Топ новини

Президент Петро Порошенко взяв участь у відкритті виробничої лінії з виготовлення артилерійських снарядів великих калібрів ДАХК «Артем» Державного концерну «Укроборонпром».

«Впевнений в тому, що на сьогоднішній день це потужний внесок у нашу перемогу, яка точно буде. Бо ми – українці, ми боронимо власну землю, ми боронимо власну державу, ми боронимо безпеку нашого народу», - звернувся Глава держави до робітників підприємства та учасників церемонії відкриття нової виробничої дільниці із виготовлення боєприпасів.

Петро Порошенко зауважив, що за чотири роки війни артилерія забезпечила надійну оборону української землі. Він нагадав, що ще у 2012 - 2013 роках стояло питання утилізації боєприпасів, але, на жаль, війна все дуже швидко змінила.

«По найбільш дефіцитним, найбільш ефективним боєприпасам, яких сьогодні потребують українські Збройні Сили, українська оборонна промисловість виконала замовлення ЗС, виконала моє завдання», - наголосив Президент.

Він нагадав, що у 2014 році звернувся до представників підприємств оборонної промисловості перевести виробництва на 2-х, а за потреби і 3-х змінну роботу, працювати без вихідних. «Але зробити все можливе для того, щоб змінити дуже ганебне ставлення до армії і до оборонної промисловості, яке ми спостерігали у попередні роки у багатьох представників української влади», - додав Президент.

Петро Порошенко також зауважив, що днями виповнилось десять років з дня російської окупації у Грузії: «Можу сказати, що і з російської агресієї проти України, і з тих подій десятилітньої давнини ми зробили свої висновки».

Президент також зазначив, що за його дорученням РНБОУ розробила цільову програму для запуску нового виробництва українських боєприпасів.

Водночас Петро Порошенко додав, що відкрити таке виробництво було нелегко. «Нам потрібне нове обладнання, яке у 2014 році нам просто фізично не продавали. Незважаючи на те, що держава, військовий бюджет, бюджет Міністерства економіки був виділений для того, щоб закупити нове обладнання. Всі дипломатичні зусилля Президента України, Міністерства закордонних справ для того, щоб отримати необхідні ліцензії, були спрямовані саме на це. Але я можу наголосити, що рівень довіри до України був настільки низький, настільки нерукопотискаємою була попередня українська влада, що ніхто нам не довіряв і ніхто обладнання не поставляв», - розповів він.

За словами Президента, Україна крок за кроком просувалася до цього, наполегливою роботою українських військових демонструючи як ми боронимо свою землю. Він зауважив, що генерали країн НАТО, які приїхали до нас бути радниками, особливо відзначали наскільки швидко український народ відновлює українські Збройні Сили.

«Ті ж самі процеси, але не так публічно, відбувались і в оборонній промисловості», - також зазначив він, додавши, що з усього світу в Україну постачали найсучасніше обладнання подвійного призначення.

«Оборонній промисловості добре це відомо, бо значна частина цього обладнання встановлена зараз у цих цехах. Новітні станки, на яких виробляється «Вільха», прибули з Туреччини і вже працюють. Багато країн світу сьогодні постачають це унікальне обладнання, на якому працюють працівники оборонної промисловості України», - повідомив Петро Порошенко.

Водночас Глава держави підкреслив, що неможливо запустити виробництво боєприпасів без найціннішої складової - школи української оборонної промисловості, робочих рук українського оборонно-промислового комплексу. За його словами, сьогодні знані авторитетні працівники оборонної промисловості створюють ту школу, якої немає жодна країна в світі. «Сьогодні Київський політехнічний інститут, інші наукові установи готують саме для оборонної промисловості України найкращі кадри», - зазначив він.

«Можу сьогодні сказати українському народові - нам є чим пишатися», - наголосив Петро Порошенко. 

«Пам’ятаєте, коли було проведено спецконфіскацію 1,5 млрд доларів, які були вкрадені у народа України попередньою владою? Я сказав, що ці гроші будуть працювати на Україну, на її народ, на її оборону, на її армію», - зазначив Президент.

За його словами, серед перших пріоритетів було будівництво гуртожитків для українських військових-контрактників. «До кінця цього року ми будемо мати гуртожитки майже для 23 тис. українських військовослужбовців-контрактників», - повідомив він.

Президент також підкреслив, що ці гроші були спрямовані на сільську медицину і нині по всій Україні будуються нові сільські медичні заклади, розвивається проект телемедицини.

Також було поставлено завдання, щоб частина цих грошей була спрямована в оборонну промисловість і на ці гроші було забезпечено створення комплексу із виробництва боєприпасів як артилеристських, так і реактивних. За його словам, у 2016 році була прийнята відповідна програма, у 2017-18 роках надійшло необхідне для цього обладнання.

Президент України Петро Порошенко підпише Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної», щойно документ надійде з Верховної Ради.

«Підпишу закон, щойно він надійде мені на підпис. Зауважте, що ухвалення закону ми свідомо винесли за рамки виборчої кампанії, бо насправді він не про вибори. Він про мову. Про нашу українську мову», - сказав Глава держави у коментарі щодо ухвалення цього документа.

Петро Порошенко нагадав, що робота над Законом тривала кілька років і за цей час «з нього прибрали і каральні інспекції, і структури, які би могли тиснути на бізнес». «Текст став гармонійним і збалансованим», - констатував він.

Президент зазначив, що свого час українська поетеса та письменниця Ліна Костенко сказала дуже мудрі слова: «Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову…».

Він констатував, що за останні п’ять років Україна в питанні розвитку мови «вийшла з передінфарктного стану». «Зробили дуже багато. Українською мовою говорить з нами якісний інформаційний продукт: кіно, книга, радіо і телебачення», - сказав Глава держави.

«Розквіт української мови після століть тотальної русифікації – це місія, яку нам належить звершити. Повага до прав людей, які говорять російською та іншими мовами – це теж важливо. Це – європейська практика, якої ми неухильно дотримуємось і будемо дотримуватися. І люди доволі швидко переконаються, що новий закон на це жодним чином не зазіхає», - також підкреслив Петро Порошенко.

Президент подякував більшості російськомовних громадян за те, що з розумінням ставляться до необхідності підтримки української мови. «Я теж, до речі, вивчив її вже у зрілому віці», - сказав Петро Порошенко.

Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» ухвалений Верховною Радою 25 квітня. Закон підтримали 278 народних депутатів.

Верховна Рада ухвалила у другому читанні та в цілому Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». «За» проголосували 278 народних депутатів.

Голова Верховної Ради Андрій Парубій підкреслив, що «українська мова – це наймогутніша наша зброя!» Він подякував Президенту України 2005-2010рр. Віктору Ющенку, письменникам, воїнам – усім гостям, які прийшли підтримати Закон про мову.

«Через їхні очі на нас дивиться Україна», - підкреслив Голова Парламенту і додав, що «мова - це питання безпеки і оборони».

«Мова об’єднує. Де мова – там перемога!» - проголосив А.Парубій.

 Підтримати законопроект «Про функціонування української мови як державної» прийшли почесний патріарх Православної церкви України Філарет, третій Президент України Віктор Ющенко, члени Уряду, воїни АТО, поети і письменники, громадськість.

Довідково: Єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова. Державний статус української мови є невіддільним елементом конституційного ладу України як унітарної держави. Порядок функціонування і застосування державної мови визначається виключно законом і не може бути предметом регулювання підзаконних актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим чи органів місцевого самоврядування. Такими є головні тези документу.

Також статус української мови як єдиної державної мови передбачає обов’язковість її використання на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також в інших публічних сферах. 

Кабінет Міністрів України здійснив розподіл бюджетної субвенції на розвиток об’єднаних територіальних громад в обсязі 2,1 млрд грн. Коментуючи це рішення, Глава Уряду Володимир Гройсман зазначив, що йдеться про будівництво, реконструкцію та ремонти тисяч об’єктів, важливих для громад. 
«Ми виконуємо свою функцію підтримки ОТГ, - сказав Володимир Гройсман. - Там, де децентралізація не пройшла – вона пройде. Всі це мають усвідомити. Ми доб’ємось того, аби покриття реформою було 100%. Що таке децентралізація? Тільки за 2016-2018 роки ОТГ отримали можливості будівництва, реконструкції понад 6000 об’єктів. Це те, що стосується якості життя людей».

Законодавчим актом встановлено, що єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова.

Згідно із Законом, «Статус української мови як єдиної державної мови зумовлений державотворчим самовизначенням української нації.

Державний статус української мови є невіддільним елементом конституційного ладу України як унітарної держави».

Порядок функціонування і застосування державної мови визначається виключно законом і не може бути предметом регулювання підзаконних актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим чи органів місцевого самоврядування.

Законом визначено статус української мови як єдиної державної мови передбачає обов’язковість її використання на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначені цим Законом.

Згідно із Законом, «Українська мова як єдина державна мова виконує функції мови міжетнічного спілкування, є гарантією захисту прав людини для кожного українського громадянина незалежно від його етнічного походження, а також є фактором єдності і національної безпеки України».

Цей Закон регулює функціонування і застосування української мови як державної у сферах суспільного життя, визначених цим Законом, на всій території України.

Дія цього Закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.

Завданнями цього Закону є:

1) захист державного статусу української мови;

2) утвердження української мови як мови міжетнічного спілкування в Україні;

3) забезпечення функціонування державної мови як інструмента об’єднання українського суспільства, засобу зміцнення державної єдності та територіальної цілісності України, її незалежної державності і національної безпеки;

4) забезпечення застосування української мови як державної на всій території України у сферах суспільного життя, визначених цим Законом, а також у міжнародному спілкуванні, під час здійснення посадовими та службовими особами представницьких функцій;

5) забезпечення розвитку української мови для зміцнення національної ідентичності, збереження національної культури, традицій, звичаїв, історичної пам’яті та забезпечення її подальшого функціонування як державотворчого чинника української нації;

6) підтримка української мови шляхом сприяння:

а) володінню українською мовою громадянами України;

б) розвитку української жестової мови як основного або одного з основних засобів спілкування жестомовних осіб. Статус, засади та порядок застосування української жестової мови визначаються законом;

в) застосуванню української мови відповідно до вимог українського правопису та інших стандартів державної мови;

г) вживанню замість іншомовних українських слів, словосполучень і термінів у разі, якщо в українській мові існують рівнозначні відповідники, та підвищенню рівня обізнаності громадян про них;

ґ) запобіганню вульгаризації української мови та змішування її з іншими мовами;

д) поширенню знань про українську мову та її роль у розвитку української та європейської культур;

е) популяризації діалектів і говірок української мови та їх збереженню;

є) вивченню української мови в Україні та за кордоном;

7) поширення української мови у світі та сприяння в задоволенні мовних потреб закордонних українців і громадян України, які проживають або тимчасово перебувають за межами України.

Законом встановлено, що кожний громадянин України зобов’язаний володіти державною мовою як мовою свого громадянства.

Держава забезпечує кожному громадянинові України можливості для опанування державної мови через систему закладів дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, освіти дорослих, а також через підтримку неформальної та інформальної освіти, спрямованої на вивчення державної мови.

Закон визначає осіб, які зобов’язані володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків.

Володіти державною мовою згідно із Законом та застосовувати її під час виконання службових обов’язків зобов’язані:

вищі посадові особи держави, народні депутати,

державні службовці, посадові особи органів місцевого самоврядування;

голови місцевих державних адміністрацій, їх перші заступники та заступники;

службовці Національного банку України;

6) особи офіцерського складу, які проходять військову службу за контрактом;

особи начальницького (середнього і вищого) складу Національної поліції, інших правоохоронних та розвідувальних органів, посадові особи інших органів, яким присвоюються спеціальні звання;

особи рядового, сержантського і старшинського складу Національної поліції, інших правоохоронних, розвідувальних органів, інших органів, яким присвоюються спеціальні звання;

прокурори;

судді, які обрані чи призначені відповідно до Конституції України та здійснюють правосуддя на професійній основі, члени та дисциплінарні інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, члени Вищої ради правосуддя та інші посадові та службові особи.

Володіти державною мовою зобов’язані особи, які претендують на обрання чи призначення на посади, визначені частиною першою цієї статті.

Законом встановлено вимоги щодо відповідного рівня володіння державною мовою, які встановлює Національна комісія зі стандартів державної мови; рівні володіння державною мовою.

Законом встановлено застосування державної мови в роботі органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій державної і комунальної власності.

Проект Закону зареєстровано за №5670-д.

Ймовірна заборона експорту в Україну нафтопродуктів та енергоресурсів з Росії є черговим проявом гібридної агресії Росії проти нашої держави. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

«Зараз ми впроваджуємо заходи, аби мінімізувати наслідки таких дій і знижувати залежність, – сказав Володимир Гройсман. – Перед нами цілий світ, треба знаходити нових партнерів».

Президент України Петро Порошенко разом з дружиною Мариною Порошенко вийшов на площу перед будівлею Адміністрації Президента та подякував українцям, які прийшли подякувати йому та підтримати. Учасники акції зустріли Петра Порошенка словами: «Дякуємо», «Порошенко», «Найкращий», «До перемоги разом».  «Я щасливий і гордий цій нашій зустрічі. Ви є найкращою частиною нашої спільної команди переможців», - сказав Глава держави присутнім на площі.

«Я дякую українському народу», - наголосив Петро Порошенко. Він запевнив, що разом зі своєю командою буте робити все, щоб Україна продовжила рух вперед, продовжила реформи.

«Дякую вам за слова: «дякую», і за той флешмоб, який  вчора так мені був потрібен», - сказав він та розповів, що вчора ввечері у Фейсбук прочитав про себе стільки позитивних і щирих слів, яких не читав дуже давно. «Це було саме те, чого я потребував», - додав Президент.

«Наші головні перемоги ще попереду. І нехай всі це чують», - підкреслив Петро Порошенко.

Він наголосив, що вчора для всього світу сказав, що не йде з політики. «Ми об’єднуємося для того, щоб забезпечити наші спільні перемоги вже в найближчому майбутньому. Спільно ми йдемо перемагати на парламентські вибори. Спільно ми повернемося на вулицю Банкову після наступних президентських виборів», - сказав Петро Порошенко. Учасники акції підтримали його слова та скандували: «Через рік». Глава держави, в свою чергу, відповів: «Як Бог положить… Ну добре, друзі, через рік, так через рік».

«Єдине чого ми не можемо допустити зараз – це відчаю, розпачу, зневіри у власних силах і зневіри в Україні», - додав він.

Президент підкреслив: «Я є оптимістом, бо не можна бути налаштованим на перемогу і не вірити в перемогу. І наша сьогоднішня зустріч є найкращою демонстрацією, що ми не розгублені. Ми знаємо, що нам робити. Ми знаємо, що ми єдині. Ми знаємо, що наші головні перемоги попереду».

«Бо нам з вами треба захищати Україну. І якщо ми її не захистимо – її ніхто не захистить. Нас мільйони і нас буде ще більше. Ми не будемо більше допускати помилок», - сказав Президент.

«Ми зупинимо російську агресію. Ми звільнимо українську землю. Ми збільшимо добробут українських громадян і подолаємо бідність. Головне – ми забезпечимо вступ України в НАТО та Європейський Союз», - наголосив Петро Порошенко.

Глава держави підкреслив, що за п’ять років в країні було зроблено більше ніж за чверть століття до цього. «Це є результат нашої спільної роботи – моєї і моєї команди, всіх вас, хто сьогодні тут на вулиці Банковій», - зазначив він.

Президент підкреслив, що зараз потрібно захистити всі наші перемоги. «І нехай вони чують – ми не здамося. Ми не дамо їм зруйнувати нашу армію. Ми не дамо їм знищити нашу мову. Ми не дамо зробити реванш щодо нашої церкви. Ми не дамо зупинити децентралізацію. Ми не дамо зруйнувати нову українську школу. Ми не дамо зупинити інклюзивну освіту, яку започаткувала Перша леді», - заявив Петро Порошенко.

Присутні скандували: «Марина молодець!». Глава держави підтримав їх: «Молодець. Я повністю з цим згоден». Марина Порошенко також подякувала всім за підтримку.

«Коли я відчуваю таку підтримку, коли я відчуваю таку єдність, коли я відчуваю таку віру в наші майбутні здобутки, я твердо переконаний – таку команду ніхто не здолає», - сказав Петро Порошенко.

Разом з Президентом всі учасники акції виконали гімн України.

В Україні, попри всі виклики, є умови зберегти стабільність і продовжити ті зміни, яких потребує суспільство. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман в ефірі програми «Свобода слова» на телеканалі ICTV.

«Важливо продовжити зміни – аби вони були відчутні, і забезпечити стабільність. У нашій країні все буде стабільно. І мудрість у тому, аби приймати рішення, які хочуть приймати люди, - сказав Володимир Гройсман. – Наше майбутнє – говорити з людьми відверто. І до наступних виборів є час зробити низку правильних речей».

На думку Глави Уряду, йдеться про зміни у виборчих законах, закріпленні децентралізації, зміні в системі судочинства та продовженні реформи роботи Парламенту.

Сьогодні, 17 квітня, в рамках робочої поїздки до Ямпільського району, голова облдержадміністрації Валерій Коровій ознайомився з матеріально-технічною базою головного лікувального корпусу комунального некомерційного підприємства «Ямпільська ЦРЛ», побував у хірургічному відділенні та поспілкувався з колективом закладу.

За інформацією головного лікаря медустанови Костянтина Ліваковського, в головному лікувальному  корпусі Ямпільської ЦРЛ розташовано хірургічне, терапевтичне відділення, відділення анестезіології та інтенсивної терапії, приймальне відділення і  рентгенологічний кабінет. В  даному корпусі  проліковано за останній рік 2 822 хворих, а також проведено 508 оперативних втручань, в тому числі 31 малоінвазивне. Клінічною лабораторією за рік зроблено 321,3 тисячі лабораторних досліджень.

В 2017-2018 роках проведено реконструкцію головного лікувального корпусу з утепленням фасаду та заміною і утепленням покрівлі, на що використано 3 млн 961 тис. грн., з них 3 млн грн – це  кошти Державного фонду регіонального розвитку, решта – кошти районного бюджету.

З метою створення комфортних умов перебування хворих у хірургічному відділенні та з метою зменшення витрат на енергоресурси у 2018 – 2019 роках проведено капітальний ремонт хірургічного відділення, на що використано коштів в сумі  4123,4 тис.грн., з них кошти Державного фонду регіонального розвитку 2000,0 тис..грн., субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку - 1075,7 тис.грн., кошти районного бюджету – 1047,7 тис. грн..

Під час проведення капітального  ремонту хірургічного відділення створено відділення реанімації з ліжками інтенсивної терапії  та цілодобова клінічна лабораторія, що сприяє комфортнішим умовам для перебування хворих у відділенні та надання якісних медичних послуг.

За рахунок субвенції з державного бюджету та співфінансування з районного бюджету, придбано сучасне обладнання для облаштування новостворених відділень, а саме лапароскопічну стійку на суму 825 тис.грн., обладнання для клініко-діагностичної лабораторії на суму 600 тис.грн., обладнання для відділення анестезіології та інтенсивної терапії – 2 млн 700 тис. грн., обладнання для хірургічного відділення на суму 2 млн грн.

Окрім того, за рахунок коштів державної субвенції на суму 198,9 тис. грн. завершується оснащення системи протипожежного оповіщення головного лікувального корпусу.

Головний лікар також повідомив, що цьогоріч з метою надання невідкладної допомоги населенню району на базі відділення анестезіології та інтенсивної терапії буде створено відділення екстреної невідкладної медичної допомоги.

Як зауважив голова облдержадміністрації, поліпшення матеріально-технічного забезпечення закладу сприяє підвищенню якості наданих медичних послуг.

«Заробітна плата медиків на вторинному рівні – це те болюче питання, яке сьогодні хвилює кожного з вас. Найоптимальніший спосіб вирішення проблеми низького рівня заробітних плат на «вторинці» –  переведення медзакладів у статус комунальних некомерційних підприємств. Саме по цьому шляху пішла «Ямпільська ЦРЛ». Поступово ви перетворилися на комунальне некомерційне підприємство, це дає вам можливість ефективно працювати і отримувати результат. Ми повинні відійти від радянської системи тарифних сіток», – зазначив Валерій Коровій.

Голова облдержадміністрації подякував керівництву лікарні та всій медичній спільноті району і зауважив, що приємно вражений тими змінами, які відбуваються в закладі.

«Особливо приємно усвідомлювати те, що ці зміни відчують люди, адже все, що ми робимо – ми робимо для людей», – підкреслив керівник регіону. 

Сьогодні, 17 квітня, у рамках робочої поїздки до Піщанського району голова обласної державної адміністрації Валерій Коровій відвідав с.Трудове, де на території Дмитрашків-Трудівського родовища вапняку та глинистих порід запущено виробничу лінію нового підприємства ТОВ «Компанія ОРТУС».

В огляді об’єкта також взяли участь: перший заступник голови ОДА Андрій Гижко, голова Піщанської РДА Олександр Крижанівський, виконавчий директор ТОВ «Компанія «ОРТУС» Анатолій Гуцол, очільники громад району, представники ЗМІ.

Виконавчий директор ТОВ «Компанія «ОРТУС» Анатолій Гуцол повідомив, що інвестиційний фонд підприємства становить 30 млн грн., наразі освоєно близько половини цих коштів. Відтак, закуплено дробильно-сортувальну установку та іншу необхідну техніку.

За словами керівника підприємства, закуплена дробильно-сортувальна установка турецького виробництва може за годину переробити 120-150 тонн продукції. На підприємстві виготовляється продукція різноманітних фракцій, залежно від потреб замовника, що використовується в металургії, сільському господарстві, тваринництві, будівництві, а в перспективі – для асфальтного виробництва.

Анатолій Гуцол повідомив, що на підприємстві не відкидають перспективи збільшення потужності.

«Коли виробництво буде запущено повністю, колектив підприємства становитиме близько ста осіб. Для Піщанського району, який має аграрну спеціалізацію, це досить суттєвий «плюс», – підкреслив керівник ТОВ «Компанії «ОРТУС». Він подякував керівництву області та районній владі за розуміння, співпрацю та всебічну підтримку у відкритті даного підприємства.

Варто зазначити, що компанія «ОРТУС» спеціалізується на розробленні кар’єрів та добуванні декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди, глинистого сланцю, інших корисних копалин.

«Для Вінниччини і Піщанського району зокрема це дійсно унікальна подія, особливо враховуючи актуальність питання зайнятості населення. Адже відновлення роботи кар’єру - це нові робочі місця, розвиток інфраструктури і підведення комунікацій. Раніше тут видобували вапнякові блоки для використання в будівництві. Наразі відновлюються потужності підприємства. Запущена лінія дає змогу щомісячно виготовляти близько 30 тис тонн продукції. Коли ліцензія на видобуток буде поновлена, це приблизно за місяць, буде змога збільшити кількість працівників до 100 осіб та збільшити потужності виробництва в 10 разів, у порівнянні з нинішніми», - зазначив Валерій Коровій.

Важливим позитивним фактором є те, що Компанією створено нові робочі місця. Наразі працевлаштовано 15 робітників різних спеціальностей. З метою підвищення кваліфікації працівників, Компанією укладено Договір на проходження навчання з охорони праці та техніки безпеки. Компанія планує розширюватися та створювати додаткові робочі місця, що, в свою чергу, підтримає ринок праці та наповнить державний бюджет відповідними податками.

Власними силами та коштами компанії територію кар’єру очищено від чагарників, захаращень, сміття, а також створено та покращено під’їзні шляхи до кар’єру, відтак, покращено інфраструктуру об’єкта, що має соціально-економічну цінність. Кар’єр поєднує в собі не тільки споруди, а й землю та надра. Компанія має намір підтримувати земельну ділянку у належному стані, очищати її від чагарників, захаращень, сміття та відходів, підтримуючи при цьому екологічний баланс об’єкту, забезпечити охорону об’єкту, займатися реалізацією вапнякової сировини.

Президент України Петро Порошенко підписав Указ «Питання європейської та євроатлантичної інтеграції».

Глава держави затвердив План заходів з реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору з метою забезпечення незворотності європейського та євроатлантичного курсу України, відповідно до частини третьої статті 102 Конституції України.

Кабінет Міністрів України має забезпечити виконання разом із відповідними державними органами Плану заходів з реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору, затвердженого цим Указом, та щокварталу інформувати Президента України про хід виконання, а також звітувати щодо виконання зазначеного Плану заходів в установлені строки.

Згідно з Указом Секретарю Ради національної безпеки і оборони України доручено забезпечити розгляд на засіданні Ради національної безпеки і оборони України у травні 2019 року питання щодо проведення окремих оглядів, що включені до комплексного огляду сектору безпеки та подати за підсумками консультацій з представниками НАТО та держав-членів НАТО у другому півріччі 2019 року на розгляд Президентові України проекти законів про охорону секретної інформації та про розвідку.

Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Чітке бачення проблеми і ефективне використання наявних коштів виходить сьогодні на перший план розвитку країни і кожного окремого регіону. Про це в ефірі телеканалу «Сігма» (Маріуполь) сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

Сьогодні Глава Уряду відвідав Маріуполь. В рамках поїздки він обговорив проект допомоги школі №26, де працює наймолодший директор в Україні, відвідав оновлену дитячу діагностичну поліклініку, яка реконструйована коштом державного та місцевого бюджетів і відкриється завтра, 19 квітня, а також перевірив один з об’єктів підприємства «Вода Донбасу», яке реалізує спільну українсько-французьку програму оновлення водопостачання Маріуполя. Ця проблема десятки років була однією з найбільш актуальних для великого індустріального міста.

Глава Уряду наголосив, що будь-яка реформа реалізується краще тоді, коли центральна і місцева влада поєднують зусилля. Маріуполь в цьому контексті є одним із зразкових. Місто отримує як державні кошти – на реалізацію масштабних програм, так і нарощує власні можливості завдяки реформі децентралізації.

«Бюджет розвитку Маріуполя зріс в десятки разів і нині становить 1,5 млрд грн. Це колосальний ресурс. І добре, що міська влада правильно бачить майбутнє міста. Це дає можливість правильно розвиватися», - сказав Володимир Гройсман.

У п’ятницю, 12 квітня 2019 року, Голова Верховної Ради України Андрій Парубій взяв участь у засіданні робочої групи з підготовки функціонуваня освітнього центру у Верховній Раді України.

Голова Парламенту переконаний, що створення освітнього центру – це справа, яка важлива не лише для Парламенту, а й для усієї України. Він зазначив, що довелося ламати багато стереотипів щодо проведення екскурсій у Верховній Раді, особливо з урахуванням воєнних дій на сході країни. Водночас, за його словами, «діти мають приходити до Парламенту і бачити, як він виглядає зсередини, яка його роль у державі, які функції виконує, як працюють народні депутати, апарат, як ухвалюються рішення, як відбувається процес їх обговорення тощо».

А.Парубій розповів про свої враження від екскурсій для дітей: «Коли діти відвідують Парламент, приємно бачити їхнє захоплення, їхні очі – для них це цілий світ». «Концепція започаткування освітнього центру полягає у тому, щоб розширити знання дітей про історію української державності, про прийняття рішень, про процеси, які відбуваються у Парламенті. Важливим є і рішення розташувати його безпосередньо на першому поверсі Верховної Ради. Діти повинні знати і розуміти роль і значення Парламенту для України», - сказав він.

Голова Верховної Ради навів приклади успішних країн, які давно вже використовують подібну форму просвітництва, - зокрема, поділився досвідом Британського парламенту. Він також подякував усім, хто причетний до проекту, і запросив до слова керівника освітнього центру Терещук Марину Ігорівну

М.Терещук зазначила, що приводом для створення центру став дуже низький рівень довіри громадян до Парламенту, їхня необізнаність про його завдання і роль, недооцінювання значення інституції. Крім того, існує величезний запит на освітні заходи. Запропонований проект, за її словами, підтриманий усіма головами фракцій.

Присутній на засіданні Голова Комітету з питань науки і освіти Олександр Співаковський наголосив, що одна із проблем України - це паплюження інформації про роботу державних інституцій. «Експорт інформації про їхню роботу має бути потужним і системним. Необхідно консолідувати сили молодої генерації, - сказав він. – І створення освітнього центру –це один із експериментів, який надасть такі можливості». Він запропонував розширити цільову аудиторію, аби охопити і студентів перших курсів, і профтехучилища, і технікуми, і коледжі, а також проводити конкурси на знання історії і ролі Парламенту у державі.

Своєю чергою, директор програми USAIDРАДА Ігор Когут підкреслив, що проект набуває обрисів інституалізаціі. Програма, за його словами, активно включилась до розвитку і підтримки освітнього центру. «Освітньою роботою має займатися парламент, проводити тренінги, у тому числі і розраховані на помічників народних депутатів», - сказав він.

Перший заступник керівника Апарату Петро Боднар наголосив, що Верховна Рада України почала інвестувати у політичну освіченість українських громадян. На його переконання, «це допоможе свідомо підходити до виборів». «Сподіваємось на найвищий результат», - зазначив він. 

Дорогі українці!

Звертаюся до вас як Президент напередодні дуже важливої події, яка станеться 21 квітня. 

Ми разом пройшли непростий шлях. Насамперед згадаю про те,  що не вийшло і чим я сам незадоволений…

І за що щиро ще раз прошу пробачення.

Найбільше болить те, що не вдалося завершити війну – бо ключ від миру не в наших руках.

Прикро, що мільйони людей живуть у бідності. І ми ще не подолали усіх наслідків кризи, яку спричинила російська агресія.

Ми не достатньо просунулися у боротьбі з корупцією.

Але політика це мистецтво можливого. І якщо навіть вірити у те, що Президент може все, то він не може все одразу. А не помиляється лише той, хто нічого не робить. Я особисто припустився багатьох тактичних прорахунків. Але впевнений, що не схибив у питаннях державницької стратегії.

Наші головні здобутки: армія, Угода про асоціацію з Євросоюзом, безвіз, і міжнародна коаліція на підтримку України, і режим санкцій, який послаблює Росію, стримує її агресію, Томос, децентралізація.

І за все це я хотів би подякувати саме вам. Бо нічого з того не зміг би зробити, якби мене не надихала ваша підтримка.

За п’ять років Путін не досяг жодної своєї стратегічної цілі щодо України. Намагався атакувати нас з фронту і підірвати з тилу. Нічого у нього не вийшло. Він прагне реваншу. Він не відмовився від планів знищити Україну, позбавити нас незалежності та розмити нашу національну ідентичність.

Перше, що він ставить собі за мету – негайно зупинити наш рух до Євросоюзу та НАТО як системи колективної безпеки. Вона Росії не по зубах, а нас - нас вона надійно захистить. Кремль докладе чималих зусиль до формування лояльної до Москви більшості. Це - за результатами парламентських виборів. 

А вже зараз Путін розраховує на слабкого, непідготовленого, некомпетентного новачка на посаді Президента України… Якого легко переграє і на безпековому, і на дипломатичному, і на політичному  фронтах.

Україні потрібен лідер, який здатен протистояти Путіну і зривати його хижі плани щодо нашої країни. Україні потрібен Верховний Головнокомандувач, спроможний організувати сильну армію, міцну оборону - і на цій основі досягти миру. Україні потрібен керівник зовнішньополітичної сфери, зрозумілий світовим лідерам. Який говорить з ними однією мовою. І який розбирається в хитросплетіннях світової дипломатії. Україні потрібен Президент, який забезпечить незворотність європейського та євроатлантичного курсу.

Я поважаю вибір тих, хто підтримав мого опонента. Цей вибір свідчить, що у суспільстві є потужний запит на оновлення всієї політичної еліти. Його не можна ігнорувати. Восени - парламентські  вибори. І вони дають навіть не шанс, а реальну можливість перемагати, формувати коаліцію та заходити в Уряд. Там – ключі до всіх необхідних змін. І саме так можна розпочати свій реальний шлях в політику.

Але дуже й дуже ризиковано експериментувати з посадою Президента та Верховного Головнокомандувача. Це ж не жарти: йдеться про безпеку країни та безпеку кожного з нас.

В програмі мого опонента нема жодного слова про Євросоюз. То ж мене не дивує, що за нього агітує Москва: від Жириновського та Зюганова до нашої еміграції на чолі з Азаровим, яка вже спакувала валізи для повернення в Україну. Як і група олігархів-втікачів.

План одного із них у разі перемоги Зеленського - повернути собі Приватбанк. Як бачите їм не терпиться, вони вже зараз почали реалізацію цього задуму. Подібна авантюра загрожує втратою грошей десяткам мільйонів клієнтів, а країні в цілому – дефолтом та новою економічною кризою. Тому Уряд і Національний банк правильно роблять, що оскаржують це рішення. 

А незабаром реваншисти планують скасувати люстрацію і електронне декларування для державних службовців.

Дорогі українці!

П’ятирічне президентство це не комедія, яку можна перемкнути на будь-якому епізоді, коли вже стало не смішно. І не фільм жахів, який легко зупинити, якщо вже зовсім страшно.

Країна сьогодні на роздоріжжі. Або ми впевнено продовжуємо рух до Європейського Союзу та НАТО, або настає реванш. Це не буде різкий поворот одразу. Це буде попервах малопомітне, повзуче, але впевнене повернення в сферу російського впливу.

Я знаю, як багато у вас до мене претензій. Я знаю, як важко кожному з вас пробачити мені мої помилки і повірити мені ще раз. Це моя провина. Так, я не ідеальний. Але я впевнений, що ми не маємо права перекреслити все досягнуте і відмовитися від європейського майбутнього.

Щоб завершити розпочате і не змарнувати вже зробленого, я прошу вашої підтримки 21 квітня. І прийму будь-яке ваше рішення, адже воля народу понад усе!

Втім, коли ви прийдете на дільниці, не думайте про Зеленського. І про Порошенка теж не думайте. Думайте про Україну, як її зберегти. Так само, як в чотирнадцятому році ви зупинили «Новоросію», тепер, прошу, не допустіть перетворення України на «Малоросію».

Слава Україні! 

Основні результати роботи Уряду України за три роки з моменту призначення стали однією з головних тем засідання Кабінету Міністрів сьогодні, 17 квітня. Цифри, напрямки реформ і тенденції представив Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

Звертаючись до міністрів, учасників засідання та представників преси він наголосив, що три роки тому визначив головним пріоритетом своєї роботи зупинку економічного падіння, відновлення економіки та капітальний ремонт країни, який дозволив би вирішувати накопичені десятиліттями проблеми, а відтак позбавлятися бар’єрів на шляху запровадження нової якості життя.

«Нашим пріоритетом було і є те, аби Україна стала сильною, економічно розвинутою країною, де кожен – і дитина, і людина похилого віку – відчували б себе комфортно і безпечно, – сказав Володимир Гройсман. – Я хочу подякувати своїй команді, Парламенту, Президенту за те, що ми разом долали виклики, які перед нами стояли. Ми почали багато змін».

Презентацію результатів Глава Уряду поділив на кілька тем. Перша – соціальний захист військовослужбовців. Такий вибір Володимир Гройсман пояснив тим, що можливість і шанс будувати успішну Україну забезпечили українські воїни. Саме тому, забезпечення інтересів оборони – пріоритет для Кабінету Міністрів України. У цьому контексті Глава Уряду нагадав, що грошове забезпечення військових за три роки зросло майже вдвічі, а по деяких категоріях тих, хто забезпечує інтереси оборони і безпеки громадян, – в 2-3 рази. Виділено 5,7 тис. квартир, будуються нові сучасні гуртожитки.

«Почалася програма забезпечення житлом на умовах лізингу. Ми передали 130 тис. земельних ділянок для учасників АТО», - сказав Володимир Гройсман.

Другий напрямок – макрофінансова стабільність та економічне зростання, як передумова забезпечення, в тому числі, соціальних програм. Так, останні роки стали роками стійкого зростання. А 2018 рік показав найшвидший тем росту за 7 років. Темп інфляції уповільнилися, і у тому ж таки 2018 році вперше за останні 5 років становив однозначне число – 9,8%. Курс гривні з 2015 року залишається відносно стабільним. При цьому держборг зменшився з 79% до 60,9% ВВП.

«За три роки нашої роботи, і тут треба подякувати також бізнесу, підприємцям, нам вдалося забезпечити зростання економіки на 8,4%. Це правильний напрямок. І ми знаємо, що треба зростати більше і швидше, - сказав Володимир Гройсман. – А розвиток економіки дає можливість впливати на стандарти життя».

Наступний акцент – збільшення доходів працюючих громадян. Так, ріст середньомісячної заробітної плати у 2016-2018 роках щорічно в 2-3 рази перевищував темпи зростання цін. Сьогодні на порядку денному питання забезпечити конкурентоздатний рівень зарплат в країні, щоб захиститись від трудової міграції. І це можливо, в тому числі, завдяки детінізації зарплат та зайнятості.

«За три роки в доларовому еквіваленті мінімальна зарплата зросла втричі. І це не бравада цифрами. Розумію, що нам треба рухатися швидше», - зазначив Глава Уряду.

Тема доходів нерозривно пов’язана із побудовою справедливої пенсійної системи. «Це одна із найбільш чутливих тем. У 2014 році ми отримали пенсійну систему фактично банкрутом. Роками ніхто не проводив перерахунків пенсій. Ми змінили систему – ухвалили законодавчі зміни, провели перерахунки і запровадили автоматичний перерахунок пенсій. Переконаний, що з кожним роком наша пенсійна система буде більш стійкою і справедливою», - сказав Володимир Гройсман.

За його словами, соціальні ініціативи обумовлюють необхідність прозорого наповнення державного бюджету, а відтак ефективної протидії корупції. Що зроблено в цьому напрямку? Змінено систему державних закупівель – позитивний ефект 63 млрд грн, впроваджено нові підходи в управлінні державним сектором, введено систему прозорих аукціонів, автоматичного повернення ПДВ, ухвалені цілі масиви дерегуляційних рішень, запроваджені електронні послуги.

Окремо Глава Уряду зупинився на ключових реформах останніх років. У їх числі – освітня реформа. За останні два роки у нову якість освіти вкладено майже 7 млрд грн. Гроші направлені на дидактичні матеріали, сучасні меблі, комп'ютерне обладнання для Нової української школи, підвищення кваліфікації вчителів НУШ, на шкільні автобуси, на природничо-математичні кабінети, україномовні дидактичні матеріали для шкіл з мовою навчання національних меншин, автомобілі для інклюзивних центрів, на закупівлю комп'ютерів, на обладнання спорткомплексів при середніх школах, на підключення Інтернету в середніх школах та інклюзивну освіту.

«Коли ми бачимо новий стандарт освіти, ми бачимо вчителя, дітей, які з інтересом навчаються. Це означає, що ми інвестуємо кошти туди, куди потрібно», - додав Прем’єр-міністр.

Друга реформа – реформа системи охорони здоров'я. «Від цієї сфери багато років відмахувалися, а МОЗ сприймали, як міністерство із закупівлі дорогого обладнання. Ми вирішили, що ця тема для нас важлива. Змінити цю сферу за один день – неможливо. Але за кілька років люди відчують позитивні зміни», - відзначив Глава Уряду. Він повідомив, що 27 млн громадян вже мають свого лікаря, лікувальні заклади перейшли на договірні відносини з НСЗУ, зросла зарплата лікарів. «Далі стартуємо з проектами реформи екстреної медичної допомоги, стартуємо з програмою безкоштовної діагностики, закуповуємо ангіографи для мережі кардіоцентрів, які ремонтуються коштом місцевих бюджетів. Забезпечуємо безкоштовні процедури стентування», - проінформував громадськість Володимир Гройсман.

Важливі зміни сталися у площині збереження культури та національної пам’яті. Як зазначив Глава Уряду, духовність і культура – основа країни, і тому не можна фінансувати ці сфери за залишковим принципом. «Ми вже видаємо якісний кінопродукт, придбали більше 1,5 млн примірників україномовних видань для бібліотек, - розказав Володимир Гройсман. – Ми почали будувати другу чергу Меморіалу жертвам голодоморів. Це буде сучасний майданчик для увіковічення пам’яті невинно загиблих».

Глава Уряду торкнувся й теми масштабної модернізації інфраструктури. Прем’єр-міністр погодився, що стан наших доріг, транспортної інфраструктури в цілому, мереж залишає бажати кращого. Втім, щороку ситуація виправляється. Вже створено Дорожній фонд, відновлено понад 6 тис. км доріг, переозброюється державний гігант «Укрзалізниця» - вже побудовано 7 тис. вантажних вагонів, зростає пасажиропотік аеропортів. «Коли інфраструктура використовується конкурентно і ефективно, ми зростаємо. Ми можемо і будемо відігравати ключову роль у реалізації проекту «Новий шовковий шлях» від Європи в Азію», - наголосив Прем’єр-міністр.

Однією з найбільш успішних реформ останніх років Володимир Гройсман назвав реформу децентралізації. У квітні реформа відзначає 5 років впровадження. «Ми запровадили не тільки зростання місцевих бюджетів, а й надаємо державну підтримку. Ми дали можливість людям самим приймати рішення, куди витрачати кошти. За 2016-2018 роки ми допомогли збудувати понад 11 тис. нових об’єктів – це заклади освіти, охорони здоров’я, ЦНАПи, культурні та інфраструктурні об’єкти, об’єкти спорту», - зазначив Володимир Гройсман.

Він звернув увагу, що сьогодні саме час продовжувати започатковані зміни і ухвалювати системні рішення.

«Впевнений в тому, що якщо правильно фокусуватися на проблемах і ухвалювати та реалізовувати правильні рішення, – все вийде. Досить програмувати нас на тому, що ми лузери. Якщо рішення будуть системними й чіткими, – результати не змусять себе чекати. Попереду у нас багато цікавого. І головне: Україна – це не просто місце на карті, а велика країна, яка зобов’язана досягти успіху», - резюмував Прем’єр-міністр.

Сьогодні, 16 квітня, у Вінницькому молодіжному центрі «Квадрат» за участі керівництва області відбулось відкриття виставки «Польща: 20 років в НАТО», приуроченої до 20-ї річниці членства Республіки Польща у НАТО. Модерувала захід директорка Департаменту соціальної політики Вінницької ОДА Наталя Заболотна.

Виставка організована Генеральним Консульством Республіки Польща у Вінниці спільно з Вінницькою обласною державною адміністрацією. До участі у заході долучились командувач Повітряних Сих Збройних Сил України, генерал-полковник Сергій Дроздов, Генеральний консул Республіки Польща у Вінниці Дамян Цярціньскі, голова обласної державної адміністрації Валерій Коровій, заступник голови обласної Ради Михайло Кременюк, заступник аташе оборони при Посольстві Республіки Польща в Україні пані полковник Агнєшка Мальчевська та професор Дипломатичної академії при МЗС Республіки Польща у Варшаві та Лодзинського університету Пшемислав Журавскі вель Граєвскі.

У вступному слові голова облдержадміністрації зазначив, що Україна наразі проходить досить буремний історичний шлях у своєму розвитку.

«Північноатлантичний альянс – це не просто військова організація, це політичне формування, яке базується на принципах верховенства права, основних людських, демократичних цінностях, поваги особистості, поваги до права власності. Це ті принципи, які сповідує сьогодні світова спільнота. До 2014 року ми повністю не усвідомлювали, якими важливими є ці  основоположні принципи для нашої державності», – наголосив Валерій Коровій.

Керівник області подякував Генеральному Консульству Республіки Польща за можливість поспілкуватися на надзвичайно актуальні для українського суспільства теми.

У свою чергу, Генеральний консул Республіки Польща у Вінниці Дамян Цярціньскі зазначив, що НАТО є запорукою майбутньої безпеки Польщі. Він зауважив, що даний захід проводиться в контексті нещодавніх змін до Конституції України, де напрямок євроатлантичної інтеграції вписаний як один із магістральних.

Україна має стати серйозною, заможною і системною державою із сталою системою управління, яка базується на новому досвіді відповідальних лідерів, здатних ухвалювати рішення і впроваджувати їх. Про це в ефірі телеканалу «Прямий» сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

На думку Глави Уряду, наразі головне завдання – забезпечити стабільність – як під час, так і після виборів. «Викликів багато, але ми все зробимо в межах компетенції задля продовження змін», - сказав Володимир Гройсман.

Він сказав, що реформи потрібно захищати – наприклад, реформу децентралізації або перетворення в правоохоронній системі в бік її сервісності і неможливості будь-якого тиску і втручання в економіку. Такий захист цілком є реальним – в тому числі у міжвиборчий період, адже цей склад Парламенту має достатньо часу для ухвалення потрібних рішень.

«Думаю, можна ухвалити декілька рішень, які потрібні країни. І над цим потрібно сконцентруватися, – сказав Володимир Гройсман. – Ми маємо стати серйозною, заможною, системною державою».

В селищі Демківці Тростянецького району  розгортається масштабний інвестиційний проект з будівництва заводу «Дакса Бунге Україна».

Сьогодні, 16   квітня, в облдержадміністрації відбулась прес-конференція–презентація проекту за участю голови ОДА Валерія Коровія, генерального директора «Бунге-Україна» Дмитра Горшунова, директора зі зв’язків з органами влади «Бунге – Україна» Олега Бігдана, фінансового директора «Бунге – Україна» Руслана Романенка та керівника проекту «Дакса – Бунге – Україна» Андрія Гранатурова.

Вітаючи учасників зустрічі, Валерій Коровій підкреслив: «Цей проект є черговою сходинкою у напрямку реалізації стратегії, над якою ми працюємо останні 2-3 роки на теренах Вінниччини. Базовий елемент цієї стратегії – формування  конкурентного середовища, що стимулюватиме кампанії, які хочуть вести чесний бізнес, інвестувати, створювати робочі місця, опановувати нові ринки збуту. Для нас, як регіональних органів влади, найперше завдання – сприяти розвитку регіону. Стимулювати ті виробництва, які продукують додану вартість».

Керівник області нагадав, що минулоріч  аграрії Вінниччини виростили    6 млн. тонн. зернових культур, з яких 4 млн.  тонн – зерно кукурудзи; він подякував керівництву компанії «Бунге Україна» за рішення інвестувати саме у Вінницьку область.

«Півроку тривали перемовини, узгодження, погодження. Сьогодні – черговий крок: остаточне прийняття рішення і початок будівництва,- підкреслив Валерій Коровій. - До кінця поточного року зведуть елеватор, до кінця наступного – повністю все підприємство. Формування конкуренції на ринку та стимулювання фермерів до вирощування якісних сортів кукурудзи. Створення виробництва з доданою вартістю  - це  завжди вигідний експорт, який дає для економіки валютну виручку. Фермери стимулюються, адже їм йдуть замовлення, їм допомагають у створенні нових сортів, якісних і витривалих, а їх продаж – це завжди для них «жива виручка».

Вінниччина невпинно демонструє відповідність світовим стандартам економічного розвитку регіону з метою покращення якості життя людей. Останніми роками область впевнено утримує перші місця в Україні за обсягами виробництва валової продукції, організації комфортного бізнес-середовища для реалізації різносторонніх проектів, а 2018-й рік в плані розвитку бізнесу, промисловості, створення нових робочих місць став найуспішнішим за усі роки незалежності України.

Саме тому визнані світовим бізнес-середовищем інвестори, всесвітньовідомі компанії обирають наш край, аби розвивати свої потужності та будувати нові підприємства.

Під час презентації директор зі зв’язків з органами влади «Бунге – Україна» Олег Бігдан зазначив «Ми спостерігаємо на Вінниччині тенденцію збільшення врожайності і розумного використання ресурсів агропромислового комплексу, тому не дивно що американською компанією «Бунге», в партнерстві з групою «Даксе», яка знаходиться в Іспанії,  був проявлений інтерес саме до цього регіону та прийняте рішення інвестувати у будівництво сучасного комплексу з переробки кукурудзи. Вартість даного проекту становить  14 млн. доларів. Буде створено 50 робочих місць, а податки будуть сплачуватись до бюджету місцевої громади».

Олег Бігдан розповів про компанію «Бунге», звернувши увагу на  те, що компанія вже має досвід роботи в Україні. Загалом компанія налічує біля 35-тисяч співробітників по всьому світу, та працює в 40-ка країнах, а в Україні присутня з 2002-го року. «Бунге» входить до десятки найбільших агроекспортерів в Україні та має 2 заводи: у Дніпрі та Миколаєві, залучивши до роботи понад 1500 співробітників.

У свою чергу, генеральний директор «Бунге Україна» Дмитро Горшунов підкреслив, що в селищі Демківці Тростянецького району буде збудовано перший завод такої потужності в Україні. На заводі планують встановити сучасну лінію італійського виробництва, насамперед – до кінця 2019 року планують спорудити логістичний комплекс, який вже  цієї осені діятиме як елеватор. До осіннього сезону 2020 року, тобто до нового урожаю, інвестори планують повністю завершити будівництво виробничого комплексу потужністю 300 тонн переробки кукурудзи на день ( 100 тис. тонн на рік).

Дмитро Горшунов зазначив, що для переробки  потрібно зерно кукурудзи твердих сортів, які вирощують сільгоспвиробники Вінниччини. Для переробки також планують закупляти сировину і з інших регіонів  України. 80% готової продукції будуть експортувати по всьому світу, 20% піде на внутрішній ринок. Висівки, продукти для пивного виробництва та сировина для виготовлення сухих сніданків будуть реалізовуватись в Україні.

Генеральний директор «Бунге Україна»  щиро подякував керівництву області за всебічну підтримку, акцентувавши увагу на тому, що саме  на Вінниччині сьогодні забезпечено найбільш сприятливий інвестиційний клімат.

Україна визначила, що її майбутнє знаходиться у родині європейських країн, і протягом останніх років вона знаходиться на передовій боротьби за демократію і захист визнаних світом цінностей. Про це в інтерв’ю словацьким ЗМІ сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман. Словаччина наразі головує в Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), і питання мирного вирішення ситуації на Донбасі, питання Криму та Азовського моря є одними з пріоритетних. Більше того, у січні поточного року Київ став однією з перших столиць, куди завітав Мирослав Лайчак - Глава словацького МЗС як діючий Голова ОБСЄ.

«Ми вдячні за співпрацю, що вже відбувається, і за підтримку. Сьогодні ми перебуваємо на передовій боротьби за демократію. Нам важливо відновити контроль за своїми кордонами. І наше завдання зробити все, аби ключ до миру в Україні був використаний», - сказав Володимир Гройсман.

Бесіда із словацькими журналістами відбулася напередодні робочого візиту Глави українського Уряду до Словаччини. Володимир Гройсман відвідає Братиславу сьогодні, 16 квітня.

Прем’єр-міністр розповів, що темою його перемовин із владою Словацької Республіки стане політичний діалог, поглиблення економічного та прикордонного співробітництва.

«У нас багато спільних тем. Ми добрі сусіди і добре близькі ментально», - зазначив Володимир Гройсман. Він наголосив, що за 10 місяців минулого року обсяг двосторонньої торгівлі між Україною та Словаччиною перевищив 1 млрд дол. – з позитивним для України сальдо. Наразі Словаччина входить до топ-20 торговельних партнерів України серед країн Євросоюзу. Великий інтерес для обох країн представляють проекти в енергетиці, адже енергетична безпека була і є стратегічним пріоритетом і для України. Так само актуальною є взаємодія у сфері логістики й транзиту товарів, в розвитку добувної промисловості, енергоефективності, підтримці малого та середнього бізнесу, в розвитку регіонального співробітництва.

11 квітня у Липовецькому районі за участю першого заступника голови Вінницької обласної державної адміністрації Андрія Гижка відбулось відкриття метеорологічної станції, яка розташовується на території Росошанської громади. В урочистих заходах взяли участь: директор ЦГО імені Бориса Срезневського Олександр Косовець, керівники профільних департаментів та служб ОДА, керівництво райдержадміністрації.
Рішення науковців про відновлення метеорологічної станції на базі агрометеорологічного поста «Липовець», який довгий час вів гідрометеорологічні спостереження за скороченою програмою, пов’язане зі значними змінами клімату в північній півкулі Землі, які торкнулися і Вінницької області.
Андрій Гижко зазначив :«Відкриття саме цієї станції є дуже важливою подією для економіки Вінниччини, яка є лідером аграрного виробництва. Показники вологості, температури атмосферного повітря та поверхні ґрунту є сигналом для сільгоспвиробників: які культури вже можна сіяти, коли вносити гербіциди або застосовувати агрохімікати. Східна частина Вінницької області страждала від нестачі точних показників. «Липовець» - це вже сьома метеостанція в області. Після відкриття станції у Крижополі, над чим ми вже працюємо,це питання в області буде остаточно вирішено. Кожна із вже існуючих станцій обслуговує радіус близько 50 км, тож дана метеостанція дозволить якісно аналізувати вплив метеорологічних параметрів на умови вирощування сільськогосподарських культур не тільки Липовецького району, а і сусідніх - Оратівського, Іллінецького та Погребищенського».
Перший заступник голови ОДА підкреслив, що метеорологічна станція «Липовець» потребує ще ремонту та дооснащення, яке буде здійснюватися коштом Державної служби метеорології. Семеро працівників метеостанції «Липовець» отримуватимуть заробітну плату також від цієї центральної служби, а не з місцевого бюджету
«Серед завдань відновленої метеостанції – передача показників для ДСНС, також метеодані передаватимуться на всі аеропорти світу.
Фактично,завдяки цій метеостанції, м. Липовець та і Вінниччина взагалі з’являться на метеокарті світу як джерело точних погодних показників : зміни напряму і сили вітру, тиску та ін. для усіх світових аеропортів»,- підкреслив Андрій Гижко.
Директор ЦГО імені Бориса Срезневського Олександр Косовець, який завітав із настановами та подарунками на відкриття метеостанції «Липовець» зазначив: «Спостереження за параметрами атмосфери, які віднині будуть проводитися тут за розширеною програмою - це цілодобові та безперервні спостереження за температурою повітря, ґрунту, вологістю, атмосферним тиском, швидкістю та напрямом вітру, небезпечними гідрометеорологічними явищами. Заміри проводяться цілодобово кожні 3 години. Така системна робота дозволить більш якісно аналізувати вплив метеорологічних параметрів на умови вирощування сільськогосподарських культур, а в кінцевому результаті це дає можливість отримувати більш високі врожаї, пристосувавшись до сучасних умов клімату.
Після перерізання червоної стрічки , начальник метеостанції Василь Варук продемонстрував гостям майданчик, на якому встановлені прилади для замірів, а також запросив до приміщення, де фахівці проводять первинну обробку результатів всіх видів спостережень та підготовку їх до машинної обробки. «Саме звідси відбувається передача телеграм з інформацією спостережень про небезпечні та стихійні гідрометеорологічні явища та доведення, згідно встановленого порядку, інформації гідрометеорологічних спостережень до органів державної влади й населення»,- повідомив Василь Варук.

Довідково:
Вінницький обласний центр з гідрометеорології (ЦГМ) є державною бюджетною організацією, що належить до сфери управління ДСНС України та безпосередньо підпорядковується Українському гідрометеоцентру.
Вінницький ЦГМ у межах повноважень бере участь у реалізації державної політики у сфері гідрометеорологічної діяльності.
Вінницький ЦГМ у своїй структурі має:
- авіаційна метеорологічна станція цивільна (АМСЦ) Вінниця (с. Гавришівка);
- 5 метеостанцій: метеостанція Білопілля (с. Білопілля, Козятинського району), метеостанції Хмільник, Жмеринка, Гайсин та Могилів-Подільський);
- метеостанція Липовець – відкривається;
- лабораторія з контролю забруднення атмосферного повітря м. Вінниця.
Основні завдання ЦГМ, метеостанцій:
1.Забезпечення проведення гідрометеорологічних спостережень і базових спостережень за забрудненням навколишнього природного середовища, збір, оброблення, узгодження матеріалів спостережень, проведення гідроморфологічного моніторингу річок області.
2. Забезпечення прогнозування погоди, агрометеорологічних умов вегетації с/г культур та їх врожайності, небезпечних і стихійних гідрометеорологічних явищ.
3.Забезпечення метеорологічного обслуговування цивільної авіації.
4.Забезпечення органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування,Збройних сил України, суб’єктів галузей економіки, населення, інших споживачів інформацією загального користування про гідрометеорологічні умови та забруднення навколишнього природного середовища, прогнозами та попередженнями про небезпечні та стихійні гідрометеорологічні явища, а також здійснення гідрометеорологічного обслуговування.
5.Дотримання вимог і виконання рекомендацій міжнародних організацій, у т.ч. Всесвітньої метеорологічної організації, Міжнародної організації цивільної авіації стосовно здійснення гідрометеорологічних спостережень, прогнозування гідрометеорологічних умов.