Топ новини

Президент України Володимир Зеленський очікує від оновленого складу Комісії з питань правової реформи напрацювань щодо судової реформи вже найближчим часом. Про це Глава держави заявив у спецвипуску програми «Свобода слова» на телеканалі ICTV у понеділок.

«В цілому щодо роботи суддів і доброчесності судової гілки влади – вже сформована сьогодні комісія при Офісі Президента України. Ми чекаємо від них напрацювання: реальні, серйозні, фундаментальні, щоб ми дійсно довели цю реформу (до кінця. – Ред.). Не через десять років, а за моєї каденції. Або навіть за найближчі місяці. Щоб ми дійсно довели суспільству, що ми хочемо перезавантажити судову гілку влади», – сказав Президент. 

Володимир Зеленський зауважив, що також виступає за перезавантаження Окружного адміністративного суду м. Києва. Але, на переконання Президента, це має бути зроблено після запуску Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, адже вона має обирати суддів.

«Сьогодні у нас з вами, незважаючи на цей політичний кут, є реальний шанс повністю перезавантажити й реально почати реформування судової гілки влади. У нас же багато нормальних суддів, але й реально багато небезпечних суддів, які постійно виходять з небезпечними кейсами, висновками, рішеннями, через що у нас багато проблем і немає довіри до судової гілки влади. Тому сьогодні є шанс перезавантажити, починаючи з Конституційного Суду», – наголосив Глава держави.

У п’ятницю, 30 жовтня, Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль провів селекторну нараду з керівниками областей щодо ситуації з поширенням COVID-19 на території України.

Прем’єр-міністр зауважив, що за попередню добу було підтверджено 8312 нових випадків захворювання.

Під час наради Денис Шмигаль заслухав доповіді голів обласних державних адміністрацій про стан виконання доручень щодо пошуку місць для організації мобільних госпіталів та розширення ліжкового фонду. Також були проаналізовані бюджетні запити на субвенцію для забезпечення ліжкомісць підведеним киснем та поточний стан виконання доручення з боку голів ОДА.

«Уряд максимально спростив процедури, які стосуються облаштування додаткових ліжок та підведення кисню. Гроші на забезпечення ліжок киснем були виділені, ви їх отримали. До 30 жовтня мали це зробити. Ніяких бюрократичних перепон для організації цих процесів немає. Зараз необхідно прискорити роботу, адже йдеться про здоров’я та життя людей», — наголосив Денис Шмигаль.

Міністр охорони здоров’я Максим Степанов повідомив Прем’єр-міністру, що 1 листопада будуть зібрані цифри по областях. І залежно від виконання показників, які були підписані обласними держадміністраціями, Прем’єр-міністру будуть зроблені подання для винесення відповідних дисциплінарних рішень.

Максим Степанов додав, що за рішенням Державної комісії ТЕБ та НС з понеділка, 2 листопада, 112 адміністративних одиниць з 20 регіонів будуть віднесені до червоного рівня епідемічної небезпеки через перевищення показника захворюваності за останні 14 днів.

Загалом, за словами Максима Степанова, у червоній зоні перебуватимуть 11 обласних центрів. А понад 75% території України опиниться в помаранчевому рівні.

Прем’єр-міністр доручив Міністру внутрішніх справ Арсену Авакову спільно з головами ОДА та Держпродспоживслужбою забезпечити контроль за дотриманням закладами обмежень щодо годин роботи.

Керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак провів зустріч з послами країн «Великої сімки». Основною темою зустрічі стали останні події, пов'язані з рішенням суддів Конституційного Суду, яке викликало великий резонанс у суспільстві.

Очільник Офісу Глави держави поінформував про вчорашнє термінове засідання Ради національної безпеки і оборони України та позачергове засідання уряду за участю Президента й ухвалені на них рішення.

«Була забезпечена безперебійна робота реєстрів НАЗК і було заявлено про те, що всі антикорупційні органи України, включаючи НАЗК, НАБУ та інші, – вони є й будуть працювати. Для нас є принциповою наша позиція щодо боротьби з корупцією, і Україна ніколи не зверне з цього шляху», – наголосив Андрій Єрмак.

Він також розповів, що ще вчора до Верховної Ради було спрямовано законопроект, який має відновити довіру до конституційного судочинства в Україні.

«Президент і його команда, держава й державні органи продовжують боротьбу з корупцією і з тими, хто стоїть за всіма цими процесами в Україні. Ми перемогли під час прийняття земельної реформи, банківського закону і переможемо й цього разу», – заявив керівник Офісу Глави держави.

На думку Андрія Єрмака, події в КСУ не відбулися без зовнішнього втручання, тож він висловив сподівання, що правоохоронні органи зможуть дати оцінку ситуації.

Керівник Офісу Президента переконаний, що вихід з неї буде знайдено.

«Для нас дуже важливо, щоб усі керівники, представники антикорупційних органів знали позицію Президента: ми сьогодні виступаємо дійсно єдиним фронтом щодо захисту тих реформ, які ми провели і продовжуємо проводити. Президент налаштований дуже рішуче, і він не зупиниться на шляху проведення реформ і боротьби з корупцією, хто б за цим не стояв», – наголосив Андрій Єрмак і закликав представників «Великої сімки» стежити за роботою Антикорупційної ради, яка має зібратися найближчим часом, та реакцією всіх представників політичних сил, «аби мати реальну картину».

Тимчасова повірена у справах США Крістіна Квін запевнила, що «Велика сімка» готова допомогти Україні в подальшому просуванні на шляху реформ.

Андрій Єрмак також розповів про місцеві вибори, які відбулися в Україні 25 жовтня, і констатував: вони були відкритими, демократичними та підтвердили той факт, що в Україні дійсно відбувається реформа децентралізації.

Окремо керівник Офісу Президента розповів про пріоритетне для влади та особисто Глави держави питання досягнення миру на Донбасі.

За його словами, режим припинення вогню на сході України триває вже майже 100 днів, однак мають місце провокації з боку незаконних збройних формувань з метою його зриву. Вчора під час таких ворожих обстрілів, на жаль, двоє українських військових загинули, ще двоє отримали поранення. Ситуацією на місці нині займається начальник Генерального штабу, а Україна ініціювала сьогодні термінове засідання робочої групи з безпеки Тристоронньої контактної групи.

Також Андрій Єрмак поінформував послів про те, що триває активний діалог на рівні радників «Нормандської четвірки» в контексті підготовки найближчим часом саміту лідерів Нормандського формату.

Керівник Офісу Президента закликав послів країн G7 та уряди їхніх держав підтримати Україну в захисті позицій та закликати всі сторони дотримуватися режиму тиші.

Голова Верховної Ради України зустрівся з Федеральним міністром закордонних справ Німеччини Гайко Маасом. 

Голова Парламенту висловив вдячність Німеччині за підтримку територіальної цілісності та суверенітету України і сталу позицію в рамках «Нормандського формату». «Ми позитивно оцінюємо докладені німецькою стороною зусилля для його поновлення та функціонування», - підкреслив він. 

Дмитро Разумков також зазначив, що для України важлива  співпраця в рамках ОБСЄ. Він додав, що ключовим інструментом у розпорядженні ОБСЄ й надалі є Спеціальна моніторингова місія (СММ), зауваживши, що Україна потребує більшої присутності СММ на неконтрольованій частині Донбасу. 

Голова Парламенту нагадав, що режим тиші на Донбасі було встановлено з 27 липня, проте, на жаль, сьогодні він був порушений бойовиками, в результаті чого загинули двоє українських військовослужбовців. 

Під час зустрічі також обговорювалося питання щодо анексії Криму та порушення міжнародного гуманітарного права на півострові.

Дмитро Разумков окремо подякував Гайко Маасу за підтримку Федеральним урядом Німеччини надання Північноатлантичним альянсом Україні статусу партнера НАТО з розширеними можливостями. А також відзначив вагому допомогу Німеччини нашій державі на шляху впровадження необхідних реформ у багатьох сферах. 

Крім того, сторони обговорили варіанти міжпарламентської співпраці, зокрема,  практику проведення в онлайн режимі спільних засідань комітетів у міжнародних справах та у справах ЄС і відновлення формату особистих зустрічей після подолання пандемії.

Під головуванням Президента Володимира Зеленського відбулося термінове закрите засідання Ради національної безпеки і оборони України щодо невідкладних заходів, яких має вжити держава після рішення Конституційного Суду щодо неконституційності окремих положень закону про запобігання корупції та статті 366-1 Кримінального кодексу України.

Глава держави особливо наголосив на загрозах, які становить таке рішення для країни та її національної безпеки. 

«У нас не буде грошей, у нас не буде підтримки, будуть скасовані і напрацьовані проекти, і підтримка Світового банку. У нас буде велика діра в бюджеті. А головне – ми не розуміємо, який сюрприз Конституційний Суд зробить завтра чи післязавтра», – сказав Володимир Зеленський.

«Я не впевнений, що судді Конституційного Суду самі вирішили зробити те, що вони вчора скоїли. Треба робити швидкі, але адекватні кроки. На законодавчому рівні – я впевнений, що це справедливо, – невідкладно зареєструвати законопроект у Верховній Раді, де передбачається відновлення доброчесності конституційного судочинства в Україні», – акцентував Президент.

Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов зазначив: низка останніх подій, пов’язаних з рішенням КСУ, дає вагомі підстави вважати, що існує цілісний план, спрямований проти основ української державності. Зокрема, Суд виступає «криголамом» досягнень нашої держави на шляху до європейської та євроатлантичної інтеграції, руйнуючи антикорупційне законодавство.

Він нагадав, що, крім останнього рішення, Конституційний Суд у лютому 2019 року скасував закон про незаконне збагачення. Внаслідок цього правоохоронці закрили гучні кримінальні провадження, результативності щодо яких від влади вимагає суспільство.

«Такі дії Суду мають низку не просто негативних, а катастрофічних наслідків як у внутрішньо-, так і в зовнішньополітичному вимірі нашої країни. Кардинальним чином змінюється атмосфера відносин України з Євросоюзом, з нашим євроатлантичним співтовариством», – сказав він.

Олексій Данілов також звернув увагу, що скандальне рішення Суд ухвалив одразу після закінчення місцевих виборів, які самі по собі в частині децентралізації містять дуже складні виклики національній безпеці. На його переконання, такі кроки та їхня послідовність свідчать про цілеспрямованість і продуманість антидержавних дій.

Голова НАЗК Олександр Новіков зазначив, що КСУ знищив усю систему запобігання корупції, відкинувши в 1991 рік.

«Все, що будувалося за роки незалежності України, було демонтовано рішенням КСУ. Це відбулося всупереч позиції громадян України, 91% з яких вважають корупцію серйозною проблемою для українців», – наголосив він, додавши, що нинішні органи державної влади демонструють нульову толерантність до корупції, було напрацьовано Антикорупційну стратегію, яку планували подати на розгляд Верховної Ради.

За його словами, після рішення Конституційного Суду НАЗК фактично перетворюється на «орган приховування інформації про публічних осіб».

Представник Президента в Конституційному Суді Федір Веніславський наголосив, що рішення КСУ було ухвалене з багатьма порушеннями, а самі судді мали конфлікт інтересів.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба розповів, що рішення КСУ несе низку загроз для країни у зовнішньополітичній сфері, адже боротьба з корупцією в Україні була й залишається одним із ключових питань на порядку денному в діалозі з надійними партнерами. Йдеться про Європейський Союз, Сполучені Штати Америки, Канаду, Японію, Південну Корею та інших.

«Усі вони тією чи іншою мірою інвестували у створення антикорупційної інфраструктури в Україні – свої ресурси, свої можливості. І тому теж відчувають відповідальність за продовження її існування», – зазначив він.

Міністр запевнив: якщо Україна не подолає наслідки проблеми, яка виникла, це продовжить системно негативно впливати на відносини України із вказаними партнерами.

За результатами засідання було ухвалено рішення, зокрема, щодо вжиття Кабінетом Міністрів невідкладних заходів щодо тимчасового порядку ведення Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а також проведення спеціальної перевірки. Володимир Зеленський запропонував терміново розробити та внести на розгляд Верховної Ради як невідкладний законопроект про відновлення довіри до конституційного судочинства. Також було ухвалено рішення про активізацію діяльності Комісії з питань правової реформи при Президентові України та прискорення подання пропозицій щодо судової реформи.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль зазначив, що робота над законопроектом уже ведеться у взаємодії з Офісом Президента. Було вирішено провести термінове засідання уряду в Офісі Глави держави.

У четвер, 29 жовтня, на доручення Президента України відбулося позачергове засідання Кабінету Міністрів, на якому було розглянуто деякі питання діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції. Засідання Уряду відбулось у присутності Президента України одразу по завершенні засідання Ради національної безпеки та оборони.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль нагадав, що 26 лютого 2019 року Конституційний Суд України визнав неконституційною статтю про «незаконне збагачення».

«Одразу після того, як Володимир Зеленський став Президентом, він повернув кримінальну відповідальність за незаконне збагачення. Це підтвердило, що команда Президента повністю віддана прагненню викорінити корупцію в Україні», — зазначив очільник Уряду.

Денис Шмигаль наголосив, що сьогодні повторюється схожа ситуація, коли Конституційний Суд визнав неконституційним частину положень законодавства про Національне агентство запобігання корупції.

«Електронне декларування — це шлях до прозорості та доброчесності чиновників. Сьогодні Кабінет Міністрів за ініціативи Президента України затверджує рішення, яке стане кроком до відновлення повноцінної роботи реєстру декларацій. Кожен українець зможе знову зайти і побачити декларації чиновників та політиків. В тому числі тих політиків, які намагаються знищити антикорупційну реформу», — заявив Прем’єр-міністр.

За підсумками розгляду питання Уряд ухвалив рішення, що дасть можливість НАЗК забезпечити відкритий доступ до Єдиного державного реєстру декларацій та проведення спеціальних перевірок відповідно до вимог законодавства.

За словами Прем’єр-міністра, це рішення Уряду — лише один із кроків у питанні повноцінної роботи антикорупційних органів.

Президент України Володимир Зеленський подякував Кабінету Міністрів за оперативну реакцію та зазначив, що ухвалене рішення — це приклад злагодженої роботи держави на користь суспільства.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков у ході  візиту до Німеччини зустрівся з Головою Німецько-української парламентської групи Омідом Нуріпуром та її членами.

 Голова Парламенту висловив вдячність за підтримку територіальної цілісності та суверенітету України, а також за санкційну підтримку й просування інтересів нашої держави у Бундестазі. 

У ході зустрічі сторони також обговорили шляхи наближення України до ЄС, створення у Бундестазі парламентської платформи «Група друзів Криму» та перспективи організації спільних засідань парламентських комітетів в онлайн режимі.

Голова Верховної Ради під час розмови відзначив, що Україна продовжує впроваджувати законодавчі зміни на шляху до реформування країни, зокрема, реформу з децентралізації та відкриття ринку землі. 

Під час зустрічі багато уваги було приділено перебігу антикорупційної реформи в нашій державі. За словами Дмитра Разумкова, в Україні запрацював Вищий антикорупційний суд, і саме Парламент дав старт для початку його діяльності. Цей суд разом з НАБУ, САП та НАЗК завершив створення антикорупційної інфраструктури в Україні. Проте, частина реформ потребує доопрацювання у законодавчій площині задля приведення їх у відповідність Конституції України.

Щодо нещодавнього рішення Конституційного Суду, Голова Парламенту зазначив, що Верховна Рада України ІХ скликання зробить усе від неї залежне для забезпечення та відновлення ефективної діяльності всіх антикорупційних органів в Україні. 

Також Дмитро Разумков відзначив важливість обміну візитами та формату особистих зустрічей на рівні депутатів, профільних комітетів та депутатських груп для ефективного міжпарламентського співробітництва. «Після подолання всесвітньої пандемії COVID-19 такі ініціативи будуть продовжені. Ми також завжди раді бачити депутатів Бундестагу в Україні і готові надавати необхідну допомогу в їхній роботі. Переконаний, що обидві групи розвиватимуть пряму співпрацю й таким чином стануть головним інструментом розвитку міжпарламентських відносин між нашими країнами», - сказав він.

Дмитро Разумков запросив Оміда Нуріпура та членів Українсько-німецької парламентської групи відвідати Україну та подякував за роботу, направлену на зміцнення відносин між нашими державами.

Президент України Володимир Зеленський зустрівся з генеральним виконавчим директором компанії ALSTOM Анрі Пупар-Лафаржем та обговорив перспективи співпраці в залізничній галузі.

Глава держави наголосив на зацікавленості України в реалізації спільних проектів. «Попри коронакризу, яка триває в усьому світі, економіки країн повинні розвиватися, і фундаментом для цього є спільні проекти. Для нас у пріоритеті проекти, орієнтовані на додану вартість та збільшення кількості робочих місць. Саме тому інфраструктурні проекти є важливими для України», – зазначив Володимир Зеленський.

Президент зауважив, що в Україні цього року активно реалізується програма будівництва автошляхів – з 25 тис. км пріоритетних доріг державного значення у 2020-му побудовано понад 4 тис. км доріг. Крім того, проводиться робота для розвитку водного транспорту. Окремо Володимир Зеленський відзначив українську залізницю, яка є однією з найбільших у Європі: її протяжність – близько 22 тис. км.

Анрі Пупар-Лафарж зауважив, що компанія розглядає співпрацю не лише в частині модернізації рухомого складу української залізниці, а й як тривале співробітництво для технічного обслуговування парку локомотивів та створення в Україні робочих місць. Забезпечення локалізації частини виробництва в Україні дозволить не лише стимулювати розвиток вітчизняного промислового потенціалу, а й допоможе українським виробникам з виходом на експортні ринки через включення у глобальні ланцюги постачання. Володимир Зеленський відзначив, що такі проекти є надзвичайно важливими.

Довідка. Французька машинобудівна компанія ALSTOM є одним зі світових лідерів у виробництві енергетичного устаткування та залізничного транспорту.

Проаналізувавши бюджетні програми, з яких за різних обставин не були використані кошти, Уряд за рішенням відповідних комісій та за погодження Комітету ВРУ з питань бюджету перенаправляє кошти на фінансування інших програм для їх ефективного використання. Про це зазначив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час чергового засідання Кабінету Міністрів 28 жовтня.

На засіданні Уряд підтримав рішення про перерозподіл частини коштів, передбачених Державному агентству автомобільних доріг. Зокрема, кошти підуть на соціальну підтримку шахтарів, а також для надання фінансової допомоги Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Так, Уряд схвалив постанову, якою передбачається виділення Міністерству енергетики 1,4 млрд грн для забезпечення виплати заробітної плати працівникам державних вугледобувних підприємств за державною програмою «Реструктуризація вугільної галузі».

Також було збільшено видатки Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в обсязі 1,27 млрд грн для здійснення виплат допомоги по безробіттю та допомоги по частковому безробіттю на період карантину в повному обсязі.

Крім того, Прем’єр-міністр під час засідання прокоментував рішення Уряду перерозподілити кошти для проекту «Удосконалення молекулярно-генетичної діагностики онкологічних захворювань в Україні».

«Вчора у ЗМІ, на жаль, була поширена маніпуляція про те, що нібито кошти, які призначались для онкохворих, пішли на дороги. Для мене особисто дуже важливо прояснити ситуацію, аби закрити це питання», — зазначив Денис Шмигаль.

Очільник Уряду підкреслив, що у 2020 році було виділено рекордну кількість коштів на лікування онкохворих. Загалом на 40% більше, ніж 2019 році, та вдвічі більше, ніж у 2018 році.

«З вересня цього року наш Уряд майже в 5 разів збільшив тариф на діагностику та хіміотерапевтичне лікування онкозахворювань у дітей. Це означає, що заклади, в яких лікують маленьких пацієнтів, отримають більше коштів, щоб надавати якіснішу допомогу», — наголосив Глава Уряду.

Як зазначив Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко, цього року мала бути реалізована програма реконструкції лабораторії Національного інституту раку, кошти на які виділялися у 2018-2019 роках, проте за цей час не було проведено жодної підготовчої роботи.

«Тільки в цьому році розпочалася підготовка Міністерством охорони здоров’я і зроблено проект, в тому числі проведена державна експертиза. Проект не одного дня і він дійсно не простий. Міністерству охорони здоров’я потрібно більше часу, щоб його реалізувати», — відзначив Ігор Петрашко.

Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства зауважив, що Уряд за погодженням із МОЗ підтримав рішення Міжвідомчої комісії з питань державних інвестиційних проектів щодо перерозподілу коштів за цією програмою. Такий перерозподіл також було погоджено комітетом Верховної Ради з питань бюджету.

«Кошти для реконструкції лабораторії діагностики будуть передбачені в наступному році. З цією метою ми ухвалюємо зміни до постанови №571, яка врегулює питання стосовно можливої реалізації проектів, щодо яких відбувся перерозподіл коштів», — повідомив Ігор Петрашко.

Міністр підкреслив, що перерозподіл дозволить реалізувати незавершений проект щодо діагностики онкологічних захворювань у 2021 році.

Голова Парламенту розпочав візит до Федеративної Республіки Німеччина, який триватиме 29-30 жовтня.

Під час візиту Дмитро Разумков проведе зустрічі з Президентом Бундестагу Вольфґанґом Шойбле, головою Комітету Бундестагу з питань ЄС Ґунтером Кріхбаумом, Федеральним міністром оборони, лідером партії Християнсько-демократичний союз Аннегрет Крамп-Карренбауер та Федеральним міністром закордонних справ Німеччини Гайко Маасом.

Також Голова Верховної Ради України зустрінеться із заступницею голови фракції Соціал-демократичної партії Німеччини в Бундестазі Ґабріелою Гайнріх, заступником голови фракції Християнсько-демократичний союз/ Християнсько-соціальний союз у Бундестазі Йоганном Вадефулем, головою фракції Християнсько-соціальний союз (ХСС) у Бундестазі Александром Добріндтом, головою  Німецько-української парламентської групи Омідом Нуріпуром (фракція Союз 90/Зелені) та її членами й головою опозиційної партії і фракції у Бундестазі «Вільна демократична партія Німеччини» Крістіаном Лінднером.

У 76-ту річницю вигнання з України нацистських загарбників Президент Володимир Зеленський вшанував пам’ять полеглих у Другій світовій війні.

25 жовтня 2020 року — історична дата для України, адже місцеві вибори проходять на новій адміністративно-територіальній основі. Про це заявив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль після голосування у м. Львові.

«Уряд змінив застарілий поділ на райони, що був прийнятий ще в першій половині минулого століття. Та передав більше повноважень в громади, сформувавши майже 1,5 тисячі об’єднаних територіальних громад. Вперше в історії незалежної України люди на місцях самі розпоряджатимуться коштами й вирішуватимуть, куди їх витрачати. Це ключовий елемент реформи децентралізації. Важливість сьогоднішніх виборів для майбутнього нашої країни складно переоцінити, адже ми, по суті, закріплюємо успіх основного етапу реформи», — зазначив очільник Уряду.

Як наголосив Денис Шмигаль, адміністративно-територіальна реформа — це одна з найбільш важливих і успішних реформ: «Вона найбільше зрозуміла людям, тому має високу підтримку серед українців. Місцеві вибори за новим адміністративно-територіальним устроєм дають змогу Україні рухатися далі: розвивати інфраструктуру, покращувати державні послуги, робити країну комфортнішою для людей. Це дійсно історична подія», — відзначив Прем’єр-міністр.

Глава Уряду також зауважив, що місцева влада ще ніколи не мала стільки повноважень, як матиме після цих виборів. «Відтепер громади матимуть власну землю та власні повноцінні бюджети. Більше 2 млн гектарів сільськогосподарської землі перейшло місцевим громадам. І наступного року бюджет місцевих громад складе понад 500 млрд грн. Разом з повнотою влади, з управлінням землею, фінансів, до них переходить і вся повнота відповідальності. Влада стала дуже близькою до громади, і люди зможуть робити висновки», — додав він.

Крім того, Прем’єр-міністр нагадав, що найважливіше під час виборів — це безпека. Тому закликав українців дотримуватися  протиепідемічних заходів на виборчих дільницях.

«Беріть із собою власну ручку, а дітей залишайте вдома. Дотримуйтесь соціальної дистанції, маскового режиму та використовуйте антисептик до і після відвідування дільниці. Демонструйте свій паспорт членам комісій, не передаючи його до чужих рук», — зазначив Денис Шмигаль.

Шановні українці!

Є дні, які ми ніколи не забудемо. Один з таких - День визволення України від фашистських загарбників. Скільки б років не минуло, ми пам'ятаємо  відвагу та волю до перемоги, жертовність та  боротьбу кожного за мирне  небо для всіх нас.

Сьогодні ми вшановуємо пам'ять тих, хто ціною власного життя звільнив Україну від фашистських військ. Їх подвиг крізь роки нагадуватиме всім поколінням українців про мужність та хоробрість ветеранів Другої світової війни. Герої тих часів без вагань та роздумів стали на захист своїх родин, своєї землі, свого права на щасливе майбутнє.  

Друга світова війна стала жахом для кожної української сім'ї, адже принесла із собою втрати, біль і сльози.  Але разом із тим показала, наскільки єдиними були всі учасники тих подій у прагненні до свободи. Сьогодні ми вклоняємося всім, хто звільнив рідну землю від ворога, пишаємося їх героїзмом, стійкістю та патріотизмом!

Пам’ятаємо та дякуємо!

76 років тому нацистів вигнали з України…

28 жовтня 1944 року радянські війська розпочали бої за місто Чоп. Боротьба розтягнулася до 25—26 листопада — саме тоді окупанти були вигнані з України остаточно.

Це був кінець періоду смерті й ненависті, страху й відчаю, насилля й розрухи…

Друга світова війна – найбільший збройний конфлікт в історії людства.

Вінниччина пам’ятає: область розділили на дві зони окупації - німецьку та румунську. Тут функціонували військово-польові ставки вищих партійних та військових посадовців Третього Рейху. Найвідоміша - ставка Гітлера "Вервольф" під Вінницею...

Після Голодомору, репресій наші люди змогли протистояти і цій війні.

Сьогодні низько вклоняємося всім, хто наближав спільну перемогу над Гітлером: радянські війська та червоні партизани, національне підпілля на чолі з Українською повстанською армією та українські бійці на усіх інших фронтах світу.

Нарешті можемо знати правду про ту війну…

Неспотворена пам'ять про мільйони українців…

Голова обласної державної адміністрації                                                              Сергій БОРЗОВ

Уряд дав завдання очільникам обласних державних адміністрацій забезпечити лікарняні ліжка киснем на 80% вже найближчим часом. Про це йшлося на традиційній селекторній нараді під головуванням Президента України Володимира Зеленського.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що забезпечення киснем у лікарнях Херсонської області становить 85%, у Кіровоградській, Закарпатській, Хмельницькій, Полтавській, Житомирській та Вінницькій областях – 50%. Він зазначив, що на закупівлю кисню для лікарень уже спрямовано 571 мільйон гривень.

«Є гроші, і всі процедури для закупівель були спрощені», – сказав голова уряду.

Зараз до кисню підключено понад 16 тисяч ліжок – на 6800 більше, ніж було у вересні.

Президент зазначив, що забезпечення ліжок киснем на 80% має бути здійснене якомога швидше. Глава держави попросив проконтролювати цей процес і поцікавився станом підготовки до можливого розгортання ліжок у немедичних закладах у Києві, Одесі та на Донеччині.

Міністр охорони здоров’я Максим Степанов повідомив, що відбувається верифікація потреб, МОЗ збирає пропозиції з регіонів, зокрема щодо того, які матеріали та обладнання потрібні, скільки лікарів, коштів на зарплату та функціонування таких закладів буде необхідно. Міністр також відзвітував, що відпрацьовуються маршрути щодо перенаправлення пацієнтів з ургентними випадками до інститутів Національної академії медичних наук та лікарень «Укрзалізниці» у Харкові, які додатково профінансують задля допомоги у лікуванні хворих на коронавірусну хворобу COVID-19. Очільник МОЗ поки не зміг надати інформацію щодо страхування лікарів у регіонах. Також він повідомив, що ще 14 лікарень почали приймати хворих з коронавірусом.

Крім того, на нараді Володимир Зеленський гостро поставив питання щодо достовірності статистики тих, хто захворів і хто одужав. Максим Степанов повідомив, що не отримує всіх цифр щодо тих, хто подолав хворобу, оскільки багато людей переносять її на самоізоляції, а МОЗ ще навесні внесло зміни, за якими одужання визначається за клінічними симптомами, негативний тест на COVID-19 не вимагається.

Голова Верховної Ради України одним із перших серед очільників держави взяв участь у голосуванні на місцевих виборах у Києві. Свій вибір Голова Парламенту зробив на виборчій дільниці № 800982.

“Це дуже важливі вибори для нашої держави. Маю такі ж надії, як і всі, хто прийшов сьогодні підтримати ту чи іншу політичну силу, аби у кожному регіоні, місті або громаді була обрана ефективна та спроможна влада”, - сказав Дмитро Разумков та відзначив, що в рамках децентралізації місцева влада отримує багато не тільки повноважень і коштів, але й  відповідальності. “Тож важливо, щоб ця влада розуміла, що буде робити для місцевого розвитку та головне - що саме вона буде відповідати перед виборцями за свої вчинки та обіцянки”, - зазначив він.

Щодо роботи Верховної Ради України Дмитро Разумков уточнив, що 2-го листопада планується проведення Погоджувальної ради депутатських фракцій та груп, а з 3-го листопада - пленарний тиждень. “Я думаю, що в перші дні ми повинні перейти до розгляду Державного бюджету на 2021 рік”, - сказав Дмитро Разумков та додав, що у державі непроста епідеміологічна ситуація, яка може впливати на роботу Верховної Ради.

Також Голова Парламенту відзначив, що сьогодні немає підстав та можливостей для перенесення другого туру місцевих виборів. “Я впевнений, що другий тур виборів повинен відбутися, тому що ми не можемо залишити громади без легітимної влади. Адже всі розуміємо, що захист здоров'я наших громадян в умовах боротьби з коронавірусом – це спільна відповідальність як місцевої, так і центральної влади. Важливо, щоб вся владна вертикаль працювала на єдиний результат”, - зауважив Дмитро Разумков. 

Сьогодні, 26 жовтня, в онлайн режимі відбулась нарада з головами РДА та представниками керівництва міст обласного значення під головуванням заступника голови облдержадміністрації Сергія Здітовецького.

Під час наради розглядалось питання щодо забезпечення медичним киснем ліжок, визначених для лікування пацієнтів, хворих на COVID-19.

Відтак, Сергій Здітовецький поінформував учасників наради про поточну ситуацію із захворюваністю на коронавірус в області. Зокрема посадовець зазначив,  що з початку пандемії COVID-19 на території області зареєстровано 11293 підозри, у 9403 осіб підтверджено діагноз коронавірус. Серед захворілих – 505 дітей.«Станом на ранок 26 жовтня померло 166 осіб. Сьогодні в області 3508 осіб продовжують хворіти, з них 285 – медичні працівники. Всього перехворіло 998 медиків.387 пацієнтів, серед яких 5 дітей сьогодні знаходяться на госпіталізації в лікарнях, які визначені для лікування хворих на COVID-19, також в медичних закладах отримують допомогу 772 пацієнти з підозрами, серед них - 36 дітей.427 осіб у важкому стані:3- на ШВЛ, 43- на сіпап,і 383 потребують кисневої підтримки».

За словами посадовця «ковідні» ліжка області зайняті на 22,6%, загальна завантаженість закладів – 67,6%. «Тільки за минулу добу до лікарень поклали 122 пацієнти з пневмоніями. Протягом тижня, в середньому цей показник сягав 250 і більше хворих за день. 1794 особи наразі перебувають на стаціонарному лікуванні лікарнях області із пневмоніями різного ступеня важкості».

Сергій Здітовецький також повідомив,що відповідно до постанови 923 КМУ від 09 жовтня 2020 року «Про виділення коштів для забезпечення подачею кисню ліжкового фонду закладів охорони здоров’я, які надають стаціонарну медичну допомогу  пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19»  медичним закладам Вінниччини виділено 13 млн. грн. для забезпечення ліжкомісць киснем.

«Спільно з Департаментом охорони здоров’я ОДА на бюджетній комісії розподілили ці кошти в залежності від кількості ліжок, які необхідно забезпечити підведенням кисню.У постанові є вимога – до кінця поточного місяця забезпеченість киснем «ковідних ліжок» має становити 50%.У зв’язку зі збільшенням майже в усіх районах додаткового ліжкового фонду для лікування хворих на коронавірус, область  повинна забезпечити  медичним киснем 764 ліжкомісця».

За словами Сергія Здітовецького роботи із підведення кисню мають бути виконані до кінця листопада поточного року.

Про стан справ у районах звітували керівники Барської, Бершадської, Вінницької, Гайсинської, Жмеринської, Калинівської, Козятинської, Крижопільської, Могилів-Подільської, Тростянецької, Тульчинської, Хмільницької, Шаргородської, Ямпільської райдержадміністрацій а також представникам м.Вінниця та м.Ладижин.

По завершенню наради Сергій Здітовецький дав ряд відповідних доручень та закликав всіх відповідальних осіб тримати на постійному особистому контролі виконання поставлених завдань по збільшенню кисневих точок.

Для Уряду важливим пріоритетом є досягнення енергетичної незалежності, оскільки в України є величезний потенціал для нарощення газовидобутку та ефективного використання інфраструктури.

Про це 23 жовтня заявив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час наради з членами Міжвідомчої комісії з організації укладення та виконання угод про розподіл продукції та інвесторами — переможцями конкурсів угод про розподіл продукції.

Денис Шмигаль запевнив інвесторів, що Уряд розуміє, що з моменту їх участі в конкурсах на укладення угод на світовому ринку змінилися цінові тенденції.

«Уряд впевнений, що український енергетичний ринок залишається привабливим в найближчій перспективі та формує достатній попит на новий газовидобуток та розвідку надр», — зазначив Прем’єр-міністр.

За словами Дениса Шмигаля, угоди про розподіл продукції — це інструмент залучення значних інвестицій в національну нафтогазову галузь. Міжвідомчою комісією та інвесторами проведено значну роботу з опрацювання їх проектів.

«Важливого прогресу було досягнуто протягом минулого етапу. Наше спільне завдання — прискорити їх підписання», — зазначив Денис Шмигаль.

Як наголосив Прем’єр-міністр, Уряд зацікавлений та націлений не тільки на укладення угод про розподіл продукції, але й на їх успішну реалізацію.

«Підписання цих домовленостей стане прикладом покращення інвестиційного клімату в Україні та буде ще одним вагомим кроком на шляху досягнення енергетичної незалежності держави», — підкреслив очільник Уряду.

За підсумками наради Прем’єр-міністр доручив Міністерству енергетики, Міністерству юстиції, Міністерству фінансів, Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів і Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства пришвидшити роботу для укладення відповідних угод.

«Згідно з урядовим ресурсом «Пульс Угоди», у 2019 році із задач сфери законодавчого забезпечення лише за 5 із 16 напрямів виконання Угоди про асоціацію було виконано понад 50% передбачених завдань. Натомість за 6 напрямами рівень виконання склав 0%. Це недопустимий підхід», — зазначив Руслан Стефанчук.

• — норми ЄС, які впроваджуються в законодавство України,
• — пропозиції до проєктів актів з урахуванням цих норм,
• — пояснення: якою мірою (частково чи повністю) мають бути впроваджені положення acquis ЄС й обґрунтування чому;
• — як ця норма, у разі її прийняття, буде застосовуватися; чи буде досягнуто результату, який очікується.