Комітет з питань правоохоронної діяльності рекомендує Верховній Раді прийняти за основу законопроект щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини

Члени Комітету на засіданні 30 вересня 2020 р. розглянули проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини» №4049.

Законопроект доповів Міністр юстиції Денис Малюська.

Законопроектом пропонується імплементувати рішення Європейського суду з прав людини, які набрали чинності і їх виконання знаходиться на контролі Ради Міністрів Ради Європи.

«Нам вкрай важливо виконувати рішення Європейського суду не тільки з огляду, що вони є обов’язковими, тому що ми членом Ради Європи і ратифікували Європейську конвенцію, а й тому, що ми несемо регулярні матеріальні витрати на виплату компенсацій за рішеннями Європейського суду з прав людини і тому. Ці рішення встановлюють загальнообов’язкові правила і внаслідок їх недотримання на нас подають відповідні заяви про стягнення компенсацій. Європейський суд констатує порушення і такі виплати здійснюються», - зазначив він.

У законопроекті викладено ряд ключових положень, зокрема, щодо можливості перегляду положення про довічне позбавлення волі.

Законопроектом передбачено механізм, коли особа, яка засуджена до довічного позбавлення волі, відбула це покарання не менше ніж 10 років. Потім вона отримає право за відповідною процедурою, передбаченою законопроектом, на підставі висновків та аналізу особистості звернутися про заміну довічного позбавлення волі на строкове покарання з строком на 15 років мінімум. Тобто засуджений до позбавлення волі у випадку прийняття цього законопроекту перебуватиме у місцях позбавлення волі не менше 25 років - 10 до моменту звернення і 15 років після моменту звернення. Відповідно ті із засуджених до довічного позбавлення волі, які вже виходили внаслідок помилування раніше ніж 25 років. Тобто цей законопроект не є настільки ліберальним, як виглядає на перший погляд, тому що з тих, хто був помилуваний президентами України до цього часу, лише двоє виходило після відбуття покарання у 25 років.

«На виконання Європейської конвенції відповідно пропонується встановити механізм передбачуваніший і структурованіший, ніж зараз є. Це і є ключова вимога Європейського суду з прав людини.

Крім того, законопроект №4049 є комплексним і ним також пропонується внести зміни у процедуру адміністративного арешту, зокрема, по окремим адміністративним правопорушенням. Така санкція як «адміністративний арешт» прибирається і пропонується скорочення строку розгляду апеляції на таку санкцію. Проектом також пропонуються інші точкові процедури», - додав Міністр юстиції.

Голова підкомітету Максим Павлюк доповів позицію підкомітету, який рекомендував Комітету прийняти законопроект за основу.

Максим Павлюк також зазначив, що члени підкомітету висловили багато зауважень. Однак, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини підтримав цей законопроект без зауважень.

Члени Комітету у виступах звертали увагу на якість законопроектів, які вносяться Міністерством юстиції. Вони також зазначали, що «цим законопроект Мінюст вирішив по суті зовсім нічого не виплачувати за рішеннями Європейського суду з прав людини, тобто не нести відповідальність за рішення міжнародних інституцій, які є і які будуть».

Під час обговорення висловлювалися думки щодо необхідності запровадження такого механізму щодо можливості заміни довічного позбавлення волі іншим покаранням.

Голова Комітету Денис Монастирський у виступі висловився на підтримку законопроекту, який є «правом на надію» для довічників, яких понад півтори тисяч осіб. «Адже багато з них були засуджені за старим Кримінальним процесуальним кодексом. «Тому ідею законопроекту однозначно варто підтримати», - зазначив він.

Але, за його словами, запропонований законопроектом підхід прибрати із законодавства «адміністративний арешт» не на часі, тому що це не сприймається суспільством. Тому потрібно застережити від внесення цієї норми.

За результатами обговорення Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект №4049 за основу з пропозиціями Комітету.

Таке рішення члени Комітету підтримали 17 голосами «за» при одному - «проти».