Топ новини

На цьому 24 листопада наголосив голова ОДА Сергій Борзов, в ході робочої поїздки до Калинівського району. Тут очільник області ознайомився із ходом будівельних робіт у Калинівській центральній районній лікарні, де наразі тривають ремонтно-будівельні роботи у приймальному відділенні. Також голова ОДА оглянув капітально відремонтований міський стадіон ДЮСШ «Авангард» в місті Калинівка.

Як ідуть ремонтні роботи керівник ОДА проінспектував разом із новопризначеним головою Калинівської РДА Богданом Зубчиком та новобраним головою Калинівської міської громади Василем Поліщуком. За переконанням Сергія Борзова, тепер саме їм співіснувати в нових адміністративно-територіальних умовах.

«Калинівчани чекають на завершення ремонту в лікарні. Майже місяць, як Калинівську лікарню райрада передала міській територіальній громаді, - відмітив Сергій Борзов. - Сьогодні тут триває ремонт приймального відділення – до кінця року мають повністю завершити. Ще весною пік коронавірусу медики там відчули на собі. Спочатку було 70 ковідних ліжок, потім додали ще 10, а тепер готують плюс 70».

Очільник області підкреслив, що найціннішим в Калинівській лікарні є киснева станція, яка сама виробляє кисень. Питання не стільки в ціні – 400 тис. грн., а в дефіциті. Попри те, що виробник - Україна, комплектуючі поставляються з Італії. А їх нема.

Обидва об’єкти будівництва є важливою складовою соціальної інфраструктури громади. Адже наявність сучасного приймального відділення лікарні, особливо в умовах пандемії коронавірусу, дає змогу лікарям швидше та якісніше надавати медичні послуги населенню, тим самим рятуючи життя людей. 

В свою чергу, завдяки реконструкції стадіону, створено сприятливі умови для занять спортом всіх категорій населення громади і району, проведення спортивних змагань, а також це допомагає вирішити актуальну проблему сьогодення - незайнятість дітей, підлітків та молоді завдяки впровадженню спортивних гуртків, секцій, клубів.

До слова загальна вартість капітального ремонту стадіону становить 7890,940 тис грн, в тому числі за рахунок ДФРР 4715,504 тис грн (60%), решта – співфінансування з місцевого бюджету. Наразі будівельні роботи завершено в повному обсязі.

Підсумовуючи побачене Сергій Борзов позитивно оцінив реалізацію зазначених проектів та наголосив, що розвиток територій та осучаснення інфраструктури в громадах є першочерговим завданням новообраних депутатів та голів ОТГ.

Майже 28 тисяч пацієнтів нині перебувають на стаціонарному лікуванні від коронавірусної хвороби, і така динаміка зберігається впродовж останніх двох тижнів. Про це повідомив Прем'єр-міністр Денис Шмигаль на традиційній селекторній нараді з питань запобігання поширенню коронавірусної хвороби, що відбулася під головуванням Президента Володимира Зеленського. Глава держави та керівник Офісу Президента Андрій Єрмак сьогодні продовжили роботу у звичайному режимі, перебуваючи в Офісі.

Головний державний санітарний лікар Віктор Ляшко також зауважив, що тижнева динаміка захворюваності стабілізувалася. Президент поцікавився, чи покращилася ситуація з носінням масок. Голова Національної поліції Ігор Клименко повідомив, що було виписано 1300 штрафів за порушення щодо носіння масок.

Було констатовано, що українці в цілому стали відповідальніше ставитися до заходів карантину.

«Карантин вихідного дня та додаткові заходи безпеки дають свої результати. Ми маємо зробити все, щоб уникнути повного локдауну. Поки статистика показує, що нам вдається стримувати прогнозоване зростання. Також важливо відновити всі економічні програми та розпочати нові, щоб допомогти якомога більшій кількості людей. Адже епідемічна ситуація по всьому світу впливає на економіку», – констатував Володимир Зеленський.

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль повідомив: минулого тижня за дорученням Президента уряд розробив план дій з підтримки бізнесу та окремих галузей.

«А вже цього тижня Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства має допрацювати показники з підтримки окремих галузей, які постраждали через запровадження карантинних обмежень. Держава підтримає підприємців», – зазначив очільник уряду.

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков підписав Закон України “Про внесення змін до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України” (щодо особливостей адміністрування податків в цілях фінансування видатків, визначених пунктами 31-34 статті 14 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік") (відповідний законопроект № 4120) та Закон України  про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (щодо реалізації положень статті 11 Закону України "Про ринок природного газу") (зареєстровано як законопроект № 4119). 

Цими законами визначено додаткові джерела фінансування Фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19 у сумі 8,9 млрд грн. Зокрема, для забезпечення готовності та реагування закладів охорони здоров’я на спалахи цієї хвороби, надання медичної допомоги пацієнтам, а саме: для закупівлі засобів індивідуального захисту, реактивів, тест-систем, медичних виробів, дезінфекційних засобів, на придбання медичного та лабораторного обладнання для проведення лабораторних (визначення гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, методом ПЛР) та рентгенологічних досліджень, здійснення ефективного та якісного лікування та інше.

Також врешті вирішено питання щодо виплати заборгованості заробітної плати шахтарям. Адже тепер з'являється можливість забезпечити додаткові джерела фінансування видатків на реструктуризацію вугільної галузі з метою погашення заборгованості із заробітної плати працівникам державних вугледобувних підприємств. Загалом, вугільна галузь отримає 1,4 млрд грн. 

24 листопада під керівництвом голови обласної державної адміністрації Сергія Борзова відбулась селекторна нарада з головами РДА та головними лікарями області.

Основні питання стосувалися централізованого забезпечення лікувальних закладів киснем, розгортання додаткових ліжок та страхування медичних працівників закладів охорони здоров’я області.

Учасники наради поінформували про ситуацію в кожному з районів та озвучили проблемні питання, які необхідно вирішити на місцях.

 «На сьогодні в області розгорнуто 2029 ліжок у 23 опорних лікарнях. – зазначив Сергій Борзов. – За дорученням Офісу Президента України, необхідно перепрофілювати 50% ліжкового фонду області під лікування пацієнтів із підозрами та хворих на COVID – 19  - це 3595 ліжок. Потенційне розширення, 1478 ліжко-місць, необхідно забезпечити до завтра, 25 листопада. Із киснем  (централізовано та концентраторами)  - 1131 ліжко або 55,7%».

За словами голови ОДА, на забезпечення подачі киснем Вінниччині виділено 13, 05 млн. грн. державної субвенції. За ці кошти буде обладнано 764 ліжка.

На сьогодні з обласного бюджету закуплено та поставлено 73 кисневих концентратори, а до кінця тижня очікується поставка ще 327 концентраторів за рахунок державної субвенції, ще 43 - за рахунок субвенцій місцевих бюджетів. Це плюс 443 ліжка.

«Звертаюсь до всіх керівників: робіть резерв кисню! Кисневих заводів в Україні не так багато. Купуйте балони і заправляйте киснем. Використовуйте державну субвенцію. Треба думати наперед. Сподіваюсь, будете працювати сумлінно. Не чекайте. Люди чекати не будуть», - підкреслив Сергій Борзов.

У ході наради також обговорили завершення поточного бюджетного року та формування місцевих бюджетів на наступний, 2021 рік.

«Ми маємо нестандартне завершення року, адже будемо створювати бюджети на новій адміністративно-територіальній основі, з новими викликами та змінами до чинного законодавства. Завершення поточного року є досить складним. Як і зазвичай, ми маємо не допустити заборгованості із заробітної плати та енергоносіїв», - зауважив директор Департаменту фінансів ОДА Микола Копачевський.

Керівник профільного департаменту акцентував увагу на основних напрямках роботи та вирішення проблемних питаннях на місцях, а також ознайомив присутніх зі змінами чинного законодавства щодо формування бюджетів. 

«Що стосується формування бюджету, то усі ті бюджети, які прийняті до кінця року, виконуються як і раніше. Бюджети сільських рад виконуватимуться вже новоствореними ОТГ, які вноситимуть зміни. Але до кінця року ці бюджети виконуватимуться окремо. З нового року вже прийматиметься  бюджет об’єднаної територіальної громади»,  - пояснив Микола Копачевський.

Україна - держава вільних людей, які в різні часи її історії мужньо відстоювали право на свободу, незалежність та можливість рухатися вперед. Сьогодні, в День Гідності та Свободи, ми згадуємо події, які було пройдено на нашому шляху європейського розвитку, а також героїв, чия відвага та громадянський подвиг вплинули на хід історії.

В Україні живуть сміливі та мужні люди, які щодня захищають територіальну цілісність та суверенітет країни, працюють на благо своєї держави, відстоюючи особисту і суспільну справедливість. Це покладає на всіх нас величезну відповідальність та обов’язок - зробити все для того, щоб у нашій державі врешті запанував мир та спокій, а кожен відчував захищеність та впевненість у завтрашньому дні. Ми маємо багато працювати та об'єднувати зусилля задля впровадження кращих стандартів життя та європейських прав і свобод.

Незважаючи на виклики, які так часто постають перед Україною, у нас одна мета - розбудова демократичної, незалежної та економічно сильної країни. І я щиро вірю в те, що щоденною чесною та кропіткою працею, виваженими та продуманими кроками, ми разом її досягнемо!

Сім років тому більше тисячі киян вийшли на головну площу країни – Майдан Незалежності. Це була реакція на офіційну заяву Віктора Януковича, що країна не підписуватиме Угоду про асоціацію між Україною та Європейським Союзом...

«Я пам’ятаю той день, коли ми з Іриною Борзовою вийшли на Майдан у Вінниці - 22 листопада 2013 року. Нас тоді було ще мало. Це був початок...

Ми розуміли, що в Києві починається переломний момент в історії України», - згадує Сергій Борзов.

Про Небесну сотню думати не могли... Потім буде війна на Сході...

Революція Гідності... То були справжні переживанння. Українці зробили великий крок до формування суспільства.

Свобода і Гідність... За неї вбивали.

Пам’ятаймо усіх, хто відстоював нашу державу. Вшануймо тих, хто загинув на Євромайдані.

111 Героїв Небесної Сотні. Понад 2 тисячі поранених. За три місяці...

Слава Україні!

Дорогі українці!

Сьогодні ми відзначаємо День Гідності та Свободи. Особливий день, пов’язаний з початком двох революцій. І вони, і студентська Революція на граніті, тридцятиліття якої відзначалося 2 жовтня, доводять одну істину: у визначальні часи історії головне та вирішальне слово завжди буде не за політиками, а за українським народом.

Які зміни відбулися та що не відбулося після революцій, чи стали реформи відображенням тих цінностей, які відстоювали люди на барикадах, чи виправдали вони надії – про це можна говорити багато і дуже довго сперечатись.
Але є найбільший здобуток, який неможливо заперечити.

Це – нова свідомість. І громадян, і влади. Кожен громадянин знає: фраза «Від мене нічого не залежить» – це міф. Разом ми можемо все. А кожна влада в Україні матиме щонайменше три символи, три нагадування про те, що ніколи не можна йти проти волі свого народу. Бо ми не будемо мовчати, нас неможливо залякати або зламати. Українці готові боротися за правду і справедливість – навіть ціною власного життя.

Ми готові захищати свободу вибору, свободу слова та думки, рівність, повагу, верховенство права та демократії. А найголовніше – захищати рідну Україну, її суверенітет і територіальну цілісність.

Сьогодні ми маємо не тільки пам’ятати про ключові моменти нашої історії, але й винести та засвоїти важливі уроки.
Для людей революція – це шлях до бажаних змін. Для політиків – шлях до бажаних крісел.

Тож разом з вами, не слухаючи старих політиків, ми щодня маємо продовжувати нелегку побудову дійсно нової України. Вільної та гідної.

Де на першому місці завжди буде закон, а не прізвища чи минулі заслуги. Де через роки після знакової історичної події буде музей, а не тимчасова конструкція. Де всі позитивні зміни, написані на плакатах, що в мороз і холод тримали мітингарі, стануть реальністю.

Де гідність, свобода, рівність, порядність та чесність будуть не тимчасовими конструкціями, а непорушними цінностями. Для всіх нас. Для кожного з нас. Для всього нашого суспільства.

Як спогад про кожного, хто загинув заради України.

Як вогонь, що освітлює спільний шлях у майбутнє.

З Днем Гідності та Свободи вас, дорогі громадяни України!

Слава Україні!

З нагоди Дня Гідності та Свободи, 21 листопада, Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль вшанував пам’ять Героїв Небесної Сотні.

«Жити гідно та обирати своє майбутнє – невід’ємне право кожного з нас. Я впевнений, що ця єдність завжди буде одним із ключових рушіїв розвитку української держави. Схиляю голову в пам’ять про героїв. Дякую всім українцям за патріотизм, мужність та самовідданість у справі захисту нашої держави та її європейського вектору розвитку», — зазначив Прем’єр-міністр.

20 листопада в центрі Вінниці, на Майдані Небесної Сотні відбулися поминальні заходи та покладання квітів до пам`ятника «Дерево Свободи», який символізує шану і пам`ять вінничан про буремні події Революції Гідності.

Вінниччина має своїх героїв, які з перших днів Революції Гідності були на Майдані у Києві, і загинули у лютому 2014... Це Герої України - Максим Шимко, Леонід Полянський та Валерій Брезденюк.

Керівництво області та міста вшанували пам'ять загиблих Героїв хвилиною мовчання, поклали квіткові композиції до пам`ятника «Дерево свободи», а також делегували учасників заходу покласти квіткові гірлянди до пам`ятників Героям Майдану та героям АТО /ООС, що на Меморіалі слави.  

Президент України Володимир Зеленський провів відеозустріч з послами країн «Великої сімки» (G7) та Європейського Союзу, акредитованими в Україні.

До розмови також долучилися керівник Офісу Президента Андрій Єрмак та директор Національного антикорупційного бюро України Артем Ситник.

Зустріч була присвячена питанням виходу з кризи, яку спричинив своїми останніми рішеннями Конституційний Суд України, функціонуванню Національного антикорупційного бюро та проведенню ефективної судової реформи.

Президент наголосив, що категорично не сприймає останні рішення Конституційного Суду.

«Я категорично не сприйняв нещодавнє рішення Конституційного Суду щодо скасування частини положень антикорупційного законодавства. Воно фактично «обнулило» всю систему боротьби з корупцією», – заявив Володимир Зеленський.

Він зазначив, що першочерговим завданням української влади було забезпечити безперервну діяльність антикорупційних органів та відновити роботу системи електронного декларування.

Глава держави нагадав, що нещодавно з цього питання мав детальну розмову з головою Венеціанської комісії Джанні Букіккіо, який запропонував експертизу комісії у цій складній ситуації.

Крім того, Володимир Зеленський представив конкретні кроки для виходу з конституційної кризи. Серед них – відновлення до кінця року кримінальної відповідальності за брехню в деклараціях, повернення всіх контрольних функцій до НАЗК і вирішення питання Конституційного Суду.

Окремо Президент наголосив, що перед українською владою стоїть більш стратегічне завдання – реформа судової системи.

«Переконаний, що є нагальна потреба відновити довіру громадян України до судової системи. Саме зараз – найкращий час для реалізації судової реформи», – сказав Глава держави.

Він розповів, що була поновлена робота Комісії з питань правової реформи при Офісі Президента, робота якої спрямована, зокрема, на реформування судової влади в Україні. Також наразі проходять консультації з міжнародними партнерами щодо відповідних законодавчих ініціатив.

Посли G7 наголосили, що підтримують зусилля Президента для реалізації судової реформи, яка є ключовим чинником для переходу України на новий рівень євроінтеграції. Також дипломати повністю підтримали швидку реакцію української влади на рішення Конституційного Суду України.

Сторони погодилися, що потрібно забезпечити процедуру чесного та прозорого відбору нових суддів КСУ.

Окремо учасники обговорили загрози, які стоять перед Національним антикорупційним бюро України через рішення Конституційного Суду.

Президент наголосив, що визнання неконституційними окремих положень Закону «Про Національне антикорупційне бюро України» наразі не створює жодних загроз, що можуть вплинути на легітимність і незалежність як НАБУ, так і його чинного директора.

«Рішення Конституційного Суду не скасовує факт утворення та функціонування НАБУ, не обмежує роботу детективів НАБУ та не ставить під сумнів статус НАБУ як правоохоронного органу. Ми гарантуємо, що після 16 грудня директор НАБУ залишатиметься на посаді», – заявив Президент.

Директор Національного антикорупційного бюро Артем Ситник зазначив, що повністю погоджується з позицією Глави держави та Офісу Президента України щодо відсутності чинників, які критично впливають на роботу органу. І що рішення КСУ нині не впливає на спроможність НАБУ виконувати обов’язки незалежно та ефективно. Водночас НАБУ спільно з владою опрацьовуватиме низку потенційних загроз, які можуть створити юридичні колізії через рішення КСУ у майбутньому.

Посли G7 наголосили, що такі системні зустрічі з Главою держави та керівником Офісу Президента щодо актуальних питань є основою для ефективної співпраці.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль 19 листопада провів другу нараду з Асоціацією міст України, на якій обговорив боротьбу з поширенням COVID-19 та питання наповнення місцевих бюджетів. В онлайн-зустрічі також взяли участь керівництво Міністерства охорони здоров’я та представники інших міністерств.

Очільник Уряду подякував міським головам за їхній вклад у протидію розповсюдженню коронавірусної хвороби та закликав об’єднати зусилля для більш ефективної роботи.

«Кожен з нас відповідає за життя та здоров’я людей. Нам потрібно спільно нести цю відповідальність, обмінюватися конструктивними порадами та пропозиціями, щоб разом знайти вихід із ситуації, що склалася», — зазначив Прем’єр-міністр.

Зокрема, Глава Уряду закликав міських голів дотримуватися карантину «вихідного дня», адже це єдина альтернатива локдауну. Він також повідомив, що варто розглядати всі можливі варіанти на випадок погіршення ситуації із захворюваністю, в тому числі й можливе посилення карантинних обмежень.

«Ми не хочемо запроваджувати жорсткий локдаун, який був навесні. У питанні посилення карантинних обмежень ми готові вислухати ваші поради», — зазначив Прем’єр-міністр. 

Денис Шмигаль також повідомив, що Уряд спрямував до міських бюджетів другий транш у розмірі 870 млн грн на забезпечення ліжкомісць киснем та підкреслив, що Уряд спростив усі відповідні процедури. Прем’єр-міністр також закликав очільників міст налагодити маршрутизацію перевезення пацієнтів, хворих на COVID-19, що у свою чергу покращить процес перевезення кисневого обладнання.

Крім того, за результатами наради Прем’єр-міністр доручив Міністерству енергетики спільно з органами місцевого самоврядування опрацювання питання потужностей електромереж поблизу лікарень, щоб забезпечити безперебійну подачу кисню.

Під час зустрічі очільник Уряду заслухав основні проблеми та пропозиції міських голів щодо покращення функціонування органів місцевого самоврядування.

Так, очільники міст порушили питання зарахування акцизного податку з пального до місцевих бюджетів. Прем’єр-міністр зі свого боку відзначив, що Міністерство фінансів готове до компромісу, зокрема, щоб частина акцизу йшла в бюджети територіальних громад.

«У робочому порядку ми розв’яжемо це питання. Акциз ми не збираємося давати обласним адміністраціям, це буде пряма субвенція територіальним громадам. Усі податки, які сплачують регіони до державного бюджету, мають повертатися їм у вигляді субвенції», — сказав Денис Шмигаль.

Крім того, Прем’єр-міністр повідомив, що Уряд і надалі зміцнюватиме реформу децентралізації, а після підписання Президентом України закону про незалежність місцевих бюджетів, регіони отримають понад 500 млрд грн.

Заступниця Голови Верховної Ради України Олена Кондратюк закликає народних депутатів пройти єдиний сесійний день у стінах парламенту цього тижня  професійно та злагоджено.

Про це в.о. Голови Верховної Ради заявила під час відкриття пленарного засідання у вівторок.

«Ситуація непроста, біля Верховної Ради є багато людей. Вони активно вимагають дослухатися до них, і головне завдання Парламенту - чути людей, розуміти людей. Громадяни мають також розуміти, що відбувається в стінах Верховної Ради» , - наголосила Олена Кондратюк.

Нагадаємо, з 12 листопада 2020 року Олена Кондратюк приступила до виконання обов’язків Голови Верховної Ради відповідно до розпорядження Голови Верховної Ради України Дмитра Разумкова.

Під час Погоджувальної ради депутатських фракцій та груп було прийнято рішення працювати повний сесійний день у вівторок для заслуховування Кабінету Міністрів та ухвалення рішень, спрямованих на підтримку підприємців. Водночас вирішено зробити середу, четвер та п'ятницю днями роботи в комітетах.

Майже 22 мільйони субвенції отримає обласний бюджет відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2020 року № 984 «Про виділення у 2020 році на забезпечення дезінфікуючими засобами захисту учасників освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти».

Про це повідомив голова ОДА Сергій Борзов. Так, він зауважив, що 10 мільйонів область уже отримала цього тижня, решта – у грудні. 

Сергій Борзов зазначив, що кожна школа області отримає кошти на дезінфікуючі засоби, залежно від кількісті учнів: «Приміром, лише м. Вінниця отримає 5, 7 млн. грн., м. Хмільник – 414 тис. грн., м. Козятин - 402 тис. грн., Гайсинський район – 678 тис. грн».

Президент України Володимир Зеленський запустив міжнародний флешмоб відеопривітань з нагоди 75-річчя ЮНЕСКО, метою якого є привернути увагу до діяльності організації та підтримати її цінності.

У вітанні Глава держави відзначив, що організація ЮНЕСКО виникла одразу після закінчення найбільш нищівної війни в історії людства й була спрямована на укорінення ідеї захисту миру.

«Ми, українці, добре розуміємо мудрість цих слів зі Статуту ЮНЕСКО. Ми мали величезні втрати у тій війні. І зараз захищаємо нашу свободу. Ми високо цінуємо та підтримуємо важливу місію ЮНЕСКО. ЮНЕСКО відіграє унікальну роль у захисті світової спадщини, щоб ми могли передати її наступним поколінням. Україна пишається об’єктами та місцями, що увійшли до переліку Світової спадщини», – наголосив Президент.

Він висловив сподівання, що цей список збільшуватиметься.

Глава держави відзначив, що сила ЮНЕСКО полягає також у здатності знаходити адекватні відповіді на складні виклики, і Україна готова активно працювати спільно з іншими країнами-учасницями заради досягнення цілей.

Міжнародний флешмоб відеопривітань ініційовано за участі Національної комісії у справах ЮНЕСКО в Україні.

Україна запрошує всі країни – члени ЮНЕСКО підтримати флешмоб і публікувати на офіційних каналах та в соціальних мережах відеоролики про значення організації для кожної держави.

Українське відеопривітання демонструє всі об’єкти матеріальної та нематеріальної спадщини України зі списку Світової спадщини ЮНЕСКО. До переліку української матеріальної спадщини віднесені Софійський собор, Києво-Печерська лавра, Резиденція митрополитів Буковини та Далмації (Чернівці), ансамбль історичного центру Львова та ансамбль собору Св. Юра, геодезична Дуга Струве, дерев’яні церкви Карпатського регіону в Україні та Польщі, стародавнє місто Херсонес Таврійський і його хора, букові праліси та давні ліси Карпат. До нематеріальної спадщини увійшли: традиція косівської розписної кераміки, козацькі пісні Дніпропетровщини, петриківський декоративний живопис як феномен української орнаментальної народної творчості.

ЮНЕСКО – спеціалізована установа Організації Об’єднаних Націй у галузі освіти, науки і культури. Статут ЮНЕСКО був підписаний 16 листопада 1945 року. Україна приєдналася до організації у 1954-му і з того часу бере активну участь у її діяльності.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль 18 листопада провів онлайн-зустріч із Віце-президентом Європейського інвестиційного банку Терезою Червінською. Сторони обговорили фінансування спільних інвестиційних проектів та розширення співпраці за рахунок нових програм.

Прем’єр-міністр подякував ЄІБ за готовність розглянути можливість перерозподілення 50 млн євро в межах спільного проекту «Програма розвитку муніципальної інфраструктури України» на протидію пандемії COVID-19.

«Також будемо вдячні за якнайшвидший розгляд питання щодо використання коштів за цією програмою на закупівлю вакцини проти COVID-19. Ми розраховуємо закупити ефективну та безпечну вакцину, яка матиме прекваліфікацію ВООЗ, щоб провакцинувати частину населення щойно з’явиться така змога», — наголосив Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр повідомив пані Віце-президенту, що Україна зацікавлена в розширенні подальшої співпраці з Європейським інвестиційним банком, зокрема у сфері фінансування транспорту, енергетичного сектору та міської інфраструктури України.

Також Україна розраховує на підписання в грудні проекту «Міський громадський транспорт України ІІ», спрямованого на оновлення рухомого складу міського громадського електротранспорту в середніх і великих містах, а також проекту «Східна Україна: возз’єднання, відновлення та відродження (Проект 3В)», що має допомогти у відновленні доріг в Луганській області задля підтримки сільськогосподарського сектору.

Крім того, Денис Шмигаль висловив сподівання, що Україні та ЄІБ вдасться спільно завершити найближчим часом роботу з підготовки проекту «Реконструкція злітно-посадкової смуги аеропорту «Бориспіль» та «Програми з відновлення України».

«Цінуємо співпрацю між Україною та Європейським інвестиційним банком. Розраховуємо, що спільно зможемо напрацювати можливі механізми підтримки України у період пандемії», — зазначив Прем’єр-міністр.

Зі свого боку Тереза Червінська відзначила чудову співпрацю між Україною та ЄІБ та рішучість Уряду в продовженні реформ. Пані Віце-президент наголосила, що Україна залишається у високих пріоритетах Європейського інвестиційного банку.

«Саме STEM-підхід змінює погляд на освіту. Це має заохочувати дітей вивчати точні науки. Акцент на практичних здібностях школярів та студентів – це розвиває силу волі, творчий потенціал і гнучкість. Окрім того, діти вчаться працювати в команді», - зазначає Сергій Борзов.

За новою освітньою стратегією школа має спрямовувати дітей на освоєння важкого матеріалу за допомогою гри, пошуку рішень та винахідливості.

STEM-лабораторія - це не лише окремий центр в школі, а впроваджена діяльність у весь навчальний процес закладу, бо майбутнє за міжпредметною інтеграцією зі збереженням класичного поділу на дисципліни. Тут і міждисциплінарний підхід на мотивації вчителя й учня, самореалізації обох сторін, партнерстві, ініціативності та підприємливості.

Саме тому важливо, що на придбання обладнання для навчальних кабінетів і STEM-лабораторій для Вінницької області розпорядженням Кабінету Міністрів виділено 27, 5 млн. грн. За результатами проведеної закупівлі Центром матеріально-технічного та інформаційного забезпечення закладів освіти області, укладено договір з переможцем процедури закупівлі на постачання засобів навчання і обладнання для STEM-лабораторій від 28 жовтня 2020 року на суму 7 756 500 грн.

Очільник області зазначив, що до кінця листопада буде здійснено поставку обладнання до п'яти закладів освіти Вінницької області:

1. Подільський науково-технічний ліцей для обдарованої молоді
2. Гімназія №24, м. Вінниця
3. Липовецька загальноосвітня школа І-ІІІ ст. №2
4. Середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 ім. воїна-інтернаціоналіста С.В.Гаврилюка смт. Крижопіль
5. Вінницьке міжрегіональне вище професійне училище.

Вартість обладнання, що входить до складу однієї лабораторії, - 1 551 300 грн.

Організація ЮНЕСКО виникла відразу після закінчення найбільш нищівної війни в історії людства 75 років тому. Її засновники були переконані, що «у свідомості людей потрібно укорінювати ідею захисту миру».

Ми, українці, добре розуміємо мудрість цих слів зі Статуту ЮНЕСКО.

Ми мали величезні втрати у тій війні. І зараз захищаємо нашу свободу.

Ми високо цінуємо та підтримуємо важливу місію ЮНЕСКО.

ЮНЕСКО відіграє унікальну роль у захисті світової спадщини, щоб ми могли передати її наступним поколінням. Україна пишається об’єктами та місцями, що увійшли до переліку Світової спадщини. І я сподіваюся, що далі їх буде ще більше.

Сила ЮНЕСКО полягає також у здатності знаходити адекватні відповіді на складні виклики. Україна долучена до цього процесу з 1954 року, і ми готові активно працювати спільно з іншими країнами-учасницями заради досягнення цілей.

Немає сумнівів, ми всі потребуємо ЮНЕСКО – ефективної та відкритої світу організації.

Зараз в Україні майже 60 автоматичних станцій пробпідготовки для екстракції РНК, тоді як на початку пандемії була лише одна. Про це заявив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час виступу у Верховній Раді 17 листопада. Він додав, що до кінця року таких станцій буде 68.

Очільник Уряду наголосив, що робота щодо підвищення спроможності медичної системи ведеться щоденно.

«У середині квітня, тобто рівно 7 місяців тому, кількість ПЛР-тестів була 3,5 тисячі на день. Зараз ми виходимо на рівень 50 тисяч на день. До кінця року поставлене завдання профільному Міністерству — вийти на 75 тисяч на день. ІФА-тестів у квітні робили нуль. Зараз 20-30 тисяч щодня», — зазначив Денис Шмигаль.

За словами Прем’єр-міністра, фактично з нуля була відновлена робота державних лабораторій. Загалом лабораторії за цей час профінансовано на 1 млрд грн. Для їх працівників встановлені додаткові виплати.

«На початку пандемії в Україні були готовими для приймання хворих всього 12,5 тисячі ліжок. Наразі їх кількість — 54 тисячі. І щотижня Уряд додає від 2 до 4 тисяч нових ліжок. Наразі ми не бачимо необхідності розгортати мобільні госпіталі, проте така підготовка ведеться», — зауважив Глава Уряду.

Як підкреслив Денис Шмигаль, зараз в Україні задіяно приблизно 700 апаратів ШВЛ, тоді як у лікарнях розміщено майже 5 тисяч апаратів.

Крім того, Прем’єр-міністр наголосив, що головне завдання зараз — це забезпечення лікарень киснем. «Фактично 1,5 млрд грн Уряд виділив на ці потреби. Максимально спрощена вся сертифікація. Щодня ми говоримо з виробниками кисню, систем підведення, постачальниками концентраторів для того, аби ефективно скоординувати весь процес та логістику», — зазначив Денис Шмигаль.

Заступниця Голови Верховної Ради України Олена Кондратюк закликає народних депутатів пройти єдиний сесійний день у стінах парламенту цього тижня  професійно та злагоджено.

Про це в.о. Голови Верховної Ради заявила під час відкриття пленарного засідання у вівторок.

«Ситуація непроста, біля Верховної Ради є багато людей. Вони активно вимагають дослухатися до них, і головне завдання Парламенту - чути людей, розуміти людей. Громадяни мають також розуміти, що відбувається в стінах Верховної Ради» , - наголосила Олена Кондратюк.

Нагадаємо, з 12 листопада 2020 року Олена Кондратюк приступила до виконання обов’язків Голови Верховної Ради відповідно до розпорядження Голови Верховної Ради України Дмитра Разумкова.

Під час Погоджувальної ради депутатських фракцій та груп було прийнято рішення працювати повний сесійний день у вівторок для заслуховування Кабінету Міністрів та ухвалення рішень, спрямованих на підтримку підприємців. Водночас вирішено зробити середу, четвер та п'ятницю днями роботи в комітетах.