Топ новини

Керівник Офісу Президента Андрій Єрмак призначив спікера делегації України у Тристоронній контактній групі Олексія Арестовича своїм позаштатним радником з питань стратегічних комунікацій у сфері національної безпеки та оборони.

Представляючи Олексія Арестовича на зустрічі з керівниками профільних відомств, Андрій Єрмак зазначив, що сьогодні в українському інформаційному просторі тиражується багато фейків, викривленої інформації та необґрунтованих звинувачень, на які потрібно вчасно та якісно реагувати.

«Завдання пана Арестовича – надати вичерпну відповідь, щоб протидіяти поширенню дезінформації або образ. Ми – єдина команда, яка спільними зусиллями захищає нашу країну», – наголосив керівник Офісу Президента.

Серед завдань радника з питань стратегічних комунікацій у сфері нацбезпеки та оборони – узгодження позицій профільних відомств і напрацювання «єдиного голосу».

Андрій Єрмак висловив сподівання, що Олексій Арестович побудує конструктивну взаємодію з усіма представниками сектору безпеки та оборони України.

Україна зацікавлена залучити економічні сили й засоби для підтримки високого рівня кооперації з Федеративною Республікою Бразилія у сфері оборонної промисловості для реалізації спільних проектів. Про це зазначив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль 1 грудня під час офіційного відкриття Першого діалогу оборонної промисловості між Україною та Бразилією у Києві.

Участь у заході взяла бразильська делегація на чолі із Секретарем з питань оборонної продукції, заступником Міністра оборони Федеративної Республіки Бразилія М. Р. Д. Понтесом, а також Віце-прем’єр-міністр України — Міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олег Уруський, Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба та інші поважні особи.

«Попри велику відстань між нашими державами, уже майже 30 років Україна й Бразилія тісно та плідно співпрацюють у галузі міжнародної політики, науки, економіки, освіти та культури», — зазначив Прем’єр-міністр.

Денис Шмигаль підкреслив, що започаткування Діалогу оборонної промисловості між Україною та Бразилією є черговим етапом зміцнення двосторонніх відносин. За його словами, у ході зустрічі обидві сторони зможуть чітко визначити шляхи активізації двостороннього співробітництва.

«Українська оборонна промисловість є рушійною силою розвитку високотехнологічного виробництва в Україні. Уряд надає всебічну підтримку цій галузі та вбачає великі перспективи у якісному та кількісному зростанні експорту нашої оборонної продукції на зовнішні ринки», — підкреслив Прем’єр-міністр.

Як зауважив Денис Шмигаль, у рамках Першого діалогу оборонної промисловості між Україною та Федеративною Республікою Бразилія відбудеться підписання Меморандуму про взаєморозуміння щодо науково-технічного співробітництва та комерціалізації оборонної продукції.

Освіта має бути одним з пріоритетів в Державному бюджеті України на 2021 рік, намір Уряду скоротити на неї видатки викликає питання.

Про це Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков заявив в ефірі програми «Пульс» на телеканалі «112 Україна».

«У бюджеті, який повернувся до нас, мінус понад 4 млрд гривень по освіті. Для мене це велике питання. Мені здається, що сьогодні треба було б сконцентровувати позиції на трьох ключових напрямках: медицина, освіта та економіка. І, безумовно, збройні сили, оскільки йде війна», - сказав він.

Голова Парламенту зазначив, що Комітет з питань освіти, науки та інновацій ставив завдання керівництву Міністерства освіти і науки України надати концепцію підвищення заробітної плати вчителям на наступний рік.

«Але віз і нині там. У парламенті триває достатньо жорстка дискусія. Я впевнений, вона буде продовжуватися. Лобісти інтересів вчителів в парламенті точно є, достатньо потужні. Що буде залежати від мене – я також готовий долучитися і допомогти профільному комітету», - заявив Дмитро Разумков.

1 грудня, голова облдержадміністрації Сергій Борзов та його перший заступник Наталя Заболотна  відвідали інфекційне відділення для лікування хворих на гостру респіраторну хворобу, спричинену  коронавірусом  SARS-CoV-2, облаштоване  на базі КНП «Вінницький клінічний Центр СНІДу ВОР».

«Це було нашим нагальним прагненням -  зробити обласну клінічну інфекційну лікарню, якої донині не було у Вінницькій області,- підкреслив Сергій Борзов.- Безперечно, пандемія вносить свої корективи як в Україні, так і в світі загалом. На сьогодні основне завдання лікарів – забезпечити пацієнтів киснем, адже це перше, що рятує життя».

Огляд лікарні розпочався з приємної події  -  передачі для медзакладу  апарату штучної вентиляції легень високого класу в рамках програми Ріната Ахметова «Порятунок життя».

«Фонд Ріната Ахметова» об’єднав зусилля самого Фонду, бізнесу і компанії ДТЕК зокрема,- зазначив радник ДТЕК Енерго Вадим Галицький. - Для допомоги медзакладам країни  виділено 300 млн грн. Задля більш ефективної роботи,Фонд створив проєкт «Боротьба з COVID-19 в Україні» в рамках програми «Порятунок життя». Це найбільш масштабний проєкт, який на сьогодні не має аналогів в Україні. Сьогодні ми передаємо якісний апарат штучної вентиляції легень, який є досить простим у використанні та практично виключає втручання людини в його роботу».

Директор ДТЕК Ладижинська ТЕС Ігор Снєгін  подякував лікарям, що рятують людські життя: «Ми впевнені в тому, що об’єднавши зусилля бізнесу, громади і влади, ми зможемо здолати цю епідемію»,- підкреслив він.
Разом із сертифікатом на апарат  ШВЛ «MonnalT-160» (високого класу) вартістю 616 250 грн., представники Фонду передали медичним працівникам спеціально пошиті  халати  та костюми.

«Нам потрібно разом діяти. Негайно! Тому я вдячний сьогодні за подарунок для інфекційного відділення обласного СНІД-центру. Цей апарат штучної вентиляції легень, закуплений в рамках дії договору між ГО «Ради людей», ТОВ «Сучасна лікарня» та благодійною організацією «Фонд Ріната Ахметова», за сприяння компанії ДТЕК.  Фонд вже  надав  для Вінниччини 2875 експрес-тестів для того, щоб лікарі мали змогу оперативно проводити тестування населення. Варто підкреслити, що це справді яскравий приклад соціально-відповідального бізнесу, який допомагає боротися проти пандемії».

Сьогодні представники Кабінету Mіністрів, відповідальні за запобігання поширенню коронавірусної інфекції, зокрема Міністерства охорони здоров'я, Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, Міністерства внутрішніх справ, а також Ради національної безпеки і оборони, зберуться на нараду, щоб дати прогнози розвитку епідемічної ситуації та визначитися, чи потрібно впроваджувати повний локдаун і коли. Про результати буде повідомлено якнайшвидше, щоб поінформувати людей заздалегідь і підготуватися з точки зору економіки та надання послуг населенню. Про це йшлося на традиційній селекторній нараді під головуванням Президента України Володимира Зеленського щодо запобігання поширенню коронавірусної інфекції.

«Нам треба визначитися з реалістичними прогнозами, щоб зрозуміти, чи витримає навантаження наша медична система та наша економіка. Ми розробили економічну програму допомоги, постійно вдосконалюємо систему охорони здоров'я. Треба, щоб і бізнеси, і люди були готовими, якщо уряд вважатиме, що жорсткого карантину не оминути», – зазначив Президент.

Водночас були обговорені останні дані щодо розвитку подій. Було повідомлено, що вже з понеділка розблоковані кошти на придбання тестів на антиген і відсьогодні почнеться їхня закупівля. За відсутності сімейного лікаря чи неможливості зустрічі з ним українці можуть телефонувати на створену гарячу лінію МОЗ, де вони отримають консультацію; за необхідності, до них виїде мобільна бригада, повідомив міністр охорони здоров'я Максим Степанов.

Голова Національної поліції Ігор Клименко поінформував, що за порушення маскового режиму правоохоронці склали 8600 протоколів.

У рамках робочого візиту до Турецької Республіки 30 листопада Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль провів зустріч із Президентом Туреччини Реджепом Тайїпом Ердоганом. Сторони обговорили питання торгово-економічної та енергетичної співпраці, а також у сфері транспорту та оборонно-промислового комплексу.

Прем’єр-міністр відзначив важливість досягнутих домовленостей між Президентом України та Президентом Туреччини щодо активізації двостороннього діалогу на стратегічних напрямах співпраці.

«Турецька Республіка є одним із ключових торговельних партнерів України. Водночас ми маємо великий потенціал і можливості для розширення двостороннього товарообігу. Мова йде не лише про сировину, а й про продукти переробки та готової продукції», — зазначив Денис Шмигаль.

За словами Прем’єр-міністра, одним з найважливіших питань порядку денного двосторонніх відносин України й Туреччини є завершення переговорів щодо укладення Угоди про вільну торгівлю.

«Вважаю, що наші країни мають достатній потенціал для того, щоб обсяг загальної торгівлі зріс щонайменше удвічі, до 10 млрд доларів на рік. Враховуючи фактор сусідства й обсяги торгівлі між нашими країнами, Україна зацікавлена в укладенні амбітної, всеохоплюючої Угоди для максимального використання її потенціалу», — підкреслив Глава Уряду.

Денис Шмигаль у розмові з Реджепом Ердоганом зазначив, що одним із пріоритетів реформ в Україні є залучення інвестицій в державний сектор економіки, зокрема на основі державно-приватного партнерства.

«Туреччина має успішний досвід у сфері реалізації масштабних інфраструктурних проектів за формулою державно-приватного партнерства. Нам цей досвід дуже цікавий. Тому очікуємо, що третє засідання Українсько-турецької робочої групи з питань державно-приватного партнерства відбудеться вже найближчим часом», — зазначив Прем’єр-міністр.

Очільник Уряду підкреслив, що одним з ефективних механізмів розвитку співробітництва України й Туреччини у сфері енергетики є проведення засідання українсько-турецької Робочої групи з питань енергетики.

«Такий формат дозволить обговорити увесь спектр можливих напрямків співробітництва в енергетичній галузі, та зміцнити двосторонні відносини на шляху до економічного зростання обох країн», — сказав Денис Шмигаль.

Під час зустрічі Прем’єр-міністр України та Президент Туреччини також обговорили співробітництво у сфері оборонно-промислового комплексу.

Крім того, сторони погодилися, що Україна й Туреччина мають надалі координувати зусилля щодо боротьби з пандемією COVID-19 та її наслідками для економіки.

Прем’єр-міністр також подякував Реджепу Ердогану та Туреччині за незмінну підтримку суверенітету й територіальної цілісності України.

Парламент має проявити свою відповідальність перед людьми та вже цього тижня розглянути й ухвалити законопроекти, спрямовані на підтримку малого й середнього бізнесу.

На цьому під час Погоджувальної ради депутатських фракцій та груп наголосила Заступниця Голови Верховної Ради Олена Кондратюк.

«Маємо дати чіткий сигнал підприємцям, які досі не отримали належної підтримки, і вже цього тижня розглянути та ухвалити пакет цих законопроектів. Українці, які мають власну справу, повинні отримати податкові канікули, виплати на догляд за дітьми, списання податкового боргу ще до запровадження нового локдауну, як би ми його не називали, а не після. До кожного з них мають завчасно дійти кошти з 12 млрд грн, які загалом пропонується виділити для підтримки бізнесу», - підкреслила Олена Кондратюк.

За її словами, досі дуже гостро для малого бізнесу й ФОПів стоїть питання РРО, яке треба вирішити в стінах Верховної Ради.

«Запровадження РРО треба щонайменше відтермінувати. Також необхідно скасувати нарешті безглузду в українських реаліях систему «КЕШБЕК», яка суттєво ускладнює життя підприємцям», - зазначила Заступниця Голови Верховної Ради.

Дорогі громадяни!

Щороку в останню суботу листопада у пам’ять та серце кожного з нас приходить страшний гість – це спогад про нелюдські злочини, які позбавили життя мільйони українців.
У цей день душу нашої неньки України обпікає нестерпний біль, а на її очах тремтять сльози.

Цей день – сьогодні. День пам’яті жертв голодоморів.
Ми вшановуємо наших предків, згадуємо про чорні сторінки історії та роки, які понівечили шрамами серце нашого народу.
1921-й, 22-й та 23-й. 1946-й і 47-й. Та одні з найстрашніших – це 1932-й та 1933-й.

Наслідком Голодомору, що визнаний геноцидом проти нашого народу з боку тоталітарного сталінського режиму, стали мільйони жертв серед українців. Це втрати, зіставні з тими, яких зазнала Україна у Другій світовій війні.
Як можна прагнути знищити цілий народ? Чому й за що?
Ми ніколи не зможемо цього зрозуміти. Ми ніколи не зможемо цього забути. Ми ніколи не зможемо цього пробачити.

Дорогі українці!

Сьогодні всі ми о 16-й годині за київським часом приєднаємось до загальнонаціональної хвилини мовчання та запалимо у своїх вікнах свічку пам’яті.
Нехай ці свічки зігріють своїм теплом душі загиблих.

Душі безневинних жертв Голодомору.
Жінок, чоловіків, дітей. 
Душі мільйонів українців.

Вічна їм пам'ять!

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час робочого візиту до Турецької Республіки 29 листопада провів круглий стіл з турецькими топ-компаніями із загальним портфелем інвестицій 5 млрд доларів. На зустрічі були присутні Віце-прем’єр-міністр — Міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олег Уруський, Міністр інфраструктури Владислав Криклій, представники Українсько-турецької Ділової Ради при Раді зовнішньоекономічних зв’язків Турецької Республіки та інші.

Учасники круглого столу обговорили актуальні питання ведення бізнесу в Україні.

Прем’єр-міністр наголосив, що попри пандемію COVID-19, Україна та Туреччина активно розвивають двосторонні відносини.

«Як зазначив Президент України під час своєї зустрічі з турецькими підприємцями майже рік тому, Україна та Туреччина мають великий потенціал для співпраці та економічного зростання», — підкреслив Денис Шмигаль.

За словами Глави Уряду, Україна останнім часом зробила багато конкретних кроків назустріч інвесторам. «Це лібералізація ринку землі сільськогосподарського призначення, медична реформа, розвиток електронного урядування, а також полегшення умов для ведення бізнесу та інвестування, зокрема розвиток державно-приватного партнерства», — зазначив Прем’єр-міністр.

Денис Шмигаль підкреслив, що Україна має амбітні плани щодо побудови та реконструкції української інфраструктури: автомобільних доріг, мостів, енергетичної та медичної інфраструктури, а також інфраструктури у сфері водопостачання та переробки сміття.

«Інструменти, які дадуть нам можливість розвивати ці напрямки, це державно-приватне партнерство та державні гарантії. Наразі ми працюємо та вже зробили суттєвий прогрес у законодавчому колі в просуванні подібних інструментів в Україні», — зауважив Прем’єр-міністр.

Як повідомив Глава Уряду турецьким підприємцям, найперспективнішими сферами для інвестицій в Україні є агропромисловий комплекс, переробна промисловість енергетика, інфраструктура, туристична галузь, а також ті сфери, де Україна має конкурентні переваги, зокрема ІТ.

«Переконаний, що настав час для нових, ще більш масштабних історій успіху між нашими державами. Україна має широкий спектр пропозицій для інвестування та реалізації сучасних проектів», — підкреслив Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр також наголосив, що Україна та Туреччина не повинні збавляти обертів співпраці: «Одним зі значних кроків у розвитку наших двосторонніх відносин має стати підписання Угоди про вільну торгівлю», — сказав він.

Міністр інфраструктури України Владислав Криклій зі свого боку розповів представникам турецьких компаній, що минулого року в Україні був ухвалений закон про концесії, що дало позитивний сигнал для інвесторів. Він також закликав присутніх брати участь у концесійних конкурсах та приватизаційних аукціонах в Україні.

В.о. Голови Верховної Ради України Олена Кондратюк разом з керівниками фракцій та головами комітетів вшанували пам’ять жертв голодоморів в Україні – «всіх невинно убієнних, ненароджених і закатованих тоталітарним режимом».

За словами Олени Кондратюк, це страшна трагедія всього українського народу. «Маємо пам’ятати і знати ці події, весь світ їх має знати, пам’ять загиблих має жити в наших серцях», - сказала Заступниця Голови Верховної Ради і подякувала всім тим країнам, які визнали Голодомор геноцидом українського народу.

Олена Кондратюк підкреслила, що у українських дипломатів попереду є ще багато роботи, щоб якомога більше країн визнали Голодомор геноцидом українського народу. «Потрібно просувати у світі інформацію про ці страшні події, бо для нашої країни – це одна з ключових речей. Ми маємо зберегти історичну пам’ять, яка повинна бути на основі правди і істини, і про це мають знати якомога більше людей - для того, щоб подібні трагедії не повторилися», - підкреслила Заступниця Голови Верховної Ради України.

В.о. Голови Верховної Ради разом з народними депутатами України поклали композиції з колосків та встановили лампади до пам’ятної скульптури дівчинки «Гірка пам’ять дитинства», яка нагадує про трагічну долю найвразливішої категорії жертв Голодомору — дітей.

Голодомор…

Голова облдержадміністрації  закликає пам’ятати  про найжахливішу і найтрагічнішу сторінку історії українського народу  - голод 1932-1933 років.

«Мільйони людських життів.

Це потім назвуть «соціальною інженерією». І геноцидом…

Українцям хотіли змінити ментальність та ідентичність – вбивали націю…

Страшною ціною.

Людяність і співчуття витісняли страх і голод…

Одні - рятували, інші – доносили. На сусідів і родичів…

Люди їли людей. З голоду…

Аби вижити.

«Землю селянам» перетворилося на «в землю селян»…

Скільки жертв Голодомору на Поділлі?

Дотепер серед дослідників триває дискусія. Вінницький науковець, професор І. Г. Шульга озвучив цифру – понад 1,6 млн осіб. Сучасний дослідник В. І. Петренко, який на підставі архівних документів намагався докладно порахувати втрати, називає іншу - понад 800 тисяч.

…Але Голодомор не зміг остаточно перетворити українців на «совєтських людей».

Хоч не було своєї держави.

Вони були громадянами тієї самої держави, яка їх знищувала.

І робила це знову і знову…

Вижили…

Ми існуємо і пам’ятаємо.

Скорбота за вбитими предками має дати сили і розуміння усього, що вони пережили.

Вмирали від голоду на найродючішій землі…

На своїй землі.

«Запаліть ввечері свічку. Згадайте їх...»,- закликає голова ОДА.

На знак пам’яті про Голодомор в Україні,  як данину непростому минулому та запоруку недопущення подібного у сучасному і майбутньому людства, 27 листопада у м. Вінниці біля пам’ятного знаку жертвам голодоморів відбувся мітинг-реквієм за участю керівників області та м. Вінниці.

Найтрагічнішою сторінкою української історії є голодомори ХХ століття. Їх було три. Найстрашнішим був голод 1932-1933 років.

28 листопада, у четверту суботу місяця, в Україні вшановують День пам'яті жертв голодоморів, який був запроваджений Указом Президента України у 1998 році. У 2006 році Законом України Голодомор 1932 – 1933 років був визнаний геноцидом.

Скільки жертв Голодомору на Поділлі? На своїй сторінці у мережі «Фейсбук» голова ОДА Сергій Борзов, історик за освітою, зазначив: «Дотепер серед дослідників триває дискусія. Вінницький науковець, професор І. Г. Шульга озвучив цифру – понад 1,6 млн осіб. Сучасний дослідник В. І. Петренко, який на підставі архівних документів намагався докладно порахувати втрати, називає іншу - понад 800 тисяч».

Задля збереження та вшанування пам’яті про невинно загиблих синів та дочок українського народу, наших земляків,  усі присутні на скорботному мітингу запалили свічки пам’яті, поклали  композиції з колосків та квіти, встановили лампадки до пам’ятного знаку жертвам голодоморів.

Цьогорічні вшанування відбуваються в особливих умовах. Людським життям загрожує пандемія коронавірусної хвороби. Запроваджені Урядом карантинні заходи, вносять обмеження у проведення меморіальних зібрань.

Відзначили напередодні Дня пам'яті жертв голодоморів тих людей, які доносять до нащадків правду про трагічні сторінки нашої історії. Сьогодні, 27 листопада, Директор Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю обласної державної адміністрації Світлана Василюк вручила Почесні грамоти обласної державної адміністрації та обласної Ради, а також грошові винагороди науковцям, краєзнавцям, історикам, які досліджують тематику голодоморів на Поділлі та представникам громадських організацій Вінниччини.

Також сьогодні у Вінницькому краєзнавчому музеї презентували виставку «Рушник непереможного духу нації». Головний експонат експозиції -  таємно вишитий рушник у сталінських таборах. На ньому зображено понад 200 різноманітних орнаментів, які власноруч виконали ув’язнені жінки протягом 1938-1944 років. Цьому рушнику вже понад 80 років, а зберегла його вінничанка Катерина Микульська-Славинська, яка відбувала покарання у таборах як дружина і донька ворогів народу.

На цьому рушникові різні візерунки, - вишивка гладдю та хрестиком, мережки. Вишивати у таборах було складно. За це можна було потрапити до карцера і навіть загинути, але пропри загрозу життю та вкрай складні обставини, жінки все ж продовжували вплітати частинку свого життя в орнаменти на полотні. 

Збережемо пам'ять! Збережемо правду!

Заступниця Голови Верховної Ради України Олена Кондратюк взяла участь у відкритті IV Українського Жіночого Конгресу. В.о. Голови Парламенту зазначила, що не дивлячись на всі зміни у світі, пов’язані з пандемією COVID-19, виклики і труднощі, з яким стикається людство і кожна окремо взята країна, «жіноче лідерство сміливо і впевнено йде вперед».

«Ми є свідками глобальних змін на політичній і ґендерній мапі світу.  Це і обрання президенткою Молдови Маї Санду, і перша в історії США жінка віце-президентка Камала Харріс, наймолодша у світі прем’єр-міністр у Фінляндії Санна Марін. Це формування урядів з рівним представництвом жінок та чоловіків, за принципом 50 на 50, у Канаді та Бельгії. Усе це є відповіддю на суспільний запит щодо більшої участі жінок в політиці. Це результат боротьби жінок за свої права і глобальних змін, що відбулися в політиці за останні роки. Політика перестала бути суто чоловічою справою, політика більше не має виключно чоловічого обличчя», - наголосила Олена Кондратюк.

На переконання В.о. Голови Парламенту, коли говорять про міжнародний досвід боротьби за права і представництво жінок в політиці, варто помічати, визнавати і пишатися тими позитивними змінами, які відбуваються в Україні.

«Найголовніший успіх цього року – попри всі побоювання і переживання, попри деякий скепсис і нерозуміння, які все ще присутні в суспільстві - ґендерні квоти на місцевих виборах спрацювали», - підкреслила вона.

За попередніми підрахунками, зазначила Олена Кондратюк, серед обраних на виборах 25 жовтня кандидатів майже 36% становлять жінки. В обласних радах 28% обраних депутатів є жінками; в районних майже 34%. Партії-лідери за кількістю здобутих мандатів провели у місцеві ради від 34% до 40% жінок.

В.о. Голови Верховної Ради України додала, що Парламент уперше виставив вимогу до 40% наявності осіб однієї статі у виборчих списках партій. Україна також вперше отримала досвід проведення місцевих виборів за такою квотою. «І мені видається, що перший крок на цьому шляху видався правильним та результативним», - наголосила Олена Кондратюк.

На її думку, такий успіх і рівень представництва жінок був би неможливим без активної позиції Українського Жіночого Конгресу та Верховної Ради України.

«Усе це відбулося завдячуючи організаторам, партнерам та учасникам Українського Жіночого Конгресу. Не можу не відзначити роль політичних партій, Парламенту як інституції, яка виступає джерелом цих змін та МФО «Рівні можливості». Саме Верховна Рада задає нові стандарти рівних прав і можливостей в законодавстві. Ми довго йшли до цього - не одне скликання боротьби за жіночі права в сесійній залі і поза нею. І те, що ми побачили за результатами місцевих виборів - наше з вами спільне досягнення, яким варто пишатися», - зазначила Олена Кондратюк.

За її словами, не все на місцевих виборах 25 жовтня пройшло ідеально, тому варто обговорити чому ґендерна квота не спрацювала в окремих випадках, з якими стереотипами стикнулися жінки під час виборчої кампанії, «чому не всі партії зрозуміли, що залучати жінок до своїх виборчих списків та делегувати жінок у місцеві ради – це найкраща інвестиція у власне політичне майбутнє».

IV Український Жіночий Конгрес проходить 25-26 листопада у м. Києві за участі провідних політиків, Прем'єр-міністра України, Першої Леді, народних депутатів України, мерів міст, міжнародних та українських експертів. Організатор заходу громадська організація «Український Жіночий Конгрес».

В Іллінецький громаді на Вінниччині розпочала роботу новозбудована амбулаторія загальної практики сімейної медицини в селі Борисівка. Голова ОДА Сергій Борзов оглянув приміщення лікувального закладу та його медичне оснащення, поспілкувався з керівництвом, медперсоналом і пацієнтами закладу.

За словами Сергія Борзова, задля підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості держава виділила на будівництво амбулаторії 8,7 млн грн і майже 1 млн грн – Іллінецька міська рада. Це лікувально-профілактичний підрозділ комунального підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Іллінецької міської ради.

Збудована за сучасними будівельними стандартами та обладнана новітнім медичним устаткуванням, амбулаторія обслуговуватиме 4,6 тисячі мешканців Іллінецької громади. Це жителі сіл Красненьке, Лиса Гора, Борисівка та мікрорайону «Варварівка» м. Іллінці. Працюватимуть у закладі охорони здоров’я два сімейних лікаря та три середні медичні працівники.

Очільник області акцентував особливу увагу на телемедичному обладнанні, яким оснащено амбулаторію. Телемедицина – це комплекс дій, технологій та заходів, що застосовуються при наданні медичної допомоги, з використанням засобів дистанційного зв’язку у вигляді обміну електронними повідомленнями чи в онлайн режимі.

За словами Сергія Борзова, телемедичне консультування використовується для надання вчасної та адекватної медичної допомоги пацієнту, а також для інтерпретації знімків та інших зображень, зафіксованих цифровими носіями, до прикладу, рентгенологічні знімки чи дані ЕКГ.

«Телемедицина – це значний крок вперед у покращенні якості надання медичних послуг, адже діагноз можна поставити блискавично, не втрачаючи дорогоцінний час. Це змога пацієнтам із найвіддаленіших куточків Вінниччини отримати кваліфіковану медичну допомогу. Застосування телемедичного обладнання дозволяє медикам оперативно приймати рішення, знімати кардіограму та інші важливі показники життєвого стану, які є особливо важливими при серцево-судинних хворобах», – підкреслив Сергій Борзов.

Посадовець зауважив, що в новозбудованій амбулаторії є всі умови, щоб обладнати власну лабораторію для необхідних досліджень. Амбулаторія забезпечена санітарним автомобілем. Окрім того, в будівлі передбачено житлове  приміщення для одного сімейного лікаря.

Медики продемонстрували голові ОДА алгоритм дій під час телемедичних онлайн консультацій – кардіограму, яку зробив місцевий лікар, миттєво надіслали фахівцю-кардіологу по телемедичній мережі. Така система забезпечує сучасний зв'язок між лікарями первинної медичної допомоги та фахівцями вторинної і третинної ланок і дає можливість спільно напрацювати рекомендації по лікуванню.

Як зазначив Іллінецький міський голова Володимир Ящук, нова сучасна амбулаторія принесе значну користь для громади, розширить можливості медичного консультування, адже люди мають отримувати кваліфіковану медичну допомогу за будь-яких умов.

Володимир Ящук  повідомив, що в громаді реалізовується проєкт «Мобільний ЦНАП». Деякі можливості «мобільного кейсу» продемонстрували і очільникові області. Спеціалісти із соціальних питань міської ради, завдяки обладнанню «мобільного кейсу», мають змогу прийняти документи від заявника безпосередньо на місці. Людям, які за віком чи станом здоров’я не можуть отримати послуги в приміщенні ЦНАПу,  варто лише звернутись до спеціалістів із соціальних питань міської ради у Центр надання адміністративних послуг м. Іллінці, надати підтверджуючі документи та залишити заявку.

«Мобільний офіс» –  це комплект сучасної портативної техніки, який дозволяє у форматі віддаленого робочого місця здійснювати повноцінний прийом документів для отримання адміністративних послуг за місцем перебування громадян. Увесь мобільний офіс вміщується в компактний металевий кейс. У ньому – ноутбук, портативні сканер та принтер, 3G USB модем для доступу до Інтернету, акумулятор (який забезпечує роботу на 5-6 годин) та веб-камера. Адміністратор може виконати всі необхідні операції для надання послуг незалежно від місцезнаходження.

У день старту всесвітньої акції «16 днів проти насильства», 25 листопада перша леді Олена Зеленська взяла участь у відкритті тематичної виставки «Річ у тім…», присвяченої проблемі домашнього насильства.

На виставці представлені 16 побутових предметів, які так чи інакше пов’язані з реальними випадками домашнього насильства. Поруч з ними розташовані QR-коди. Відсканувавши їх, можна почути історії людей, які постраждали від домашнього насильства або стали його свідками. Виставка також доступна в онлайн-форматі на сайті www.richutim.rozirvykolo.org.

«Донедавна тема насильства була неприйнятною, незручною. Адже наважитися сказати про насильство означає визнати його факт. Сьогодні ми зібралися тут, щоб іще раз наголосити: насильство – не норма, йому немає виправдань. Про нього важко, але потрібно говорити, – сказала Олена Зеленська під час відкриття виставки. – Щоб іще раз привернути увагу суспільства до проблеми насильства, показати його жахливий масштаб, сьогодні ми відкриваємо тематичну виставку «Річ у тім…». На ній представлені 16 звичних для кожного з нас побутових предметів, на перший погляд – цілком безпечних: дитяча іграшка, банківська картка, щоденник, рушник. Але всі ці предмети – безпосередні учасники, інструменти у реальних випадках насильства: фізичного, психологічного, економічного. Найжахливіше у домашньому насильстві – його буденність».

У своєму виступі Олена Зеленська закликала українців припинити сприймати домашнє насильство як норму, не замовчувати його.

«Норма – це нульова толерантність до насильства, і це під силу кожному з нас», – наголосила вона.

Виставку організувало Міністерство внутрішніх справ України спільно з міжнародними організаціями, які працюють у сфері боротьби з домашнім та гендерно зумовленим насильством. Вона буде доступна для широкого загалу на Михайлівській площі міста Києва під час акції «16 днів проти насильства» – з 25 листопада до 10 грудня 2020 року.

Уряд за ініціативи Президента України Володимира Зеленського вже розробив програми підтримки людей і бізнесу та готовий до роботи з Парламентом, щоб вони запрацювали повною мірою. Про це заявив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час чергового засідання Кабінету Міністрів України 25 листопада.

Глава Уряду підкреслив, що в разі запровадження посиленого карантину підтримка людей та бізнесу — необхідний крок, до якого всі гілки влади мають підійти з почуттям максимальної відповідальності.

«Що саме пропонується в цих програмах підтримки? Перше — це допомога фізичним особам-підприємцям та найманим працівникам, чия сфера діяльності може потрапити під закриття через можливі карантинні обмеження. Працівники та ФОПи зможуть отримати матеріальну допомогу в розмірі 8 тис. грн», — зазначив Денис Шмигаль.

Як зауважив Прем’єр-міністр, згідно з розрахунками, програмою у разі посилення карантину зможуть скористатися понад мільйон українців, а загальний обсяг видатків за цим напрямком становитиме 10 млрд грн.

«Якщо через загострення ситуації з пандемією будуть запроваджені посилені заходи, то запланована також програма збереження робочих місць.  Роботодавці  зможуть отримати до 8 тис. грн одноразової матеріальної допомоги на кожного працівника, робочий час якого скорочено або буде скорочено внаслідок впровадження таких заходів», — повідомив очільник Уряду.

Також Денис Шмигаль зазначив, що підприємства, які зупиняють роботу в разі впровадження жорсткого карантину, отримають компенсацію витрат на сплату єдиного соціального внеску за найманих працівників.

«Для близько 120 тисяч юридичних осіб буде закладено майже 1,5 млрд грн. Крім того, від сплати податків і зборів, включно з ЄСВ, на час таких карантинних обмежень будуть звільнені майже 200 тисяч фізичних осіб-підприємців першої групи», — підкреслив Прем’єр-міністр та додав, що всі ці програми будуть спрямовані на розгляд у Верховну Раду.

Крім того, Уряд під час засідання ухвалив рішення про запровадження додаткових інструментів підтримки людей та бізнесу, які діяли під час карантину навесні.

«Сьогодні ми ухвалюємо рішення про продовження виплат на дітей ФОПам, які вимушені обмежити свою роботу через карантин. Тобто, коли в родині підприємця є діти віком до 10 років, держава буде допомагати з їх забезпеченням. Приблизно 2 тисячі гривень на кожну дитину буде виплачено», — наголосив Денис Шмигаль.

Очільник Уряду додав, що всі заявки, які були подані у травні-серпні за цією програмою, будуть продовжені автоматично. А загальне фінансування для українських родин за цією програмою до кінця року складе майже 1 млрд грн.

Також Кабінет Міністрів підтримав рішення щодо надання державних гарантій на портфельній основі за кредитами для малого та середнього бізнесу. Як зазначив Прем’єр-міністр, ідеться про додаткові 5 млрд грн, які будуть спрямовані на здешевлення позик для більшої кількості підприємств.

«Пропонується, щоб держава гарантувала до 80% тіла кредиту, який підприємець бере у банку. Це так само має сприяти більш доступному кредитуванню. Строк таких гарантій може бути від 1 до 10 років. Тобто, ми виконуємо обіцянку про те, що малий та середній бізнес в Україні отримає доступ до «дешевих грошей», — зазначив Денис Шмигаль.

Сьогодні, під головуванням Міністра розвитку громад та територій України Олексія Чернишова, в режимі онлайн відбулась всеукраїнська  селекторна нарада з головами обласних державних адміністрацій, на якій обговорювались питання реалізації програми Президента України «Велике будівництво», зокрема, динаміку змін у будівництві об’єктів та введення їх в експлуатацію, створення безбар’єрного середовища, відбір проектів на 2021 рік, що планується реалізувати за кошти ДФРР, а також проблемні питання готовності регіонів до опалювального сезону.

Вінницьку область представляли голова ОДА Сергій Борзов спільно із профільними заступниками.

В ході наради Міністр Олексій Чернишов повідомив, що наразі завершено роботи майже на всіх об’єктах програми «Великого будівництва». Зокрема 100 шкіл уже повністю завершені. Завдяки цьому створено 8 тис 338 нових місць у школах і 55 тис 507 дітей отримали покращенні умови навчання.

«94 % - такий загальний стан виконання будівельної готовності об'єктів, приріст склав 2 %. Але часу до завершення року залишається обмаль. По школах обсяг будівельної готовності 95 %, спортивні об'єкти  - 92 %, садочки  - 94%, інше - 91 %. Наразі маємо 84 завершених об'єкти та здано в експлуатацію сім приймальних відділень. Нарешті, і це наше спільне досягнення, маємо 100 завершених шкіл в рамках програми «Велике будівництво», в 50 з них реалізовано новий освітній простір. Всі 100 об'єктів заслуговують на вдячність людям, причетним до їх реалізації», - прокоментував високопосадовець.

За переконанням Міністра Вінниччина є регіоном, де реалізовано один із найкращих проектів серед усіх областей України, а саме «Інноваційна школа» загальноосвітня школа району «Поділля» у м.Вінниця. Загалом в області завершено будівництво всіх 5 запланованих шкіл, відповідно до національної програми.

Ще одним прикладом для всіх регіонів України, реалізованим на Вінниччині, стала реконструкція будівель поліклініки під дитячий садочок у с. Шпиків. Загалом, в області «Велике будівництво» завершено на 92%.

«Щодо реалізації програми Президента України «Велике будівництво», то наша область є однією з найкращими показниками. Із 15 об’єктів на сьогодні завершено роботи на 11, решта - в стадії завершення: 3 дитсадочки - у Гайсині, Хмільнику, Жмеринці та спортивна база педагогічного коледжу у Вінниці», - прокоментував Сергій Борзов.

Щодо стану проходження опалювального сезону в Україні, то наразі майже вся країна підключена до тепла. Працюють 99,99% котелень (19 946). Проблеми є лише у 16 котелень, але і вони оперативно вирішуються завдяки співпраці Мінрегіону та обласних державних адміністрацій.

До слова, Вінницька область на 100% готова до опалювального сезону.

Увагу учасників наради, також, було зосереджено на проектах регіональної політики на 2021 рік. Серед них 50% займатиме соціальна інфраструктура, тобто школи, садочки, спортивні об’єкти, ЦНАПи та центри безпеки. 30% відводиться об’єктам економічного розвитку, що включає індустріальні парки, економічні агломерації, центри креативної економіки та сільськогосподарські кооперативи. 20% займатиме культурна спадщина, а саме «туристичні магніти», до яких відносяться музеї, замки і дотична інфраструктура.

На завершення селектору Олексій Чернишов наголосив, що національна програма «Велике будівництво» єдиний інфраструктурний проект, за своїми масштабами, який дійсно виконується та спрямований на реальне покращення життя людей. Також Міністр закликав всіх керівників регіонів якісно завершити 2020 рік виконавши всі зобов’язання в напрямку реалізації проектів «Великого будівництва».

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль взяв участь у зустрічі з представниками громадянського суспільства – активними учасниками революційних подій 1990, 2004, 2013-2014 років, а також захисниками держави та представниками інтелектуальної еліти, що відбулася 21 листопада під головуванням Президента України Володимира Зеленського.

Глава держави зазначив, що найбільшим здобутком трьох революцій є нова свідомість громадян і влади.

«Кожен громадянин знає: зміни дійсно можливі. Фраза «від мене нічого не залежить» — це міф. Разом ми можемо все», — наголосив Президент України.

Зі свого боку Прем’єр-міністр також відзначив, що революційні події змінили багатьох людей, а отже змінили Україну. Він наголосив, що країна ніколи не зверне з європейського шляху, адже це ключовий пункт нового суспільного договору між українцями та державою.

«Не сумніваюся, що Україна стане членом Європейського Союзу. Але не менш важливо, як ми — держава і суспільство — будемо проходити цей шлях, будемо рухатися до європейських стандартів. Це щоденні зміни, щоденна робота, яка змінює наше життя. Ми відмовляємося від радянських рудиментів у свідомості, в економіці, ми стаємо відвертішими та толерантнішими. Вчимося піклуватися та підтримувати один одного. Змінюється наша політична культура, змінюється суспільство», — зазначив Денис Шмигаль.

Очільник Уряду наголосив, що цього б не сталося без доленосних подій 1990, 2004 та 2013-14 років: «І саме тому ми назавжди у боргу перед тими, хто поклав своє життя заради кращого майбутнього України».

«Ми не просто продемонстрували, що прагнемо жити за європейськими стандартами. Ми стали відкритішими для світу, а світ став відкритішим до України. Щодня наші міжнародні партнери демонструють це.  Ми довели всім, що український народ — це невід’ємна частина європейської родини, яка своєю історією, своєю культурою та своєю мовою створює своє майбутнє», — підкреслив Прем’єр-міністр.

Крім того, присутні відзначили унікальний формат зустрічі між учасниками трьох революцій та бойових дій на сході України, а також вшанували пам’ять всіх, хто загинув за Україну.