Топ новини

Щеплення отримали учасники АТО/ООС, які записалися на вакцинацію за допомогою онлайн-анкети, розробленої Департаментом охорони здоров'я та реабілітації ОДА

Київ, Вінницька та Івано-Франківська області нині мають найбільшу динаміку зростання кількості хворих на COVID-19. Про це повідомили на селекторній нараді щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби, яка відбулася під головуванням Президента України Володимира Зеленського.

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль поінформував, що активних хворих в країні станом на сьогодні понад 263 тисячі.

«Із 63 тисяч ліжок із підведеним киснем заповнені 39 тисяч. Ліжок інтенсивної терапії зайнято 2 тисячі 652 із 4 тисяч 909», – зазначив голова уряду.

Денис Шмигаль додав, що 20 березня було проведено засідання Державної комісії з питань ТЕБ і НС, за підсумками якого до «червоної» зони були віднесені місто Київ та Одеська область. Крім того, сьогодні зранку за дорученням Президента України очільник уряду провів нараду з міністрами щодо розробки механізмів спільної з органами місцевого самоврядування підтримки бізнесу і людей у «червоних» зонах.

Володимир Зеленський повідомив, що має намір якнайшвидше підписати ухвалений парламентом 19 березня закон, згідно з яким держава бере на себе відповідальність за наслідки щеплення проти коронавірусу. Після цього постановою Кабінету Міністрів буде створено спеціальний компенсаційний фонд.

За результатами наради під головуванням Глави держави Денис Шмигаль доручив міністру охорони здоров'я Максиму Степанову внести зміни до плану вакцинації, які дадуть змогу якнайшвидше вакцинувати громадян, що записались на щеплення через портал «Дія».

Також уряд працює над тим, щоб якнайшвидше отримати обіцяні вакцини від COVID-19. Наразі домовленості є не лише в межах програми COVAX, а й щодо вакцин Covishield, Sinovac, Pfizer.

Головнокомандувач Збройних сил України Руслан Хомчак повідомив, що в українській армії вже вакциновано понад 13 тисяч осіб.

У ході робочого візиту до Федеративної республіки Німеччина 19 березня Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль провів зустріч із Президентом Бундесрату та Прем’єр-міністром федеральної землі Саксонія-Ангальт Райнером Хазелоффом.

Прем’єр-міністр зазначив, що попри пандемію COVID-19 та високу увагу українського Уряду до подолання наслідків пандемії, Україна активно продовжує впроваджувати реформи.

«Уряд затвердив майже 100 пріоритетних інвестиційних проектів на період до 2023 року в енергетиці, інфраструктурі, переробній промисловості, туристичній та спортивній сферах тощо. Ми доводимо, що Україна має значний інвестиційний потенціал і є привабливою, зокрема, і для німецьких інвесторів», — зауважив Денис Шмигаль.

Як відзначив Прем’єр-міністр, торік Кабінету Міністрів України вдалося провести успішні конкурси з малої приватизації, а цього року перед центральним виконавчим органом стоїть завдання залучити до 12 млрд грн від продажу об’єктів великої приватизації.

Наостанок Денис Шмигаль подякував німецькій стороні за високу підтримку України, її суверенітету й територіальної цілісності.

«Підтримка нашого надійного партнера Німеччини є надзвичайно важливою як для поступального руху реформ, так і у напрямку наближення України до європейської перспективи», — наголосив Прем’єр-міністр.

Голова українського Парламенту Дмитро Разумков та Президент Європейського Парламенту  Давід-Марія Сассолі підписали Меморандум про взаєморозуміння між Верховною Радою та Європейським Парламентом. Метою документу є регулювання  спільних рамок для парламентської підтримки, включаючи проведення Діалогів Жана Моне та підвищення спроможності Верховної Ради України. Меморандум підписано під час офіційного візиту Дмитра Разумкова  до Брюсселю. 

“Цей документ допоможе нам далі розвивати та впроваджувати ті новітні європейські  демократичні стандарти, яких прагне Верховна Рада. Співпраця з Європарламентом для нас важлива і дасть свій результат. Вона й сьогодні нам допомагає проводити реформи”, - зауважив Голова українського Парламенту.

Сторони обговорили питання щодо реформування Верховної Ради України. Як повідомив Дмитро Разумков, керівництво українського Парламенту та лідери депутатських фракцій готові впроваджувати кращі європейські практики парламентаризму для підвищення його ефективності.  “Я високо ціную внесок керівництва Європарламенту та політичних координаторів у справу реформування Верховної Ради України”, - зауважив Голова Парламенту.

У ході зустрічі також піднімалося питання щодо подальших пріоритетів міжпарламентської співпраці, європейської та євроатлантичної інтеграції, безпекової ситуації  на Донбасі та у Криму. “Ми раді, що Європарламент вкотре висловив беззастережну підтримку суверенітету та територіальної цілісності України”, - відзначив Дмитро Разумков.

Голова Верховної Ради наголосив, що Україна робить  усе можливе для досягнення прогресу у політико-дипломатичному врегулюванні ситуації на сході України, проте,  починаючи з січня 2021 року, змушені констатувати численні випадки порушення режиму припинення вогню. 

Крім того, за словами Голови Парламенту, деокупація Криму має пріоритетне значення для України. Він закликав Давіда Сассолі посприяти в ухваленні Європарламентом Резолюції по Криму під час найближчої пленарної сесії Європарламенту. Дмитро Разумков також запропонував приєднатися до Кримської платформи.

Голова Верховної Ради висловив вдячність за санкційну політику та підтримку України. “Ми високо цінуємо продовження усіх існуючих пакетів санкцій та незмінну єдність позиції в ухваленні рішення щодо чергового продовження терміну дії економічних санкцій”, - зазначив він.

Такими словами звернулась перший заступник Голови обласної державної адміністрації Наталя Заболотна до вінничан, яким сьогодні, 23 березня, за дорученням Голови ОДА Сергія Борзова були вручені державні нагороди.

«Без бар’єрів» - таку назву має всеукраїнська ініціатива, яку заснувала перша леді України Олена Зеленська.

Президент Володимир Зеленський указом № 104/2021 увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про заходи щодо підвищення рівня хімічної безпеки на території України» від 19 березня 2021 року.

Як зазначається в документі, своїм рішенням РНБО визнала недостатньо ефективною діяльність Кабінету Міністрів щодо забезпечення проведення державної політики у сфері управління хімічною безпекою та поводження з хімічними речовинами.

Зважаючи на це, уряд має у двомісячний строк опрацювати питання щодо утворення Міжвідомчої комісії з питань управління хімічною безпекою та поводження з хімічними речовинами та посилення спроможностей референс-центру з визначення токсичних та контрольованих хімічних речовин, утвореного на базі Державного підприємства «Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л. І. Медведя Міністерства охорони здоров’я України».

Також Кабмін має сформувати перелік наявних акредитованих хімічних лабораторій науково-дослідних інститутів та вирішити питання створення на їхній базі відповідно до профілю діяльності центрів (референс-лабораторій) для здійснення моніторингу, виявлення та ідентифікації небезпечних хімічних речовин.

У цей же строк має бути вирішено питання створення клінічного токсикологічного центру.

Також має бути сформовано й затверджено перелік небезпечних речовин та речовин, що становлять загрозу у разі техногенних аварій, а також порядок поводження з ними в Україні, встановлення гігієнічних нормативів з урахуванням європейських підходів та світових практик тощо.

Крім того, за три місяці уряд має підготувати пропозиції щодо ратифікації Конвенції Міжнародної організації праці № 170 про безпеку при використанні хімічних речовин на виробництві і щодо приєднання до Мінаматської конвенції про ртуть.

Також у 2021 році має бути затверджений план заходів на 2022-2030 роки щодо забезпечення виконання Україною зобов'язань за Конвенцією про заборону розробки, виробництва, накопичення і застосування хімічної зброї та про її знищення.

Контроль за виконанням рішення РНБО покладається на її секретаря. Указ набирає чинності з дня його опублікування.

У ході робочого візиту до Федеративної республіки Німеччина 19 березня Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль провів зустріч із Президентом Бундесрату та Прем’єр-міністром федеральної землі Саксонія-Ангальт Райнером Хазелоффом.

Прем’єр-міністр зазначив, що попри пандемію COVID-19 та високу увагу українського Уряду до подолання наслідків пандемії, Україна активно продовжує впроваджувати реформи.

«Уряд затвердив майже 100 пріоритетних інвестиційних проектів на період до 2023 року в енергетиці, інфраструктурі, переробній промисловості, туристичній та спортивній сферах тощо. Ми доводимо, що Україна має значний інвестиційний потенціал і є привабливою, зокрема, і для німецьких інвесторів», — зауважив Денис Шмигаль.

Як відзначив Прем’єр-міністр, торік Кабінету Міністрів України вдалося провести успішні конкурси з малої приватизації, а цього року перед центральним виконавчим органом стоїть завдання залучити до 12 млрд грн від продажу об’єктів великої приватизації.

Наостанок Денис Шмигаль подякував німецькій стороні за високу підтримку України, її суверенітету й територіальної цілісності.

«Підтримка нашого надійного партнера Німеччини є надзвичайно важливою як для поступального руху реформ, так і у напрямку наближення України до європейської перспективи», — наголосив Прем’єр-міністр.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков перебуває з робочим візитом у м.Брюссель (Королівство Бельгія) та м.Люксембург (Велике Герцогство Люксембург).

У понеділок, 22 березня, Дмитро Разумков відвідає інституції Європейського Союзу, штаб-квартиру НАТО, Палату Представників Бельгії. Програмою візиту передбачено зустрічі Голови Верховної Ради із заступником Генерального Секретаря НАТО М.Джоане, з Президентом Європейського Парламенту Д.Сассолі, Головою Палати Представників Бельгії Е.Тільйо.

У вівторок, 23 березня, Дмитро Разумков здійснить візит до Палати депутатів Люксембургу. Згідно з програмою візиту, Голова Верховної Ради України  зустрінеться з Головою Палати депутатів Люксембургу Ф.Етгеном, з членами Комітету із закордонних та європейських справ Палати депутатів Люксембургу.

Поділитись

Держава та бізнес мають працювати в команді, як союзники, які мають спільний інтерес, – успішну та заможну Україну. Про це заявив Президент Володимир Зеленський під час виступу на Всеукраїнському форумі «Україна 30. Малий і середній бізнес та держава», який Глава держави відвідав спільно з Президентом Литви Гітанасом Наусєдою.

Паралельно зі Всеукраїнським форумом у режимі відеоконференції відбувався 6-й українсько-литовський економічний форум «Економіка і пандемія: криза та нові можливості», тож президенти зверталися до учасників обох заходів.

«Розвиток малого та середнього бізнесу – важливий пріоритет і моєї програми, коли я йшов у Президенти України, і сьогодні це пріоритет для нашого уряду й нашої держави. Малий і середній бізнес – це основа економіки, що створює 60% ВВП, сім мільйонів робочих місць та майже 40% податкових надходжень», – зазначив Володимир Зеленський.

Президент нагадав про ті кроки, які були здійснені для покращення бізнес-клімату в Україні. Зокрема, було скасовано понад 160 указів, які гальмували розвиток бізнесу численними обмеженнями. Запроваджено мораторій на перевірки бізнесу. Ухвалені закони про концесію, ринок землі, державну підтримку інвесторів, Бюро економічної безпеки, на які роками чекали підприємці та інвестори. Також в Україні розпочалася масштабна приватизація, яка обов’язково буде продовжена.

«Ми досягли непоганих показників макроекономіки – рекордно низької в історії України інфляції, облікової ставки Національного банку України та максимального рівня золотовалютних резервів за останні вісім років. Україна піднялась у рейтингу Doing Business та підвищила кредитний рейтинг», – зазначив Глава держави.

Він також акцентував увагу на запуску програми «Доступні кредити 5-7-9%», за якою малий і середній бізнес на сьогодні отримав понад 10 млрд грн. Крім того, був запущений портал державних послуг «Дія», за допомогою якого з’явилася можливість відкрити ФОП за 15 хвилин. 

Президент додав, що ці та інші заходи дали Україні змогу у 2020 році, в часи коронакризи, вистояти та отримати менше падіння у порівнянні з багатьма країнами Європи та світу.

«Зараз ми відновлюємось і маємо всі підстави розраховувати на зростання економіки у 2021 році», – зазначив Глава держави.

Володимир Зеленський повідомив, що за результатами проведеного аудиту держави уряд розробив та затвердив Національну економічну стратегію до 2030 року з конкретними цілями та завданнями для кожної галузі, і малому та середньому бізнесу приділяється максимальна увага.

Також, за словами Президента, для ефективної взаємодії бізнесу з державою створена Рада з питань сприяння розвитку малого підприємництва, яка має розробити рішення, що усунуть перешкоди та покращать умови для ведення бізнесу в Україні.

«Довгі роки існували умови, які сприяли роботі «в тіні» та зарплатам у конвертах. Ми це розуміємо, тому що була недовіра до держави. Розумію, що вона поки що існує. Тому люди ухилялися від сплати податків. Проте часи змінюються. Ми прагнемо справедливих, прозорих і єдиних для всіх правил гри. Але ця «гра» можлива тільки за участі двох гравців: і держави, і бізнесу. Ми потребуємо і ваших, шановні бізнесмени, кроків назустріч, готовності працювати чесно, відкрито та дуже відповідально. Давайте разом доведемо, що в Україні це дійсно можливо», – звернувся Глава держави до підприємців.

Президент наголосив, що держава працює для втілення важливих внутрішніх реформ, зокрема над очищенням судової системи України, подоланням корупції, цифровізацією процесів, зменшенням ролі держави там, де вона не є ефективною, ухваленням важливих для економіки законів, серед іншого щодо нульової декларації та податку на виведений капітал.

«Звісно, в усіх реформах, необхідних для стійкого економічного зростання, важлива підтримка та досвід наших друзів та наших міжнародних партнерів, зокрема Литви. Спільна робота бізнес-кіл наших країн має добру історію та значні перспективи», – зауважив Володимир Зеленський.

Глава держави нагадав, що сьогодні активно діє Українсько-литовська ділова рада, співпрацює Конфедерація промисловців Литви, Торгово-промислова палата України та Український союз промисловців і підприємців, налагоджений діалог між бізнес-асоціаціями обох країн. Крім того, влітку у Вільнюсі відбудеться 4-та міжнародна Конференція з питань реформ в Україні.

Володимир Зеленський також подякував своєму литовському колезі за участь у форумі та готовність поділитися цінним європейським досвідом, який буде корисним і для державних службовців, і для українських підприємців.

Гітанас Наусєда зі свого боку додав, що і Литва, і Україна опинилися у дуже складному становищі, спричиненому пандемією коронавірусу та потребою захистити життя і здоров’я громадян.

«З іншого боку, ми маємо нагоду вийти з цієї пандемії сильнішими. Нам треба зробити економіки життєздатнішими, піднести добробут наших громадян. Особливу увагу треба приділяти малим та середнім підприємствам», – сказав Президент Литви, додавши, що це стосується обох країн.

У ході робочого візиту до Німеччини 18 березня Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль провів зустріч із Президентом Ландтагу Федеральної землі Північний Рейн-Вестфалія Андре Купером. Сторони обговорили питання щодо посилення міжрегіональної взаємодії, зокрема в контексті обміну досвідом у питаннях децентралізації та у сфері трансформації вугільних регіонів.

Очільник Уряду відзначив важливу роль німецької сторони у послідовній підтримці України в процесі проведення важливих реформ, особливо у сфері децентралізації.

«За активної підтримки німецьких партнерів триває реформа децентралізації, яка вже довела свою ефективність в частині покращення якості публічних послуг та їх наближення до мешканців територіальних громад», — наголосив Денис Шмигаль.

Також Прем’єр-міністр наголосив, що Україна зацікавлена в обміні досвідом із німецькими партнерами у сфері реструктуризації вугільних регіонів, їх відновлення та перетворення на енергоефективні населені пункти, адже Північний Рейн-Вестфалія успішно подолав відповідні виклики.

«У жовтні минулого року землю Північний Рейн-Вестфалія відвідала українська делегація, яка мала змогу на практиці ознайомитися з процесом закриття шахт і трансформації вугільних регіонів. Сподіваюся, що вже найближчим часом ми зможемо вийти на конкретні проекти», — відзначив Денис Шмигаль.

Очільник українського Уряду нагадав, що активізація міжрегіонального співробітництва з федеральною землею розпочалась у 1996 році, коли між Дніпропетровською облдержадміністрацією та землею Північний Рейн-Вестфалія було підписано Договір про регіональне співробітництво в економічній сфері. Окрім цього, Прем’єр-міністр підкреслив важливість створення рік тому неформальної робочої комісії Харківська область – Північний Рейн-Вестфалія із взаємодії в авіа- та космічній сферах, що також сприятиме ухваленню Договору про регіональне співробітництво з Харківщиною.

«Маємо в Україні та землі Північний Рейн-Вестфалія низку міст, що розвивають побратимську співпрацю. Це важливо з точки зору ефективного впровадження в Україні реформи децентралізації й місцевого самоврядування», — зауважив Денис Шмигаль.

Зі свого боку Андре Купер відзначив, що земля Північний Рейн-Вестфалія готова ділитися досвідом з Україною в питанні справедливої трансформації вугільних регіонів.

Голова українського Парламенту Дмитро Разумков отримав доповідь про стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні за 2020 рік від Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Людмили Денісової.

Відповідно до Регламенту Верховної Ради, щорічна доповідь омбудсмена надається народним депутатам та одночасно направляється в комітет, до предмета відання якого належить питання додержання прав і свобод людини і громадянина.

Крім того, омбудсмен надала спеціальну доповідь «Стан додержання прав і свобод людини в місцях несвободи у період дії надзвичайної ситуації, пов'язаної з поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

В умовах сьогодення для кожної людини важливо володіти навичками роботи у цифровому просторі. І саме бібліотеки є тими місцями, де кожен може підвищити свою цифрову грамотність, щоб ефективно та безпечно застосовувати цифрові технології щодня – у роботі, в навчанні, у дозвіллі, для розв'язання побутових питань тощо.

Наразі Міністерство цифрової трансформації України активно розвиває проект «Дія. Цифрова освіта», одним із завдань якого є сприяння комп’ютеризації сільських бібліотек України.

З січня 2020 року офіційним партнером цього проекту виступає Всеукраїнська громадська організація «Українська бібліотечна асоціація».

17 березня бібліотекам Вінниччини передано 300 комп’ютерів у рамках проекту «Дія. Цифрова освіта».

Першою комп’ютери для місцевої бібліотеки отримала громада с.Бохоники Вінницького району.

Захід відбувся за участю керівників та кураторів проекту, партнерів, а також обласної і місцевої влади, керівництва профільного департаменту та Вінницької ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва.

Звертаючись до присутніх з вітальним словом, керівник проекту «Дія. Цифрова освіта» Руслана Коренчук зауважила: «У 2019 році, коли Міністерство цифрової інформації розпочало дослідження цифрових навичок, виявилося, що показники були досить низькі. У 53% українців володіння навичками цифрової грамотності на рівні нижче базового. Саме тому ми запустили проект «Дія. Цифрова освіта», який покликаний за 3 роки навчити 6 млн українців цифровій грамотності. Для цього заплановано зробити 3 основних кроки: перший –  це національна платформа «Дія. Цифрова освіта» - сайт, на якому є понад 50 освітніх серіалів, які можна подивитися безкоштовно і де можна дізнатися про основи цифрової грамотності. Другий – тест «Цифрограм», який дозволяє за 90 питань і приблизно 30 хв часу дізнатись про рівень своїх знань з цифрової грамотності і виявити ті сфери, які варто розвивати. Ще один напрямок – хаби цифрової освіти, що допомагають людям, які не мають власних гаджетів зрозуміти, як ними користуватися, а також освоїти необхідні навички для того, щоб безпечно поводитись в цифровому світі і цифровому суспільстві. Саме тому мені дуже приємно сьогодні передавати ці комп’ютери і розуміти, що вінничани відтепер мають ще більше можливостей для навчання цифровій грамотності».

Варто зазначити, що проект є гарним прикладом взаємодії бізнесу, влади, громадянського суспільства і бібліотек. На його реалізацію не витрачаються кошти державного бюджету. Це стало можливим завдяки передачі техніки партнерами – Благодійним фондом Favorit Foundation.

Захід відбувся за участю куратора проектів Благодійного фонду Favorit Foundation Маріанни Ковені та голови правління Асоціації розвитку туризму Фазиля Аскерова.

Маріанна Ковеня під час виступу висловила сподівання, що передана техніка допоможе бібліотекам стати більш технологічними та сучасними для користувачів.

У свою чергу, Фазиль Аскеров зауважив, що Вінниччина – це четверта область, яка отримує комп’ютери у рамках програми розвитку цифрової освіти.

«Чому саме для сільських бібліотек? Важливо, щоб сюди приходили діти і бібліотеки стали місцем не лише для навчання і спілкування, а й місцем, де навчатимуться цифровій грамотності не теоретично, а практично», - підкреслив Фазиль Аскеров.

Реалізація проекту на Вінниччині стала можлива завдяки підтримці та сприянню голови Вінницької обласної державної адміністрації Сергія Борзова.

Звертаючись до присутніх, очільник області зауважив: «Забезпечення сільських бібліотек комп’ютерами - це дійсно дуже важлива справа. Адже багато бібліотек мають лише один комп’ютер або жодного, а потреба в даній техніці досить значна. Тому велика вдячність профільному міністерству та фонду за таку чудову ініціативу».

Загалом, близько 6000 бібліотек по всій країні долучилися до національної кампанії з цифрової грамотності «Будь на часі!». У рамках проекту, комп’ютерну техніку вже передано сільським бібліотекам Миколаївщини, Львівщини, Закарпаття та ін.

У Вінницькій області функціонує 915 бібліотек, з них у сільській місцевості – 816. Наразі комп’ютеризовано понад 50% бібліотек області, серед сільських бібліотек – 39%.

Бібліотеки активно підключаються до проекту як партнерські офлайн-хаби, де користувачі мають можливість проходити навчання на національній онлайн-платформі з цифрової грамотності.

У свою чергу, директор Вінницької ОУНБ ім.К.А.Тімірязєва, голова Вінницького обласного відділення Української бібліотечної асоціації Лариса Сеник також висловила вдячність за таку чудову підтримку бібліотек області.

За умовами проекту, 150 сільських бібліотек з 52 територіальних громад Вінниччини отримають по 2 комплекти комп’ютерної техніки та один комп’ютерний стіл. Комп’ютери підходять для використання бібліотеками як для суто бібліотечної роботи, так і для доступу користувачів до мережі «Інтернет» і можливості здобути цифрові навички на платформі «Дія. Цифрова освіта».

Комп’ютеризація сільських бібліотек дає поштовх для розвитку громад та стане початком великих змін для кожної з цих бібліотек. Це спонукатиме і бібліотекарів, і місцеву владу розвивати свої бібліотеки та спроможності своїх громад.

Під час зустрічі голова Агрономічної територіальної громади Сергій Сітарський підкреслив: «Сьогодні наша держава розвивається, громади розвиваються, відбувається багато змін в напрямку розвитку місцевого самоврядування, державного управління і цифровізації. Тому для жителів, особливо сільської місцевості, такі подарунки є дуже корисними і необхідними».

До списку бібліотек, які отримають комп’ютери, насамперед включено сільські бібліотеки та бібліотеки ТГ, які до цього часу такої техніки не мали або мали лише один ПК і на територіях яких є інтернет-покриття.

Перелік бібліотек, які отримають комп’ютери, доступний на вебсайті Міністерства цифрової трансформації України за посиланням: https://bit.ly/libraries_digitalization

Президент України Володимир Зеленський провів традиційну селекторну нараду з питань запобігання поширенню коронавірусної інфекції COVID-19, у якій взяли участь представники уряду та правоохоронних органів.

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль зазначив, що за останній тиждень збільшилася кількість ліжок інтенсивної терапії, зайнятих хворими на COVID-19. Якщо позаминулого тижня була заповнена третина місць, то зараз – майже половина: 2 212 із 4 694. Задіяних апаратів ШВЛ на сьогодні 1072 – найбільша кількість від початку пандемії в Україні.

«Це підтверджує негативну динаміку та складний перебіг захворюваності. На Івано-Франківщині відбулася стабілізація ситуації після запровадження червоного рівня епідемічної небезпеки, але поки що область залишається серед лідерів за кількістю активних хворих – 17 994. Найбільше їх у Києві – 44 600. Серед лідерів також Вінницька (15 133) та Чернівецька (14 220) області. Загалом в Україні станом на зараз 213 тисяч активних хворих», – сказав очільник уряду.

Глава держави нагадав, що необхідно постійно роз’яснювати людям питання, пов’язані з проходженням вакцинації.

«Треба пояснювати людям, що перше щеплення проти коронавірусу знижує ймовірність зараження на 76%. Тож шанси на зараження все одно залишаються. І лише після другої дози створюється повний захист від цієї небезпеки. Тому ми не мусимо забувати про маски навіть зараз, коли вакцинація вже триває», – зазначив Президент.

Він поцікавився, яка реакція людей на вакцинацію. У Міністерстві охорони здоров’я повідомили, що побічні ефекти виявляються лише у 0,8% випадків, тяжких випадків не зафіксовано.

Додатково міністр охорони здоров’я Максим Степанов наголосив, що Європейське агентство з лікарських засобів уже офіційно заявило, що вакцина AstraZeneca абсолютно не збільшує ризику утворення тромбів.

Під час дії адаптивного карантину місцева влада має право посилювати карантинні обмеження. Уряд надав для цього всі повноваження. На цьому наголосив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час вступної промови на засідання Уряду 17 березня.

«Для місцевої влади зараз надані всі повноваження. Сьогодні керівники громад мають можливість своїми рішеннями запроваджувати посилення карантину, тому закликаю не чекати вказівок, а брати таку відповідальність на себе», — підкреслив очільник Уряду.

Прем’єр-міністр зауважив, що за останній час збільшилася кількість госпіталізацій, а нові штами COVID-19 призводять до більш важких наслідків. Водночас після запровадження обмежень червоного рівня в Івано-Франківській області, за його словами, ситуація дещо стабілізувалася.

«Наразі є всі підстави говорити, що адаптивний карантин — це ефективний механізм і він працює. Три тижні тому в Івано-Франківській області був запроваджений червоний рівень обмежень, і зараз ми бачимо, що ситуація там дещо стабілізувалася. Госпіталізації ідуть на спад, як і кількість нових випадків», — зауважив Денис Шмигаль.

Також Прем’єр-міністр відзначив, що в разі запровадження червоного рівня епідемічної небезпеки в переважній більшості областей, то Уряд буде змушений вводити посилені карантинні заходи на всій території країни.

«Якщо ми всі будемо ретельно дотримуватися протиепідемічних обмежень, якщо ми зменшимо соціальні контакти, то локдаун буде не потрібен», — зазначив очільник Уряду.

У Верховній Раді України у четвер, 18 березня, очікується виступ Президента Литовської Республіки Гітанаса Наусєди. Про це під час Погоджувальної Ради повідомив Голова українського Парламенту Дмитро Разумков.

«У четвер в Україні буде пан Гітанас Наусєда, Президент Литовської Республіки. Було звернення до Верховної Ради з пропозицією його виступу у стінах Парламенту, така ініціатива підтримується. Думаю, що ми зможемо організувати цей процес», - сказав Дмитро Разумков.

Голова Парламенту також додав, що Литва є постійним партнером України як у рамках діяльності Парламентської Асамблеї Ради Європи, так і у рамках формату «Балтік плюс», а також багатьох інших міжнародних платформ. «Це надійний партнер, з яким ми проходимо ті виклики, які сьогодні стоять перед Україною, перед Європою і перед світом, тому що нас єднає багато спільного і в історії, і, я впевнений, в майбутньому», - зазначив Дмитро Разумков.

Ще 100 років тому текст української щедрівки перекладали французькою, фламандською та іспанською мовами