Топ новини

Парламент має проявити свою відповідальність перед людьми та вже цього тижня розглянути й ухвалити законопроекти, спрямовані на підтримку малого й середнього бізнесу.

На цьому під час Погоджувальної ради депутатських фракцій та груп наголосила Заступниця Голови Верховної Ради Олена Кондратюк.

«Маємо дати чіткий сигнал підприємцям, які досі не отримали належної підтримки, і вже цього тижня розглянути та ухвалити пакет цих законопроектів. Українці, які мають власну справу, повинні отримати податкові канікули, виплати на догляд за дітьми, списання податкового боргу ще до запровадження нового локдауну, як би ми його не називали, а не після. До кожного з них мають завчасно дійти кошти з 12 млрд грн, які загалом пропонується виділити для підтримки бізнесу», - підкреслила Олена Кондратюк.

За її словами, досі дуже гостро для малого бізнесу й ФОПів стоїть питання РРО, яке треба вирішити в стінах Верховної Ради.

«Запровадження РРО треба щонайменше відтермінувати. Також необхідно скасувати нарешті безглузду в українських реаліях систему «КЕШБЕК», яка суттєво ускладнює життя підприємцям», - зазначила Заступниця Голови Верховної Ради.

Дорогі громадяни!

Щороку в останню суботу листопада у пам’ять та серце кожного з нас приходить страшний гість – це спогад про нелюдські злочини, які позбавили життя мільйони українців.
У цей день душу нашої неньки України обпікає нестерпний біль, а на її очах тремтять сльози.

Цей день – сьогодні. День пам’яті жертв голодоморів.
Ми вшановуємо наших предків, згадуємо про чорні сторінки історії та роки, які понівечили шрамами серце нашого народу.
1921-й, 22-й та 23-й. 1946-й і 47-й. Та одні з найстрашніших – це 1932-й та 1933-й.

Наслідком Голодомору, що визнаний геноцидом проти нашого народу з боку тоталітарного сталінського режиму, стали мільйони жертв серед українців. Це втрати, зіставні з тими, яких зазнала Україна у Другій світовій війні.
Як можна прагнути знищити цілий народ? Чому й за що?
Ми ніколи не зможемо цього зрозуміти. Ми ніколи не зможемо цього забути. Ми ніколи не зможемо цього пробачити.

Дорогі українці!

Сьогодні всі ми о 16-й годині за київським часом приєднаємось до загальнонаціональної хвилини мовчання та запалимо у своїх вікнах свічку пам’яті.
Нехай ці свічки зігріють своїм теплом душі загиблих.

Душі безневинних жертв Голодомору.
Жінок, чоловіків, дітей. 
Душі мільйонів українців.

Вічна їм пам'ять!

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час робочого візиту до Турецької Республіки 29 листопада провів круглий стіл з турецькими топ-компаніями із загальним портфелем інвестицій 5 млрд доларів. На зустрічі були присутні Віце-прем’єр-міністр — Міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олег Уруський, Міністр інфраструктури Владислав Криклій, представники Українсько-турецької Ділової Ради при Раді зовнішньоекономічних зв’язків Турецької Республіки та інші.

Учасники круглого столу обговорили актуальні питання ведення бізнесу в Україні.

Прем’єр-міністр наголосив, що попри пандемію COVID-19, Україна та Туреччина активно розвивають двосторонні відносини.

«Як зазначив Президент України під час своєї зустрічі з турецькими підприємцями майже рік тому, Україна та Туреччина мають великий потенціал для співпраці та економічного зростання», — підкреслив Денис Шмигаль.

За словами Глави Уряду, Україна останнім часом зробила багато конкретних кроків назустріч інвесторам. «Це лібералізація ринку землі сільськогосподарського призначення, медична реформа, розвиток електронного урядування, а також полегшення умов для ведення бізнесу та інвестування, зокрема розвиток державно-приватного партнерства», — зазначив Прем’єр-міністр.

Денис Шмигаль підкреслив, що Україна має амбітні плани щодо побудови та реконструкції української інфраструктури: автомобільних доріг, мостів, енергетичної та медичної інфраструктури, а також інфраструктури у сфері водопостачання та переробки сміття.

«Інструменти, які дадуть нам можливість розвивати ці напрямки, це державно-приватне партнерство та державні гарантії. Наразі ми працюємо та вже зробили суттєвий прогрес у законодавчому колі в просуванні подібних інструментів в Україні», — зауважив Прем’єр-міністр.

Як повідомив Глава Уряду турецьким підприємцям, найперспективнішими сферами для інвестицій в Україні є агропромисловий комплекс, переробна промисловість енергетика, інфраструктура, туристична галузь, а також ті сфери, де Україна має конкурентні переваги, зокрема ІТ.

«Переконаний, що настав час для нових, ще більш масштабних історій успіху між нашими державами. Україна має широкий спектр пропозицій для інвестування та реалізації сучасних проектів», — підкреслив Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр також наголосив, що Україна та Туреччина не повинні збавляти обертів співпраці: «Одним зі значних кроків у розвитку наших двосторонніх відносин має стати підписання Угоди про вільну торгівлю», — сказав він.

Міністр інфраструктури України Владислав Криклій зі свого боку розповів представникам турецьких компаній, що минулого року в Україні був ухвалений закон про концесії, що дало позитивний сигнал для інвесторів. Він також закликав присутніх брати участь у концесійних конкурсах та приватизаційних аукціонах в Україні.

В.о. Голови Верховної Ради України Олена Кондратюк разом з керівниками фракцій та головами комітетів вшанували пам’ять жертв голодоморів в Україні – «всіх невинно убієнних, ненароджених і закатованих тоталітарним режимом».

За словами Олени Кондратюк, це страшна трагедія всього українського народу. «Маємо пам’ятати і знати ці події, весь світ їх має знати, пам’ять загиблих має жити в наших серцях», - сказала Заступниця Голови Верховної Ради і подякувала всім тим країнам, які визнали Голодомор геноцидом українського народу.

Олена Кондратюк підкреслила, що у українських дипломатів попереду є ще багато роботи, щоб якомога більше країн визнали Голодомор геноцидом українського народу. «Потрібно просувати у світі інформацію про ці страшні події, бо для нашої країни – це одна з ключових речей. Ми маємо зберегти історичну пам’ять, яка повинна бути на основі правди і істини, і про це мають знати якомога більше людей - для того, щоб подібні трагедії не повторилися», - підкреслила Заступниця Голови Верховної Ради України.

В.о. Голови Верховної Ради разом з народними депутатами України поклали композиції з колосків та встановили лампади до пам’ятної скульптури дівчинки «Гірка пам’ять дитинства», яка нагадує про трагічну долю найвразливішої категорії жертв Голодомору — дітей.

Голодомор…

Голова облдержадміністрації  закликає пам’ятати  про найжахливішу і найтрагічнішу сторінку історії українського народу  - голод 1932-1933 років.

«Мільйони людських життів.

Це потім назвуть «соціальною інженерією». І геноцидом…

Українцям хотіли змінити ментальність та ідентичність – вбивали націю…

Страшною ціною.

Людяність і співчуття витісняли страх і голод…

Одні - рятували, інші – доносили. На сусідів і родичів…

Люди їли людей. З голоду…

Аби вижити.

«Землю селянам» перетворилося на «в землю селян»…

Скільки жертв Голодомору на Поділлі?

Дотепер серед дослідників триває дискусія. Вінницький науковець, професор І. Г. Шульга озвучив цифру – понад 1,6 млн осіб. Сучасний дослідник В. І. Петренко, який на підставі архівних документів намагався докладно порахувати втрати, називає іншу - понад 800 тисяч.

…Але Голодомор не зміг остаточно перетворити українців на «совєтських людей».

Хоч не було своєї держави.

Вони були громадянами тієї самої держави, яка їх знищувала.

І робила це знову і знову…

Вижили…

Ми існуємо і пам’ятаємо.

Скорбота за вбитими предками має дати сили і розуміння усього, що вони пережили.

Вмирали від голоду на найродючішій землі…

На своїй землі.

«Запаліть ввечері свічку. Згадайте їх...»,- закликає голова ОДА.

На знак пам’яті про Голодомор в Україні,  як данину непростому минулому та запоруку недопущення подібного у сучасному і майбутньому людства, 27 листопада у м. Вінниці біля пам’ятного знаку жертвам голодоморів відбувся мітинг-реквієм за участю керівників області та м. Вінниці.

Найтрагічнішою сторінкою української історії є голодомори ХХ століття. Їх було три. Найстрашнішим був голод 1932-1933 років.

28 листопада, у четверту суботу місяця, в Україні вшановують День пам'яті жертв голодоморів, який був запроваджений Указом Президента України у 1998 році. У 2006 році Законом України Голодомор 1932 – 1933 років був визнаний геноцидом.

Скільки жертв Голодомору на Поділлі? На своїй сторінці у мережі «Фейсбук» голова ОДА Сергій Борзов, історик за освітою, зазначив: «Дотепер серед дослідників триває дискусія. Вінницький науковець, професор І. Г. Шульга озвучив цифру – понад 1,6 млн осіб. Сучасний дослідник В. І. Петренко, який на підставі архівних документів намагався докладно порахувати втрати, називає іншу - понад 800 тисяч».

Задля збереження та вшанування пам’яті про невинно загиблих синів та дочок українського народу, наших земляків,  усі присутні на скорботному мітингу запалили свічки пам’яті, поклали  композиції з колосків та квіти, встановили лампадки до пам’ятного знаку жертвам голодоморів.

Цьогорічні вшанування відбуваються в особливих умовах. Людським життям загрожує пандемія коронавірусної хвороби. Запроваджені Урядом карантинні заходи, вносять обмеження у проведення меморіальних зібрань.

Відзначили напередодні Дня пам'яті жертв голодоморів тих людей, які доносять до нащадків правду про трагічні сторінки нашої історії. Сьогодні, 27 листопада, Директор Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю обласної державної адміністрації Світлана Василюк вручила Почесні грамоти обласної державної адміністрації та обласної Ради, а також грошові винагороди науковцям, краєзнавцям, історикам, які досліджують тематику голодоморів на Поділлі та представникам громадських організацій Вінниччини.

Також сьогодні у Вінницькому краєзнавчому музеї презентували виставку «Рушник непереможного духу нації». Головний експонат експозиції -  таємно вишитий рушник у сталінських таборах. На ньому зображено понад 200 різноманітних орнаментів, які власноруч виконали ув’язнені жінки протягом 1938-1944 років. Цьому рушнику вже понад 80 років, а зберегла його вінничанка Катерина Микульська-Славинська, яка відбувала покарання у таборах як дружина і донька ворогів народу.

На цьому рушникові різні візерунки, - вишивка гладдю та хрестиком, мережки. Вишивати у таборах було складно. За це можна було потрапити до карцера і навіть загинути, але пропри загрозу життю та вкрай складні обставини, жінки все ж продовжували вплітати частинку свого життя в орнаменти на полотні. 

Збережемо пам'ять! Збережемо правду!

Заступниця Голови Верховної Ради України Олена Кондратюк взяла участь у відкритті IV Українського Жіночого Конгресу. В.о. Голови Парламенту зазначила, що не дивлячись на всі зміни у світі, пов’язані з пандемією COVID-19, виклики і труднощі, з яким стикається людство і кожна окремо взята країна, «жіноче лідерство сміливо і впевнено йде вперед».

«Ми є свідками глобальних змін на політичній і ґендерній мапі світу.  Це і обрання президенткою Молдови Маї Санду, і перша в історії США жінка віце-президентка Камала Харріс, наймолодша у світі прем’єр-міністр у Фінляндії Санна Марін. Це формування урядів з рівним представництвом жінок та чоловіків, за принципом 50 на 50, у Канаді та Бельгії. Усе це є відповіддю на суспільний запит щодо більшої участі жінок в політиці. Це результат боротьби жінок за свої права і глобальних змін, що відбулися в політиці за останні роки. Політика перестала бути суто чоловічою справою, політика більше не має виключно чоловічого обличчя», - наголосила Олена Кондратюк.

На переконання В.о. Голови Парламенту, коли говорять про міжнародний досвід боротьби за права і представництво жінок в політиці, варто помічати, визнавати і пишатися тими позитивними змінами, які відбуваються в Україні.

«Найголовніший успіх цього року – попри всі побоювання і переживання, попри деякий скепсис і нерозуміння, які все ще присутні в суспільстві - ґендерні квоти на місцевих виборах спрацювали», - підкреслила вона.

За попередніми підрахунками, зазначила Олена Кондратюк, серед обраних на виборах 25 жовтня кандидатів майже 36% становлять жінки. В обласних радах 28% обраних депутатів є жінками; в районних майже 34%. Партії-лідери за кількістю здобутих мандатів провели у місцеві ради від 34% до 40% жінок.

В.о. Голови Верховної Ради України додала, що Парламент уперше виставив вимогу до 40% наявності осіб однієї статі у виборчих списках партій. Україна також вперше отримала досвід проведення місцевих виборів за такою квотою. «І мені видається, що перший крок на цьому шляху видався правильним та результативним», - наголосила Олена Кондратюк.

На її думку, такий успіх і рівень представництва жінок був би неможливим без активної позиції Українського Жіночого Конгресу та Верховної Ради України.

«Усе це відбулося завдячуючи організаторам, партнерам та учасникам Українського Жіночого Конгресу. Не можу не відзначити роль політичних партій, Парламенту як інституції, яка виступає джерелом цих змін та МФО «Рівні можливості». Саме Верховна Рада задає нові стандарти рівних прав і можливостей в законодавстві. Ми довго йшли до цього - не одне скликання боротьби за жіночі права в сесійній залі і поза нею. І те, що ми побачили за результатами місцевих виборів - наше з вами спільне досягнення, яким варто пишатися», - зазначила Олена Кондратюк.

За її словами, не все на місцевих виборах 25 жовтня пройшло ідеально, тому варто обговорити чому ґендерна квота не спрацювала в окремих випадках, з якими стереотипами стикнулися жінки під час виборчої кампанії, «чому не всі партії зрозуміли, що залучати жінок до своїх виборчих списків та делегувати жінок у місцеві ради – це найкраща інвестиція у власне політичне майбутнє».

IV Український Жіночий Конгрес проходить 25-26 листопада у м. Києві за участі провідних політиків, Прем'єр-міністра України, Першої Леді, народних депутатів України, мерів міст, міжнародних та українських експертів. Організатор заходу громадська організація «Український Жіночий Конгрес».

В Іллінецький громаді на Вінниччині розпочала роботу новозбудована амбулаторія загальної практики сімейної медицини в селі Борисівка. Голова ОДА Сергій Борзов оглянув приміщення лікувального закладу та його медичне оснащення, поспілкувався з керівництвом, медперсоналом і пацієнтами закладу.

За словами Сергія Борзова, задля підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості держава виділила на будівництво амбулаторії 8,7 млн грн і майже 1 млн грн – Іллінецька міська рада. Це лікувально-профілактичний підрозділ комунального підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Іллінецької міської ради.

Збудована за сучасними будівельними стандартами та обладнана новітнім медичним устаткуванням, амбулаторія обслуговуватиме 4,6 тисячі мешканців Іллінецької громади. Це жителі сіл Красненьке, Лиса Гора, Борисівка та мікрорайону «Варварівка» м. Іллінці. Працюватимуть у закладі охорони здоров’я два сімейних лікаря та три середні медичні працівники.

Очільник області акцентував особливу увагу на телемедичному обладнанні, яким оснащено амбулаторію. Телемедицина – це комплекс дій, технологій та заходів, що застосовуються при наданні медичної допомоги, з використанням засобів дистанційного зв’язку у вигляді обміну електронними повідомленнями чи в онлайн режимі.

За словами Сергія Борзова, телемедичне консультування використовується для надання вчасної та адекватної медичної допомоги пацієнту, а також для інтерпретації знімків та інших зображень, зафіксованих цифровими носіями, до прикладу, рентгенологічні знімки чи дані ЕКГ.

«Телемедицина – це значний крок вперед у покращенні якості надання медичних послуг, адже діагноз можна поставити блискавично, не втрачаючи дорогоцінний час. Це змога пацієнтам із найвіддаленіших куточків Вінниччини отримати кваліфіковану медичну допомогу. Застосування телемедичного обладнання дозволяє медикам оперативно приймати рішення, знімати кардіограму та інші важливі показники життєвого стану, які є особливо важливими при серцево-судинних хворобах», – підкреслив Сергій Борзов.

Посадовець зауважив, що в новозбудованій амбулаторії є всі умови, щоб обладнати власну лабораторію для необхідних досліджень. Амбулаторія забезпечена санітарним автомобілем. Окрім того, в будівлі передбачено житлове  приміщення для одного сімейного лікаря.

Медики продемонстрували голові ОДА алгоритм дій під час телемедичних онлайн консультацій – кардіограму, яку зробив місцевий лікар, миттєво надіслали фахівцю-кардіологу по телемедичній мережі. Така система забезпечує сучасний зв'язок між лікарями первинної медичної допомоги та фахівцями вторинної і третинної ланок і дає можливість спільно напрацювати рекомендації по лікуванню.

Як зазначив Іллінецький міський голова Володимир Ящук, нова сучасна амбулаторія принесе значну користь для громади, розширить можливості медичного консультування, адже люди мають отримувати кваліфіковану медичну допомогу за будь-яких умов.

Володимир Ящук  повідомив, що в громаді реалізовується проєкт «Мобільний ЦНАП». Деякі можливості «мобільного кейсу» продемонстрували і очільникові області. Спеціалісти із соціальних питань міської ради, завдяки обладнанню «мобільного кейсу», мають змогу прийняти документи від заявника безпосередньо на місці. Людям, які за віком чи станом здоров’я не можуть отримати послуги в приміщенні ЦНАПу,  варто лише звернутись до спеціалістів із соціальних питань міської ради у Центр надання адміністративних послуг м. Іллінці, надати підтверджуючі документи та залишити заявку.

«Мобільний офіс» –  це комплект сучасної портативної техніки, який дозволяє у форматі віддаленого робочого місця здійснювати повноцінний прийом документів для отримання адміністративних послуг за місцем перебування громадян. Увесь мобільний офіс вміщується в компактний металевий кейс. У ньому – ноутбук, портативні сканер та принтер, 3G USB модем для доступу до Інтернету, акумулятор (який забезпечує роботу на 5-6 годин) та веб-камера. Адміністратор може виконати всі необхідні операції для надання послуг незалежно від місцезнаходження.

У день старту всесвітньої акції «16 днів проти насильства», 25 листопада перша леді Олена Зеленська взяла участь у відкритті тематичної виставки «Річ у тім…», присвяченої проблемі домашнього насильства.

На виставці представлені 16 побутових предметів, які так чи інакше пов’язані з реальними випадками домашнього насильства. Поруч з ними розташовані QR-коди. Відсканувавши їх, можна почути історії людей, які постраждали від домашнього насильства або стали його свідками. Виставка також доступна в онлайн-форматі на сайті www.richutim.rozirvykolo.org.

«Донедавна тема насильства була неприйнятною, незручною. Адже наважитися сказати про насильство означає визнати його факт. Сьогодні ми зібралися тут, щоб іще раз наголосити: насильство – не норма, йому немає виправдань. Про нього важко, але потрібно говорити, – сказала Олена Зеленська під час відкриття виставки. – Щоб іще раз привернути увагу суспільства до проблеми насильства, показати його жахливий масштаб, сьогодні ми відкриваємо тематичну виставку «Річ у тім…». На ній представлені 16 звичних для кожного з нас побутових предметів, на перший погляд – цілком безпечних: дитяча іграшка, банківська картка, щоденник, рушник. Але всі ці предмети – безпосередні учасники, інструменти у реальних випадках насильства: фізичного, психологічного, економічного. Найжахливіше у домашньому насильстві – його буденність».

У своєму виступі Олена Зеленська закликала українців припинити сприймати домашнє насильство як норму, не замовчувати його.

«Норма – це нульова толерантність до насильства, і це під силу кожному з нас», – наголосила вона.

Виставку організувало Міністерство внутрішніх справ України спільно з міжнародними організаціями, які працюють у сфері боротьби з домашнім та гендерно зумовленим насильством. Вона буде доступна для широкого загалу на Михайлівській площі міста Києва під час акції «16 днів проти насильства» – з 25 листопада до 10 грудня 2020 року.

Уряд за ініціативи Президента України Володимира Зеленського вже розробив програми підтримки людей і бізнесу та готовий до роботи з Парламентом, щоб вони запрацювали повною мірою. Про це заявив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час чергового засідання Кабінету Міністрів України 25 листопада.

Глава Уряду підкреслив, що в разі запровадження посиленого карантину підтримка людей та бізнесу — необхідний крок, до якого всі гілки влади мають підійти з почуттям максимальної відповідальності.

«Що саме пропонується в цих програмах підтримки? Перше — це допомога фізичним особам-підприємцям та найманим працівникам, чия сфера діяльності може потрапити під закриття через можливі карантинні обмеження. Працівники та ФОПи зможуть отримати матеріальну допомогу в розмірі 8 тис. грн», — зазначив Денис Шмигаль.

Як зауважив Прем’єр-міністр, згідно з розрахунками, програмою у разі посилення карантину зможуть скористатися понад мільйон українців, а загальний обсяг видатків за цим напрямком становитиме 10 млрд грн.

«Якщо через загострення ситуації з пандемією будуть запроваджені посилені заходи, то запланована також програма збереження робочих місць.  Роботодавці  зможуть отримати до 8 тис. грн одноразової матеріальної допомоги на кожного працівника, робочий час якого скорочено або буде скорочено внаслідок впровадження таких заходів», — повідомив очільник Уряду.

Також Денис Шмигаль зазначив, що підприємства, які зупиняють роботу в разі впровадження жорсткого карантину, отримають компенсацію витрат на сплату єдиного соціального внеску за найманих працівників.

«Для близько 120 тисяч юридичних осіб буде закладено майже 1,5 млрд грн. Крім того, від сплати податків і зборів, включно з ЄСВ, на час таких карантинних обмежень будуть звільнені майже 200 тисяч фізичних осіб-підприємців першої групи», — підкреслив Прем’єр-міністр та додав, що всі ці програми будуть спрямовані на розгляд у Верховну Раду.

Крім того, Уряд під час засідання ухвалив рішення про запровадження додаткових інструментів підтримки людей та бізнесу, які діяли під час карантину навесні.

«Сьогодні ми ухвалюємо рішення про продовження виплат на дітей ФОПам, які вимушені обмежити свою роботу через карантин. Тобто, коли в родині підприємця є діти віком до 10 років, держава буде допомагати з їх забезпеченням. Приблизно 2 тисячі гривень на кожну дитину буде виплачено», — наголосив Денис Шмигаль.

Очільник Уряду додав, що всі заявки, які були подані у травні-серпні за цією програмою, будуть продовжені автоматично. А загальне фінансування для українських родин за цією програмою до кінця року складе майже 1 млрд грн.

Також Кабінет Міністрів підтримав рішення щодо надання державних гарантій на портфельній основі за кредитами для малого та середнього бізнесу. Як зазначив Прем’єр-міністр, ідеться про додаткові 5 млрд грн, які будуть спрямовані на здешевлення позик для більшої кількості підприємств.

«Пропонується, щоб держава гарантувала до 80% тіла кредиту, який підприємець бере у банку. Це так само має сприяти більш доступному кредитуванню. Строк таких гарантій може бути від 1 до 10 років. Тобто, ми виконуємо обіцянку про те, що малий та середній бізнес в Україні отримає доступ до «дешевих грошей», — зазначив Денис Шмигаль.

Сьогодні, під головуванням Міністра розвитку громад та територій України Олексія Чернишова, в режимі онлайн відбулась всеукраїнська  селекторна нарада з головами обласних державних адміністрацій, на якій обговорювались питання реалізації програми Президента України «Велике будівництво», зокрема, динаміку змін у будівництві об’єктів та введення їх в експлуатацію, створення безбар’єрного середовища, відбір проектів на 2021 рік, що планується реалізувати за кошти ДФРР, а також проблемні питання готовності регіонів до опалювального сезону.

Вінницьку область представляли голова ОДА Сергій Борзов спільно із профільними заступниками.

В ході наради Міністр Олексій Чернишов повідомив, що наразі завершено роботи майже на всіх об’єктах програми «Великого будівництва». Зокрема 100 шкіл уже повністю завершені. Завдяки цьому створено 8 тис 338 нових місць у школах і 55 тис 507 дітей отримали покращенні умови навчання.

«94 % - такий загальний стан виконання будівельної готовності об'єктів, приріст склав 2 %. Але часу до завершення року залишається обмаль. По школах обсяг будівельної готовності 95 %, спортивні об'єкти  - 92 %, садочки  - 94%, інше - 91 %. Наразі маємо 84 завершених об'єкти та здано в експлуатацію сім приймальних відділень. Нарешті, і це наше спільне досягнення, маємо 100 завершених шкіл в рамках програми «Велике будівництво», в 50 з них реалізовано новий освітній простір. Всі 100 об'єктів заслуговують на вдячність людям, причетним до їх реалізації», - прокоментував високопосадовець.

За переконанням Міністра Вінниччина є регіоном, де реалізовано один із найкращих проектів серед усіх областей України, а саме «Інноваційна школа» загальноосвітня школа району «Поділля» у м.Вінниця. Загалом в області завершено будівництво всіх 5 запланованих шкіл, відповідно до національної програми.

Ще одним прикладом для всіх регіонів України, реалізованим на Вінниччині, стала реконструкція будівель поліклініки під дитячий садочок у с. Шпиків. Загалом, в області «Велике будівництво» завершено на 92%.

«Щодо реалізації програми Президента України «Велике будівництво», то наша область є однією з найкращими показниками. Із 15 об’єктів на сьогодні завершено роботи на 11, решта - в стадії завершення: 3 дитсадочки - у Гайсині, Хмільнику, Жмеринці та спортивна база педагогічного коледжу у Вінниці», - прокоментував Сергій Борзов.

Щодо стану проходження опалювального сезону в Україні, то наразі майже вся країна підключена до тепла. Працюють 99,99% котелень (19 946). Проблеми є лише у 16 котелень, але і вони оперативно вирішуються завдяки співпраці Мінрегіону та обласних державних адміністрацій.

До слова, Вінницька область на 100% готова до опалювального сезону.

Увагу учасників наради, також, було зосереджено на проектах регіональної політики на 2021 рік. Серед них 50% займатиме соціальна інфраструктура, тобто школи, садочки, спортивні об’єкти, ЦНАПи та центри безпеки. 30% відводиться об’єктам економічного розвитку, що включає індустріальні парки, економічні агломерації, центри креативної економіки та сільськогосподарські кооперативи. 20% займатиме культурна спадщина, а саме «туристичні магніти», до яких відносяться музеї, замки і дотична інфраструктура.

На завершення селектору Олексій Чернишов наголосив, що національна програма «Велике будівництво» єдиний інфраструктурний проект, за своїми масштабами, який дійсно виконується та спрямований на реальне покращення життя людей. Також Міністр закликав всіх керівників регіонів якісно завершити 2020 рік виконавши всі зобов’язання в напрямку реалізації проектів «Великого будівництва».

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль взяв участь у зустрічі з представниками громадянського суспільства – активними учасниками революційних подій 1990, 2004, 2013-2014 років, а також захисниками держави та представниками інтелектуальної еліти, що відбулася 21 листопада під головуванням Президента України Володимира Зеленського.

Глава держави зазначив, що найбільшим здобутком трьох революцій є нова свідомість громадян і влади.

«Кожен громадянин знає: зміни дійсно можливі. Фраза «від мене нічого не залежить» — це міф. Разом ми можемо все», — наголосив Президент України.

Зі свого боку Прем’єр-міністр також відзначив, що революційні події змінили багатьох людей, а отже змінили Україну. Він наголосив, що країна ніколи не зверне з європейського шляху, адже це ключовий пункт нового суспільного договору між українцями та державою.

«Не сумніваюся, що Україна стане членом Європейського Союзу. Але не менш важливо, як ми — держава і суспільство — будемо проходити цей шлях, будемо рухатися до європейських стандартів. Це щоденні зміни, щоденна робота, яка змінює наше життя. Ми відмовляємося від радянських рудиментів у свідомості, в економіці, ми стаємо відвертішими та толерантнішими. Вчимося піклуватися та підтримувати один одного. Змінюється наша політична культура, змінюється суспільство», — зазначив Денис Шмигаль.

Очільник Уряду наголосив, що цього б не сталося без доленосних подій 1990, 2004 та 2013-14 років: «І саме тому ми назавжди у боргу перед тими, хто поклав своє життя заради кращого майбутнього України».

«Ми не просто продемонстрували, що прагнемо жити за європейськими стандартами. Ми стали відкритішими для світу, а світ став відкритішим до України. Щодня наші міжнародні партнери демонструють це.  Ми довели всім, що український народ — це невід’ємна частина європейської родини, яка своєю історією, своєю культурою та своєю мовою створює своє майбутнє», — підкреслив Прем’єр-міністр.

Крім того, присутні відзначили унікальний формат зустрічі між учасниками трьох революцій та бойових дій на сході України, а також вшанували пам’ять всіх, хто загинув за Україну.

Заступниця Голови Верховної Ради України Олена Кондратюк поінформувала про поточний стан справ у Парламенті.

За словами виконуючої обов'язки Голови Парламенту, законодавчий орган працює у звичному режимі, проводяться апаратні наради, спільно з Апаратом забезпечується стабільне функціонування інституції.

«На жаль, на COVID-19 хворіє 27 народних депутатів і 34 працівника Апарату Верховної Ради України. Ми бажаємо нашим колегам і всім, хто зараз хворіє, якнайшвидшого одужання, - повідомила Олена Кондратюк на своїй Facebook сторінці. - Що стосується відновлення антикорупційного законодавства та розв'язання конституційної кризи, то над цим працює робоча група Парламенту. До робочої групи входять представники всіх депутатських фракцій та груп, а також трьох профільних Комітетів Верховної Ради України».

Як зазначила в.о. Голови Верховної Ради, засідання групи відбувається в закритому режимі, аби ніщо не заважало пошуку оптимальних і фахових варіантів виходу із ситуації. При деяких умовах, як зазначала місія Пета Кокса, такий формат роботи депутатів є необхідним і прийнятним в європейських парламентах.

«Сподіваюся, що до 1 грудня робоча група напрацює і представить суспільству відповідні законопроєкти. Це буде спільне бачення того, як повертати електронне декларування й відповідальність за недостовірне декларування та яким чином буде вирішуватися конституційна криза», - підкреслила Олена Кондратюк.

Вона також наголосила, що у Парламенті стурбовані тим, що Уряд досі не подав доопрацьований проєкт Державного бюджету України на 2021 рік.

«Парламент готовий розглядати проєкт Держбюджету на наступний рік в другому читанні, як тільки він буде готовий. Мені особисто, як і багатьом народним депутатам, дуже би не хотілося повертатися до ганебних «бюджетних новорічних ночей»», - зауважила Олена Кондратюк.

На цьому 24 листопада наголосив голова ОДА Сергій Борзов, в ході робочої поїздки до Калинівського району. Тут очільник області ознайомився із ходом будівельних робіт у Калинівській центральній районній лікарні, де наразі тривають ремонтно-будівельні роботи у приймальному відділенні. Також голова ОДА оглянув капітально відремонтований міський стадіон ДЮСШ «Авангард» в місті Калинівка.

Як ідуть ремонтні роботи керівник ОДА проінспектував разом із новопризначеним головою Калинівської РДА Богданом Зубчиком та новобраним головою Калинівської міської громади Василем Поліщуком. За переконанням Сергія Борзова, тепер саме їм співіснувати в нових адміністративно-територіальних умовах.

«Калинівчани чекають на завершення ремонту в лікарні. Майже місяць, як Калинівську лікарню райрада передала міській територіальній громаді, - відмітив Сергій Борзов. - Сьогодні тут триває ремонт приймального відділення – до кінця року мають повністю завершити. Ще весною пік коронавірусу медики там відчули на собі. Спочатку було 70 ковідних ліжок, потім додали ще 10, а тепер готують плюс 70».

Очільник області підкреслив, що найціннішим в Калинівській лікарні є киснева станція, яка сама виробляє кисень. Питання не стільки в ціні – 400 тис. грн., а в дефіциті. Попри те, що виробник - Україна, комплектуючі поставляються з Італії. А їх нема.

Обидва об’єкти будівництва є важливою складовою соціальної інфраструктури громади. Адже наявність сучасного приймального відділення лікарні, особливо в умовах пандемії коронавірусу, дає змогу лікарям швидше та якісніше надавати медичні послуги населенню, тим самим рятуючи життя людей. 

В свою чергу, завдяки реконструкції стадіону, створено сприятливі умови для занять спортом всіх категорій населення громади і району, проведення спортивних змагань, а також це допомагає вирішити актуальну проблему сьогодення - незайнятість дітей, підлітків та молоді завдяки впровадженню спортивних гуртків, секцій, клубів.

До слова загальна вартість капітального ремонту стадіону становить 7890,940 тис грн, в тому числі за рахунок ДФРР 4715,504 тис грн (60%), решта – співфінансування з місцевого бюджету. Наразі будівельні роботи завершено в повному обсязі.

Підсумовуючи побачене Сергій Борзов позитивно оцінив реалізацію зазначених проектів та наголосив, що розвиток територій та осучаснення інфраструктури в громадах є першочерговим завданням новообраних депутатів та голів ОТГ.

Майже 28 тисяч пацієнтів нині перебувають на стаціонарному лікуванні від коронавірусної хвороби, і така динаміка зберігається впродовж останніх двох тижнів. Про це повідомив Прем'єр-міністр Денис Шмигаль на традиційній селекторній нараді з питань запобігання поширенню коронавірусної хвороби, що відбулася під головуванням Президента Володимира Зеленського. Глава держави та керівник Офісу Президента Андрій Єрмак сьогодні продовжили роботу у звичайному режимі, перебуваючи в Офісі.

Головний державний санітарний лікар Віктор Ляшко також зауважив, що тижнева динаміка захворюваності стабілізувалася. Президент поцікавився, чи покращилася ситуація з носінням масок. Голова Національної поліції Ігор Клименко повідомив, що було виписано 1300 штрафів за порушення щодо носіння масок.

Було констатовано, що українці в цілому стали відповідальніше ставитися до заходів карантину.

«Карантин вихідного дня та додаткові заходи безпеки дають свої результати. Ми маємо зробити все, щоб уникнути повного локдауну. Поки статистика показує, що нам вдається стримувати прогнозоване зростання. Також важливо відновити всі економічні програми та розпочати нові, щоб допомогти якомога більшій кількості людей. Адже епідемічна ситуація по всьому світу впливає на економіку», – констатував Володимир Зеленський.

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль повідомив: минулого тижня за дорученням Президента уряд розробив план дій з підтримки бізнесу та окремих галузей.

«А вже цього тижня Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства має допрацювати показники з підтримки окремих галузей, які постраждали через запровадження карантинних обмежень. Держава підтримає підприємців», – зазначив очільник уряду.

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков підписав Закон України “Про внесення змін до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України” (щодо особливостей адміністрування податків в цілях фінансування видатків, визначених пунктами 31-34 статті 14 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік") (відповідний законопроект № 4120) та Закон України  про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (щодо реалізації положень статті 11 Закону України "Про ринок природного газу") (зареєстровано як законопроект № 4119). 

Цими законами визначено додаткові джерела фінансування Фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19 у сумі 8,9 млрд грн. Зокрема, для забезпечення готовності та реагування закладів охорони здоров’я на спалахи цієї хвороби, надання медичної допомоги пацієнтам, а саме: для закупівлі засобів індивідуального захисту, реактивів, тест-систем, медичних виробів, дезінфекційних засобів, на придбання медичного та лабораторного обладнання для проведення лабораторних (визначення гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, методом ПЛР) та рентгенологічних досліджень, здійснення ефективного та якісного лікування та інше.

Також врешті вирішено питання щодо виплати заборгованості заробітної плати шахтарям. Адже тепер з'являється можливість забезпечити додаткові джерела фінансування видатків на реструктуризацію вугільної галузі з метою погашення заборгованості із заробітної плати працівникам державних вугледобувних підприємств. Загалом, вугільна галузь отримає 1,4 млрд грн. 

24 листопада під керівництвом голови обласної державної адміністрації Сергія Борзова відбулась селекторна нарада з головами РДА та головними лікарями області.

Основні питання стосувалися централізованого забезпечення лікувальних закладів киснем, розгортання додаткових ліжок та страхування медичних працівників закладів охорони здоров’я області.

Учасники наради поінформували про ситуацію в кожному з районів та озвучили проблемні питання, які необхідно вирішити на місцях.

 «На сьогодні в області розгорнуто 2029 ліжок у 23 опорних лікарнях. – зазначив Сергій Борзов. – За дорученням Офісу Президента України, необхідно перепрофілювати 50% ліжкового фонду області під лікування пацієнтів із підозрами та хворих на COVID – 19  - це 3595 ліжок. Потенційне розширення, 1478 ліжко-місць, необхідно забезпечити до завтра, 25 листопада. Із киснем  (централізовано та концентраторами)  - 1131 ліжко або 55,7%».

За словами голови ОДА, на забезпечення подачі киснем Вінниччині виділено 13, 05 млн. грн. державної субвенції. За ці кошти буде обладнано 764 ліжка.

На сьогодні з обласного бюджету закуплено та поставлено 73 кисневих концентратори, а до кінця тижня очікується поставка ще 327 концентраторів за рахунок державної субвенції, ще 43 - за рахунок субвенцій місцевих бюджетів. Це плюс 443 ліжка.

«Звертаюсь до всіх керівників: робіть резерв кисню! Кисневих заводів в Україні не так багато. Купуйте балони і заправляйте киснем. Використовуйте державну субвенцію. Треба думати наперед. Сподіваюсь, будете працювати сумлінно. Не чекайте. Люди чекати не будуть», - підкреслив Сергій Борзов.

У ході наради також обговорили завершення поточного бюджетного року та формування місцевих бюджетів на наступний, 2021 рік.

«Ми маємо нестандартне завершення року, адже будемо створювати бюджети на новій адміністративно-територіальній основі, з новими викликами та змінами до чинного законодавства. Завершення поточного року є досить складним. Як і зазвичай, ми маємо не допустити заборгованості із заробітної плати та енергоносіїв», - зауважив директор Департаменту фінансів ОДА Микола Копачевський.

Керівник профільного департаменту акцентував увагу на основних напрямках роботи та вирішення проблемних питаннях на місцях, а також ознайомив присутніх зі змінами чинного законодавства щодо формування бюджетів. 

«Що стосується формування бюджету, то усі ті бюджети, які прийняті до кінця року, виконуються як і раніше. Бюджети сільських рад виконуватимуться вже новоствореними ОТГ, які вноситимуть зміни. Але до кінця року ці бюджети виконуватимуться окремо. З нового року вже прийматиметься  бюджет об’єднаної територіальної громади»,  - пояснив Микола Копачевський.

Україна - держава вільних людей, які в різні часи її історії мужньо відстоювали право на свободу, незалежність та можливість рухатися вперед. Сьогодні, в День Гідності та Свободи, ми згадуємо події, які було пройдено на нашому шляху європейського розвитку, а також героїв, чия відвага та громадянський подвиг вплинули на хід історії.

В Україні живуть сміливі та мужні люди, які щодня захищають територіальну цілісність та суверенітет країни, працюють на благо своєї держави, відстоюючи особисту і суспільну справедливість. Це покладає на всіх нас величезну відповідальність та обов’язок - зробити все для того, щоб у нашій державі врешті запанував мир та спокій, а кожен відчував захищеність та впевненість у завтрашньому дні. Ми маємо багато працювати та об'єднувати зусилля задля впровадження кращих стандартів життя та європейських прав і свобод.

Незважаючи на виклики, які так часто постають перед Україною, у нас одна мета - розбудова демократичної, незалежної та економічно сильної країни. І я щиро вірю в те, що щоденною чесною та кропіткою працею, виваженими та продуманими кроками, ми разом її досягнемо!