Топ новини

Президент України Володимир Зеленський зустрівся з колишніми студентами, котрі були організаторами Євромайдану, та постраждалими в центрі Києва у ніч з 29 на 30 листопада 2013 року.

Глава держави подякував присутнім за те, що вони відгукнулися на його пропозицію зустрітися, й підкреслив, що для нього це велика честь.

«Мені завжди було цікаво, чим зараз займаються люди, з яких це все почалося. З яких почалася революція. Ми хотіли познайомитися особисто, хотіли проговорити, які є проблеми, бачення в цілому, де ви і чим займаєтеся», – сказав Володимир Зеленський.

Президент висловив переконання, що молоді люди, які відіграли важливу роль у Революції Гідності та стали рушійною силою протестів, є сильними особистостями, а тому їх варто залучати до життєдіяльності країни. Він зазначив, що хотів би почути від учасників зустрічі їхнє бачення розвитку Української держави та дізнатися про сфери, у яких вони могли б чи хотіли співпрацювати.

«Як можна вас залучити, якщо вам це цікаво? Ви – громадськість. Вам ми можемо довіряти», – сказав Глава держави.

Присутні розповіли Володимиру Зеленському про те, як починався Майдан, про свої мотиви участі у протестах, які згодом переросли у Революцію Гідності. Обговорювали те, як події кінця 2013-го – початку 2014 року змінили Україну.

«Що змінилося після подій 2013 року? Насамперед змінилися ми. І цього ніхто в нас забрати не зможе. Це внутрішнє відчуття свободи та впевненість, що голос кожного з нас має значення», – сказав один із учасників Євромайдану, зауваживши, що тепер кожен може вільно висловлювати свої думки, подорожувати Європою, спілкуватися українською мовою, а країна має незалежну церкву та забезпечену армію.

«Ми вийшли тому, що вважали, що нас розвертають у бік безправ’я, коли права людини нічого не значитимуть в Україні, і в обійми Митного союзу… Кожен з тут присутніх на якийсь відсоток складається з подій Майдану. І цей шматок себе дуже не хочеться зраджувати. Дуже не хочеться, щоб у нас було так, як до Майдану. Хочеться змін, і ми всі готові докладати до цього зусиль», – додала інша учасниця тих подій.

Учасники зустрічі також розповіли, чим займаються зараз. Дехто з присутніх став захисником України і провів на фронті кілька років. Інші почали надавати волонтерську допомогу й нині тісно співпрацюють з ветеранами та профільними міністерствами. Дехто працює у сфері освіти, науки тощо. Кожен із присутніх висловив свої пропозиції щодо розвитку держави.

Зокрема, наголошувалося на необхідності розробки законодавства, яке дало б більше можливостей ветеранам реалізувати себе в органах влади, в інших сферах життєдіяльності країни після служби у зоні бойових дій.

Окремо акцентувалася увага на питанні захисту активістів і тих, хто відстоює права людей, громад, виступає на захист екології. Також прозвучала пропозиція розширити дію закону «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо викривачів корупції» на захист активістів.

Однією з найважливіших тем, яка обговорювалася, було розслідування злочинів проти учасників Євромайдану.

«Для вас справи Майдану – це дуже особисте. І, повірте, для нас теж. Я дуже хочу, щоб ми закінчили ці справи. Щоб ми змогли розслідувати їх повністю, і всі ті, хто десь ходить, їздить, чи літає, а повинні сидіти – щоб вони сиділи», – підкреслив Президент.

Він наголосив на важливості перезавантаження Державного бюро розслідувань і запевнив, що після ухвалення необхідних поправок Верховною Радою прокурори, які займалися справами Майдану, будуть задіяні й надалі. «Ми хочемо поставити крапку у цій справі», – сказав Володимир Зеленський.

На завершення учасники зустрічі подарували Президенту частину одного з пам’ятників Леніну, який був повалений у часи Революції Гідності.

Вони також висловили слова підтримки Главі держави напередодні саміту у Нормандському форматі в Парижі 9 грудня та пов'язали на зап'ястя Главі держави стрічку у національних кольорах – таку, як носили учасники Євромайдану.

Присутні закликали Президента на зустрічі у Парижі не погоджуватися на вибори на Донбасі «під дулами автоматів» і наголосили, що хочуть повернути окуповані території, але не ціною поступок державним суверенітетом. Вони запевнили, що й зараз готові стояти за свою державу та її інтереси.

«Свобода та гідність важливіші не лише за імідж, а навіть за життя. І наші хлопці на фронті це показали», – сказали молоді активісти.

Президент подякував за підтримку й запевнив, що не зрадить інтересів України.

У тестовому режимі запрацювала єдина ІТ-система з управління персоналом PoClick, яка охопить понад 200 тисяч державних службовців.  Про це заявив Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук.

«Система PoClick замінить купу обтяжливих кадрових процедур - вони будуть автоматизовані. Держслужба має бути ефективною, а працевлаштування - простим і зручним», - наголосив Глава Уряду.

За його словами, Національне агентство з питань державної служби (НАДС) тестуватиме систему й наповнюватиме її необхідною інформацією: «Уже почали з особових карток співробітників та базових HR-процедур».

«Від цього виграють усі: і держава, і ті, хто на неї працюють. Ми зекономимо і гроші, і папір, а найголовніше - час, який люди витрачають на переписування заяв і бланків замість того, щоби приносити користь країні», - підкреслив Олексій Гончарук.

Зазначимо, що вже до кінця цього року до проекту долучиться Міністерство фінансів і Міністерство цифрової трансформації. Більше того, 2020-го року за системою PoClick працюватимуть держслужбовці всіх міністерств, а згодом - і всіх державних органів в Україні, загальна кількість яких перевищує 5 тисяч.

Сьогодні, 6 грудня, в рамках відзначення в області Дня Збройних Сил України, традиційно на Європейській площі міста Вінниці, відбулося урочисте покладання квітів та вінків до Меморіалу Слави, пам’ятного знаку «Загиблим воїнам АТО, Героям Небесної Сотні» та мультимедійної Стели Пам’яті

Президент Володимир Зеленський напередодні саміту у Нормандському форматі зустрівся з представниками церков і релігійних організацій України.

Глава держави подякував за спільне звернення ієрархів до мешканців тимчасово окупованих територій, а також за роботу, яку проводять святі отці для українців. У зв’язку з переговорами лідерів країн Нормандського формату Президент закликав підтримати мирні ініціативи української сторони.

«Ми – різні, у нас різні конфесії, церкви, мечеті, синагоги тощо. І це нормально, бо у нас велика, дуже гарна, іноді зі складнощами, але наша люба країна. Дуже вірю у вас», – зазначив Володимир Зеленський.

Президент наголосив, що через три роки блокування зустрічі «Нормандської четвірки» з’явилася можливість розпочати діалог.

Глава держави підкреслив, що йому важливо почути поради. «Тоді відчуватиму, що всі ми разом», – сказав він.

Представники церков і релігійних організацій зазначили, що моляться за мир в Україні, та побажали Президенту сили, терпіння й Божого благословення на переговорах лідерів країн – учасниць Нормандського формату.

Окремо було акцентовано увагу на неприпустимості переслідування вірян різних конфесій на окупованих територіях Донбасу та Криму, а також судових рішень про ліквідацію культових споруд.

Митрополит Української православної церкви Онуфрій підтримав мирні ініціативи. «Життя людини нічим не може бути виправдане або викуплене. Воно найдорожче в усьому світі. Те, що ви почали цю місію миротворчості, – ми вам за це вдячні й розуміємо, що це складний процес. Але його треба було почати – процес не може мати успіху, якщо хтось його не почне», – зазначив Митрополит УПЦ. За його словами, питання необхідно вирішувати шляхом діалогу.

Предстоятель Православної церкви України, Митрополит Київський та всієї України Епіфаній наголосив: «Церкви мають великий потенціал, який потрібно використовувати у тих мирних ініціативах, які ви зараз проявляєте щодо завершення цієї страшної війни. Ми молимося за мир – за справедливий мир в Україні».

Предстоятель ПЦУ зазначив, що багато подорожує Україною та спілкується з людьми. «Вони інколи не розуміють, їм треба більше доносити інформацію, переконувати. Церкви можуть виконувати цю місію – доносити правдиву інформацію. Наприклад, часто запитують – як ви ставитеся до ринку землі, до врегулювання ситуації на Донбасі тощо», – розповів Митрополит Епіфаній.

Предстоятель ПЦУ також звернувся з проханням посприяти у вирішенні питань переслідування парафіян і судових рішень щодо храмів в окупованому Криму та на Донбасі.

Верховний архієпископ Києво-Галицький, Глава Української греко-католицької церкви Святослав зазначив, що нині Україна є демократичною державою, де всі почуваються вільно – незалежно від віросповідання, і релігійна спільнота дорожить таким станом справ.

«Хочу побажати вам сили Мойсея, який міг сказати фараонові «Let my people go». Бо ніхто сьогодні так не зацікавлений, щоб наступив мир в Україні, як самі українці. Росія має свої інтереси, багаті країни заходу мають свої інтереси. Ми не можемо в тих перемовинах відступитися від свого бажання бути вільною, незалежною державою, яка обрала свій шлях розвитку. Ми гідні того, щоб інші народи, наші сусіди поважали наш вибір», – наголосив предстоятель УГКЦ. Він побажав Президенту мудрості та запевнив у підтримці в роботі на благо українців.

Представники церков і релігійних організацій також висловили занепокоєння стосовно законопроекту № 0931 щодо гармонізації законодавства у сфері запобігання та протидії дискримінації з правом Європейського Союзу, відзначили питання виділення землі для зведення культових споруд, а також наголосили на необхідності співпраці для підтримки безпеки всередині країни.

Президент запевнив у готовності до зустрічей і розв’язання проблем.

За ініціативою Президента України Уряд готує до старту потужний інструмент — програму з підтримки мікро- та малого підприємництва. Вона запрацює з 1 лютого 2020-го року.

Про це повідомив Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук.

“Її суть дуже проста — стимулювати появу нових підприємців та заохотити повертатись наших заробітчан додому й відкривати бізнес тут”, - зазначив Глава Уряду.

За його словами, зараз напрацьовують всі необхідні рішення для запуску. Уже найближчим часом почнуть приймати заявки. А поки на веб-сайті http://smeprogram.guf.gov.ua/ можна залишити запит, і коли програма запрацює, менеджери сконтактують щодо участі.

Обсяг кредиту — 1,5 млн грн на 5 років.

Прем’єр-міністр пояснив співвідношення відсоткових ставок: “5% річних — якщо виручка до 25 млн грн і створюються мінімум 2 робочих місця; 7% річних — для бізнесу з виручкою до 25 млн грн, який не створює нових робочих місць (але за кожного нового працівника ставка знизиться на 0,5%!); 9% річних — для бізнесу з виручкою до 50 млн грн”.

“Для участі знадобиться бізнес-план, якщо ви плануєте бізнес з нуля. Якщо ж вже працюєте, то позитивна фінансово-кредитна репутація та платіжна дисципліна”, — підкреслив Олексій Гончарук.

Зазначимо, що стартапи зможуть брати участь лише від початку своєї діяльності, а діючий бізнес — лише той, що працює мінімум 12 місяців. При цьому, сам учасник інвестує 20% власних коштів від усіх витрат.

Більше подробиць уже незабаром!

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков зустрівся з в. о. Помічника Державного секретаря США з питань Європи та Євразії Філіпом Рікером. Учасники зустрічі обговорили окремі питання двосторонньої співпраці між Україною і Сполученими Штатами Америки, зокрема розвиток взаємодії в економічній, політичній, оборонній та інших сферах, а також у впровадженні реформ.

За участі Президента України Володимира Зеленського відбулася координаційна нарада в рамках підготовки до зустрічі у Нормандському форматі. На нараді обговорили можливі сценарії реінтеграції тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей.

Володимир Зеленський чітко окреслив позицію щодо неприпустимості розв'язання проблеми окупованих територій військовим шляхом і необхідності досягнення миру на сході України політико-дипломатичними методами. Секретар РНБО Олексій Данілов висловив упевненість, що за підтримки міжнародних партнерів Україна зможе повернути тимчасово окуповані території та припинити воєнні дії.

На нараді затвердили п’ять сценаріїв реінтеграції тимчасово окупованих територій Донбасу. У рамках обговорення сценаріїв і вивчення деталей Глава Української держави дав доручення Головнокомандувачу Збройних сил України Руслану Хомчаку найближчим часом відвідати територію проведення Операції об’єднаних сил.

Вирішено, що перед зустріччю у Нормандському форматі відбудеться засідання РНБО під головуванням Президента України Володимира Зеленського.

З 2020 року Уряд запроваджує системну оцінку показників роботи голів ОДА. Той чиновник, який систематично не показуватиме результати — буде звільнений з посади. Про це сказав Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук під час селекторної наради з головами обласних держадміністрацій.

«В Програмі дій Уряду ми чітко прописали, що побудуємо інтегровану систему оцінки ефективності роботи чиновників. Тому із 2020 року ми запроваджуємо системну оцінку показників роботи голів ОДА. Вона буде показувати – хто працює на результат, а хто саботує роботу та потребує заміни», – зазначив Глава Уряду.

Для оцінки ефективності роботи розробили систему оцінки ключових показників ефективності голів ОДА (KPI). Наразі підготували проект постанови Кабінету Міністрів “Про затвердження Порядку та Методики експериментального проведення моніторингу та оцінки ефективності голів ОДА, Київської та Севастопольської МДА”.

Моніторинг та оцінка діяльності буде вивчати ефективність управлінської діяльності – голів ОДА, виявляти проблемні питання розвитку регіону та причин їх виникнення, а також підвищувати ефективності управлінських рішень органів виконавчої влади.

«Ми дамо змогу навчитися та отримати нові компетенції тим, хто цього хоче. Але якщо держслужбовець показує низькі результати і не хоче вчитися – йому доведеться попрощатися зі службою. Держпосада більше не буде місцем, де працівник просто чекає пенсії та користується пільгами», — сказав Олексій Гончарук.

Оцінювання буде проводити Секретаріат Кабінету Міністрів на підставі наявних даних державної статистики, інформації центральних органів виконавчої влади, МДА та інших джерел відкритих даних.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков взяв участь в урочистих заходах з нагоди Дня місцевого самоврядування. У вітальному слові до очільників місцевих рад та громад він зазначив, що Парламент готовий надавати підтримку владі на місцях, адже саме від неї залежить рівень життя громадян України.

Серед важливих викликів цього та наступного років Дмитро Разумков назвав завершення реформи з децентралізації влади в Україні. “Лише спільно ми зможемо якісно та швидко провести зміни, які дадуть новий старт для розвитку ваших регіонів, та побудувати дійсно нову систему. Про це вже багато говориться, і сьогодні у нас з’явилась практична можливість довести реформу до кінця”, - зазначив він.

Голова Парламенту привітав представників місцевої влади з професійним святом. “Це великий шлях, і з новими можливостями ви зможете реалізувати всі ті завдання, які перед вами поставили виборці. Ваша робота важка і часом невдячна, але від неї залежить життя наших громадян”, - підкреслив Дмитро Разумков.

Президент України Володимир Зеленський зазначив, що в Україні вперше за роки незалежності розпочато справжню реформу прокуратури, і висловив упевненість, що після переатестації прокурорів країна отримає справедливу, орієнтовану на суспільство прокуратуру, яка буде прикладом для інших органів правопорядку. 

Виступаючи в Генеральній прокуратурі України напередодні Дня працівників прокуратури, Глава держави констатував, що досі слово «прокурор» в Україні асоціювалось не з верховенством права та законністю, а з дорогими автомобілями, віллами, яхтами та коштовностями. 

«Стратегічне завдання Генерального прокурора та його команди – змінити це раз і назавжди. Впевнений, що вам це до снаги. Цей процес уже розпочато. На мою особисту думку, вперше за часи незалежності відбувається не імітація реформ, а справді реальні зміни, які стосуються всіх рівнів прокуратури», – сказав Президент.

Володимир Зеленський зауважив, що прокурори вже подолали два етапи атестації та підтвердили свої професійні здібності та навички.

«Я щиро бажаю кожному з вас гідно пройти завершальний етап атестації та довести свою доброчесність, професійну компетентність та етику. І тоді Україна отримає нарешті справедливу, орієнтовану на суспільство прокуратуру, яка буде прикладом для всіх інших органів правопорядку», – наголосив Президент.

Ще одним пріоритетом у роботі прокурорів Глава держави назвав боротьбу з корупцією. «Кожен корупціонер має понести відповідальність, незалежно від прізвища, посади і сфери діяльності. Будьте певні – я як Президент України є вашим союзником у цій нелегкій боротьбі», – зазначив Володимир Зеленський.

Вітаючи працівників прокуратури з професійним святом, Президент додав, що у них попереду ще багато важкої відповідальної роботи, тому побажав прокурорам «сил, волі та незламності духу».

Зі свого боку Генеральний прокурор України Руслан Рябошапка наголосив, що наразі спостерігається зростання рівня довіри до органів прокуратури. 

«Але я вірю, що найближчим часом, можливо, через рік ми зможемо похвалитися перед усім українським народом абсолютно іншою прокуратурою і абсолютно іншими прокурорами, людьми з іншими цінностями», – резюмував Генеральний прокурор.

Держгеокадастр оголосив тендер на виконання робіт із аерофотознімання території України, а також створення ортофотопланів і цифрової моделі рельєфу. Уся зібрана інформація стане в нагоді в рамках запуску земельної реформи — кадастри природних ресурсів і топографічні карти матимуть достовірні дані про території. На цьому наголосив Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук.

«Україна матиме якісні й точні 3D-моделі лісових масивів, виробничих споруд, а також класифікації будівель, рослинності, ліній електромереж та багато іншого. Інвестори зможуть легко проектувати об’єкти і вкладати гроші в інфраструктуру. Високоточні дані використовуватимуть і в проектуванні українських доріг, ефективно зрошуватимуть землі. Це також дозволить попереджати наслідки повеней, затоплень», — підкреслив Глава Уряду.

До слова, лише цього року в травні на Прикарпатті й Закарпатті майже 400 допомогосподарств постраждали внаслідок повені та дощів. Завдяки аерофотозйомці території України держава матиме необхідний ресурс для недопущення подібних випадків. 

Загальна вартість робіт становить 276 млн гривень. Термін виконання — до грудня 2020 року.

Крім того, у рамках підготовки до земельної реформи Держгеокадастр активно наповнює базу даних. За 3 місяці на публічній кадастровій карті з’явилося 6 нових інформаційних шарів. Наразі внесено відомості про 20,9 млн земельних ділянок (загальна площа — 43,8 млн га). 

Насамкінець, Держгеокадастр почав використовувати у тестовому режимі дані супутникового моніторингу земель та загалом за тиждень здійснив 755 заходів державного контролю за використанням та охороною земель (+27%, ніж попереднього тижня). За результатами виявлено 301 порушення земельного законодавства. Більше того, обсяг заподіяної шкоди внаслідок порушень — понад 1 млн гривень, із яких у добровільному порядку відшкодовано 691 720 гривень.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков відкрив 12-ту сесію Парламентської асамблеї ГУАМ.  У своєму вступному слові він наголосив на готовності України і, зокрема, Парламенту нового скликання до поглиблення співпраці з державами-членами ГУАМ на міжпарламентському рівні.

«Хочу подякувати за ту сталу підтримку територіальної цілісності України протягом багатьох років та розуміння тих процесів, що наразі відбуваються в нашій державі. Для нас це дуже важливо, і ми готові докласти максимум зусиль, щоб конструктивно та дієво розвивати Організацію та міжпарламентські відносини наших країн», - зазначив Дмитро Разумков.

Голова Парламенту також звернув увагу учасників сесії на те, що питання захисту державних кордонів залишається пріоритетним для Верховної Ради. «Ми сьогодні знаходимось у досить важкому становищі, адже Україна бореться за свою територіальну цілісність. Ми докладаємо максимум зусиль  для розв’язання цієї проблеми і вважаємо дипломатичний шлях єдиним можливим. Держава дотримується сталого курсу на якомога швидше досягнення цієї мети, однак є червоні лінії, які ми не можемо перейти. Не може бути торгівлі своїми територіями - це принципово. Адже немає нічого більш цінного, ніж громадяни держави та земля, на якій ми живемо», - підкреслив Голова Верховної Ради.

Дмитро Разумков запевнив учасників 12-ої сесії ПА ГУАМ у прагненні до розширення співробітництва у багатьох сферах: «Ми могли б створити більш вигідні умови для співпраці наших держав з питань, що становлять спільний інтерес, зокрема, залучення інвестицій, обміну досвідом. Сподіваюсь, що це дасть можливість поглибити співпрацю в рамках Організації у сфері економіки».

Під час Дванадцятого засідання Ради Президентів України та Литовської Республіки під головуванням Володимира Зеленського та Гітанаса Науседи було обговорено поглиблення двосторонньої співпраці, підтримку євроатлантичної інтеграції України та відбудову Донбасу.

Глава Української держави подякував литовській стороні за надання практичної допомоги Україні, зокрема за медичну реабілітацію поранених українських військовослужбовців. Уже понад 270 військових пройшли реабілітацію. Це – найвищий показник серед країн світу у наданні державної спеціалізованої медичної реабілітації для українських військових.

«Також дякую за соціальну відбудову Донбасу. Зокрема, проект облаштування авдіївської школи вартістю 1 млн євро. Дякуємо вам за підтримку», – зазначив Президент.

Міністр інфраструктури України Владислав Криклій зі свого боку розповів про відбудову мостового переходу через р. Сіверський Донець у Станиці Луганській, яким місцеві мешканці перетинають лінію розмежування.

«Треба будувати не стіни між людьми, а мости», – сказав він.

За словами Владислава Криклія, у державному бюджеті на наступний рік закладено рекордні майже 2 млрд грн на фінансування інфраструктурних проектів на Донбасі, передбачається фінансова участь міжнародних партнерів.

Обговорювалися також виклики у сфері кібербезпеки та протистояння пропаганді.

Крім того, йшлося про залучення України до Програми розширених можливостей НАТО.

Литовська сторона високо оцінила проведення реформ в Україні.

Міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України Тимофій Милованов у своєму виступі зазначив, що за дев’ять місяців поточного року товарообіг між Україною та Литвою зріс на 37,1% і досяг 1,5 млрд доларів США. При цьому експорт до Литви зріс на чверть, а імпорт литовських товарів в Україну збільшився порівняно з відповідним періодом минулого року на 42,1%. Зростають не лише загальні обсяги двосторонньої торгівлі. Також розширюється номенклатура товарів у взаємних поставках.

За словами Тимофія Милованова, відчутно активізувалася й інвестиційна співпраця: четвертий рік поспіль обсяги литовських інвестицій в економіку України суттєво зростають.

«Наразі Литва інвестувала в економіку України 182 млн дол., і тільки за дев’ять місяців цього року зростання становило 32 млн дол., тобто понад 20% усієї суми», – зазначив він.

Очільник Мінекономіки підкреслив, що подальший розвиток економічних зв’язків між державами прямо залежить від співпраці українського та литовського бізнесу. Тому таким важливим є Українсько-литовський економічний форум, який відбувається 27 листопада в рамках офіційного візиту Володимира Зеленського до Литовської Республіки.

«Сьогодні в Україні реалізується низка проектів відновлюваної енергетики загальною потужністю в 2,5 гігават. Це найбільший показник за всі роки незалежності нашої держави. В цю сферу інвестовано 4,8 мільярдів доларів протягом останніх 5 років», – зазначив Олексій Гончарук в ході зустрічі з генеральним директором Міжнародного агентства з відновлюваних джерел енергії (IRENA) Франческо Ла Камера.

Глава українського Уряду наголосив: «Нашою метою є збільшення частки відновлюваної енергетики. Наразі ми розробляємо стратегію переходу на відновлювану енергетику до 2050 року. Ми би високо оцінили співпрацю з IRENA у цьому напрямку».

Пан Франческо Ла Камера висловив підтримку діям українського Уряду: «Україна йде в правильному напрямку. Ви можете розраховувати на нас у питаннях розвитку системи відновлюваної енергетики в вашій країні».

Крім цього, на зустрічі обговорювали впровадження аукціонної системи закупівлі електроенергії, виробленої ВДЕ, для стимулювання розвитку відновлюваної енергетики. Перший аукціон має відбутися вже в квітні 2020 року.

Насамкінець Прем’єр-міністр України подякував Франческо Ла Камера за візит до України та висловив сподівання на поглиблення співпраці між Україною та Агентством.

Довідково

Міжнародне агентство з відновлюваних джерел енергії, або IRENA — організація, заснована в 2009 році для підтримки використання державами всіх форм відновлюваних джерел енергії. Україна стала членом IRENA у 24 лютого 2018 року. Україну було обрано до складу Програмно-стратегічного комітету IRENA на 2019 – 2021 роки 26 червня ц.р. під час сімнадцятого засідання Ради IRENA. Також домовлено про включення України до складу комітету з повноважень десятого засідання Асамблеї IRENA.

Сьогодні, 27 листопада, Уряд встановив запобіжник, що захистить людей від коливань ціни на газ взимку в умовах потенційної відсутності транспортування газу українською ГТС. Для цього розроблено програму «Гарантована ціна на газ». Для учасників програми Уряд зобов'язав НАК «Нафтогаз України» зафіксувати ціну на газ на період опалювального сезону. Вказана ціна буде на 7% менша, ніж у попередньому році. 

«Уряд захищає людей під час опалювального сезону. Ми забезпечили стабільність на ринку природного газу в умовах потенційної відсутності транспортування газу українською газотранспортною системою. Щоб це не вплинуло негативно на ціну газу для споживачів, ми запроваджуємо можливість зафіксувати майбутню ціну через інструмент «контракт на майбутнє». Подібна практика поширена у світі, але тільки споживач обирає, скористатися пропозицією чи ні», – коментує рішення Уряду Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук.

За умовами програми кожен споживач України з 1 січня 2020 року (громадяни та підприємства теплокомуненерго) до 1 травня 2020 року автоматично стають учасниками програми. Відпускна ціна газу від НАК «Нафтогаз України» для них становитиме  6,96 грн за кубометр з ПДВ (без тарифів на транспортування до домогосподарства). Це рекордно низька ціна для опалювального сезону за останні два роки.

В усіх без винятку споживачів є вибір: залишитися в програмі, чи вийти з неї і відмовитися від гарантованої ціни до 20 грудня поточного року. У разі виходу з програми «Гарантована ціна на газ» споживач буде оплачувати газ за діючою місячною ціною, що складеться на ринку. Рішення приймає кожен споживач індивідуально. 

Президент України Володимир Зеленський заявляє, що одним із пріоритетних завдань української влади нині є розвиток цифрової економіки країни та цифровізація державних послуг, адже це не лише звільняє громадян від зайвої бюрократії, а й допомагає в боротьбі з корупцією.
«Україна, ІТ-фахівці якої на аутсорсі вже оцифрували півсвіту, просто заслуговує мати цифрові можливості для кращого та зручнішого життя», – сказав Глава держави під час виступу на Цифровому форумі Digital society sandbox у рамках офіційного візиту до Естонії.
Він зазначив, що український проект «Держава у смартфоні» «полегшує життя громадян та ускладнює життя для корупціонерів».

«І сьогодні це найголовніше, пріоритетне завдання для нашого молодого, нового уряду. Просто натискаєш кнопку – і все, корупціонера немає. І це не вибух», – додав Володимир Зеленський.
Президент констатував факт, що у питаннях інновацій та модернізації держави Естонія зробила величезний ривок і зараз є одним з лідерів ЄС, тож Україна готова вивчати та переймати її досвід.
«Ми не соромимося вчитись… Дякуємо, що й ви готові ділитися своїм дуже важливим для нас досвідом, показуєте, як створити сучасну та ефективну систему урядування, реальні, чесні та відкриті правила для бізнесу, привабливий інвестиційний клімат», – наголосив він.
За словами Глави держави, успіх Естонії у цій сфері є результатом тривалої та наполегливої праці. Завдяки діджиталізації громадяни можуть оформити податкову декларацію за п’ять хвилин, заощаджуються значні ресурси та стоси паперу тощо.
«Подібна оптимізація процесів в Україні може заощадити ще більші ресурси», – зауважив Володимир Зеленський.
Та найбільш вражаючим результатом цифровізації в Естонії Президент назвав подолання корупції. «Ми бачимо, що перехід до цифрових державних послуг не лише звільнив громадян від зайвої бюрократії, а й допоміг державі позбутись корупції та збільшив довіру до влади», – підкреслив він.

Володимир Зеленський нагадав, що сьогодні в Україні вперше за 28 років незалежності створено Міністерство цифрової трансформації, і подякував естонській Академії електронного управління за спільне з відомством упровадження проекту E_GOV_4_UKRAINE.
«Він є складовою програми з децентралізації U-LEAD, яка фінансується Європейським Союзом спільно зі Швецією та Естонією. Цей проект виведе Україну на новий рівень цифрових перетворень. У рамках цього проекту створюється система електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів «Трембіта», а також автоматизується робота центрів надання адміністративних послуг», – повідомив Володимир Зеленський.
Крім того, Президент розповів про ухвалення великої кількості законів, які мають сприяти поліпшенню бізнес-клімату в державі та боротьбі з корупцією. Він згадав подібний досвід Естонії, зокрема уряду Марта Лаара, який працював у 1992-1994 роках.

«Іноді для справді радикальних змін у країні потрібна радикальна швидкість. Це стосується і протидії корупції, і системи eHealth, і діджиталізації загалом», – переконаний Володимир Зеленський.
Також Глава держави розповів про запуск нового проекту – інноваційної платформи, яка має назву Lift. Вона створена для пошуку кваліфікованих фахівців, здатних забезпечити швидкі зміни у країні та її подальший успішний розвиток. Приєднатися до проекту можуть усі охочі.

Під час Цифрового форуму президенти України та Естонії переглянули презентацію проекту Digital society sandbox.

До 31 січня 2020 року всі медичні заклади мають бути підключені до електронної системи охорони здоров’я. Відповідне доручення сьогодні під час селекторної наради з питань охорони здоров’я дав Прем’єр-міністр Олексій Гончарук обласним та Київській міській держадміністрації. 

З першого квітня 2020 року розпочинаються зміни у фінансуванні закладів, які надають спеціалізовану допомогу, - це поліклініки та лікарні. Як показав досвід впровадження на рівні первинної допомоги, зміна моделі фінансування є успішною. В деяких регіонах заробітні плати сімейних лікарів сягали 25 тис. грн.

Для успішного старту змін на рівні спеціалізованої допомоги і підписання договору з Національною службою здоров’я України заклади, які надають спеціалізовану допомогу, мають відповідати вимогам НСЗУ, а саме: бути автономізованими, мати комп’ютери та підключитися до електронної системи охорони здоров’я.

 «Українці повинні мати повноцінний доступ до гарантованих державою медичних послуг. Вже рік на рівні первинної допомоги держава сплачує саме за медичні послуги для громадян, а не за утримання лікарень. Тепер за таким принципом буде фінансуватися і спеціалізована допомога. І завдання місцевої влади допомогти закладам охорони здоров’я підготуватися до нового етапу реформи. Всі заклади мають бути автономізовані та забезпечені комп’ютерами, адже з другого кварталу 2020 року вони переходять на фінансування через договір з Національною службою здоров’я України», – зазначив Прем’єр-міністр Олексій Гончарук.

У 2020 році в Україні у повному обсязі запрацює Програма медичних гарантій. На це у Державному бюджеті закладено 72 млрд грн. Це майже 64% від загальної суми коштів, виділених на систему охорони здоров’я.

 «У рамках підготовки до впровадження Програми медичних гарантій вже автономізовано близько 73% закладів, що надають спеціалізовану медичну допомогу. Найбільше таких закладів у Полтавській (98,59%), Вінницькій (97,69%), Харківській (93,64%), Одеській (90,53%) та Сумській (90,22%) областях. Комп’ютеризовано лише 33% спеціалізованих закладів. Області-лідери – Полтавська (66,02%), Чернігівська (56,38%) та Львівська (56,10%)», – сказала Міністр охорони здоров’я Зоряна Скалецька.

Про результати роботи керівники облдержадміністрацій мають прозвітувати Уряду до 31 грудня 2019 року. 

Водночас на селекторній нараді наголошувалося, що саме місцева влада, як власник медичного закладу, має виділяти кошти на ремонт лікарні, закуповувати новітнє медичне діагностичне обладнання, потурбуватися про забезпечення закладу медичними кадрами тощо. Саме належний стан медичних закладів дозволить повною мірою забезпечити надання послуг пацієнтам на відповідному рівні.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков взяв участь у конференції “Забезпечення прав дитини в умовах збройного конфлікту” з нагоди 30-річчя прийняття Конвенції ООН про права дитини.  Під час виступу він відзначив, що Парламент максимально долучиться до вирішення проблем, що постають перед постраждалими від наслідків збройного конфлікту на Сході України.

“За час конфлікту на Сході лише за офіційними даними Уповноваженого ООН з прав дитини загинуло близько 150 дітей. І це не статистика - це трагедія  для кожного з нас. Але чим більше ми будемо проводити такі зустрічі і говорити про це в світі, тим швидше ми зможемо повернути мирне життя в міста, села, домівки. Тим швидше ми зможемо зробити так, щоб на обличчях наших дітей була посмішка”, - наголосив Голова Парламенту. 

Дмитро Разумков також підкреслив, що Верховна Рада розуміє проблеми, з якими наразі стикаються постраждалі від конфлікту, і робитиме все можливе для створення більш комфортних умов для переселенців. 

“Майбутнє цієї держави побудувати без дітей у нас навряд чи вийде, адже майбутнє будь-якої держави будується саме для дітей. Це дійсно так, і кожен повинен пам’ятати, що не буває чужих дітей”, - зазначив Голова Верховної Ради.

Як зазначила Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова, забезпечення прав та інтересів дитини - це першочергові завдання держави.

“Реалізація цих завдань неможлива, коли держава стикається зі збройним конфліктом. Тому сьогодні ми зібралися тут, щоб обговорити можливі шляхи посилення засобів захисту дитини, яка опинилася в умовах збройного конфлікту, та напрацювати відповідні рекомендації”, - підкреслила вона.

Дмитро Разумков зауважив, що Верховна Рада України працює дуже злагоджено, і в Комітетах ведеться безпосередня робота над вирішенням проблемних питань переселенців. “Сподіваюсь, що  після цієї конференції колеги з Комітетів у "турборежимі" опрацюють пропозиції, які передасть нам Уповноважена. Вони підготують законодавчі ініціативи, які ми зможемо розглянути і прийняти в стінах Парламенту”, - зазначив він.

Президент Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до статті 321-1 Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за фальсифікацію лікарських засобів або обіг фальсифікованих лікарських засобів» № 284-IX, який Верховна Рада ухвалила 12 листопада 2019 року.

Протидія виробництву та обігу фальсифікованих лікарських засобів має стати предметом постійної уваги з боку державних органів України, оскільки підробка ліків загрожує внутрішній безпеці країни.

Підписаний закон посилює покарання у вигляді позбавлення волі за фальсифікацію лікарських засобів.

Документ, зокрема, вносить зміни до статті 321-1 (фальсифікація лікарських засобів або обіг фальсифікованих лікарських засобів) Кримінального кодексу України, згідно з якими виготовлення, придбання, перевезення, пересилання, зберігання з метою збуту або збут завідомо фальсифікованих лікарських засобів карається позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років (до цього санкція за такі дії передбачала позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років).

Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або у великих розмірах, або якщо вони спричинили тривалий розлад здоров'я особи, а також виробництво фальсифікованих лікарських засобів караються позбавленням волі на строк від восьми до 10 років (раніше – від п’яти до восьми років) з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Крім того, закон посилює відповідальність службових осіб, діяльність яких безпосередньо пов’язана з обігом ліків. Так, розповсюдження завідомо фальсифікованих лікарських засобів службовою особою шляхом зловживання службовим становищем; медичним або фармацевтичним працівником, або за допомогою інформаційних систем, зокрема Інтернету, карається позбавленням волі на строк від восьми до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади та з конфіскацією майна.

У разі, якщо дії, вказані у частині першій та другій статті 321-1, спричинили смерть особи або інші тяжкі наслідки, або були вчинені в особливо великих розмірах, вони караються позбавленням волі на строк від 10 до 15 років або довічним позбавленням волі з конфіскацією майна (до цього санкція за такі дії передбачала позбавлення волі на строк від восьми до 10 років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна).

Закон набуває чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков у рамках регіональної поїздки до міста Маріуполь відвідав Маріупольський морський торговельний порт, де піднявся на борт корабля Морської охорони «Донбас» і поспілкувався з екіпажем судна. 

Голова Парламенту висловив подяку військовослужбовцям за непросту службу, яку вони несуть, захищаючи нашу державу. «Дуже багато сьогодні робиться нашими військовослужбовцями, Національною гвардією, прикордонними військами для того, щоб нарешті наступив мир і ми повернули свої території. І держава також докладе максимум зусиль для цього», - зазначив він.

Відповідаючи на запитання журналістів, Дмитро Разумков зауважив, що ключовою проблемою регіону і України загалом є збройний конфлікт. «Це проблема усього цивілізованого світу, який сьогодні розуміє, що фактично ми є форпостом», - зазначив він.

Голова Парламенту також прокоментував позицію України стосовно стратегії повернення тимчасово окупованих територій: «Для того, аби повернути територію, потрібно спочатку повернути людей. Для того, аби їх повернути фізично, їх необхідно повернути ментально. Сьогодні важливо їм показати, що ми дійсно прагнемо цього - мають бути реалізовані конкретні проекти, зокрема, з інформаційної та економічної політики», - підкреслив Дмитро Разумков.

Також піднімалося питання розробки законопроекту щодо особливого статусу Донбасу.

«Часу на його розробку дійсно небагато, але я впевнений, що Верховна Рада докладе максимум зусиль для того, аби цей процес запустити. Саме від Нормандської зустрічі багато хто очікує тих змін, які дозволять вийти з тієї замороженої ситуації, яку ми з вами спостерігаємо і у форматі «Мінська», і у Нормандському форматі вже декілька років», - наголосив Голова Парламенту.