Топ новини

У межах програми Президента України Володимира Зеленського «Велике будівництво» завершується ремонт ділянки дороги М-03 Київ – Харків – Довжанський, яка веде до Міжнародного аеропорту «Бориспіль». Проїзд по цій трасі буде повністю відкритий наприкінці серпня, повідомив заступник керівника Офісу Президента України Кирило Тимошенко.

«В Україні це дорога з одним із найінтенсивніших трафіків – 85 тисяч автомобілів за добу. Комплексно вона не оновлювалася вже 17 років. Експлуатаційного утримання автобану до головного аеропорту країни вже було недостатньо», – зазначив Кирило Тимошенко після огляду виконання ремонтних робіт на Бориспільській трасі на Київщині.

За його словами, у червні в межах програми «Велике будівництво» стартував ремонт 17-кілометрової ділянки дороги М-03, яка востаннє ремонтувалася у 2004 році.

«Дорожники максимально мобілізовані, працюють у режимі 24/7 і буквально за три тижні виконали грандіозну частину роботи. Рух оновленим правим проїздом буде відкритий найближчими вихідними. Далі ремонтні бригади оперативно візьмуться за ліву сторону магістралі. Повністю дорога буде відкрита наприкінці серпня», – повідомив заступник керівника Офісу Президента.

За його словами, крім оновленого асфальту, на трасі передбачено встановлення систем вагового контролю Weight-in-Motion з обох напрямків та інтелектуальної автоматизованої системи управління дорожнім рухом, ремонт підземних пішохідних переходів, перевлаштування системи освітлення.

«Після проведення ремонту дорожнє покриття слугуватиме щонайменше десять років. Два місяці інтенсивного ремонту на автобані вартують того, аби на десятиліття наперед забути тут про будь-які подальші ремонти», – наголосив Кирило Тимошенко.

Уряд виділив майже 400 млн грн для погашення заборгованості по виплаті зарплати українським шахтарям. Відповідне рішення було підтримано під час засідання Кабінету Міністрів 14 липня.

Як зазначив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, в Україні офіційно стартує програма зі справедливої трансформації вугільних регіонів. Пілотні проекти буде здійснено за підтримки міжнародних партнерів у Червонограді та Мирнограді. Проте, за його словами, старт цього процесу не означає, що Уряд заплющить очі на соціальні проблеми галузі.

«Справедлива трансформація вугільних регіонів — це не про закриття шахт, а про створення нових виробництв, нових можливостей для розвитку бізнесу, формування нової інфраструктури та програм соціальної підтримки. Крім того, це покращення екології та частина проекту з декарбонізації нашої економіки», — підкреслив Прем’єр-міністр.

Денис Шмигаль зауважив, що загалом від початку року Уряд спрямував на погашення заборгованості по зарплатах шахтарів понад 2 млрд грн.

Шановні українці!

Проголошення державного суверенітету нашої держави стало результатом тривалої боротьби та ключовим кроком до здобуття Незалежності України, про яку мріяли покоління і до якої ішли впродовж століть.

Значення слова “суверенітет” сьогодні ми відчуваємо особливо гостро, адже понад сім років змушені захищати його від зазіхань ворога. Ми платимо надвисоку ціну, втрачаючи громадян у війні на сході України, щоб відстояти наш суверенітет і територіальну цілісність.

У 1990 році Верховна Рада ухвалила сміливе рішення - проголосувала за Декларацію про державний суверенітет України. І тепер, 31 рік потому, Парламент також здатен об’єднувати зусилля для ухвалення важливих рішень в інтересах держави та на користь її громадян.

Німеччина залишається одним із ключових партнерів України, який незмінно підтримує суверенітет і територіальну цілісність нашої держави та залишається прибічником мирного врегулювання на Донбасі. Про це заявив Президент України Володимир Зеленський під час спільної з канцлером Німеччини Ангелою Меркель зустрічі з представниками ЗМІ в Берліні.

«Можемо констатувати, що відносини між нашими країнами протягом багатьох років є дружніми, міцними, а головне – незмінними», – сказав Глава держави після завершення двосторонньої зустрічі з канцлером Німеччини.

Володимир Зеленський подякував Ангелі Меркель за запрошення до діалогу. Він зазначив, що під час сьогоднішніх перемовин Німеччина вкотре продемонструвала незмінність позиції щодо підтримки державного суверенітету, територіальної цілісності України та мирного врегулювання на Донбасі.

Незмінною є також позиція Німеччини щодо невизнання спроби незаконної анексії Криму з боку Росії, а також підтримка європейських та євроатлантичних прагнень України, констатував Глава Української держави.

За словами Президента, процес мирного врегулювання на Донбасі став ключовою темою сьогоднішніх переговорів.

«Хочу подякувати за незмінну підтримку Нормандського формату з боку пані Меркель і з боку Французької Республіки – Президента Макрона. Я вважаю прекрасним проект, який готувала німецька сторона спільно з французькою стороною під назвою «Ключові кластери з виконання Мінських домовленостей». Ми, Україна, підтримали цей проект, і він зараз знаходиться у російської сторони, і тільки Росія сьогодні не акцептувала ці кроки закінчення війни на Донбасі», – наголосив Володимир Зеленський.

Зважаючи на це, Президент України закликав до посилення тиску на Росію задля виконання нею своїх зобов’язань у питанні встановлення миру.

«Мені здається, що ми всі, всі країни повинні звертатись до російської сторони, тиснути з тим, щоб була зустріч у Нормандському форматі, і все ж таки ми закінчили війну на сході України й повернули наші незаконно окуповані території», – заявив він.

Володимир Зеленський також висловився за залучення Президента США Джо Байдена до Нормандського переговорного формату.

Канцлер Німеччини Ангела Меркель зі свого боку констатувала низький прогрес у реалізації Мінських домовленостей.

«Україна вздовж лінії розмежування відкрила багато КПВВ. На жаль, не такою ж мірою це було зроблено з боку сепаратистів у Луганській і Донецькій областях», – зауважила вона.

Ангела Меркель констатувала посилення тиску на Україну шляхом стягування Росією військ та озброєння до українських кордонів. Вона також згадала про загибель українських солдатів в останні дні.

Канцлер запевнила: будь-який новий Федеральний уряд Німеччини виступатиме за досягнення прогресу в реалізації Мінських домовленостей.

Крім того, сторони відзначили важливість розвитку стратегічного партнерства, двосторонньої взаємодії та економічної співпраці.

Глава Української держави висловив подяку канцлеру Німеччини за оцінку поступу України у впровадженні реформ, які вона здійснює незважаючи на складну ситуацію в країні та війну на Донбасі. Він додав, що ці теми ще обговорюватимуться сьогодні більш детально.

Проведення судової реформи в Україні сприятиме європейській інтеграції нашої держави. Про це сказав Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков під час зустрічі з Віце-президентом Європейської Комісії з питань міжінституційних відносин та прогнозування Марошем Шефчовичем.

«Чисті, прозорі і зрозумілі суди допоможуть боротися з корупцією, тому що легко можна буде відстоювати свої права і громадянам України, і бізнесу. Так само це допоможе нашому руху у бік Європейського Союзу», - зазначив він.

Дмитро Разумков підкреслив, що геополітичний курс України закріплений у Конституції. «Але, щоб досягти мети, треба відповідати багатьом чинникам. Один із них - верховенство права і розуміння того, що закон повинен бути один для всіх», - сказав Голова Парламенту.

Сьогодні, 14 липня, на стадіоні «Локомотив» Нацполіція провела масштабні навчання із забезпечення правопорядку.

Президент України Володимир Зеленський провів зустріч з Віце-президентом Європейської комісії з питань міжінституційних відносин та прогнозування Марошем Шефчовічем.

Глава держави привітав підписання Меморандуму про взаєморозуміння щодо стратегічного партнерства між Україною та Європейським Союзом у галузі сировини, що започатковує стратегічне співробітництво сторін у сфері критичної сировини та акумуляторів.

«Впевнений, що це дозволить підвищити ефективність використання сировини, залучити додаткові інвестиції в новітні наукові розробки в Україні, а також розвивати нові потужності для підвищення доданої вартості видобутку та виробництва», – зазначив Володимир Зеленський.

Президент наголосив, що останнім часом українська влада зробила багато для більшої прозорості та привабливості для інвесторів літієвої й титанової галузі.

Віце-президент Єврокомісії зазначив, що стратегічне партнерство в сировинній галузі – важливий етап у розвитку відносин між Україною та ЄС, адже сфера критичної сировини має в Україні величезний потенціал. У цьому контексті було обговорено залучення європейських компаній до участі у приватизації об’єктів добувної галузі України, зокрема з використанням можливостей інвестиційної платформи у межах Європейського альянсу критичної сировини.

Марош Шевчовіч відзначив поступ України й рішучість української влади у проведенні таких важливих реформ, як земельна та судова.

Окрему увагу під час розмови було присвячено енергетичній проблематиці. Володимир Зеленський відзначив особисту роль Мароша Шефчовіча у тристоронніх переговорах у 2019 році щодо укладення контракту на транзит газу територією України, завдяки чому країна отримала значні фінансові ресурси для розвитку, і висловив сподівання на активну роль Єврокомісії в подальшому забезпеченні прозорого та конкурентного європейського ринку енергоносіїв.

Глава держави наголосив, що проект «Північний потік – 2» є безпековим викликом для України й усього регіону, який становить загрози для енергетичної безпеки України та всієї Європи.

Співрозмовники обговорили низку актуальних питань порядку денного відносин між Україною та ЄС, зокрема в контексті підготовки до 23-го Саміту Україна – ЄС, запланованого на 12 жовтня 2021 року в Києві.

Справедлива трансформація вугільних регіонів — це не про закриття шахт, а про соціальну відповідальність, нові інвестиції, нові можливості та розвиток інноваційних галузей економіки. Про це зазначив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час виступу на IV Міжнародній вугільній конференції «Вугільні регіони України: справедлива трансформація та видобуток вугілля. Український та міжнародний досвід».

Як відзначив очільник Уряду, відмова від викопного палива та перехід до кліматичної нейтральності — процес довготривалий, а тому справедлива трансформація вугільних регіонів має бути спланованою та всеохопною.

«Вже цього року за підтримки наших міжнародних партнерів ми почнемо два пілотних проекти — у Червонограді та Мирнограді. Паралельно ми також плануємо дати старт ще декількох проектах по тих шахтах, які технологічно підлягають закриттю та подальшій трансформації», — зазначив Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр підкреслив, що за підтримки Світового банку та Уряду Німеччини Україна отримає найкращий досвід та технології для проведення справедливої трансформації вугільних регіонів.

«Успішність трансформації вугільних регіонів нашої країни безпосередньо залежить від залученості всіх учасників процесу: від місцевої влади до міжнародних партнерів. Разом ми маємо розробити універсальну модель перепрофілювання та відновлення шахтарських регіонів, яка створить нові можливості для їхніх мешканців та інвесторів», — резюмував Глава Уряду.

Так жартують організатори національно-патріотичного фестивалю «Живий вогонь».

Як повідомив Голова ОДА Сергій Борзов, це ще один культурний проєкт Вінницької облдержадміністрації до 30-річчя Незалежності України. Адже в усіх шести районах області презентовано плеяду культурно-мистецьких заходів «Ти у мене єдина!».

Про подробиці фестивалю сьогодні говорили на пресконференції.

Зокрема, 24 липня в селі Якушинці Вінницького району відбудеться ХІІ Міжнародний фестиваль звичаєвої культури «Живий Вогонь». Уже традиційно організовує фестиваль Крайове товариство Вінницький Козацький полк ім. Івана Богуна, цьогоріч -  за підтримки Вінницької обласної державної адміністрації та Українського культурного фонду. За словами організаторів, фестиваль вразить кількістю культурно-мистецьких напрямків та розмаїттям локацій. Міні-експозиції з екскурсійними маршрутами представлять 10 музейних закладів області. Вперше презентують локації, присвячені нематеріальній культурній спадщині нашого регіону: «Обрядові хліби Вінниччини», «Пісенна традиція села Стіна Томашпільської територіальної громади Тульчинського району», «Ткацькі практики сіл Буша та Дорошівка Ямпільської територіальної громади Могилів-Подільського району» та інші елементи будуть доступні для ознайомлення всім гостям фестивалю. Будуть і смачні локації з «Тиманівською кашею» та «Картоплею по-уланівськи». А ще виставка-ярмарок майстрів народного мистецтва, майстер-класи з гончарства, ткацтва, вишивки. На «Живий вогонь» до Вінниччини приїдуть запоріжські козаки – з Хортиці. Кульмінація свята – спільне видобування «живого вогню», яке переросте у флеш-моб «Живий Вогонь єднає Україну! Живий Вогонь єднає світ!». Бажаний дрес-код фестивалю – вишиванка.

«Переконаний, що програма на глядачів чекає цікава!», – повідомив Сергій Борзов.

А цієї суботи, 17 липня, вінничан і гостей Голова обласної державної адміністрації запросив вінничан та гостей у село Чернятин Северинівської територіальної громади Жмеринського району. На березі озера річки Рів відбудеться обласний фестиваль «МалинаФест». Теж у рамках святкування 30-річчя Незалежності України.

«Приїжджайте, станемо свідками встановлення  Національного рекорду України: найбільший малиновий пиріг - 20 метрів», – анонсував керівник регіону.

#30роківНезалежностіУкраїни_Вінниччина

#Вінницький_район

За участі Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля та Першої леді Олени Зеленської 12 липня відбулося чергове засідання Ради безбар’єрності в Україні. Члени Ради розглянули План заходів із реалізації Національної стратегії безбар’єрності на 2021-2022 роки, до якого увійшли понад 250 проектів.

Прем’єр-міністр відзначив, що над створенням Плану заходів активно працювали 15 міністерств, 47 громадських організацій та експертів. За останні 2 тижні було проведено цикл громадських консультацій та враховано зауваження по кожному з проектів.

«250 проектів, що увійшли до Національної стратегії безбар'єрності, — це ті реальні зміни, на які роками чекали мільйони українців, у кожній територіальній громаді: від Ужгорода до Луганщини, від Чернігова до Одеси. План заходів стане «дорожньою  картою» для кожного Міністерства, у межах своєї сфери відповідальності», — зазначив Прем’єр-міністр.

Перша леді Олена Зеленська зі свого боку підкреслила, що до виконання Плану заходів залучені як представники влади, так і представники громадськості.

«Безбар’єрність – це філософія суспільства без обмежень. Це про внутрішню готовність створювати середовище, у якому буде комфортно всім. До Плану заходів залучена потужна команда – це представники влади разом з представниками громадськості. Я б навіть назвала це не План заходів, а План змін. І це про зміни, які можуть бути втілені в найближчі два роки та мають сприяти тому, щоб безбар’єрність стала новою суспільною нормою», — зазначила Олена Зеленська.

Під час засідання представники Уряду презентували 7 ключових проектів Плану заходів, які відповідають на найбільші виклики, пов’язані з суспільними бар’єрами. Зокрема, вони стосуються фізичної доступності громадських будівель, доступності шкільної освіти, створення стандартів інфраструктурної безбар’єрності, доступу до інтернету в селах тощо.

У рамках програми Президента України Володимира Зеленського #Великебудівництво оновленими шляхами «зшиваємо» Вінницьку область: з’єднуємо села, міста, громади, райони.

На цьому наголосив Голова ОДА Сергій Борзов.

Так, керівник регіону зазначив, що на Вінниччині триває капітальний ремонт дороги О-02-03-05 Вороновиця-Тиврів-Шаргород - 11,2 км. За два роки (2019-2020 рр.) на дорозі Вороновиця-Тиврів-Шаргород відремонтували 13 км за рахунок видатків Державного дорожнього фонду.

«Торік у процесі обстеження для вибору пріоритетних об’єктів виявили суттєві дефекти та пошкодження на іншому відрізку, адже дорога збудована у 70-х роках.  Ця ділянка проходить через три населені пункти – Черемошне, Красне та Нове Місто. Вона забезпечує транспортний зв’язок між Вороновицькою, Тиврівською та Шаргородською, Гніванською територіальними громадами, а також з’єднує дороги державного значення.

Сьогодні там іде ремонт - 11,2 км», – підкреслив Сергій Борзов.  

Таким чином, на цій ділянці дороги розширять проїзну частину до 7 метрів, проведуть фрезерування старого дорожнього полотна, влаштують конструктивні шари асфальтобетонного дорожнього покриття, у межах населених пунктів влаштують тротуари та автобусні зупинки. Також урахують потреби осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення - облаштують пандуси та установлять бортові камені у понижені. Для збирання та відведення поверхневої води до водоскидних споруд передбачене влаштування прикрайкових лотків, бортових каменів. Для безпеки руху доповнять відсутні дорожні знаки та нанесуть дорожню розмітку. Наразі виконано підготовчі роботи, видалено порослі та поширено проїзну частину. Завершити об’єкт планують до кінця 2022 року. Всього - 24,249 км відремонтованої дороги.

#великебудівництво_вінниччина

Президент Володимир Зеленський під час зустрічі в Києві зі спортсменами, які представлятимуть Україну на 32-х літніх Олімпійських іграх, передав їм прапор України, підписаний військовими, що в різні роки захищали нашу країну на фронті.

Український прапор розміром 240х150 см зберігався в Костянтинівці Донецької області у Свято-Стрітенському храмі поруч з іконою Святої Варвари (захисниці всіх військових).

Починаючи з 2014-го цей стяг підписали бійці, які в різні роки воювали проти агресора на сході України. Зокрема тут є підпис захисника України, відомого за позивним «Філін», який пішов на війну добровольцем, сформував батальйон «Донбас» у складі Національної гвардії України та в подальшому вже у складі Збройних Сил України успішно виконав 29 бойових завдань. Його нагороджено орденами Богдана Хмельницького ІІ, ІІІ ступеня та іменною вогнепальною зброєю. Є підписи «Монгола» та «Боцмана», яких посмертно нагороджено орденами «За мужність» за героїзм, виявлений у боях за Іловайськ та Мар’їнку відповідно. Підписав прапор і боєць «Сава» – росіянин, який пішов захищати Україну як доброволець, згодом нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Зараз очікує на отримання українського громадянства. Крім того, є підписи старшого лейтенанта з позивним «Масяня», яка пішла на війну добровольцем у 2014 році та нагороджена орденом «За мужність» ІІІ ступеня, а також Гайдука – донеччанина, який у квітні 2014 року пішов на фронт добровольцем, кавалер орденів «За мужність» ІІ, ІІІ ступеня, також нагороджений іменною зброєю. Крім того, синьо-жовтий стяг підписали бійці «Череп», «Беня», «Валеріч», «Ахмет», «Lex», «Фагот» та інші.

На полотнищі прапора також написано «Слава Україні!» та намальовані обриси мапи України в межах її міжнародно визнаних кордонів. За словами військових, цей малюнок з’явився нещодавно, після того як на футболках національної збірної України з футболу до Євро-2020 була розміщена карта України з Кримом, що викликало негативну реакцію з боку країни-агресора.

З ініціативи українських військових та за підтримки Головнокомандувача Збройних Сил України Руслана Хомчака цей прапор був спеціально переданий Президенту України Володимиру Зеленському для вручення українським спортсменам-олімпійцям напередодні змагань у Токіо.

Таким чином захисники України захотіли підтримати наших спортсменів та нагадати їм, що наші воїни на фронті також мужньо й гідно протистоять супернику, який переважає і кількістю особового складу, і матеріально-технічним оснащенням, але перемога неодмінно буде за Україною.

«Це – прапор, підписаний бійцями, які захищають нашу країну на Донбасі. Декількох з них уже немає в живих. Це дуже серйозна реліквія, яку мені передали наші військові, щоб я передав вам. Щоб ви відчули, що вас будуть підтримувати не тільки понад 40 мільйонів громадян, а й будуть підтримувати всі ті, хто живі в нашій пам’яті. А потім ми повернемо його назад – військовим, ветеранам, щоб вони зберегли цей прапор зі всіма підписами», – пояснив Президент України. 

Проте, як зауважили військові, вони не будуть проти того, щоб на цьому прапорі з’явилися підписи українських олімпійських чемпіонів.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль та Віце-президент — керівник Федерального департаменту закордонних справ Швейцарської Конфедерації Ігнаціо Кассіс обговорили проведення П’ятої Конференції з питань реформ в Україні. Зустріч відбулася 8 липня в межах робочого візиту української делегації у Вільнюс (Литовська Республіка).

Очільник Уряду подякував Швейцарії за послідовну підтримку процесу реформ в Україні та готовність провести наступну Конференцію 2022 року в місті Лугано.

«Радий, що вже сьогодні створено необхідний механізм координації, який забезпечив ефективну підготовку до нинішньої Конференції. Урядова команда вже активно працює разом із Посольством. Переконаний, що підписаний президентами України та Швейцарії Меморандум про взаєморозуміння стане ключовим дороговказом нашої взаємодії в процесі підготовки до наступної Конференції в Лугано», — зазначив Прем’єр-міністр.

Денис Шмигаль та Ігнаціо Кассіс обговорили перебіг впровадження реформ в Україні,  а також стан реалізації спільних проектів. Зокрема, Глава українського Уряду подякував Швейцарії за підтримку ініціативи «Дія — держава в смартфоні» та висловив сподівання в успішному розвитку нових проектів.

Окремо сторони порушили питання екології та захисту довкілля. Так, Прем’єр-міністр підкреслив, що Україна послідовно дотримується взятих на себе зобов’язань щодо ефективної імплементації Цілей сталого розвитку-2030 та міжнародних кліматичних угод.

«У межах зусиль Уряду в боротьбі з кліматичними змінами започатковано системну реформу лісової галузі, результатом якої мають стати зміни застарілої системи управління лісами та запровадження найкращих європейських практик у цій сфері. Нещодавно з ініціативи Президента України стартував проект «Зелена країна», метою якого є збільшення за 10 років площі зелених насаджень на один мільйон гектарів», — зазначив Денис Шмигаль.

На завершення Прем’єр-міністр України та Віце-президент Швейцарії домовилися провести наступну зустріч в Україні цього року.

Упродовж останнього пленарного тижня п’ятої сесії, Верховна Рада України розгляне низку законопроектів, які стосуються судової реформи. Про це сказав Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков в ефірі телеканалу «Інтер».

«Цього тижня будуть розглянуті два законопроекти, пов’язані з діяльністю Вищої ради правосуддя - № 5068 та № 5069», - відзначив Голова Парламенту. Він додав, що на розгляд законопроектів «Про внесення змін до деяких законів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя» та «Про внесення змін до статті 188-32 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за невиконання законних вимог дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя» може піти багато часу.

За словами Дмитра Разумкова, під час пленарних засідань до розгляду зазвичай заплановано багато законодавчих ініціатив, проте їх не завжди можна пройти за пленарний тиждень.

Разом з тим, Голова Верховної Ради додав, що цього тижня можливе проведення позачергових засідань. «Вони можуть відбутися у вівторок та четвер», - підкреслив він.

Штам COVID-19 «Дельта» поширюється світом. Індійський штам вже зафіксовано в 104 країнах світу і він продовжує швидко розповсюджуватися.

У межах робочого візиту до Литви Президент України Володимир Зеленський провів зустріч з Віце-президентом, керівником Федерального департаменту закордонних справ Швейцарської Конфедерації Ігнаціо Кассісом.

У межах робочого візиту до Вільнюса (Литовська Республіка) 8 липня Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль провів зустріч із Віце-президентом Світового банку у справах регіону Європи та Центральної Азії Анною Б’єрде

Заступниця Голови Верховної Ради України Олена Кондратюк провела робочу зустріч з парламентською делегацією Французької Республіки, яка перебуває з візитом в Україні. У зустрічі взяли участь голова групи дружби Франція-Україна у Національних Зборах Валерія Фор-Мунтян, голова групи дружби Франція-Україна у Сенаті Надія Сологуб, член Комісії у закордонних справах Національних зборів Франції Анн Жанте та Надзвичайний і Повноважний Посол Французької Республіки в Україні Етьєн де Понсен.

«Від імені керівництва Парламенту України хочу подякувати вам за тісну співпрацю і цей дружній візит, а також за незмінну підтримку Францією України у її боротьбі за суверенітет і територіальну цілісність. Наша держава високо цінує зусилля Франції у рамках Нормандського формату. Також ми вдячні за принципову згоду взяти участь у саміті Кримської платформи, який відбудеться у серпні», – сказала Заступниця Голови Парламенту Олена Кондратюк.

За її словами, у Верховній Раді також очікують на запланований та успішний візит в Україну Президента Франції Еммануеля Макрона, що ще більше зміцнить двосторонні відносини між нашими країнами.

«Розраховуємо, що Франція підтримає надання Плану дій щодо членства України в НАТО, адже саміт НАТО в Брюсселі вкотре підтвердив, що Україна стане членом Альянсу саме через ПДЧ. Тому ми в Україні розуміємо, що наразі це питання виключно політичне», – підкреслила Олена Кондратюк.

Не менш важливим, на переконання Заступниці Голови Парламенту, є міжпарламентський діалог між Україною та Францією. Зокрема, вона закликала представників парламентської делегації Франції донести до своїх колег важливість Кримської платформи, спільної протидії дезінформації, захисту прав людини на тимчасово окупованих Росією територіях України в Криму, на Луганщині й Донеччині.

«Для керівництва наших груп дружби безумовно є важливими питання територіальної цілісності та суверенітету України. Ми дуже пильно стежимо за тим, як розвиваються події в Нормандському форматі та щодо Мінських домовленостей», - сказала своєю чергою Валерія Фор-Мунтян.

Олена Кондратюк відзначила, що Верховна Рада України також надає значної уваги розвитку та зміцненню соціально-економічних відносин з Французькою Республікою. «Одним з позитивних прикладів такої співпраці стало голосування конституційною більшістю Верховної Ради за чотири українсько-французькі міжурядові угоди на загальну суму один мільярд триста мільйонів євро. Одна з цих угод, зокрема, передбачає покращення якості питної води у Києві та на Луганщині», – наголосила вона. Олена Кондратюк підкреслила, що дуже цінною є підтримка Франції у питаннях соціально-економічного відновлення східних областей України, що постраждали від російської агресії, та особисті візити французьких парламентаріїв до цих регіонів.

Також піж час зустрічі сторони обговорили участь жінок в політиці, забезпечення рівних прав і можливостей жінок на представництво в національних парламентах.

«Вдячна пані Валерії Фо-Мунтян за наставництво й амбасадорство, адже вона брала активну участь в Українському жіночому конгресі.  Завдяки гендерним квотам вперше у Верховній Раді IX скликання ми маємо 21 відсоток жінок-депутаток. Але ми підняли планку ще вище, і на наступних парламентських виборах у виборчих списках партій має бути 40 відсотків  жінок», – сказала О. Кондратюк.

Вона зауважила, що досвід Парламенту Франції, де близько 40 відсотків депутатів є жінками, – завжди був прикладом для України в питаннях гідності, рівності та поваги до жінок в політиці.

Користуючись нагодою, Заступниця Голови Верховної Ради запросила парламентаріїв Франції взяти участь в урочистостях з нагоди 30-ї річниці Незалежності України. Своєю чергою представники парламентської делегації Франції передали запрошення Олені Кондратюк від голови Сенату Французької Республіки відвідати цю країну у рамках міжпарламентської співпраці.

«Для французького Парламенту дружба з Верховної Радою України є надзвичайно важливою. Між нашими міжпарламентськими групами дружби є потужні зв’язки. Для французького Парламенту також важливі питання гендерної рівності, кібербезпеки в контексті гібридної війни, сталого розвитку, економічної співпраці та політичного діалогу», – зазначила Валерія Фор-Мунтян.

«Такі спільні зустрічі та поїздки, безумовно, об’єднують нас навколо європейських цінностей, та демонструють справді дружній характер відносин між нашими країнами», – зазначила Олена Кондратюк.

Україна й Литва успішно розвивають взаємовигідну співпрацю в межах стратегічного партнерства, яке є багатовимірним і динамічним та завжди наповнюється конкретними проектами й ініціативами.