Топ новини

Президент України Петро Порошенко наголосив на підвищенні грошового забезпечення українських військовослужбовців, які боронять українську землю на лінії зіткнення. Про це Глава держави сказав під час зустрічі з Міністром закордонних справ Канади Христею Фріланд.

«Сьогодні немає військовослужбовця, який буде отримувати менше 27,6 тис. грн. В середньому грошове забезпечення буде більше 30 тис. грн. Як я і обіцяв, майже тисячу гривень на день український військовослужбовець на фронті буде отримувати. Хочу сказати, що ми починали з 600 грн. на місяць», - сказав Петро Порошенко та подякував канадським партнерам за підтримку реформ в Україні.

Президент наголосив, що були здійснені вагомі кроки для відновлення української армії і забезпечення безпеки держави.

Глава держави також зауважив, що вчора склали присягу судді і було сформовано повний склад Верховного Суду, а також було обрано голову новоствореного Антикорупційного суду. «Як я і обіцяв, ми створили за моєї каденції Антикорупційний суд. Обрали його Голову. І вчора була визначена дата початку роботи суду – це 5 вересня поточного року», - зауважив Петро Порошенко.

Уряд України продовжить розпочаті реформи і плідно працюватиме у міжвиборчий період. Це стане запорукою збереження економічної стабільності і посилення позитивної динаміки розвитку держави. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман в ефірі Радіо «НВ».

Глава Уряду наголосив, що бачить своїм завданням продовження того, для чого свого часу прийшов працювати в Уряд. «Реформа децентралізації. У старій системі відносин грошей на місцях не було. Звідси – погані лікарні, розвалені дороги. Ми почали це змінювати. Суть реформи, з якою я прийшов в Уряд, в тому, аби дати людям нову якість послуг і нову якість життя, – сказав Володимир Гройсман. – Плюс треба завершити реформу освіти, медицини, багато речей в економіці. Причому, як завершити? Аби люди відчули зміни. Неможливо це залишати. Якщо не отримати результат – буде черговий розвал».

Прем’єр-міністр підкреслив, що очолює Кабінет Міністрів вже три роки, і цей час є достатнім, аби не тільки зрозуміти глибину проблем в країні, а й бачити шляхи їх вирішення. Причому одним з дієвих способів стане зміна системи прийняття рішень – без втрати часу в умовах загроз і різних світових тенденцій. «Та навіть те, що вже зроблено в Україні за ці роки, матиме результат», – запевнив Володимир Гройсман.

 Доступ до якісної первинної медичної допомоги саме в сільській місцевості – один з пріоритетів державної політики,  тому  значна увага з боку керівництва держави та області приділяється  відкриттю амбулаторій на селі.

В перше в масштабах держави за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів, спрямованих на розвиток системи охорони здоров'я у сільській місцевості у Вінницькій області будується 14 амбулаторій, на будівництво яких  передбачено  90,97 млн. грн., з яких

 81,89 млн.грн - субвенція з державного бюджету

 9,08 млн. – співфінансування з місцевого бюджету. 

Освоєно коштів на суму 38,7 млн. грн., у тому числі:

- з державного бюджету –33,8 млн.грн;

- з місцевих бюджетів – 4,9 млн.грн.

З метою оперативного вирішення робочих питань, які виникають під час будівництва амбулаторій під головуванням першого заступника голови ОДА Андрія Гижка відбулась нарада за участю представників відповідних структурних підрозділів облдержадміністрації та керівників сільських  громад, де будуються медичні закладі.

Під час засідання було заслухано фахівців Департаменту містобудування та архітектури ОДА, які є головними розпорядниками коштів та керівників місцевих громад стосовно кожного об’єкту.

Заслухавши ситуацію про хід будівництва по кожній амбулаторії, Андрій Гижко зазначив: «Вперше ми отримали реальну фінансову підтримку від держави  для будівництва сільських амбулаторій. Тому завдання  безпосередньо керівників на місцях вчасно прийняти відповідні рішення місцевих рад щодо співфінансування будівництва, яке складає неменше 10% вартості.  Кошти субвенції  вже є на рахунку обласного казначейства».   

Слід зазначити, найбільший відсоток будівельної готовності Вербської амбулаторії  загальної практики сімейної медицини Чечельницького району;    Жданівської амбулаторії загальної практики сімейної медицини           Хмільницького  району;  Багринівської амбулаторії загальної практики сімейної медицини Літинського  району; Білопільської амбулаторії загальної практики сімейної медицини Козятинського району;  Борисівської амбулаторії загальної практики сімейної медицини  Іллінецького району. На цих об’єктах змуровані капітальні стіни, завершують роботи по влаштуванню покрівлі, розпочато штукатурка та шпаклювання внутрішніх стін, монтаж внутрішніх мереж.

На здійснення заходів, спрямованих на розвиток системи охорони здоров’я у сільській місцевості та забезпечення медичних працівників службовим автотранспортом за рахунок коштів  з державного бюджету ( 7 млн.грн), та співфінансування з місцевих бюджетів  (733,31 тис.грн.),  закуплено 14 спеціалізованих легкових автомобілів для новозбудованих амбулаторій. Виконуються підготовчі роботи по передачі автомобілів на баланс громад.

Департамент охорони здоров’я облдержадміністрації підготував відповідні матеріали для виділення коштів з субвенції державного бюджету на закупівлю обладнання для телемедицини. Гранична вартість такого обладнання складає 110,0 тис.грн. Порядок використання субвенції передбачає спів фінансування в розмирі  не менше ніж 10% від вартості обладнання.

Сьогодні, 6 травня, в ході щопонеділкової апаратної наради голови обласної державної адміністрації Валерія Коровія з керівниками департаментів та служб області обговорено ряд питань, які стосувались головних аспектів життєдіяльності регіону, соціальної сфери, економіки та галузі господарства.

Враховуючи погодні умови, які склались протягом останніх декількох тижнів, важливим питанням є забезпечення нормального рівня води в головних водних артеріях області, аби уникнути підтоплень. Про ситуацію доповів директор Департаменту цивільного захисту ОДА Сергій Вовченко: «Станом на сьогодні ситуація із гідрологічним режимом нормальна, рівень вод у річках наразі в межах норми. Зокрема на Новодністровській ГЕС рівень води складає 118,93 при нормі в 121, тобто запас є. В Могилів-Подільському рівень води в річці складає 2,9, а критичний показник становить 8,62. В Ямполі рівень води 2,8, критичний – 5,25. Інформації про підтоплення із жодного населеного пункту області не надходило».

Також, щодо стану справ із нещодавнім випадком спалаху АЧС в с.Буша проінформував начальник Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області Григорій Сидорук. Він зауважив, що спалах локалізовано завдяки вчасному реагуванню та злагодженій співпраці відповідних служб. Хворі тварини і корми були утилізовані, на територію проведено дезінфекцію. Нових випадків наразі не виявлено.

Не обминули увагою під час засідання і бюджетні питання. Так, директор департаменту фінансів облдержадміністрації Микола Копачевський повідомив, що із 663 місцевих бюджетів області виконано з перевиконанням у 105% -  541 бюджет. Не виконано 44 місцевих бюджети, в основному сільські. Причиною є хаотичність платежів за землі, але це сезонна причина і влітку ситуація нормалізується.

«Обласний бюджет виконано на 104,5%, а по доходах сформовано сталу тенденцію на рівні 20% приросту до минулого року. Усі субвенції з державного бюджету надходять вчасно відповідно до постанов Уряду України», - зауважив Микола Копачевський.

Доповідаючи про ситуацію із нарахуванням та виплатою субсидій, директор департаменту соціальної та молодіжної політики ОДА Наталя Заболотна повідомила, що виплати монетизованих субсидій в квітні йдуть в штатному режимі та виплачуються одночасно із пенсією. Загалом, у квітні, субсидію отримують 148 тис домогосподарств.

«З 1 травня, коли закінчується річний термін нарахування субсидій, таких отримувачів в області налічується 296,4 тис., перерахунок субсидій відбуватиметься за новим порядком і з травня її видаватимуть готівкою. Звертатись до органів праці та соціального захисту для перепризначення субсидії необхідно лише тим громадянам, які орендують житло, внутрішньо переміщеним особам, тим, у кого відбулись зміни в складі сім’ї. Решті субсидію перепризначать автоматично, якщо немає заборгованості за комунальні послуги з вини субсидіанта (несплата терміном понад 1 місяць і сума понад 340 грн). В разі виникнення заборгованості із вини постачальника послуг – субсидія припинятись не буде, а буде і надалі нараховуватись в тому ж обсязі. Для призначення субсидії і її обрахування всі необхідні дані працівники органів соціального захисту отримуватимуть самостійно із податкової та пенсійного фонду», - проінформувала Наталя Заболотна.

«Важливо донести дану інформацією до людей, аби не виникало непорозумінь. Адже враховуючи кількість отримувачів субсидії можна передбачити, які труднощі можуть виникнути, якщо всі вони звертатимуться за повторним призначенням такої допомоги. Завдяки цьому значно спрощуються процедури призначення та обрахування розмірів субсидій», - підсумував Валерій Коровій.

Президент України, Верховний Головнокомандувач Збройних Сил Петро Порошенко доручив Міністру оборони Степану Полтораку підвищити розмір доплат військовослужбовців підрозділів, які перебувають на першій лінії оборони.

«Я прийняв рішення, що ми робимо подальше збільшення доплат, грошового утримання бійцям підрозділів, які перебувають на першій лінії операції Об’єднаних сил. Пане Міністр оборони України, даю доручення, щоб ми ще підняли доплати за перебування на «передку», на першій лінії, і доручаю прийняти рішення про збільшення доплати на 5 тисяч гривень, до суми 17000 грн.», - повідомив Петро Порошенко під час спілкування з військовослужбовцями ООС у Авдіївці.

За словами Глави держави, відтепер грошове забезпечення  складатиме мінімум 10300 – 10400 грн. Крім того, 12000 грн., які є зараз, і плюс 5000 грн. – буде 17000 грн. «Це доплата і ми виходимо на суму, яка перевищує 27000 грн. на кожного військовослужбовця», - підкреслив Президент.

«Як ми і наголошували, що український воїн на першій лінії буде отримувати майже 1000 грн. в день, і понад  тисячу доларів на місяць», - додав він.

Петро Порошенко нагадав про свою розмову на початку російської агресії з мобілізованим снайпером 3-го полку спецпризначення з Кіровограду, коли військовий повідомив, що отримував 600 грн. на місяць. «Сьогодні – 27000 грн. Це та відстань і ті пріоритети, які Україна пройшла під моїм керівництвом. Дякуючи керівництву Збройних Сил, дякуючи українській Верховній Раді, дякуючи українському Уряду, які на виконання рішень Ради безпеки і оборони, приймали відповідні рішення», - підкреслив Глава держави.

Він зазначив: «І це дуже потужна і сильна мотивація разом з патріотизмом для того, щоб ворог знав, що на нього чекає у випадку наступу».

Верховний Головнокомандувач також наголосив, що йому по особливому приємно проводити зустріч з українськими воїнами, перебуваючи на позиціях однієї з славетних військових частин Збройних Сил – 93 механізованої бригади «Холодний Яр».

«Також тут присутній особовий склад інших військових частин та підрозділів Збройних Сил, які сьогодні мужньо виконують завдання в операції Об’єднаних сил на різних ділянках фронту.  За час виконання завдань на сході особовий склад бригад набув високих професійних якостей, змужнів та став вагомим стримуючим фактором для наступальних планів російсько-терористичних загарбників», - наголосив він.

Ключове завдання Уряду України сьогодні – забезпечити стабільний розвиток країни і всі можливості посилення позицій країни в світі. Про це в ефірі телеканалу «Інтер» сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман. 

«Завдання - забезпечити стабільність і прийняття рішень задля продовження роботи. Вибори пройшли, економіка зростає, валюта стабільна. Ми витримали змагання», - сказав Володимир Гройсман. 

Прем’єр-міністр наголосив, що наразі Україна відчуває немало викликів і проходить великі фінансові навантаження – з огляду на виплату боргів попередніх періодів. «Але я націлений на те, аби утримувати стабільність», - сказав Володимир Гройсман. 

За його словами, зараз треба зробити все можливе, аби втримати економічну стабільність і втілити ті рішення, які вже очевидні - в рамках реформ, які впроваджуються. Йдеться про нові дороги, медицину, освіту, децентралізацію тощо. 

«Я буду боротися за успіх України», - сказав Володимир Гройсман.

Президент Петро Порошенко взяв участь у відкритті виробничої лінії з виготовлення артилерійських снарядів великих калібрів ДАХК «Артем» Державного концерну «Укроборонпром».

«Впевнений в тому, що на сьогоднішній день це потужний внесок у нашу перемогу, яка точно буде. Бо ми – українці, ми боронимо власну землю, ми боронимо власну державу, ми боронимо безпеку нашого народу», - звернувся Глава держави до робітників підприємства та учасників церемонії відкриття нової виробничої дільниці із виготовлення боєприпасів.

Петро Порошенко зауважив, що за чотири роки війни артилерія забезпечила надійну оборону української землі. Він нагадав, що ще у 2012 - 2013 роках стояло питання утилізації боєприпасів, але, на жаль, війна все дуже швидко змінила.

«По найбільш дефіцитним, найбільш ефективним боєприпасам, яких сьогодні потребують українські Збройні Сили, українська оборонна промисловість виконала замовлення ЗС, виконала моє завдання», - наголосив Президент.

Він нагадав, що у 2014 році звернувся до представників підприємств оборонної промисловості перевести виробництва на 2-х, а за потреби і 3-х змінну роботу, працювати без вихідних. «Але зробити все можливе для того, щоб змінити дуже ганебне ставлення до армії і до оборонної промисловості, яке ми спостерігали у попередні роки у багатьох представників української влади», - додав Президент.

Петро Порошенко також зауважив, що днями виповнилось десять років з дня російської окупації у Грузії: «Можу сказати, що і з російської агресієї проти України, і з тих подій десятилітньої давнини ми зробили свої висновки».

Президент також зазначив, що за його дорученням РНБОУ розробила цільову програму для запуску нового виробництва українських боєприпасів.

Водночас Петро Порошенко додав, що відкрити таке виробництво було нелегко. «Нам потрібне нове обладнання, яке у 2014 році нам просто фізично не продавали. Незважаючи на те, що держава, військовий бюджет, бюджет Міністерства економіки був виділений для того, щоб закупити нове обладнання. Всі дипломатичні зусилля Президента України, Міністерства закордонних справ для того, щоб отримати необхідні ліцензії, були спрямовані саме на це. Але я можу наголосити, що рівень довіри до України був настільки низький, настільки нерукопотискаємою була попередня українська влада, що ніхто нам не довіряв і ніхто обладнання не поставляв», - розповів він.

За словами Президента, Україна крок за кроком просувалася до цього, наполегливою роботою українських військових демонструючи як ми боронимо свою землю. Він зауважив, що генерали країн НАТО, які приїхали до нас бути радниками, особливо відзначали наскільки швидко український народ відновлює українські Збройні Сили.

«Ті ж самі процеси, але не так публічно, відбувались і в оборонній промисловості», - також зазначив він, додавши, що з усього світу в Україну постачали найсучасніше обладнання подвійного призначення.

«Оборонній промисловості добре це відомо, бо значна частина цього обладнання встановлена зараз у цих цехах. Новітні станки, на яких виробляється «Вільха», прибули з Туреччини і вже працюють. Багато країн світу сьогодні постачають це унікальне обладнання, на якому працюють працівники оборонної промисловості України», - повідомив Петро Порошенко.

Водночас Глава держави підкреслив, що неможливо запустити виробництво боєприпасів без найціннішої складової - школи української оборонної промисловості, робочих рук українського оборонно-промислового комплексу. За його словами, сьогодні знані авторитетні працівники оборонної промисловості створюють ту школу, якої немає жодна країна в світі. «Сьогодні Київський політехнічний інститут, інші наукові установи готують саме для оборонної промисловості України найкращі кадри», - зазначив він.

«Можу сьогодні сказати українському народові - нам є чим пишатися», - наголосив Петро Порошенко. 

«Пам’ятаєте, коли було проведено спецконфіскацію 1,5 млрд доларів, які були вкрадені у народа України попередньою владою? Я сказав, що ці гроші будуть працювати на Україну, на її народ, на її оборону, на її армію», - зазначив Президент.

За його словами, серед перших пріоритетів було будівництво гуртожитків для українських військових-контрактників. «До кінця цього року ми будемо мати гуртожитки майже для 23 тис. українських військовослужбовців-контрактників», - повідомив він.

Президент також підкреслив, що ці гроші були спрямовані на сільську медицину і нині по всій Україні будуються нові сільські медичні заклади, розвивається проект телемедицини.

Також було поставлено завдання, щоб частина цих грошей була спрямована в оборонну промисловість і на ці гроші було забезпечено створення комплексу із виробництва боєприпасів як артилеристських, так і реактивних. За його словам, у 2016 році була прийнята відповідна програма, у 2017-18 роках надійшло необхідне для цього обладнання.

Президент України Петро Порошенко підпише Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної», щойно документ надійде з Верховної Ради.

«Підпишу закон, щойно він надійде мені на підпис. Зауважте, що ухвалення закону ми свідомо винесли за рамки виборчої кампанії, бо насправді він не про вибори. Він про мову. Про нашу українську мову», - сказав Глава держави у коментарі щодо ухвалення цього документа.

Петро Порошенко нагадав, що робота над Законом тривала кілька років і за цей час «з нього прибрали і каральні інспекції, і структури, які би могли тиснути на бізнес». «Текст став гармонійним і збалансованим», - констатував він.

Президент зазначив, що свого час українська поетеса та письменниця Ліна Костенко сказала дуже мудрі слова: «Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову…».

Він констатував, що за останні п’ять років Україна в питанні розвитку мови «вийшла з передінфарктного стану». «Зробили дуже багато. Українською мовою говорить з нами якісний інформаційний продукт: кіно, книга, радіо і телебачення», - сказав Глава держави.

«Розквіт української мови після століть тотальної русифікації – це місія, яку нам належить звершити. Повага до прав людей, які говорять російською та іншими мовами – це теж важливо. Це – європейська практика, якої ми неухильно дотримуємось і будемо дотримуватися. І люди доволі швидко переконаються, що новий закон на це жодним чином не зазіхає», - також підкреслив Петро Порошенко.

Президент подякував більшості російськомовних громадян за те, що з розумінням ставляться до необхідності підтримки української мови. «Я теж, до речі, вивчив її вже у зрілому віці», - сказав Петро Порошенко.

Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» ухвалений Верховною Радою 25 квітня. Закон підтримали 278 народних депутатів.

Верховна Рада ухвалила у другому читанні та в цілому Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». «За» проголосували 278 народних депутатів.

Голова Верховної Ради Андрій Парубій підкреслив, що «українська мова – це наймогутніша наша зброя!» Він подякував Президенту України 2005-2010рр. Віктору Ющенку, письменникам, воїнам – усім гостям, які прийшли підтримати Закон про мову.

«Через їхні очі на нас дивиться Україна», - підкреслив Голова Парламенту і додав, що «мова - це питання безпеки і оборони».

«Мова об’єднує. Де мова – там перемога!» - проголосив А.Парубій.

 Підтримати законопроект «Про функціонування української мови як державної» прийшли почесний патріарх Православної церкви України Філарет, третій Президент України Віктор Ющенко, члени Уряду, воїни АТО, поети і письменники, громадськість.

Довідково: Єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова. Державний статус української мови є невіддільним елементом конституційного ладу України як унітарної держави. Порядок функціонування і застосування державної мови визначається виключно законом і не може бути предметом регулювання підзаконних актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим чи органів місцевого самоврядування. Такими є головні тези документу.

Також статус української мови як єдиної державної мови передбачає обов’язковість її використання на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також в інших публічних сферах. 

Кабінет Міністрів України здійснив розподіл бюджетної субвенції на розвиток об’єднаних територіальних громад в обсязі 2,1 млрд грн. Коментуючи це рішення, Глава Уряду Володимир Гройсман зазначив, що йдеться про будівництво, реконструкцію та ремонти тисяч об’єктів, важливих для громад. 
«Ми виконуємо свою функцію підтримки ОТГ, - сказав Володимир Гройсман. - Там, де децентралізація не пройшла – вона пройде. Всі це мають усвідомити. Ми доб’ємось того, аби покриття реформою було 100%. Що таке децентралізація? Тільки за 2016-2018 роки ОТГ отримали можливості будівництва, реконструкції понад 6000 об’єктів. Це те, що стосується якості життя людей».

Законодавчим актом встановлено, що єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова.

Згідно із Законом, «Статус української мови як єдиної державної мови зумовлений державотворчим самовизначенням української нації.

Державний статус української мови є невіддільним елементом конституційного ладу України як унітарної держави».

Порядок функціонування і застосування державної мови визначається виключно законом і не може бути предметом регулювання підзаконних актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим чи органів місцевого самоврядування.

Законом визначено статус української мови як єдиної державної мови передбачає обов’язковість її використання на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначені цим Законом.

Згідно із Законом, «Українська мова як єдина державна мова виконує функції мови міжетнічного спілкування, є гарантією захисту прав людини для кожного українського громадянина незалежно від його етнічного походження, а також є фактором єдності і національної безпеки України».

Цей Закон регулює функціонування і застосування української мови як державної у сферах суспільного життя, визначених цим Законом, на всій території України.

Дія цього Закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.

Завданнями цього Закону є:

1) захист державного статусу української мови;

2) утвердження української мови як мови міжетнічного спілкування в Україні;

3) забезпечення функціонування державної мови як інструмента об’єднання українського суспільства, засобу зміцнення державної єдності та територіальної цілісності України, її незалежної державності і національної безпеки;

4) забезпечення застосування української мови як державної на всій території України у сферах суспільного життя, визначених цим Законом, а також у міжнародному спілкуванні, під час здійснення посадовими та службовими особами представницьких функцій;

5) забезпечення розвитку української мови для зміцнення національної ідентичності, збереження національної культури, традицій, звичаїв, історичної пам’яті та забезпечення її подальшого функціонування як державотворчого чинника української нації;

6) підтримка української мови шляхом сприяння:

а) володінню українською мовою громадянами України;

б) розвитку української жестової мови як основного або одного з основних засобів спілкування жестомовних осіб. Статус, засади та порядок застосування української жестової мови визначаються законом;

в) застосуванню української мови відповідно до вимог українського правопису та інших стандартів державної мови;

г) вживанню замість іншомовних українських слів, словосполучень і термінів у разі, якщо в українській мові існують рівнозначні відповідники, та підвищенню рівня обізнаності громадян про них;

ґ) запобіганню вульгаризації української мови та змішування її з іншими мовами;

д) поширенню знань про українську мову та її роль у розвитку української та європейської культур;

е) популяризації діалектів і говірок української мови та їх збереженню;

є) вивченню української мови в Україні та за кордоном;

7) поширення української мови у світі та сприяння в задоволенні мовних потреб закордонних українців і громадян України, які проживають або тимчасово перебувають за межами України.

Законом встановлено, що кожний громадянин України зобов’язаний володіти державною мовою як мовою свого громадянства.

Держава забезпечує кожному громадянинові України можливості для опанування державної мови через систему закладів дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, освіти дорослих, а також через підтримку неформальної та інформальної освіти, спрямованої на вивчення державної мови.

Закон визначає осіб, які зобов’язані володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків.

Володіти державною мовою згідно із Законом та застосовувати її під час виконання службових обов’язків зобов’язані:

вищі посадові особи держави, народні депутати,

державні службовці, посадові особи органів місцевого самоврядування;

голови місцевих державних адміністрацій, їх перші заступники та заступники;

службовці Національного банку України;

6) особи офіцерського складу, які проходять військову службу за контрактом;

особи начальницького (середнього і вищого) складу Національної поліції, інших правоохоронних та розвідувальних органів, посадові особи інших органів, яким присвоюються спеціальні звання;

особи рядового, сержантського і старшинського складу Національної поліції, інших правоохоронних, розвідувальних органів, інших органів, яким присвоюються спеціальні звання;

прокурори;

судді, які обрані чи призначені відповідно до Конституції України та здійснюють правосуддя на професійній основі, члени та дисциплінарні інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, члени Вищої ради правосуддя та інші посадові та службові особи.

Володіти державною мовою зобов’язані особи, які претендують на обрання чи призначення на посади, визначені частиною першою цієї статті.

Законом встановлено вимоги щодо відповідного рівня володіння державною мовою, які встановлює Національна комісія зі стандартів державної мови; рівні володіння державною мовою.

Законом встановлено застосування державної мови в роботі органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій державної і комунальної власності.

Проект Закону зареєстровано за №5670-д.

Ймовірна заборона експорту в Україну нафтопродуктів та енергоресурсів з Росії є черговим проявом гібридної агресії Росії проти нашої держави. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

«Зараз ми впроваджуємо заходи, аби мінімізувати наслідки таких дій і знижувати залежність, – сказав Володимир Гройсман. – Перед нами цілий світ, треба знаходити нових партнерів».

Президент України Петро Порошенко разом з дружиною Мариною Порошенко вийшов на площу перед будівлею Адміністрації Президента та подякував українцям, які прийшли подякувати йому та підтримати. Учасники акції зустріли Петра Порошенка словами: «Дякуємо», «Порошенко», «Найкращий», «До перемоги разом».  «Я щасливий і гордий цій нашій зустрічі. Ви є найкращою частиною нашої спільної команди переможців», - сказав Глава держави присутнім на площі.

«Я дякую українському народу», - наголосив Петро Порошенко. Він запевнив, що разом зі своєю командою буте робити все, щоб Україна продовжила рух вперед, продовжила реформи.

«Дякую вам за слова: «дякую», і за той флешмоб, який  вчора так мені був потрібен», - сказав він та розповів, що вчора ввечері у Фейсбук прочитав про себе стільки позитивних і щирих слів, яких не читав дуже давно. «Це було саме те, чого я потребував», - додав Президент.

«Наші головні перемоги ще попереду. І нехай всі це чують», - підкреслив Петро Порошенко.

Він наголосив, що вчора для всього світу сказав, що не йде з політики. «Ми об’єднуємося для того, щоб забезпечити наші спільні перемоги вже в найближчому майбутньому. Спільно ми йдемо перемагати на парламентські вибори. Спільно ми повернемося на вулицю Банкову після наступних президентських виборів», - сказав Петро Порошенко. Учасники акції підтримали його слова та скандували: «Через рік». Глава держави, в свою чергу, відповів: «Як Бог положить… Ну добре, друзі, через рік, так через рік».

«Єдине чого ми не можемо допустити зараз – це відчаю, розпачу, зневіри у власних силах і зневіри в Україні», - додав він.

Президент підкреслив: «Я є оптимістом, бо не можна бути налаштованим на перемогу і не вірити в перемогу. І наша сьогоднішня зустріч є найкращою демонстрацією, що ми не розгублені. Ми знаємо, що нам робити. Ми знаємо, що ми єдині. Ми знаємо, що наші головні перемоги попереду».

«Бо нам з вами треба захищати Україну. І якщо ми її не захистимо – її ніхто не захистить. Нас мільйони і нас буде ще більше. Ми не будемо більше допускати помилок», - сказав Президент.

«Ми зупинимо російську агресію. Ми звільнимо українську землю. Ми збільшимо добробут українських громадян і подолаємо бідність. Головне – ми забезпечимо вступ України в НАТО та Європейський Союз», - наголосив Петро Порошенко.

Глава держави підкреслив, що за п’ять років в країні було зроблено більше ніж за чверть століття до цього. «Це є результат нашої спільної роботи – моєї і моєї команди, всіх вас, хто сьогодні тут на вулиці Банковій», - зазначив він.

Президент підкреслив, що зараз потрібно захистити всі наші перемоги. «І нехай вони чують – ми не здамося. Ми не дамо їм зруйнувати нашу армію. Ми не дамо їм знищити нашу мову. Ми не дамо зробити реванш щодо нашої церкви. Ми не дамо зупинити децентралізацію. Ми не дамо зруйнувати нову українську школу. Ми не дамо зупинити інклюзивну освіту, яку започаткувала Перша леді», - заявив Петро Порошенко.

Присутні скандували: «Марина молодець!». Глава держави підтримав їх: «Молодець. Я повністю з цим згоден». Марина Порошенко також подякувала всім за підтримку.

«Коли я відчуваю таку підтримку, коли я відчуваю таку єдність, коли я відчуваю таку віру в наші майбутні здобутки, я твердо переконаний – таку команду ніхто не здолає», - сказав Петро Порошенко.

Разом з Президентом всі учасники акції виконали гімн України.

В Україні, попри всі виклики, є умови зберегти стабільність і продовжити ті зміни, яких потребує суспільство. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман в ефірі програми «Свобода слова» на телеканалі ICTV.

«Важливо продовжити зміни – аби вони були відчутні, і забезпечити стабільність. У нашій країні все буде стабільно. І мудрість у тому, аби приймати рішення, які хочуть приймати люди, - сказав Володимир Гройсман. – Наше майбутнє – говорити з людьми відверто. І до наступних виборів є час зробити низку правильних речей».

На думку Глави Уряду, йдеться про зміни у виборчих законах, закріпленні децентралізації, зміні в системі судочинства та продовженні реформи роботи Парламенту.

Сьогодні, 17 квітня, в рамках робочої поїздки до Ямпільського району, голова облдержадміністрації Валерій Коровій ознайомився з матеріально-технічною базою головного лікувального корпусу комунального некомерційного підприємства «Ямпільська ЦРЛ», побував у хірургічному відділенні та поспілкувався з колективом закладу.

За інформацією головного лікаря медустанови Костянтина Ліваковського, в головному лікувальному  корпусі Ямпільської ЦРЛ розташовано хірургічне, терапевтичне відділення, відділення анестезіології та інтенсивної терапії, приймальне відділення і  рентгенологічний кабінет. В  даному корпусі  проліковано за останній рік 2 822 хворих, а також проведено 508 оперативних втручань, в тому числі 31 малоінвазивне. Клінічною лабораторією за рік зроблено 321,3 тисячі лабораторних досліджень.

В 2017-2018 роках проведено реконструкцію головного лікувального корпусу з утепленням фасаду та заміною і утепленням покрівлі, на що використано 3 млн 961 тис. грн., з них 3 млн грн – це  кошти Державного фонду регіонального розвитку, решта – кошти районного бюджету.

З метою створення комфортних умов перебування хворих у хірургічному відділенні та з метою зменшення витрат на енергоресурси у 2018 – 2019 роках проведено капітальний ремонт хірургічного відділення, на що використано коштів в сумі  4123,4 тис.грн., з них кошти Державного фонду регіонального розвитку 2000,0 тис..грн., субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку - 1075,7 тис.грн., кошти районного бюджету – 1047,7 тис. грн..

Під час проведення капітального  ремонту хірургічного відділення створено відділення реанімації з ліжками інтенсивної терапії  та цілодобова клінічна лабораторія, що сприяє комфортнішим умовам для перебування хворих у відділенні та надання якісних медичних послуг.

За рахунок субвенції з державного бюджету та співфінансування з районного бюджету, придбано сучасне обладнання для облаштування новостворених відділень, а саме лапароскопічну стійку на суму 825 тис.грн., обладнання для клініко-діагностичної лабораторії на суму 600 тис.грн., обладнання для відділення анестезіології та інтенсивної терапії – 2 млн 700 тис. грн., обладнання для хірургічного відділення на суму 2 млн грн.

Окрім того, за рахунок коштів державної субвенції на суму 198,9 тис. грн. завершується оснащення системи протипожежного оповіщення головного лікувального корпусу.

Головний лікар також повідомив, що цьогоріч з метою надання невідкладної допомоги населенню району на базі відділення анестезіології та інтенсивної терапії буде створено відділення екстреної невідкладної медичної допомоги.

Як зауважив голова облдержадміністрації, поліпшення матеріально-технічного забезпечення закладу сприяє підвищенню якості наданих медичних послуг.

«Заробітна плата медиків на вторинному рівні – це те болюче питання, яке сьогодні хвилює кожного з вас. Найоптимальніший спосіб вирішення проблеми низького рівня заробітних плат на «вторинці» –  переведення медзакладів у статус комунальних некомерційних підприємств. Саме по цьому шляху пішла «Ямпільська ЦРЛ». Поступово ви перетворилися на комунальне некомерційне підприємство, це дає вам можливість ефективно працювати і отримувати результат. Ми повинні відійти від радянської системи тарифних сіток», – зазначив Валерій Коровій.

Голова облдержадміністрації подякував керівництву лікарні та всій медичній спільноті району і зауважив, що приємно вражений тими змінами, які відбуваються в закладі.

«Особливо приємно усвідомлювати те, що ці зміни відчують люди, адже все, що ми робимо – ми робимо для людей», – підкреслив керівник регіону. 

Сьогодні, 17 квітня, у рамках робочої поїздки до Піщанського району голова обласної державної адміністрації Валерій Коровій відвідав с.Трудове, де на території Дмитрашків-Трудівського родовища вапняку та глинистих порід запущено виробничу лінію нового підприємства ТОВ «Компанія ОРТУС».

В огляді об’єкта також взяли участь: перший заступник голови ОДА Андрій Гижко, голова Піщанської РДА Олександр Крижанівський, виконавчий директор ТОВ «Компанія «ОРТУС» Анатолій Гуцол, очільники громад району, представники ЗМІ.

Виконавчий директор ТОВ «Компанія «ОРТУС» Анатолій Гуцол повідомив, що інвестиційний фонд підприємства становить 30 млн грн., наразі освоєно близько половини цих коштів. Відтак, закуплено дробильно-сортувальну установку та іншу необхідну техніку.

За словами керівника підприємства, закуплена дробильно-сортувальна установка турецького виробництва може за годину переробити 120-150 тонн продукції. На підприємстві виготовляється продукція різноманітних фракцій, залежно від потреб замовника, що використовується в металургії, сільському господарстві, тваринництві, будівництві, а в перспективі – для асфальтного виробництва.

Анатолій Гуцол повідомив, що на підприємстві не відкидають перспективи збільшення потужності.

«Коли виробництво буде запущено повністю, колектив підприємства становитиме близько ста осіб. Для Піщанського району, який має аграрну спеціалізацію, це досить суттєвий «плюс», – підкреслив керівник ТОВ «Компанії «ОРТУС». Він подякував керівництву області та районній владі за розуміння, співпрацю та всебічну підтримку у відкритті даного підприємства.

Варто зазначити, що компанія «ОРТУС» спеціалізується на розробленні кар’єрів та добуванні декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди, глинистого сланцю, інших корисних копалин.

«Для Вінниччини і Піщанського району зокрема це дійсно унікальна подія, особливо враховуючи актуальність питання зайнятості населення. Адже відновлення роботи кар’єру - це нові робочі місця, розвиток інфраструктури і підведення комунікацій. Раніше тут видобували вапнякові блоки для використання в будівництві. Наразі відновлюються потужності підприємства. Запущена лінія дає змогу щомісячно виготовляти близько 30 тис тонн продукції. Коли ліцензія на видобуток буде поновлена, це приблизно за місяць, буде змога збільшити кількість працівників до 100 осіб та збільшити потужності виробництва в 10 разів, у порівнянні з нинішніми», - зазначив Валерій Коровій.

Важливим позитивним фактором є те, що Компанією створено нові робочі місця. Наразі працевлаштовано 15 робітників різних спеціальностей. З метою підвищення кваліфікації працівників, Компанією укладено Договір на проходження навчання з охорони праці та техніки безпеки. Компанія планує розширюватися та створювати додаткові робочі місця, що, в свою чергу, підтримає ринок праці та наповнить державний бюджет відповідними податками.

Власними силами та коштами компанії територію кар’єру очищено від чагарників, захаращень, сміття, а також створено та покращено під’їзні шляхи до кар’єру, відтак, покращено інфраструктуру об’єкта, що має соціально-економічну цінність. Кар’єр поєднує в собі не тільки споруди, а й землю та надра. Компанія має намір підтримувати земельну ділянку у належному стані, очищати її від чагарників, захаращень, сміття та відходів, підтримуючи при цьому екологічний баланс об’єкту, забезпечити охорону об’єкту, займатися реалізацією вапнякової сировини.

Президент України Петро Порошенко підписав Указ «Питання європейської та євроатлантичної інтеграції».

Глава держави затвердив План заходів з реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору з метою забезпечення незворотності європейського та євроатлантичного курсу України, відповідно до частини третьої статті 102 Конституції України.

Кабінет Міністрів України має забезпечити виконання разом із відповідними державними органами Плану заходів з реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору, затвердженого цим Указом, та щокварталу інформувати Президента України про хід виконання, а також звітувати щодо виконання зазначеного Плану заходів в установлені строки.

Згідно з Указом Секретарю Ради національної безпеки і оборони України доручено забезпечити розгляд на засіданні Ради національної безпеки і оборони України у травні 2019 року питання щодо проведення окремих оглядів, що включені до комплексного огляду сектору безпеки та подати за підсумками консультацій з представниками НАТО та держав-членів НАТО у другому півріччі 2019 року на розгляд Президентові України проекти законів про охорону секретної інформації та про розвідку.

Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Чітке бачення проблеми і ефективне використання наявних коштів виходить сьогодні на перший план розвитку країни і кожного окремого регіону. Про це в ефірі телеканалу «Сігма» (Маріуполь) сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

Сьогодні Глава Уряду відвідав Маріуполь. В рамках поїздки він обговорив проект допомоги школі №26, де працює наймолодший директор в Україні, відвідав оновлену дитячу діагностичну поліклініку, яка реконструйована коштом державного та місцевого бюджетів і відкриється завтра, 19 квітня, а також перевірив один з об’єктів підприємства «Вода Донбасу», яке реалізує спільну українсько-французьку програму оновлення водопостачання Маріуполя. Ця проблема десятки років була однією з найбільш актуальних для великого індустріального міста.

Глава Уряду наголосив, що будь-яка реформа реалізується краще тоді, коли центральна і місцева влада поєднують зусилля. Маріуполь в цьому контексті є одним із зразкових. Місто отримує як державні кошти – на реалізацію масштабних програм, так і нарощує власні можливості завдяки реформі децентралізації.

«Бюджет розвитку Маріуполя зріс в десятки разів і нині становить 1,5 млрд грн. Це колосальний ресурс. І добре, що міська влада правильно бачить майбутнє міста. Це дає можливість правильно розвиватися», - сказав Володимир Гройсман.

У п’ятницю, 12 квітня 2019 року, Голова Верховної Ради України Андрій Парубій взяв участь у засіданні робочої групи з підготовки функціонуваня освітнього центру у Верховній Раді України.

Голова Парламенту переконаний, що створення освітнього центру – це справа, яка важлива не лише для Парламенту, а й для усієї України. Він зазначив, що довелося ламати багато стереотипів щодо проведення екскурсій у Верховній Раді, особливо з урахуванням воєнних дій на сході країни. Водночас, за його словами, «діти мають приходити до Парламенту і бачити, як він виглядає зсередини, яка його роль у державі, які функції виконує, як працюють народні депутати, апарат, як ухвалюються рішення, як відбувається процес їх обговорення тощо».

А.Парубій розповів про свої враження від екскурсій для дітей: «Коли діти відвідують Парламент, приємно бачити їхнє захоплення, їхні очі – для них це цілий світ». «Концепція започаткування освітнього центру полягає у тому, щоб розширити знання дітей про історію української державності, про прийняття рішень, про процеси, які відбуваються у Парламенті. Важливим є і рішення розташувати його безпосередньо на першому поверсі Верховної Ради. Діти повинні знати і розуміти роль і значення Парламенту для України», - сказав він.

Голова Верховної Ради навів приклади успішних країн, які давно вже використовують подібну форму просвітництва, - зокрема, поділився досвідом Британського парламенту. Він також подякував усім, хто причетний до проекту, і запросив до слова керівника освітнього центру Терещук Марину Ігорівну

М.Терещук зазначила, що приводом для створення центру став дуже низький рівень довіри громадян до Парламенту, їхня необізнаність про його завдання і роль, недооцінювання значення інституції. Крім того, існує величезний запит на освітні заходи. Запропонований проект, за її словами, підтриманий усіма головами фракцій.

Присутній на засіданні Голова Комітету з питань науки і освіти Олександр Співаковський наголосив, що одна із проблем України - це паплюження інформації про роботу державних інституцій. «Експорт інформації про їхню роботу має бути потужним і системним. Необхідно консолідувати сили молодої генерації, - сказав він. – І створення освітнього центру –це один із експериментів, який надасть такі можливості». Він запропонував розширити цільову аудиторію, аби охопити і студентів перших курсів, і профтехучилища, і технікуми, і коледжі, а також проводити конкурси на знання історії і ролі Парламенту у державі.

Своєю чергою, директор програми USAIDРАДА Ігор Когут підкреслив, що проект набуває обрисів інституалізаціі. Програма, за його словами, активно включилась до розвитку і підтримки освітнього центру. «Освітньою роботою має займатися парламент, проводити тренінги, у тому числі і розраховані на помічників народних депутатів», - сказав він.

Перший заступник керівника Апарату Петро Боднар наголосив, що Верховна Рада України почала інвестувати у політичну освіченість українських громадян. На його переконання, «це допоможе свідомо підходити до виборів». «Сподіваємось на найвищий результат», - зазначив він. 

Дорогі українці!

Звертаюся до вас як Президент напередодні дуже важливої події, яка станеться 21 квітня. 

Ми разом пройшли непростий шлях. Насамперед згадаю про те,  що не вийшло і чим я сам незадоволений…

І за що щиро ще раз прошу пробачення.

Найбільше болить те, що не вдалося завершити війну – бо ключ від миру не в наших руках.

Прикро, що мільйони людей живуть у бідності. І ми ще не подолали усіх наслідків кризи, яку спричинила російська агресія.

Ми не достатньо просунулися у боротьбі з корупцією.

Але політика це мистецтво можливого. І якщо навіть вірити у те, що Президент може все, то він не може все одразу. А не помиляється лише той, хто нічого не робить. Я особисто припустився багатьох тактичних прорахунків. Але впевнений, що не схибив у питаннях державницької стратегії.

Наші головні здобутки: армія, Угода про асоціацію з Євросоюзом, безвіз, і міжнародна коаліція на підтримку України, і режим санкцій, який послаблює Росію, стримує її агресію, Томос, децентралізація.

І за все це я хотів би подякувати саме вам. Бо нічого з того не зміг би зробити, якби мене не надихала ваша підтримка.

За п’ять років Путін не досяг жодної своєї стратегічної цілі щодо України. Намагався атакувати нас з фронту і підірвати з тилу. Нічого у нього не вийшло. Він прагне реваншу. Він не відмовився від планів знищити Україну, позбавити нас незалежності та розмити нашу національну ідентичність.

Перше, що він ставить собі за мету – негайно зупинити наш рух до Євросоюзу та НАТО як системи колективної безпеки. Вона Росії не по зубах, а нас - нас вона надійно захистить. Кремль докладе чималих зусиль до формування лояльної до Москви більшості. Це - за результатами парламентських виборів. 

А вже зараз Путін розраховує на слабкого, непідготовленого, некомпетентного новачка на посаді Президента України… Якого легко переграє і на безпековому, і на дипломатичному, і на політичному  фронтах.

Україні потрібен лідер, який здатен протистояти Путіну і зривати його хижі плани щодо нашої країни. Україні потрібен Верховний Головнокомандувач, спроможний організувати сильну армію, міцну оборону - і на цій основі досягти миру. Україні потрібен керівник зовнішньополітичної сфери, зрозумілий світовим лідерам. Який говорить з ними однією мовою. І який розбирається в хитросплетіннях світової дипломатії. Україні потрібен Президент, який забезпечить незворотність європейського та євроатлантичного курсу.

Я поважаю вибір тих, хто підтримав мого опонента. Цей вибір свідчить, що у суспільстві є потужний запит на оновлення всієї політичної еліти. Його не можна ігнорувати. Восени - парламентські  вибори. І вони дають навіть не шанс, а реальну можливість перемагати, формувати коаліцію та заходити в Уряд. Там – ключі до всіх необхідних змін. І саме так можна розпочати свій реальний шлях в політику.

Але дуже й дуже ризиковано експериментувати з посадою Президента та Верховного Головнокомандувача. Це ж не жарти: йдеться про безпеку країни та безпеку кожного з нас.

В програмі мого опонента нема жодного слова про Євросоюз. То ж мене не дивує, що за нього агітує Москва: від Жириновського та Зюганова до нашої еміграції на чолі з Азаровим, яка вже спакувала валізи для повернення в Україну. Як і група олігархів-втікачів.

План одного із них у разі перемоги Зеленського - повернути собі Приватбанк. Як бачите їм не терпиться, вони вже зараз почали реалізацію цього задуму. Подібна авантюра загрожує втратою грошей десяткам мільйонів клієнтів, а країні в цілому – дефолтом та новою економічною кризою. Тому Уряд і Національний банк правильно роблять, що оскаржують це рішення. 

А незабаром реваншисти планують скасувати люстрацію і електронне декларування для державних службовців.

Дорогі українці!

П’ятирічне президентство це не комедія, яку можна перемкнути на будь-якому епізоді, коли вже стало не смішно. І не фільм жахів, який легко зупинити, якщо вже зовсім страшно.

Країна сьогодні на роздоріжжі. Або ми впевнено продовжуємо рух до Європейського Союзу та НАТО, або настає реванш. Це не буде різкий поворот одразу. Це буде попервах малопомітне, повзуче, але впевнене повернення в сферу російського впливу.

Я знаю, як багато у вас до мене претензій. Я знаю, як важко кожному з вас пробачити мені мої помилки і повірити мені ще раз. Це моя провина. Так, я не ідеальний. Але я впевнений, що ми не маємо права перекреслити все досягнуте і відмовитися від європейського майбутнього.

Щоб завершити розпочате і не змарнувати вже зробленого, я прошу вашої підтримки 21 квітня. І прийму будь-яке ваше рішення, адже воля народу понад усе!

Втім, коли ви прийдете на дільниці, не думайте про Зеленського. І про Порошенка теж не думайте. Думайте про Україну, як її зберегти. Так само, як в чотирнадцятому році ви зупинили «Новоросію», тепер, прошу, не допустіть перетворення України на «Малоросію».

Слава Україні!