Топ новини

Кабінет Міністрів України на засіданні 18 грудня схвалив низку рішень для поліпшення медичних послуг. 

Зокрема, Уряд продовжив пілотний проект на 2020 рік щодо трансплантації. Це дозволить розширення учасників пілотного проекту, щоб укласти договори з усіма, хто робить трансплантацію і має ліцензію на трансплантацію. Також дозволить передбачити можливість використання коштів на оплату трансплантату із-за кордону.

Крім того, вдосконалено прозорість процедур для лікування українців за кордоном. Затверджено механізм комунікації на сайті МОЗ щодо статусу розгляду деперсоніфікованих  заявок пацієнтів. Люди отримають можливість слідкувати прозоро за етапами розгляду заявок на різних етапах, розуміти терміни їх задоволення.

Також Уряд прийняв рішення щодо вдосконалення системи охорони здоров'я щодо протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та туберкульозу в Україні. ВІЛ - це одна із найбільш небезпечних хвороб, яку можна вирішити лише комплексним підходом зі сторони охорони здоров`я та соціальних послуг. Тому  було прийнято рішення, що Національну раду з питань протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу  очолить Міністр охорони здоров’я, а заступником стане Міністр соціальної політики. Таким чином буде покращено координацію зусиль Уряду щодо боротьби з ВІЛ/СНІД.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков зустрівся з Президентом Парламентської Асамблеї Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ПА ОБСЄ) Георгієм Церетелі. Голова Парламенту наголосив на важливості взаємодії між Верховною Радою України і Парламентською асамблеєю Організації з безпеки і співробітництва в Європі.

Дмитро Разумков зазначив, що перед Україною і країнами-членами ОБСЄ стоять великі виклики щодо закінчення війни, зокрема, припинення вогню на лінії зіткнення. Від імені Українського Парламенту він подякував ПА ОБСЄ за сталу підтримку територіальної цілісності і суверенітету України. «Ми сподіваємося, що найближчим часом мандат спеціальної моніторингової місії ОБСЄ буде розширено у рамках виконання домовленостей, яких було досягнуто під час Нормандської зустрічі», - зазначив він. Голова Парламенту також акцентував увагу на тому, що робота СММ ОБСЄ за принципом 24/7 є дуже важливим фактором стабілізації ситуації на Донбасі. За його словами, коли працює ОБСЄ, спостерігається тиша на всіх напрямах, а отже розширення мандату дасть змогу виконати пункт про припинення вогню.

Голова Верховної Ради нагадав, що основними пунктами домовленостей є припинення вогню, розведення військ ще у трьох пунктах та обмін заручниками за принципом «всіх на всіх зазначених». Голова Верховної Ради наголосив, що виконуючи всі окреслені позиції, можна буде досягти миру, припинення військових дій на Донбасі, повернення громадян, які вимушені перебувати на тимчасово окупованих територіях, до нормального життя. 

Він поінформував Георгія Церетелі щодо швидкої реакції з боку Парламенту в законодавчій частині виконання домовленостей Нормандського формату. Зокрема, своїм рішенням Верховна Рада  продовжила дію закону про особливий статус Донбасу.

Ще одним важливим кроком з боку Парламенту, на переконання Дмитра Разумкова, має стати ухвалення закону про вибори, який діятиме на всій без виключення території України, та повернення окупованих територій під контроль України. «Принциповим питанням є те, що вибори можуть відбутися виключно за українським законодавством», - зауважив він.

Дмитро Разумков також наголосив на консолідованій позиції Парламенту, Уряду і Офісу Президента у питанні закінчення воєнних дій на Донбасі та встановлення там порядку і зазначив: «Для нас дуже важлива підтримка ОБСЄ, оскільки важко буде зупинити цей конфлікт без неї». 

Своєю чергою Георгій Церетелі високо оцінив результати зусиль з боку української влади у справі встановлення миру на Донбасі, ефективну комунікацію між всіма владними інституціями і запевнив українських парламентаріїв у всебічній підтримці з боку ПА ОБСЄ. «Для нас важливий ваш оптимізм», - підкреслив Президент ПА ОБСЄ.

У зустрічі також взяли участь: Перший заступник Голови Верховної Ради України Руслан Стефанчук,  Голова Постійної делегації  Верховної Ради України у Парламентській асамблеї Організації з безпеки та співробітництва в Європі Микита Потураєв та Заступник Голови Постійної делегації Артур Герасимов.

Україна та Азербайджан мають великий потенціал для посилення економічної співпраці, наголошує Президент України Володимир Зеленський.

«Ми детально обговорили з паном Президентом (Азербайджану. – Ред.) посилення нашого партнерства, що дуже важливо для наших країн», – сказав Глава держави у заяві для ЗМІ за результатами зустрічі з Президентом Азербайджанської Республіки Ільхамом Алієвим у Баку.

Володимир Зеленський зазначив, що посиленню співпраці сприятиме ефективна діяльність торгових домів.

«Нагадаю, що Торговий дім Азербайджану успішно працює в Києві з 2018 року, а сьогодні відкриють Торговий дім України в Азербайджані», – сказав Президент.

Також Глава держави нагадав, що сьогодні відбудеться Українсько-азербайджанський бізнес-форум.

«Упевнений, що ділові кола наших країн мають багато тем для діалогу, і ми сподіваємось на дуже чіткі, конкретні результати їхньої взаємодії», – наголосив Володимир Зеленський.

Глава держави зазначив, що ключове значення має подальше зростання взаємних інвестицій, серед іншого – завдяки реалізації великих спільних проектів.

«У цьому контексті добрим прикладом є придбання провідним мобільним оператором Азербайджану Bakcell мобільного оператора «Vodafone Україна». Це суттєво посилить український ринок телекомунікаційних послуг», – сказав Володимир Зеленський.

Президент упевнений, що цей приклад надихне й інших азербайджанських інвесторів.

«Я з радістю запрошую вас в Україну, де майбутня приватизація відкриє великі, дуже значні можливості для азербайджанського бізнесу», – наголосив Глава держави.

Уряд та Національний банк України запровадили традицію регулярних зустрічей для посилення координації монетарної та економічної політик в межах Меморандуму про взаємодію з метою досягнення стійкого економічного зростання та цінової стабільності.

Зустрічі у  форматі “на каву” мають виключно координаційний характер та є майданчиком для діалогу, а не для ухвалення рішень. В них беруть участь Прем'єр-міністр України Олексій Гончарук, Голова Національного банку України Яків Смолій, Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тимофій Милованов, Міністр фінансів України Оксана Маркарова, члени Правління центробанку, заступники міністрів фінансового та економічного блоку Уряду. 

“Уряд, як і НБУ, незалежні один від одного, мають однакову мету - стабільна економіка, сильна фінансова система та, як результат, добробут українських громадян”, - коментує зустріч Прем'єр-міністр України Олексій Гончарук.

Так, в рамках сьогоднішньої зустрічі йшлося переважно про зміцнення курсу гривні та його вплив на інфляцію та економічне зростання. Зокрема, представники Національного банку відзначили, що це є позитивним для економіки в цілому, хоча в короткостроковій перспективі може мати певний негативний вплив на окремих сегментах.

"Завдяки зміцненню курсу гривні інфляція знизилася до 5,1% у листопаді та буде у проміжку 5% +/- 1 в.п. за підсумками року, тобто ціль з інфляції ми цього року виконали", - наголосив Яків Смолій.

Впливаючи на доходи Державного бюджету, міцніший курс водночас формує економію в частині витрат на валютних запозиченнях та обслуговуванні валютного боргу, а також на державних закупівлях імпортованих товарів (наприклад, медикаментів). Крім того, сильна гривня сприяє здешевленню енергоносіїв та зменшенню темпів трудової міграції.

Плюси від зміцнення курсу є і для компаній-експортерів, відзначили члени Правління НБУ. По-перше, це частково знижує собівартість продукції, яка буде спрямовуватися на експорт, адже до 50% витрат українських експортерів прямо чи опосередковано здійснюються в іноземній валюті (сировина, обладнання, паливо тощо). По-друге, укріплення обмінного курсу збільшує конкурентоздатність українських компаній у залученні робочої сили.

Натомість, спад виробництва у металургії, який спостерігається в останні місяці, зумовлений не зміцненням курсу, а насамперед падінням цін на метали на світових ринках. Так, у вересні-жовтні 2019 року світові ціни на сталеву продукцію були на 20% нижчі, ніж рік тому. Як наслідок, падіння обсягів виробництва чорних металів спостерігається не лише в Україні, а й Німеччині, Франції, Іспанії. При цьому за несприятливих зовнішніх цінових умов українські металургійні заводи намагалися максимально корисно використати час та провести заплановані раніше ремонти, що і позначилося на показниках виробництва галузі. 

Учасники зустрічі дійшли згоди, що Україні важливо розвивати експорт товарів з більшою доданою вартістю, оскільки ціни на сировинні товари, до яких належать і метали, є більш залежними від зовнішніх ринків. Це дасть змогу зменшити вразливість української промисловості до світових тенденцій і забезпечити більш стійке економічне зростання.

Сторони також погодилися, що якісна взаємодія між Урядом та НБУ як незалежним регулятором передбачає інформування одне одного про важливі зміни, що відбуваються в економіці та фінансовій сфері, вплив цих змін на подальший розвиток економіки, реформи у всіх ключових секторах та сферах економічно-фінансової системи України.

Відтак, порядок денний таких зустрічей може включати обговорення питань інфляційної динаміки, стану економіки в цілому та у розрізі окремих галузей, зовнішньоекономічних тенденцій, нещодавні рішення у площині монетарної та фіскальної політик, стану грошово-кредитного та валютного ринків, ситуацію у сфері управління державним боргом тощо.

Довідково

Меморандум про взаємодію між Кабінетом Міністрів України та НБУ передбачає спільні зусилля інституцій для забезпечення цінової стабільності як необхідної передумови для стійкого економічного зростання в Україні, сприятиме поліпшенню очікувань населення і бізнесу, зокрема інфляційних, та підвищення довіри інвесторів до української економіки. Докладніше про Меморандум /за посиланням/. 

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков провів зустріч із Тимчасовим повіреним у справах США в Україні Вільямом Тейлором.

Під час зустрічі Дмитро Разумков відзначив ефективну взаємодію між Україною і Сполученими Штатами Америки і подякував за допомогу в економічній та міжнародній сферах. «Ми відчуваємо значну допомогу з боку США і високо цінуємо потужний внесок у розбудову демократії і парламентаризму з боку Програми USAID RADA», - сказав Голова Парламенту.

Голова Верховної Ради підкреслив, що Парламент постійно отримує підтримку з боку Програми, з якою напрацьовано багато спільних напрямів діяльності. За його словами, народні депутати України високо цінують методологічну та організаційну допомогу Програми. Зокрема, за сприяння USAID RADA було розроблено і створено Освітній центр, в якому наразі проводять лекції для дітей з усіх куточків України.

У рамках реалізації Програми також проводяться виїзні засідання на округи мажоритарних народних депутатів з метою здійснення просвітницької діяльності щодо парламентаризму та демократичних перетворень, розробляються довідкові матеріали для новообраних народних депутатів та багато іншого. «Установи Уряду США забезпечують підтримкою досить важливий аспект діяльності Верховної Ради України», - наголосив Дмитро Разумков.

Окремо Голова Парламенту подякував за матеріально-технічну допомогу, яку надають США Україні, та висловив сподівання, що українсько-американські відносини будуть і надалі такими ж ефективними.

Дмитро Разумков також взяв участь у презентації Установ Уряду США у Верховній Раді України.

В рамках  Урядового проєкту  «Плюс 100 шкіл, 100 садочків та 100 стадіонів за 12 місяців» вже в наступному році Вінниччина сподівається отримати кошти Державного фонду регіонального розвитку на фінансування  понад півтора десятка об’єктів соціальної інфраструктури.

Про це розповів голова ОДА Владислав Скальський, відповідаючи на запитання журналістів під час брифінгу 16 грудня.

«Програма «Плюс 100 шкіл, 100 садочків та 100 стадіонів» чітко передбачає фінансування з ДФРР тих проектів, які мають розвитковий характер. Нагадаю: загальна сума Державного фонду регіонального розвитку в бюджеті країни на 2020 рік складає 7,5 млрд грн. Ми повинні сконцентруватись на тих об’єктах, які необхідно завершити, адже маємо досить багато прикладів довгобудів, призупинених будівництв з тих чи інших причин. Якщо ми бачимо,що конкретна опорна школа буде затребувана і вписуватиметься  в модель повністю децентралізованої Вінницької області, то, звичайно, вона потрапляє в цей перелік. Тобто, «у фокусі» – ті об’єкти, які необхідно завершити. Тоді ми матимемо введені в експлуатацію інфраструктурні об’єкти, які покращують надання тих чи інших послуг», - підкреслив Владислав Скальський.

Очільник області зазначив, що зараз вибудовується  своєрідна перспективна карта об’єктів, які покращуватимуть надання послуг в об’єднаних територіальних громадах, для проєктування та фінансування їх будівництва.

Нагадаємо: проєкти, анонсовані Урядом, передбачають  протягом року в кожній області побудувати в середньому  по 5 нових об’єктів соціальної інфраструктури: садочків, шкіл, стадіонів.

«Від Вінниччини ми подали 17 проєктів для державного фінансування, тож буде можливість вибору»,- зазначив голова ОДА.

Як пояснив Прем’єр – міністр України Олексій Гончарук, програмою Уряду «Плюс 100 шкіл, 100 садочків та 100 стадіонів за 12 місяців» пріоритет у державному фінансуванні надаватиметься реконструкції або капітальному ремонту існуючих опорних і великих шкіл, які знаходяться в зоні розташування малокомплектних навчальних закладів, що автоматично призведе до їх оптимізації.

Для кожної побудованої і реконструйованої школи будуть закуплені шкільні автобуси за рахунок субвенції МОНу.

До кожної побудованої або реконструйованої школи буде відремонтована дорога за рахунок субвенції з дорожнього фонду ОДА.

Принагідно Владислав Скальський  також відзначив, що у бюджеті 2020 року буде закладено рекордну суму коштів на ремонт та реконструкцію місцевих доріг, а саме  1 млрд 260 млн.( проти 800 млн грн. у 2019).

Президент України Володимир Зеленський провів зустріч з Прем’єр-міністром Грузії Георгієм Гахарією. Сторони підтвердили налаштованість на подальший розвиток українсько-грузинського стратегічного партнерства.

Президент України та Прем’єр-міністр Грузії підписали Положення про українсько-грузинську Стратегічну раду високого рівня, яка має стати ключовим механізмом двостороннього діалогу.

Під час зустрічі було обговорено можливості посилення взаємодії двох країн у питаннях європейської та євроатлантичної інтеграції, а також у рамках міжнародних організацій, зокрема ООН та Ради Європи.

Володимир Зеленський високо оцінив потенціал розвитку торговельно-економічних відносин між двома країнами, зазначивши, що Грузія є важливим перспективним ринком для українського експорту. Він також відзначив наявні можливості для активізації інвестиційної сфери.

У цьому контексті сторони домовилися про проведення чергового засідання Спільної міжурядової українсько-грузинської комісії з питань економічного співробітництва вже у І кварталі 2020 року в Тбілісі.

13 грудня Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук зустрівся з Прем’єр-міністром Грузії Ґіорґі Ґахарія в рамках його офіційного візиту до України. В ході зустрічі глави українського та грузинського урядів обговорили питання посилення двостороннього співробітництва, зокрема у сфері торгівлі.

«Ми пропонуємо розпочати активну роботу над розвитком системи вантажних перевезень із використанням прямого міжнародного паромного сполучення між Україною та Грузією, а також над лібералізацією залізнодорожних паромних сполучень між портами України та Грузії. Проект, яким займаємося ми, та який буде рівнозначно цікавий Грузії – це транспортний коридор Балтійське море – Чорне море – Каспійське море. Ми розраховуємо на активну участь Грузії в цьому проекті», – сказав Олексій Гончарук.

Обговорюючи інфраструктурні проекти, Прем’єр-міністр України також додав: «Зараз проводяться концесійні конкурси щодо українських морських портів – Ольвії та Херсону. Представник Грузії є одним із учасників такого конкурсу. Ми дуже цінуємо інтерес ваших громадян та бізнесу до українських проектів».

Наступне питання, яке сторони обговорювали на зустрічі – це поглиблення інтеграції України, Грузії та Молдови до Європейського Союзу. Олексій Гончарук зазначив: «Важливо просувати ідею застосування нового поглибленого формату інтеграції для України, Грузії та Молдови. Таке поглиблення інтеграції може відбуватися у нещодавно запропонованому форматі Стратегія Тріо 2030. Для цього важливо спільними зусиллями відстоювати позицію, яку виклали в спільній заяві міністри закордонних справ наших країн».

Прем’єр-міністр Грузії зазначив: «Наш Уряд готовий докладати зусиль для зміцнення співробітництва наших народів та досягнення спільних результатів».

Насамкінець сторони обговорили необхідність структурування форматів двосторонньої співпраці та планування виконання спільних проектів, зокрема у сфері інфраструктури. 

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков зустрівся із Заступницею Генерального секретаря ООН з політичних питань та миробудівництва Розмарі ДіКарло. Дмитро Разумков зазначив, що високо цінує співпрацю з Організацією об’єднаних націй і сподівається на продовження конструктивної взаємодії, особливо в умовах активного впровадження реформ в Україні.

Голова Парламенту підкреслив, що наразі в Україні склалася консолідована позиція різних гілок влади щодо впровадження реформ, і подякував представникам ООН за підтримку у їх просуванні, особливо в умовах збройного конфлікту на території нашої держави. 

«Закінчення війни і досягнення миру - це одна з найважливіших задач влади. Саме тому ми вдячні ООН за сприяння у покращенні гуманітарної ситуації на Донбасі та підтримку процесів, які принесуть мир в Україну», - зазначив він.

Дмитро Разумков поінформував учасників зустрічі про продовження дії Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» (№2569) і акцентував увагу пані ДіКарло на тому, що вибори на тимчасово окупованих територіях мають відбуватися за українськими законами, відповідно до Конституції України та лише після припинення вогню. 

Також, на його думку, велику увагу слід приділити реінтеграції українських громадян. Голова Парламенту вважає «дуже правильними і необхідними моніторинг дотримання прав людини на Донбасі і в Криму, а також можливість моніторингової місії ООН доносити інформацію про реальну ситуацію в країні до суспільства про те, що відбувається у державі».  

«Сьогодні перед нами багато викликів сучасного швидкоплинного світу, які потребують вирішення. Україна є давнім членом і партнером ООН, тому сподіваємося, що наша взаємодія буде поглиблюватись і зміцнюватись», - підкреслив Голова Верховної Ради України. 

Своєю чергою пані Розмарі ДіКарло позитивно оцінила ситуацію в Україні, стан проведення реформ і кроки щодо встановлення миру. Вона запевнила у готовності ООН надавати підтримку Україні, у тому числі - під час майбутніх виборів.

Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук взяв участь у спільному заході глав урядів держав-членів ГУАМ - Організації за демократію та економічний розвиток. 

Делегації держав очолили Прем’єр-міністр Грузії Ґіорґі Ґахарія, Прем’єр-міністр Республіки Молдова Йон Кіку, Віце-прем’єр-міністр Азербайджанської Республіки Алі Ахмедов.

Глави делегацій акцентували увагу на посиленні динаміки розвитку економічної співпраці країн-учасниць Організації. 

«Основною спільною метою держав-членів ГУАМ є зміцнення нашого економічного співробітництва. Для цього ми маємо виконати низку завдань. По-перше, створити інструменти функціонування зони вільної торгівлі. Створення ЗВТ є безумовним пріоритетом в умовах кризи, яка триває в світовій економіці, та значного зниження показників товарообігу. По-друге, на практиці реалізувати концепцію транспортного коридора ГУАМ. По-третє, посилити режим вільної торгівлі між нашими країнами шляхом взаємної лібералізації ринку послуг», – зазначив Прем’єр-міністр Олексій Гончарук.

За результатами зустрічі глави делегацій підписали Спільну заяву, в якій визначено чіткий намір відповідних держав вживати заходів для реального зміцнення економічного співробітництва держав-членів та збільшення обсягів товарообігу. 

Очільники митних адміністрацій держав-членів ГУАМ підписали два протоколи про наміри: щодо використання блокчейн-технологій у процесі верифікації сертифікатів походження товарів, а також щодо взаємного визнання Уповноважених Економічних Операторів.

«Найближчим часом ці протоколи про наміри будуть реалізовані. Обидва документи дуже важливі для налагодження ефективної роботи митниці та оперативного проходження товарами державних кордонів. Я впевнений, що це значно спростить торгівлю між нашими державами», – підкреслив Глава Уряду України.

Після підписання протоколів відбувся брифінг глав делегацій держав-членів ГУАМ. Відео брифінгу доступне для перегляду за посиланням: https://youtu.be/sH9LZCDofiw. 

Довідково

Україна головує в Організації за демократію та економічний розвиток ГУАМ з 1 січня 2019 року. Минулого року головування здійснювала Республіка Молдова.

Паралельно з зустріччю глав урядів держав-членів ГУАМ відбувся другий бізнес-форум ГУАМ під назвою «Державно-приватне партнерство в реалізації ключового проекту ГУАМ зі сприяння торгівлі та транспорту».

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков взяв участь у третьому Українському Жіночому Конгресі і виступив у рамках Дискусійної платформи “Гендерний вимір реформ в Україні. Міжнародні тренди політики рівних можливостей”.

Голова Парламенту зауважив, що Верховна Рада ІХ скликання уже зробила стрімкий ривок стосовно забезпечення гендерної рівності серед народних депутатів. “У минулому скликанні було лише 12% жінок. Зараз ми бачимо дзеркальну цифру - 21%. Це серйозний показник, але впевнений, що загалом у політиці жінок ще більше”, - зазначив він.

Дмитро Разумков також підкреслив, що жінки завжди приймали важливі рішення і були учасницями великої політики. “Близько 20% Комітетів наразі очолюють жінки, і ми бачимо пряму кореляцію із загальною кількістю колег-депутаток. Парламент намагається забезпечувати рівні можливості для жінок та чоловіків. Сподіваюсь, що так буде не лише в минулому та сьогоднішньому, а й у майбутніх скликаннях Верховної Ради”, - наголосив він.

Голова Парламенту також зазначив, що тенденції до посилення гендерної рівності будуть відображені у Виборчому кодексі, який було направлено Президентом на доопрацювання. За його словами, є також низка інших законодавчих актів, в яких необхідно закріпити позицію рівного представництва.

“Якщо ми рухаємося тим шляхом, який уже пройшло багато європейських країн, то ми маємо прийти принаймні до показника “40 на 60”. До того ж, часто більш жорстка, принципова, конструктивна позиція спостерігається саме у політичних підходах наших жінок-колег. Мені приємно працювати з ними -  це іноді стримує в емоційному плані і додає конструктиву в роботі”, - акцентував Дмитро Разумков.

Президент України Володимир Зеленський наголосив, що зведення так званої стіни на межі з окупованою територією Донбасу – це останній і небажаний варіант вирішення конфлікту на сході країни.

В ефірі програми «Право на владу» на телеканалі «1+1» Глава держави нагадав, що під час нещодавнього засідання Ради національної безпеки і оборони було затверджено п’ять планів реінтеграції Донбасу та повернення наших територій.

«Для мене це (побудова стіни. – Ред.) – не план «Б», а план «остання буква». Це останній план. Я поки що дуже не хотів би, щоб ми застосували саме цей план, бо ця «стіна» – я про це говорив відверто – вона вже є, тобто нам потрібно вирішувати, як повернути людей, їхню ментальність, їхнє розуміння, що вони українці. Це дуже важливо», – сказав Президент, відповідаючи на запитання, коли влада може піти на реалізацію плану «Б» – зведення так званої стіни.

Глава держави підкреслив, що необхідно рухатися вперед і шукати шляхи розв’язання проблеми. «П’ять років чекати, стріляти та втрачати українців ми точно не збираємося», – зазначив Володимир Зеленський.

Президент також наголосив, що якщо буде побудована справжня стіна, то це вже буде інша «держава», яку Україна не визнає. 

«Ми детально проробляли ці плани. Ми розуміємо, що якщо буде стіна, то нам потрібно буде створити всі умови для українців, які перебувають на тимчасово окупованих територіях і відчувають себе українцями, щоб вони приїхали до нас. Бо за стіною тоді буде інша навіть не держава, а – вибачте за таке слово – інша місцевість, де будуть лише бойовики», – сказав він.

Під час зустрічі лідерів країн «Нормандської четвірки» у Парижі сторони домовилися про сприяння звільненню утримуваних осіб до 31 грудня 2019 року за принципом «всіх на всіх», повідомив Президент України Володимир Зеленський.

«Сьогодні Україна, Німеччина, Франція та Російська Федерація обговорили чимало та погодили деякі дуже важливі речі. Країни-учасниці сприяють взаємному звільненню до 31 грудня 2019 року за принципом «всіх на всіх». Було погоджено необхідність верифікувати повні списки та надати повний і безумовний доступ представникам Міжнародного комітету Червоного Хреста до всіх утримуваних осіб», – сказав Президент України під час зустрічі зі ЗМІ за результатами саміту лідерів країн Нормандського формату в Парижі.

Відповідаючи на запитання журналістів, Володимир Зеленський зазначив, що успіхом є те, що на перемовинах у Парижі вдалось погодити конкретні терміни звільнення утримуваних осіб.

«Для мене найголовніше – це людське життя, я завжди так казав. Для мене найголовніша перемога – я з цим їхав – ми домовилися про обмін «всіх на всіх». Він записаний у Мінських домовленостях, але зараз домовилися про терміни. Я вірю в те, що цього буде дотримано», – підкреслив Президент України. 

«Дуже хочеться, щоб наші громадяни повернулися додому й на новорічні свята були з близькими. Завжди розмова про обмін полонених відбувалася в Мінську в рамках Тристоронньої контактної групи й не завжди це виконувалося. Мені здається, що зараз, коли це питання піднялося на вищий рівень, воно дуже швидко з обох боків вирішиться – до кінця року», – додав Глава держави.

Президент наголосив, що першим етапом має стати звільнення всіх узгоджених осіб.

«Зараз нам покажуть списки. Наразі йдеться про Донбас (осіб, які утримуються на окупованих територіях Донбасу. – Ред.)», – сказав він.

Володимир Зеленський зазначив, що під час зустрічі з Президентом Російської Федерації було обговорено можливість звільнення людей, яких утримують не лише на Донбасі, а й у Криму та на території Росії.

«Давайте зробимо перший крок, великий крок. Тому що 72 людини можуть приїхати додому. Я дуже цього хочу. Дуже хочеться зробити це до кінця року», – підкреслив Президент.

Відсьогодні розпочато прийом заявок від усіх охочих на тестування бета-версії мобільного додатку "Дія". Про це Прем’єр-міністр Олексій Гончарук та Віце-прем’єр-міністр – Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров озвучили під час брифінгу за підсумками засідання Кабінету Міністрів України.

“Переведення всіх послуг в он-лайн є пріоритетом Програми дій Уряду. І створення мобільного додатку "Дія" – це один із кроків до цього. Символічно, що додаток запускаємо за результатами 100 днів нашої роботи”, - заявив під час брифінгу Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук. За його словами, 71 млн гривень цього року українці сплатити у вигляді штрафів за те, що не мали при собі водійських прав чи техпаспорту під час керування автомобілем.

“Зовсім скоро українські водії не будуть зобов'язані мати при собі пластикові документи, їх замінять цифрові”, - додав Віце-Прем’єр-міністр – Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

Прийом заявок триватиме до 16 грудня, коли офіційно розпочнеться тестування бета-версії мобільного застосунку "Дія" з доступом до цифрових водійських прав та техпаспорту на авто. Впродовж п’яти днів кожен охочий може подати заявку на тестування та отримати додаткову інформацію про умови участі за посиланням: https://team.diia.gov.ua/. Ці люди не лише матимуть можливість приєднатися до розвитку "Дії", а й фактично стануть співавторами найбільш інноваційного проекту в Україні.

Презентовано плани розвитку новоствореного державного органу – інтеграції Державної митної служби в європейську митну спільноту, основні напрямки організаційних, інфраcтруктурних та кадрових змін.

«Я особисто попереджаю кожного хабарника чи контрабандиста, час схем, на яких ви наживали статки, минув. Ви грабували не митницю, ви крали ліки у пенсіонерів, дороги у автомобілістів, медичне обладнання у дитячих лікарнях.  Ми це припинимо», - заявив Прем’єр-міністр Олексій Гончарук.

Прем’єр-міністр нагадав, що минулого тижня на засіданні Уряду було затверджено розпорядження про запуск Нової митниці, і 8 грудня вона запрацювала.  Крім цього, він зауважив, що перед тим, як запустити новий орган, був знищений старий корупційний «орган», про який в країні ходили «легенди»,та зроблено низку підготовчих кроків:

по-перше, понад 500 старих керівників різних рівнів, щодо яких були сумніви, в нову структуру не перейдуть. На 80% оновлюється керівний склад центрального апарату, майже на 40% оновлені начальники митних постів по всій країні.

по-друге, прийняли рішення, що товари, що не пройшли митний контроль, будуть продаватися виключно через відкриті електронні аукціони ProZorro.Продажі. Виручені кошти підуть до державного бюджету.

по-третє, до кінця тижня в пунктах пропуску мають здійснити запуск двох скануючих систем по боротьбі з контрабандою. За 15 днів буде здійснено запуск ще 5-ти скануючих систем.

«Україні потрібна сучасна, прозора, працююча в інтересах громадян митниця. І завдання Максима Нефьодова, щоб саме такою Нова митниця і була. Часу на розкачку немає. Від результативності митниці багато в чому залежить наповнення бюджету. Сподіваюся, що бізнесмени, громадяни, держава - всі ми швидко відчуємо результати», - підкреслив Олексій Гончарук.

Президент України Володимир Зеленський зазначив, що під час зустрічі лідерів країн – учасниць Нормандського формату було погоджене повне припинення вогню на сході України, яке має розпочатися до кінця 2019 року.

«Найперше – це невідкладні заходи щодо стабілізації безпекової ситуації на сході України. Це повне, всебічне та безстрокове припинення вогню на сході України, яке повинно розпочатися до кінця 2019 року», – повідомив Глава держави під час зустрічі зі ЗМІ за результатами Нормандського саміту в Парижі.

Також Президент наголосив, що було домовлено про розширення мандату Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ з можливістю здійснення цілодобового спостереження. 

Володимир Зеленський підкреслив, що країни – учасниці Нормандського формату підтримують розробку та реалізацію оновленого плану щодо розмінування територій.

Крім того, на зустрічі було домовлено про обговорення у межах Тристоронньої контактної групи у Міську нових ділянок розведення сил і засобів на Донбасі, що мають важливе гуманітарне значення для всіх українців.

Президент Франції Еммануель Макрон привітав політичну мужність і рішучість Володимира Зеленського, які він проявив як Президент України.

«Це допомогло відновити довіру на взаємних засадах. Ми також змогли на найвищому рівні підкреслити, що намагаємося досягти справедливого та стійкого миру, покласти край конфлікту, який не є замороженим і в результаті якого вже загинуло 13 тисяч осіб», – сказав Еммануель Макрон.

Він наголосив на важливості досягнення стабільності на Європейському континенті та побудови нової архітектури довіри й безпеки через врегулювання конфлікту на сході України в рамках Мінських домовленостей.

«Ці домовленості є базою у вирішенні конфлікту. Ми вже розпочали розведення (сил. – Ред.) у трьох пілотних зонах, які було узгоджено у 2016 році. Ми також провели обмін полоненими», – нагадав Президент Франції.

Держава знатиме про всі «білі плями» на так званій «цифровій карті» України вже до кінця цього року. На цьому наголосив Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук.

«Минулого тижня доручив міністерствам та іншим органам виконавчої влади спільно з Міністерством цифрової трансформації перевірити всі соціальні об’єкти й пункти надання послуг на доступ до якісного інтернету», - заявив Глава Уряду. 

За його словами, це дозволить ефективно використати бюджетні кошти на підключення до широкосмугового доступу важливих соціальних об’єктів.

«Ми вже маємо офіційну статистику щодо підключення до інтернету українських шкіл. На черзі – дитсадки, бібліотеки, лікарні, ЦНАПи, музеї та інші об’єкти», – підкреслив Олексій Гончарук.

Він додав, що «сучасний і швидкісний інтернет у лікарнях, закладах освіти чи надання послуг дозволить українцям отримувати більш якісні послуги, а громадянам – не втрачати зв’язок із державою та один з одним».

Зазначимо, що Міністерство цифрової трансформації збирає інформацію про наявність доступу до Інтернету в населення України на власному офіційному веб-сайті.

Кожне відомство направляє лист-інструкцію до установи, що знаходиться в його підпорядкуванні.

Більше того, ще раніше запрацював онлайн-сервіс, що дозволяє абсолютно всім громадянам країни залишити відгук про наявне підключення до інтернету чи то у школах, чи то в себе вдома. Швидкість з‘єднання визначається автоматично – достатньо лише зайти на сайт і пройти експрес-тест зі свого комп’ютера чи смартфона.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков провів зустріч з Виконавчим директором програми Конгресу США «Відкритий світ» Джейн Саргус. 

Учасники зустрічі обговорили перспективи співпраці у просвітницькій сфері та важливість обміну досвідом з Конгресом Сполучених Штатів Америки. 

Голова Парламенту підкреслив, що співпраця з програмою «Відкритий світ» набиратиме обертів і створить додаткові можливості для України. «Сподіваюсь, що амбітні плани будуть реалізовані, і ми долучимось до цієї співпраці», - зазначив Дмитро Разумков.

Довідково: 

«Відкритий світ» - агентство Конгресу США, що створене у 1999 році і займається програмами обміну між США та пострадянськими країнами для забезпечення підтримки культурних обмінів з євразійськими парламентаріями. «Відкритий світ» запрошує делегації з України декілька разів на рік для спілкування з конгресменами та сенаторами США, а також для відвідання столиць штатів і ознайомлення з особливостями місцевого самоврядування.  Станом на сьогодні завдяки програмам агентства «Відкритий світ» 4000 делегатів з України відвідали США.

За роки існування Програма дала змогу понад 29 000 нинішніх і майбутніх лідерів змістовно взаємодіяти з членами Конгресу, працівниками структур Конгресу та тисячами інших американців, багато з яких є прямими професійними колегами учасників програми. Для забезпечення якісного прийому іноземних делегатів «Відкритий світ» надав гранти майже тисячі організацій у 25 різних штатах США.

Президент України Володимир Зеленський поспілкувався телефоном з директором-розпорядником Міжнародного валютного фонду Крісталіною Георгієвою. Глава держави розповів про реформи, які впроваджуються нині в Україні, та обговорив умови нової програми співпраці з Фондом. Керівниця МВФ високо оцінила економічні досягнення нової влади та прогрес у впровадженні реформ урядом під керівництвом Прем’єр-міністра Олексія Гончарука.

За результатами розмови сторони зазначили, що Україна та Міжнародний валютний фонд досягли домовленості (Staff Level Agreement) щодо нової програми співпраці.

«Наша розмова з директором-розпорядником МВФ Крісталіною Георгієвою була дуже конструктивною. Втішений, що ми знайшли повне порозуміння і наш турборежим отримав високу оцінку з боку МВФ. Вдячний парламенту, уряду та всій нашій команді за невтомну роботу заради України. Нова програма співпраці з Міжнародним валютним фондом має на меті пришвидшити економічне зростання, активно викорінювати корупцію та підвищити добробут кожного українця», – зазначив Володимир Зеленський.

«Нас не влаштовують поточні темпи економічного зростання, і тому для пришвидшення зростання економіки ми спільно з нашими міжнародними партнерами продовжуватимемо реформи, щоб наздоганяти наших сусідів за рівнем економічного розвитку та добробуту», – підкреслив Глава держави.

«Я високо оцінила надзвичайний прогрес, якого Президент Зеленський і його уряд досягли за останні кілька місяців у просуванні реформ і продовженні обґрунтованої економічної політики. Я запевнила Президента у готовності МВФ підтримати політичний план влади для макроекономічної стабільності та підняття економіки на рівень вищого, стійкого та всеосяжного зростання, серед іншого – з новою підтримкою МВФ. Співробітники МВФ досягли згоди з владою щодо політики підтримки нової трирічної домовленості в розмірі чотирьох мільярдів спеціальних прав запозичення (SDR) у рамках розширеного фонду МВФ», – наголосила Крісталіна Георгієва.