Виступ Президента України на загальних дебатах 73-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН «Зробимо ООН корисною для всіх людей: глобальне лідерство та спільна відповідальність у підтримці мирних, справедливих та сталих суспільств»

 Шановна пані Голово,

Вельмишановні гості,

Пані та панове,

Від імені України я щиро вітаю пані Марію Еспіносу з обранням на посаду Голови 73-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН.

Ми підтримуємо визначені Вами пріоритети та готові зробити свій внесок у їхню реалізацію.

Наші дискусії відбуваються у визначальний момент для Організації.

Незважаючи на загальний заклик до миру та проголошене зобов’язання його  підтримувати, війни та збройні конфлікти залишаються нашою реальністю.

Конфлікти є основною причиною зростання числа біженців та переміщених осіб по всьому світу до безпрецедентних 65,5 мільйонів.

Відсутність миру - це й відсутність розвитку, коли сотні мільйонів людей приречені на зубожіння.

Ще два десятиліття тому міжнародне безпекове середовище здавалося непохитно міцним. Сьогодні ми бачимо відкат до дедалі більшої нестабільності і небезпеки, де традиційні і гібридні загрози становлять виклик міцності наших суспільств.

Занадто часто ми чуємо пафосні заяви про мир, повагу до міжнародного права та відданість правам людини, які залишаються лише заявами - благозвучними словами, політично коректними сигналами, які, однак, не підкріплюються конкретними діями.

Ми можемо піддатися спокусі обговорювати свої досягнення або грандіозні плани на майбутнє.

Проте, на наш погляд, вирішення фундаментальних проблем, з якими стикається ООН та усе міжнародне співтовариство, є набагато важливішим.

Ми ніколи не повинні забувати, що головною метою існування цієї Організації є «врятувати наступні покоління від лиха війни».

Пані Голово,

На жаль, мої співгромадяни стали частиною тієї п'ятої частини населення світу, яка переживає жахи війни.

Поки я виступаю, приходять сумні звістки про ще одне щойно втрачене людське життя на фронті – у війні, яку приніс моїй країні постійний член Ради Безпеки ООН.

Вчора, як само і позавчора, ще кілька сімей були розбиті горем через загибель своїх близьких під час російських ворожих атак.

Москва робить українських дітей сиротами.

Катує наших патріотів у своїх в'язницях.

Понад 1,5 мільйона людей стали внутрішньо переміщеними особами.

Вони все ще не можуть повернутися до своїх домівок.

Росія постійно примножує людську трагедію, яка останнім часом отримала новий вимір: екологічний.

Вона отруює українську землю і створює екологічні катастрофи – не лише в окупованому Криму, але й на Донбасі.

Для українців це повсякденна реальність уже впродовж чотирьох років. Тисячі смертей, руйнування, переміщення та людські страждання.

Для моїх співвітчизників ці роки стали надзвичайним тестом - випробуванням на рішучість і солідарність, стійкість і віру.

Не забуваймо, що це за війна.

Україна ухвалила суверенне рішення про власний шлях до вільного світу, заснованого на демократичних цінностях та правилах.

Росія карає Україну за це.

Вбиває. Руйнує будинки. Вона бреше у промисловому масштабі.

Вона робить вигляд, що Україна, як і Грузія, «самі напали на себе».

Чи знаємо ми, який наступний сусід Росії «нападе на себе»?

Чи буде світ й далі перебувати в стані «зручного заціпеніння», сподіваючись, що «наступним буду не я»?

Ми захищаємо українську землю та наш вільний вибір, ми протистоїмо відроджуваній неоімперіалістичній державі, яка хоче поділити світ наново, і таким чином ми захищаємо Вільний світ.

ООН не повинна мовчати, коли цінності та принципи, закріплені її Статутом та принципами міжнародного права, порушуються країною, що має право вето.

Це не просто виклик, це наш шанс зробити Організацію Об'єднаних Націй корисною для всіх людей і реалізувати таким чином девіз цієї сесії Асамблеї.

Пані Голово,

Як могло статися таке погіршення міжнародної ситуації?

Багато хто був переконаний, що повага до миру та міжнародного права є незмінною данністю.

Події на міжнародній арені за останнє десятиліття серйозно підірвали цю впевненість.

Політика умиротворення та пошуку швидких рішень складних проблем довела свою хибність.

Вона підтвердила, зручне замовчування порушень норм міжнародного права не зупиняє злочинця, а навпаки, спонукає його продовжити свою руйнівну політику.

Мовчання і є тією зброєю, яку Кремль використовує проти України, і, зрештою, проти всіх нас!

Наївно вірити, що «безпечна бухта» завжди буде поруч.

Не буде жодної «безпечної бухти», якщо ми дозволимо декому вважати, що для нього не існує жодних правил і обмежень. Що він має право змінювати міжнародну систему, як йому заманеться. Що його інтереси більш легітимні, ніж наші.

Якщо ж не буде сильної та єдиної відповіді, такий безвідповідальний та егоїстичний гравець вдасться до тактики подальшої ескалації, створення нових криз, підвищення ставок, шантажу інших країн та навіть цілих міжнародних організацій.

Все у спробах вийти сухим із води.

Ми цього не дозволимо. Ми повернемо світ на вірний шлях.

Що ж може цьому зарадити?

Лише відповідальність.

Здатність міжнародного співтовариства забезпечити системну та неминучу відповідальність за кожне порушення міжнародного права – перш за все, норм та принципів Статуту ООН – є показником того, наскільки успішними ми, як сім'я націй, можемо бути у досягненні спільних цілей.

Забезпечити відповідальність – непросте завдання.

Можу вас завірити: ніщо не зупинить Москву від продовження своєї агресивної, експансіоністської політики, якщо проти неї єдиним фронтом не виступить міжнародне співтовариство, якщо покарання за її вчинки не стане неминучим.

Саме відсутність відповідного покарання призводить до того, що після Грузії настала черга України, після Литвиненко – Скрипалів, після Аллепо – Ідлібу…

Кремль не має наміру зупинятися на цьому. Після окупації Криму, його мішенню сьогодні є окупація Азовського моря.

Незаконно побудувавши міст через Керченську протоку, Росія почала систематично порушувати свободу міжнародної навігації через Керченську протоку як для українських, так і для іноземних суден.

Такі грубі порушення мають бути припинені як незаконні, у тому числі в рамках Конвенції ООН з морського права. Вони мають отримати рішучу відповідь, включаючи посилення санкційної політики та інші цілеспрямовані заходи.

Ефективність міжнародних дій часто не відповідає очікуванням, а дієздатність самої Організації Об'єднаних Націй піддається сумніву.

Ми повинні визнати, що відповідальність за поточний стан справ лежить на всіх нас колективно, і кожному з нас особисто.

Якщо ми прагнемо створити мирне, справедливе і стале суспільство, ми маємо захищати Статут ООН, підтримувати його норми та принципи, вдаватися до рішучих заходів щодо відновлення справедливості.

Дозвольте мені бути відвертим – гарна мова Статуту нічого не варта, якщо його не дотримуються. Часу на розмови більше не залишилось, прийшов час діяти!

Організація Об'єднаних Націй повинна консолідуватися, адже здійснюються постійні спроби зруйнувати міжнародний порядок, заснований на правилах, і силою переглянути міжнародно визнані державні кордони.

Це небезпечне падіння у прірву нецивілізованого світу, в якому відсутні жодні правила, має бути зупинено.

У зв'язку з цим виникає необхідність активізувати та посилити роль Генеральної Асамблеї у сфері міжнародного миру та безпеки.

З розповсюдженням конфліктів ми повинні забезпечити максимальну гнучкість та повноту порядку денного Генеральної Асамблеї, яка є єдиним всеосяжним і головним майданчиком формування політики.

Саме тому Україна запропонувала включити пункт щодо «Ситуації на тимчасово окупованих територіях України» до порядку денного поточної сесії Генеральної Асамблеї.

Державам-членам мають надаватися всі можливості для детального розгляду всіх нагальних питань, які потребують уваги міжнародної спільноти.

Як зазначила голова Генеральної Асамблеї, ми повинні «сприяти швидкому та ефективному реагуванню Генеральної Асамблеї на надзвичайні ситуації».

Україна, як одна із віце-голів 73-ї сесії, готова надати цьому максимального сприяння.

Як держави-члени, ми «наділили Раду Безпеки головною відповідальністю за підтримання міжнародного миру та безпеки».

Якими мають бути наші дії, якщо член Ради Безпеки з правом вето, використовує його, не для того щоб сприяти міжнародному миру та стабільності, а щоб допомогти собі уникнути відповідальності?

Настав час наголосити, що зловживання правом вето – це гальмо, що заважає нашій Організації діяти на повну силу.

Ми вважаємо, що прогрес у питанні реформи Ради Безпеки буде важливим внеском у триваючу в ООН широкомасштабні зміни.

У цьому контексті ми підтримуємо започаткування міжурядових переговорів з метою узгодження тексту відповідного документа та готові конструктивно долучитися до цього процесу.

Ми також очікуємо, що поточна реформа в області підтримання миру та безпеки, ініційована Генеральним секретарем за підтримки Генеральної Асамблеї, сприятиме підвищенню можливостей та швидкості Організації у питанні реагування на нові загрози для міжнародного миру та безпеки.

Україна повністю поділяє підхід Генерального секретаря до миротворчої діяльності Організації у рамках концепції «Дії з підтримання миру» (A4P). Це своєчасна можливість для держав-членів та керівництва ООН вжити заходів, спрямованих на реальні зміни у миротворчій діяльності ООН.

Йдеться саме про таку миротворчу діяльність, по яку Україна зверталася до ООН ще у квітні 2015 року, коли я направив відповідного листа, підтриманого Верховною Радою України, на адресу Голови Ради Безпеки, Президента Генеральної Асамблеї та Генерального секретаря ООН.

Навіть після того, як ООН не вдалося запобігти агресії проти України, ми все ще сподівалися на допомогу Організації у врегулюванні конфлікту шляхом розгортання  багатонаціональної миротворчої місії на тимчасово окупованій території Донбасу.

Місії з потужним мандатом та широким колом відповідальності, що сприятиме поверненню миру на українську землю. А не тієї, що допоможе заморозити конфлікт або закріпити присутність агресора та його поплічників на Донбасі.   

Ми серйозно розраховуємо на подальший прогрес у вирішенні цього важливого питання.

Врешті-решт, чітко у відповідності до теми наших сьогоднішніх Загальних дебатів «Зробити ООН корисною для всіх людей», саме за допомогою погодженої Радою Безпеки миротворчої місії, ООН може врятувати численні життя людей та запобігти їх подальшим стражданням.

Пані Голово,

Ми як ніколи налаштовані й надалі захищати кожний клаптик нашої землі від агресора. Крім того, ми продовжимо розглядати всі наявні можливості мирного вирішення конфлікту та відновлення територіальної цілісності України.

Дозвольте мені наголосити, що Україна завжди ставила на перше місце правові та дипломатичні шляхи врегулювання конфлікту.

Пріоритетними для нас є багатосторонні механізми – тому ми звернулися за підтримкою до ООН, ОБСЄ, Ради Європи та інших міжнародних організацій, форумів та форматів. Ми будемо дотримуватися цього підходу й надалі.

Москва має відчути силу міжнародного права.

Ми ініціювали низку справ проти російської сторони в міжнародних судах. У деяких з них вже досягнуто значних результатів.

Зокрема, на початку 2017 року Міжнародний суд ООН наказав Росії скасувати заборону діяльності Меджлісу – представницького органу кримських татар в окупованому Криму.

Проте Росія продовжує ігнорувати таку ухвалу, нехтуючи не лише своїми міжнародними зобов’язаннями, а й демонструючи зневагу до самого Суду.

Ще один важливий елемент нашої справи в Міжнародному суді – це збиття у 2014 році літака МН17 та причетність Росії до цієї трагедії.

Важливо, що Австралія та Нідерланди нещодавно приєдналися до зусиль України притягнути Росію до відповідальності за цей злочин.

Міжнародна спільнота вже вкотре закликає Росію визнати свою відповідальність та припинити деструктивні дії як в Україні, так й деінде.

Ми знаємо, що правовий шлях є найбільш тривалим, але впевнені, що зрештою він дозволить нам добитися правосуддя.

Пані та панове,

Пройшло майже чотири роки з того часу, як Росія здійснила спробу анексії та окупації Криму і міста Севастополь.

За російської окупації Крим перетворився на військову базу, яка загрожує безпеці та стабільності всього Чорноморського регіону.

Ми впевнені, що зростаюча мілітаризація Криму заслуговує на пильну увагу та негайне реагування з боку Генеральної Асамблеї.

Агресивна політика Росії разом із зухвалим використанням летальної зброї посилює загрозу.

Саме тому під час цієї сесії Україна розраховує на вашу активну підтримку відповідної резолюції.

З першого дня незаконної окупації Криму кримські татари та етнічні українці піддаються репресіям та дискримінації. Зафіксовано безліч випадків убивств, катувань, переслідувань та арештів за сфабрикованими звинуваченнями.

Список заручників та жертв російського окупаційного режиму в Криму зростає майже щодня.

Здається, що бути українцем чи кримським татарином у сьогоднішніх реаліях окупованого півострова є кримінальним злочином.

Кримського фермера Володимира Балуха арештували та ув’язнили на 5 років за здіймання українського прапору над власною оселею.

Кримський режисер Олег Сенцов знаходиться за ґратами виправної колонії на півночі Росії, відбуваючи 20-річний термін за сфабрикованими звинуваченнями.

І Олег, і Володимир оголосили голодування на знак протесту, тож зараз вони балансують на межі життя та смерті.

Я глибоко ціную надзвичайний прояв підтримки та єдності по всьому світу в спробі визволити цих хоробрих людей.

На жаль, Кремль залишається байдужим до цих звернень міжнародної спільноти і багатьох представників російської інтелігенції.

Я закликаю країни-члени ООН докласти більше зусиль для того, щоб досягти поваги до прав людини в тимчасово окупованому Криму шляхом прийняття відповідної резолюції Генеральної Асамблеї ООН.

Крім того, з початку російської агресії в 2014 році окупанти утримують на неконтрольованій території Донбасу десятки українців.

Український солдат Сергій Глондар ніколи не бачив свою наймолодшу доньку, адже 3,5 роки знаходиться в полоні.

Усі українські пропозиції обміняти російських громадян, засуджених за злочини проти суверенітету та територіальної цілісності України, на українських, яких тримають як політв’язнів, цілком ігноруються.

Це черговий приклад безвідповідальності Росії: спочатку підбурювати і надсилати своїх громадян на цю війну, а пізніше просто покинути їх на призволяще.

Ось головна риса сучасної Росії – їм байдуже.

Їм байдуже щодо страждань.

Їм байдуже щодо правди.

Їм байдуже щодо закону.

Вони думають, що їх військова міць та статус в ООН дають на це право.

Ми – ті, хто має довести, що вони помиляються.

Ми – ті, хто має змусити їх не бути байдужими.

А інакше, навіщо ми тут зібралися?

Інакше, в чому різниця між світом “до” ООН та світом після створення ООН?

В цілому, Україна завжди вважала захист прав людини одним з наріжних каменів діяльності ООН.

Неможливо досягти стабільного миру та безпеки у відриві від питання щодо прав людини.

Таким чином, ми підтримуємо зусилля повернути питання прав людини до Ради Безпеки ООН та сприяти тісній співпраці між усіма органами ООН, залученими до цього.

Пані та панове,

Моя країна виконує зобов’язання за Порядком денним у сфері сталого розвитку на період до 2030 року та Цілями сталого розвитку. 

У другому кварталі 2018 року українська економіка зросла на 3,8% у річному вимірі. Зростання відбувається десятий квартал поспіль – це точно сталий тренд. Зростання ВВП було зумовлене макроекономічною стабілізацією, покращенням інвестиційного клімату та оздоровленням банківського сектору.

Україна демонструє найкращі темпи зростання серед ринків, що розвиваються.

Попри спрямування майже 6% ВВП на сектор безпеки та оборони, в економічному, соціальному та політичному житті України відбуваються докорінні зміни.

Ми цілеспрямовано впроваджуємо низку прогресивних реформ – від реформи судової системи, освіти, охорони здоров’я до впровадження децентралізації та боротьби з корупцією.

У 2019-2021 роках у зв’язку з членством в Економічній і Соціальній Раді ООН на Україну буде покладено важливу відповідальність.

Базуючись на своєму нещодавньому значному досвіді, моя країна докладатиме зусиль для зміцнення ролі Ради в процесі впровадження та огляду виконання Порядку денного у сфері сталого розвитку на період до 2030 року, насамперед в умовах конфлікту та постконфліктного відновлення.

З-поміж 17 Цілей сталого розвитку Україна, зокрема, вітає ініціативи ООН, спрямовані на подолання голоду у світі.

Сьогодні, в умовах, коли майже 850 млн. людей недоїдають, моя держава не може стояти осторонь та готова запропонувати допомогу для вирішення питань продовольчої безпеки у світі.

Україна, як ніхто інший, знає ціну цій трагедії.

У листопаді ц.р. ми вшановуватимемо 85-ті роковини одного з найбільш страшних злочинів 20-го століття – Голодомору або масової смерті від голоду, штучно організованого в Україні сталінським режимом. Він забрав життя багатьох мільйонів українців.

У цьому зв’язку хотів би поновити свій заклик до Асамблеї вшанувати одну з найбільших трагедій в історії людства шляхом прийняття відповідної декларації.

Пані Голово,

Наша Організація потужна рівно настільки, наскільки ми їй це дозволяємо.

Відтак, наша повна підтримка та міцна політична воля необхідні для того, щоб діяльність ООН відповідала реаліям сучасного мінливого та неспокійного світу.

Як Ви цілком слушно зазначили це в темі цьогорічних дебатів Генеральної Асамблеї ООН «корисною для всіх людей».

Нашим завданням та спільною відповідальністю є збільшити можливості ООН для реалізації нею наших очікувань.

Зробити це завдяки глобальному лідерству, заснованому на спільних цінностях – свободі, верховенстві права та терпимості.

Дякую за увагу.

Вже за рік українці відчують суттєві позитивні зміни в системі охорони здоров’я, які запроваджує Уряд на первинній ланці, в екстреній медицині та в системі забезпечення ліками. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час засідання Уряду.

«Медицина – важлива сфера, яка знаходиться у важкому стані. Але ми не опустили руки і почали змінювати умови, в яких люди отримують нову якість послуг, – сказав Володимир Гройсман. – Ще рік – і буде нова якість обслуговування людей».

Прем’єр-міністр нагадав, що в проект бюджету на наступний рік закладається фінансування цілої низки медичних ініціатив, які дозволять громадянину отримати безкоштовну діагностику і провести аналізи – за направленням сімейного лікаря. Серйозні зміни чекають ланку екстреної медицини – передусім з огляду на оснащення і збільшення зарплат лікарів.

«Нам також треба забезпечувати якість лікування, а отже, забезпечувати ліками. Довгий час тема закупівлі була корупційною. З 2015 року ми побудували нову систему закупівель – через міжнародні організації. І зараз говоримо про постійно діючий механізм закупівель – без відкатів і за реальні гроші», – зазначив Глава Уряду.

Одночасно, за його словами, буде продовжена програма «Доступні ліки», за якою українцям вже виписано близько 25 млн рецептів.

«У нас довгий час битва була не за здоров’я і не охорону здоров’я українців. Битва йшла за потоки. Зараз всі ці схеми зруйновані. І частина нападок на МОЗ сьогодні – це спроби повернути ці потоки. Категорично це не сприймаю і не допущу. Має все буде відкрито, чітко і зрозуміло для українців, – сказав Володимир Гройсман. – Багато років у нас розвалювали різні сфери, а тепер треба наводити порядок за всіма напрямками одночасно. Та дорогу осилить той, хто йде».

Голова Верховної Ради України А.Парубій, виступаючи у середу на засіданні Комітету ПАЧЕС з економічних, торговельних, технологічних та екологічних питань, наголосив, що за 25 років «ПАЧЕС стала міцним і надійним фундаментом співпраці наших країн у Чорноморському регіоні - неодноразово ця співпраця демонструвала і доводила, що спільні зусилля з розвитку економіки дають набагато більший ефект ніж кожною державою зокрема».

«Завдання Міжпарламентської асамблеї – економічна співпраця, але ми усвідомлюємо, що важко проводити гармонійну економічну політику в умовах, коли здійснюється агресія на країни нашого регіону», - сказав Голова Парламенту. При цьому він нагадав, що «для України дуже важливим елементом співпраці є момент відстоювання територіальної цілісності кожної із країн Причорномор’я».

А.Парубій наголосив, що цей регіон особливо гостро відчуває агресію Російської Федерації – «російські війська продовжують перебувати у Молдові, в Грузії, в Україні, і російська агресія в активній фазі, ми відчуваємо її щодня і в Криму, і на Донбасі».

Голова Верховної Ради висловив думку, що для забезпечення гармонійного розвитку економік країн Причорномор’я вкрай важливо закликати Російську Федерацію зупинити агресію і перейти до співпраці у сфері економіки в дусі добросусідства.

А.Парубій повідомив, що нинішнього тижня відбуватиметься новий етап роботи Міжпарламентської Асамблеї Україна-Молдова-Грузія, створеної нещодавно, і «яка стає ще одним фундаментом співпраці країн у нашому регіоні».

«Не дивно, що мають більш тісну співпрацю ті країни, які щодня відчувають на собі агресію Російської Федерації. Але я переконаний, що вільний світ і країни нашого регіону зможуть добитися мирного неба над країнами та обговорювати на форумах і нарадах тільки питання економічної співпраці, а таке явище, як «збройна агресія», відійде у минуле», - підкреслив він.

А.Парубій наголосив, що російська агресія є гібридною, і вона відбувається не лише у сфері мілітарній, а також у сфері інформаційній, економічній, енергетичній. «Тому надзвичайно важливо, аби ми спільно виробляли загальну економічну стратегію розвитку наших економік», - сказав він, зауваживши, що сьогодні «у фокусі засідання – мале підприємництво як одна із рушійних сил регіонального економічного розвитку, сприяння якому є невід’ємною частиною загальних економічних реформ поряд з реструктуризацією підприємств і форм власності, залучення інвестицій».

Голова Парламенту зазначив, що останнім часом в Україні відбулися суттєві зрушення у розвитку малого сектору економіки, зокрема, у травні 2017 року Урядом України була схвалена єдина спільна Стратегія розвитку малого і середнього підприємництва на період до 2020 року, яка визначила пріоритетні напрямки реалізації державної політики у цій сфері.

Також минулого року в Україні ратифікована угода між Урядом України і Європейським Союзом про участь України у програмі ЄС «Конкурентоспроможність підприємств малого і середнього бізнесу».

«Я переконаний, що, власне, розвиток малого і середнього підприємництва має стати фундаментом розвитку української економіки», - наголосив Голова Верховної Ради.

А.Парубій висловив сподівання, що у ході сьогоднішнього засідання відбудеться обмін досвідом щодо розвитку малого і середнього підприємництва у країнах співдружності ПАЧЕС, прозвучать змістовні доповіді та відповідні рекомендації.

«Я впевнений, що досвід кожної країни є цінним і неповторним. Обмінюючись цим досвідом, зміцнюючи наш сектор економіки, ми приведемо до процвітання наших країн, до побудови сильних і успішних суспільств», - сказав А.Парубій.

Голова Верховної Ради України побажав усім учасникам засідання плідної роботи та гарного перебування в Україні.

25 вересня офіційна делегація Вінницької області на чолі з головою облдержадміністрації Валерієм Коровієм, спільно з гетьманом Ліберецького краю Мартіном Путою вшанували пам’ять загиблих воїнів УНР. 

Президент Петро Порошенко високо оцінив зусилля української громади в США у питанні визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українського народу.

«Ми маємо говорити правду. Правду про Голодомор. Бо страшний відбиток залишили в українській душі жахливі події 1932-1933 років. Він, Голодомор став синонімом небаченої людської трагедії», - наголосив Президент Петро Порошенко на зустрічі з лідерами української громади в США під час робочого візиту до Сполучених Штатів Америки.

«Я дуже дякую кожному з вас, хто доклав величезних зусиль для того, щоб 12 штатів на місцевому рівні визнали цю нашу трагедію геноцидом», - звернувся до учасників зустрічі Глава держави.

Президент також підкреслив: «Але ми не зупинимось і зараз ми чекаємо на рівні комітету Конгресу рішення Конгресу Сполучених Штатів Америки про визнання Голодомору геноцидом».

Глава держави також особливо подякував Українському конгресовому комітету Америки за ті кроки, які були зроблені у цьому питанні.

До кінця року орієнтовно 100 тис. українських дітей отримають подарунок від держави – «пакунок малюка», в якому зібрані основні речі для перших місяців життя. Про це повідомив Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман. Ініціатива стартувала у вересні в рамках політики Уряду, направленої на збільшення народжуваності.

«Уряд ввів нову традицію – «Пакунок малюка». У пакунках, що вже направляються до малюків, є все найбільш необхідне на перший час. Це наш додатковий внесок у здоров’я маленьких українців. Головне, щоб дітей ставало більше, - сказав Володимир Гройсман. - Ми вийшли на 59% забезпечення від заявок. До кінця року орієнтовно 100 тис. маленьких українців отримають «пакунок малюка». Ми тільки починаємо».

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій вважає рішення про внесення змін до Конституції України щодо вступу України в ЄС і НАТО найважливішим рішенням цього пленарного тижня. Про це він сказав в інтерв’ю парламентському телеканалу «Рада».

«Вважаю, що закріплення в Конституції прагнення України вступити в ЄС і НАТО є правильним кроком», - підкреслив Голова Парламенту і нагадав, що ще два роки тому виступив з ініціативою щодо закріплення стратегічного курсу України в Конституції.

Він пояснив, що внесення змін до Конституції – «процес тривалий, тому будь-які реваншистські сили розчерком пера змінити його не зможуть». Він назвав символічним, що «за це рішення проголосували 321 народний депутат». «В Українському Парламенті достатньо потуги і сил, щоб внести зміни до Конституції. Це дуже важливий і символічний знак, який насправді цілковито відображає настрої українського суспільства», - сказав Голова Верховної Ради.

Андрій Парубій зауважив, що за процедурою остаточне рішення Парламент зможе ухвалити наприкінці зими, або весною. «Без підтримки ЄС і Північноатлантичного Альянсу Україна залишається наодинці з агресією Російської Федерації, і тому внесення змін до Конституції  - це питання безпеки України», - сказав він.

Підбиваючи підсумки роботи за тиждень, Андрій Парубій  наголосив, що було ухвалено 20 позитивних рішень, але «важлива не статистика, а рівень важливості прийнятих рішень». Зокрема, Парламент обрав новий склад Центральної виборчої комісії. «Питання, яке роками не мало вирішення, цього тижня вдалось розв’язати і легітимно був обраний новий склад ЦВК», - сказав він і додав: «Для мене оновлення державних інституцій є важливим кроком».

Також, за словами А.Парубія, Верховна Рада ухвалила зміни до Конституції щодо іноземної власності і підтримки фермерських господарств. Голова Парламенту звернув увагу і на те, що «зроблено ще один крок до скасування депутатської недоторканності».

Відповідаючи на запитання щодо подання Генеральної прокуратури на трьох народних депутатів, А.Парубій зазначив, що Регламентний Комітет дасть висновки з цього питання протягом двадцяти днів, і лише потім відбудеться обговорення у сесійній залі.

Адреса FTP, за якою ви зможете отримати відео цього коментаря:

ftp://217.20.163.135

Log: visitor

Pass: visitor

21_09_18_Intervyu_golovy

***

 

Сьогодні, 24 вересня, під головуванням першого заступника голови обласної державної адміністрації Андрія Гижка відбулась щопонеділкова нарада з керівниками структурних підрозділів ОДА.

Значна увага під час апаратної наради була приділена кадровим та структурним змінам, зокрема, відповідно до розпорядження Президента України Петра Порошенка 149/2018-рп, оприлюдненого 20 вересня на сайті офіційного інтернет-представництва Глави держави, гoлoвoю Кoзятинськoї райoннoї державнoї адміністрації Вінницькoї oбласті призначено Юрія Слабчука.

Крім цього, відбулися зміни у розмежуванні повноважень щодо експлуатаційного утримання доріг загального користування державного та місцевого значення.

Нагадаємо, що протягом 2017 року Урядом було прийнято ряд реформ, які передбачають нову систему фінансування на автодороги загального користування з урахуванням процесу децентралізації. Відтак, дороги державного значення залишились на балансі Служби автомобільних доріг у Вінницькій області, натомість, з 1 січня 2018 року, 7500 км доріг загального користування місцевого значення передано на баланс Вінницької обласної державної адміністрації.

Відтак, з метою розмежування повноважень, на сьогодні створено управління дорожнього господарства ОДА та ДП «Служба місцевих автомобільних доріг у Вінницькій області». Новостворене управління є розпорядником коштів, натомість, державне підприємство – замовник виконання робіт та надання послуг на дорогах загального користування місцевого значення. В. о. начальника управління дорожнього господарства ОДА було призначено Олега Бабія.

Під час наради Андрій Гижко також поінформував про те, що Урядом було  схвалено проект Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», що передбачає подальший розвиток пріоритетних напрямів.

На нараді також обговорили забезпечення населення «пакунками малюка». За словами заступника директора Департаменту соціальної та молодіжної політики ОДА Олександра Мельника, наразі отримано 369 комплектів, які частково направлено до районів та до управлінь соціального захисту, а також до пологових будинків області. «Пакунок малюка» призначено для новонароджених малюків, які виписуються з пологових будинків, починаючи з 1 вересня поточного року.

Стосовно ситуації в закладах охорони здоров’я, то, за словами заступника директора Департаменту охорони здоров’я ОДА Надії Марусяк, на сьогодні спостерігається зростання заробітної плати сімейних лікарів у тих закладах «первинки», які працюють за договорами з НСЗУ. Так, протягом останнього місяця, 87 лікарів області отримали заробітну плату від 11 до 15 тис. грн., 53 лікаря – від 15 до 18 тис. грн., натомість, 28 сімейних лікарів отримали понад 18 тис. грн. заробітної плати. За словами Надії Марусяк, 146 медсестер отримали заробітну плату від 6 до 9 тис. грн., 31 медсестра – від 9 до 11 тис. грн., а 19 медсестер отримали понад 11 тис. грн.

Надія Марусяк також поінформувала про ситуацію стосовно рівня захворюваності дитячого населення на кір. За словами посадовиці, в області є достатня кількість доз вакцин для проведення щеплень.

Під час наради начальник ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області Григорій Сидорук поінформував про ключові заходи, спрямовані на зниження кількості випадків сказу диких тварин в області. За словами посадовця, відповідні заходи не несуть шкоди здоров’ю населення.

У свою чергу, директор Департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів ОДА Микола Ткачук розповів про перебіг сільськогосподарських робіт, пов’язаних з продовженням посіву озимих зернових, збиранням пізніх культур, а також поінформував про подальшу реалізацію державних програм для населення.

Під час апаратної наради присутні також заслухали питання щодо реалізації стартапів, підготовки до опалювального періоду, монетизації субсидій.

Підсумовуючи засідання, перший заступник голови ОДА Андрій Гижко дав ряд доручень  керівникам структурних підрозділів за різними напрямами.

Президент Петро Порошенко в інтерв’ю німецькій газеті Rheinische Post заявив, що Україна прагне зафіксувати в Конституції свою політичну мету – членство в Євросоюзі та НАТО. Нині Північноатлантичний альянс залишаться єдиною гарантією безпеки України, оскільки Росія як постійний член РБ ООН не дотримується міжнародного мирного порядку і права.

«Ми прагнемо зафіксувати цю політичну мету (членство в ЄС та НАТО – ред.) навіть в нашій Конституції. Для нас мета майбутнього членства в ЄС є потужною мотивацією для продовження процесу реформ.  На шляху до Заходу, того Заходу, з яким ми пов’язані»,  - зазначив Петро Порошенко.

«Якщо Росія, постійний член РБ ООН, не дотримується міжнародного мирного порядку і права, то НАТО залишаться нашою єдиною гарантією виживання», - також додав він.

Президент нагадав, що Росія урочисто гарантувала Україні державний суверенітет після розпаду СРСР. «У відповідь ми відмовилися від радянської ядерної зброї, розташованої на нашій території. На той момент – третій за обсягами арсенал у світі. І що у підсумку? Путін анексує Крим і розпалює війну на Сході нашої країни», - зазначив він.

Петро Порошенко також повідомив, що нині Україна витрачає 6 % ВВП на оборону. «І, я думаю, за рахунок нашого протистояння російській агресії на східному фланзі НАТО ми вже сьогодні відіграємо важливу роль. Ми боремося не лише за себе, а за Європу, демократію, за Захід і його цінності», - підкреслив Президент.

Глава держави вкотре наголосив: «Це ніякий не заморожений конфлікт, як дехто стверджує, а кривава війна. При цьому щодня гинуть українські солдати. Майже 170 загинуло від початку року. Сотні зазнали поранень, серед жертв є і цивільні».

Інвестиційна складова в загальному бюджеті, що виділяється на розбудову та модернізацію шахт, має збільшуватися. Це дасть можливість збільшити видобуток і знизити собівартість вугілля, яка наразі вища за ринкову ціну енергоресурсу. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час «Години запитань до Уряду» у Верховній Раді.

Він наголосив, що на приватних шахтах, де реалізують програми оновлення фондів, собівартість збалансована, а на державних – виникає різниця, яку покривають за рахунок державного бюджету.

«Ми виділили 1,4 млрд грн для покриття різниці. Але завдання – перестати дотувати різницю і почати активно вкладати в розвиток галузі. На ці цілі наступного року виділяємо 2,3 млрд грн. Завдання – вийти на баланс підтримки різниці в собівартості, яка, певно, ще зберігатиметься, і інвестування у збільшення видобутку і зменшення собівартості (видобутку)».

Довідково 

За даними Міністерства енергетики та вугільної промисловості, наразі 100% видобутого вугілля оплачується вчасно і без затримок. Натомість є заборгованість з різниці в собівартості. Вона складає 348,1 млн грн. Як запевняють у Міністерстві енергетики та вугільної промисловості, механізм покриття цієї заборгованості знайдено.

 

Сьогодні, розпочав роботу освітній проект громадської організації «Центр аналізу та розвитку громадських комунікацій «ДІАЛОГ» у партнерстві з Донецьким національним університетом імені Василя Стуса та за підтримки Вінницької обласної державної адміністрації – ІІ Всеукраїнська школа публічної політики і адміністрування.

Цільовою аудиторією проекту є голови районних державних адміністрацій області, які відвідуватимуть заняття раз на два тижні. Загалом, програма навчання розрахована на 3 місяці, протягом яких учасники проекту оволодіють компетентностями з побудови та управління іміджем публічної особи; стратегічних комунікацій; аналізу політики та економічних показників України, області, районів; мистецтва публічного виступу та підготовки публічних доповідей для різних цільових аудиторій; правового захисту публічної діяльності посадовця; з соціальної мобілізації громад; управління персоналом у державних структурах, реалізації командостворюючих технік.

Про мету даного проекту розповіла його керівник - доктор політичних наук, професор, проректор з науково-педагогічної роботи, інновацій та стратегічного розвитку ДонНУ імені Василя Стуса Тетяна Нагорняк: «Це проект трьох: обласної державної адміністрації, ГО «Діалог» і Донецького національного університету імені Василя Стуса. Це продовження нашого першого проекту і його метою є згуртувати голів райдержадміністрацій і передати навички і практичні знання для таких практик як вміння переконувати, вміння публічно говорити про проблеми свого району та презентувати унікальність свого району, це також вміння відповідати на питання журналістів і співпрацювати з правоохоронними органами. Також це вміння заявити про себе і про свій район як візитівку України загалом. Адже у кожного району є своя унікальність, і я хочу, щоб голови РДА відчували цю відповідальність і були дійсно керманичами своїх районів».

Також, на відкриття школи завітали голова обласної державної адміністрації Валерій Коровій та перший заступник голови ОДА Андрій Гижко.

«Сьогодні кардинально змінюються функції систем організації роботи органів місцевої виконавчої влади. Значна частина функцій, які раніше концентрувались на рівні Міністерств і відомств, передаються на базовий рівень. Водночас районні державні адміністрації значну частину повноважень передають на рівень об’єднаних територіальних громад. Все це спонукає до формування нових інструментів роботи на рівні райдержадміністрацій та органів місцевого самоврядування. Для прикладу, сьогодні на регіональний рівень передано 7,5 тис км державних доріг місцевого значення. Це накладає дуже великий рівень відповідальності по забезпеченню життєдіяльності територіальних громад. Також, значна частина адміністративних повноважень передана на базовий рівень. Зокрема, комплекс питань пов'язаний із проведенням медичної та освітньої реформ, адже якщо раніше школи фінансувались з районного бюджету, то сьогодні вони фінансуються з бюджету об’єднаних територіальних громад. Таким чином ми є свідками того, коли крок за кроком районні державні адміністрації поступово перетворюються з органів, які раніше прагнули розказувати людям як їм жити і прагнули ними керувати, в органи, які починають надавати публічні послуги. Саме цим зумовлена необхідність проведення відповідних тренінгів і навчань», - зазначив Валерій Коровій.

Варто відзначити, що серед спікерів та викладачів школи кандидати і доктори політичних та економічних наук, доценти, політологи, бізнес-тренери, юристи та адвокати, викладачі та завідувачі кафедр Донецького національного університету імені Василя Стуса. Окрім того, одним з викладачів школи є перший заступник голови обласної державної адміністрації Андрій Гижко. Також, серед спікерів школи засновник Києво-Могилянської бізнес-школи (KMBS), Школи публічного управління УКУ, президент Київської школи економіки, Міністр економічного розвитку і торгівлі України (2014 р.) Павло Шеремета.

Триватиме проект до 20 грудня, а по завершенню учасники Школи отримають сертифікати та додатки до них.

 

Президент Петро Порошенко прийняв Екзархів Вселенського патріархату в Україні – Єпископа Едмонтону і Захiдної Єпархії УПЦ в Канаді Іларіона та Архієпископа Памфільського і Західної Єпархії УПЦ в США Даниїла.

Глава держави наголосив, що початок місії Екзархів Вселенського патріархату в Україні Архієпископа Даниїла та Єпископа Іларіона є надзвичайно важливою подією для усіх православних в Україні. «Також надзвичайно важливим є те, що я можу звертатися до вас українською мовою. Це величезна насолода і розуміння того, що Україна займає велику частку у вашому серці», - додав Президент.

«Я дуже вдячний Його Всесвятості Вселенському Патріарху Варфоломію за мужність і мудрість, які були продемонстровані у зв’язку з вашим призначенням», - сказав Президент. «Ми знаємо, що українці сотні років молилися за те, щоб мати Українську Помісну Православну Церкву. Погляди українців були спрямовані до Матері-Церкви, до Константинополя. Приємно, що Господь почув наші молитви» - зазначив Петро Порошенко.

Президент підкреслив, що останні три роки було пройдено великий шлях: «І в рамках цього шляху, зараз вже ми можемо казати, що вийшли на фінішну пряму. Це надзвичайна приємна новина».

Глава держави нагадав про святкування 1030-річчя Хрещення Київської Русі-України, коли сотні тисяч українців пройшли хресною ходою. «А до цього була дорога сотень тисяч українських вірян, які спільно молилися за те, щоб Господь послав нам Помісну Православну Церкву», - зазначив він.

«Якщо подивитися на обличчя людей, які тоді йшли хресною ходою, вони усі були сповнені радістю, миром і благодаттю, які чекають, щоб Помісна Православна Церква прийшла в Україну, створилася і була тим символом з’єднання країни, об’єднання, миру, благості, які б сприяли, нарешті, об’єднанню і православної віри і Української держави», - сказав Президент.

«Надзвичайно важливо, щоб ми мали ще один державотворчий фундамент – Помісну Православну Церкву», - акцентував Петро Порошенко та подякував Екзархам Вселенського патріархату в Україні за великий особистий внесок у надання автокефалії Українській Православній Церкві.

«Ми вас з нетерпінням чекали. Я надзвичайно вдячний за те, що ми зараз можемо спільно молитися, щоб Господь послав нам цю велику радість», - додав Президент та побажав успіху місії Патріарших Екзархів в Україні.

Архієпископ Памфільський і Західної Єпархії УПЦ в США Даниїл зауважив, що минув майже місяць із минулого візиту в Україну.

«Цього разу ми приїхали в Україну із надзвичайною місією, представляємо особисто Вселенського Патріарха Варфоломія і одночасно Священний Синод Вселенської Патріархії Константинопольської для того, щоб продовжити працю над уже вирішеним питанням, що початок процесу надання автокефалії Українській Православній Церкві розпочався. Ми є на прямій, котра іде до фінішної лінії», - наголосив Архієпископ Даниїл.

«Нам багато працювати», - зауважив він та додав, що не може погодитися із заявами у деяких засобах масової інформації про те, що призначення Екзархів розділить українське православ’я. «Навпаки (ми приїхали – ред.) для того, щоб зробити ще більше кроків для того, щоб принести те всім бажане єднання для української православної церкви»», - підкреслив Архієпископ Даниїл.

Він зазначив, що Екзархи готові до чіткої співпраці з Українською православною цервою Київського патріархату, а також готові до діалогу з УПЦ в лоні Російської православної церкви, з УАПЦ. «Ми не маємо жодних пересторог для того, щоб зустрічатися із представниками різних релігійних організацій і почути їхню думку та конструктивно з ними співпрацювати», - сказав Архієпископ Памфільський.

В свою чергу, Єпископ Едмонтону і Захiдної Єпархії УПЦ в Канаді Іларіон зачитав лист Вселенського Патріарха Варфоломія Президенту.  

«З особливою радістю та духовним піднесенням ми хотіли б проінформувати Вас, що в рамках вже започаткованого процесу надання довгоочікуваного та глибокого бажання статусу автокефалії христолюбивому українському народові Святий і Священний Синод на останньому засіданні одноголосно прийняв рішення призначити Його Високопреосвященство Архієпископа Даниїла Памфільського зі США та Його Преосвященство Єпископа Едмонтонського Іларіона з Канади, які обидва служать у відповідних країнах українським православним віруючим під канонічним заступництвом та духовною опікою Константинопольської Матері-церкви, Екзархами Вселенського Патріархату в Україні», - йдеться у листі Варфоломія.

«Це знаменне історичне рішення Першого престолу православ’я, безумовно сприятиме процесам надання автокефалії, про яке ми молимось і над яким ми працюємо день і ніч. З цією радісною звісткою від Константинопольської Церкви-матері, Першого престолу православ’я ми тепло вітаємо Вас із вірою у чудовий процес, який ми разом із Вами започаткували для духовного процвітання та незалежності христолюбивої та багатостраждальної України», - зазначається в листі.

Архієпископ Памфільський Даниїл також повідомив, що вже призначено кілька зустрічей із різними представниками релігійних організацій і Екзархи приступають до активної роботи в Україні.

Глава держави подякував за цей лист Вселенському Патріархові Варфоломію та наголосив, що вражений словами Його Всесвятості: «Я прошу передати слова і моєї особистої вдячності Його Всесвятості і всього українського православного люду. Господь чує наші молитви».

Президент наголосив, що церква має бути відділена від держави і особливо від іноземної держави. «І на сьогоднішній день вплив іноземної держави ще більше переконує нас у правильності наших дій», - підкреслив він.

«Я щиро бажаю успіху, Ваші Високопреосвященства, вашій надзвичайно важливій місії. Ми молимося за те, щоб вона якнайшвидше привела до відповідного рішення. І зі свого боку будемо робити все для того, щоб ви мали можливість спілкуватися з усіма релігійними громадами. Робити все можливе для того, щоб забезпечити прийняття цього довгоочікуваного рішення», - сказав Петро Порошенко. Він також повідомив, що підготує лист у відповідь Вселенському Патріархові.

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман наполягає на підвищенні ефективності програм підтримки фермерів, які стартували цього року в рамках урядової політики підтримки і нарощування агровиробництва. Про це Глава Уряду сказав під час засідання Уряду.

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій і Голова Стортингу Королівства Норвегія Тоне Вілхелмсен Трьоен під час зустрічі у вівторок висловили задоволення високою динамікою та результативністю політичного діалогу між Україною та Норвегією у 2017-2018 роках.

«Ми готові й надалі підтримувати існуючу високу динаміку двосторонніх контактів», - підкреслив А.Парубій.

Він подякував Норвегії за тверду і незмінну підтримку суверенітету та територіальної цілісності України.

А.Парубій зазначив, що «мав змогу переконатися у цьому під час свого робочого візиту до Норвегії у травні 2017 року на запрошення «Центру миру Осло» та NDI».

Своєю чергою, Голова Стортингу Королівства Норвегія Тоне Вілхелмсен Трьоен зазначила, що Група дружби, яка створена у Стортингу, стане хорошою платформою «для розвитку міжпарламентської співпраці, для поліпшення політичної комунікації між нашими парламентами».

Голова Верховної Ради України зупинився на питанні застосування і збереження міжнародних санкцій проти Росії з метою забезпечення ефективної відповіді «на її намагання зруйнувати європейський безпековий порядок».

Голова Українського Парламенту порушив питання щодо будівництва газогону Північний потік-2, «який є політичним, спрямованим проти України та проти європейської системи енергетичної безпеки». А.Парубій підкреслив, що цей проект «не має нічого спільного з економічною доцільністю».

А.Парубій під час зустрічі відзначив, що «Україна завжди відчуває підтримку норвезьких колег: як під час двосторонніх зустрічей, так і під час візитів парламентських делегацій до НАТО, ОБСЄ, Ради Європи».

При цьому він заявив, що «ми розраховуємо на чітку позицію наших партнерів та закликаємо до недопущення руйнації засадничих основ Ради Європи».

Сторони обговорили шляхи налагодження співпраці у сфері протистояння інформаційним атакам та кібератакам і висловили сподівання, що взаємодія у цьому напрямку буде ще більш активною. Також Сторони позитивно оцінили творчу співпрацю у сфері кіноіндустрії, зокрема, української «Одеської кіностудії» та норвезької кінокомпанії «Film Camp», а також в інших галузях гуманітарної сфери.

Голова Стортингу Королівства Норвегія Т.В.Трьоен заявила про підтримку Норвегією реформ в Україні, які відбуваються у непростий час, коли Україна змушена протидіяти агресії Росії.

На спільному брифінгу після зустрічі Голова Верховної Ради України Андрій Парубій зазначив, що «співпраця між нашими країнами в останній період набула особливо високої динаміки: нещодавно в Україні перебував Міністр закордонних справ Норвегії, а делегація керівництва українського Парламенту перебувала в Норвегії, вивчаючи парламентський досвід і обмінюючись співпрацею у парламентській роботі».

А.Парубій повідомив журналістам, що «подякував Норвегії за підтримку, яку вона надає Україні у непростий час, за чітку позицію у питанні санкцій щодо Росії і підтримку територіальної цілісності України». Він зазначив, що під час розмови «підняв питання Північного потоку-2, і закликав Парламент Норвегії до солідарності стосовно неприйняття будівництва Північного потоку-2 як агресивного енергетичного проекту Путіна, який спрямований на збільшення енергетичного тиску на Європу».

Голова Стортингу Королівства Норвегія Т.В.Трьоен подякувала за «щире запрошення, теплий прийом та хорошу зустріч». «Норвегія і Стортинг, норвезький парламент, беззастережно підтримують зусилля України у напрямку реформування країни. Ми високо оцінюємо і розуміємо той факт, що реформи проводяться за дуже складних обставин, у час російської агресії на сході України та незаконної окупації Криму», - сказала Т.В.Трьоен.- «На знак такої підтримки ми привезли з собою досить велику делегацію, з нами представники трьох основних сил в норвезькому парламенті – Прогресивної партії, Центральної партії, та представник іншої партії, пан Томессен, який також є колишнім головою парламенту і який, власне, і започаткував цю групу дружби між Україною і Норвегією».

Пані Т.В.Трьоен висловила сподівання і надію на те, що Україна, попри майбутні вибори, «продовжить боротьбу з корупцією та розвиток потужного демократичного суспільства із верховенством права». Вона наголосила, що «Норвегія буде, як і була відданим партнером України, а Стортинг і Верховна Рада і надалі співпрацюватимуть і матимуть плідний діалог, «і він буде вигідним для обох сторін».

 

Голова обласної державної адміністрації Валерій Коровій 17 вересня провів традиційну щопонеділкову нараду з директорами департаментів та служб Вінниччини.

Керівник ОДА заслухав оперативну інформацію про поточну ситуацію в регіоні за різними галузевими напрямами та озвучив низку доручень очільникам окремих підрозділів облдержадміністрації.

Валерій Коровій, зокрема, наголосив на необхідності посиленої уваги до усіх питань, які стосуються завершення календарного року.

«У нас є всі можливості, щоб 2018 рік став найуспішнішим для області. Тож маємо чітко спрацювати за всіма пріоритетами та довести до логічного завершення усі наші плани», - підкреслив очільник Вінниччини.

Також під час наради директор Департаменту охорони здоров’я ОДА Людмила Грабович повідомила, що мешканцями області укладено вже понад 1 мільйон декларацій із сімейними лікарями.        

Директор Департаменту соціальної та молодіжної політики облдержадміністрації Наталя Заболотна, у свою чергу, інформувала, що з 1 жовтня поточного року очікуються зміни до Постанови, що визначає порядок призначення громадянам житлових субсидій. За її словами, прогнозовані зміни спрямовані на зниження бар’єрів за окремими позиціями, до прикладу, в питаннях житлових площ субсидіантів, щодо складних життєвих обставин  громадян тощо.

Разом з тим, в.о. директора Департаменту освіти і науки ОДА Володимир Буняк торкнувся проблематики доставки профільним Міністерством учнівських підручників: із загальної потреби у 18,8 тисяч на сьогодні в область надійшло лише 4,2 тисячі підручників.

 

 

                  

Увесь демократичний світ разом з Україною не має права закривати очі на існуючі виклики і глобальні проблеми, особливо ті, що виникають в енергетичній сфері. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час зустрічі з Президентом Стортингу (Парламенту) Норвегії Тоне Вілхелмсен Трьоен. Це перший візит Глави норвезького Парламенту до Києва і вже третій візит високопосадовців Норвегії до України за останні три тижні.

«Нам треба посилювати зв’язки між урядами і парламентами. В 2017-2018 роках ми спостерігаємо ріст торгівлі. І потенціал наших відносин так само великий», - сказав Володимир Гройсман.

«Це вже третій візит офіційних осіб Норвегії за останні три тижні. І це для мене великий привілей – побувати в Україні і зустрітися з вами. Ми привезли з собою сильну делегацію – це три політичні партії нашого Парламенту. І цим ми підкреслюємо нашу підтримку процесу реформ та боротьби, яку Україна продовжує проти російської агресії», - відзначила зі свого боку Тоне Вілхелмсен Трьоен.

Володимир Гройсман подякував Норвегії за постійну підтримку українського суверенітету і питань безпеки. Проте контекст безпеки, зазначив Прем’єр-міністр, поширюється не тільки на оборонні ініціативи, а й на економічну та, що особливо важливо, енергетичну площину.

«Для нас дуже важливо, аби демократичний світ був стійким у захисті демократії і норм міжнародного права. І в цьому контексті важливе питання – проект «Північний потік -2». Ми говоримо всьому світу – не вірте гарантіям Росії. Ви не назвете жодної гарантії Росії, яку б вона виконувала сьогодні. Будапештський меморандум, останні рішення Стокгольмського арбітражу по газових контрактах… Це не виконується. І ми занепокоєні тим, що проект (будівництва газопроводу) просувається. І закликаємо всі країни відкрити очі і подивитися на загрозу, яка наближається. Нашим наступникам ми маємо передавати країни сильнішими, а не слабшими. Ми не маємо права закривати очі на такі глобальні проблеми, - сказав Володимир Гройсман. - І ми говоримо про альтернативу – спільне управління українською ГТС. Вона надійна. Так ми всі будемо незалежні».

Глава Уряду наголосив, що аналіз ситуації і спільні дії можуть запобігти загрозі російського монополізму.

«Ми чуємо всі ваші зауваження, - сказала Глава Парламенту Норвегії. - І ми підтримуємо думку про те, що транзитна роль України має зберігатися».

Глава Уряду України подякував за таку позицію і зазначив, що Україна наразі переживає процес трансформацій, реалізовує одразу декілька дуже важливих реформ – від освіти й медицини до децентралізації і боротьби з корупцією. «Ми управляємо цими процесами одночасно», - наголосив Глава Уряду.

У свою чергу Глава норвезького Парламенту запевнила, що Норвегія готова бути корисною для України як в енергетичних питаннях, так і питаннях реформ, які наразі відбуваються в Україні і є дуже важливими з огляду на економічний розвиток країни.

Відповідальність і конкретні справи потрібні сьогодні Україні задля підтримки зростання і зміцнення. 

Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час виступу на 15-ій щорічній зустрічі Ялтинської Європейської Стратегії. 

«З чого складається майбутнє? З сьогодення і нашого бачення того, яким ми хочемо його зустрічати. Але майбутнє пов’язане з відповідальністю. Це те, чого не вистачає Україні. Відповідальності. Не просто гучних і якісних промов, а конкретних справ», - сказав Володимир Гройсман.

Він нагадав, що рік тому – під час 14-ої зустрічі - він анонсував проведення п’яти ключових реформ – в освіті, медицині, пенсійному забезпеченні. І всі вони наразі на тій чи іншій стадії запровадження. 

«За цей рік нам вдалося утримати стабільність і почати проводити реформи. Сьогодні важливо сказати, що зобов’язання виконуються. Чи стало майбутнє легше? Ні. Перед нами є виклики. Виклики безпеки і внутрішні виклики. Ми входимо в процес нових виборів. І ми знову перед вибором – як іти далі і де наша мета. І наша ціль - європейська родина. Тож нам треба відповідати цій цілі», - додав Володимир Гройсман.

«Фундаментальні основи нашої безпеки – сильна армія, сильна національна економіка, яка має серйозний потенціал, демократія і демократичні інституції. І майбутні  вибори – це тест на демократію, право вибору і верховенство закону», - запевнив Глава Уряду.

За його словами, позитивна динаміка в економіці вже відчутна. Зростання за другий квартал становить 3,6%. А далі – серйозна робота з поліпшення ділового клімату, залучення інвестицій, в тому числі через приватизацію, зменшення інфляції і продовження фундаментальних реформ.

«Реформи потребують лідерства. Було б добре, якби українські політики мали силу об’єднуватися навколо реальних завдань, які стоять перед державою. Тут не питання рейтингів, тут питання майбутнього нашої держави, - сказав Володимир Гройсман. -  Тож час ухвалювати відповідальні рішення», - зазначив Володимир Гройсман.

Верховна Рада України у четвер нинішнього пленарного тижня планує розглянути питання направлення до Конституційного суду законопроекту 9037 щодо стратегічного курсу України на членство в ЄС та НАТО. Про це повідомив Голова Верховної Ради України А.Парубій на початку засідання Погоджувальної ради у понеділок. За його словами, також передбачається розгляд законопроектів щодо скасування депутатської недоторканності і документів щодо перейменування Кіровоградської і Дніпропетровської областей у рамках закону про декомунізацію.

«Це дасть нам змогу зробити день змін до Конституції, і щоб ми змогли цього дня пройти всі ці напрацювання, які протягом багатьох місяців, а інколи й більше року, напрацьовувались», - сказав він.

Голова Парламенту наголосив, що за результатами консультацій із фракціями більшість «висловила згоду з необхідністю закріпити у Конституції прагнення України набути повноправного членства в НАТО та ЄС».

А.Парубій зазначив, що до Парламенту надійшли висновки Конституційного суду щодо законопроектів, якими пропонується скасувати депутатську недоторканність.

Голова Парламенту нагадав про «свою незмінну позицію», щодо необхідності оновлення складу ЦВК, і повідомив, що «є домовленість обговорити це питання у фракціях для подальшого розгляду у сесійній залі».

Голова Верховної Ради повідомив, що у четвер Президент України виступить у Парламенті зі щорічним посланням «Про внутрішнє та зовнішнє становище України у 2018 році».

 Нинішнього пленарного тижня, за словами А.Парубія, народні депутати повинні ухвалити порядок денний поточної сесії.

Передбачається, що у п'ятницю у Верховній Раді України Кабінет Міністрів презентує проект бюджету на наступний 2019 рік.

«Мета Росії - окупувати Азовське море так само, як був окупований Крим. Це жорстке порушення міжнародного права, і ми не можемо це прийняти. Ми зміцнюємо наших військових там і порушуємо справу проти Росії в міжнародній постійній палаті третейського суду», - наголосив Президент Петро Порошенко в інтерв’ю The Washington Post.

Глава держави підкреслив, що Україна має абсолютно чіткий правовий статус в Азовському морі. «Росія не має права атакувати або спиняти наші судна, які перевозять товари та пасажирів з двох важливих портів України, Маріуполя та Бердянська. Якщо Росія не зупиниться, у нас є лише один інструмент – санкції», - зазначив Петро Порошенко.

За його словами, санкції потрібні, щоб зупинити потенційну небезпеку російської окупації Азова. «Якщо вони заблокують судно з українськими металопродуктами з Маріуполя на один день, то ціна збитків становитиме тисячі доларів», - сказав Президент.

Крім того, росіяни постійно атакують українських рибалок в українських водах: заарештовують їх, зупиняють і погрожують їм. Президент зазначив, що це частина гібридної війни проти України.

«Санкції зупиняють зростання ВВП Росії, вони зупиняють підвищення рівня життя в Росії та девальвують російську валюту. Російське керівництво платить дуже високу ціну за санкції, які можуть утримувати Росію за столом переговорів та припинити агресію», - сказав Президент.

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій під час зустрічі у п’ятницю з делегацією Атлантичної ради на чолі з її віце-президентом Деймоном Уілсоном заявив про зацікавленість Українського Парламенту у продовженні співпраці із залучення експертного потенціалу Атлантичної Ради з метою сприяння розвитку українсько-американського співробітництва і в реалізації проектів на підтримку реформ, гуманітарних, освітніх та економічних ініціатив в Україні.

Голова Парламенту наголосив, що «Сполучені Штати є ключовим стратегічним партнером нашої держави, а наші відносини динамічно розвиваються і охоплюють широкий перелік сфер взаємодії».

Він зауважив, що це стосується, насамперед, викликів, пов’язаних з агресією Росії проти української держави та намаганнями Росії протиставити себе всьому демократичному світу.

Андрій Парубій висловив думку, що «авторитет, інтелектуальні можливості, а також дискусійний майданчик Атлантичної Ради могли б бути дуже корисними в просуванні пріоритетних питань двосторонніх відносин і поширенні об’єктивної інформації щодо російської агресії та розвитку української держави». Голова Верховної Ради наголосив, що Україна є послідовною в своїх діях, спрямованих на утвердження демократичних інституцій та верховенства права, боротьбу з корупцією, модернізацію економіки та інфраструктури.

Своєю чергою, пан Деймон Уілсон заявив, що Атлантична Рада «готова до співпраці з Україною, і ми розуміємо, що битва, яка розгортається за Україну – це не просто битва за Україну, а битва за долю всього вільного світу».

 

Сьогодні, 14 вересня, у Вінницькому обласному академічному музично- драматичному театрі ім. М. К. Садовського відбулась урочиста ювілейна академія з нагоди відзначення 1030-річчя хрещення Київської Русі-України.

Упродовж 2018 року, на виконання Указу Президента України від 08.08.2017 року № 214/2017 «Про заходи з підготовки та відзначення 1030-річчя хрещення Київської Русі - України» та розпорядження голови обласної державної адміністрації від 08.02.2018 року № 104 «Про відзначення на Вінниччині 1030-річчя хрещення Київської Русі-України», спільно з релігійними організаціями області проведено ряд інформаційно-просвітницьких, історико-краєзнавчих та культурно-мистецьких заходів.

Зокрема: в закладах системи освіти проведено тематичні інформаційні (виховні) години для шкільної та студентської молоді на тему: «Християнські цінності в сім’ї та демократичному суспільстві», книжково-ілюстративні виставки «Сакральна архітектура Вінниччини», виставка церковних старожитностей з приватних колекцій «Духовна вись», виставка художніх фотосвітлин «Києво-Печерська лавра – святиня України».

Крім цього, проведено екскурсійно-паломницькі поїздки до місць, пов′язаних з історією християнства - сакральної спадщини Подільського краю та України; підготовлено до видання ілюстративний, історико-інформаційний довідник духовної спадщини Вінниччини, а також розроблено нові екскурсійно-паломницькі поїздки до місць, пов′язаних з історією християнства – сакральної спадщини Подільського краю та України. Забезпечено участь релігійних організацій УПЦ КП, УПЦ, УГКЦ, УАПЦ в загальнодержавних заходах з нагоди відзначення 1030-річчя Київської Русі-України.

Крім представників духовенства різних конфесій, в ювілейній академії також взяли участь: голова обласної державної адміністрації Валерій Коровій, голова Вінницької обласної Ради Анатолій Олійник, заступник голови ОДА Олександр Крученюк, начальник управління у справах національностей та релігій ОДА Ігор Салецький в.о. керуючого справами виконавчого комітету Вінницької міської ради Сергій Чорнолуцький,  депутати обласної Ради.

Учасникам заходу також продемонстрували відеоролик «Подільські храми», під час перегляду якого присутні дізналися про історичне минуле та сьогодення церков. Під час ювілейної академії  найкращі побажання присутнім висловили митрополит Вінницький і Барський Симеон, а також представники різних релігійних конфесій.

Звертаючись до присутніх з вітальним словом, Валерій Коровій зазначив: «Дозвольте мені приєднатися до тих щирих слів вітань, які ми не лише чуємо, а й відчуваємо у цій залі. Хрещення Київської Русі–України, яке відбулося 1030 років тому, має вкрай важливе значення для сьогодення та для майбутнього прийдешніх поколінь. Варто сказати, що почуття любові є найціннішим, що нас об’єднує, а це дуже важливо у непрості часи, які переживає український народ». Під час виступу Валерій Коровій також подякував членам Ради Церков та релігійних організацій. Крім цього, митрополиту Вінницькому і Барському Симеону, а також представникам релігійних конфесій було вручено Подяки голови обласної державної адміністрації та голови обласної Ради.  

Також з вітальним словом до учасників заходу звернулися голова Вінницької обласної Ради Анатолій Олійник та в.о. керуючого справами виконавчого комітету Вінницької міської ради Сергій Чорнолуцький, відзначивши особливе історичне значення християнства.

Ювілейна академія стала завершальним акордом низки заходів з відзначення на Вінниччині 1030-річчя хрещення Київської Русі-України. За словами представників духовенства, цього дня Православна церква вшановує пам'ять Вінницьких святих отців. Варто зазначити, що сьогодні, 14 вересня, православні віряни відзначають день Церковного новоліття. За словами митрополита Вінницького і Барського Симеона, цьогоріч виповнюється 85 років Вінницькій єпархії.