Топ новини

Президент України Володимир Зеленський здійснив першу робочу поїздку на Луганщину, де оглянув позиції військових у Станиці Луганській і Щасті. Глава держави поспілкувався з бійцями щодо побутових умов, якості харчування, забезпечення технікою, житлом і соціальним пакетом, укомплектування підрозділів.

У Станиці Луганській Президент побував на передовій, зокрема в посту спостереження та бліндажах. Найближча позиція супротивника – за 400 метрів.

Оглянувши побутові умови, у яких перебувають захисники, Володимир Зеленський відзначив необхідність покращення забезпечення.

«Умови для військових, які захищають Україну, повинні бути нормальними», – сказав Глава держави.

Крім того, Президент заслухав доповідь командувача операції Об’єднаних сил генерал-лейтенанта Олександра Сирського про ситуацію в районі проведення ООС. У нараді взяв участь начальник Генерального штабу – Головнокомандувач ЗСУ генерал-лейтенант Руслан Хомчак.

Дуже важливо тримати з людьми реальний зворотний зв'язок, щоб розуміти, які проблеми їх хвилюють. Для нашої великої країни такі інструменти як контактний центр мають величезне значення. Про це Прем’єр-міністр Володимир Гройсман сказав під час відвідання Урядового контактного центру, який відзначає 10-річчя з дня створення.

«Працівники Центру отримують сотні тисяч звернень, тому важливо, щоб на кожне звернення була адекватна реакція. Ми виділяємо кошти на підтримку та розвиток Центру, але ніяке сучасне устаткування не допоможе без людського ставлення до проблем інших», - сказав Глава Уряду.

Українці можуть цілодобово звертатися на урядову «гарячу лінію» із запитаннями щодо соціального та пенсійного забезпечення, медицини, освіти, надання субсидій та за багатьма іншими напрямками.

За 10 років в Урядовому контактному центрі опрацювали 9,5 млн звернень від українців, з яких 4,4 млн лише за 3 роки спільної роботи з Урядом Володимира Гройсмана.

Особливо важливо, що у Центрі не лише прийняли ці звернення, але й на 5 млн з них надали консультації та роз’яснення.

«Ваша робота є надскладною. Але вміти заспокоїти людину, зрозуміти та прийняти її проблеми – це дар. Дякую вам від усього Уряду за щоденну невтомну працю та високий професіоналізм. Вірю, що і наступні 10 років роботи Урядового контактного центру будуть успішними», - додав Глава Уряду.

Довідково

Урядова «гаряча лінія» – механізм для взаємодії Уряду з громадянами, що дозволяє оперативно вирішувати проблемні питання, які порушуються у зверненнях громадян, а також удосконалювати роботу органів виконавчої влади з урахуванням громадської думки.

Телефонний номер «Урядового контактного центру» 15-45, веб-сайт www.ukc.gov.ua. Урядова «гаряча лінія» 1545 працює цілодобово.

На базі урядової «гарячої лінії» діють окремі лінії з актуальних питань урядової політики:

- «гаряча лінія» для підприємців 0 800 503 045;

- інформування та консультування щодо питань, пов’язаних із впровадженням реформи охорони здоров’я;

- з питань надання субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг;

- щодо звернень з проблемних питань, що стосуються жителів Донецької та Луганської областей, а також АР Крим.

Україна повинна змінюватися інноваційно, адже в іншому разі у неї немає шансів. Про це Президент України Володимир Зеленський заявив на іForum – 2019 у Києві. Глава держави виступив із презентацією «Гарант інновацій: створюємо майбутнє разом».

«Нещодавно Великобританія тиждень прожила без вугілля. Британці показують, що весь світ відходить від вугілля. У них «Роттердам мінус», а у нас – «Роттердам плюс». Це два абсолютно різних світогляди. Ми з вами не можемо все змінити. Але ми повинні інноваційно змінюватися, бо інакше у нашої країни немає шансів», – сказав Володимир Зеленський.

Глава держави також зазначив, що відставання у тій чи іншій галузі має підштовхувати нас до втілення проривних ідей, оминаючи «ями вчорашнього дня». Свого часу так вчинила Африка, перескочивши етап дротового телефонного зв’язку і впровадивши одразу мобільний. 

«У нас багато проблем, але відсутність електромереж підштовхує уряд у бік відновлюваної енергетики, відсутність банківської інфраструктури – до цифрового банкінгу, відсутність транспортної логістики – до дронів», – наголосив Володимир Зеленський.

За словами Президента, Україні потрібно зосередитися на конкретних напрямах.

«Якщо ми хочемо низьких тарифів і енергоефективності – нам потрібно дивитися в бік інновацій, відновлюваної енергетики. Ми хочемо чистий і доступний транспорт? Нам доведеться будувати не тільки дороги, але й інфраструктуру для електромобілів і безпілотників. Ми хочемо майбутнього для наших дітей – нам потрібно буде докорінно змінювати освіту», – додав Глава держави.

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман зустрівся з представниками місії Міжнародного валютного фонду. 

Сьогодні, 21 травня, місія розпочала роботу в Україні. Така співпраця важлива для обох сторін, передусім з огляду на виконання програми реформ, підтримку фінансової стабільності держави та продовження діалогу з іншими партнерами та інвесторами України. 
Участь у зустрічі також взяла Міністр фінансів України Оксана Маркарова.

Голова Верховної Ради України А.В.Парубій під час зустрічі із Заступником Генерального секретаря НАТО з політичних питань та політики безпеки Послом Алехандро Альваргонсалесом обговорили питання подальшої співпраці України з НАТО.

А.Парубій подякував Заступнику Генерального секретаря НАТО за підтримку України з боку Альянсу. «У часи найважчих випробувань ми завжди отримуємо підтримку, - сказав він. - І будь-яка агресія з боку Росії завжди отримає дуже чітку реакцію від НАТО».

Голова Парламенту підкреслив, що така позиція дуже високо оцінюється з боку українського суспільства, і повідомив про останні результати опитувань, які дали найвищу ступінь підтримки НАТО серед українців. «Ця динаміка постійно зростає завдяки щирій, відповідальній і партнерській позиції», - наголосив він.

Голова Верховної Ради зазначив, що Україна робить усе можливе, щоб стандарти українського сектору безпеки максимально швидко були приведені у відповідність до стандартів НАТО. «І не тільки сектор безпеки, але й був би дотриманий весь вимір європейського, євроатлантичного стандарту, у тому числі і виборів», - сказав А.Парубій і нагадав, що попри усі намагання Росії дискредитувати вибори, вони пройшли у відповідності до найвищих стандартів демократії.

Цивілізовану передачу влади А.Парубій вважає демократичним проявом на шляху до євроатлантичних стандартів. «Переконаний, що наша співпраця буде продовжуватись, ставати тіснішою, і одного дня Україна стане членом НАТО, - наголосив Голова Парламенту, - як це визначено Українською Конституцією».

«Україна кожною дією демонструє, що вона не Росія, і знаходиться на іншому цивілізаційному полюсі. Ми визначили інтеграцію до НАТО як пріоритетне завдання, і народ підтримав цю позицію, - зазначив А.Парубій і додав: - Незалежно від складу наступного парламенту, цей шлях буде продовжено. Це одне із стратегічних і важливих питань».

Своєю чергою, А. Альваргонсалес, подякував за спільну роботу за останні кілька років і відданість євроінтеграції, та висловив сподівання на «вікно можливостей щодо співпраці у сфері сектору безпеки». «У вас складний перехідний період, але наголошую, що ви на правильному шляху», - додав він і запевнив у подальшій підтримці реформ та наданні допомоги.

Президент України Володимир Зеленський зустрівся з представниками Світового конгресу українців (СКУ).

Глава держави подякував Конгресу та українцям всього світу за їх діяльність.

«Я вдячний вам за те, що ви захищаєте Україну – де б ви не були. Захищаєте територіальну цілісність і суверенітет нашої країни», – сказав Володимир Зеленський.

Зі свого боку, президент СКУ Павло Ґрод привітав Володимира Зеленського з обранням і вступом на посаду. Він також подякував Главі держави за можливість зустрітися вже у перші дні його роботи, незважаючи на напружений графік. «Я знаю, що це є непростий період для вас. Дякую, що ви знайшли час зустрітися з представниками світового українства. Це для нас дуже важливо», - сказав він.

«І для нашої громади буде дуже важливо почути, що була ця зустріч, що ми можемо сказати те, що ви проголосили у своїй промові: ми є один народ у 65 мільйонів і ми є українці, де б ми не жили», – зазначив Павло Ґрод.

«Я дякую, що ви закликаєте українців, щоб вони поверталися й працювали над розбудовою України. І ми хочемо разом, спільно з вами це здійснювати», - також сказав президент СКУ.

Президент України Володимир Зеленський провів зустріч із Віце-президентом Європейської комісії з питань Енергетичного союзу Марошем Шефчовічем.

Співрозмовники обговорили широке коло питань співпраці між Україною та Європейським Союзом, а також протидію агресії Кремля на Донбасі, перспективи деокупації Криму, проведення чергового раунду тристоронніх переговорів у форматі Україна – ЄС – Росія з підготовки до укладення газового контракту.

«Як Президент України розраховую на подальшу підтримку Єврокомісії у рамках переговорного процесу між Україною, ЄC та РФ з метою укладення контракту на транзит російського природного газу газогонами України після 2019 року. Ми також будемо вдячні за солідарну позицію ЄC у питанні протидії реалізації будівництва газопроводу «Північний потік-2», – підкреслив Володимир Зеленський.

Глава держави заявив, що хотів би бачити Україну справжньою, а головне – цінною та рівноправною країною серед інших країн Європейського Союзу.

Він підкреслив, що нині перед нашою державою стоїть кілька викликів, першим з яких є закінчення війни на Донбасі.

Володимир Зеленський наголосив на важливості посилення санкцій проти країни-агресора – Росії.

«Посилення санкцій щодо Російської Федерації через агресію – це наша справді велика надія. Я сподіваюся, що санкційний тиск з боку ЄС продовжуватиметься. Для нас це дуже важливо – не на словах. Це життєво важливо для України та тих людей, яких ми втрачаємо на Донбасі», – наголосив Глава держави.

Президент підкреслив, що Україна сподівається на продовження співпраці з Євросоюзом. Він зауважив, що для цього українська сторона готова проводити додаткові зустрічі. «Щоб Європейський Союз знав і не сумнівався, що Україна готова йти правильними, чесними кроками до ЄС», – додав Володимир Зеленський.

Зі свого боку Віце-президент Європейської комісії з питань Енергетичного союзу привітав Володимира Зеленського з перемогою на президентських виборах і вступом на посаду.

Він також зазначив, що ЄС високо цінує продовження європейської політики України. Крім цього, Марош Шефчовіч побажав Президенту України успіхів у роботі.

Україна постійно підтримує контакт з європейськими колегами, щоб координувати зусилля у енергетичній сфері. Спільними зусиллями вже вдалося реалізувати низку важливих проектів.

Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час зустрічі з Віце-президентом Європейської Комісії з питань енергетичного союзу Марошем Шефчовичем.

«Зараз одне з ключових питань – функціонування української ГТС, яка є надійним постачальником газу до країн ЄС. Зараз розглядаємо подальші кроки для приведення української газотранспортної системи у відповідність до стандартів ЄС. Вже ухвалені рішення, які дають можливість до 1 січня 2020 року підготувати українську ГТС до сертифікації відповідно до європейського законодавства», – сказав Глава Уряду.

Сторони обговорили пріоритетні напрями співробітництва України та ЄС у сфері енергетики.

Під час бесіди йшлося про практичні питання співробітництва України та Європейського Союзу в енергетичній сфері, зокрема щодо забезпечення українських та європейських споживачів природним газом.

Марош Шефчович запевнив, що ЄС підтримує зусилля України у реформуванні енергетичного сектору. Він наголосив, що задоволений співпрацею з українським Урядом, адже така взаємодія має конкретні результати.

20 травня 2019 року Голова Верховної Ради України Андрій Парубій провів зустріч з делегацією Сполучених Штатів Америки на чолі з міністром енергетики Ріком Перрі. У складі делегації також у зустрічі взяли участь сенатор Рон Джонсон, спеціальний представник Державного департаменту США з питань України Курт Волкер. 

Вітаючи високу делегацію США у Верховній Раді, Андрій Парубій подякував Сполученим штатам за послідовну підтримку України.

"Україна високо цінує Стратегічне партнерство зі Сполученими Штатами Америки, незмінну позицію Адміністрації та Конгресу США на підтримку України, її суверенітету та територіальної цілісності",- зазначив Голова Верховної Ради України.

Андрій Парубій висловив подяку делегації США, у тому числі за санкції проти країни-агресора - Російської Федерації - щодо будівництва газогону Nord Stream 2.

Рік Перрі запевнив, що підтримка України з боку Сполучених Штатів Америки залишатиметься незмінною.

20 травня у Києві, під час урочистого засідання Верховної Ради, новообраний Президент України Володимир Зеленський склав присягу як Глава держави. Клятву він проголосив, поклавши руку на Конституцію України та Пересопницьке Євангеліє.

«Я, Володимир Зеленський, волею народу обраний Президентом України, заступаючи на цей високий пост, урочисто присягаю на вірність Україні. Зобов'язуюсь усіма своїми справами боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу, обстоювати права і свободи громадян, додержуватися Конституції України і законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників, підносити авторитет України у світі», – сказав новообраний Президент.

Президентське посвідчення йому вручила Голова Центральної виборчої комісії Тетяна Сліпачук. Також він отримав символи президентської влади – штандарт, знак, гербову печатку та булаву.

До парламенту Володимир Зеленський вирушив пішки з Маріїнського парку, де поспілкувався з прихильниками.

На церемонії інавгурації були присутні колишні президенти України – Леонід Кравчук, Леонід Кучма, Віктор Ющенко, Петро Порошенко, екс-голови Верховної Ради, представники органів державної влади, міський голова Києва Віталій Кличко, представники церков та іноземні гості. Зокрема, Президент Грузії Саломе Зурабішвілі, Президент Естонії Керсті Кальюлайд, Президент Латвії Раймондс Вейоніс, Президент Литви Даля Грибаускайте та Президент Угорщини Янош Адер, а також представники США, Канади, Франції, Польщі, Туреччини, Молдови, Азербайджану, Білорусі, Румунії, Словаччини, Болгарії.

Також церемонію відвідали представники НАТО та Європейського Союзу.

З ложі для почесних гостей за інавгурацією спостерігали батьки Володимира Зеленського – Римма Володимирівна та Олександр Семенович і його дружина Олена.

ослідовне зростання середньої заробітної плати в середньому до 620 доларів до 2021 року стане однією з причин, яка дозволить українцям не шукати кращої долі по світу, а залишатися в Україні і працювати на благо своєї Батьківщини. Про це в ефірі телеканалу «Україна» сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

Він нагадав, що три роки тому мінімальна зарплата в Україні становила 50 доларів, а зараз – завдяки економічним реформам Уряду – вона зросла до 150 доларів. Середня зарплата зросла вдвічі, і зараз можна знайти роботу із зарплатнею в 10 тис. грн і більше. А якщо продовжувати реформи і виконувати поставлені глобальні завдання, кожен українець буде ще думати, чи варто полишати країну. «Процес ухвалення рішення (щодо переїзду) буде вже конкурентним», – сказав Володимир Гройсман.

Довідково

Цього тижня, під час підписання нової тристоронньої Генеральної угоди між Урядом, профспілками та роботодавцями, Володимир Гройсман заявив, що Кабінет Міністрів має чіткий орієнтир щодо того, якою має бути середня зарплата в Україні на 2021 рік – у доларовому еквіваленті це 620 дол.

У вівторок, 14 травня 2019 року, одразу після розгляду Комітетом з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України зареєстрованих постанов про скасування голосування за Закон про мову Голова Верховної Ради Андрій Парубій підписав Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» і невідкладно передав йогона підпис чинному Президенту України Петру Олексійовичу Порошенку. «Всі постанови відхилені, і це відкриває нам шлях до підписання цього Закону, - проголосив він. - Сьогодні історичний день. Переконаний, щоПрезидент України оперативно підпише його, і ще до кінця тижня текст Закону буде оприлюднено у Газеті «Голос України» та набуде чинності»..

«Закон про функціонування української мови, як державної підписано! – зазначив А.Парубій. - Ще з моменту реєстрації Законопроекту про функціонування української мови як державної ми спостерігали, наче всі сили пекла зібралися і робили все можливе, щоб цього не відбулося. Але вони зіткнулися звеликою волею українського народу. І вони побачили професійну і злагоджену роботу усієї команди, яка працювала у Верховній Раді України».

Голова Верховної Ради подякував усім авторам - всім, хто був долучений до написання цього закону - за титанічно проведену роботу. «Це була системна робота української команди, яка показала якісний і вагомий результат», - сказав він і окремо подякував громадським активістам за те, що були поруч, коли ухвалювався цей закон.

Водночас, Голова Українського Парламенту попередив тих, хто думають, що політична кон’юнктура змінилася, і погрожують судами: «Як тільки Ви задумаєте ревізіючи то закону про державну мову, чи декомунізацію, чи питання церкви – ви уповні відчуєте всю могутню волю і гнів українського народу! І я це говорю Вам не як Голова Верховної Ради, а як громадянин України Парубій Андрій».

«Ми не допустимо жодної ревізії всіх тих надбань, які зробив Український Парламент восьмого скликання», - наголосив він.

Президент України Петро Порошенко взяв участь в урочистій церемонії закриття ХІХ Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика та нагородження переможців. «Мова наша українська була, є і буде. Вона безсмертна, як безсмертна душа нашого народу», - наголосив Глава держави.

«Сьогодні Україну вже неможливо уявити без цієї церемонії, учасниками якої ми всі з вами є. Без того, щоб щороку сотні тисяч школярів і студентів, у тому числі далеко за межами України, брали участь у цій події, яка носить ім’я видатної людини, мецената, українця з великої літери Петра Яцика. Який, якщо так можна сказати, інвестував у найдорожче – в українську науку, в українську культуру, в розвиток рідної мови», - сказав Президент.

Глава держави нагадав, що конкурс проводиться 19 років. «Це – життя цілого покоління. За цей час у ньому брали участь понад 15 мільйонів молодих українців, і не лише українців. Адже, наскільки мені відомо, і представники інших етносів змагалися у знанні української мови, і входили до числа лауреатів»,  - сказав Петро Порошенко та згадав свою нещодавню зустріч в Авдіївці з вчителькою української мови Марією Марченко, чиї учні неодноразово брали участь в конкурсі.

«Вітаю всіх вас, переможці. Ви є прикладом для однолітків у першу чергу, але й ширше – для всіх громадян України, щодо того, як треба володіти українською мовою. І не лише володіти – ви демонструєте, як її треба любити, шанувати і пізнавати. Українська мова – величезний скарб, який ми маємо передати нащадкам. Вона ніколи не буде мовою розбрату, і не даватиме для цього приводів. Українська – мова любові, миру та єднання», - наголосив Глава держави.

Президент згадав слова українського героя, дисидента, замордованого радянською системою, уродженця українського Донбасу Олекси Тихого: «Мова – одна з основних ознак нації. Мова – фундамент культури. Рідна мова – найдорожчий скарб народу. Рідна мова – підвалина інтелекту, рідна мова – основа патріотизму. Рідну мову повинна берегти, розвивати кожна людина. Умирає мова – умирає культура. Умирає культура – припиняється прогрес, і історію починають творити Нерони, Бісмарки, Муссоліні, Гітлери, Сталіни».

Президент висловив сподівання, що «за допомогою нового закону і тих результатів, яких вже добилися за останні роки, ми проходимо точку неповернення».

Сьогодні, 13 травня, відбулась щопонеділкова апаратна нарада під керівництвом голови обласної державної адміністрації Валерія Коровія. Значну увагу під час апаратної наради приділено обговоренню новацій законодавства у сфері ЖКГ. Відтак, в ході наради заслухано презентацію директора Департаменту житлово-комунального господарства, енергетики та інфраструктури облдержадміністрації Сергія Волкова про новації Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у 2019 році. Сергій Волков детально зупинився на основних змінах, які торкнуться кожного споживача.

У свою чергу, заступник голови облдержадміністрації Василь Броварник, коментуючи новації законодавства у сфері ЖКГ, зауважив, що згідно із новими законодавчими актами, мешканці будинку, тобто власники квартир, є співвласниками будинку і відповідають за все, що відбувається в будинку.

«Головна новація закону полягає в тому, що надання житлово-комунальних послуг здійснюватиметься тільки на договірних умовах. Визначитися з однією із трьох форм управління мешканці мають протягом року – до 1 травня 2020 року. Співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах, що оформлюється протоколом та підписується усіма співвласниками», – зазначив Василь Броварник.

Підсумовуючи почуте, голова обласної державної адміністрації Валерій Коровій зазначив, що мета вищезазначених законодавчих новацій – унормувати відносини між споживачами та надавачами послуг за європейським зразком.

«Ми маємо працювати за визначеними пріоритетами. Відтак, наш базовий меседж – система повинна бути прозора, проста і зрозуміла», – наголосив керівник регіону.

В ході наради також було обговорено низку важливих питань щодо стану справ області та розвитку регіону. Зокрема, йшлося про ситуацію в бюджетній сфері, агропромисловому виробництві, соціальній, культурній та освітній сферах, галузі охорони здоров’я області.

Департамент міжнародного співробітництва та регіонального розвитку облдержадміністрації повідомляє, що буде проведено регіональний конкурс «Краща торгова марка Поділля – 2019»

Президент України Петро Порошенко у Брюсселі під час Конференції високого рівня для лідерів країн Східного партнерства з нагоди 10-річчя ініціативи наголосив, що наша країна виступає за розширення співробітництва з Європейським Союзом.

«Ми вважаємо, що має бути запроваджений новий принцип «більше за більше». Якщо ти проводиш більше реформ, ти можеш розраховувати на краще співробітництво з Європейською комісією та Європейською радою та ЄС», - сказав Петро Порошенко.

«Я радий, що комісар Ган (Комісар з питань європейської політики сусідства та перемовин із розширення - ред.) підтримав принцип «чотирьох союзів», запропонований нами», - також наголосив він.

За словами Глави держави, йдеться про енергетичний, цифровий, шенгенський та митний союзи.

«Енергетичний союз - енергетична безпека європейського континенту. Цифровий союз - створення ефективної системи управління та захист прав людей. Шенгенський союз та Митний союз - для кращої економічної співпраці», - наголосив Петро Порошенко.

Реформа Державної фіскальної служби, перетворення її на сервісні, повністю перезавантажені органи – податкову та митницю – є однією із найбільш затребуваних та знакових змін для Уряду і для бізнесу в Україні. Про це під час засідання Уряду сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

Він зауважив, що за останні роки Уряду вдалося розв’язати деякі з проблем, які роками турбували підприємців. У числі революційних змін – автоматичне відшкодування ПДВ, установлення сканерів на митниці, спрощення касових операцій та використання електронного чека, суттєві дерегуляційні кроки. Подальші перетворення, за словами Глави Уряду, вкрай необхідні – попри весь опір, саботаж та блокування актуальних урядових рішень, в тому числі щодо кадрових призначень. У цьому контексті Глава Уряду звернувся до судових органів з проханням розблокувати процес призначення очільника митниці.

«Державні податкова та митна служби потребують тотального перезавантаження – попри весь існуючий опір, – сказав Володимир Гройсман. – Хотів би отримати якісний результат від податкової і митної служби. Це не мають бути служби, які кошмарять бізнес і стримують розвиток ділового середовища».

Під час засідання Уряду своє бачення реформи представив новопризначений Глава податкової служби Сергій Верланов. Ключовими акцентами визначені – ризикоорієнтованість роботи служби, всебічне сприяння платникам податків і збільшення електронних послуг, демілітаризація підрозділів податкової, конкурсний підхід до формування кадрового складу служби, цілісність баз даних і їх мобільність задля обміну інформацією з іншими службами – приміром, митницею.

Уряд має чіткий орієнтир щодо того, якою має бути середня зарплата в Україні на 2021 рік – у доларовому еквіваленті це 620 дол. Про це Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман сказав під час підписання нової тристоронньої Генеральної угоди із профспілками та роботодавцями.

«Одне з найважливіших завдань Уряду – зростання національної економіки. Ріст економіки дозволить дати нову якість життя людей через збільшення їхніх доходів. Наш Уряд вже створив механізми, які дали можливість збільшити мінімальну зарплату в 3 рази за останні 3 роки, середню – у 2 рази.

Уряд має чіткий орієнтир щодо середньої зарплати в Україні на 2021 рік. У доларовому еквіваленті це 620 дол. – абсолютно реальний показник, який допоможе збільшити мотивацію українців працювати на власну економіку», – зауважив Глава Уряду.

Окремо Володимир Гройсман наголосив на розвитку середнього класу в Україні.

«Для мене принципово, щоб в Україні був розвинений середній клас, до якого має належати український вчитель, лікар, робітник. У наступних роках будемо робити все, щоб виконати це завдання», – сказав Прем’єр-міністр.

Зазначимо, у новій Угоді Уряд робить акцент на просуванні вітчизняного виробника на внутрішньому та зовнішньому ринках.

Зокрема, визначено спільні зобов’язання щодо створення:

- конкурентоспроможних робочих місць;

- умов для легалізації зайнятості та оплати праці;

- удосконалення системи професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації, професійного навчання працівників.

Вперше в Угоді містяться окремі зобов’язання безпосередньо роботодавців, що стосуються забезпечення належного рівня охорони і умов праці, лікування та оздоровлення працівників.

Довідково

23 серпня 2016 року Уряд вперше уклав тристоронню Генеральну угоду із профспілками та роботодавцями, що була покликана розпочати нову історію взаємодії щодо соціально-економічної політики держави, розвитку національної економіки та створення належних умов для праці громадян.

Зміст проекту Генеральної угоди складається з чотирьох основних блоків:

- розвиток економіки і вітчизняного виробництва, зростання продуктивної зайнятості, збереження і створення робочих місць;

- оплата праці;

- гідні умови праці та соціальний захист працюючих;

- соціальний діалог.

Крім того, до проекту Угоди включено рекомендації для сторін на галузевому, територіальному, локальному рівнях.

У Брюсселі Президент України Петро Порошенко провів зустріч з Генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом.

Президент України подякував НАТО і Єнсу Столтенбергу особисто  за послідовну консолідовану підтримку суверенітету і територіальної цілісності України та практичну допомогу у зміцненні обороноздатності країни.

Петро Порошенко підкреслив незмінність законодавчо визначеного курсу євроатлантичної інтеграції України, який має потужну підтримку в українському суспільстві.

Глава держави висловив сподівання, що держави-члени Альянсу підтримають євроатлантичні прагнення України, яка готова вже сьогодні розпочати виконання Плану дій щодо членства в НАТО. Було наголошено на важливості наступного Саміту Альянсу в Лондоні для фіксації євроатлантичних амбіцій України.

Було відзначено важливість подальшого розвитку практичного співробітництва України з НАТО, передусім з метою посилення безпеки в акваторії Чорного та Азовського морів. Крім цього, підкреслено необхідність посилення тиску на Росію з метою звільнення полонених українських моряків. 

Було також обговорено питання підготовки запланованого на липень цього року візиту в Україну Північноатлантичної Ради НАТО.   

Єнс Столтенберг відзначив реформи, здійснені в Україні під керівництвом Президента Петра Порошенка, в тому числі реформи, що наблизили Україну до членства в НАТО.

Уряд України планує поступово монетизувати всі існуючі пільги – за прикладом монетизації комунальних субсидій. Про це в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна» сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

Він наголосив, що монетизація субсидій – це не експеримент, а фундаментальний проект, який важливо продовжувати.

«У минулому році ми зробили реєстр субсидіантів... Друге, що ми реалізували – з 1 січня почали монетизувати субсидію всім, хто її отримував вперше, – сказав Володимир Гройсман. – Це не можна завершувати. Далі у нас на черзі монетизувати всі пільги».

Глава Уряду також відзначив, що поганої статистики неплатежів – через монетизацію субсидій – немає. «Панікери намагаються це накручувати (тему неплатежів). Але це гроші людей, і не треба за людей вирішувати, куди ці гроші дівати. Споживач буде намагатися берегти ці кошти, заощаджувати, економити, щоб залишити частинку цих грошей собі», – додав Прем’єр-міністр.