Відповідне рішення ухвалено сьогодні, 21 серпня, на позачерговому засіданні Комітету з питань інтеграції України з ЄС.

Комітет на своєму засіданні розглянув проєкт закону №0063 від 12.08.2020 про ратифікацію Меморандуму та Кредитної угоди з ЄС щодо отримання Україною макрофінансової допомоги від Європейського Союзу на суму до 1 мільярда 200 мільйонів євро. Комітет рекомендує Верховній Раді ухвалити цей проєкт за основу та в цілому. Рішення надати макрофінансову допомогу Україні для подолання кризи, спричиненої пандемією COVID-19 Єврокомісія ухвалила 22 квітня 2020 року. 25 травня це рішення підтримав Європейський Парламент та Рада ЄС, а на початку серпня Меморандум про надання такої допомоги погодила Єврокомісія від імені ЄС.

Умовами отримання першого траншу макрофінансової допомоги для України є прогрес у співпраці з Міжнародним валютним фондом, забезпечення незалежності Національного банку та прогрес у виконанні Угоди про асоціацію України з ЄС. Для отримання другого траншу допомоги Україна зобов’язана виконати ще більше умов, зокрема: забезпечити прозорість медичних закупівель, провести податкову та митну реформу, посилити незалежність судової системи, системи держуправління та антикорупційних органів, прокуратури, а також забезпечити прозорі умови та чесну конкуренцію на ринку газу в Україні.

Комітет також розглянув два законопроєкти, які стосуються надання Україні кредиту від Європейського інвестиційного банку на ремонт українських доріг. Йдеться про проєкти законів №0055 та №0056. Законопроєкт №0055 «Про ратифікацію Фінансової угоди «Європейські дороги України ІІІ (Проєкт «Розвиток транс’європейської транспортної мережі»)» між Україною та Європейським інвестиційним банком» відкриє можливість отримати кредит на загальну суму 450 мільйонів євро. Законопроєкт №0056 передбачає реалізацію першої фази проєкту, під час якої Україні буде надано кредит у розмірі 50 мільйонів євро на реалізацію проєкту Укравтодору із реконструкції доріг. Комітет рекомендує Верховній Раді ухвалити обидва проєкти за основу та в цілому. Голосування у Верховній Раді щодо розглянутих сьогодні Комітетом законопроєктів заплановане на вівторок, 25 серпня.

Також члени Комітету вирішили звернутися з листом до Прем’єр-міністра щодо неприпустимості ліквідації Держпродспоживслужби. На думку народних депутатів, такі дії Уряду становлять серйозну загрозу експорту українського продовольства до ЄС і якості та безпечності продуктів усередині країни.

Держпродспоживслужба була створена на виконання Угоди про асоціацію з ЄС. Євроінтеграційні реформи в цій галузі дали змогу швидко переорієнтувати вітчизняний експорт на вимогливі ринки Євросоюзу та відкрили для наших виробників інші перспективні ринки. Нині, на переконання експертів Комітету, коли економіка України переживає падіння, втрата ринку ЄС завдасть їй ще більш нищівного удару і відкотить країну на багато років назад.

У День Незалежності України Президент Володимир Зеленський дав старт масштабній інформаційній кампанії з перезапуску бренда України Ukraine NOW. Глава держави записав англомовне відеозвернення до світової спільноти, у якому розповідає про нову українську реальність.

Зокрема, Україна – більше не країна бідності та корупції, як про неї казали раніше. За словами Президента, зараз Україна – це новий технологічний центр світу, житниця Європи з найбільш родючими землями, з величезним туристичним та інвестиційним потенціалом.

«Україна – це місце, де ви можете робити справжні відкриття. Україна – це рубіж, за яким відбуваються нові речі», – каже Президент. 

У відеозверненні Володимир Зеленський презентує світові сучасну, молоду, мирну та гостинну Україну. 

«Поспішайте, найбільша країна у Європі стане справжнім проривом. Україна зараз – це те, що ми можемо створити разом і разом виграти. Увесь світ може досягати успіхів з Україною. Вже зараз», – наголошує Президент.

У межах кампанії з перезапуску бренда Ukraine NOW свої відеозвернення до міжнародної спільноти також запишуть зірки світового рівня. Своїми враженнями про Україну поділяться кінорежисер Девід Лінч, гурт Kadebostany та багато інших.

Кампанія бренда Ukraine NOW покаже світові нову Україну з динамічною економікою та прогресивним бізнесом, яка здатна запропонувати безліч цікавих можливостей. 

Розпочинаючи свій виступ на урочистих заходах з нагоди 29-ї річниці незалежності України, Президент Володимир Зеленський висловив сподівання, що досягнута домовленість про запровадження повного та всеосяжного режиму припинення вогню на Донбасі трансформується у повноцінне встановлення миру.

Перед виступом Президента прозвучав Державний гімн України та пролунало 10 святкових залпів. Церемоніальна група воїнів роти почесної варти підняла Державний прапор України.

«Сьогодні, у 29-й день перемир’я, у 29-ту річницю незалежності ми всі просимо Бога лише про одне – нехай дні тиші стануть місяцями. Місяці – роками. Роки – століттями, а потім тисячоліттями. Миру, злагоди та процвітання української землі», – сказав Глава держави.

Володимир Зеленський нагадав, як під час свого першого виступу як Президента на урочистостях з нагоди Дня Незалежності рік тому він розповів, що кожен його ранок починається з смс-повідомлення від Генерального штабу України про кількість поранених та загиблих на передовій за минулу добу.

«Цифри бувають різними, та тільки одне повідомлення робить ранок добрим. Поранених – нуль. Загиблих – нуль», – зауважив Глава держави.

«Сьогодні, 29-й день поспіль, у мене і всієї нашої України ранок дійсно добрий. Так, перед нами постало багато нових викликів. Але сьогодні – 29 днів, як на сході України у нас немає бойових втрат», – наголосив Президент, нагадавши, що нині минає 29-й день відтоді, як почала діяти остання домовленість про взаємне припинення вогню.

«29 днів, як українські міста та села не ховають своїх героїв. 29 днів, як не плачуть мами. 29 днів, як дружини та діти чують у телефонній слухавці: «Цілую вас, мої рідні. Скоро повернуся додому», – додав Глава держави.

Володимир Зеленський розповів, що під час останньої своєї робочої поїздки на схід України спілкувався з місцевими мешканцями й цікавився, чи знають вони про домовленість щодо припинення вогню.

«Я запитав у місцевих жителів, чи чули вони новину, що ми домовилися про «тишу». Вони відповіли: «Ми чуємо не новину – ми чуємо тишу», – резюмував Президент.

Акт проголошення незалежності України було ухвалено 29 років тому. За цей час народилося нове покоління українців. Більш ніж третина населення України народилася вже у незалежній державі. Але Російська агресія в Криму та на Донбасі нагадала усім українцям, що незалежність — це точно не даність.

Ми маємо пам’ятати, що живемо в країні, де незалежність здобувалася. Десятками поколінь. Тисячі українців загинули в боях саме за територіальну цілісність та суверенітет України. За нашу з вами можливість самостійно вирішувати — як жити на своїй землі. І сьогодні я дякую всім, хто боровся і продовжує боротись за незалежну європейську державу Україну.

Я переконаний, що Україна давно готова до європейського майбутнього. Але ніхто не побудує для нас європейські дороги чи європейські міста, ніхто не створить тут для нас європейську державу. Ми самі маємо це зробити.

Дбати про нашу країну — наш обов’язок. Перед майбутніми та минулими поколіннями.

Ми маємо пам’ятати, що перш за все ми будуємо нашу державу для наших дітей. Яку вони здобудуть освіту? Які медичні послуги отримуватимуть? Як реалізуються у дорослому житті? Відповідь на все одна. Їхнє щасливе життя в Україні завтра — це наші з вами дії сьогодні. Наша мета — створити сильну та ефективну державу, турботу якої відчувають всі громадяни.

Я вірю, що незалежна Україна буде саме такою.

Вітаю всіх зі святом Незалежності! Нехай Бог береже всіх нас та нашу прекрасну країну!

Слава Україні!

Сьогодні Україна святкує День Незалежності, про яку наша держава мріяла, якої прагнула і за яку боролася.

29 років тому Верховна Рада України ухвалила історичне рішення, завдяки якому сьогодні ми пишаємося здобутками незалежної України, переймаємось її проблемами, творимо власну історію.

Нас об’єднує безліч речей – ми наче частинки великого пазла, які разом створюють велику незалежну європейську державу. Без будь-якого з цих елементів картина буде неповною, незавершеною, неідеальною. А тому маємо пам’ятати – треба бути єдиними. Пам’ятати про силу нашої країни. І пам’ятати, що вона у нас одна.

Зі святом! Із Днем Незалежності, Україно!

Сьогодні, 24 серпня, у День Незалежності України, в обласному центрі відбулась традиційна церемонія покладання квітів до пам’ятного знаку Героям Небесної Сотні, інтерактивної стели воїнам АТО/ООС та до Вічного Вогню.

Під головуванням Президента України Володимира Зеленського 23 серпня на військовому летовищі у м. Василькові Київської області відбулася церемонія підняття Державного прапора України.

Під час урочистостей у супроводі державного гімну воїни роти почесної варти Збройних Сил України підняли український прапор над аеродромом. 

Відбулася церемонія вручення бойових прапорів та присвоєння почесних найменувань військовим частинам. Також військовим частинам була передана військова техніка та озброєння.

Напередодні Дня Незалежності нашої держави ми вшановуємо один з трьох її символів - Державний Прапор України. Його дві смуги синього та жовтого кольорів вже майже 30 років об’єднують українців у будь-якому куточку світу в сильну та вільну націю.

Державний Прапор - це не просто стяг. Це символ єднання і можливість продемонструвати, ким ти є, звідки ти і наскільки пишаєшся своєю країною.

Можливість мати власний Прапор і власну Державу століттями була мрією для всіх українців, за яку боролися, жертвували собою та всім, що мали. І сьогодні цей національний символ викликає в наших серцях гордість, глибоку повагу до тих, хто залишився на сторінках історії боротьби за українську державність, та надію, що ми будемо їхніми гідними нащадками.

Я вітаю всіх із Днем Державного Прапора України і бажаю сил та натхнення, мужності й віри у світле майбутнє нашої країни. Нехай небо над Україною знову буде мирним та ясним. Зі святом!

Відсутність загиблих і поранених на Донбасі впродовж дії режиму припинення вогню, оголошеного 27 липня, є одним із головних досягнень роботи української делегації в Тристоронній контактній групі (Україна, Росія, ОБСЄ) з мирного врегулювання ситуації на сході України, наголосив Президент Володимир Зеленський.

«Уже місяць бойових поранень і бойових жертв на фронті немає. Я вважаю, що це велике досягнення. Щонайменше для наших людей і їхніх рідних. Це – перше, що виконується. Тому ми постійно повинні зустрічатися в Мінському процесі, нехай і у відеоформаті через COVID-19, але ми повинні постійно зустрічатися, щоб ця конструкція не розвалилася», – зазначив Глава держави під час спілкування з представниками ЗМІ в межах робочої поїздки на Херсонщину.

Він також зауважив, що на останньому засіданні ТКГ вдалося досягти домовленостей щодо 20 ділянок розмінування в межах оновленого плану, передбаченого комюніке Паризького саміту «Нормандської четвірки» від 9 грудня 2019 року.

«Просто ніхто не хотів ні про що чути, довго були сперечання… Домовилися. Це – 20 ділянок розмінування. Це – теж про збереження життя», – розповів Президент.

Володимир Зеленський додав, що підтвердження зустрічі радників глав держав і урядів у Нормандському форматі наближає до зустрічі лідерів «Нормандської четвірки».

Зважаючи на останні досягнення української делегації в ТКГ, Президент України висловив задоволення її роботою.

«На сьогодні переговорний процес не стоїть на місці. Тому чи задоволений я? Так. Чи я хочу більше? Так», – наголосив Глава держави.

Також Володимир Зеленський подякував за роботу колишньому главі української делегації в ТКГ Леоніду Кучмі та відзначив роботу його наступника – Леоніда Кравчука.

«Я вважаю, що наша Тристороння контактна група (делегація України. – Ред.) повністю відродила Мінські засідання. Я вважаю, що вони вдихнули життя в «Мінськ». Я говорю і про той момент, коли там був ще Леонід Данилович Кучма. В цілому зараз я дуже задоволений Леонідом Макаровичем Кравчуком», – резюмував Президент.

У четвер, 20 серпня, відбулася зустріч Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля з представниками Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій. 

Уряд та представники Ради Церков домовились про спільну роботу із суспільством щодо COVID-19.

Денис Шмигаль відзначив важливість співпраці Уряду та Ради церков у питанні просвітницької роботи з населенням для запобігання поширенню COVID-19.

«На початку епідемії нам вдалося здолати паніку в суспільстві. Проте, сьогодні люди почали забувати про загрозу. Переконаний, що наша злагоджена робота врятує не один десяток тисяч життів та збереже здоров’я людей», — зазначив Прем’єр-міністр. 

Глава Уряду додав, що необхідно почати великий суспільний діалог, аби уникнути ризику перевантаження захворілими системи охорони здоров’я. «Потрібно повернути людей до розуміння, що це реальна небезпека. Але водночас, що життя не зупиняється. Діти мають вчитися, підприємства працювати, люди — мати змогу ходити до церкви, при цьому дотримуючись правил безпеки», — наголосив Денис Шмигаль. 

Представники Всеукраїнської Ради церков і релігійних організацій підтримали важливість об’єднання зусиль з Урядом. Вони поділилися своїм досвідом у запобіганні поширенню коронавірусу в громадах та надали власні пропозиції стосовно інформаційної роботи з населенням. Представники ВРЦіРО також зазначили, що готові співпрацювати з Урядом у просвітницькій роботі щодо COVID-19. 

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль подякував учасникам Ради за готовність до співпраці. Він також підтримав низку пропозицій. Зокрема, про те що перший урок у закладах освіти варто присвятити темі захисту від коронавірусної інфекції. Денис Шмигаль доручив в. о. Міністра освіти і науки опрацювати таку можливість.

Учасники засідання також обговорили проведення масових свят. «Важливо, щоб люди до цього підходили свідомо. Ми не хочемо вводити заборони чи обмеження. Тому потрібно, щоб держава, церква та релігійні організації правильними словами навчили людей не ризикувати своїм життям та здоров’ям», — зазначив Денис Шмигаль.

Глава Уряду також доручив Міністру Кабінету Міністрів Олегу Немчінову скоординувати роботу щодо оперативного обміну інформацією з членами Всеукраїнської Ради церков і релігійних організацій.

У зв’язку з пропозицією Президента України, поданою відповідно до  частини другої статті 83 Конституції України, про скликання позачергової сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання та відповідно до частини другої статті 83 Конституції України, частини другої статті 11 Регламенту Верховної Ради України:

  1. Скликати позачергову сесію Верховної Ради України дев’ятого скликання на 11 годину 25 серпня 2020 року з розглядом на ній таких питань:

1) проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (реєстр. № 3963);

2) проект Закону України про внесення змін до статті 6 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (реєстр. № 3659);

3) проект Постанови Верховної Ради України про оголошення конкурсу на кращий ескіз великого Державного Герба України (реєстр. № 3994);

4) проект Закону України про ратифікацію Меморандуму про взаєморозуміння між Україною як Позичальником та Європейським Союзом як Кредитором і Кредитної угоди між Україною як Позичальником та Національним банком України як Агентом Позичальника та Європейським Союзом як Кредитором (реєстр № 0063);

5) проект Закону України про ратифікацію Фінансової угоди "Європейські дороги України ІІІ (Проект "Розвиток транс'європейської транспортної мережі")" між Україною та Європейським інвестиційним банком (реєстр № 0055);

6) проект Закону України про ратифікацію Фінансової угоди (Проект "Транспортний зв'язок в Україні – Фаза І") між Україною та Європейським інвестиційним банком (реєстр № 0056).

  1. Комітетам Верховної Ради України відповідно до предметів їх відання забезпечити підготовку для розгляду на позачерговій сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання питань, визначених пунктом 1 цього розпорядження.
  2. Апарату Верховної Ради України забезпечити опублікування у газеті «Голос України» тексту цього розпорядження та відповідне інформування народних депутатів України.

 

Голова Верховної Ради  України                                                      Д. РАЗУМКОВ

21 серпня, у залі обласної Ради відбулась урочиста церемонія нагородження переможців Обласного конкурсу журналістських робіт «Кращі практики місцевого самоврядування».

Привітали та нагородили переможців конкурсу голова облдержадміністрації Сергій Борзов та голова обласної Ради Анатолій Олійник.

Призовий фонд конкурсу цьогоріч становить 120 тисяч гривень, його розділили між собою вісімнадцять переможців.

Конкурс журналістських робіт проводиться четвертий рік поспіль. Три роки він називався «Реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади». Цьогоріч депутати вирішили розширити тематику і конкурс змінив назву на «Кращі практики місцевого самоврядування». Всього за чотири роки існування конкурсу у ньому взяли участь понад 100 журналістів, які представили 287 робіт.

"Вдячний журналістам, що допомагали разом із владою робити реформу децентралізації. Завдяки вашим публікаціям ми змогли бути почутими в громадах і з вашою допомогою мали змогу почути голос громади також", – сказав Сергій Борзов, звертаючись до журналістів.

Члени Конкурсної ради оцінювали кожну із надісланих робіт за такими критеріями, як актуальність, фаховість, креативність та  дотримання стандартів журналістики.

Тож, у номінації «Краща друкована стаття» першу премію здобула Лариса Шабельник з районної газети «Чечельницький вісник», яка розповіла про позитивний досвід місцевої громади в організації громадського руху «Еко-Чечельник» та здійснення власного проєкту щодо поводження з твердими побутовими відходами.

Другою премією нагородили журналістку обласного видання «Вінниччина» Юлію Розанову за серію розповідей про проблемні питання, які виникли під час створення громад  у Гнівані та Сутисках Тиврівського району.

Другу премію вручили Оксані Пустовіт, яка у газеті «Вінниччина» опублікувала два репортажні матеріали щодо проблем у селах Гранів і Ситківці.

Третю  премію отримав Віктор Скрипник,  власний кореспондент всеукраїнського видання  «Голос України», який розповів про ініціативу Вінницької об’єднаної територіальної громади щодо виділення 1 млн гривень на реалізацію проєктів вінницьких школярів. Нова форма роботи схвалена Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) і відзначена міжнародною премією у рамках всесвітньої ініціативи «Громада, дружня до дітей». 

Третю  премію вручили журналістці видання Вінницької обласної Асоціації органів місцевого самоврядування «Вісник Вінницького самоврядування» Вікторії Саньковій за серію позитивних розповідей про реалізовані кращі практики  Вапнярської, Шляхівської та Кустовецької громад.

Третьою премією нагородили журналістку Немирівської районної громадсько-політичної газети «Прибузькі новини» Тетяну Остапчук за проєкт, реалізований у Ситковецькій громаді щодо інформаційного супроводу реформ.

У номінації  «Краща онлайн-публікація» першу премію за кількістю балів від членів конкурсної ради отримав журналіст онлайн-видання «20 хвилин» Валерій Чудновський, який розповів про події, що відбулися після затвердження Кабінетом Міністрів України перспективного плану об'єднаних територіальних громад для нашої області.

Другу премію вручили журналісту проєкту VinnPres «Аудіощоденник реформ» Сергію Маламурі за цикл авторських інтерв’ю з головами об’єднаних територіальних громад Вінниччини.

Також другу премію отримав Михайло Чорнопиский, головний редактор Вінницького бізнес-порталу  «Вінбазар», який розповів про позитивний досвід у селі Торків Шпиківської ОТГ.

Третю премію вручили Андрію Оленіну, журналісту сайту «ВЛАСНО» з його історіями про позитивні процеси, які відбуваються у громадах Вінниччини завдяки децентралізації.

Третє місце також посіла Олеся Шуткевич, власний кореспондент всеукраїнського видання «День», яка розказала про позитивний досвід громади у популяризації міста Шаргород.

Третє місце за кількістю балів отримав і Роман Ковальський з сайту «33-й канал», який на досвіді Краснопільської ОТГ показав усі позитиви й негативи децентралізації.

У номінації «Кращий відео- або радіоматеріал» першу премію здобула журналістка філії Регіональної дирекції «UA: Вінниця» Національної суспільної телерадіокомпанії України Юлія Шипунова за авторську радіопрограму «Євростандарт», у якій розказала про досвід Студенянської ОТГ.

Другою  премією нагородили журналістку цього ж телеканалу «UA: Вінниця» Національної суспільної телерадіокомпанії України Ірисю Герцун, за серію прямих ефірів з експертами у галузі децентралізації.

Другу премію у цій номінації отримав журналіст ТРК «Україна» Олексій Керман, за телевізійні сюжети про ініціативу жителів села Тиманівка Тульчинського району у збереженні місцевого старовинного маєтку.

Третю премію у номінації «Кращий відеоматеріал» отримала журналістка  інформаційно-телевізійного агентства «ВІТА» Ірина Дідух за її відеорозповідь про громаду, яка  зібралась коштами, аби зробити ремонт у будинку дітей-сиріт.

Третю премію здобула журналістка цього ж телеканалу Марина Микитенко з позитивною розповіддю про те, як Вінницю змінюють самі вінничани.

Третю премію цієї номінації отримала журналістка Тетяна Добровольська, яка розказала про розвиток сільської медицини в Жданівській ОТГ.

Голова облдержадміністрації Сергій Борзов і голова обласної Ради Анатолій Олійник привітали переможців та вручили дипломи й грошові премії розміром від 3 до 10 тисяч гривень.

 

Президенту України Володимиру Зеленському під час його робочої поїздки на Запоріжжя представили план заходів реалізації Стратегії розвитку Запорізької області на період до 2027 року.

«Я часто говорю про те, як гостро нашій Україні необхідна єдність. Адже тільки в ній – наша сила. І мова тут не про гасла. І не тільки про питання історії, мови або релігії. Справжня єдність – це коли кожен громадянин України, з будь-якого регіону, усвідомлює просту аксіому: ми потрібні один одному. Бо один без одного просто не зможемо існувати як успішна країна», – сказав Глава держави під час виступу на презентації плану заходів реалізації стратегії.

За словами Президента, кожен український регіон – як невід'ємна частинка пазла, без якої неможливий повноцінний малюнок сильної та квітучої України.

«Кожен регіон має розуміти свою унікальність та свої конкурентні переваги. Знати, як саме у взаємодії з центральною владою він може втілити ці переваги в життя, бути успішним у великій українській родині. А кожен житель регіону має розуміти – «лише я є творцем успіху і саме від мене залежить, як виглядатимуть моя домівка, моє подвір’я, моя вулиця, моє місто або село, моя область і, звичайно, моя улюблена країна». Саме тому Україна – це ти», – наголосив Володимир Зеленський. 

Глава держави зазначив, що сьогодні із Запорізької області розпочинається низка презентацій стратегій розвитку для кожного регіону України. Їх протягом року створювали експерти, громадські діячі, управлінці й територіальні громади.

«Ми маємо все для втілення цих важливих стратегій у реальне життя: маємо команду чесних і професійних людей у кожному регіоні. Кошти й повноваження, які надані громадам у ході децентралізації. Інструменти контролю за владою та витратою бюджетних коштів. Маємо доказ того, що ми здатні будувати», – заявив Володимир Зеленський.

Як приклад Президент назвав Національну програму «Велике будівництво», яку продовжують реалізовувати попри епідемічну ситуацію та світову економічну кризу.

«Ми маємо найголовніше – це ваша віра та важлива підтримка», – зазначив Глава держави.

Володимир Зеленський наголосив, що Запоріжжя – унікальний, прекрасний регіон, який має сталевий характер.

«Мова й про незламний козацький дух, і про металургійний потенціал цього регіону. Це енергетичне серце нашої країни. Це неймовірна природа – дніпровські кручі та Азовське море. А найважливіше – це земля дуже розумних, сміливих і працьовитих людей», – зауважив Володимир Зеленський.

Віце-прем'єр-міністр – міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров, який презентував Стратегію розвитку регіону до 2027 року, наголосив: Запоріжжя – це індустріальний, енергетичний, історико-культурний центр України та регіон із висококваліфікованими кадрами.

Водночас основними проблемами, які треба вирішувати, віце-прем'єр назвав якість життя, транспортну інфраструктуру та екологічну безпеку.

За його словами, візія розвитку регіону передбачає фокусування на таких пріоритетних напрямках, як виробництво двигунів і запчастин для гвинтокрилів, виготовлення генераторів і трансформаторів, дротів і кабелів, ендопротезів. Також передбачається розвиток логістичних хабів, річкових і морських портів, аеропортів, ІТ-галузі та створення дата-центрів, курортно-рекреаційних територій Азовського узбережжя, історико-туристичної інфраструктури та альтернативної енергетики у степах Приазов’я.

Окремо Михайло Федоров наголосив на необхідності розвитку малого та середнього бізнесу в області. Для цього протягом року в регіоні збудують декілька центрів підтримки підприємництва, де безкоштовно допомагатимуть та консультуватимуть представників бізнесу із Запоріжжя та області.

«Такий пілотний проект ми вже запустили у Харкові. І дуже швидко такий проект буде в Запоріжжі», – заявив він.

Михайло Федоров зазначив, що існує чотири найважливіших перспективних проекти в регіоні: добудова мосту через Дніпро, розвиток історико-культурного комплексу Хортиця, водопостачання в Кирилівці, а також відновлення зрошення та дренажу. Крім того, наступними важливими проектами повинні стати розвиток рекреації в області, зокрема йдеться про Кирилівку та Бердянськ.

«На ці проекти вже є фінансування. Наприклад, для закінчення проекту добудови мосту потрібно 12 мільярдів, ми розуміємо джерела і як це буде фінансуватися. Для розвитку Хортиці необхідно 1,6 мільярда… Для добудови водопостачання в Кирилівці потрібно майже один мільярд, і ми також розуміємо, звідки будемо брати гроші. Щодо зрошення та дренажу в регіоні, цей проект реально збільшить внутрішній ВВП області», – розповів він.

За словами віце-прем'єр-міністра, проекти фінансуватимуться з місцевого та обласного бюджетів, з Державного фонду регіонального розвитку, також будуть приватні інвестиції, кредитні та донорські кошти, створюватимуть проекти публічно-приватного партнерства.

Михайло Федоров також зауважив, що в регіоні будується та реконструюється вісім шкіл, п'ять дитячих садків, дев'ять приймальних відділень та 17 амбулаторій, чотири стадіони і два басейни. Також споруджується автотранспортна магістраль через річку Дніпро, а в Запоріжжі побудували новий аеропорт.

«Коли відбудеться перезавантаження влади, а воно відбудеться дуже скоро, і до нашої команди приєднається ще така одна велика команда, то ми будемо прискорювати цей процес», – зазначив він.

Після презентації Президент України наголосив на необхідності демонструвати суспільству реальні кроки в реалізації Стратегії розвитку.

«Мені здається, все сказано, але замість слів потрібні кроки. Треба створити такі умови, щоб хотілося жити, щоб не виїжджали наші люди. Кожен куточок нашої країни – особливий», – підсумував Володимир Зеленський.

У середу, 19 серпня Кабінет Міністрів України підтримав внесення змін до Державної цільової програми розвитку аеропортів на період до 2023 року.

«Це рішення допоможе пришвидшити завершення реконструкції злітної смуги аеропорту «Одеса», яке вже перебуває на завершальній стадії. Буде додатково виділено 117 млн грн на проектно-кошторисну документацію», — зазначив Денис Шмигаль.

Зміни до Програми також передбачають проектування та будівництво аеропорту «Мукачево», який стане стратегічною складовою Західного транспортного вузла України та сприятиме розвитку інфраструктури п’ятого Критського транспортного коридору.

«Також учора спілкувався із Прем’єр-міністром Словаччини Ігорем Матовичем. Ми домовились про відновлення повноцінної роботи аеропорту «Ужгород». У вересні під час планового візиту Президента України до Словацької Республіки планується підписання відповідної міждержавної угоди. І аеропорт «Ужгород» зможе повноцінно запрацювати, що розкриє додаткові можливості для Закарпаття в частині внутрішніх та міжнародних авіаперевезень», — додав Денис Шмигаль.

За словами Прем’єр-міністра, кожен регіон повинен мати власний авіаційний транспортний вузол — це стратегія Уряду, над якою постійно працює Міністерство інфраструктури та профільний Міністр.

Уряд перевірятиме лікарні, щоб бути готовими до другої хвилі COVID-19, якщо вона настане восени. Водночас ситуація з поширенням вірусу непроста в усьому світі, про що свідчить близько 22 млн заражень та майже 800 тис. смертей. Про це повідомив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль на традиційній нараді під головуванням Президента Володимира Зеленського щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби.

Очільник уряду наголосив, що на заході країни серед основних причин поширення вірусу – весілля та релігійні обряди. Поліція посилює роботу щодо дотримання карантинних заходів громадянами. Нині виявлено 114 тис. порушень при використанні додатку «Дій вдома».

«Має бути комплексний підхід. Люди стомилися від коронавірусу не лише в Україні, а й по всьому світу. Про це свідчить міжнародний досвід. Протистояння COVID-19 – це співпраця держави та людей, і ми, звісно, очікуємо розуміння. Як держава ми маємо зробити все від нас залежне, щоб стримати коронавірус», – наголосив Володимир Зеленський.

Додатково міністр внутрішніх справ Арсен Аваков повідомив, що всі люди, які постраждали внаслідок пожеж на початку липня в Луганській області, отримали виплати та компенсації. Також, за його словами, поліція проводить оперативно-розшукову роботу щодо встановлення обставин та винних у підпалі автомобіля програми «Схеми».

Головнокомандувач Збройних сил України Руслан Хомчак зазначив, що в українській армії немає бойових втрат з 27 липня – часу оголошення режиму всеосяжного припинення вогню на Донбасі.

 

 

У п’ятницю, 14 серпня, за ініціативи Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля у Клубі Кабінету Міністрів відбулася зустріч представників Уряду, Офісу Президента, керівництва Національного банку та українського бізнесу. На зустрічі були присутні власники та топ-менеджери більш ніж 50 компаній.

Учасники дискусії обговорили питання розробки «Національної економічної стратегії 2030». На основі ініціатив, закладених у документі, будуть розроблені державні цільові програми, що почнуть реалізовуватися вже з 2021 року.  Прем’єр-міністр закликав підприємців долучатися до створення Стратегії та надавати свої пропозиції та бачення розвитку України на наступні 10 років.

Прем’єр-міністр зауважив, що серед стратегічних цілей на найближчі десять років обов’язково має бути створення цивілізованого ринку цінних паперів.

«Нам необхідно створити повноцінний та цивілізований ринок цінних паперів в тому вигляді, якому він працює в передових економіках на заході. Це той інструмент, який дозволяє громадянам інвестувати, зокрема, у власні національні компанії та отримувати дохід. Водночас, це сприятиме підвищенню капіталізації національних бізнесів, їх більш прозорому функціонуванню та звітності», — зазначив Денис Шмигаль.

Глава Уряду також наголосив, що для розвитку національного виробництва потрібно розробити правильні підходи його підтримки. Не забороняти імпорт, який сприяє здоровій конкуренції, а створювати додаткові стимули для вітчизняних виробників.

«Нас цікавить внутрішній виробник та внутрішній інвестор. Представлений Президентом законопроект про «інвестиційних нянь» передбачає преференції, як для іноземних інвесторів, так і для українських підприємців. Для нас важливо так само стимулювати вітчизняний бізнес вкладати кошти вдома і ми для цього створюємо всі необхідні умови», — підкреслив Денис Шмигаль.

У свою чергу голова Національного банку України Кирило Шевченко заявив, що НБУ налаштований на ефективну та конструктивну співпрацю з органами державної влади.

«Як незалежна та аполітична інституція, ми готові підтримувати та розвивати такий діалог. Без співпраці та синергії дій Уряду, Парламенту, Офісу Президента та центробанку неможливе досягнення мандату НБУ, зафіксованого законом: цінова та фінансова стабільність, яка сприяє економічному розвитку. Українська економіка має потенціал для більш швидкого зростання, але будь-які реформи не матимуть успіху без макроекономічної стабільності: вона є необхідною передумовою для стійкого економічного зростання та нарощення інвестицій», — відзначив Кирило Шевченко.

Як наголосив Прем’єр-міністр, «Національна економічна стратегія 2030» — це єдине економічне бачення всередині країни, що має стати орієнтиром для зовнішніх партнерів України.

«Це впевненість у майбутньому як для бізнесу, так і для населення загалом. Адже основою добробуту українців є саме економічний розвиток, який неможливий без відповідних рушіїв. Саме ця ідеологія лежить в основі для розробки стратегії», — підкреслив Денис Шмигаль.

Зі свого боку представники бізнесу підтримали ініціативу Глави Уряду. Під час обговорень Денис Шмигаль відповів на актуальні питання, які порушували учасники зустрічі.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков у рамках робочої поїздки до Чернігівської області відвідав Куликівську селищну територіальну громаду. 

«Реформа децентралізації – складна та багатогранна, тому дуже приємно на власні очі побачити позитивні результати її впровадження. Ми робимо все, щоб передати на місця більше повноважень та можливостей, і це дійсно працює на користь громади, якщо є розуміння своєї відповідальності та бажання працювати», - зазначив Дмитро Разумков.

Голова Парламенту поспілкувався з селищним головою й мешканцями Куликівки, оглянув місцевий Центр надання адміністративних послуг та загальноосвітню школу.