Топ новини

Президент України побував на місці катастрофи літака Ан-26 у Харківській області. Глава держави вшанував пам’ять загиблих.

«Оголошено жалобу через трагедію, яка сталася вчора на Харківщині. Чотири злети і, на жаль, три посадки. Трагічна статистика, яка, на жаль, призвела до загибелі як курсантів, так і екіпажу», – зазначив Президент.

Володимир Зеленський зауважив, що внаслідок катастрофи загинули молоді хлопці з 2-го по 4-й курс та члени екіпажу літака.

«У нас була інформація, що два хлопці вижили. Один – середньої тяжкості. Другий – боролися за нього лікарі, але, на жаль, зранку нам доповіли, що він помер. Мої співчуття рідним і близьким», – сказав Глава держави.

Володимир Зеленський наголосив, що з метою розслідування катастрофи Ан-26 створено слідчі комісії, до яких увійшли представники Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ, Генеральної прокуратури та Державного бюро розслідувань.

Крім того, Президент одразу після трагічної події провів розмову з Прем‘єр-міністром Денисом Шмигалем, щоб на позачерговому засіданні уряду затвердили персональний склад і план роботи комісії з розслідування катастрофи.

«Ми вже будемо думати над допомогою рідним, сім’ям загиблих хлопців та екіпажу», – зазначив Володимир Зеленський.

Президент додав, що він хоче отримати від відповідних фахівців інформацію про склад і технічний стан всієї військової техніки, яка перебуває на озброєнні в Україні.

«Ми хочемо побачити повну статистику всієї нашої техніки», – сказав Глава держави.

Під час наради стосовно катастрофи Ан-26 Президенту доповіли, що Центральний апарат Державного бюро розслідувань зареєстрував кримінальне провадження, розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 416 Кримінального кодексу України, а саме порушення правил польотів або підготовки до них, а також порушення правил експлуатації літальних апаратів, що спричинило катастрофу або інші тяжкі наслідки. Проводиться ДНК-експертиза тіл загиблих.

З метою координації дій на місце події виїхало керівництво Державного бюро розслідувань, Офісу Генерального прокурора, Міністерства оборони, Генерального штабу Збройних Сил, Національної поліції, Служби безпеки України, Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, Харківського НДІ судових експертиз імені заслуженого професора М. С. Бокаріуса, Державного підприємства обслуговування повітряного руху України «Украерорух», Державного підприємства «Антонов», Головної інспекції Міністерства оборони України.

Організовані невідкладні слідчі дії. Спеціалісти оглядають місце катастрофи, здійснюється виїмка необхідної документації.

Слідство встановлює всі обставини виникнення катастрофи. Хід досудового розслідування перебуває під контролем керівництва Державного бюро розслідувань та Офісу Генерального прокурора.

Співчуття у зв’язку з катастрофою літака Ан-26 висловили Президент Республіки Польща Анджей Дуда, Прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо, Високий представник Європейського Союзу із закордонних справ та безпекової політики Жозеп Боррель, міністри закордонних справ Польщі, Албанії, Болгарії, Туреччини, Швеції, Латвії та Молдови.

Кабінет Міністрів України на позачерговому засіданні 26 вересня ухвалив низку рішень щодо розслідування трагедії на Харківщині, пов’язаної з падінням АН-26Ш. Про це повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

«Сьогодні зібралися на позачергове засідання, щоб оперативно ухвалити рішення у зв'язку з жахливою трагедією на Харківщині. Для нас зараз найважливіше — провести швидке розслідування та надати допомогу близьким загиблих», -  наголосив Глава Уряду.

Під час засідання Уряд ухвалив рішення про створення Державної комісії з розслідування цієї трагедії. Очолить комісію Віце-прем'єр-міністр Олег Уруський, заступник голови комісії — Міністр оборони Андрій Таран. До її складу також увійдуть Головнокомандувач ЗСУ Руслан Хомчак, Голова СБУ Іван Баканов, перший заступник Секретаря РНБОУ Михайло Коваль, Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, Міністр охорони здоров’я Максим Степанов, заступник керівника ОПУ Олег Татаров, голова Державіаслужби Олександр Більчук, Голова ДСНС Микола Чечоткін, голова Харківської облдержадміністрації Олексій Кучер та інші посадові особи. Всі члени комісії вже від самого ранку працюють на місці трагедії. За рішенням Голови комісії її склад може бути змінено.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль доручив урядовій комісії на чолі з Олегом Уруським підготувати звіт за результатами своєї роботи до 25 жовтня.

Крім того, для забезпечення об'єктивного розслідування Глава Уряду доручив Міністру оборони Андрію Тарану відсторонити від виконання службових обов'язків посадових осіб, що були залучені в організації польоту.

Заступник Міністра оборони Ігор Старобінський запевнив, що сім'ям загиблих будуть здійснені виплати одноразової грошової допомоги в розмірі 1 млн 576 тис. грн. Виплати передбачені згідно з законом України про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей.

Члени Уряду вшанували хвилиною мовчання пам’ять загиблих. «Від імені всього Уряду хочу висловити співчуття родинам та близьким загиблих. Словами неможливо передати біль цієї втрати. На літаку були доблесні сини України», - наголосив Денис Шмигаль.

Сьогодні країну сколихнула жахлива звістка: поблизу міста Чугуєва Харківської області розбився літак Повітряних Сил Збройних Сил України, на борту якого за попередньою інформацією перебувало 28 осіб - екіпаж та курсанти Харківського національного університету повітряних сил.

Це болісна трагедія для нашої держави, яка забрала життя щонайменше 22 осіб. Двоє постраждалих вижили, пошуки інших тривають. 

Щирі співчуття родинам та близьким загиблих! Сил та віри тим, хто бореться за життя!

Президент України Володимир Зеленський розпочав офіційний візит у Словацьку Республіку.

Глава держави прибув до Братислави напередодні ввечері.

Володимир Зеленський проведе зустрічі з Президентом Словаччини Зузаною Чапутовою, Прем’єр-міністром Ігорем Матовичем та Головою Національної ради Словацької Республіки Борисом Колларом.

Також планується підписання низки двосторонніх угод.

Уряд готовий допомагати молоді та бізнесу бути взаємокорисними, оскільки якісна підготовка молоді до майбутньої професії — це потенційна геополітична перевага України.

Про це Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив під час церемонії підписання нового українського "Пакту заради молоді-2025". Участь у заходах взяли Міністр молоді та спорту Вадим Гутцайт, Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко, в. о. Міністра освіти і науки Сергій Шкарлет та представники бізнесу.

Денис Шмигаль подякував роботодавцям за ініціативу, яка дає можливість молоді отримувати менторство, вчитися та готуватися до майбутньої професійної кар’єри.

«В України 30% населення — це молоді люди, це потенціал нашої держави. Підприємства-учасники Пакту взяли на себе зобов'язання надати їм практичних навичок, до того як вони ступлять на свій кар'єрний шлях. Це розширює горизонти, таланти та можливості для молоді», — зазначив Прем’єр-міністр.

За словами Глави Уряду, в рамках попереднього пакту програмою скористалися 49 тисяч молодих людей. Майже 150 роботодавців проявили ініціативу та долучилися до проекту.

«Влада готова допомагати у нормативній, законодавчій частині, аби українська молодь отримувала можливість якісно готуватися до майбутньої кар’єри», — підкреслив Денис Шмигаль.

На завершення Прем’єр-міністр закликав підприємства та молодь активніше долучатися до цієї ініціативи.

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков під час інтерв'ю телеканалу "Прямий" зазначив, що наразі немає можливості організувати виборчий процес на тимчасово окупованих територіях.

"Ми не можемо провести вибори зараз, оскільки це сукупність багатьох аспектів: і вільний доступ, і свобода слова, і можливість обирати та бути обраним, і можливість агітувати. Вибори - завжди демократичний процес, а не призначення тих чи інших людей на виборні посади", - зазначив він.

Окремо він наголосив, що Верховна Рада України має оголосити вибори не пізніше ніж за 90 днів до їх проведення, а тому внесення змін до постанови зараз може поставити під сумнів легітимність проведення місцевих виборів.

Керівник Парламенту додав, що відсутність можливості для проведення виборів на тимчасово окупованих територіях не впливає на Мінський процес. 

“Як тільки Верховна Рада України матиме законні підстави, вона обов'язково проголосує відповідну постанову, і вибори відбудуться. Якщо говорити про пункти Мінських домовленостей, то, на жаль, поки що не виконані перші вісім пунктів, які передують дев'ятому, який і стосується проведення виборів. Тож говорити, що Верховна Рада України якось негативно впливає на цей процес, - некоректно”,  -  зауважив Дмитро Разумков.

Крім того, Голова Верховної Ради відзначив, що таку позицію підтримують і в Офісі Президента. “Я дуже радий, що й Офіс, і його керівник підтримують Верховну Раду в тому, що наразі неможливо провести чесні вибори на тимчасово окупованих територіях. Це демонструє єдність навколо важливих питань національної безпеки і демократичних виборів”, - резюмував Дмитро Разумков.

Програма Президента України Володимира Зеленського «Велике будівництво» - знак якості держави. У цьому переконаний голова обласної державної адміністрації Сергій Борзов. Очільник області 23 вересня разом зі своїми заступниками Наталею Заболотною та Олександром Піщиком завітав до селища Шпиків Тульчинського району, аби перевірити готовність дитсадка, який інспектував трохи більше місяця тому. Реконструкція завершена. Цей об’єкт є яскравим прикладом того, що за рік реально кардинально змінити ситуацію з довгобудом.

Будівля дитсадка сучасна, яскрава і якісна. В дитячому садочку «Веселка» працюватимуть 4 групи на 70 дошкільнят та будуть створені 12 робочих місць для нянь і вихователів.

«Сьогодні завершено ще один об’єкт «Великого будівництва»,- зазначив Сергій Борзов. - Це сучасний інноваційний дитячий садочок в селищі Шпиків.  Я радий, що ми закінчили цей об’єкт з економією коштів ДФРР: на ці кошти буде закуплено меблі та обладнання для харчоблоку. Під час будівництва використовувались новітні технології, зокрема - система вентиляції. Енергоефективні заходи дозволять економити фінанси на оплаті комунальних послуг. Щиро дякую всім, хто долучився до проєкту, в тому числі, громаді селища Шпиків».

Реконструкція будівлі поліклініки під дитячий садок у Шпикові тривала вісім років: роботи розпочали у 2012-му. З року в рік будівництво «переносили»: грошей не виділяли, кінцевих строків завершення не вказували. Лише у 2020 році, за сприяння Вінницької обласної державної адміністрації , садочок включили до Національної програми «Велике будівництво». Проєкт відкоригували відповідно до сучасних норм, після чого з Державного фонду регіонального розвитку було виділено 7 мільйонів 100 тисяч  гривень - це найбільша сума, яка була направлена на фінансування дитячих садочків Вінниччини  - об’єктів «Великого будівництва» у 2020 році.

Завдяки контролю облдержадміністрації та ДП «Архітектурно-будівельний інжиніринг» будівельні роботи до кінця вересня завершились на 100%.Залишилось закупити меблі, обладнання, інвентар.

«Тепер справа за Шпиківською громадою, яка має виконати свої зобов’язання і виділити свою частину співфінансування – 1 млн 155 тисяч грн., з яких надано лише половину»,- зауважив голова ОДА.

За якісні і вчасно виконані роботи Сергій Борзов вручив подяку від облдержадміністрації та обласної Ради директору підприємства, яке виконувало будівельні роботи, Володимиру Ковіньку. А для дітей привіз мольберти, аби дошкільнята змалечку навчалися прекрасному.

Президент України Володимир Зеленський зустрівся з Високим представником Європейського Союзу із закордонних справ та безпекової політики Жозепом Боррелем у межах першого візиту в Україну глави дипломатії ЄС.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль у рамках робочої поїздки до Сумської області 22 вересня відвідав Сумський обласний художній музей ім. Никанора Онацького та Національний академічний театр драми та музичної комедії ім. М. С. Щепкіна. Очільника Уряду супроводжували Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко та голова Сумської обласної державної адміністрації Роман Грищенко.

Денис Шмигаль підкреслив, що і в місті Суми, і в Сумській області є багато об’єктів культурної спадщини, які заслуговують на увагу з боку органів місцевого самоврядування та державної влади.

«В обласному художньому музеї зібрано понад 17 тисяч творів національного та світового значення. Вони успішно експонувалися за кордоном. У цього музею та у багатьох інших культурно-освітніх закладів є потенціал, щоб стати потужними «туристичними магнітами», — зазначив Прем’єр-міністр.

За його словами, в Сумській ОДА вже підготували проектно-кошторисну документацію, яка дасть змогу вирішити проблеми музею, який є на балансі області.

Під час візиту до Національного академічного театру драми та музичної комедії ім. М. С. Щепкіна Прем’єр-міністр відзначив настінне панно «Птахи щастя», що розташовується у фойє закладу. Денис Шмигаль підтримав ініціативу висунути панно на внесення до Світової спадщини ЮНЕСКО.

Прем’єр-міністр також нагадав, що Президент України поставив завдання розширити програму «Велике будівництво», додавши до неї культурні та історичні пам’ятки. «Міністерство культури спільно з обласними адміністраціями вже готують і надають списки об’єктів для участі в програмі. Далі з них будуть відбиратися пріоритетні», — зазначив Глава Уряду.

Як повідомив Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко, найближчим часом буде затверджена експертна рада для відбору пріоритетних об’єктів програми. «Перевагу віддаватимемо тим об’єктам, що можуть стати «туристичними магнітами». У бюджеті вже є перші кошти на наступний рік для початку реконструкції», — сказав Олександр Ткаченко.

Члени Комітету на засіданні 16 вересня розглянули проекти законів України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо створення Державного фонду підтримки медицини, спорту, освіти, культури та науки, №3899, і альтернативний проект №3899-1.

Під час засідання зазначалося, що обидва проекти розроблено з метою реалізації Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» (від 14 липня 2020 року №768-IX), яким передбачається створення такого фонду.

Законопроекти спрямовані на доповнення Бюджетного кодексу України відповідними нормами задля спрямування коштів, отриманих від платежів за ліцензії на організацію та проведення азартних ігор та на випуск і проведення лотерей, на соціальні цілі.

Зокрема, проектами законів пропонується:

• створення Державного фонду підтримки медицини, спорту, освіти, культури та науки в складі Спеціального фонду Державного бюджету України;
• спрямування відрахувань щорічних ліцензійних платежів на здійснення діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор та за ліцензії на випуск і проведення лотерей до цього Державного фонду підтримки медицини, спорту, освіти, культури та науки;
• спрямування 50% платежів за ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор в казино та на гральні столи, гральні автомати, а також 100% платежів за ліцензії на букмекерські пункти до бюджетів місцевого самоврядування за місцезнаходженням відповідного грального закладу (казино, залу гральних автоматів, букмекерського пункту);
• використання акумульованих Державним фондом коштів на фінансування: медицини, спорту, освіти, культури та науки з визначенням цільового спрямування платежу за конкретний вид ліцензії.

Також, у проектах законів визначено, що кошти Державного фонду підтримки медицини, спорту, освіти, культури та науки спрямовуються, зокрема на:

підтримку масового, дитячого, дитячо-юнацького, резервного спорту, спорту вищих досягнень, спорту інвалідів та ветеранів; фінансування заходів, спрямованих на популяризацію здорового способу життя, розвиток олімпійських, неолімпійських видів спорту та спорту інвалідів; розбудову спортивної інфраструктури, у тому числі будівництва та модернізації спортивних споруд за рахунок отриманих доходів від платежів за ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення букмекерської діяльності.

Члени Комітету зазначили, що відмінністю основного проекту №3899 та альтернативного №3899-1 є пропозиція щодо спрямовування коштів Державного фонду, поряд з медициною, спортом, освітою, культурою та наукою, на фінансування туризму, а також визначення, що до доходів загального фонду бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, міст Києва та Севастополя, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад належать:

50% отриманих доходів від податку на прибуток підприємств в частині оподаткування доходу від діяльності з організації та проведення азартних ігор;

платежі за ліцензію на букмекерські пункти, 50% платежів за ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор в казино та 50% платежів з ліцензії на гральні столи та гральні автомати, що зараховується до бюджетів місцевого самоврядування за місцезнаходженням відповідного грального закладу (казино, букмекерського пункту, залу гральних автоматів).

Народні депутати зауважили, що у Законі України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» №768-IX не передбачена підтримка туризму із зазначеного Державного фонду.

Тобто у разі прийняття альтернативного проекту №3899-1, необхідно вносити відповідні зміни до Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» для приведення його у відповідність до Бюджетного кодексу України.

Члени Комітету також запропонували врахувати на направити до Комітету з питань бюджету пропозиції Національного олімпійського Комітету, зокрема щодо узгодження термінології положень обох проектів із Законом України «Про фізичну культуру і спорт».

За результатами розгляду члени Комітету прийняли рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти за основу законопроект № 3899 з пропозиціями Комітету, а проект №3899-1 відправити суб’єктам законодавчої ініціативи на доопрацювання.

Відповідний висновок Комітету надіслано до Комітету з питань бюджету, як головного Комітету.

Президент України Володимир Зеленський і перша леді Олена Зеленська провели зустріч з представниками громадських та міжнародних організацій щодо реалізації державної політики з протидії та запобігання домашньому насильству.

Під час виступу Глава держави підписав Указ «Про невідкладні заходи із запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі, захисту прав осіб, які постраждали від такого насильства».

«Проект указу, який зараз лежить переді мною, спрямований на системну розбудову мережі реагування на насильство. Він втілює базові принципи захисту прав та інтересів постраждалих осіб. Я у вашій присутності хочу підписати цей указ», – сказав Президент.

Він зазначив, що цей документ – результат спільної роботи Офісу Президента України, уряду, громадських організацій та міжнародних експертів.

За словами Володимира Зеленського, в умовах пандемії COVІD-19 за перші шість місяців 2020 року поліція отримала майже вдвічі більше звернень щодо домашнього насильства, ніж у попередньому півріччі.

Глава держави акцентував увагу на важливості підвищення рівня довіри людей до служб, покликаних допомагати в таких випадках.

«Людина має бути впевненою, що їй справді допоможуть, а не створять нові проблеми», – наголосив Володимир Зеленський.

Домашнє насильство в Україні вже криміналізовано, але, на переконання Глави держави, потрібно розробити механізми реалізації ухваленого законодавства й створити систему доступних послуг для постраждалих у регіонах України.

Президент зауважив, що питання запобігання та протидії насильству щодо жінок є також одним із індикаторів цілей, визначених указом про Цілі сталого розвитку. А протидія гендерно зумовленому насильству є й елементом «Партнерства Біарріц», до якого приєдналася Україна.

«Отже, цей напрям є частиною внутрішньої та зовнішньої політики нашої держави, для якої права людини – найвища цінність», – заявив він.

Володимир Зеленський зауважив, що підписаний указ – це базова фундаментальна мапа, і наголосив на особистій відповідальності за її виконання Прем’єр-міністра України, уряду, а також влади на місцях – усіх голів обласних державних адміністрацій, керівників ОТГ, обласних, селищних рад тощо.

Президент також звернувся до голови уряду Дениса Шмигаля із завданням у найкоротші терміни напрацювати новий проект національної стратегії у сфері прав людини.

Перша леді Олена Зеленська наголосила на важливості підписання указу та подякувала за це Главі держави.

«Це рішучий і дуже важливий крок у боротьбі проти домашнього насильства в Україні», – сказала вона.

Дружина Президента нагадала про важливу подію, яка відбулася нещодавно, – Україна офіційно стала повноправною учасницею міжнародного «Партнерства Біарріц».

«Відтепер Україна взяла на себе зобов’язання, і ми будемо відповідати за їхнє виконання перед нашими міжнародними партнерами. Зокрема за те, як ми протидіємо побутовому та гендерно зумовленому насильству. Мені здається, що цей указ – один із важливих кроків для досягнення цієї мети», – зазначила Олена Зеленська.

На її переконання, в Україні має з’явитися дієва система реагування на випадки домашнього насильства, зокрема необхідне збільшення кількості притулків для постраждалих від таких злочинів.

«Попереду багато роботи, але я впевнена, що ми продовжимо рухатися разом і все вдасться у тісній співпраці», – сказала перша леді.

Керівник Офісу Президента Андрій Єрмак, який виступав модератором зустрічі, наголосив, що Офіс Глави держави триматиме під контролем виконання підписаного указу.

«Я дуже добре пам’ятаю нашу зустріч у травні, коли ми вперше обговорювали розроблений громадськістю проект указу по суті. Саме з вами ми проговорювали всі пропозиції, відпрацювали це з юристами. Я дуже радий, що у стислі терміни нам вдалося виконати все, що ми обіцяли», – зауважив він.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль 21 вересня провів онлайн-зустріч із Директором Європейського департаменту МВФ Альфредом Каммером. Також були присутні Міністр фінансів Сергій Марченко та Голова Національного банку України Кирило Шевченко.

Денис Шмигаль особисто привітав Альфреда Каммера з нещодавнім призначенням на посаду та запевнив, що продовження співпраці з МВФ є одним із важливих пріоритетів роботи і Президента, і Уряду України.

«Україна високо цінує всебічну підтримку МВФ, що надається у непрості для всього світу часи», — сказав Прем’єр-міністр.

Очільник Уряду повідомив, що було направлено лист на адресу директора-розпорядника Міжнародного валютного фонду Крісталіни Георгієвої із зверненням щодо початку роботи в онлайн-режимі місії в Україні.

Прем’єр-міністр також запросив Альфреда Каммера відвідати Україну після завершення обмежувальних заходів у зв’язку із поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19.

Сьогодні, 21 вересня, у м. Хмільник за участю керівництва області відкрито сучасний мультифункціональний майданчик для занять ігровими видами спорту.

Реалізація зазначеного проекту «Будівництво мультифункціонального майданчика для занять ігровими видами спорту в  ЗОШ І-ІІІ ступенів №3» стала можливою завдяки наданій субвенції з державного бюджету та співфінансування з місцевого бюджету. Зокрема з державного бюджету виділено 734 510,00 грн., з яких було використано 548 183,04 грн. та 186 326, 96 грн. повернено до державного бюджету. З місцевого бюджету на реалізацію вищевказаного проекту виділено 936 000тис. грн., які були освоєні в повному обсязі. У підсумку загальна вартість будівництва становить 1484 183,04 грн.

Долучився до відкриття нового спортивного майданчика і голова ОДА Сергій Борзов, який привітав учнів із оновленням спортивного ядра школи та побажав успіхів і нових спортивних досягнень:  «Переконаний, що такі самі майданчики мають бути у кожній школі, аби всі діти мали змогу займатись спортом у комфортних умовах, приймати участь у змаганнях і вдосконалювати свої спортивні уміння та навички».

За переконанням очільника області в подальшому на майданчику варто встановити освітлення, аби можна було займатись спортом і у вечірній час.

В свою чергу перший заступник голови ОДА Наталя Заболотна повідомила, що це вже шостий із 11 майданчиків, на будівництво яких Вінницька область отримала 7,4 млн грн з державного бюджету в рамках програми «Будівництво мультифункціональних майданчиків для занять ігровими видами спорту». Наразі подібні мультифункціональні майданчики для занять ігровими видами спорту відкрито у м. Жмеринка, с. Гордіївка Тростянецького району, с. Павлівка Калинівського району, с. Лука-Мелешківська, с. Велика Кісниця Ямпільського району та м. Хмільник.

Про будівництво майданчика розповів директор школи №3 м.Хмільник Микола Євтодій: «Будували майже рік, кошти на це спрямовувались з державного бюджету у співфінансуванні з місцевим бюджетом. Також нам допомагали благодійники, які спрямували на будівництво близько 200 тис грн для фінансування непередбачених проектом робіт, зокрема благоустрою навколишньої території. Сьогодні майданчик, нарешті, відкрили і наші учні не дочекаються, коли зможуть тут пограти, адже на полі влаштовано сучасне покриття, яке дозволяє грати у футбол, великий теніс і волейбол».

Загалом новозбудований спортивний майданчик має належне покриття та пристосований для занять із чотирьох видів спорту: футболу, гандболу, волейболу та великого тенісу.

Підрядником на будівництві виступило приватне підприємство «Сучасні будівельні технології - 12».

Президент України Володимир Зеленський виступає за збереження податкової ставки для працівників ІТ-сфери на рівні 5%.

«Ця індустрія в країні розвинена не завдяки державі, а завдяки інтелекту українців», – сказав Президент на зустрічі з представниками ІТ-бізнесу у Львові в межах робочої поїздки до регіону.

Він вважає, що сьогодні держава не повинна втручатися у подальший розвиток галузі, але може й має допомогти.

«Один з кроків, які держава може зробити, – не збільшувати податкове навантаження на цю галузь», – заявив Володимир Зеленський.

«Держава завжди підтримуватиме ІТ-індустрію, і податки вище 5% не будуть, тому що ми хочемо, щоб у Європі Україна була таким ІТ-хабом», – додав він під час спілкування зі ЗМІ, зауваживши, що багато представників провідних ІТ-компаній з Білорусі звертаються до України для забезпечення роботою.

Президент також зазначив, що завжди з повагою ставився до працівників цієї сфери. Нині це одна з небагатьох професій, яка може не лише забезпечити сучасний і гідний рівень життя, а й змінити державу, допомогти побороти корупцію.

«Саме з діджиталом є можливість запровадити будь-які важливі реформи. І те, про що всі кажуть: нам потрібна чесна митниця, чесні правоохоронні органи, треба побороти корупцію – ми всі розуміємо, що людський фактор виправити дуже складно. І діджитал, ІТ-індустрія може це зробити», – сказав Глава держави.

«Ми дякуємо, що ви підтримуєте ІТ-індустрію в плані оподаткування, і хотіли б попросити й надалі надавати цю підтримку, цей податок у 5%», – сказав голова асоціації «IT Ukraine» Тарас Кіцмей.

Він також висловив переконання, що ІТ-галузь в Україні має перспективи розвитку, а збереження такої податкової ставки сприятиме притоку кадрів з-за кордону та забезпечить збереження талановитих фахівців в Україні. Тарас Кіцмей також констатував, що, порівняно з аналогічним періодом минулого року, податкові надходження від IT зросли на 25%.

Керівник львівського ІТ-кластеру Степан Веселовський розповів Главі держави, що в області ІТ-сфера налічує 461 компанію з понад 25 тис. працівників.

«Важливо, що ІТ-індустрія у Львові, чи й загалом у країні, створює три додаткових робочих місця в суміжних індустріях, і фактично можемо говорити, що вона є бюджетоутворювальною», – констатував він.

Крім того, представники цієї галузі працюють над підготовкою якісних фахівців і запускають бакалаврські програми, за якими в області зараз навчаються майже три тисячі студентів. Середній бал – від 176 до 194, тобто навчаються найкращі.

Під час спілкування учасники зустрічі також звернулися до Глави держави щодо питання наявності законодавства, яке сприяло б захисту айтішників. Зокрема, унеможливлювало б безпідставне вилучення серверів та посилювало відповідальність за такі дії. Крім того, обговорювався захист інтелектуальної власності.

Президент висловився на підтримку таких кроків, адже ІТ-сектор в Україні є одним з найпрозоріших.

«Треба зробити всі ці умови найпривабливішими для сектору», – зазначив він.

Пріоритети Уряду не змінилися і вони чітко відображені в кошторисі: медицина, освіта, безпека та оборона, соціальний захист людей, будівництво доріг та підтримка бізнесу.

На цьому наголосив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час чергового засідання Кабінету Міністрів України 16 вересня.

Цього тижня Уряд подав до Верховної Ради проект закону про Державний бюджет на 2021 рік. Денис Шмигаль підкреслив: це оптимальний документ, який максимально враховує потреби людей і водночас є реалістичним до виконання.

«У бюджеті закладено безпрецедентні видатки на медицину — 156 млрд грн. На 27,5 млрд більше, ніж цьогоріч. Це дасть змогу наступного року на 30% підвищити зарплати лікарям. Це покращить якість медичних послуг та дозволить додатково облаштувати лікарні сучасним обладнанням. Майже 20 млрд грн  буде виділено на боротьбу з коронавірусом. Це означає, що на наступний рік лікарні будуть забезпечені всім необхідним», — зазначив очільник Уряду.

Ще один пріоритет, за словами Прем’єр-міністра, це збільшення видатків на освіту — зростання на 34 млрд грн. Традиційно будуть підвищені видатки на соціальний захист населення, продовжиться збільшення державних інвестицій в інфраструктуру.

«150 млрд грн передбачається на будівництво доріг у наступному році. Це безпрецедентна сума. Програма Президента «Велике будівництво» — це програма, яка створює десятки тисяч робочих місць та сприяє відновленню економіки», — сказав Денис Шмигаль.

Глава Уряду також зауважив, що існують деякі міфи про проект бюджету, що потребують роз’яснення. Один із них — непідйомний дефіцит. Прем’єр-міністр наголосив: через пандемію чи не кожна країна світу збільшила дефіцити своїх бюджетів.

«Це було зроблено для того, щоб не підвищувати податки та збільшити видатки на медицину, на підтримку людей та бізнесу. На наступний рік ми закладаємо в бюджет 6% дефіциту, що на 1,5% менше, ніж в цьому році. Міністерство фінансів ретельно прорахувало шляхи залучення фінансування для покриття дефіциту. Ми очікуємо збільшення надходжень від податкової та митниці за рахунок покращення їх роботи», — зазначив Денис Шмигаль.

Другий міф, за словами Прем’єр-міністра, — це невиправдане підвищення мінімальної зарплати, яка з 1 січня буде встановлена на рівні 6 тис. грн, а з 1 липня становитиме 6,5 тис. грн.

«Критикують за те, що це невиправдане рішення. Не згоден. Таке підвищення точно сприяє збільшенню попиту, а значить і зростанню економіки», — підкреслив очільник Уряду.

Голова Парламенту Дмитро Разумков вручив Премії Верховної Ради України педагогічним працівникам загальноосвітніх, професійно-технічних, дошкільних та позашкільних навчальних закладів і подякував освітянам за їх щоденну складну роботу в умовах карантинних обмежень та пандемії.

“З приходом першого вересня до тих, хто стоїть на передовій у боротьбі з коронавірусом, долучилися й педагоги.  Я хотів би подякувати всім як Голова Парламенту, народний депутат, та, перш за все, як батько, - відзначив Дмитро Разумков. - Розумію, що часом працювати із нашими дітьми непросто, тому хочу побажати, щоб вашу роботу завжди оцінювали гідно й ви постійно відчували повагу”. 

Присутній на врученні премій Голова Комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак висловив вдячність освітянам за відданість своїй справі та запевнив їх  у готовності профільного комітету підтримувати педагогів у подальшому.

Голова Парламенту також наголосив на тому, що Верховна Рада докладатиме всіх зусиль, аби педагоги отримали не тільки визнання та шану від суспільства, а й підвищення заробітної плати. “Саме ви закладаєте в нове покоління ті цінності, які  формують їх особистість. Діти - це наше майбутнє, і воно залежить саме від вашої роботи”, - наголосив Дмитро Разумков.

З  таким побажанням голова ОДА Сергій Борзов звернувся до учасників Чемпіонату області з баскетболу серед юнаків (2008 р.н. та молодші), який стартував  18 вересня на базі Барської ДЮСШ.

Перед відкриттям змагань директор закладу Олег Голодюк ознайомив з роботою  ДЮСШ, продемонструвавши комфортність і доступність закладу та досягнення його вихованців. Він повідомив, що, окрім баскетболу, у Барській ДЮСШ також культивуються футбол, лижні перегони, вільна боротьба та легка атлетика. У школі під керівництвом 14 тренерів займаються 520 учнів.

У змаганнях, що стартували сьогодні змагатимуться команди з Бару, Вінниці, Калинівки, Козятина, Липовця і Тиврова. Триватиме він до 20 вересня.

 Вітаючи учасників змагань, Сергій Борзов зазначив: « Я теж у вашому віці займався баскетболом. Насамперед – це команда. І тренер. Моїм учителем у баскетболі був Сергій Сергійович Білобородов. На жаль, його вже немає з нами. Та Вінниця пам’ятає...»

Очільник області побажав майбутнім зіркам українського баскетболу ефектних «триочкових», справедливої і безкомпромісної боротьби за перемогу.

Сергій Борзов зазначив, що цього року вперше з юнаків 2008 р.н та молодших було сформовано збірну команду Вінницької області та проведено навчально-тренувальний збір, з метою підготовки команди до участі в ХІХ Чемпіонаті України (Всеукраїнська юнацька баскетбольна ліга) серед юнаків 2008 р.н. та молодше сезону 2020/2021 рр.

Варто зазначити, що Чемпіонат області з баскетболу серед юнаків (2008 р.н. та молодші) відбувається за олімпійською системою. Чемпіонати області  обслуговують ліцензійні судді Федерації баскетболу України та молоді арбітри, які в подальшому планують отримати ліцензію судді та будуть обслуговувати Чемпіонати України. Загалом баскетбол культивується в таких містах області як Калинівка, Бар, Вінниця, Вінницький район, Тиврів, Оратів, Іллінці Липовець, Козятин, Жмеринка, Ладижин, Могилів – Подільський, Тростянець.

У межах офіційного візиту до Республіки Австрія Президент України Володимир Зеленський провів переговори з Федеральним канцлером Себастіаном Курцом. Глава Української держави наголосив, що попри пандемію COVID-19 Україна та Австрія проводять зустрічі на високому рівні. Володимир Зеленський зазначив, що це свідчить про справді особливі стосунки між двома країнами.

Федеральний канцлер Австрії Себастіан Курц наголосив на особистих гарних взаєминах з Президентом України.

«Україна для нас є дуже важливим економічним партнером», – зазначив Себастіан Курц.

Він зауважив, що Австрія посідає шосте місце за обсягами інвестицій в Україну. Австрійські інвестори створили в Україні близько 25 тисяч робочих місць.

«Те, що я бачу, – ці відносини можуть розширюватися й міцнішати. Результатом нашої роботи будуть не лише просто підписані документи, а й спільні проекти, інвестиції, робочі місця та комфорт для обох наших народів», – наголосив Володимир Зеленський.

Президент України поінформував главу уряду Австрії про реалізацію низки масштабних інфраструктурних, транспортно-транзитних, енергетичних інвестиційних проектів у країні та запросив австрійський бізнес долучитися до спільної роботи над ними. Володимир Зеленський розповів Федеральному канцлеру Австрії про закон щодо «інвестиційних нянь», де суми інвестицій були знижені зі 100 мільйонів до 30 мільйонів доларів. За це бізнеси отримують особистих менеджерів та державні гарантії.

Володимир Зеленський зауважив, що в Україні триває масштабна реконструкція доріг та мостів.

«Ми цього року добудовуємо 4,5 тисячі кілометрів доріг, це вдесятеро більше, ніж за десятиріччя до цього. Ми будуємо мости й тунелі», – сказав Президент.

Міністр інфраструктури Владислав Криклій наголосив, що цього року з бюджету виділено рекордну суму для будівництва доріг.

«Сукупно це п’ять мільярдів доларів на дороги державного та місцевого значення», – зазначив Владислав Криклій.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба згадав про участь України у Європейській зеленій угоді.

«Для України Європейська зелена угода є тим проектом, у якому ми хочемо бути інтегрованою частиною. Запрошую вас до предметного діалогу на рівні експертів про те, як Україна та Австрія можуть будувати енергетику майбутнього. Україна має не лише унікальні можливості виробляти «зелений» водень, а й транспортувати його», – сказав Дмитро Кулеба.

Міністр наголосив, що багато питань, які не вирішувалися в Україні роками, почали працювати після обрання Президентом Володимира Зеленського. Зокрема, була відновлена відповідальність за незаконне збагачення, розпочата робота Вищого антикорупційного суду, судова реформа, очищення судів. Боротьба з корупцією є пріоритетом, щоб Україна продовжила розвиватися як європейська держава.

Підняли й питання поширення коронавірусу. Глава Української держави високо оцінив зусилля уряду Австрії щодо мінімізації негативних наслідків пандемії, а також висловив австрійській стороні подяку за ефективну співпрацю в питанні організації гуманітарних коридорів для евакуації громадян України протягом «гарячої фази» COVID-19 навесні 2020 року.

Окрему увагу під час переговорів було приділено розвитку ситуації на Донбасі та зусиллям України щодо встановлення миру. Президент України подякував Себастіану Курцу за особисту увагу до українського питання, а також за тверду позицію уряду Австрії щодо підтримки суверенітету й територіальної цілісності України.

Володимир Зеленський підняв питання-звернення української громади у Відні, а саме щодо найменування однієї з площ у австрійській столиці на честь України.

«Підтримую ініціативу української громади Австрії назвати одну з площ у Відні на честь України і прошу вас погодитися на таку пропозицію», – сказав Президент.

Себастіан Курц наголосив, що охоче підтримає це звернення і зробить все можливе для його імплементації.

17 вересня — відмінна нагода подякувати за мужність, сміливість та рішучість усім працівникам аварійно-рятувальних служб Вінниччини, адже в цей день відзначають День рятувальника України. Це професійне свято тих, хто рятує чужі життя, щоразу ризикуючи своїм. Їхній девіз — «Запобігти. Врятувати. Допомогти». І він якнайкраще відображає нелегкі будні рятувальників.

Вони попереджають та ліквідовують пожежі, аварії і катастрофи, знешкоджують боєприпаси, рятують людей на воді, виносять з вогню, дістають з-під уламків.

Голова ОДА Сергій Борзов особисто привітав рятувальників Вінниччини з професійним святом.

«Ваша робота – це завжди ризик, – зазначив Сергій Борзов. – Не просто ж так придумали чергування – доба через троє. Бо кожен вихід на роботу – це, без перебільшенн, вже геройство. Ви це знаєте. І знаєте, як важливо, щоб поруч був друг і товариш. З ним і обідом поділитись, і життям. Це ви – поміж вогнем і водою – виконуєте свою місію. Відповідально і самовіддано. Вам моя повага і вдячність – за професіоналізм, за рішучість та врятовані життя і будинки вінничан. Це ви влітку рятували Могилів і Ямпіль від повені. Стояли на лінії вогню весною у Чорнобильській зоні – з Вінниччини виїжджав зведений загін зі 150 рятувальників. Саме ваші бійці від самого початку введення карантину були залучені до обробки житлових масивів, стояли на блокпостах та допомагали медикам. Будьте здорові – не забувайте рятувати і себе! Нехай у ваших родинах панує любов, мир і злагода! Хай буде менше викликів на чергуваннях і викликів долі в житті!»

А для того, аби рятувальникам Вінниччини працювалося легше, голова ОДА вручив ключі від аварійно-рятувальної машини на базовому шасі Volkswagen Crafter-35 вартістю 5 773 974 грн.

Автомобіль призначений для оперативної доставки рятувальників та спеціального обладнання до місця надзвичайної ситуації природного і техногенного характеру, виконання аварійно-рятувальних невідкладних робіт.