Топ новини

Сьогодні, 24 серпня, у День Незалежності України, в обласному центрі відбулась традиційна церемонія покладання квітів до пам’ятного знаку Героям Небесної Сотні, інтерактивної стели воїнам АТО/ООС та до Вічного Вогню.

Під головуванням Президента України Володимира Зеленського 23 серпня на військовому летовищі у м. Василькові Київської області відбулася церемонія підняття Державного прапора України.

Під час урочистостей у супроводі державного гімну воїни роти почесної варти Збройних Сил України підняли український прапор над аеродромом. 

Відбулася церемонія вручення бойових прапорів та присвоєння почесних найменувань військовим частинам. Також військовим частинам була передана військова техніка та озброєння.

Напередодні Дня Незалежності нашої держави ми вшановуємо один з трьох її символів - Державний Прапор України. Його дві смуги синього та жовтого кольорів вже майже 30 років об’єднують українців у будь-якому куточку світу в сильну та вільну націю.

Державний Прапор - це не просто стяг. Це символ єднання і можливість продемонструвати, ким ти є, звідки ти і наскільки пишаєшся своєю країною.

Можливість мати власний Прапор і власну Державу століттями була мрією для всіх українців, за яку боролися, жертвували собою та всім, що мали. І сьогодні цей національний символ викликає в наших серцях гордість, глибоку повагу до тих, хто залишився на сторінках історії боротьби за українську державність, та надію, що ми будемо їхніми гідними нащадками.

Я вітаю всіх із Днем Державного Прапора України і бажаю сил та натхнення, мужності й віри у світле майбутнє нашої країни. Нехай небо над Україною знову буде мирним та ясним. Зі святом!

Відсутність загиблих і поранених на Донбасі впродовж дії режиму припинення вогню, оголошеного 27 липня, є одним із головних досягнень роботи української делегації в Тристоронній контактній групі (Україна, Росія, ОБСЄ) з мирного врегулювання ситуації на сході України, наголосив Президент Володимир Зеленський.

«Уже місяць бойових поранень і бойових жертв на фронті немає. Я вважаю, що це велике досягнення. Щонайменше для наших людей і їхніх рідних. Це – перше, що виконується. Тому ми постійно повинні зустрічатися в Мінському процесі, нехай і у відеоформаті через COVID-19, але ми повинні постійно зустрічатися, щоб ця конструкція не розвалилася», – зазначив Глава держави під час спілкування з представниками ЗМІ в межах робочої поїздки на Херсонщину.

Він також зауважив, що на останньому засіданні ТКГ вдалося досягти домовленостей щодо 20 ділянок розмінування в межах оновленого плану, передбаченого комюніке Паризького саміту «Нормандської четвірки» від 9 грудня 2019 року.

«Просто ніхто не хотів ні про що чути, довго були сперечання… Домовилися. Це – 20 ділянок розмінування. Це – теж про збереження життя», – розповів Президент.

Володимир Зеленський додав, що підтвердження зустрічі радників глав держав і урядів у Нормандському форматі наближає до зустрічі лідерів «Нормандської четвірки».

Зважаючи на останні досягнення української делегації в ТКГ, Президент України висловив задоволення її роботою.

«На сьогодні переговорний процес не стоїть на місці. Тому чи задоволений я? Так. Чи я хочу більше? Так», – наголосив Глава держави.

Також Володимир Зеленський подякував за роботу колишньому главі української делегації в ТКГ Леоніду Кучмі та відзначив роботу його наступника – Леоніда Кравчука.

«Я вважаю, що наша Тристороння контактна група (делегація України. – Ред.) повністю відродила Мінські засідання. Я вважаю, що вони вдихнули життя в «Мінськ». Я говорю і про той момент, коли там був ще Леонід Данилович Кучма. В цілому зараз я дуже задоволений Леонідом Макаровичем Кравчуком», – резюмував Президент.

У четвер, 20 серпня, відбулася зустріч Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля з представниками Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій. 

Уряд та представники Ради Церков домовились про спільну роботу із суспільством щодо COVID-19.

Денис Шмигаль відзначив важливість співпраці Уряду та Ради церков у питанні просвітницької роботи з населенням для запобігання поширенню COVID-19.

«На початку епідемії нам вдалося здолати паніку в суспільстві. Проте, сьогодні люди почали забувати про загрозу. Переконаний, що наша злагоджена робота врятує не один десяток тисяч життів та збереже здоров’я людей», — зазначив Прем’єр-міністр. 

Глава Уряду додав, що необхідно почати великий суспільний діалог, аби уникнути ризику перевантаження захворілими системи охорони здоров’я. «Потрібно повернути людей до розуміння, що це реальна небезпека. Але водночас, що життя не зупиняється. Діти мають вчитися, підприємства працювати, люди — мати змогу ходити до церкви, при цьому дотримуючись правил безпеки», — наголосив Денис Шмигаль. 

Представники Всеукраїнської Ради церков і релігійних організацій підтримали важливість об’єднання зусиль з Урядом. Вони поділилися своїм досвідом у запобіганні поширенню коронавірусу в громадах та надали власні пропозиції стосовно інформаційної роботи з населенням. Представники ВРЦіРО також зазначили, що готові співпрацювати з Урядом у просвітницькій роботі щодо COVID-19. 

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль подякував учасникам Ради за готовність до співпраці. Він також підтримав низку пропозицій. Зокрема, про те що перший урок у закладах освіти варто присвятити темі захисту від коронавірусної інфекції. Денис Шмигаль доручив в. о. Міністра освіти і науки опрацювати таку можливість.

Учасники засідання також обговорили проведення масових свят. «Важливо, щоб люди до цього підходили свідомо. Ми не хочемо вводити заборони чи обмеження. Тому потрібно, щоб держава, церква та релігійні організації правильними словами навчили людей не ризикувати своїм життям та здоров’ям», — зазначив Денис Шмигаль.

Глава Уряду також доручив Міністру Кабінету Міністрів Олегу Немчінову скоординувати роботу щодо оперативного обміну інформацією з членами Всеукраїнської Ради церков і релігійних організацій.

У зв’язку з пропозицією Президента України, поданою відповідно до  частини другої статті 83 Конституції України, про скликання позачергової сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання та відповідно до частини другої статті 83 Конституції України, частини другої статті 11 Регламенту Верховної Ради України:

1. Скликати позачергову сесію Верховної Ради України дев’ятого скликання на 11 годину 25 серпня 2020 року з розглядом на ній таких питань:

1) проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (реєстр. № 3963);

2) проект Закону України про внесення змін до статті 6 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (реєстр. № 3659);

3) проект Постанови Верховної Ради України про оголошення конкурсу на кращий ескіз великого Державного Герба України (реєстр. № 3994);

4) проект Закону України про ратифікацію Меморандуму про взаєморозуміння між Україною як Позичальником та Європейським Союзом як Кредитором і Кредитної угоди між Україною як Позичальником та Національним банком України як Агентом Позичальника та Європейським Союзом як Кредитором (реєстр № 0063);

5) проект Закону України про ратифікацію Фінансової угоди "Європейські дороги України ІІІ (Проект "Розвиток транс'європейської транспортної мережі")" між Україною та Європейським інвестиційним банком (реєстр № 0055);

6) проект Закону України про ратифікацію Фінансової угоди (Проект "Транспортний зв'язок в Україні – Фаза І") між Україною та Європейським інвестиційним банком (реєстр № 0056).

2. Комітетам Верховної Ради України відповідно до предметів їх відання забезпечити підготовку для розгляду на позачерговій сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання питань, визначених пунктом 1 цього розпорядження.
3. Апарату Верховної Ради України забезпечити опублікування у газеті «Голос України» тексту цього розпорядження та відповідне інформування народних депутатів України.

Голова Верховної Ради  України                                                      Д. РАЗУМКОВ

21 серпня, у залі обласної Ради відбулась урочиста церемонія нагородження переможців Обласного конкурсу журналістських робіт «Кращі практики місцевого самоврядування».

Привітали та нагородили переможців конкурсу голова облдержадміністрації Сергій Борзов та голова обласної Ради Анатолій Олійник.

Призовий фонд конкурсу цьогоріч становить 120 тисяч гривень, його розділили між собою вісімнадцять переможців.

Конкурс журналістських робіт проводиться четвертий рік поспіль. Три роки він називався «Реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади». Цьогоріч депутати вирішили розширити тематику і конкурс змінив назву на «Кращі практики місцевого самоврядування». Всього за чотири роки існування конкурсу у ньому взяли участь понад 100 журналістів, які представили 287 робіт.

"Вдячний журналістам, що допомагали разом із владою робити реформу децентралізації. Завдяки вашим публікаціям ми змогли бути почутими в громадах і з вашою допомогою мали змогу почути голос громади також", – сказав Сергій Борзов, звертаючись до журналістів.

Члени Конкурсної ради оцінювали кожну із надісланих робіт за такими критеріями, як актуальність, фаховість, креативність та  дотримання стандартів журналістики.

Тож, у номінації «Краща друкована стаття» першу премію здобула Лариса Шабельник з районної газети «Чечельницький вісник», яка розповіла про позитивний досвід місцевої громади в організації громадського руху «Еко-Чечельник» та здійснення власного проєкту щодо поводження з твердими побутовими відходами.

Другою премією нагородили журналістку обласного видання «Вінниччина» Юлію Розанову за серію розповідей про проблемні питання, які виникли під час створення громад  у Гнівані та Сутисках Тиврівського району.

Другу премію вручили Оксані Пустовіт, яка у газеті «Вінниччина» опублікувала два репортажні матеріали щодо проблем у селах Гранів і Ситківці.

Третю  премію отримав Віктор Скрипник,  власний кореспондент всеукраїнського видання  «Голос України», який розповів про ініціативу Вінницької об’єднаної територіальної громади щодо виділення 1 млн гривень на реалізацію проєктів вінницьких школярів. Нова форма роботи схвалена Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) і відзначена міжнародною премією у рамках всесвітньої ініціативи «Громада, дружня до дітей». 

Третю  премію вручили журналістці видання Вінницької обласної Асоціації органів місцевого самоврядування «Вісник Вінницького самоврядування» Вікторії Саньковій за серію позитивних розповідей про реалізовані кращі практики  Вапнярської, Шляхівської та Кустовецької громад.

Третьою премією нагородили журналістку Немирівської районної громадсько-політичної газети «Прибузькі новини» Тетяну Остапчук за проєкт, реалізований у Ситковецькій громаді щодо інформаційного супроводу реформ.

У номінації  «Краща онлайн-публікація» першу премію за кількістю балів від членів конкурсної ради отримав журналіст онлайн-видання «20 хвилин» Валерій Чудновський, який розповів про події, що відбулися після затвердження Кабінетом Міністрів України перспективного плану об'єднаних територіальних громад для нашої області.

Другу премію вручили журналісту проєкту VinnPres «Аудіощоденник реформ» Сергію Маламурі за цикл авторських інтерв’ю з головами об’єднаних територіальних громад Вінниччини.

Також другу премію отримав Михайло Чорнопиский, головний редактор Вінницького бізнес-порталу  «Вінбазар», який розповів про позитивний досвід у селі Торків Шпиківської ОТГ.

Третю премію вручили Андрію Оленіну, журналісту сайту «ВЛАСНО» з його історіями про позитивні процеси, які відбуваються у громадах Вінниччини завдяки децентралізації.

Третє місце також посіла Олеся Шуткевич, власний кореспондент всеукраїнського видання «День», яка розказала про позитивний досвід громади у популяризації міста Шаргород.

Третє місце за кількістю балів отримав і Роман Ковальський з сайту «33-й канал», який на досвіді Краснопільської ОТГ показав усі позитиви й негативи децентралізації.

У номінації «Кращий відео- або радіоматеріал» першу премію здобула журналістка філії Регіональної дирекції «UA: Вінниця» Національної суспільної телерадіокомпанії України Юлія Шипунова за авторську радіопрограму «Євростандарт», у якій розказала про досвід Студенянської ОТГ.

Другою  премією нагородили журналістку цього ж телеканалу «UA: Вінниця» Національної суспільної телерадіокомпанії України Ірисю Герцун, за серію прямих ефірів з експертами у галузі децентралізації.

Другу премію у цій номінації отримав журналіст ТРК «Україна» Олексій Керман, за телевізійні сюжети про ініціативу жителів села Тиманівка Тульчинського району у збереженні місцевого старовинного маєтку.

Третю премію у номінації «Кращий відеоматеріал» отримала журналістка  інформаційно-телевізійного агентства «ВІТА» Ірина Дідух за її відеорозповідь про громаду, яка  зібралась коштами, аби зробити ремонт у будинку дітей-сиріт.

Третю премію здобула журналістка цього ж телеканалу Марина Микитенко з позитивною розповіддю про те, як Вінницю змінюють самі вінничани.

Третю премію цієї номінації отримала журналістка Тетяна Добровольська, яка розказала про розвиток сільської медицини в Жданівській ОТГ.

Голова облдержадміністрації Сергій Борзов і голова обласної Ради Анатолій Олійник привітали переможців та вручили дипломи й грошові премії розміром від 3 до 10 тисяч гривень.

Голова Вінницької облдержадміністрації не оминув увагою  чималу кількість нарікань від автомобілістів щодо якості нових доріг в області.

Президенту України Володимиру Зеленському під час його робочої поїздки на Запоріжжя представили план заходів реалізації Стратегії розвитку Запорізької області на період до 2027 року.

«Я часто говорю про те, як гостро нашій Україні необхідна єдність. Адже тільки в ній – наша сила. І мова тут не про гасла. І не тільки про питання історії, мови або релігії. Справжня єдність – це коли кожен громадянин України, з будь-якого регіону, усвідомлює просту аксіому: ми потрібні один одному. Бо один без одного просто не зможемо існувати як успішна країна», – сказав Глава держави під час виступу на презентації плану заходів реалізації стратегії.

За словами Президента, кожен український регіон – як невід'ємна частинка пазла, без якої неможливий повноцінний малюнок сильної та квітучої України.

«Кожен регіон має розуміти свою унікальність та свої конкурентні переваги. Знати, як саме у взаємодії з центральною владою він може втілити ці переваги в життя, бути успішним у великій українській родині. А кожен житель регіону має розуміти – «лише я є творцем успіху і саме від мене залежить, як виглядатимуть моя домівка, моє подвір’я, моя вулиця, моє місто або село, моя область і, звичайно, моя улюблена країна». Саме тому Україна – це ти», – наголосив Володимир Зеленський. 

Глава держави зазначив, що сьогодні із Запорізької області розпочинається низка презентацій стратегій розвитку для кожного регіону України. Їх протягом року створювали експерти, громадські діячі, управлінці й територіальні громади.

«Ми маємо все для втілення цих важливих стратегій у реальне життя: маємо команду чесних і професійних людей у кожному регіоні. Кошти й повноваження, які надані громадам у ході децентралізації. Інструменти контролю за владою та витратою бюджетних коштів. Маємо доказ того, що ми здатні будувати», – заявив Володимир Зеленський.

Як приклад Президент назвав Національну програму «Велике будівництво», яку продовжують реалізовувати попри епідемічну ситуацію та світову економічну кризу.

«Ми маємо найголовніше – це ваша віра та важлива підтримка», – зазначив Глава держави.

Володимир Зеленський наголосив, що Запоріжжя – унікальний, прекрасний регіон, який має сталевий характер.

«Мова й про незламний козацький дух, і про металургійний потенціал цього регіону. Це енергетичне серце нашої країни. Це неймовірна природа – дніпровські кручі та Азовське море. А найважливіше – це земля дуже розумних, сміливих і працьовитих людей», – зауважив Володимир Зеленський.

Віце-прем'єр-міністр – міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров, який презентував Стратегію розвитку регіону до 2027 року, наголосив: Запоріжжя – це індустріальний, енергетичний, історико-культурний центр України та регіон із висококваліфікованими кадрами.

Водночас основними проблемами, які треба вирішувати, віце-прем'єр назвав якість життя, транспортну інфраструктуру та екологічну безпеку.

За його словами, візія розвитку регіону передбачає фокусування на таких пріоритетних напрямках, як виробництво двигунів і запчастин для гвинтокрилів, виготовлення генераторів і трансформаторів, дротів і кабелів, ендопротезів. Також передбачається розвиток логістичних хабів, річкових і морських портів, аеропортів, ІТ-галузі та створення дата-центрів, курортно-рекреаційних територій Азовського узбережжя, історико-туристичної інфраструктури та альтернативної енергетики у степах Приазов’я.

Окремо Михайло Федоров наголосив на необхідності розвитку малого та середнього бізнесу в області. Для цього протягом року в регіоні збудують декілька центрів підтримки підприємництва, де безкоштовно допомагатимуть та консультуватимуть представників бізнесу із Запоріжжя та області.

«Такий пілотний проект ми вже запустили у Харкові. І дуже швидко такий проект буде в Запоріжжі», – заявив він.

Михайло Федоров зазначив, що існує чотири найважливіших перспективних проекти в регіоні: добудова мосту через Дніпро, розвиток історико-культурного комплексу Хортиця, водопостачання в Кирилівці, а також відновлення зрошення та дренажу. Крім того, наступними важливими проектами повинні стати розвиток рекреації в області, зокрема йдеться про Кирилівку та Бердянськ.

«На ці проекти вже є фінансування. Наприклад, для закінчення проекту добудови мосту потрібно 12 мільярдів, ми розуміємо джерела і як це буде фінансуватися. Для розвитку Хортиці необхідно 1,6 мільярда… Для добудови водопостачання в Кирилівці потрібно майже один мільярд, і ми також розуміємо, звідки будемо брати гроші. Щодо зрошення та дренажу в регіоні, цей проект реально збільшить внутрішній ВВП області», – розповів він.

За словами віце-прем'єр-міністра, проекти фінансуватимуться з місцевого та обласного бюджетів, з Державного фонду регіонального розвитку, також будуть приватні інвестиції, кредитні та донорські кошти, створюватимуть проекти публічно-приватного партнерства.

Михайло Федоров також зауважив, що в регіоні будується та реконструюється вісім шкіл, п'ять дитячих садків, дев'ять приймальних відділень та 17 амбулаторій, чотири стадіони і два басейни. Також споруджується автотранспортна магістраль через річку Дніпро, а в Запоріжжі побудували новий аеропорт.

«Коли відбудеться перезавантаження влади, а воно відбудеться дуже скоро, і до нашої команди приєднається ще така одна велика команда, то ми будемо прискорювати цей процес», – зазначив він.

Після презентації Президент України наголосив на необхідності демонструвати суспільству реальні кроки в реалізації Стратегії розвитку.

«Мені здається, все сказано, але замість слів потрібні кроки. Треба створити такі умови, щоб хотілося жити, щоб не виїжджали наші люди. Кожен куточок нашої країни – особливий», – підсумував Володимир Зеленський.

У середу, 19 серпня Кабінет Міністрів України підтримав внесення змін до Державної цільової програми розвитку аеропортів на період до 2023 року.

«Це рішення допоможе пришвидшити завершення реконструкції злітної смуги аеропорту «Одеса», яке вже перебуває на завершальній стадії. Буде додатково виділено 117 млн грн на проектно-кошторисну документацію», — зазначив Денис Шмигаль.

Зміни до Програми також передбачають проектування та будівництво аеропорту «Мукачево», який стане стратегічною складовою Західного транспортного вузла України та сприятиме розвитку інфраструктури п’ятого Критського транспортного коридору.

«Також учора спілкувався із Прем’єр-міністром Словаччини Ігорем Матовичем. Ми домовились про відновлення повноцінної роботи аеропорту «Ужгород». У вересні під час планового візиту Президента України до Словацької Республіки планується підписання відповідної міждержавної угоди. І аеропорт «Ужгород» зможе повноцінно запрацювати, що розкриє додаткові можливості для Закарпаття в частині внутрішніх та міжнародних авіаперевезень», — додав Денис Шмигаль.

За словами Прем’єр-міністра, кожен регіон повинен мати власний авіаційний транспортний вузол — це стратегія Уряду, над якою постійно працює Міністерство інфраструктури та профільний Міністр.

Уряд перевірятиме лікарні, щоб бути готовими до другої хвилі COVID-19, якщо вона настане восени. Водночас ситуація з поширенням вірусу непроста в усьому світі, про що свідчить близько 22 млн заражень та майже 800 тис. смертей. Про це повідомив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль на традиційній нараді під головуванням Президента Володимира Зеленського щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби.

Очільник уряду наголосив, що на заході країни серед основних причин поширення вірусу – весілля та релігійні обряди. Поліція посилює роботу щодо дотримання карантинних заходів громадянами. Нині виявлено 114 тис. порушень при використанні додатку «Дій вдома».

«Має бути комплексний підхід. Люди стомилися від коронавірусу не лише в Україні, а й по всьому світу. Про це свідчить міжнародний досвід. Протистояння COVID-19 – це співпраця держави та людей, і ми, звісно, очікуємо розуміння. Як держава ми маємо зробити все від нас залежне, щоб стримати коронавірус», – наголосив Володимир Зеленський.

Додатково міністр внутрішніх справ Арсен Аваков повідомив, що всі люди, які постраждали внаслідок пожеж на початку липня в Луганській області, отримали виплати та компенсації. Також, за його словами, поліція проводить оперативно-розшукову роботу щодо встановлення обставин та винних у підпалі автомобіля програми «Схеми».

Головнокомандувач Збройних сил України Руслан Хомчак зазначив, що в українській армії немає бойових втрат з 27 липня – часу оголошення режиму всеосяжного припинення вогню на Донбасі.

У п’ятницю, 14 серпня, за ініціативи Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля у Клубі Кабінету Міністрів відбулася зустріч представників Уряду, Офісу Президента, керівництва Національного банку та українського бізнесу. На зустрічі були присутні власники та топ-менеджери більш ніж 50 компаній.

Учасники дискусії обговорили питання розробки «Національної економічної стратегії 2030». На основі ініціатив, закладених у документі, будуть розроблені державні цільові програми, що почнуть реалізовуватися вже з 2021 року.  Прем’єр-міністр закликав підприємців долучатися до створення Стратегії та надавати свої пропозиції та бачення розвитку України на наступні 10 років.

Прем’єр-міністр зауважив, що серед стратегічних цілей на найближчі десять років обов’язково має бути створення цивілізованого ринку цінних паперів.

«Нам необхідно створити повноцінний та цивілізований ринок цінних паперів в тому вигляді, якому він працює в передових економіках на заході. Це той інструмент, який дозволяє громадянам інвестувати, зокрема, у власні національні компанії та отримувати дохід. Водночас, це сприятиме підвищенню капіталізації національних бізнесів, їх більш прозорому функціонуванню та звітності», — зазначив Денис Шмигаль.

Глава Уряду також наголосив, що для розвитку національного виробництва потрібно розробити правильні підходи його підтримки. Не забороняти імпорт, який сприяє здоровій конкуренції, а створювати додаткові стимули для вітчизняних виробників.

«Нас цікавить внутрішній виробник та внутрішній інвестор. Представлений Президентом законопроект про «інвестиційних нянь» передбачає преференції, як для іноземних інвесторів, так і для українських підприємців. Для нас важливо так само стимулювати вітчизняний бізнес вкладати кошти вдома і ми для цього створюємо всі необхідні умови», — підкреслив Денис Шмигаль.

У свою чергу голова Національного банку України Кирило Шевченко заявив, що НБУ налаштований на ефективну та конструктивну співпрацю з органами державної влади.

«Як незалежна та аполітична інституція, ми готові підтримувати та розвивати такий діалог. Без співпраці та синергії дій Уряду, Парламенту, Офісу Президента та центробанку неможливе досягнення мандату НБУ, зафіксованого законом: цінова та фінансова стабільність, яка сприяє економічному розвитку. Українська економіка має потенціал для більш швидкого зростання, але будь-які реформи не матимуть успіху без макроекономічної стабільності: вона є необхідною передумовою для стійкого економічного зростання та нарощення інвестицій», — відзначив Кирило Шевченко.

Як наголосив Прем’єр-міністр, «Національна економічна стратегія 2030» — це єдине економічне бачення всередині країни, що має стати орієнтиром для зовнішніх партнерів України.

«Це впевненість у майбутньому як для бізнесу, так і для населення загалом. Адже основою добробуту українців є саме економічний розвиток, який неможливий без відповідних рушіїв. Саме ця ідеологія лежить в основі для розробки стратегії», — підкреслив Денис Шмигаль.

Зі свого боку представники бізнесу підтримали ініціативу Глави Уряду. Під час обговорень Денис Шмигаль відповів на актуальні питання, які порушували учасники зустрічі.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков у рамках робочої поїздки до Чернігівської області відвідав Куликівську селищну територіальну громаду. 

«Реформа децентралізації – складна та багатогранна, тому дуже приємно на власні очі побачити позитивні результати її впровадження. Ми робимо все, щоб передати на місця більше повноважень та можливостей, і це дійсно працює на користь громади, якщо є розуміння своєї відповідальності та бажання працювати», - зазначив Дмитро Разумков.

Голова Парламенту поспілкувався з селищним головою й мешканцями Куликівки, оглянув місцевий Центр надання адміністративних послуг та загальноосвітню школу.

Сьогодні, в рамках святкування 70-річчя з дня утворення ФСТ «Колос», за участі керівництва області та голів об’єднаних територіальних громад, відбулось  засідання круглого столу під гаслом «Вінниччина – територія здоров’я».

Учасники заходу разом шукали шляхи фізичного оздоровлення населення в громадах, враховуючи міжнародний досвід.

«Для нас дуже важливо, що діалог розпочався, - зауважив на початку зустрічі Сергій Татусяк, голова Вінницької територіальної організації ВФСТ «Колос»,-Після місцевих виборів владні повноваження перейдуть до територіальних громад і від голосу кожного буде залежати розвиток громади: ви в першу чергу будете служити людям, як цього вимагає Європейська хартія місцевого самоврядування. Формат круглого столу і сьогоднішня презентація досвіду країн Вишеградської четвірки дозволить нам напрацювати рекомендації прийнятні для всієї України».

До розмови одразу долучилась народний депутат України Ірина Борзова, яка працює у комітеті Верховної ради України з питань молоді і спорту: «Мені ця тема близька,- зазначила народна депутатка.- На Вінниччині, по завершенню процесу децентралізації будуть створені 63 ОТГ, які вже у 2021 році багато чого вирішуватимуть» .

Основним аспектом для розвитку рухової активності в громадах Ірина Борзова назвала спортивну інфраструктуру та поділилась з очільниками громад напрацюваннями профільного комітету ВРУ щодо видів податків, які можуть бути направлені саме на розбудову спортивної інфраструктури для ОТГ.

На готовності до співпраці обласної виконавчої влади з об’єднаними територіальними громадами наголосив під час виступу голова облдержадміністрації Сергій Борзов.

«Раніше функції розвитку масового спорту та оздоровлення населення були відповідальністю місцевих адміністрацій. Незабаром всі ці питання стануть виключною компетенцією громад, - підкреслив очільник області. -Існують ризики, що ОТГ ще не готові повноцінно виконувати дану функцію та надавати якісні послуги для активного дозвілля, спорту і  оздоровлення. В першу чергу, це стосується новоутворених ОТГ. Сьогодні найбільш розвинута спортивна інфраструктура зосереджена в районних центрах. На рівні сільських громад така інфраструктура часто є недостатньою».

Сергій Борзов зазначив, що на даному етапі потрібно, в першу чергу, налагодити співпрацю між адміністраціями та громадами в формуванні системи управління спортом:

«Громади повинні мати справжніх фахівців для організації спортивної діяльності. Наступним має стати передача спортивних об’єктів в управління громад. В цих питаннях ми готові співпрацювати з вами».

Сергій Борзов акцентував увагу на необхідності врахувати потреби спорту в програмі соціально-економічного розвитку: «Громади матимуть можливість впроваджувати проекти на розвиток спортивної  інфраструктури. Мова йде про забезпечення рівного доступу до спорту мешканців всіх населених пунктів. На це все потрібно передбачати кошти, як в обласному, так і в місцевих бюджетах. Важливим є і залучення додаткового фінансування. Громади повинні активізувати свою діяльність по підготовці грантів. Важливий і обмін досвідом, впровадження кращих практик. Спільно нам потрібно визначати новий формат роботи на місцевому рівні. Співпраця з громадськими організаціями, створення спортивних клубів – це той досвід, який потрібно поширювати. Тому раджу використати досвід  Вінницького осередку «Колоса» в організації фізкультурно-оздоровчої роботи на місцях», - підкреслив голова ОДА.

На учасників круглого столу очікувала також цікава презентація досвіду країн Вишеградської четвірки щодо фізичного оздоровлення населення у громадах, яку запропонував до уваги і обговорення учасників зібрання радник голови ОДА Андрій Кавунець.

Попри останні події в Білорусі наступне засідання Тристоронньої контактної групи з мирного врегулювання ситуації на Донбасі (ТКГ) відбудеться 18 серпня, і на ньому розглядатимуться важливі питання, наголосив Президент України Володимир Зеленський.

«Я впевнений, що процес (переговорів у Мінському форматі. – Ред.) не зупиниться. Найближча зустріч планується на 18 серпня. Зустріч буде вже у новому форматі під головуванням Леоніда Макаровича Кравчука», – сказав Глава держави під час спілкування зі ЗМІ в місті Борисполі Київської області.

Володимир Зеленський зазначив, що серед головних питань, які розглядатимуться на найближчому засіданні ТКГ, – продовження дотримання режиму тиші та взаємне звільнення утримуваних осіб.

«Ми до ОБСЄ вже передали новий список (осіб для взаємного звільнення. – Ред.). ОБСЄ підтвердила наш список на обмін, там близько 100 людей. Зараз ми чекаємо від тієї сторони, що вони теж нададуть свій узгоджений список, і потім ОБСЄ повинна визначитися у нашому форматі Україна – Росія – ОБСЄ у Тристоронній групі, коли може технічно робитися обмін», – зазначив Президент.

Глава держави зауважив, що на засіданні ТКГ також будуть розглянуті питання щодо розмінування територій та безпекові питання.

Володимир Зеленський наголосив на необхідності негайного звільнення всіх українських громадян, які нещодавно були затримані в Білорусі.

«Ми говоримо із МЗС, і вчора вони сконтактувалися з білоруською стороною… За сьогоднішньою статистикою, там затримано троє українських громадян. Зараз ведуться перемовини. Ми наполегливо хочемо, щоб повернули наших громадян в Україну», – повідомив Глава держави.

Президент наголосив на потребі діалогу, «щоб не було смертей та постраждалих».

Володимир Зеленський також звернувся до співгромадян з проханням утриматися від поїздок до Білорусі, поки ситуація в цій країні не стабілізується.

Нагадаємо, Володимир Зеленський 30 липня 2020 року підписав указ, згідно з яким перший Президент України Леонід Кравчук очолив українську делегацію в ТКГ.

У четвер, 13 серпня, Прем’єр-міністр Денис Шмигаль в рамках робочої поїздки до Харківської області ознайомився з діяльністю Харківського державного авіаційного виробничого підприємства (ХДАВП).

Під головуванням Прем’єр-міністра відбулася нарада за участю Віце-прем’єр-міністра з питань стратегічних галузей промисловості Олега Уруського, Міністра інфраструктури Владислава Криклія, народних депутатів, керівництва підприємства ХДАВП, керівництва Харківської ОДА, представників ДК «Укроборонпром» та профспілки авіабудівників України.

Денис Шмигаль підкреслив, що проблеми ХДАВП тягнуться вже давно: «Тому ми приїхали, щоб знайти спільні рішення».

За його словами, спільно з Міністерством фінансів буде затверджений план санації та розвитку ХДАВП, що дасть змогу підприємству відкрити замовлення, отримувати кошти та витрачати їх на закупівлю комплектацій і будівництво нових літаків.

«Наступний етап — це розвиток програми сприяння експорту. Ми обговорили законодавчі зміни, які необхідно здійснити. А також шляхи фінансування, необхідні для того, щоб підприємство працювало. Наприклад, плануємо зробити замовлення двох літаків в наступному році, щоб підприємство розвивалося, платило податки та забезпечувало робочі місця», — підкреслив Прем’єр-міністр.

Денис Шмигаль відзначив важливість авіаційних підприємств для української економіки. За його словами, одне робоче місце на авіабудівному заводі створює 50 робочих місць у суміжних галузях, які забезпечують комплектацію та сервісні послуги.

«Такі  підприємства, як Харківське державне авіаційне виробниче підприємство мають бути символом відродження власної промисловості в Україні. Крок за кроком ми будемо здійснювати заходи, щоб підприємство мало перспективи розвитку», — наголосив Прем’єр-міністр.

Денис Шмигаль також додав, що за підсумками наради було вирішено створити робочу групу.

«Ми домовилися, що невідкладно буде створена робоча група під керівництвом Віце-прем’єр-міністра – Міністра з питань стратегічних галузей промисловості, яка в найближчі два-три тижні напрацює необхідні підходи для вирішення проблеми галузі авіавиробництва», — зазначив очільник Уряду.

Віце-прем’єр-міністр – Міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олег Уруський зазначив, що найближчим часом передбачається трансформація ДК «Укроборонпром», за результатами якої будуть утворені дві керівні холдингові компанії. Одна з них буде зосереджена на функціях оборонних галузей, а інша опікуватиметься авіацією та космічною галуззю.

«Така синергія двох високотехнологічних галузей промисловості України, як авіапромисловість та ракетно-космічна галузь, дозволить нам суттєво покращити показники, які ми маємо на сьогодні. І найголовніше — створити механізми для залучення інвестицій у цій галузі, щоб вони могли конкурувати на світовому ринку», — зазначив Олег Уруський.

Зі свого боку Міністр інфраструктури Владислав Криклій додав, що на доручення Президента й Прем’єр-міністра та на виконання рішення Уряду Міністерство підходить до етапу розробки стратегії авіації, центром якої буде авіабудівництво. Також в планах Уряду — створення національного авіаперевізника.

«Модель передбачає, що для регіональних перевезень залучатимуться літаки виробництва «Антонов». І авіакомпанія зможе надавати якісні послуги та водночас бути конкурентною на рівні регіональних та міжнародних пасажирських перевезень, максимально задіюючи потужності нашої авіабудівельної галузі», — додав Владислав Криклій.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков у рамках робочої поїздки до Сумської області відвідав акціонерне товариство «Технологія».

«Це підприємство зі 100% іноземних інвестицій, що загалом становить понад 300 мільйонів доларів, є дійсно важливим для регіону. Воно забезпечує працівників досить високим рівнем заробітної плати, яким може похвалитися далеко не кожен завод», - зазначив Голова Парламенту.

У ході візиту Дмитро Разумков оглянув цех із виробництва упаковки харчових продуктів, Bag-in-Box, а також ознайомився з ходом будівництва автоматичного складу та поспілкувався з працівниками підприємства.

«Важливо, що у підприємства є перспективи та бачення розвитку. Ми сьогодні говорили з керівництвом профільних комітетів про підтримку бізнесу та інвесторів з боку держави – це, зокрема, і законопроекти щодо технопарків та локалізації, й інші законодавчі ініціативи. Пріоритетним також залишається питання кооперації підприємств та навчальних закладів, забезпечення фахівців першим гарантованим місцем роботи», - зауважив Голова Верховної Ради України.

Голова Парламенту також підкреслив, що Верховна Рада налаштована  підтримувати як національного інвестора, так і сприяти залученню іноземних інвестицій в Україну.

«Хотілося б, щоб сальдо платіжного балансу змінювалося в кращу сторону, адже це дає державі можливість розвиватися», - наголосив Дмитро Разумков.

Також Голова Верховної Ради України відвідав агропромислове товариство “Вітчизна”, яке є одним з найбільших сільськогосподарських виробників Сумської області.

Довідково:

АТ “ТЕХНОЛОГІЯ” спеціалізується на виробництві матеріалів для харчової промисловості, поліграфічної продукції, декоративної оболонки та мюзле для оформлення пляшок, пакетів-вкладишів Bag-in-Box та упаковки Super Pouch, комбінованого матеріалу на основі алюмінієвої фольги. 

Спортсмени із 12 об'єднаних територіальних громад Вінниччини беруть участь в обласних спортивних іграх, присвячених 70-річчю Вінницької територіальної організації ВФСТ «Колос».