Топ новини

День вчителя, який відзначається в Україні на початку жовтня, - це прекрасне свято і можливість подякувати вчителю за нелегку працю. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

«День вчителя - прекрасне свято, коли ми згадуємо наших вчителів. Я сам походжу з родини освітян, знаю, наскільки це важка праця. Сьогодні хотів би сказати дякую! Дякую за те, що в кожного вкладаєте знання, досвід, своє серце, - сказав Глава Уряду. - Маємо низько вклонитися і подякувати вам за золоті роки нашого навчання».

Нині, як наголосив Прем’єр-міністр, Уряд активно працює над розвитком освітньої галузі, запроваджує нові сучасні стандарти навчання, збільшує заробітні плати. «Шана і повага, вашій величній праці. З Днем вчителя!» - додав Володимир Гройсман.

Сьогодні, 4 жовтня, розпочався Вінницький бізнес форум, організований медіа-корпорацією RIA. За переконанням організаторів, даний форум має стати головною бізнес-подією року для власників бізнесу, управлінців, HR-ів, менеджерів, підприємців та стартапів. 

Президент Петро Порошенко вітає ухвалення Верховною Радою України в першому читанні законопроекту «Про забезпечення функціонування української мови як державної» та переконаний, що новий закон сприятиме європейським стандартам ставлення до прав меншин, національній єдності держави, об’єднуватиме суспільство та зміцнюватиме українську політичну націю. Про це Президент сказав на зустрічі з освітянами з нагоди Дня працівників освіти.

Петро Порошенко підкреслив, що після того, як Конституційний Суд визнав неконституційним закон про мови 2012 року, виникла очевидна потреба заповнити велику законодавчу прогалину та ухвалити новий закон.

«Так, новий закон – це справа Парламенту. Але мені шкода, що багато хто з депутатів у сьогоднішній дискусії насправді дбав не про мову, а про піар на мові. Думав не про те, як підтримати українську, а як принизити своїх політичних опонентів. Слухайте, ну хоч на мові цього робити неможна точно. Це дуже чутлива і дуже важлива для держави сентенція»,  - зауважив Глава держави.

«Тим не менше, я хочу наголосити, що я вітаю ухвалення закону в Парламенті в першому читанні. Я розраховую на те, що до другого читання депутати підготують збалансований проект, який з одного боку, потужно підтримає конституційний державний статус української, а з іншого – відповідатиме європейським стандартам ставлення до прав меншин. Який буде сприяти нашій національній єдності держави, об’єднувати, а не розколювати суспільство, зміцненню української політичної нації», - підкреслив Петро Порошенко.

Глава держави закликав до такої співпраці і висловив тверде переконання, що до другого читання це все вдасться зробити.

Президент особливо підкреслив, що вивчення державної мови є пріоритетом. «Як писав наш славетний Кобзар: «…І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь…», - зауважив він.

«Я як Президент роблю все можливе для того, щоб посилити і поширити вживання у всіх сферах публічного життя нашої української мови. Адже мова – це сама сутність нашої  української ідентичності. Через мову ми пізнаємо навколишній світ і, зрештою, самих себе»,- сказав він.

За його словами, за чотири роки дуже багато зробили для зміцнення позицій української мови. «Радіостанції зараз, і я дуже тішуся цьому, перевиконують встановлені законом квоти на україномовні пісні. А що нам казали чотири роки тому? Та їх просто не існує. Ми б і раді, але без російських пісень не виживемо. Ні – все гаразд. А чому? Рейтинги радіостанцій, які транслюють українські пісні вищі, ніж у тих, хто транслює пісні на будь-якій іншій мові», - зауважив Петро Порошенко. Він додав, що відповідний закон почав, нарешті, діяти і на телебаченні, і  передбачив, що результат буде таким самим.

За словами Президента, вже почали знімати українською мовою серіали, які донедавна були винятково російськомовними. «Фінансами та глядацькими симпатіями потужно підтримали вітчизняний кінематограф, і українське, україномовне кіно, нарешті, ми точно це зараз спостерігаємо, відроджується. Цього року, відвідуючи і Книжковий Арсенал у Києві і Львівський форум видавців побачив, наскільки більше стало україномовних видань. І це не просто, що хтось агітує за це. З’явився драйв української мови.  Стало драйвово читати книжки українською мовою», - зазначив він.

Петро Порошенко додав, що ще чотири роки тому говорили, що без «драконівських заходів» неможливо буде підтримати українську книгу і захистити ринок від російських видань.

«Мова посіла належне їй місце у державній службі. Ухвалили новий закон про освіту, далеко за 90% учнів в Україні нарешті навчаються українською мовою.  А головне, зріс її престиж серед громадян України, і все більше і більше людей користуються нею в повсякденному житті», - констатував Глава держави.

Президент також нагадав, що цього року підписав Указ про розраховану на десять років програму підтримки української мови.  «Це була моя відповідь на пропозицію запровадити рік української мови. Англійської – будь ласка. Японської, німецької… А щодо нашої рідної мови має бути програма її розвитку, постійно діюча, на десятиліття», - зазначив він.

Кабінет Міністрів України в рамках політики безпеки дорожнього руху відновлює масштабний контроль швидкості спеціальними засобами і силами Національної поліції. Про це повідомив Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час спілкування з пресою у Кам’янці-Подільському.

«Вже з понеділка - 8 жовтня», - сказав Володимир Гройсман.

Він пояснив, що наступний тиждень режим контролю руху носитиме дещо просвітницький характер – водіїв будуть усно попереджати про перевищення. Але потім почнуть штрафувати відповідно до законодавства.

«І тут я маю сказати: мені не треба ні штрафи, ні покарання. Потрібно, аби і водії були здорові, і пішоходи. Перший тиждень Нацполіція буде попереджати. Далі – задіюємо всі механізми», - сказав Глава Уряду.

Він також звернув увагу, що перевірці підлягатиме й дотримання технічних норм виводу транспорту в рейс.

Довідково 

Недотримання швидкісного режиму є головною причиною дорожньо-транспортних пригод в Україні, в яких, за статистикою, щодня гинуть близько десяти людей і близько 80 травмуються.

Голова Верховної Ради України А.Парубій наголошує, що питання інформаційної безпеки надзвичайно важливе для України. Про це він заявив у контексті відповіді журналістам щодо петиції про можливість позбавлення ліцензії на мовлення телеканалівNEWSONE та 112.

А.Парубій зазначив, що «петиція, яка стосується інформаційної безпеки, набрала рекордну кількість голосів». Він наголосив, що «частина інформаційного простору України окуповується Російською Федерацією, і що, на жаль, деякі ЗМІ ведуть себе як інформаційні ДРГ на території України, як окупаційний корпус агресора, а не як вільні засоби масової інформації».

Голова Парламенту пояснив, що «згідно нашого регламенту, після того, як петиція набере необхідну кількість голосів, він дасть доручення профільному Комітету підготувати пропозиції, які можуть бути або проектом постанови, або проектом закону». «Після того, коли пропозиції будуть підготовлені, я невідкладно поставлю їх на розгляд Верховної Ради України», - сказав А.Парубій.

«Питання інформаційної безпеки – не менш важливе, ніж питання мілітарної безпеки, тому що в умовах гібридної війни боротьба за серця і уми людей є не менш важлива ніж війна танками», -підкреслив А.Парубій і наголосив, що «до цього питання ми повинні підійти особливо відповідально».

Голова обласної державної адміністрації Валерій Коровій 1 жовтня провів щопонеділкову нараду з директорами департаментів та керівниками служб Вінниччини.

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман ініціював перевірки низки областей на предмет цільового використання бюджетних субвенцій, які направляються, в тому числі, на виплати заробітних плат працівникам бюджетної сфери. Глава Уряду повідомив, що з низки областей надходять сигнали про нецільове використання коштів і накопичення зарплатних боргів. «Приймаємо доручення про проведення перевірок», - сказав Володимир Гройсман.

Він наголосив, що якщо «деякі керівники будуть займатися висаджуванням туй за кошти субвенцій», таких керівників будуть знімати з займаних посад.

Україна та Китай планують подвоїти взаємний товарообіг – до 10 млрд дол., а також розглядають нові можливості співпраці в агросфері, будівництві, передусім інфраструктурних об’єктів, в енергетиці та інших сферах. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час зустрічі з Надзвичайним та Повноважним Послом Китаю в Україні Ду Веєм.

Глава Уряду відзначив, що потенціал відносин двох країн щороку глибшає, і сфер взаємного інтересу стає більше.

«Я радий нашій черговій зустрічі. І, користуючись нагодою, вітаю Вас і народ Китаю з Днем заснування Республіки», - сказав Володимир Гройсман.

«Ми вдячні за постійну підтримку і увагу, яку Ви особисто приділяєте, і завжди знаходите час для зустрічей», - зазначив Ду Вей.

Під час зустрічі Володимир Гройсман подякував дипломату за успішне завершення проекту надання укомплектованих машин швидкої допомоги для України, а також висловив сподівання на успішне проведення міжнародної виставки China International Import Expo 2018, в роботі якої візьме участь і українська делегація.

Президент Петро Порошенко під час участі в урочистостях в Національній академії правових наук в рамках робочої поїздки на Харківщину подякував юристам та правникам академії за допомогу в розробці Закону «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях». «Ви є співавторами цього закону і вам окрема подяка за це», - сказав він.

Глава держави зауважив, що ознайомився із результатами великого опитування громадської думки, яке провели три дуже поважні та авторитетні компанії: «Вони цікавилися, якою люди бачать оптимальну стратегію повернення Донбасу в Україну та України на Донбас. Лише 5 % висловлюються за військовий наступ і повернення силою».

Президент зазначив, що  «природно, найменша кількість прибічників такого сценарію, менше 6% – на Сході України».

«Це зрозуміло, тому що фронт тут, поруч, і люди знають що таке днювати й ночувати під прицілом. А по той бік лінії фронту живуть не лише вороги і найманці. Там – багатомільйонні міські агломерації, в яких мешкають громадяни України, наші співвітчизники. І думаю, що жоден український політик, в тому числі звичайно і я, ніколи не прийме рішення перетворити Донецьк на Грозний часів першої і другої чеченської війни. Путінський сценарій нам не потрібен. Це Кремль легко винищував мирне населення ковровим бомбардуванням. А Україна – не Росія. Ми належимо до іншої цивілізації, де цінують людське життя і не приносять його в жертву імперським амбіціям. І я як Президент ціную життя кожного українця», - підкреслив Петро Порошенко.

«Я казав вже раніше, і ще раз повторюю: мир в обмін на території – це ілюзія, самообман, бо не буде ані миру, ані територій. І Путін суне до нас не за Кримом і не за Донбасом, а за всією Україною», - підкреслив Президент.

Він також повідомив, що 10 % - пропонують «ізолювати окуповані території, забути про них на деякий час, і надіятися, що колись у майбутньому їх вдасться повернути», а 9% вважають, що взагалі нікого і нічого повертати не треба.

Президент нагадав ситуацію в Придністров’ї та Абхазії та сказав, що не можна відвертатися від таких викликів.

«Це називається заховати голову у пісок... Така позиція не личить відповідальним політикам і державним діячам. І я на неї теж ніколи не пристану», - підкреслив Петро Порошенко.

«Як Президент та Верховний Головнокомандувач точно поділяю позицію більшості громадян – 60%, на Харківщині таких більше 72%, які висловлюються за політико-дипломатичне врегулювання», - зазначив він.

«Це і є моя стратегія боротьби за мир і деокупацію. Мене жорстко критикують з різних сторін. З одного боку - яструби, які не усвідомлюють усіх наслідків військового сценарію. Адже він загрожує повномасштабною війною з Росією по всьому периметру нашого кордону. В умовах, коли нам потрібні ще роки для зміцнення армії, яку ми лише почали будувати», - підкреслив Президент та зазначив, що з «іншого боку, атакують п’ята колона та капітулянти, які нав’язують Україні смертельно небезпечні російські умови так званого миру, миру в лапках, так званої федералізації».

Президент підкреслив, що 60 % українців підтримують політико-дипломатичну стратегію. «Врешті-решт, народ мудрий, і розуміє, яка стратегія правильна. Вона не швидка, потребує часу, нервів і витримки, і ви чули, напевно, що я вже неодноразово вибачався за свою обіцянку дуже швидко завершити АТО», - сказав він.

«Політико-дипломатична стратегія – запорука миру по всій Україні, в тому числі і тут у прифронтовій Харківщині. І ви маєте знати, що Президент не зробить жодного кроку, який поставив би під ризик мирну працю Харківської області. Більше того, навпаки, будемо й надалі зміцнювати безпековий заслон, який надійно захищає регіон від проникнення терористів, диверсантів, бойовиків», - сказав Президент.

Ресурси, які забезпечує реформа децентралізації, а також прямі і цільові державні субвенції – це кошти, які треба направляти передусім на виплати зарплат бюджетникам, розбудову соціальної та місцевої інфраструктури, а не на «фонтани і туєчки», які також потрібні, але не є першочерговими статтями видатків. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час прямого ефіру програми «Свобода слова» на телеканалі ICTV.

«Колеги! Платіть зарплати – ми для цього вам надали гроші, - сказав Володимир Гройсман, звертаючись до керівників місцевих органів влади. – Я дивлюся інколи на фонтани - кошти є, на дерева - є, а на зарплати немає? Як це так? Приміром, дороги. Наступного року ми виділяємо на цю сферу 56 млрд грн. З них 17,7 млрд підуть на місцеві дороги. Це колосальний ресурс. Це я говорю як колишній міський голова».

Володимир Гройсман наголосив, що мати сьогодні ті інструменти розвитку територій, які вже запроваджені, і при цьому мати будь-які заборгованості - неприпустимо.

«Деякі хитруни кажуть - ідіть до Уряду в надії, що ми заберемо кошти від пенсіонерів, лікарів, вчителів і вирішимо проблему. Ні, так не буде. Якщо деякі місцеві керівники будуть думати, що можна не розуміти людей і не поважати їх, то невідкладно буде подання Президенту України від Кабміну, і Президент, я впевнений, буде звільняти таких керівників з посади».

Голова Верховної Ради України А.Парубій наголошує, що питання інформаційної безпеки надзвичайно важливе для України. Про це він заявив у контексті відповіді журналістам щодо петиції про можливість позбавлення ліцензії на мовлення телеканалівNEWSONE та 112.

А.Парубій зазначив, що «петиція, яка стосується інформаційної безпеки, набрала рекордну кількість голосів». Він наголосив, що «частина інформаційного простору України окуповується Російською Федерацією, і що, на жаль, деякі ЗМІ ведуть себе як інформаційні ДРГ на території України, як окупаційний корпус агресора, а не як вільні засоби масової інформації».

Голова Парламенту пояснив, що «згідно нашого регламенту, після того, як петиція набере необхідну кількість голосів, він дасть доручення профільному Комітету підготувати пропозиції, які можуть бути або проектом постанови, або проектом закону». «Після того, коли пропозиції будуть підготовлені, я невідкладно поставлю їх на розгляд Верховної Ради України», - сказав А.Парубій.

«Питання інформаційної безпеки – не менш важливе, ніж питання мілітарної безпеки, тому що в умовах гібридної війни боротьба за серця і уми людей є не менш важлива ніж війна танками», -підкреслив А.Парубій і наголосив, що «до цього питання ми повинні підійти особливо відповідально».

Президент Петро Порошенко вимагає поваги до суверенітету України так само, як Україна поважає суверенітет інших держав. Про це Глава держави заявив під час робочої поїздки до Харківської області.

Президент нагадав, що із заявою щодо видачі жителям Закарпаття угорських паспортів виступило Міністерство закордонних справ України. «Я повністю поділяю кожну літеру, яка сказана МЗС», - зазначив він.

 «Моя позиція як Президента – я буду захищати українських громадян, де б вони не були – на сході, на заході... Захищаючи українських громадян, я захищаю суверенітет нашої держави. Так само, як ми шануємо і поважаємо суверенітет інших держав, ми вимагаємо такої ж поваги до України», - підкреслив Петро Порошенко.

Вища школа України потребує нового рівня підтримки, і вона його отримає – по мірі зростання можливостей економіки і подолання існуючих економічних викликів, передусім війни та значного боргового навантаження. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, коментуючи перспективи ухвалення у Верховній Раді законопроектів по освіті і, зокрема, по розвитку вищих навчальних закладів та наукових осередків.

«Вища школа має отримати новий рівень підтримки. Ми почали з середньої школи – там відбулося підвищення зарплат. Наступний крок – зробити те ж саме для викладачів вузів, - сказав Володимир Гройсман. - Я б хотів мати градацію справедливості. Але я обмежений у своїх можливостях. Тягне (кошти) війна і 400 млрд боргів. Якщо ми їх не віддамо, це призведе до дефолту, а отже, знецінення доходів кожної родини».

Глава Уряду наголосив, що зараз більшість його робочого часу припадає на пошук того балансу, який дозволить забезпечити ключові інтереси і цілі держави.

«Я шукаю, як збалансувати потреби, як відбити атаку популізму, як дозволити країні міцніти. Економіка почала зростати - 3,8%. Це непогано, адже в номіналі такий ріст – це мільярди гривень. А значить - нові робочі місця, податки… Будемо шукати можливості і робити кроки назустріч вам, викладачам і науковцям».

Глава Уряду наголосив, що справедливість – чи то в оплаті праці, чи то в іншій площині – це орієнтир і рушій будь-яких змін. І як би не було важко долати всі виклики на шляху перетворень, опускати руки і схиляти голови – не варто. «І я буду боротися, тому що я вірю в успіх нашої країни. Доля держави для мене важливіша за власне майбутнє», - наголосив Володимир Гройсман.

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій зустрівся у четвер з делегацією депутатської групи дружби з Україною Парламенту Демократичної Соціалістичної Республіки Шрі-Ланка на чолі з Головою делегації, членом Парламенту, Головою депутатської групи дружби з Україною, заступником Представника Уряду в Парламенті Ашу Марасінге.

Голова Українського Парламенту підкреслив на початку зустрічі, що співпраця між обома країнами значно активізувалась за останні роки. Він також нагадав, що під час недавньої, «дуже теплої», зустрічі зі спікером Шрі-Ланкійського парламенту було домовлено про створення групи дружби між парламентами обох країн. Вітаючи новостворену групу дружби Шрі-Ланки на чолі з народним депутатом України Оксаною Білозір, А.Парубій наголосив, що Верховна Рада докладає великих зусиль для розвитку парламентської дипломатії. «Впевнений, що парламентська дипломатія творить ґрунт для більш тісних відносин між країнами», - сказав він.

Голова Верховної Ради позитивно відзначив перебування групи дружби у Шрі-Ланці цього літа, знайомство з нафтопереробними заводами та процесами газовидобування у цій країні. «Переконаний, у нас є перспективи співпраці як в енергетичній, так і промисловій сферах, - сказав він і додав: - Розраховуємо, що позиція Шрі-Ланки буде більш твердою по підтримці України».

А.Парубій зауважив, що Україні доводиться відбивати російську агресію і кожного дня в боях захищати українську незалежність. Він висловив упевненість, що перебування в Україні делегації Шрі-Ланки призведе до того, що дозволить краще розуміти Україну і український народ: «Наша спільна позиція у міжнародних організаціях буде більш твердою і солідарною по відношенню до російського агресора». 

Своєю чергою, Ашу Марасінге також сподівається на більш тісну співпрацю як з Парламентом, так і з Урядом України, зокрема у сфері модернізації нафтопереробних потужностей та розробки родовищ у Шрі-Ланці. Він також запропонував поділитися досвідом у сфері боротьби з корупцією та реадаптації регіонів, що потерпали від війни, до мирного життя.

Голова Верховної Ради зазначив, що окуповані території України доведеться адаптувати до нормального життя, тому «цей досвід буде дуже цінний, так само як для України важлива співпраця і в енергетичній сфері», і запевнив у підтримці «всіх починань і дій». А.Парубій повідомив, що зараз розглядається можливість введення миротворчої місії на сході країни, яка б могла повернути мир на окуповані території.

Голова Парламенту переконаний, що «дискусія зможе перейти у більш предметну співпрацю, яка ставатиме сильнішою між обома країнами», зокрема і завдяки зусиллям Голови групи дружби зі Шрі-Ланкою Оксани Білозір, яка «має потужні контакти для співпраці і з Кабінетом Міністрів України, і з Адміністрацією Президента». Він також побажав членам делегації познайомитись ближче з Україною і її людьми.

 У рамках  другого дня проведення засідання Робочої групи, 28 вересня члени української та молдовської делегацій відвідали Могилів-Подільський та Ямпільський райони.

Під час робочого візиту до Сполучених Штатів Америки Президент Петро Порошенко разом з дружиною Мариною Порошенко взяв участь в урочистій церемонії передачі Військово-Морським Силам України двох патрульних катерів берегової охорони класу «Island». Церемонія відбулася на території бази Берегової охорони США «Балтімор». Сертифікати про передачу техніки у присутності Глави держави підписали Віце-адмірал Берегової охорони США Майкл Макалістер та Командувач Військово-Морських Сил Збройних Сил України Ігор Воронченко.

«Для мене великий привілей бути тут, в Балтіморі. У місці столітніх традицій. У місці, де зберігається морська могутність Сполучених Штатів. Це честь вітати чоловіків та жінок, які служать в Береговій охороні США. Ви виконуєте найвеличнішу місію – захищаєте кордони Батьківщини», - зазначив Петро Порошенко.

«Цей день є ще однією віхою у розвитку стратегічного партнерства між Україною та Сполученими Штатами», - наголосив Глава держави.

Президент також наголосив, що Уряд США, Президент Сполучених Штатів ще раз довели свою тверду позицію щодо охорони міжнародного права, підтримки волелюбних людей у їх прагненні до миру, демократії та незалежності.

«Перші два човни класу «Island» стануть ще однією цеглиною в зміцненні військово-морського альянсу між українським та американським народами»,  - особливо підкреслив Президент, зауваживши, що доповнить цю співрпацю і американська допомога в будівництві командного центру ВМС України в Очакові.

«Сьогоднішня подія ясно показує, що стратегічне партнерство між Україною та Сполученими Штатами є жвавим та продуктивним»,  -  зауважив він.

За словами Глави держави, цей альянс вже глибоко вкорінений у щорічних навчаннях «Сі Бриз», спільно організованих Україною та США у Чорному морі, які цього липня відбулися у 18 раз за участю представників збройних сил 17 країн.

Віце-адмірал Берегової охорони США Майкл Макалістер зауважив, що впродовж останніх двадцяти років Берегова охорона надала 520 активів 75 партнерам за програмою Excess Defense Articles (EDA). «Програма забезпечує взаємовигідну співпрацю з усіма партнерами. Наші міжнародні партнери можуть швидко покращити морську безпеку та обороноздатність. Ці передачі допомагають забезпечити довготривале міжнародне партнерство, що забезпечує глобальну морську безпеку», - зазначив він.

Віце-адмірал Берегової охорони США також наголосив: «Я впевнений, що ці катери також чудово служитимуть у руках ВМС України. В руках кваліфікованих моряків, таких як берегові охоронці США та українські ВМС, катери класу «Island» довели, що вони є різноплановими та ефективними одиницями техніки. Їх команди гарно себе показали у перешкоджанні контрабанді, реагуванні на надзвичайні ситуації, проведенні оборонних операцій та порятунку людей в морях».

Майкл Макалістер також розповів, що в свій час служив командиром на одному з цих кораблів: «Берегова охорона дуже любить ці кораблі».

«Мені трохи сумно дивитись як ці кораблі покидають нашу службу, але ми пишаємось, що вони продовжують бути важливим інструментом світової морської безпеки. Ми з нетерпінням чекаємо на початок процесу передачі та роботу з нашими українськими партнерами для того, щоб доставити ці чудові катери, які так гарно послужили Сполученим Штатам», - сказав Віце-адмірал.

Після урочистої церемонії Глава держави оглянув один із швидкісних катерів, які передані Україні.

Підтримка технологічних інновацій і запровадження стимулів попиту на техніку вітчизняного виробництва - крок до зміцнення позитивних економічних тенденцій і перебудови економіки сировинного типу на економіку доданої вартості. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час засідання Національного комітету з промислового розвитку.

Учасники засідання відзначали, що сьогодні лише 18% підприємств в Україні вважаються інноваційними і вкладають кошти в розвиток свого продукту. При цьому переважна більшість таких підприємств – це виробники машин та устаткування, яке затребуване в різних галузях промисловості. Мова передусім про агросектор, дорожнє будівництво, які наразі входять до переліку точок економічного зростання України.

«Наше завдання - перебудувати економіку від сировинної на економіку доданої вартості. А це неможливо зробити без підтримки інновацій, - сказав Володимир Гройсман. – Сьогодні тільки п’ята частина підприємств в Україні є інноваційними. Але ми створили реальний механізм бюджетної підтримки створення інноваційних продуктів у різних сферах».

Глава Уряду нагадав, що бюджетний ресурс – забезпечено. І наразі питання – за формуванням спеціальної комісії, яка визначатиме його надання.

«Ми вже до кінця року включимо механізм державної підтримки. Таке завдання я поставив перед Національним комітетом з промислового розвитку. Вибір проектів затверджуватиметься не чиновниками, а підприємцями. Це забезпечить прозорість і якість. І ми також мінімізуємо прояв будь-яких корупційних ризиків при розподілі коштів, - сказав Володимир Гройсман. – І наступного року таку роботу продовжимо».

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій зустрівся у четвер з делегацією депутатської групи дружби з Україною Парламенту Демократичної Соціалістичної Республіки Шрі-Ланка на чолі з Головою делегації, членом Парламенту, Головою депутатської групи дружби з Україною, заступником Представника Уряду в Парламенті Ашу Марасінге.

Голова Українського Парламенту підкреслив на початку зустрічі, що співпраця між обома країнами значно активізувалась за останні роки. Він також нагадав, що під час недавньої, «дуже теплої», зустрічі зі спікером Шрі-Ланкійського парламенту було домовлено про створення групи дружби між парламентами обох країн. Вітаючи новостворену групу дружби Шрі-Ланки на чолі з народним депутатом України Оксаною Білозір, А.Парубій наголосив, що Верховна Рада докладає великих зусиль для розвитку парламентської дипломатії. «Впевнений, що парламентська дипломатія творить ґрунт для більш тісних відносин між країнами», - сказав він.

Голова Верховної Ради позитивно відзначив перебування групи дружби у Шрі-Ланці цього літа, знайомство з нафтопереробними заводами та процесами газовидобування у цій країні. «Переконаний, у нас є перспективи співпраці як в енергетичній, так і промисловій сферах, - сказав він і додав: - Розраховуємо, що позиція Шрі-Ланки буде більш твердою по підтримці України».

А.Парубій зауважив, що Україні доводиться відбивати російську агресію і кожного дня в боях захищати українську незалежність. Він висловив упевненість, що перебування в Україні делегації Шрі-Ланки призведе до того, що дозволить краще розуміти Україну і український народ: «Наша спільна позиція у міжнародних організаціях буде більш твердою і солідарною по відношенню до російського агресора». 

Своєю чергою, Ашу Марасінге також сподівається на більш тісну співпрацю як з Парламентом, так і з Урядом України, зокрема у сфері модернізації нафтопереробних потужностей та розробки родовищ у Шрі-Ланці. Він також запропонував поділитися досвідом у сфері боротьби з корупцією та реадаптації регіонів, що потерпали від війни, до мирного життя.

Голова Верховної Ради зазначив, що окуповані території України доведеться адаптувати до нормального життя, тому «цей досвід буде дуже цінний, так само як для України важлива співпраця і в енергетичній сфері», і запевнив у підтримці «всіх починань і дій». А.Парубій повідомив, що зараз розглядається можливість введення миротворчої місії на сході країни, яка б могла повернути мир на окуповані території.

Голова Парламенту переконаний, що «дискусія зможе перейти у більш предметну співпрацю, яка ставатиме сильнішою між обома країнами», зокрема і завдяки зусиллям Голови групи дружби зі Шрі-Ланкою Оксани Білозір, яка «має потужні контакти для співпраці і з Кабінетом Міністрів України, і з Адміністрацією Президента». Він також побажав членам делегації познайомитись ближче з Україною і її людьми.

Зауважив голова облдержадміністрації Валерій Коровій за підсумками обговорення Національної транспортної стратегії до 2030 року, що відбулося 27 вересня в форматі виїзного засідання.

Він також додав, що одним із ключових питань в цьому контексті є будівництво мостових переходів між Україною та Молдовою на території Вінницької області.

«Міст, який зараз є в Могилів-Подільському, не може впоратися з існуючим обсягом вантажних перевезень та створює надмірне навантаження на соціальну інфраструктуру і для української, і для молдовської сторони. На початку 90-х рр. був побудований міст біля селища Бронниця, але зараз цей великий сучасний міст використовується як пішохідний перехід. Було допущено стратегічні помилки, в результаті яких не враховано наступні транспортні розв’язки, і тому з нашого боку немає жодної можливості пускати там вантажний транспорт, оскільки місцевий рельєф не допускає це  зробити»,  – зазначив Валерій Коровій.

Голова облдержадміністрації також повідомив, що зараз Кабінетом Міністрів України та Урядом Молдови опрацьовується питання щодо проведення через цей пропускний пункт легкового транспорту та врегулювання процедур, пов’язаних із митним оформленням вантажів і пасажиропотоку, які йтимуть через цей міст.

«Ще один важливий для області факт полягає в підготовці техніко-економічного обґрунтування, пов’язаного з будівництвом мосту між м. Могилів-Подільський і м. Сороки Республіки Молдова.  Міст сприятиме активному розвитку транскордонного і міжрегіонального співробітництва. Будівництво цього мосту потребує формування нової стратегії транспортного коридору траси від Ямполя до міжнародних трас М-12 та М-21. Зараз триває дискусія, пов’язана з практичним запуском цього проекту. Ми робимо все для того, щоб вирішити питання замовників із виготовлення проектно-кошторисної документації, техніко-економічного обґрунтування з урахуванням того, що справа стосується державного кордону. Зважаючи на те, що орієнтовна вартість мосту сягне майже 1,5 млрд гривень, ми розглядаємо можливість залучення кредитних ресурсів міжнародних інституцій».