Топ новини

Президент Петро Порошенко вимагає поваги до суверенітету України так само, як Україна поважає суверенітет інших держав. Про це Глава держави заявив під час робочої поїздки до Харківської області.

Президент нагадав, що із заявою щодо видачі жителям Закарпаття угорських паспортів виступило Міністерство закордонних справ України. «Я повністю поділяю кожну літеру, яка сказана МЗС», - зазначив він.

 «Моя позиція як Президента – я буду захищати українських громадян, де б вони не були – на сході, на заході... Захищаючи українських громадян, я захищаю суверенітет нашої держави. Так само, як ми шануємо і поважаємо суверенітет інших держав, ми вимагаємо такої ж поваги до України», - підкреслив Петро Порошенко.

Вища школа України потребує нового рівня підтримки, і вона його отримає – по мірі зростання можливостей економіки і подолання існуючих економічних викликів, передусім війни та значного боргового навантаження. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, коментуючи перспективи ухвалення у Верховній Раді законопроектів по освіті і, зокрема, по розвитку вищих навчальних закладів та наукових осередків.

«Вища школа має отримати новий рівень підтримки. Ми почали з середньої школи – там відбулося підвищення зарплат. Наступний крок – зробити те ж саме для викладачів вузів, - сказав Володимир Гройсман. - Я б хотів мати градацію справедливості. Але я обмежений у своїх можливостях. Тягне (кошти) війна і 400 млрд боргів. Якщо ми їх не віддамо, це призведе до дефолту, а отже, знецінення доходів кожної родини».

Глава Уряду наголосив, що зараз більшість його робочого часу припадає на пошук того балансу, який дозволить забезпечити ключові інтереси і цілі держави.

«Я шукаю, як збалансувати потреби, як відбити атаку популізму, як дозволити країні міцніти. Економіка почала зростати - 3,8%. Це непогано, адже в номіналі такий ріст – це мільярди гривень. А значить - нові робочі місця, податки… Будемо шукати можливості і робити кроки назустріч вам, викладачам і науковцям».

Глава Уряду наголосив, що справедливість – чи то в оплаті праці, чи то в іншій площині – це орієнтир і рушій будь-яких змін. І як би не було важко долати всі виклики на шляху перетворень, опускати руки і схиляти голови – не варто. «І я буду боротися, тому що я вірю в успіх нашої країни. Доля держави для мене важливіша за власне майбутнє», - наголосив Володимир Гройсман.

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій зустрівся у четвер з делегацією депутатської групи дружби з Україною Парламенту Демократичної Соціалістичної Республіки Шрі-Ланка на чолі з Головою делегації, членом Парламенту, Головою депутатської групи дружби з Україною, заступником Представника Уряду в Парламенті Ашу Марасінге.

Голова Українського Парламенту підкреслив на початку зустрічі, що співпраця між обома країнами значно активізувалась за останні роки. Він також нагадав, що під час недавньої, «дуже теплої», зустрічі зі спікером Шрі-Ланкійського парламенту було домовлено про створення групи дружби між парламентами обох країн. Вітаючи новостворену групу дружби Шрі-Ланки на чолі з народним депутатом України Оксаною Білозір, А.Парубій наголосив, що Верховна Рада докладає великих зусиль для розвитку парламентської дипломатії. «Впевнений, що парламентська дипломатія творить ґрунт для більш тісних відносин між країнами», - сказав він.

Голова Верховної Ради позитивно відзначив перебування групи дружби у Шрі-Ланці цього літа, знайомство з нафтопереробними заводами та процесами газовидобування у цій країні. «Переконаний, у нас є перспективи співпраці як в енергетичній, так і промисловій сферах, - сказав він і додав: - Розраховуємо, що позиція Шрі-Ланки буде більш твердою по підтримці України».

А.Парубій зауважив, що Україні доводиться відбивати російську агресію і кожного дня в боях захищати українську незалежність. Він висловив упевненість, що перебування в Україні делегації Шрі-Ланки призведе до того, що дозволить краще розуміти Україну і український народ: «Наша спільна позиція у міжнародних організаціях буде більш твердою і солідарною по відношенню до російського агресора». 

Своєю чергою, Ашу Марасінге також сподівається на більш тісну співпрацю як з Парламентом, так і з Урядом України, зокрема у сфері модернізації нафтопереробних потужностей та розробки родовищ у Шрі-Ланці. Він також запропонував поділитися досвідом у сфері боротьби з корупцією та реадаптації регіонів, що потерпали від війни, до мирного життя.

Голова Верховної Ради зазначив, що окуповані території України доведеться адаптувати до нормального життя, тому «цей досвід буде дуже цінний, так само як для України важлива співпраця і в енергетичній сфері», і запевнив у підтримці «всіх починань і дій». А.Парубій повідомив, що зараз розглядається можливість введення миротворчої місії на сході країни, яка б могла повернути мир на окуповані території.

Голова Парламенту переконаний, що «дискусія зможе перейти у більш предметну співпрацю, яка ставатиме сильнішою між обома країнами», зокрема і завдяки зусиллям Голови групи дружби зі Шрі-Ланкою Оксани Білозір, яка «має потужні контакти для співпраці і з Кабінетом Міністрів України, і з Адміністрацією Президента». Він також побажав членам делегації познайомитись ближче з Україною і її людьми.

 У рамках  другого дня проведення засідання Робочої групи, 28 вересня члени української та молдовської делегацій відвідали Могилів-Подільський та Ямпільський райони.

Під час робочого візиту до Сполучених Штатів Америки Президент Петро Порошенко разом з дружиною Мариною Порошенко взяв участь в урочистій церемонії передачі Військово-Морським Силам України двох патрульних катерів берегової охорони класу «Island». Церемонія відбулася на території бази Берегової охорони США «Балтімор». Сертифікати про передачу техніки у присутності Глави держави підписали Віце-адмірал Берегової охорони США Майкл Макалістер та Командувач Військово-Морських Сил Збройних Сил України Ігор Воронченко.

«Для мене великий привілей бути тут, в Балтіморі. У місці столітніх традицій. У місці, де зберігається морська могутність Сполучених Штатів. Це честь вітати чоловіків та жінок, які служать в Береговій охороні США. Ви виконуєте найвеличнішу місію – захищаєте кордони Батьківщини», - зазначив Петро Порошенко.

«Цей день є ще однією віхою у розвитку стратегічного партнерства між Україною та Сполученими Штатами», - наголосив Глава держави.

Президент також наголосив, що Уряд США, Президент Сполучених Штатів ще раз довели свою тверду позицію щодо охорони міжнародного права, підтримки волелюбних людей у їх прагненні до миру, демократії та незалежності.

«Перші два човни класу «Island» стануть ще однією цеглиною в зміцненні військово-морського альянсу між українським та американським народами»,  - особливо підкреслив Президент, зауваживши, що доповнить цю співрпацю і американська допомога в будівництві командного центру ВМС України в Очакові.

«Сьогоднішня подія ясно показує, що стратегічне партнерство між Україною та Сполученими Штатами є жвавим та продуктивним»,  -  зауважив він.

За словами Глави держави, цей альянс вже глибоко вкорінений у щорічних навчаннях «Сі Бриз», спільно організованих Україною та США у Чорному морі, які цього липня відбулися у 18 раз за участю представників збройних сил 17 країн.

Віце-адмірал Берегової охорони США Майкл Макалістер зауважив, що впродовж останніх двадцяти років Берегова охорона надала 520 активів 75 партнерам за програмою Excess Defense Articles (EDA). «Програма забезпечує взаємовигідну співпрацю з усіма партнерами. Наші міжнародні партнери можуть швидко покращити морську безпеку та обороноздатність. Ці передачі допомагають забезпечити довготривале міжнародне партнерство, що забезпечує глобальну морську безпеку», - зазначив він.

Віце-адмірал Берегової охорони США також наголосив: «Я впевнений, що ці катери також чудово служитимуть у руках ВМС України. В руках кваліфікованих моряків, таких як берегові охоронці США та українські ВМС, катери класу «Island» довели, що вони є різноплановими та ефективними одиницями техніки. Їх команди гарно себе показали у перешкоджанні контрабанді, реагуванні на надзвичайні ситуації, проведенні оборонних операцій та порятунку людей в морях».

Майкл Макалістер також розповів, що в свій час служив командиром на одному з цих кораблів: «Берегова охорона дуже любить ці кораблі».

«Мені трохи сумно дивитись як ці кораблі покидають нашу службу, але ми пишаємось, що вони продовжують бути важливим інструментом світової морської безпеки. Ми з нетерпінням чекаємо на початок процесу передачі та роботу з нашими українськими партнерами для того, щоб доставити ці чудові катери, які так гарно послужили Сполученим Штатам», - сказав Віце-адмірал.

Після урочистої церемонії Глава держави оглянув один із швидкісних катерів, які передані Україні.

Підтримка технологічних інновацій і запровадження стимулів попиту на техніку вітчизняного виробництва - крок до зміцнення позитивних економічних тенденцій і перебудови економіки сировинного типу на економіку доданої вартості. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час засідання Національного комітету з промислового розвитку.

Учасники засідання відзначали, що сьогодні лише 18% підприємств в Україні вважаються інноваційними і вкладають кошти в розвиток свого продукту. При цьому переважна більшість таких підприємств – це виробники машин та устаткування, яке затребуване в різних галузях промисловості. Мова передусім про агросектор, дорожнє будівництво, які наразі входять до переліку точок економічного зростання України.

«Наше завдання - перебудувати економіку від сировинної на економіку доданої вартості. А це неможливо зробити без підтримки інновацій, - сказав Володимир Гройсман. – Сьогодні тільки п’ята частина підприємств в Україні є інноваційними. Але ми створили реальний механізм бюджетної підтримки створення інноваційних продуктів у різних сферах».

Глава Уряду нагадав, що бюджетний ресурс – забезпечено. І наразі питання – за формуванням спеціальної комісії, яка визначатиме його надання.

«Ми вже до кінця року включимо механізм державної підтримки. Таке завдання я поставив перед Національним комітетом з промислового розвитку. Вибір проектів затверджуватиметься не чиновниками, а підприємцями. Це забезпечить прозорість і якість. І ми також мінімізуємо прояв будь-яких корупційних ризиків при розподілі коштів, - сказав Володимир Гройсман. – І наступного року таку роботу продовжимо».

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій зустрівся у четвер з делегацією депутатської групи дружби з Україною Парламенту Демократичної Соціалістичної Республіки Шрі-Ланка на чолі з Головою делегації, членом Парламенту, Головою депутатської групи дружби з Україною, заступником Представника Уряду в Парламенті Ашу Марасінге.

Голова Українського Парламенту підкреслив на початку зустрічі, що співпраця між обома країнами значно активізувалась за останні роки. Він також нагадав, що під час недавньої, «дуже теплої», зустрічі зі спікером Шрі-Ланкійського парламенту було домовлено про створення групи дружби між парламентами обох країн. Вітаючи новостворену групу дружби Шрі-Ланки на чолі з народним депутатом України Оксаною Білозір, А.Парубій наголосив, що Верховна Рада докладає великих зусиль для розвитку парламентської дипломатії. «Впевнений, що парламентська дипломатія творить ґрунт для більш тісних відносин між країнами», - сказав він.

Голова Верховної Ради позитивно відзначив перебування групи дружби у Шрі-Ланці цього літа, знайомство з нафтопереробними заводами та процесами газовидобування у цій країні. «Переконаний, у нас є перспективи співпраці як в енергетичній, так і промисловій сферах, - сказав він і додав: - Розраховуємо, що позиція Шрі-Ланки буде більш твердою по підтримці України».

А.Парубій зауважив, що Україні доводиться відбивати російську агресію і кожного дня в боях захищати українську незалежність. Він висловив упевненість, що перебування в Україні делегації Шрі-Ланки призведе до того, що дозволить краще розуміти Україну і український народ: «Наша спільна позиція у міжнародних організаціях буде більш твердою і солідарною по відношенню до російського агресора». 

Своєю чергою, Ашу Марасінге також сподівається на більш тісну співпрацю як з Парламентом, так і з Урядом України, зокрема у сфері модернізації нафтопереробних потужностей та розробки родовищ у Шрі-Ланці. Він також запропонував поділитися досвідом у сфері боротьби з корупцією та реадаптації регіонів, що потерпали від війни, до мирного життя.

Голова Верховної Ради зазначив, що окуповані території України доведеться адаптувати до нормального життя, тому «цей досвід буде дуже цінний, так само як для України важлива співпраця і в енергетичній сфері», і запевнив у підтримці «всіх починань і дій». А.Парубій повідомив, що зараз розглядається можливість введення миротворчої місії на сході країни, яка б могла повернути мир на окуповані території.

Голова Парламенту переконаний, що «дискусія зможе перейти у більш предметну співпрацю, яка ставатиме сильнішою між обома країнами», зокрема і завдяки зусиллям Голови групи дружби зі Шрі-Ланкою Оксани Білозір, яка «має потужні контакти для співпраці і з Кабінетом Міністрів України, і з Адміністрацією Президента». Він також побажав членам делегації познайомитись ближче з Україною і її людьми.

Зауважив голова облдержадміністрації Валерій Коровій за підсумками обговорення Національної транспортної стратегії до 2030 року, що відбулося 27 вересня в форматі виїзного засідання.

Він також додав, що одним із ключових питань в цьому контексті є будівництво мостових переходів між Україною та Молдовою на території Вінницької області.

«Міст, який зараз є в Могилів-Подільському, не може впоратися з існуючим обсягом вантажних перевезень та створює надмірне навантаження на соціальну інфраструктуру і для української, і для молдовської сторони. На початку 90-х рр. був побудований міст біля селища Бронниця, але зараз цей великий сучасний міст використовується як пішохідний перехід. Було допущено стратегічні помилки, в результаті яких не враховано наступні транспортні розв’язки, і тому з нашого боку немає жодної можливості пускати там вантажний транспорт, оскільки місцевий рельєф не допускає це  зробити»,  – зазначив Валерій Коровій.

Голова облдержадміністрації також повідомив, що зараз Кабінетом Міністрів України та Урядом Молдови опрацьовується питання щодо проведення через цей пропускний пункт легкового транспорту та врегулювання процедур, пов’язаних із митним оформленням вантажів і пасажиропотоку, які йтимуть через цей міст.

«Ще один важливий для області факт полягає в підготовці техніко-економічного обґрунтування, пов’язаного з будівництвом мосту між м. Могилів-Подільський і м. Сороки Республіки Молдова.  Міст сприятиме активному розвитку транскордонного і міжрегіонального співробітництва. Будівництво цього мосту потребує формування нової стратегії транспортного коридору траси від Ямполя до міжнародних трас М-12 та М-21. Зараз триває дискусія, пов’язана з практичним запуском цього проекту. Ми робимо все для того, щоб вирішити питання замовників із виготовлення проектно-кошторисної документації, техніко-економічного обґрунтування з урахуванням того, що справа стосується державного кордону. Зважаючи на те, що орієнтовна вартість мосту сягне майже 1,5 млрд гривень, ми розглядаємо можливість залучення кредитних ресурсів міжнародних інституцій».

Виступ Президента України на загальних дебатах 73-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН «Зробимо ООН корисною для всіх людей: глобальне лідерство та спільна відповідальність у підтримці мирних, справедливих та сталих суспільств»

 Шановна пані Голово,

Вельмишановні гості,

Пані та панове,

Від імені України я щиро вітаю пані Марію Еспіносу з обранням на посаду Голови 73-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН.

Ми підтримуємо визначені Вами пріоритети та готові зробити свій внесок у їхню реалізацію.

Наші дискусії відбуваються у визначальний момент для Організації.

Незважаючи на загальний заклик до миру та проголошене зобов’язання його  підтримувати, війни та збройні конфлікти залишаються нашою реальністю.

Конфлікти є основною причиною зростання числа біженців та переміщених осіб по всьому світу до безпрецедентних 65,5 мільйонів.

Відсутність миру - це й відсутність розвитку, коли сотні мільйонів людей приречені на зубожіння.

Ще два десятиліття тому міжнародне безпекове середовище здавалося непохитно міцним. Сьогодні ми бачимо відкат до дедалі більшої нестабільності і небезпеки, де традиційні і гібридні загрози становлять виклик міцності наших суспільств.

Занадто часто ми чуємо пафосні заяви про мир, повагу до міжнародного права та відданість правам людини, які залишаються лише заявами - благозвучними словами, політично коректними сигналами, які, однак, не підкріплюються конкретними діями.

Ми можемо піддатися спокусі обговорювати свої досягнення або грандіозні плани на майбутнє.

Проте, на наш погляд, вирішення фундаментальних проблем, з якими стикається ООН та усе міжнародне співтовариство, є набагато важливішим.

Ми ніколи не повинні забувати, що головною метою існування цієї Організації є «врятувати наступні покоління від лиха війни».

Пані Голово,

На жаль, мої співгромадяни стали частиною тієї п'ятої частини населення світу, яка переживає жахи війни.

Поки я виступаю, приходять сумні звістки про ще одне щойно втрачене людське життя на фронті – у війні, яку приніс моїй країні постійний член Ради Безпеки ООН.

Вчора, як само і позавчора, ще кілька сімей були розбиті горем через загибель своїх близьких під час російських ворожих атак.

Москва робить українських дітей сиротами.

Катує наших патріотів у своїх в'язницях.

Понад 1,5 мільйона людей стали внутрішньо переміщеними особами.

Вони все ще не можуть повернутися до своїх домівок.

Росія постійно примножує людську трагедію, яка останнім часом отримала новий вимір: екологічний.

Вона отруює українську землю і створює екологічні катастрофи – не лише в окупованому Криму, але й на Донбасі.

Для українців це повсякденна реальність уже впродовж чотирьох років. Тисячі смертей, руйнування, переміщення та людські страждання.

Для моїх співвітчизників ці роки стали надзвичайним тестом - випробуванням на рішучість і солідарність, стійкість і віру.

Не забуваймо, що це за війна.

Україна ухвалила суверенне рішення про власний шлях до вільного світу, заснованого на демократичних цінностях та правилах.

Росія карає Україну за це.

Вбиває. Руйнує будинки. Вона бреше у промисловому масштабі.

Вона робить вигляд, що Україна, як і Грузія, «самі напали на себе».

Чи знаємо ми, який наступний сусід Росії «нападе на себе»?

Чи буде світ й далі перебувати в стані «зручного заціпеніння», сподіваючись, що «наступним буду не я»?

Ми захищаємо українську землю та наш вільний вибір, ми протистоїмо відроджуваній неоімперіалістичній державі, яка хоче поділити світ наново, і таким чином ми захищаємо Вільний світ.

ООН не повинна мовчати, коли цінності та принципи, закріплені її Статутом та принципами міжнародного права, порушуються країною, що має право вето.

Це не просто виклик, це наш шанс зробити Організацію Об'єднаних Націй корисною для всіх людей і реалізувати таким чином девіз цієї сесії Асамблеї.

Пані Голово,

Як могло статися таке погіршення міжнародної ситуації?

Багато хто був переконаний, що повага до миру та міжнародного права є незмінною данністю.

Події на міжнародній арені за останнє десятиліття серйозно підірвали цю впевненість.

Політика умиротворення та пошуку швидких рішень складних проблем довела свою хибність.

Вона підтвердила, зручне замовчування порушень норм міжнародного права не зупиняє злочинця, а навпаки, спонукає його продовжити свою руйнівну політику.

Мовчання і є тією зброєю, яку Кремль використовує проти України, і, зрештою, проти всіх нас!

Наївно вірити, що «безпечна бухта» завжди буде поруч.

Не буде жодної «безпечної бухти», якщо ми дозволимо декому вважати, що для нього не існує жодних правил і обмежень. Що він має право змінювати міжнародну систему, як йому заманеться. Що його інтереси більш легітимні, ніж наші.

Якщо ж не буде сильної та єдиної відповіді, такий безвідповідальний та егоїстичний гравець вдасться до тактики подальшої ескалації, створення нових криз, підвищення ставок, шантажу інших країн та навіть цілих міжнародних організацій.

Все у спробах вийти сухим із води.

Ми цього не дозволимо. Ми повернемо світ на вірний шлях.

Що ж може цьому зарадити?

Лише відповідальність.

Здатність міжнародного співтовариства забезпечити системну та неминучу відповідальність за кожне порушення міжнародного права – перш за все, норм та принципів Статуту ООН – є показником того, наскільки успішними ми, як сім'я націй, можемо бути у досягненні спільних цілей.

Забезпечити відповідальність – непросте завдання.

Можу вас завірити: ніщо не зупинить Москву від продовження своєї агресивної, експансіоністської політики, якщо проти неї єдиним фронтом не виступить міжнародне співтовариство, якщо покарання за її вчинки не стане неминучим.

Саме відсутність відповідного покарання призводить до того, що після Грузії настала черга України, після Литвиненко – Скрипалів, після Аллепо – Ідлібу…

Кремль не має наміру зупинятися на цьому. Після окупації Криму, його мішенню сьогодні є окупація Азовського моря.

Незаконно побудувавши міст через Керченську протоку, Росія почала систематично порушувати свободу міжнародної навігації через Керченську протоку як для українських, так і для іноземних суден.

Такі грубі порушення мають бути припинені як незаконні, у тому числі в рамках Конвенції ООН з морського права. Вони мають отримати рішучу відповідь, включаючи посилення санкційної політики та інші цілеспрямовані заходи.

Ефективність міжнародних дій часто не відповідає очікуванням, а дієздатність самої Організації Об'єднаних Націй піддається сумніву.

Ми повинні визнати, що відповідальність за поточний стан справ лежить на всіх нас колективно, і кожному з нас особисто.

Якщо ми прагнемо створити мирне, справедливе і стале суспільство, ми маємо захищати Статут ООН, підтримувати його норми та принципи, вдаватися до рішучих заходів щодо відновлення справедливості.

Дозвольте мені бути відвертим – гарна мова Статуту нічого не варта, якщо його не дотримуються. Часу на розмови більше не залишилось, прийшов час діяти!

Організація Об'єднаних Націй повинна консолідуватися, адже здійснюються постійні спроби зруйнувати міжнародний порядок, заснований на правилах, і силою переглянути міжнародно визнані державні кордони.

Це небезпечне падіння у прірву нецивілізованого світу, в якому відсутні жодні правила, має бути зупинено.

У зв'язку з цим виникає необхідність активізувати та посилити роль Генеральної Асамблеї у сфері міжнародного миру та безпеки.

З розповсюдженням конфліктів ми повинні забезпечити максимальну гнучкість та повноту порядку денного Генеральної Асамблеї, яка є єдиним всеосяжним і головним майданчиком формування політики.

Саме тому Україна запропонувала включити пункт щодо «Ситуації на тимчасово окупованих територіях України» до порядку денного поточної сесії Генеральної Асамблеї.

Державам-членам мають надаватися всі можливості для детального розгляду всіх нагальних питань, які потребують уваги міжнародної спільноти.

Як зазначила голова Генеральної Асамблеї, ми повинні «сприяти швидкому та ефективному реагуванню Генеральної Асамблеї на надзвичайні ситуації».

Україна, як одна із віце-голів 73-ї сесії, готова надати цьому максимального сприяння.

Як держави-члени, ми «наділили Раду Безпеки головною відповідальністю за підтримання міжнародного миру та безпеки».

Якими мають бути наші дії, якщо член Ради Безпеки з правом вето, використовує його, не для того щоб сприяти міжнародному миру та стабільності, а щоб допомогти собі уникнути відповідальності?

Настав час наголосити, що зловживання правом вето – це гальмо, що заважає нашій Організації діяти на повну силу.

Ми вважаємо, що прогрес у питанні реформи Ради Безпеки буде важливим внеском у триваючу в ООН широкомасштабні зміни.

У цьому контексті ми підтримуємо започаткування міжурядових переговорів з метою узгодження тексту відповідного документа та готові конструктивно долучитися до цього процесу.

Ми також очікуємо, що поточна реформа в області підтримання миру та безпеки, ініційована Генеральним секретарем за підтримки Генеральної Асамблеї, сприятиме підвищенню можливостей та швидкості Організації у питанні реагування на нові загрози для міжнародного миру та безпеки.

Україна повністю поділяє підхід Генерального секретаря до миротворчої діяльності Організації у рамках концепції «Дії з підтримання миру» (A4P). Це своєчасна можливість для держав-членів та керівництва ООН вжити заходів, спрямованих на реальні зміни у миротворчій діяльності ООН.

Йдеться саме про таку миротворчу діяльність, по яку Україна зверталася до ООН ще у квітні 2015 року, коли я направив відповідного листа, підтриманого Верховною Радою України, на адресу Голови Ради Безпеки, Президента Генеральної Асамблеї та Генерального секретаря ООН.

Навіть після того, як ООН не вдалося запобігти агресії проти України, ми все ще сподівалися на допомогу Організації у врегулюванні конфлікту шляхом розгортання  багатонаціональної миротворчої місії на тимчасово окупованій території Донбасу.

Місії з потужним мандатом та широким колом відповідальності, що сприятиме поверненню миру на українську землю. А не тієї, що допоможе заморозити конфлікт або закріпити присутність агресора та його поплічників на Донбасі.   

Ми серйозно розраховуємо на подальший прогрес у вирішенні цього важливого питання.

Врешті-решт, чітко у відповідності до теми наших сьогоднішніх Загальних дебатів «Зробити ООН корисною для всіх людей», саме за допомогою погодженої Радою Безпеки миротворчої місії, ООН може врятувати численні життя людей та запобігти їх подальшим стражданням.

Пані Голово,

Ми як ніколи налаштовані й надалі захищати кожний клаптик нашої землі від агресора. Крім того, ми продовжимо розглядати всі наявні можливості мирного вирішення конфлікту та відновлення територіальної цілісності України.

Дозвольте мені наголосити, що Україна завжди ставила на перше місце правові та дипломатичні шляхи врегулювання конфлікту.

Пріоритетними для нас є багатосторонні механізми – тому ми звернулися за підтримкою до ООН, ОБСЄ, Ради Європи та інших міжнародних організацій, форумів та форматів. Ми будемо дотримуватися цього підходу й надалі.

Москва має відчути силу міжнародного права.

Ми ініціювали низку справ проти російської сторони в міжнародних судах. У деяких з них вже досягнуто значних результатів.

Зокрема, на початку 2017 року Міжнародний суд ООН наказав Росії скасувати заборону діяльності Меджлісу – представницького органу кримських татар в окупованому Криму.

Проте Росія продовжує ігнорувати таку ухвалу, нехтуючи не лише своїми міжнародними зобов’язаннями, а й демонструючи зневагу до самого Суду.

Ще один важливий елемент нашої справи в Міжнародному суді – це збиття у 2014 році літака МН17 та причетність Росії до цієї трагедії.

Важливо, що Австралія та Нідерланди нещодавно приєдналися до зусиль України притягнути Росію до відповідальності за цей злочин.

Міжнародна спільнота вже вкотре закликає Росію визнати свою відповідальність та припинити деструктивні дії як в Україні, так й деінде.

Ми знаємо, що правовий шлях є найбільш тривалим, але впевнені, що зрештою він дозволить нам добитися правосуддя.

Пані та панове,

Пройшло майже чотири роки з того часу, як Росія здійснила спробу анексії та окупації Криму і міста Севастополь.

За російської окупації Крим перетворився на військову базу, яка загрожує безпеці та стабільності всього Чорноморського регіону.

Ми впевнені, що зростаюча мілітаризація Криму заслуговує на пильну увагу та негайне реагування з боку Генеральної Асамблеї.

Агресивна політика Росії разом із зухвалим використанням летальної зброї посилює загрозу.

Саме тому під час цієї сесії Україна розраховує на вашу активну підтримку відповідної резолюції.

З першого дня незаконної окупації Криму кримські татари та етнічні українці піддаються репресіям та дискримінації. Зафіксовано безліч випадків убивств, катувань, переслідувань та арештів за сфабрикованими звинуваченнями.

Список заручників та жертв російського окупаційного режиму в Криму зростає майже щодня.

Здається, що бути українцем чи кримським татарином у сьогоднішніх реаліях окупованого півострова є кримінальним злочином.

Кримського фермера Володимира Балуха арештували та ув’язнили на 5 років за здіймання українського прапору над власною оселею.

Кримський режисер Олег Сенцов знаходиться за ґратами виправної колонії на півночі Росії, відбуваючи 20-річний термін за сфабрикованими звинуваченнями.

І Олег, і Володимир оголосили голодування на знак протесту, тож зараз вони балансують на межі життя та смерті.

Я глибоко ціную надзвичайний прояв підтримки та єдності по всьому світу в спробі визволити цих хоробрих людей.

На жаль, Кремль залишається байдужим до цих звернень міжнародної спільноти і багатьох представників російської інтелігенції.

Я закликаю країни-члени ООН докласти більше зусиль для того, щоб досягти поваги до прав людини в тимчасово окупованому Криму шляхом прийняття відповідної резолюції Генеральної Асамблеї ООН.

Крім того, з початку російської агресії в 2014 році окупанти утримують на неконтрольованій території Донбасу десятки українців.

Український солдат Сергій Глондар ніколи не бачив свою наймолодшу доньку, адже 3,5 роки знаходиться в полоні.

Усі українські пропозиції обміняти російських громадян, засуджених за злочини проти суверенітету та територіальної цілісності України, на українських, яких тримають як політв’язнів, цілком ігноруються.

Це черговий приклад безвідповідальності Росії: спочатку підбурювати і надсилати своїх громадян на цю війну, а пізніше просто покинути їх на призволяще.

Ось головна риса сучасної Росії – їм байдуже.

Їм байдуже щодо страждань.

Їм байдуже щодо правди.

Їм байдуже щодо закону.

Вони думають, що їх військова міць та статус в ООН дають на це право.

Ми – ті, хто має довести, що вони помиляються.

Ми – ті, хто має змусити їх не бути байдужими.

А інакше, навіщо ми тут зібралися?

Інакше, в чому різниця між світом “до” ООН та світом після створення ООН?

В цілому, Україна завжди вважала захист прав людини одним з наріжних каменів діяльності ООН.

Неможливо досягти стабільного миру та безпеки у відриві від питання щодо прав людини.

Таким чином, ми підтримуємо зусилля повернути питання прав людини до Ради Безпеки ООН та сприяти тісній співпраці між усіма органами ООН, залученими до цього.

Пані та панове,

Моя країна виконує зобов’язання за Порядком денним у сфері сталого розвитку на період до 2030 року та Цілями сталого розвитку. 

У другому кварталі 2018 року українська економіка зросла на 3,8% у річному вимірі. Зростання відбувається десятий квартал поспіль – це точно сталий тренд. Зростання ВВП було зумовлене макроекономічною стабілізацією, покращенням інвестиційного клімату та оздоровленням банківського сектору.

Україна демонструє найкращі темпи зростання серед ринків, що розвиваються.

Попри спрямування майже 6% ВВП на сектор безпеки та оборони, в економічному, соціальному та політичному житті України відбуваються докорінні зміни.

Ми цілеспрямовано впроваджуємо низку прогресивних реформ – від реформи судової системи, освіти, охорони здоров’я до впровадження децентралізації та боротьби з корупцією.

У 2019-2021 роках у зв’язку з членством в Економічній і Соціальній Раді ООН на Україну буде покладено важливу відповідальність.

Базуючись на своєму нещодавньому значному досвіді, моя країна докладатиме зусиль для зміцнення ролі Ради в процесі впровадження та огляду виконання Порядку денного у сфері сталого розвитку на період до 2030 року, насамперед в умовах конфлікту та постконфліктного відновлення.

З-поміж 17 Цілей сталого розвитку Україна, зокрема, вітає ініціативи ООН, спрямовані на подолання голоду у світі.

Сьогодні, в умовах, коли майже 850 млн. людей недоїдають, моя держава не може стояти осторонь та готова запропонувати допомогу для вирішення питань продовольчої безпеки у світі.

Україна, як ніхто інший, знає ціну цій трагедії.

У листопаді ц.р. ми вшановуватимемо 85-ті роковини одного з найбільш страшних злочинів 20-го століття – Голодомору або масової смерті від голоду, штучно організованого в Україні сталінським режимом. Він забрав життя багатьох мільйонів українців.

У цьому зв’язку хотів би поновити свій заклик до Асамблеї вшанувати одну з найбільших трагедій в історії людства шляхом прийняття відповідної декларації.

Пані Голово,

Наша Організація потужна рівно настільки, наскільки ми їй це дозволяємо.

Відтак, наша повна підтримка та міцна політична воля необхідні для того, щоб діяльність ООН відповідала реаліям сучасного мінливого та неспокійного світу.

Як Ви цілком слушно зазначили це в темі цьогорічних дебатів Генеральної Асамблеї ООН «корисною для всіх людей».

Нашим завданням та спільною відповідальністю є збільшити можливості ООН для реалізації нею наших очікувань.

Зробити це завдяки глобальному лідерству, заснованому на спільних цінностях – свободі, верховенстві права та терпимості.

Дякую за увагу.

Вже за рік українці відчують суттєві позитивні зміни в системі охорони здоров’я, які запроваджує Уряд на первинній ланці, в екстреній медицині та в системі забезпечення ліками. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час засідання Уряду.

«Медицина – важлива сфера, яка знаходиться у важкому стані. Але ми не опустили руки і почали змінювати умови, в яких люди отримують нову якість послуг, – сказав Володимир Гройсман. – Ще рік – і буде нова якість обслуговування людей».

Прем’єр-міністр нагадав, що в проект бюджету на наступний рік закладається фінансування цілої низки медичних ініціатив, які дозволять громадянину отримати безкоштовну діагностику і провести аналізи – за направленням сімейного лікаря. Серйозні зміни чекають ланку екстреної медицини – передусім з огляду на оснащення і збільшення зарплат лікарів.

«Нам також треба забезпечувати якість лікування, а отже, забезпечувати ліками. Довгий час тема закупівлі була корупційною. З 2015 року ми побудували нову систему закупівель – через міжнародні організації. І зараз говоримо про постійно діючий механізм закупівель – без відкатів і за реальні гроші», – зазначив Глава Уряду.

Одночасно, за його словами, буде продовжена програма «Доступні ліки», за якою українцям вже виписано близько 25 млн рецептів.

«У нас довгий час битва була не за здоров’я і не охорону здоров’я українців. Битва йшла за потоки. Зараз всі ці схеми зруйновані. І частина нападок на МОЗ сьогодні – це спроби повернути ці потоки. Категорично це не сприймаю і не допущу. Має все буде відкрито, чітко і зрозуміло для українців, – сказав Володимир Гройсман. – Багато років у нас розвалювали різні сфери, а тепер треба наводити порядок за всіма напрямками одночасно. Та дорогу осилить той, хто йде».

Голова Верховної Ради України А.Парубій, виступаючи у середу на засіданні Комітету ПАЧЕС з економічних, торговельних, технологічних та екологічних питань, наголосив, що за 25 років «ПАЧЕС стала міцним і надійним фундаментом співпраці наших країн у Чорноморському регіоні - неодноразово ця співпраця демонструвала і доводила, що спільні зусилля з розвитку економіки дають набагато більший ефект ніж кожною державою зокрема».

«Завдання Міжпарламентської асамблеї – економічна співпраця, але ми усвідомлюємо, що важко проводити гармонійну економічну політику в умовах, коли здійснюється агресія на країни нашого регіону», - сказав Голова Парламенту. При цьому він нагадав, що «для України дуже важливим елементом співпраці є момент відстоювання територіальної цілісності кожної із країн Причорномор’я».

А.Парубій наголосив, що цей регіон особливо гостро відчуває агресію Російської Федерації – «російські війська продовжують перебувати у Молдові, в Грузії, в Україні, і російська агресія в активній фазі, ми відчуваємо її щодня і в Криму, і на Донбасі».

Голова Верховної Ради висловив думку, що для забезпечення гармонійного розвитку економік країн Причорномор’я вкрай важливо закликати Російську Федерацію зупинити агресію і перейти до співпраці у сфері економіки в дусі добросусідства.

А.Парубій повідомив, що нинішнього тижня відбуватиметься новий етап роботи Міжпарламентської Асамблеї Україна-Молдова-Грузія, створеної нещодавно, і «яка стає ще одним фундаментом співпраці країн у нашому регіоні».

«Не дивно, що мають більш тісну співпрацю ті країни, які щодня відчувають на собі агресію Російської Федерації. Але я переконаний, що вільний світ і країни нашого регіону зможуть добитися мирного неба над країнами та обговорювати на форумах і нарадах тільки питання економічної співпраці, а таке явище, як «збройна агресія», відійде у минуле», - підкреслив він.

А.Парубій наголосив, що російська агресія є гібридною, і вона відбувається не лише у сфері мілітарній, а також у сфері інформаційній, економічній, енергетичній. «Тому надзвичайно важливо, аби ми спільно виробляли загальну економічну стратегію розвитку наших економік», - сказав він, зауваживши, що сьогодні «у фокусі засідання – мале підприємництво як одна із рушійних сил регіонального економічного розвитку, сприяння якому є невід’ємною частиною загальних економічних реформ поряд з реструктуризацією підприємств і форм власності, залучення інвестицій».

Голова Парламенту зазначив, що останнім часом в Україні відбулися суттєві зрушення у розвитку малого сектору економіки, зокрема, у травні 2017 року Урядом України була схвалена єдина спільна Стратегія розвитку малого і середнього підприємництва на період до 2020 року, яка визначила пріоритетні напрямки реалізації державної політики у цій сфері.

Також минулого року в Україні ратифікована угода між Урядом України і Європейським Союзом про участь України у програмі ЄС «Конкурентоспроможність підприємств малого і середнього бізнесу».

«Я переконаний, що, власне, розвиток малого і середнього підприємництва має стати фундаментом розвитку української економіки», - наголосив Голова Верховної Ради.

А.Парубій висловив сподівання, що у ході сьогоднішнього засідання відбудеться обмін досвідом щодо розвитку малого і середнього підприємництва у країнах співдружності ПАЧЕС, прозвучать змістовні доповіді та відповідні рекомендації.

«Я впевнений, що досвід кожної країни є цінним і неповторним. Обмінюючись цим досвідом, зміцнюючи наш сектор економіки, ми приведемо до процвітання наших країн, до побудови сильних і успішних суспільств», - сказав А.Парубій.

Голова Верховної Ради України побажав усім учасникам засідання плідної роботи та гарного перебування в Україні.

25 вересня офіційна делегація Вінницької області на чолі з головою облдержадміністрації Валерієм Коровієм, спільно з гетьманом Ліберецького краю Мартіном Путою вшанували пам’ять загиблих воїнів УНР. 

Президент Петро Порошенко високо оцінив зусилля української громади в США у питанні визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українського народу.

«Ми маємо говорити правду. Правду про Голодомор. Бо страшний відбиток залишили в українській душі жахливі події 1932-1933 років. Він, Голодомор став синонімом небаченої людської трагедії», - наголосив Президент Петро Порошенко на зустрічі з лідерами української громади в США під час робочого візиту до Сполучених Штатів Америки.

«Я дуже дякую кожному з вас, хто доклав величезних зусиль для того, щоб 12 штатів на місцевому рівні визнали цю нашу трагедію геноцидом», - звернувся до учасників зустрічі Глава держави.

Президент також підкреслив: «Але ми не зупинимось і зараз ми чекаємо на рівні комітету Конгресу рішення Конгресу Сполучених Штатів Америки про визнання Голодомору геноцидом».

Глава держави також особливо подякував Українському конгресовому комітету Америки за ті кроки, які були зроблені у цьому питанні.

До кінця року орієнтовно 100 тис. українських дітей отримають подарунок від держави – «пакунок малюка», в якому зібрані основні речі для перших місяців життя. Про це повідомив Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман. Ініціатива стартувала у вересні в рамках політики Уряду, направленої на збільшення народжуваності.

«Уряд ввів нову традицію – «Пакунок малюка». У пакунках, що вже направляються до малюків, є все найбільш необхідне на перший час. Це наш додатковий внесок у здоров’я маленьких українців. Головне, щоб дітей ставало більше, - сказав Володимир Гройсман. - Ми вийшли на 59% забезпечення від заявок. До кінця року орієнтовно 100 тис. маленьких українців отримають «пакунок малюка». Ми тільки починаємо».

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій вважає рішення про внесення змін до Конституції України щодо вступу України в ЄС і НАТО найважливішим рішенням цього пленарного тижня. Про це він сказав в інтерв’ю парламентському телеканалу «Рада».

«Вважаю, що закріплення в Конституції прагнення України вступити в ЄС і НАТО є правильним кроком», - підкреслив Голова Парламенту і нагадав, що ще два роки тому виступив з ініціативою щодо закріплення стратегічного курсу України в Конституції.

Він пояснив, що внесення змін до Конституції – «процес тривалий, тому будь-які реваншистські сили розчерком пера змінити його не зможуть». Він назвав символічним, що «за це рішення проголосували 321 народний депутат». «В Українському Парламенті достатньо потуги і сил, щоб внести зміни до Конституції. Це дуже важливий і символічний знак, який насправді цілковито відображає настрої українського суспільства», - сказав Голова Верховної Ради.

Андрій Парубій зауважив, що за процедурою остаточне рішення Парламент зможе ухвалити наприкінці зими, або весною. «Без підтримки ЄС і Північноатлантичного Альянсу Україна залишається наодинці з агресією Російської Федерації, і тому внесення змін до Конституції  - це питання безпеки України», - сказав він.

Підбиваючи підсумки роботи за тиждень, Андрій Парубій  наголосив, що було ухвалено 20 позитивних рішень, але «важлива не статистика, а рівень важливості прийнятих рішень». Зокрема, Парламент обрав новий склад Центральної виборчої комісії. «Питання, яке роками не мало вирішення, цього тижня вдалось розв’язати і легітимно був обраний новий склад ЦВК», - сказав він і додав: «Для мене оновлення державних інституцій є важливим кроком».

Також, за словами А.Парубія, Верховна Рада ухвалила зміни до Конституції щодо іноземної власності і підтримки фермерських господарств. Голова Парламенту звернув увагу і на те, що «зроблено ще один крок до скасування депутатської недоторканності».

Відповідаючи на запитання щодо подання Генеральної прокуратури на трьох народних депутатів, А.Парубій зазначив, що Регламентний Комітет дасть висновки з цього питання протягом двадцяти днів, і лише потім відбудеться обговорення у сесійній залі.

Адреса FTP, за якою ви зможете отримати відео цього коментаря:

ftp://217.20.163.135

Log: visitor

Pass: visitor

21_09_18_Intervyu_golovy

***

Сьогодні, 24 вересня, під головуванням першого заступника голови обласної державної адміністрації Андрія Гижка відбулась щопонеділкова нарада з керівниками структурних підрозділів ОДА.

Значна увага під час апаратної наради була приділена кадровим та структурним змінам, зокрема, відповідно до розпорядження Президента України Петра Порошенка 149/2018-рп, оприлюдненого 20 вересня на сайті офіційного інтернет-представництва Глави держави, гoлoвoю Кoзятинськoї райoннoї державнoї адміністрації Вінницькoї oбласті призначено Юрія Слабчука.

Крім цього, відбулися зміни у розмежуванні повноважень щодо експлуатаційного утримання доріг загального користування державного та місцевого значення.

Нагадаємо, що протягом 2017 року Урядом було прийнято ряд реформ, які передбачають нову систему фінансування на автодороги загального користування з урахуванням процесу децентралізації. Відтак, дороги державного значення залишились на балансі Служби автомобільних доріг у Вінницькій області, натомість, з 1 січня 2018 року, 7500 км доріг загального користування місцевого значення передано на баланс Вінницької обласної державної адміністрації.

Відтак, з метою розмежування повноважень, на сьогодні створено управління дорожнього господарства ОДА та ДП «Служба місцевих автомобільних доріг у Вінницькій області». Новостворене управління є розпорядником коштів, натомість, державне підприємство – замовник виконання робіт та надання послуг на дорогах загального користування місцевого значення. В. о. начальника управління дорожнього господарства ОДА було призначено Олега Бабія.

Під час наради Андрій Гижко також поінформував про те, що Урядом було  схвалено проект Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», що передбачає подальший розвиток пріоритетних напрямів.

На нараді також обговорили забезпечення населення «пакунками малюка». За словами заступника директора Департаменту соціальної та молодіжної політики ОДА Олександра Мельника, наразі отримано 369 комплектів, які частково направлено до районів та до управлінь соціального захисту, а також до пологових будинків області. «Пакунок малюка» призначено для новонароджених малюків, які виписуються з пологових будинків, починаючи з 1 вересня поточного року.

Стосовно ситуації в закладах охорони здоров’я, то, за словами заступника директора Департаменту охорони здоров’я ОДА Надії Марусяк, на сьогодні спостерігається зростання заробітної плати сімейних лікарів у тих закладах «первинки», які працюють за договорами з НСЗУ. Так, протягом останнього місяця, 87 лікарів області отримали заробітну плату від 11 до 15 тис. грн., 53 лікаря – від 15 до 18 тис. грн., натомість, 28 сімейних лікарів отримали понад 18 тис. грн. заробітної плати. За словами Надії Марусяк, 146 медсестер отримали заробітну плату від 6 до 9 тис. грн., 31 медсестра – від 9 до 11 тис. грн., а 19 медсестер отримали понад 11 тис. грн.

Надія Марусяк також поінформувала про ситуацію стосовно рівня захворюваності дитячого населення на кір. За словами посадовиці, в області є достатня кількість доз вакцин для проведення щеплень.

Під час наради начальник ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області Григорій Сидорук поінформував про ключові заходи, спрямовані на зниження кількості випадків сказу диких тварин в області. За словами посадовця, відповідні заходи не несуть шкоди здоров’ю населення.

У свою чергу, директор Департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів ОДА Микола Ткачук розповів про перебіг сільськогосподарських робіт, пов’язаних з продовженням посіву озимих зернових, збиранням пізніх культур, а також поінформував про подальшу реалізацію державних програм для населення.

Під час апаратної наради присутні також заслухали питання щодо реалізації стартапів, підготовки до опалювального періоду, монетизації субсидій.

Підсумовуючи засідання, перший заступник голови ОДА Андрій Гижко дав ряд доручень  керівникам структурних підрозділів за різними напрямами.

Президент Петро Порошенко в інтерв’ю німецькій газеті Rheinische Post заявив, що Україна прагне зафіксувати в Конституції свою політичну мету – членство в Євросоюзі та НАТО. Нині Північноатлантичний альянс залишаться єдиною гарантією безпеки України, оскільки Росія як постійний член РБ ООН не дотримується міжнародного мирного порядку і права.

«Ми прагнемо зафіксувати цю політичну мету (членство в ЄС та НАТО – ред.) навіть в нашій Конституції. Для нас мета майбутнього членства в ЄС є потужною мотивацією для продовження процесу реформ.  На шляху до Заходу, того Заходу, з яким ми пов’язані»,  - зазначив Петро Порошенко.

«Якщо Росія, постійний член РБ ООН, не дотримується міжнародного мирного порядку і права, то НАТО залишаться нашою єдиною гарантією виживання», - також додав він.

Президент нагадав, що Росія урочисто гарантувала Україні державний суверенітет після розпаду СРСР. «У відповідь ми відмовилися від радянської ядерної зброї, розташованої на нашій території. На той момент – третій за обсягами арсенал у світі. І що у підсумку? Путін анексує Крим і розпалює війну на Сході нашої країни», - зазначив він.

Петро Порошенко також повідомив, що нині Україна витрачає 6 % ВВП на оборону. «І, я думаю, за рахунок нашого протистояння російській агресії на східному фланзі НАТО ми вже сьогодні відіграємо важливу роль. Ми боремося не лише за себе, а за Європу, демократію, за Захід і його цінності», - підкреслив Президент.

Глава держави вкотре наголосив: «Це ніякий не заморожений конфлікт, як дехто стверджує, а кривава війна. При цьому щодня гинуть українські солдати. Майже 170 загинуло від початку року. Сотні зазнали поранень, серед жертв є і цивільні».

Інвестиційна складова в загальному бюджеті, що виділяється на розбудову та модернізацію шахт, має збільшуватися. Це дасть можливість збільшити видобуток і знизити собівартість вугілля, яка наразі вища за ринкову ціну енергоресурсу. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час «Години запитань до Уряду» у Верховній Раді.

Він наголосив, що на приватних шахтах, де реалізують програми оновлення фондів, собівартість збалансована, а на державних – виникає різниця, яку покривають за рахунок державного бюджету.

«Ми виділили 1,4 млрд грн для покриття різниці. Але завдання – перестати дотувати різницю і почати активно вкладати в розвиток галузі. На ці цілі наступного року виділяємо 2,3 млрд грн. Завдання – вийти на баланс підтримки різниці в собівартості, яка, певно, ще зберігатиметься, і інвестування у збільшення видобутку і зменшення собівартості (видобутку)».

Довідково 

За даними Міністерства енергетики та вугільної промисловості, наразі 100% видобутого вугілля оплачується вчасно і без затримок. Натомість є заборгованість з різниці в собівартості. Вона складає 348,1 млн грн. Як запевняють у Міністерстві енергетики та вугільної промисловості, механізм покриття цієї заборгованості знайдено.

Сьогодні, розпочав роботу освітній проект громадської організації «Центр аналізу та розвитку громадських комунікацій «ДІАЛОГ» у партнерстві з Донецьким національним університетом імені Василя Стуса та за підтримки Вінницької обласної державної адміністрації – ІІ Всеукраїнська школа публічної політики і адміністрування.

Цільовою аудиторією проекту є голови районних державних адміністрацій області, які відвідуватимуть заняття раз на два тижні. Загалом, програма навчання розрахована на 3 місяці, протягом яких учасники проекту оволодіють компетентностями з побудови та управління іміджем публічної особи; стратегічних комунікацій; аналізу політики та економічних показників України, області, районів; мистецтва публічного виступу та підготовки публічних доповідей для різних цільових аудиторій; правового захисту публічної діяльності посадовця; з соціальної мобілізації громад; управління персоналом у державних структурах, реалізації командостворюючих технік.

Про мету даного проекту розповіла його керівник - доктор політичних наук, професор, проректор з науково-педагогічної роботи, інновацій та стратегічного розвитку ДонНУ імені Василя Стуса Тетяна Нагорняк: «Це проект трьох: обласної державної адміністрації, ГО «Діалог» і Донецького національного університету імені Василя Стуса. Це продовження нашого першого проекту і його метою є згуртувати голів райдержадміністрацій і передати навички і практичні знання для таких практик як вміння переконувати, вміння публічно говорити про проблеми свого району та презентувати унікальність свого району, це також вміння відповідати на питання журналістів і співпрацювати з правоохоронними органами. Також це вміння заявити про себе і про свій район як візитівку України загалом. Адже у кожного району є своя унікальність, і я хочу, щоб голови РДА відчували цю відповідальність і були дійсно керманичами своїх районів».

Також, на відкриття школи завітали голова обласної державної адміністрації Валерій Коровій та перший заступник голови ОДА Андрій Гижко.

«Сьогодні кардинально змінюються функції систем організації роботи органів місцевої виконавчої влади. Значна частина функцій, які раніше концентрувались на рівні Міністерств і відомств, передаються на базовий рівень. Водночас районні державні адміністрації значну частину повноважень передають на рівень об’єднаних територіальних громад. Все це спонукає до формування нових інструментів роботи на рівні райдержадміністрацій та органів місцевого самоврядування. Для прикладу, сьогодні на регіональний рівень передано 7,5 тис км державних доріг місцевого значення. Це накладає дуже великий рівень відповідальності по забезпеченню життєдіяльності територіальних громад. Також, значна частина адміністративних повноважень передана на базовий рівень. Зокрема, комплекс питань пов'язаний із проведенням медичної та освітньої реформ, адже якщо раніше школи фінансувались з районного бюджету, то сьогодні вони фінансуються з бюджету об’єднаних територіальних громад. Таким чином ми є свідками того, коли крок за кроком районні державні адміністрації поступово перетворюються з органів, які раніше прагнули розказувати людям як їм жити і прагнули ними керувати, в органи, які починають надавати публічні послуги. Саме цим зумовлена необхідність проведення відповідних тренінгів і навчань», - зазначив Валерій Коровій.

Варто відзначити, що серед спікерів та викладачів школи кандидати і доктори політичних та економічних наук, доценти, політологи, бізнес-тренери, юристи та адвокати, викладачі та завідувачі кафедр Донецького національного університету імені Василя Стуса. Окрім того, одним з викладачів школи є перший заступник голови обласної державної адміністрації Андрій Гижко. Також, серед спікерів школи засновник Києво-Могилянської бізнес-школи (KMBS), Школи публічного управління УКУ, президент Київської школи економіки, Міністр економічного розвитку і торгівлі України (2014 р.) Павло Шеремета.

Триватиме проект до 20 грудня, а по завершенню учасники Школи отримають сертифікати та додатки до них.

Президент Петро Порошенко прийняв Екзархів Вселенського патріархату в Україні – Єпископа Едмонтону і Захiдної Єпархії УПЦ в Канаді Іларіона та Архієпископа Памфільського і Західної Єпархії УПЦ в США Даниїла.

Глава держави наголосив, що початок місії Екзархів Вселенського патріархату в Україні Архієпископа Даниїла та Єпископа Іларіона є надзвичайно важливою подією для усіх православних в Україні. «Також надзвичайно важливим є те, що я можу звертатися до вас українською мовою. Це величезна насолода і розуміння того, що Україна займає велику частку у вашому серці», - додав Президент.

«Я дуже вдячний Його Всесвятості Вселенському Патріарху Варфоломію за мужність і мудрість, які були продемонстровані у зв’язку з вашим призначенням», - сказав Президент. «Ми знаємо, що українці сотні років молилися за те, щоб мати Українську Помісну Православну Церкву. Погляди українців були спрямовані до Матері-Церкви, до Константинополя. Приємно, що Господь почув наші молитви» - зазначив Петро Порошенко.

Президент підкреслив, що останні три роки було пройдено великий шлях: «І в рамках цього шляху, зараз вже ми можемо казати, що вийшли на фінішну пряму. Це надзвичайна приємна новина».

Глава держави нагадав про святкування 1030-річчя Хрещення Київської Русі-України, коли сотні тисяч українців пройшли хресною ходою. «А до цього була дорога сотень тисяч українських вірян, які спільно молилися за те, щоб Господь послав нам Помісну Православну Церкву», - зазначив він.

«Якщо подивитися на обличчя людей, які тоді йшли хресною ходою, вони усі були сповнені радістю, миром і благодаттю, які чекають, щоб Помісна Православна Церква прийшла в Україну, створилася і була тим символом з’єднання країни, об’єднання, миру, благості, які б сприяли, нарешті, об’єднанню і православної віри і Української держави», - сказав Президент.

«Надзвичайно важливо, щоб ми мали ще один державотворчий фундамент – Помісну Православну Церкву», - акцентував Петро Порошенко та подякував Екзархам Вселенського патріархату в Україні за великий особистий внесок у надання автокефалії Українській Православній Церкві.

«Ми вас з нетерпінням чекали. Я надзвичайно вдячний за те, що ми зараз можемо спільно молитися, щоб Господь послав нам цю велику радість», - додав Президент та побажав успіху місії Патріарших Екзархів в Україні.

Архієпископ Памфільський і Західної Єпархії УПЦ в США Даниїл зауважив, що минув майже місяць із минулого візиту в Україну.

«Цього разу ми приїхали в Україну із надзвичайною місією, представляємо особисто Вселенського Патріарха Варфоломія і одночасно Священний Синод Вселенської Патріархії Константинопольської для того, щоб продовжити працю над уже вирішеним питанням, що початок процесу надання автокефалії Українській Православній Церкві розпочався. Ми є на прямій, котра іде до фінішної лінії», - наголосив Архієпископ Даниїл.

«Нам багато працювати», - зауважив він та додав, що не може погодитися із заявами у деяких засобах масової інформації про те, що призначення Екзархів розділить українське православ’я. «Навпаки (ми приїхали – ред.) для того, щоб зробити ще більше кроків для того, щоб принести те всім бажане єднання для української православної церкви»», - підкреслив Архієпископ Даниїл.

Він зазначив, що Екзархи готові до чіткої співпраці з Українською православною цервою Київського патріархату, а також готові до діалогу з УПЦ в лоні Російської православної церкви, з УАПЦ. «Ми не маємо жодних пересторог для того, щоб зустрічатися із представниками різних релігійних організацій і почути їхню думку та конструктивно з ними співпрацювати», - сказав Архієпископ Памфільський.

В свою чергу, Єпископ Едмонтону і Захiдної Єпархії УПЦ в Канаді Іларіон зачитав лист Вселенського Патріарха Варфоломія Президенту.  

«З особливою радістю та духовним піднесенням ми хотіли б проінформувати Вас, що в рамках вже започаткованого процесу надання довгоочікуваного та глибокого бажання статусу автокефалії христолюбивому українському народові Святий і Священний Синод на останньому засіданні одноголосно прийняв рішення призначити Його Високопреосвященство Архієпископа Даниїла Памфільського зі США та Його Преосвященство Єпископа Едмонтонського Іларіона з Канади, які обидва служать у відповідних країнах українським православним віруючим під канонічним заступництвом та духовною опікою Константинопольської Матері-церкви, Екзархами Вселенського Патріархату в Україні», - йдеться у листі Варфоломія.

«Це знаменне історичне рішення Першого престолу православ’я, безумовно сприятиме процесам надання автокефалії, про яке ми молимось і над яким ми працюємо день і ніч. З цією радісною звісткою від Константинопольської Церкви-матері, Першого престолу православ’я ми тепло вітаємо Вас із вірою у чудовий процес, який ми разом із Вами започаткували для духовного процвітання та незалежності христолюбивої та багатостраждальної України», - зазначається в листі.

Архієпископ Памфільський Даниїл також повідомив, що вже призначено кілька зустрічей із різними представниками релігійних організацій і Екзархи приступають до активної роботи в Україні.

Глава держави подякував за цей лист Вселенському Патріархові Варфоломію та наголосив, що вражений словами Його Всесвятості: «Я прошу передати слова і моєї особистої вдячності Його Всесвятості і всього українського православного люду. Господь чує наші молитви».

Президент наголосив, що церква має бути відділена від держави і особливо від іноземної держави. «І на сьогоднішній день вплив іноземної держави ще більше переконує нас у правильності наших дій», - підкреслив він.

«Я щиро бажаю успіху, Ваші Високопреосвященства, вашій надзвичайно важливій місії. Ми молимося за те, щоб вона якнайшвидше привела до відповідного рішення. І зі свого боку будемо робити все для того, щоб ви мали можливість спілкуватися з усіма релігійними громадами. Робити все можливе для того, щоб забезпечити прийняття цього довгоочікуваного рішення», - сказав Петро Порошенко. Він також повідомив, що підготує лист у відповідь Вселенському Патріархові.