Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков не бачить законних підстав для розпуску Парламенту. Зокрема, він прокоментував можливість дострокового припинення повноважень народних депутатів через відсутність засідань впродовж 30 днів.

Дмитро Разумков підкреслив, що питання розпуску Верховної Ради слід розглядати відповідно до Конституції України та висновків Конституційного Суду. “У 2004 році було рішення Конституційного суду (N11-рп/2004 від 19.05.2004), де чітко визначено - якщо Парламент не збирається 30 днів на заплановані засідання, це може бути підставою для його розпуску”, - сказав Голова Верховної Ради.

Голова Парламенту наголосив, що за весь час роботи Верховної Ради України IX скликання не було жодного випадку, щоб Парламент не зміг зібратися на заплановані засідання, а отже, причин для дострокового припинення його повноважень немає. “Я не бачу підстав для розпуску Верховної Ради. І навряд чи можна йти врозріз із рішеннями КСУ”, - відзначив Дмитро Разумков.

Сьогодні, 6 травня, в режимі онлайн відбулось засідання обласної міжвідомчої ради з питань сім’ї, гендерної рівності, запобігання домашньому насильству та протидії торгівлі людьми.

 Про подальше вирішення питання Сутисківської спеціалізованої школи-інтернату поінформував Голова ОДА Сергій Борзов.

Акцію «Великдень для Героїв»  Національний музей Революції Гідності  та родини Героїв Небесної Сотні започаткували у 2017 році. За роки свого існування  вона стала всеукраїнською.

Польща готова всебічно підтримувати європейські та євроатлантичні прагнення України. Про це заявив Президент Володимир Зеленський за підсумками зустрічі з Президентом Польщі Анджеєм Дудою у Варшаві. Зокрема, важливою є підписана сьогодні лідерами України та Польщі спільна декларація про підтримку Варшавою європейських прагнень Києва.

«Наша сьогоднішня двостороння зустріч завершилася підписанням спільної декларації про європейську перспективу для України, тобто приналежність до ЄС. У цьому питанні Польща весь час безперервно підтримує Україну», – наголосив Анджей Дуда на спільному брифінгу за результатами двосторонніх перемовин.

Володимир Зеленський від імені українського народу привітав Польщу з нагоди 230-річчя Конституції 3 травня та відзначив, що ця дата є великим святом як для польського народу, так і для всієї Європи.

Глава Української держави також повідомив, що запросив Президента та першу леді Польщі до участі в саміті Кримської платформи, який відбудеться під час святкування 30-річчя незалежності України в серпні цього року.

«Для нас це також дуже важливо, тому що це буде перший важливий саміт за участю наших друзів і партнерів, пов'язаний з деокупацією українського півострова Крим», – сказав Володимир Зеленський.

Крім того, за словами Президента України, під час переговорів польський колега вкотре наголосив на підтримці європейських та євроінтеграційних прагнень Української держави.

«Це дуже важливий сигнал. Я вдячний за те, що Польща на чолі з Президентом Дудою завжди захищає наш суверенітет та нашу територіальну цілісність і не підтримує окупацію українського півострова», – зазначив Глава держави.

Він також зауважив, що ті історичні питання, які існують між двома країнами, невдовзі будуть вирішені, оскільки цього прагнуть обидві сторони.

«Тому що ми дійсно один одного прекрасно розуміємо», – наголосив Володимир Зеленський.

Тарифи на оплату послуг АТ «Укрпошта», пов’язаних з доставкою пенсій населенню в готівковій формі, 30 квітня обговорили на нараді під головуванням Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля.

На нараді були присутні Міністр інфраструктури Владислав Криклій, Міністр соціальної політики Марина Лазебна, заступник Керівника Офісу Президента Юлія Свириденко, голова Пенсійного фонду Євгеній Капінус, генеральний директор АТ «Укрпошта» Ігор Смілянський, представники Мінфіну та Мінекономіки.

Прем’єр-міністр наголосив, що доставка пенсій має відбуватись максимально комфортно для людей.

«Всі державні органи та міністерства, залучені до цього процесу, мають найближчим часом виробити ефективне рішення, яке дозволить захистити як пенсіонерів, так і поштарів. Перехід на отримання пенсій з готівкової на карткову форму має відбуватись поступово та реалізовуватись як право людей, а не зобов'язання», — підкреслив очільник Уряду.

Пенсійний фонд і АТ «Укрпошта» спільно працюють над тим, як покращити якість послуг для пенсіонерів.

Вінницька область, починаючи з 29 квітня 2021 року, перейшла з «помаранчевої» в «жовту» зону небезпечності поширення коронавірусу.

Перші 200 мільйонів гривень були спрямовані для виплат державної допомоги фізичним особам-підприємцям і найманим працівникам, які постраждали від посилених обмежень у «червоних» карантинних зонах. Про це повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час чергового засідання Уряду 28 квітня.

«Станом на зараз подано вже понад 300 тисяч успішних заявок на допомогу від держави у розмірі 8 тисяч гривень. І вже перші 200 млн гривень пішли на виплати. Одразу хочу запевнити, що Уряд спільно з Верховною Радою розпочав роботу над виділенням додаткових коштів для фінансування 100% усіх зареєстрованих і тих, хто зареєструється», — зазначив Прем’єр-міністр.

Денис Шмигаль наголосив, що всі виплати будуть здійснені в повному обсязі.

Очільник Уряду також нагадав, що минулого тижня з «червоної» зони карантину вийшло одразу три області: Чернівецька, Львівська й Одеська. В усіх областях, за його словами, спостерігається зниження кількості нових випадків захворювань та госпіталізацій. Водночас ще декілька регіонів найближчим часом зможуть послабити карантинні обмеження.

«Але не треба забувати: травневі свята можуть призвести до нової хвилі захворюваності. І тільки від усіх нас залежить станеться це чи ні. Уряд обіцяв, що не буде посилювати карантин на Великдень та травневі свята. Карантин посилювати не будемо, але посилимо заходи контролю за дотриманням тих обмежень, які встановлені. Перш за все йдеться про соціальну дистанцію та масковий режим», — підкреслив Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр вкотре закликав дотримуватися протиепідемічних норм і дослухатися до рекомендацій МОЗ, лідерів церков та релігійних організацій, які закликають святкувати Великдень вдома.

Шановні українці!

Щиро вітаю вас із Великоднем!

У Свято Воскресіння Христового бажаю вам та вашим близьким міцного здоров’я, злагоди, затишку та добра. 

Ми вдруге вимушені відзначати Великдень в умовах пандемії коронавірусу. Кожному з нас, у цей непростий час, важливо не втрачати надію на те, що скоро небезпека мине і ми зможемо частіше зустрічатися з рідними та безпечно обіймати найдорожчих нам людей.

Сподіваюся, що незабаром такі приємні моменти повернуться в наше життя. Та щоб швидше наблизити цей час, ми мусимо дотримуватися карантинних правил та не наражати на небезпеку себе і близьких.

Хай в душі кожного панує спокій, гармонія, віра та любов.

Христос Воскрес!

Президент України Володимир Зеленський провів зустріч з Предстоятелем Православної церкви України Епіфанієм, Предстоятелем Української православної церкви Онуфрієм та Главою Української греко-католицької церкви Святославом Шевчуком щодо святкування Великодня в умовах карантинних обмежень.

У зустрічі також взяв участь керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак.

Глава держави зазначив, що напередодні Великодня ситуація із захворюваністю на COVID-19 в Україні контрольована.

«Ми якраз збили третю хвилю. Зараз перший тиждень, коли йде зменшення на одну-дві тисячі захворілих щодня. І я хотів обговорити з вами, які ще потужні сигнали ми могли б надіслати, щоб не допустити повернення регіонів у «червону» зону після Великодня, адже це дуже впливає на громадян та економіку», – зауважив він.

Президент подякував очільникам церков за допомогу під час першої хвилі пандемії коронавірусу торік, коли вони інформували вірян про те, що важливо берегти себе та своїх близьких.

Володимир Зеленський також звернувся з проханням розповісти вірянам про важливість вакцинації від COVID-19, адже це – єдиний шлях до подолання пандемії.

«Тому для нас також важливо, щоб люди, які приходять до ваших церков по допомогу, чули про важливість вакцинації», – зазначив він.

Предстоятелі церков запевнили, що питання святкування Великодня в умовах пандемії коронавірусу перебуває в центрі уваги всіх церковних спільнот. Їхні очільники намагаються максимально зробити все, щоб богослужіння були доступні онлайн, як це було минулого року; щоб люди зберігали дистанцію та надягали захисні маски.

Водночас керівники церков зазначили, що в умовах карантинних обмежень, коли люди відчувають втому, навіть агресію й розпач, духовна опіка також має велике значення.

Крім того, на зустрічі Президенту повідомили, що Всеукраїнська рада церков і релігійних організацій дійшла спільної позиції щодо вакцинації. Вона полягає в тому, що немає релігійних причин не проводити щеплення, а вакцинація має бути безпечною, доступною й добровільною.

Глави церков висловили подяку державі за включення священнослужителів разом із соціальними працівниками до другої хвилі вакцинації.

На зустрічі також обговорили підтримку відновлення режиму припинення вогню на Донбасі. Володимир Зеленський повідомив, що сьогодні відбувається засідання Тристоронньої контактної групи у форматі відеоконференції, найголовнішим питанням якого є обговорення повернення до режиму тиші. У зв’язку з цим Глава держави попросив предстоятелів церков звернутися з посланням до вірян щодо підтримки відновлення режиму припинення вогню, яке почули б в усій Україні, зокрема на тимчасово окупованих територіях.

Президента проінформували, що Всеукраїнська рада церков і релігійних організацій оприлюднила окреме звернення щодо «пасхального перемир’я», в якому закликала всіх, хто має відповідні компетенції та владу, відкласти зброю.

Володимир Зеленський також запросив предстоятелів на святкування 30-річчя незалежності України та висловив сподівання на проведення спільної молитви за Україну.

Україна готова розвивати міжпарламентську співпрацю з Італією. Про це сказав Голова Верховної Ради Дмитро Разумков під час зустрічі з  Надзвичайним і Повноважним послом Італійської Республіки в Україні П’єром Франческо Дзадзо та зауважив, що наша країна зацікавлена у відновленні повноцінного політичного діалогу на найвищому рівні.

 “Ми готові поглиблювати відносини між українським парламентом та нашими партнерами з Італії. І з Сенатом, і з Палатою депутатів”, - відзначив Дмитро Разумков та додав, що важливо також активізувати взаємодію на рівні груп дружби.

Під час зустрічі сторони обговорили процес впровадження реформ в нашій державі. “Реформи в Україні тривають. Це проходить не швидко, проте, все ж таки, головне - якість. Щось нам вже вдалося зробити, щось досі знаходиться в режимі реалізації”, - відзначив Голова Парламенту. Він додав, що зараз у сесійній залі розглядається законопроект, який допоможе впровадити земельну реформу. Водночас, продовжуються судова та антикорупційна реформи.

Також  обговорили ситуацію на сході України. Голова Верховної Ради подякував Італії за незмінність позиції щодо територіальної цілісності та суверенітету нашої держави. “Для нас дуже важлива  принципова позиція щодо санкційного тиску. Як показала практика, саме цей механізм є одним з найбільш дієвих. Він не швидкий, але ми  бачимо його ефективність”, - зауважив Дмитро Разумков та повідомив, що ситуація в тимчасово окупованому Криму, зокрема, щодо порушення прав людини, продовжує погіршуватися.

Крім того, під час дискусії було порушено питання щодо євроінтеграційних та євроатлантичних прагнень нашої держави. “Інтеграція України до ЄС, НАТО - не просто слова, це принципи, які закріплені в Конституції нашої держави. Тож розраховуємо на підтримку Італії”, - зауважив Голова Верховної Ради.

Водночас, Надзвичайний і Повноважний посол Італії в Україні П’єр Франческо Дзадзо відзначив, що для налагодження ефективних міжпарламентських відносин доцільно було б налагодити пряму комунікацію парламентів  наших країн. Крім того, Україна та Італія, за його словами, мають значний економічний потенціал. Разом з тим, для Італії важливе продовження процесу реформ у нашій країні, зокрема, реформи судочинства, адже це дозволить залучити й італійські інвестиції. 

Президент України Володимир Зеленський вважає за доцільне залучення до мирних перемовин інших держав, адже це може сприяти швидшому завершенню війни на Донбасі.

«Це може бути розширення Нормандського формату, окремий, паралельний формат з іншими країнами, з дуже серйозними, потужними гравцями. Не тільки тому, що вони потужні, а тому, що вони виявляють бажання допомогти Україні у припиненні війни. Я вважаю, що це правильне рішення», – сказав Глава держави, перебуваючи з робочою поїздкою на Херсонщині.

Також Президент укотре висловився за модернізацію та оновлення Мінського переговорного процесу.

«Я вважаю, що «Мінськ» повинен бути гнучким. Ніхто не говорить, що потрібно закривати «Мінськ». Але вважаю, що декілька пунктів повинні бути оновлені», – зазначив він.

Глава держави зауважив, що наразі в межах Мінського формату активно проходять перемовини, зокрема в робочих групах Тристоронньої контактної групи, і невдовзі може бути досягнуто спільного результату.

«Завтра буде повноцінна зустріч ТКГ у відеоформаті. Я все ж таки думаю, що всі сторони наблизяться до рішення оголосити ще раз про режим припинення вогню і перезавантажать цей режим серйозно – не тільки на словах, а й письмово підтвердять», – зазначив Володимир Зеленський.

Щодо нещодавнього скупчення російських військ на східному кордоні України, то, за словами Президента, Росія не перший рік вдається до тиску. Але Україна сприймає це спокійно.

«Ми постійно повинні бути готові», – додав він.

За словами Глави держави, спільні зусилля України, європейських країн та США стосовно Росії створили можливості для деескалації.

«Ми не можемо гарантувати на 100%, що російські війська не повернуться. Ми все ж підтримуємо рішення відвести війська від кордонів з Україною. Це говорить вже про намір не продовжувати ескалацію», – зауважив Президент.

За участю Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля 27 квітня відбулося засідання Асамблеї вкладників Рахунку міжнародного співробітництва для Чорнобиля.

До заходу долучилися Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Маріано Гроссі, Віце-прем’єр-міністр з європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина, Міністр захисту довкілля та природних ресурсів Роман Абрамовський, в. о. Міністра енергетики Юрій Вітренко та інші. Із відеозверненням також виступила Президент Європейського банку реконструкції та розвитку Оділь Рено-Бассо.

Прем’єр-міністр наголосив, що подолання наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції стало періодом напруженої і плідної спільної роботи багатьох національних і міжнародних колективів.

Глава Уряду зокрема відзначив вагомий прогрес, досягнутий під час виконання міжнародних проектів, пов’язаних зі зняттям Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворенням об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему.

«Завдяки надійній підтримці та розумінню міжнародної спільноти глобальних викликів, нам вдалося побудувати та ввести в експлуатацію Новий безпечний конфайнмент над об’єктом «Укриття» та сховище відпрацьованого ядерного палива СВЯП-2 Чорнобильської АЕС. Ці об’єкти протягом 100 років надійно захищатимуть людей та довкілля від негативного впливу аварії», — підкреслив Денис Шмигаль.

Як наголосив Прем’єр-міністр, введення в експлуатацію цих об’єктів є важливими подіями у розвитку науково-технічного прогресу не тільки в Україні, але й у світі.

Денис Шмигаль також зауважив, що для подальшої співпраці з міжнародною спільнотою за ініціативою Уряду України 26 листопада 2020 року Рада директорів ЄБРР створила новий фонд — Рахунок міжнародного співробітництва для Чорнобиля (РМСЧ).

Під час засідання було оголошено, що фонд розпочав свою діяльність. ЄБРР також представив завдання та цілі РМСЧ, зокрема рішення, що мають бути ухвалені Асамблеєю на найближчу перспективу.

Будуючи ефективний діалог з бізнесом, влада зможе вирішити багато важливих для держави питань. Про це сказав Голова Верховної Ради Дмитро Разумков під час зустрічі з представниками правління Європейської Бізнес Асоціації. 

“У Верховній Раді створено спеціальну комісію, мета якої - допомогти бізнесу. Ми маємо вже конкретні позитивні приклади їхньої діяльності. Я впевнений, лише рухаючись спільно в постійному діалозі, ми зможемо вирішити багато важливих для країни питань”, - зауважив Голова Парламенту.

Під час заходу учасники обговорили низку законопроектів, зокрема, у сфері економіки, податкової політики, енергетики, екології, охорони здоров’я та аграрні питання. Дмитро Разумков зазначив, що наслідки пандемії коронавірусу завдали відчутного удару не лише здоров’ю та життю громадян, а й економіці нашої держави. “З одного боку, криза - це проблема, з іншого - вона може бути полем для розвитку. У світі це демонстрували неодноразово. Сподіваюся, Україна зможе піти саме таким шляхом”, - наголосив він. 

Голова Парламенту подякував представникам бізнесу, які активно долучилися до боротьби з коронавірусом на перших етапах пандемії. “Треба віддати належне бізнесу, який особливо на початку пандемії багато допомагав  лікарям, українському народу”, - відзначив Дмитро Разумков.

Разом з тим, за словами Голови Верховної Ради, бізнесу важливо мати  “рівні правила гри”, єдині права та відносини у судах, а також довгострокові зрозумілі правила оподаткування. “Багато що залежить від тих законів, які ухвалюються або не ухвалюються в Парламенті. Нам також важливо мати зворотній зв’язок від бізнесу. В свою чергу, держава  має побачити результат у вигляді сплачених податків, створених робочих місць та залучених інвестицій”, - підкреслив він.

Крім того, у ході зустрічі сторони обговорили питання щодо реформування  України. “Ми розуміємо, які реформи потрібні державі, і будемо рухатися в цьому напрямі. Частіше за все це бачення співпадає з позицією наших іноземних партнерів, зокрема, Міжнародного валютного фонду. Є дискусійні питання. Але в цілому бачення необхідності змін - очевидне”, - зазначив Дмитро Разумков.

У заході також взяли участь Голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, Голова Комітету з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха, Голова Комітету з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький, Голова Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус, Голова Комітету з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко,  Голова Комітету з питань аграрної та земельної політики  Микола Сольський та  Голова ТСК  з питань захисту прав інвесторів, заступниця Голови Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики Галина Янченко.

Переговори про повернення до режиму всеосяжного припинення вогню на Донбасі напередодні Великодніх свят перебувають на фінальному етапі. Про це заявив Президент України Володимир Зеленський, спілкуючись із представниками ЗМІ під час відвідання Чорнобильської АЕС (Київська область).

«Засідання Тристоронньої контактної групи, передусім робочої групи з питань безпеки, буде продовжуватися 27 квітня. Мені здається, всі сторони вже все погодили. Але не погодили лише документальне формулювання цієї згоди. Ми дуже цього прагнемо. Дуже хочеться, щоб на Великдень не було пострілів, не було смертей. Для цього українська сторона вже все зробила», – зазначив Глава держави.

За словами Президента, необхідно зробити все можливе, щоб тимчасово окуповані території Донбасу не перетворилися на нову «зону відчуження».

«Тут, на ЧАЕС, ми бачимо результат таких трагедій, і нині маємо таке страшне словосполучення, як «зона відчуження», де немає життя, людей… Дуже не хочеться, щоб на Донбасі сталася така сама трагедія, щоб Донбас перетворився на зону відчуження. І якщо ми всі – я, ми, ви, суспільство, влада – не можемо повернутися в минуле й запобігти трагедії на ЧАЕС, то ми точно можемо сьогодні робити все, щоб запобігти трагедії, яка, не дай Боже, може статися на окупованому Донбасі», – наголосив Володимир Зеленський.

Відповідаючи на запитання журналістів про те, чи відбудеться зустріч з Президентом Росії Володимиром Путіним, Глава Української держави зазначив, що «все йде до того, що ця зустріч відбудеться».

«Я запропонував – ви це чули – зустрітися на Донбасі. Президент РФ підтвердив бажання зустрітися, але запропонував мені зустрітися в Москві. Я вже дав завдання керівнику Офісу Президента Андрію Єрмаку, щоб він з’єднувався з адміністрацією Путіна, і вони знайшли порозуміння щодо термінів і місця, де ми можемо зустрітися. Я вважаю, що головне – це суть, про що. А де й коли – це вже деталі», – зауважив Глава держави.

Подолання наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та розвиток ядерної енергетики під час зустрічі обговорили Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль та Генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії Рафаель Маріано Гроссі.

Глава Уряду зауважив, що трагедія Чорнобиля сколихнула світ і змусила змінити підходи до розвитку ядерної енергетики.

«35 років Україна долає наслідки аварії разом з іншими країнами-партнерами. Наше завдання — перетворити об’єкт ЧАЕС на екологічно безпечну систему. Зокрема сьогодні було вручено ліцензію на експлуатацію сухого сховища відпрацьованого ядерного палива — СВЯП-2 Чорнобильської АЕС, що дасть змогу перемістити ядерне паливо зі сховища СВЯП-1, побудованого під час ліквідації аварії у 1986 році», — зазначив Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр додав, що Україна розробила стратегію переходу до відновлювальних джерел енергії. Водночас у документі приділена увага й розвитку ядерної енергетики в Україні.

«Ядерна енергія складає базу енергетичної системи України. Наша ядерна енергетична галузь функціонує відповідно до національних та міжнародних стандартів і вимог МАГАТЕ щодо гарантування ядерної та радіаційної безпеки. При цьому Україна демонструє надійність та прозорість існуючої системи контролю за ядерними матеріалами», — підкреслив очільник Уряду.

Також Денис Шмигаль повідомив Рафаеля Маріано Гроссі, що у 2023 році українська енергетична система має синхронізуватися з європейською мережею ENTSO-E. За його словами, це сприятиме подальшому розвитку ядерної енергетики в Україні.

Прем’єр-міністр подякував МАГАТЕ за допомогу в подоланні наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та сприяння в перетворенні об’єкту на екологічно безпечну систему.