Топ новини

Сьогодні, 12 березня, автопарк Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області поповнився на 5 нових пожежних МАЗів.

Голова обласної державної адміністрації Валерій Коровій переконаний, що за кооперативним рухом – майбутнє. 

Президент Петро Порошенко висловив вдячність НАТО за тверду позицію підтримки України та підкреслив, що одним з ключових пріоритетів національної безпеки нашої держави є досягнення критеріїв членства в Альянсі.

«Вітаю важливе, довгоочікуване та логічне рішення НАТО підвищити рівень амбіцій України щодо Альянсу», - зазначив Президент на своїй офіційній сторінці у Facebook.

«Це стало визнанням реального стану наших відносин з НАТО. Саме про це йшлося під час моєї останньої зустрічі з Генеральним Секретарем НАТО у Мюнхені, а також нещодавньої телефонної бесіди з Віце-Президентом США», - наголосив Петро Порошенко.

«Наша наступна амбіція – План дій щодо членства (ПДЧ) для України. Саме цьому був присвячений мій лист Єнсу Столтенбергу (Генеральний секретар НАТО – ред.) в лютому 2018 року, де, з посиланням на статтю 10 Договору про заснування НАТО, мною було офіційно зафіксовано прагнення України стати членом Альянсу», - підкреслив Глава держави.

«Тиха дипломатія із просування наших принципових позицій, про що домовлено з нашими партнерами, дає свої вагомі результати», - зауважив Петро Порошенко, додавши: «Впевнено рухаємося вперед».

Останніми днями в інформаційному просторі з’явився ряд маніпулятивних матеріалів щодо ходу реалізації урядової постанови про перший етап монетизації субсидій – монетизацію на рівні надавачів комунальних послуг. Просимо ЗМІ користуватися офіційною інформацією, яка надається Урядом і НАК «Нафтогаз».

Згідно з Постановою КМУ №951 кошти, отримані як субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню, мають виключно цільове призначення.

Це означає, що протягом року вони не можуть бути використані на будь-які інші цілі,  окрім сплати податків до державного бюджету учасниками ринку постачання енергоресурсів для населення.

Крім того, показники  дебіторської заборгованості за відпущений НАК «Нафтогаз України» природний газ є не співставними із сумою субсидій для населення за спожиті енергоресурси та в декілька раз перевищує їх рівень.

Більше того, споживачі ПСО (ПСО- постачальники природного газу із спеціальними обов'язками) не купують газ по передплаті, тому дебіторська заборгованість як правило з осені на зиму росте, а із зими на весну падає.

Також діючі умови контрактів купівлі-продажу газу, укладені між постачальниками ПСО та Нафтогаз, містять відтермінування по оплаті на 25 та 90 днів:

• Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ, який не покривається субсидіями, здійснюється до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу, на підставі акта приймання-передачі природного газу;
• Остаточний розрахунок з оплати вартості придбаного природного газу на суму наданих побутовим споживачам пільг, субсидій та компенсацій проводиться за процедурою, визначеною Порядком, протягом 90 днів починаючи з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу.

Тому некоректно наводити період, коли пільги і субсидії ще не надійшли від держави і показувати ріст заборгованості. Станом на 6 березня 2018 року, за даними НАК «Нафтогаз України», заборгованість за тиждень зменшилася по Україні в цілому на 14,7%.

Голова Верховної Ради Андрій Парубій провів зустріч з депутатом Сеймасу Литовської Республіки, колишнім Прем’єр-міністром Литовської Республіки Андрюсом Кубілюсом.

Під час зустрічі сторони обговорили перспективи Європейського плану для України – фінансового плану для економічного розвитку і підтримки реформ в України.

За слова Андріюса Кубілюса, Європейський план для України – цілком реальний і може бути вже зовсім скоро реалізований.

«Парламентарі та урядовці України та Литви докладають всіх зусиль, щоб цей план був презентований і обговорений лідерами країн Великої сімки вже під час чергового саміту G7 влітку 2018 року», - зазначив Андрюс Кубілюс.

Андрій Парубій розповів про ініціативу створення Міжпарламентської асамблеї України, Молдови та Грузії. На думку Голови Верховної Ради, представники парламентів інших країн Балто- Чорноморського поясу, зокрема і Литви, повинні стати активними спостерігачами у цій Асамблеї.

«Адже в умовах агресивної політики путінської Росії завдання усіх країн Балто-Чорноморського регіону - плекати єдність, взаємопідтримку і творити спільний пояс успішних європейських держав на кордоні з Росією. Це буде гідна відповідь на агресивні спроби путінської Росії втрутитися у внутрішні справи держав-сусідів і повернути їх у сферу свого політичного впливу», - зазначив Голова Верховної Ради України.

Андрій Парубій поінформував Андрюса Кубілюса про те, що Верховна Рада України спільно з Кабінетом Міністрів України напрацювали «Дорожню карту» з 57 законопроектів у сфері європейської інтеграції України і, насамперед, щодо  виконання умов Угоди про Асоціацію між Україною. А також на розгляді Парламенту знаходиться пакет з 35 законопроектів, які покликані зміцнити економіку та поліпшити інвестиційний клімат в Україні.

Таке переконання висловив голова обласної державної адміністрації Валерій Коровій.

Президент України Петро Порошенко провів телефонну розмову з Віце-президентом Сполучених Штатів Америки Майклом Пенсом.

Глава держави поінформував Віце-президента США про поточну ситуацію на Донбасі та продовження провокацій з боку контрольованих Росією бойовиків, які не припиняють порушувати оголошений напередодні режим повного припинення вогню.

У зв'язку з цим, Петро Порошенко наголосив на важливості подальшого тиску на Росію для забезпечення належного виконання нею  безпекових аспектів Мінських домовленостей. Він висловив вдячність за  нещодавнє рішення Президента США Д.Трампа продовжити на рік відповідні санкції проти Росії.

Віце-президент Пенс підкреслив важливість збереження санкцій проти Росії до повного виконання нею Мінських домовленостей і повернення Криму Україні.

В рамках обговорення подальших кроків з метою мирного врегулювання ситуації на Донбасі, було розглянуто також перспективи розгортання ефективної миротворчої місії ООН.

Президент Порошенко висловив вдячність Сполученим Штатам за послідовну підтримку України у впровадженні масштабних внутрішніх реформ, а також військову допомогу, що сприяє посиленню обороноздатності країни.

Глава держави підкреслив, що надання Україні американської оборонної зброї є важливим позитивним сигналом для інших партнерів нашої країни та чітким застереженням для російського агресора.

Віце-президент Майкл Пенс відзначив, що США і надалі підтримуватимуть Україну у її боротьбі за територіальну цілісність та суверенітет. Він також відзначив прогрес України у впровадженні реформ, зокрема у створенні Антикорупційного Суду.

Петро Порошенко і Майкл Пенс відзначили активний розвиток двостороннього торговельно-економічного співробітництва, зокрема започаткування масштабного проекту з General Electric щодо закупівлі американських локомотивів, а також поставки американського вугілля в Україну.

Співрозмовники також обговорили графік подальших двосторонніх контактів на найвищому рівні у цьому році, в якому виповнюється десята річниця встановлення українсько-американського стратегічного партнерства.

Україна переживає етап розбудови нової держави, а реформи, започатковані Урядом, торкаються одразу декількох найбільш важливих сфер життя. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман в інтерв’ю латвійському виданню Latvijas Avize.

«У нас не перехідний період. У нас в принципі новий період в історії країни. Ми будуємо нову Україну. Ми міняємо систему управління державою, проводимо децентралізацію, проводимо реформу судової системи, реформи соціальної сфери, - сказав Володимир Гройсман. - Ми повинні відійти від сировинної моделі економіки і перейти на економіку доданої вартості».

Він підкреслив, що економіка України може зростати не менше 5% на рік. «Що ми визначили як точки зростання? Промвиробництво, інфраструктуру, нарощування інвестицій, а значить захист прав інвесторів і розвиток державно-приватного партнерства, розвиток експорту, - розповів Глава Уряду. - Зараз ми запускаємо дуже цікаві програми розвитку агросектору - причому як в сегменті виробництва продуктів харчування, так і в сегменті сільгоспмашинобудування. Ми стимулюємо фермерів нарощувати поголів'я і користуватися вітчизняною технікою».

Так само, за словами Прем’єр-міністра, вже затверджено державне оборонне замовлення. «Це не просто про фінансування армії. Це про фінансування військової науки - розробки і впровадження нових видів озброєнь, - сказав Володимир Гройсман. - Вельми перспективним ми вважаємо розвиток індустріальних парків. В Україні є чимало прикладів створення дослідних містечок, де молоді вчені мають можливості реалізувати свій потенціал і запропонувати свої розробки економіці. Я регулярно зустрічаюся з такими хлопцями - це дуже корисний досвід».

Голова Верховної Ради Андрій Парубій у вівторок, 6 березня, провів робочу зустріч з представниками громадських волонтерських організацій.

Голова обласної державної адміністрації Валерій Коровій переконаний, що за кооперативним рухом – майбутнє. 

Президент України Петро Порошенко прийняв Міністра оборони Швеції Петера Хулквіста.

Сторонами було відзначено динамічне зростання діалогу між Україною та Швецією у військово-політичній сфері, зокрема з огляду на дестабілізуючу роль Росії для системи європейської безпеки. Глава держави детально поінформував про збереження напруженої ситуації на Донбасі та триваючу мілітаризацію тимчасово окупованого Кримського півострова.

Було обговорено більш активне залучення Швеції, у тому числі як непостійного члена РБ ООН, до просування питання розгортання миротворчої місії ООН на окупованих територіях Донецької та Луганської областей, включаючи тимчасово неконтрольовану ділянку кордону між Україною та Росією.

Підтвердивши відданість України мирному процесу, Петро Порошенко наголосив на необхідності «примусу» Росії до миру, насамперед через посилення оборонного потенціалу України, збільшення санкційного та дипломатичного тиску на Москву.

Голова Верховної Ради України А.Парубій, підсумовуючи результати участі у Міжпарламентській безпековій конференції у Кишиневі «Грузія, Молдова та Україна: Східне партнерство та сучасні безпекові виклики», зазначив, що країни повинні давати спільну відповідь на виклики, які стоять перед ними. За його словами, сьогодні було підписано два важливих документи: Спільну заяву голів парламентів Грузії, Республіки Молдова щодо підтвердження своєї відданості європейській інтеграції як єдиному та найбільш ефективному механізму забезпечення безпеки, процвітання та довготермінового стабільного й демократичного розвитку у наших країнах та Відкритий лист головам парламентів європейських країн щодо оцінки «Північному потоку- 2» як фактору дестабілізації.

«Кожна з наших країн відчула на собі російську агресію, і нам сьогодні спільно доводиться давати на це відповідь. І тут треба враховувати один важливий фактор – що в кожній з країн, в якій йдуть переговори з приводу окупованих територій, будь-яке рішення стає прецедентом для інших двох держав, і тому ми домовились, що ми, навіть ведучи переговори стосовно окупованих територій в своїй країні, будемо консультуватися з приводу кожного рішення з іншими країнами, адже якщо допустити, щоб хоч одна з наших країн піде на неприйнятні компроміси і на неприйнятні дії, це тут же відобразиться і в інших країнах, тому що прецедент однієї з країн буде іншим демонструватись як приклад і як можливість таке ж саме здійснити в Грузії, чи Молдові, чи в Україні. І тому спільна позиція наших країн дуже важлива, перш за все, в безпековому вимірі, але вона важлива також і в економічному вимірі, і в енергетичному вимірі», - наголосив А.Парубій.

На думку Голови Парламенту, необхідно змінити саме позиціонування і підхід, і ставлення до наших країн. «Наші країни сьогодні, потерпаючи від окупації, захищають країни ЄС від агресії, яка йде з Росії. І тому ми повинні спільним голосом говорити про наші проблеми, про наші потреби і про нашу позицію, для того, щоб наша позиція була більш чіткою та врахованою», - зазначив він.

А.Парубій повідомив, що він запропонував своїм колегам за аналогією тристоронньої Парламентської Асамблеї Україна-Литва-Польща створити тристоронню Парламентську Асамблею Україна – Молдова – Грузія.

Молдова і Грузія, за його словами, позитивно відгукнулися на цю пропозицію. Найближчим часом буде підготовлено документи для створення Парламентської Асамблеї. А.Парубій підкреслив, що він завжди був прихильником регіональної співпраці Балто-Чорноморської дуги. «У даному випадку Міжпарламентська Асамблея «Україна –Польща –Литва» і майбутня асамблея «Україна –Грузія –Молдова» – це, власне, і є той місточок Балто-Чорноморського союзу, який, на моє переконання, є геополітично важливим для України, для вироблення спільних дій і спільних механізмів протидії російському агресору», - сказав Голова Парламенту.

Під час візиту до Республіки Молдова Голова Верховної Ради провів ряд двосторонніх зустрічей: зі Спікером Парламенту Республіки Молдова Й.В. Андріаном Канду, Прем’єр-міністром Республіки Молдова Павлом Філіпом.

Учасники конференції взяли участь в обговоренні безпекових проблем у чотирьох панельних дискусіях: «Формування реакції на дезінформацію», «Забезпечення стабільного економічного зростання та верховенства права в рамках Східного партнерства», «Енергетична безпека» та «Виклики спільній безпеці».

Голова Парламенту України А.Парубій взяв участь у церемонії вшанування пам’яті жертв збройного конфлікту на річці Дністер (захист цілісності та незалежності Молдови) та поспілкувався з пресою.

Учасники Міжпарламентської конференції: Спікер Республіки Молдова Й.В. Андріан Канду, Виконавчий віце-президент Атлантичної Ради Деймон Вілсон, Спікер Парламенту Грузії Й.В. Іраклі Кобахідзе, народні депутати України Г.Гопко, Н.Кацер-Бучковська, І.Фріз, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Молдові І.Гнатишин, представники Атлантичної ради, Сенату Республіки Польща, Естонської Республіки, Латвійської Республіки, Національної асамблеї Республіки Болгарія, громадські діячі.

Сьогодні, 5 березня, за підтримки керівництва Міністерства внутрішніх справ та Національної поліції України автопарк поліції Вінниччини поповнився новими транспортними засобами.

Президент Петро Порошенко підкреслює, що Росії не вдалося спровокувати нашу країну і дестабілізувати ситуацію в енергетичній сфері, а Україна продемонструвала усьому світу свою надійність як партнера і транзитера природного газу до Європейського Союзу.

«Часи газового шантажу Російською Федерацією нашої з вами держави вже в минулому. Ніхто Україну на коліна не поставить», - заявив Петро Порошенко під час наради в «Укртрансгазі».

«Дуже сподівалися росіяни, що Україна почне відбір  газу з транзиту. Не дочекаються. Україна – надійний транзитер, надійна держава, надійний партнер. Ми повідомили усім нашим партнерам в Європейському Союзі. Вони були готові і добре поінформовані, щоб не піддатися на провокації Російської Федерації. І реакція вже Європейської Комісії, окремих країн ЄС чітко свідчить про підтримку України», - зазначив Глава держави.

«Ми в повному обсязі забезпечили транзит газу до країн Європейського Союзу», - наголосив він.

Президент зауважив: «І ще одне свідчення Росії – як ненадійного постачальника. Навіщо будувати «Турецький потік», «Північний потік – 2», коли в будь-який час, без будь-якого попередження можна перекривати постачання газу усьому Європейському Союзу з метою забезпечення політичного тиску».

«Ці інструменти більше не працюють. Україна – вистоїть, Європейський Союз – вистоїть. Бо ми вже інші», - підкреслив Петро Порошенко.

Перший заступник голови правління НАК «Нафтогаз України» Сергій Перелома доповів Президенту про ситуацію у газотранспортній системі  України. Надходження в Україну – 439,0 млн. кубічних метрів газу з урахуванням транзиту, який Україна виконує за контрактними зобов’язаннями. В газовому балансі власний видобуток склав 57,2 млн кубічних метрів. Відбір з підземних газосховищ – 112,3 млн кубічних метрів. Надходження з Російської Федерації – 0 млн кубічних метрів. Надходження з країн Європейського Союзу – 4,5 млн кубічних метрів (станом на 6.00 ранку), станом на 10.00 – вже 29,4 млн куб.

 «Це і є ті 25 млн кубічних метрів газу, яких нам не вистачало», - зазначив Президент.

Глава держави також відзначив, що ціна згідно рішення Стокгольмського арбітража складала 238,55 доларів за тисячу кубічний метрів газу, спотова ціна – від 250-300 до 500 доларів. «Це такі збитки намагалися, щоб понесла Україна», - підкреслив Президент та наголосив, що «усі ці збитки будуть ретельно обраховані юристами НАК «Нафтогаз України», які вже готують відповідні позови.

«Усі ці збитки будуть компенсовані. За ці провокативні дії, усі вони будуть компенсовані постачальником газу РАО «Газпром». У мене з цього приводу немає жодного сумніву. З кишень українців це подорожчання витягуватися точно не буде», - зазначив Президент.

Політика реформ, яку запроваджує Уряд України, дозволяє розширювати економічні можливості країни і залучати інвестиції в широкий спектр сфер – від агросектору до космічних технологій. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час зустрічі з діловими колами Латвії.

Глава Уряду звернув увагу, що 4 роки тому – через російську агресію Україна втратила 20% економіки та традиційні для себе ринки. Але як би не було важко, держава поступово переорієнтується на нові ринки і веде масштабну модернізацію системи державного управління та економічного регулювання.

«Сьогодні стоїмо на шляху модернізації країни. Ситуація змінюється, - сказав Володимир Гройсман. – Вісім кварталів поспіль ми маємо зростання економіки. За прогнозами отримаємо цього року 3% зростання. Але це не відповідає нашому потенціалу, можемо зростати 5 і більше відсотків на рік».

Запорукою змін Глава Уряду назвав запровадження розумної регуляції в ключових сферах життєдіяльності країни, скасування застарілих законодавчих норм, а також гармонізацію нормативної бази за стандартами Євросоюзу, з яким Україна має ефективний інструмент співпраці - Угоду про зону вільної торгівлі.

«Ми ведемо активно демонополізацію ринків, спрощуємо процедури. Так, ухвалено рішення про спрощення видачі дозволів в добувній промисловості. З 1 лютого на митниці працює єдине вікно (оформлення вантажів). Опрацьовуємо план модернізації роботи митниці завдяки встановленню сучасних сканерів, - сказав Володимир Гройсман. – Ми запровадили електронний реєстр повернення ПДВ, маємо прогресивне законодавство з приватизації... Сьогодні в Парламенті знаходяться 32 законодавчі ініціативи – по дерегуляції, по концесії, іншим аспектам. Цього року прагнемо зробити суттєвий стрибок в рейтингу легкості ведення бізнесу Doing Business».

Окремо Глава Уряду торкнувся питання протидії свавіллю контролюючих та силових органів. Він представив останні рішення в цій сфері, в тому числі щодо формування спеціальної урядової комісії, яка займеться розглядом випадків тиску на бізнес. Важливими є урядові рішення щодо спрощення сертифікації продукції та виробничих ліній, а також можливість імпортувати в Україну обладнання з розстрочкою по сплаті ПДВ.

Учасники зустрічі підкреслили, що Україна і Латвія можуть суттєво посилити свою взаємодію – як на двосторонньому рівні, так і на міжнародній арені. «З Латвією у нас зростає взаємна торгівля – наближаємося до 500 млн дол. Але це може бути й більше», - зазначив Володимир Гройсман.

У свою чергу представники ділових кіл підкреслили, що торгівля – лише частина співпраці. Так, керівники підприємств агросфери та косметичної промисловості Латвії висловили зацікавленість в розвитку спільних підприємств, які вже працюють в Україні, і розбудові нових виробництв, продукцію яких можна виводити на ринки третіх країн. Серйозні перспективи – у використанні спільних транзитних можливостей, а саме – перевалки вантажів від портів Чорного моря до портів на Балтиці. Дві країни, впевнені бізнесмени, можуть стати важливими ланцюгами глобального проекту «Новий шовковий шлях». Окремо глави компаній акцентували увагу на необхідності підготовки кадрів. Отже співпраця в освіті – передусім по інженерним та виробничим спеціальностям – на часі.

«Зустрічі з бізнесом формують наш порядок денний роботи. І ми його виконуємо», - додав Володимир Гройсман.

Довідково 

1-2 березня Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман перебував з візитом у Латвії. Глава Уряду провів низку переговорів, у тому числі – з Президентом Латвії Раймондсом Вейонісом та Главою Уряду Латвії Марісом Кучинскісом. Делегації двох країн домовилися посилювати політичний діалог та нарощувати економічну співпрацю в контексті взаємного товарообігу, а також реалізації спільних проектів на ринках третіх країн.

За підсумками перемовин представники делегацій уклали Протокол про наміри між міністерствами освіти та науки України і Латвії щодо роботи української школи в Ризі, а також Основну угоди про співробітництво між Ризьким технічним університетом та Національним технічним університетом «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського».

Сьогодні, 3 березня, в приміщенні облдержадміністрації під головуванням першого заступника голови ОДА Андрія Гижка відбулось засідання регіональної комісії з оцінки та забезпечення проведення попереднього конкурсного відбору інвестиційних програм та проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватись за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку у 2018 році.

 Вінницька область традиційно була одним з найбільш потужних сільськогосподарських регіонів України. Сприятливі природно-кліматичні умови, традиційна культура землеробства, яка передавалась з покоління в покоління, стали запорукою потужного розвитку галузі АПК. І на сьогодні агробізнес у Вінницькій області є локомотивом економічного зростання.

«Як на мене, нам вдалося використати природно-кліматичні переваги у поєднанні із впровадженням нових підходів в системі організації бізнесу у сфері АПК. Про що мова? Ми поставили собі за мету відійти від адміністративного втручання у процес земельних взаємовідносин і сформувати потужне конкурентне середовище, яке б давало можливість учасникам ринку розраховувати лише на власну економічну ефективність, - зазначає голова облдержадміністрації Валерій Коровій. - Насправді, це має дуже велике значення. Якщо, гіпотетично, на ринку працює дві компанії, одна з яких користується, наприклад, адміністративною підтримкою, а друга - ні, то в результаті перша перестає ефективно працювати, оскільки не має стимулу до підвищення ефективності і дельту прибутку отримує в неконкурентний спосіб. В той же час інша, аби вижити, вимушена йти в “тінь”».

Тому, за словами керівника Вінниччини, протягом останніх 3-4 років на території області впроваджується модель формування і посилення конкурентного середовища, мінімізації ролі й впливу чиновників на процес самоорганізації ринків. А разом з тим, спрямовуються зусилля на створення чітких, прозорих умов для впровадження адміністративних процедур, недопущення юридичного рейдерства, яке в попередні роки дуже часто супроводжувалося маніпуляціями із внесенням змін до реєстру прав на оренду земельних паїв.

«Разом з тим, ми намагаємось залучати в Вінницьку область інвестиції, спрямовані, насамперед, на поглиблену переробку агропромислової продукції. Як приклад: якщо фермер збирає 6 тонн пшениці з гектара, то по ціні у 5 тисяч гривень його виручка з 1 га коливається в межах 30 тисяч гривень. Але наші розрахунки показують, якщо, наприклад, у 2017 році фермер виростив цукровий буряк, зібрав 50 тонн з гектара, переробив його на цукор і продав по конкурентній ціні, то ця виручка піднімається до 100 тисяч гривень з 1 га. Це втричі більше, ніж просто продаж зерна. З огляду на це, ми повинні стимулювати залучення інвестицій в переробку, яка має створити конкурентні умови і максимально продукувати додану вартість, а відповідно – давати можливість бізнесу отримувати прибуток і, разом з тим, створювати нові робочі місця, розвивати соціальну інфраструктуру», - переконаний Валерій Коровій.

Вінниччина має сприятливу логістику та інфраструктуру, адже розташована в центрі України, має рівний доступ до портів на березі Чорного моря та з’єднує Схід і Захід, Південь і Північ держави. Тому обласна влада приділяє велику увагу формуванню дорожньої інфраструктури. Разом з тим, за словами голови облдержадміністрації, сьогодні триває плідна співпраця із «Укрзалізницею» стосовно розбудови залізничної станції в місті Вінниця, що дозволило б використовувати її своєрідний як залізничний HUB, оперативно здійснювати завантаження вантажів і таким чином підвищити коефіцієнт ефективності логістики.

Президент Петро Порошенко провів нараду на підприємстві «Укртрансгаз» у зв’язку зі спробою Росії і РАО «Газпром» зірвати виконання контракту на постачання газу в Україну.

«Перше і головне – критична ситуація, яка виникла із постачанням газу, у зв’язку зі спробою РФ і РАО «Газпром» зірвати виконання контракту на постачання газу в Україну, вже позаду», - підкреслив Петро Порошенко.

Президент наголосив, що одразу ж після погроз «Газпрому» дав відповідні доручення, а Уряд, Міністерство закордонних справ, Міністерство освіти, НАК «Нафтогаз України» вжили рішучі дії для недопущення припинення постачання газу.

«Зараз, на сьогоднішній ранок ми маємо різке збільшення постачання газу з Європейського Союзу, з Польщі, Словаччини, Угорщини. Весь дефіцит станом на зараз повністю покритий», - повідомив Петро Порошенко.

Він нагадав, що відповідно до рішення Стогкольмського арбітражу Україна мала закупати 4 млрд кубічних метрів газу у «Газпрома» і, отримавши відповідний рахунок, НАК «Нафтогаз» сплатив зазначену в ньому суму, очікуючи, що відповідна кількість газу надійде в Україну. «За 15 хвилин до 1 березня, коли мало початись постачання російського газу, нам повідомили, що газу не буде. І зробили спробу повернути кошти», - зазначив він.

Президент підкреслив, що саме тому, вчорашні дії з обмеження споживання газу в Україні були настільки необхідні.

«На сьогоднішній день ми маємо стабілізовану ситуацію з газопостачанням. Ми маємо достатньо газу у підземних сховищах. Маємо і мали на 2 млрд більше, ніж минулого року», - підкреслив він.

Президент також зауважив, що відбір газу із газових сховищ складає 112,8-115 млн кубічних метрів на добу. «Це максимальний обсяг, який ми вилучали із підземних сховищ», - сказав він.