Топ новини

Виплати роботодавцям одноразової допомоги на період 2-тижневого карантину здійснені на 100%. Роботодавці подали майже 7 тисяч пакетів документів на допомогу для понад 163 тисяч працівників.

“Дуже важливо, що абсолютно всі роботодавці, які подали документи, отримали грошові виплати на своїх працівників ще до 28 грудня минулого року. Загальна сума склала близько 650 млн гривень. Ще один важливий момент, що за правилами нашої програми, ці гроші роботодавці мали передати безпосередньо своїм працівникам вже на наступний день після отримання. Тобто, маємо розуміння, що всі працівники в рамках цієї програми отримали допомогу до нового року і мають можливість провести карантинний 2-тижневий період з фінансовою підтримкою”, - зазначив Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.

Найбільшу кількість пакетів документів подано роботодавцями Дніпропетровської, Харківської, Донецької, Вінницької та Запорізької областей.

У розрізі сфер активними учасниками програми стали представники транспортної галузі, виробництва продукції важкої та легкої промисловості, будівництва, сільського господарства, підприємства торгівлі, надання послуг з тимчасового розміщення тощо.

Серед великих підприємств, які отримали допомогу – Міжнародний аеропорт «Бориспіль», АТ «Укрзалізниця», Обласні відділення ДА «Укравтодор», АТ «Кондитерська фабрика «Харків’янка», Товариство «Турбоатом» (Харків), Авіаційна компанія «Роза вітрів» (Київ), ВО «Слов’янський завод високовольтних ізоляторів» (Донецька область), НВК «Прогрес» (Чернігівська область), ТОВ «ВАТ Олімп» (Кіровоградська область), ТОВ «ЮНІГРАН» (Житомирська область).

“Впроваджена Урядом програма – це ефективний механізм підтримки роботодавців та збереження робочих місць. Вона сприяє забезпеченню зайнятості найманих працівників у період карантину та запобігає зростанню безробіття”, - додав Міністр.

Члени Комітету розглянули два законопроекти - про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо підвищення розміру пенсійних виплат №4031

і про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо підвищення пенсій №4031-1.

Законопроектом №4031 передбачається припинення порушення статті 22 Конституції України та встановлення підвищених пенсійних і компенсаційних виплат громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Законопроектом передбачено, що:

додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, та щомісячна компенсація сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачується повністю незалежно від заробітної плати, пенсій та інших доходів;

максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти фактичних прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність.

Включення та розгляд на пленарному засіданні під час обговорення була обгрунтована тим, що у порушення статті 22 Конституції України, якою передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, з метою зменшення зазначених виплат Законом України від 28.12.2014 №76 було вилучено норму, якою передбачено, що додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, та щомісячна компенсація сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи з урахуванням інших доходів не можуть перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Альтернативним законопроектом №4031-1 пропонується встановити такі розміри пенсійних виплат:

пенсії особам з інвалідністю, яким установлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою:

для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, евакуйованих із зони відчуження, відселеним із зон безумовного (обов’язкового) відселення, осіб з інвалідністю з дитинства, які досягли повноліття: по І групі інвалідності - 10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність; по ІІ групі інвалідності - 8 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність; по ІІІ групі інвалідності - 6 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність;

для інших осіб з інвалідністю, щодо яких установлений причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою: по І групі інвалідності - 4 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність; по ІІ групі інвалідності - 3 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність; по ІІІ групі інвалідності, дітям з інвалідністю - 2 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність.

додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії 1: особам з інвалідністю І групи - 100 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; особам з інвалідністю ІІ групи - 75 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; особам з інвалідністю ІІІ групи, дітям з інвалідністю, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорій 2, 3, 4: у розмірі 40, 30, 20 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно.

Проектом також передбачено взагалі скасувати норму про обмеження максимального розміру пенсій чорнобильцям.

Комітет ухвалив рішення про включення законопроектів №4031 і 4031-1 до порядку денного сесії на своєму засіданні 29 грудня 2020 року.

Міністерством охорони здоров’я наказом від 24.12.2020 № 3018 прийнято Дорожню карту з впровадження вакцини від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і проведення масової вакцинації у відповідь на пандемію COVID-19 в Україні у 2021-2022 роках.

Про відповідні етапи проведення вакцинації поінформував голова ОДА Сергій Борзов.

Це безпрецедентна в історії України кампанія вакцинації, яка буде протікати в 5 етапів.

Перший — передбачає вакцинацію людей із критичним ризиком інфікування та розвитку COVID-19 та тих, які виконують критичні функції у відповідь на пандемію коронавірусної хвороби COVID-19. Йдеться про медичних працівників, які надають допомогу хворим на коронавірусну хворобу в умовах стаціонару, та військових, які беруть участь в ООС. На цьому етапі планується охопити приблизно 355 тис. людей.

Другий — вакцинація людей з надзвичайно високим ризиком інфікування та розвитку COVID-19 та тих, хто надає медичні послуги. Планове охоплення на другому етапі становитиме приблизно 2,3 млн людей.

Третій — вакцинація людей з високим ризиком інфікування та розвитку COVID-19 та тих, які виконують функції з підтримки безпеки та життєдіяльності держави. Планове охоплення: приблизно 7,2 млн людей.

Четвертий — вакцинація людей з підвищеним ризиком інфікування та розвитку COVID-19 та тих, які виконують функції з підтримки безпеки та життєдіяльності держави. Планове охоплення: приблизно 11 млн людей.

П’ятий — вакцинація інших категорій населення, які не входять до пріоритетних груп. Йдеться про людей віком до 59 років без супутніх захворювань. Планове охоплення: приблизно 19 млн людей.

Міністерство охорони здоров’я уклало контракт про постачання в Україну 1 913 316 доз вакцини виробництва компанії Sinovac Biotech.

Також МОЗ розробило загальні логістичні сценарії для імунізації населення проти COVID-19. Імунізація буде проводитись на базі існуючих кабінетів і пунктів щеплень (станом на грудень 2020 року в Україні налічується 11 346 таких пунктів). Крім цього, будуть створені мобільні бригади з імунізації.

За умови забезпечення всіма необхідними засобами для здійснення вакцинації мобільні бригади в усіх регіонах будуть здатні здійснювати приблизно 190 тис. щеплень на тиждень. Планується й створення орієнтовно 50 тимчасових центрів вакцинації, які будуть оснащені необхідним обладнанням для повного циклу здійснення вакцинації.

Координувати процес впровадження вакцини проти COVID-19 та проведення кампанії з вакцинації буде оперативний штаб МОЗ із реагування на ситуації з поширення інфекційних хвороб, яким можна запобігти шляхом вакцинації. Його очолює Міністр охорони здоров’я. На регіональному рівні координувати заходи з імунопрофілактики будуть регіональні координатори. Вони визначатимуться в кожній області та у м. Києві на запит МОЗ.

Вранці 8 січня на батьківщину повернулися четверо українських громадян: Євген Морар, Володимир Тостоган, Олег Войнеровський та Павло Чайка, члени екіпажу танкера Captain Khayyam, який було затримано в територіальних водах Лівії 13 лютого 2016 року. У грудні 2017-го лівійський суд засудив українців та інших членів екіпажу судна до п’яти років ув’язнення.

У Міжнародному аеропорту «Бориспіль» їх зустрічали заступник керівника Офісу Президента України Роман Машовець, заступник міністра закордонних справ України Василь Боднар, заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко та родичі моряків.

«Сьогодні ми повернули додому ще чотирьох наших громадян. Держава працює над цими питаннями дуже професійно. Міжвідомча кооперація і взаємодія допомагає нам досягати таких результатів. Хлопцям бажаю швидше повернутися до нормального життя», – зазначив Роман Машовець після зустрічі звільнених.

Заступник керівника Офісу Президента нагадав, що на початку грудня 2020 року в Україну повернулися двоє громадян з Іраку, а напередодні Нового року з табору на території Сирії евакуювали двох жінок та сімох дітей.

«Президент Володимир Зеленський із самого початку впровадив принцип, що держава буде боротися за кожного свого громадянина. Українці повертаються додому – це гарна новина. Так є і так буде!» – наголосив Роман Машовець.

Звільнений Володимир Тостоган подякував Президенту України, МЗС, МВС та усім, хто допоміг членам екіпажу танкера Captain Khayyam повернутися на батьківщину.

«Інформація про наше звільнення прийшла в ніч на Різдво, тому хочу привітати усіх з Різдвом Христовим. Величезне дякую всім і слава Україні!» – сказав він.

Інший звільнений, Євген Морар, зазначив, що його просто переповнюють емоції. «Хочу подякувати Президенту України Зеленському, міністру закордонних справ Кулебі, міністру внутрішніх справ Авакову за допомогу в поверненні на рідну неньку Україну. Тут моя мама й син, вдома чекає донька. Ці п’ять років, звичайно, було важко, але ми витримали. Найголовніше, що ми живі та повернулися додому», – зазначив моряк.

«Я дуже щаслива, що через п’ять років змогла побачити свою дитину. Я дуже всім вдячна. Перш за все Президенту, МЗС, Офісу Президента, ЗМІ. Ми стукали, нас почули й нам допомогли», – зазначила матір Євгена Морара Юлія Омельченко.

Президент України Володимир Зеленський привітав повернення звільнених моряків на батьківщину.

«Україна ніколи не забуває та не залишає своїх у біді. Звільнення громадян, які опинилися в біді, це наш пріоритет», – заявив він.

Глава держави подякував усім органам влади, причетним до чергового звільнення та повернення додому українських громадян. Окремо Володимир Зеленський у соцмережі висловив подяку Президенту Турецької Республіки Реджепу Таїпу Ердогану за допомогу в евакуації українських моряків.

Підписання угод про розподіл продукції на нафтогазових ділянках продемонструє міжнародним інвесторам, що Україна є привабливою для інвестицій, а Уряд виконує взяті на себе зобов’язання. Про це заявив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

31 грудня за участю Глави Уряду було підписано угоди про розподіл продукції на 7 ділянках: Софіївська, Угнівська, Балаклійська, Іванівська, Зінківська, Бузівська, Берестянська. Конкурси на укладення відповідних угод відбулись у 2019 році.

«Вперше Уряд підписує угоди про розподіл продукції на семи газоносних ділянках із переможцями відкритих та прозорих аукціонів. Це надзвичайно успішний кейс, який дасть можливість залучити щонайменше 12 млрд грн у видобуток газу», — підкреслив Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр наголосив, що підписання угод про розподіл продукції є надзвичайно важливим кроком для енергонезалежності та енергетичної самодостатності, оскільки розробка цих родовищ допоможе суттєво наростити видобуток газу.

«Держава, крім інвестицій, отримає сотні нових високооплачуваних робочих місць, значну частку від видобутого ресурсу та суттєві податкові надходження», — зазначив очільник Уряду.

Згідно з укладеними угодами про розподіл продукції Україна на визначений строк передає право приватному інвестору на проведення пошуку, розвідки та видобування корисних копалин на конкретній ділянці. Інвестор зі свого боку бере зобов’язання за свій рахунок виконати доручені роботи з наступною компенсацією витрат і отриманням плати у вигляді частини прибуткової продукції.

У 2020 році Верховна Рада IX скликання провела 88 пленарних засідань, відбулося 4 154 голосувань.

За інформацією Головного організаційного управління Апарату Верховної Ради у поточному році розглянуто 1028 законопроектів, з них прийнято 249 законів, 95 – у першому або другому читанні, 90 – враховано та відправлено на доопрацювання (станом на 18 грудня 2020 року). Ще 594 законопроекти було відхилено та знято з розгляду Верховною Радою.

У цьому році прийнято Закон України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», закони щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) та соціальної підтримки застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, про державну підтримку інвестиційних проектів зі значними інвестиціями, культури, туризму та креативних індустрій, про підвищення ефективності парламентського контролю, про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей та інші. Також розглянуто та ухвалено низку законів з питань фінансів, податкової та митної політики, національної безпеки та оборони, антикорупційної політики, децентралізації, охорони здоров’я, соціального захисту, освіти тощо

В розрізі суб’єктів законодавчої ініціативи розглянуто 65 законопроектів, з числа внесених Президентом України, 158 – Кабінетом Міністрів України, 805 – народними депутатами.

З 65 законопроектів, внесених Президентом України, прийнято 47 законів, 8 законопроектів прийнято у першому читанні, 6 проектів законів враховано та направлено на доопрацювання, ще 4 проекти відхилено та знято з розгляду.

Верховна Рада IX скликання розглянула 158 проектів законів, внесених Кабінетом Міністрів, з них – прийнято 36 законів, прийнято в першому читанні – 13, сім проектів законів враховано та направлено на доопрацювання, 102 проекти відхилено та знято з розгляду.

За підсумками розгляду 805 законопроектів, поданих народними депутатами, прийнято 166 законів, прийнято в першому читанні –74 законопроекти, 77 – враховано та направлено на доопрацювання, 488 проектів відхилено та знято з розгляду.

Цього року в Парламенті створено 5 Тимчасових комісій, з них одна – Тимчасова спеціальна комісія з питань захисту прав інвесторів та чотири Тимчасові слідчі комісії з питань розслідування оприлюднених у ЗМІ фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України; з питань розслідування фактів корупції в органах державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду; з питань розслідування причин виникнення у 2020 році масштабних пожеж у Луганській області та дій/бездіяльності Луганського обласного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій і Луганської обласної державної адміністрації - Луганської обласної військовоцивільної адміністрації щодо вчасного реагування на виникнення та недопущення виникнення подій надзвичайного характеру; з питань розслідування причин збитковості підприємств вугільно-промислового комплексу.

У 2020 році комітети Верховної Ради провели 735 засідань.

В останні тижні в Україні зменшується кількість хворих на коронавірусну інфекцію COVID-19 і зростає кількість тих, хто одужав. Про це повідомили Президенту України Володимиру Зеленському на традиційній селекторній нараді, що відбулася під його головуванням.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль розповів, що на сьогодні на госпіталізації перебувають 22 802 особи, а п’ять тижнів тому таких було в середньому 28-29 тис.

Міністр охорони здоров’я Максим Степанов зазначив, що в країні також спостерігається зменшення захворюваності на пневмонію. За останній тиждень було зафіксовано 19,5 тис. випадків, тоді як, наприклад, з 9 по 15 листопада – майже 39 тис. Водночас очільник МОЗ вважає, що існує ймовірність зростання кількості хворих на коронавірус після новорічних свят. До того ж очікується зростання сезонної захворюваності на грип.

Володимир Зеленський дав доручення всебічно проаналізувати динаміку захворюваності на COVID-19 після святкування Нового року.

Урядовці доповіли, що наразі в Україні облаштовано 50 409 ліжко-місць у лікарнях з підключенням кисню. Наразі вільні майже 35 тис. ліжок з киснем. Загалом у країні на сьогодні є майже 66 тис. ліжко-місць для хворих з коронавірусом.

Денис Шмигаль також доповів про перебіг виплат допомоги у розмірі 8 тис. грн бізнесу та найманим працівникам у зв’язку з посиленням карантинних обмежень.

«Станом на 31 грудня на оформлення допомоги в розмірі 8 тисяч гривень було подано 480 тисяч заяв. І можу сказати, що майже всі виплати вже здійснено. Так, по 456 тисячах заяв було перераховано кошти в обсязі 3,64 мільярда гривень. Наразі кошти не перераховано переважно тим отримувачам, які подались на одержання допомоги в останні дні минулого року. Можу запевнити, що ці громадяни отримають належну їм допомогу протягом першої половини січня», – наголосив він.

Віце-прем’єр-міністр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров зазначив, що певна кількість компаній боїться податкових перевірок після отримання матеріальної допомоги.

Президент Володимир Зеленський запропонував використати цю ситуацію для покращення стосунків між державою та бізнесом.

«Пропоную керівництву Міністерства фінансів та Державної податкової служби подумати над тим, як зробити підхід до компаній, які зареєструвалися на отримання допомоги, максимально публічним та лояльним. Вони мають знати, що держава підтримує прозорий бізнес», – сказав він.

За листопад-грудень виплачена допомога на загальну суму 443 864 000 гривень для 90 475 сімей фізичних осіб – підприємців, які мають дітей до 10 років.

Крім того, Володимиру Зеленському доповіли, що найближчим часом Кабінет Міністрів ухвалить постанову, яка пришвидшить виплати родинам медичних працівників, померлих під час протидії COVID-19.

Глава держави також поставив завдання прискорити створення реєстру вакцинованих осіб.

Держава продовжує перемовини щодо постачання в Україну вакцин від COVID-19 з кількома іноземними компаніями.

Голова Національної поліції Ігор Клименко поінформував, що за порушення маскового режиму впродовж новорічних святкувань правоохоронці склали 6500 протоколів.

У новорічну ніч завершилася багатоскладова операція з евакуації українських громадян із Сирії. Дев’ятеро осіб, які перебували в таборах для біженців на території північно-східної Сирії, були повернуті на батьківщину, про що просили їхні родичі. Це дві жінки та семеро дітей. План їхнього повернення був погоджений та координувався особисто Президентом України Володимиром Зеленським.

Літак з евакуйованими у Міжнародному аеропорту «Бориспіль» зустріли голова Служби безпеки України Іван Баканов, міністр оборони Андрій Таран, заступник керівника Офісу Президента Роман Машовець, народні депутати Леся Забуранна, Олена Шуляк, Олена Мошенець та інші представники влади.

У червні 2019 року була створена спеціальна робоча група, до якої увійшли представники Служби безпеки України.

Зокрема, фахівці перевіряли громадян, утримуваних у Сирії, на наявність можливих зв’язків з учасниками міжнародної терористичної організації «Ісламська держава». За результатами тривалих перевірок контррозвідка СБУ не виявила фактів причетності цих громадян до терористичної діяльності.

У жовтні того ж року запропонований українськими відомствами план евакуаційних заходів був погоджений Главою держави, але через загострення військово-політичної та безпекової ситуації на території Сирії евакуацію українців довелося відтермінувати.

Також на можливість забрати українців негативно вплинула пандемія COVID-19. У зв’язку з поширенням коронавірусу на території Сирії та Іраку були впроваджені значні обмеження, зокрема відбулося закриття кордонів та припинилося авіасполучення.

Повернутися до процесу евакуації стало можливим лише наприкінці 2020 року, коли стабілізувалася безпекова та епідемічна ситуація в цих країнах.

Президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що Українська держава завжди пам’ятає про своїх громадян, яких утримують в інших країнах, і готова боротися за кожного українця, щоб кожен міг безпечно повернутися додому. «Оскільки для нас людина – це найвища цінність», – наголосив він.

Заступник керівника Офісу Президента України Роман Машовець зазначив, що звільнені жінки та діти перебували в таборах Сирії у жахливих умовах.

«Дякую всім, хто був залучений до цієї успішної операції. Тим, хто ризикував життям у бойових умовах північної Сирії та Іраку. Також хочу відзначити професійну роботу Комітету з розвідки при Президентові України, який здійснював чітку міжвідомчу координацію», – сказав Роман Машовець.

Міністр оборони України Андрій Таран зауважив, що війна в Сирії торкнулася дуже багатьох людей, і серед них також опинилися українці.

«Війна завжди завдає найбільшої шкоди найвразливішим – жінкам та дітям. Абсолютно логічним було рішення повернути наших громадян, які перебували в таборі для біженців», – зазначив він.

Посадовці запевнили, що робота над звільненням інших українців, які перебувають у сирійських таборах, триватиме.

Народні депутати України з фракції «Слуга Народу» Леся Забуранна, Олена Шуляк та Олена Мошенець наголосили, що держава цією операцією вкотре продемонструвала пріоритетність людського життя та прав людини для її нинішнього керівництва.

Президент Володимир Зеленський підписав указ про відсторонення Голови Конституційного Суду України Олександра Тупицького від посади судді КСУ строком на два місяці.

«Я підписую цей указ заради відновлення справедливості та вирішення конституційної кризи», – наголосив Глава держави.

Рішення було ухвалене після отримання та опрацювання фахівцями Офісу Президента клопотання Офісу Генерального прокурора, підписаного виконувачем обов’язків Генпрокурора, про відсторонення судді КСУ Олександра Тупицького від посади строком на два місяці.

Заступник керівника Офісу Глави держави Андрій Смирнов зазначив, що клопотання було скеровано на виконання ст. 154 Кримінального процесуального кодексу, яка передбачає, що посадові особи, призначені Президентом України, відсторонюються від посади за клопотанням прокурора, і рішення ухвалює Президент.

«Жодних застережень щодо можливості його розгляду та ухвалення відповідних рішень нами не було встановлено», – зауважив він.

«Звичайно, я підтримую рішення Президента щодо відсторонення пана Тупицького від посади судді Конституційного Суду. У першу чергу це цілком логічне продовження того процесу, який ми почали в парламенті, коли зібрали 226 підписів народних депутатів під зверненням до КСУ із закликом добровільно піти у відставку, тому що зараз немає суспільної довіри до цієї інституції», – зазначив голова фракції партії «Слуга Народу» у Верховній Раді Давид Арахамія.

Він також додав, що Голові КСУ було повідомлено про підозру від Офісу Генпрокурора за статтями, які демонструють конфлікт інтересів.

На переконання фахівців у галузі конституційного права, ні Конституція України, ні закон України про Конституційний Суд не визначають особливої процедури такої процесуальної дії, якою є відсторонення судді КСУ від виконання посадових обов’язків, зауважив представник Президента України в Конституційному Суді Федір Веніславський.

«Це не звільнення, це не припинення його повноважень судді, це тимчасовий захід, передбачений КПК України, статтею 154. Президент України на виконання Конституції та законів України, за Конституцією, видає укази. Відповідно до статті 154 особа, яку призначив на посаду Президент України, може бути на час досудового розслідування на строк до двох місяців тимчасово відсторонена від своєї посади. Тобто Президент України діє у повній відповідності до своїх конституційних повноважень, відсторонюючи пана Тупицького від посади судді КСУ на два місяці», – заявив Федір Веніславський.

Під головуванням Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля 29 грудня відбулася друга нарада щодо запуску Єдиної міжвідомчої електронної платформи для іноземних студентів.

Участь у нараді взяли співробітники різних міністерств та відомств, зокрема, представники Міністерства освіти і науки, Міністерства цифрової трансформації, Міністерства закордонних справ та Міністерства внутрішніх справ.

За словами Прем’єр-міністр, варто прискорити запровадження Е-платформи, щоб підвищити ефективність популяризації експорту українських освітніх послуг, забезпечити прозорість і доступність навчання для іноземних студентів, яких на сьогодні в Україні майже 80 тисяч.

«Створення електронної платформи для вступу іноземних студентів має прибрати людський фактор, посередників в освітньому процесі та інші чинники, що можуть спричиняти корупцію. Адже якість освіти, яку здобувають іноземні студенти, впливає насамперед на імідж України», — наголосив Денис Шмигаль.

Як зазначив Глава Уряду, результатом створення Е-платформи має стати просте оформлення та якісне навчання іноземних студентів, а також зростання їх кількості.

Під час наради Прем’єр-міністр підтримав пропозицію Державної служби якості освіти щодо необхідності посилення ліцензійних умов для навчання іноземних студентів та посилення відповідальності за їх недотримання.

«Це необхідно робити вже зараз, щоб наступного навчального року мати інструмент для контролю», — підкреслив очільник Уряду.

Денис Шмигаль також підтримав пропозицію запровадження незалежного іспиту для іноземних студентів, який сприятиме підвищенню конкурентоспроможності та усуненню корупційної складової в освітньому процесі.

За результатами наради Прем’єр-міністр доручив Міністерству цифрової трансформації забезпечити розробку та впровадження єдиної міжвідомчої електронної платформи щодо процедури зарахування іноземців та осіб без громадянства до закладів вищої освіти в Україні.

Важке фінансове становище у зв’язку із COVID-19, протидія коронавірусу, зокрема вакцинація, а також забезпечення обороноздатності держави стануть основними викликами, що стоятимуть перед українським Парламентом у 2021 році.

Про це заявив Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков в інтерв’ю виданню «Українська правда».

«Фінансове важке становище, пов'язане з ковід, і можлива третя хвиля, про яку вже сьогодні почали говорити. Я маю на увазі так званий британський ковід і багато інших речей. Це також вакцинація, це забезпечення системи охорони здоров’я всім необхідним, обороноздатність», - сказав Дмитро Разумков, відповідаючи на запитання про виклики перед Парламентом у 2021 році.

За словами Голови Верховної Ради, наступного року динаміка економічного розвитку держави потребуватиме змін.

«Нас дуже сильно підбив той рік, який іде. Ціна коштів стала занадто високою – ви бачите рівень перемовин з кредиторами, я зараз не лише про МВФ, а про всіх, у кого ми запозичуємо ресурси. Ресурси отримати важко як всередині держави, так і за її межами. І це також буде стримувати наші можливості», - зазначив він.

Голова Парламенту також висловив сподівання, що наступного року вдасться вийти «з глухого кута» у переговорах з врегулювання ситуації на Донбасі на рівні Нормандського формату.

«Це не проблема України. На жаль, це проблема іншого перемовника, позиція якого достатньо деструктивна як в ТКГ, так і в нормандському форматі. Я маю на увазі Росію», - заявив Дмитро Разумков і підкреслив, що Верховна Рада готова також долучитися до переговорного процесу.

Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я» № 1053-ІХ, який парламент ухвалив третього грудня 2020 року. 

Документ запроваджує функціонування сучасної системи «реабілітації у сфері охорони здоров’я» (health-related rehabilitation), тобто надання якісної реабілітаційної допомоги безпосередньо в закладах охорони здоров’я із самого початку захворювання або травми.

Закон описує реабілітаційну допомогу до етапу настання стійкого обмеження життєдіяльності, тобто до проведення медико-соціальної експертизи та отримання особою статусу особи з інвалідністю.

Документ визначає правові, організаційні та економічні засади проведення реабілітації осіб з обмеженнями повсякденного функціонування у сфері охорони здоров’я.

Зокрема, в законі визначаються принципи здійснення реабілітації громадян України, дається визначення системи реабілітації та її складових, зокрема суб’єктів реабілітації, якими є особи, котрі потребують реабілітації, а також їхні законні представники; члени сімей осіб, які потребують реабілітації; фахівці з реабілітації; мультидисциплінарні реабілітаційні команди; реабілітаційні заклади, відділення, підрозділи; громадські об’єднання осіб з обмеженнями життєдіяльності, осіб з інвалідністю та фахівців з реабілітації; органи професійного самоврядування фахівців з реабілітації; суб’єкти, які здійснюють кадрове на наукове забезпечення системи реабілітації.

Також цей документ узгоджує національну термінологію щодо реабілітації у сфері охорони здоров’я з термінологією, яку використовує Всесвітня організація охорони здоров’я.

Закон створить умови для формування в Україні сучасної системи реабілітації у сфері охорони здоров’я, яка функціонуватиме та розвиватиметься за принципами та стандартами країн Євросоюзу, забезпечить зниження впливу станів, що обмежують життєдіяльність або призводять до інвалідизації, та можливості досягнення оптимальної соціальної інтеграції для осіб з обмеженням життєдіяльності.

У серпні цього року відбулася лібералізація ринку газу, завдяки чому споживачі отримали право вільно обирати постачальників. На цьому наголосив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час підсумкового засідання Кабінету Міністрів України 28 грудня.

За словами Глави Уряду, наразі серед постачальників газу чи не найменші ціни на газ для побутових споживачів пропонує державний НАК «Нафтогаз». Денис Шмигаль зазначив, що змінити постачальника можна онлайн за кілька хвилин та закликав громадян обирати для себе найкращий варіант, щоб не переплачувати за газ.

Прем’єр-міністр також доручив т. в. о. Міністра енергетики Юрію Вітренку разом з Антимонопольним комітетом перевірити обґрунтованість цін на газ.

«Необхідно провести аудит формування тарифів та розглянути можливість зниження тих складових тарифу, які є несправедливими й невиправданими з точки зору ринку. Це стосується і питання тарифу на транспортування газу, і газових коефіцієнтів. У вас є всі важелі, аби врегулювати це питання», — наголосив очільник Уряду.

Крім того, Прем’єр-міністр доручив Міністерству енергетики до 25 січня 2021 року подати на розгляд Уряду та РНБО оновлений паливно-енергетичний баланс України.

«Оновлення балансу має показати усім українцям, що Уряд розуміє проблеми галузі та шукає компроміс між соціальною складовою та інтересами бізнесу», — підкреслив Денис Шмигаль.

Підстав для дострокового припинення повноважень Верховної Ради України IX скликання немає. Про це Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков заявив в ефірі телеканалу «112 Україна».

«Якщо ми говоримо про роботу Парламенту, то сьогодні він працює. Ви бачите і кількість законів, які ми розглядаємо, і кількість народних депутатів, які безпосередньо беруть участь у роботі Верховної Ради України, як в залі, так і за її межами, і багато інших речей. Вони доводять, що сьогодні парламент є дієздатним» , - наголосив він.

Голова Верховної Ради також висловив сподівання, що й надалі причин для дострокових парламентських виборів не з'явиться. Утім, за словами Дмитра Разумкова, якщо ж передумови таки виникнуть, він буде діяти в рамках закону. 

«Будь-яка політична сила завжди повинна бути готова до виборів», - сказав Голова Верховної Ради.

У межах проекту першої леді України Олени Зеленської з впровадження україномовних аудіогідів у музеях світу відбувся запуск дев’ятого українського аудіогіда. Цього разу – у Колізеї в Римі.

Впровадження україномовних аудіогідів є частиною напрямку «культурна дипломатія». Цей проект покликаний поширювати українську мову у світі, щоб голос України звучав у найвидатніших світових пам’ятках.

«Вперше ідея впровадження україномовних аудіогідів з'явилася в мене у Берліні під час автобусної екскурсії містом. Насправді, це було вперше, коли в переліку можливих мов я побачила українську», – розповіла Олена Зеленська.

Колізей – найбільший амфітеатр Стародавнього Риму, побудований у І ст. н. е. За кількістю відвідувачів Колізей посідає перше місце у світі серед усіх культурних пам’яток (споруд) і третє – серед музеїв, поступаючись лише Лувру та Національному музею Китаю.

«Голосом» аудіогіда став український актор дубляжу Юрій Сосков.

«Радий долучитися до цього, на мою думку, потрібного проекту. Дуже добре, що наша країна почала опікуватися питанням рідної мови у музеях світу», – сказав Юрій Сосков.

За словами дружини Президента України, наступного року україномовні аудіогіди запрацюють у лондонському Тауері, Версальському палаці, Національному природознавчому музеї в Берліні, музейному комплексі Ватикану, Меморіальному комплексі історії Голокосту – Яд Вашемі, Державному музеї мистецтв імені Ігоря Савицького в Узбекистані.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль у ході робочої поїздки до Херсонської області 24 грудня відвідав Центральну міську лікарню в Новій Каховці.

Глава Уряду разом із заступником Міністра охорони здоров’я — Головним державним санітарним лікарем Віктором Ляшком ознайомився з реконструйованим приймальним відділенням лікарні в межах програми Президента України «Велике будівництво».

Як зазначив Денис Шмигаль, нове приймальне відділення розширить можливості лікарні, зокрема дасть змогу проводити всі необхідні обстеження, своєчасно встановлювати діагноз та за необхідності розпочати лікування безпосередньо в приймально-діагностичному відділенні.

«Оновлення медичних закладів, перш за все, спрямоване на покращення надання медичних послуг людям за рахунок розширення можливостей лікарень. Наше завдання — зробити так, щоб пацієнти змогли отримати всі необхідні обстеження і процедури швидко та якісно, адже ідеться про життя та здоров’я українців», — зазначив Глава Уряду.

Прем’єр-міністр також зауважив, що за державні кошти в оновлене приймальне відділення буде закуплене необхідне медичне обладнання, зокрема апарати ультразвукової діагностики, цифрові рентгени та комп’ютерний томограф.

Під час відвідання Центральної міської лікарні очільник Уряду передав лікарям Вифлеємський вогонь миру, який напередодні Кабінет Міністрів отримав від скаутської організації «Пласт».