Топ новини

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков взяв участь у церемонії закладання капсули з нагоди старту будівництва нового виробництва ТОВ «Костал Україна» в селищі Дударків (Бориспільський район, Київська область).

Голова Парламенту наголосив, що пріоритети національної економіки в період пандемії стали дійсно ключовими для України та багатьох держав світу. 

Дмитро Разумков нагадав, що у лютому цього року під час регіональної поїздки до Київської області він відвідував завод «Костал Україна» в Переяславі. «Тоді ви говорили про бажання і можливість залучення інвестицій до України для будівництва другого заводу. І сьогодні я радий бути гостем на цьому важливому для області заході», - зазначив Дмитро Разумков.

Він підкреслив, що боротьба за інвестора - це одне з важливих питань, що сьогодні буде стояти перед різними органами державної влади. «Це можливість створення робочих місць та розвитку економіки. І Верховна Рада вже сьогодні приймає закони про підтримку бізнесу та створення додаткових умов, які допоможуть залучати міжнародні та внутрішні інвестиції», - зауважив Голова Парламенту.

Дмитро Разумков підкреслив, що 39 мільйонів євро та 900 нових робочих місць - це дуже серйозний крок, особливо в умовах кризи та боротьби з пандемією. «Сподіваюсь, що це будуть партнерські відносини, які з одного боку допоможуть Київській області, а з іншого - інвестор буде бачити підтримку від КОДА. Парламент же завжди готовий допомагати «білому», «чистому» бізнесу - як українському, так й іноземному - який буде допомагати розвиватись Україні», - зазначив Голова Верховної Ради України.

Довідково:

2006 року компанія «Костал Україна» відкрила свій перший завод з виробництва автомобільної електроніки і комплектуючих у місті Переяслав Київської області. У зв’язку з потребою розширення виробнитва, ТОВ «Костал Україна» розпочинає будівництво нового заводу з виготовлення мехатронних виробів. Завод має запрацювати у квітні 2021 року.

Президент України Володимир Зеленський зазначив, що угода про повне та всеосяжне припинення вогню на лінії розмежування на Донбасі з 27 липня має бути підписана лідерами країн «Нормандської четвірки», що підвищить її статус та збільшить шанси на дотримання досягнутих домовленостей.

«У нас дійсно багато професіоналів, які перебувають у постійних перемовинах у форматі засідання ТКГ (Тристоронньої контактної групи. – Ред.) і які домовилися про дуже серйозний крок для всієї нашої країни – стале припинення вогню. Цей документ зараз очікує підписання всіх сторін Нормандської групи. Вірю в те, що всі сторони – Україна, Франція, Німеччина та РФ – підпишуть, і з 27 числа, вірю, що може настати мить, коли буде стале припинення вогню», – сказав Володимир Зеленський під час спілкування з представниками ЗМІ біля КПВВ «Станиця Луганська» в межах робочої поїздки на Донбас.

Президент зазначив, що угода буде підписана лідерами країн «Нормандської четвірки», що підвищує статус цих домовленостей.

Глава держави подякував представникам України у Тристоронній контактній групі, а також керівнику Офісу Президента Андрію Єрмаку, віце-прем'єр-міністру – міністру з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексію Резнікову, міністру оборони Андрію Тарану та Головнокомандувачу Збройних сил України Руслану Хомчаку за зусилля у досягненні миру на Донбасі. Президент також подякував ОБСЄ за складну й важливу роботу в межах ТКГ.

Водночас Володимир Зеленський наголосив, що досягнуті домовленості не позбавляють українських військових можливості для самозахисту.

Зі свого боку міністр оборони України Андрій Таран додав, що стаття 51 Статуту ООН дає право захищатися. Водночас він наголосив, що Україна має політичну волю до сталого припинення вогню, та висловив сподівання, що інша сторона також зможе це продемонструвати.

Президент зазначив, що Україна виконує свою частину Мінських домовленостей, і весь світ це бачить. Інша сторона також має продемонструвати готовність їх виконувати.

Щодо деталей досягнутих домовленостей про стале припинення вогню на лінії розмежування на Донбасі, то, за словами Президента, їх окремо напрацьовуватиме ТКГ в межах Мінського формату.

«Це узагальнена заява, детально по цій заяві ми повинні просто йти в Мінському форматі – така є домовленість. В Мінському форматі детально все повинно бути виписано: кожна людина, хто відповідає, коли, як передається ця інформація. Тобто, це буде окрема історія, вона дуже довга», – зауважив Глава держави.

«Ми хочемо розшифровки кожного пункту «Мінська». Тоді ми будемо бачити – ми в змозі виконати це, чи не в змозі, як ми це будемо робити, хто буде відповідальний», – додав він.

У четвер, 23 липня, під час робочого візиту до Брюсселя Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль зустрівся з Високим Представником Європейського Союзу Жозепом Боррелем.

Сторони обговорили питання проведення Саміту Україна – ЄС, вдосконалення Угоди про асоціацію в частині зони вільної торгівлі, ситуацію на сході України та в окупованому Криму.

Глава Уряду відзначив, що українська сторона очікує на результативне проведення Двадцять другого Саміту Україна – ЄС 1 жовтня у Брюсселі та сподівається на підтримку в просуванні ключових рішень.

«Низка аспектів сьогодні потребують оновлення параметрів Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі та доповнення її новими елементами секторального співробітництва. Саме тому внесення відповідних змін до торговельної частини Угоди є ключовим пріоритетом Уряду у короткостроковій перспективі», — зазначив Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр висловив сподівання, що за результатами Саміту та засідання Ради асоціації в грудні вдасться спільно сформулювати нові амбітні завдання двосторонньої співпраці та посилити процес інтеграції України з ЄС.

Однією з тем зустрічі Дениса Шмигаля та Жозепа Борреля була безпекова ситуація на Донбасі та питання деокупації Криму.

«Дуже вагомий внесок у зміцнення цивільного сектору безпеки зробила Консультативна Місія ЄС. Очікуємо на відкриття регіонального Офісу КМЄС у Маріуполі», — сказав Прем’єр-міністр.

За словами Глави Уряду, МЗС фіналізувало концепцію створення спеціального міжнародного формату для Криму — Міжнародної платформи «Крим — це Україна»: «На першому етапі це буде консультативно-координаційний формат. Однак, в майбутньому ми не виключаємо його перетворення на переговорний».

«Платформа має опікуватись усім спектром наслідків окупації від гуманітарного до безпекового виміру. Мілітаризація Криму впливає на безпеку Південно-Східної Європи, зокрема регіону Чорного, Азовського і Середземного морів. Крім того, існує потреба у покращенні координації і підвищенні ефективності санкційної політики, як і міжнародної політики невизнання спроби анексії Криму загалом», — наголосив Прем’єр-міністр.

Денис Шмигаль додав, що серед ключових учасників нової платформи Україна хотіла б бачити держав-гарантів української безпеки, зокрема США, Велику Британію та Францію, Німеччину як ключову учасницю Нормандського формату, а також регіональних партнерів, що, як і Україна, зацікавлені у розв’язанні кримського питання та припиненні агресивної політики Росії.

«Ми сподіваємося і на підтримку цієї ініціативи з боку ЄС, НАТО і держав-членів, як і інших партнерів, які продемонстрували свою підтримку введенням кримських пакетів санкцій», — заявив очільник Уряду.

Денис Шмигаль подякував ЄС за тверду позицію щодо територіальної цілісності України та незмінну підтримку України в протистоянні російській агресії.

У свою чергу Жозеп Боррель наголосив, що безпека України — це безпека Європи, а тому Європейський Союз продовжить активну й конструктивну співпрацю з нашою країною.

23 липня під час робочого візиту до Брюсселя відбулася зустріч Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля з Виконавчим віце-президентом Європейської Комісії Валдісом Домбровскісом.

У рамках зустрічі сторони обговорили питання:

спільної протидії коронавірусу;

агресії Російської Федерації на Донбасі, санкційного режиму та погіршення ситуації із правами людини в Криму, що потребує підвищеної уваги світової спільноти;

курсу України до ЄС та НАТО, а також структурні реформи на цьому шляху;

оновлення Угоди про Асоціацію Україна-ЄС та інтенсифікації діалогу щодо Угоди про оцінку відповідності та прийнятності промислової продукції;

макрофінансової допомоги Україні з боку європейських партнерів.

Прем’єр-міністр України розповів європейському колезі, що «Уряд України виходить із необхідності продовження реформ, спрямованих на поглиблення економічної інтеграції з Європейським Союзом. Ми також почали формувати Дорожню карту з понад 60 євроінтеграційних законів, які плануємо винести на голосування в Парламент».

Також Денис Шмигаль наголосив, що важливо розпочати системний та продуктивний діалог щодо оновлення поглибленої зони вільної торгівлі Україна-ЄС, так і про більш широкий контекст, пов’язаний зі взаємним доступом до ринків.

«Україні важливо інтенсифікувати діалог щодо укладення Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції. У цього завдання є дві основних мети: по-перше, привести нашу  інфраструктуру якості у відповідність до європейських стандартів; по-друге, полегшити доступ української продукції на ринок ЄС. Практика свідчить, що доступ на ринок ЄС відкриває нам і інші світові ринки», - розповів очільник українського Уряду.

Зі свого боку Виконавчий віце-президент Єврокомісії відзначив, що Європейський Союз і надалі буде підтримувати позитивні реформи у сфері медицини, освіти, децентралізації, земельних відносин, а також реформу митних та фіскальних органів.

Також Денис Шмигаль запросив Валдіса Домбровскіса відвідати Україну та розглянути можливість спільного візиту в східні регіони України або на лінію розмежування з Кримом.

Організація та проведення місцевих виборів, які мають відбутися 25 жовтня 2020 року, є одним з головних викликів для України та утвердження в нашій державі принципів рівних прав і можливостей для чоловіків та жінок. Про це під час відкриття Українського жіночого конгресу (ONLINE) заявила Заступниця Голови Верховної Ради України, організаторка Конгресу Олена Кондратюк.

Вона підкреслила, що саме на місцевому рівні, враховуючи реформу децентралізації, будуть ухвалюватися бюджети та найважливіші рішення, які безпосередньо впливатимуть на життя кожної громади та родини.

«Не може бути так, що в Україні, де населення складають понад 50% жінок, - немає жодної жінки голови обласного центру. Жінок голів міст районного значення лише 10%, а в місцевих радах обласних центрів жінок менше 20%», - зауважила Олена Кондратюк.

На думку Заступниці Голови Верховної Ради, з укрупненням районів виникає велике питання, як буде виглядати паритетне представництво жінок та чоловіків. Вона нагадала, що разом з МФО «Рівні можливості» вдалося добитися встановлення гендерної квоти у 40% представників однієї статі у виборчих списках.

«Ми очікуємо, прагнемо залучити і спонукати якомога більше жінок взяти участь у цих виборах. Але ми також бачимо багато перешкод на цьому шляху: нерівнозначні фінансові можливості, невпевненість, страх», - зазначила віцеспікерка

«Тому я закликаю усіх суб’єктів виборчого процесу, ЦВК, політичні партії, громадські організації, які займаються спостереженням за виборами – докласти всі свої зусилля, щоб ця квота у 40% була реалізована. Щоб наші жінки змогли повною мірою скористатися своїм Конституційним правом обиратися та бути обраними, своїм правом на участь у державних справах. Повірте, від цього виграє уся наша країна», - додала О. Кондратюк.

Сьогодні, 23 липня, голова ОДА Сергій Борзов взяв участь у роботі чергової 44 сесії обласної Ради 7 скликання, останнє питання порядку денного якої стосувалось інформування очільником регіону щодо стану справ та перспектив розвитку Вінницької області в ІІ півріччі 2020 року.

У своєму виступі Сергій Борзов коротко охарактеризував стан справ у галузі промисловості, зовнішньоекономічній, інвестиційній діяльності та перспективи розвитку підприємництва регіону.

Не оминув увагою голова ОДА питань подальшого впровадження реформи децентралізації, надання адміністративних послуг, розбудови дорожнього господарства та реалізації на території області проектів в рамках програми «Велике будівництво».

Окремо, Сергій Борзов приділив увагу реалізації в області Програми «Питна вода». За його словами, проблема якості води нині постає досить гостро у багатьох населених пунктах області. Тож задля її поетапного вирішення передбачено фінансування (кредит обласного бюджету) - 5 млн. грн. на будівництво систем водопостачання в районах області.

«На Вінниччині з водою справді проблема – або її нема, або її неможливо пити. Люди скаржаться на зустрічах», - підкреслив Сергій Борзов.

Болючим питанням для багатьох громад Вінниччини є ремонт доріг. Щодо цього Сергій Борзов зауважив: «В області діють відповідні програми з ремонту та утримання регіонального дорожнього фонду та доріг комунальної власності у населених пунктах. Зокрема йдеться і про відновлення доріг місцевого значення. Якість ремонту доріг – це теж окрема проблема, яка потребує вирішення».

Озвучив очільник області також питання охорони навколишнього природного середовища, здійснення соціальних виплат, розвитку освітньої і медичної галузей, культури та сприяння розвитку спорту на території області.

По завершенні виступу зі сторони депутатів обласної Ради до Сергія Борзова було спрямовано ряд запитань та звернень, які очільник регіону зобов’язався детально вивчити та сприяти у їх вирішенні в межах своїх повноважень.

Сьогодні, 22 липня 2020 року, відбулося чергове засідання Тристоронньої контактної групи (Україна, Росія, ОБСЄ) у форматі відеоконференції.

Згідно з ухваленим рішенням, з 00:01 27 липня 2020 року має дотримуватися режим повного та всеосяжного припинення вогню.

Прорив у роботі ТКГ в цьому напрямку є результатом ефективної роботи української делегації за підтримки наших міжнародних партнерів у Берліні й Парижі, а також роботи політичних радників і глав МЗС країн – учасниць Нормандського формату.

Сьогодні на засіданні ТКГ сторони за посередництва ОБСЄ домовилися про застосування заходів з посилення режиму припинення вогню до повного врегулювання міжнародного збройного конфлікту на території українського Донбасу.

Відповідні заходи погоджені на ТКГ Україною та Росією й підтримані ОБСЄ.

Режим дотримання повного та всеосяжного припинення вогню у разі, якщо він буде дотриманий іншою стороною, є базовою передумовою реалізації Мінських домовленостей і відкриває шлях до виконання інших положень цих домовленостей.

Україна вкотре підтвердила повну готовність до дотримання досягнутих на грудневому саміті в Парижі домовленостей на рівні лідерів країн – учасниць Нормандського формату та прихильність до виконання Мінських угод.

СММ ОБСЄ сприятиме та підтримуватиме виконання цих заходів.

У межах політичної групи було наголошено, що повне та всеосяжне припинення вогню є базовою передумовою для політичного врегулювання. Адже вибори на тимчасово окупованих територіях України можливі виключно за таких умов:

                ⁃           після всеосяжної деескалації;

                ⁃           після виведення іноземних військових підрозділів і техніки, роззброєння незаконних збройних формувань;

                ⁃           відновлення контролю з боку уряду України над українсько-російським кордоном;

                ⁃           вибори мають відбуватися виключно згідно із законодавством України;

                ⁃           вибори мають відбуватися з дотриманням Копенгагенських стандартів ОБСЄ.

У межах гуманітарної групи українська сторона, як і було домовлено, передала списки осіб на взаємне звільнення та очікує на те саме від іншої сторони.

Кабінет Міністрів України на засіданні 22 липня ухвалив рішення щодо виділення коштів на компенсацію постраждалим від пожеж у Луганській та Житомирській областях, одноразову грошову допомогу родинам загиблих та постраждалих під час антитерористичної операції, а також про перерахунок соціальної допомоги для дітей, які потребують додаткової опіки від держави.

На першочергові заходи з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, що мала місце в Луганській області у липні цього року, Уряд виділив 54,7 млн грн.

«Через страшні пожежі на Луганщині десятки українців втратили домівки. Ми планомірно, а головне відповідально, продовжуємо допомагати. Більша частина з виділених коштів піде на матеріальну допомогу родинам загиблих та для того, щоб люди могли відбудувати собі житло», — заявив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Окрім того, Уряд підтримав рішення про виділення додаткових 2,1 млн грн, які будуть спрямовані для допомоги постраждалим від пожежі в Житомирській області.

Також Кабінет Міністрів затвердив виділення коштів для надання одноразової грошової допомоги членам сімей осіб, які загинули під час участі в антитерористичній операції, та особам, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранень, одержаних під час участі в зазначеній операції. Загальна сума виплат складе 13,1 млн грн.

«Підтримка громадян у часи кризи особливо важлива та є прямим обов’язком держави. Особливо важливо для нас продемонструвати послідовність у підтримці родин тих військових, які віддали своє життя за країну», — зазначив Денис Шмигаль.

Окрім цього, на засіданні Кабінету Міністрів біло ухвалено проект постанови про перерахунок державної соціальної допомоги на дітей. Згідно з рішенням, сума допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, становитиме 2,5 розміру прожиткового мінімуму відповідного віку. На дітей з інвалідністю, над якими встановлено опіку чи піклування, — 3,5 розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Законопроектом №3339 пропонується внести зміни до низки законодавчих актів України, якими передбачено:

виключити з Кодексу України про адміністративні правопорушення статті 311 «Суспільно корисні роботи», 1831 «Несплата аліментів», 1832 «Ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт», а з Кримінального кодексу - статтю 389-2 «Злісне ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт»;

надати можливість державним виконавцям за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців (на сьогоднішній день - за один рік), виносити постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

Під час обговорення законопроекту члени Комітету підтримали законопроект, оскільки пропозиція щодо запровадження такого стягнення як відбування суспільно корисних робіт ще при ухваленні відповідного законопроекту у грудні 2017 року викликала багато зауважень. Так, у висновку Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради України до проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів, №7277, зазначалось, що встановлення адміністративної відповідальності за несплату аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім’ї призведе до неможливості зафіксувати обставини, які вказуватимуть на наявність ознак правопорушення (винна дія чи бездіяльність), без проведення відповідних слідчих дій у зв’язку з відсутністю в Кодексі України про адміністративні правопорушення інституту адміністративного розслідування. Крім того, враховуючи положення частини першої статті 9 цього Кодексу навряд чи можна буде притягнути до адміністративної відповідальності особу, в діях якої відсутня вина щодо несплати аліментів, наприклад, у зв'язку з відсутністю заробітку, майна тощо.

Також члени Комітету погодилися із позицією автора законопроекту, що у багатьох випадках органи місцевого самоврядування або вимушені створювати зайві та не потрібні робочі місця на комунальних підприємствах, або взагалі не мають можливості виділити кошти на оплату праці цієї категорії громадян. Крім того, через низький рівень оплати праці на комунальних підприємствах, застосування суспільно корисних робот не призводить до погашення всієї заборгованості або хоча б її значної частини.

Сьогодні, 22 липня, біля приміщення ОДА відбулася акція протесту, організована у зв'язку з подіями, які сталися в зоні проведення ООС поблизу с. Зайцеве.

До протестувальників вийшов голова ОДА Сергій Борзов. Він поспілкувався з учасниками акції протесту та дав відповіді на їхні питання.

«На жаль, в Україні йде війна і гинуть хлопці. Сержант Ярослав Журавель – український боєць, якого кілька днів не змогли евакуювати після поранення… Його тіло забрали. Він вдома – у Дніпропетровську…», — написав Сергій Борзов в ФБ-акаунті.

За його словами, назвати ім’я загиблого просили сьогодні на пікеті під ОДА.

Сержант морської піхоти ВМС Збройних сил України, який входив до першої евакуаційної команди, що була розстріляна окупантами 13 липня біля селища Зайцеве, мав на собі відповідні розпізнавальні знаки – білий шолом і білий жилет. Після поранення він залишався живим і намагався відповзти в укриття. Однак загинув унаслідок обстрілу та ненадання йому медичної допомоги протягом тривалого часу.

Для реалізації Швейцарської програми співробітництва з Україною на 2020-2023 роки передбачається виділення 108 млн швейцарських франків на гуманітарну та технічну допомогу. Про це повідомив Президент України Володимир Зеленський після завершення переговорів з Президентом Швейцарської Конфедерації Симонеттою Соммаругою в Києві.

Глава Української держави відзначив, що переговори з Президентом Швейцарської Конфедерації були плідними та змістовними. Сьогодні вперше в історії двосторонніх дипломатичних відносин Президент Швейцарії відвідує Україну з державним візитом.

«Без сумніву, Україні та Швейцарії цікаво розвивати подальше партнерство та двосторонню співпрацю… Ми домовились розвивати ті напрямки співпраці, що становлять взаємний інтерес для обох країн. Їх визначає підписаний сьогодні Меморандум про партнерство щодо двосторонніх відносин», – повідомив Володимир Зеленський під час спілкування з представниками ЗМІ після завершення українсько-швейцарських переговорів у Києві.

За його словами, документом започатковано Програму співробітництва Швейцарії з Україною на наступні три роки, і для її реалізації швейцарська сторона виділила 108 млн швейцарських франків на гуманітарну й технічну допомогу.

Володимир Зеленський зазначив, що під час переговорів багато уваги було приділено питанню миру на Донбасі.

«Про ті кроки (говорили. – Ред.), які Україна спільно з партнерами робить для його настання. Дякую Швейцарії за чітку та послідовну підтримку нашого державного суверенітету та збереження обмежувальних заходів щодо Російської Федерації до моменту відновлення територіальної цілісності України», – наголосив Президент України.

Глава держави також подякував Швейцарії за надання гуманітарної допомоги українцям, постраждалим унаслідок війни на Донбасі, по обидва боки лінії розмежування. Також, за словами Президента, уряд Швейцарської Конфедерації готовий активно допомагати українцям Донбасу, зокрема в забезпеченні питною водою, шляхом модернізації інфраструктурних проектів.

Володимир Зеленський зауважив, що 23 липня разом зі швейцарською колегою планує відвідати прифронтову зону.

«Для мене є дуже важливим і цінним, коли світові лідери, які приїздять до України, разом зі мною вирушають на схід і бачать на власні очі, скільки лиха принесла Україні війна», – додав Володимир Зеленський.

На запитання журналістів він уточнив, що дату зустрічі лідерів держав у Нормандському форматі буде визначено найближчим часом.

«Ми розуміємо, що в принципі в нас є підтвердження з німецької сторони, підтвердження з французької сторони й погодження, що Російська Федерація теж не проти зустрічатися. Тому що, думаю, всі розуміють, як це важливо для нас усіх – зустрічатися в цьому форматі. Тому ми найближчим часом очікуємо дати зустрічі у Нормандському форматі», – сказав Глава Української держави.

Зі свого боку Президент Швейцарської Конфедерації Симонетта Соммаруга наголосила на необхідності поглиблення співпраці між двома країнами.

«Україна вже понад 20 років є однією з основних країн у міжнародній співпраці Швейцарії… Зараз настав час, щоб розвивати наші відносини. Ми маємо використовувати все, чого ми досягли, щоб розвивати наш потенціал у економічному, політичному, науковому та культурному плані», – зауважила вона.

Симонетта Соммаруга також відзначила внесок Швейцарії у мирне врегулювання ситуації на Донбасі та привітала останні звільнення утримуваних осіб.

«Анексії Криму Швейцарія не визнає. Швейцарія вважає, що ООН та ОБСЄ мають негайно відправити туди представників міжнародних організацій з прав людини», – додала Президент Швейцарської Конфедерації.

Уряд працюватиме над тим, щоб кількість інвестицій в Україну збільшувалась.

Про це Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив під час виступу на форумі «Трансформаційні тренди: інновація та цифровізація», що відбувся у вівторок, 21 липня, за участю пані Президента Швейцарської Конфедерації Симонетти Соммаруги.

Денис Шмигаль наголосив, що Швейцарія входить до п’ятірки найбільших інвесторів в економіку України. І Уряд має розуміння та бачення кроків, які необхідні для залучення інвестицій та полегшення роботи бізнесу.

«Ми маємо створити для інвесторів сприятливі умови. І результат цього будемо бачити в рейтингу Doing Business, де ми зараз на 64 позиції. Наша мета, яку я вважаю абсолютно досяжною в найближчі роки, — це топ-30. Ми знаємо, що треба робити, щоб ця ціль була досягнута і щоб бізнесу було легше працювати», — зазначив Прем’єр-міністр.

Глава Уряду висловив упевненість у тому, що Україна є конкурентоспроможною. І провадження реформ допоможуть краще розкрити інвестиційний потенціал України.

Під час виступу Денис Шмигаль також привітав передачу в концесію Херсонського морського торговельного порту компанії «Рисоіл-Херсон» за участю швейцарського капіталу.

«Це понад 300 мільйонів гривень, які інвестор планує вкласти в цей проект та в місцеву інфраструктуру. Ми впевнені, що протягом перших років концесії вантажообіг та якість послуг значно зростуть», — наголосив очільник Уряду.

Прем’єр-міністр також відзначив підтримку Швейцарської Конфедерації на шляху до цифрової трансформації України.

«Завдяки Швейцарській агенції розвитку та співробітництва ми змогли реалізувати проект «Дія». Сьогодні він має понад 4 мільйони користувачів і є передовим проектом для світу», — зазначив Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр додав, що щодня Уряд працює над розширенням можливостей електронного порталу «Дія», який вже налічує понад 30 електронних послуг. Серед них послуга з реєстрації бізнесу, яка є найшвидшою у світі.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков зустрівся з Президентом Швейцарської Конфедерації Сімонеттою Соммаругою. Учасники зустрічі обговорили питання двосторонньої співпраці країн, зокрема у сфері енергетики, гуманітарної та екологічної політики, а також на рівні парламентів обох держав.

Дмитро Разумков високо оцінив двосторонню співпрацю між Україною і Швейцарською Конфедерацією. «Ми дуже цінуємо наші відносини і сподіваємося, що вони будуть продовжуватися і надалі», - зазначив він і наголосив, що Український парламент робитиме все, що піде на користь обом державам. 

Голова Верховної Ради також подякував Швейцарії за гуманітарну підтримку людей, які живуть на територіях у зоні конфлікту на Сході країни, та підтримку на міжнародному рівні. «Для нас дуже важлива та підтримка, яку ми відчуваємо на міжнародній арені, і ми сподіваємося, що вона буде лише посилюватися», - сказав він.

Дмитро Разумков також відзначив, що у деяких питаннях Україна переймає унікальний досвід Швейцарії. «Ми хотіли би бачити в Україні таку ж прогресивну політику народовладдя, яка є у Європі», - наголосив Дмитро Разумков і поінформував, що у Парламенті розглядається закон про референдум, який є першим із групи щодо розширення народовладдя та демократії в Україні.

Голова Парламенту підкреслив, що для України є принциповим проведення реформ, зокрема продовження реформи децентралізації. Також, за його словами, для України дуже важливе питання підтримки бізнесу та залучення інвестицій. На його думку, цьому сприятиме ефективна співпраця між парламентами обох країн, зокрема, на рівні груп дружби.

«Український парламент готовий і відкритий до співпраці, і все, що залежить від нас, будемо робити і рухатися вперед. Спільними зусиллями ми зможемо багато зробити на користь наших держав», - підкреслив Голова Верховної Ради України.

Своєю чергою Президент Швейцарської Конфедерації Сімонетта Соммаруга відзначила, що в Україні дійсно проводиться боротьба з корупцією та відбувається становлення незалежної судової системи, і запевнила у готовності допомагати в пошуку шляхів для залучення інвестицій. Вона також запропонувала підтримку в напрацюванні законодавства у питаннях народовладдя.

Сімонетта Соммаруга підкреслила, що Швейцарська Конфедерація виступала і виступає за мирне розв’язання конфлікту на Сході України та завжди засуджувала дії Росії щодо окупації Криму. Вона також висловила сподівання на розвиток контактів між парламентськими групами дружби обох країн та запевнила у подальшій гуманітарній допомозі Україні через ОБСЄ по обидві сторони лінії розмежування. «Лише спільними діями можна реалізувати реформи, і парламент є інструментом для реалізації цієї політики», - зазначила пані Президент.

Сьогодні, 21 липня, за участю заступниці голови ОДА Наталі Заболотної, начальника управління фізичної культури і спорту Вінницької ОДА Сергія Чернявського та голови Вінницької територіальної організації ВФСТ «Колос» Сергія Татусяка, відбулось урочисте відкриття першості Вінницької територіальної організації ВФСТ «Колос» з футболу «Золотий колосок», присвяченої 70-річчю з дня утворення ФСТ «Колос».

Як повідомляється на офіційній сторінці Вінницької територіальної організації ВФСТ « Колос» у Фейсбук, участь у турнірі беруть юнаки 2006-2007 років з 11 районів Вінниччини та однієї ОТГ.

У вітальному слові до учасників змагань Наталя Заболотна підкреслила, що у зв’язку з карантинними обмеженнями, розвиток спорту у 2020 році зазнав «чималої травми».

«Тож приємно відмітити, що з’явилася можливість провести традиційні для Вінниччини відбіркові футбольні змагання серед молоді «Золотий колосок», а для його учасників - це чудова нагода продемонструвати власні спортивні досягнення»,- зазначила заступниця голови ОДА.

Змагання триватимуть два дні поспіль: 21-22 липня. Завтра визначаться переможці, які отримають путівку на участь у Всеукраїнському турнірі у м.Скадовськ.

Президент України Володимир Зеленський представив нового голову Національного банку України Кирила Шевченка колективу НБУ. Глава держави наголосив на важливості продовження співпраці з міжнародними фінансовими партнерами України.

Представляючи Кирила Шевченка під час зустрічі в будівлі НБУ, Володимир Зеленський зауважив, що голова Національного банку має бути не тільки незалежним, а й професійним, мужнім і відповідальним.

«Переконаний, що пан Шевченко – саме така людина», – зазначив Президент.

Глава держави наголосив, що кандидатура нового голови Нацбанку була підтримана як правлінням НБУ та керівництвом державних і комерційних банків, так і експертами банківського сектору. Кирило Шевченко має 20-річний досвід у банківській справі.

«Він дійсно є тим професіоналом, якого потребують і Національний банк України, і наша економіка, і, власне, – вся країна», – зазначив Володимир Зеленський.

Президент висловив упевненість, що новий очільник Нацбанку впорається з усіма ключовими викликами.

Зокрема, на думку Глави держави, Нацбанк має підтримувати макроекономічну стабільність, сприяти довгостроковому економічному зростанню та стабільності національної валюти, мінімізувати вплив кризи, викликаної пандемією коронавірусу, на економіку та забезпечити реальні кредити для українського бізнесу й громадян.

«Важливо продовжувати ефективну співпрацю з нашими партнерами, Міжнародним валютним фондом, Світовим банком та іншими потужними фінансовими партнерами України», – зауважив Президент.  

Володимир Зеленський акцентував увагу, що сьогодні новий очільник НБУ отримав кредит довіри від професійної спільноти, Президента, уряду, парламенту та від усіх українських громадян, і висловив надію, що цей кредит буде повернутий «з дуже гарними відсотками у вигляді макрофінансової стабільності, економічного зростання, стабільної національної валюти».

«Від щирого серця хочу побажати вам успіху, сили та мудрості. І, думаю, найважливіше у вашій роботі – завжди пам’ятати назву інституції, яку ви очолили. Це Національний банк України. України – це ключове. Отже, ви маєте діяти незалежно, виключно в інтересах України, її економічної стабільності та добробуту громадян», – сказав Президент.

Зі свого боку голова НБУ Кирило Шевченко подякував Главі держави та Верховній Раді за довіру й наголосив на важливості взаємодії між органами влади та Нацбанком.

«Без ефективно збудованого діалогу між нами досягнути цього неможливо. Я зроблю все, що від мене залежить, для підвищення впливу центробанку (НБУ. – Ред.) у сфері підтримання національної економіки України та підвищення якості життя українців», – сказав Кирило Шевченко.

За його словами, НБУ забезпечуватиме макроекономічну стабільність і стійкість фінансового сектору. Водночас Нацбанк має створити необхідні умови для розвитку кредитування реального сектору економіки. Голова Національного банку зазначив, що НБУ та органи влади мають забезпечити всі умови для стійкого економічного зростання.

Кирило Шевченко наголосив, що Нацбанк залишиться незалежною інституцією, а рішення й надалі будуть ухвалюватися професійно та економічно обґрунтовано.

Також він зазначив, що НБУ продовжить політику співпраці з міжнародними фінансовими організаціями та іноземними інвесторами.

Крім того, Нацбанк підтримуватиме виконання основних напрямів стратегії державних банків. Кирило Шевченко також наголосив на важливості реформи корпоративного управління державними банками.

У понеділок, 20 липня, відбулося перше засідання секторальної робочої групи керівництва МОЗ із представниками міжнародних організацій, які надають Україні допомогу у сфері охорони здоров'я. Таким чином, було створено платформу із координації міжнародної технічної допомоги при МОЗ.

«Це - установча зустріч секторальної робочої групи, головним завданням якої є розвиток співробітництва МОЗ з міжнародною спільнотою, забезпечення координації планів дій Міністерства та планів донорів, а також моніторинг галузевих реформ та ролі у цьому донорських організацій», - наголосив Міністр охорони здоров’я України Максим Степанов.

Співголовами секторальної робочої групи визначені: зі сторони МОЗ – заступник Міністра з питань євроінтеграції Ігор Іващенко; а з боку міжнародних партнерів - голова Бюро ВООЗ в Україні, доктор Ярно Хабіхт.

Сьогоднішнє засідання групи відбулося в онлайн-режимі, а крім керівництва МОЗ участь у ньому взяли представники майже 30 міжнародних організацій, серед яких Бюро ВООЗ в Україні, Представництво ООН в Україні, Світовий банк, Європейський банк реконструкції та розвитку, Європейський інвестиційний банк, Глобальний фонд, Представництво Європейського Союзу в Україні, а також посольства різних країн.

За підсумками зустрічі сторони домовилися про створення тематичних підгруп, які відповідають за пріоритетні напрями роботи. Окрім представників МОЗ, до роботи підгруп будуть залучені експерти підпорядкованих Міністерству державних установ та підприємств, представники профільних міністерств, незалежні експерти тощо.

Перші засідання тематичних підгруп плануються на серпень.

У Верховній Раді розробляють законопроект про опозицію, який сподіваються підготувати до вересня цього року. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода повідомила заступниця Голови Верховної Ради України Олена Кондратюк.

За її словами, Регламент потребує постійного вдосконалення, на чому неодноразово наголошувалося в рекомендаціях місії Європарламенту Пета Кокса щодо підвищення ефективності роботи Верховної Ради.

«Про це говорить зараз навіть те, що ми почали розробляти закон про опозицію. При чому ми почали розробляти разом з більшістю і з меншістю, всі представники фракцій. Це дуже хороші кроки. Я дуже сподіваюся, що ми його випишемо до наступної сесії Верховної Ради», - наголосила Олена Кондратюк.

Вона відзначила добру та конструктивну комунікацію на рівні Першого Заступника Голови ВРУ Руслана Стефанчука, а також між більшістю та меншістю, усіма фракціями та представниками громадянського суспільства, які беруть участь в підготовці законопроекту про опозицію.

«Я теж входжу в цю робочу групу. Мені здається, що там добра комунікація. Принаймні, зараз є дуже багато дискусій по структуризації цього закону. Але закон про опозицію, який, на жаль, фактично був викинутий з регламенту як норма в 2010 році, повинен бути. І в Європарламенті завжди кажуть: більшість і меншість повинні мати рівні права», - підкреслила заступниця Голови Верховної Ради Олена Кондратюк.

«1 вересня діти підуть до школи? Про це запитують на кожній зустрічі»,- ділиться голова облдержадміністрації Сергій Борзов на офіційній сторінці у Фейсбук.

Коронавірус і невизначеність сьогодні тримають в напрузі багатьох. Карантин змусив перейти до дистанційного навчання. Це стало випробуванням для усіх - для дітей, для педагогів і для батьків.

«Як батька, мене теж хвилює: чи восени підуть діти до школи? ПІДУТЬ!- зазначає Сергій Борзов у дописі.- Тотального закриття шкіл в Україні не буде – так запевняє заступник міністра охорони здоров'я, головний санітарний лікар Віктор Ляшко. Якщо школа виявиться в "червоній зоні", вона закривається на певний період часу, стабілізуються показники і школа відкривається. Є чітка методологія. Так, ніхто не відміняє маски та дезінфекцію. Перевіряють у школах і системи вентиляції».

З 1 вересня вінницькі школи мають запрацювати у звичайному режимі.

«Але не забувайте дотримуватись правил карантину. Бережіть себе, своїх рідних і близьких!»,- підсумовує голова ОДА.

Фото: Сергій Хіміч.