Кабінет Міністрів України на засіданні 1 липня підтримав реалізацію експериментального проекту Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Як зазначив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, це дійсно революційний проект, над яким йшла робота не один місяць.

«Результат, який дає цей проект, буде відчутний для всіх, адже ми отримаємо прозору систему, де відповідальний забудовник отримує документи в електронній системі, а інвестор зможе подивитися, на якому етапі перебуває будівництво. Система, окрім зручності та ліквідації корупційної складової, в ідеалі має створити ситуацію, коли українець не буде боятися купувати нове житло. Тому що це буде прозоро об’єктоорієнтовано та захищено державою», - сказав Денис Шмигаль.

Представляючи проект Єдиної електронної системи, Віце-прем'єр-міністр - Міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров зазначив: «На жаль, довгий час вагомим інструментом корупції в галузі містобудування був так званий реєстр ДАБІ, який ані фізично, ані юридично не належав державі. Крім того, реєстр надавав змогу несанкціонованого доступу з боку приватних осіб, містив приховані скрипти, націлені на реалізацію корупційних механізмів, мав дуже низьку якість даних та не містив єдиного ідентифікатора об’єкту будівництва. Саме тому одним із ключових елементів реформи є запровадження єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, що має на меті максимальну автоматизацію всіх процесів в галузі».

За його словами, «головна ідея системи полягає в тому, що всі документи щодо кожного об’єкта повинні створюватися у самій системі. Це дозволить і систематизувати дані, і зробити цей процес повністю прозорим».

Запровадження цього проекту передбачає: створення сучасного будівельного реєстру з повним доступом до всіх даних; надання автоматичних адміністративних послуг без участі чиновників, що призведе до скорочення строків надання таких послуг та підвищення їх якості; зниження корупційних ризиків тощо. Проект має на меті максимальну автоматизацію та прозорість всіх процесів у будівельній галузі.

За інформацією Міністерства цифрової трансформації, загалом до системи буде підключено понад 60 тис. осіб, у т. ч. архітектори, атестовані особи, органи місцевого самоврядування тощо, які матимуть доступ виключно за електронним підписом.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков під час Погоджувальної ради депутатських фракцій та груп висловив співчуття постраждалим від вибуху в Києві та паводків на Західній Україні.

“Ми всі бачили повторення ситуації 2008 року в Івано-Франківській та Чернівецькій областях. Це великий економічний та екологічний виклик для держави, на який потрібно буде відреагувати різним органам влади і в першу чергу - Верховній Раді України. Впевнений, що всі депутатські фракції та групи, всі комітети готові працювати у посиленому режимі й оперативно включитися в цей процес”, - зазначив Голова Парламенту. Він також подякував народним депутатам, які безпосередньо працювали в постраждалих регіонах і фактично першими прийшли на допомогу людям.

Голова Верховної Ради України привітав українців із Днем Конституції. “Ми перша держава у світі, в якій ще 1710 року з’явилась Конституція. Сьогодні, за оцінками багатьох експертів, вона у нас найкраща в Європі, а можливо і не лише в Європі”, - нагадав Дмитро Разумков і запевнив, що головним завданням Верховної Ради України залишається захист конституційних прав та свобод громадян. 

“Упевнений, що незалежно від того, у владі ми або в опозиції, Конституція і закріплені там демократія, свобода слова, рівність залишаються константами українського розвитку, суспільства та державності”, - підкреслив Голова Парламенту.

Окрім того, Дмитро Разумков звернувся до голів профільних комітетів із проханням вчасно підготувати проекти рішень щодо майбутніх місцевих виборів. “Не пізніше, ніж за 90 днів, Верховна Рада України повинна оголосити вибори. Оскільки останній пленарний день третьої сесії буде через тиждень, маємо як Парламент зробити все для того, щоб вибори могли відбутися вчасно, відповідно до Конституції та законів України”, - наголосив він.

Також Голова Парламенту зауважив, що проміжок часу між сесіями буде використовуватися не для відпочинку, а для безпосередньої роботи народних депутатів, особливо з огляду на наближення місцевих виборів. “Впевнений, що всі народні депутати будуть знаходитися на своєму бойовому чергуванні. У випадку, якщо буде необхідність провести позачергову сесію, переконаний, що депутатський корпус миттєво зреагує на таку ініціативу”, - зазначив Дмитро Разумков.

Голова Верховної Ради України зауважив, що цього тижня на порядку денному знаходиться багато питань, зокрема, так званий законопроект про гральний бізнес, а також низка питань, пов'язаних з медичною реформою, регулюванням фінансового сектору, соціальною, освітньою сферами, спортом та меценацтвом. Дмитро Разумков нагадав, що 16 липня планується проведення урочистого засідання до 30-річчя прийняття Декларації про державний суверенітет. «Це буде урочистий захід, і сподіваюсь, що коронавірус не завадить нам провести його на високому рівні”, - наголосив він.

Очільника області найперше цікавило чому досі не вирішено проблему розвантаження Могилева-Подільського від великогабаритних автівок.

«Вже як три місяці місто чекає на рішення митниці, неодноразово збирали виїзні наради, - поскаржився голові ОДА міський голова Петро Бровко.- А віз і нині там. Щодень ( в докарантинний період) державний кордон перетинало близько  тисячі важких автомобілів, які перевозять, в тому числі і отрутохімікати. І всі вони рухаються центром міста, «вбиваючи» шляхове покриття та завдаючи шкоди здоров’ю могилівчан. Нам ніяк не вдається зрушити проблему з місця».

Пропозиція міської влади полягає в прокладанні додаткової смуги на ділянці  в'їзду в Україну (попри пункт пропуску, в об’їзд центральної частини міста). А це потребує перенесення огорожі пункту пропуску на 3,25 м та, відповідно, дозволу на те Держмитслужби. «Це дуже важливо для міста, - зауважив Сергій Борзов.- Не бачу для цього перешкод, потрібно лише погодження. На першому місці має бути здоров'я містян та екологія міста. Як це забезпечити, якщо сьогодні великогабаритні авто рухаються через саме місто, подекуди на відстані півметра від будинків? Тому ми маємо в найближчий час провести спільну нараду з усіма службами. Все у нас вийде, якщо всі будуть зацікавлені та рухатись в напрямку вирішення проблеми. Це як в годиннику:аби працював веcь механізм, мають чітко працювати всі його деталі. Ось тоді у нас все вийде!».

Голова ОДА пообіцяв в найближчий час особисто порушити питання перед Прем'єр-міністром України та допомогти місту розв'язати  наболілу проблему.

.

Президент України Володимир Зеленський провів перше засідання Національної ради реформ за участю керівництва Кабінету Міністрів і Верховної Ради.

Відкриваючи засідання, Глава держави оцінив якість і динаміку втілення змін в Україні. За його словами, говорити про ефективність будь-якої реформи можна лише у тому разі, якщо вона є результативною.

«Будь-яка реформа – це перш за все результат. Коли ти йдеш по вулиці й почуваєшся в безпеці. Коли ти приходиш додому, а в кишені є гроші, тобто ти заробляєш. Тому для мене реформи – це можливість», – зазначив Президент.

Він додав, що реформи також вимагають сміливості та швидких дій.

«Люди разом з владою побудують країну, в якій так хочеться жити. Ось про що реформи для мене», – сказав Володимир Зеленський.

Глава держави наголосив на потребі судової реформи, адже в Україні існує великий запит на справедливість та безпеку. Крім того, критично важливо зробити ефективною систему охорони здоров’я. Президент також акцентував увагу на необхідності доступних кредитів для населення, реформування податкової системи, пришвидшення приватизації, відзначив позитивний прогрес у сфері діджиталізації та успіхи в галузі інфраструктури, зокрема в реалізації проекту «Велике будівництво».

«Реформи – це ще й про відповідальність. Хтось повинен нести відповідальність та давати результат. Тому я думаю, що це головне завдання для Національної ради реформ. Зробити все, щоб нам всім хотілося жити в Україні», – резюмував Володимир Зеленський.

Уже з липня будуть дофінансовані «дефіцитні» медичні заклади, з вересня буде підвищено зарплату медикам, а уже зараз іде перерахунок тарифів на медичні послуги. При побудові медичної системи України буде враховуватися передовий вітчизняний та закордонний досвід. Мета нинішнього керівництва МОЗ – створити одну з найкращих систем охорони здоров’я у світі. Про це Міністр охорони здоров’я України Максим Степанов заявив під час онлайн-зустрічі із послами "Великої Сімки" та Головою Делегації ЄС в Україні 30 червня.

«Ми активно працюємо над медичною реформою. Саме над медичною реформою, тому що всі попередні дії в охороні здоров’я були акцентовані виключно на зміні фінансування. Хочу сказати, що в реформуванні нашої медицини ми дуже вдячні закордонним партнерам за експертну допомогу. Ми хочемо знати про найкращий досвід інших країн і реалізувати його. Наша мета – побудувати таку систему охорони здоров’я, яка дійсно буде однією з найкращих у світі», - наголосив Максим Степанов.

За словами очільника МОЗ, першочергові дії нинішнього керівництва відомства сконцентровані на «дефіцитних» медичних закладах. Тобто на дофінансуванні тих установ, в яких зараз коштів з державного бюджету менше, ніж було торік. Зокрема, ідеться про заклади протитуберкульозної служби, психіатричні та високоспеціалізовані лікарні, які опинилися на межі закриття. «Це робиться, щоб не допустити закриття лікарень і звільнення медиків. Також ми окремо збільшили фінансування на екстрену медичну допомогу. Тому що частина екстреної медичної допомоги також опинилася із дефіцитом коштів. Ми збільшимо це фінансування на 1,3 млн грн», - заявив Максим Степанов.

При цьому МОЗ працює із розрахунками на наступний, 2021 рік, а також стандартизацією медичної допомоги загалом. «Важливо, щоб ці розрахунки дійсно відповідали рівню витрат, які насправді потрібні для надання медичної допомоги. І щоб у нас не виникало проблем із дефіцитом фінансування», - резюмував Міністр Максим Степанов.

Голова обласної державної адміністрації Сергій Борзов 29 червня з робочим візитом був у Могилів-Подільському районі, де відвідав відділення гемодіалізу Могилів-Подільської ОЛІЛ та будівництво кардіовідділення.

В жовтні 2018 року на базі Могилів-Подільської ОЛІЛ було відкрито відділення амбулаторного гемодіалізу ВОКЛ ім. М.І. Пирогова. Відтоді пацієнтам, які потребують проведення процедури ниркозамісної терапії, не потрібно тричі на тиждень їздити до Вінниці. Могилів-Подільське відділення гемодіалізу приймає хворих з нирковою недостатністю не лише з міста Могилева-Подільського, а й Могилів-Подільського, Чернівецького, Ямпільського районів Вінницької області.

«Для пацієнтів з нирковою недостатністю дуже важливо, що відділення гемодіалізу недалеко від місця проживання. Це полегшує їх боротьбу з хворобою», - відзначив Сергій Борзов.

Голова Вінницької ОДА поцікавився думкою самих пацієнтів, які проходять лікування, та їхніми потребами. Люди попросили його посприяти у придбанні телевізорів, аби під час 4-ри годинного курсу гемодіалізу «не дивитись в стелю». Реакція очільника Вінниччини була миттєвою: не минуло і півгодини, як в кожній палаті запрацювало телевізійне мовлення.

Очільник області  в Могилеві-Подільському оглянув і будівництво кардіологічного відділення ОЛІЛ, яке триває два роки.З державного бюджету на роботи для реконструкції відділення було виділено 10 млн грн., з місцевих бюджетів - 10,4 млн. В 2018 році лікарня навіть отримала інтервенційну ангіографічну систему Infinix-i Core+INFX-8000V (Infinix VF-i/SP) /G3, за допомогою якої можна проводити малі оперативні втручання на судинах серця. Але обладнання досі не запустили, бо ремонт приміщення не завершений і немає меблів.

Для завершення основних робіт, які дадуть можливість експлуатувати ангіограф, необхідно як мінімум 990,00 тис. грн.

«Так не повинно бути. Використано колосальний ресурс, є унікальне обладнання, але це все не працює на користь людям, бо не завершили ремонт. Обладнання не повинно простоювати. Щоб кардіовідділення нарешті почало працювати, необхідно зробити систему вентиляції та закупити меблі. Тому я сприятиму аби якнайшвидше виділили 1 мільйон гривень на завершення зазначених робіт та закупівлі», - зазначив керівник ОДА.

Сергій Борзов також повідомив, що планує домовитись з фахівцями Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова про налагодження роботи кардіовідділення Могилів-Подільської ОЛІЛ.

Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» № 677-ІХ, який Верховна Рада ухвалила 4 червня 2020 року.

Документ забезпечує ефективне фінансування розвитку дорожньої галузі України. Завдяки цьому закону обласні державні адміністрації зможуть залучити додаткове фінансування у вигляді кредитних коштів на ремонти доріг місцевого значення вже у 2020 році.

Згідно з документом, 90% загального обсягу субвенції розподіляється між відповідними місцевими бюджетами (крім бюджету міста Києва) залежно від протяжності автомобільних доріг місцевого значення у відповідній адміністративно-територіальній одиниці станом на 1 січня року, що передує плановому. Вказані кошти можуть спрямовуватися на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання вулиць та доріг комунальної власності в населених пунктах у розмірі не більше 20% обсягу такої субвенції, затвердженого законом про Державний бюджет України для відповідного місцевого бюджету.

Також ці кошти можна буде спрямувати на погашення та обслуговування місцевого боргу за місцевими внутрішніми й зовнішніми запозиченнями, залученими для виконання ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення та комунальної власності, у розмірі не більше 30% обсягу такої субвенції.

В Україні зафіксовано черговий антирекорд захворюваності на COVID-19. Можна констатувати, що країну накриває серйозна хвиля епідемії.

Про це в четвер, 25 червня, відкриваючи позачергове засідання Уряду, заявив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

За його словами, минулої доби зафіксована майже тисяча підтверджених випадків захворювання на коронавірус. «Від тижня до тижня продовжується зростання. Завантаженість лікарень значно збільшилася. Є області, в яких завантаженість лікарень складає понад 50%. На жаль, це надзвичайно негативний сигнал і це означає, що ми увійшли в серйозну хвилю захворюваності», - констатував очільник Уряду.

Він також повідомив, що в окремих регіонах доводиться розгортати лікарні другої хвилі на прийом хворих на коронавірус. «Українські медики та епідеміологи кажуть нам про одну головну причину - люди перестали дотримуватись обмежень, а місцева влада, щоб не втратити якісь політичні бали, продовжує послаблювати ті обмеження, що залишилися на місцевому рівні. На сьогодні ми отримали в багатьох областях чіткий конкретний результат по зростанню захворюваності, хоча при такій моделі карантину, яку ми запровадили, в інших країнах захворюваність не зростає, а тримається на помірному рівні», - підкреслив Денис Шмигаль.

«Тому сьогодні, якщо ми хочемо вберегти економіку країни від падіння і не закривати країну, не робити повну зупинку і не вводити такі карантинні обмеження, як це було в березні, є єдиний шлях - всім разом дотримуватися вимог  адаптивної моделі карантину – маски, дезінфекція, соціальна дистанція», - зазначив Прем’єр-міністр.

За його словами, з понеділка Уряд почав акцію з накладання штрафів, переважно поки що на установи, що не дотримуються карантинних обмежень. «Але шановні громадяни, ми будемо посилювати контроль за дотриманням соціального дистанціювання, маскового режиму, дезінфекційних заходів. Це дуже важливо, щоб ми не провалилися в таку хвилю епідемії, яка була в Італії та Іспанії. Прошу всіх бути пильними, відповідальними і дуже виважено ставитися до вимог карантину», - підсумував Денис Шмигаль.

Відбулось онлайн-відкриття навчального курсу з підвищення комунікаційної спроможності комітетів Верховної Ради України за підтримки проєкту ЄС-ПРООН з парламентської реформи. Його мета - покращити інформування про роботу Комітетів Верховної Ради України та взаємодію з громадянами на різних комунікаційних майданчиках. В рамках курсу 8 фахівців громадської організації «Iнтерньюз-Україна» консультуватимуть працівників Комітетів, а також передбачено проведення тренінгів упродовж 2020 року.

Відкриваючи навчання, Керівник Апарату Верховної Ради України Вячеслав Штучний подякував партнерам за організацію комунікаційної підтримки і зауважив, що стратегічна комунікація дуже важлива та потребує відповідної підготовки фахівців.

«Це навчання організували для того, щоб підвищити рівень комунікаційної діяльності. Комітети - центр законотворення і відповідно ключовий генератор інформаційного контенту. Від того як ми прокомунікуємо те чи інше рішення, законопроєкт, Закон - залежатиме сприйняття його громадянами та іншими зацікавленими сторонами», - зазначив Вячеслав Штучний.

Керівник Управління кадрів Апарату Верховної Ради України Тетяна Пажитнова зауважила, що партнери допомагають шукати та впроваджувати нові напрями й форми навчання державних службовців, що є ще необхідним елементом формування корпоративної культури.

Про оновлення дизайну сайту, початок роботи над брендингом і створення медіа-центру парламенту розповів заступник Керівника Апарату Верховної Ради України Микола Шевчук.

Андрій Кулаков, програмний директор ГО «Інтерньюз-Україна», зауважив що Верховна Рада України – це не лише зала під куполом, як сприймають її громадяни, але й величезна робота в Комітетах із підготовки законопроектів і взаємодії, тому важливо про неї розповідати просто та зрозуміло.

Після офіційної частини перший тренінг на тему «Що ви маєте знати про інструменти і комунікацію онлайн в 2020 році?!» провів Віталій Мороз, директор програм «Нові медіа» ГО «Інтерньюз-Україна».

Довідково. Навчальний курс з підвищення комунікаційної спроможності комітетів Верховної Ради України ініційовано проєктом ЄС-ПРООН з парламентської реформи відповідно до Комунікаційної стратегії Верховної Ради України та з метою імплементації Рекомендацій Місії Європейського Парламенту під головуванням Пета Кокса щодо забезпечення відкритості, прозорості Верховної Ради України та підзвітності громадянам.

Через стихійне лихо деякі випускники з західних областей України не змогли дістатися до місць проведення зовнішнього незалежного оцінювання. Уряд дасть їм можливість пройти тести окремо.

Про це на позачерговому засіданні Уряду в четвер, 25 червня, заявив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

Він наголосив, що сьогодні в Україні за планом розпочався процес зовнішнього незалежного оцінювання, випускники шкіл здають перше тестування з математики.

«Як ми і обіцяли, чутки не виправдалися, ЗНО відбувається, - зазначив Денис Шмигаль. – Діти, які не зможуть пройти ЗНО через паводки і затоплення, обов’язково це зроблять пізніше. На Івано-Франківщині, за попередніми даними, семеро дітей не змогли дістатися до пункту, де складають іспит з математики. Цим дітям ми надамо індивідуальну можливість скласти всі іспити і, звичайно, підтримаємо їх і їхні родини. Ми для них проведемо окрему сесію». 

При цьому Прем’єр-міністр доручив в.о. Міністра освіти і науки Любомирі Мандзій взяти ситуацію з проведенням ЗНО для дітей, що постраждали від повеней, під особистий контроль.

«Принагідно хочу подякувати пані Любомирі Мандзій, всім працівникам Міністерства, і працівникам Центру якості оцінювання освіти. Попри всі труднощі, викликані пандемією, а тепер ще й стихією, ви змогли достойно організувати процес. Наші діти зможуть в цьому році так само чесно вступити у виші на основі своїх знань. Також вдячний Міністерству охорони здоров’я та головному державному санітарному лікарю за співпрацю з Міністерством освіти і науки. Переконаний, завдяки цій злагодженій роботі процес ЗНО буде безпечним для випускників, їхніх батьків та викладачів. Прошу зараз не відпускати ситуацію та тримати її під контролем, зважаючи на зростання випадків захворювання коронавірусом. Дуже важливо зараз в першу чергу дотримуватися заходів безпеки для дітей, які здають ЗНО», - підсумував Денис Шмигаль.

Дорогі громадяни!

Я щиро вітаю всіх з Днем Конституції України!

Думаю, саме сьогодні кожен з нас повинен чесно відповісти собі на просте, але важливе запитання. А що для тебе Конституція? Просто книга, яку читав так давно, що вже й не пам’ятаю? Права, якими хочу користуватися, та обов’язки, які волів би не виконувати? Те, що постійно хочуть змінити політики? Чи міцний правовий фундамент, на якому тримається держава?

А можливо, все простіше? Можливо, наша Конституція – це джерело відповідей? Відповідей, яких іноді потребує кожен з нас. Чи правильно ми живемо? Як країна і як суспільство. Чи достатньо робимо для того, щоб носити звання відповідального громадянина?

Знаєте, зараз я перебуваю на Херсонщині. Це чудовий і мальовничий край. І нам дуже пощастило, бо в нашій країні таких – двадцять п’ять.
Все це наводить мене на такі думки…

Відповідно до першої статті нашої Конституції, Україна є суверенна, незалежна, демократична, соціальна й правова держава.
Я думаю, тут не вистачає ще одного твердження.
Україна – неймовірно красива та чарівна.

І зовсім не обов’язково, щоб це було записано в Конституції. Достатньо, щоб це було викарбувано в нашому серці.
І коли кожен з нас нарешті зрозуміє, що найкраща країна – саме та, де ми народилися, тоді кожен з нас усіма своїми справами та словами буде її берегти.

Що для мене берегти Україну?
Відповідь проста – це берегти кожного українця.

І саме конституційні права громадянина є підказкою, як це робити.
Ми маємо навчитись поважати права одне одного.
Розуміти, що коло твоїх прав не може посягати на права іншої людини.

Поважати закон, а не змагатися у кмітливості, як можна його обійти.

Давайте пам’ятати про це кожного разу, коли ми заходимо в метро без маски, вмикаємо вночі музику, підпалюємо траву, рубаємо власний ліс чи їдемо перевантаженою фурою.
А особливо – пам’ятати в моменти, коли готові розірвати, віртуально чи реально, будь-кого, хто має іншу, ніж у тебе, думку.

З поваги до Конституції починається громадянське суспільство.
З поваги до прав кожного починається країна, яку поважає кожен.
І особливо сьогодні, не лише в День Конституції, а й у День молоді, ми повинні пообіцяти собі, що передамо наступному поколінню нову країну.

Країну не агресії та ненависті, а взаємної поваги, свободи та рівності.

Давайте бути громадянами кожного дня, а не лише 28 червня.

Бережімо себе!
Бережімо людей навколо нас!
Бережімо Україну!

З Днем Конституції!

Шановні українці!

24 роки тому було затверджено Основний Закон нашої держави - Конституцію України. З того часу вона не раз ставала об’єктом політичних баталій і точкою єднання. Але Конституція є нашим щоденним нагадуванням про те, що має залишатися незмінним в Україні: життя людини як найвища цінність, свобода та демократія, національна єдність і верховенство права. 

Конституція - найкращий маркер демократичності держави. Історія доводить, що наш волелюбний народ завжди прагнув жити у суверенній та правовій країні, адже саме на теренах України ще 1710 року було написано та затверджено першу у світі Конституцію - «Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорізького» Пилипа Орлика.

Сьогодні  держава потребує швидких та кардинальних змін у різних сферах життя. Але головне наше завдання - втілювати, захищати, дотримуватися та не давати нікому порушувати Основний Закон України. Конституція є реальним фундаментом незалежної країни, гарантом прав та свобод її громадян, базових правил життя і функціонування держави та підтвердженням самостійності України. 

Із Днем Конституції України!

Сучасну, працелюбну, невтомну, креативну молодь Вінниччини вітаю з Днем молоді!

Молодим завжди непросто, адже  юність - це час становлення, вибору професії, планування майбутнього.

Енергійні і освічені,  готові  до змін, ви – сьогоднішній день України і її майбутнє!

Вінниччина по праву пишається вашими здобутками у бізнесі і політиці, у науці та на виробництві, у спорті та мистецтві.

Саме ви – надія нації, незламне ядро українського війська! Незалежність і цілісність держави на Сході сьогодні, як і шість років поспіль, відстоюють юнаки і дівчата, для яких патріотизм, європейський вибір не просто слова – вектор майбутнього вільного розвитку.

Який би шлях ви для себе не обрали, де б не вирішили застосувати молоду енергію, пам’ятайте: на вас завжди чекає підтримка і допомога!

Не зупиняйтеся, шукайте, досягайте!

Нам по дорозі!

 

З повагою

голова обласної державної адміністрації                      Сергій БОРЗОВ

У межах робочої поїздки до Херсонської області Президент України Володимир Зеленський відвідав державне підприємство «Херсонський морський торговельний порт». Глава держави взяв участь у церемонії підписання угоди щодо передачі ДП «Херсонський морський торговельний порт» у концесію грузинсько-швейцарській компанії-консорціуму «Рисоіл-Херсон».

«У нас сьогодні прекрасна подія для України. Перш за все – для Херсонщини. У нас перша за всю історію незалежності України морська концесія. Я вітаю всіх», – сказав Володимир Зеленський під час спілкування з представниками ЗМІ після підписання документа.

Президент подякував парламенту й, зокрема, фракції «Слуга Народу», яка підтримала закон про концесію.

«Також хочу подякувати інвесторам. З ними ми проговорили найважливіші деталі – це збільшення робочих місць і нескорочення людей, які працюють. Збільшення заробітних плат. Будуть створюватися нормальні, законні умови, і жодного бандитизму. Мені здається, це логічно з точки зору країни, яку ми будуємо: вільну, ринкову, демократичну», – наголосив Глава держави.

Також Володимир Зеленський подякував міністру інфраструктури Владиславу Криклію та голові Херсонської облдержадміністрації Юрію Гусєву за успішну підготовку концесії.

«Ми говорили з нашими інвесторами. Вони готові збільшити в рази ті показники, які були закладені в концесійній угоді, та створити хаб на Дніпрі, який би забезпечував перевантаження не лише морських вантажів, але й вантажів, які спрямовуються по Дніпру в ті області, які потребують, наприклад, нашої плодоовочевої продукції», – сказав Юрій Гусєв.

Міністр інфраструктури повідомив, що від цього проекту державно-приватного партнерства очікується 300 млн гривень інвестицій у розвиток порту та інфраструктури міста й регіону в найближчі три роки.

«Концесіонер має дуже амбітні плани – планують не зупинятися на цьому етапі й збільшити вантажоперевалку протягом наступних кількох років до 5 млн тонн. Ми підтримуємо ці амбітні плани та бажаємо, щоб вони втілилися в життя», – наголосив Владислав Криклій.

Відповідно до угоди, концесіонер має забезпечити обсяги перевалки вантажів у 2030 році на рівні не менше 1,36 млн тонн за рік; протягом трьох з половиною років після закінчення перехідного періоду інвестувати в об’єкт концесії щонайменше 216 млн грн; здійснити внесок у розвиток місцевої інфраструктури щонайменше на 18 млн грн.

Також планується покращити якість стивідорних послуг, які здійснюються з використанням переданого в концесію майна, для споживачів.

Угода щодо передачі в концесію майна ДП «Херсонський морський торговельний порт» і майна ДП «Адміністрація морських портів України» підписана на 30 років. 

Концесіонер повинен щороку сплачувати концесійний платіж у розмірі щонайменше 12 млн гривень з урахуванням індексації та 7% від чистого доходу концесіонера.

За словами міністра, планується підписання концесійної угоди з катарським інвестором щодо спеціалізованого порту Ольвія.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков взяв участь у засіданні Консультативної ради з питань місцевого самоврядування,  присвячене ходу реалізації реформи децентралізації в Україні. “Ми підходимо до завершення цієї реформи, яка триває вже багато років. Вона є непростою, викликає багато дискусій, але впевнений, що саме в дискусіях ми зможемо знайти найкращі рішення”, - зазначив Голова Парламенту.

Дмитро Разумков зауважив, що реформа децентралізації залишається однією з ключових на порядку денному як на рівні Верховної Ради України, Офісу Президента та Кабінету Міністрів, так і на рівні областей, міст, районів та громад.

За його словами, з 1998 року назви цієї Консультативної ради неодноразово змінювалися, змінювалися підходи, але ціль залишалася та сама - мати постійний ефективний діалог Верховної Ради з представниками місцевого самоврядування. "Декілька років така Консультативна рада не працювала, але зараз настав час її відновити. Це була двостороння ініціатива і сподіваюся, що так само консолідовано та ефективно ми зможемо працювати в подальшому”, - підкреслив Голова Верховної Ради.

Голова Парламенту також повідомив, що додатково було утворено постійно діючу Робочу групу з питань впровадження реформи децентралізації влади в Україні. “Сподіваюся, що в рамках цієї Робочої групи ми зможемо вирішувати багато актуальних, але поточних питань, безпосередньо пов’язаних із реформою децентралізації”, - зауважив він.

Окремо Дмитро Разумков окреслив питання, що стосуватимуться підготовки та проведення восени місцевих виборів. “Зараз на профільному комітеті триває підготовка законодавчих ініціатив щодо місцевих виборів, і впевнений, що члени комітету готові до дискусії та співпраці. До цього процесу безпосередньо будуть долучені Президент, Офіс Президента, Кабмін, але лише разом з вами ми зможемо ефективно підійти до цього процесу і гідно його пройти”, - наголосив Голова Верховної Ради України.

Він також запевнив, що Парламент готовий до діалогу та конструктивної роботи з цього питання. “Не можна в односторонньому порядку підходити до процесу децентралізації, але важливо, щоб наша з вами робота була саме конструктивною. Щоб було менше політики, а подібні зустрічі відбувалися регулярно”, - підкреслив Голова Верховної Ради.

 

 

Адреса FTP, за якою ви зможете отримати відео виступу Голови Верховної Ради України Дмитра Разумкова 25 червня 2020 р. на відкритті засідання Консультативної ради з питань місцевого самоврядування:

Ftp://217.25.194.225

Log: visitor

Pass: visitor

25_06_20_Razumkov_decentr_vstupne; razumkov_video; razumkov_pidsumki

 

Цими словами розпочав  зустріч з представниками Координаційної ради ветеранів війни при  облдержадміністрації голова ОДА Сергій Борзов.

Керівник області відмітив: «Я  готовий разом опрацьовувати  ваші пропозиції  та  обговорювати всі важливі питання щодо взаємодії  органів виконавчої влади та  місцевого самоврядування  для вирішення проблем  учасників бойових дій та членів їх сімей. Я хочу чути ваше бачення тих чи інших проблем . Я багатьох з вас знаю і готовий до конструктивного діалогу».

Очільник області окремо зупинився на земельному питанні. За його словами, поступає багато нарікань про те, що земельні ділянки розподіляються, але захисники, які воювали, не можуть отримати.  «Ситуація, яка на цей час склалася в області стосовно отримання земельних ділянок учасниками АТО/ООС, мене зовсім не влаштовує. Я буду детально розбиратися в цьому питанні і впевнений, що об’єднавши зусилля з вами ми доб’ємось справедливості».

Участь у засіданні координаційної ради взяла і мати загиблого на Майдані Героя України  Максима Шимка Зоя Кузьменко, яка висловила пропозицію, аби до складу координаційної ради включили представників родин Небесної сотні. Голова обласної державної підтримав і звернувся до президії ради, щоб цю пропозицію врахували і внесли зміни до складу координаційної ради.

Голова координаційної ради Анатолій Слівінський  проінформував керівника області про історію створення ради та її структуру. Зазначив, що до складу координаційної ради увійшли представники з кожного району. Визначено 5 комітетів, кожен з яких працює за визначеним напрямком.

Під час термінової робочої поїздки до Івано-Франківської області Президент України Володимир Зеленський особисто оглянув наслідки повені в регіоні. Глава держави здійснив обліт територій, які постраждали від стихійного лиха, та ознайомився з перебігом ліквідації надзвичайної ситуації.

Президентові доповіли, що станом на ранок 25 червня інтенсивність опадів на території західних областей України зменшилась, а рівень води поступово спадає. Максимальні рівні води вже пройдено на території Івано-Франківської, Закарпатської та Львівської областей. На Закарпатті ситуація нормалізувалася, підтоплень населених пунктів немає.

Наразі найскладнішою ситуація залишається в 15 районах Івано-Франківщини, трьох районах Закарпаття та одному районі Львівщини.

На цей час у західних областях підтопленими є 285 населених пунктів, 9 тис. 994 будинки та 8 фельдшерсько-акушерських пунктів; пошкоджено 500 км автодоріг, 135 мостів та 280 м дамб.

Всього ДСНС спільно з Національною поліцією та органами місцевого самоврядування здійснили порятунок 331 особи, евакуювали 610 осіб, відселили 290 осіб та перевезли через підтоплені ділянки доріг 588 осіб.

Після обльоту Володимир Зеленський відвідав селище міського типу Ланчин, одне з найбільш постраждалих від стихії. Президент ознайомився з роботою рятувальників і розпитав місцевих жителів про їхні нагальні потреби. 

Мешканці Ланчина розповіли Главі держави, як рятувалися від стихії, та про збитки, яких зазнали через повінь. Зокрема, у декого підтоплені та частково зруйновані оселі, й наразі люди вимушені жити в родичів чи сусідів.

«Ми будемо вам допомагати. Що потрібно від нас?» – сказав Президент.

За словами голови ОТГ, для ліквідації наслідків негоди знадобиться близько 16 млн грн. На першочергові роботи, як-от розчищення доріг, прибирання повалених дерев та уламків, знадобиться близько 10 днів, а повністю привести селище до ладу вдасться до кінця літа. 

«Ми підтримуємо, ми одразу виділили гроші на всі такі місця. І далі, будь ласка, працюйте, щоб люди не чекали через бюрократичні схеми. Гроші пішли. Зараз найголовніше – допомогти людям», – наголосив Володимир Зеленський.

Про законність пасажирських перевезень на Вінниччині, зокрема, про боротьбу з нелегальним бізнесом в  сфері  транспортних послуг, кризу  вінницьких  перевізників  через карантин йшлося  під час наради, яку  ініціював очільник  ОДА Сергій  Борзов. Разом  із  правоохоронцями, перевізниками та керівниками профільних управлінь голова  області шукав  шляхи вирішення проблем. Подробиці – далі  у сюжеті.