Топ новини

У рамках робочої поїздки до Ямполя, 26 січня голова обласної державної адміністрації Сергій Борзов обговорив з керівниками профільних служб та місцевою владою ключові пропозиції стосовно реалізації одного із найбільш масштабних проєктів – будівництва мосту «Ямпіль-Косеуць» через р.Дністер. 

Нагадаємо, що амбітну ідею озвучив Президент України Володимир Зеленський 12 січня на брифінгу після переговорів з Президентом Республіки Молдова Майєю Санду.

Наразі заплановано будівництво сучасної магістралі, яка з’єднає Київ та Кишинів. Це має скоротити подорож між столицями наших держав до 5 годин.

«Реалізація цього масштабного проєкту надасть змогу приблизно на 200 км скоротити шлях, якщо маршрут йтиме з Прибалтійських країн до Румунії або до Греції. Тож ми розглядаємо цей маршрут як досить перспективний. Також будівництво мосту стане новим поштовхом для подальшого розвитку м.Ямполя, що є вкрай важливим. Так, на сьогодні є паромна переправа, але саме будівництво мосту, на нашу думку, надасть можливість збільшити пасажиропотік між державами та регіонами», - зауважив Сергій Борзов.

Очільник області також зазначив, що проєкт реалізовуватимуть «з нуля», тобто з урахуванням нового техніко-економічного обґрунтування, що також передбачає узгодження багатьох аспектів з Республікою Молдова.

«Крім цього, має бути прийнята міжурядова угода сторін. І лише після цього буде прийнято рішення, де саме будуватиметься міст, де знаходитимуться контрольно-пропускні пункти на території України чи Республіки Молдова. Все це буде визначено відповідним проєктом. Безперечно, це має бути чіткий проєкт, з точно визначеними завданнями і датами його виконання», - пояснив Сергій Борзов.   

Нещодавно початковий етап будівництва прикордонного мостового переходу через річку Дністер на території Вінницької області обговорили в Офісі Президента України за участю очільника області, який увійшов до складу робочої групи.

«Проєкт є державним, тож кошти на його реалізацію також витрачатимуться з державного бюджету», - зауважив Сергій Борзов.

Загалом, до роботи над реалізацією проєкту залучені Державна прикордонна служба України, Вінницька обласна державна адміністрація, Укравтодор, обласна Рада, Державна митна служба,  а також місцева влада.

Будівництво мосту дозволить створити автомобільний транспортний коридор, який може стати найшвидшим маршрутом з центрального регіону України до країн Центральної та Південно-Східної Європи. Окрім активізації торгівлі та покращення людських контактів, ця магістраль відкриває інші можливості, зокрема, суттєво скорочує шлях до Румунії, Болгарії, Греції.

Важливим підґрунтям розвитку економічного співробітництва між Україною та Канадою є Угода про вільну торгівлю і на сьогодні перед обома сторонами стоїть амбітне завдання розширити її дію на сфери інвестицій та послуг. На цьому наголосив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль 22 січня під час телефонної розмови з Віце-прем’єр-міністром, Міністром фінансів Канади Христею Фріланд. 

Денис Шмигаль підкреслив важливість підтримки вільної торгівлі в умовах пандемії COVID-19. Він повідомив, що Україна зняла заборону на торгівлю засобами індивідуального захисту та на інші товари, щодо надмірного експорту яких були застереження. 

«Вважаємо, що саме політика відкритості міжнародної торгівлі та підтримки експорту, якої також дотримується Канада, є одним із заходів ефективної протидії поширенню пандемії. Впевнений, що це перші кроки до наступного нашого напрацювання оновленої Угоди про вільну торгівлю,», — сказав очільник Уряду. 

Денис Шмигаль висловив впевненість, що попри складну ситуацію на тлі боротьби з пандемією, Україна та Канада продовжать активний розвиток двостороннього співробітництва. 

«Торговельно-економічне співробітництво залишається пріоритетом нашої співпраці. Кожний новий виклик відкриває нові перспективи для розвитку, тому ми повинні консолідувати свої зусилля для найшвидшого подолання негативних наслідків, спричинених пандемією коронавірусу, та продовжувати нарощувати обсяги двосторонньої торгівлі», — підкреслив Прем’єр-міністр. 

Зі свого боку Христя Фріланд відзначила, що Канада зацікавлена у розширенні Угоди про вільну торгівлю з Україною та готова вести роботу в цьому напрямку. 

За словами Прем’єр-міністра, Україна закінчує формування своєї делегації для відповідних переговорів. Очолить її Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко. Сторони погодилися, що необхідно найближчим часом організувати роботу міжурядової робочої групи, яка напрацьовуватиме документ. 

Крім того, Прем’єр-міністр відзначив високу зацікавленість України в лібералізації візового режиму та наголосив на готовності прийняти в Україні групу канадських експертів для проведення моніторингу стану відповідності України критеріям Канади. 

«Український народ дружньо сприймає Канаду та українську діаспору в Канаді. Тому лібералізація візового режиму для нас була б історичним і стратегічно важливим кроком», — зазначив Глава Уряду. 

Прем’єр-міністр України розповів Віце-прем’єр-міністру Канади про «Кримську платформу» та запросив Канаду долучитися до її роботи. 

Денис Шмигаль також запросив Христю Фріланд до України на святкування 30-ї річниці незалежності.

Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики на своєму засіданні у четвер, 21 січня, розглянув проект Закону «Про фінансовий лізинг» (№ 1111), яким пропонується прийняти даний Закон у новій редакції.

Крім того, законопроектом передбачається внесення змін до Кримінального, Господарського, Цивільного кодексів, Кодексу України з процедури банкрутства, до Закону України «Про дорожній рух» та Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

Зокрема, пропонується: встановити єдиний порядок регулювання відносин, пов’язаних з фінансовим лізингом та окремих його видів і форм; визначити чіткі вимоги до форми договору фінансового лізингу та істотні умови договору фінансового лізингу; розширити поняття «лізингодавець»; встановити захист прав лізингоодержувачів нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту прав власника стосовно володіння та користуванням майном; захистити права лізингоодержувача – фізичної особи та врегулювати особливості таких договірних відносин; передбачити порядок та умови переходу предмета лізингу у власність лізингоодержувача.

До порівняльної таблиці включено 528 правок. Пропонується врахувати 410 правок, із яких повністю – 192, а решту - частково, редакційно або по суті. 117 правок пропонується відхилити. 45 правок внесено до законопроекту від Комітету.

Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект у другому читанні і в цілому із техніко-юридичним доопрацюванням.

Народні депутати розглянули у другому читанні проект Закону «Про внесення змін до розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб'єктів господарювання, які реалізують інвестиційні проекти зі значними інвестиціями» (№ 3761).

Законопроектом пропонується надати тимчасово, до 1 січня 2035 року, податкові пільги для інвестора зі значними інвестиціями, який є стороною спеціального інвестиційного договору, укладеного відповідно до Закону України «Про державну підтримку інвестиційних проектів зі значними інвестиціями».

Під час обговорення зазначалось, що до законопроекту також включено положення проекту Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо окремих питань діяльності Міністерства внутрішніх справ України та Національної поліції України» № 4544, якими пропонується внести зміни до Податкового кодексу України з метою приведення його у відповідність до Законів «Про Національну поліцію» і «Про дорожній рух».

Комітет розглянув поправки, подані до законопроекту під час підготовки до другого читання.

В обговоренні взяли участь представники Міністерства фінансів і Міністерства внутрішніх справ.

Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект №3761 у другому читанні і в цілому, в редакції запропонованій у порівняльній таблиці з урахуванням поправок Комітету.

Також у другому читанні Комітетом був розглянутий проект Закону «Про внесення зміни до розділу XXІ "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України» (№3762).

Законопроектом пропонується встановити, що до 1 січня 2035 року звільняється від оподаткування ввізним митом устаткування (обладнання), що ввозиться на територію України під час реалізації інвестиційного проекту зі значними інвестиціями. Перелік та обсяги таких товарів із визначенням їх кодів згідно з УКТ ЗЕД затверджуються Кабінетом Міністрів України разом із укладенням спеціального інвестиційного договору.

Члени Комітету розглянули 28 поправок, запропонованих народними депутатами під час підготовки до другого читання, і частину з них врахували.

Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти проект Закону у другому читанні та в цілому з техніко-юридичним доопрацюванням.

У лютому 2021 року відбудеться нагородження переможців обласного конкурсу «Людина року 2020». Метою конкурсу є виявлення видатних і талановитих особистостей, відзначення інтелектуальної та професійної еліти області та нагородження переможців за найбільш вагомі професійні досягнення в управлінській, економічній, соціальній, культурній, науковій та громадсько-політичній діяльності.

У конкурсі можуть брати участь вінничани, які проживають на території області та мають визначні особисті заслуги і вагомі професійні здобутки.

Положенням про конкурс визначено 34 номінації: «Регіональний лідер року», «Громадський діяч року», «Депутат року», «Державний службовець року», «Діяч культури та мистецтва року», «Діяч освіти та науки року», «Берегиня роду», «Журналіст року», «Міський голова року», «Митець року», «Самоврядець року», «Лідер медичної галузі року», «Аграрій року», «Соціальний працівник року», «Торгівельна марка року», «Підприємець року», «Промисловець року», «Роботодавець року», «Спортсмен року», «Нова генерація року», «Герой року», «Меценат року», «Захисник України року», «Благодійник року», «Ресторатор року», «Лідер туристичної галузі року», «Багатодітна родина року», «Бізнесмен року», «Дизайнер року», «Фінансист року», «Обдарованість року», «Правник року», «Комунальник року», «Волонтер року».

Для участі у конкурсі необхідно заповнити електронну google форму https://forms.gle/iiy6bt4ZPPG3iMBr8

Прийом документів продовжено до 26 січня 2021 року включно.

У зв’язку з COVID-19 документи приймаються в електронному вигляді.

З додаткових питань можна звернутись до начальника інформаційно-аналітичного відділу Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю обласної державної адміністрації Добровольської Єлизавети Юріївни (тел. +38(097)185-99-11, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.).

З положенням про проведення обласного конкурсу «Людина року» можна ознайомитись на офіційному сайті Вінницької обласної державної адміністрації, у рубриці «Документи обласної Ради» або за посиланням

https://vinrada.gov.ua/upload/files/7sklikannya/33Ses/657.pdf

У День Соборності, 22 січня, Президент України Володимир Зеленський взяв участь у церемонії вшанування пам’яті Президента УНР Михайла Грушевського.

Володимир Зеленський поклав букет квітів до підніжжя пам’ятника видатному державному діячу. Також біля меморіалу було встановлено кошик квітів.

У церемонії взяли участь Голова Верховної Ради Дмитро Разумков, Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль та керівник Офісу Президента Андрій Єрмак.

Крім того, у зв'язку з роковинами трагічної загибелі активістів Революції Гідності Сергія Нігояна та Михайла Жизневського здійснено покладання квітів від Президента до місць загибелі Героїв України на вул. Грушевського у Києві.

Також на Алеї Героїв Небесної Сотні від імені Глави держави встановлено кошик квітів до пам’ятного хреста на місці загибелі активістів Революції Гідності.

З нагоди Дня Соборності України 22 січня за участю Президента України Володимира Зеленського відбулася церемонії покладання квітів до пам’ятника Михайлу Грушевському.

У заході також взяли участь Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, Голова Верховної Ради Дмитро Разумков та керівник Офісу Президента Андрій Єрмак.

Учасники церемонії поклали квіти до підніжжя пам’ятника Михайлу Грушевському та вшанували пам’ять державного діяча, під головуванням якого Українська Центральна Рада 22 січня 1918 року проголосила УНР «незалежною, вільною суверенною державою українського народу».

«Проголошення IV Універсалу у 1918 році та Акту злуки у 1919 році стали основоположними подіями для формування незалежної, соборної України. Українці показали яскравий приклад демократичного об’єднання та довели, що національна єдність є рушійною силою успішного спротиву зовнішньому агресору», — зазначив Денис Шмигаль.

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков спільно з Президентом України Володимиром Зеленським та Прем’єр-міністром України Денисом Шмигалем взяли участь в урочистих заходах з нагоди Дня Соборності України.

“Сьогодні важливе свято для українського народу, тому що  зараз  також постає питання щодо об’єднання українців і повернення територіальної цілісності, за яку, на жаль, багато років ми боремося, захищаючи інтереси, майбутнє і життя  наших людей”, - зазначив Дмитро Разумков. Він додав, що Україна платить велику ціну за цю боротьбу, адже  наші військовослужбовці продовжують гинути на сході України. 

За словами Голови Парламенту, і 102 роки тому, і зараз Україна повинна боротися за свою незалежність.  “І тоді, і сьогодні ми повинні знаходити те спільне, що об'єднує українців,  що дозволяє зберігати і розвивати нашу державу, незважаючи на  непрості умови, в яких знаходимося не лише ми, а й весь світ. Головне, щоб ми не допускали тих помилок, які були зроблені в минулому. Тому треба знати і шанувати  свою історію”,  - відзначив Голова Верховної Ради.

Учасники церемонії здійснили покладання квітів до пам'ятника Михайлу Грушевському в місті Києві.

Сьогодні, 22 січня, за участю керівництва області та міста відбулось покладання квітів до пам’ятного знаку та мультимедійної стели пам’яті «Героям Небесній Сотні та Героям АТО/ ООС» і Вічного Вогню з нагоди відзначення 102-річниці Дня Соборності України.

У тяжкій і тривалій боротьбі за національне визволення, утвердження власної державності, український народ не раз переживав як гіркі, так і радісні події. Так розпорядилась історія, що упродовж століть землі України були розрізнені, належали до інших держав. Але день, за який українці боролись віками, таки настав: 22 січня 1919 року було проголошено Акт Злуки – акт про об’єднання Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки в єдину незалежну державу. Сьогодні весь український народ  iз вдячністю згадує тих героїв, якi словом i ділом, ціною власного життя вiдроджували незалежну Соборну Українську державу!

 «Щоб стати сильними – потрібно бути єдиними. Щоб стати єдиними – потрібно бути сильними. Досить розділень. Важливо пам'ятати, що соборність – це не тільки про територію. Це про єднання. Це постійна робота. Це щоденний рух,- зазначає голова облдержадміністрації Сергій Борзов.- Це завдання вчити себе розрізняти власні емоції і штучно накручені політиками. Поважати відмінності й інтереси інших у суспільстві – тих, хто на тебе не схожий, але з кого разом з тобою і складається наш народ. Та поступатися особистими амбіціями, коли це потрібно для спільного результату. На жаль, нас єднають і трагічні сторінки. Щодня, а особливо сьогодні, ми повинні гуртуватися, підтримувати одне одного»,- підкреслив очільник області.

У покладанні квітів з нагоди державного свята взяли участь керівники області та міста, керівники структурних підрозділів облдержадміністрації, учасники бойових дій на Сході України, військовослужбовці.

Присутні хвилиною мовчання вшанували героїв та схилили голови перед пам’яттю про загиблих за Соборність України.

 Від імені зібрання здійснено делеговане покладання гірлянд до скульптурної композиції «Дерево Свободи»; до Пам’ятного знаку Січовим Стрільцям - воякам Української Галицької армії; до Меморіальної дошки на честь перебування уряду УНР у Вінниці; до Бюсту Михайла Грушевського – українського історика, громадського та політичного діяча, Голови Центральної ради Української Народної Республіки (1917 – 1918); до пам’ятника українському державному та військовому  діячу часів Української революції 1917 – 1921 рр., Голові Директорії УНР, отаману війська та флоту УНР Симону Петлюрі; до меморіальної дошки Дмитра Марковича, який був Міністром юстиції в Уряді директорії та головою Подільської і членом Центральної Ради Української Народної Республіки; до меморіальної дошки Начальній команді Української Галицької Армії; до меморіальної дошки сотнику армії УНР Семену Якерсону; до меморіальної дошки Костянтину Василенку – громадському та політичному діячеві, члену Центральної Ради, генеральному  секретарю праці Української Народної Республіки в 1917 році.

Через карантин цьогоріч на Європейській площі не було заплановано концертної програми та масового дійства, проте дух єдності відчувався в урочистій ході військових, у жовто-блакитних прапорах,що тріпотіли на легкому вітрі, в букетах червоних троянд,  навіть у величності Вінницької вежі – символу міста і свідка подій часів Директорії УНР.

«Бережімо нашу Україну! З Днем Соборності! Українці - великий та сильний народ!»,- звертається до земляків голова облдержадміністрації Сергій Борзов.

Рішення Уряду про встановлення граничної ціни на газ для побутових споживачів на рівні 6,99 грн за кубометр знизить його вартість для населення в середньому на 30%. При цьому для частини українців це зменшення становитиме майже 40%. Про це зазначив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час позачергового засідання Уряду 18 січня.

За дорученням Президента України Кабінет Міністрів 18 січня ухвалив рішення, яким встановлюється гранична ціна на газ на рівні 6,99 грн за кубометр. Як зауважив очільник Уряду, така ціна діятиме до завершення опалювального сезону або до завершення карантину.

Денис Шмигаль підкреслив, що встановлена Урядом ціна є нижчою на 1,5 грн за кубометр від тієї, яка була у 2018 та 2019 роках.

«У зимові місяці тих років платіжки в середньому становили 2,5-3 тисячі гривень. Або 75% від тодішньої мінімальної зарплати. Встановлена нами ціна буде на рівні 6,99 грн/куб. Це означає, що за споживання середня платіжка буде десь на 500 грн меншою і становитиме приблизно 40% від сьогоднішньої мінімальної зарплати», — зазначив Прем’єр-міністр.

Глава Уряду також наголосив, що рішення про встановлення граничної ціни на газ не означає, що Уряд відмовляється від розвитку ринку газу в Україні. За його словами, без втручання в ситуацію вже у лютому кубометр газу міг би здорожчати до 12 грн.

«В умовах недосконалої конкуренції, монополізації ринку таке рішення є необхідним, аби збалансувати та спрямувати ринок на шлях розвитку, а не консервації монополій», — сказав Денис Шмигаль.

Як відзначив Прем’єр-міністр, ринок газу є незворотним кроком, оскільки він покладає кінець монополізму та дає можливість людям обирати свого газопостачальника, щоб отримувати кращу ціну, послуги та сервіс.

Крім того, Денис Шмигаль повідомив, що надалі Уряд зобов’яже усі газопостачальні компанії представити свої річні продукти для населення, щоб люди змогли підписати річний контракт і заздалегідь розуміти ціни у платіжках.

«Це дасть можливість всім і заощадити в зимові місяці, і спланувати власний бюджет, і отримати найвигіднішу ціну на газ. Це європейський підхід, який діє в абсолютно усіх цивілізованих та розвинених країнах. І ми, попри тиск окремих спекулянтів та політиканів, також будемо рухатися цим шляхом», — підкреслив очільник Уряду.

Прем’єр-міністр також наголосив, що ті громадяни, які наразі мають річні контракти нижче за 6,99 грн/кубометр залишаться з цінами, зазначеними в контрактах.

Водночас люди із соціально вразливих груп, за словами Денис Шмигаля, продовжать отримувати субсидії в повному обсязі.

На опрацюванні Комітету з питань європейської інтеграції України до Європейського Союзу перебуває проект Закону про матеріали і предмети, що контактують з харчовими продуктами №4568.

Розроблення законопроекту обумовлено необхідністю зниження ризиків негативного впливу на здоров’я споживачів внаслідок використання матеріалів і предметів, що безпосередньо або опосередковано контактують з харчовими продуктами.

Наразі в Україні це питання частково врегульовано Законом «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів». Проте, він містить лише одну статтю, яка стосується державної реєстрації матеріалів і предметів, що контактують з харчовими продуктами, і не враховує значної кількості вимог, що містить європейське законодавство.

Відповідно до зобов’язань за Угодою про асоціацію з Європейським Союзом, Україна має гармонізувати своє законодавство із правом ЄС, зокрема, стосовно заходів щодо хімічних речовин, які мігрують з пакувальних матеріалів до харчових продуктів. Проект Закону пропонує імплементувати у національне законодавство положення одразу чотирьох регламентів ЄС, а саме: щодо матеріалів та виробів, що контактують з харчовими продуктами, щодо переробленої пластмаси та виробів, призначених для контакту з харчовими продуктами, про належну виробничу практику матеріалів та виробів, призначених для контакту з продуктами харчування та щодо активних та «інтелектуальних» матеріалів і предметів, призначених для контакту з харчовими продуктами.

Законопроект передбачає:

-застосовування термінології законодавства ЄС в українському законодавстві;

-визначає повноваження органів виконавчої влади у сфері виробництва, обігу та використання матеріалів та предметів, що контактують з харчовими продуктами;

встановлює загальні та спеціальні вимоги до матеріалів та предметів, що контактують з харчовими продуктами;

-запроваджує вимоги до перероблених пластикових матеріалів та предметів, що контактують з харчовими продуктами;

-встановлює порядок державної реєстрації об'єктів, що використовуються у виробництві матеріалів та предметів, що контактують з харчовими продуктами;

-встановлює особливості державної реєстрації процесів переробки пластику;

-містить положення щодо внесення змін, зупинення дії та скасування рішення про державну реєстрацію об’єктів;

-встановлює вимоги до маркування, декларування відповідності та вимоги до забезпечення простежуваності матеріалів та предметів, що контактують з харчовими продуктами;

-містить положення, щодо належної виробничої практики (GMP) при виробництві матеріалів та предметів, що контактують з харчовими продуктами та положення щодо державного контролю та відповідальності операторів ринку.

Положення проекту Закону не стосуються предметів і матеріалів, що постачаються як антикваріат, захисних матеріалів або оболонок, зокрема, матеріалів, що покривають сирну кірку, м’ясні напівфабрикати або фрукти, які є частиною харчового продукту і можуть споживатись разом з ним, стаціонарного обладнання для централізованого або нецентралізованого водопостачання, а також нехарчову продукцію, організаційно-правові засади обігу якої визначені Законом «Про загальну безпечність нехарчової продукції».

Свій висновок щодо відповідності законопроекту праву ЄС Комітет з питань інтеграції України до ЄС оприлюднить на одному з найближчих засідань.

Україна та Угорщина працюють над спільним документом, який сприятиме врегулюванню спірних питань у двосторонніх відносинах. Про це повідомив заступник керівника Офісу Президента України Ігор Жовква в інтерв'ю ТСН.ua.

Він зазначив, що в дипломатичному плані 2021 рік починається з візиту в Україну міністра закордонних справ Угорщини Петера Сіярто.

«27 січня на запрошення міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби міністр закордонних справ Угорщини прибуде до України й проведе низку офіційних зустрічей. До слова, буде обговорюватися весь комплекс питань», – сказав заступник керівника Офісу Президента.

Відповідаючи на запитання, чи мають країни спільний план виходу з кризи у відносинах, Ігор Жовква заявив: «Бажаним для України було б укладення відповідного договору чи угоди з Угорщиною, яка б врегулювала цей комплекс питань, – так звана джентльменська угода або угода про паритетність, рівність, взаємовигідність відносин. Над таким документом робота ведеться. За дорученням Президента такий документ було підготовлено українською стороною, передано угорській стороні, отримано їхню реакцію, і зараз процес триває».

За словами заступника керівника Офісу Президента, коли цей документ буде готовий, він має бути підписаний на рівні лідерів держав.

Ігор Жовква додав, що такий документ може містити позицію щодо зняття блокування Угорщиною Комісії Україна – НАТО та щодо спірних положень закону про освіту. Він нагадав, що Україна виконала всі рекомендації Венеціанської комісії щодо норм цього закону, про що були поінформовані наші партнери по НАТО.

Заступник керівника Офісу Президента висловив сподівання, що спірні питання Україна та Угорщина розв'язуватимуть у двосторонньому порядку, а блокування засідання Комісії Україна – НАТО взагалі буде знято.

Він також наголосив, що українська сторона завжди готова приймати Прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана з візитом.

«Нічого кращого в дипломатії, ніж діалог, не придумано, але цей діалог, така розмова, така зустріч, такий візит мають бути належним чином підготовлені», – додав Ігор Жовква, зауваживши, що МЗС та інші міністерства вже працюють над цим.

останова про запровадження карантину «зимових канікул» була ухвалена й оприлюднена ще 9 грудня. Тоді й розпочалося обговорення, якими будуть карантинні обмеження. Про це зазначив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль в інтерв’ю телеканалу «Україна 24».

Глава Уряду підкреслив, що були враховані всі побажання бізнесу та бізнесових асоціацій, які не суперечать логіці карантину, були проведені консультації, зокрема, з Верховною Радою.

«Завдання посиленого карантину — знизити мобільність населення», — зазначив Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр зауважив, що як би не ставилися до закритих полиць у магазинах, натягнутих стрічок чи плівок, усе це проходять не лише в Україні, але й у всьому світі. За його словами, обмеження в деяких країнах навіть набагато жорсткіші.

«Тут не стоїть питання, у кого кращі протиепідемічні заходи. Стоїть питання: дати можливість людям бути вдома й не мати зайвої спокуси виходити з дому», — наголосив очільник Уряду. 

Прем’єр-міністр нагадав, що у супермаркетах дозволений продаж лише визначених Урядом категорій товарів першої необхідності, тим часом як інші товари заборонені до продажу в будь-яких магазинах.

«Ми вели не один діалог із представниками мереж, які торгують не продуктами харчування. Питання справедливості дуже важливе. Не можуть продаватися в продуктовому супермаркеті іграшки, коли поруч стоїть закритий іграшковий магазин», — зазначив Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр також підкреслив, що наразі Уряд не передбачає продовження посиленого карантину після 24 січня. За його словами, з 25 січня Україна, імовірно, перейде до помаранчевої зони, яка діяла до запровадження посиленого карантину.

Голова Парламенту Дмитро Разумков привітав працівників Управління державної охорони з професійним святом. Він нагородив військовослужбовців УДО відзнаками Верховної Ради за вагомий внесок у забезпечення охорони органів державної влади України і посадових осіб, зразкове виконання військового обов'язку та високий професіоналізм. 

Дмитро Разумков подякував працівникам Управління державної охорони за службу та підкреслив важливість їхньої роботи. “Ви повинні знати, що ми дійсно цінуємо вашу роботу. Від неї багато в чому залежить функціонування державних інституцій. Оскільки від того, як ви виконуєте свою роботу, дуже часто залежить те, як ми можемо робити свою”, - наголосив Голова Верховної Ради.

Він побажав військовослужбовцям здоров'я та наснаги. “Нехай у вашому житті буде побільше позитивних, теплих та світлих моментів, а служба буде вам в радість. Бажаю, аби, коли ви повертаєтесь додому, вас зустрічали рідні та близькі. Нехай у вашій оселі завжди буде тепло та світло”, - сказав Голова Верховної Ради.

Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» щодо зняття вікових обмежень для роботи на державній службі» № 1086-ІХ, який Верховна Рада ухвалила 16 грудня 2020 року.

Згідно з документом, державний службовець за рішенням суб’єкта призначення може бути залишений на державній службі після досягнення 65-річного віку за власною згодою. Рішення про продовження строку перебування на держслужбі ухвалює суб’єкт призначення щороку, але не більш як до досягнення державним службовцем 70-річного віку.

Термін перебування на службі в органах місцевого самоврядування може бути продовжено, але не більш ніж на п'ять років за рішенням сільського, селищного, міського голови, голови районної, районної у місті, обласної ради. Рішення про продовження строку перебування на службі в органах місцевого самоврядування ухвалює голова відповідної ради щороку, але не більш як до досягнення державним службовцем 70-річного віку.

Повноваження суб'єкта призначення стосовно керівника Апарату Верховної Ради України, крім випадків, передбачених пунктом 35 частини першої статті 85 Конституції України, здійснює Голова Верховної Ради.

Також, відповідно до закону, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів з метою запобігання поширенню COVID-19, призупинено дію положень Закону України «Про державну службу» та Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» в частині проведення конкурсів на посади державної служби.

У новостворених органах державної влади, що були утворені протягом дії карантину, добір на посади державної служби в установленому Кабінетом Міністрів порядку не проводиться. Призначення на посади державної служби в таких органах здійснюється виключно за результатами конкурсу відповідно до положень Закону України «Про державну службу».

Україну та Молдову єднають не лише спільний кордон та минуле, а й спільний рух до повноправного членства у європейській родині. Про це заявив Президент України Володимир Зеленський за результатами переговорів з Президентом Республіки Молдова Майєю Санду, яка нині перебуває з офіційним візитом в Україні.

«Наші країни єднають не тільки спільний кордон та спільне минуле, але й спільний рух та спільне бачення майбутнього наших країн – як повноправних членів європейської родини. Це одна з важливих тез, яка була сьогодні зафіксована у ході наших переговорів», – сказав він у заяві за результатами зустрічі з Майєю Санду в Києві.

На думку Глави Української держави, не менш важливо, що Україну та Молдову єднають спільні цінності та позиції щодо ключових питань загальноєвропейського порядку денного та безпеки регіону.

«Ми високо цінуємо, що Президент Республіки Молдова підтримує суверенітет і територіальну цілісність України та не боїться називати Крим українським», – наголосив Володимир Зеленський.

Президент України зазначив, що окрему увагу під час переговорів було приділено стратегічному питанню інтеграції України та Молдови до Європейського Союзу.

«Членство у Євросоюзі – це дійсно стратегічна мета. Тут наші підходи повністю збігаються», – заявив він.

Майя Санду наголосила, що під час зустрічі сторони підтвердили спільне бажання активізувати імплементацію Україною та Молдовою програм європейської інтеграції.

«Цей шлях є стратегічним варіантом для Республіки Молдова та України. І надійним способом розбудови функціональної держави з сучасною ринковою економікою в інтересах громадян», – сказала Президент Молдови.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль 12 січня провів зустріч із Президентом Республіки Молдова Майєю Санду, яка перебуває в Україні з офіційним візитом.

Як підкреслив Денис Шмигаль, сьогодні особливо важливо відновити позитивну динаміку двосторонньої співпраці між Україною та Молдовою. Зі свого боку Майя Санду наголосила, що максимально сприятиме тісному співробітництву на користь громадян обох країн.

Прем’єр-міністр зазначив, що Україна готова якнайшвидше відновити діяльність Спільної міжурядової комісії з питань торгово-економічного співробітництва.

«За результатами нашої зустрічі буде доручено очільнику Комісії з українського боку, Віце-прем’єр-міністру Олексію Резнікову почати підготовку до проведення чергового засідання й підготувати порядок денний», — відзначив очільник Уряду.

Денис Шмигаль також погодився, що Україні та Молдові варто активізувати процес підготовки до підписання Протоколу про внесення змін до угоди про вільну торгівлю в частині гармонізації правил походження товарів відповідно до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморських преференційних правил визначення походження. За його словами, Україна розраховує, що переговори делегацій з узгодження проекту Протоколу зможуть початися в найкоротші терміни.

Прем’єр-міністр та Президент Республіки Молдова обговорили питання протидії поширенню COVID-19. Денис Шмигаль зазначив, що Україна веде активні перемовини з міжнародними партнерами та всесвітньою ініціативою COVAX, щоб отримати дози вакцин якнайшвидше.

«Також є можливість перемовин із нашими європейськими партнерами щодо отримання вакцини в рамках «Східного партнерства». Ми готові спільно продовжувати роботу з Європейським Союзом щодо закупівлі, поставки створення відповідної інфраструктури щодо забезпечення вакцинування наших громадян», — наголосив Глава Уряду.

Денис Шмигаль підкреслив, що Україна та Молдова мають спільний товарообіг та бізнес-проекти, які потрібно підтримувати та розвивати. Зокрема, шляхом започаткування нових проектів, у тому числі в енергетичній сфері.

«Україна й Молдова мають спільні євроінтеграційні прагнення, зокрема, синхронізацію у 2023 році енергетичних систем з європейською континентальною мережею ENTSO-E. Ми також маємо спільні питання енергетичної стабільності й незалежності наших країн у частині збалансування енергоринку й поставки газу», — зазначив Прем’єр-міністр.

Під час зустрічі Денис Шмигаль та Майя Санду також обговорили спільні інфраструктурні проекти. Зокрема, будівництво мостового переходу через річку Дністер та подальше будівництво через перехід сучасної євромагістралі, покращення якості роботи пунктів пропуску та належне функціонування Дністровського комплексного гідровузла.

Прем’єр-міністр подякував Президенту Молдови за підтримку суверенітету України та наголосив, що Україна незмінно підтримує територіальну цілісність Молдови в рамках міжнародно-визнаних кордонів.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков зустрівся з Президентом Республіки Молдова Майєю Санду. Під час заходу сторони обговорили питання щодо захисту територіальної цілісності та суверенітету,   впровадження системних реформ та перспективи міжпарламентської співпраці.

Дмитро Разумков зазначив, що Україну та Молдову об’єднує не тільки спільний кордон та минуле, а й європейське майбутнє та виклики сьогодення.

Голова Верховної Ради зауважив, що перед обома країнами сьогодні стоїть низка складних викликів. “Територіальна цілісність і для нашої, і для вашої країни - не просто слова. Це те, за що ми боремося впродовж багатьох років”, - наголосив він.

Голова українського Парламенту зазначив, що незважаючи на зусилля Президента України,  Верховної Ради, міжнародних партнерів, на жаль, на лінії зіткнення продовжують гинути військовослужбовці та мирні громадяни.

“Вже сьомий рік на сході  України йде війна. З одного боку, вдалося досягти скорочення кількості   обстрілів і загиблих на фронті. Разом з тим, вчора в нас сталася перша втрата в цьому році. На фронті загинув український військовослужбовець”, - зауважив Голова Парламенту. 

Дмитро Разумков та Майя Санду також обговорили роботу антикорупційних органів в Україні. “Не можу сказати, що мене як громадянина влаштовує результат роботи антикорупційних органів”, - зазначив Голова Парламенту і наголосив, що їхня діяльність для багатьох є стримуючим фактором. Він також розповів про кроки, які здійснює Український Парламент для забезпечення ефективної діяльності антикорупційних органів.

Крім того, Голова Верховної Ради висловив сподівання, що невдовзі взаємодія між парламентами України та Молдови отримає новий поштовх для активізації нашого співробітництва.

У вівторок, 12 січня, голова облдержадміністрації Сергій Борзов взяв участь у відкритті амбулаторії загальної практики – сімейної медицини у Якушинецькій сільській громаді, де віднині якісні медичні послуги отримуватимуть понад 7 тисяч жителів.

Сергій Борзов наголосив, що сільська медицина є одним з пріоритетних напрямків державної політики у сферах охорони здоров’я та регіонального розвитку.

Нова амбулаторія забезпечена необхідним медичним обладнанням, комп'ютерною технікою та меблями. Тут наявна можливість взяти аналіз крові, провести експрес тестування на тропоніни, ВІЛ, вірусний гепатит, на виявлення антитіл до вірусів грипу та COVID-19. За допомогою телеметричного обладнання є можливість запису станів пацієнта та передачі результатів на вторинний чи третинний рівень електрокардіограм з онлайн консультацією вузького спеціаліста. На черзі придбання нових комплектів Телемедицини.

Чотири сімейні лікарі прийматимуть тут пацієнтів з сіл Якушинці, Зарванці, Ксаверівка, Лисогора.

Голова ОДА Сергій Борзов зазначив: «Вчергове ми відкриваємо в області об’єкти, які дають можливість доступу до якісної медицини. Ця амбулаторія працюватиме на благо громади. Задля цього держава профінансувала майже 90% вартості будівництва, решту дофінансувала громада».

Як повідомив очільник області – коштувала амбулаторія в Якушинцях Майже 9,5 млн грн:

- 8492,220 тис. грн. - кошти субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів, спрямованих на розвиток системи охорони здоров'я у сільській місцевості;

- 944,424 тис. грн. (11,1% від вартості будівництва) – за рахунок коштів місцевого бюджету.

З метою забезпечення своєчасної, якісної, в тому числі невідкладної, первинної медичної допомоги, обслуговування пацієнтів за місцем їх проживання, амбулаторія забезпечена санітарним автомобілем Renault Duster за рахунок коштів державного бюджету вартістю 532 тис. грн.

Принагідно мешканці громади підняли питання пішохідного переходу по Барському шосе (село Зарваниці - Якушинецька громада). На тому місці уже загинув не один пішохід.

Люди роками звертаються до органів місцевого самоврядування, до ОСББ, до народних депутатів. Є звернення і до голови ОДА.

«Проектні рішення генплану міста Вінниці не співпадають з проектними рішеннями генплану та плану зонування с. Якушинці. Тобто досі немає розмежування транспортної інфраструктури. Вирішено створити робочу групу, адже питання треба вирішувати негайно. Громадам потрібно допомагати вирішувати їхні проблеми. Після реформи треба вчитись працювати по-новому, але спільно», - зазначив Сергій Борзов.

На завершення зустрічі голова ОДА подякував лікарям та медперсоналу, а пацієнтам побажав здоров’я і добробуту.