Топ новини

В рамках програми Президента України «Велике будівництво» в області продовжується капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування місцевого значення О-02-04-08 Гайсин-Теплик на ділянках: км 0+800 – км 7+933, в межах м.Гайсин – с.Кущинці та км 7+933 – 17+860, (Кущинці – Кіблич).

Президент Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо виконаних постанов» № 1438-ІХ, який Верховна Рада ухвалила 29 квітня 2021 року.

На сьогодні більшість автомобілістів сплачує штрафи за порушення правил дорожнього руху, що зафіксовані в режимі фото- та відеозйомки, через особистий кабінет водія у перші десять днів після порушення, оскільки в цей період діє 50-відсоткова знижка.

Водночас попередні норми Кодексу України про адміністративні правопорушення зобов’язували надсилати оригінал постанови про притягнення до адмінвідповідальності на пошту порушника, незалежно від погашення ним штрафу. Це призводило до плутанини та в деяких випадках – до повторної оплати штрафу.

Закон, що його підписав Президент, скасовує необхідність надсилання на пошту порушника постанови про адмінвідповідальність, за якою вже був сплачений штраф.

Згідно із законом, оригінал постанови надсилається рекомендованим листом лише у разі, якщо штраф не був сплачений протягом десяти днів після її винесення.

Закон набирає чинності на наступний день після опублікування.

За участю Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля 21 травня відбулася Конференція «Дорога до Вільнюса: пріоритети запланованої Конференції з реформ в Україні». Метою заходу є підготовка до Конференції реформ в Україні, яка запланована на 7-8 липня 2021 року у Вільнюсі (Литва).

У конференції також взяли участь Віце-прем’єр-міністр з європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина, Міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс, заступник Генерального директора Директорату з питань добросусідства та розширення Єврокомісії Катерина Матернова, голова Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні (EUACI) Ека Ткешелашвілі.

Прем’єр-міністр наголосив, що Уряд України системно підійшов до підготовки ключових програмних документів країни. Передусім Програми діяльності Уряду та Плану пріоритетних дій Уряду.

«Уряд також схвалив Національну економічну стратегію до 2030 року, до розроблення якої долучилося понад 500 учасників. Стратегія визначає довгострокову економічну візію, вектори та «червоні лінії» економічного розвитку. Документ визначає конкретні кроки для розвитку промисловості, агросектору, видобутку, інфраструктури, транспорту, енергетичного сектору, інформаційно-комунікаційних технологій, креативних індустрій та сфери послуг», — зазначив Денис Шмигаль.

Крім того, за словами Глави Уряду, НЕС-2030 враховує важливі наскрізні напрямки, які сьогодні є визначальними для євроінтеграційної політики — діджиталізацію, «зелений» курс, розвиток підприємництва та збалансований регіональний розвиток.

Прем’єр-міністр під час свого виступу відзначив, що Україна поділяє та повністю підтримує кліматичні амбіції ЄС і готує амбітні пропозиції щодо Другого Національного Визначеного Внеску.

«Уряд налаштований враховувати Зелений курс ЄС у своїй політиці. Щоб розробити власний порядок денний відповідно до Зеленого курсу ЄС нами спільно з ЄС започатковано окремий діалог з Єврокомісією», — зауважив очільник Уряду.

За словами Дениса Шмигаля, Україна представила ЄС свої пропозиції щодо співпраці і сторони спільно визначили 3 топ-пріоритети: енергоефективність, водень, трансформацію вугільних регіонів.

Прем’єр-міністр також нагадав, що в лютому цього року під час 7-го засідання Ради асоціації Україна — ЄС було досягнуто домовленість про подальші спільні кроки, насамперед щодо інтеграції до внутрішнього ринку ЄС та поглиблення галузевої інтеграції.

«На сьогодні сторони розпочали внутрішню оцінку досягнення цілей Угоди про асоціацію. Крім того, проводиться робота щодо подальшого перегляду лібералізації торгівлі товарами у рамках поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі з ЄС», — сказав Глава Уряду.

Як підкреслив Денис Шмигаль, інтенсивно триває політичний діалог з НАТО на рівні Уряду, органів державної влади та на рівні експертів.

Очільник Уряду додав, що розпочато консультації Альянсу та України для узгодження подальших спільних кроків.

«Цілеспрямований та планомірний перехід сектору безпеки та оборони України, її Збройних Сил на стандарти НАТО, є одним з першочергових пріоритетів Уряду», — наголосив Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр висловив сподівання, що Конференція реформ у липні цього року у Вільнюсі та заплановані в межах підготовки заходи сприятимуть кращому розумінню реформ в Україні та ширшому залученню міжнародних партнерів.

Верховна Рада України швидко відреагувала на події, які розгортаються довкола завершення будівництва газотранспортного проекту «Північний потік-2». Про це в ефірі телеканалу “НАШ” заявив Голова Парламенту Дмитро Разумков. 

Так він прокоментував постанову зі зверненням до Конгресу США щодо санкційного тиску на учасників будівництва газопроводу, прийнятою Верховною Радою України. «Не відкладаючи це питання на потім, Парламент проголосував за відповідне звернення. Оскільки в країні гостро стоїть питання національної економічної безпеки», - підкреслив Дмитро Разумков.

 Він також підкреслив, що Парламент вже не вперше оперативно реагує на виклики, які виникають перед державою. «Верховна Рада миттєво реагувала і на ситуацію, пов'язану з пандемією коронавірусу, і довкола війни. Парламент завжди займав позицію в інтересах нашої країни», - сказав Дмитро Разумков.

За словами Голови Верховної Ради, питання щодо «Північного потоку-2» повинно бути на порядку денному в усіх гілок влади. “Ми маємо зробити так, щоб «Північний потік-2» не був добудований. Це першочергова задача, яка стоїть перед українськими політиками», - підсумував Дмитро Разумков.

Голова  облдержадміністрації Сергій Борзов разом зі своїм першим заступником Наталею Заболотною,  сьогодні, 22 травня, взяв  участь в Установчих зборах по створенню першого молодіжного консультативно-дорадчого органу при Голові Вінницької обласної державної адміністрації — Молодіжного Конгресу Вінниччини.

Президент Володимир Зеленський разом з дружиною Оленою взяли участь у нагородженні лауреатів Національної премії України імені Тараса Шевченка 2021 року.

«Радий бути тут з моєю дружиною й бачити трансформацію Національної премії України імені Тараса Шевченка. Дуже важливо бачити високий статус цієї премії. Церемонія нагородження відбувається у знакових місцях України», – сказав Глава держави, вітаючи лауреатів.

Президент наголосив, що цього року Україна відзначає низку важливих ювілейних дат. Зокрема це 30-річчя утворення Збройних Сил, 25-річчя Конституції, 75-річчя держпідприємства «Антонов», ювілей Лесі Українки та 60-річчя Національної премії України імені Тараса Шевченка.

«Символічно, що це відбувається у рік 30-річчя незалежності України. Це головні символи України – наша Конституція, наша армія, наша авіація, наша культура, наша премія імені Тараса Шевченка – премія кожного українця. Вітаю вас із цим ювілеєм», – сказав Володимир Зеленський.

Президент підписав указ № 199/2021, відповідно до якого Національну премію України імені Тараса Шевченка 2021 року присуджено режисеру Валентину Васяновичу та художнику-постановнику Владлену Одуденку за фільм «Атлантида».

Письменниця Оксана Луцишина отримала премію за роман «Іван і Феба», а журналіст Станіслав Асєєв – за книгу есеїв «В ізоляції».

Також лауреатами премії стали представники музичної агенції «УХО» Олександра Андрусик, Євген Шимальський та Катерина Сула за серію концертів вокальної музики «Архітектура голосу».

Премію присуджено й художнику Борису Михайлову за мистецький проект «Випробування смертю».

Режисер-постановник, художник-сценограф Сергій Маслобойщиков, художник по костюмах Наталія Рудюк та композитор Олександр Бегма отримали премію за виставу Verba за мотивами драми-феєрії «Лісова пісня» Лесі Українки у постановці Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка.

Протидію COVID-19, посилення торгово-економічного співробітництва та отримання Україною макрофінансової допомоги від ЄС під час онлайн-зустрічі 19 травня обговорили Прем’єр-міністр Денис Шмигаль та Виконавчий Віце-президент Європейської Комісії Валдіс Домбровскіс.

Очільник Уряду подякував Європейському Союзу за значний внесок у підтримку міжнародної ініціативи COVAX. Він зазначив, що Україна отримала вже дві партії доз вакцини проти COVID-19 в межах цієї програми.

Денис Шмигаль також висловив особисту вдячність Валдісу Домбровскісу за заклик до справедливого розподілу вакцин.

Як відзначив Глава Уряду, щеплення проти COVID-19 в Україні відбувається відповідно до Національного плану.

«Українська медична система спроможна робити понад 400 тисяч щеплень на тиждень. В Україні сьогодні працює електронна система обліку вакцинованих і створена електронна черга», — зауважив Прем’єр-міністр.

Денис Шмигаль і Валдіс Домбровскіс також обговорили посилення торгово-економічного співробітництва. Прем’єр-міністр підкреслив, що укладення Угоди АССА (Agreement on Conformity Assessment and Acceptance of Industrial Products) залишається одним із ключових пріоритетів у відносинах із Євросоюзом.

«Радий, що місія експертів нещодавно представила заключний звіт щодо готовності інфраструктури якості України до укладення Угоди. А також відзначила значний прогрес Уряду в імплементації ключових законодавчих актів ЄС, які трансформувалися в європейські правила й процедури на території України», — сказав Прем’єр-міністр.

Сторони також порушили питання співпраці України з міжнародними фінансовими партнерами, зокрема надання макрофінансової допомоги від Європейського Союзу та наступного траншу від Міжнародного валютного фонду. За словами Дениса Шмигаля, Уряд спільно з Президентом України та Верховною Радою підготували пріоритетні законопроекти у цьому напрямку, які мають бути ухвалені в залі Парламенту вже найближчим часом.

Представники депутатських фракцій та груп у Верховній Раді України готові долучитися до співпраці з Урядом, щоб зробити тарифи менш болісними для громадян. Про це Голова Верховної Ради Дмитро Разумков заявив в ефірі телеканалу “Прямий”. 

Водночас Дмитро Разумков зазначив, що Верховна Рада не має повноважень щодо встановлення тарифів. “Формування тарифів здійснюється виконавчою владою, зокрема, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП)», - зазначив Голова Парламенту.

За словами Дмитра Разумкова, врегулювати ситуацію з тарифами можна лише завдяки співпраці різних органів влади . “Ми не можемо перекладати відповідальність одне на одного, оскільки це не принесе результат. Я неодноразово звертався до колег в Парламенті і до місцевих органів влади, що в цьому питанні повинна бути єдина спільна робота”, - зазначив Голова Верховної Ради Дмитро Разумков.

Сьогодні, 20  травня, Голова ОДА Сергій Борзов в ході робочої поїздки до Тульчинського району, відвідав ПАТ «ПлазмаТек»,- підприємство, яке розпочало свою історію на Вінниччині з 2001 року. 

 «Як роблять залізний порошок? Сам процес побачив сьогодні на ПАТ «ПлазмаТек» у Рудниці,- зазначає Сергій Борзов. Це виробництво, яке не має аналогів в Україні. За 20 років підприємство зайняло перше місце серед виробників зварювальних матеріалів в Україні - 55% ринку України зварювальних електродів. Тут працевлаштовані 750 вінничан. Середня зарплата на підприємстві - 12 тисяч гривень. До речі, для виробництва залізного порошку сюди вклали 56,4 млн грн інвестицій».

Підприємство «ПлазмаТек»,- одне з найбільших платників податків в області: тільки торік підприємство сплатило 78 млн. грн податків та зборів до бюджету.

Група компаній «ПлазмаТек» охоплює понад двадцять підприємств у дев’яти  країнах. Це три заводи із виробництва зварювальних матеріалів (Україна, Білорусь та Узбекистан), завод з виробництва обладнання (м. Сарни, Рівненська область), завод з підготовки компонентів для виробництва зварювальних матеріалів (м. Бердичів, Житомирська область), підприємство з прокладання газо- та водопроводу (м. Рогачов, Білорусь), транспортне підприємство (Україна), каоліновий ГЗК (м. Березне, Рівненська область), три підприємства із збагачення та переробки промислових підходів в сировинні компоненти (м. Запоріжжя, м. Камянське Дніпропетровська область, смт Рудниця Вінницька область), три науково-дослідних центри та мережа торгівельних підприємств для збуту власної продукції.

«ПлазмаТек» став найбільшим виробником зварювальних матеріалів на пострадянському просторі. Динаміка виробництва на Вінниччині свідчить лише про успіх.

«Бажаю, аби кожен працівник відчував себе реалізованим. І був достатньо забезпеченою людиною. А керівництво «ПлазмаТек» може поділитися своїм прикладом з іншими промисловцями, як до прогресу ставити ще екологічні цілі. Це не лише, аби задовольнити вимоги ринку, а для розуміння того, що нам тут жити разом. У Рудниці це розуміють»,- зауважив очільник Вінниччини.

Президент України Володимир Зеленський провів зустріч з Прем'єр-міністром Естонської Республіки Каєю Каллас, яка перебуває в нашій країні з офіційним візитом.

Глава держави висловив подяку естонській стороні за незмінну підтримку суверенітету й територіальної цілісності України, зокрема в контексті непостійного членства Естонії у Раді Безпеки ООН у 2020-2021 роках.

«Знаю, що вчора ви були на Донбасі, зокрема на КПВВ «Станиця Луганська» та КПВВ «Щастя». Я дякую вам за це й від себе особисто, і від усіх громадян України. Для мене важливо, щоб лідери інших країн приїжджали та бачили на власні очі ситуацію на Донбасі, бачили наше ставлення до громадян, які живуть на контрольованій українською владою території», – зазначив Володимир Зеленський.

Він також подякував Естонії за постійну допомогу в медичній реабілітації українських військовослужбовців та за виділення фінансової допомоги в розмірі 500 тис. євро на гуманітарні цілі в Донецькій та Луганській областях. 

Президент України відзначив готовність естонської сторони долучитися до співпраці у межах саміту Кримської платформи у Києві 23 серпня 2021 року.

Зі свого боку Кая Каллас подякувала Володимиру Зеленському за теплий прийом. «Україна завжди в серці естонського народу. І ми завжди максимально намагаємося підтримати Україну на всіх можливих майданчиках – це Європейський Союз, НАТО, ООН», – наголосила вона.

Окрему увагу співрозмовники приділили першочерговим крокам України у напрямку поглиблення відносин з Європейським Союзом. Володимир Зеленський наголосив на стратегічній меті України щодо набуття повноправного членства в ЄС та висловив подяку Естонії за традиційно активну підтримку в реалізації цього амбітного завдання.

За результатами переговорів Президент України та Прем'єр-міністр Естонської Республіки підписали Спільну заяву щодо пріоритетних напрямів двосторонньої співпраці. У документі окремо зафіксована готовність Естонії підтримати майбутній вступ України до ЄС та налаштованість сприяти нашій державі у досягненні критеріїв членства.

20 травня о 12.00 розпочнеться Національний онлайн-урок для учнів 7-9 класів на тему: «Що таке Парламент та як він впливає на моє життя?»

Захід організований проектом ЄС-ПРООН з парламентської реформи спільно з Освітнім центром Верховної Ради України у рамках міжнародного Тижня відкритості «Партнерства «Відкритий уряд» та на основі Комплексної програми парламентської просвіти.

Спеціальні гості - Олена Кондратюк, заступниця Голови Верховної Ради України, та Манал Фоунарі, заступниця постійної представниці ПРООН в Україні.

Під час онлайн-уроку запланована презентація відеоролика про відкритий Парламент.

З 17 по 21 травня Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України та центральні органи виконавчої влади проводять заходи, присвячені перезавантаженню органів влади та інституцій задля прозорості, інклюзивності й відкритості для громадян. 

Долучайтеся та дізнавайтеся нове про відкритий український Парламент!

Зареєструватись на урок можна за посиланням: https://bit.ly/33WXKkk

Найбільш активні учасники та учасниці отримають призи, а вчителі – сертифікати.

Бізнес-клімат на Вінниччині став сьогодні предметом обговорення в ОДА під час зустрічі Голови облдержадміністрації Сергія Борзова із Генеральним консулом Турецької Республіки в м. Одеса Біреєм Їлмазсоєм.

«Вінниччина може стати пріоритетним регіоном для бізнесу. Принаймні, у турецького інвестора є інтерес,- зазначив Голова ОДА .- Наша область для Туреччини цікава і зручна: у порт Одеси привозять товар, а до Вінниці всього 400 км. Тобто шлях до покупця може бути лише 1 день».

«Вінниця знаходиться в такому місці, де можливо вести бізнес», - зауважив Генконсул Турецької Республіки.

Голова облдержадміністрації запевнив гостя, що влада Вінниччини зацікавлена в підтримці кожного інвестора - представника великого чи середнього бізнесу. І не лише адміністративно.

«Це і державна підтримка, і муніципальна - аби бізнес розвивався в Україні,- підкреслив очільник Вінниччини.- За індустріальними парками майбутнє, на це звертав увагу Президент Володимир Зеленський. Сьогодні Україна має важливу й амбітну мету розвитку індустріальних парків. Це популярний у світі принцип організації промисловості, який є ефективним інструментом залучення інвестицій. Є намір побудувати потужну систему індустріальних парків у кожному регіоні країни. Зокрема, три вже створені на Вінниччині».

Для Туреччини теж важливо мати сильного сусіда на півночі.

Сергій Борзов висловив вдячність високому гостю за незмінну позицію Туреччини щодо підтримки суверенітету й територіальної цілісності України, захист прав кримськотатарського народу, а також за налаштованість і надалі поглиблювати партнерство між двома державами на всіх напрямах.

«Це наш спільний інтерес,- підкреслив голова ОДА.- А щодо бізнесу на Вінниччині, то за 2020 рік Турецька Республіка входить до списку основних країн-партнерів регіону».

Зовнішньоторговельний оборот Вінниччини з Туреччиною за 2020 рік склав 82,3 млн.дол.

За обсягами експорту Туреччина на 6-тому місці серед партнерів Вінницької області (54,8 млн.дол.).

Обсяги імпорту продукції підприємств Турецької Республіки за 2020 рік в порівнянні з 2019 роком збільшились на 18,1% - 27,4 млн.дол. (5-те місце).

ПрАТ «Калинівський машинобудівний завод», який спеціалізується на поставках та інсталяції обладнання для харчової та переробної промисловості має представництво в Туреччині.

У підсумку зустрічі Сергій Борзов підкреслив : «Однозначно, Вінниччина має реальну перспективу та потенціал у стосунках з Турецькою Республікою».

Президент України Володимир Зеленський провів зустріч зі Спікером Саейму Латвійської Республіки Інарою Мурнієце, яка перебуває в Україні з офіційним візитом.

Глава держави поінформував співрозмовницю про безпекову ситуацію на Донбасі. Окрему увагу під час зустрічі було приділено обговоренню актуальної ситуації на території тимчасово окупованого Криму.

«Знаю, що у вас дуже продуктивний та насичений візит в Україну. Хочу подякувати вам та вашим колегам за те, що відвідаєте Донбас. Вдячний за підтримку суверенітету й територіальної цілісності України, за те, що не підтримуєте окупацію Криму», – наголосив Володимир Зеленський.

Президент нагадав, що саме Саейм Латвії у травні 2019 року першим з іноземних парламентів визнав геноцидом депортацію кримських татар радянською владою з території Криму у 1944 році.

Глава держави зазначив, що в День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу 18 травня подав на розгляд Верховної Ради як невідкладний законопроект про корінні народи.

Володимир Зеленський високо оцінив той факт, що Президент Латвії Егілс Левітс першим зі світових лідерів підтвердив намір взяти особисту участь в інавгураційному саміті Кримської платформи у серпні цього року в Києві.

Під час зустрічі було позитивно оцінено й нещодавню ініціативу латвійських депутатів зі створення у Саеймі Групи підтримки Кримської платформи, що є свідченням готовності Латвії до практичного наповнення цього важливого формату.

Сторони також обговорили стратегічну мету України щодо набуття членства в Європейському Союзі. Володимир Зеленський відзначив важливість підписання у травні цього року в онлайн-режимі спільної Декларації Президентів України та Латвії про європейську перспективу України.

Глава Української держави та Спікер Саейму Латвії погодилися з необхідністю збереження традиційно високої динаміки українсько-латвійського міжпарламентського діалогу як у двосторонньому форматі, так і в межах міжнародних парламентських асамблей.

В Україні розпочинається реалізація масштабного проекту «ГОВЕРЛА» за підтримки міжнародних партнерів, яка буде зосереджена на впровадженні та сприянні інституалізації ефективної системи децентралізованого самоврядування в Україні. Про це зазначив Міністр розвитку громад та територій України Олексій Чернишов під час онлайн-зустрічі з представниками Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та компанії DAI.

«Реформа децентралізації є фундаментальною для розвитку державності. Наступний конкретний крок для її завершення – це прийняття змін до Конституції України. Над цим наразі активно працюємо. Це питання – на порядку денному і Президента України, і керівництва Верховної Ради України», – відзначив Міністр Олексій Чернишов.

За словами заступника Міністра розвитку громад та територій В’ячеслава Негоди, напрацьовані зміни до Конституції України відповідають принципам Європейської хартії. Текст змін незабаром буде оприлюднено.

«Наразі важливо – консолідувати зусилля всіх парламентських фракцій та депутатських груп для того, щоб ці зміни були прийняті. Адже без змін до Конституції не можливо завершити децентралізацію. Нам необхідно забезпечити баланс інтересів між органами виконавчої влади та місцевого самоврядування. В цій частині ми також розраховуємо на підтримку наших міжнародних партнерів», – наголосив В’ячеслав Негода.

Як зазначив керівник проекту «ГОВЕРЛА» Габріель Абрагам, основна задача програми – підтримка державної політики та пріоритетів Уряду України. У рамках проекту надаватиметься, зокрема, технічна допомога територіальним громадам, навчання для адміністраторів та керівників громад тощо.

«Сподіваюсь, що такою підтримкою буде охоплена вся Україна», – зауважив Габріель Абрагам.

Зазначимо, проект «ГОВЕРЛА» – це п’ятирічна програма, яка впроваджується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і реалізовується компанією DAI Global LLC (DAI).

Оцінка здійснена за 60 показниками, що характеризують ситуацію за 12 напрямами у різних галузях соціально-економічного розвитку регіонів України.

За результатами моніторингу соціально-економічного розвитку регіонів України за 2020 рік, який здійснює Міністерство розвитку громад та територій України та оприлюднено 17 травня 2021 року, область зайняла 3 узагальнююче рейтингове місце за всіма напрямами оцінки.

Оцінка здійснена за 60 показниками, що характеризують ситуацію за 12 напрямами у різних галузях соціально-економічного розвитку регіонів України.

https://www.minregion.gov.ua/wp-content/uploads/2021/05/rejtyngova-oczinka-za-2020-rik-prezentaczijni-materialy.pdf?fbclid=IwAR2seJuFjKT_EtCA2I7NOW_gotScIU2CsphATog2AbPa4qreTyelEBIFjWA 

Президент України Володимир Зеленський провів нараду щодо підготовки концепції створення загальнонаціонального університету, який має стати інноваційним освітнім простором для підготовки фахівців з новітніх технологій.

У нараді взяли участь представники Офісу Президента, Міністерства освіти і науки, Міністерства охорони здоров’я, Міністерства цифрової трансформації, Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, керівництво Верховної Ради тощо.

Глава держави нагадав слова Нельсона Мандели про те, що освіта – це найпотужніша зброя, за допомогою якої можна змінити світ.

«Створення такої потужної сучасної освітньо-наукової платформи дасть змогу Україні готувати фахівців з надзвичайно затребуваних спеціальностей. Вони стануть тим двигуном, який рухатиме вперед українську науку та економіку, а також сприятимуть становленню нашої країни як IT-хабу Європи», – зазначив Володимир Зеленський.

Університет покликаний розкрити інтелектуальний і творчий потенціал громадян України, сприяти формуванню у них знань і навичок, які відповідають потребам розвитку суспільства та затребувані на ринку праці.

Майбутній навчальний заклад матиме шість основних напрямків: інформаційні технології, кібербезпека та штучний інтелект; нанотехнології; аерокосмічні технології; новітні енергетичні технології; біотехнології та науки про здоров’я; міжнародні відносини й безпека.

Концепція створення університету має бути розроблена та остаточно затверджена до липня 2021 року, а до жовтня має бути ухвалений закон про особливості правового статусу цього закладу освіти. Завершити будівництво університету планують до вересня 2023-го, а перші навчальні програми мають розпочатися з 1 жовтня 2023 року.

Пріоритет для викладання у виші надаватиметься найкращим українським фахівцям, також запрошуватимуть іноземних викладачів та експертів.

Навчальний процес передбачатиме 30% теорії та 70% практичних занять, а також – стажування на найкращих вітчизняних підприємствах та в міжнародних компаніях.

У перший рік діяльності університету планується набрати близько 120 студентів та в наступні роки збільшувати їхню кількість. Найкращі студенти отримуватимуть високі стипендії, а після завершення навчання – гарантоване працевлаштування в Україні. Також студенти та випускники матимуть можливість реалізації в Україні власних наукових розробок.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль провів зустріч із очільником Уряду Естонії Каєю Каллас під час її офіційного візиту в Україну 17 травня.

Денис Шмигаль наголосив, що Естонія є надійним другом і важливим партнером України з широкого кола питань. Він додав, що Україна прагне максимальної активізації торговельно-економічного співробітництва з Естонією.

Крім того, Прем’єр-міністр України подякував естонській стороні за надання фінансової допомоги для підтримки українських територій, що постраждали внаслідок російської агресії, підтримки соціальної сфери та за допомогу в подоланні пандемії коронавірусу.

«Естонія є одним із лідерів за обсягом надання фінансової допомоги Україні. Ми особливо вдячні за підтримку цього року гуманітарних проектів в Україні на понад 500 тисяч євро. Зазначена допомога буде спрямована передусім незахищеним людям, дітям і внутрішньо переміщеним особам на Сході України», — зазначив Денис Шмигаль.

Сторони також порушили питання вакцинації проти COVID-19. Очільник українського Уряду відзначив вагому підтримку Естонії в межах міжнародних ініціатив щодо справедливого розподілу вакцин.

Крім того, Денис Шмигаль і Кая Каллас обговорили протидію гібридній агресії з боку Російської Федерації. Сторони підкреслили важливість обміну досвідом у галузі кібербезпеки.

«Надзвичайно цінуємо незмінну підтримку Естонією суверенітету та територіальної цілісності України у контексті тривалої агресії РФ. Ваш запланований візит до Луганської області — це потужний сигнал підтримки та уваги», — відзначив Прем’єр-міністр України.

Глава українського Уряду також подякував Естонії за готовність узяти активну участь в «Кримській платформі».

Зі свого боку Кая Каллас зазначила, що політика невизнання анексії Криму є надзвичайно важливою для Естонії, і вони вітають ініціативи щодо запуску «Кримської платформи». Прем’єр-міністр Естонії додала, що Україна залишається найбільшим партнером з розвитку й Естонія готова підтримувати й допомагати Україні у впровадженні реформ.