Топ новини

Президент України Володимир Зеленський провів зустріч з представниками Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій і закликав допомогти у протидії поширенню COVID-19.

Під час зустрічі Глава держави зазначив, що, за інформацією Міністерства охорони здоров’я, в Україні в останні тижні фіксується 5-6 тис. нових випадків інфікування коронавірусом щодня та спостерігається тенденція до зростання захворюваності. Найважче переносять хворобу літні люди – на цю категорію громадян припадає 80-85% від усіх летальних випадків унаслідок COVID-19.

За словами Президента, на сьогодні в низці регіонів країни завантаженість ліжок у лікарнях становить 70%, а в деяких населених пунктах – 100%.

«Ми можемо знизити кількість заражених і померлих, якщо зменшимо перебування громадян, особливо похилого віку, в місцях масового скупчення людей. Ідеться не лише про церкву, а й про будь-які приміщення та заходи», – наголосив Володимир Зеленський.

Президент зазначив, що держава не може щотижня збільшувати кількість ліжок і переводити медзаклади лише на лікування хворих з COVID-19.

«Критичною для медичної системи України ситуація стане, коли буде від 9,5 тисяч щоденних заражень коронавірусом. Якщо матимемо більше 9,5 тисяч інфікованих щодоби, ми будемо змушені запроваджувати жорсткий карантин. Але тоді зупиниться економіка нашої країни й буде дуже складно всім», – наголосив Глава держави.

Президент закликав представників церков і релігійних організацій влаштовувати релігійні заходи таким чином, щоб максимально зменшити скупчення людей і збільшити соціальну дистанцію, зокрема перевести богослужіння в онлайн-режим.

Володимир Зеленський також подякував представникам релігійних організацій за участь у засіданні Тристоронньої контактної групи (ТКГ) та висловився за їхнє долучення до роботи ТКГ у сфері гуманітарних питань, зокрема взаємного звільнення утримуваних осіб, доступу Міжнародного комітету Червоного Хреста до місць утримання на тимчасово окупованих територіях тощо.

Присутні представники Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій запевнили, що максимально вживають та вживатимуть заходів для дотримання карантинних рекомендацій, зокрема й щодо соціального дистанціювання задля зменшення ризиків поширення коронавірусної хвороби.

Крім того, при деяких церквах і релігійних організаціях запроваджено соціальні ініціативи із закупівлі та передачі харчів і всього необхідного літнім людям та малозабезпеченим з метою зменшення їхніх соціальних контактів із потенційно хворими людьми, а також «медичного капеланства» для допомоги медикам і недужим.

Коронавірус – це вже не просто медична проблема, це загроза національній безпеці України.  На цьому під час Погоджувальної ради депутатських фракцій та груп наголосила Заступниця Голови Верховної Ради України Олена Кондратюк.

За її словами, по всій країні спостерігаються одні й ті самі симптоми можливого краху медичної системи: нестача лікарень та ліжко-місць, лабораторій та фахівців для оперативного тестування, брак захисних костюмів для лікарів, ліків, кисню, а головне - нестача медиків, медичного  персоналу.

«Про все це ми говорили і на початку року, але вже очевидно, що влада провалила підготовку країни до другої хвилі пандемії. Тому я підтримую внесену постанову народними депутатами, де піднімаються питання необхідності координації чи створення Національного штабу протидії коронавірусу.

До нього під егідою Президента мають увійти всі інституції: РНБО, Уряд, Парламент, провідні науковці, представники органів місцевого самоврядування», - підкреслила Олена Кондратюк.

Вона додала, що такий штаб має терміново здійснити комплекс заходів та дій для стримування другої хвилі пандемії, починаючи від тестування, фінансування лабораторій, науки і завершуючи оплатою праці та страхування медичних працівників, вакцинації та інших питань.

Заступниця Голови парламенту вкотре закликала народних депутатів і всіх громадян дотримуватися соціальної дистанції та маскового режиму. Вона також звернути увагу що Уряд подав два законопроекти про збільшення відповідальності та штрафів для фізичних та юридичних осіб за порушення маскового режиму в громадських місцях. На її переконання, важливо, щоб здійснювався контроль за відповідними заходами.

«Зараз відповідальне ставлення кожної людини до носіння медичної маски – це і є наш колективний захист та імунітет», - підкреслила Олена Кондратюк.

Вона також звернулася до Голови Верховної Ради Дмитра Разумкова з проханням розглянути можливість видання окремого розпорядження, яке б запровадило штрафи для народних депутатів, які не носять маску в приміщеннях Верховної Ради та перебувають без маски на робочому місці в сесійній залі.

«Маємо досвід Німеччини, де голова Бундестагу видав відповідне розпорядження. Штраф для німецьких депутатів за порушення маскового режиму - до 5000 євро. Стягнуті з народних депутатів штрафи пропоную направляти на допомогу медичним працівникам», - зауважила Заступниця Голови Верховної Ради Олена Кондратюк.

У п’ятницю, 16 жовтня, Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль спільно із Секретарем Ради національної безпеки та оборони Олексієм Даніловим провів селекторну нараду з керівниками областей щодо ситуації з поширенням COVID-19 на території України.

Як зазначив голова Центральної виборчої комісії Олег Діденко, наразі важливо скоординувати дії з органами державної влади та органами місцевого самоврядування для того, щоб запобігти поширенню COVID-19. За його словами, Кабінет Міністрів вчасно виділив кошти на комплекс заходів для безпечного проведення виборчого процесу, проте необхідно забезпечити тепер їх реалізацію.

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що кошти на забезпечення виборчих дільниць засобами індивідуального захисту були перераховані до місцевих бюджетів. «Доручаю головам ОДА взяти під особистий контроль цей процес, оскільки у ЦВК є застереження щодо можливих несумлінних дій представників влади на місцях. До понеділка прошу все зробити, щоб дільниці були забезпечені всім необхідним і вибори відбулись у безпечних умовах», — зазначив Глава Уряду.

Крім того, Денис Шмигаль дав доручення Міністру охорони здоров’я Максиму Степанову в найкоротші терміни розв’язати питання з довідками для забезпечення голосування захворілих на COVID-19, які перебувають на лікуванні вдома. А також доручив відповідальним особам поінформувати голів облдержадміністрацій про порядок проведення голосування в інфекційних лікарнях.

Під час селекторної наради Прем’єр-міністр обговорив ситуацію в областях із завантаженістю ліжок та забезпеченістю їх подачею кисню.

«Сьогодні Міністерство фінансів підписало довідку про розподіл 572 млн грн для підведення кисню до ліжкомісць. Державне казначейство сьогодні перерахує кошти в області. Тому голів обласних держадміністрацій прошу, як було доручено, до кінця місяця чітко виконати це завдання», — наголосив Денис Шмигаль.

За підсумками наради Прем’єр-міністр доручив Міністру охорони здоров’я до 21 жовтня також розв’язати питання щодо сертифікації українських виробників медичного кисню. 

«З огляду на складність і розгалуженість українського законодавства, високу динаміку його оновлення, посібник є надзвичайно актуальним і корисним», — зазначив Руслан Стефанчук.

За його словами, «Путівник по законодавству України» спрямований на формування в читачів загальної правової картини системи законодавства України, комплексного уявлення про структуру та функціональні зв’язки між нормами чинного законодавства, загальні тенденції та перспективи його розвитку.

«Це видання є «дорожньою картою» по національному законодавству. Наукову і практичну цінність має інтегральний авторський задум — показати систему законодавства не в статиці певної сукупності нормативно-правових актів, а в динаміці тенденцій його розвитку, у чому сконцентровано потенціал для творчих і законодавчих ідей», — підкреслив Перший заступник Голови Верховної Ради України.

Аналізуючи сучасний стан законодавчої діяльності, Руслан Стефанчук зазначив, що нині багато питань, які тривалий час вимагають законодавчого врегулювання, залишаються відкритими. Так, за недостатньої визначеності деяких базових для законотворення юридичних понять, таких як «закон» і «нормативно-правовий акт», чітких критеріїв систематизації законодавства з погляду ієрархії нормативно-правових актів за їх юридичною силою, а також неоднозначного розуміння методів і принципів як правового регулювання, так і законопроєктної роботи, рівень підготовки законодавчих ініціатив, що подаються на розгляд Верховної Ради України, не завжди відповідає очікуваним вимогам щодо їхньої якості.

«Але ж це — законодавча азбука. Це те, з чого має починатися законотворчий процес. Тому надзвичайно актуальним є розробка проєкту закону про нормативно-правові акти. Це важливий крок. Без нього сьогодні формувати правову політику неможливо», — додав політик.

Також Руслан Стефанчук наголосив, що важливою є планомірність роботи Парламенту України. При цьому він нагадав: починаючи з лютого 2020 року, у Верховній Раді України відбувається обов’язкове планування законопроєктних робіт.

Підсумовуючи свій виступ, Перший віцеспікер Парламенту України відзначив вагомість наукових розробок і практичних рекомендацій Інституту законодавства, які сприяють удосконаленню законодавчої діяльності та розвитку парламентаризму в Україні.

Під час участі в Національному земельному форумі в межах робочої поїздки на Чернігівщину Президент України Володимир Зеленський підписав Указ № 449/2020 «Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин». Документ передбачає передачу земель сільськогосподарського призначення з державної до комунальної власності.

Як наголосив Президент, цей крок завершить реформу з децентралізації.

«Ключовий момент, без якого децентралізація не може бути в Україні завершена. Це передача земель безпосередньо громадам. Сьогодні цей важливий крок буде зроблено. Сьогодні я підписую указ про заходи щодо передачі земель сільськогосподарського призначення з державної до комунальної власності», – сказав він.

Так, 26 жовтня усі новостворені громади отримають землі в комунальну власність та зможуть використовувати кошти від землекористування для свого розвитку.

За словами Глави держави, загалом місцеве самоврядування отримає у власність понад 2 млн га землі.

«Ми повертаємо землі людям. З центру – на місця. Це логічно й справедливо. Важливо, що закон забороняє продаж земель комунальної власності. І це – гарантія, що наступні покоління українців залишатимуться господарями своєї землі», – розповів Володимир Зеленський.

Він нагадав, що 28 років в Україні велися розмови щодо земельної реформи, але справа не доходила навіть до обговорення відповідного законопроекту.

«Чому? Відповідь, на мою думку, дуже проста. Різні політики різних часів, старі політики створили ширму з нібито турботи про людей, нібито захисту української землі, яка нібито належить громадянам. Але вони не дозволяли людям бути повноцінними власниками, тобто володіти, користуватися й розпоряджатися самостійно землею», – заявив Президент, зауваживши, що натомість активно діяв «сірий» ринок землі.

Глава держави заявив, що нинішня влада обіцяла надати українцям реальне право власності на землю. І виконала цю обіцянку. Так, 31 березня 2020 року Верховна Рада ухвалила закон про обіг сільськогосподарських земель, який передбачає надання права купівлі землі лише українцям. Також законодавчо встановлені обмеження максимальної площі, яка може перебувати у власності однієї особи, та пільгові умови для українських фермерів. 6 травня Президент підписав закон про Національну інфраструктуру геопросторових даних, що наведе лад в усіх реєстрах природних ресурсів України, а 22 липня – закон щодо просторового планування громад.

Тому сьогодні – дійсно історичний день, наголосив Володимир Зеленський.

«Це важливо для завершення децентралізації. Бо саме громади найкраще знають, як організувати своє життя: де має бути садочок, школа, комунальні дороги, садові насадження та промислові об’єкти», – зауважив він.

Голова Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Роман Лещенко повідомив, що в Україні більше немає 10,4 млн га землі державної форми власності сільськогосподарського призначення, як раніше стверджувалося.

«Це була брехня. Вводили в оману і стверджували, що є ця земля у держави», – зазначив він.

Нині, за його словами, у державній власності перебуває лише понад 2 млн га землі, які указом Президента України передаються у власність громадам. Після передачі земель ОТГ у держави залишається всього 750 тис. га на акті постійного користування (землі Академії наук, Міноборони, Пенітенціарної служби тощо), щодо яких зараз здійснюється інвентаризація та присвоюються кадастрові номери з метою недопущення виведення у приватну власність.

«Тому коли Президент питає український народ, чи повинні нести відповідальність за величезні корупційні порушення й (чи потрібно. – Ред.) давати довічне ув’язнення – так потрібно, тому що, ошукуючи український народ, бігаючи по телеекранах, здійснювали грабунок у режимі реального часу. Тому вони і противляться земельній реформі», – заявив голова Держгеокадастру.

«Ми виведемо на публічну кадастрову карту й покажемо кожного власника української землі – скільки він платить податків, а також у кого перебувають надра держави, виведені через механізм безоплатної приватизації. Це українська земля, вона нікуди не зникла, і вона має прізвище, ім’я та по батькові власника, і дату, коли через липові накази виводили у приватну власність українську землю», – додав Роман Лещенко.

Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко зазначив, що в межах земельної реформи для українських фермерів будуть запроваджені пільгові умови для доступу до ринку землі. Фермери можуть викупити земельні ділянки, надані їм у постійне користування або довічне успадковане володіння, а також переоформлені в оренду (розстрочка платежу до 10 років, вартість на рівні нормативної грошової оцінки таких земельних ділянок, без проведення земельних торгів).

«Крім того, з метою систематизації та узагальнення інформації про володіння, користування й розпорядження земельними ділянками Мінекономіки працює над створенням системи моніторингу земельних відносин», – зазначив Ігор Петрашко. Ця система показуватиме прозору інформацію щодо стану в галузі земельних відносин для всіх українців.

Крім того, за його словами, Мінекономіки очікує ухвалення важливих земельних законопроектів № 2194 і № 2195, які мають запровадити дерегуляцію у сфері земельних відносин, мінімізувати контакт громадянина з чиновником, запровадити цифрову трансформацію Держгеокадастру та електронні аукціони.

Уряд подовжує дію адаптивного карантину до кінця цього року, оскільки це потрібний крок, щоб гарантувати більш безпечне середовище для українців. Про це заявив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль 13 жовтня під час позачергового засідання Уряду. За його підсумками Кабінет Міністрів України підтримав внесення змін до постанови №641.

Як наголосив Денис Шмигаль, адаптивний карантин — це найбільш дієвий механізм від поширення коронавірусної інфекції. «Світ продовжує бити рекорди захворюваності та посилювати карантинні заходи. В Україні ми також діємо відповідно до епідемічної ситуації. Ці заходи спрямовані, перш за все, для безпеки українців», — зазначив Глава Уряду.

За словами Прем’єр-міністра, змінами до постанови №641 запроваджується низка нововведень. Зокрема, змінюються правила щодо дозволеної кількості людей у масових зібраннях.

«Наші розрахунки показують, що після проведення концертів із масовим скупченням людей у регіонах кількість хворих суттєво зростала. Після таких «веселих» концертів зовсім невесело лікарям та всьому медичному персоналу, що приймає хворих», — наголосив Денис Шмигаль.

Очільник Уряду зазначив, що в зеленій зоні пропонується дозволити масові заходи у кількості не більше 50 людей, за умови дотримання соціальної дистанції у 1,5 метра й маскового режиму. У «жовтій» — не більше 30 людей, у «помаранчевій» — не більше 20. «При цьому на території регіонів із відповідними обмеженнями дозволяється проведення спортивних заходів, але без глядачів. Окрім міжнародних змагань, за окремим погодженням Міністерства охорони здоров’я», — сказав Прем’єр-міністр.

Також Денис Шмигаль зауважив, що під час засідання Державної комісії ТЕБ та НС напередодні було підтримано позицію Міністерства освіти і науки рекомендувати закладам загальної середньої освіти встановити канікули з 15 до 30 жовтня. Після їх закінчення, за словами Прем’єр-міністра, можливе переведення на дистанційну форму навчання. Цю пропозицію також врахував Уряд у внесенні змін до постанови.

«Також під час канікул відбудуться вибори, у закладах середньої освіти працюватимуть дільничі виборчі комісії. І це становить значну загрозу для учнів і вчителів. Тому встановлення канікул до 30 жовтня створить умови для безпечного проведення виборів у цей період», — зазначив Глава Уряду.

Прем’єр-міністр додав, що закладам профтехосвіти, передвищої та вищої освіти рекомендується перейти на дистанційне навчання з 15 жовтня до 15 листопада.

«Зазначу, що запровадження додаткових обмежень — це абсолютно зважене рішення. Ми керуємось розрахунками наших експертів, медиків, наукового середовища. Українські провідні науковці Академії наук наголошують, що при збереженні теперішніх темпів зростання кількості хворих і не дотриманні встановлених карантинних обмежень — медична система може не витримати і лікарі будуть вимушені обирати, кого рятувати, а кого ні», — сказав Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр підкреслив, що Уряд робить все можливе для посилення спроможності медичної системи, щоб бути готовими до найгірших сценаріїв. 

Крім того, Міністру охорони здоров’я Максиму Степанову поставлене завдання збільшити кількість тестувань до 50 тисяч на добу. Як наголосив Денис Шмигаль, Україна має вийти на 75 тисяч тестувань на добу.

У День захисника України на площі Конституції перед будівлею Парламенту Голова Верховної Ради Дмитро Разумков вручив сертифікати 54-м кращим курсантам і слухачам військових вишів на призначення стипендій на 2020-2021 навчальний рік.

Відкриваючи урочистий захід, Голова Парламенту зауважив, що сьогоднішній день став для всіх і святковим, і днем скорботи, оскільки багато українців віддали життя за те, щоб ми могли святкувати в мирному Києві – у державі, в якій зараз йде війна.

«Найголовніше для будь-якої держави, для будь-якого суспільства та для будь-якого офіцера - життя людей. З 1-го січня 2020 року в книгу пам'яті додалося ще 46 людей, які віддали свої життя на Донбасі за нашу країну. Це треба пам’ятати, шанувати, та зробити так, щоб записів у цій книзі було якомога менше. А задача максимум - щоб там були лише пусті аркуші»,- підкреслив Дмитро Разумков.

Голова Верховної Ради побажав, щоб захищати державу зі зброєю в руках доводилося якомога рідше, водночас, завжди пам’ятати, що можуть виникати моменти, «коли вся держава повинна ставати на захист своєї територіальної цілісності та суверенітету». «Тож я дуже пишаюся, що можу вас привітати у цей святковий та сонячний день на мирних вулицях нашої столиці»,- сказав Дмитро Разумков.

Голова Парламенту додав, що під час поїздок на Схід України та спілкування із військовими командирами завжди має одне бажання, щоб кількість тих, хто заступив на бойове чергування завжди дорівнювала тій кількості, яка повертається. «Ви - майбутні офіцери та командири. Щиро вам бажаю завжди цінувати своє життя і життя своїх підлеглих. Зі святом! Слава Україні!» -   повідомив він.

Також в урочистих  заходах з нагоди Дня захисника України взяли Перший заступник Голови Верховної Ради Руслан Стефанчук, Заступниця Голови Парламенту Олена Кондратюк, народні депутати України, міністри, глави відомств, представники військових вищих навчальних закладів, учасники АТО/ООС.

Під час робочої поїздки до Донецької області у День захисника України Президент Володимир Зеленський вручив державні нагороди та цінні подарунки військовим, які несуть службу в зоні проведення Операції об’єднаних сил.

«У вас найскладніша, найпатріотичніша робота. Ви захищаєте нашу незалежність, суверенітет. Вдячний кожному з вас. Ви робите велику справу, за яку будуть вдячні всі покоління українців, – повертаєте нашу землю назад. Вірю в нашу спільну перемогу над ворогом», – сказав Глава держави, звертаючись до військових.

Володимир Зеленський привітав воїнів з Днем захисника України.

«Ви – наші захисники. Бережіть себе, бережіть нас і всю нашу Україну», – зазначив Президент.

Також Глава держави заслухав доповідь про оперативну обстановку в зоні проведення ООС та ознайомився з планом ділянок перспективного розмінування.

Ми – сильні, сучасні, перспективні. Ми вміємо брати на себе відповідальність. Ми готові платити найвищу ціну за свою свободу. Ми добре знаємо своїх ворогів і точно вже розуміємо будь-яку політичну підступність. Ми не сумніваємось у своїх друзях. Тому що ми – зріла нація, яка має пантеон великих захисників і чітко розуміє свої цивілізаційні цілі. Сьогодні, до речі, той самий найважливіший день, коли маємо говорити спільно, в один голос. Говорити про те, що ми всі – українці і в цьому світі у нас є лише одна Україна, яку ми завжди маємо захищати. Бо це наше серце, наш дух, наші мрії, наша доля.

Уже сьомий рік сенс цих слів дуже практичний. Це не просто щось обов'язкове та суто офіціозне, що маємо пафосно промовляти з нагоди визначного дня. Наявна сьогодні збройна агресія проти України назавжди закрила для нас можливість легковажно ставитися до питань захисту державності. Згадайте час, коли війна тільки починалася: все вмить стало справжнім, ожививши багато епізодів зі сторінок нашої буремної національної історії, яка до того могла здаватися чимось далеким і фантастичним. У 2014 році все стало інакшим. Герої стали героями, а вороги – ворогами. І ми нарешті зрозуміли, що таке бути справжнім захисником країни, коли щодня доводиться міняти своє особисте життя на можливість щасливого життя всієї України.

Скільки разів ми, українці, втрачали наші історичні можливості. Та скільки разів знаходили нові, щоб урешті здобути свою незалежну державу. Яку наш народ багато років самовіддано захищає від поневолення. Це справді всенародна справа.

Сьогодні ми вшановуємо пам'ять героїв, які віддали життя за свободу та самостійність України. Їхній подвиг пам'ятатимуть усі прийдешні покоління українців. Це абсолютна істина.

Сьогодні ми говоримо слова вдячності кожному, хто захищає нашу державу у Збройних силах, виконуючи свій обов'язок з честю. Кожному, хто працює заради безпеки України у спеціальних службах. Та кожному, хто пам'ятає, що легальна праця й сумлінна сплата податків є чесним внеском також і в нашу національну оборону, що допомагає їй бути системною та сучасною.

Народ неможливо здолати. Ніколи. Українці так довго і з таким болем ішли до своєї державності, що тепер точно не відступатимуть. Скільки б хтось не розривав наше суспільство спекуляціями, як би не грався з людськими емоціями й чим би не погрожував державі за столом переговорів. Україна була, є й буде. Це – справжнє. І це вже історично доведений факт.

Слава захисникам України!

Слава Україні!

З нагоди Дня захисника України за участі Президента України Володимира Зеленського на території Маріїнського палацу в Києві 14 жовтня відбулися урочисті заходи. Участь у них взяв Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Учасники заходів хвилиною мовчання вшанували пам’ять загиблих захисників України.

У ході урочистостей відбулася церемонія складання клятви ліцеїстами Київського військового ліцею імені Івана Богуна. Потому Президент України вручив стрічки з назвою почесних найменувань командирам військових частин Збройних Сил України, Національної гвардії Україні та Державної прикордонної служби України.

Шановні захисники!

Військовослужбовці, добровольці, волонтери, медики, ви всі - герої сьогодення! Незважаючи на будь-які труднощі, ви продовжуєте стояти на захисті нашої держави. Завдяки вам ми можемо творити завтра та розвивати країну для наших дітей, їх щасливого та головне - мирного майбутнього.

Україна сьомий рік змушена відстоювати свій суверенітет та територіальну цілісність.  Увесь світ вразила готовність звичайних українців стати на захист своєї країни, їх відвага та внутрішня сила. Кожен із нас розуміє, наскільки це складна, відповідальна та почесна місія. І ми завжди пам'ятатимемо тих, хто віддав життя за свою державу. 

Дякую всім вам, хто захищав та захищає нашу країну, хто щодня ризикує, аби довести, що Україна - сильна, суверенна та демократична. Впевнений, саме завдяки вашій честі, відданості та хоробрості ми якнайшвидше повернемо мир!

Україна та Польща готові робити взаємні кроки назустріч у непростому питанні спільної історичної пам’яті. Про це повідомив Президент України Володимир Зеленський під час спілкування зі ЗМІ за результатами зустрічі з Президентом Республіки Польща Анджеєм Дудою в Києві.

Він зазначив, що під час перемовин в українській столиці сторони обговорили питання спільної історичної пам’яті.

«Це непростий шлях, однак важливо, що ми готові долати його разом і робити взаємні кроки назустріч. Раніше з нашого боку були вирішені питання дозволів на пошукові роботи для польських науковців та археологів. А в Польщі, на горі Монастир реконструйовано пам’ятну плиту на українській братній могилі», – сказав Володимир Зеленський.

Він нагадав, що впродовж п’яти останніх років це місце було в понівеченому стані, але на його особисте прохання до Президента Анджея Дуди пам’ятка була реконструйована.

«Надалі ми очікуємо на відновлення на цій могилі повного списку імен загиблих українців», – розповів Президент України.

Сторони переконані, що Україна та Польща не можуть співіснувати інакше, як у мирі, злагоді, дружбі та взаємоповазі.

«Я впевнений, що між нашими країнами взагалі не може бути жодних суперечок, крім однієї – у яких саме українських і польських містах провести спільні зимові Олімпійські ігри або чемпіонат світу з футболу», – наголосив Глава Української держави.

Володимир Зеленський особливо відзначив ухвалення Спільної заяви Президентів України та Польщі, яка фіксує узгоджені позиції та пріоритети стратегічного партнерства, а також визначає спільні кроки для зміцнення співпраці двох країн.

«Цей документ – хороша основа для подальшої плідної роботи між Україною та Польщею. Я дякую пану Президентові за цей візит, за відверту й дуже теплу, дружню розмову», – резюмував Президент України.

Анджей Дуда зі свого боку зазначив, що нинішній його візит в Україну важливий для нього ще й тому, що він мав можливість у Національному історико-меморіальному заповіднику «Биківнянські могили» від імені всього польського народу вшанувати українців та поляків, польських офіцерів, які стали жертвами НКВС 80 років тому.

«Для мене важливо, що я зміг це зробити вчора у Биківні», – сказав Президент Польщі.

Він констатував: Україна та Польща мають «болісне, складне минуле», й важливо, що ці питання обговорювалися під час сьогоднішніх перемовин.

«Я сподіваюся, що ми пройдемо ці етапи з пошаною для обох наших народів. Будемо делікатно й мудро з паном Президентом реалізовувати таку політику протягом найближчих років. Ми сьогодні взаємно про це запевнили», – наголосив Президент Республіки Польща.

Уряд налаштований на поглиблення двосторонньої співпраці між Україною та Польщею. Про це зазначив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час зустрічі з Президентом Республіки Польща Анджеєм Дудою у понеділок, 12 жовтня.

Очільник Уряду відзначив важливість новоствореного «Люблінського трикутника» та запропонував Президенту Польщі розширити його формат: «Пропоную опрацювати можливість зустрічі глав урядів України, Польщі й Литви. Ми почали розвивати й посилювати «Люблінський трикутник» як новий формат тристоронньої співпраці», — зазначив Прем’єр-міністр.

У ході зустрічі Денис Шмигаль подякував Анджею Дуді за підтримку з боку Польщі в процесі залучення України до проекту «Тримор’я». «Ми дійсно зацікавлені, щоб віднайти формулу й долучитися до цієї співпраці. Для нас це один з найважливіших міжнародних пріоритетів», — відзначив очільник Уряду.

Прем’єр-міністр України та Президент Республіки Польща обговорили також питання транспортної інфраструктури, зокрема, реалізацію проекту «Віа Карпатія», що дасть поштовх для розвитку західних областей України. Денис Шмигаль зауважив, що одним із пріоритетів Уряду на найближчі роки є будівництво концесійних автодоріг.

«В Україні активно діє проект Президента «Велике будівництво». І концесійні автобани — це наступний крок програми. Впевнений, з наступного року ми зможемо спільно реалізувати перший такий проект — це подовження на територію України траси А4», — підкреслив Денис Шмигаль.

За словами очільника Уряду, в цьому контексті є важливим розвиток спільного транзитного потенціалу, а саме збільшення квоти для українських перевізників. Денис Шмигаль зауважив, що Українсько-польська міжурядова комісія може стати необхідним майданчиком для опрацювання цих питань та розвитку спільного потенціалу.

Під час обговорення питань енергетичного співробітництва Прем’єр-міністр наголосив, що газотранспортна система України є невід’ємною частиною енергетичної безпеки Європейського Союзу, і що Україна готова надалі використовувати цей інструмент для гарантування безпеки ЄС в контексті проекту «Північний потік-2».

Крім того, Денис Шмигаль висловив сподівання, що Україна та Польща продовжать плідну співпрацю на митниці. Як відзначив очільник Уряду, надзвичайно успішно функціонують пункти пропуску, де здійснюється спільний контроль.

Прем’єр-міністр України подякував Президенту Республіки Польща за підтримку територіальної цілісності та суверенітету України в її міжнародно визнаних кордонах, а також за незмінну позицію в питанні санкційної політики ЄС проти Російської Федерації.

Денис Шмигаль наголосив, що Україна високо цінує активну участь Польщі в посиленні військового потенціалу нашої держави та в підтримці курсу України до інтеграції з Європейським Союзом та НАТО.

Зі свого боку Анджей Дуда підкреслив, що Польща залишається надійним партнером України та й надалі всебічно сприятиме її євроінтеграційним та євроатлантичним прагненням.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков провів зустріч із  Президентом Республіки Польща Анджеєм Дудою, під час якої сторони обговорили питання щодо забезпечення територіальної  цілісності та енергетичної безпеки, а також поглиблення співпраці в економічній сфері.

«Україна та Польща завжди знаходили спільну мову не лише на рівні парламентів, а й на рівні держав та людей. Так само ми мали спільні виклики, які подолали», -  підкреслив Дмитро Разумков.

Голова Парламенту подякував Президенту Анджею Дуді за непорушну та взірцеву позицію Польщі щодо підтримки територіальної цілісності України і зауважив, що  Польща є стратегічним партнером та адвокатом України в ЄС. 

Крім того,  Дмитро Разумков заявив, що не менш принциповим є питання національної безпеки в енергетиці. «Для обох держав буде корисною реалізація енергетичних проектів. Це зміцнить нашу співпрацю і в безпековій, і в енергетичній сфері»,  - підкреслив він. 

Обговорюючи ситуацію у Білорусі, Дмитро Разумков відзначив, що Парламент України прийняв постанову, де чітко визначив позицію нашої держави щодо подій у цій країні. «Білорусь має бути незалежною та демократичною державою. І важливо, щоб влада визнавалася і всередині країни, і за її межами», - додав він.

Голова Верховної Ради України подякував польській стороні за активну співпрацю на міжпарламентському рівні та на міжнародних майданчиках. «Міжпарламентська асамблея «Україна-Польща-Литва» є ефективним механізмом, який після подолання пандемії ми зможемо використовувати на повну силу», - зазначив Дмитро Разумков та висловив сподівання, що і Польща, і Україна поглиблюватимуть стратегічну лінію співпраці.

У зустрічі також взяла участь Заступниця Голови Верховної Ради України Олена Кондратюк.

Президент України Володимир Зеленський і Президент Республіки Польща Анджей Дуда, який відвідає нашу країну з офіційним візитом, візьмуть участь у бізнес-форумі, присвяченому розвитку портової інфраструктури Одеси. Про це заявив заступник керівника Офісу Президента України Ігор Жовква в інтерв'ю інформаційному агентству «Інтерфакс-Україна».

«Ми з вами знаємо про візит Президента Польщі Дуди у понеділок-вівторок в Україну. Президент буде не лише у Києві, але й разом з Президентом Зеленським відвідає Одесу, де буде окремо проведено бізнес-захід, спрямований на інфраструктурну тематику Одеси», – сказав Ігор Жовква.

Заступник керівника Офісу Глави Української держави зазначив, що в межах візиту Президента Польщі до України буде підписано низку двосторонніх угод, які стосуються розвитку морської інфраструктури.

«Ми продовжуємо економічну тематику діалогу з Польщею. Говоримо не лише про політику, не лише про історичне минуле, про яке теж буде йти мова, а й про наші економічні зв’язки», – наголосив Ігор Жовква.

Він зауважив, що попри пандемію COVID-19 Польща залишається одним з найбільших торговельних партнерів України у Європі.

«Приємно, що така тенденція буде продовжуватися і що наші відносини залишаються активними», – зазначив заступник керівника Офісу Президента.

Ігор Жовква нагадав, що візит Президента Польщі до України планувався на квітень, але був перенесений у зв’язку з пандемією COVID-19.

Заступник керівника Офісу Глави держави зазначив, що востаннє Президент Польщі відвідував Україну у 2017 році.

«У 2017 році він був у Харкові, а в Києві останній раз був у 2016 році. Тому настав час Президенту Дуді приїхати з офіційним візитом в Україну», – сказав Ігор Жовква.

У п’ятницю, 9 жовтня, відбулося засідання Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль закликав місцеві комісії ТЕБ та НС у містах Києві, Харкові та Сумах самостійно посилити протиепідемічні заходи для запобігання стрімкому поширенню COVID-19. «Місцева влада просила надати їм більше повноважень. Тепер у них є достатньо повноважень для того, щоб ефективно стримувати поширення коронавірусу. Прошу брати ініціативу у свої руки й наводити порядок. Це наша спільна відповідальність», — зазначив Прем’єр-міністр.

За результатами засідання Прем’єр-міністр доручив головам обласних та Київської міської державних адміністрацій, керівникам департаментів охорони здоров’я до 30 жовтня забезпечити подачею кисню ліжкомісця.

«Сьогодні на засіданні Уряду ми виділили 572 млн грн на ці потреби. Наша мета, щоб не менше 80% ліжкомісць були забезпечені подачею кисню. Прошу організувати все до кінця місяця. Це сфера вашої відповідальності», — наголосив Денис Шмигаль.

Крім того, Прем’єр-міністр дав доручення Міністерству охорони здоров’я відпрацювати варіанти розгортання додаткових ліжкомісць поза лікарнями та швидкого централізованого підведення до них кисню. «Сподіваюся, що нам не доведеться вдаватися до таких заходів. Однак медичні технологи мають відпрацювати і такий варіант», — сказав очільник Уряду.

Під час засідання Державна комісія ТЕБ та НС розглянула пропозиції, надані апаратом РНБО, та видала відповідні доручення.

Також на доручення Державної комісії ТЕБ та НС Міністерство охорони здоров’я опрацьовує можливі зміни до постанови № 641 щодо посилення заходів адаптивного карантину.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков в ефірі телеканалу наголосив, що  перенесення місцевих виборів неможливе.

«Перенесення місцевих виборів у моєму розумінні, як Голови Верховної Ради України, неможливе, бо законних підстав для зміни часу проведення виборів немає», - пояснив він.

«Вибори мають відбутися «за будь-якої погоди» 25 жовтня 2020 року, як це й заплановано, бо всі процеси запущені», - наголосив Дмитро Разумков.  

Голова Верховної Ради  зазначив, що єдиним винятком може стати Указ Президента України про введення надзвичайного або воєнного стану після рішення РНБО. «Наступним кроком  Верховна Рада або схвалює, або не схвалює таку пропозицію  щодо перенесення виборів. Сподіваємося,  підстав для цього не буде», - наголосив політик. За його словами, станом на зараз таких ініціатив до Верховної Ради не надходило. 

Дмитро Разумков, відповідаючи на запитання журналістів, наголосив, що введення надзвичайного стану може бути лише на 30 або 60 днів, і вибори може бути  відтерміновано на цей час.  «Відмінити  проведення виборів немає об’єктивної можливості, оскільки це норма Конституції»,  - підкреслив Голова Парламенту і наголосив,  що  треба робити так, щоб  була можливість провести вибори на всій території держави.  

Голова Верховної Ради також  зазначив, що Верховна Рада зробила все для того, аби вибори відбулися. «Ми будемо спостерігати за виборами та намагатимемося зробити їх абсолютно прозорими, чесними і, як й інші органи, в рамках своїх обов’язків виконуватимемо цю функцію», - підкреслив Дмитро Разумков.