Представники депутатських фракцій та груп у Верховній Раді України готові долучитися до співпраці з Урядом, щоб зробити тарифи менш болісними для громадян. Про це Голова Верховної Ради Дмитро Разумков заявив в ефірі телеканалу “Прямий”. 

Водночас Дмитро Разумков зазначив, що Верховна Рада не має повноважень щодо встановлення тарифів. “Формування тарифів здійснюється виконавчою владою, зокрема, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП)», - зазначив Голова Парламенту.

За словами Дмитра Разумкова, врегулювати ситуацію з тарифами можна лише завдяки співпраці різних органів влади . “Ми не можемо перекладати відповідальність одне на одного, оскільки це не принесе результат. Я неодноразово звертався до колег в Парламенті і до місцевих органів влади, що в цьому питанні повинна бути єдина спільна робота”, - зазначив Голова Верховної Ради Дмитро Разумков.

Сьогодні, 20  травня, Голова ОДА Сергій Борзов в ході робочої поїздки до Тульчинського району, відвідав ПАТ «ПлазмаТек»,- підприємство, яке розпочало свою історію на Вінниччині з 2001 року. 

 «Як роблять залізний порошок? Сам процес побачив сьогодні на ПАТ «ПлазмаТек» у Рудниці,- зазначає Сергій Борзов. Це виробництво, яке не має аналогів в Україні. За 20 років підприємство зайняло перше місце серед виробників зварювальних матеріалів в Україні - 55% ринку України зварювальних електродів. Тут працевлаштовані 750 вінничан. Середня зарплата на підприємстві - 12 тисяч гривень. До речі, для виробництва залізного порошку сюди вклали 56,4 млн грн інвестицій».

Підприємство «ПлазмаТек»,- одне з найбільших платників податків в області: тільки торік підприємство сплатило 78 млн. грн податків та зборів до бюджету.

Група компаній «ПлазмаТек» охоплює понад двадцять підприємств у дев’яти  країнах. Це три заводи із виробництва зварювальних матеріалів (Україна, Білорусь та Узбекистан), завод з виробництва обладнання (м. Сарни, Рівненська область), завод з підготовки компонентів для виробництва зварювальних матеріалів (м. Бердичів, Житомирська область), підприємство з прокладання газо- та водопроводу (м. Рогачов, Білорусь), транспортне підприємство (Україна), каоліновий ГЗК (м. Березне, Рівненська область), три підприємства із збагачення та переробки промислових підходів в сировинні компоненти (м. Запоріжжя, м. Камянське Дніпропетровська область, смт Рудниця Вінницька область), три науково-дослідних центри та мережа торгівельних підприємств для збуту власної продукції.

«ПлазмаТек» став найбільшим виробником зварювальних матеріалів на пострадянському просторі. Динаміка виробництва на Вінниччині свідчить лише про успіх.

«Бажаю, аби кожен працівник відчував себе реалізованим. І був достатньо забезпеченою людиною. А керівництво «ПлазмаТек» може поділитися своїм прикладом з іншими промисловцями, як до прогресу ставити ще екологічні цілі. Це не лише, аби задовольнити вимоги ринку, а для розуміння того, що нам тут жити разом. У Рудниці це розуміють»,- зауважив очільник Вінниччини.

 

Президент України Володимир Зеленський провів зустріч з Прем'єр-міністром Естонської Республіки Каєю Каллас, яка перебуває в нашій країні з офіційним візитом.

Глава держави висловив подяку естонській стороні за незмінну підтримку суверенітету й територіальної цілісності України, зокрема в контексті непостійного членства Естонії у Раді Безпеки ООН у 2020-2021 роках.

«Знаю, що вчора ви були на Донбасі, зокрема на КПВВ «Станиця Луганська» та КПВВ «Щастя». Я дякую вам за це й від себе особисто, і від усіх громадян України. Для мене важливо, щоб лідери інших країн приїжджали та бачили на власні очі ситуацію на Донбасі, бачили наше ставлення до громадян, які живуть на контрольованій українською владою території», – зазначив Володимир Зеленський.

Він також подякував Естонії за постійну допомогу в медичній реабілітації українських військовослужбовців та за виділення фінансової допомоги в розмірі 500 тис. євро на гуманітарні цілі в Донецькій та Луганській областях. 

Президент України відзначив готовність естонської сторони долучитися до співпраці у межах саміту Кримської платформи у Києві 23 серпня 2021 року.

Зі свого боку Кая Каллас подякувала Володимиру Зеленському за теплий прийом. «Україна завжди в серці естонського народу. І ми завжди максимально намагаємося підтримати Україну на всіх можливих майданчиках – це Європейський Союз, НАТО, ООН», – наголосила вона.

Окрему увагу співрозмовники приділили першочерговим крокам України у напрямку поглиблення відносин з Європейським Союзом. Володимир Зеленський наголосив на стратегічній меті України щодо набуття повноправного членства в ЄС та висловив подяку Естонії за традиційно активну підтримку в реалізації цього амбітного завдання.

За результатами переговорів Президент України та Прем'єр-міністр Естонської Республіки підписали Спільну заяву щодо пріоритетних напрямів двосторонньої співпраці. У документі окремо зафіксована готовність Естонії підтримати майбутній вступ України до ЄС та налаштованість сприяти нашій державі у досягненні критеріїв членства.

20 травня о 12.00 розпочнеться Національний онлайн-урок для учнів 7-9 класів на тему: «Що таке Парламент та як він впливає на моє життя?»

Захід організований проектом ЄС-ПРООН з парламентської реформи спільно з Освітнім центром Верховної Ради України у рамках міжнародного Тижня відкритості «Партнерства «Відкритий уряд» та на основі Комплексної програми парламентської просвіти.

Спеціальні гості - Олена Кондратюк, заступниця Голови Верховної Ради України, та Манал Фоунарі, заступниця постійної представниці ПРООН в Україні.

Під час онлайн-уроку запланована презентація відеоролика про відкритий Парламент.

З 17 по 21 травня Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України та центральні органи виконавчої влади проводять заходи, присвячені перезавантаженню органів влади та інституцій задля прозорості, інклюзивності й відкритості для громадян. 

Долучайтеся та дізнавайтеся нове про відкритий український Парламент!

Зареєструватись на урок можна за посиланням: https://bit.ly/33WXKkk

Найбільш активні учасники та учасниці отримають призи, а вчителі – сертифікати.

 

 

Бізнес-клімат на Вінниччині став сьогодні предметом обговорення в ОДА під час зустрічі Голови облдержадміністрації Сергія Борзова із Генеральним консулом Турецької Республіки в м. Одеса Біреєм Їлмазсоєм.

«Вінниччина може стати пріоритетним регіоном для бізнесу. Принаймні, у турецького інвестора є інтерес,- зазначив Голова ОДА .- Наша область для Туреччини цікава і зручна: у порт Одеси привозять товар, а до Вінниці всього 400 км. Тобто шлях до покупця може бути лише 1 день».

«Вінниця знаходиться в такому місці, де можливо вести бізнес», - зауважив Генконсул Турецької Республіки.

Голова облдержадміністрації запевнив гостя, що влада Вінниччини зацікавлена в підтримці кожного інвестора - представника великого чи середнього бізнесу. І не лише адміністративно.

«Це і державна підтримка, і муніципальна - аби бізнес розвивався в Україні,- підкреслив очільник Вінниччини.- За індустріальними парками майбутнє, на це звертав увагу Президент Володимир Зеленський. Сьогодні Україна має важливу й амбітну мету розвитку індустріальних парків. Це популярний у світі принцип організації промисловості, який є ефективним інструментом залучення інвестицій. Є намір побудувати потужну систему індустріальних парків у кожному регіоні країни. Зокрема, три вже створені на Вінниччині».

Для Туреччини теж важливо мати сильного сусіда на півночі.

Сергій Борзов висловив вдячність високому гостю за незмінну позицію Туреччини щодо підтримки суверенітету й територіальної цілісності України, захист прав кримськотатарського народу, а також за налаштованість і надалі поглиблювати партнерство між двома державами на всіх напрямах.

«Це наш спільний інтерес,- підкреслив голова ОДА.- А щодо бізнесу на Вінниччині, то за 2020 рік Турецька Республіка входить до списку основних країн-партнерів регіону».

Зовнішньоторговельний оборот Вінниччини з Туреччиною за 2020 рік склав 82,3 млн.дол.

За обсягами експорту Туреччина на 6-тому місці серед партнерів Вінницької області (54,8 млн.дол.).

Обсяги імпорту продукції підприємств Турецької Республіки за 2020 рік в порівнянні з 2019 роком збільшились на 18,1% - 27,4 млн.дол. (5-те місце).

ПрАТ «Калинівський машинобудівний завод», який спеціалізується на поставках та інсталяції обладнання для харчової та переробної промисловості має представництво в Туреччині.

У підсумку зустрічі Сергій Борзов підкреслив : «Однозначно, Вінниччина має реальну перспективу та потенціал у стосунках з Турецькою Республікою».

Президент України Володимир Зеленський провів зустріч зі Спікером Саейму Латвійської Республіки Інарою Мурнієце, яка перебуває в Україні з офіційним візитом.

Глава держави поінформував співрозмовницю про безпекову ситуацію на Донбасі. Окрему увагу під час зустрічі було приділено обговоренню актуальної ситуації на території тимчасово окупованого Криму.

«Знаю, що у вас дуже продуктивний та насичений візит в Україну. Хочу подякувати вам та вашим колегам за те, що відвідаєте Донбас. Вдячний за підтримку суверенітету й територіальної цілісності України, за те, що не підтримуєте окупацію Криму», – наголосив Володимир Зеленський.

Президент нагадав, що саме Саейм Латвії у травні 2019 року першим з іноземних парламентів визнав геноцидом депортацію кримських татар радянською владою з території Криму у 1944 році.

Глава держави зазначив, що в День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу 18 травня подав на розгляд Верховної Ради як невідкладний законопроект про корінні народи.

Володимир Зеленський високо оцінив той факт, що Президент Латвії Егілс Левітс першим зі світових лідерів підтвердив намір взяти особисту участь в інавгураційному саміті Кримської платформи у серпні цього року в Києві.

Під час зустрічі було позитивно оцінено й нещодавню ініціативу латвійських депутатів зі створення у Саеймі Групи підтримки Кримської платформи, що є свідченням готовності Латвії до практичного наповнення цього важливого формату.

Сторони також обговорили стратегічну мету України щодо набуття членства в Європейському Союзі. Володимир Зеленський відзначив важливість підписання у травні цього року в онлайн-режимі спільної Декларації Президентів України та Латвії про європейську перспективу України.

Глава Української держави та Спікер Саейму Латвії погодилися з необхідністю збереження традиційно високої динаміки українсько-латвійського міжпарламентського діалогу як у двосторонньому форматі, так і в межах міжнародних парламентських асамблей.

В Україні розпочинається реалізація масштабного проекту «ГОВЕРЛА» за підтримки міжнародних партнерів, яка буде зосереджена на впровадженні та сприянні інституалізації ефективної системи децентралізованого самоврядування в Україні. Про це зазначив Міністр розвитку громад та територій України Олексій Чернишов під час онлайн-зустрічі з представниками Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та компанії DAI.

«Реформа децентралізації є фундаментальною для розвитку державності. Наступний конкретний крок для її завершення – це прийняття змін до Конституції України. Над цим наразі активно працюємо. Це питання – на порядку денному і Президента України, і керівництва Верховної Ради України», – відзначив Міністр Олексій Чернишов.

За словами заступника Міністра розвитку громад та територій В’ячеслава Негоди, напрацьовані зміни до Конституції України відповідають принципам Європейської хартії. Текст змін незабаром буде оприлюднено.

«Наразі важливо – консолідувати зусилля всіх парламентських фракцій та депутатських груп для того, щоб ці зміни були прийняті. Адже без змін до Конституції не можливо завершити децентралізацію. Нам необхідно забезпечити баланс інтересів між органами виконавчої влади та місцевого самоврядування. В цій частині ми також розраховуємо на підтримку наших міжнародних партнерів», – наголосив В’ячеслав Негода.

Як зазначив керівник проекту «ГОВЕРЛА» Габріель Абрагам, основна задача програми – підтримка державної політики та пріоритетів Уряду України. У рамках проекту надаватиметься, зокрема, технічна допомога територіальним громадам, навчання для адміністраторів та керівників громад тощо.

«Сподіваюсь, що такою підтримкою буде охоплена вся Україна», – зауважив Габріель Абрагам.

Зазначимо, проект «ГОВЕРЛА» – це п’ятирічна програма, яка впроваджується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і реалізовується компанією DAI Global LLC (DAI).

Оцінка здійснена за 60 показниками, що характеризують ситуацію за 12 напрямами у різних галузях соціально-економічного розвитку регіонів України.

За результатами моніторингу соціально-економічного розвитку регіонів України за 2020 рік, який здійснює Міністерство розвитку громад та територій України та оприлюднено 17 травня 2021 року, область зайняла 3 узагальнююче рейтингове місце за всіма напрямами оцінки.

Оцінка здійснена за 60 показниками, що характеризують ситуацію за 12 напрямами у різних галузях соціально-економічного розвитку регіонів України.

https://www.minregion.gov.ua/wp-content/uploads/2021/05/rejtyngova-oczinka-za-2020-rik-prezentaczijni-materialy.pdf?fbclid=IwAR2seJuFjKT_EtCA2I7NOW_gotScIU2CsphATog2AbPa4qreTyelEBIFjWA 

Президент України Володимир Зеленський провів нараду щодо підготовки концепції створення загальнонаціонального університету, який має стати інноваційним освітнім простором для підготовки фахівців з новітніх технологій.

У нараді взяли участь представники Офісу Президента, Міністерства освіти і науки, Міністерства охорони здоров’я, Міністерства цифрової трансформації, Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, керівництво Верховної Ради тощо.

Глава держави нагадав слова Нельсона Мандели про те, що освіта – це найпотужніша зброя, за допомогою якої можна змінити світ.

«Створення такої потужної сучасної освітньо-наукової платформи дасть змогу Україні готувати фахівців з надзвичайно затребуваних спеціальностей. Вони стануть тим двигуном, який рухатиме вперед українську науку та економіку, а також сприятимуть становленню нашої країни як IT-хабу Європи», – зазначив Володимир Зеленський.

Університет покликаний розкрити інтелектуальний і творчий потенціал громадян України, сприяти формуванню у них знань і навичок, які відповідають потребам розвитку суспільства та затребувані на ринку праці.

Майбутній навчальний заклад матиме шість основних напрямків: інформаційні технології, кібербезпека та штучний інтелект; нанотехнології; аерокосмічні технології; новітні енергетичні технології; біотехнології та науки про здоров’я; міжнародні відносини й безпека.

Концепція створення університету має бути розроблена та остаточно затверджена до липня 2021 року, а до жовтня має бути ухвалений закон про особливості правового статусу цього закладу освіти. Завершити будівництво університету планують до вересня 2023-го, а перші навчальні програми мають розпочатися з 1 жовтня 2023 року.

Пріоритет для викладання у виші надаватиметься найкращим українським фахівцям, також запрошуватимуть іноземних викладачів та експертів.

Навчальний процес передбачатиме 30% теорії та 70% практичних занять, а також – стажування на найкращих вітчизняних підприємствах та в міжнародних компаніях.

У перший рік діяльності університету планується набрати близько 120 студентів та в наступні роки збільшувати їхню кількість. Найкращі студенти отримуватимуть високі стипендії, а після завершення навчання – гарантоване працевлаштування в Україні. Також студенти та випускники матимуть можливість реалізації в Україні власних наукових розробок.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль провів зустріч із очільником Уряду Естонії Каєю Каллас під час її офіційного візиту в Україну 17 травня.

Денис Шмигаль наголосив, що Естонія є надійним другом і важливим партнером України з широкого кола питань. Він додав, що Україна прагне максимальної активізації торговельно-економічного співробітництва з Естонією.

Крім того, Прем’єр-міністр України подякував естонській стороні за надання фінансової допомоги для підтримки українських територій, що постраждали внаслідок російської агресії, підтримки соціальної сфери та за допомогу в подоланні пандемії коронавірусу.

«Естонія є одним із лідерів за обсягом надання фінансової допомоги Україні. Ми особливо вдячні за підтримку цього року гуманітарних проектів в Україні на понад 500 тисяч євро. Зазначена допомога буде спрямована передусім незахищеним людям, дітям і внутрішньо переміщеним особам на Сході України», — зазначив Денис Шмигаль.

Сторони також порушили питання вакцинації проти COVID-19. Очільник українського Уряду відзначив вагому підтримку Естонії в межах міжнародних ініціатив щодо справедливого розподілу вакцин.

Крім того, Денис Шмигаль і Кая Каллас обговорили протидію гібридній агресії з боку Російської Федерації. Сторони підкреслили важливість обміну досвідом у галузі кібербезпеки.

«Надзвичайно цінуємо незмінну підтримку Естонією суверенітету та територіальної цілісності України у контексті тривалої агресії РФ. Ваш запланований візит до Луганської області — це потужний сигнал підтримки та уваги», — відзначив Прем’єр-міністр України.

Глава українського Уряду також подякував Естонії за готовність узяти активну участь в «Кримській платформі».

Зі свого боку Кая Каллас зазначила, що політика невизнання анексії Криму є надзвичайно важливою для Естонії, і вони вітають ініціативи щодо запуску «Кримської платформи». Прем’єр-міністр Естонії додала, що Україна залишається найбільшим партнером з розвитку й Естонія готова підтримувати й допомагати Україні у впровадженні реформ.

У разі звільнення членів Уряду вакантні посади необхідно заповнити якнайшвидше. Про це заявив Голова Парламенту Дмитро Разумков в ефірі телеканалу ICTV.

На його думку, якщо будуть звільнені міністри, стосовно яких Верховна Рада у вівторок розглядатиме питання про відставку, не можна затягувати із призначенням на вакантні посади очільників міністерств. Голова Верховної Ради вважає неприйнятним, коли міністерство тривалий час очолюється виконуючим обов’язки.

«Тому що коли людина - виконуюча обов’язки, навряд чи вона добре виконує свої обов’язки. Керівник міністерства, згідно з Конституцією, повинен бути призначений Парламентом за поданням коаліції фракцій або в даному випадку - монобільшістю», - підкреслив Дмитро Разумков.

Він зазначив, що у вівторок Верховна Рада розглядатиме питання про відставку Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, Міністра інфраструктури та Міністра охорони здоров’я.

За словами Голови Верховної Ради, перед голосуванням за звільнення міністра важливо знати, хто замість нього очолить відповідний орган виконавчої влади і в який термін.

Дмитро Разумков також зазначив, якщо Парламент схвалить відставку зазначених вище трьох міністрів, призначення нових очільників міністерств може відбутися вже на поточному тижні. «Затягувати із цим процесом точно не варто. Однак давайте ще дочекаємося голосування», - зазначив Голова Верховної Ради.

 

Минулого тижня сучасне обладнання вже привезли у Могилів-Подільську лікарню. Цього тижня ще дві вінницькі опорні лікарні отримають  комп’ютерний томограф - Бершадська і Гайсинська.

10 приймальних відділень області, у рамках програми Президента України Володимира Зеленського «Велике будівництво», після реконструкції, отримають сучасне обладнання: КТ, УЗД та цифровий рентген.

Усього в Україні буде реконструйовано та оснащено сучасним діагностичним обладнанням 177 приймальних відділень.

«Загальна вартість реконструкції Бершадської лікарні - 52,5 млн грн. Оновленою будівлею приймального відділення я задоволений,- коментує голова ОДА Сергій Борзов.- Поліклініку та «швидку допомогу» реконструювали під відділення невідкладної (екстреної) медичної допомоги саме задля необхідного забезпечення.  Відтепер тут є всі умови для швидкості реагування на невідкладні стани - діагностика  та госпіталізація пацієнтів. Як працює електропідйомник - перевірив особисто. Тут зроблена нова система  вентиляції, пожежна сигналізація, відеоспостереження і проведений кисень. В інфекційному блоці збудована окрема система каналізації».

Перебуваючи у Бершаді, очільник області  оглянув новий блок для карет «швидких допомог» та нещодавно встановлений генератор подачі електроенергії. Для місцевої «екстренки» закуплена апаратура та інвентар на 2,2 мільйони гривень.

Бершадська окружна лікарня інтенсивного лікування має ліжковий фонд - 190 цілодобових ліжок ( з них «ковідних» - 130). В лікарні цілодобово чергують лікарі невідкладної медичної допомоги: хірург, педіатр, акушер гінеколог, анестезіолог; середні медичні працівники: рентгенлаборант, клінічний лаборант.

«До речі, тут є своя лабораторія. Там  мене запитали про зарплати медикам. На їх розмір, як голова облдержадміністрації, я вплинути не можу. Але порадив меру Бершаді Віталію Драгану взяти за приклад рішення влади Вінниці: з міського бюджету виділяти субвенцію для медиків, які сьогодні працюють із ковідними пацієнтами. Треба знаходити можливості підтримувати жителів своїх громад. Можливо, місцеві підприємці, фермери теж захочуть підтримати таку ініціативу. Один в одного потрібно вчитися. А допомагати медикам - це завжди благородна справа. І вдячна»,- зазначив Сергій Борзов.

Непросто сьогодні очолювати лікарню, підкреслив очільник області: « Розумію Лілію Іванівну Брикулю, якій треба бути одночасно і головним лікарем, і менеджером. Але тут і пальми намагаються виростити на клумбі біля лікарні - південний район Вінниччини, чому б і ні?».

 

 

Сьогодні, 17 травня, в онлайн-режимі відбулася нарада Департаменту охорони здоров’я та реабілітації та Департаменту фінансів облдержадміністрації за участю представників райдержадміністрацій і територіальних громад, відповідальних за укладення договорів із аптечними закладами для безперебійного забезпечення пацієнтів препаратами інсуліну та десмопресину.

Перший заступник Голови ОДА Наталя Заболотна зауважила: «Враховуючи численні звернення головних бухгалтерів районних державних адміністрацій та територіальних громад до обласної державної адміністрації, виникла термінова потреба в проведенні спільної наради з представниками райдержадміністрацій і територіальних громад, відповідальними за укладення договорів з аптечними закладами для безперебійного забезпечення пацієнтів препаратами інсуліну та десмопресину», – підкреслила Наталя Заболотна.

За її словами, відповідно до розпорядження голови обласної державної адміністрації від 30 квітня 2021 року № 370 «Про внесення змін до обласного бюджету на 2021 рік» кошти субвенції на лікування хворих на цукровий діабет інсуліном та нецукровий діабет десмопресином перерозподілено між відповідними місцевими бюджетами. Під час перерозподілу призначення травня 2021 року залишено за районними бюджетами для завершення розрахунків із аптечними закладами, а призначення червня та додаткові кошти субвенції (квітень, травень, червень) передані до бюджетів територіальних громад, на баланс яких відійшли заклади охорони здоров’я вторинного рівня.

«Національна служба здоров'я України у 2021 році почне адмініструвати програму реімбурсації інсулінів. Завдання - забезпечити доступ пацієнта до безоплатних препаратів інсуліну. З липня 2021 року також передбачені зміни в категоризації пацієнтів, які претендують на отримання інсулінів. Цьогоріч на реалізацію програми виділено 1 млрд грн», – зауважила Наталя Заболотна.

Посадовиця наголосила на необхідності проведення ревізії реєстру наявних інсулінозалежних мешканців в новостворених громадах. За її словами, наразі переважна більшість територіальних громад області мають чітко відпрацьовану процедуру укладення та виконання тристороннього договору на інсуліни. Однак, виділених коштів за субвенцією, прогнозовано, не вистачить. А відтак, громади мають здійснювати дофінансування. Співфінансування і розповід має здійснюватися пропорційно до кількості пацієнтів, що мають право на забезпечення інсуліном та десмопресином.

«Кожна територіальна громада, їхні сімейні лікарі і центри первинної медико-санітарної допомоги мають перевірити реєстри  пацієнтів для безперебійного забезпечення хворих на цукровий діабет препаратами інсуліну та нецукровий діабет десмопресином», – підкреслила Наталя Заболотна.

Як повідомила своєю чергою директор Департаменту охорони здоров’я та реабілітації ОДА Ольга Задорожна, з початком адміністрування цієї програми НСЗУ посилить контроль за випискою препаратів інсуліну відповідно до категоризації через застосування електронних інструментів. Тобто діятиме електронний рецепт – такий, який зараз працює в програмі «Доступні ліки».

«Чітких нормативних документів поки що немає, однак схема роботи наступна: лікар-ендокринолог складає план лікування і призначає певний препарат інсуліну. Потім сімейний лікар виписує електронний рецепт, відповідно до визначеного ендокринологом плану лікування. Кожен пацієнт буде верифікований через електронну систему охорони здоров'я. Чіткі правила та достовірні електронні дані дозволять нам бачити реальну картину споживання препаратів інсуліну, правильно розраховувати потребу в фінансуванні та розвивати програму реімбурсації інсулінів, розширюючи доступ до препаратів різних категорій пацієнтів», – підкреслила очільниця профільного департаменту.

 

Українська держава сьогодні робить перший крок до електронної демократії – єдиний портал державних послуг «Дія» запускає місцеві петиції. Про це розповів Президент України Володимир Зеленський під час виступу на Diia Summit Spring 2021 у межах Всеукраїнського форуму «Україна 30. Цифровізація».

Уряд незмінно налаштований на продовження реалізації реформи корпоративного управління та інших ключових для України реформ. На цьому наголосив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час зустрічі з послами країн Групи семи та Представництва ЄС в Україні, що відбулася 14 травня.

Глава Уряду зауважив, що Україна з допомогою міжнародних партнерів має гарну можливість реалізувати реформу корпоративного управління за найвищими стандартами.

«Разом із країнами Групи семи й міжнародними фінансовими партнерами ми маємо шанс розпочати нову сторінку у впровадженні реформи корпоративного управління на головних стратегічних компаніях України», — відзначив Денис Шмигаль.

За словами Прем’єр-міністра, одним із перших кроків для перезапуску реформи корпоративного управління має стати відновлення роботи номінаційного комітету.

«Було б добре бачити комітет, який би став не тільки інструментом відбору якісних кандидатів для наглядових рад, але й майданчиком для обговорення проблемних питань, які у нас виникають у багатьох компаніях», — сказав Глава Уряду.

Під час зустрічі Денис Шмигаль запропонував Голові Представництва ЄС в Україні Матті Маасікасу долучити до роботи номінаційного комітету представників Європейського Союзу.

Також Прем’єр-міністр зазначив, що в четвер, 13 травня, відбулася зустріч представників Уряду й Офісу Президента з членами Наглядової ради НАК «Нафтогаз України». За словами Дениса Шмигаля, держава готова підписати контракти з членами Наглядової ради на той самий термін, що й із генеральним директором.

«Членам Наглядової ради НАК «Нафтогаз України» надійшла пропозиція від акціонера залишитися на рік. За цей час ми проведемо прозорий і публічний відбір кандидатів до нової Наглядової ради, а вже після цього конкурс на нового СЕО компанії. Уряд готовий зробити кроки на зустріч заради того, щоб забезпечити стабільність компанії в цей перехідний період», — підкреслив Прем’єр-міністр.

Також Денис Шмигаль відзначив, що на зустрічі з членами Наглядової ради НАК «Нафтогаз України» вони обговорили можливість приєднання до Ради представника Сполучених Штатів. Він додав, що Уряд сподіватиметься на позитивне рішення Наглядової ради.

Якість освіти у школах в містах та у сільській місцевості має бути однаковою. Про це сказав Голова Верховної Ради Дмитро Разумков, відвідуючи Міжнародний дитячий табір “Артек” на Київщині. “Сьогодні табір знаходиться на Київщині, а не там, де ми звикли його бачити, в українському Криму. Але я впевнений, що це тимчасово”, - додав він.

Голова Верховної Ради відзначив інноваційні підходи в навчанні, можливість проводити дослідження. Він також зауважив, що такі методи важливо впроваджувати у різних закладах освіти. “Ті напрацювання, що є в “Артеці”, ми будемо намагатися впроваджувати в інших школах. Тим більше, фактично більша частина з них зараз - в онлайні. І цю інформацію можна використовувати в будь-якому населеному пункті, де є інтернет”, - уточнив він. 

Водночас, Голова Парламенту висловив сподівання, що невдовзі ситуація з COVID-19  стабілізується, і школярі повернуться до звичного відвідування шкіл. На його думку, такий формат навчання є більш ефективним. Разом із тим, Дмитро Разумков зазначив, що онлайн-уроки дозволять покращити якість навчання в сільській місцевості, де не завжди вистачає вчителів та технічних засобів. “Там  треба впроваджувати онлайн-уроки, залучати більше технічних можливостей для того, щоб урівнювати баланс між селом та містом”, - сказав він.

Голова Верховної Ради ознайомився з роботою навчальних лабораторій Інноваційного освітнього центру, взяв участь у презентації культурно-освітнього проекту «100 Перемог України очима артеківців» та поспілкувався з представниками дитячого самоврядування і дитячими співдружностями. Зараз у дитячому таборі триває тематична зміна “Освітні інновації та технології”, учасниками якої стали 750 дітей пільгових категорій з усієї України. 

“Мені дуже приємно, що саме таке майбутнє зростає в Україні: освічені, цілеспрямовані, глибокі діти та підлітки. Зараз вони учні, а вже за кілька років почнуть реалізовувати себе у різних галузях. І ми маємо робити все для того, щоб вони зростали щасливими, успішними та пов’язали своє майбутнє з Україною”, - наголосив Дмитро Разумков.

Разом із Головою Парламенту "Артек" відвідали: Голова Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак та голова підкомітету з питань професійно-технічної та фахової передвищої освіти Ольга Коваль.

Відео за посиланням: https://fex.net/uk/s/3cmsnxp

У День пам’яті жертв політичних репресій було встановлено кошик квітів від Президента України Володимира Зеленського до меморіального знака на в’їзді до Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили».

Уряд України та Уряд Французької Республіки уклали чотири рамкові угоди на загальну суму понад 1,3 млрд євро. Підписання угод відбулося в межах офіційного візиту Міністра економіки, фінансів та відновлення Французької Республіки Бруно Ле Мера у Київ 13 травня.

За словами Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, укладені міжурядові угоди сприятимуть розвитку країни, покращенню життя українців та підвищенню рівня кооперації з Французькою Республікою.

Сторони підписали угоди, які передбачають реалізацію проектів щодо:

  • постачання 130 електровозів компанією «Альстом» на загальну суму до 900 млн євро. Рівень локалізації виробництва становитиме 35%.
  • постачання спеціалізованої рятувальної техніки для роботи на висотних будівлях, 370 автодрабин на суму до 300 млн євро. Цей проект має стати основою для оновлення пожежної техніки для гасіння пожеж та рятування людей у висотних будівлях.
  • покращення водопостачання у Луганській області на суму 70 млн євро. Доступ до якісної питної води отримають мешканці понад 20 міст та селищ.
  • покращення водопостачання у Києві на суму 70 млн євро. Реалізація проекту дозволить покращити якість питної води в столиці України для понад 25% її мешканців.

«Усі проекти передбачають локалізацію на українських підприємствах від 30% та вище. Що цілком відповідає нашій стратегії розвитку національного виробництва», — зауважив Денис Шмигаль.

Як зазначив очільник Уряду під час підписання, відповідно до нової Стратегії національної безпеки, Французька Республіка є однією з десяти стратегічних партнерів України.

«Для нас вкрай важливо продовжувати високий рівень співробітництва, який наразі сформувався між нашими країнами», — наголосив Глава Уряду України.

Прем’єр-міністр подякував Французькій Республіці за підтримку, яку вона надає Україні.

Підписання угод відбулося за онлайн-участі Президента України Володимира Зеленського. Глава держави привітав підписання угод та зазначив: важливо, що такі проекти реалізуються на високому державному рівні.

Зі свого боку Міністр економіки, фінансів та відновлення Французької Республіки Бруно Ле Мер підкреслив, що Україна має значний економічний потенціал і можливості. Він додав, що в України та Франції багато спільного для того, щоб разом працювати на майбутнє.

Верховна Рада та місцеві органи влади повинні розвивати професійні відносини, щоб допомогти громадянам пройти випробування, пов'язані з економічною кризою, війною на сході України та пандемією COVID-19.