контролю, захист викривачів, а також впровадження реформ у таких сферах як правосуддя, публічні закупівлі, енергетика, митниця, охорона здоров’я, освіта та інші.

Окрему увагу приділено механізмам реалізації стратегії, її моніторингу та оцінці ефективності як основі для досягнення конкретних результатів упродовж наступних п’яти років.

На зустрічі зосередились, зокрема, на:

• ролі стратегії як рамкового документа та деталізації окремих політик (зокрема у сфері фінмоніторингу та оподаткування);
• регулюванні та реформі адвокатури;
• підходах до формування пріоритетів;
• узгодженості стратегії з іншими документами (зокрема дорожніми картами та зобов’язаннями перед ЄС).

«Антикорупційна стратегія має залишатися робочим інструментом, а не спробою охопити всі без винятку проблеми правової системи. Для нас важливо зберегти баланс: з одного боку – чітко зафіксувати ключові ризики і пріоритети, з іншого – не перевантажити документ тим, що ефективніше вирішується в інших політиках чи секторальних реформах», – підкреслив Віцепремʼєр-міністр.

Схвалення Антикорупційної стратегії разом із Державною антикорупційною програмою є важливим елементом виконання Плану заходів у сфері верховенства права, визначеного Україною та Європейським Союзом як пріоритетного на 2026 рік.

Найближчим часом очікується винесення проєкта документа на розгляд КМУ.