Міжвідомча робоча група визначила подальші пріоритетні кроки у сфері Шенгенського управління

26 жовтня 2026 року під головуванням Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Всеволода Ченцова відбулося онлайн-засідання Міжвідомчої робочої групи (далі – МРГ)  з питань координації заходів у сфері Шенгенського управління.

Учасники розглянули результати аналізу відповідності українського законодавства Шенгенському acquis та визначили подальші завдання, зокрема необхідні для підготовки Національної Шенгенської стратегії.

До засідання долучилися представники міністерств та інших державних органів, народні депутати України, міжнародні партнери й громадськість. Зокрема, участь у роботі взяли заступник Міністра внутрішніх справ Олексій Сергєєв, виконувач обов’язків Голови Державної прикордонної служби Вадим Ченчик, директор Департаменту організації роботи, планування та контролю Адміністрації Держприкордонслужби Андрій Віхтюк. До обговорення також долучилися представники Делегації ЄС в Україні, Міжнародної організації з міграції, Frontex, Міжнародного центру розвитку міграційної політики та Консультативної місії Європейського Союзу.

«Україна послідовно продовжує свій шлях до інтеграції в Шенгенський простір. Одними із ключових завдань на цьому шляху є приведення національного законодавства у відповідність до нормативно-правових актів Європейського Союзу, що регулюють функціонування Шенгенського простору, та визначення необхідних інституційних змін в Україні», – зазначив Всеволод Ченцов.

Під час засідання представили підходи до створення Національної системи Шенгенського управління. Йдеться про узгоджену роботу державних органів у сферах управління кордонами, візової та міграційної політики, правоохоронного й судового співробітництва, інформаційних систем і захисту персональних даних.

Учасники розглянули скринінговий звіт щодо відповідності законодавства України Шенгенському acquis – сукупності правових норм, що регулюють функціонування Шенгенського простору. Документ є першим комплексним аналітичним документом, який систематизує результати оцінки відповідності законодавства України Шенгенському acquis Європейського Союзу, що визначає напрями подальших змін.

Під час скринінгу проаналізовано 224 документи, з яких 205 є актами права ЄС, 19 мають рекомендаційний характер та підлягають врахуванню при імплементації згаданих актів.  З 205 актів права ЄС 9 мають статус міжнародних договорів, до яких Україна повинна приєднатись в процесі вступу до ЄС, а 196 є предметом обов’язкового застосування.  Аналіз охопив 11 взаємопов’язаних сфер, зокрема Шенгенське управління, управління зовнішніми та внутрішніми кордонами, візову політику, міграцію та повернення, поліцейське і судове співробітництво, захист персональних даних, а також функціонування великомасштабних інформаційних систем Європейського Союзу.

Результати свідчать, що Україна вже сформувала нормативно-правову та інституційну основу. В окремих сферах наше законодавство вже відповідає базовим принципам Шенгенського acquis, а за певними напрямами досягнуто відповідного рівня наближення до права Європейського Союзу. Водночас аналіз підтвердив, що подальша підготовка до майбутнього застосування Шенгенського acquis потребує комплексного розвитку інституційної спроможності, сучасної технічної інфраструктури, цифрових рішень, кадрового потенціалу та ефективної міжвідомчої координації. Важливим напрямом підготовки є забезпечення готовності України до інтеграції національних інформаційних систем із централізованими інформаційними системами Європейського Союзу та архітектурою їх взаємосумісності, а також зміцнення спроможності державних органів. Результати Звіту слугуватимуть основою для напрацювання Національної Шенгенської стратегії. Така стратегія має визначити довгострокову модель функціонування системи Шенгенського управління в Україні, механізми міжвідомчої координації, послідовність імплементації Шенгенського acquis та пріоритетність реформ шляхом визначення відповідних завдань.

За результатами засідання затвердили план роботи МРГ на 2027 рік, зміни до її персонального складу та орієнтовний план щодо створення Національної системи Шенгенського управління.

Серед пріоритетних кроків подальшої роботи зокрема:

• проведення поглибленого порівняльного аналізу окремих актів Шенгенського acquis за формою Європейської Комісії;
• проведення самооцінювання інституційної спроможності застосовувати норми Шенгенського acquis, які вже повністю або частково імплементовані в українське законодавство;
• забезпечення підготовки пропозицій до проєкту Національної Шенгенської стратегії та відповідного проєкту Стратегії.

Окремо обговорили важливість створення Національного Шенгенського координатора для забезпечення постійної міжвідомчої взаємодії, моніторингу виконання завдань і співпраці з європейськими інституціями. Національний Шенгенський координатор має стати центральною ланкою стратегічного управління та міжвідомчої координації, функції якого охоплюватимуть увесь цикл Шенгенського управління: від стратегічного планування, координації імплементації Шенгенського acquis та узгодження діяльності державних органів до моніторингу виконання визначених завдань, оцінювання готовності України до Шенгенського оцінювання та забезпечення взаємодії з інституціями ЄС і державами-членами.

В цьому контексті учасники засідання також зосередились на питаннях важливості започаткування цілісної програми підтримки для створення Національної системи Шенгенського управління.