Топ новини

Одним з основних пріоритетів у законодавчій роботі Парламенту на 2022 рік стане посилення народовладдя, адже це основна передвиборча обіцянка Президента України Володимира Зеленського. Про це на підсумковій пресконференції заявив Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук.

«Закон про всеукраїнський референдум ухвалений цією Верховною Радою й на його підставі розроблений інший — про місцеві референдуми. Зараз він перебуває у Венеційській комісії. Сподіваюсь, наприкінці січня ми отримаємо відповідний висновок і заведемо його до Парламенту, щоби проголосувати та надати можливість кожному громадянину на рівні територіальної громади впливати на місцеву владу — відкликати мера, впливати на раду, блокувати незаконні рішення органів місцевого самоврядування», — зауважив він.

За його словами, народовладдю сприятиме ухвалення й інших законопроєктів. Зокрема, про петиції, про мирових суддів, про реальний суд присяжних, про колективний позов.

Також 2022-го потрібно остаточно реформувати містобудування.

«Найбільша корупційна складова — у будівництві. Маємо намір наступного року поставити на цьому крапку», — зазначив Руслан Стефанчук.

Голова Парламенту України наголосив і на необхідності реформувати СБУ.

«Це, мабуть, єдине серйозне зобов’язання, яке залишилося в України перед міжнародними партнерами. І це зобов’язання, я переконаний, буде виконане на початку наступного року. Тому що Служба безпеки України повинна виконувати тільки притаманні їй функції й не займатися питаннями економіки, тиском на бізнес», — розповів Руслан Стефанчук.

Крім того, наголосив він, на початку наступного року Верховна Рада повинна зайнятися пенсійною реформою. Цього не вдалося зробити у четвер, 16 грудня, через блокування роботи Парламенту окремим політичними силами.

«Ми готові на початку наступного року розглянути відповідні законопроєкти й запровадити накопичувальну пенсійну систему, яка даватиме можливість кожному з нас відкладати на свою пенсію. Та система, яка існує зараз, не відповідає нинішнім реаліям, щоби сформувати своє майбутнє», — заявив Голова Парламенту.

Серед інших важливих законодавчих ініціатив, які Верховна Рада України має затвердити у 2022 році, Руслан Стефанчук назвав запровадження економічного паспорту українця, конституційної процедури, а також ухвалення змін до Конституції у частині децентралізації та затвердження антикорупційної стратегії.

У березні 2022 року відбудеться нагородження переможців обласного конкурсу «Людина року 2021». Метою конкурсу є виявлення видатних і талановитих особистостей, відзначення інтелектуальної та професійної еліти області та нагородження переможців за найбільш вагомі професійні досягнення в управлінській, економічній, соціальній, культурній, науковій та громадсько-політичній діяльності.

Президент Володимир Зеленський розраховує, що країни – члени НАТО у питанні євроатлантичних перспектив України відштовхуватимуться від позиції та вибору українського народу, не піддаючись на погрози та якісь «червоні лінії» інших держав. Про це Володимир Зеленський розповів представникам ЗМІ за результатами переговорів з Генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом у Брюсселі.

«Ми з паном Генеральним секретарем Північноатлантичного альянсу провели змістовні консультації щодо напрямів посилення взаємодії між Україною та НАТО з урахуванням сучасних дуже небезпечних викликів. Передусім хочу висловити щиру подяку НАТО та особисто пану Столтенбергу за незмінну підтримку суверенітету й територіальної цілісності нашої держави в міжнародно визнаних кордонах», – сказав Володимир Зеленський.

Президент констатував, що ситуація в тимчасово окупованому Криму, на Донбасі, навколо українських кордонів та в Чорному й Азовському морях – це гібридні елементи, які російська сторона використовує для шантажу й тиску на Українську державу та демократію. Також з метою дестабілізації ситуації в регіоні штучно створюється «криза мігрантів», енергетична криза, поширюється дезінформація, здійснюються кібератаки.

«Це – елементи загального сценарію з дестабілізації безпекової ситуації в регіоні, Україні та Європі в цілому. Їхня мета – дестабілізувати ситуацію на кордонах з НАТО, створити в суспільствах наратив щодо слабкості союзників, заблокувати євроатлантичну інтеграцію України», – зазначив Президент.

Водночас він наголосив, що членство України в НАТО – це особистий вибір українського народу.

«Наш євроатлантичний курс залишається незмінним. Його підтримка в українському суспільстві зростає», – наголосив Глава держави.

Відповідаючи на уточнювальне запитання журналістів, Володимир Зеленський зауважив, що впродовж багатьох років в Україні підтримка членства в НАТО серед громадян зберігалася на рівні 50%, але вона значно зросла після початку війни у 2014 році й окупації Росією півострова Крим.

«Я вважаю, що в принципі Росія підштовхнула Україну в НАТО. Я вважаю, що сьогодні Росія «прокладає» той складний шлях України в НАТО», – сказав Президент.

Глава держави висловив подяку за те, що у Брюссельському комюніке (червень 2021 року) країни Альянсу заявили, що твердо підтримують право України самостійно визначати своє майбутнє та зовнішньополітичний курс без зовнішнього втручання.

«Я дуже вдячний за чіткий сигнал: питання членства України в НАТО – це питання відносин України та Альянсу. І це точно не має бути вибір будь-якої держави в будь-якій частині світу. Щиро сподіваюся, що й надалі країни Альянсу виходитимуть саме з цих позицій, не піддаючись на погрози та будь-які «червоні лінії», які малюють інші сторони», – наголосив Володимир Зеленський.

Президент України також нагадав, що наступного року минає 25 років від укладення Хартії про особливе партнерство між Україною та Організацією Північноатлантичного договору, підписаної в Мадриді. У цьому контексті саміт НАТО, який у червні 2022 року також відбудеться в Мадриді, Володимир Зеленський назвав «вікном можливостей».

Зі свого боку Єнс Столтенберг наголосив, що Росія має повернутися до дипломатії й деескалації ситуації, а також поважати суверенітет і територіальну цілісність України.

«Рішення, чи Україна може приєднатися до НАТО, буде ухвалюватися тільки Україною і тридцятьма членами Альянсу», – зазначив Генеральний секретар НАТО.

Уряд прагне за наступні 10 років подвоїти ВВП України. Інструмент досягнення цієї мети передбачений в Національній економічній стратегії до 2030 року. Про це повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час дискусійної панелі «Україна та світ попереду 2022».

Як відзначив очільник Уряд, при створенні стратегії був вивчений досвід низки країн, чий ВВП протягом 10 років зростав у 1,7-2,6 раза. Денис Шмигаль наголосив, що цього року Уряд очікує найбільший в історії України ВВП в доларовому еквіваленті.

«Ми також очікуємо збільшення інвестицій та ефективної роботи закону про «інвестиційних нянь». Цього тижня було підписано й подано в Міністерство економіки два перших пакети документів на 96 млн доларів. У нас є заявки на ще понад 20 проектів загальною сумою інвестицій в майже 1,7 млрд доларів», — зазначив очільник Уряду.

Прем’єр-міністр зауважив, що за підсумками року Україна загалом очікує надходження майже 6,5 млрд доларів інвестицій. Цьому, за його словами, сприятимуть відповідні державні програми та вкладення в інфраструктуру, а також розвиток проектів на основі державно-приватного партнерства.

Денис Шмигаль підкреслив, що Уряд надалі працюватиме в цьому напрямку, щоб виграти регіональну конкуренцію за інвестора.

Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук узяв участь у відкритті книжкової виставки до 30-ї річниці Незалежності України.

Виставка проходить у кулуарах третього поверху адміністративного будинку Верховної Ради України. Проводиться вона в межах загальнонаціональної акції «Національний тиждень читання».

Голова Парламенту зазначив, що останнім часом читання книжок — це «рідкісний дар для людей». 

«Читання книг є надзвичайно важливим. Останнім часом ми читаємо соцмережі, месенджери, клікбейтні заголовки в ЗМІ. А треба читати книги. Варто брати до уваги вислів: люди, які читають книги, завжди будуть керувати тими, хто дивиться телевізор», — наголосив Руслан Стефанчук.

Голова Парламенту України поінформував, що на виставці представлено 300 книг понад 30 провідних українських видавництв. 

У відкритті виставки також узяли участь народні депутати України Микита Потураєв, Євгенія Кравчук, Міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко, директорка Українського інституту книги Олександра Коваль. Учасники оглянули книжкову виставку та поділилися своїми враженнями про неї.

«На новий рік поставив завдання прочитати нову книгу «Вузький коридор». Я ще її не придбав, але вже бачив у видавництві», — зазначив Руслан Стефанчук.

Голова Парламенту України закликав усіх також знайти свою книжку, свій формат читання, свого автора та перетворити читання на життєву стратегію.

У березні 2022 року відбудеться нагородження переможців обласного конкурсу «Людина року 2021». Метою конкурсу є виявлення видатних і талановитих особистостей, відзначення інтелектуальної та професійної еліти області та нагородження переможців за найбільш вагомі професійні досягнення в управлінській, економічній, соціальній, культурній, науковій та громадсько-політичній діяльності.

У межах саміту Східного партнерства Президент України Володимир Зеленський зустрівся з Головою уряду Королівства Іспанія Педро Санчесом.

Уже цього року Уряд очікує іноземних інвестицій в розмірі майже 6,5 млрд доларів, включаючи реінвестиції. Це буде найбільший обсяг за останні 5 років. Про це повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль у своєму виступі на Другому щорічному форумі UkraineInvest «MAKE in UA».

«15 млрд доларів інвестицій щороку, починаючи з 2025 року, — такий показник ми затвердили в Національній економічній стратегії. Амбітна мета. Але завдяки нашій спільній роботі вона абсолютно досяжна», — зазначив Глава Уряду.

Денис Шмигаль також окреслив 7 ключових пріоритетів, на яких концентрується Уряд і які сприятимуть розвитку економіки та залученню інвестицій:

• якісна імплементація закону про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями;

• подальша діджиталізація, зменшення бюрократичного навантаження, а також підтримка ІТ-сектору.

• зменшення ролі держави в економіці через приватизацію державних підприємств, а також розвиток державно-приватного партнерства та концесій в різних галузях: від портів та доріг до газовидобутку.

• завершення земельної реформи. Підтримка сільського господарства через розбудову системи зрошення, а також підтримку проектів із значною доданою вартістю.

• запуск індустріальних парків.

• дешеві та довгі гроші на розвиток.

• правильний дизайн ринків.

Як зазначив Прем’єр-міністр, у лютому цього року набрав чинності Закон «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні», який передбачає митні, податкові, інфраструктурні, земельні пільги інвестиційним проектам із сумою інвестицій понад 20 млн євро.

«Радий повідомити, що цього тижня буде подано 2 заявки інвесторів на отримання державної підтримки. Загальна сума інвестицій приблизно 96 млн доларів. Проекти будуть реалізовані у сферах агропереробки та виробництва будівельних матеріалів. Водночас потенційні інвестиції в межах цієї програми підтримки вже становлять понад 2 мільярди доларів від 27 інвесторів», — відзначив Денис Шмигаль.

Також очільник Уряду підкреслив, що розвиток інвестиційного клімату неможливий без наведення ладу у сфері державної власності. За його словами, протягом останніх двох років держава залучила від приватизації приблизно 8,5 млрд грн.

Крім того, Прем’єр-міністр зауважив, що Уряд продовжує переводити спілкування між державою та бізнесом в електронну форму, аби такі відносини були максимально комфортними, прозорими та зручними. Наразі на електронному порталі Дія доступно понад 30 електронних сервісів для підприємств та фізичних осіб, при цьому послуги з реєстрації бізнесу, за його словами, є одними з найшвидших у світі.

«Уряд України також розпочав масштабну реформу для перезавантаження ринку капіталу. Кабінет Міністрів, ЄБРР, Американська торгова палата та USAID підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо створення організованих національних ринків капіталу та сировинних ринків протягом наступних трьох років», — зазначив Прем’єр-міністр.

Денис Шмигаль наголосив, що Україна активно імплементує європейські директиви та найкращі правила країн ЄС. Це сприятиме більшій прозорості, зрозумілим та чесним правилам роботи та взаємодії між державою і бізнесом.

Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук узяв участь у відкритті книжкової виставки до 30-ї річниці Незалежності України.

Виставка проходить у кулуарах третього поверху адміністративного будинку Верховної Ради України. Проводиться вона в межах загальнонаціональної акції «Національний тиждень читання».

Голова Парламенту зазначив, що останнім часом читання книжок — це «рідкісний дар для людей». 

«Читання книг є надзвичайно важливим. Останнім часом ми читаємо соцмережі, месенджери, клікбейтні заголовки в ЗМІ. А треба читати книги. Варто брати до уваги вислів: люди, які читають книги, завжди будуть керувати тими, хто дивиться телевізор», — наголосив Руслан Стефанчук.

Голова Парламенту України поінформував, що на виставці представлено 300 книг понад 30 провідних українських видавництв. 

У відкритті виставки також узяли участь народні депутати України Микита Потураєв, Євгенія Кравчук, Міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко, директорка Українського інституту книги Олександра Коваль. Учасники оглянули книжкову виставку та поділилися своїми враженнями про неї.

«На новий рік поставив завдання прочитати нову книгу «Вузький коридор». Я ще її не придбав, але вже бачив у видавництві», — зазначив Руслан Стефанчук.

Голова Парламенту України закликав усіх також знайти свою книжку, свій формат читання, свого автора та перетворити читання на життєву стратегію.

У березні 2022 року відбудеться нагородження переможців обласного конкурсу «Людина року 2021». Метою конкурсу є виявлення видатних і талановитих особистостей, відзначення інтелектуальної та професійної еліти області та нагородження переможців за найбільш вагомі професійні досягнення в управлінській, економічній, соціальній, культурній, науковій та громадсько-політичній діяльності.

Президент України Володимир Зеленський взяв участь в урочистій церемонії складення присяги новопризначеними суддями, яка відбулася в Офісі Глави держави.

Вітаючи присутніх з призначенням, Президент наголосив, що кожен, хто сьогодні складає присягу судді, має щодня пам’ятати, чому присягнув, вступаючи на посаду.

«Перед вами постануть важливі, непрості державницькі завдання та виклики. Передусім – відновити довіру суспільства. Дуже хочеться, щоб це була висока довіра до судової системи нашої держави», – сказав Володимир Зеленський, зауваживши, що це важка праця, адже фактично необхідно здобути довіру заново.

«А для цього треба побудувати новий суд. Суд, якому люди, наше суспільство, кожен з нас довіряє. Суд, який поважають. Суд, який є прикладом, що так треба. Український суд, якому всі довіряють», – додав він.

На переконання Глави держави, серед тих, хто сьогодні складає присягу, – багато суддів, доброчесність яких не викликає сумніву, «а рішення не викликають обурення».

Як відзначив Володимир Зеленський, наразі в Україні триває судова реформа, відбувається складна трансформація, необхідна для відновлення довіри до судової гілки влади.

«Відновлення довіри – це складний процес. Я маю великі сподівання, що всі ці процеси, всі ці оновлення у судовій владі принесуть результат нашій державі», – сказав Президент.

Утім, за словами Володимира Зеленського, зміни законодавства замало. На його думку, реальних результатів можна досягти лише за умови готовності всіх учасників процесу долучитися до змін і бути не просто суддями, а провідниками реформи.

«Упевнений, що вони зараз переді мною», – резюмував Глава держави, звертаючись до присутніх.

Володимир Зеленський закликав кожного з новопризначених суддів пам’ятати слова виголошеної сьогодні присяги щоразу, коли ухвалюватимуть рішення іменем України.

Вступаючи на посаду, судді присягли українському народові об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснювати правосуддя від імені України, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно й сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов’язки.

Уже цього року Уряд очікує іноземних інвестицій в розмірі майже 6,5 млрд доларів, включаючи реінвестиції. Це буде найбільший обсяг за останні 5 років. Про це повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль у своєму виступі на Другому щорічному форумі UkraineInvest «MAKE in UA».

«15 млрд доларів інвестицій щороку, починаючи з 2025 року, — такий показник ми затвердили в Національній економічній стратегії. Амбітна мета. Але завдяки нашій спільній роботі вона абсолютно досяжна», — зазначив Глава Уряду.

Денис Шмигаль також окреслив 7 ключових пріоритетів, на яких концентрується Уряд і які сприятимуть розвитку економіки та залученню інвестицій:

• якісна імплементація закону про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями;

• подальша діджиталізація, зменшення бюрократичного навантаження, а також підтримка ІТ-сектору.

• зменшення ролі держави в економіці через приватизацію державних підприємств, а також розвиток державно-приватного партнерства та концесій в різних галузях: від портів та доріг до газовидобутку.

• завершення земельної реформи. Підтримка сільського господарства через розбудову системи зрошення, а також підтримку проектів із значною доданою вартістю.

• запуск індустріальних парків.

• дешеві та довгі гроші на розвиток.

• правильний дизайн ринків.

Як зазначив Прем’єр-міністр, у лютому цього року набрав чинності Закон «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні», який передбачає митні, податкові, інфраструктурні, земельні пільги інвестиційним проектам із сумою інвестицій понад 20 млн євро.

«Радий повідомити, що цього тижня буде подано 2 заявки інвесторів на отримання державної підтримки. Загальна сума інвестицій приблизно 96 млн доларів. Проекти будуть реалізовані у сферах агропереробки та виробництва будівельних матеріалів. Водночас потенційні інвестиції в межах цієї програми підтримки вже становлять понад 2 мільярди доларів від 27 інвесторів», — відзначив Денис Шмигаль.

Також очільник Уряду підкреслив, що розвиток інвестиційного клімату неможливий без наведення ладу у сфері державної власності. За його словами, протягом останніх двох років держава залучила від приватизації приблизно 8,5 млрд грн.

Крім того, Прем’єр-міністр зауважив, що Уряд продовжує переводити спілкування між державою та бізнесом в електронну форму, аби такі відносини були максимально комфортними, прозорими та зручними. Наразі на електронному порталі Дія доступно понад 30 електронних сервісів для підприємств та фізичних осіб, при цьому послуги з реєстрації бізнесу, за його словами, є одними з найшвидших у світі.

«Уряд України також розпочав масштабну реформу для перезавантаження ринку капіталу. Кабінет Міністрів, ЄБРР, Американська торгова палата та USAID підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо створення організованих національних ринків капіталу та сировинних ринків протягом наступних трьох років», — зазначив Прем’єр-міністр.

Денис Шмигаль наголосив, що Україна активно імплементує європейські директиви та найкращі правила країн ЄС. Це сприятиме більшій прозорості, зрозумілим та чесним правилам роботи та взаємодії між державою і бізнесом.

Справедливість. Ця цінність в українців стоїть на рівні зі свободою та  безпекою. Спраглість до справедливості змушує український народ звертатися до суду і розраховувати на утвердження верховенства права. Саме тому на суди покладено відповідальне завдання – захищати скривджених, карати винних і виправдовувати чесних.

У День працівників суду хочу побажати всім служителям Феміди бездоганної майстерності у пошуках істини та стовідсоткової впевненості у своїх рішеннях. 

Нехай ваші честь, мудрість, неупередженість і професіоналізм щодня підвищують авторитет судової влади в Україні!

У березні 2022 року відбудеться нагородження переможців обласного конкурсу «Людина року 2021». Метою конкурсу є виявлення видатних і талановитих особистостей, відзначення інтелектуальної та професійної еліти області та нагородження переможців за найбільш вагомі професійні досягнення в управлінській, економічній, соціальній, культурній, науковій та громадсько-політичній діяльності.

В Україні повний курс вакцинації проти COVID-19 пройшли вже понад 40% дорослих громадян. У січні 2022 року розшириться перелік товарів і послуг, які можна буде придбати на 1 тис. грн, надану державою кожному українцю, який отримав повний курс щеплень. Про це йшлося на селекторній нараді під головуванням Президента Володимира Зеленського.

«З 19 грудня повністю вакцинованим українцям буде нарахована одна тисяча гривень. Вони зможуть витратити ці кошти на напрямки, які найбільше постраждали від пандемії, – записатися в спортзал, піти в кінотеатр, музей або на концерт, купити квиток на потяг або літак, придбати книги. Водночас, дослухавшись до побажань наших громадян поважного віку, для яких важливою є підтримка здоров’я, зокрема в умовах пандемії, було ухвалено рішення додати до переліку доступних товарів ще й ліки», – зазначив Володимир Зеленський.

Глава держави висловив переконання, що такий крок збільшить кількість щеплень проти COVID-19 серед літніх людей, а також сприятиме лікуванню й профілактиці інших захворювань.

Нині Міністерство цифрової трансформації доопрацьовує технічні можливості для того, щоб купівля ліків за передбачені за щеплення кошти стала доступною з січня наступного року.

Загалом, як повідомив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко, на сьогодні Україна подолала показник у 40% вакцинованих серед дорослого населення: з 14,1 млн громадян 12 млн отримали по два щеплення проти коронавірусу.

Проте Віктор Ляшко зауважив, що впродовж останніх двох тижнів спостерігається зниження темпів вакцинації.

У цьому контексті Президент наголосив на необхідності активізації вакцинації, адже попри покращення епідемічної ситуації в країні тижневі показники захворюваності залишаються високими.

За даними уряду, минулого тижня в Україні виявлено 61 тис. нових випадків захворювання на COVID-19. Активних хворих на сьогодні – майже 300 тисяч осіб.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль нагадав, що з 7 грудня дев'ять областей вийшли з «червоної» зони, а нині критеріям виходу з неї відповідає Вінницька область, тож розглядатиметься питання щодо її переведення у «жовту» зону.

Також задля мінімізації ризиків для хворих на COVID-19 серед громадян віком від 60 років було внесено зміни до стандартів медичної допомоги щодо коронавірусної хвороби і розширено показання до госпіталізації цієї категорії хворих.

У зв’язку з наближенням різдвяних і новорічних свят, були ухвалені відповідні накази МОЗ і головного державного санітарного лікаря щодо протиепідемічних заходів під час роботи гірськолижних курортів. Окремо також напрацьовані протиепідемічні заходи під час проведення великих святкових заходів, повідомив Денис Шмигаль.

За прогнозами РНБО, епідемічна ситуація в нашій країні на свята має бути стабільною. Очікується, що новий штам коронавірусу «Омікрон» може з’явитися в Україні цього тижня. Але результати перших досліджень у країнах, де він уже виявлений, свідчать про легший перебіг хвороби, зауважив секретар РНБО Олексій Данілов.

Для погашення заборгованостей по виплаті заробітної плати шахтарям державних вугледобувних підприємств буде спрямовано понад 700 мільйонів гривень. Додатково ще близько 90 мільйонів буде перерозподілено з бюджетних програм Міністерства енергетики за рахунок економії коштів. Про це Міністр енергетики Герман Галущенко доповів на нараді Прем’єр-міністру України Денису Шмигалю.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль дав завдання Міністру енергетики Герману Галущенку проконтролювати процес виконання учасниками ринку своєчасних розрахунків за відвантажену продукцію, аби кошти були спрямовані на виплату зарплат гірникам найближчими днями.

«Держава виконує та буде виконувати своє зобов’язання перед шахтарями, щоб вони не мали ніяких заборгованостей по заробітній платі. Борги мають бути погашені якнайшвидше, і вони не повинні накопичуватися. Більше того, Урядом були ухвалені необхідні рішення для цього, зокрема — щодо зобов’язання державних шахт спрямовувати 80% коштів від реалізованої продукції на виплату зарплат шахтарям», — зазначив очільник Уряду.

Крім того, Денис Шмигаль доручив Міністерству енергетики наприкінці тижня підготувати звіт щодо виконання директорами шахт розпорядження Кабінету Міністрів про спрямування на виплати зарплат шахтарям 80% коштів від реалізації продукції.

«Шахтарі не мають місяцями чекати на зарплату через халатність деяких керівників вугільних підприємств. Є всі механізми, аби до цього не доходило. Більше того — держава своєчасно виділяє додатково необхідні кошти», — наголосив Прем’єр-міністр.