Топ новини

Під головуванням Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля 21 квітня відбулося засідання Організаційного комітету з підготовки та участі спортсменів України в Олімпійських, Паралімпійських і Дефлімпійських іграх, Всесвітніх іграх з неолімпійських видів спорту, Всесвітніх іграх з єдиноборств, Всесвітніх Універсіадах, Юнацьких Олімпійських іграх, Європейських іграх та проведення міжнародних спортивних заходів в Україні.

На засіданні були також присутні Президент Національного олімпійського комітету Сергій Бубка,  Голова Комітету Верховної Ради України з питань молоді і спорту Андрій Кожем’якін та Президент Національного комітету спорту інвалідів Валерій Сушкевич.

Члени Організаційного комітету окреслили коло завдань для забезпечення належної підготовки участі українських спортсменів у престижних міжнародних змаганнях. Зокрема в ХХХІІ Олімпійських іграх та XVI Літніх Паралімпійських іграх, що відбудуться цього року в Токіо (Японія).

Прем’єр-міністр наголосив, що фізична культура та спорт в Україні має потужну підтримку Президента, Верховної Ради та Уряду, що дає можливість активно працювати над реформами у цій сфері.

«Ми розуміємо, що високі спортивні результати не можуть виникнути самі собою. Вирішення питань соціального захисту спортсменів і тренерів, забезпечення їх необхідним обладнанням та інвентарем, залучення найкращих фахівців, вирішення житлово-побутових умов крок за кроком наближатиме нас до успіхів», — зауважив Денис Шмигаль.

Глава Уряду підкреслив, що Україна має зберегти свої високі позиції у світовому спортивному русі, тому має належним чином організувати роботу для підготовки спортсменів до Олімпіади.

Під час засідання Міністр молоді та спорту Вадим Гутцайт доповів про хід підготовки національних збірних команд України до ХХХІІ Олімпійських ігор та XVI Літніх Паралімпійських ігор Токіо-2020. Він відзначив, що у зв’язку з перенесенням ігор, чотирирічний цикл підготовки спортсменів збільшився на один рік і триває вже п’ять років.

«З боку держави створені всі необхідні умови. Ми повністю забезпечили фінансування, особливо в цьому році, тому що маємо рекордний бюджет. Було придбане необхідне обладнання та інвентар. Ми попіклувалися за харчування та лікарські засоби. За ініціативи Мінмолодьспорту вдвічі збільшені стипендії Президента України для видатних спортсменів та стипендії Кабінету Міністрів України тренерам», — зазначив Вадим Гутцайт.

За підсумками засідання Організаційного комітету Прем’єр-міністр дав низку доручень для забезпечення на належному рівні підготовки та участі національних збірних команд України в Олімпійських та Паралімпійських іграх у Токіо.

На об’єкті «Великого будівництва» на дорозі національного значення Н-02 «(М-06)-Кременець-Біла Церква-Ржищів-Канів-Софіївка»  км 298+056 (м. Козятин) сьогодні триває ремонт

Запровадження нульової ставки ПДВ на внутрішні авіаційні перевезення сприятиме здешевленню квитків і пожвавленню туризму в Україні. Про це зазначив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час наради 20 квітня.

В обговоренні взяли участь Міністр інфраструктури Владислав Криклій, Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко та Міністр фінансів Сергій Марченко.

Учасники наради розглянули питання запровадження нульової ставки ПДВ на внутрішні рейси для українських авіаперевізників. За словами очільника Уряду, це необхідно для пожвавлення українського туризму.

«Звільнення від оподаткування призведе до зменшення витрат і здешевлення авіаквитків на внутрішні рейси. Українці зі свого боку отримають ширший доступ до швидких і безпечних подорожей всередині країни. Ці законодавчі зміни необхідно внести якнайшвидше, аби вже цього літа збільшити туристичний потік», — зазначив Денис Шмигаль.

За підсумками наради Прем’єр-міністр дав доручення міністерствам провести всю необхідну підготовчу роботу та оперативно напрацювати відповідні зміни до закону.

Голова Верховної Ради України підписав Закон України “Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо реструктуризації зобов’язань за кредитами в іноземній валюті та адаптації процедур неплатоспроможності фізичних осіб)” (проект №4399).

Документ передбачає звільнення від сплати податку на доходи фізичних осіб: 

• суми боргу (кредиту) за іпотечним кредитом в іноземній валюті, прощену кредитором поза процедурою банкрутства;
• суми, на які зменшено (прощено) борг фізичної особи шляхом проведення реструктуризації.

Закон передано на підпис Президенту України.

Голова Верховної Ради України підписав Закон України “Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо реструктуризації зобов’язань за кредитами в іноземній валюті та адаптації процедур неплатоспроможності фізичних осіб)” (проект №4399).

Документ передбачає звільнення від сплати податку на доходи фізичних осіб: 

• суми боргу (кредиту) за іпотечним кредитом в іноземній валюті, прощену кредитором поза процедурою банкрутства;
• суми, на які зменшено (прощено) борг фізичної особи шляхом проведення реструктуризації.

Закон передано на підпис Президенту України.

Про доставку першої партії вакцини виробництва Pfizer-BioNTech повідомляє Голова ОДА Сергій Борзов. Зокрема вчора в область надійшло 1170 доз.Таку кількість будуть привозити щотижня.

«Це перша партія вакцини Pfizer-BioNTech, яку Україна отримала в межах глобальної ініціативи COVAX. 29 250 доз вакцини відправили з національного складу в регіони - по 1170 доз у кожну з областей та в м. Київ. Разом з вакцинами розвозять розчин для їхнього розведення, шприци та коробки для безпечної утилізації медичних відходів», - розповідає Сергій Борзов.

Приватна логістична компанія «Фармасофт» щотижнево (за необхідності - частіше) розвозитиме вакцину з національного складу, де вона зберігатиметься у спеціалізованих морозильних камерах із дотриманням температурного режиму від -60°C до -80°C, на регіональні склади в спеціальних контейнерах із сухим льодом, здатним підтримувати наднизькі температури.

У Вінниці вакцина зберігатимуть у тих самих термоконтейнерах, які будуть регулярно поповнювати сухим льодом. Звідти, попередньо розморожені до +2°C - +8°C, флакони з вакциною щодня видаватимуть мобільним бригадам. Їі мають використати протягом 120 годин.

На Вінниччині є дві бригади, які пройшли навчання щодо вакцинаціі саме Pfizer-BioNTech.

«Першими на Вінниччині даною вациною щеплюватимуть персонал і мешканців геронтологічних та психіатричних інтернатів. Зокрема розпочнуть з Ладижинського та Вінницького інтернатів, і це буде вже сьогодні. Друга категорія - працівники Державної служби з надзвичайних ситуацій та прикордонники», - додає Голова ОДА.

За кожним щепленим першою дозою Comirnaty буде зарезервована друга доза вакцини з цієї ж партії.

«Мушу нагадати про інше: спекуляції на вакцині не повинно бути! Будуть перевіряти усі списки, кожне прізвище. Вакцинація – безкоштовна і добровільна. Важливо, щоб процес вакцинації був організований безпечно: з дотриманням дистанції й усіх карантинних правил. Маю надію, що вакцинація вінничан пройде швидко і ефективно. Багато втратили близьких людей. Вакцинація - це життя. Дякую всім медикам, які рятують попри небезпеку для власного здоров’я. Пережили третю хвилю захворюваності на COVID-19 - поступово ситуація почала стабілізуватися. Як і прогнозували експерти-епідеміологи», - зазначив в підсумку Сергій Борзов.

17 651 - стільки вінничан уже вакциновано на 18 квітня.

Важливо й далі дотримуватися встановлених обмежень і протиепідемічних заходів – носити маски, користуватися антисептиками, уникати скупчень людей.

Бережіть себе і близьких!

Триває робота над підготовкою наступної зустрічі лідерів країн – учасниць Нормандського формату (Україна, Франція, Німеччина та Росія), політичні радники керівників чотирьох держав 19 квітня працюватимуть над узгодженням кластерів, які покликані забезпечити виконання Мінських домовленостей для мирного врегулювання ситуації на Донбасі, повідомив Президент України Володимир Зеленський.

«Вважаю, що ми наближаємося до наступного засідання «Нормандської четвірки». Вважаю, що воно можливе. 19 квітня буде засідання радників «Нормандської четвірки». Буде обговорюватися низка питань. Перш за все будуть обговорюватися кластери, зроблені французькою та німецькою стороною. Будуть доповнення від України. Ці кластери розглядаються також Росією. Всі чотири країни підготують додатки до цих кластерів: з чим згодні, з чим не згодні», – заявив Глава Української держави за результатами зустрічі в Парижі з Президентом Франції Еммануелем Макроном та канцлером Німеччини Ангелою Меркель, яка брала участь у ній у форматі відеозв’язку.

Володимир Зеленський зауважив, що кластери – це кроки з виконання Мінських домовленостей, і політичні радники узгоджуватимуть позиції щодо них.

Президент зазначив, що сьогодні обговорив з Еммануелем Макроном та Ангелою Меркель безпекову ситуацію на сході України, режим припинення вогню, який діяв з кінця липня 2020 року і завдяки якому скоротилася кількість летальних випадків на лінії розмежування.

«Але, на жаль, з початку січня ми побачили ускладнення ситуації на контактній лінії між нами та тимчасово окупованою територією України, збільшення кількості пострілів. Про всі ці випадки я детально розповів пану Макрону, а потім пані Меркель, ми з ними говорили про це. Ми бачимо загострення ситуації. Тільки цього року загинуло близько 30 українських військових. Більшість із них загинули не через випадкові постріли, про що говорять бойовики чи представники російської влади. Більшість із цих убивств відбулися через прицільний снайперський вогонь. Всі ці докази, відео, фото є, вони передані українською стороною, згідно з домовленостями, до ОБСЄ», – розповів Володимир Зеленський.

Глава держави зазначив, що обговорив з французьким колегою виконання домовленостей, які були досягнуті на зустрічі лідерів «Нормандської четвірки» у грудні 2019 року в Парижі.

«Наша сторона виконує все, крок за кроком. Ми – люди слова. Ми домовилися відкрити КПВВ – ми відкрили всі КПВВ для гуманітарної допомоги цивільним людям на контрольованій українською владою території Донбасу чи на тимчасово окупованій території для їх пересування», – сказав Президент.

Водночас Володимир Зеленський наголосив, що Росія й ті, хто контролює окуповані території, не виконали домовленостей, зокрема не відкрили КПВВ зі свого боку та не пропускають людей.

Також, за словами Президента України, заблоковано процес взаємного звільнення утримуваних осіб.

«Друга частина обміну – «всіх на всіх» – ми передали списки ОБСЄ. Я про це сказав пану Макрону й пані Меркель. З боку Росії і з боку сепаратистів списки ОБСЄ не передали», – зазначив він.

Володимир Зеленський висловив сподівання, що після засідання політичних радників лідерів Нормандського формату на Донбасі буде відновлено режим сталого та всеосяжного припинення вогню.

«Режим припинення вогню спочатку діяв. Зараз чекаємо після засідання радників на відновлення. Це стан тих речей, які були виконані», – підсумував Володимир Зеленський.

Голова Верховної Ради України підписав Закон “Про про внесення змін до розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" (щодо кредитів, наданих в іноземній валюті)” (№ 4475) та Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реструктуризації зобов’язань за кредитами в іноземній валюті та адаптації процедур неплатоспроможності фізичних осіб” (№ 4398).

Закон, який вирішує питання кредитів в іноземній валюті (№4475), встановлює порядок та умови проведення реструктуризації зобов’язань за договорами про споживчий кредит, наданими в іноземній валюті. Документ передбачає внесення доповнень до Закону України «Про споживче кредитування», зокрема:

• - поширити норми Закону на усі споживчі кредити, надані у іноземній валюті, за якими грошові зобов’язання, виражені в іноземній валюті, повністю не погашено;
• - провести обов’язкову реструктуризацію на визначених законом умовах;
• - здійснити реструктуризацію за середнім значенням курсу між офіційним курсом гривні до відповідної іноземної валюти, встановленим Нацбанком на день проведення реструктуризації, та офіційним курсом гривні, встановленим Нацбанком на дату надання кредиту;
• - за наслідками реструктуризації перерахувати усі грошові зобов’язання у гривні за офіційним курсом, встановленим Національним банком України на день реструктуризації;
• - визначити виключний перелік зобов’язань, які покладаються на позичальника за результатами проведення реструктуризації.

У свою чергу Закон щодо реструктуризації зобов’язань за кредитами в іноземній валюті (реєст. №4398) передбачає обов’язкову реструктуризацію заборгованості фізичної особи за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім’ї боржника.

Також документ передбачає, що: 

• - реструктуризація починається на підставі заяви позичальника;
• - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб забов’язаний не пізніше ніж за 30 днів до публікації оголошення про відкриті торги запропонувати позичальникові погасити заборгованість на суму за оціночну вартість активу;
• - за рішенням господарського суду боржник може виплачувати мінімальну суму щомісячного виконання плану реструктуризації, яка не може бути меншою за половину мінімальної заробітної плати, встановленої на день ухвалення такого рішення. Таке право матиме боржник у разі недостатності доходів для виконання умов реструктуризації, котрий мешкає в обтяженій іпотекою квартирі, площею не більше 60 кв. м. або 13,65 кв. м на кожного члена сім'ї, чи обтяженому іпотекою будинку, площа якого не перевищує 120 кв. м.

Закони направлені на підпис Президенту України.

Про це сьогодні Голова ОДА Сергій Борзов говорив із директором з інвестицій Національної енергетичної компанії Укренерго Олегом Павленком. Зокрема, про інвестиційний проєкт за підтримки банку уряду Німеччини KfW.

«Для нашої області є програма «Підвищення енергоефективності в електропередачі (реконструкція трансформаторних підстанцій) - ІІ». Йдеться про заміну морально та фізично застарілого обладнанння. Нова система з глибинною автоматизацією підвищить надійність роботи енергосистеми та дозволить запобігти винекненню певних аварійних ситуацій. Після повноціннного впровадження нової системи передбачається експлуатація в автоматизованому режимі оператором з РДЦ Південно-Західного регіону НЕК Укренерго без присутності постійного оперативного та обслуговуючого персоналу», – повідомив Голова ОДА.

Як зазначив Сергій Борзов, бюджет частини проєкту для Вінницької області – це майже 400 млн грн. Фінансування за рахунок коштів KfW.

Обговорив керівник регіону із Олегом Павленком і нове будівництво на Дністровській ГАЕС – для забезпечення участі ГАЕС у режимах регулювання добового графіку навантаженння об’єднаної енергетичної системи України в складі чотирьох гідроагрегатів та підвищення надійності електропостачання Вінницького енерговузла. 

«Звісно, я підтримую такі інвестпроєкти. Вони зроблять Вінниччину більш енергетично стабільною», – резюмував Сергій Борзов.

Для інформації: Укренерго у 2021 році планує інвестувати у розвиток мереж 7,128 млрд грн, з яких 5,43 млрд грн (76%) – у технічне переоснащення, реконструкцію електромереж і придбання обладнання та 1,698 млрд грн (24%) – у нове будівництво.Водночас, більше 75 % всіх інвестицій – кредитні кошти, залучені НЕК «Укренерго» від міжнародних фінансових інституцій, зокрема, Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Європейського інвестиційного банку, Європейського банку реконструкції та розвитку, банку уряду Німеччини KfW тощо. Решта – тарифні кошти та власні кошти компанії.

Зростання частки позикового фінансування є складовою Інвестиційної політики Укренерго. Кредити надаються на тривалі терміни (в середньому на 20 років) і під низькі відсотки (до 3%), чого не можуть запропонувати комерційні банки.

Під головуванням Президента Володимира Зеленського відбулося засідання Ради національної безпеки і оборони України, на якому розглядалася безпекова ситуація на Донбасі та питання запровадження нових обмежувальних заходів щодо низки фізичних та юридичних осіб.

Глава держави повідомив, що сьогодні на порядку денному засідання РНБО було сім питань. Найголовніше з них, яке розглядалося в таємному режимі, стосувалося ситуації на сході країни.

«Ситуація на Донбасі сьогодні контрольована, є дійсно питання. Ми готові відповідати на ці питання. Армія готова – це найголовніше», – сказав Володимир Зеленський.

Він зауважив, що сьогодні щодо подій на Донбасі поширюється багато інформації з різних джерел, яка не завжди відповідає дійсності. Тому Президент закликав довіряти лише офіційним джерелам.

«Я хотів би, щоб українські громадяни довіряли тільки офіційним заявам – нашого Генерального штабу чи Офісу Президента України», – зазначив Глава держави.

Президент також розповів, що питання Донбасу буде одним з головних під час його візиту до Франції у п’ятницю.

«Деякі деталі я хочу обговорити завтра особисто. І це – головна тема, з якою я їду й буду зустрічатися з Президентом Французької Республіки Еммануелем Макроном», – повідомив Володимир Зеленський.

За словами Глави держави, після його зустрічі з французьким колегою у форматі віч-на-віч відбудеться зустріч за допомогою відеозв’язку з канцлером Німеччини Ангелою Меркель.

«Важлива зустріч. Поки що у нас такий Нормандський формат», – резюмував Президент.

Другим питанням, як повідомив Глава держави, Рада національної безпеки і оборони розглядала запровадження нових персональних санкцій щодо контрабандистів.

«Застосовуватися санкції будуть до 12 осіб – фізичних та юридичних. І це теж не фінал. За ці 30 років у нас – просто пласт контрабандистів. Таке відчуття, що це – як окрема професія. Але держава не робила таке державне замовлення», – зауважив Володимир Зеленський.

За його словами, наразі Служба безпеки України, зокрема, з’ясовує громадянство цих осіб і наявність у них паспортів інших держав.

Також, зазначив Президент, РНБО розглянула декілька економічних питань. Зокрема, Володимир Зеленський повідомив, що запропонував Раді нацбезпеки та Офісу Глави держави у співпраці з Антимонопольним комітетом розробити новий законопроект щодо олігархів.

«Такого в нас в Україні не було. Вважаю, що сьогодні це один з пріоритетів – розробити фундаментальний законопроект про статус олігарха в нашій країні: що буде з такими людьми, які будуть впроваджуватися санкції, як олігархи будуть перетворюватися на бізнесменів. Тому що ми підтримуємо великий бізнес, будь-який бізнес в Україні. А вплив олігархів на Україну – на вибори, на економіку, на закони, на Верховну Раду – цього допустити більше не можна», – наголосив Президент.

У контексті нещодавнього плідного візиту до Турецької Республіки Володимир Зеленський подякував Реджепу Таїпу Ердогану за підтримку України, нашого суверенітету й територіальної цілісності.

«Ми підписали низку важливих документів. Але найголовніше сьогодні, коли ми говоримо про геополітичне питання, питання спокою в Україні та підтримку наших партнерів, то важливо, що Президент Ердоган підтримує Україну, підтримує наші тимчасово окуповані території, підтримує Крим. Важливо, що він підтримує нашу позицію, не визнає анексію Криму», – наголосив Глава держави.

Володимир Зеленський зазначив, що також говорив з Президентом Туреччини про особливі умови для українських і турецьких туристів.

«Говоримо про те, щоб можна було збільшувати туристичний потік громадян України й Туреччини. Особливо зараз, мені здається, ми повинні підтримувати один одного. Ви чули, росіяни сказали, що будуть обмежувати туризм з Російської Федерації в Туреччину. Це їхні особисті справи. А я думаю, що нам треба, навпаки, – нарощувати туризм і показати, що ми підтримуємо Туреччину», – вважає Президент України.

У четвер, 15 квітня, Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль провів зустріч із Міністром закордонних справ Литви Габріелюсом Ландсбергісом, Міністром закордонних справ Латвії Едгарсом Рінкевичсом та заступником Міністра закордонних справ Естонії Рейном Таммсааром.

На зустрічі також були присутні Міністр оборони України Андрій Таран, а також заступник Міністра закордонних справ України Василь Бондар.

Денис Шмигаль відзначив важливість такого візиту у світлі триваючої російської ескалації та нарощування військової присутності вздовж кордонів України.

«Високо цінуємо тверду і незмінну позицію Литви, Латвії та Естонії на всіх міжнародних майданчиках щодо підтримки суверенітету і територіальної цілісності України та у контексті триваючої збройної агресії проти нашої держави. Ми вдячні країнам Балтії за підтримку України у цей непростий час. Це демонструє високий рівень нашого партнерства та дружби», - сказав Денис Шмигаль.

Також Прем’єр-міністр відзначив, що Україна високо цінує допомогу і підтримку євроінтеграційних і євроатлантичних прагнень нашої держави. За словами очільника українського Уряду, євроатлантична інтеграція є пріоритетом зовнішньої політики України.

«Ми запропонували союзникам по НАТО 10 кроків для підтримки України у цій ситуації. Ми готові розвивати та посилювати нашу двосторонню та багатосторонню співпрацю у сфері безпеки та оборони, протидіяти гібридним загрозам та координувати зусилля для вирішення спільних викликів у сфері безпеки», - наголосив Денис Шмигаль.

За словами Прем’єр-міністра, Україна також закликає Альянс посилити взаємодію, зокрема в частині розширення участі у спільних військових навчаннях.

Під час зустрічі керівники МЗС Литви та Латвії, а також заступник Міністра закордонних справ Естонії наголосили на беззастережній підтримці України, її територіальної цілісності та суверенітету.

Верховна Рада буде й надалі виконувати свої функції в умовах загострення ситуації на Донбасі і продовжить робити все залежне від неї, щоб не допустити подальшої ескалації. Про це заявив Голова українського Парламенту Дмитро Разумков в ефірі “4 каналу”.

Він наголосив, що в часи серйозних викликів, які в різні періоди стояли перед Україною, Верховна Рада завжди відігравала одну з ключових ролей у відстоюванні інтересів держави та суспільства.

Відповідаючи на запитання щодо активізації ворога на сході України та ролі Верховної Ради в разі подальшого загострення ситуації, Дмитро Разумков зазначив: «Якщо така ситуація виникне, Верховна Рада миттєво виконає свої функції. Але сьогодні ми на своїй позиції робимо все, щоб цього не допустити».

«На будь-який нестандартний випадок чи виклик ми готові реагувати. У нас є погоджені плани для таких ситуацій і ми розуміємо, як це буде відбуватися, тому Верховна Рада гарантовано виконає свої функції. Так само, як і будь-який інший державний орган має знати і розуміти, що він буде робити», - заявив він.

За словами Голови Верховної Ради, наразі немає підстав для введення в Україні воєнного стану.

Він також зазначив, що порівняно з 2014 роком сьогодні Україна набагато краще підготовлена, щоб дати відсіч ворогу.

Разом з тим він підкреслив, що найголовніше для держави - життя її громадян. «Ми повинні зробити все від нас залежне, щоб зберегти його», - сказав Дмитро Разумков.

Голова Парламенту також наголосив, що для України важливою є підтримка міжнародних партнерів - США, країн Європи, НАТО.

«Головна зброя людей, які працюють в політиці, - це не автомат чи гвинтівка вдома, а інші засоби, якими нас наділяє влада. І дуже часто вони навіть більш ефективні, ніж зброя», - сказав він.

Президент України Володимир Зеленський провів зустріч з головою ради директорів компанії ArcelorMittal Лакшмі Мітталом.

Сторони обговорили розвиток «зеленої» металургії та збільшення інвестицій в Україну, з урахуванням екологічних характеристик відповідно до світових стандартів.

Президент наголосив на необхідності впровадження новітніх сталеплавильних технологій, які знизять негативний вплив промисловості на довкілля.

Компанія як найбільший іноземний інвестор в Україні та один з найбільших виробників сталі у світі розпочне в нашій країні інвестпрограму «Сталевий мільярд», що передбачає інвестицію в обсязі майже один мільярд доларів у екомодернізацію виробництва сталі у Кривому Розі.

«Інвестиції в українську економіку та екологію – це позитивний сигнал для всіх інвесторів, яким ми будемо надавати всебічну підтримку», – запевнив Володимир Зеленський.

Президент наголосив на необхідності якнайшвидшого завершення модернізації коксохімічного, агломераційного та доменного виробництва, які є найбільшими забруднювачами. Компанія підтвердила готовність завершення цієї програми до кінця 2023 року.

У зустрічі також взяли участь перший помічник Президента Сергій Шефір, заступники керівника Офісу Глави держави Ігор Жовква та Юлія Свириденко, директор АТ «Геліос» Ростислав Шурма, генеральний директор ArcelorMittal СНД Віджай Гоял, генеральний директор ПАТ «ArcelorMittal Кривий Ріг» Мауро Лонгобардо.

14 квітня Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль провів зустріч з головою правління ArcelorMittal Лакшмі Н. Мітталом. На зустрічі також були присутні Віце-прем’єр-міністр України – Міністр з питань стратегічних галузей промисловості України Олег Уруський, Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко та представники міністерств.

Очільник українського Уряду привітав підписання Меморандуму між Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства та АрселорМіттал щодо підтримки інвестиційних проектів із значними інвестиціями ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг” на період 2022–2032 роки.

Відповідно до Меморандуму "АрселорМіттал Кривий Ріг" готовий збільшити свій інвестиційний портфель до суми близько 1 мільярда доларів США на відповідний період.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль підкреслив, що підписання Меморандуму стало можливим завдяки закону, ініційованому Президентом України Володимиром Зеленським,  щодо «державної підтримки інвестиційних проектів зі значними інвестиціями».

"Разом з Президентом та Парламентом ми запустили ефективні інструменти, які підвищують інвестиційну привабливість України. Сьогоднішній Меморандум – це один з перших успішних прикладів, коли велика міжнародна компанія планує скористатися відповідними інструментами і збільшити інвестиції та кількість робочих місць в Україні" - відзначив Денис Шмигаль.

Також, очільник Уряду наголосив, що згідно з Меморандумом значна частина інвестицій буде стосуватися проектів, які зменшують негативний вплив на довкілля. Крім того, Денис Шмигаль подякував керівництву компанії за соціально важливі ініціативи, розвиток медицини та підтримку громад, де розташовано виробництво.

"Уряд закликає соціально відповідальний бізнес приєднуватися до державних ініціатив в Україні, коли інвестори стають не тільки діловими партнерами держави і громад, а також активно долучаються до розвитку регіону, де вони працюють. Уряд зі свого боку готовий всебічно сприяти подальшому розвитку взаємовигідних відносин та продовжить працювати над покращенням інвестиційного клімату", - відзначив Прем’єр-міністр.

Меморандум передбачає наступні напрямки розвитку та інвестицій:

• «зелена металургія», яка сприяє меншому забрудненню та зменшенню вуглецевого впливу;
• сталий розвиток видобування залізної руди – продовження на 30 років перспектив видобувної діяльності;
• створення нових виробництв, зокрема прокатного та пруткового стану;
• модернізація існуючих об’єктів;
• циркулярна економіка та керування відходами (утилізація біомаси, упорядкування викидів СО2, переробка шлаків і шламів).

Верховна Рада на поточному тижні працюватиме у пленарному режимі, як це передбачено календарним планом, і може зібратися на позачергові засідання. Про це повідомив Голова Парламенту Дмитро Разумков під час засідання Погоджувальної ради депутатських фракцій і груп.

«На цьому тижні ми плануємо працювати у звичайному режимі», - сказав він. Дмитро Разумков зазначив, що народні депутати продовжать розгляд у другому читанні Проекту Закону про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин (№2194).

За словами Голови Верховної Ради, вже є ініціативи депутатської групи «За майбутнє» та фракції «Слуга народу» щодо проведення позачергових засідань. «Знаю, що до Апарату надійшло два екземпляри підписних листів. Думаю, що навіть завтра відбудеться два позачергових засідання», - повідомив він.

«Найближчим часом з'являться відповідні розпорядження Голови Верховної Ради про скликання позачергових засідань», - додав Дмитро Разумков.

У той же час Голова Парламенту закликав народних депутатів суворо дотримуватися карантинних обмежень, зокрема носити захисні маски. “У першу чергу, дотримання законів починається з себе”, - наголосив Дмитро Разумков.

«Паралельно хотів би звернутися до всіх керівників фракцій і груп: ви несете відповідальність і за своїх колег по фракції, і за Апарат, і за секретаріати, і за всіх тих, хто сьогодні допомагає нам як народним депутатам виконувати свої функції. Тому підходьте до цих питань виважено», - сказав Голова Верховної Ради.

Він також попросив Комітет з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування надати роз'яснення щодо того, як відповідно до нормативно-правових актів може бути організована пленарна робота Парламенту в умовах посилених карантинних заходів.

Відповідно до календарного плану, 13 - 16 квітня Верховна Рада працює в режимі пленарних засідань.

У Вінницькій області активно продовжується реалізація проєкту Президента України «Велике будівництво»