Топ новини

У Брюсселі завершилося Сьоме засідання Ради асоціації Україна – Європейський Союз, яке відбулося під головуванням Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля та Верховного представника ЄС із закордонних справ та політики безпеки Жозепа Борреля.

Засідання Ради асоціації засвідчило важливість подальшого зміцнення економічної інтеграції України з Європейським Союзом на основі Угоди про асоціацію. Україна продовжить свою політику щодо наближення до європейських стандартів у всіх галузях у рамках виконання положень Угоди про асоціацію.

«Наш особливий інтерес стосується оновлення додатків до Угоди про асоціацію, передусім у частині торгівлі, цифровізації економіки, зеленого курсу, укладення «промислового безвізу», інтеграції в енергетичний ринок ЄС та взаємодії у сфері транспорту. Розраховуємо на відданість ЄС щодо реалізації цілей Угоди, найбільш амбітною з яких є поступова інтеграція України до ринків ЄС», – наголосив Денис Шмигаль за підсумками зустрічі.

Представники Європейського Союзу зі свого боку підтвердили готовність допомогти Україні отримати ранній доступ до вакцин та підтримати кампанію з вакцинації.

Як зауважив Денис Шмигаль, Євросоюз ще раз підтвердив свою непохитну підтримку та відданість незалежності, суверенітету та територіальній цілісності України, а також засудив дії Російської Федерації щодо порушення територіальної цілісності України. Також політика Європейського Союзу щодо невизнання анексії Криму залишається незмінною.

Під час зустрічі представники ЄС та України домовилися розпочати консультації щодо подальшого перегляду лібералізації торгівлі товарами. Сторони привітали запуск попередньої оціночної місії щодо готовності України до Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції («промисловий безвіз») та сподівається отримати її рекомендації якнайшвидше.

Сторони також наголосили на важливості подальшої роботи над інтеграцією енергетичної системи України до європейської, а також на важливості для України продовжувати реформу в енергетичному секторі.

Члени української делегації наголосили, що Україна продовжить імплементацію законодавчих ініціатив, які стосуються Європейського зеленого курсу. Крім того, будуть продовжені спільні проекти у сферах енергоефективності, трансформації вугільних регіонів та боротьби зі змінами клімату.

Прем'єр-міністр України у свою чергу зауважив, що співпраця між Україною та ЄС продовжиться у галузі наукових досліджень, освітніх проектів, міграційної політики, кібербезпеки, цифровізації та інших сферах.

«Ефективна імплементація Угоди про асоціацію залишатиметься ключовим пріоритетом реформаторських зусиль української влади та моїм особистим пріоритетом як Глави Уряду», – підкреслив Денис Шмигаль.

Верховна Рада готова до поглиблення українсько-британського міжпарламентського діалогу. Про це Голова українського Парламенту Дмитро Разумков повідомив під час онлайн-зустрічі зі Спікером Палати громад Парламенту Великої Британії сером Ліндсі Гойлом.

«Незважаючи на перепони, пов'язані з COVID-19, які є сьогодні, я хотів би звернутися до Вас із пропозицією активізувати українсько-британські міжпарламентські відносини», - зазначив Дмитро Разумков.

Голова Парламенту наголосив на важливості партнерських відносин між державами в усіх сферах і висловив сподівання, що «зрушення, які відбулися за останній рік, – це лише перший крок».

Дмитро Разумков також висловив сподівання на розуміння і допомогу британських партнерів у питанні щодо спрощення режиму поїздок українських громадян до Великої Британії.

Окрім того, Голова Верховної Ради відзначив злагоджену роботу груп дружби парламентів України та Великої Британії. «Багато аспектів міжнародної співпраці важливо обговорювати на міжпарламентському рівні», - додав він.

Дмитро Разумков наголосив, що Велика Британія - одна з найбільш послідовних країн у питанні підтримки територіальної цілісності України. «Деокупація Криму та окупованих територій Донецької і Луганської областей є серйозним викликом для України», -  зазначив Голова Парламенту.

Він підкреслив, що в тому числі завдяки позиції Великої Британії і санкційному тиску на РФ Україна продовжує протистояти російській агресії.

Голова Верховної Ради запросив Спікера Палати громад Великої Британії сера Ліндсі Гойла відвідати Україну. «Останній візит Спікера Палати громад до України відбувся 20 років тому. Думаю, цю тенденцію треба змінювати», - сказав Голова українського Парламенту.

Перше засідання української частини українсько-молдовської Робочої групи з реалізації проекту будівництва мосту в районі Ямполя (Вінницька область) та Косеуць (Сорокський район, Республіка Молдова). Про це повідомляє голова облдержадміністрації Сергій Борзов.

Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні» № 1116-ІХ, який Верховна Рада ухвалила 17 грудня 2020 року.

Цей документ сприятиме відновленню інвестиційної активності в Україні після кризового 2020 року.

Закон передбачає надання державної підтримки українським та іноземним інвесторам із загальною сумою інвестицій від 20 млн євро.

Зокрема, визначено можливість отримання податкових пільг, забезпечення інвестиційних проектів об'єктами суміжної інфраструктури, надання переважного права землекористування земельними ділянками державної або комунальної власності для реалізації інвестиційних проектів, закріплення гарантій інвестора через укладення прямого договору з урядом України. При цьому загальний обсяг державної підтримки не має перевищувати 30% від суми інвестицій у проект.

Згідно з документом, підтримка надаватиметься підприємствам, які працюють у переробній промисловості, транспортній галузі, освіті, науковій та науково-технічній галузях; охороні здоров'я, мистецтві, культурі, спорті, туризмі та курортно-рекреаційній сфері.

Також передбачено створення спеціальної урядової уповноваженої установи, що займатиметься супроводом інвестиційних проектів, допомогою інвесторам від початку проекту й протягом усього часу його тривалості.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль у межах робочого візиту до Брюсселя (Королівство Бельгія) 9 лютого провів зустріч із Генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом, під час якої обговорив подальші кроки України на шляху євроатлантичної інтеграції.

Денис Шмигаль наголосив, що мета України — членство в НАТО, й Уряд України готовий зробити все можливе для досягнення цієї мети.

«Ми впроваджуємо структурні реформи, активно модернізуємо сектор безпеки й оборони, посилюємо верховенство права і викорінюємо корупцію. Боротьба з корупцією та судова реформа є першочерговим пріоритетом», — підкреслив очільник Уряду.

Прем’єр-міністр зауважив, що Уряд має намір посилити роботу з відкритості та прозорості у сфері оборонної промисловості та буде заохочувати підприємства до співпраці з електронною системою  публічних закупівель «Prozorro».

За словами Глави Уряду, цього року також планується схвалення міжвідомчого механізму видачі українським підприємствам Декларації доброчесності (Declaration of Eligibility), що дозволить їм пропонувати та реалізовувати свої товари й послуги в межах Агенції НАТО з підтримки та постачання через Перелік постачальників оборонної продукції (Source File).

Прем’єр-міністр запевнив Генерального секретаря НАТО, що Президент, Уряд та Парламент України із залученням громадянського суспільства активно взаємодіють для реалізації євроатлантичного порядку денного.

Одним із результатів такої взаємодії, як відзначив Денис Шмигаль, стало ухвалення Законів України «Про оборонні закупівлі» та «Про розвідку», що надало суттєвого поштовху практичному співробітництву України з НАТО.

«Важливим та ефективним інструментом реалізації реформ є Річна національна програма, яка є дорожньою картою реалізації євроатлантичних прагнень України. Підготовка програми на 2021 рік перебуває на завершальній стадії. Документ, підготовлений із залучення понад 100 органів державної влади та схвалений на засіданні Уряду», — зауважив Прем’єр-міністр.

Як підкреслив Глава Уряду, визнання України у червні 2020 року Партнером із Розширеними Можливостями є важливим етапом реалізації євроінтеграційних прагнень України.

«Програма розширених можливостей має стати ефективним інструментом практичного зближення України з НАТО, переведення Збройних Сил на стандарти Альянсу, зміцнення східного флангу НАТО, покращення безпеки шляхом збільшення присутності НАТО у регіоні Чорного моря», — наголосив Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр подякував Єнсу Столтенбергу й експертам НАТО за врахування безпекових занепокоєнь України в аналітичному процесі з розроблення концепції реформування Північноатлантичного Альянсу та його майбутнього розвитку після 2030 року (NATO Reflection process 2030).

Денис Шмигаль також висловив вдячність НАТО за зацікавленість і підтримку ініціативи України із заснування «Кримської платформи» та запросив Єнса Столтенберга особисто взяти участь у проведені установчого саміту Платформи у серпні 2021 року.

Єнс Столтенберг у свою чергу підкреслив, що двері НАТО відчинені й Альянс повністю підтримує євроатлантичні прагнення України.

Фото з сайту https://www.nato.int

Під час п’ятої сесії Верховна Рада ІХ скликання має зосередити увагу на чотирьох основних питаннях: тарифній політиці, розвитку промисловості, реформі судоустрою і створенні належних умов для кожного громадянина.  

Про це сказав Голова Парламенту Дмитро Разумков під час урочистого відкриття сесії.

“Пандемія охопила всю Україну та весь світ. Ця хвороба б’є не лише по здоров’ю людей, а й по економіці, по стосунках між державами і по багатьох інших аспектах нашого звичного життя. Я впевнений, що і 2021 рік не буде простим для нас, але лише спільно, єднаючись навколо базових  і правильних речей, ми зможемо перемогти всі виклики”, - зауважив Голова Верховної Ради. 

За його словами, народні депутати упродовж 5-ї сесії мають сконцентрувати свою увагу на врегулюванні так званої тарифної кризи. “На жаль, ця проблема охопила всю державу. І саме наша спільна, ефективна робота як українського Парламенту, так і інших інституцій, дозволила стабілізувати ситуацію. Ми не вирішили цю проблему, тому повинні зробити все те, що буде залежати від нас, щоб захистити найменш захищені верстви населення”, - зазначив Дмитро Разумков.

Ще одним важливим аспектом Голова Парламенту вважає питання, пов’язані з розвитком промисловості, адже вона дасть змогу залучити додаткові внутрішні та зовнішні інвестиції. Це збільшить кількість робочих місць та надходження податків. Це, своєю чергою, дасть більше можливостей для захисту найбільш незахищеного населення.

Крім того, упродовж 5-ї сесії народні депутати мають докласти зусиль для забезпечення єдиного доступу до судів для всіх громадян України. “Незалежно від того, депутат ти, міністр чи просто громадянин в маленькому місті або селі нашої держави, - ми повинні сформувати єдині правила і підходи до відстоювання своєї правоти в судах”, - відзначив Дмитро Разумков.

Також Голова Верховної Ради закликав присутніх зосередитися на створенні належних умов життя для громадян нашої держави. “Тут немає конкретного комітету або народного депутата, від якого це буде залежати. Це можливо лише завдяки спільній роботі, тому що у кожного комітету, народного депутата є ініціативи, які можуть допомогти людям”, - підкреслив він та додав, що ще одним важливим нововведенням є процедура “пріоритету та консенсусу”.

“Ми її з вами винайшли та запустили  під час появи коронавірусу на теренах нашої держави. Всі тоді розуміли, що саме завдяки швидким та ефективним діям ми зможемо зробити так, щоб допомогти державі та допомогти людям. Саме тоді об'єдналися всі депутатські фракції та групи і фактично цілодобово розробляли необхідні закони”, - повідомив Дмитро Разумков та додав, що саме завдяки цій процедурі був створений ковідний фонд і надано ефективний для Уряду механізм для надання компенсації у зв’язку зі збільшенням тарифів для громадян.

“Я хотів би нагадати і собі, і вам -  народний депутат України представляє інтереси не лише тих виборців, які за нього проголосували, він представляє інтереси всього народу України. І лише об’єднавшись, ми зможемо вкотре довести, що Верховна Рада спроможна, як завжди, долати виклики та проблеми, які виникають в суспільстві, і бути тією базовою силою, яка завжди стоїть на боці нашого народу”, - резюмував Дмитро Разумков.

Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з головою правління, головним виконавчим директором фармацевтичної корпорації Pfizer Альбертом Бурлою.

Глава держави поінформував про поточну епідемічну ситуацію в Україні та плани влади щодо розгортання вакцинації проти COVID-19.

«Забезпечення вакцинації населення України безпечною сертифікованою вакциною є одним з наших пріоритетних завдань», – наголосив Володимир Зеленський.

Співрозмовники обговорили питання, пов’язані з укладенням контракту на постачання в Україну вакцини Pfizer/BioNTech у найкоротші терміни.

«Дякуємо, що зробили все можливе, щоб пришвидшити постачання вакцини Pfizer до України. Ми готові створити всі необхідні умови для використання вакцини. COVID-19 все ще залишається головним викликом для світу. Ми високо цінуємо, що фармацевтичні компанії борються за нас на передовій», – сказав Президент України.

Голова правління Pfizer пообіцяв зробити все можливе, щоб Україна отримала перші партії вакцини за контрактом якнайшвидше.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль 5 лютого провів відеоконференцію з представниками Федерального міністерства економіки та енергетики Німеччини.

У зустрічі взяли участь Статс-секретар Федерального міністерства економіки та енергетики ФРН Андреас Файхт, Надзвичайний і Повноважний Посол ФРН в Україні Анка Фельдгузен, Спеціальний уповноважений Федерального уряду Німеччини з питань трансформації вугільних регіонів України Станіслав Тілліх, Міністр розвитку громад та територій України Олексій Чернишов, в. о. Міністра енергетики України Юрій Вітренко, представники Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) та інші поважні особи.

Прем’єр-міністр наголосив, що досвід Німеччини з успішного закриття шахт та трансформації вугільних регіонів є особливо важливим для України та привітав започаткування у серпні минулого року нового енергетичного партнерства.

«Ми готові до викликів, які стоять перед Україною в контексті зеленого переходу, декарбонізації економіки та необхідності реформування вугільного сектору та трансформації вугледобувних регіонів», — підкреслив Денис Шмигаль.

Глава Уряду повідомив німецьких партнерів, що поступова відмова від використання вугілля передбачають створення Концепції та Державної програми трансформації вугільних регіонів. За словами Прем’єр-міністра, наразі розробляється така програма на період до 2030 року.

Як зауважив Денис Шмигаль, на сьогодні в Україні є 61 вугільний регіон. Це мономіста, які прив’язані до єдиного підприємства, вугільної шахти або станції.

«Усі ці регіони мають стару інфраструктуру 60-80 років минулого століття. Виснаження, закриття шахт і поступове стратегічне закриття вугільної промисловості загалом у майбутньому створюватиме соціальну напругу.  Треба робити низку стратегічних кроків, щоб соціально забезпечити людей у цих регіонах», — підкреслив очільник Уряду.

Прем’єр-міністр відзначив, що в цьому контексті для України вкрай важливий досвід та підтримка Німеччини та Європейського Союзу. У зв’язку з цим Денис Шмигаль привітав створення Секретаріату партнерства та наголосив, що Уряд України готовий співпрацювати з Проектним офісом з трансформації вугільних регіонів за підтримки GIZ для розробки та імплементації пілотних проектів.

«Ми підготували дві шахти — у Донецькій та Львівській області, які запропонували взяти для реалізації спільних пілотних проектів. Вони мають продемонструвати результати трансформації, щоб ми могли їх поширити на інші вугільні регіони», — зауважив Глава Уряду.

Прем’єр-міністр підкреслив, що Україна обрала собі за стратегію «Європейський зелений курс»: «Ми маємо всі необідні державні програми, а також Національний план скорочення викидів від великих спалювальних установок».

Крім того, Україна, за словами Дениса Шмигаля, також має почати спільний проект трансформації вугільних регіонів зі Світовим банком.

«Трансформацію вугільних регіонів важливо супроводжувати створенням нових економічних стимулів, щоб на базі підприємств вугільної галузі з’явилися нові конкурентоспроможні кластери, нові інноваційно-технологічні галузі. Адже обрані регіони мають відповідну інфраструктуру: транспортні шляхи, підстанції, і електромережі», — зазначив Прем’єр-міністр.

Спеціальний уповноважений Федерального уряду Німеччини з питань трансформації вугільних регіонів України Станіслав Тілліх відзначив, що Німеччина готова в межах енергетичного партнерства з Україною супроводжувати процес трансформації вугільних регіонів.

Зі свого боку Статс-секретар Федерального міністерства економіки та енергетики ФРН Андреас Файхт під час зустрічі додав, що Німеччина прагне також поглибити партнерство з Україною у сфері водневої енергетики.

Під час п’ятої сесії Верховна Рада ІХ скликання має зосередити увагу на чотирьох основних питаннях: тарифній політиці, розвитку промисловості, реформі судоустрою і створенні належних умов для кожного громадянина.  

Про це сказав Голова Парламенту Дмитро Разумков під час урочистого відкриття сесії.

“Пандемія охопила всю Україну та весь світ. Ця хвороба б’є не лише по здоров’ю людей, а й по економіці, по стосунках між державами і по багатьох інших аспектах нашого звичного життя. Я впевнений, що і 2021 рік не буде простим для нас, але лише спільно, єднаючись навколо базових  і правильних речей, ми зможемо перемогти всі виклики”, - зауважив Голова Верховної Ради. 

За його словами, народні депутати упродовж 5-ї сесії мають сконцентрувати свою увагу на врегулюванні так званої тарифної кризи. “На жаль, ця проблема охопила всю державу. І саме наша спільна, ефективна робота як українського Парламенту, так і інших інституцій, дозволила стабілізувати ситуацію. Ми не вирішили цю проблему, тому повинні зробити все те, що буде залежати від нас, щоб захистити найменш захищені верстви населення”, - зазначив Дмитро Разумков.

Ще одним важливим аспектом Голова Парламенту вважає питання, пов’язані з розвитком промисловості, адже вона дасть змогу залучити додаткові внутрішні та зовнішні інвестиції. Це збільшить кількість робочих місць та надходження податків. Це, своєю чергою, дасть більше можливостей для захисту найбільш незахищеного населення.

Крім того, упродовж 5-ї сесії народні депутати мають докласти зусиль для забезпечення єдиного доступу до судів для всіх громадян України. “Незалежно від того, депутат ти, міністр чи просто громадянин в маленькому місті або селі нашої держави, - ми повинні сформувати єдині правила і підходи до відстоювання своєї правоти в судах”, - відзначив Дмитро Разумков.

Також Голова Верховної Ради закликав присутніх зосередитися на створенні належних умов життя для громадян нашої держави. “Тут немає конкретного комітету або народного депутата, від якого це буде залежати. Це можливо лише завдяки спільній роботі, тому що у кожного комітету, народного депутата є ініціативи, які можуть допомогти людям”, - підкреслив він та додав, що ще одним важливим нововведенням є процедура “пріоритету та консенсусу”.

“Ми її з вами винайшли та запустили  під час появи коронавірусу на теренах нашої держави. Всі тоді розуміли, що саме завдяки швидким та ефективним діям ми зможемо зробити так, щоб допомогти державі та допомогти людям. Саме тоді об'єдналися всі депутатські фракції та групи і фактично цілодобово розробляли необхідні закони”, - повідомив Дмитро Разумков та додав, що саме завдяки цій процедурі був створений ковідний фонд і надано ефективний для Уряду механізм для надання компенсації у зв’язку зі збільшенням тарифів для громадян.

“Я хотів би нагадати і собі, і вам -  народний депутат України представляє інтереси не лише тих виборців, які за нього проголосували, він представляє інтереси всього народу України. І лише об’єднавшись, ми зможемо вкотре довести, що Верховна Рада спроможна, як завжди, долати виклики та проблеми, які виникають в суспільстві, і бути тією базовою силою, яка завжди стоїть на боці нашого народу”, - резюмував Дмитро Разумков.

Влада має здійснити низку заходів у боротьбі з поширенням коронавірусу в Україні, і проведення вакцинації від COVID-19 є одним з пріоритетів. Про це заявив Президент Володимир Зеленський під час виступу на форумі «Україна 30. Коронавірус: виклики та відповіді».

«Перший – це вакцинація, її дорожня карта. Ця карта розроблена для забезпечення належного й рівного доступу до вакцини для всіх мешканців України. Її головним завданням є охоплення щонайменше половини населення України протягом 21-го та початку 22-го року», – сказав Глава держави.

Президент наголосив, що зовсім недавно забезпечення України достатньою кількістю доз якісної вакцини від провідних міжнародних виробників було головним завданням. Однак нині питання практично вирішене.

«Ми домовилися про поставку в Україну вакцин від компаній Pfizer, Sinovak, AstraZeneca та Novavaх. Перший етап вакцинації почнеться вже цього місяця, вакцину отримають наші медики, військові та нацгвардійці», – констатував Володимир Зеленський.

Однак, зауважив Глава держави, вирішивши питання постачання вакцини в Україну, влада зіткнулася з новою проблемою – недовірою до щеплень та відмовою від вакцинації чималої частини населення.

«Це – нове, але, я вважаю, дуже серйозне сучасне питання, яке всім нам належить вирішити. Я готовий на особистому прикладі, як і більшість світових лідерів, показати людям, що вакцинація – важлива, вона безпечна, вона потрібна», – резюмував Глава держави.

Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн у своєму відеозверненні до учасників форуму повідомила, що завдяки ініціативі COVAX лікарі та медперсонал України одержать перші вакцини вже цього місяця.

«Ще мільйони доз вакцини надійдуть в Україну до літа», – сказала вона.

Президент Єврокомісії зазначила, що Європейський Союз є найбільшим донором ініціативи COVAX, і повідомила, що попросила інших членів ЄС пожертвувати частину їхніх вакцин Україні.

«Усі вакцини з ЄС гарантовано безпечні та дієві. Їх було ретельно перевірено незалежним Європейським агентством з лікарських засобів. ЄС – на боці України, як і був завжди, зокрема у важкі моменти вашої новітньої історії. Тому що всі ми – одна європейська родина», – запевнила Урсула фон дер Ляєн.

Президент України Володимир Зеленський зустрівся з послами країн «Великої сімки» та Європейського Союзу в Україні.

Під час зустрічі відбувся обмін думками з актуальних питань порядку денного співпраці України з міжнародними партнерами, впровадження ключових реформ у нашій державі та мирного врегулювання на Донбасі.

Президент зазначив, що з часу останньої зустрічі у такому форматі торік в Україні відбулася низка подій, які загрожують державному устрою, та було вжито рішучих кроків для подолання цих викликів.

Зокрема, Глава держави поінформував іноземних дипломатів про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 лютого 2021 року щодо запровадження санкцій проти окремих засобів масової інформації.

«Хочу відзначити роботу Служби безпеки України саме в боротьбі з небезпекою російської агресії в інформпросторі. Санкції проти засобів масової інформації – це завжди складне рішення для будь-якої влади, крім авторитарної. Це рішення не є емоційним, воно визрівало й готувалося вже тривалий час на основі інформації багатьох українських державних органів. Це в жодному разі не наступ на свободу слова, це обґрунтоване рішення для захисту національної безпеки», – наголосив Володимир Зеленський.

Було акцентовано, що телеканали, стосовно яких були запроваджені санкції, тривалий час активно використовувалися для дезінформаційних кампаній в Україні, спрямованих на підрив реформ, курсу нашої держави на європейську та євроатлантичну інтеграцію та просування гібридного впливу держави-агресора на політичні процеси в нашій країні.

Керівник Офісу Президента Андрій Єрмак додав, що санкції стосовно деяких ЗМІ були запроваджені на основі серйозних доказів.

«Свобода слова, свобода роботи журналістів була й залишається пріоритетом для Української держави», – зазначив Андрій Єрмак.

Президент України наголосив, що свободі слова в нашій державі нічого не загрожує.

«В Україні чи не найбільша в регіоні концентрація вільних мовників та медіа», – зауважив Володимир Зеленський і додав, що українська влада діятиме виключно за законом.

Окрема увага під час зустрічі була приділена судовій реформі та врегулюванню ситуації, що склалася у зв’язку з рішенням Конституційного Суду України. Глава держави поінформував про подальші кроки щодо реформування судової гілки влади та підготовку Стратегії розвитку судової системи на 2021-2025 роки.

За словами Володимира Зеленського, завтра відбудеться робоча презентація всієї судової реформи.

«Це велика кількість законопроектів, послідовних кроків, які приведуть до очищення судової влади в Україні. Завтра, після наради зі мною, з Комісією з правової реформи, ми будемо розуміти терміни виконання всіх цих кроків і готуватися до публічної презентації судової реформи в Україні», – констатував Президент.

Глава держави представив ключові здобутки України у впровадженні реформ. Зокрема, відзначив важливу роль закону про реформування СБУ, який став реальним кроком уперед на шляху до впровадження стандартів ЄС і НАТО. Реформа СБУ також створює передумови для подальшого прогресу в напрямку лібералізації економіки та полегшення ведення бізнесу в Україні, наголосив він.

Під час зустрічі також відбувся обмін думками щодо безпекової ситуації на Донбасі та перебігу переговорів щодо мирного врегулювання.

Взаємодія з державою повинна проходити максимально комфортно для громадян, зокрема, й у сфері надання державних послуг. На цьому наголосив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час вступної промови перед засіданням Уряду 3 лютого.

Кабінет Міністрів під час засідання підтримав створення Національної веб-платформи центрів надання адміністративних послуг. Глава Уряду зазначив, що платформа, зокрема, матиме карту, на якій можна буде побачити всі ЦНАПи в країні, перейти на їхні сайти та оцінити якість послуг у тому чи іншому центрі.

«Також на платформі проходитимуть навчальні курси та оцінювання якості навчання для працівників ЦНАПів», — зауважив Денис Шмигаль.

Крім того, Уряд подовжив експериментальний проект щодо формування навичок та популяризації дистанційної оплати житлово-комунальних послуг серед одержувачів пенсій і грошових допомог до 31 грудня 2021 року.

Як підкреслив Прем’єр-міністр, таке рішення зменшує ризик заразитися коронавірусною інфекцією у відділенні та водночас підвищує цифрову грамотність людей літнього віку.

«Адже і оплатити комунальні послуги, і подати заявку на ту саму субсидію теж можна онлайн. Тобто більше не потрібно ходити по кабінетах, чекати в чергах і заповнювати додаткові документи. Наприклад, абсолютна більшість субсидій зараз призначається і перепризначається автоматично», — наголосив Денис Шмигаль.

Під час п’ятої сесії Верховна Рада ІХ скликання має зосередити увагу на чотирьох основних питаннях: тарифній політиці, розвитку промисловості, реформі судоустрою і створенні належних умов для кожного громадянина.  

Про це сказав Голова Парламенту Дмитро Разумков під час урочистого відкриття сесії.

“Пандемія охопила всю Україну та весь світ. Ця хвороба б’є не лише по здоров’ю людей, а й по економіці, по стосунках між державами і по багатьох інших аспектах нашого звичного життя. Я впевнений, що і 2021 рік не буде простим для нас, але лише спільно, єднаючись навколо базових  і правильних речей, ми зможемо перемогти всі виклики”, - зауважив Голова Верховної Ради. 

За його словами, народні депутати упродовж 5-ї сесії мають сконцентрувати свою увагу на врегулюванні так званої тарифної кризи. “На жаль, ця проблема охопила всю державу. І саме наша спільна, ефективна робота як українського Парламенту, так і інших інституцій, дозволила стабілізувати ситуацію. Ми не вирішили цю проблему, тому повинні зробити все те, що буде залежати від нас, щоб захистити найменш захищені верстви населення”, - зазначив Дмитро Разумков.

Ще одним важливим аспектом Голова Парламенту вважає питання, пов’язані з розвитком промисловості, адже вона дасть змогу залучити додаткові внутрішні та зовнішні інвестиції. Це збільшить кількість робочих місць та надходження податків. Це, своєю чергою, дасть більше можливостей для захисту найбільш незахищеного населення.

Крім того, упродовж 5-ї сесії народні депутати мають докласти зусиль для забезпечення єдиного доступу до судів для всіх громадян України. “Незалежно від того, депутат ти, міністр чи просто громадянин в маленькому місті або селі нашої держави, - ми повинні сформувати єдині правила і підходи до відстоювання своєї правоти в судах”, - відзначив Дмитро Разумков.

Також Голова Верховної Ради закликав присутніх зосередитися на створенні належних умов життя для громадян нашої держави. “Тут немає конкретного комітету або народного депутата, від якого це буде залежати. Це можливо лише завдяки спільній роботі, тому що у кожного комітету, народного депутата є ініціативи, які можуть допомогти людям”, - підкреслив він та додав, що ще одним важливим нововведенням є процедура “пріоритету та консенсусу”.

“Ми її з вами винайшли та запустили  під час появи коронавірусу на теренах нашої держави. Всі тоді розуміли, що саме завдяки швидким та ефективним діям ми зможемо зробити так, щоб допомогти державі та допомогти людям. Саме тоді об'єдналися всі депутатські фракції та групи і фактично цілодобово розробляли необхідні закони”, - повідомив Дмитро Разумков та додав, що саме завдяки цій процедурі був створений ковідний фонд і надано ефективний для Уряду механізм для надання компенсації у зв’язку зі збільшенням тарифів для громадян.

“Я хотів би нагадати і собі, і вам -  народний депутат України представляє інтереси не лише тих виборців, які за нього проголосували, він представляє інтереси всього народу України. І лише об’єднавшись, ми зможемо вкотре довести, що Верховна Рада спроможна, як завжди, долати виклики та проблеми, які виникають в суспільстві, і бути тією базовою силою, яка завжди стоїть на боці нашого народу”, - резюмував Дмитро Разумков.

Попри особливості роботи в умовах пандемії, забезпечення якісного надання адміністративних послуг є одним із головних завдань органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування. На цьому акцентував увагу голова  облдержадміністрації Сергій Борзов

Президент України Володимир Зеленський провів нараду з представниками уряду щодо напрацювання єдиної концепції святкування 30-річчя незалежності України.

Учасники зустрічі погодилися, що святкування має наголосити на 30-річчі незалежності, досвіді самостійного державного буття у різні часи та тисячолітній історії України. Також Глава держави зазначив, що всі заходи мають не просто фокусуватися на історії, а й показати визначальні напрями розвитку майбутнього нашої країни.

«Має бути не лише 30 років досвіду, а й погляд на 30 років уперед. Важливою залишається концепція єдності та зміцнення іміджу України як повноправного партнера на міжнародній арені», – наголосив Президент.

У переддень 30-річного ювілею незалежності буде проведено саміт «Кримська платформа» із залученням міжнародних партнерів України.

«Ця подія матиме історичну цінність. Ми об’єднаємо зусилля всіх країн, які допомагають з вирішенням питань мешканців Криму та деокупації півострова», – зазначив Володимир Зеленський.

Також відбудуться заходи, присвячені зміцненню міждержавних стосунків та розвитку культурної дипломатії. Безпосередньо в день народження України поряд з іншими заходами буде проведено парад із залученням військової техніки. Крім того, ввечері відбудеться святковий концерт.

Кожне міністерство представить особливий, визначний проект у своїй галузі, який сприятиме розвитку України.

Очікується приїзд лідерів багатьох держав – партнерів та друзів України.

Володимир Зеленський також нагадав, що 2021-й – це рік визначних дат в історії України.

«Цього року в нас особливі річниці як трагічних сторінок нашої історії, так і тих моментів і видатних українців, якими ми пишаємося. Ми по-особливому згадаємо й 80-ту річницю Бабиного Яру, і 35-ті роковини Чорнобильської катастрофи. Але історія України – це не лише трагізм. Я радий, що цього року ми відзначаємо 150-річчя Лесі Українки. Ми гідно нагадаємо про цю видатну особистість світового масштабу. І особливу увагу ми приділимо як 25-річчю Конституції України, так і 30-й річниці незалежності. Покажімо, що українцям є чим пишатися», – наголосив Президент.