Топ новини

Шановні українці!

Сьогодні ми вшановуємо пам'ять жертв трагедії Бабиного Яру. Невинні життя обірвалися внаслідок злочинних та безжальних дій нацистського режиму. Масштаби цього лиха й досі є болем не лише для України, а й для всього світу. 

Скільки б років від тих жахливих подій не минуло, ми  не маємо права забувати про причини та непоправні наслідки цієї трагедії. Геноцид - це найстрашніший злочин проти людяності, тому ми маємо робити все можливе, щоб подібне ніколи не повторилося. Тільки з пам'яттю про ці страшні сторінки історії ми зможемо побудувати безпечне майбутнє для наших дітей.

Сучасна, демократична та сильна Україна пам’ятає важкі уроки минулого та не визнає будь-яких проявів нетерпимості. Впевнений, що тільки об'єднавшись навколо важливих питань, оберігаючи людське життя як найвищу цінність та відкинувши відмінності, які штучно нас розділяють, ми зможемо створити успішну та процвітаючу державу.

29-30 вересня 1941 року, в окупованому нацистами Києві було проведено перший масовий розстріл військовими беззбройного цивільного населення.

Загалом із 29 вересня по 11 жовтня 1941 року есесівці вбили майже все єврейське населення міста – понад 50 тисяч чоловіків, жінок, дітей. Тільки в перші два дні розстрілів було вбито майже 34 тисяч людей…

«Сьогодні День пам’яті жертв Бабиного Яру… Бабин Яр поряд із Освенцімом став жахливим символом Голокосту на території Східної Європи й прикладом того, до чого призводять людиноненависницькі теорії. Вінниця входить до переліку тих міст, де кількість знищених євреїв сягнула понад 80 відсотків від усіх, які проживали в регіоні у той час. За приблизними підрахунками, це 200 тисяч осіб. З них – близько 5 тисяч дітей. Ще до війни на Вінниччині було майже дві сотні єврейських містечок і селищ. І в кожному з них є свій «Бабин Яр»... Пам’ятаємо про це. Ми маємо шанувати пам'ять про загиблих, аби не допускати проявів ворожнечі – ні расової, ні національної», – наголосив голова ОДА Сергій Борзов.

Нагадаємо, що передумовою до проведення акції була відверта брехня про участь євреїв у мінуванні та вибухах на Хрещатику, внаслідок яких загинуло чимало солдатів і офіцерів вермахту. Місцем масових розстрілів було обрано Бабин Яр – балку на північному заході Києва довжиною у два з половиною кілометри, яка місцями сягала 50-метрової глибини. Наприкінці вулиці влаштували ворота, за які людей пропускали групами по 30-40 чоловік. Попередньо їх примушували роздягатися, відбирали особисті речі, потім поліцаї дубинками гнали жертв до проходів у насипах на краю яру. На протилежному боці сиділи кулеметники. Тіла розстріляних скочувалися по укосу на дно. Після того, як рів заповнювався 2-3 шарами трупів, зверху їх присипали землею.

За роки Другої світової війни у Бабиному Яру, за різними оцінками, загинуло від 100 до 150 тисяч осіб – євреїв, ромів, караїмів, радянських військовополонених, учасників українського націоналістичного руху опору, пацієнтів психіатричної клініки та представників інших національних чи соціальних груп, яких окупанти вважали «зайвими». Розстріли в Бабиному Яру тривали аж до визволення Києва від окупантів у 1943 році.

За словами Сергія Борзова, в радянські часи про страшну подію воліли мовчати. 29 вересня 1966 року дисидент Іван Дзюба виступив із промовою перед учасниками скорботної церемонії, назвавши Бабин Яр «спільною трагедією єврейського і українського народів».

Президент України Володимир Зеленський провів селекторну нараду за участю представників Кабінету Міністрів та правоохоронних органів. Глава держави порушив питання виплат родинам загиблих унаслідок катастрофи літака Ан-26 під Чугуєвом.

«Потрібно зробити все необхідне, щоб спростити бюрократичні процедури. Ці виплати мають бути терміновими. Є закон про соціальний і правовий захист військових та членів їхніх сімей, яким передбачено порядок таких виплат», – сказав Володимир Зеленський.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що у Міністерства оборони є достатні кошти для здійснення цих виплат. Він зазначив, що кожна родина загиблих отримає приблизно 1,5 млн грн. Виплати мають відбутися впродовж наступних трьох тижнів, коли проводитиметься ДНК-експертиза тіл загиблих.

Міністр оборони Андрій Таран проінформував Президента, що за його наказом заборонено використання літаків Ан-26 до завершення розслідування авіакатастрофи. Також міністр оборони зазначив, що триває розшифровка бортових самописців літака, який зазнав катастрофи. До Державного бюро розслідувань направлені плівки із записами голосів екіпажу. Крім того, надається психологічна допомога родичам загиблих.

Кабінет Міністрів України на позачерговому засіданні 26 вересня ухвалив низку рішень щодо розслідування трагедії на Харківщині, пов’язаної з падінням АН-26Ш. Про це повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

«Сьогодні зібралися на позачергове засідання, щоб оперативно ухвалити рішення у зв'язку з жахливою трагедією на Харківщині. Для нас зараз найважливіше — провести швидке розслідування та надати допомогу близьким загиблих», -  наголосив Глава Уряду.

Під час засідання Уряд ухвалив рішення про створення Державної комісії з розслідування цієї трагедії. Очолить комісію Віце-прем'єр-міністр Олег Уруський, заступник голови комісії — Міністр оборони Андрій Таран. До її складу також увійдуть Головнокомандувач ЗСУ Руслан Хомчак, Голова СБУ Іван Баканов, перший заступник Секретаря РНБОУ Михайло Коваль, Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, Міністр охорони здоров’я Максим Степанов, заступник керівника ОПУ Олег Татаров, голова Державіаслужби Олександр Більчук, Голова ДСНС Микола Чечоткін, голова Харківської облдержадміністрації Олексій Кучер та інші посадові особи. Всі члени комісії вже від самого ранку працюють на місці трагедії. За рішенням Голови комісії її склад може бути змінено.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль доручив урядовій комісії на чолі з Олегом Уруським підготувати звіт за результатами своєї роботи до 25 жовтня.

Крім того, для забезпечення об'єктивного розслідування Глава Уряду доручив Міністру оборони Андрію Тарану відсторонити від виконання службових обов'язків посадових осіб, що були залучені в організації польоту.

Заступник Міністра оборони Ігор Старобінський запевнив, що сім'ям загиблих будуть здійснені виплати одноразової грошової допомоги в розмірі 1 млн 576 тис. грн. Виплати передбачені згідно з законом України про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей.

Члени Уряду вшанували хвилиною мовчання пам’ять загиблих. «Від імені всього Уряду хочу висловити співчуття родинам та близьким загиблих. Словами неможливо передати біль цієї втрати. На літаку були доблесні сини України», - наголосив Денис Шмигаль.

Сьогодні нашу країну сколихнула жахлива звістка: поблизу міста Чугуєва Харківської області розбився літак Повітряних Сил Збройних Сил України, на борту якого за попередньою інформацією перебувало 28 осіб - екіпаж та курсанти Харківського національного університету повітряних сил.

Це болісна трагедія для нашої держави, яка забрала життя щонайменше 22 осіб. Двоє постраждалих вижили, пошуки інших тривають. 

Щирі співчуття родинам та близьким загиблих! Сил та віри тим, хто бореться за життя! 

Президент України побував на місці катастрофи літака Ан-26 у Харківській області. Глава держави вшанував пам’ять загиблих.

«Оголошено жалобу через трагедію, яка сталася вчора на Харківщині. Чотири злети і, на жаль, три посадки. Трагічна статистика, яка, на жаль, призвела до загибелі як курсантів, так і екіпажу», – зазначив Президент.

Володимир Зеленський зауважив, що внаслідок катастрофи загинули молоді хлопці з 2-го по 4-й курс та члени екіпажу літака.

«У нас була інформація, що два хлопці вижили. Один – середньої тяжкості. Другий – боролися за нього лікарі, але, на жаль, зранку нам доповіли, що він помер. Мої співчуття рідним і близьким», – сказав Глава держави.

Володимир Зеленський наголосив, що з метою розслідування катастрофи Ан-26 створено слідчі комісії, до яких увійшли представники Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ, Генеральної прокуратури та Державного бюро розслідувань.

Крім того, Президент одразу після трагічної події провів розмову з Прем‘єр-міністром Денисом Шмигалем, щоб на позачерговому засіданні уряду затвердили персональний склад і план роботи комісії з розслідування катастрофи.

«Ми вже будемо думати над допомогою рідним, сім’ям загиблих хлопців та екіпажу», – зазначив Володимир Зеленський.

Президент додав, що він хоче отримати від відповідних фахівців інформацію про склад і технічний стан всієї військової техніки, яка перебуває на озброєнні в Україні.

«Ми хочемо побачити повну статистику всієї нашої техніки», – сказав Глава держави.

Під час наради стосовно катастрофи Ан-26 Президенту доповіли, що Центральний апарат Державного бюро розслідувань зареєстрував кримінальне провадження, розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 416 Кримінального кодексу України, а саме порушення правил польотів або підготовки до них, а також порушення правил експлуатації літальних апаратів, що спричинило катастрофу або інші тяжкі наслідки. Проводиться ДНК-експертиза тіл загиблих.

З метою координації дій на місце події виїхало керівництво Державного бюро розслідувань, Офісу Генерального прокурора, Міністерства оборони, Генерального штабу Збройних Сил, Національної поліції, Служби безпеки України, Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, Харківського НДІ судових експертиз імені заслуженого професора М. С. Бокаріуса, Державного підприємства обслуговування повітряного руху України «Украерорух», Державного підприємства «Антонов», Головної інспекції Міністерства оборони України.

Організовані невідкладні слідчі дії. Спеціалісти оглядають місце катастрофи, здійснюється виїмка необхідної документації.

Слідство встановлює всі обставини виникнення катастрофи. Хід досудового розслідування перебуває під контролем керівництва Державного бюро розслідувань та Офісу Генерального прокурора.

Співчуття у зв’язку з катастрофою літака Ан-26 висловили Президент Республіки Польща Анджей Дуда, Прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо, Високий представник Європейського Союзу із закордонних справ та безпекової політики Жозеп Боррель, міністри закордонних справ Польщі, Албанії, Болгарії, Туреччини, Швеції, Латвії та Молдови.

Кабінет Міністрів України на позачерговому засіданні 26 вересня ухвалив низку рішень щодо розслідування трагедії на Харківщині, пов’язаної з падінням АН-26Ш. Про це повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

«Сьогодні зібралися на позачергове засідання, щоб оперативно ухвалити рішення у зв'язку з жахливою трагедією на Харківщині. Для нас зараз найважливіше — провести швидке розслідування та надати допомогу близьким загиблих», -  наголосив Глава Уряду.

Під час засідання Уряд ухвалив рішення про створення Державної комісії з розслідування цієї трагедії. Очолить комісію Віце-прем'єр-міністр Олег Уруський, заступник голови комісії — Міністр оборони Андрій Таран. До її складу також увійдуть Головнокомандувач ЗСУ Руслан Хомчак, Голова СБУ Іван Баканов, перший заступник Секретаря РНБОУ Михайло Коваль, Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, Міністр охорони здоров’я Максим Степанов, заступник керівника ОПУ Олег Татаров, голова Державіаслужби Олександр Більчук, Голова ДСНС Микола Чечоткін, голова Харківської облдержадміністрації Олексій Кучер та інші посадові особи. Всі члени комісії вже від самого ранку працюють на місці трагедії. За рішенням Голови комісії її склад може бути змінено.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль доручив урядовій комісії на чолі з Олегом Уруським підготувати звіт за результатами своєї роботи до 25 жовтня.

Крім того, для забезпечення об'єктивного розслідування Глава Уряду доручив Міністру оборони Андрію Тарану відсторонити від виконання службових обов'язків посадових осіб, що були залучені в організації польоту.

Заступник Міністра оборони Ігор Старобінський запевнив, що сім'ям загиблих будуть здійснені виплати одноразової грошової допомоги в розмірі 1 млн 576 тис. грн. Виплати передбачені згідно з законом України про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей.

Члени Уряду вшанували хвилиною мовчання пам’ять загиблих. «Від імені всього Уряду хочу висловити співчуття родинам та близьким загиблих. Словами неможливо передати біль цієї втрати. На літаку були доблесні сини України», - наголосив Денис Шмигаль.

Сьогодні країну сколихнула жахлива звістка: поблизу міста Чугуєва Харківської області розбився літак Повітряних Сил Збройних Сил України, на борту якого за попередньою інформацією перебувало 28 осіб - екіпаж та курсанти Харківського національного університету повітряних сил.

Це болісна трагедія для нашої держави, яка забрала життя щонайменше 22 осіб. Двоє постраждалих вижили, пошуки інших тривають. 

Щирі співчуття родинам та близьким загиблих! Сил та віри тим, хто бореться за життя!

Президент України Володимир Зеленський розпочав офіційний візит у Словацьку Республіку.

Глава держави прибув до Братислави напередодні ввечері.

Володимир Зеленський проведе зустрічі з Президентом Словаччини Зузаною Чапутовою, Прем’єр-міністром Ігорем Матовичем та Головою Національної ради Словацької Республіки Борисом Колларом.

Також планується підписання низки двосторонніх угод.

Уряд готовий допомагати молоді та бізнесу бути взаємокорисними, оскільки якісна підготовка молоді до майбутньої професії — це потенційна геополітична перевага України.

Про це Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив під час церемонії підписання нового українського "Пакту заради молоді-2025". Участь у заходах взяли Міністр молоді та спорту Вадим Гутцайт, Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко, в. о. Міністра освіти і науки Сергій Шкарлет та представники бізнесу.

Денис Шмигаль подякував роботодавцям за ініціативу, яка дає можливість молоді отримувати менторство, вчитися та готуватися до майбутньої професійної кар’єри.

«В України 30% населення — це молоді люди, це потенціал нашої держави. Підприємства-учасники Пакту взяли на себе зобов'язання надати їм практичних навичок, до того як вони ступлять на свій кар'єрний шлях. Це розширює горизонти, таланти та можливості для молоді», — зазначив Прем’єр-міністр.

За словами Глави Уряду, в рамках попереднього пакту програмою скористалися 49 тисяч молодих людей. Майже 150 роботодавців проявили ініціативу та долучилися до проекту.

«Влада готова допомагати у нормативній, законодавчій частині, аби українська молодь отримувала можливість якісно готуватися до майбутньої кар’єри», — підкреслив Денис Шмигаль.

На завершення Прем’єр-міністр закликав підприємства та молодь активніше долучатися до цієї ініціативи.

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков під час інтерв'ю телеканалу "Прямий" зазначив, що наразі немає можливості організувати виборчий процес на тимчасово окупованих територіях.

"Ми не можемо провести вибори зараз, оскільки це сукупність багатьох аспектів: і вільний доступ, і свобода слова, і можливість обирати та бути обраним, і можливість агітувати. Вибори - завжди демократичний процес, а не призначення тих чи інших людей на виборні посади", - зазначив він.

Окремо він наголосив, що Верховна Рада України має оголосити вибори не пізніше ніж за 90 днів до їх проведення, а тому внесення змін до постанови зараз може поставити під сумнів легітимність проведення місцевих виборів.

Керівник Парламенту додав, що відсутність можливості для проведення виборів на тимчасово окупованих територіях не впливає на Мінський процес. 

“Як тільки Верховна Рада України матиме законні підстави, вона обов'язково проголосує відповідну постанову, і вибори відбудуться. Якщо говорити про пункти Мінських домовленостей, то, на жаль, поки що не виконані перші вісім пунктів, які передують дев'ятому, який і стосується проведення виборів. Тож говорити, що Верховна Рада України якось негативно впливає на цей процес, - некоректно”,  -  зауважив Дмитро Разумков.

Крім того, Голова Верховної Ради відзначив, що таку позицію підтримують і в Офісі Президента. “Я дуже радий, що й Офіс, і його керівник підтримують Верховну Раду в тому, що наразі неможливо провести чесні вибори на тимчасово окупованих територіях. Це демонструє єдність навколо важливих питань національної безпеки і демократичних виборів”, - резюмував Дмитро Разумков.

Програма Президента України Володимира Зеленського «Велике будівництво» - знак якості держави. У цьому переконаний голова обласної державної адміністрації Сергій Борзов. Очільник області 23 вересня разом зі своїми заступниками Наталею Заболотною та Олександром Піщиком завітав до селища Шпиків Тульчинського району, аби перевірити готовність дитсадка, який інспектував трохи більше місяця тому. Реконструкція завершена. Цей об’єкт є яскравим прикладом того, що за рік реально кардинально змінити ситуацію з довгобудом.

Будівля дитсадка сучасна, яскрава і якісна. В дитячому садочку «Веселка» працюватимуть 4 групи на 70 дошкільнят та будуть створені 12 робочих місць для нянь і вихователів.

«Сьогодні завершено ще один об’єкт «Великого будівництва»,- зазначив Сергій Борзов. - Це сучасний інноваційний дитячий садочок в селищі Шпиків.  Я радий, що ми закінчили цей об’єкт з економією коштів ДФРР: на ці кошти буде закуплено меблі та обладнання для харчоблоку. Під час будівництва використовувались новітні технології, зокрема - система вентиляції. Енергоефективні заходи дозволять економити фінанси на оплаті комунальних послуг. Щиро дякую всім, хто долучився до проєкту, в тому числі, громаді селища Шпиків».

Реконструкція будівлі поліклініки під дитячий садок у Шпикові тривала вісім років: роботи розпочали у 2012-му. З року в рік будівництво «переносили»: грошей не виділяли, кінцевих строків завершення не вказували. Лише у 2020 році, за сприяння Вінницької обласної державної адміністрації , садочок включили до Національної програми «Велике будівництво». Проєкт відкоригували відповідно до сучасних норм, після чого з Державного фонду регіонального розвитку було виділено 7 мільйонів 100 тисяч  гривень - це найбільша сума, яка була направлена на фінансування дитячих садочків Вінниччини  - об’єктів «Великого будівництва» у 2020 році.

Завдяки контролю облдержадміністрації та ДП «Архітектурно-будівельний інжиніринг» будівельні роботи до кінця вересня завершились на 100%.Залишилось закупити меблі, обладнання, інвентар.

«Тепер справа за Шпиківською громадою, яка має виконати свої зобов’язання і виділити свою частину співфінансування – 1 млн 155 тисяч грн., з яких надано лише половину»,- зауважив голова ОДА.

За якісні і вчасно виконані роботи Сергій Борзов вручив подяку від облдержадміністрації та обласної Ради директору підприємства, яке виконувало будівельні роботи, Володимиру Ковіньку. А для дітей привіз мольберти, аби дошкільнята змалечку навчалися прекрасному.

Президент України Володимир Зеленський зустрівся з Високим представником Європейського Союзу із закордонних справ та безпекової політики Жозепом Боррелем у межах першого візиту в Україну глави дипломатії ЄС.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль у рамках робочої поїздки до Сумської області 22 вересня відвідав Сумський обласний художній музей ім. Никанора Онацького та Національний академічний театр драми та музичної комедії ім. М. С. Щепкіна. Очільника Уряду супроводжували Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко та голова Сумської обласної державної адміністрації Роман Грищенко.

Денис Шмигаль підкреслив, що і в місті Суми, і в Сумській області є багато об’єктів культурної спадщини, які заслуговують на увагу з боку органів місцевого самоврядування та державної влади.

«В обласному художньому музеї зібрано понад 17 тисяч творів національного та світового значення. Вони успішно експонувалися за кордоном. У цього музею та у багатьох інших культурно-освітніх закладів є потенціал, щоб стати потужними «туристичними магнітами», — зазначив Прем’єр-міністр.

За його словами, в Сумській ОДА вже підготували проектно-кошторисну документацію, яка дасть змогу вирішити проблеми музею, який є на балансі області.

Під час візиту до Національного академічного театру драми та музичної комедії ім. М. С. Щепкіна Прем’єр-міністр відзначив настінне панно «Птахи щастя», що розташовується у фойє закладу. Денис Шмигаль підтримав ініціативу висунути панно на внесення до Світової спадщини ЮНЕСКО.

Прем’єр-міністр також нагадав, що Президент України поставив завдання розширити програму «Велике будівництво», додавши до неї культурні та історичні пам’ятки. «Міністерство культури спільно з обласними адміністраціями вже готують і надають списки об’єктів для участі в програмі. Далі з них будуть відбиратися пріоритетні», — зазначив Глава Уряду.

Як повідомив Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко, найближчим часом буде затверджена експертна рада для відбору пріоритетних об’єктів програми. «Перевагу віддаватимемо тим об’єктам, що можуть стати «туристичними магнітами». У бюджеті вже є перші кошти на наступний рік для початку реконструкції», — сказав Олександр Ткаченко.

Члени Комітету на засіданні 16 вересня розглянули проекти законів України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо створення Державного фонду підтримки медицини, спорту, освіти, культури та науки, №3899, і альтернативний проект №3899-1.

Під час засідання зазначалося, що обидва проекти розроблено з метою реалізації Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» (від 14 липня 2020 року №768-IX), яким передбачається створення такого фонду.

Законопроекти спрямовані на доповнення Бюджетного кодексу України відповідними нормами задля спрямування коштів, отриманих від платежів за ліцензії на організацію та проведення азартних ігор та на випуск і проведення лотерей, на соціальні цілі.

Зокрема, проектами законів пропонується:

• створення Державного фонду підтримки медицини, спорту, освіти, культури та науки в складі Спеціального фонду Державного бюджету України;
• спрямування відрахувань щорічних ліцензійних платежів на здійснення діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор та за ліцензії на випуск і проведення лотерей до цього Державного фонду підтримки медицини, спорту, освіти, культури та науки;
• спрямування 50% платежів за ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор в казино та на гральні столи, гральні автомати, а також 100% платежів за ліцензії на букмекерські пункти до бюджетів місцевого самоврядування за місцезнаходженням відповідного грального закладу (казино, залу гральних автоматів, букмекерського пункту);
• використання акумульованих Державним фондом коштів на фінансування: медицини, спорту, освіти, культури та науки з визначенням цільового спрямування платежу за конкретний вид ліцензії.

Також, у проектах законів визначено, що кошти Державного фонду підтримки медицини, спорту, освіти, культури та науки спрямовуються, зокрема на:

підтримку масового, дитячого, дитячо-юнацького, резервного спорту, спорту вищих досягнень, спорту інвалідів та ветеранів; фінансування заходів, спрямованих на популяризацію здорового способу життя, розвиток олімпійських, неолімпійських видів спорту та спорту інвалідів; розбудову спортивної інфраструктури, у тому числі будівництва та модернізації спортивних споруд за рахунок отриманих доходів від платежів за ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення букмекерської діяльності.

Члени Комітету зазначили, що відмінністю основного проекту №3899 та альтернативного №3899-1 є пропозиція щодо спрямовування коштів Державного фонду, поряд з медициною, спортом, освітою, культурою та наукою, на фінансування туризму, а також визначення, що до доходів загального фонду бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, міст Києва та Севастополя, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад належать:

50% отриманих доходів від податку на прибуток підприємств в частині оподаткування доходу від діяльності з організації та проведення азартних ігор;

платежі за ліцензію на букмекерські пункти, 50% платежів за ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор в казино та 50% платежів з ліцензії на гральні столи та гральні автомати, що зараховується до бюджетів місцевого самоврядування за місцезнаходженням відповідного грального закладу (казино, букмекерського пункту, залу гральних автоматів).

Народні депутати зауважили, що у Законі України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» №768-IX не передбачена підтримка туризму із зазначеного Державного фонду.

Тобто у разі прийняття альтернативного проекту №3899-1, необхідно вносити відповідні зміни до Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» для приведення його у відповідність до Бюджетного кодексу України.

Члени Комітету також запропонували врахувати на направити до Комітету з питань бюджету пропозиції Національного олімпійського Комітету, зокрема щодо узгодження термінології положень обох проектів із Законом України «Про фізичну культуру і спорт».

За результатами розгляду члени Комітету прийняли рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти за основу законопроект № 3899 з пропозиціями Комітету, а проект №3899-1 відправити суб’єктам законодавчої ініціативи на доопрацювання.

Відповідний висновок Комітету надіслано до Комітету з питань бюджету, як головного Комітету.

Президент України Володимир Зеленський і перша леді Олена Зеленська провели зустріч з представниками громадських та міжнародних організацій щодо реалізації державної політики з протидії та запобігання домашньому насильству.

Під час виступу Глава держави підписав Указ «Про невідкладні заходи із запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі, захисту прав осіб, які постраждали від такого насильства».

«Проект указу, який зараз лежить переді мною, спрямований на системну розбудову мережі реагування на насильство. Він втілює базові принципи захисту прав та інтересів постраждалих осіб. Я у вашій присутності хочу підписати цей указ», – сказав Президент.

Він зазначив, що цей документ – результат спільної роботи Офісу Президента України, уряду, громадських організацій та міжнародних експертів.

За словами Володимира Зеленського, в умовах пандемії COVІD-19 за перші шість місяців 2020 року поліція отримала майже вдвічі більше звернень щодо домашнього насильства, ніж у попередньому півріччі.

Глава держави акцентував увагу на важливості підвищення рівня довіри людей до служб, покликаних допомагати в таких випадках.

«Людина має бути впевненою, що їй справді допоможуть, а не створять нові проблеми», – наголосив Володимир Зеленський.

Домашнє насильство в Україні вже криміналізовано, але, на переконання Глави держави, потрібно розробити механізми реалізації ухваленого законодавства й створити систему доступних послуг для постраждалих у регіонах України.

Президент зауважив, що питання запобігання та протидії насильству щодо жінок є також одним із індикаторів цілей, визначених указом про Цілі сталого розвитку. А протидія гендерно зумовленому насильству є й елементом «Партнерства Біарріц», до якого приєдналася Україна.

«Отже, цей напрям є частиною внутрішньої та зовнішньої політики нашої держави, для якої права людини – найвища цінність», – заявив він.

Володимир Зеленський зауважив, що підписаний указ – це базова фундаментальна мапа, і наголосив на особистій відповідальності за її виконання Прем’єр-міністра України, уряду, а також влади на місцях – усіх голів обласних державних адміністрацій, керівників ОТГ, обласних, селищних рад тощо.

Президент також звернувся до голови уряду Дениса Шмигаля із завданням у найкоротші терміни напрацювати новий проект національної стратегії у сфері прав людини.

Перша леді Олена Зеленська наголосила на важливості підписання указу та подякувала за це Главі держави.

«Це рішучий і дуже важливий крок у боротьбі проти домашнього насильства в Україні», – сказала вона.

Дружина Президента нагадала про важливу подію, яка відбулася нещодавно, – Україна офіційно стала повноправною учасницею міжнародного «Партнерства Біарріц».

«Відтепер Україна взяла на себе зобов’язання, і ми будемо відповідати за їхнє виконання перед нашими міжнародними партнерами. Зокрема за те, як ми протидіємо побутовому та гендерно зумовленому насильству. Мені здається, що цей указ – один із важливих кроків для досягнення цієї мети», – зазначила Олена Зеленська.

На її переконання, в Україні має з’явитися дієва система реагування на випадки домашнього насильства, зокрема необхідне збільшення кількості притулків для постраждалих від таких злочинів.

«Попереду багато роботи, але я впевнена, що ми продовжимо рухатися разом і все вдасться у тісній співпраці», – сказала перша леді.

Керівник Офісу Президента Андрій Єрмак, який виступав модератором зустрічі, наголосив, що Офіс Глави держави триматиме під контролем виконання підписаного указу.

«Я дуже добре пам’ятаю нашу зустріч у травні, коли ми вперше обговорювали розроблений громадськістю проект указу по суті. Саме з вами ми проговорювали всі пропозиції, відпрацювали це з юристами. Я дуже радий, що у стислі терміни нам вдалося виконати все, що ми обіцяли», – зауважив він.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль 21 вересня провів онлайн-зустріч із Директором Європейського департаменту МВФ Альфредом Каммером. Також були присутні Міністр фінансів Сергій Марченко та Голова Національного банку України Кирило Шевченко.

Денис Шмигаль особисто привітав Альфреда Каммера з нещодавнім призначенням на посаду та запевнив, що продовження співпраці з МВФ є одним із важливих пріоритетів роботи і Президента, і Уряду України.

«Україна високо цінує всебічну підтримку МВФ, що надається у непрості для всього світу часи», — сказав Прем’єр-міністр.

Очільник Уряду повідомив, що було направлено лист на адресу директора-розпорядника Міжнародного валютного фонду Крісталіни Георгієвої із зверненням щодо початку роботи в онлайн-режимі місії в Україні.

Прем’єр-міністр також запросив Альфреда Каммера відвідати Україну після завершення обмежувальних заходів у зв’язку із поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19.

Сьогодні, 21 вересня, у м. Хмільник за участю керівництва області відкрито сучасний мультифункціональний майданчик для занять ігровими видами спорту.

Реалізація зазначеного проекту «Будівництво мультифункціонального майданчика для занять ігровими видами спорту в  ЗОШ І-ІІІ ступенів №3» стала можливою завдяки наданій субвенції з державного бюджету та співфінансування з місцевого бюджету. Зокрема з державного бюджету виділено 734 510,00 грн., з яких було використано 548 183,04 грн. та 186 326, 96 грн. повернено до державного бюджету. З місцевого бюджету на реалізацію вищевказаного проекту виділено 936 000тис. грн., які були освоєні в повному обсязі. У підсумку загальна вартість будівництва становить 1484 183,04 грн.

Долучився до відкриття нового спортивного майданчика і голова ОДА Сергій Борзов, який привітав учнів із оновленням спортивного ядра школи та побажав успіхів і нових спортивних досягнень:  «Переконаний, що такі самі майданчики мають бути у кожній школі, аби всі діти мали змогу займатись спортом у комфортних умовах, приймати участь у змаганнях і вдосконалювати свої спортивні уміння та навички».

За переконанням очільника області в подальшому на майданчику варто встановити освітлення, аби можна було займатись спортом і у вечірній час.

В свою чергу перший заступник голови ОДА Наталя Заболотна повідомила, що це вже шостий із 11 майданчиків, на будівництво яких Вінницька область отримала 7,4 млн грн з державного бюджету в рамках програми «Будівництво мультифункціональних майданчиків для занять ігровими видами спорту». Наразі подібні мультифункціональні майданчики для занять ігровими видами спорту відкрито у м. Жмеринка, с. Гордіївка Тростянецького району, с. Павлівка Калинівського району, с. Лука-Мелешківська, с. Велика Кісниця Ямпільського району та м. Хмільник.

Про будівництво майданчика розповів директор школи №3 м.Хмільник Микола Євтодій: «Будували майже рік, кошти на це спрямовувались з державного бюджету у співфінансуванні з місцевим бюджетом. Також нам допомагали благодійники, які спрямували на будівництво близько 200 тис грн для фінансування непередбачених проектом робіт, зокрема благоустрою навколишньої території. Сьогодні майданчик, нарешті, відкрили і наші учні не дочекаються, коли зможуть тут пограти, адже на полі влаштовано сучасне покриття, яке дозволяє грати у футбол, великий теніс і волейбол».

Загалом новозбудований спортивний майданчик має належне покриття та пристосований для занять із чотирьох видів спорту: футболу, гандболу, волейболу та великого тенісу.

Підрядником на будівництві виступило приватне підприємство «Сучасні будівельні технології - 12».