Топ новини

У четвер під головуванням Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля відбувся Форум координації міжнародної технічної допомоги «Партнерство заради розвитку».

Під час відеоконференції Прем’єр-міністр обговорив стратегічні питання з керівниками місій в Україні та головами зі співробітництва.

Денис Шмигаль наголосив, що Уряд переходить від концепції «донорства» до «партнерства з розвитку», і цей Форум засвідчує початок спільного формування порядку денного й пріоритетів для розвитку.

Під час зустрічі Прем’єр-міністр підкреслив, що попри зовнішні виклики та загрози, Уряд продовжує послідовне втілення реформ, спрямованих на відновлення економічного зростання та наближення країни до Європейського Союзу.

«Пріоритетами Уряду є виконання міжнародних зобов’язань за Угодою про асоціацію з ЄС та Меморандумом з МВФ, а також досягнення Цілей сталого розвитку як індикаторів нашої роботи. Сфери нашої діяльності тотожні пріоритетам партнерів з розвитку, зокрема це економічна свобода, національна безпека, верховенство права, людський розвиток та ефективне урядування», — сказав Глава Уряду.

Серед них, Денис Шмигаль виокремив топ-5 пріоритетів, які Уряд має намір реалізовувати в Україні.

«По-перше, це державне приватне партнерство у сфері інфраструктури, зокрема концесія портів, аеропортів, створення концесійних автодоріг. Україні прийшов час створити мережу концесійних автобанів, які візьмуть на себе основне транзитне транспортне навантаження, та дасть змогу нам зберегти міжобласні й міжрайонні дороги», — зазначив Прем’єр-міністр.

Другим пріоритетом очільник Уряду назвав реалізацію Зеленого курсу ЄС в Україні, зокрема через відповідні ініціативи у сфері водневої енергетики, справедливої трансформації вугільних регіонів, управління відходами. «Захист довкілля й створення в Україні стратегії сміттєпереробки й утилізації сміття — це також пріоритет. Це одна з тих реформ, що дасть колосальний поштовх для захисту довкілля в Україні», — відзначив Денис Шмигаль.

Також Прем’єр-міністр відніс до власних пріоритетів створення фондового ринку для залучення інвестиційних та фінансових ресурсів у країну та пенсійну реформу, зокрема впровадження накопичувальної системи, розвиток наступних рівнів пенсійного забезпечення.

«Над ще одним пріоритетом Уряд вже почав роботу — це створення Національної економічної стратегії до 2030 року. Закликаю наших партнерів долучатися й допомагати в розробленні цього документа», — наголосив Прем’єр-міністр.

За підсумками Форуму Прем'єр-Міністр і Партнери з розвитку ухвалили спільну заяву, в якій визначаються основні напрямки для співпраці. Сторони підтвердили подальше зміцнення партнерства в наступному році і зобов’язалися продовжувати діалог на всіх трьох рівнях координації міжнародної технічної допомоги.

У межах офіційного візиту до Великої Британії Президент України Володимир Зеленський разом з дружиною Оленою зустрілися з членами британської королівської родини Їхніми Королівськими Високостями Герцогом та Герцогинею Кембриджськими.

Це – перша аудієнція Президента України у членів британської королівської родини.

Аудієнція відбулася в Букінгемському палаці. Президент України говорив про важливість відносин між нашими народами та подякував Їхнім Королівським Високостям за теплий прийом.

Для успішного залучення зовнішніх та внутрішніх інвестицій потрібні три інструменти: інвестиційна інфраструктура, інвестиційний клімат і інвестиційні можливості. Про це заявив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час круглого столу з питань стимулювання та розвитку інвестиційної діяльності в Україні.

Участь у заході взяли посли іноземних країн в Україні, народні депутати, представники Кабінету Міністрів та органів державної влади.

На початку зустрічі Прем’єр-міністр відзначив успішне проведення 22-го Саміту Україна – ЄС, що відбувся в Брюсселі 6 жовтня. Президент України Володимир Зеленський, Президент Європейської ради Шарль Мішель та Віце-президент Європейської комісії Жозеп Боррель за результатами Саміту виступили зі спільною заявою, яка засвідчила відданість України європейському та євроатлантичному курсу.

«Вважаю, це потужний сигнал для міжнародних інвесторів. Цей документ є основою для роботи Уряду і відповідно до нього ми розпочинаємо підготовку до Ради Асоціації, яка запланована на 8 грудня цього року. Політичний вектор нашої країни є незмінний і Уряд продовжує реформи, які дають міцний поштовх для економічного розвитку України», — наголосив Прем’єр-міністр.

Денис Шмигаль зауважив, що інвестиційна інфраструктура, інвестиційний клімат та інвестиційні можливості — це три кити, на яких тримається та розвивається інвестиційна діяльність у будь-якій країні.

«Потенціал можливостей в Україні величезний. Одна з них, над якою працює Уряд, — це приватизація державних підприємств. Цього року від приватизації ми отримали вже більше, ніж за останні два роки разом. При цьому ми чітко визначаємо три основні умови приватизації: нові робочі місця, сплата податків та додаткові інвестиції», — підкреслив Глава Уряду.

Також Прем’єр-міністр зазначив, що Уряд активно користується інструментом державно-приватного партнерства. «Це стосується практично всіх інфраструктурних об’єктів: порти, вокзали, дорожнє господарство. Тут є великий попит і  у внутрішніх, і у зовнішніх інвесторів», — сказав Денис Шмигаль.

Ключову роль у залученні капіталу, за словами очільника Уряду, є інвестиційна інфраструктура. Одним із найважливіших проектів у сфері функціонування індустріальних та інноваційних парків Денис Шмигаль вважає «Дія. Сіті».

«За допомогою цього проекту ми хочемо створити віртуальну вільну економічну зону, куди будемо залучати іноземних інвесторів для створення робочих місць на сприятливих умовах. Вигідні податкові ставки, відсутність бюрократії, зручна цифрова платформа для ведення бізнесу й отримання всіх необхідних послуг онлайн — це переваги проекту «Дія. Сіті», — наголосив Прем’єр-міністр.

Як зазначив Денис Шмигаль, у контексті інвестиційної інфраструктури,  розглядається низка законопроектів, серед яких так званий закон про «інвестиційних нянь», що створює відповідний супровід для великих інвестицій. «Ми також працюємо над розвитком єдиного інвестиційного вікна Invest in Ukraine і нещодавно представили всеохоплюючий гайд для іноземних інвесторів UkraineInvestGuide», — сказав Глава Уряду.

Покращення інвестиційного клімату, за словами Прем’єр-міністра, включає боротьбу з корупцією, спрощення ведення бізнесу, підняття України в міжнародних рейтингах, завершення судової реформи й забезпечення справедливого правосуддя для інвесторів.

«Це загальні й основні напрямки, над якими Уряд працює разом із Верховною Радою для того, щоб виграти геополітичну й регіональну конкуренцію в частині залучення інвестицій в нашу країну», — підкреслив Денис Шмигаль.

У Брюсселі Президент України Володимир Зеленський вручив віце-президенту Європейської комісії з питань міжінституційних відносин Марошу Шевчовичу орден князя Ярослава Мудрого II ступеня.

Відповідно до указу Президента, Мароша Шевчовича нагороджено за вагомий особистий внесок у зміцнення міжнародного авторитету України, розвиток міждержавного співробітництва, плідну громадську діяльність.

«Я знаю, як ви любите Україну, як ви багато для нас зробили. Ми вам дякуємо за постійну підтримку. Ви вклали багато своєї праці, сил та часу під час переговорів з Російською Федерацією, щоб вирішити безпекову енергетичну ситуацію не тільки для України, але й для всієї Європи», – сказав Глава Української держави.

Марош Шевчович подякував Володимиру Зеленському за нагороду.

«У вас є причини для гордості. Я переконаний, що вони будуть множитися завдяки потужній співпраці між Україною та Європейським Союзом», – наголосив віце-президент Єврокомісії. 

У вівторок, 6 жовтня, Прем’єр-міністр Денис Шмигаль провів відеоконференцію з керівництвом Східного комітету німецької економіки. У зустрічі взяли участь представники Уряду, Надзвичайний і Повноважний Посол ФРН в Україні Анка Фельдгузен, Голова, Президент та Генеральний директор Східноєвропейської спілки німецької економіки Олівер Гермес, Голова правління Німецько-української промислово-торговельної палати Александер Маркус, а також керівники німецьких підприємств.

Під час відеоконференції сторони, серед іншого, обговорили шляхи покращення інвестиційного та бізнес-клімату, інфраструктурні проекти, ініціативи у сфері енергоефективності та діджиталізацію.

Денис Шмигаль наголосив, що Німеччина є стратегічним партнером України в Європі, та зауважив, що в Україні працюють близько 2,5 тисячі німецьких компаній.

«Ми цінуємо внесок німецького бізнесу в розвиток національної економіки. Між нашими країнами склалися міцні економічні відносини й Німеччина — серед ключових партнерів України в торговій та інвестиційній сферах», — зазначив Глава Уряду, а також додав, що, попри пандемію COVID-19, Україна продовжує втілювати структурні реформи, щоб покращити бізнес-клімат.

Прем’єр-міністр відзначив, що одним з інструментів покращення умов ведення бізнесу в Україні є реформа цифрової трансформації. Напередодні відбувся другий Diia Summit, де були представлені нові електронні послуги та документи на порталі «Дія».

«Ця платформа покликана полегшити відносини держави, громадян і бізнесу. Вчора Президент України анонсував, що з вересня наступного року державним органам буде заборонено вимагати від громадян і бізнесу документи в паперовій формі. Це один з кроків, який не лише спростить і пришвидшить надання послуг, але й дасть змогу Україні позбутися великого прошарку корупції», — наголосив очільник Уряду.

Серед інших кроків у цьому напрямі Денис Шмигаль назвав розвиток мобільного зв’язку та інтернету, зокрема розширення покриття 4G-зв’язку на 95% території України та облаштування мобільним інтернетом міжнародних трас.

За словами Глави Уряду, важливим пріоритетом залишається розвиток логістичної галузі. Прем’єр-міністр підкреслив, що пандемія дала можливість Україні стати «логістичним хабом». «Тому для нас дуже важливо сьогодні, розвиваючи дороги, де наступний наш крок — це розвиток концесійних платних автомобільних доріг, розвивати й мультимодальні перевезення. Ми також затвердили програму розвитку внутрішніх водних шляхів. Всі ці речі виведуть Україну на наступний етап логістичного розвитку», — зазначив Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр зауважив, що Україна та Німеччина мають хороші перспективи у сфері енергетичного партнерства. «Наприкінці серпня ми підписали домовленість про енергетичне співробітництво. У нас є декілька важливих напрямків співпраці: в галузі справедливої трансформації вугільних регіонів та реалізація спільних проектів у сфері водневих технологій», — сказав очільник Уряду.

Денис Шмигаль також відзначив, що наступного року Уряд планує реалізацію стратегії розвитку меліорації в південних областях України, що дасть змогу втричі збільшити врожайність. За його словами, розвивати її планують, зокрема, через концесійні угоди. Прем’єр-міністр запросив німецький бізнес до участі в розвитку таких проектів.

Під час зустрічі Прем’єр-міністр висловив сподівання, що спільна з Німецько-українською промислово-торговельною палатою четверта економічна конференція, що запланована на березень 2021 року в Берліні, відбудеться згідно з розкладом. А також запросив керівництво Східного комітету німецької економіки до Києва.

Зі свого боку, представники німецької сторони зазначили, що для подолання наслідків пандемії COVID-19 Європа має діяти спільно. Та відзначили, що відвідають Київ щойно це дозволить епідемічна ситуація.

Члени Комітету на засіданні 30 вересня 2020 р. розглянули проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини» №4049.

Законопроект доповів Міністр юстиції Денис Малюська.

Законопроектом пропонується імплементувати рішення Європейського суду з прав людини, які набрали чинності і їх виконання знаходиться на контролі Ради Міністрів Ради Європи.

«Нам вкрай важливо виконувати рішення Європейського суду не тільки з огляду, що вони є обов’язковими, тому що ми членом Ради Європи і ратифікували Європейську конвенцію, а й тому, що ми несемо регулярні матеріальні витрати на виплату компенсацій за рішеннями Європейського суду з прав людини і тому. Ці рішення встановлюють загальнообов’язкові правила і внаслідок їх недотримання на нас подають відповідні заяви про стягнення компенсацій. Європейський суд констатує порушення і такі виплати здійснюються», - зазначив він.

У законопроекті викладено ряд ключових положень, зокрема, щодо можливості перегляду положення про довічне позбавлення волі.

Законопроектом передбачено механізм, коли особа, яка засуджена до довічного позбавлення волі, відбула це покарання не менше ніж 10 років. Потім вона отримає право за відповідною процедурою, передбаченою законопроектом, на підставі висновків та аналізу особистості звернутися про заміну довічного позбавлення волі на строкове покарання з строком на 15 років мінімум. Тобто засуджений до позбавлення волі у випадку прийняття цього законопроекту перебуватиме у місцях позбавлення волі не менше 25 років - 10 до моменту звернення і 15 років після моменту звернення. Відповідно ті із засуджених до довічного позбавлення волі, які вже виходили внаслідок помилування раніше ніж 25 років. Тобто цей законопроект не є настільки ліберальним, як виглядає на перший погляд, тому що з тих, хто був помилуваний президентами України до цього часу, лише двоє виходило після відбуття покарання у 25 років.

«На виконання Європейської конвенції відповідно пропонується встановити механізм передбачуваніший і структурованіший, ніж зараз є. Це і є ключова вимога Європейського суду з прав людини.

Крім того, законопроект №4049 є комплексним і ним також пропонується внести зміни у процедуру адміністративного арешту, зокрема, по окремим адміністративним правопорушенням. Така санкція як «адміністративний арешт» прибирається і пропонується скорочення строку розгляду апеляції на таку санкцію. Проектом також пропонуються інші точкові процедури», - додав Міністр юстиції.

Голова підкомітету Максим Павлюк доповів позицію підкомітету, який рекомендував Комітету прийняти законопроект за основу.

Максим Павлюк також зазначив, що члени підкомітету висловили багато зауважень. Однак, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини підтримав цей законопроект без зауважень.

Члени Комітету у виступах звертали увагу на якість законопроектів, які вносяться Міністерством юстиції. Вони також зазначали, що «цим законопроект Мінюст вирішив по суті зовсім нічого не виплачувати за рішеннями Європейського суду з прав людини, тобто не нести відповідальність за рішення міжнародних інституцій, які є і які будуть».

Під час обговорення висловлювалися думки щодо необхідності запровадження такого механізму щодо можливості заміни довічного позбавлення волі іншим покаранням.

Голова Комітету Денис Монастирський у виступі висловився на підтримку законопроекту, який є «правом на надію» для довічників, яких понад півтори тисяч осіб. «Адже багато з них були засуджені за старим Кримінальним процесуальним кодексом. «Тому ідею законопроекту однозначно варто підтримати», - зазначив він.

Але, за його словами, запропонований законопроектом підхід прибрати із законодавства «адміністративний арешт» не на часі, тому що це не сприймається суспільством. Тому потрібно застережити від внесення цієї норми.

За результатами обговорення Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект №4049 за основу з пропозиціями Комітету.

Таке рішення члени Комітету підтримали 17 голосами «за» при одному - «проти».

Вінниччина в жалобі... 

Сьогодні, 6 жовтня, на малу батьківщину доправили тіла наших земляків, які загинули 25 вересня в авіакатастрофі під Чугуєвом.

Половина медичних закладів уже отримала кошти на виплату підвищених зарплат лікарям за вересень поточного року. Загалом це понад 670 млн грн. Про це заявив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль на селекторній нараді під головуванням Президента України Володимира Зеленського.

Договори з Національною службою здоров'я вже уклали 80% лікарень, триває процес доукладання угод з іншими медзакладами.

Також Главі держави повідомили, що обмежувальні заходи по регіонах дають позитивні результати. Так, у містах, що розташовувалися в «червоних» зонах, зменшується динаміка захворюваності на коронавірусну інфекцію.

Володимир Зеленський порушив питання забезпеченості киснем ліжок хворих на коронавірус.

«Станом на минулий та позаминулий селектор забезпеченість киснем ліжок хворих на COVID-19 була 40,7%, а наша мета – більше 80%. Ті питання, які ми маємо вирішувати за лічені дні, вирішуються тижнями. І нам треба це пришвидшити. Серед цих питань також висока завантаженість лабораторій», – наголосив Глава держави.

Урядовці повідомили Президентові, що необхідні документи вже готові, і уряд планує ухвалити їх у п’ятницю.

«Я знаю, що Національна академія медичних наук прийняла рішення про виділення 500 ліжок для госпіталізації хворих на коронавірус у семи наукових установах Києва. Це важлива інформація, і уряд має активно співпрацювати, щоб ця допомога не була втрачена», – сказав Володимир Зеленський.

На нараді Главі держави також доповіли про стан гасіння пожеж на Луганщині. Голова Державної служби України з надзвичайних ситуацій Микола Чечоткін зазначив, що ситуація з ліквідацією займань погіршувалася через несприятливі погодні умови, замінування територій та неможливість використання авіації через негоду. Однак він наголосив, що вдалося не допустити знищення вогнем складів боєприпасів.

Головнокомандувач Збройних сил України Руслан Хомчак детально доповів про ситуацію на фронті та зауважив, що на Донбасі триває 71-ша доба повного та всеосяжного режиму припинення вогню, якого сторони в цілому дотримуються.

2 жовтня під головуванням Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля відбулася нарада з керівництвом найбільших мобільних операторів зв’язку. Участь у заході також взяли Віце-прем’єр-міністр Михайло Федоров, очільник ДСТЗІ Юрій Щиголь, голова НКРЗІ Олександр Животовський, голова Держагентства автомобільних доріг Олександр Кубраков.

Темою зустрічі стало обговорення дорожньої карти та конкретних кроків для розширення покриття мобільним зв’язком та інтернетом якомога більшої території України.

Денис Шмигаль наголосив, що першочергове завдання, над яким Уряд готовий працювати разом з бізнесом — це покриття мобільним інтернетом всієї соціальної інфраструктури в країні.

«Ми хочемо, щоб усі школи та лікарні, навіть у найвіддаленіших куточках країни, мали доступ до інтернету та нормального мобільного зв’язку. Звичайно, це багатомільйонні інвестиції, тому Уряд зі свого боку готовий надати пріоритет для будівництва базових станцій зв’язку при землевідведенні, а також сприяти спрощенню у видачі дозволів на радіочастоти», — відзначив Прем’єр-міністр.

Також, очільник Уряду звернув увагу, що на сьогодні багато міжнародних трас в Україні лишаються поза зоною покриття мобільним інтернетом.

«Протягом року наше завдання покрити якісним мобільним інтернетом 4 міжнародні траси. Відсутність такого зв’язку зараз гальмує розвиток бізнесу на цих територіях, а також знижує потенціал для туристичної галузі нашої країни», — наголосив Денис Шмигаль.

За результатами зустрічі Прем’єр-міністр підкреслив, що Уряд найближчими тижнями завершить підготовку першої частини нормативно-правових актів, які відкриють додаткові можливості для прискореного впровадження якісного мобільного зв’язку на всій території України. 

Довідково

30 вересня Уряд схвалив План заходів щодо підвищення якості послуг мобільного зв’язку на 2020 - 2022 роки. План заходів передбачає впровадження європейських підходів щодо інформування споживачів про рівні якості телекомунікаційних послуг голосової телефонії, текстових повідомлень (SMS) та доступу до інтернету в мережах мобільного зв’язку. У вересні кількість населених пунктів, підключених до 4G зв’язку, збільшилася до 19 360.

На черговому засіданні Комітету з питань екологічної політики та природокористування, яке відбулося у форматі відеоконференції, було розглянуто проєкт Закону «Про внесення змін до Закону України "Про природно-заповідний фонд України" (№ 3518).

Законопроєкт спрямований на вдосконалення заходів щодо ефективного та раціонального використання природних ресурсів в межах господарської зони національних природних парків. Завданням проєкту є недопущення втрат ресурсів стиглої деревини, недопущення створення захаращеності у перестиглих лісах, попередження виникнення і поширення лісових пожеж.

Документом пропонується внести зміни до статті 21 Закону України «Про природно-заповідний фонд», усунувши протиріччя, які одночасно дозволяють здійснення традиційного лісокористування в господарській зоні національних природних парків і при цьому забороняють проведення рубок головного користування.

Під час обговорення зазначалося, що пропоновані зміни в законодавстві, фактично, дадуть дозвіл на знищення старих лісів у межах установ природо-заповідного фонду, що не відповідає підходам до охорони природи, а також створюють передумови для корупційних схем.

Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді направити законопроєкт суб’єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання.

Комітет заслухав інформацію щодо законопроєкту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідального поводження з домашніми та дикими тваринами, які утримуються у неволі» (№ 3796).

Голова Комітету з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко зауважив: «Цей законопроєкт виявився складним, незважаючи на те, що він є доречним, доцільним і вкрай важливим для подальшого стану з поводженням із тваринами, як домашніми, так і дикими. Він викликав певний спротив у суспільстві».

Представляючи проєкт, голова підкомітету з питань лісових ресурсів, об'єктів тваринного та рослинного світу, природних ландшафтів та об'єктів природно-заповідного фонду Юлія Овчинникова повідомила, що він розроблявся протягом року за участі великої кількості експертів і «має на меті розробити комплексну реформу щодо ідентифікації та реєстрації тварин для того, щоб держава мала абсолютне розуміння, що відбувається із домашніми тваринами і тваринами у неволі». «Законопроєкт імплементує концепцію відповідального власника», - сказала доповідач.

За її словами, під час широкого і відкритого обговорення проєкту Закону було виділено три питання: пов’язане з визначенням авторизованих систем, оплати за реєстрацію і розробки механізму реєстрації та ідентифікації в сільській місцевості. «Домовились додатково, на базі міністерств, які опікуються цим напрямком, обговорити ці болючі питання, які зачепили суспільство. Нам би дуже хотілось, щоб суспільство зрозуміло, прийняло, і щоб ми були впевнені в реалізації напрацьованих норм, щоб законопроєкт працював», - сказала Юлія Овчинникова.

Було прийнято рішення взяти до відома надану інформацію і продовжити роботу над законопроєктом та його обговорення у широкому колі фахівців, експертів та громадськості на базі Комітету.

Члени Комітету розглянули проєкт Закону «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності в сфері ідентифікації та реєстрації домашніх та диких тварин, які утримуються у неволі» (№ 3797), який має на меті створення ефективного механізму для притягнення власника до відповідальності за недбале або жорстоке поводження з домашньою твариною або дикою твариною, яка утримується у неволі, за порушення правил утримання тварин, неналежне їх переміщення, не створення належних умов, неналежне поводження з ними.

Законопроєктом пропонується внести зміни до ряду статей Кодексу України про адміністративні правопорушення, що стосуються поводження та утримання домашніх та диких тварин. Зокрема, уточнюється склад правопорушення та збільшується відповідальність за порушення правил утримання домашніх тварин, зокрема щодо не ідентифікованих та/або не зареєстрованих тварин.

Комітет пропонує головному Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроєкт за основу.

Члени Комітету розглянули пропозицію заступника голови Комітету з питань екологічної політики та природокористування Олександра Маріковського і прийняли рішення провести 12 листопада 2020 року об 11:00 в режимі відеоконференції круглий стіл щодо найкращих практик утилізації відходів промисловості.

Також Комітет планує на засіданні 5 листопада 2020 року заслухати звіт Голови Державної служби геології та надр України Романа Опімаха, зокрема, про діяльність Служби, про законопроектну роботу, про імплементацію законів України, про оперативні і кадрові питання.

У межах робочої поїздки на Рівненщину Президент України Володимир Зеленський ознайомився з роботою Республіканського центру лікування та реабілітації наслідків нейротравми для учасників бойових дій на Донбасі, що діє на базі Рівненського обласного госпіталю ветеранів війни.

Подібний центр є першим у системі охорони здоров’я та працює з грудня 2017 року. Він розрахований на 50 ліжок, штатна чисельність працівників – 66 осіб.

Тут приймають учасників бойових дій з усієї України з наслідками важких черепно-мозкових та спінальних травм, які потребують тривалого лікування та реабілітації. У центрі можуть проводити діагностику, надавати висококваліфіковану медичну допомогу, а також медичну, психологічну, психосоматичну й соціальну реабілітацію.

Центр оснащений сучасним реабілітаційним обладнанням і тренажерами, працюють три зали фізичної реабілітації. Пацієнти займаються в басейні, де роблять перші кроки після травмування, відновлюють рух.

Загалом госпіталь ветеранів війни має 240 ліжок. Щороку в ньому стаціонарно лікуються майже 5 тисяч ветеранів.

Глава держави ознайомився з етапами та умовами відновлення й соціалізації бійців після надзвичайно складних травм.

«Подивіться на ці умови, які були створені. Ось такими мають бути реабілітаційні заклади. Тут дякують за фахівців та умови», – відзначив уповноважений Президента України з питань реабілітації учасників бойових дій Вадим Свириденко.

Також Володимир Зеленський поспілкувався з ветеранами АТО та вручив двом героям цінні подарунки.

Він наголосив, що українці завжди будуть вдячні й нашим воїнам, які зберегли державну самостійність, і лікарям, які допомагають усім постраждалим на війні зберегти життя та відновитися.

«Молодці. Такі сильні люди. Дякую вам. Одужуйте – це найголовніше. Якнайшвидшого одужання», – побажав Президент України пацієнтам центру.

Керівництво госпіталю розповіло Володимиру Зеленському, що наразі в комплексі необхідно реконструювати терапевтичний корпус. Ідеться про будівництво переходу, що з’єднує лікувальний корпус закладу, де розміщений Республіканський центр, із фізіотерапевтичним корпусом. Для цього необхідно майже 20 млн грн. Зведення може зайняти приблизно рік.

«Я скажу Прем'єр-міністру, щоб розглянув це питання. Це ж насамперед життя, умови та здоров'я наших воїнів», – зазначив Глава держави.

Оновлення дасть змогу пацієнтам з обмеженими фізичними можливостями безперешкодно переміщатися корпусами закладу та значно покращить надання медичної, фізичної, психологічної реабілітації учасникам бойових дій. Це вкрай необхідно особливо в холодну пору року, адже через обмежені можливості пересування пацієнти хворіють від переміщень надворі.

Під час візиту Президент України висловив ідею побудови декількох подібних госпіталів для учасників бойових дій. А тому дав доручення обласній владі підрахувати вартість госпіталю ветеранів на Рівненщині. Це дасть розуміння, скільки коштів необхідно для створення подібних закладів.

«По всій країні, де потрібні ці центри, зробимо програму. До речі, можемо думати про наступний рік. У цьому році ухвалюється бюджет – ще не ухвалили. Мені здається, це правильно. Головне, щоб фахівці були», – заявив Володимир Зеленський.

Крім того, Глава держави пообіцяв посприяти госпіталю в закупівлі техніки для комп'ютерної та магнітно-резонансної томографії.

Окремо Володимир Зеленський обговорив з членами родин загиблих на війні ключові проблеми, з якими вони стикаються. Глава держави підтримав ідею надати можливість учасникам бойових дій отримати грошові компенсації замість землі під забудову, на яку вони мають право. Також Президент виступив за створення умов пільгового кредитування для ветеранського бізнесу в області.

Володимир Зеленський також підтримав пропозицію щодо визначення компенсації на комунальні послуги на державному рівні, щоб не допустити в майбутньому виплату недостатніх компенсацій від місцевої влади.

У середу, 30 вересня, Прем’єр-міністр Денис Шмигаль провів нараду з головами наглядових рад підприємств, суттєва частка яких знаходиться у володінні держави. Під час зустрічі учасники порушили питання заробітних плат, доукомплектації наглядових рад та фінансових планів підприємств.

Прем’єр-міністр запевнив голів наглядових рад, що Уряд продовжить реформу корпоративного управління.  «Ми точно найближчим часом визначимо пули підприємств, які будемо корпоратизувати й у яких будемо утворювати наглядові ради», — наголосив Денис Шмигаль.

Також Прем'єр-міністр подякував членам наглядових рад за роботу під час коронакризи, коли країна потребувала мобілізації зусиль та була вимушена скоротити заробітні плати всім чиновникам, держслужбовцям, членам правління та наглядових рад. Денис Шмигаль нагадав, що Конституційний Суд частково зняв обмеження стосовно державних службовців. «Щодо наглядових рад такого рішення не було. Тому пропоную нам перейти до пропозицій та спільно напрацювати рішення», — сказав Прем’єр-міністр.

Глава Уряду в ході наради запропонував головам наглядових рад можливі варіанти виходу з ситуації, що склалася навколо обмежень заробітних плат, та закликав їх до діалогу. Зокрема, був запропонований варіант збільшення максимальної суми виплат на перехідний період. Також Прем'єр-міністр висловив пропозицію щодо запровадження КРІ для наглядових рад. «Це б дало змогу суспільству справедливо оцінити роль наглядових рад в українському соціумі, адже реформа корпоративного управління має стати прикладом успішності», — сказав Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр також порушив питання затвердження фінансових планів підприємств. Він наголосив, що неприйнятно, коли підприємства здійснюють інвестиції без затверджених фінансових планів. «У нас виникають питання, коли в підприємств немає фінансових планів, і вони звертаються до Кабінету Міністрів з проханням дозволити їм здійснювати інвестиції. Це неприйнятний крок — здійснювати інвестиції, коли невідомо, чи вистачить грошей на заробітну плату працівникам. Пропоную змінювати такі підходи», — підкреслив очільник Уряду.

Денис Шмигаль закликав ті підприємства, що не мають фінансових планів на 2020 рік, подати їх на затвердження Уряду. А також виступив із пропозицією затверджувати фінансові плани протягом місяця після ухвалення Верховною Радою Державного бюджету України.

Заступниця Голови Верховної Ради Олена Кондратюк разом зі співголовами МФО «Рівні можливості», народними депутатами Марією Іоновою, Інною Совсун та Мариною Бардіною провели першу робочу зустріч з новою Представницею ООН Жінки в Україні Ерікою Квапіловою.

Олена Кондратюк від імені Верховної Ради привітала пані Еріку з призначенням та початком місії в Україні. Своєю чергою Представниця ООН Жінки відзначила значний прогрес нашої держави в питаннях досягнення рівності жінок та чоловіків в усіх сферах життя.

«Це в тому числі результат діяльності МФО «Рівні можливості» на законодавчому рівні. Зокрема, це стосується 40% квоти на осіб однієї статі на цьогорічних місцевих виборах. Усі ми очікуємо, що таке нововведення створить умови для появи нових лідерок у громадах, які принесуть із собою нову якість політики», - підкреслила Олена Кондратюк.

Під час зустрічі сторони обговорили спільні плани щодо співпраці у питаннях досягнення гендерної рівності в секторах освіти, безпеки та оборони.

«Крім політичного лідерства, мене також турбують питання економічної участі жінок. Це надзвичайно важлива тема, враховуючи вплив COVID-19 та економічну кризу. Від того, як українські жінки можуть реалізуватися, забезпечити себе і свої родини, залежить все інше», - зазначила Заступниця Голови Верховної Ради.

На переконання Олени Кондратюк, ця тема має стати однією з головних на цьогорічному четвертому Українському жіночому конгресі. «Зараз ведеться активна підготовка до цієї події і ми щиро вдячні ООН Жінкам за допомогу та підтримку нашого Конгресу», - сказала вона.

Заступниця Голови Парламенту додала, що на порядку денному стоїть питання ратифікації Стамбульської конвенції в Україні. Еріка Квапілова своєю чергою зазначила, що мова йде не про гендер, а у першу чергу про захист і збереження життя. Також учасники робочої зустрічі відзначили позитивний економічний ефект, який дає країнам ратифікація Конвенції. 

У межах робочої поїздки до Вінницької області Президент України Володимир Зеленський провів засідання Національної ради реформ, на якому окреслив низку змін, що їх необхідно першочергово реалізувати в Україні для покращення бізнес-клімату.

«Цей формат виїзних регіональних засідань Національної ради реформ чи засідань наших депутатів, чи урядових засідань у регіонах України говорить про те, що все ж таки реформи відбуваються не на Банковій, не у стінах Верховної Ради і не в Кабміні. Вони перш за все для людей. Тому мені дуже приємно, що ми обрали такий регіональний формат», – зазначив Глава держави на початку зустрічі.

Президент висловився за продовження практики проведення засідань Національної ради реформ у різних областях України.

«Люди будуть долучені до нашої роботи й розумітимуть, для чого й для кого ми це робимо», – додав він.

Володимир Зеленський зауважив, що перед цим засіданням Національної ради реформ мав змістовну розмову зі студентами Вінницького національного технічного університету.

«Результатом нашої Національної ради реформ повинні бути важливі законопроекти. А потім – найголовніше. Одна справа, коли ми проголосували той чи інший закон, а інша – втілити його в життя і дійсно реформувати нашу країну задля таких студентів, задля їхнього майбутнього», – зазначив Президент.

Учасники засідання сфокусувалися на обговоренні трьох реформ: Державної архітектурно-будівельної інспекції, надрокористування та приєднання споживачів до електромереж.

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль наголосив: три реформи, запропоновані до розгляду, є надзвичайно важливими для покращення економічної ситуації та залучення інвестицій в Україну.

«Кожна з реформ – і ДАБІ, і надрокористування, і спрощення підключення до електромереж – це створення передумов для регіональної конкуренції, яка допоможе кожній громаді в питанні залучення інвесторів на свою територію», – зауважив очільник уряду.

Заступниця керівника Офісу Президента Юлія Ковалів наголосила, що дозволи на будівництво та приєднання до електричних мереж матимуть безпосередній вплив на створення нових робочих місць і промисловий потенціал.

«Кожна з цих речей, якщо вони будуть ухвалені, спростить, додасть кілька відсотків економічного зростання й полегшить життя для звичайних людей, а також для учасників ринку», – зазначив голова Виконавчого комітету Національної ради реформ України Міхеіл Саакашвілі.

Це – друге засідання Національної ради реформ. За результатами першого Володимир Зеленський підписав законопроект «Про державну підтримку інвестиційних проектів зі значними інвестиціями» та відповідні зміни до Податкового й Митного кодексів. Верховна Рада вже розглянула його в першому читанні, наразі проект закону опрацьовується в комітеті до другого читання.

Юлія Ковалів зазначила, що наступного сесійного тижня Верховна Рада має розглянути законопроект щодо «інвестиційних нянь», і з 1 січня 2021 року цей документ запрацює на повну силу.

«Попри труднощі та виклики сьогодення, ми бачимо безпрецедентні можливості для розвитку нової, відкритої, по-європейськи ефективної держави та зміцнення економіки. Ми маємо не уникати проблем, а намагатися їх вирішити, як би складно це не було, і проекти, запропоновані на Національній раді реформ, показують, що можливо багато змінити, крок за кроком полегшити життя бізнесу – підприємцям, що творять економіку держави», – наголосив Володимир Зеленський.

Державний фонд регіонального розвитку — важливий інструмент підтримки регіонів. Щоб фонд був максимально дієвий та ефективний, його потрібно перезавантажити. Про це зазначив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль на черговому засіданні Уряду 30 вересня.

За підсумками засідання Кабінет Міністрів України схвалив проект закону «Про внесення змін до статті 24(1) Бюджетного кодексу України щодо підвищення ефективності використання коштів державного фонду регіонального розвитку».

Денис Шмигаль відзначив, що змінами до Бюджетного кодексу пропонується виділяти ресурси на регіональні стратегії з осяжним ефектом для громад, а не локально підтримувати з Держбюджету різні проекти без стратегій.

«Наразі таких локальних проектів приблизно 60%. Дуже часто профінансовані з фонду програми не відповідали Державній стратегії регіонального розвитку, що призводило до розпорошення фінансів та інфраструктурних «недобудов». Всім знайоме явище, коли школи, садочки, лікарні та маса інших соціальних об’єктів роками стоять недобудованими», — зауважив Прем’єр-міністр.

Очільник Уряду підкреслив, що новим законопроектом передбачається розподіл фонду на три частини. Найбільша з них — 50%, яка фінансуватиме винятково проекти національного значення для реалізації Державної стратегії регіонального розвитку до 2027 року.

«Це аеропорти, морські порти, мости, модернізація залізничного сполучення та інші державницькі та розвиткові інфраструктурні проекти. А також комплексні проекти з трансформації вугільних регіонів, проекти з трансформації виробничих потужностей тощо», — зазначив Денис Шмигаль.

Для реалізації регіональних стратегій, за словами Прем’єр-міністра, залишатиметься 30%, за умов фінансування проектів, направлених на соціально-економічний розвиток. «Ще 20% — спрямовуватиметься на розвиток громад та реалізацію локальних проектів: освітлення, соціальні об’єкти, обладнання для комунальних підприємств тощо. Що дасть змогу підтримати всі громади, зокрема ті, що створяться після місцевих виборів та повноцінно функціонуватимуть із наступного року», — підкреслив Глава Уряду.

Крім того, Прем’єр-міністр відзначив, що в проекті Державного бюджету на 2021 рік закладена рекордна сума на ДФРР — 9,4 млрд грн. «Цей законопроект про те, щоб ці кошти сприяли розвитку регіонів, посилювали їхню спроможність та конкурентність», — наголосив Денис Шмигаль.

«Відмовився від охорони – це перше, що я зробив на цій посаді. Згодом оптимізував штат Вінницької ОДА: в апараті скоротили 21 посаду і в департаментах – 20. Провів 48 виїзних прийомів у громадах. Більше 5000 тисяч зустрічей з людьми», – зазначив голова ОДА.

Сергій Борзов повідомив, що створено чат-бот Вінницької облдержадміністрації у «Тelegram». Влада має бути доступною для людей, чат-бот спростить систему звернень громадян, – переконаний голова ОДА.

COVID-19

Очільник області повідомив, що у вересні 27 апаратів штучної вентиляції легень VSmart VFS-510 розподілено Міністерством охорони здоров’я на Вінницьку область. Збільшили кількість опорних лікарень по «ковід» з 9 до 19, і відповідно, ліжкомісць з 349 до 1197.

«За моєї ініціативи на базі СТМО "Фтизіатрія" розпочато створення  обласного фтизіопульмонологічного центру, якого досі на Вінниччині не було. На базі майбутнього центру також проводяться роботи з відкриття інфекційних та пульмонологічних ліжок для хворих на COVID-19, жителів області, збільшуючи потужності лікарні на 60 ліжок. Проводиться підведення кисню, встановлення кисневої станції – цього там теж не було. Як і не було обласної інфекційної лікарні для дорослих. Так само нема інфекційної лікарні й у Вінниці. Сьогодні це не дає змоги надання високоспеціалізованих послуг за напрямком на третинному рівні. Обласна клінічна інфекційна лікарня буде! Уже є план реконструкції та ремонту переданих приміщень психіатричної лікарні №2 для розгортання нової лікарні у селищі Березино», – повідомив Сергій Борзов.

Голова ОДА повідомив, що перші 50 ліжок інфекційного відділення будуть здані в експлуатацію до кінця 2020 року.

Загальна кількість ліжок для інфекційних хворих складає 150 + 24 у відділенні реанімації та інтенсивної терапії. Окрім того, щоб сімейні лікарі швидше приїжджали до пацієнтів, в громади поїхали 124 нових «Дастерів» поїхали в громади.

Тарифи знизили

«Дійшли згоди з КП «Вінницяоблтеплоенерго» знизили середню вартість 1 Гкал на 76 гривень. Це дозволить споживачам зекономити 5,8 млн. гривень! Це гроші вінничан, лікарень та закладів соціальної сфери, яким підприємство надає послуги», – зауважив Сергій Борзов.

Плюс одна сміттєсортувальна лінія у 2020 році

За ссловами Сергія Борзова, для запуску сміттєсортувальної лінії на полігоні Іванівської сільської ради до кінця 2020-го необхідно виконати першочергові роботи на 10,0 млн грн. Передбачено 15 нових робочих місць.

Територіальне охоплення проєкту: 95 населених пунктів з чисельністю населення 50,4 тис. осіб (Барська ОТГ згідно перспективного плану, Копайгородська ОТГ). На території Барської ОТГ розроблена схема розташування контейнерних майданчиків для збору ТПВ, з них з твердим бетонним покриттям та огорожею – 20 шт. Для роздільного збору ТПВ використовується 302 контейнери.

«Все, що я міг зробити, як голова ОДА, зробив. Справа за місцевими громадами», – наголосив посадовець.

Лінійний прискорювач для онкоцентру

Виділено кошти з державної субвенції та обласного бюджету на придбання лінійного прискорювача для Подільського центру онкології – повідомив Сергій Борзов.

За його словами, апарат дозволяє проводити променеву терапію онкологічним хворим на сучасному рівні: максимально ефективно (променева доза підводиться виключно на пухлину), з мінімальним ураженням здорових тканин оточуючих органів. Сьогодні в ПРЦО дистанційна променева терапія проводиться на апараті з кобальтовим джерелом опромінення, що створює небезпеку для персоналу, знижує ефективність лікування, підвищує відсоток ускладнень. В Європі подібні апарати не використовуються останні 50 років.

«ВЕЛИКЕ БУДІВНИЦТВО» – це знак якості держави

Голова Вінницької ОДА наголосив, що оновлення освітньої інфраструктури з врахуванням вимог доступності є одним із пріоритетів програми Президента «Велике будівництво».

«Завдяки фінансуванню з Державного фонду регіонального розвитку Вінниця в 2020 році має нову гімназію на Поділлі. Цього року держава виділила найбільшу за весь період суму – 44,6 млн гривень, аби добудувати навчальний заклад, на який жителі мікрорайону Поділля чекали більше 7 років. Це третя школа в місті, збудована за часи незалежності і одна з найкращих в Україні. Ще чотири загальноосвітні заклади в Оратівському, Іллінецькому, Ямпільському та Чернівецькому районі повністю оновили свої будівлі за підтримки програми «Великого будівництва». Школярі навчатимуться в комфортних умовах», – зазначив Сергій Борзов.

За його словами, завершено реконструкцію будівлі поліклініки під дитячий садок у смт. Шпиків Тульчинського району, а також капітальний ремонт фасадів та покрівлі даху дитсадка у Теплику. Тривають ремонтні роботи у трьох садочках: у Хмільнику – утеплення фасаду та горищного перекриття, в Гайсині - реконструкція приміщення з застосуванням енергозберігаючих технологій та  у Жмеринці - капітальний ремонт.

Сергій Борзов повідомив, що в рамках програми «Велике будівництво» завершено реконструкцію спортивного комплексу «Здоров’я».

Посадовець висловив впевненість, що спорткомплекс буде одним із небагатьох в Україні й єдиним у Вінницькій області, що задовольнить потреби спортсменів з інвалідністю та з можливістю проведення спортивних, реабілітаційних і відновлювальних процедур. 

За його словами, СК «Здоров’я» стане центром сучасного спортивного комплексу для фізичного виховання молоді Вінниччини. Підготовка молодих спортсменів, проведення змагань та турнірів, створення необхідних умов для забезпечення навчально-тренувального процесу учням дитячо-юнацьких спортивних шкіл, проведення навчальних занять з фізичного виховання для мало мобільних груп населення, яких обслуговує регіональний центр з фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю «Інваспорт».

Окрім того, в області завершили будівництво чотирьох мультифункціональних спортивних майданчиків для ігрових видів спорту.

Сергій Борзов повідомив: «29 вересня разом із Президентом України оглянули, як відбувається капітальний ремонт шляхопроводу через залізницю на автомобільній дорозі державного значення М-12 Стрий – Тернопіль – Кропивницький – Знам’янка (через Вінницю). Він є частиною проекту транспортного коридору GO Highway, який з’єднає чорноморські порти Миколаїв та Одесу з польським Гданськом на Балтійському морі. У межах Вінницької області коридор проходить по автомобільній дорозі М-12 від кордону з Хмельницькою областю до межі з Черкаською. Цього року ремонт дороги на Вінниччині буде завершено».

До слова, у 2020 році в області заплановано відремонтувати 104,5 км доріг та вісім споруд. На 2021 рік за маршрутним принципом будуть продовжені ремонти на дорогах М-21 Виступовичі – Житомир – Могилів-Подільський та Р-33 Турбів – Гайсин – Балта – Велика Михайлівка – /М-16/, яка цьогоріч активно ремонтується в Одеській області.

І сільська школа – це «НОВА УКРАІНСЬКА  ШКОЛА»

За інформацією Сергій Борзова, вперше держава виділила кошти на оновлення обладнання у харчоблоках 36 шкільних їдалень області. Посадовець повідомив, що сума субвенції для Вінницької області – 16,1 млн гривень.

«Забезпечення якісного харчування в закладах освіти – це здоров’я дітей», переконаний керівник регіону.

Варто зазначити, що в 2020 році з державного бюджету Вінницькій області виділено найбільшу за останні три роки суму субвенції на «Нову українську школу» – 49,7 млн гривень. Кошти передбачені на закупівлю меблів, навчальних дидактичних матеріалів, комп’ютерного обладнання в кабінети початкової школи та інвентарю для фізкультурно-спортивних приміщень.

Сергій Борзов повідомив, що 25 шкільних автобусів «Аtaman» отримали школи Вінниччини – це кошти державної освітньої субвенції та співфінансування з місцевих бюджетів.

Держава не забуває

За словами голови ОДА, 79 квартир за рахунок державної субвенції придбали для дітей-сиріт, дітей позбавлених батьківського піклування та осіб з їх числа. Ще 9 квартир буде придбано до кінця жовтня. Ще для 55 дітей зазначеної категорії виділено кошти для придбання житла.

«Підготували та подали проекти рішень на обласну раду щодо підтримки членів сімей захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України: щорічну матеріальну допомогу членам таких сімей; одноразову допомогу для здійснення почесної церемонії поховання осіб, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України», – наголосив Сергій Борзов.

Жодного рішення молоді без участі молоді

«Взяв радником з молодіжної політики голову студентського самоврядування Ганну Оцверу. Молодь повинна бути залучена до прийняття рішень. Провели обласний молодіжний форум «Ініціюй та дій»», – прокоментував Сергій Борзов.

Міжнародна співпраця

Голова ОДА повідомив, що нещодавно провів зустрічі із Надзвичайним і Повноважним Послом Республіки Молдова в Україні Русланом Болбочаном та Почесним Консулом Республіки Молдова у Вінниці Михайлом Куницьким – вирішили  проблемне питання щодо очисних споруд, які залишились з часів СРСР. Де-факто вони знаходяться на українській території, але де-юре – це власність Молдови – водоканалізаційного господарства м. Сороки. 

«Забруднювались води річки Дністер, ґрунти, підземні та поверхові води, територія села, вода в криницях, що проходили вздовж колектора. Сьогодні очисні споруди - це захаращена територія, яка колись мала інфраструктуру. Частково залишився паркан, трансформаторна підстанція, металеві конструкції відстійників, залишки обладнання та три напівзруйновані будівлі, дві - двоповерхові. Контейнери з-під хлору з с. Цекинівки Ямпільського району уже вивезли. 20 днів знадобилось для вирішення проблеми тривалістю 19 років…», – підкреслив Сергій Борзов.

Посадовець також повідомив про результати зустрічі із Надзвичайним і Повноважним Послом Бельгії в Україні Алексом Ленартсом:

«Говорили про інвестиції в зелену енергетику. Бельгія у цьому професіонал. А ми би хотіли повчитися у кращих фахівців», –  наголосив голова ОДА.

Сергій Борзов переконаний, що має бути майданчик, аби подивитися, як це правильно робити. І тоді впровадити зелену енергетику на території Вінницької області.

«Мали розмову із Генеральним Консулом Республіки Польща у Вінниці Дамяном Цярцінським. 10 років Вінницька область активно співпрацює із Генеральним Консульством. Реалізовано чимало спільних заходів та ініціатив – створено довгий коридор дружби», – зазначив посадовець.

Голова ОДА наголосив, що Вінницька область завжди була та залишатиметься відкритим і надійним регіоном для іноземних партнерів, зокрема, для Республіки Польща, і готова розглядати пропозиції, програми та проєкти польської сторони задля сприяння двосторонньому співробітництву.

«Казахстан відкриває Україні ринок Китаю, а ми – Європу для Казахстану.  Про це ми говорили на зустрічі з делегацією Союзу промисловців та підприємців «EL TIREGI» Республіки Казахстан із вінницькими бізнесменами. Співпраця вінницького бізнесу з казахським є надзвичайно важливою для обох країн – це вихід на ринки третіх країн», – зауважив Сергій Борзов.

Голова Правління Союзу промисловців та підприємців «EL TIREGI Нуржан Альтаєв висловив готовність до інвестицій у перспективні проєкти, а особливу зацікавленість виявив до галузі переробки плодово-ягідної продукції, яка на Вінниччині добре розвинута.

До слова, 12% загальнодержавного виробництва сільськогосподарської продукції вироблено саме на Вінниччині - область зберігає лідерство в аграрній галузі.

За переконанням керівника регіону, Казахстан є корисним партнером для України з точки зору його близькості до Середньої Азії і Китаю, а Україна могла б допомогти східному партнеру реалізувати свої економічні інтереси в державах Євросоюзу.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков взяв участь у засіданні Національної ради реформ, яке відбулося у Вінниці. Також у заході взяли участь Президент України Володимир Зеленський, Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, Голова Виконавчого комітету реформ Міхеіл Саакашвілі, керівництво Офісу Президента, парламентських комітетів і міністерств.

Голова Парламенту звернув увагу на те, що влада має працювати для людей, які живуть не тільки в столиці, а й у інших містах та селах. «Чим більше проходитиме таких нарад, засідань комітетів, виїзних засідань Уряду та чим більше ми будемо спілкуватися з людьми, тим швидше та якісніше ми впроваджуватимемо ті реформи, на які очікує суспільство», - зауважив Дмитро Разумков.

На засіданні Ради обговорювалася низка важливих питань, зокрема, реформування Державної архітектурно-будівельної інспекції України, модернізація системи надрокористування та спрощення підключення до електромереж.

«Минулого року відбулася тотальна зміна влади, і одна із ключових вимог, яка ставилася перед нами, - це вимога реформ», - зазначив Голова Верховної Ради та додав, що однією із найважливіших вимог була боротьба з корупцією.

Крім того, Голова Парламенту акцентував увагу на необхідності проведення подібних заходів для того, аби разом змінювати ситуацію, що склалася як на рівні Верховної Ради України в частині ухвалення законів, так і на рівні їх імплементації місцевою владою, Кабінетом Міністрів та іншими інституціями. «Впевнений, що спільними зусиллями ми зможемо подолати ті виклики, які стоять і перед нами, і перед державою», - повідомив Дмитро Разумков.

У Вінниці під головуванням Президента України Володимира Зеленського відбулося виїзне засідання Національної ради реформ. Участь у ньому взяли Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, Голова Верховної Ради Дмитро Разумков, Керівник Офісу Президента Андрій Єрмак, Голова Виконавчого комітету реформ Міхеіл Саакашвілі та інші поважні особи.

Президент України наголосив, що попри труднощі та виклики сьогодення, є безпрецедентні можливості для розвитку нової, відкритої, по-європейськи ефективної держави та укріплення економіки. «Ми маємо не уникати проблем, а намагатися їх вирішити, як би це складно не було — і проекти запропоновані на Національній раді реформ показують, що можливо змінити багато, крок за кроком полегшити життя бізнесу — підприємцям, що творять економіку держави», - підкреслив Володимир Зеленський.

Учасники засідання Національної ради реформ обговорили реформування Державної архітектурно-будівельної інспекції, реформу надрокористування та спрощення підключення до електромереж.

Як зауважив Прем’єр-міністр, усі три реформи є критично важливими для покращення економічної ситуації, тотального удару по корупції та залучення інвестицій в Україну.

«Кожна з реформ — це створення передумов для регіональної конкуренції, яка допоможе громадам в питанні залучення інвесторів на свою територію», - зазначив Денис Шмигаль.

Очільник Уряду підкреслив, що реформа ДАБІ вже підійшла до завершення. «Сьогодні готові законопроекти. Впевнений, тепер ми будемо рухатися набагато швидше, щоб до кінця жовтня побачити перші результати», - сказав Прем’єр-міністр.

Сфера надрокористування, за словами Дениса Шмигаля, — це мільярди доларів потенційних інвестицій в Україну. «Цього року ми вже побачили, якими можуть бути надходження від першого ж аукціону в державний бюджет в частині надрокористування», - відзначив Глава Уряду.

Прем’єр-міністр також наголосив, що сьогоднішній показник підключення до електромереж — це «вбивця» рейтингу України в Doing Business Світового банку. «Україна загалом у рейтингу на 64 місці серед країн світу. І на 128 місці в частині підключення до електромереж. Жоден інвестор не хоче витрачати більше року часу й колосальні гроші на те, щоб отримати електроенергію», - підкреслив Денис Шмигаль і додав, що розв’язання цієї проблеми дасть змогу Україні зробити прорив в інвестиційній площині.

Учасники засідання Національної ради реформ підкреслили, що з низки питань вже є напрацьовані законопроекти, і висловили сподівання на швидку та плідну роботу з Верховною Радою. З інших реформ спільні позиції напрацьовуються і будуть представлені в найкоротший термін.

Під головуванням Президента України Володимира Зеленського 28 вересня відбулося засідання Національної ради з питань антикорупційної політики, на якому був обговорений проект Антикорупційної стратегії на 2020-2024 роки.

У засіданні також взяли участь: Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, Голова Офісу Президента Андрій Єрмак, Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов, Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, Голова СБУ Іван Баканов, Голова Національного агентства з питань запобігання корупції Олександр Новіков, народні депутати та інші поважні особи.

Президент України Володимир Зеленський наголосив, що Антикорупційна стратегія має стати фундаментом протидії корупції. «Антикорупційна стратегія — це система заходів, впровадження яких може забезпечити координацію роботи правоохоронних, антикорупційних державних органів на загальнодержавному та місцевому рівнях», — сказав Президент.

Як підкреслив Прем’єр-міністр, впровадження Антикорупційної стратегії — це не лише питання підвищення довіри громадян до Держави, а й її інвестиційна привабливість, розвиток бізнесу, створення нових робочих міць.

«Ухвалення Антикорупційної стратегії та Державної програми з її реалізації матиме загальнонаціональне значення. Держава має виправдати очікування суспільства. Тому представники найвищих органів державної влади об’єднують зусилля, щоб вжити рішучих заходів у протидії корупції», — зазначив Денис Шмигаль.

21 вересня Кабінет Міністрів схвалив та подав на розгляд Верховної Ради України проект Закону України «Про засади державної антикорупційної політики на 2020–2024 роки» (реєстраційний номер 4135), яким має бути затверджена Антикорупційна стратегія на 2020-2024 роки. Законопроект № 4135 вже зареєстрований у Парламенті.