Топ новини

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков зустрівся з главами дипломатичних місій іноземних держав, акредитованих в Україні. Під час зустрічі Голова Парламенту звернув увагу на необхідні кроки з боку міжнародної спільноти, що сприятимуть врегулюванню збройного конфлікту та деокупації Сходу України та Криму.

«Ми впевнені, що сьогодні переважна більшість країн прагне миру, так само, як і Україна. Ви добре  розумієте, в яких непростих умовах ми знаходимось. Мова не лише про економічну складову, але й про питання, що сьогодні стоять і перед нашою державою, і перед усім світом: боротьба за територіальну цілісність та незалежність. І зараз ми, на жаль, знаходимося на передовій цього процесу. Але я переконаний, що за вашої підтримки ми зможемо пройти цей важкий шлях», - зазначив Дмитро Разумков.

Голова Верховної Ради зазначив, що зміни, які відбуваються в Україні, є результатом командної роботи всіх вертикалей влади. «Сьогодні ми маємо великий кредит довіри і можливостей. Всі ви бачите ефективну роботу  Верховної Ради IX скликання: за 50 днів роботи було ухвалено 69 законів у цілому. Впевнений, що ми й надалі працюватимемо швидко та ефективно і матимемо такі результати», - сказав він.

Дмитро Разумков запевнив у готовності України поглиблювати співпрацю з міжнародними партнерами, як у двосторонньому форматі, так і в рамках багатосторонньої дипломатії.  «Ми будемо вдячні  за консультативну, інформаційну, економічну та міжнародну підтримку різних дипломатичних установ, які працюють в нашій державі», - наголосив Голова Парламенту.

Зі свого боку Дуаєн дипломатичного корпусу, акредитованого в Україні, Надзвичайний і Повноважний Посол Чорногорії в Україні Любомир Мішуровіч подякував українській стороні за гостинність і зазначив, що амбітні реформи, які зараз розпочалися в Україні, непросто проводити у будь-якій країні світу. Водночас він запевнив у готовності міжнародної спільноти підтримувати Україну в її прагненні зберегти незалежність, територіальну цілісність та суверенітет.

Президент України Володимир Зеленський під час робочого візиту до Японії зустрівся з керівництвом Японської асоціації нової економіки (JANE).

Глава держави заявив, що ІТ-сектор є одним з найбільш динамічних у нашій країні, та розповів про плани його розвитку. Йдеться, зокрема, про вдосконалення правового поля України та системи оподаткування у галузі ІТ й розбудову національної інноваційної системи.

«Плануємо розвиток інноваційної інфраструктури шляхом відкриття бізнес-інкубаторів, акселераторів та інноваційних платформ, відкриття знакових R&D-центрів світових корпорацій, створення інноваційних чи стартап-платформ у закладах вищої освіти», – розповів Президент України.

Японські бізнесмени зацікавилися проектом «Держава у смартфоні». Володимир Зеленський наголосив, що реформа з діджиталізації перебуває на його особистому контролі.

Глава держави також заявив про прагнення України створювати конкурентний ІТ-продукт. 

«У західному світі наших ІТ-фахівців сприймають як дешеву робочу силу. Для нас важливо це змінити. Ми хочемо створювати ІТ-продукт і продавати його у світі», – сказав він.

Представники асоціації розповіли Президенту України про приклади найуспішніших інноваційних проектів застосування в Японії штучного інтелекту, що вже довели ефективність у різних сферах життя. Йдеться, зокрема, про туризм, розваги та кібербезпеку.

Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук провів нараду з представниками Асоціації міст України.

Під час зустрічі обговорили питання початку та проходження опалювального сезону, залучення іноземних інвестицій в регіони та розподілу субвенцій. Також говорили про проблеми, з якими доводиться стикатися міським головам.

«Від ефективної співпраці Уряду та місцевих органів влади залежить якість життя українців. Для людини не має значення, з якої кишені буде профінансовано вирішення її проблем. Ми з вами в одному човні та маємо разом вирішувати проблеми людей», – сказав Олексій Гончарук.

Він додав, що Уряд відкритий до співпраці, а наради з представниками територіальних громад будуть проводитися постійно. Голова Уряду не виключає створення спеціальної служби підтримки, куди можна буде звернутися не лише з конкретними питаннями, але й з пропозиціями.

«Реформа децентралізації точно продовжуватиметься! І в її рамках громади отримають більше повноважень», – наголосив Прем’єр-міністр.

Олексій Гончарук також поінформував міських голів про стратегічні напрямки роботи Уряду. Зокрема, зараз йде робота над створенням функціональної інфраструктурної мережі по всій Україні.

«Що таке функціональна мережа? Це освітня мережа, медична, безпека, юстиція. У нас в Програмі дій Уряду є чіткі стандарти, які держава гарантуватиме українцям – «швидка» має приїжджати за 10 хвилин в місті, лікар має бути не далі ніж за 7 км у сільській місцевості, кожна дитина має ходити в дитячий садок і так далі. Ми зібрали по міністерствах інформацію по об’єктах, які належать до цих мереж, і нанесли її на інфраструктурну карту. Зараз на ній більше 110 тис. об‘єктів по всій країні. Минулого тижня ми направили карту в області, щоб вони додали всі інфраструктурні об‘єкти, яких не вистачає: в якому районі потрібна школа, в якому садочок, а в якому – лікарня», – сказав Прем‘єр-міністр.

Президент України Володимир Зеленський під час робочого візиту до Японії зустрівся з головою парламентської асоціації дружби «Японія – Україна» Ейсуке Морі та членами асоціації.

Глава держави подякував за послідовну політику уряду та парламенту Японії щодо підтримки суверенітету та територіальної цілісності України, зокрема в рамках міжнародних організацій, а також за широкомасштабну гуманітарну та фінансову допомогу з боку Японії для проведення структурних реформ.

«Високо цінуємо допомогу вашої країни для відновлення Донбасу та підтримки внутрішньо переміщених осіб з тимчасово окупованих територій України. Відчуваю дружнє ставлення з вашого боку», – зазначив Володимир Зеленський.

Сторони також обговорили можливості для поглиблення економічної та інвестиційної співпраці.

Порушувалося питання співробітництва в рамках реалізації інфраструктурних проектів в Україні, а також взаємовигідних проектів у сферах енергетики, транспорту, сільського господарства, охорони довкілля тощо.

«Сьогодні нам потрібно модернізувати та об’єднати Україну. З цією метою наш парламент ухвалює багато законів. Наприклад, закон про концесію, адже нам треба відновити та модернізувати українську інфраструктуру: порти, залізницю, дороги, мости, дамби», – підкреслив Глава держави.

Президент також зауважив, що втішений тим, що у новій Верховній Раді була створена депутатська група з міжпарламентських зв’язків з Японією, до складу якої входять 117 депутатів. 80 із них, зокрема й співголова групи, представляють політичну партію «Слуга Народу».

Важливою частиною перемовин став обмін досвідом з питань подолання наслідків ядерних надзвичайних ситуацій. Президент України відзначив ефективність діяльності українсько-японського Спільного комітету з питань співробітництва у сфері покращення післяаварійного реагування на надзвичайні ситуації на атомних електростанціях.

«Ми підтверджуємо свій намір продовжувати співпрацю з питань подолання наслідків аварії на АЕС «Фукусіма-1» шляхом взаємодії між нашими країнами у рамках так званого механізму «Фукусіма – Чорнобиль».

Перспективний напрям діяльності – розробка та запровадження нових технологій утилізації радіоактивних відходів», – додав Володимир Зеленський.

Японська сторона високо оцінила результати свого візиту до України у вересні цього року, наголосивши, що він надав нового імпульсу розвитку міжпарламентського діалогу та всього спектру співпраці між країнами.

21 жовтня, відбулась щотижнева апаратна нарада під керівництвом голови облдержадміністрації Владислава Скальського.  

Очільник області заслухав інформацію про стан агропромислового комплексу регіону, питання медичного та соціального забезпечення, освітньої галузі, стан виконання обласного бюджету тощо.

Директор Департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів ОДА Микола Ткачук поінформував про перебіг осінніх польових робіт, зазначивши: «У зв’язку зі стабільними погодними умовами, покращилися темпи збирання сільськогосподарських культур, а також зросли темпи посівів. Загалом, посівна кампанія в області продовжуватиметься. Також наразі завершується збирання сої та соняшнику. Сою зібрано більш ніж на 95%. Намолочено понад 770 тис. т соняшнику, врожайність якого становить 32 ц/га, що є кращим показником, порівняно із відповідним періодом минулого року. Варто зазначити, що на сьогодні сільськогосподарська продукція надає змогу розвивати переробку та збільшувати обсяг експортної продукції».

Під час наради Микола Ткачук також поінформував про виплати паїв землевласникам та виконання державних програм у галузях тваринництва і садівництва тощо. Загалом, в області розрахунки за земельні частки виконано більш ніж на 70%.  

У свою чергу, в.о. директора Департаменту освіти і науки ОДА Володимир Буняк поінформував про ситуацію в освітній галузі.

Нагадаємо, що минулого тижня відбулась зустріч експертів Міністерства освіти і науки України та місії GIZ проєкту EU4Skills із заступником голови облдержадміністрації Ігорем Івасюком, представниками регіональної ради професійної освіти (стейкхолдерів), директорами професійно-технічних навчальних закладів області та представниками Департаменту освіти і науки ОДА. Місія мала на меті формування відповідних рекомендацій для реформування професійно-технічної освіти в рамках проєкту EU4Skills для Міністерства освіти і науки України. Днями Вінниччина увійшла до п’ятірки областей-фіналістів, які будуть першими залучені до реалізації проєкту.

Про ситуацію в медичній галузі поінформувала директор Департаменту охорони здоров'я ОДА Людмила Грабович. Торкнувшись питання народжуваності, керівник департаменту зазначила: «Цьогоріч в області народилися 9587 тис. дітей, що є позитивною тенденцією. За останній тиждень 261 новонароджений: 136 хлопчиків та 125 дівчаток».

Стосовно рівня захворюваності населення на грип та ГРВІ, то наразі спостерігається зростання захворюваності населення на ГРВІ, проте випадків грипу в області не зареєстровано. Відповідні вакцини проти грипу наявні в аптечних закладах області.

Про виплати субсидій, перебіг дитячої оздоровчої кампанію поінформувала директор Департаменту соціальної та молодіжної політики ОДА Наталя Заболотна.

Під час наради також було заслухано інформацію про виконання обласного бюджету, а також про виконання проєктів, які фінансуються ДФРР.

Підбиваючи підсумки, Владислав Скальський дав керівникам структурних підрозділів відповідні доручення та озвучив пріоритетні завдання на поточний тиждень.

Президент України Володимир Зеленський у перший день робочого візиту до Японії зустрівся з Прем’єр-міністром країни Сіндзо Абе. Глава держави подякував за послідовну політику Японії щодо підтримки України та невизнання спроби незаконної анексії Криму, збереження санкцій проти Росії.

«Я хочу подякувати вам особисто за незмінну позицію щодо територіальної цілісності та суверенітету України», – зазначив Президент.

Володимир Зеленський розповів про безпекову ситуацію на Донбасі та останні зрушення у напрямку припинення війни і досягнення миру.

Сторони обговорили інвестиції Японії у розвиток інфраструктури України. Глава держави подякував за фінансову допомогу, яка з 2014 року сягнула $1,8 млрд.

«Ми зацікавлені у продовженні реалізації інфраструктурних проектів за підтримки Японії. Особливо вдячні Японії за пільговий кредит у майже $1 млрд на модернізацію Бортницької станції аерації. Сподіваємося, роботи почнуться вже на початку наступного року», – наголосив Президент.

Глава Української держави також подякував за пом’якшення з 1 січня 2018-го візового режиму для громадян України та порушив питання запровадження безвізового режиму для українців напередодні Олімпійських ігор 2020 року в Токіо. 

Сіндзо Абе високо оцінив результати реформ, проведених в Україні, та запевнив, що Японія й надалі підтримуватиме нашу країну у впровадженні позитивних змін.

Володимир Зеленський запросив Прем’єр-міністра Японії відвідати Україну.

20 жовтня 2019 року, на своєму засіданні Кабінет Міністрів України затвердив Державну програму розвитку регіону українських Карпат на 2020-2022 рік. Програма спрямована на покращення соціального  та економічного розвитку українських Карпат, підвищення транспортної доступності окремих гірських територій та включає широке коло питань: побудова доріг, створення нових робочих місць, розвиток туризму в регіоні Карпат, зокрема Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської і Чернівецької областей.

Крім того Уряд схвалив зміни до постанови, які спрощують призначення житлових субсидій дитячим будинкам сімейного типу, військовослужбовцям, громадянам старшим 60 років. Зокрема, дитячі будинки сімейного типу можуть отримати субсидію на понаднормову площу будинків, а придбаний ними автомобіль не призведе до втрати субсидії тощо.

Уряд також змінив порядок координації роботи центральних органів державної влади та Уряду. Зокрема, діяльність Державної служби з питань праці буде координуватися через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, Державна служба статистики - через Міністра Кабінету Міністрів.

Крім того, Уряд погодив об'єднання регіональних відділень Фонду державного майна, щоб оптимізувати структуру, скоротити витрати на утримання регіональних відділень Фонду та, водночас,  підвищити ефективність приватизації через покращення координації відділень.

Уряд на своєму засіданні ухвалив низку кадрових рішень. 

Зокрема, призначив Новак Наталію Василівну виконувати обов'язки Голови Національного агентства з питань запобігання корупції.

Уряд також призначив:

Божка Миколу Петровича на посаду першого заступника Голови Державної служби морського та річкового транспорту;

Ігнатовського Сергія Юрійовича на посаду заступника Голови Фонду державного майна України.

Тимчасово покладено виконання обов’язків Голови Державного агентства інфраструктурних проектів на Потапова Олега Леонтійовича.

Відсьогодні Уряд звільнив:

Петренка Дмитра Сергійовича з посади Голови Державної служби морського та річкового транспорту;

Барінова Дмитра Анатолійовича з посади першого заступника Голови Державної служби морського та річкового транспорту;

Балибердіна Дмитра Олександровича з посади заступника Голови Державної служби морського та річкового транспорту;

Асташева Євгена Вікторовича з посади заступника Голови Фонду державного майна.

Крім того, Уряд погодив призначення кандидатур на посади керівників та їхніх заступників в обласні державні адміністрації:

голови Київської ОДА Чернишова Олексія Михайловича;

голови Кіровоградської ОДА Балоня Андрія Богдановича;

голови Луганської ОДА Гайдая Сергія Володимировича;

голови Харківської ОДА Кучера Олексія Володимировича;

голови Чернігівської ОДА Прокопенка Андрія Леонідовича; 

заступника голови Донецької ОДА Клюшнікова Дениса Геннадійовича;

заступника голови Дніпропетровської ОДА Скрипніка Максима Володимировича;

першим заступника голови Запорізької ОДА Федорова Івана Сергійовича. 

Водночас Уряд погодив звільнення з посади:

Голови Київської ОДА Бно-Айріяна Михайла Кареновича;

Голови Луганської ОДА Комарницького Віталія Мар’яновича.

Також Уряд погодив призначення виконуючого обов’язки директора державного підприємства «Укрхімтрансаміак» Немчинова Максима Олександровича.

Уряд також оголосив конкурс на зайняття посади Голови Морської адміністрації та вніс зміни до складу Комісії з питань вищого корпусу державної служби.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков взяв участь у форумі «Подолання наслідків конфлікту: порядок денний нового парламенту», присвяченого реінтеграції тимчасово окупованих територій на Сході України та в Криму і відновленню зв’язків з населенням цих територій.

«Ми маємо шукати позиції, які допоможуть об’єднати нашу країну. На жаль, протягом багатьох років люди, які вимушено мешкають на тимчасово окупованих територіях, часто отримують інформацію, що не відповідає дійсності. Тому важливо повернути людей, у першу чергу, ментально», – зазначив Голова Парламенту.

Дмитро Разумков також підкреслив необхідність забезпечення економічного зростання України для успішної деокупації та реінтеграції територій Донбасу та Криму. «Потрібно створити такі умови, щоб люди хотіли повертатися в Україну, щоб жити тут для них було краще. Для цього важливий як економічний та політичний, так і соціальний аспекти», – наголосив він.

Голова Парламенту також зазначив важливість публічних майданчиків для обговорення питань деокупації та реінтеграції. За його словами, такі діалоги мають бути регулярними, адже дозволяють напрацювати ефективні рішення нагальних проблем, що стоять перед Президентом, Верховною Радою та Кабінетом Міністрів.

Зі свого боку Голова Комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополь, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Дмитро Лубінець наголосив, що впродовж минулих місяців все частіше лунає дуже обережне припущення про можливість настання миру на Сході. І у зв’язку з цим виникає низка практичних питань щодо правосуддя, економічних відносин, освіти, місцевого самоврядування, які не можуть бути вирішені в межах «законодавства мирного часу». «Саме на парламентові лежить відповідальність за врегулювання цих проблемних моментів. І вже сьогодні ми маємо завдання, вирішення яких забезпечить відновлення прав постраждалих від конфлікту людей, а відтак – сприятиме і деокупації, і реінтеграції», – наголосив Голова Комітету.

Президент України Володимир Зеленський розпочав чотириденний робочий візит до Японії для участі у церемонії інтронізації Імператора Нарухіто. Під час візиту Главу держави супроводжує перша леді Олена Зеленська.

У Японії Президент України зустрінеться з Прем'єр-міністром Сіндзо Абе, керівниками нижньої та верхньої палат парламенту, членами японської парламентської асоціації дружби з Україною, керівництвом Японського агентства міжнародного розвитку та Японської асоціації нової економіки, представниками японського бізнесу.

Крім того, запланована низка двосторонніх зустрічей Володимира Зеленського з лідерами іноземних країн.

Президент України Володимир Зеленський підписав Указ № 761/2019 «Про невідкладні заходи щодо забезпечення сприятливих умов для діяльності фізичних осіб – підприємців», спрямований на покращення умов для розвитку підприємництва, здійснення фізичними особами підприємницької діяльності.

Згідно з документом, Кабінет Міністрів має забезпечити створення Координаційної ради з питань розвитку мікро- та малого підприємництва із залученням до її роботи представників громадських організацій, що представляють інтереси малого бізнесу.

У двотижневий термін за участю згаданої Ради мають бути розроблені та внесені на розгляд парламенту законопроекти, спрямовані на лібералізацію умов і критеріїв віднесення фізичних осіб – підприємців до першої групи спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, зокрема шляхом встановлення більшого розміру граничного обсягу їхнього доходу протягом календарного року, надання їм права використовувати працю найманих осіб, а також розширення переліку видів діяльності, які можуть здійснювати такі суб’єкти господарювання.

Також має бути підготовлено законопроект стосовно запровадження дворічного мораторію на проведення перевірок ФОП (крім тих, які здійснюють високорентабельні види діяльності з істотними ризиками ухилення від оподаткування) щодо дотримання ними порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій та пом’якшення відповідальності цих осіб за порушення ними встановленого порядку подання до контролюючих органів звітності, пов’язаної із застосуванням РРО.

Крім того, мають бути вжиті необхідні заходи для забезпечення прозорих і необтяжливих процедур реєстрації розрахункових операцій під час реалізації товарів та надання послуг через мережу Інтернет і проведено роз’яснення щодо порядку застосування таких процедур. З 1 січня 2020 року має бути забезпечена можливість тестування платниками податків під час здійснення розрахункових операцій безкоштовного програмного рішення для використання такими платниками програмних реєстраторів розрахункових операцій.

Також Глава держави підписав закони України № 128-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та № 129-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг», які парламент ухвалив 20 вересня 2019 року.

Вони спрямовані на захист легального бізнесу від недобросовісної конкуренції, виведення з тіньового обігу частки готівкових розрахунків, «сірого» товару, покращення ефективності податкового адміністрування та державного контролю за розрахунковими операціями.

Реалізація положень документів сприятиме підвищенню загального рівня податкової культури та захисту споживачів за рахунок поетапного розширення фіскалізації розрахункових операцій та запровадження інноваційних технологічних рішень у вигляді програмних реєстраторів розрахункових операцій як альтернативи класичним РРО.

Так, функцію програмного РРО зможе виконувати будь-який пристрій (комп’ютер, планшет, смартфон), на який встановлено відповідне програмне забезпечення. При цьому Державна податкова служба України повинна забезпечити програмним рішенням для використання суб'єктом господарювання програмного РРО безкоштовно, а реєстрація програмного РРО здійснюватиметься через електронний кабінет.

Щоб стимулювати споживачів отримувати чеки, законами пропонується запровадити з 1 жовтня 2020 року так званий механізм кешбеку, що передбачає можливість здійснення компенсації покупцеві (споживачеві) 100% вартості придбаних товарів (робіт, послуг) за рахунок частини штрафних санкцій за порушення вимог щодо РРО, застосованих за його скаргою.

Крім того, з 1 січня 2021 року підвищується з 1,5 млн грн до 2,5 млн грн максимальний поріг річного доходу фізичної особи – підприємця на спрощеній системі оподаткування, який може відноситися до II групи платників єдиного податку.

Кабінет Міністрів України створює Координаційну раду з питань розвитку мікро- та малого підприємництва, до якої буде залучено представників громадських організацій, що представляють інтереси малого бізнесу.

«Це буде нашим спільним майданчиком для діалогу – шукатимемо компроміси для комфортного ведення бізнесу в Україні. Це буде лише на користь нашій економіці», – зазначив Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук.

За дорученням Президента України Уряд у двотижневий строк внесе на розгляд Верховної Ради України законопроекти, які змінять умови перебування ФОП на першій групі: збільшать річний ліміт доходу (зараз 300 тис. грн), дозволять використовувати найману працю та розширять перелік видів діяльності.

Крім того, буде запропоновано:

– пом’якшення відповідальності всіх груп ФОПів за подання звітності по РРО;

– дворічний мораторій на перевірку ФОПів усіх категорій, крім «ризикових»;

– забезпечення доступності вже з 1 січня 2020 року безкоштовних програмних РРО для тестування.

Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до Закону «Про державну підтримку кінематографії в Україні» щодо надання державної субсидії для повернення частини кваліфікованих витрат, здійснених іноземним суб’єктом кінематографії при виробництві (створенні) фільму в Україні» №130-ІХ, який Верховна Рада ухвалила 20 вересня 2019 року.

Закон має на меті сприяти залученню інвестицій і розвитку інфраструктури кіновиробництва в Україні.

Документ, зокрема, передбачає надання державної субсидії для повернення іноземним кіновиробникам 25% витрат на зйомку фільмів на території України.

Крім того, іноземні кіновиробники можуть отримати повернення ще 5% витрат у разі, якщо вони використовують для створення фільмів твори українських авторів чи сюжет про Україну, зокрема тему збройної агресії проти нашої країни.

Очікується, що реалізація закону сприятиме просуванню позитивного іміджу України за кордоном, популяризації українських авторів та творів у світі, співпраці і створенню спільних кінопроектів з провідними західними продюсерами.

16 жовтня, Кабінет Міністрів України на своєму засіданні утворив Комісію з питань захисту бізнесу при Кабінеті Міністрів України. Цей орган буде проводити аналіз стану справ та причин виникнення проблем у бізнесу в процесі реалізації державної політики, а також буде вивчати роботу центральних та місцевих органів державної влади з метою формування кращих умов для захисту бізнесу від незаконного впливу суб'єктів владних повноважень.

Крім того, Уряд схвалив порядок та умови страхування професійної відповідальності арбітражного керуючого, щоб зменшити можливу шкоду внаслідок помилок або неумисних дій під час процедури банкрутства. Відтепер збитки будуть відшкодовуватися за рахунок страхових виплат. Документ розроблений у відповідності до вимог Кодексу з питань банкрутства, який набуде чинності 21 жовтня 2019 року.

Уряд також скасував розпорядження про передачу цілісного майнового комплексу Калуської ТЕЦ у власність територіальної громади м. Калуш. Відтак ТЕЦ залишиться на балансі ДП «Калуська теплоелектроцентраль-нова».

Уряд також визнав спроможними ще 10 об'єднаних територіальних громад у 9 областях України. Відтепер ці громади матимуть кращі фінансові можливості для розвитку власної інфраструктури, зокрема доріг місцевого значення, будівництва та обслуговування шкіл, дитячих садочків, об'єктів комунального сервісу, підвищення якості послуг для мешканців таких громад.

Іншим рішенням Уряд схвалив законопроект «Про Загальнодержавну цільову програму передачі гуртожитків у власність територіальних громад на 2020-2021 рік». Документ дозволяє передати у власність територіальних громад гуртожитки, які перебували у статутному капіталі колишніх державних та комунальних підприємств, тощо. Це дозволить провести капітальний ремонт таких гуртожитків, а також забезпечити гідні умови проживання для тих громадян та їхніх родин, хто вже мешкає у таких гуртожитках.

Уряд також схвалив низку організаційних рішень, якими продовжує впорядкування роботи територіальних органів влади. Зокрема, об'єднав в одну юридичну особу територіальні підрозділи Державної митної служби та надав їм статус відокремлених підрозділів, щоб оптимізувати роботу служби та спростити управління структурою.

Кадрові питання

На своєму засіданні 16 жовтня Кабінет Міністрів України призначив заступника Міністра енергетики та захисту довкілля, ним став Ковалевський Станіслав Сергійович, Голову Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, яким став Петров Валентин Володимирович, а також двох заступників Фонду державного майна, якими стали Бєлова Юлія Віалетівна та Єлейко Тарас Ярославович.

Уряд також схвалив призначення Тарасюка Юрія Володимировича головою Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області, а також погодив призначення Костюніної Юлії Олександрівни  заступником голови в Донецьку обласну державну адміністрацію.

Крім того, Уряд підтримав оголошення конкурсу на зайняття посади державного секретаря МОЗ, продовжив до 17 жовтня строк проведення конкурсів на посади голів Держекспортконтролю, Держгеокадастру, Держлісагентства та до 22 жовтня - Укрінфрапроекту.

Крім того, Урядом тимчасово покладено виконання обов'язків директора Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» на Маськовського Олексія Михайловича.

17 жовтня, відбулась Всеукраїнська селекторна нарада під керівництвом Прем’єр-міністра України Олексія Гончарука. До питань порядку денного наради увійшла підготовка регіонів до старту опалювального сезону, моделювання мережі публічних сервісів та послуг, перегляд перспективних планів формування територій громад областей, оптимізація структурних підрозділів райдержадміністрацій та граничної чисельності таких підрозділів.

У вінницькій студії селекторного зв’язку  були присутні голова обласної державної адміністрації Владислав Скальський, заступники голови облдержадміністрації Ігор Івасюк та Олександр Крученюк, а також керівники департаментів та служб облдержадміністрації, до компетенції яких входять порушені в ході селекторної наради питання.

Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук розпочав нараду із заклику не просто сфокусувати увагу регіонів на питаннях, які будуть озвучені, а й прискорити виконання цих спільних і важливих для областей та Уряду завдань.

«Окреслене коло питань стосується переважно організаційних моментів того, як Уряд бачить майбутній розвиток країни», – повідомив на початку засідання Олексій Гончарук.  Перш за все, на думку Прем’єр-міністра, необхідно сконцентруватися на актуалізації перспективних планів формування територій громад областей, аби досягти стовідсоткового покриття території України об’єднаними територіальними громадами.

У свою чергу, Міністр Кабінету Міністрів Дмитро Дубілет коротко характеризував узагальнені підсумки функціонального аналізу роботи райдержадміністрацій та озвучив відповідні висновки.

«Ми виявили чимало функцій, які можна і треба централізовувати, але поки що цьому заважає відсутність належної законодавчої бази», – зазначив Дмитро Дубілет.

За підсумками селекторної, Владислав Скальський провів нараду з присутніми керівниками департаментів і служб області та дав відповідні доручення, що стосувались озвученої проблематики.

Президент України Володимир Зеленський ініціює запровадження мораторію на перевірки фізичних осіб – підприємців (ФОП) усіх категорій, крім «ризикових», терміном на два роки.

В Офісі Президента України відбулися консультації з експертами, представниками підприємців, народними депутатами – співголовами міжфракційного депутатського об’єднання «За ФОПів» та представниками Кабінету Міністрів з метою формування спільної позиції щодо політики стосовно малих підприємців.

Таким чином Глава держави відгукнувся на заклики представників малого бізнесу, які вийшли з протестами проти законів «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» та «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг», що запроваджують електронний чек.

Як зазначила заступник керівника Офісу Президента Юлія Ковалів, протестні настрої викликані здебільшого поганою поінформованістю підприємців стосовно норм ухвалених парламентом законів, а також навмисними маніпуляціями та перекручуванням. Вона наголосила, що згадані закони спрямовані не проти фізичних осіб – підприємців, а проти великого бізнесу, який оформлює свою діяльність як групу ФОПів, тим самим зменшуючи обсяг сплати податків.

За словами Юлії Ковалів, підприємців лякають необхідністю придбання касових апаратів за шалені гроші, хоча насправді такого обов’язку немає – достатньо буде завантажити собі у телефон безкоштовний додаток, який надасть Державна фіскальна служба.

Заступник керівника Офісу Президента пояснила, що електронні чеки для ФОПів запроваджуються лише з 2021 року. «Тому ті, хто лякають малих підприємців штрафами за невидачу електронного чека вже з нового року, просто вводять людей в оману або відверто маніпулюють», – наголосила Юлія Ковалів.

Зі свого боку Президент України зазначив, що умови ведення бізнесу для малих підприємців необхідно покращувати. Тому Глава держави доручив запровадити мораторій на перевірки ФОПів на два роки – для всіх категорій, крім «ризикових», на зразок ювелірного бізнесу.

Також Державна податкова служба повинна надати вже з 1 січня 2020 року додаток для електронних чеків для безкоштовного тестування всім охочим. За словами Володимира Зеленського, це необхідно для того, щоб підприємці встигли пристосуватися до змін у законодавстві

Президент також виступив за те, щоб протягом першого року дії закону відповідальність за неправильне ведення звітів була пом’якшена.

Володимир Зеленський запропонував створити Координаційну раду малих підприємців для опрацювання пропозицій з покращення умов для бізнесу. На думку Президента, це дозволить полегшити умови ведення бізнесу для малих підприємців і водночас сприятиме ефективній боротьбі з тими великими компаніями, які використовують спрощену систему оподаткування для ухилення від сплати податків.

«ФОПам фактично гарантована незмінність умов ведення бізнесу. А народні депутати з об’єднання «За ФОПів» уже готують законодавчі ініціативи щодо захисту інтересів малих підприємців. Зокрема, вони працюватимуть над переведенням у електронну форму звітності для ФОПів, спрощенням податкового адміністрування та іншими законодавчими ініціативами», – пояснила Юлія Ковалів.

Таке рішення прийняли під час зустрічі родин загиблих захисників із Президентом України Володимиром Зеленським, Прем’єр-міністром Олексієм Гончаруком та Міністром у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Оксаною Колядою.

Батьки, дружини загиблих захисників незалежності, суверенітету та територіальної цілісності  України розповіли керівництву держави про те, що зараз вони активно залучені до роботи над законопроектом «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», який у новій редакції має чітко врахувати їхні інтереси, і попросили Президента підтримати його.

«Ви перший Президент, який зустрівся з сім‘ями загиблих воїнів у такому форматі. Ми дякуємо за це та просимо вашої підтримки, зокрема, аби наші інтереси були виписані в законодавстві, це стосується пільг та відповідного статусу, який ми заслуговуємо», - звернулась до Президента дружина загиблого Героя України Ірина Міхнюк.

Президент висловив співчуття родинам загиблих та запевнив у своїй підтримці.

«Коли законопроект буде доопрацьований та переданий до Верховної Ради, я готовий надати йому статус невідкладного, аби Парламент мав змогу швидко його розглянути та прийняти», - запевнив Володимир Зеленський.

Прем‘єр-міністр також пообіцяв підтримку Уряду.

«Уряд зі свого боку надасть максимальну підтримку щодо цього законопроекту, щоб вже до 15 листопада за дорученням Президента він був у Парламенті. Також із профільним міністром ми ознайомимось з усіма справами, які стосуються родин загиблих, та найближчим часом допоможемо їх вирішити», — сказав Олексій Гончарук.

Також під час зустрічі мова йшла про необхідність належного вшанування пам‘яті загиблих воїнів, виховання в суспільстві поваги та шани до своїх захисників, розвиток національно-патріотичного виховання молоді. Окремо зупинились на необхідності збільшення частки патріотичного контенту на українському телебаченні, створення нових програм та документальних фільмів про воїнів, зокрема про тих, хто віддав життя у боротьбі за Україну. Також підняли тему державних нагород.

«Наше завдання - налагодити діалог тих, задля кого ми працюємо, тобто ветеранів, їх родичів та, звісно, родин загиблих із владою. Ця зустріч - один з таких кроків до налагодження діалогу», - наголосила Оксана Коляда.

До Дня захисника України Голова Верховної Ради Дмитро Разумков відкрив у кулуарах Парламенту виставку музейного проекту «Український Схід», створеного Національним музеєм історії України у Другій світовій війні.

«День захисника – це свято з гірким присмаком. Сьогодні Верховна Рада хвилиною мовчання вшанувала тих, хто віддав своє життя за збереження територіальної цілісності й незалежності нашої держави», – зазначив Голова Парламенту під час відкриття виставки.

Дмитро Разумков зауважив, що сьогодні у Верховній Раді представлена лише частина цієї експозиції. «Вона набагато красномовніша за будь-які слова», – підкреслив він.

«Схід завжди буде українським. Я впевнений, що такими кроками, нехай і малими, але ми доносимо свою позицію партнерам і громадянам держави, і нагадуємо всім, що насправді відбувається на Сході», – наголосив Голова Верховної Ради України.

Довідково:

У кулуарах Парламенту розміщено світлини, які у найгарячіших точках зафіксували фотографи О. Клименко, Р. Боровик, А. Степанов, М. Дондюк, Р. Канюка, Є. Лукацький та П. Нетьосов. На фото – захисники України: кадрові військовики, вчорашні студенти, науковці, робітники, службовці, фермери, бізнесмени, діячі мистецтва, – ті, хто взяв до рук зброю і обороняє державу.

Президент України Володимир Зеленський під час робочої поїздки у Донецьку область відвідав штаб Операції об’єднаних сил, де привітав усіх воїнів з Днем захисника України.

Виступаючи перед військовослужбовцями, Президент зазначив, що сьогоднішнє свято є справді великим днем для України.

«День відважних, безстрашних і непереможних воїнів, чоловіків та жінок з усіх куточків нашої незалежної України, справжніх національних героїв, які щодня боронять нашу Батьківщину, захищають її незалежність та суверенітет», – наголосив він у своєму виступі.

Президент заявив, що до початку війни на Донбасі у 2014 році українці помилково почувались у безпеці. «Таке явище, як війна, здавалося нам чимось дуже далеким. Чимось із книжок і кінофільмів. Давнім спогадом із розповідей наших дідусів і прадідів. У цей час держава або мало, або зовсім не піклувалася про власне військо. Ми чули новини про збройні конфлікти у світі, проте були впевнені: нас це ніколи не торкнеться», – сказав Президент.

Володимир Зеленський висловив жаль, що за усвідомлення масштабів катастрофи від цієї недалекоглядності наша держава сплатила втратою життів тисяч людей та контролю над частиною території.

«Анексований Крим та початок війни на Донбасі. Стрічки жахливих новин з кількістю жертв, обстрілів, захоплених населених пунктів – це все була справді шокова терапія, немов дві тисячі вольт пропустили по тілу нашої рідної країни», – підкреслив Володимир Зеленський.

Президент наголосив, що такі події для будь-якої країни є історичними та визначальними.

«Такі моменти є моментами істини. Коли у цілого народу є тільки два шляхи. Перший – здатись і назавжди зникнути з лиця землі. Або народитися вдруге. Всупереч усьому. На зло всім ворогам. Підвестися на ноги, обтрусити пил, посміхнутись і сказати: «Ні, не дочекаєтесь». Ми обрали саме цей шлях», – зазначив Глава держави.

Він зауважив, що нині, після кількох років війни, українці стали сильнішими.

«Сьогодні ми набагато сильніші. Юні хлопці та дівчата, які ще вчора пішли захищати Неньку без бронежилетів та в кросівках, сьогодні – змужнілі, загартовані та вправні лицарі, що стоять на сторожі національної безпеки України. Наша Конституція каже, що Україна незалежна, суверенна, унітарна й демократична держава. І якщо хтось не згоден з цими словами й хоче цьому заперечити, то йому доведеться мати справу з вами – з нашими захисниками», – наголосив Президент.

«Сьогодні я не хочу говорити багато. Бо, власне, єдине, що сьогодні повинен сказати і Президент, і кожен українець – це просто дякую! За вашу відвагу і доблесть. За характер, за дух, за волю, за витримку. За мирний сон в українських містах і селах. За те, що тримаєте небо», – додав Глава держави.

Президент України Володимир Зеленський і перша леді Олена Зеленська прийшли до Стіни пам’яті полеглих за Україну, що біля Михайлівського Золотоверхого монастиря у Києві.

 Глава держави з дружиною поклали квіти та встановили лампадки біля Стіни з іменами загиблих за єдність України військовослужбовців і правоохоронців й ушанували хвилиною мовчання їхню пам’ять.

 Також сьогодні Президент України здійснить робочу поїздку до Донецької області. Володимир Зеленський планує, зокрема, відвідати штаб Операції об’єднаних сил та зустрітися з військовослужбовцями ООС.