Топ новини

Дітям з особливими освітніми потребами необхідно зберегти можливість вчитися у спеціалізованих школах або навчатися інклюзивно у звичайних.

Про це заявив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час візиту до Потіївської спеціальної  ЗОШ-інтернат у межах робочої поїздки в Житомирську область 15 вересня. З діяльністю закладу також ознайомилися Міністр соціальної політики Марина Лазебна, голова Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Андрій Клочко та голова Житомирської обласної державної адміністрації Віталій Бунечко.

Денис Шмигаль нагадав, що Уряд продовжує реформування системи інституційного догляду та впровадження інклюзивної освіти. Головним завданням цих реформ є створення умов для проживання дітей з інвалідністю в сім’ях та їх навчання у звичайних школах.

«Сьогодні є дискусія, якою має бути освіта для дітей з інвалідністю. Моя думка, реформи мають дати батькам і дітям право вибору. Діти мають отримати можливість вчитися у спеціалізованих школах або вчитися інклюзивно у звичайних», — зазначив очільник Уряду.

Як підкреслив Прем’єр-міністр, Потіївська спеціальна ЗОШ-інтернат є єдиною в області, яка забезпечує права дітей з порушенням опорно-рухового апарату на здобуття середньої освіти: «Серед її випускників є чемпіони світу та призери паралімпіади, що доводить важливість збереження таких закладів на рівні із закладами з інклюзивною освітою».

Довідково

Станом на 1 вересня 2020 року в інтернатних закладах Житомирської області перебувають 1282 дітей, серед них — 569 зараховані лише на навчання й проживають разом із родинами.

15 вересня, т.в.о. Міністра освіти і науки України Сергій Шкарлет провів всеукраїнську селекторну нараду з регіонами України. Серед питань, які обговорювалися, — дотримання протиепідеміологічних заходів в закладах освіти, організація навчального року 2020/2021 в умовах адаптивного карантину та використання коштів субвенцій із державного бюджету місцевим бюджетам.

Вінниччину на нараді представляла перший заступник голови ОДА Наталя Заболотна.

В ході наради т.в.о. Міністра освіти і науки України Сергій Шкарлет повідомив, що в Україні тривають перевірки навчальних закладів на предмет дотримання протиепідемічних заходів – випадково повинні бути перевірені не менше п’яти навчальних закладів в кожній області. Контролюють процес перевірок, а також ситуацію в закладах освіти голови обласних і районних державних адміністрацій. 

В ході наради було зосереджено особливу увагу на питанні використання коштів субвенцій із державного бюджету місцевим бюджетам, зокрема, коштів субвенцій на НУШ та програму «Спроможна школа».

Про обсяги використання освітніх субвенцій поінформувала заступник Міністра освіти і науки України Любомира Мандзій.

«Ефективність використання освітніх субвенцій безпосередньо впливає на якість освітнього процесу», – зауважила Любомира Мандзій. За її словами, найуспішніше в Україні відбувається процес закупівлі шкільних автобусів.

Одне із найбільш важливих питань, порушених під час наради, стосувалося надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами. Окрема увага була приділена використанню субвенції на спеціальні школи, де навчаються діти з вадами зору та слуху. За словами Любомири Мандзій, станом на 1 вересня поточного року, по регіонах України освоєно 8 млн грн. (20% від загальної суми). Заступниця Міністра освіти України підкреслила, що це питання має перебувати на постійному контролі органів влади.

Також під час онлайн засідання йшлося про використання регіонами субвенцій на облаштування навчальних кабінетів, харчоблоків тощо.

За підсумками засідання т.в.о. Міністра освіти і науки України Сергій Шкарлет подякував керівникам обласних державних адміністрацій за співпрацю, а також наголосив на необхідності врахування особливостей епідситуації в закладах освіти для створення безпечних умов організації освітнього процесу.

Водночас, Наталя Заболотна поставила завдання Департаменту освіти і науки облдержадміністрації опрацювати стан використання коштів, виділених державними субвенціями у розрізі кожного району, міста та ОТГ для обговорення із їх керівництом. Адже кошти, які виділила держава для покращення умов навчання дітей Вінниччини, мають бути використані на ці потреби у повному обсязі.

Президент України Володимир Зеленський підписав Указ «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 вересня 2020 року «Про Стратегію національної безпеки України».

Указ № 392/2020 Глава держави підписав у понеділок.

Документ вводить у дію рішення РНБО від 14 вересня 2020 року «Про Стратегію національної безпеки України» та затверджує відповідну Стратегію.

Стратегія національної безпеки і оборони України розроблена за дорученням Президента України. Вона визначає основні напрями державної політики у сфері національної безпеки, зокрема: пріоритети національних інтересів України та забезпечення національної безпеки, цілі та основні напрями державної політики у сфері національної безпеки; поточні та прогнозовані загрози національній безпеці та національним інтересам України з урахуванням зовнішньополітичних та внутрішніх умов; основні напрями зовнішньополітичної діяльності держави для забезпечення її національних інтересів і безпеки; напрями та завдання реформування й розвитку сектору безпеки і оборони; ресурси, необхідні для її реалізації.

У Стратегії визначено, що Україна прагне миру, який є запорукою розвитку держави, а людина, її життя та здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека – найвища соціальна цінність.

Кінцевою метою реалізації Стратегії є утвердження вільної, заможної, безпечної України, у якій панує право, де кожен може реалізувати свої таланти та здібності, де люди дихають чистим повітрям, п’ють чисту воду та з якою пов’яжуть долю їхні діти й онуки.

Стратегія ґрунтується на трьох основних засадах державної політики у сфері національної безпеки:

- стримування – розвиток оборонних і безпекових спроможностей для унеможливлення збройної агресії проти України;

- стійкість – здатність суспільства та держави швидко адаптуватися до змін безпекового середовища й підтримувати стале функціонування, зокрема шляхом мінімізації зовнішніх і внутрішніх уразливостей;

- взаємодія – розвиток стратегічних відносин із ключовими іноземними партнерами, насамперед з Європейським Союзом і НАТО та їхніми державами-членами, США, прагматичне співробітництво з іншими державами та міжнародними організаціями на основі національних інтересів України.

Пріоритетами національних інтересів визначаються: відстоювання незалежності й державного суверенітету; відновлення територіальної цілісності у межах міжнародно визнаного державного кордону України; суспільний розвиток, насамперед розвиток людського капіталу; захист прав, свобод і законних інтересів громадян України; європейська та євроатлантична інтеграція.

У  Стратегії враховані останні зміни ситуації у сфері національної безпеки та оборони, що пов’язано з кризовими явищами у світовій економіці, появою нових чинників, що впливають на стан міжнародного безпекового середовища, поширенням хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, а також посиленням небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій природного й техногенного характеру.

Стратегія національної безпеки України є основою для розробки інших документів стратегічного планування, які визначатимуть шляхи та інструменти її реалізації: Стратегії людського розвитку, Стратегії воєнної безпеки України, Стратегії громадської безпеки та цивільного захисту України, Стратегії розвитку оборонно-промислового комплексу України, Стратегії економічної безпеки, Стратегії енергетичної безпеки, Стратегії екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату, Стратегії біобезпеки та біологічного захисту, Стратегії інформаційної безпеки, Стратегії кібербезпеки України, Стратегії зовнішньополітичної діяльності, Стратегії забезпечення державної безпеки, Стратегії інтегрованого управління кордонами, Стратегії продовольчої безпеки та Національної розвідувальної програми.

З нагоди здобуття Україною офіційного статусу учасниці «Партнерства Біарріц» у Києві 11 вересня відбулися урочисті заходи за участю дружини Президента України Олени Зеленської. Участь у події також взяли Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, Віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина, Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, посли країн Групи семи (G7) і Швеції та представники міжнародних організацій.

Під час урочистої зустрічі Надзвичайний і Повноважний Посол Франції в Україні Етьєн де Понсен вручив офіційний лист-відповідь Міністра у справах Європи та закордонних справ Французької Республіки Жан-Іва Ле Дріана на лист Кабінету Міністрів щодо участі України в Партнерстві на постійній основі, ініційованої першою леді.

Дружина Президента Олена Зеленська підкреслила: «Це важливий крок для України на шляху до встановлення рівності у широкому сенсі – незалежно від статі, віку, культурних, фізичних або ментальних відмінностей.  Досвід і підтримка країн-учасниць та експертиза, зібрана в межах «Партнерства Біарріц», безумовно стануть величезною допомогою в роботі над створенням рівних можливостей для всіх українців».

Зі свого боку Прем’єр-міністр наголосив, що «Партнерство Біарріц» — це про повагу один до одного та про рівність можливостей для всіх.

«Цей крок спрямований на мобілізацію наших зусиль із досягнення рівності прав і можливостей для всіх людей. Для нас важливо імплементувати найкращий світовий досвід як у законодавчій площині, так і на рівні виконавчої влади», — сказав Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр відзначив, що Уряд активно працює в цьому напрямку та пропонуватиме відповідні законодавчі ініціативи.

«Зокрема, це зменшення розриву в оплаті праці жінок і чоловіків, який зараз на рівні 25% при однакових посадах. Це реформування законодавства у сфері соціальних відпусток, створення більших можливостей для чоловіків піклуватися про дітей», — зазначив очільник Уряду.

Довідково

«Партнерство Біарріц» було започатковане лідерами країн Групи семи (G7) на саміті в місті Біарріц (Франція) 25 серпня 2019 року під головуванням Президента Французької Республіки Еммануеля Макрона. Мета ініціативи — посилити відповідальність та консолідувати зусилля міжнародної спільноти щодо досягнення рівності.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков у рамках офіційного візиту до Литовської Республіки провів зустріч із Президентом Литви Гітанасом Наусєдою та привітав Литовську державу із 30-річчям відновлення незалежності.

Голова Парламенту підкреслив готовність України до проведення реформ, які наближають державу до членства в ЄС та НАТО. “Вектор розвитку нашої країни залишається незмінним, і ми сподіваємося на продовження підтримки впровадження реформ в Україні з боку Литви. Для нас важливо за каденцію виконати те, що ми обіцяли людям та собі перед виборами, і ми над цим працюємо”, - наголосив він.

“11 жовтня в Литві мають відбутися парламентські вибори, і я впевнений, що вони пройдуть спокійно та демократично”, - зазначив Дмитро Разумков. Він також зауважив, що Україна, як і весь світ, збентежена ситуацією в Білорусі, і наголосив, що вибори мають бути чесними та відкритими і не викликати сумнівів ні на території держави, ні за її межами.

Дмитро Разумков повідомив, що 6 вересня, після 42 днів дотримання режиму тиші на Сході України наші військовослужбовці знову зазнали втрат: загинув один військовий ЗСУ, троє поранені та ще двоє військових підірвались на невідомому вибуховому пристрої.

“Україна завжди дотримується взятих на себе зобов’язань, але, на жаль, ми не можемо сказати того ж про країну-агресора”, - зауважив Голова Парламенту.

Окрім того, під час зустрічі були обговорені питання щодо роботи атомних електростанцій. Голова Верховної Ради звернув увагу на те, що всі країни, які будують та вже експлуатують атомні електростанції, повинні дотримуватися міжнародних стандартів МАГАТЕ, у тому числі - норм, правил та стандартів з ядерної та радіаційної безпеки на всіх етапах  життєвого циклу АЕС. 

“Україна - одна з країн, які постраждали у 1986 році від Чорнобильської катастрофи. Ми розуміємо наскільки мирний атом може бути небезпечним, і ситуація з БАЕС має бути належним чином врегульована”, - наголосив він.

Голова Верховної Ради також подякував Литві за сталу підтримку України на міжнародній арені. “Наші держави успішно співпрацюють уже багато років. Ви слушно зауважили, що правильно поставити мету - це вже половина справи. Спільні цілі Україна та Литва вже мають, а отже половину шляху до успішного майбутнього вже пройдено”, - зазначив Дмитро Разумков.

14 вересня, в форматі онлайн відеозв’язку відбулася щотижнева апаратна нарада під керівництвом голови ОДА Сергія Борзова.

Основними питаннями, що розглядалися в ході наради, були: стан виконання місцевих бюджетів, робота закладів охорони здоров’я первинного та вторинного рівнів в умовах COVID-19, організація освітнього процесу, готовність до завершення будівництва спортивних майданчиків за державними програмами та зайнятість населення області.

Про стан виконання місцевих бюджетів повідомила заступниця директора Департаменту фінансів ОДА Ірина Зубань. Так, вона зазначила, що надходження до бюджету області проти аналогічного періоду минулого року збільшилися на 5,2 %, або на 321 млн грн. Що стосується виконання обласного бюджету, Ірина Зубань повідомила, що станом на 11 вересня 2020 року до обласного бюджету по власних і закріплених доходах надійшло 986 млн грн, що становить майже 59 % до річного плану та 84 % до плану на 9 місяців. За її словами, надходження до обласного бюджету проти відповідного минулорічного періоду збільшилися на 4,3 % або на 41 млн грн.

«Що стосується нарахування та сплати суб’єктами господарювання податку на доходи фізичних осіб, утриманого з доходу від надання в оренду земельних паїв, станом на 11 вересня нараховано ПДФО 825,3 млн грн, сплачено, на жаль, лише 434, 8 млн, що становить 52 %», – повідомила Ірина Зубань.

Директорка департаменту охорони здоров’я та реабілітації ОДА Ольга Задорожна поінформувала про роботу закладів охорони здоров’я первинного та вторинного рівнів в умовах COVID-19. Вона повідомила, що на сьогодні в області, на стаціонарі із підтвердженим COVID-19 перебуває 257 осіб, з них 254 дорослих та 3 дітей. Перебувають в лікарнях з підозрою 357 осіб  – 334 дорослих та 23 дітей. За останню добу захворіли 2 медичних працівники. За її словами, станом на 14 вересня поточного року, на Вінниччині в 19 опорних лікарнях розгорнуто 1197 ліжок для лікування хворих на коронавірусну інфекцію.

Щодо організації освітнього процесу в умовах карантину поінформувала заступниця начальника управління загальної середньої, дошкільної освіти та виховної роботи; начальниця відділу інклюзивної, спеціальної освіти та виховної роботи департаменту освіти і науки ОДА Тетяна Лісогурська. Так, вона зазначила, що наразі у 48 школах області на самоізоляції перебуває 56 класів, з них 6 груп по 12 дітей. На коронавірусну інфекцію хворіють 16 учнів та 37 вчителів області. Вхід до приміщення закладів дозволяється при наявності захисної маски чи респіратора. З метою протидії поширення пандемії, заборонено допуск до закладів освіти батькам та стороннім особам. Пересування учасників освітнього процесу між навчальними кабінетами максимально мінімізоване, кабінетна система навчання скасована, забезпечено проведення занять з окремих предметів на свіжому повітрі. У закладах освіти виділено окремі приміщення для ізоляції учнів з підозрою на ковід. Що стосується організації харчування, Тетяна Лісогурська  повідомила, що в харчоблоках освітніх закладіва забезпечено відстань між столами не менше 1,5 метрів та дозволено розміщувати за столом не більше 4-х осіб. Розроблено графіки харчування, працівники кухні повною мірою забезпечені щитками та ЗІЗ.

Про затвердження Регіонального плану управління відходами Вінницької області на період до 2030 року та інші питання діяльності управління проінформувала начальник управління розвитку територій та інфраструктури ОДА Марія Зонова. Так, за її словами, щорічно на території області утворюється 2 млн тонн відходів, з них переробляється або спалюється менше 20 % відходів.

Щодо готовності до завершення будівництва спортивних майданчиків за державними програмами повідомив начальник управління фізичної культури та спорту Сергій Чернявський. Він зазначив, що сьогодні в області із запланованих одинадцяти майданчиків відкрито та введено в експлуатацію п’ять – це м. Жмеринка, с. Лука-Мелешківська Вінницького району, с. Гордіївка Тростянецького району, с. Павлівка Калинівського району та Велика Кісниця Ямпільського району.  Невдовзі буде відкрито спортмайданчик в м. Хмільник. На 95 % готовий спортмайданчик в м. Тульчин, будівництво в с. Сальниця Хмільницького району триває. В с. Клембівка відкриття заплановане на середину жовтня.  

Щодо зайнятості населення поінформувала директорка Вінницького обласного центру зайнятості Галина Скоковська. Так, вона зазначила, що головне завдання служби зайнятості – працевлаштування усіх пошукачів роботи і зареєстрованих безробітніх, а також укомплектування вакансій на замовлення роботодавців.  Наразі в області – понад 21 тис. зареєстрованих безробітніх, 2,5 тис. актуальних вакансій. За вісім місяців поточного року службою зайнятості працевлаштовано 24 тисячі громадян, 15 тис. з них отримували допомогу по безробіттю. За рівнем працевлаштування і за кількістю працевлаштованих зареєстрованих безробітніх Вінницька обласна служба зайнятості входить в п’ятірку найкращих з усіх регіонів України. Зменшено кількість отримувачів допомоги по безробіттю. Зайнятість населення в області у 2020 році зросла на  1 %.

Підбиваючи підсумки засідання, голова облдержадміністрації Сергій Борзов дав низку доручень керівникам структурних підрозділів ОДА та служб області за відповідними напрямками роботи.

11 вересня, на стадіоні ФК «Нива» в м. Вінниця відбулись  урочистості з нагоди відзначення на Вінниччині Дня фізичної культури і спорту в Україні.

Так, відповідно до Указу президента України, щороку у другу суботу вересня вся спортивна громадськість нашої держави відзначає це свято.

Вітаючи спортивну еліту Вінниччини, голова обласної державної адміністрації Сергій Борзов зазначив: «Я гордий, що стою поруч із олімпійськими чемпіонами, призерами України, переможцями обласних змагань. Павло Хникін, Сергій Чернявський — сьогодні ваш день! Особисто знайомий із нашою олімпійською чемпіонкою Наталею Добринською. До речі, два тижні тому в м. Київ вінничанці відкрили зірку на «Площі зірок». — зауважив керівник регіону. — Це за вас вболівала вся країна! Разом з вами ми співали гімн України! Дякую вам, за те, що ви вперто здійснювали свою мрію. Свою і своїх тренерів. Щиро вітаю зі святом усіх спортсменів — тих, у кого Олімпіади ще попереду. Кожна перемога у спорті — це дисципліна, це режим, це сила духу».

Сергій Борзов побажав спортсменам більше приємних моментів нагородження та перемог без травм.

«Коронавірус вніс свої корективи і в проведення Літньої Олімпіади – її перенесли на наступний рік. А значить, у спортсменів є ще додатковий рік краще підготуватися», — додав посадовець.

Сергій Борзов запевнив, що робитиме все можливе для розвитку спорту та підтримки спортсменів на Вінниччині:  «Так, спорт – це дорого. Але це престиж нашої держави, це наша гордість! Зі святом спорту вас, чемпіони!»

До привітань долучився і заступник голови Вінницької обласної Ради Михайло Кременюк. Він побажав спортсменам бадьорого настрою, нових досягнень та впевненості в майбутньому.

Своєю чергою, перший заступник голови ОДА Наталя Заболотна, вітаючи спортсменів, зауважила: «Ми віримо в наш спорт і будемо продовжувати робити все, для того, щоб спорт на Вінниччині розвивався, а горде звання «Вінниччина спортивна» було справжнім кредо нашої області!»

З нагоди святкування Дня фізичної культури та спорту в Україні кращих спортсменів області нагороджено Почесними грамотами Вінницької обласної державної адміністрації та Вінницької обласної ради та Грамотами управління фізичної культури та спорту Вінницької обласної державної адміністрації.

Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з Федеральним канцлером Німеччини Ангелою Меркель.

Глава Української держави поінформував про безпекову ситуацію на Донбасі, а також про зусилля української сторони, спрямовані на досягнення миру в регіоні.

Президент подякував ФРН за незмінну підтримку територіальної цілісності та суверенітету нашої держави.

«Дякую за вашу оцінку наших зусиль на шляху до припинення вогню на Донбасі та до мирного врегулювання. Досягнення миру залишається ключовим пріоритетом для мене і для всіх українців», – сказав Володимир Зеленський.

Зі свого боку Ангела Меркель запевнила, що Німеччина продовжуватиме докладати всіх необхідних зусиль для досягнення прогресу в мирному процесі. При цьому вона наголосила на важливості виконання Паризьких домовленостей, досягнутих у Нормандському форматі, передусім дотримання сторонами режиму припинення вогню.

Лідери двох країн відзначили важливість подальшої координації кроків щодо мирного врегулювання на Донбасі, а також висловили сподівання, що завтрашня зустріч радників лідерів країн Нормандського формату принесе чіткі рішення та результати, і що невдовзі після цього відбудеться зустріч лідерів «Нормандської четвірки».

Ангела Меркель наголосила, що Україна може розраховувати на підтримку Німеччини та Франції на шляху до вирішення питання війни на Донбасі.

Було відзначено близькість позицій ФРН та України стосовно подій у Республіці Білорусь. Володимир Зеленський наголосив, що Україна приєдналася до заяви ЄС щодо президентських виборів у Білорусі.

Як зауважив Денис Шмигаль, такий ресурс дасть змогу розвивати економіку та економічний потенціал регіону.

Про це Глава Уряду розповів під час прес-брифінгу в межах робочої поїздки до Херсонської області 10 вересня. За його словами, Уряд розробляє стратегію реформування Державного фонду регіонального розвитку у зв’язку з провадженням реформи децентралізації.

«Має змінитися концепція та підходи використання коштів Державного фонду регіонального розвитку. Серед основних параметрів, які вже представлені та які готуються Міністерством розвитку громад і територій — це 3% від бюджету мають виділятися на ДФРР», — зазначив Денис Шмигаль.

За словами Прем’єр-міністра, ДФРР буде розподілятися за напрямками.

«50% — це об’єкти державної інфраструктури, за які відповідає Уряд, окреме профільне міністерство чи інші державні установи. 30% — це об’єкти обласного рівня, а 20% — територіальних громад. І області, і громади отримуватимуть фінансування на конкурсній основі», — зауважив очільник Уряду.

Як зазначив Денис Шмигаль, обов’язковою умовою виділення коштів буде надання обґрунтування економічної ефективності, доцільності, а також зазначення економічних наслідків від реалізації проектів.

Прем’єр-міністр додав, що це перший етап реформи фінансування інвестиційних проектів в Україні, який заплановано до обговорення з Верховною Радою України та місцевою владою.

11 вересня, на стадіоні ФК «Нива» в м. Вінниця відбулись  урочистості з нагоди відзначення на Вінниччині Дня фізичної культури і спорту в Україні.

Так, відповідно до Указу президента України, щороку у другу суботу вересня вся спортивна громадськість нашої держави відзначає це свято.

Вітаючи спортивну еліту Вінниччини, голова обласної державної адміністрації Сергій Борзов зазначив: «Я гордий, що стою поруч із олімпійськими чемпіонами, призерами України, переможцями обласних змагань. Павло Хникін, Сергій Чернявський — сьогодні ваш день! Особисто знайомий із нашою олімпійською чемпіонкою Наталею Добринською. До речі, два тижні тому в м. Київ вінничанці відкрили зірку на «Площі зірок». — зауважив керівник регіону. — Це за вас вболівала вся країна! Разом з вами ми співали гімн України! Дякую вам, за те, що ви вперто здійснювали свою мрію. Свою і своїх тренерів. Щиро вітаю зі святом усіх спортсменів — тих, у кого Олімпіади ще попереду. Кожна перемога у спорті — це дисципліна, це режим, це сила духу».

Сергій Борзов побажав спортсменам більше приємних моментів нагородження та перемог без травм.

«Коронавірус вніс свої корективи і в проведення Літньої Олімпіади – її перенесли на наступний рік. А значить, у спортсменів є ще додатковий рік краще підготуватися», — додав посадовець.

Сергій Борзов запевнив, що робитиме все можливе для розвитку спорту та підтримки спортсменів на Вінниччині:  «Так, спорт – це дорого. Але це престиж нашої держави, це наша гордість! Зі святом спорту вас, чемпіони!»

До привітань долучився і заступник голови Вінницької обласної Ради Михайло Кременюк. Він побажав спортсменам бадьорого настрою, нових досягнень та впевненості в майбутньому.

Своєю чергою, перший заступник голови ОДА Наталя Заболотна, вітаючи спортсменів, зауважила: «Ми віримо в наш спорт і будемо продовжувати робити все, для того, щоб спорт на Вінниччині розвивався, а горде звання «Вінниччина спортивна» було справжнім кредо нашої області!»

З нагоди святкування Дня фізичної культури та спорту в Україні кращих спортсменів області нагороджено Почесними грамотами Вінницької обласної державної адміністрації та Вінницької обласної ради та Грамотами управління фізичної культури та спорту Вінницької обласної державної адміністрації.

Президент України Володимир Зеленський запевняє, що проблем з коштами у Фонді боротьби з коронавірусом та його наслідками немає. Зараз лікарні готують до збільшення кількості хворих з тяжким перебігом COVID-19.

«З грошима проблем немає», – заявив Глава держави під час спілкування з представниками ЗМІ в межах робочої поїздки до Житомирської області.

Володимир Зеленський акцентував увагу на зростанні кількості інфікованих коронавірусом та швидкому заповненні лікарень хворими, які потребують госпіталізації.

«Є великі проблеми з кількістю ліжок, маю на увазі швидке заповнення ліжок… Але все ж таки вірю, що це не буде в такому обсязі, як було, наприклад, у більшості країн Європи», – зазначив Президент.

Він зауважив, що наслідки легковажного ставлення людей до епідемії COVID-19 «виправлятиме вся країна».

«Незважаючи на це, ми готуємо багато лікарень через збільшення кількості хворих – тих, яких уже доставляють у лікарні. Збільшуються, переобладнуються лікарні. З технічними засобами, киснем, ШВЛ – там питань немає. Не хочу казати, що на всіх достатньо, але принаймні ми готові», – повідомив Володимир Зеленський.

За словами Глави держави, для наповнення COVID-фонду кошти перенаправлялися з багатьох інших бюджетних програм. Це робилося для того, щоб мати ресурс для боротьби з епідемією, масштаби якої на початку було складно спрогнозувати. Проте уряд не виключав, що згодом частина цих коштів буде спрямовуватися на інші бюджетні програми. Зокрема, йдеться про важливі інфраструктурні проекти. 

«Багато грошей витрачено на дороги, які йдуть до опорних лікарень, приймальних відділень чи до шкіл, і це треба робити. У будь-якому разі це все пов’язано», – сказав Президент.

Володимир Зеленський зазначив, що потреба у фінансуванні для боротьби з пандемією існує, але вона контрольована.

«Найголовніше, на що ми витратили, – ми щомісячно з самого початку витрачаємо мільярди з COVID-фонду на підтримку людей: пенсіонерів, людей, які не отримують заробітну плату. Державні підприємства у період (епідемії. – Ред.) COVID-19 також отримують заробітну плату, шахтарі отримують заробітну плату тоді, коли зараз майже все зупинене у світі», – додав Глава держави.

Видобуток власного газу — це крок на шляху до енергетичної незалежності України. Про це заявив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час виступу на «Презентації стратегічних напрямів розвитку газовидобутку», що відбулась у Києві 8 вересня. У заході також взяли участь Міністр захисту довкілля та природних ресурсів Роман Абрамовський, голова правління НАК «Нафтогаз» Андрій Коболєв, головний виконавчий директор «Групи Нафтогаз» Отто Ватерландер, народні депутати та інші.

Прем’єр-міністр наголосив, що Україна має зміцнити свою енергетичну незалежність, і цьому посприяє розвиток власного газовидобутку.

«Сьогодні ми маємо безперешкодний доступ до ринку газу ЄС, що також сприяє зменшенню імпорту енергоносіїв. Але на нарадах у Президента ми неодноразово порушували питання збільшення власного видобутку. Треба провести відповідну розвідку, закінчити вже частково виконані розвідувальні плани та оперативно почати видобуток. Зі свого боку Уряд докладає для цього максимум зусиль, розраховуємо також на відповідні законодавчі ініціативи народних депутатів. Впевнений, спільно нам вдасться провести необхідні роботи та швидко зміцнити енергонезалежність України», — зазначив Денис Шмигаль.

Глава Уряду також підкреслив, що цього року Україна зробила велику роботу для розвитку ринку природного газу.

«У нас рекордно заповнені сховища, ми зробили проривний крок, встановивши ринкові ціни на газ для населення. Тепер постачальники змагаються за побутових споживачів. Вже зараз можна зафіксувати ціну на газ та оплачувати її рівними частинами протягом року. При цьому у нас найнижча ціна на газ за останні п’ять років», — сказав Денис Шмигаль.

У черговому номері збірника нормативно-правових актів парламентського видавництва «Відомості Верховної Ради України» №36 від 4 вересня 2020 року опубліковано Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення виборчого законодавства», прийнятий на третій сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання.

Законом вносяться зміни до 13 законодавчих актів, серед яких Виборчий кодекс України, Кримінальний кодекс України, Кодекс України про адміністративні правопорушення, Закон «Про державну службу», Закон «Про запобігання корупції», Закон «Про Центральну виборчу комісію», Закон «Про місцеве самоврядування в Україні».

У Виборчому кодексі Законом вносяться зміни, якими встановлюється проведення позачергових, проміжних, перших, додаткових місцевих виборів двічі на рік – в останню неділю березня та останню неділю жовтня; запроваджується можливість паралельного використання інноваційних технологій у виборчому процесі та електронних сервісів; деталізуються повноваження регіональних та територіальних представництв Центральної виборчої комісії; унормовуються наслідки для виборчого процесу в разі введення воєнного або надзвичайного стану в Україні чи в окремих її місцевостях; усуваються ряд неузгодженостей та прогалин у положеннях Виборчого кодексу України.

У частині Кодексу, яка визначає основні засади організації та проведення виборів Президента Україна, запроваджується механізм боротьби із "двійниками"; вдосконалюється порядок формування та функціонування виборчих комісій; конкретизуються окремі положення, що стосуються висування та реєстрації кандидатів на місцевих виборах.

Узгоджено кількість виборчих регіонів та максимальну кількість кандидатів, які можуть бути висунуті в кожному з них; вдосконалено механізм урахування голосів виборців закордонного виборчого округу під час розподілу депутатських мандатів за загальнодержавними списками партій.

Законом упорядковано строки призначення різних видів місцевих виборів та оголошення виборчих процесів; спрощено вимоги щодо документів, які подаються до виборчих комісій для отримання статусу відповідного суб’єкта виборчого процесу, члена виборчої комісії; конкретизовано окремі положень, що стосуються висування та реєстрації кандидатів на місцевих виборах; удосконалено механізми відмови в реєстрації кандидатів; уніфіковано та вдосконалено порядок виготовлення та передачі виборчих бюлетенів; регламентовано процес транспортування виборчої документації;  усунуто прогалини та неузгодженості у частині підрахунку голосів виборців, встановлення підсумків голосування та результатів виборів.

Змінами до Кримінального кодексу України введено санкції за порушення виборчого законодавства та невідворотність покарання за відповідні дії чи бездіяльність суб'єктів виборчого процесу. Зокрема, встановлено відповідальність за підробку документів для реєстрації особи, висунутої кандидатом на вибори, а також подання для проведення такої реєстрації завідомо підроблених документів.

Змінами до Кодексу адміністративного судочинства України вдосконалено порядок оскарження суб'єктами виборчого процесу рішень, дій чи бездіяльності, що стосуються виборчого процесу.

Закон набув чинності 23 липня 2020 року.

Також опубліковані ряд постанов Верховної Ради України, зокрема, Постанови «Про висловлення недовіри Генеральному прокурору Рябошапці Р. Г.», а також Постанови «Про направлення депутатського запиту народного депутата України Борзової І. Н. Президенту України», щодо збереження клінічного закладу Київської міської клінічної офтальмологічної лікарні "Центр мікрохірургії ока".

Довідково: Бюлетень «Відомості Верховної Ради України» видається відповідно до вимог статті 22 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», статті 139 Регламенту Верховної Ради України, Указу Президента України «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності».

Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з Президентом Литовської Республіки Гітанасом Науседою.

Сторони обговорили заходи, яких вживають в Україні та Литві з метою протидії поширенню коронавірусу та мінімізації впливу пандемії на громадян.

Володимир Зеленський ознайомив Гітанаса Науседу з актуальною безпековою ситуацією на Донбасі. Президент України висловив глибоку стурбованість грубим порушенням всеосяжного перемир’я з боку незаконних збройних формувань, яке сталося 6 вересня та призвело до загибелі українського військовослужбовця. Внаслідок ворожого обстрілу поранень зазнав ще один військовослужбовець Збройних сил України.

Глава Української держави розповів Президенту Литви про перебіг переговорного процесу в Нормандському форматі.

«Сподіваюся, що після зустрічі радників лідерів країн «Нормандської четвірки» ми зрозуміємо, коли має бути зустріч лідерів цих країн. Нам усім треба старатися заради того, щоб досягнути миру», – сказав Володимир Зеленський.

Він висловив подяку офіційному Вільнюсу та особисто Гітанасу Науседі за незмінну підтримку суверенітету й територіальної цілісності України.

Окрему увагу співрозмовники приділили питанню підготовки до 22-го Саміту Україна – ЄС, що запланований на 1 жовтня 2020 року в Брюсселі. Володимир Зеленський наголосив на налаштованості української сторони на максимальну результативність Саміту та активізацію з цією метою відповідної роботи зі структурами ЄС і державами – членами Євросоюзу.

«Серед головних результатів Саміту я бачу підтвердження визнання європейських прагнень України, досягнення домовленостей про початок роботи з оновлення торговельної частини Угоди про асоціацію, адже вона вже не відображає економічних реалій України та ЄС», – заявив Володимир Зеленський.

Гітанас Науседа наголосив, що сподівається, що під час президентства Володимира Зеленського Україна зробить усе, щоб стати членом Євросоюзу, і зазначив, що серед країн Східного партнерства наша держава демонструє лідерство.

Співрозмовники обговорили першочергові заходи двостороннього політичного діалогу. Було відзначено спільну налаштованість провести чергове засідання Ради Президентів України та Литовської Республіки наприкінці цього року в Києві.

Також Володимир Зеленський і Гітанас Науседа обмінялися думками щодо розвитку ситуації в Білорусі. Глава Української держави звернув увагу на спільність підходів України та Європейського Союзу в питаннях оцінки білоруської внутрішньополітичної кризи.

Залучення внутрішніх ресурсів, розвиток власного ринку та продовження співпраці з міжнародними партнерами — це основні напрямки фінансової стратегії Уряду. Про це зазначив Прем’єр-міністр під час виступу на 2-му «Форумі МСП. Перезавантаження 2020», що проходив у Києві 4 вересня за участі представників бізнесу.

«Зараз ми формуємо реалістичний бюджет на наступний рік. Зростання ВВП плануємо в наступному році 4,7%. Плановий показник дефіциту поки ставимо в районі 6%. Але залучення зовнішніх коштів хочемо з року в рік зменшувати та розвивати внутрішній фінансовий ринок. Тому зараз наша фінансова стратегія — залучення внутрішніх ресурсів, розвиток власного фондового ринку та продовження співпраці з міжнародними партнерами», — підкреслив Денис Шмигаль.

Глава Уряду відзначив, що попри проблеми, пов’язані з пандемією та світовою економічною кризою, наразі для України та українського бізнесу відкрита низка можливостей.

«Це — від виробництва вакцини нашими фармкомпаніями до початку глибокої переробки сільгосппродукції і виробництва продукції харчування. Прорив в ІТ-технологіях — це теж наш потенціал, тому що ми маємо дуже хороший науковий і освітній базис. Ми сьогодні маємо виховувати молодих людей, які можуть працювати у сфері ІТ та розвитку нових технологій — за цим також майбутнє», — зазначив Прем’єр-міністр.

Під час свого виступу Денис Шмигаль також розповів про напрямки підтримки державою малого та середнього бізнесу.

«За час роботи нашого Уряду облікова ставка НБУ знизилася з 11% до 6%. Сьогодні вже є іпотека під 10%. Наша мета — це кредитування в гривні в середньому під 7%. Цього тижня Верховна Рада ухвалила урядовий закон про державні гарантії. Перші 5 млрд грн виділені. Це будуть державні гарантії під кредити малого та середнього бізнесу і під державні підприємства, які можуть забезпечити нам розвиток експорту», — зауважив очільник Уряду.

Серед інструментів підтримки бізнесу Денис Шмигаль також назвав проект «Дія.Сіті». За  його словами, він визнаний експертами одним із найкращих бізнес-проектів у сфері ІТ та діджиталізації державних послуг.

«Дія.Сіті» —  це один із видів спеціальних режимів для бізнесу. Щоб стати лідером у регіоні, нам потрібно зробити ривок на два кроки вперед, користуючись можливостями кризи. «Дія.Сіті» є одним з таких кроків, який дасть нам нові проривні ідеї та можливості для бізнесу», — наголосив Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр додав, що ціна і доступність кредитних ресурсів для бізнесу — це два параметри, над якими Уряд працює спільно з НБУ і банківською системою.

«Переконаний, що вже до кінця року ми представимо результат цієї роботи, і бізнес побачить реальні зміни в кредитних ставках і в доступності фінансових ресурсів в банківській системі України», — резюмував Денис Шмигаль.

Цифровізація максимально спростить життя бізнесу. Мета української влади – зробити так, щоб підприємці могли реєструвати бізнес і надавати послуги онлайн і навіть одним кліком сплачувати податки. Центри «Дія.Бізнес» покликані об'єднати підприємців, збільшити відсоток відкриття нових компаній у регіонах і зменшити кількість випадків закриття бізнесу.

Щоб побачити, як це працює, Президент України Володимир Зеленський під час робочої поїздки до Харківської області ознайомився з діяльністю першого в Україні Центру підтримки підприємців разом із консалтинговою зоною «Дія.Бізнес».

Віце-прем’єр-міністр – міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров зазначив, що «Дія.Бізнес» – це масштабний національний проект із розвитку підприємництва, що має дві складові: онлайн-платформу для підприємців «Дія.Бізнес» і мережу центрів підтримки підприємців офлайн.

Він зауважив, що проект «Дія.Бізнес» має поліпшити комунікацію між владою та бізнесом.

«Ми віримо, що наша команда зможе за роки при владі зробити найкращі умови для розвитку бізнесу», – сказав Михайло Федоров.

Віце-прем'єр-міністр зазначив, що вже 100 тисяч осіб скористалися послугами відкриття бізнесу за допомогою порталу «Дія».

«Буде можливість зареєструвати ТОВ онлайн. І це буде найшвидша послуга у світі», – наголосив Михайло Федоров.

Він повідомив, що центри «Дія. Бізнес» будуть створені у 50 містах України. Зокрема, їх відкриватимуть на базі центрів надання адміністративних послуг.

Президент зазначив, що їх треба створювати не лише в обласних центрах, а й у невеликих містах, зокрема в центрах об’єднаних територіальних громад.

«Мені здається, ми маємо йти з Києва й у великі міста, і в невеличкі. Ми повинні допомагати бізнесу там, де це потрібно. А це означає, що держава має бути опорою по всій Україні», – зауважив Президент.

Володимир Зеленський зазначив, що офіс створено в найсучаснішому форматі. Він поспілкувався з підприємцями, які отримують консультації.

Михайло Федоров додав, що в деяких навчальних закладах буде запроваджено предмет «Підприємництво» як пілотний проект.

Довідка. Перший Центр «Дія.Бізнес» відкрився у Харкові 1 липня 2020 року. За два місяці роботи його відвідало 1500 осіб. У pop-up-локації кожен підприємець може протестувати свій продукт. Це допомагає зібрати відгуки про товар і допрацювати його перед виходом на ринок. Послуга тестування є безкоштовною один день, далі – платною.

У консалтинг-зоні підприємці можуть отримати безкоштовну консультацію з необхідного питання, а саме: систематизація бізнес-процесів, фінансовий менеджмент, HR, маркетинг, продажі, юридична підтримка, гранти, кібербезпека.

Кожен підприємець проходить первинну консультацію. Вони обов’язкові для тих, хто звертається вперше. Всі консультанти мають більше трьох років досвіду у тому напрямку, з якого вони консультують, і досвід роботи з малим і середнім бізнесом.

У Центрі проводяться конференції та освітні заходи. За два місяці роботи відбулося понад 50 освітніх подій, які відвідало близько 460 осіб.

У конференц-залах відбуваються навчальні події, конференції та форуми. Зали вміщують 65 та 25 осіб. Також зали здаються в оренду приватним компаніям, підприємцям, зацікавленим особам для проведення подій. Для організацій підтримки оренда приміщень безкоштовна.

Аудиторія для навчання призначена для системної підготовки підприємців, студентів і дітей.

За словами Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, батьки повинні мати вибір: віддавати дітей з інвалідністю в школу з інклюзивним навчанням або в спеціалізовані навчальні заклади.

Про це Прем’єр-міністр зазначив під час чергового засідання Кабінету Міністрів України 2 вересня. За його підсумками Уряд вдосконалив порядок зарахування дітей до закладів інституційного догляду і виховання дітей.

«Це буде зроблено для того, щоб зберегти ті заклади, вихованці яких не можуть отримувати освіту у звичайних школах навіть за умов запровадження інклюзії в середній освіті», — зауважив очільник Уряду.

Денис Шмигаль додав, що Уряд бачить необхідність збереження таких спеціалізованих навчальних закладів: «Вони дадуть змогу батькам вирішувати, чи віддавати дітей з інвалідністю в школу, де є можливість навчатися інклюзивно, чи у спеціалізовані навчальні заклади, де навчання відбувається спеціально для таких дітей з можливістю їх проживання там».

Міністр соціальної політики Марина Лазебна підкреслила, що в Уряду немає мети одномоментно закрити інтернати, натомість пропонується змінити систему направлення дітей в ці заклади.

«Цим рішенням ми пропонуємо відтермінувати нові правила зарахування дітей в інтернатні заклади на чотири місяці, тобто на період першого семестру. Відтак зараховувати дитину на цілодобове перебування до закладів будуть, як і зараз, за наказом керівника відповідного закладу. Також ми спрощуємо порядок зарахування окремих категорій дітей до спеціальних шкіл без розгляду цього питання на комісіях з питань захисту прав дітей», — зазначила Марина Лазебна.

Крім того, Уряд затвердив проект постанови, яким визначається положення про будинок-інтернат для громадян похилого віку.

«Це початок системної роботи зі створення гідних умов для людей похилого віку у таких закладах: і в питанні медичного обслуговування, і в питанні дозвілля, і в питанні побуту», — наголосив Денис Шмигаль.