Топ новини

Ми - майбутнє: наймолодший Уряд, у нас наймолодший Президент та наймолодший Парламент.

Ми не боїмось! Бо коли боїшся, то програв вже на старті. 

Наш Уряд не боїться і готовий приймати рішення — скасовувати бар‘єри та обмеження. 

Обмеження на право розпоряджатись своєю землею, на рух капіталів, жорсткі обмеження для регулювання ринку праці. 

Всьому цьому точно нема місця у майбутньому! 

Роль держави має зменшуватись, а роль українця в державі має збільшуватись. 

Наш пріоритет — провести велику та малу приватизацію в Україні, бо в майбутньому це - працюючі активні підприємства, нові робочі місця для людей, це — податки в бюджет. 

Чому всі ці роки у нас не було приватизації?  Бо кожен намагався щось собі урвати. 

З нами так не буде! 

Я закликаю бізнес — не бійтесь! 

Беріть участь, купуйте активи та інвестуйте! 

А ми, Уряд, зробимо все, щоб бізнесу в Україні було комфортно. 

Комфорт — це рівні правила. 

Ми наведемо лад з монополіями. Для цього створимо незалежний та сильний АМКУ, створимо ринкові правила роботи енергетики та інфраструктури. 

Друга складова комфорту — це відсутність шахрайства та рейдерства. Для цього у нас вже є крута команда Мінюсту. 

Парламент вже прийняв законопроект для перезапуску судової системи. Ця реформа —  одна з найскладніших, але я впевнений, що скоро чесні суди будуть реальністю в Україні. 

В України гарні макроекономічні показники. Останній прогноз Світового банку покращив наш прогноз. 

Впевнений, що тільки всі разом ми можемо зробимо так, щоб через декілька років нам було чим пишатись! 

Щоб Україна була прикладом для наслідування в світі. 

Бо методи минулого в майбутньому не працюють. А ми - вже покоління майбутнього!

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков провів телефонну розмову з Президентом Бундестагу Федеративної Республіки Німеччина  Вольфгангом Шойбле. Під час розмови Дмитро Разумков подякував за стійку позицію Німеччини щодо питання територіальної цілісності та суверенітету України.

Очільники двох парламентів обговорили низку питань двосторонніх  відносин, в тому числі і ситуацію, що склалася з проектом трубопроводу “Північний потік-2”.

8 листопада, мало відбутися голосування у Парламенті Федеративної Республіки Німеччина  за законопроект, що дозволив би вивести з-під дії європейського енергетичного законодавства російський контроверсійний проект газопроводу "Північний потік-2", але розгляд питання було перенесено на наступний тиждень.

Президент України Володимир Зеленський прийняв вірчі грамоти у послів Королівства Швеція, Швейцарської Конфедерації, Грузії, Мексиканських Сполучених Штатів та Європейського Союзу.

Глава держави привітав Тобіаса Тиберга з початком його місії в Україні на посаді Посла Королівства Швеція.

Володимир Зеленський подякував шведському послу за тверду підтримку суверенітету та територіальної цілісності нашої держави й наголосив на важливості збереження позитивної динаміки, досягнутої у двосторонній торгівлі.

Президент висловив вдячність за підтримку в питанні відновлення інфраструктури Донбасу та підкреслив готовність до продовження результативного діалогу з Прем’єр-міністром Швеції Стефаном Льовеном. Українська сторона очікує на підтримку з боку Швеції проектів, спрямованих на підвищення енергоефективності, покращення стану довкілля, впровадження переробки відходів в Україні.

Під час зустрічі з Послом Швейцарської Конфедерації в Україні Клодом Вільдом Президент наголосив на пріоритетності розбудови двосторонньої співпраці у торговельно-економічній та інвестиційній сферах. Глава держави подякував за підтримку та допомогу, яку надає Україні Швейцарія, позитивно відзначивши готовність швейцарської сторони прийняти Міжнародну конференцію щодо реформ в Україні у 2021 році.

Володимир Зеленський поновив запрошення Федеральному Президенту Швейцарії здійснити візит до України.

Під час розмови з Послом Грузії в Україні Теймуразом Шарашенідзе Президент відзначив стратегічний характер українсько-грузинських відносин. Було підкреслено важливість продовження конструктивної взаємодії в рамках міжнародних організацій та координації спільних зусиль на шляху до європейської та євроатлантичної інтеграції України й Грузії.

Окрему увагу було приділено підготовці заходів на високому рівні у рамках головування України в Організації за демократію та економічний розвиток – ГУАМ у 2019 році.

З Послом Мексиканських Сполучених Штатів Ольгою Беатріс Гарсія Гійен Глава держави обговорив поточний стан і перспективи двосторонньої співпраці між країнами, заходи з активізації політичного діалогу, взаємодію у рамках міжнародних організацій, розвиток співпраці у торговельно-економічній та інших сферах.

Окремо було приділено увагу перспективам встановлення безвізового режиму між Україною та Мексикою.

Володимир Зеленський подякував Главі Представництва Європейського Союзу в Україні Матті Маасікасу за підтримку України з боку ЄС. Відзначено важливий внесок Євросоюзу у процес реформування Української держави. Президент наголосив, що європейська інтеграція та ефективне виконання Угоди про асоціацію з ЄС є стратегічним пріоритетом для України. Відзначено готовність нашої країни працювати над подальшим поглибленням секторальної інтеграції з Європейським Союзом у сферах енергетики, цифрової економіки, митної співпраці, сприяння торгівлі, а також юстиції та внутрішніх справ.

Українська сторона очікує, що питання співпраці з Україною буде серед пріоритетів нового керівництва Європейської ради та Європейської комісії.

Президент України наголосив на необхідності збереження солідарної позиції ЄС на підтримку України у протидії російській агресії.

6 листопада, Кабінет Міністрів України на своєму засіданні створив Національну комісію зі стандартів державної мови, яка також перевірятиме рівень володіння державною мовою для набуття громадянства України чи зайняття визначених законом посад. 

Кабінет Міністрів України також розпочав формування стратегії у сфері культури і мистецтва, якому передуватиме проведення соціологічного дослідження для забезпечення доступу громадян до споживання культурних послуг, доступу до мистецтва.

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков відкрив спільне засідання членів делегацій парламентів країн-учасниць групи «Балтік плюс» у Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ). «Наш парламент завжди був відкритий і максимально налаштований на співпрацю з країнами, які прагнуть миру, розвитку та злагоди», – підкреслив Дмитро Разумков.

Голова Верховної Ради відзначив, що зустріч у Страсбурзі з головами парламентів країн групи  «Балтік плюс» була плідною, та подякував за сталу позицію щодо підтримки України у збереженні її територіальної цілісності та захисту кордонів. «Ми розуміємо, що це спільні виклики, які стоять перед нашими державами», – наголосив він.

За словами Дмитра Разумкова, у ПАРЄ наявні дуже небезпечні тенденції. «Повернення російської делегації без виконання жодної резолюції, на яких наполягала ПАРЄ, – це фактично можливість поставити під загрозу базові принципи цієї організації. На жаль, не всі держави зайняли послідовну позицію з цього питання», – зауважив він.

Звертаючись до членів делегацій, Голова Верховної Ради підкреслив, що лише об’єднавши зусилля, можна досягати цілей і зберегти задекларовані принципи Ради Європи.

Дмитро Разумков нагадав про можливу перспективу розширення групи «Балтік плюс» за рахунок нордичних держав. «Зараз ведуться перемовини, і сподіваюсь, що ці країни долучаться до процесу. У такому форматі можливо напрацювати базові ідеї та принципи, які в подальшому будуть перетворені на конкретний план дій», – сказав він. 

Голова Верховної Ради також підкреслив, що в питаннях захисту інтересів України та її партнерів представники різних політичних сил в Україні працюють на спільний результат.

Президент України Володимир Зеленський поставив завдання до кінця поточного року розробити план заходів щодо зростання позицій України в рейтингу Doing Business, а також розпочати підготовку до масштабної приватизації та запровадження ринку землі.

«Я звертатимусь до міністрів з проханням забезпечити виконання таких завдань. Тимофію Милованову – міністру розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України – розробити план заходів щодо зростання позицій України в рейтингу Doing Business до 31 грудня 2019 року», – сказав Глава держави під час зустрічі з урядом та керівництвом Верховної Ради України, що відбулася в Офісі Президента.

Також Мінекономіки має розпочати підготовку до масштабної приватизації, зокрема до 31 грудня передати до Фонду державного майна України на приватизацію 500 державних підприємств.

Крім того, міністерство повинне до кінця 2019 року здійснити продаж на електронних аукціонах понад 40 єдиних майнових комплексів об’єктів малої приватизації та пакетів акцій.

«Також визначити топ-5 пріоритетних об’єктів для підготовки до великої приватизації», – зауважив Володимир Зеленський.

Як наголосив Глава держави, Мінекономіки має до 31 грудня підготуватися до запровадження ринку землі.

«Створити електронний реєстр інженерів-землевпорядників та надати їм право здійснення державної реєстрації цієї землі. Оприлюднювати 100% рішень щодо надання дозволів на зняття та перенесення родючого шару ґрунту та нормативно закріпити ведення документації з землеустрою виключно в електронній формі», – підкреслив Президент.

Володимир Зеленський також зазначив, що Мінекономіки повинне до кінця поточного року розробити нову урядову програму створення робочих місць, а також забезпечити запровадження найкращих світових практик корпоративного управління у топ-10 державних компаніях.

Міністру фінансів Оксані Маркаровій Президент поставив завдання до 31 грудня 2019 року створити сприятливі умови для підприємців шляхом підготовки законопроекту, спрямованого на запровадження дворічного мораторію на проведення перевірок ФОП та пом’якшення їхньої відповідальності за порушення встановленого порядку подання до органів контролю звітності, пов’язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій. 

Також до березня наступного року Міністерство фінансів повинне спростити проходження митних процедур шляхом запровадження в Україні програми авторизованого економічного оператора.

Володимир Зеленський наголосив, що міністр енергетики та захисту довкілля України Олексій Оржель має завершити процедуру анбандлінгу НАК «Нафтогаз» до 31 грудня 2019 року.

Також Мінекоенерго до кінця поточного року повинне спростити процедури приєднання до електричних і газових мереж, якими володіють суб'єкти природних монополій.

До 30 квітня 2020 року Міністерство енергетики та захисту довкілля має реформувати вугільну галузь.

Крім того, згідно із завданням Президента, до кінця наступного року Мінекоенерго має підготувати нормативно-правову базу для початку процесу інвентаризації лісових ресурсів України.

Міністру інфраструктури України Владиславу Криклію Президент поставив завдання до кінця поточного року забезпечити видачу дозволів на міжнародні перевезення вантажів та рух негабаритних транспортних засобів виключно в електронній формі, а також налагодити ефективний габаритно-ваговий контроль на автодорогах.

Також Владислав Криклій повинен до 30 червня 2020 року затвердити перелік об’єктів концесії на 2020-2023 роки та почати підготовку до конкурсів.

Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук під час двосторонньої зустрічі, яка відбулася 4 листопада 2019 року, закликав Міністра закордонних справ Естонської Республіки Урмаса Рейнсалу посилити протидію Північному потоку-2, у тому числі через скоординовані дії членів-країн ЄС та НАТО.

«Важливо, аби держави-члени ЄС пояснювали своїм громадянам негативні наслідки Північного потоку-2 для енергетичної безпеки Європи», – заявив Олексій Гончарук.

У відповідь Міністр закордонних справ Естонії відзначив важливість порушеного питання та погодився щодо необхідності скоординувати дії для протидії будівництву потоку.

Глава українського Уряду привітав делегацію Естонії з отриманням статусу непостійного члена Ради Безпеки ООН на період 2020-2021 років. Міністр закордонних справ подякував українській стороні за підтримку в отриманні цього статусу. Він наголосив на тому, що Естонія буде активно відстоювати українську позицію в питаннях незаконної анексії Російською Федерацією півострова Крим та тимчасової окупації окремих районів Донецької та Луганської областей задля відновлення українського суверенітету та територіальної цілісності.

Пан Рейнсалу зазначив, що Естонія підтримує «єдність євроатлантичного простору від Вашингтона до Києва – простору, в межах якого країни би могли тісно співпрацювати в політичній та економічній площинах».

Крім цього, сторони обговорили низку інших питань.

Зокрема, Олексій Гончарук зазначив, що одним із пріоритетів українського Уряду є запуск роботи Оціночної місії ЄС в частині технічних регламентів, аби розпочати обговорення  Угоди АСАА (Угоди про відповідність і прийнятність промислової продукції) – так званого промислового безвізу. 

Міністр Рейнсалу у відповідь вказав: «Україна провела низку значущих реформ. Ми дамо чіткий сигнал Європейському Союзу про те, що європейський ринок повинен бути відкритий для українських продуктів».  

Сторони також висловили бажання продовжити співпрацю в посиленні української системи кібербезпеки, впровадженні ІТ-технологій в розбудову інфраструктури, зміцненні державних інститутів.

Крім цього, Глава українського Уряду висловив сподівання на дедалі активніше збільшення обсягу товарообігу, який за 8 місяців 2019 року сягнув $175 мільйонів.

Насамкінець Прем’єр-міністр Олексій Гончарук подякував естонській стороні за всебічну гуманітарну, фінансову та технічну допомогу, а також лікування та реабілітацію 170 українців-учасників АТО/ООС. 

На цьому наголосив голова облдержадміністрації Владислав Скальський в ході щопонеділкової апаратної наради з керівниками структурних підрозділів ОДА.

Питання запровадження контролю за обігом деревини методом її електронного чіпування є, як ніколи, актуальним, адже такий контроль унеможливлює існування тіньового обігу деревини.

Керівник профільного підприємства ВОКСП «Облагроліс» Анатолій Іванець зазначив, що з 1 грудня планується на 100% впровадження електронного чіпування. Все залежить від строків поставки обладнання, яке виробляється закордоном.

Разом з тим, в області, крім підприємства «Облагроліс» та лісового і мисливського господарства системи Лісової агенції України, використовувати електронне чіпування повинні такі лісокористувачі, як військові, залізничники і дорожні господарства, які мають захисні насадження вздовж автомобільних і залізничних доріг та ряд інших підприємств, які також заготовляють деревину.

Виходячи з цього, Владислав Скальський дав доручення керівникам відповідних організацій звернутись до всіх лісокористувачів області із рекомендаціями запровадити електронне чіпування на цих підприємствах.

Президент України Володимир Зеленський повідомив, що третьою й останньою умовою для проведення зустрічі у Нормандському форматі на найвищому рівні є розведення сил і засобів у населеному пункті Петрівське на Донбасі. Воно заплановане на 4 листопада – за умови дотримання на цій ділянці режиму припинення вогню протягом тижня.

«Якщо все буде безпечно впродовж тижня, то 4 листопада ми повинні почати розведення і в Петрівському. Тому я не маю жодних сумнівів, що у нас відбудеться зустріч, якщо всі сторони прагнуть і хочуть зустрітися в Нормандському форматі. Тому що головний результат – домовленості про припинення війни», – підкреслив Президент України під час спілкування зі ЗМІ за підсумками засідання Комісії Україна – НАТО у Києві.

Глава держави нагадав, що було три умови для проведення зустрічі «Нормандської четвірки»: підтвердження тексту так званої формули Штайнмаєра, розведення військ у Золотому та розведення у Петрівському.

«Коли ми кажемо «Золоте», ми повинні розуміти, що це – Катеринівка. Є п'ять ділянок у Золотому. Чотири з них контролює українська влада, українські військові. Ми зі свого боку почали розведення в Катеринівці», – зазначив він.

Зі свого боку Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг висловив підтримку Альянсом прагнень України до встановлення миру.

«Ми ще раз вітаємо лідерські позиції Президента Зеленського, який проводить відповідну роботу, переговори для того, щоб покласти край бойовим діям на сході України. Для мене дуже велика честь зустрітися з Президентом. Коли я чую його виступи, мене це завжди надихає. Це ще раз свідчить про те, що у нас справжнє партнерство, співпраця між Україною й НАТО», – сказав він.

Керівник Апарату Верховної Ради Вячеслав Штучний провів зустріч із міжнародними неурядовими організаціями, що надають підтримку українському Парламенту в розрізі проведення парламентської реформи та розбудови його потенціалу. Основною метою дискусії стала консолідація зусиль, оптимізація ресурсів та недопущення дублювання напрацювань. Серед запрошених були присутні представники Програми USAID РАДА, Проекту ЄС-ПРООН з парламентської реформи, Національного демократичного інституту в Україні (NDI), Міжнародного республіканського інституту в Україні, Вестмінстерської фундації за демократію та Програм GIZ.

Вячеслав Штучний зазначив, що одним з ключових завдань реформи є внесення змін до Положення про Апарат Верховної Ради України і його структури з урахуванням напрацювань і досвіду передових країн світу. Він також повідомив, що найближчим часом заплановано проведення функціонального і  фінансового аудиту, на основі яких з січня 2020 року Апарат має запрацювати вже за новою штатною структурою.

Керівник Апарату наголосив на відкритості до діалогу та звернувся до представників неурядових організацій з проханням надати свої пропозиції щодо ключових напрямків реформування Парламенту. «Ми маємо працювати разом, координуючи зусилля, щоб спільно розробити план дій у довгостроковому вимірі», - сказав він.

З боку неурядових організацій були озвучені пропозиції щодо можливої підтримки у реформуванні Парламенту, включаючи роботу над вдосконаленням наскрізного законодавчого процесу та парламентського контролю, напрямками стратегічної реструктуризації Апарату, цифровою трансформацію Ради, посиленням ролі роботи з громадянами тощо.

Запрошені представники міжнародних організацій надали своє бачення щодо необхідності підвищення ефективності комунікацій, впровадження тренінгових та освітніх програм, виховання корпоративної культури, надання дорадчої допомоги народним депутатам, створення дослідницької служби, обміну аналітичними матеріалами в економічній та фінансовій сферах, активізації міжпарламентського діалогу, розробці брендингової стратегії Парламенту тощо.

Вячеслав Штучний високо оцінив роботу започаткованого нещодавно при парламенті Освітнього центру та наголосив на важливості розширення напрямків його роботи. Також, за його словами, актуальним і необхідним є проведення тренінгів для працівників Апарату Верховної Ради України. «Кожний день ми повинні отримувати нові знання та стежити за змінами у світі, у тому числі у законодавчій сфері», - зазначив він.

Керівник Апарату також зосередив увагу на необхідності реформування дослідницької та аналітичних служб. На його думку, у цій сфері мають працювати найкращі люди, справжні професіонали за високу заробітну плату. 

Підсумовуючи, Вячеслав Штучний запропонував створити робочу групу з представників неурядових організацій, визначитись з головуванням на певний період та напрацювати план дій і механізми їх втілення. «Найкращі рекомендації будуть враховані, - запевнив він. – Ми готові до діалогу. Головне – це отримати дієвий результат».

Активну участь в обговоренні питань щодо парламентської реформи взяли: Директор Програми USAID РАДА Ігор Когут, Керівник програм МРІ в Україні Віталій Шарлай, представники парламентської програми НДІ в Україні Натія Джикія та Ярина Одинак; Керівник Офісу парламентської реформи (проект ЄС-ПРООН) Євгенія Піддубна; програмний аналітик (Демократичне Врядування) ПРООН Ігор Гуцуляк; представник в Україні Вестмінстерської фундації за демократію Галина Шевчук та Директор програми Ефективне державне врядування (GIZ) Томас Майер.

3 листопада, Уряд на позачерговому засіданні ухвалив проект Бюджету-2020 до другого читання. 

«Сьогодні ми ухвалили проект Бюджету-2020 до другого читання, опрацювавши висновки Верховної Ради. Враховуючи рішення РНБО та комісії щодо розподілу коштів на інвестпроекти, Бюджет ухвалено з доопрацюванням. Ми завершимо і  якнайшвидше передамо документ до Верховної  Ради. Для нас важливий широкий діалог з нашими колегами в Парламенті та Президентом, тому відзавтра ми будемо обговорювати проект Бюджету. І, звичайно,  після подачі ми представимо людям головний фінансовий документ країни», — зазначила Міністр фінансів Оксана Маркарова. 

Окрім цього, Уряд скоротив граничну чисельність працівників райдержадміністрацій (РДА). Це зумовлене тим, що внаслідок реформи децентралізації функції РДА активно переходять до об’єднаних територіальних громад. 

Рішення Уряду дозволить оптимізувати роботу таких райдержадміністрацій та зменшити витрати бюджетних коштів, які можуть бути спрямовані на розвиток громад на відповідних територіях. 

Також міністри зобов'язали усі державні установи виплачувати кошти на відрядження працівників у безготівковій формі. Це дозволить скоротити кількість паперових документів та заощадити мінімум 60 млн гривень на рік.

Крім того, Уряд визначив порядок відбору до складу Комісії з питань вищого корпусу державної служби представників громадських об'єднань та закладів вищої освіти, які здійснюють підготовку у сфері публічного управління та адміністрування. Рішення сприятиме прозорості та відкритості конкурсів на найвищі державні посади.

На засіданні Кабінет Міністрів також схвалив низку кадрових рішень.

Зокрема, призначив Масліченка Сергія Олександровича заступником Міністра енергетики та захисту довкілля.

Уряд також оголосив конкурси на посади:

Державних секретарів Мінекоенерго та Мінрегіону, Голови Державної екологічної інспекції, посади заступника Голови Державної фіскальної служби.

Уряд звільнив з посади Голови Державного космічного агентства Дехтяренка Павла Глібовича та оголосив конкурс на зайняття посади Голови Державного космічного агентства.

Уряд також тимчасово поклав виконання обов’язків генерального директора Державного авіаційного підприємства «Україна» на Пономаренка Олександра Вікторовича.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков зустрівся з Генеральним Секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом. Під час зустрічі Голова Парламенту подякував за сталу підтримку Альянсом територіальної цілісності та суверенітету України і наголосив на готовності до поглиблення відносин Україна-НАТО.

«Співпраця з Альянсом є частиною нашої політичної програми і нашого внутрішнього бачення розвитку відносин між Україною та НАТО. Верховна Рада до цього готова, і я впевнений, що багато інших наших колег і в МЗС, і в інших установах також розуміють важливість та принциповість таких відносин. Євроатлантичні прагнення України залишаються незмінними», – зазначив Дмитро Разумков.

Голова Парламенту також наголосив, що сьогодні Україна як ніколи потребує реформ. «Об’єднані вертикалі влади як одна команда працюють над єдиним результатом. І важливою частиною цього результату має стати членство України в НАТО», – підкреслив він.

Дмитро Разумков також висловив сподівання на продовження технічної, навчальної та іншої підтримки, яку сьогодні Альянс надає Україні. «Мова не лише про безпеку, але і про значну гуманітарну допомогу», – зазначив Голова Верховної Ради.

На завершення зустрічі Голова Парламенту запевнив Генерального Секретаря, що одним із головних пріоритетів України є перехід до стандартів НАТО і членство в Альянсі.

Своєю чергою Єнс Столтенберг зазначив, що має оптимістичні погляди на майбутнє України.

Президент України Володимир Зеленський повідомив про домовленість оновити пакет проектів і практичних заходів НАТО з допомоги України.

«Сьогодні ми домовилися про оновлений, консолідований пакет проектів і практичних заходів. Обговорили перспективи нашої співпраці в рамках Програми розширених можливостей НАТО. Я довів сьогодні, що Україна вже готова вийти на цей новий рівень партнерства з Альянсом», – сказав Президент під час спільної з Генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом зустрічі зі ЗМІ після засідання Комісії Україна – НАТО в Києві.

Володимир Зеленський повідомив про зацікавленість у розширенні програми з підготовки цивільного персоналу в секторі оборони, з удосконалення професійної підготовки українських військових та покращення можливостей для розмінування.

«Серед наших пріоритетів – активна взаємодія з Альянсом щодо стійкості України перед гібридними загрозами та посилення кібербезпеки. Ми активізуємо нашу роботу у рамках Платформи Україна – НАТО з протидії гібридним загрозам, головною подією якої стануть спільні навчання у Чорному морі Coherent Resilience 2020», – зауважив Глава держави.

Зі свого боку Єнс Столтенберг повідомив: «Сьогодні ми переглянули наш комплексний пакет допомоги для України. Через трастові фонди союзники по НАТО та партнери виділили понад 40 млн євро для підтримки України в таких сферах, як бойове командування та контроль, кібероборона, медична реабілітація. Це дає реальні результати».

Крім того, союзники по НАТО продовжують проводити військове навчання для українських військовослужбовців, а радники Альянсу допомагають у проведенні реформ у секторі безпеки та оборони.

Також, за його словами, Альянс збільшує підтримку безпеки у Чорноморському регіоні.

У контексті подальшої співпраці Єнс Столтенберг повідомив, що існує пропозиція розробити єдиний скоординований підхід.

«Зараз ми хочемо все це звести воєдино. Ми можемо тоді надати підтримку, щоб розробити цілісний і єдиний, скоординований підхід. І, зокрема, коли ми збиратимемося у Вашингтоні, ми хочемо ще раз підкреслити, наскільки важливими для вас є ці військово-морські навчання й наша політична підтримка, наші практичні дії», – зазначив Генеральний секретар Альянсу.

Він укотре наголосив на непохитній підтримці України всіма країнами – членами НАТО.

Законопроект про анбандлінг  - це перш за все впровадження європейських газових правил щодо розділення транспортування та реалізації газу. Так прокоментував Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук прийняття Верховною Радою в другому читанні та в цілому законопроекту про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з відокремленням діяльності з транспортування природного газу. За даний законопроект проголосували 341 народний депутат.

Законопроект є виконанням міжнародних зобов’язань та передумовою сертифікації – підтвердження відповідності українського енергетичного законодавства європейському.

«Це гарантує енергетичну безпеку Європи, посилює нашу стійкість на міжнародній арені», - зазначив Олексій Гончарук.

Він наголосив, що прийняття закону про анбандлінг – перевага на тристоронніх переговорах з цього питання.

Водночас Глава Уряду підкреслив, що українська газотранспортна система залишається у державній власності на 100%.

Після п’яти років війни на сході України нарешті повинна з’явитися державна стратегія безпечної реінтеграції Донбасу та Криму. Вона має включати чотири обов’язкових складових. Про це заявив Президент України Володимир Зеленський під час виступу на відкритті «Форуму єдності» у Маріуполі.

Глава держави зазначив, що складові цієї стратегії будуть презентовані на форумі, і вони є предметом обговорення.

«Це – наше бачення, яке підлягає широкому обговоренню. Дискусії заради його покращення. Чому? Бо про це, знову ж таки, свідчить міжнародний досвід. Щоб усе спрацювало, щоб кейс із настання миру був успішним, стратегія держави має включати чотири обов’язкових складових», – сказав Володимир Зеленський.

Однією з цих складових є прозорість та публічність. Президент підкреслив, що держава повинна пояснювати свої кроки та знайти правильні шляхи разом із громадянським суспільством, ініціювати масштабний національний діалог.

«Йдеться про долю держави. Ми ніколи не були в подібних ситуаціях. А отже, я впевнений, жоден політик, експерт чи громадський активіст не може похвалитися тут успішним досвідом, і ніхто не має права казати: «Я й тільки я знаю, як правильно, лише моє бачення правильне», – зазначив Президент. – Ми повинні чути одне одного, а всі гострі питання – такі як виплати пенсій чи торговельна блокада – вирішувати з холодною головою, без політичних гасел, та ставлячи на перше місце інтереси України, інтереси її громадян».   

Глава держави наголосив, що за цих умов з’явиться друга складова державної стратегії – консенсус. Українське суспільство повинне дійти згоди щодо шляху повернення під контроль Донбасу та Криму, оскільки соціологія демонструє, що у суспільстві є різне бачення цього питання.

«Єдиного рішення, яке задовольнить усіх, я впевнений, ніколи не буде. Але ми повинні знайти варіант, який підтримає абсолютна більшість. Суспільство повинно розуміти та погоджуватися з умовами реінтеграції Донбасу та Криму, з принципами перехідного правосуддя. Відсутність спільного бачення паралізує наш рух», – заявив Президент.

Володимир Зеленський вважає, що появі єдиного бачення наразі заважає страх. Так, окремі люди на підконтрольній території бояться ймовірної амністії бойовиків, збереження «сірої» криміналізованої зони чи прийняття Донбасу та Криму на умовах Російської Федерації, що дорівнює капітуляції. Водночас за лінією розмежування звичайних людей лякають зведенням рахунків, агресивним нав’язуванням у мовному та культурному питаннях, дискримінацією.

«Чому існують ці страхи? Насамперед ми розуміємо, що це – російська пропаганда, яка почалася багато років тому. А також – часткові маніпуляції в українському інформаційному просторі», – сказав він.

Президент переконаний, що за таких умов держава повинна проводити системну інформаційну політику, а медіа – виховувати та підвищувати медіаграмотність.

Третя невід’ємна складова державної стратегії з реінтеграції – реалізм. Президент наголосив, що думки про швидке та легке повернення окупованих територій військовим шляхом є помилковими.

«Варто усвідомлювати, що вже завтра на окупованих територіях Донбасу усі люди не заговорять українською мовою. Ми не маємо тішити себе всіма цими ілюзіями. Сподіватися, що все станеться за помахом чарівної палички. Маємо бути реалістами та не боятися правди, якою б гіркою вона не була», – наголосив він.

Останньою складовою стратегії, вважає Президент, є здатність держави втілювати заплановане у життя.

«Реальні кроки та результати, а не дописи про успіхи у Фейсбуці. Ми можемо ухвалити з вами хоч 10 стратегій національної єдності, але без реальних дій ми ніколи жодної з них не втілимо», – підкреслив Володимир Зеленський.

Президент зазначив, що наразі міцним фундаментом для національної єдності є не лише мова та історичне минуле, а й цінності. Йдеться, зокрема, про цінності свободи, демократії, громадянського суспільства та правової держави, гідного життя, добра, толерантності, вихованості, порядності, поваги до закону, приватної власності та одне до одного.

Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук провів зустріч із Міністром Швеції з питань міжнародного співробітництва в цілях розвитку Пітером Ерікссоном.

Глава українського Уряду закликав Міністра Ерікссона підтримати Україну в рамках нової Стратегії допомоги для країн Східної Європи на період 2021-2027, яку розробляє Швеція: «Ми очікуємо, що Уряд Швеції зможе передбачити у цій Стратегії потреби України. Зокрема, ми плануємо відкриття Офісів з питань європейської інтеграції в регіонах України і високо би оцінили підтримку цієї ініціативи». Глава українського Уряду додав, що Україна претендує стати найбільшим реципієнтом допомоги в рамках нової Стратегії з огляду на свою відданість європейському вектору та активно впроваджувані реформи.

Олексій Гончарук також висловив сподівання, що Швеція підтримає особливий формат партнерства для України та інших асоційованих країн як учасників Східного партнерства.

Крім цього, Глава українського Уряду порушив питання щодо Угоди ACAA – так званого «промислового безвізу», ще одного кроку на шляху до майбутнього України, цілковито інтегрованого до якісних політичного та економічного середовищ Європейського Союзу.

Також українська сторона порушила низку інших питань.

Зокрема, Прем’єр-міністр України подякував пану Ерікссону за допомогу, яку Швеція надає українцям, які постраждали в результаті агресії Росії. Також відзначив допомогу в рамках проекту «Support for E-Governance Decentralization in Ukraine (EGOV4UKRAINE)».

У ході зустрічі сторони обговорили можливість започаткування та поглиблення співпраці в питаннях зміни клімату, енергоефективності та енергетичної безпеки в регіоні.

Олексій Гончарук зазначив: «Україна зацікавлена в зміцненні співпраці з питань екологічної та енергетичної безпеки зі Швецією. Ми цінуємо допомогу вашого Уряду у створенні системи моніторингу та оцінки стану атмосферного повітря, а також в імплементації Директиви ЄС про оцінку впливу окремих державних та приватних проектів на навколишнє середовище, яка є невід’ємною частиною Угоди про асоціацію».

В цьому контексті пан Ерікссон зазначив: «Ми маємо великий досвід в управлінні відходами та зменшенні забруднення повітря. Ми уже тісно співпрацюємо з Україною в цих сферах, однак ми маємо поле для зміцнення нашої співпраці».

Насамкінець Прем’єр-міністр України привітав запланований на грудень візит Прем’єр-міністра Швеції до України та висловив сподівання на поглиблення налагодженої співпраці.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков зустрівся з представниками Бюро Парламентської асамблеї ЄС – Східні сусіди (ПА ЄВРОНЕСТ). «Розвиток міжпарламентського виміру відносин з країнами-членами ПА ЄВРОНЕСТ дуже важливий як для України, так і для інших держав-учасниць», – підкреслив він.

Голова Парламенту зазначив, що сьогодні перед Україною на шляху реформ постають значні виклики, і висловив сподівання на підтримку з боку європейських країн. «Законодавчими ініціативами, які ухвалюються парламентом, ми створюємо той базис, на якому в подальшому повинен працювати Уряд нашої країни», – наголосив він. 

Дмитро Разумков зауважив, що Парламент є одним із головних промоутерів реалізації 20 ключових завдань Східного партнерства, які стоять перед Україною до 2020 року. Він наголосив, що серед напрямів спільної діяльності у першу чергу стоять питання захисту національних інтересів, зокрема, у сфері енергетичної безпеки. За його словами, йдеться про непередбачувані наслідки запуску «Північного потоку-2». Голова Верховної Ради також додав, що існує багато інших викликів, серед яких гібридні загрози, питання кібербезпеки тощо.

Дмитро Разумков запевнив учасників зустрічі у готовності парламенту України до поглиблення співпраці та висловив сподівання на відповідну позицію з боку ПА ЄВРОНЕСТ.

Про ситуацію в області щодо рівня захворюваності населення на інфекційні хвороби, забезпеченість вакцинами та готовність центрів первинної медико-санітарної допомоги Вінниччини до проведення щеплень говорили сьогодні, 28 жовтня, у приміщенні облдержадміністрації під час наради, яка проходила під керівництвом голови ОДА Владислава Скальського.

Директор Департаменту охорони здоров'я ОДА Людмила Грабович поінформувала про ситуацію в області.

«Варто зазначити, що з 2012 року на Вінниччині не було випадків захворюваності на дифтерію, що є особливо небезпечною інфекцією. На сьогодні в області достатньо вакцини. Якщо говорити про вакцину, якою щепляться діти від 0 до 5 років, а саме – АКДП, то наразі ми маємо 178% від річної потреби. Також у наявності 167% від річної потреби тієї вакцини, яку використовують для щеплення дорослих та підлітків від 16 років. У наявності 51,6% вакцини для проведення ревакцинації дітей від 6 років, очікується чергова поставка. Вакцини в Україні закуповуються на державному рівні через UNICEF, тож до кінця року буде забезпечена повна потреба цієї вакцини по всіх областях України.

Стосовно рівня вакцинації в області, то за 9 місяців 2019 року від кашлюка, дифтерії та правця щеплено 70,1% дітей до року від загальної кількості дитячого населення такого віку. Ревакцинацією охоплено 71,9% дітей віком 1,5 роки та 43% дітей віком 6 років. Крім цього, вакциновано 74,3%  підлітків віком 16 років.

57,2% дорослого населення області також пройшли ревакцинацію», - зауважила Людмила Грабович.

Варто зазначити, що якість вакцин підтверджена Всесвітньою організацією охорони здоров'я. Загалом, вакцинація входить до переліку гарантованих послуг первинної медичної допомоги. На сьогодні проведення вакцинації – єдиний спосіб захиститися від дифтерії та інших інфекційних хвороб.

Для імунізації дітей використовується комбінована вакцина проти кашлюка, дифтерії та правця, для дорослих – дифтерійно-правцевий анатоксин.

Варто підкреслити, що щеплення від дифтерії мають отримувати всі — і діти, і дорослі, протягом усього життя, кожні 10 років.

Дітям роблять щеплення вакциною АКДП у 2, 4 та 6 місяців. Згодом проводиться ревакцинація у 18 місяців та у 6 років вакциною АДП. Наступне щеплення у 16 років — вакциною АДП-М.

Далі необхідно вакцинуватися повторно кожні 10 років. Для прикладу, якщо останнє щеплення проти дифтерії було в 16 років, то наступне потрібно зробити у 26.

Якщо доросла людина не була раніше щеплена або у неї немає записів про щеплення, то для захисту від дифтерії та правця необхідна триразова вакцинація АДП-М.

Для дорослих між першим і другим щепленнями інтервал має бути не менше 30 днів, а між другим і третім - 6 місяців.

Під час наради також обговорили наявність сироваток проти дифтерії, які безпосередньо використовують для лікування та вводять пацієнтові при підозрі виникнення захворювання, а також у важких випадках. Вінниччина отримала 8 флаконів дифтерійного антитоксину, що наразі знаходяться на станції екстреної медичної допомоги та за потреби можуть бути доставлені до будь-якої інфекційної лікарні.

Стосовно готовності медичних закладів, то на сьогодні у стаціонарі забезпечено 600 ліжко-місць як для дітей, так і для дорослих, включаючи регіональний центр Вінницької міської клінічної лікарні №1, обласну дитячу лікарню, інфекційно боксовані палати у центральних районних лікарнях.

Про те, як проводиться щеплення у ЦПМСД, розповіла головний лікар Центру первинної медико-санітарної допомоги №1 м.Вінниці Людмила Фіщенко та головний лікар Калинівського ЦПМСД Василь Македонський.

«На сьогодні в кожній амбулаторії працює щеплювальний кабінет. Ми готові відкривати додаткові тимчасові кабінети щеплення. Маніпуляцією володіють усі медичні працівники із дотриманням усіх норм», - зазначила Людмила Фіщенко.

Інформуючи про ситуацію у Калинівській ОТГ, Василь Македонський зауважив: «Щеплювальна робота на рівні нашого центру є пріоритетом, адже це єдиний розділ роботи, який здатна виконувати винятково первинна ланка медицини. Наразі дорослих щеплено на 94,7%. Після першого півріччя проведено відповідну корекцію, тож вдалося щепити 2000 осіб. Ще буде вакциновано 220 людей, тож вакцинація серед дорослого населення буде виконана на 100%. Дитяче населення в ОТГ щеплено на 77,5%. Робота у цьому напрямку триває».

Начальник управління лікувально-профілактичної допомоги населенню Департаменту охорони здоров'я ОДА Ольга Задорожна розповіла про особливості проходження вакцинації: «На Вінниччині немає проблем із забезпеченням вакцинами. Особливо важливо, щоб усі громадяни пройшли імунізацію якісно та вчасно. Вакцинація може бути проведена у центрах первинної медико-санітарної допомоги, у щеплювальних кабінетах. З минулого року введено в дію Наказ Міністерства охорони здоров'я України, відповідно до якого дозволяється проводити вакцинацію не лише у спеціалізованих кабінетах, а й у тимчасових пунктах щеплення, які можуть бути відкриті в інших закладах, що мають відповідні умови. Для прикладу, в закладах освіти.

Розпочинається процедура щеплення з візиту до сімейного лікаря. На цьому етапі визначаються покази та протипокази до вакцинації. Варто сказати, що протипоказів досить мало. Не допускається щеплення у разі, якщо пацієнт хворіє на грип, ГРВІ або інші распіраторні вірусні інфекції, має температуру 38⁰С і вище. Однак, це лише тимчасова перепона для того, щоб провести вакцинацію. Протипокази також можуть бути в тому випадку, якщо пацієнт проходить хіміотерапію і, відповідно, має зниження імунітету. Це стосується і тих пацієнтів, які мають СНІД.

Стосовно вагітних та тих матерів, які годують грудьми, то протипоказів немає.

Спілкування з сімейним лікарем обов’язкове, адже він визначає механізм подальших дій та призначає день імунізації. Пацієнт проходить додаткові обстеження для визначення стану здоров'я, здійснюються відповідні записи в амбулаторній картці пацієнта. Вакцинація проти дифтерії є безкоштовною».

Під час наради також розглянули питання щодо вакцинації населення від грипу та кору.

За словами Ольги Задорожної, вакцинація проти грипу є необов’язковою, проте рекомендованою, адже в період високого рівня захворюваності населенню варто вберегтися від важких ускладнень з боку нервової та серцево-судинної систем.

У Вінницькій області є комбіновані вакцини від грипу в достатній кількості, а саме – «Джісі флю» (Корея), орієнтовна ціна якої близько 270 грн, а також «Ваксі грип» (Франція), орієнтовна ціна – близько 300 грн. Їх можна придбати в аптечних закладах «Техмедсервіс» та в аптечній мережі «Конекс».

Кілька років поспіль у м.Вінниці діє програма «Стоп грип», відповідно до якої всі мешканці Вінницької громади, які бажають щепитися від грипу, можуть звернутися до ЦПМСД, до свого сімейного лікаря або на рецепцію, звідки їх спрямують до чергового лікаря.

Після огляду, за умови відсутності протипоказань до щеплення, пацієнту видадуть рецепт на придбання вакцини, після чого в аптеці за рецептом громадянин оплачує лише половину вартості вакцини.

Подібна програма діє ще в 5 районах області за ініціативи та підтримки органів місцевого самоврядування, зокрема, у Калинівському та Бершадському.

Завідувач відділу епідеміологічного нагляду (спостереження) та профілактики інфекційних захворювань Вінницького обласного лабораторного центру МОЗ України Степан Томин зазначив: «На території Вінниччини випадків захворюваності на дифтерію не реєструється з 2012 року, проте варто підкреслити, що у 1991 – 1998 рр. на території України спостерігалось епідемічне поширення дифтерії, в тому числі і в нашій області. Тоді на Вінниччині захворіли 429 людей, 20 з яких померли. Це справді дуже важка хвороба, тож єдиним захистом від цієї інфекції є специфічна профілактика. Вакцин в області більш ніж достатньо. Однак, хибним є твердження, що випадків дифтерії в області не буде. Все-таки, прояви таких випадків можуть траплятися. Саме тому найперше завдання – дощепити всіх тих, хто не був щеплений у попередні роки. Лише за таких умов ми можемо говорити, що таких спалахів даної інфекції не буде.

Стосовно кору, то епідемічне поширення цієї інфекції було протягом 2 років. На сьогодні ще є поодинокі випадки. Широке охоплення щепленням проти кору дітей та дорослих дає можливість припускати, що в подальшому інфекція не буде поширюватись. 

Загалом, у 2019 році в області щеплено більше 20 тис дорослих. Якщо для дорослих вакцинація необов’язкова, то для дітей річного і шестирічного віку обов’язкове проходження вакцинації. Наразі практично 80% дитячого населення щеплено. Ситуацію з кором стабілізовано, тож ускладнень не передбачається».

Підбиваючи підсумки наради, голова облдержадміністрації Владислав Скальський підкреслив: «Найголовніше, щоб дорослі, а особливо ті, хто має дітей, розуміли, що вакцинація необхідна як сучасний метод запобігання розповсюдженню інфекційних хвороб. Саме тому, в першу чергу, потрібно звертатися до сімейного лікаря. Первинна ланка – це саме та ланка в системі медицини, яка забезпечує проведення вакцинації. Кожен дорослий повинен пройти ревакцинацію раз на 10 років, адже тільки в такому випадку ми зможемо говорити про те, що спалахів дифтерії не буде».

Очільник області дав відповідні доручення щодо контролю над виконанням усіх необхідних заходів, пов’язаних із забезпеченням належної вакцинації населення.

У Маріуполі в рамках інвестиційного форуму RE:THINK. Invest in Ukraine Президент Володимир Зеленський провів зустріч з віце-президентом Міжнародної фінансової корпорації Джорджиною Бейкер, директором Світового банку у справах Білорусі, Молдови та України Сату Кахконен і керівником регіонального представництва Міжнародної фінансової корпорації в Україні, Білорусі та Молдові Джейсоном Пеллмаром.

«Ми вдячні Світовому банку та Міжнародній фінансовій корпорації за допомогу з імплементацією реформ. Ви бачили, скільки законопроектів уже проголосовано. Тепер починаємо імплементацію», – сказав Президент.

Глава держави подякував Міжнародній фінансовій корпорації за реалізацію транспортного проекту в Маріуполі. Він висловив сподівання, що подібні проекти з’являться в інших містах України.

«Наша ідея – почати розвиток з Маріуполя. Саме тому інвестиційний форум відбувається тут, на сході України. Місто, яке колись звільняли, може стати справді європейським», – наголосив Глава держави.

Володимир Зеленський зазначив, що готовий захистити інвестиції та закликав вкладати у розвиток невеликих населених пунктів.

«Зокрема, потрібні інвестиції у будівництво нових шкіл, лікарень, доріг та мостів», – сказав Президент.

Глава держави нагадав, що вже ухвалено закони, які сприяють дерегуляції економіки. Крім того, в Україні готується велика приватизація об’єктів державної власності та земельна реформа.

Прем’єр-міністр Олексій Гончарук в рамках інвестиційного форуму в Маріуполі підписав меморандум із чотирма провідними операторами мобільного зв’язку на реорганізацію радіочастот у діапазоні 900 МГц. Це дозволить забезпечити всю територію України максимальним покриттям якісного мобільного зв’язку рівня 4G, а також надати широкосмуговий доступ до інтернету.

«Кожен куточок України буде покрито мобільним зв‘язком та мережею інтернет! Сьогодні підписали меморандум з чотирма найбільшими мобільними операторами України про перерозподіл частот. Оператори отримають конкурентні умови, за яких будуть змагатися між собою за кращу якість інтернету, – зазначив Глава Уряду. – Як результат – у компаній будуть нові можливості для інвестицій та розширення набору послуг. А в українців – якісний зв’язок у селах та на дорогах».

Прем’єр-міністр наголосив, що  Уряд зі свого боку готовий надати максимальну підтримку у цьому процесі для мобільних операторів.

«Одне із завдань нашого Міністерства – до 2022 року 90% населених пунктів України, у тому числі найбільш віддалених селищ, забезпечити якісним швидкісним інтернетом. Сьогодні ми зробили важливий крок до того, щоб реалізувати задумане. Завдяки досягнутим домовленостям уже в березні 2020 року будуть переоформлені ліцензії, що сприятиме поширенню 4G навіть у маленьких селах», – розповів Віце-прем’єр-міністр – Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

Відсутність швидкісного мобільного інтернету в регіонах сьогодні спричинена тим, що розподіл частот між операторами в діапазоні 900 МГц недостатній для запуску 4G. Виправити ситуацію дозволить виконання нещодавно підписаного операторами спільного Плану заходів, згідно з яким від частки діапазону відмовиться «Київстар». Цьому оператору, згідно з ліцензією, наразі віддано близько 60% доступних частот у діапазоні 900 МГц. Також своїми частотами у цьому діапазоні поступиться оператор CDMA «Інтертелеком», який отримає натомість частоти у діапазоні 800 МГц.

Зі свого боку Уряд полегшуватиме задачу операторам: сприятиме доступу до інфраструктури, запровадженню технейтральності, встановленню справедливої ціни за переоформлення ліцензій тощо.

За словами Віце-прем’єр-міністра, також вдалося нейтралізувати найбільші побоювання мобільних операторів, а саме – щодо межування частот, на яких працюють технології CDMA і GSM, що може стати причиною погіршення зв’язку.

«Зараз захисний проміжок між частотами цих технологій становить 0,1–0,2 МГц. Завдяки реорганізації він зросте до 3 МГц. До того ж уперше в Україні будуть проведені не лабораторні, а польові випробування реального впливу цих частот і вад, які вони можуть створювати», – додав Михайло Федоров.

Підписантами меморандуму стали оператори Vodafone, Lifecell, «Київстар» та «Інтертелеком».