У разі звільнення членів Уряду вакантні посади необхідно заповнити якнайшвидше. Про це заявив Голова Парламенту Дмитро Разумков в ефірі телеканалу ICTV.

На його думку, якщо будуть звільнені міністри, стосовно яких Верховна Рада у вівторок розглядатиме питання про відставку, не можна затягувати із призначенням на вакантні посади очільників міністерств. Голова Верховної Ради вважає неприйнятним, коли міністерство тривалий час очолюється виконуючим обов’язки.

«Тому що коли людина - виконуюча обов’язки, навряд чи вона добре виконує свої обов’язки. Керівник міністерства, згідно з Конституцією, повинен бути призначений Парламентом за поданням коаліції фракцій або в даному випадку - монобільшістю», - підкреслив Дмитро Разумков.

Він зазначив, що у вівторок Верховна Рада розглядатиме питання про відставку Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, Міністра інфраструктури та Міністра охорони здоров’я.

За словами Голови Верховної Ради, перед голосуванням за звільнення міністра важливо знати, хто замість нього очолить відповідний орган виконавчої влади і в який термін.

Дмитро Разумков також зазначив, якщо Парламент схвалить відставку зазначених вище трьох міністрів, призначення нових очільників міністерств може відбутися вже на поточному тижні. «Затягувати із цим процесом точно не варто. Однак давайте ще дочекаємося голосування», - зазначив Голова Верховної Ради.

 

Минулого тижня сучасне обладнання вже привезли у Могилів-Подільську лікарню. Цього тижня ще дві вінницькі опорні лікарні отримають  комп’ютерний томограф - Бершадська і Гайсинська.

10 приймальних відділень області, у рамках програми Президента України Володимира Зеленського «Велике будівництво», після реконструкції, отримають сучасне обладнання: КТ, УЗД та цифровий рентген.

Усього в Україні буде реконструйовано та оснащено сучасним діагностичним обладнанням 177 приймальних відділень.

«Загальна вартість реконструкції Бершадської лікарні - 52,5 млн грн. Оновленою будівлею приймального відділення я задоволений,- коментує голова ОДА Сергій Борзов.- Поліклініку та «швидку допомогу» реконструювали під відділення невідкладної (екстреної) медичної допомоги саме задля необхідного забезпечення.  Відтепер тут є всі умови для швидкості реагування на невідкладні стани - діагностика  та госпіталізація пацієнтів. Як працює електропідйомник - перевірив особисто. Тут зроблена нова система  вентиляції, пожежна сигналізація, відеоспостереження і проведений кисень. В інфекційному блоці збудована окрема система каналізації».

Перебуваючи у Бершаді, очільник області  оглянув новий блок для карет «швидких допомог» та нещодавно встановлений генератор подачі електроенергії. Для місцевої «екстренки» закуплена апаратура та інвентар на 2,2 мільйони гривень.

Бершадська окружна лікарня інтенсивного лікування має ліжковий фонд - 190 цілодобових ліжок ( з них «ковідних» - 130). В лікарні цілодобово чергують лікарі невідкладної медичної допомоги: хірург, педіатр, акушер гінеколог, анестезіолог; середні медичні працівники: рентгенлаборант, клінічний лаборант.

«До речі, тут є своя лабораторія. Там  мене запитали про зарплати медикам. На їх розмір, як голова облдержадміністрації, я вплинути не можу. Але порадив меру Бершаді Віталію Драгану взяти за приклад рішення влади Вінниці: з міського бюджету виділяти субвенцію для медиків, які сьогодні працюють із ковідними пацієнтами. Треба знаходити можливості підтримувати жителів своїх громад. Можливо, місцеві підприємці, фермери теж захочуть підтримати таку ініціативу. Один в одного потрібно вчитися. А допомагати медикам - це завжди благородна справа. І вдячна»,- зазначив Сергій Борзов.

Непросто сьогодні очолювати лікарню, підкреслив очільник області: « Розумію Лілію Іванівну Брикулю, якій треба бути одночасно і головним лікарем, і менеджером. Але тут і пальми намагаються виростити на клумбі біля лікарні - південний район Вінниччини, чому б і ні?».

 

 

Сьогодні, 17 травня, в онлайн-режимі відбулася нарада Департаменту охорони здоров’я та реабілітації та Департаменту фінансів облдержадміністрації за участю представників райдержадміністрацій і територіальних громад, відповідальних за укладення договорів із аптечними закладами для безперебійного забезпечення пацієнтів препаратами інсуліну та десмопресину.

Перший заступник Голови ОДА Наталя Заболотна зауважила: «Враховуючи численні звернення головних бухгалтерів районних державних адміністрацій та територіальних громад до обласної державної адміністрації, виникла термінова потреба в проведенні спільної наради з представниками райдержадміністрацій і територіальних громад, відповідальними за укладення договорів з аптечними закладами для безперебійного забезпечення пацієнтів препаратами інсуліну та десмопресину», – підкреслила Наталя Заболотна.

За її словами, відповідно до розпорядження голови обласної державної адміністрації від 30 квітня 2021 року № 370 «Про внесення змін до обласного бюджету на 2021 рік» кошти субвенції на лікування хворих на цукровий діабет інсуліном та нецукровий діабет десмопресином перерозподілено між відповідними місцевими бюджетами. Під час перерозподілу призначення травня 2021 року залишено за районними бюджетами для завершення розрахунків із аптечними закладами, а призначення червня та додаткові кошти субвенції (квітень, травень, червень) передані до бюджетів територіальних громад, на баланс яких відійшли заклади охорони здоров’я вторинного рівня.

«Національна служба здоров'я України у 2021 році почне адмініструвати програму реімбурсації інсулінів. Завдання - забезпечити доступ пацієнта до безоплатних препаратів інсуліну. З липня 2021 року також передбачені зміни в категоризації пацієнтів, які претендують на отримання інсулінів. Цьогоріч на реалізацію програми виділено 1 млрд грн», – зауважила Наталя Заболотна.

Посадовиця наголосила на необхідності проведення ревізії реєстру наявних інсулінозалежних мешканців в новостворених громадах. За її словами, наразі переважна більшість територіальних громад області мають чітко відпрацьовану процедуру укладення та виконання тристороннього договору на інсуліни. Однак, виділених коштів за субвенцією, прогнозовано, не вистачить. А відтак, громади мають здійснювати дофінансування. Співфінансування і розповід має здійснюватися пропорційно до кількості пацієнтів, що мають право на забезпечення інсуліном та десмопресином.

«Кожна територіальна громада, їхні сімейні лікарі і центри первинної медико-санітарної допомоги мають перевірити реєстри  пацієнтів для безперебійного забезпечення хворих на цукровий діабет препаратами інсуліну та нецукровий діабет десмопресином», – підкреслила Наталя Заболотна.

Як повідомила своєю чергою директор Департаменту охорони здоров’я та реабілітації ОДА Ольга Задорожна, з початком адміністрування цієї програми НСЗУ посилить контроль за випискою препаратів інсуліну відповідно до категоризації через застосування електронних інструментів. Тобто діятиме електронний рецепт – такий, який зараз працює в програмі «Доступні ліки».

«Чітких нормативних документів поки що немає, однак схема роботи наступна: лікар-ендокринолог складає план лікування і призначає певний препарат інсуліну. Потім сімейний лікар виписує електронний рецепт, відповідно до визначеного ендокринологом плану лікування. Кожен пацієнт буде верифікований через електронну систему охорони здоров'я. Чіткі правила та достовірні електронні дані дозволять нам бачити реальну картину споживання препаратів інсуліну, правильно розраховувати потребу в фінансуванні та розвивати програму реімбурсації інсулінів, розширюючи доступ до препаратів різних категорій пацієнтів», – підкреслила очільниця профільного департаменту.

 

Українська держава сьогодні робить перший крок до електронної демократії – єдиний портал державних послуг «Дія» запускає місцеві петиції. Про це розповів Президент України Володимир Зеленський під час виступу на Diia Summit Spring 2021 у межах Всеукраїнського форуму «Україна 30. Цифровізація».

Уряд незмінно налаштований на продовження реалізації реформи корпоративного управління та інших ключових для України реформ. На цьому наголосив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час зустрічі з послами країн Групи семи та Представництва ЄС в Україні, що відбулася 14 травня.

Глава Уряду зауважив, що Україна з допомогою міжнародних партнерів має гарну можливість реалізувати реформу корпоративного управління за найвищими стандартами.

«Разом із країнами Групи семи й міжнародними фінансовими партнерами ми маємо шанс розпочати нову сторінку у впровадженні реформи корпоративного управління на головних стратегічних компаніях України», — відзначив Денис Шмигаль.

За словами Прем’єр-міністра, одним із перших кроків для перезапуску реформи корпоративного управління має стати відновлення роботи номінаційного комітету.

«Було б добре бачити комітет, який би став не тільки інструментом відбору якісних кандидатів для наглядових рад, але й майданчиком для обговорення проблемних питань, які у нас виникають у багатьох компаніях», — сказав Глава Уряду.

Під час зустрічі Денис Шмигаль запропонував Голові Представництва ЄС в Україні Матті Маасікасу долучити до роботи номінаційного комітету представників Європейського Союзу.

Також Прем’єр-міністр зазначив, що в четвер, 13 травня, відбулася зустріч представників Уряду й Офісу Президента з членами Наглядової ради НАК «Нафтогаз України». За словами Дениса Шмигаля, держава готова підписати контракти з членами Наглядової ради на той самий термін, що й із генеральним директором.

«Членам Наглядової ради НАК «Нафтогаз України» надійшла пропозиція від акціонера залишитися на рік. За цей час ми проведемо прозорий і публічний відбір кандидатів до нової Наглядової ради, а вже після цього конкурс на нового СЕО компанії. Уряд готовий зробити кроки на зустріч заради того, щоб забезпечити стабільність компанії в цей перехідний період», — підкреслив Прем’єр-міністр.

Також Денис Шмигаль відзначив, що на зустрічі з членами Наглядової ради НАК «Нафтогаз України» вони обговорили можливість приєднання до Ради представника Сполучених Штатів. Він додав, що Уряд сподіватиметься на позитивне рішення Наглядової ради.

Якість освіти у школах в містах та у сільській місцевості має бути однаковою. Про це сказав Голова Верховної Ради Дмитро Разумков, відвідуючи Міжнародний дитячий табір “Артек” на Київщині. “Сьогодні табір знаходиться на Київщині, а не там, де ми звикли його бачити, в українському Криму. Але я впевнений, що це тимчасово”, - додав він.

Голова Верховної Ради відзначив інноваційні підходи в навчанні, можливість проводити дослідження. Він також зауважив, що такі методи важливо впроваджувати у різних закладах освіти. “Ті напрацювання, що є в “Артеці”, ми будемо намагатися впроваджувати в інших школах. Тим більше, фактично більша частина з них зараз - в онлайні. І цю інформацію можна використовувати в будь-якому населеному пункті, де є інтернет”, - уточнив він. 

Водночас, Голова Парламенту висловив сподівання, що невдовзі ситуація з COVID-19  стабілізується, і школярі повернуться до звичного відвідування шкіл. На його думку, такий формат навчання є більш ефективним. Разом із тим, Дмитро Разумков зазначив, що онлайн-уроки дозволять покращити якість навчання в сільській місцевості, де не завжди вистачає вчителів та технічних засобів. “Там  треба впроваджувати онлайн-уроки, залучати більше технічних можливостей для того, щоб урівнювати баланс між селом та містом”, - сказав він.

Голова Верховної Ради ознайомився з роботою навчальних лабораторій Інноваційного освітнього центру, взяв участь у презентації культурно-освітнього проекту «100 Перемог України очима артеківців» та поспілкувався з представниками дитячого самоврядування і дитячими співдружностями. Зараз у дитячому таборі триває тематична зміна “Освітні інновації та технології”, учасниками якої стали 750 дітей пільгових категорій з усієї України. 

“Мені дуже приємно, що саме таке майбутнє зростає в Україні: освічені, цілеспрямовані, глибокі діти та підлітки. Зараз вони учні, а вже за кілька років почнуть реалізовувати себе у різних галузях. І ми маємо робити все для того, щоб вони зростали щасливими, успішними та пов’язали своє майбутнє з Україною”, - наголосив Дмитро Разумков.

Разом із Головою Парламенту "Артек" відвідали: Голова Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак та голова підкомітету з питань професійно-технічної та фахової передвищої освіти Ольга Коваль.

Відео за посиланням: https://fex.net/uk/s/3cmsnxp

У День пам’яті жертв політичних репресій було встановлено кошик квітів від Президента України Володимира Зеленського до меморіального знака на в’їзді до Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили».

Уряд України та Уряд Французької Республіки уклали чотири рамкові угоди на загальну суму понад 1,3 млрд євро. Підписання угод відбулося в межах офіційного візиту Міністра економіки, фінансів та відновлення Французької Республіки Бруно Ле Мера у Київ 13 травня.

За словами Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, укладені міжурядові угоди сприятимуть розвитку країни, покращенню життя українців та підвищенню рівня кооперації з Французькою Республікою.

Сторони підписали угоди, які передбачають реалізацію проектів щодо:

  • постачання 130 електровозів компанією «Альстом» на загальну суму до 900 млн євро. Рівень локалізації виробництва становитиме 35%.
  • постачання спеціалізованої рятувальної техніки для роботи на висотних будівлях, 370 автодрабин на суму до 300 млн євро. Цей проект має стати основою для оновлення пожежної техніки для гасіння пожеж та рятування людей у висотних будівлях.
  • покращення водопостачання у Луганській області на суму 70 млн євро. Доступ до якісної питної води отримають мешканці понад 20 міст та селищ.
  • покращення водопостачання у Києві на суму 70 млн євро. Реалізація проекту дозволить покращити якість питної води в столиці України для понад 25% її мешканців.

«Усі проекти передбачають локалізацію на українських підприємствах від 30% та вище. Що цілком відповідає нашій стратегії розвитку національного виробництва», — зауважив Денис Шмигаль.

Як зазначив очільник Уряду під час підписання, відповідно до нової Стратегії національної безпеки, Французька Республіка є однією з десяти стратегічних партнерів України.

«Для нас вкрай важливо продовжувати високий рівень співробітництва, який наразі сформувався між нашими країнами», — наголосив Глава Уряду України.

Прем’єр-міністр подякував Французькій Республіці за підтримку, яку вона надає Україні.

Підписання угод відбулося за онлайн-участі Президента України Володимира Зеленського. Глава держави привітав підписання угод та зазначив: важливо, що такі проекти реалізуються на високому державному рівні.

Зі свого боку Міністр економіки, фінансів та відновлення Французької Республіки Бруно Ле Мер підкреслив, що Україна має значний економічний потенціал і можливості. Він додав, що в України та Франції багато спільного для того, щоб разом працювати на майбутнє.

Верховна Рада та місцеві органи влади повинні розвивати професійні відносини, щоб допомогти громадянам пройти випробування, пов'язані з економічною кризою, війною на сході України та пандемією COVID-19.

 «Пеклом на землі» назвали вбивчу акцію комуністичного режиму у Вінниці – масове знищення мирного населення обласним УНКВС. Понад 20 тисяч вінничан було репресовано: 13 475 розстріляно, за іншими даними – 16 806. Сьогодні, 16 травня, у третю неділю травня Україна вшановує пам’ять жертв політичних репресій. Вінничани мають пам’ятати про «Великий терор».

Президент Володимир Зеленський взяв участь у презентації Кіберцентру UA30, створеного на базі Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України з метою захисту державних інформаційних ресурсів, об'єктів критичної інфраструктури та українського кіберпростору загалом. 

Глава держави ознайомився з роботою Урядової команди реагування на комп’ютерні надзвичайні події України (CERT-UA), яка розміщується в Кіберцентрі. 

Як розповів голова Держспецзв’язку Юрій Щиголь, це єдина в Україні команда, що входить до міжнародного Форуму команд реагування на інциденти безпеки (FIRST). CERT-UA взаємодіє з понад 500 подібними командами реагування по всьому світу з метою дослідження кіберінцидентів та обміну інформацією про кіберзагрози з фахівцями державного та приватного секторів.

Серед основних функцій CERT-UA – реагування на кіберінциденти та дослідження цифрових даних, інформування про кіберзагрози та вразливості, дослідження шкідливого програмного забезпечення, обмін даними про кіберінциденти. У CERT-UA виявляють і реагують на такі інциденти в усій країні.

Заступник голови Держспецзв’язку Віктор Жора продемонстрував, як Урядова команда запобігає кібератакам на електронні пошти державних службовців.

Володимир Зеленський також оглянув тренінговий кіберцентр, призначений для відпрацювання реальних сценаріїв кібератак у навчальному середовищі – «пісочниці» – та отримання практичних навичок і вмінь, необхідних для реагування на кіберзагрози в сучасних умовах. У присутності Глави держави фахівці відпрацювали сценарій кібератаки на технологічну систему вітрової електростанції.

За словами Віктора Жори, у тренінговому кіберцентрі реалізовано 27 сценаріїв різного рівня складності – від студента до професіонала у сфері кібербезпеки.

У тренінговому центрі проводяться навчання, тренінги та моделювання загроз інформаційній безпеці. Можливості кіберцентру дають змогу проводити навчання одночасно для двох команд по 10 осіб.

Президент подякував усім фахівцям, які були залучені до створення Кіберцентру UA 30.

«Це сучасні професійні молоді люди. Загалом це приклад того, що Україна змінюється не просто на словах. Це перший такий центр в Україні, і це прекрасний початок. Будемо продовжувати», – сказав Глава держави.

Володимир Зеленський зауважив, що в Україні буде створено навчальний заклад для підготовки фахівців з кібербезпеки.

«У нас великі плани щодо підготовки таких спеціалістів. Окрім центру, ми готуємося до відкриття університету для підготовки фахівців у сфері кібербезпеки. Скоро будемо його презентувати. Україна має ростити таких фахівців з 15-16 років, щоб вони нікуди не їхали. Пропонувати їм роботу, а вони нам забезпечать безпечне життя», – наголосив Президент.

Віце-прем’єр-міністр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров розповів про мету – щоб до 2030 року Україна стала однією з провідних країн з погляду кіберзахисту.

«Ми разом з вами, пане Президенте, робимо реформу IT-освіти в нашій країні. Ми хочемо, щоб той потенціал, який є в нашій країні, розвивався, і до 2030 року ми могли його максимально реалізувати. Щоб нашу країну у світі знали не тільки як країну, яка має надійну інфраструктуру, а й з точки зору людського капіталу, що у нас є найкращі спеціалісти», – зазначив Михайло Федоров.

Президент України Володимир Зеленський провів зустріч зі Спікером Сеймасу Литовської Республіки Вікторією Чмілітє-Нільсен.

Глава Української держави відзначив важливість першого офіційного візиту Спікера в Україну як свідчення традиційно високої динаміки українсько-литовського політичного діалогу.

Президент подякував Литві за підтримку територіальної цілісності й суверенітету України.

«Ми дуже дякуємо за постійну підтримку. З початку війни Литва першою підтримала Україну й не визнала анексію Криму», – сказав Володимир Зеленський.

Глава держави запросив Спікера Сеймасу Литовської Республіки на святкування 30-річчя незалежності України.

Володимир Зеленський привітав рішення Президента Литовської Республіки Гітанаса Наусєди взяти участь в інавгураційному саміті Кримської платформи.

«Для нас це важливий момент, тому що майданчика щодо деокупації Кримського півострова не було багато років», – наголосив Президент.

Співрозмовники обговорили заходи, яких вживають Україна та Литва з метою подолання наслідків пандемії COVID-19, та відзначили важливість забезпечення справедливого доступу країн до сертифікованих вакцин.

Володимир Зеленський висловив подяку Вікторії Чмілітє-Нільсен та всім депутатам Сеймасу за ухвалення 27 квітня Резолюції із засудженням провокаційних дій РФ та висловленням підтримки нашій державі.

«Саме такі рішучі кроки наших міжнародних партнерів допомогли зменшити градус напруги вздовж кордонів України та в тимчасово окупованому Криму», – зазначив Глава держави.

Водночас Президент закликав не втрачати пильності та вживати дієвих заходів для стримування агресивних дій Росії.

Володимир Зеленський поінформував Спікера Сеймасу про тривалу мілітаризацію Кримського півострова та стрімке погіршення гуманітарної ситуації внаслідок порушення окупаційною владою прав людини. Глава держави привітав бажання литовської делегації відвідати адміністративну межу з окупованим Кримом у Херсонській області та поспілкуватися з внутрішньо переміщеними особами.

Володимир Зеленський також привітав утворення 11 травня 2021 року в Сеймасі Литовської Республіки парламентської платформи з деокупації Криму.

Президент позитивно відзначив високу динаміку українсько-литовського міжпарламентського співробітництва як у двосторонньому форматі, так і в межах міжпарламентських асамблей міжнародних організацій.

«Очікую на подальше зміцнення співпраці між законодавцями України та Литовської Республіки», – зазначив Володимир Зеленський.

Сторони також обговорили стратегічну мету України щодо політичної асоціації та економічної інтеграції до Європейського Союзу.

Глава держави відзначив важливість підписання спільної Декларації президентів України та Литви про європейську перспективу України.

«Литва першою підписала двосторонню Декларацію про підтримку українського прагнення до Європейського Союзу. Хочу за це подякувати Президенту Наусєді», – сказав Володимир Зеленський.

Президент України закликав Литву долучитися до переконання європейських партнерів у доцільності підписання з Україною двосторонніх декларацій про європейську перспективу.

Спікер Сеймасу Литви ще раз підтвердила запрошення, висловлене раніше Володимиру Зеленському литовським Президентом Гітанасом Наусєдою, взяти участь у Четвертій Міжнародній конференції з питань реформ в Україні, яка відбудеться у Вільнюсі 7-8 липня 2021 року. Глава Української держави подякував литовській стороні за активізацію підготовчого процесу до проведення конференції.

Уряд затвердив передачу низки майнових комплексів у комунальну власність громад. Як підкреслив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, вони будуть використані для облаштування амбулаторій.

«Реформа децентралізації дає свої плоди: все більше громад стають самодостатніми й багатшими, і вони постійно покращують свій життєвий простір та сервіси. Передача майна в комунальну власність громад Чернігівщини допоможе їм покращити якість надання медичних послуг», — зазначив очільник Уряду.

Прем’єр-міністр також відзначив, що Уряд зацікавлений у розбудові потужних регіонів по всій країні. Для цього була затверджена Державна стратегія регіонального розвитку до 2027 року.

«Це один з основоположних документів і дороговказів до реалізації нашої мети. Сьогодні ми затверджуємо План заходів на два роки, який фіксує чіткі завдання та заходи на шляху реалізації відповідної стратегії», — сказав Денис Шмигаль.

За словами Глави Уряду, План включає понад 200 заходів у різних напрямках.

«Йдеться, наприклад, про такі важливі ініціативи як удосконалення правових умов розвитку сільського туризму, розробку онлайн-платформи моніторингу та оцінки розвитку регіонів та громад, зростання доступності меддопомоги з застосуванням телемедицини тощо», — зауважив Прем’єр-міністр.

Наразі завершується розробка Концепції національної системи стійкості, яка передбачає забезпечення базових вимог НАТО. Про це заявив Президент Володимир Зеленський під час виступу на форумі «Україна 30. Безпека країни» у Києві.

У п’ятницю, 7 травня, Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль провів телефонну розмову з Прем’єр-міністром Грузії Іраклієм Гарібашвілі. Очільники Урядів обговорили розвиток співробітництва, нові напрямки співпраці, протидію поширенню COVID-19 та зміцнення обороноздатності.

Денис Шмигаль привітав Іраклія Гарібашвілі з призначенням на посаду Прем’єр-міністра Грузії в лютому цього року. Він відзначив, що Грузія є одним із важливих партнерів України.

«Ми отримали цілком нові можливості для зміцнення відносин між нашими країнами. Україна й Грузія мають дуже гарні перспективи для розвитку співпраці в галузі логістики, транзиту й торгівлі», — зазначив Прем’єр-міністр України.

Так, очільник українського Уряду запропонував Прем’єр-міністру Грузії відновити роботу Спільної міжурядової українсько-грузинської комісії з економічного співробітництва.

Під час розмови сторони також відзначили важливість посилення обороноздатності країн через запровадження стандартів НАТО та порушили питання протидії COVID-19.

Денис Шмигаль також подякував грузинській стороні за повернення в Україну Надзвичайного й Повноважного Посла Грузії. За його словами, це один із головних кроків для зміцнення двосторонніх відносин. Глава українського Уряду додав, що особиста зустріч з Прем’єр-міністром Грузії виведе міждержавні взаємини на новий рівень. Зокрема, Денис Шмигаль підтвердив готовність відвідати Грузію цього року.

Зі свого боку Іраклій Гарібашвілі зазначив, що Україна є особливим другом для Грузії, і вони налаштовані надалі розвивати двосторонні партнерські відносини.

Верховна Рада та місцеві органи влади повинні розвивати професійні відносини, щоб допомогти громадянам пройти випробування, пов'язані з економічною кризою, війною на сході України та пандемією COVID-19.

Про це заявив Голова Парламенту Дмитро Разумков в ефірі телеканалу «Україна».

«Ми повинні мати постійний якісний зв’язок із місцевою владою, вибудовувати професійні відносини, щоб допомагати людям проходити непрості випробування, які є сьогодні - це й економічна криза, і війна, і COVID-19. Впевнений, разом ми зможемо це зробити», - сказав він.

Дмитро Разумков зазначив, що в Україні триває реформа децентралізації, і значна її частина вже реалізована. Він наголосив, що великий обсяг повноважень та відповідальності переданий місцевим органам влади.

«Є питання, які ми спільно з депутатським корпусом, із місцевою владою можемо вирішувати достатньо швидко. Є питання, які потребують стратегічного вирішення, виділення коштів”, - додав Голова Верховної Ради.

Він нагадав, що 11 травня у Парламенті відбудеться засідання Консультативної ради з питань місцевого самоврядування.  «Ми зможемо обговорити важливі питання, які сьогодні потребують розгляду і турбують людей на місцях», - підкреслив Дмитро Разумков.

Сполучені Штати Америки прекрасно проінформовані про ситуацію на Донбасі й біля українських кордонів та активно підтримують суверенітет і територіальну цілісність України, заявив Президент Володимир Зеленський після зустрічі з Державним секретарем США Ентоні Блінкеном у Києві.

«Було зроблено багато кроків, щоб зупинити ескалацію, яка могла відбутися нещодавно біля наших кордонів, з боку тимчасово окупованої частини Донбасу та тимчасового окупованого Криму», – наголосив Глава держави.

Володимир Зеленський подякував за збільшення військової, технічної та фінансової підтримки України з боку Сполучених Штатів.

Глава держави також повідомив, що під час зустрічі з Ентоні Блінкеном порушував питання щодо підтримки з боку США прагнення України отримати План дій щодо членства в НАТО, а також питання безпеки в Чорному та Азовському морях.

Крім того, на зустрічі з Держсекретарем обговорювалося питання протидії реалізації проекту «Північній потік – 2», яке є дуже чутливим для України. Володимир Зеленський відзначив спільність позиції зі США в цьому питанні та подякував американській стороні за потужну санкційну політику щодо цього проекту.

Зі свого боку Ентоні Блінкен підтвердив непохитну підтримку Сполученими Штатами суверенітету й територіальної цілісності України. Він розповів, що під час візиту до Києва вшанував пам’ять тих, хто віддав свої життя, захищаючи українську демократію.

«Ми бачимо, що на кордоні з Україною зараз є концентрація російських військ, найбільша з 2014 року. Ми підтримуємо вас, ваші партнери й союзники також підтримують вас. І ми звертаємося до Росії, щоб вона перестала застосовувати агресію проти України. Ми разом з партнерами працюємо над тим, щоб Україна могла захистити себе від агресії Росії», – наголосив Держсекретар.

Ентоні Блінкен зауважив, що США продовжують ретельно стежити за ситуацією на українсько-російському кордоні, адже Росія лише частково відвела свої війська.

«Ми високо цінуємо ту виважену позицію, яку продемонструвала Україна під час цих провокативних дій», – додав він.

Держсекретар США повідомив, що обговорив з Президентом України Мінський процес щодо врегулювання ситуації на Донбасі, зокрема те, яким чином можна сприяти цьому дипломатичному процесу. Ентоні Блінкен заявив, що Україна має відновити свою територіальну цілісність у межах міжнародно визнаних кордонів, включно з Кримом.

Тарифи на оплату послуг АТ «Укрпошта», пов’язаних з доставкою пенсій населенню в готівковій формі, 30 квітня обговорили на нараді під головуванням Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля.

На нараді були присутні Міністр інфраструктури Владислав Криклій, Міністр соціальної політики Марина Лазебна, заступник Керівника Офісу Президента Юлія Свириденко, голова Пенсійного фонду Євгеній Капінус, генеральний директор АТ «Укрпошта» Ігор Смілянський, представники Мінфіну та Мінекономіки.

Прем’єр-міністр наголосив, що доставка пенсій має відбуватись максимально комфортно для людей.

«Всі державні органи та міністерства, залучені до цього процесу, мають найближчим часом виробити ефективне рішення, яке дозволить захистити як пенсіонерів, так і поштарів. Перехід на отримання пенсій з готівкової на карткову форму має відбуватись поступово та реалізовуватись як право людей, а не зобов'язання», — підкреслив очільник Уряду.

Пенсійний фонд і АТ «Укрпошта» спільно працюють над тим, як покращити якість послуг для пенсіонерів.